Твір з елементами опису « Калина».
Тема Твір з елементами опису « Калина».
Мета Навчити складати твір з елементами опису, розвивати навички усного і писемного мовлення. Повторити типи текстів.
Розширити знання учнів про калину. Виховувати любов до рідної землі, до свого краю, бережливе відношення до живої природи.
Матеріал до уроку: Роздатковий матеріал – калина на кожній парті, гілка калини на дошці, виставка робіт за рубриками: вірші, загадки, пісні, прислів’я , приказки, легенди про калину. Скатертина, рушник, коровай хліба. Епіграф, план твору, опорні слова. Запис пісні про калину.
Хід уроку
Записати :число, класна робота. Калина
І. Організація класу до роботи:
— Діти, сьогодні урок української мови у нас буде не звичайний. Про що йтиме мова на уроці. Ви дізнаєтесь, коли відгадаєте загадку:
У червоному намисті
Роздивляється у воду
На свою хорошу вроду.
Навесні цвіте білим цвітом,
А в жнива – червоним плодом.
( Калина)
Епіграфом до нашого уроку візьмемо такі слова:
Вчитель читає з дошки Зоряна калина –
І краса і врода.
Нашої країни,
Нашого народу.
ІІ. Повідомлення теми уроку.
Кожна пора року дарує свою красу. Весна – ніжні білі квіти, осінь – червоні ягоди калини. Люблять в Україні калину. Важко уявити сільське подвір’я де б не ріс кущ калини. У канадців — клен , у росіян – береза, а в нас – ВЕРБА і КАЛИНА.
Перша квіточка – наша родинонька,
Друга квіточка – рідна сторона.
Так говориться у пісні про калиновий цвіт. На луках і узліссі можна побачити цілі калинові гаї. Тому в Україні багато населених пунктів з назвами Калинівка, калинове, Калинова Балка, Калиновий міст та інші. Правду каже прислів’я : « Без верби і калини – нема України». Калина – це символ рідної землі, отчого дому, батьківської хати. Це такий символ, що пам’ять людську береже, нагадуючи милі краї, символ безсмертя, невіддільний від життя.
На земній кулі налічується близько 200 видів калини. В Україні росте 2 види :калина звичайна, калина декоративна, що цвіте, але не дає плодів.
Калина є вірною супутницею людині від її народження і до останніх днів.
Не було в народній медицині корисніших ліків від застуди, ніж калиновий чай. Свіжі ягоди з медом та водою вживалися при кашлі, серцевих захворюваннях. Соком калини очищали обличчя, щоб рум’янілося .
коровай А як потрібна була калина на весіллі! Ось такий коровай випікали і неодмінно прикрашали його калиною.
Подивіться, діти, на цьому рушникові вишиті грона калини.
Про калину писало багато письменників: Леся Українка «Калина», Іван Франко « Червона калина, чого в лузі гнешся..», Марія Познанська. Дмитро Павличко. Але найбільше у Тараса Григоровича Шевченка. Він дуже любив цю рослину і вжив слово « калина» у «Кобзарі» аж 385 разів. Серед них « Тече вода з –під явора», пісня « Зацвіла в долині», вірш « Червоні кетяги калини» та інші.
ІІІ. Актуалізація опорних знань.
— А в кого з вас дома росте калина?
На малюнку зображено кущ калини, і в кожного на парті гілочка калини.
А зараз ми будемо складати твір – розповідь з елементами опису.
Познайомтеся з планом, за яким ми будемо складати твір.
Вчитель читає з дошки план
План.
Як називають калину в народі?
Де росте калина?
Як цвіте калина весною?
Коли достигають плоди калини?Що являє собою плід?
Опис ягідок
Чим корисна калина?
Як треба відноситися до калини?
ІV. Словникова робота
Слова на дошці
КЕТЯГИ – пучок ягід, або квіток на одній гілці, стеблині. Кетяги ще називають китицями, гроном.
КОРОВАЙ – велика кругла хлібина із прикрасами, яку випікають на весілля.
СИМВОЛ – умовне позначення предмета, явища, поняття.
ЛІКУВАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ – лечебные свойства
V. Складання відповідей до кожного запитання, складання твору.
— Дати відповідь на пункти плану нам допоможуть віршики. Які ви вивчили на самопідготовці разом з вихователями, та опорні слова. Кращі речення ми запишемо в зошитах. 1) Як називають калину в народі?
( калина – символ України, червона калина,)
Калина – лісова красуня.
2) Де росте калина?
Учень: У полі калина, у полі червона
Ой, роду наш красний,
Роду прекрасний,
Не цураймося,
Признаваймося,
Бо багато нас є.
Учениця: Тече вода з – під явора.
Яром на долину.
Пишається над водою
Червона калина.
Зацвіла в долині
Червона калина
Ніби засміялась
Дівчина – дитина.
Запишемо:Росте вона в лісі, в полі, в долинах рік.
3) Як цвіте калина?
Учениця:А калина біля броду
На свою чарівну вроду
Задивляється у воду.
Учень:Цвіте калина в нашому саду
Її просту одежу
Вінча вінок, як ніжну молоду
Віночок із маленьких квіточок,
Пишних, примітних, некрикливих.
Запишемо: Калина цвіте білими пишними квітами.
4) Коли достигають плоди калини?
Учень: Осінь мрійна, осінь мила
Все багрянцем притрусила.
І сама в багрянім листі,
Ще й в калиновім намисті
Відійшла в ранкову пору
За високу темну гору.
Учениця:Осінь знов до нас прийшла
У село і в місто
І калину одягла
В червоне намисто.
Пишу: Пізньої осені достигають плоди калини.
5) Що являє собою плід калини?
Учениця: В нашому садочку в червонім віночку
Над самим струмочком виросла калина.
Учень: Червоні кетяги калини
Горять вогнями усіма
Без калини – нема України
Без народу – Вкраїни нема.
6) Опис ягідок.
— Давайте уважно розглянемо ягідки калини, покуштуємо їх на смак.
