лучшие из лучших – WE LOVE UA
Загадки любят отгадывать все, независимо от возраста и социального положения. Еще с давних времен загадки служили для определения уровня мудрости и образованности. Их составляли, чтобы объяснить природные явления, описать людей или животный мир. Основа для загадок – это метафора и сравнение, которые подобраны так, чтобы слушатель путем ассоциаций или прямых знаний смог найти ответ. Загадки служат для развития любознательности, наблюдательности, внимательности и сообразительности.
Вашему вниманию представляем лучшие украинские загадки.
Детские загадки
- У лісі родився, на воді ріс, у вогні згорів. (Човен)
- В синім небі путь моя, швидше всіх літаю я. Маю крила, хоч не птах. Люди звуть мене … (
- Кінь сталевий, вівса не просить, але оре і косить. (Трактор)
- Я йду – він залишається. (Слід)
- Хто завжди правду каже? (Дзеркало)
- Народився із землі, зарум’янивсь на вогні. І з’явився на столі до борщу тобі й мені. (Хліб)
- Білий, як сніг, в пошані у всіх, до рота попав, там і пропав. (Цукор)
- Всім обід готує мама, ось бере вона петрушку, інші додає приправи — будем їсти смачну … (Юшку)
- Я росла в темній темниці,
Як зросла— взяли в світлиці,
З мене шкуру всі деруть,
Мене варять, мене труть,
Пироги з мене печуть.
Відгадайте, хто ж я є, - Фарбоване коромисло через річку зависло. (Веселка)
- Летить коник, басує. Полем-долем пустує. Ніхто його не впіймає, і ніхто не загнуздає. (Вітер)
- Вогнева стріла пролітає, ніхто у світі її не піймає. (Блискавка)
- Хто малюнок на вікні уночі зробив мені? (Мороз)
- Мене просять і чекають, я як покажуть – утікають. (Дощ)
- Зоря-зірниця, красна дівиця, по небу гуляла, плакала – ридала,
Місяць бачив – не підняв, сонце встало – і забрало. (Роса) - Махнула птиця крилом – закрила півсвіту чорним рядном. (
- В нас зимою білим цвітом сад зацвів, неначе літом. (Іній)
- На сім братів, літами всі рівні, а іменами різні. Відгадай, – хто ми? (Дні тижня)
- Ніг не маю, а ходжу. Рота не маю, а скажу. Коли обідати, коли спати, коли роботу починати. (Годинник)
- Росте вона вниз головою, не в літню пору, а зимою. І тільки сонечко зігріє – вона заплаче й швидко гине. (Бурулька)
- Мене п’ють. Мене ллють. Усім я потрібна. Хто я така? (Вода)
- Чорний Іван, дерев’яний каптан: де носом проведе, там помітку кладе. (Олівець)
- Біла рілля, чорне насіння. Хто його вміє, той і розуміє. Хто його знає, той і позбирає. (Книжка)
- Аж тридцять три зорі
Вам світять не вгорі –
На білім-білім полі
Збирали їх поволі,
Ці тридцять три зорі
У вашім Букварі. (Алфавіт) - Дає здоров’я — спорт. Вагу — солодкий торт. Мед — працьовиті бджоли. Знання глибокі — … (Школа)
- Хто абетку з вас вивчав,
Різні букви зустрічав?
Кожна з них — від А до Я
Промовля своє ім’я …
Лиш одна із них німа —
В неї голосу нема.
Здогадався, певно, всяк,
Звуть цю букву … (М’який знак) - По стежині, по дорозі, бігти я у них не в змозі. По снігу не йдуть як слід, до вподоби тільки лід. (
- Лежить на спині – не треба нікому. Притули до стіни – знадобиться вона. (Драбина)
- Згорнеш – клинець, розгорнеш – млинець. (Парасолька)
- Б’ють мене старі й малі
І в повітрі, й на землі,
Та від цього не вмираю,
Тільки весело стрибаю. (М’яч)
Загадки для взрослых
Загадки любят и взрослые, поэтому вот небольшая подборка для легкой разминки мозга.
Українські загадки з відповідями. | zagadky.net
13.10.2013 zagadky 2 комментария
Не вода і не суша — на човні не попливеш і ногами не підеш.
Не ставок і не ріка,
Мох росте і осока.
Там земля — неначе тісто,
Що воно за дивне місце? (Болото)
Як навколо об’їси –
Серединки не проси.
Ми такі гостинці:
Дірка в серединці. (Бублики)
Коли хочеш ти читати,
То мене повинен знати.
А коли мене не знаєш,
То нічого не вгадаєш. (Буква)
Загадку має ця буква казкова:
Не починає жодного слова! (Буква И)
Буква Р перегорнулась,
Яким знаком обернулась? (Буква «м’який знак»)
Далі літера німа,
В неї голосу нема,
Та про її м’який характер,
Букви в книжці цій вивчай,
Та докупи їх складай.
Як їх гарно поскладаєш –
Що завгодно прочитаєш! (Буквар)
З нам подружить кожен з вас,
Як піде у перший клас.
Бо хоч завжди він мовчить,
Та читати вас навчить! (Буквар)
Цю найпершу в школі книжку
Знає будь-який школяр.
До усіх книжок доріжку,
Прокладає наш … (Буквар)
Букви всі від А до Я,
На сторінках … (Букваря)
Що росте догори коренем? (Бурулька)
Біла морква зимою росте. (Буруля)
В полі хороше мені,
Чим же я — не молодець? .
Маю диво-корінець,
Все про нього дбаю,
Цукор відкладаю. (Буряк)
В лісі чути: — Гайда в сніжки!
А з барлогу клишоніжка:
— Я без меду і малини
Тепле ліжко не покину! (Ведмедик)
По діброві він блукає,
Мед, малинку там шукає,
А прийде зима — в барліг
Він заляже на нічліг.
В сні сопітиме малятко,
Волохате… (Ведмежатко)
Влітку медом ласував,
Досхочу малини мав.
А як впав глибокий сніг,
Позіхнув і спати ліг… (Ведмідь)
Навіть в спеку, відчайдуха,
Не скидає він кожуха.
Лізе до барлогу грітись. (Ведмідь)
Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31
Поделитесь страницейУкраїнські загадки з відповідями. | zagadky.net
13.10.2013 zagadky 2 комментария
Знизу вгору, потім вниз
Чудо-віз мене привіз.
Без руля і без коліс
Тягне вгору – потім вниз. (Ескалатор)
Влітку – дітям насолода
Та зимова прохолода.