Які вони? ( соковиті, кисло – гіркуваті)
Учень: Червонясте, променисте –
Розквітає, як вогні…
Дай хоч трішечки намиста,
Калинонько, і мені.
Пишу: Ягідка яскраво – червона, соковита, кисло – гіркувата.
Запишемо: В ягідці заховане велике зернятко.
7) Чим корисна калина?
Учениця: Чи я в лузі не калина була,
Чи я в лузі не червона була?
І в пучечки пов’язали –
Така доля моя!
Гірка доля моя!
Учень: На калині мене мати колихала,
Щастя – долі в чистім полі виглядала.
Ой, калинонька червона, не журися
Від землі ти сили й соку наберися.
Учениця: А у нас на селі новина:
Зацвіла у лузі калина.
Не так у лузі. Як на селі.
А в молодої на столі.
Мовила, говорила червона калина
Не подоба мені у лузі стояти,
Але подоба у короваї стояти.
Учень: Підійдемо до калини,
Виберемо гілки
І для вас мій батько зробить
Новенькі сопілки.
Запишемо: Плоди калини мають лікувальні властивості, а з гілок калини роблять сопілки, колиски для немовлят.
На весіллі ягодами калини прикрашають коровай.
8) Як треба відноситися до калини?
Учень: Найдеш у гаї тую калину,
То й пригорнись,
Бо я любила. Моя дитино,
Її колись.
Учениця: У народі було повір’я: « Не ламай калину коли цвіте, бо накличеш мороз».
Посадіть калину..
Коло школи
Щоб на цілий білий світ
Усміхалась щиро доля
Материнський ніжний цвіт.
Пишу: калину треба саджати й оберігати.
VI. Зачитати складений текст.
….., будь ласка, прочитай весь твір.
Твір « Калина»
Калина – лісова красуня. Росте вона в полі, в лісі, в долинах рік. Весною калина цвіте білими, ніжними квітами. Пізньої осені достигають плоди калини. Це кетяги ягідок. Ягідка яскраво – червона, соковита, кисло – гіркувата. В ягідці заховане велике зернятко. Плоди калини ламають і в’яжуть в пучечки через те, що калина має лікувальні властивості. З гілок калини роблять сопілки, колиски для немовлят. На весіллі ягодами калини прикрашають коровай.
Калину треба саджати й оберігати.
VII. Усна підсумкова робота.
Діти, готуючись до сьогоднішнього уроку ви повинні були підібрати різний матеріал про калину. Увесь матеріал, що ви підготували, ось на виставці.
А хто з вас може розповісти легенду про калину? ( учень розповідає)
А хто підготував прислів’я ?
Калина хвалилась, що з медом солодка.
Любуйся калиною, коли цвіте,
а дитиною, коли росте.
Заливається, як соловейко на калині.
Стоїть у дворі дівонька,
як над ставом калинонька.
При долині кущ калини
Похилився до води
Ти скажи, скажи, калино,
Як попала ти сюди?
VIII. Підсумок уроку:
А за роботу на уроці оцінки отримали….
ІХ. Домашнє завдання.
Робота над помилками.
Вірш А. Листопад « Посадіть калину…»
Українська мова
3 клас
Тема. Урок розвитку зв‘язного мовлення. Вчимося описувати. Твір-опис на основі власних спостережень «Калина біля нашої криниці».
Мета: продовжувати навчати учнів складати текст-опис, збагачувати лексичний запас учнів, формувати вміння добирати найбільш влучні прикметники під час опису предмета; розвивати зв’язне мовлення учнів, мислення, спостережливість, уміння порівнювати і зіставляти; виховувати любов до рідного слова, до національних традицій, до рідного краю.
Обладнання: портрет Т. Г. Шевченка, гілочки з кетягами калини, малюнки та ілюстрації із зображенням калини, грамзаписи пісень про калину.
Тип уроку: урок розвитку зв‘язного мовлення.
Хід уроку:
І. Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
Звучить запис пісні про калину.
— У кожного народу є свої улюблені рослини символи. У росіян – берізка, у канадців – клен. Наш український народ теж має свої споконвічні символи. Спробуйте їх назвати. (Верба і калина)
— «Без верби і калини нема України», — говорить народна мудрість. Калину завжди любили, її порівнювали з гарною дівчиною. Калину садили скрізь: на берегах річок, на могилах, під вікнами біленьких хат та біля розмальованих криниць; кетягами червоних ягід прикрашали весільні короваї і вплітали їх у дівочий вінок, ними лікували застуду та варили варення. А навесні в калинових кущах співали, не втихаючи, солов’ї. Скажіть, як цвіте кущ калини? На що перетворюються його квіточки?
— Так, навесні калина приваблює своїми квіточками-віночками, білим лебединим цвітом, а восени — червоними ягодами, що палахкотять ясним вогнем у променях осіннього сонечка. А хто знає, які ці ягоди на смак?
— Дійсно, ягоди в неї кислі і трохи гіркуваті, але вони додають людям сили і бадьорості.
(Діти розглядають малюнки, на яких зображена калина.)
— Послухайте, діти, загадку:
Цілителька
Що за кущ біля хатини
Розростається щоднини?
І на ньому ягідки –
Не солодкі й не гіркі.
Як намистечко червоні
І цілющим соком повні.
Повновиді й невеликі,
І від кашлю добрі ліки…
Як же звуть ті ягідки?
Певне, знають малюки.
(Калина)
— Як автор описує кущ?
— На що найбільше звертає увагу? (На опис ягід)
— Які слова використовує для їх опису?
— А зараз прочитайте загадку в зошиті.
У вінку зеленолистім,
у червоному намисті
видивляється у воду
на свою хорошу вроду.
(Калина)
— Які слова використовує автор для опису калини?
— Які порівняння вживає?
— На що звертає увагу?
ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.
— На сьогоднішньому уроці ми поговоримо про калину. Ви почуєте, як оспівується ця рослина у піснях, що про неї розповідається у легендах і переказах, прислів’ях і приказках. А також напишемо твір-опис «Калина біля нашої криниці».
— Але спочатку давайте пригадаємо, що таке текст?
— З яких частин складається кожен текст?
— Які бувають тексти?
— Як називається текст, в якому про щось розповідається?
— Текст, в якому щось описується називається…
ІV. Робота з мовним матеріалом.
1. Слово вчителя.
— Красу калини наш народ оспівував у піснях. Без неї не можна уявити ні батьківської хати, ні маминої пісні, ні рідної Вітчизни. Про цей кущ складено багато легенд. У нашій мові існує безліч прикмет, прислів‘їв, приказок, пов‘язаних із калиною. Пригадайте деякі з них.
2. Творча робота.
Склади прислів‘я:
Любуйтеся калиною, поки цвіте, а дитиною,… (поки росте).
У лузі калина з квіточками,
Немов матуся з …. (діточками).
Весною калина білим цвітом квітує,
А восени червоні ягоди … (дарує).
Запишалася калина,
Наче красная … (дівчина).
Пишна та красива, мов червона … (калина).
— Ясна, красна, червона… Скільки прекрасних поетичних образів калини зустрічається в народних піснях, скільки поетів оспівували її у своїх віршах! Дуже любив цю рослину і наш поет Т.Г.Шевченко.
Тече вода з-під явора
Яром на долину,
Пишається над водою
Червона калина.
3. Словникова робота.
— Як пояснюється значення слова «калина» в словнику?
— Що таке кетяг?
— Які листки калини в різні пори року?
— Розгляньте гілочку калини і напишіть, про що можна так сказати:
Червоні, соковиті, круглі, терпкі — … (ягоди).
Темно-зелене, смарагдове, багряне — … (листя).
Важкі, розкішні, червоні — … (грона).
Духмяні, запашні, сніжно-білі — … (квіти).
— Пригадайте і напишіть у зошит, як люди по-іншому називають калину. (Калина-красуня, чарівний кущик, як дівчина-чарівниця, як наречена у віночку, наче дівчина у білій хустині).
4. Відповіді на питання.
— Що ви знаєте про калину?
— Яке в неї галуззя?
— Які листочки?
— Які ягоди?
— Чим вам подобається ця рослина?
5. Читання поданих на плакаті слів до опису куща калини:
красуня, ніжна, багряне листя, осінні барви, червоні кетяги, краплини роси, милує очі.
V. Фізкультхвилинка.
VІ. Робота над складанням тексту-опису про калину за поданим планом.
1. Каліграфічна хвилинка.
Кк ли ка на калина калинова
Калину люблять і люди, і птахи.
2. Орфографічна підготовка. Про що ми повинні пам‘ятати?
— Дотримання абзаців.
— Уникнення повторів.
— Речення є питальні, окличні і розповідні.
— Розділові знаки.
3. Робота за планом.
План
1. Де росте калина?
2. Яка калина на вигляд?
3. Чим приваблює кущ калини?
4. Яку користь приносить вона людям?
5. Як народ величає калину?
— Зачитайте 1-й пункт плану. Які слова можна використати до цього пункту плану?
— Складіть усно кілька речень.
— Які опорні слова можна використати до 2-го пункту плану?
— Зачитайте 3-й пункт плану.
— Які опорні слова можна використати тут?
— Які речення можна скласти?
— Зачитайте останній пункт плану.
— Які слова можна використати тут?
— Які речення можна скласти?
4. Складання усної зв‘язної розповіді за планом.
(Слухання усних описів 2-3 учнів за планом, їх редагування)
5. Письмовий запис у зошитах.
— А зараз запишіть складений текст. Наша Калинка підготувала вам листочки-помічники, на яких є підказки, які ви можете використати при складанні опису (словосполучення, порівняння, деформовані речення).
Орієнтовний зразок твору.
Калина біля нашої криниці
У нашого народу є прислів‘я: «Без верби і калини нема України». Калину можна побачити і у лісі, і в лузі, і біля домівок. Вона любить вологий ґрунт.
Калина – це розкішний розлогий кущ із зеленим різьбленим листям.
Мій тато посадив калину біля криниці. Вона зацвіла навесні білим пахучим цвітом. Глянеш здалеку і бачиш не кущ, а милу дівочу голівку у білій хустині. Недарма вроду дівчини у нас порівнюють із красою калини. Восени калинове листя стає багряним. А червоні кетяги виблискують на сонці, ніби дівоче намисто. Гарна калина і взимку. У білосніжному царстві вона чарує всіх своїми багряними соковитими гронами і приваблює до себе птахів.
Калина є справжньою цілителькою, бо лікує нас від багатьох недуг. А як гарно співає калинова сопілка в умілих руках!
Наш народ любить і шанує її. Це рослинний символ нашої держави.
VІІ. Самоперевірка, удосконалення тексту, виправлення недоліків і помилок.
VІІІ. Зачитування учнями складених творів.
ІХ. Підсумок уроку.
— Калина є втіленням прекрасного і корисного. А від яких недуг є помічні її ягоди?
— Плоди калини (свіжі, протерті з цукром, перероблені на джем, сік тощо) вживають при нервовому збудженні, гіпертонічній хворобі (високий тиск). Варені з медом плоди їдять від кашлю, при охриплості. Вважається, що систематичне вживання плодів покращує самопочуття хворого. Настій плодів калини п’ють, як вітамінний, загальнозміцнюючий засіб, свіжий сік використовують у дерматології та косметології для обличчя. Настій квіток використовують в медицині для лікування кашлю, горла, ран.
Моя бабуся дала мені ось такий рецепт приготування настою з плодів калини:
10 г, або дві столових ложки сировини на 200 мл окропу. Вживати по третині склянки на день.
Тож посадіть калину біля своєї хати, нехай вона стане окрасою вашого подвір‘я, нехай до неї прилітає соловейко і чарує вас своїм співом.
Звучить пісня «Зацвіла в долині червона калина»
(слова Т.Шевченка, А.Філіпенка.)
Х. Домашнє завдання.
Намалювати кущ калини.
Додаток 1
Любуйтеся калиною, поки цвіте, а дитиною,…
У лузі калина з квіточками,
Немов матуся з ….