Влітку радо ми їмо
Найсмачніше — … (Ескімо)
Дуже люблять всі діти його,
Бо смачне і солодке воно.
І у ротику тане само.
Здогадалися? Це …
На ставку, на мілині,
Чепуруні проводить дні.
Рушнички та сорочки,
Він полоще залюбки. (Єнот)
Смужка темна, хвіст пухнатий,
Любить їжу полоскати,
Перед тим, як з’їсти має.
Ну і хто його впізнає? (Єнот)
У зеленому жакеті,
Галасує в очереті.
Хоч і плавати мастак,
І не риба, і не рак. (Жаба)
Під водою ця тваринка,
Плаває, немов рибинка,
А на березі – ти ба!
Жвавим м’ячиком стриба.
Це не рак, не красеня,
А зелене… (Жабеня)
Під лататтям, що на річці,
Причаїлися мисливці.
В них зелені кожушки,
Замість зброї – язики! (Жабки)
Скачуть на болоті
Квакають завзято
Веселенькі … (Жабки)
В полі жовті промінчата
Шелестять, немов зайчата,
А вусаті ж їхні віти!
Що це, друзі? Мабуть… (Жито)
Кличуть нас ліси, поля, сади
Дозбирати осені плоди.
Із дерев спадає листя жовте
То землею ходить місяць … (Жовтень)
Він на дубі виростає,
Шапочку гарненьку має.
З дуба в землю упаде,
І весною проросте. (Жолудь)
На дубочку я вродився,
На дубочку й оселився.
Восени я упаду
Та дубочком проросту. (Жолудь)
В нього крила, в нього вуса,
Трохи я його боюся.
Як летить – так чути звук.
Хоч не олень – роги має,
І не птиця, а літає.
Чорний-чорний, а не крук,
Це малий, моторний … (Жук)
Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31
Поделитесь страницейновые и старинные украинские загадки в день родного языка
Решая даже самые простые загадки, ребенок чувствует себя Шерлоком Холмсом, который (ура!) догадался, понял и распутал… Поэтому детские загадки — одно из самым полезных занятий для развития уверенности в себе, а не только — прекрасный способ развивать логическое и абстрактное мышление в игровой форме. Важны они и расширения кругозора детей.
Украинские загадки незаменимы еще и для изучения украинского языка, углубления знаний и улучшения навыков через развлекающие занятия.
Хорошо, когда в памяти украинского малыша и его родителей всплывают загадки на украинском языке. Это уже более глубинный слой, который делает даже родной язык… более родным.
В изучении украинского языка, который (так сложилось исторически) для многих — родной номинально, важно иметь такой вот запас знаний, чтобы чувствовать себя настящим носителем. Так что не стоит недооценивать «просто загадки». Они очень важны!
Наряду с отличной подборкой скороговорок они являются неплохим подручным материалом для развития и памяти, и логики, и сообразительности ребенка…
Кроме того, имея в запасе набор загадок, вы всегда можете развлечь детей, когда под руками ничего игрушечного нет. Неоценимое богатство.
20 современных загадок на украинском языке
Через воду він проводить,
А сам з місця вік не сходить. (Міст)
Хоч не літак, а крилатий,
Без крил не може працювати. (Вітряк)
Знизу клин,
Зверху млин.
Тече вода —
А їй не біда. (Парасолька)
Куди повзе —
За собою хату везе. (Равлик).
Мов маленький м’ячик,
Висить, а не скаче,
Рум’яне, гладеньке,
На смак солоденьке. (Яблуко)
Торох, торох,
Розсипався горох.
Почало світати –
Нема що збирати. (Зірки)
Читать также:Стихи о лете для детей на украинском, русском и английском языках …
Дерев’яний та довгенький,
Маю носик я гостренький.
На білому слід лишаю,
Усіх діток потішаю. (Олівець)
Ухопився за дріт
Покотився у світ,
Потяг близняток
Цілий десяток. (Електровоз)
Що за жучок це – яскравий, моторний,
Спинка червона у крапочку чорну,
Сам симпатичний, хоча і маленький,
Гарний на вроду він та веселенький. (Сонечко)
Над глибокою рікою
Вигнув спину він дугою.
Всі по ньому їдуть,
Всі по ньому йдуть,
А з собою не беруть. (Міст)
До дітей на кожне свято
Просять в гості завітати,
Бо солодкий і смачний.
Здогадались, хто такий? (Торт)
Знизу вгору, потім вниз
Чудо-віз мене привіз.
Без руля і без коліс
Тягне вгору – потім вниз. (Ескалатор)
Ціла купка голочок.
Лис підбіг, голки понюхав.
Потім довго носа чухав. (Їжак)
Запах, колір – все відмінне,
Посміхнешся неодмінно.
Як серединку кусати,
Скривить так, що й не впізнати. (Лимон)
Шепчу я веселі сни,
Тільки ти скоріш засни.
Всі кладуть мене під вушко,
Бо на те я і … (Подушка)
Як запалять, то горить,
Як горить, то плаче.
Обережненько гасіть,
Бо впече у пальчик! (Свічка)
Без насіння виростає
І міцне коріння має.
Ним їмо і хліб, і суп.
Що це буде, дітки? (Зуб)
У ворота він летить,
Як зумієш гол забить.
Скаче весело по полю,
Незамінний у футболі. (М’яч)
Круглий, як куля,
Зелений, як трава,
Червоний, як кров,
Солодкий, як мед. (Кавун)
Сопе, хропе, часом чхає,
Сюди-туди зазирає;
На морозі замерзає,
Бо одежини не має. (Ніс)
10 старинных загадок на украинском языке
Стоїть дуб-стародуб, на тім дубі птиця-вертиниця — ніхто її не дістане, ні цар, ні цариця. (Сонце).
Стоїть дерево серед села, а в кожній хатці по гілячці. (Сонце з промінцями).
По соломі ходить, гарно золотить, та не шелестить. (Сонце).
Серед моря-моря, стоїть червона комора (Сонце).
За лісом, за пралісом червона плахта. (Сонце).
Серед двора-двора, лежить червона сковорода (Місяць).
Іде лісом — не шелестить, іде водою — не плюскотить.
Водою іде — не хлюпне; очеретом — не шелесне (Місяць).
Лисий віл через ворота дивиться. Лисий кінь у ворота заглядає (Місяць).
Прийшов бик та в ворота — мик. (Місяць)
Повна піч паляниць, по середині книш (Місяць і зорі).
Читать также: День украинской письменности: 10 фактов об украинском языке
Фото: depositphotos.com
Загадки на уроках української мови
Загадки до теми: Самостійні і службові частини мови
Іменник
Всі на світі добре знають,
Що предмет я називаю —
Хто чи що, — ви запитайте
і про мене все дізнайтесь.