Весною калина білим цвітом квітує,
А восени червоні ягоди …
Запишалася калина,
Наче красная …
Пишна та красива, мов червона …
Додаток 2
Красуня, ніжна, багряне листя, осінні барви, червоні кетяги, краплини роси, милує очі.
ОПИС „КАЛИНА»
Фрагмент уроку розвитку зв’язного мовлення
„Я — калина, я краплина,
Твого серця — Україно!»
КАЛИНА
Прислів’я Восени
Приказки навесні
Загадки Взимку
Прикмети
Цвіт калини ___ Лікувальні
Кетяг калини ___ Цілющі
Біля хати ___ Білий цвіт запашний
У саду ___ Кетяги рубінові
Біля річки ___ Як дівчина
У білому вбранні ___ Ягоди — червоні — ліхтарики
У намисті ___ Вогники
У вінку ___ Кислувато-терпкі
Цілющі властивості
План
1. Яка це рослина?
2. Де вона любить рости?
3. Яка калина весною?
4. Калина восени.
5. Кетяги взимку.
6. За що люди люблять і шанують калину?
Словничок:
Грона — кетяги
Восени — взимку
Здавна — з давніх-давен
Кислувато-терпкий
Прикмети
Як цвіте калина — сій гарбузи.
Якщо на калині багато ягід — зима буде холодна.
Приказки
Любуйся дитиною, коли росте, а калиною, коли цвіте.
Посаджена калина біля хати принесе щастя в сім’ю.
У жнива гіркі, а в мороз солодкі.
Опис калини „Калинонька»
План
1. Любов до калини.
2. У осінніх барвах.
3. Калина — символ України.
Українці споконвіку любили калину. Сади її біля хати, у садку, над річкою, у полі. Калина любить сонце і українські землі. Стоїть серед поля розлогий кущ калини. Під кущем трава зеленіє. Пташки між гіллям щебечуть. Багряне листя ввібрало всю красу осені. Ще більше милують око ягоди. Червоні кетяги вкриті краплинами роси, аж горять на сонці. Калина, мов дівчина-красуня, ніжна і чарівна. Дивишся на неї і милуєшся. Про червону калину складено багато пісень. З нею порівнюють не тільки дівчин, але й Україну. Калина — це символ України.
Дарія Тріска
Калина
Кущ калини оспівали в своїх творах Т. Шевченко, Л. Українка. Калина зацвітає влітку білим ніжним цвітом. Після перших морозів вона дарує людям свої кетяги, багряні, червоногарячі. У плодах калини є маленькі зернятка, які схожі на сердечка. Мені дуже подобається калиновий кущ. Обов’язково посаджу собі калину.
Олена Бриль
Червона калина
План
1. Чарівна осінь.
2. Красуня в намисті.
3. Народна улюблениця.
Прийшла чарівна осінь. Вона дивує нас осінніми барвами. У багряне листя одягла дерева, кущі. Дарує вона і останнє тепло. Милує очі лісова, городня, лугова і садова красуня — калина. Її червоні кетяги видно здалеку. Прибіг зайчик, ягідку з’їв, краплинку роси випив, подякував і побіг далі. Калинові ягоди смакують і лісовим птахам. Калина щедро дарує всім свої ягоди. Найсмачніші вони після першого морозу. Кожна людина любить червону калину. Складають про неї пісні і легенди. Калина в народі є символом чистоти і вірності. Дівчатка прикрашають нею весільні вінки. Цвіт і ягоди калини є чудовими ліками від простуди.
Анастасія Бабко
Калина
План
1. Калина восени.
2. Багряна красуня.
3. Калина — лікарській кущ.
Осінь одягла всі ліси і гаї в золоті листочки, а калині подарувала червона намисто. Калина — красуня, символ українського народу. Вона милує людей своїми прекрасними кетягами. Бабине літо снується по її багряному листі. Уранці вона умивається краплинками роси. Мила, ніжна, червона калина милує очі.
Калинові ягоди лікують різні хвороби. Сік її терпкий, але повертає здоров’я застудженим людям. У віршах, піснях порівнюють калину не тільки з дівчиною, але й з Україною.
Ілона Черево
Калина
Стоїть сирота у безмежному полі, укрита осінніми барвами. Це — красуня-калина. Уранці краплинки роси на калині виблискують наче перлини, а сонечко посилає і посилає свої промені на листячко. Осінь одягнула її в різні осінні барви. Ніжно-багряне листя застелило землю. Соковиті і червоні кетяги тримають міцні стебла. Маленький зайчик пробігає повз калину і зупиняється подивитися на її красу.
Без верби і червоної калини нема України.
Олександра Бадзюнь
Калина
План
1. Осінь в саду.
2. Калина восени.
3. Цілющий кущ.
У наш сад завітала чарівниця-осінь. У золоті осінні барви вдяглися дерева, кущі, трави. Не забула осінь і про кущ калини, який росте в нашому садку.
Ніжна калина стояла немов дівчина у червоній хустинці. На багряному листі, що схожі на налисники, дзвенять краплинки роси. А соковиті червоні кетяги нахилилися до самої землі. До куща калини прилітає багато пташок. Літом вони співають калині пісні, а восени, у люті морози, вона щедро пригощає їх своїми смачними ягодами.
Калина — цілющий кущ. Він корисний і красивий.
Володя Предземірський
Калина
На краю лісу росте красуня калина. Неначе вартова стоїть між лісом і полем. У кожну пору року вона гарна, але цієї осінньої пори особливо. Осінь зробила чарівні перетворення з калиною. Червоні кетяги і багряне листя особливо гарно виглядає на фоні золотих берізок.
Ранками, коли краплини роси покривають ніжно-червоні ягоди, барви осіннього обрання калини милують очі, аж неможливо відірватись від цієї краси.
Юра Кисіль
Калина
На невеликій галявині тінистого лісу росте ніжна красуня, символ рідної землі — калина. Осінь зробила її листя багряними. Червоні кетяги прикрашають калину.
Сонячними ранками вони вкриваються краплинками роси і виблискують на сонці, як намистинки чарівні. Ніжний, яскравий образ калини, де б вона не росла, завжди милує очі.
Катя Шукатка
Кущ і ягідка.Твір-казка
Ріс на лісовій галявині червоний кущ калини. На калині були великі червоні грона ягід. Одного разу був ясний, сонячний день. В одному гроні виділялася дуже червона ягідка. І ця ягідка сказала: „Я найгарніша між вами всіма. Без мене кущ калини висохне. Відірвалася ягідка і покотилася. Але червоний кущ калини не звернув на ягідку уваги, все милувався ясним сонячним днем. Подивилась ягідка на кущ і покотилася. Червоний кущ калини іскрився на сонці. А ягідка висохла.
Ангеліна Жданова
Що мені нашепотіла калина?
Я бігала по бабусиному подвір’ї і побачила кущ калини під вікном. А на кущі кетяги червоні. Я підійшла ближче, тонкі гілочки схилилися і пригорнулися до мене. Зелені листочки зашелестіли, і калина розповіла, що колись, у сиву давнину, поранений козак ішов полем. Він дуже любив Україну і дуже хотів жити. З молодого козака текла кров. Там, де вона торкнулася землі, виріс кущ з білим цвітом і яскраво-червоними ягодами. А ще калина шепотіла: „Нарви собі ягід, дитино і пий чай, коли захворієш. Подяку бабусі за те, що вона мене посадила, щедро підливала, пестила».
Я поцілувала бабусю і вирішила, що посаджу калину біля своєї хати.
Дарія Тріска
Що розповіла мені калина?
Червона калинонька росте на подвір’ї мого прадідуся. Це великий, розлогий кущ, який розкинув свої червоні грона.
Неможливо відірвати очей від такої краси. Чудово посидіти та відпочити біля калиноньки. Вона шепоче нам на вушко все, що пам’ятає. Згадує, як трудові руки дідуся і бабусі садили її, доглядали та любувалися цією красою. Скільки веселого та сумного розказала мені калинонька. Так само вона буде згадувати і про нас, шепотіти комусь на вушко.
Вікторія Васьо
Казка про калину
Була собі дівчина-красуня і забрали її в полон турки. Тужила вона за своєю домівкою і виплакувала за нею очі. Замучила її страждання за рідним краєм і померла вона. А на тому місці, де капали її сльози, виросла пишна калина. Коли калина розквітала, то білим цвітом чарувала всіх. Милувалися чудо-калиною люди і згадували ту красиву дівчину. І прилітали до неї зимою снігурі, клювали червоні ягоди калини. І сідали на неї горобці і синиці, жалібно співали. Від пташок віяло теплом рідного краю. Калині було радісно, що про неї пам’ятають, ще білішими ставали її квіти.
Анастасія Козловські
Калина
Калина і Україна нероздільні. Калини полюбила українську землю, де має найбільш сприятливі умови для росту, а народ України шанує її за пишну вроду й цілющі властивості. Нема, мабуть, такого села в Україні, де б за тином чи біля колодязя, у лузі чи на березі водойми не росла, не квітла вона рясним цвітом білим навесні та не рум’яніла червоними ягодами аж до зими.
Червоні кетяги калини
Горять вогнями усіма.
Без калини нема України,
Без народу Вкраїни нема.
Таня Мулька
* * *
Я люблю слухати, як шепочуть дерева та кущі, розповідаючи безліч цікавих історій. Ось і калина мені нашептала багато різного. І про колишні часи згадала, і про свою красу, і про користь, яку вона приносить людям.
Розповіла калина мені про ті часи, коли ненависні татари топтали нашу землю, убивали, грабували і забирали наших людей у неволю. Про дівчат, які втекли у ліс, щоб їх не спіймали. Там у болотах вони загнули, вибравши смерть, а не неволю.
Потім на цьому місці виріс кущ, який зацвів білим цвітом, як сукні у тих дівчат. А колір ягід нагадував про невинну пролиту кров.
Дуже корисні ягідки калини. Вони мають лікувальні властивості. Хоч вони і гіркі, та якщо їсти їх з медом, то дуже смачно. А в середині кожної ягідки є маленьке сердечко, яке калина віддає нам, щоб ми були здорові і щасливі.
Софія Журавінська
Про що розповіла калина
Стояв у лузі кущ калини з пишними кетягами ягід і багряно-червоним листям. „Хто тебе тут посадив?» — запитав я її. І розповіла мені калина, як колись тут точилися бої з турками. Бусурманська стріла влучила молодшому козакові прямо в серце і трава забагряніла від крові. І згодом на цьому місці виріс кущ калини. От про що розповіла мені калина.
Василь Мазурчук
Червона калина — символ України
Калина розцвіла край нашого села
Цілюща і смачна в усі години.
Калинова вода біжить із джерела
Співучого, як серце України…
Трепетна калина, як молода дівчина, прибрана намистом. Ми не можемо уявити українську землю без цієї красуні. Про неї співають пісні, поети складають вірші, художники пишуть картини. Народні майстрині — рукодільниці вишивають свої калинові орнаменти хрестиком та гладдю.
Калина — це сила духу, мужність та незламність нашого краю в боротьбі за незалежність. І тому майже в кожному дворі, лузі та лісі цвіте білим духмяним цвітом калина. Згодом з квітів утворюються ягоди, які ростуть до тріскучих морозів.
Важкі червоні кетяги на білому снігу, як краплини крові.
Люди використовують калину у народній медицині, заварюють вітамінні чаї. Птахи та звірі взимку рятуються ягодами від голоду. Кажуть, хлопець міцний, як дуб, дівчина красна, як калина. Тож нехай так буде завжди. Калина — вічний символ українського народу.
Діалоги
Сонечко. Яке тобі, росо, серце дати?
Роса. Та дай мені серце гаряче, як калина, та дай мені серце солодке, як Україна.
Дві калиноньки рядком
Гомоніли шепітком:
— Чи будем сваритися?
Чи навік миритися?
— Чого нам сестрице,
Рідним та сваритися?
Чи землі, чи неба
На двох більше треба?
Аплікації
Юлії, Олександри, Олени, Катерини, Івана, Софії, Юри, Анастасії, Лілії, Надії, Василя, Олександри, Станіслава, Софії, Івана, Василя.