Я істота й неістота:
Парта, зайчик, дошка, котик.
Маю рід, число, відмінок
І чотири аж відміни.
Хто я ? Знайте достеменно:
Називаюсь я …. Іменник.
1. Відгадай загадки. Спиши їх. Підкресли іменники в орудному відмінку, виділи закінчення.
а) Білі птахи летять, на землю зграєю сідають.
б) Під землею вогонь горить, а зверху видно.
в) Зимою народжуюсь, навесні вмираю, своїм тілом землю зігріваю.
г) Якою косою не можна косити?
д) Ніжна зірка сніжно-біла, на рукав згори злетіла. Поки ніс її сюди, стала краплею води.
Відгадки. Морква. Сніжинки. Сніг. Косою з волосся. Сніжинка
2.Відгадай їх. Випиши парами іменники-антоніми із загадок. Визнач рід.
Я антонім слова літо,
В мене біла тепла свита,
Хоч мороз люблю сама:
Адже звуть мене ………………………….
Я антонім шуму, стуку,
Уночі без мене мука,
Для спочинку наймиліша.
Відгадаєш, хто я?……………………………
3.Відгадайте загадки, в зошити запишіть у дві колонки слова, що відповідають на питання хто? і що? Поясніть.
Прилетіли гості, сіли на помості, узяли по латі і зробили хату (птахи, гніздо).
За горами, за лісами золотий кружок встає (сонце).
За лісом, за пралісом біла вовна висить (хмари).
Зеленії ноги-косиці виросли вгору з землиці, а зубате головище коренем-вусом у землю свище (часник).
Біжить свинка, вирізана спинка, оглянеться назад, а й сліду не знать (човен).
Іде силач, на нім ловкач, за ним копач добувати калач (трактор, тракторист, плуг).
4.Загадки відгадайте, випишіть із них власні іменники, поясніть, що вони означають.
Ішла Улита, черепком сповита,
Безрука, безнога, чотирирога (равлик).
Хлопець Мартин похилився через тин,
дівчина Галка: «Невже в тебе гарна шапка?» (Соняшник).
Кольорового стовпця;
Застругали ми з кінця,
Як побіг він до сторінки —
Зразу ж кинувся в танок,
І у зошиті в Маринки
Виріс песик та садок (кольоровий олівець).
Біг кінь білобокий через Дунай глибокий;
Як упав — заіржав, увесь світ задрижав (грім).
5 відгадайте, іменники-відгадки запишіть, позначивши в дужках їх рід.
Яке взуття в огні гнеться,
А з ніг не скидається? (Підкова).
По полю бродить,
Зерно молотить,
Жне, косить —
Хліба не просить (комбайн).
Сторожем не служить, а всіх рано будить (півень).
Плету хлівець на четверо овець, а на п’яту окремо (рукавиці).
Що можна бачити з заплющеними очима? (Сон).
Що воно за штука, що день і ніч стука? (Серце).
Не людина, а говорить (радіо).
6. Відгадайте загадки, випишіть відгадки.
Визначте їхній рід, число, відмінок.
Два брати рідні: одного всі бачать, але не чують, другого всякий чує, але не бачить. (Блискавка і грім)
Срібний кинджал хвильку в хаті полежав – і зовсім розтав. (Бурулька крижана)
Червоний гість дерево їсть. (Вогонь)
Без рук, без ніг, а ворота відчиняє. (Вітер)
7.Відгадати загадки, визначити рід іменників – відгадок, пояснити їх правопис.
Зимою спить, а літом шумить. (Річка)
У воді росте, а води боїться. (Сіль)
Яке місто літає? (Орел)
Одна коняка тягне дванадцять бричок. (Тепловоз)
Що без дірки наливається? ( Овочі, фрукти)
Без рук, без олівця, а малює без кінця. ( Мороз)
Не має ніг, а ходить, має вухо, але не чує. ( Голка)
Чорне сукно лізе у вікно. ( Ніч)
Не бджола., а гуде, не птах, а летить. ( Літак)
— Хто ти? Що? Твоє ім’я?
— Іменна моя сім’я.
Знають всі в ній поіменно.
А зовуть сім’ю — … (іменник)
Наче лицарі казкові,
Вірно служать рідній мові.
Так слова єднати вміють,
Що усі їх розуміють. (Відмінки)
Є в людини на прикметі
Сотні, тисячі предметів.
Та щоб їх розмежувати,
Що й кому належить знати,
Поділив усіх як слід,
Добре нам відомий … (рід)
Я іменник і вживаюсь тільки в множині, —
А закінчення ви, друзі, замініть мені –
Стану травкою, що сохла у погожі дні,
І вживатимусь відтоді в однині.
Який я іменник? (Сіни – сіно)
Прикметник
Я веселий і звабливий,
Гарний, милий і красивий,
Несказанний, незрівнянний;
Маю ступінь порівняння.
Я відносний чи присвійний,
А чи якісний незмінно.
Відповім я залюбки
На питаннячко — який?
Маю ознаку предмета,
Називаюсь я ….
прикметник.
Прикметник
1. З текстів загадок виписати прикметники зі словами, до яких вони відносяться
– Визначити їхній розряд за значенням, рід, число.
Біле – не сніг, зелене – не луг кучеряве – не людина. (Береза)
Червоний колір, а винний смак, кам’яне серце. Чому то так? (Вишня)
По краях гладенький, а всередині солоденький. (Кавун)
Червона, солодка, пахуча, росте низько, до землі близько. (Суниця)
2.Відгадати загадки, виписати прикметники.
1. Проливала дрібні сльози
молода дівиця.
Полоскала довгі коси
у чистій водиці. (Верба)
2. У погожу літню днину
Він на варті біля тину,
Круглолиций та пригожий,
І до сонця дуже схожий. (Соняшник)
3. У вінку зеленолистім,
У червоному намисті,
Видивляється у воду
На свою хорошу вроду (Калина)
4. Взимку чорний, навесні і влітку зелений, а восени жовтий.
5. Сплять у лузі сестрички, золотенькі очі, а білі вії.
6. Стоять красуні на воді, вінки в них білі й золоті.
7. По голубому морю золота тарілка плаває.
8. Скатертина біла увесь світ накрила.