У царстві рослин
Різноманітні рослини трапляються у природі. Вони розподіляються на три групи: дерева, кущі, трав’янисті рослини. Запам’ятайте, що дерево має тільки одне високе дерев’янисте стебло (стовбур), у куща відростає від кореня багато низьких дерев’яних стебел. Трав’янисті рослини мають м’які, соковиті зелені стебла.
Для чомучок
Дерева
Їстівні: ковбасне, хлібне, шоколадне, сметанне (анона), жувальні гумки (саподила), китайське сало (масне дерево), картопляне (касава), фісташкове, мигдалеве, коричник (кориця), ванілін (амер. орхідея), лікер-дерево (сасафрас), чай-дерево (падуб).
Твариноподбні: мамонтове, мавпяче, драконове.
Дивні: фарбувальне (біксин), теплове (вікторія), дивне — вогнегасник (сапоніна), каучукове, пахуче, ладанник, пахуче (сандалове), волокнисте (сейба), зубна щітка (сальвадара).
Страшні: хижак (липкі листки), ненажера (ліана глечик), блювотний горіх, потвора, убивці (кураре (стріл)), діоскорей (зелені бульби).
Екзотичні: карлик, фонтан, квітуче (диленія), плантан (сім стовбурів), трояндове дерево-подушка (ліщиця).
Пальми: сагова, олійна, персикова, кокосова, винна, сейшельська (протиотруйна).
Народні перлини
Т. Пата „Зозуля на калині»
Т. Пата „Калина»
Т. Бойко „Червона калина»
К. Білокур „Виноград з калиною»
загрузка…
Червона калина — символ України
Восени достигає ягода, яку знають всі як за красу, так і за корисні властивості. Це калина — символ України. В наших краях ця яскраво-червона ягода в достатку росте на кущах. Назву рослині дало те, що її ягоди немов розпалюються на сонці, наливаючись червоністю.
Калина з давніх часів вважалася уособленням ніжності та дівочої краси. Ця рослина була присутня і на весільному столі, і в наряді нареченої.
Чому калина є рослиною-символом України? В минулі часи вона росла біля кожної хати. Існують навіть прислів’я «Ягідки калини — символ України, це краса дівоча ніжна й непорочна…» та приказка «Без верби та калини нема України».
Наші пращури вважали, що калина уособлює собою народження Всесвіту. Вони вважали її символом вогняної трійці: Сонця, Місяця та Зорі.
Смак калини досить специфічний, гіркувато-кислий. В чистому вигляді її вживають рідко. Однак у вигляді настоянки, в поєднанні з медом, ці ягоди стають смачними. Вони широко застосовуються в народній медицині, оскільки лікують від застуди та багатьох інших хвороб. До речі, квітучий по весні в багатьох садах кущ під назвою бульденеж — це теж різновид калини. Він не дає плодів, а тому цінується тільки як прикраса для саду.
Отже, калина — це рослина-лікар, рослина-символ, рослина-легенда. Вона красива і в пору цвітіння, і коли багряніє листя восени, і взимку, коли на тлі білого снігу червоніють її ягоди.
Дивіться також:
Значення та роль рослин у житті людей
Природа в житті людини
Твір на тему «Звичаї та традиції українського народу»
5 цікавих легенд про калину для дітей
Калина – один з головних українських символів. Про калину складають пісні, легенди, вірші, оповідання. Калина отримала свою назву від старослов’янської назви Сонця – Коло. Що символізує калина? Це життя, кров, краса та вогонь.
Наш сайт Mamabook підготував підбірку з 5 чудових та пізнавальних легенд про калину для дітей.
Легенда 1. Як виникла калина
Було це давно-давно, ще у ті давні часи, коли на нашу землю без кінця нападали турки та татари. Була неділя. Все село гуляло на весіллі у Калинки. Та раптом, мов чорна хмара, налетіли татари. Усі чоловіки кинулися захищати село, а дівчата, щоб не потрапити у полон, тікали до болота. Вони навіть відірвалися від погоні, але болото затягнуло їх.
Там, де дівчата потонули, з часом виросли кущі з червоно -вогняними ягодами. Дали люди їм назву калина. Відтоді росте і красується в наших Микулинцях калина. Старі люди кажуть, щоб калина довше зберігала свої цілющі властивості, краще зривати ягоди саме в неділю.
Легенда 2. Козацька легенда про калину
Билися козаки за волю, за рідну країну. І був серед них Іван – козак. Дуже гарно грав на сопілці хлопець. Одного разу смертельно поранили його в бою. Скликав він друзів і попросив: “Побратими, в чистім полі насипте могилу. Посадіть в головах червону калину: “Будуть птахи пролітать калиноньку їсти, Будуть мені приносити від родини вісті”.
Поховали козаки Івана і встромили у головах сопілку. Прилітали пташки, приходила старенька ненька – плакати над могилою сина. Від сліз її проросла калинова сопілка – виріс гарний кущ. Навесні нагадував він Івану наречену, восени – рідну матінку.
Легенда 3. Про сміливих бранок
Гнали турки наших українок-полонянок на чужину. А вночі стали спочивати біля води. Щоб не дісталася краса їхня ворогові, дівчата різали обличчя гострою осокою. Капала дівоча кров, а на тому місці, де це було виростали кущики червоної калини.
І тужила верба над гіркою долею своїх синів і дочок. А калина, овіяна вітром, омита росою, стояла красива та горда. І тільки сонце сміло цілувати її кетяги, червоні, як уста дівочі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Легенда про вишиванку для дітей
Легенда 4. Про Калинку і Килину
Жили собі мати і донька. Була донька дуже гарна і вміла людей лікувати. Одного разу Калинка у степу зілля збирала, там побачив її пан і хотів собі за жінку взяти. Втікала Калинка скільки сили мала, аж ось попереду річка, а далі вже і бігти нікуди. Вилізла Калинка на вербу, стрибнула у воду і втопилася.