9. Біла латка, чорна латка по березі скаче
3. Вгадай предмет за ознаками»
Жовтий, кислий, ароматний, вітамінний. (Лимон)
Смачне, солодке, холодне, вершкове, шоколадне. (Морозиво)
Довговухий, куцохвостий, полохливий, прудконогий. (Заєць)
Сірий, колючий, безхвостий, маленький, хижий. (Їжак)
Хижа, руда, хитра, пухнаста. (Лисиця)
Маленьке, беззахисне, пухнасте, безхвосте, жовте. (Курчатко)
Величезний, сірий, товстоногий, вухатий. (Слон)
Гарна, пахуча, червона, колюча, ніжна, квітуча, пишна. (Троянда)
Вусатий, хвостатий, грайливий, м’який, кігтистий. (Кіт)
Тоненька, довга, сталева, гостроноса, швейна. (Голка)
Неозоре, глибоке, бурхливе, небезпечне, солоне. (Море)
Темна, зоряна, місячна, тиха, прохолодна. (Ніч)
Народна, колискова, мелодійна, гарна, весела. (Пісня)
Маленька, кругленька, червоненька, запашна. (Суничка)
Дерев’яний, чотириногий, письмовий, кухонний, накритий. (Стіл)
Дієслово
Дуже я люблю всі дії
І що хочеш, я умію,
Є у мене вид і час,
Спосіб маю повсякчас.
Лиш учіть мене сумлінно,
Озвусь я неодмінно.
Вмію діяти чудово,
Отже, звусь я Дієслово.
1. Виписати дієслово, визначити час, особу, число.
Двічі родився, у школі не вчився, а години знає. (Півень)
З води росте, на воді сидить, у воду дивиться. (Лілея)
Не їсть, не п’є, а стоїть та б’є. (Годинник)
Книжки читаю, а літер не знаю. (Окуляри)
Числівник
Я, відомо, дуже знатний,
Кількість можу означати,
І порядок при лічбі
Підкажу мерщій тобі.
Чи який, чи котрий, скільки –
Запитай мене лиш тільки.
Щоб не бути багатослівним,
Називаюсь я ……
числівник.
1.Випишіть числівники, визначте їхній розряд за значенням.
Сімсот невісток на одній подушці сплять. (Соняшник)
На одному коромислі два змії висять. (Брови)
Шість ніг, дві спинки, одна голова. (Людина сидить на стільці)
У двох матерів по п’ять синів, а всім ім’я одне. (Пальці на руках)
Займенник
Я розрядів вдосталь маю
І предмет я позначаю,
його ознаку чи кількість,
Ви учіть про мене тільки.
Особовий я й зворотний,
І питальний , і відносний,
Неозначений, присвійний,
Заперечний і вказівний.
Означальним можу бути,
Варто все це не забути.
Частіш згадуйте про мене,
Називаюсь я …..
займенник.
1.Із тексту загадок «впіймати» займенник, визначити його розряд. Відгадати загадки.
А в нашого дядька курей грядка, та всі білі. (Зуби)
Сам не біжить, а стояти не дозволяє. (Мороз)
Чим більше у неї береш, тим більшою вона стає. (Яма)
Вік свій з клунками, та ще сідають на нього з мішками. (Верблюд)
Прийменник
Я така частина мови,
Що належить до службових.
Я буваю лиш одним:
Похідним – непохідним.
Задля, посеред, із-за,
До, над, крім, в, під, по, за.
І для мене все знаменно,
Що всі звуть мене….
прийменник.
1. Відгадайте загадки. Випишіть сполучення слів із прийменниками.
1. Водить дружбу з олівцями,
Зошитами, папірцями.
На малюнку щось не те?
Вмить вона його зітре!
2. Порахує сантиметри,
А як треба – міліметри!
Рівно лінії проводить,
З олівцем за ручку ходить.
3. Відірвалися листочки?
Треба склеїти шнурочки?
Допоможе повсякчас,
Ще й причепиться до нас!
сполучник
Я важливий, що й казати,
Можу вміло пов’язати
Однорідні члени чинно
Й складних речень теж частини.
А, але, і –я сурядний,
Що, немов, як, щоб — підрядний.
Скрізь впишусь я досить влучно,
Називаюсь я …. сполучник.
1.Відгадати загадки. Указати види сполучників за будовою, походженням, роллю в реченні.
1. Через воду стежечка, а води не перейдеш.
2. Гуляє по полю, та не кінь, гуляє волі, та не птиця.
3. Я вода і на воді плаваю.
4. Розсипався горох на чотириста доріг, ніхто його не позбирає — ні цар, ні цариця, ні красна дівиця.
5. Вертиться, крутиться, ніколи не стане, на нім живуть люди, і гори, і ями.
Загадки до теми: Синтаксис. Пунктуація
Маленька, менша від мачини,
Ні з ким не стану на борню.
А при читанні, коли треба,
й людини мову зупиню.
( Крапка).
Злита з хвостиком ця крапка,
Невелика, власне, лапка.
Робить паузу, всім знайома.
Як вона зоветься?
(Кома).
Що за знак – стрункий, мов спис,
він над крапкою завис,
спонука до поклику.
Хто ж бо він? —
(Знак оклику).
Вірш-загадка “Чому плакав зошит?”
У рядках і між рядками вірша приховано шість розділових знаків – по одному в кожній строфі. Знайдіть їх.
У зошита личко заплакане,
Крап! – капають сльози дрібні:
Хтось розділові знаки,
Мов яблука, в ньому обніс.
Сьогодні встає він рано,
Себе за кишеню лап –
Кишеня порожня і драна,
Хоч цілою вчора була.
Фісташки, що смачно б з’їли,
Про свято зошит тримав.
Ніде фісташки не ділись,
А знаків чомусь нема.
Був, мабуть, злодюжка в хаті.
Та, зляканий кимось, чимдуж
Кинувся геть утікати,
Лишив по собі біду…
Не гайся ж, друже, нітрохи
На поміч мерщій лети!
Ретельно оглянь всі строфи
І знайдеш пропажу ти!
Бо тут завинив … Андрійко,
Мастак до таких він справ!
Стояв на воротах стійко,
А твір нашвидку писав.
Я такий же. як знак розділовий І відомий шкільній дітворі,
Та в словах української мови
Я пишусь не внизу, а вгорі.
Спробуй лиш написати сім’я (ім’я) —
Зразу стану потрібним і я. (апостроф)
Загадка.
Я є у п’явці, у в’юні,
Я є в риб’ячій сім’ї,
Але в воді мене немає.
Скажіть: хіба таке буває?
Загадки до теми: Будова слова
1.Відгадайте загадки. До слів-відгадок доберіть спільнокореневі, запишіть їх. Поясніть чергування голосних і приголосних звуків у коренях.
Маю плаття зелененьке,
Гнучкі, ніжні віти,
Білу кору, стан тоненький.
Як я звуся, діти?
(Береза.Ще:берізка,березень,березовий,березневий).
Під дубочком народився,
Парасолькою накрився,
Може б, з лісу пострибав,
Якби другу ногу мав.
(Гриб.Ще: грибок, грибник, грибний, грибниця)
Що у світі найбагатше?
Що у світі найжирніше?
Що у світі найситніше?
(Земля.Ще: земелька, земельний, заземлення, приземлитися, землероб).
Летіла птиця по синьому небі,
Розпустила крила і сонце закрила.
(Хмара.Ще:хмарка, хмаринка, хмарний, хмарно, нахмарилося).
В небі хмара пролітала,
Білий пух порозсипала.
Він на землю міцно ліг,
Називають його…(Сніг. Ще:сніжок, снігур, сніжка,сніжна, сніговик, сніжинка).
Прийшла до нас бабуся
У білому кожусі.
Поля причепурила,
Пухнастим снігом вкрила.
Відгадайте, хто вона,
Бабуся чепурна?
(Зима. Ще:зимонька, зимовий, зимувати,озимина)
1) Корінь В слові «відгадай»,
Префікс в слові «запитай»,
Суфікс в слові «нічка»,
Закінчення — в «криничка». (Загадка)
2) Корінь — в слові «написати».
Префікс — в слові «заспівай»,
А закінчення та суфікс
В слові «казка» пошукай. (Записка)
3) Префікс — у слові перенести, корінь — у слові казка. (Переказ)
4) Префікс — у слові приїзд, корінь — у слові казати, суфікс і закінчення від
слова ніжка. (Приказка)
5) Префікс — у слові проніс, корінь — у слові лісник, суфікс — у слові дубок.
(Пролісок)
6) Префікс — у слові підніс, корінь — у слові вода, суфікс — у слові грибний, закінчення — у слові білий. (Підводний)
7) Корінь — у слові лісок, суфікс — у слові зимова, закінчення — у слові червоний.
(Лісовий)
8)Префікс — у слові політ, корінь — у слові садок, суфікс і закінчення — у слові рибка. (Посадка)
Загадки до теми: Звуки. Букви.
1.Слова-відгадки підкреслити хвилястою лінією слова, у яких букви я, ю, є позначають два звуки.
Один з трубою тягне всіх за собою. (Паровоз).
Крильми махає, а не літає. (Вітряк).
Дуже люблять молодця, а б’ють його без кінця. (М’яч).
У вогні народився, бензину напився і в поле з’явився. (Трактор).
Без дров, без вогня , а світить і гріє щодня. (Сонце).
Вертиться, крутиться, ніколи не стане, на нім живуть люди, і гори, і ями. (Земля).
2. Слова-відгадки записати, цифрами позначити кількість звуків і букв.
Улітку сірий, взимку білий. (Заєць).
Завжди в роті, а не проковтнеш. (Язик).
Хоч не шию я ніколи, та голок завжди доволі. (Їжак).
Ні електрика, ні гас, світить всюди в нічний час. (Місяць).
Вам його дано, а люди користуються. (Ім’я).
3. Слова-відгадки виписати, слова з буквою ї, встановити її звукове значення.
Стоїть вулик придорожній, уночі завжди порожній. (Школа).
Норовисті коні в Льоні — не їдять нічого коні, по землі не йдуть і край: лід, будь ласка, їм давай. (Ковзани).
4.Уважно прослухайте загадки. Скажіть, у якій загадці глухих приголосних менше.
Чорне рядно всіх людей накрило. (Ніч).
Золотий бубон по воді плаває. (Сонце).
6. У якій загадці дзвінких приголосних більше?
Сивий віл випив води повен двір. (Мороз).
Не кінь, не віл, а прив’язаний. (Гарбуз).
Загадки-жарти
З «т» – скрізь тихо,
З «м» – для їжі лихо:
Погризе, ще й у нору занесе. (Тиша – миша)
З «м» – на городі росте,
З «р» – у воді живе. (Мак – рак)
Без «т» – коли вода кипить,
А з «т» – учень за нею сидить. (Пара – парта)
На клумбах розцвітають,
А без «к» – з дерев звисають. (Квіти – віти)
«Загадки діда Буквоїда»
— які голосні пропущено?
— Запишіть утворені слова.
м ..тр.. с.. р.. д.. н ..д..л.. д.. т.. н..
..ч.. т.. ль з.. ць т.. тр д ..т.. л
Уставте букви,що позначають голосні звуки,прочитайте й поясніть прислів’я.
Кр…щ… ч…сно вм..рт..,
як н..ч..сно.. ж..т… .
Скр..мн..сть пр..кр..ш..є люд..н.. .С..м р..з в..дм..р — ..д..н в..др..ж.
Гра “Метаграма”
Завдання: відгадати слова та записати їх у фонетичній транскрипції.
Ви, дітки, враз пізнаєте мене.
Я – сильний вітер, що дерева гне.
Складки допишете в кінці –
Солодкі вийдуть корінці.
(Буря – буряки)
З с на дереві росту,
З ж по дереву повзу.
(Сук – жук)
Якщо із з візьмеш це слово,
Великий дощ впаде раптово.
Як тільки з на с заміниш –
Між фруктами мене зустрінеш.
(Злива – слива)
У затінку моїм
Мене у спеку вихваляєш,
А літери лиш перестав –
Чимало дров ти розпиляєш.
(Липа – пила)
Загадки до теми:Члени речення
Нумо трішечки напруги,
ось вам і подробиці:
перше тут — предмет, а друге
що з предметом робиться.
Як би речення словами
не були заклечані,
досить легко ми їх з вами
визначимо в реченні.
Хто вони? Підмет і присудок
1.Відгадати і підкреслити однорідні члени речення, поставити де треба коми.
У лісі родилося в майстерні робилося а на руках плаче.
Сім братів віком рівні та іменами різні.
У воді родиться але води боїться.
Зелена і пахуча пухнаста і колюча посеред хати стала нас зі святом привітала.
Дитячі загадки, що ставлять дорослих у глухий кут. І де тут логіка?!
Мама захрипла! Діти оглухли! Сусіди вивчили все напам’ять! Собака переказав! Уроки зроблено!
Чимало батьків із жахом зізнається, що навіть якщо у них за спиною є три вищі освіти, участь в інтелектуальних іграх, ступінь доктора наук, усі знання різко кудись зникають, коли сідаєш робити з дітьми домашнє завдання. Іноді завдання, ребуси і загадки зі шкільних підручників, заганяють у глухий кут навіть суперзнавців.