Кожного дня приходила на берег стара Килина – тужила за дочкою. Вросли у берег ноги старенької міцним корінням, руки стали вітами гнучкими, а серце перетворилося на калинові ягідки, що щедро дарує калина людям і пташкам, по сей день людей лікує.
Легенда 5. Як горда дівчина перетворилася на калину
В давні часи дівчат називали не так, як тепер. Одну дівчину звали Калина. Йшла вона мимо городів, левад, лугів. А ось і криниця. Задивилася Калинка на свою красу, а була дуже гарна. А тут чує голос з криниці:
— Не дивись довго у воду, бо калиною станеш.
Не послухалась дівчина та й зачерпнула водички. І перетворилася в калину, гарний, густий кущ. Зашуміла листям, всіма своїми стеблами-суглобами потяглася до людей, до сонця, вітру, хмар:
— Верніть мені дівочу вроду.
Але ніхто її не хотів слухати, всім було байдуже.
Минав час. Якось пролітав мимо журавель, задивився він на калину, зажурену та одиноку. Накинув він на неї червоне намисто і стала вона краща, як була. Так і залишився він з нею до цих пір. Напував її водою і беріг від всього злого. А в народі криниця, журавель і калина — символи краси, добра, вічності природи і кохання.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Народна легенда про запорізьких козаків
Цікаві факти про калину
Калина є уособленням дівочої краси, ніжності, любові та сімейного щастя. Ще вона має назву — «весільне дерево». За старих часів робили букети з її гілок, які відігравали важливу роль у весільних обрядах як символ невинності. Нею прикрашали столи, дівочі вінки, а дівчата вишивали рушники листям і ягодами калини і дарували їх женихам. В Україні вважають, що в калину втілилася дівоча краса.
Цікаві факти про калину
● Калина разом із вербою є символами України. «Без верби й калини нема України» — кажуть в народі.
● Vibúrnum ópulus — наукова назва калини звичайної, а також давньоримське позначення клена звичайного, що підкреслює схожість листя цих двох рослин. Українська назва калини походить від праслов’янського слова «калити» (гартувати, розжарювати) за схожість кольору плодів калини з кольором розпеченого заліза.
● Невелике деревце висотою 1,5 — 3,5 метра або гіллястий чагарник являє собою калина звичайна. Гілки калини покриті сіро-бурою корою, яка вкрита поздовжніми тріщинами. Плоди калини дозрівають в кінці серпня — на початку вересня. Рубінові грона, в осінні непогожі дні, надають калині особливу красу.
● Плоди її гіркі, але після перших морозів гіркота зменшується, і смак стає гіркувато-солодким. Цю красиву ягоду успішно використовують в їжу. З неї готують мармелад, пастилу, компоти, а також наливки, лікери, приправи до м’ясних страв та ліки.
● Ягоди калини включають у дієту для тих, хто працює на шкідливих виробництвах, оскільки вони виводять з організму радіоізотопи.
● Калина росте не тільки в Північній півкулі. На кущ калини можна натрапити на Мадагаскарі, а також в Південній Америці (Анди).
● Біологи виділяють близько 150–175 видів калини. Ягоди калини багаті вітаміном A та C.
● Кісточки калини мають форму сердечка.
● Плоди і кору калини використовують в науковій і народній медицині.
● Є різновиди, які висаджують як декоративні рослини.
Якщо вам сподобалася стаття, будь ласка, залиште свої коментарі або відгуки.
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter
Твір про калину
З раннього дитинства наші батьки, вчителі, бабусі та дідусі плекають в наших душах любов до українських символів, звичаїв та традицій. Одним із таких символів є калина. ЇЇ оспівували в народних піснях, використовували в обрядах. Для будь-якого українця калина є не просто кущем, а гроною маленьких сердечок, які б’ються в один такт із нашими.
Кущ калини завжди був поруч з українцем. Він огортав весільний коровай, щоб забезпечити щасливе майбутнє подружній парі, прикрашав віночок на гарній голівці україночки, щоб довше зберегти її красу. Також кущ калини служив оберегом для кожної оселі нашої Батьківщини. За давнім повір’ям червонясту красуню саджали біля хати,щоб оберігати сім’ю та приносити їй тільки щастя та добробут.
Національний кущ ріс біля домівки, в якій живе дівчина «на виданні», щоб хлопці розуміли, куди можна вести сватів. Калину саджали біля колодязя, щоб вода була смачною та здоровою. ЇЇ також використовували в українській кухні: пекли пироги-каленики, варили киселі-калинники, додавали як приправу до м’ясних страв, готували смачне калинове варення. Калину запікали у хліб, який брали у далеку мандрівку. Також всі знають, що калина – це найкращі ліки від багатьох хвороб.
Кущ в Україні порівнюють з дівочою красою, тому що в будь-якому стані і в будь-яку пору року калина красива. Навесні вона буйно цвіте пухнастим білим цвітом, потім виростають яскраво зелені ягідки, які осінню стають червоного кольору. Вони не псуються, а взимку втрачають свою гіркоту і стають смачними. На фоні білястого сніжку калина зі своїми червоними гронами виглядає надзвичайно красиво. Таку красу часто художники зображають на своїх картинах та жінки вишивають на українських рушниках.
Калина та її образ часто зустрічається в українських казках, піснях, прислів’ях: «калинове диво», «калинова сопілка», «калиновий міст», калинова колиска». Про калину наші предки передали нам багато легенд. Про її назву, колір, про кісточки у формі сердечок. Дітей з дитинства навчають цих легенд та розповідають про один з найвідоміших символів України.
З народного прислів’я «Без верби та калини нема України» відразу стає зрозумілим, що ці два дерева є основними символами нашої держави. В найдавнішій легенді про калину йдеться про дівчат, які загинули, захищаючи рідне село, і на місці їхньої смерті виріс кущ калини. Можливо і тому він став таким важливим для нашого народу.