Уся справа в тому, що діти сприймають довкілля абсолютно не так, як дорослі. Вони не шукають спеціальних схем, закономірностей, не переймаються складними обчисленнями, вони ще не знають законів, теорем і аксіом. Саме тому вони швидко розв’язують загадки, над якими дорослі думають півдня.
Ось кілька завдань зі шкільних підручників. Спробуйте розв’язати!
1. Яке колесо не крутиться під час правого розвороту?
2. Це нежива істота, але в неї є 5 пальців.
3. Яке слово в словнику написано неправильно?
4. Вантажівка їхала в село. По дорозі вона зустріла 4 легкові машини. Скільки машин їхало в село?
5. Якою рукою краще розмішувати чай?
6. Нагодуй мене і я буду жити, але дай води – і я помру. Хто я?
7. Хто ходить сидячи?
8. Народжуються – летять, живуть – лежать, вмирають – спливають.
9. Що намокає, поки сушить?
10. Що більше з неї береш, то більше стає … Що це?
11. Я завжди десь між небом і землею, завжди на відстані. Якщо спробувати до мене підкрастися – я буду віддалятися.
12. Йшов чоловік із дружиною, брат із сестрою і швагро із зятем. Скільки всіх?
13. Я живу тільки там, де є світло, але щойно воно посвітить прямо на мене – я вмираю.
14. Що може подорожувати по світу, залишаючись в одному і тому ж кутку?
15. У якого слона немає хобота?
16. Увечері мені дають завдання на ранок. Я завжди його виконую, але мене все одно сварять. Хто я?
17. Що завжди збільшується і ніколи не зменшується?
Відповіді
1. Запасне
2. Рукавичка
3. Неправильно
4. Одна
5. Найкраще ложечкою
6. Вогонь
7. Шахіст
8. Сніжинки
9. Рушник
10. Яма
11. Горизонт
12. Троє
13. Тінь
14. Поштова марка
15. У шахового
16. Будильник
17. Вік людини
Перевірено, малюк впорається з цими завданням значно швидше, не докладаючи особливих зусиль! Ех, ми, дорослі, все тільки ускладнюємо. І це стосується не лише вирішення поставлених завдань. Нам би всім дитячу безпосередність – і життя було б значно простішим.
Підготувала Юлія Осіння
Українські загадки
Всі його люблять, всі його чекають, а хто на нього подивиться — кожен скривиться
(Сонце)
* * *
Один баранець пасе тисячі овець.
(Місяць і зірки)
* * *
Золоте сховалося, а срібне показалося.
(Сонце і місяць)
* * *
Чорна корова весь світ поборола.
(Ніч)
* * *
По соломі ходить, а не шелестить.
(Тінь)
* * *
Що росте догори коренем?
(Бурулька)
* * *
Живе — лежить, помре — побіжить.
(Сніг)
* * *
І в огні не горить і в воді не тоне.
(Лід)
* * *
Старий дід мости помостив, молода прийшла — мости рознесла.
(Мороз і весна)
* * *
Вдень вікно розбивається, а вночі само вставляється.
(Ополонка)
* * *
Мене просять і чекають,а як покажусь — утікають.
(Дощ)
* * *
Червоне коромисло через річку повисло.
(Веселка)
* * *
Є на світі кінь — всьому світу не вдержати.
(Вітер)
* * *
Один біжить, другий лежить, третій кланяється.
(Вода, берег, очерети)
* * *
Довга Настя простяглася, якби встала, то б неба дістала.
(Дорога)
* * *
Сидить баба серед літа, в сто сорочок одіта.
(Цибуля)
* * *
Сімсот соколят на одній подушці сплять.
(Соняшник)
* * *
Є шапка, але немає голови; є нога, але без черевика.
(Гриб)
* * *
Зубів не має, а кусається.
(Кропива)
* * *
Коло вуха завірюха, а у вусі ярмарок.
(Вулик)
* * *
Сам чорен, та не ворон, є роги, та не бик, шість ніг без копит.
(Рогатий жук)
* * *
Круглі озерця ніколи не замерзають.
(Очі)
* * *
Хоч має вухо, а не чує.
(Голка)
* * *
Що з землі легко піднімеш, та далеко не закинеш?
(Пір’їна)
* * *
Що в хаті взимку замерзає, а надворі ні?
(Вікно)
* * *
Хто завжди правду каже?
(Дзеркало)
* * *
Книжки читає, а грамоти не знає.
(Окуляри)
* * *
Як не бий, він не заплаче, тільки сам завзято скаче.
(М’яч)
* * *
П’ять комірчин, а одні двері.
(Рукавиця)
* * *
Скільки кроків зробить горобець за сім років?
(Ніскільки, бо горобець не ходить, а стрибає)
Стоїть корито,
Повне води налите.
(Ставок)
* * *
Через воду він проводить,
А сам з місця вік не сходить.
(Міст)
* * *
По полю ходить, жне, косить,
Зерно молотить, хліба не просить.
(Комбайн)
* * *
Хоч не літак, а крилатий,
Без крил не може працювати.
(Вітряк)
* * *
Знизу клин
Зверху млин.
Тече вода
А їй не біда.
(Парасолька)
* * *
І червона, й соковита,
Та гірка вона все літо.
Припече мороз – вона
Стала добра й смачна.
(Калина)
* * *
Кавунчики дрібненькі,
Смугасті та кисленькі,
У колючки вбралися
І кущиком назвалися.
(Аґрус)
* * *
Мов маленький м’ячик,
Висить, а не скаче,
Рум’яне, гладеньке,
На смак солоденьке.
(Яблуко)
* * *
Торох, торох,
Розсипався горох.
Почало світати –
Нема що збирати.
(Зірки)
* * *
Дерев’яний та довгенький,
Маю носик я гостренький.
На білому слід лишаю,
Усіх діток потішаю.
(Олівець)
* * *
Ухопився за дріт,
Покотився у світ,
Потяг близняток
Цілий десяток.
(Електровоз)
* * *
Коли хочеш ти читати,
То повинен мене знати,
А коли мене не знаєш,
То нічого не вчитаєш.
(Абетка)
* * *
З небесної діжки
Крижані горішки
На землю упали,
Шкоди нам завдали.
(Град)
* * *
Спритний майстер у стрибках:
На деревах, по гілках.
Вся руда, пухнастий хвіст,
Рідний дім для неї – ліс.
(Білка)
* * *
На городі нога стоїть,
На нозі голова висить.
Куди сонце повертається,
Туди голова нахиляється.
(Соняшник)
* * *
З небокраю, з-за діброви,
Вийшли воли чорноброві:
Принесли водиці дзбан,
Полили і ліс, і лан.
(Хмари)
* * *
Не ставок і не ріка,
Мох росте і осока.
Там земля — неначе тісто,
Що воно за дивне місце?
(Болото)
* * *
Квітка пишна, квітка гожа,
На троянду трішки схожа.
На кущах вона зростає.
Хто із вас цю квітку знає?
(Шипшина)
* * *
Живим зерном народжений,
Живу я на землі.
Щодня рум’яним сонечком
Я сходжу на столі.
(Хліб)
* * *
У нашої бабусі
Сидить дід в кожусі,
Проти печі гріється,
Без води умиється.
(Кіт)
* * *
Прийшла кума із довгим віником
На бесіду із нашим півником,
Схопила півня на обід
Та й замела мітлою слід.
(Лисиця)
* * *
Найрідніша, наймиліша,
Всіх вона нас пестить, тішить,
Завжди скрізь буває з нами.
Відгадайте, хто це?..
(Мама)
* * *
Олена зелена,
Не сіяна, не саджена,
Хто доторкнеться,
Той обпечеться.
(Кропива)
* * *
Уночі гуляє,
А вдень спочиває,
Має круглі очі,
Бачить серед ночі.
(Сова)
* * *
Хоч я і страшнуватий,
Ось палиця в руці,
Та як мені прогнати
Від проса горобців?
(Опудало)
* * *
Він скрізь: у полі і в саду,
А в дім не попаде,
І я тоді лиш з дому йду,
Коли вже він не йде.
(Дощ)
* * *
Цвіте синьо, лист зелений
Квітник прикрашає
Хоч мороз усе побив –
Його не займає.
(Барвінок)
* * *
Сонечко в траві зійшло,
Усміхнулось, розцвіло,
Згодом стало біле-біле
І за вітром полетіло.
(Кульбаба)
* * *
Ніде не купиш,
На вагах не зважиш,
Сам здобуваєш,
У комору складаєш.
(Знання)
* * *
Неначе паровоз, гуде,
Шумить, кипить, і пара йде,
Смачний заварює нам чай.
Хто ж він такий? От відгадай.
(Чайник)
* * *
Стоїть собі літечком
На городі тіточка,
Світлокоса, білочуба,
а на ній зелена шуба.
(Кукурудза)
* * *
У лісі зростав,
У столяра побував,
В кімнаті оселився,
Полотном укрився.
(Стіл)
* * *
Хто завжди правду каже?
Який є, таким покаже,
І без слів про все рас скаже.
На нього дивишся, а себе бачиш.
(Дзеркало)
* * *
Я порою дощовою –
Наче дах над головою.
При собі мене тримають,
А як дощ пройде – складають.
(Парасолька)
* * *
У носатого Івана
Одежина дерев’яна.
Він у чистім полі ходить
І по ньому носом водить.
Не стрижений, не чесаний –
Гострим ножем зетесаний.
(Олівець)
* * *
В полі жовті промінчата
Шелестять, немов зайчата,
А вусаті ж їхні віти!
Що це, друзі? Мабуть…
(Жито)
* * *
Хто крилатий, гарний, гожий,
На красиву квітку схожий,
Має довгий хоботок,
П’є нектар ним із квіток?
(Метелик)
* * *
У бабине літо
Легке срібне сито,
Не руками ткане,
Летить ось над нами.
Що ж це, дитинко?
Це — …
(Павутинка)
* * *
Його пожива – це листочки,
Домівка – деревце чи кущ.
З’являється що травня точно
Поважний, симпатичний …
(Хрущ)
* * *
Якщо руки ваші в ваксі,
Якщо на ніс сіли клякси,
Хто тоді ваш перший друг,
Змиє бруд з лиця і рук?
(Вода)
* * *
Щось у небі синім — блим!
Розкотився в небі грім
Та гуркоче вдалині.
Що за дивні ці вогні?
(Блискавка)
* * *
Дуже я потрібна всім:
І великим, і малим.
Всіх я розуму учу,
А сама завжди мовчу.
(Книга)
* *
Спробуй, друже, відгадати,
Що за стрій у небесах:
Чи клубки пухкої вати,
Чи то пір’я з крупних птах,
Чи біжить овець отара?
Ні, пливуть це білі …
(Хмари)
* * *
Триколісний друг у мене,
Має він кермо зелене.
Ще сидіння та педалі…
Певно, ви його впізнали?
(Велосипед)
* * *
Всюди проживають,
По шість ножок моють,
Можуть мати й крила.
Але це – не пташки.
Дітки, відгадали?
Звісно, це — …
(Комашки)
* * *
Ледь помітний він, маленький…
То квадратний, то кругленький…
Як його ти відірвеш,
То штани не застібнеш…
(Ґудзик)
* * *
Що за жучок це – яскравий, моторний,
Спинка червона у крапочку чорну,
Сам симпатичний, хоча і маленький,
Гарний на вроду він та веселенький.
(Сонечко)
* * *
Над глибокою рікою
Вигнув спину він дугою.
Всі по ньому їдуть,
Всі по ньому йдуть,
А з собою не беруть.
(Міст)
* * *
До дітей на кожне свято
Просять в гості завітати,
Бо солодкий і смачний.
Здогадались, хто такий?
(Торт)
* * *
Щоб мені кудись дійти,
Треба всю її пройти.
Бере початок від порога
Далека чи близька…
(Дорога)
* * *
Кружляють в повітрі маленькі пушинки,
Легенькі та білі, неначе сніжинки;
Дивуються дуже дорослі і діти:
Де ж міг раптом взятися сніг серед літа?
(Тополиний пух)
* * *
Що за струмінь-водоспад?
В спеку кожен йому радий;
В нашім парку – гарний, гожий –
Веселить він перехожих.
В’ються вгору води потоки,
Краплі бризкають нівроку…
Знають Юля та Роман,
Ця загадка про…
(Фонтан)
* * *
Грушка – не грушка,
Вушка та дужка,
Порожнє бриньчить,
Повне – мовчить.
(Відро)
* * *
На одній нозі танцюю,
Зовсім я не байдикую.
Ти мене лиш накрути –
Та в таночок знов пусти.
(Дзиґа)
* * *
Що за хатка – дивина?
З скла прозорого вона.
Табунцями, як у річці,
Рибки плещуться в водичці.
(Акваріум)
* * *
Де у полі квітне гречка,
Стоїть хатка невеличка.
Ти зустрінеш там родину,
Що працює без упину.
(Вулик)
* * *
Лишає він страшні сліди,
Усе він пожирає.
А як даси йому води –
Відразу помирає!
(Вогонь)
* * *
По траві повзла змія.
Налякався добре я.
Від гадюки біг чимдуж,
А то виявився …
(Вуж)
* * *
Є і чорна і червона,
А поживна ж бо яка!
Зветься цей продукт чудовий
Не інакше, як …
(Ікра)
* * *
Спішить, сурмить:
— Дорогу дай!
Моргає синім оком.
Примчиться швидко і біда
Людей обійде боком.
(Пожежна машина)
* * *
Дуже люблять всі діти його,
Бо смачне і солодке воно.
І у ротику тане само.
Здогадалися? Це …
(Ескімо)
* * *
Настрибаюсь вволю
По чистому полю.
Правда, трішки ніс стешу,
Як малюю чи пишу.
(Олівець)
* * *
Любі всім: тобі й мені.
Вдень гуляють на вікні
І купаються у річці
Діти сонця — …
(Промінці)
* * *
В розмальованій хустині,
Солоденька всередині.
Коли нею почастують,
Діти тішаться, ласують.
(Цукерка)
* * *
В небі високо між хмар
На мотузці він літав.
За мотузку потягну
Та на землю поверну.
(Повітряний змій)
* * *
Є у мого татка
На колесах хатка.
Возить хатка невеличка
Нас на дачу і до річки.
(Машина)
* * *
Він шепоче: «Шу-шу-шу…
Листя обірвать спішу.
З ним я у осіннім гаї
У таночку покружляю».
(Вітер)
* * *
Уночі понад водою
Білий дим пливе рікою.
Тільки сонечко засяє –
Білий дим кудись тікає.
(Туман)
* * *
Книжечки маленькі,
Аркуші біленькі.
В них ми вчимося писати,
І складати, й віднімати.
(Зошит)
* * *
Плине він, біжить, минає,
Нам його не вистачає.
Щойно осінь – вже зима,
Ось він був, а вже – нема.
(Час)
* * *
Навіть в спеку, відчайдуха,
Не скидає він кожуха.
Взимку ж холоду боїться.
Лізе до барлогу грітись.
(Ведмідь)
* * *
Загорнулася в клубок
Ціла купка голочок.
Лис підбіг, голки понюхав.
Потім довго носа чухав.
(Їжак)
* * *
Навесні цвітуть, мов свічі,
Заглядають сонцю в вічі,
А під осінь ті свічки
Вдягнуть з голок кожушки.
(Каштан)
* * *
Запах, колір – все відмінне,
Посміхнешся неодмінно.
Як серединку кусати,
Скривить так, що й не впізнати.
(Лимон)
* * *
Ні дощами, ні снігами
За сто років не розмить.
Але хлопці – хулігани
Можуть м’ячиком розбить.
(Вікно)
* * *
Як навколо об’їси –
Серединки не проси.
Ми такі гостинці:
Дірка в серединці.
(Бублики)
* * *
І солодкі, і кисленькі,
І довгасті, і кругленькі
До вподоби ви мені,
Соковиті та смачні.
Знають добре малюки:
Мова йде про…
(Ягідки)
* * *
Без насіння виростає
І міцне коріння має.
Ним їмо і хліб, і суп.
Що це буде, дітки?
(Зуб)
* * *
У ворота він летить,
Як зумієш гол забить.
Скаче весело по полю,
Незамінний у футболі.
(М’яч)
* * *
Народився із землі,
Зарум’янивсь на вогні
І з’явився на столі
До борщу тобі й мені.
(Хліб)
* * *
Хто приходить,
Той до неї підходить,
Кидає на зуб свій кожух.
А коли спекота,
То нема роботи.
(Вішалка)
* * *
Цього діда мусиш знати,
Він стоїть десь під стіною.
Кожен день твою кімнату
Підмітає бородою.
(Віник)
* * *
Сопе, хропе, часом чхає,
Сюди-туди зазирає;
На морозі замерзає,
Бо одежини не має.
(Ніс)
* * *
Маю плаття золотеньке,
Гнучкі, ніжні віти.
Кору білу, стан тоненький.
Як я звуся, діти?
(Береза)
* * *
Вміє вишивати, шити,
Може ґудзики пришити,
Та без одягу донині
Рукодільниця – кравчиня.
(Голка)
* * *
Швидко мчить, бо поспішає,
Пасажирів підбирає.
І хвилинка у хвилинку
Їх доставить на зупинку.
(Автобус)
* * *
Знизу вгору, потім вниз
Чудо-віз мене привіз.
Без руля і без коліс
Тягне вгору – потім вниз.
(Ескалатор)
* * *
Що це за будинок
Ходить без доріжки,
Схожий він на колобок,
А під дахом ріжки?
(Равлик)
* * *
Маю крила, та не птах,
На семи стою вітрах.
То ж мене і кличе всяк
Не інакше, як …
(Вітряк)
* * *
Чистить курточку, штанці,
Чобітки і сап’янці…
Дуже працьовита тітка.
Здогадались, хто це?
(Щітка)
* * *
Дерев’яні хлопці
Лежать у коробці.
Коли з нами граються,
То вогнем займаються.
(Сірники)
* * *
Шепчу я веселі сни,
Тільки ти скоріш засни.
Всі кладуть мене під вушко,
Бо на те я і …
(Подушка)
* * *
Як запалять, то горить,
Як горить, то плаче.
Обережненько гасіть,
Бо впече у пальчик!
(Свічка)
* * *
Я на сонце дуже схожа –
Золотиста, ніжна, гожа.
Рано-вранці розквітаю.
Відгадати вам неважко,
Що за квітка я ?
(Ромашка)
* * *
Навесні старий садок
Вкрив барвистий килимок,
І над вишнями в гіллі
Загули, мов дзвін…
(Джмелі)
* * *
На дубочку я вродився,
На дубочку й оселився.
Восени я упаду
Та дубочком проросту.
(Жолудь)
* * *
Хутко стрибне на папір,
І, хоч вір, а хоч не вір,
Враз напише нове слово.
Ось і рішення готове.
Вправно пише у руці,
Бачать всі старання ці.
(Ручка)
* * *
Він жовтенький і сипучий,
У дворі лежить у кучі.
Якщо хочеш – можеш брати
І фортецю будувати.
Тільки воду мусиш мати.
(Пісок)
* * *
От так чудо із чудес:
Простягнувся до небес
І працює поміж хмар.
Що це? Будівельний …
(Кран)