Отже, кожен українець повинен знати та завжди пам’ятати про калину, як символ української краси та добробуту. І обов’язково навчати цьому своїх дітей, що цей символ існував вічно в пам’яті нашого народу.
| < Предыдущая | Следующая > |
|---|
Еще сочинения автора:
90000 Viburnum — Wikipedia, la enciclopedia libre 90001 90002 90003 90004 90005 Viburnum 90006 90007 es un género de fanerógamas con 150-175 especies de arbustos o (en pocas especies) pequeños árboles que estaban anteriormente incluidos en la familia Caprifoliaceae. Los test genéticos efectuados por el sistema APG II muestran que están correctamente clasificados en la familia Adoxaceae. 90008 [1] 90009 90010 90003 Son nativos de las regiones templadas del Hemisferio Norte, con unas pocas especies distribuidas en las zonas montañosas tropicales de Sudamérica, sudeste de Asia.En África, el género está confinado en las montañas del Atlas. 90010 90013 Descripción [editar] 90014 90003 Las hojas son opuestas, simples y enteras, dentadas o lobuladas, en las regiones frías son caducas, mientras que en las regiones templadas son perennes. 90010 90003 Las flores se producen en corimbos de 5-15 cm de ancho, con flores blancas, cremas o rosas de 3-5 mm de diámetro con cinco pétalos. El fruto es una drupa esférica de color rojo o púrpura que contiene una sola semilla que son el alimento de los pájaros y otros animales silvestres.90010 90013 Etimología [editar] 90014 90003 90004 90005 Viburnum 90006 90007: nombre genérico del nombre clásico latino de una especie de este género, 90004 Viburnum lantana 90007, llamada el «árbol caminante». 90008 [2] 90009 90010 90013 Especies seleccionadas [editar] 90014 90003 En el género se encuentran las siguientes especies 90008 [3] 90009: 90010 90013 Referencias [editar] 90014 90013 Enlaces externos [editar] 90014 .90000 Viburnum — Wikipédia, a enciclopédia livre 90001 90002 90003 90004 90005 90006 90007 Viburnum 90008 90009 90010 90004 90012 90013 90014 90007 Viburnum lantana 90008 90017 90010 90004 90005 Classificação científica 90009 90010 90004 90012 90025 90003 90004 90028 Reino: 90017 90028 Plantae 90014 90032 90017 90010 90004 90028 90007 Clado 90008: 90017 90028 angiospérmicas 90014 90032 90017 90010 90004 90028 90007 Clado 90008: 90017 90028 eudicotiledóneas 90014 90032 90017 90010 90004 90028 90007 Clado 90008: 90017 90028 asterídeas 90014 90032 90017 90010 90004 90028 Ordem: 90017 90028 Dipsacales 90014 90032 90017 90010 90004 90028 Família: 90017 90028 Adoxaceae 90014 90032 90017 90010 90004 90028 Género: 90017 90028 90007 90086 Viburnum 90087 90008 90014 90090 L.90091 90017 90010 90094 90095 90017 90010 90004 90005 Espécies 90009 90010 90004 90012 Ver texto 90017 90010 90094 90095 90108 90086 Viburnum 90087 90090 L.90091 é um gênero botânico pertencente a família das Adoxaceae. Este gênero já pertenceu a famílias das Caprifoliaceae. É constituído por aproximadamente 340 espécies. 90113 90108 90115 Índice 90116 90113 90118 90119 1 Descrição 90120 90119 2 Espécies 90120 90119 3 Classificação do gênero 90120 90119 4 Ver também 90120 90119 5 Ligações externas 90120 90129 90108 São arbustos ou pequenas árvores, nativas das regiões temperadas do hemisfério norte, com algumas espécies se estendendo pelas regiões tropicais montanhosas da América do Sul e sudeste da Ásia.Na África, o gênero é encontrado confinado na Cordilheira do Atlas. 90113 90108 Muitas espécies híbridas e cultivares do viburnum se tornaram populares como plantas ornamentais usadas em paisagismo, devido a beleza de sua flores e bagas. 90113 90134 90003 90136 90028 90118 90119 90007 Viburnum acerifolium 90008 90120 90119 90007 Viburnum lantana 90008 90120 90119 90007 Viburnum lentago 90008 90120 90119 90007 Viburnum opulus 90008 90120 90129 90017 90028 90118 90119 90007 Viburnum prunifolium 90008 90120 90119 90007 Viburnum tinus 90008 90120 90119 90007 Viburnum treleasei 90008 90120 90119 90007 Viburnum trilobum 90008 90120 90129 90017 90010 90094 90095 90118 90119 Lista completa 90120 90129 90134 90185 90186 90003 90004 90189 Sistema 90009 90189 Classificação 90009 90189 Referência 90009 90010 90004 90028 Linné 90017 90028 Classe Pentandria, ordem Trigynia 90017 90028 Species plantarum (1753) 90017 90010 90094 90095 90118 90119 Grupo de Filogenia das Angiospérmicas 90120 90129 90210 O Commons possui uma 90007 categoria 90008 contendo imagens e outros ficheiros sobre 90086 Viburnum 90087 90215 O Wikispecies tem informações sobre: 90007 90086 Viburnum 90087 90008 90118 90119 Classificação das dicotiledóneas — ITIS 18063 (em inglês) 90120 90119 Classificação das eudicotiledóneas — Projecto Tree of Life (em inglês) 90120 90119 Sinónimos das ordens — Angiosperm Phylogeny Website (em inglês) 90120 90119 PPP-Index (em alemão) 90120 90119 USDA Plants Database (em inglês) 90120 90119 Germplasm Resources Information Network (GRIN) (em inglês) 90120 90129 90134 90003 90004 90237 Controle de autoridade 90009 90028 90118 90119 90242: Q158492 90120 90119 BRE: 2035719 90120 90119 EBID: ID 90120 90119 GEC: 0273246 90120 90129 90017 90010 90094 90095 90134 90003 90004 90237 Identificadores taxonómicos 90009 90028 90118 90119 APDB: 195830 90120 90119 APNI: 65373 90120 90119 Dyntaxa: 1006277 90120 90119 EOL: 37657 90120 90119 EPPO: 1VIBG 90120 90119 FoC: 134551 90120 90119 Fossilworks: 53304 90120 90119 GBIF: 2888580 90120 90119 GRIN: 12699 90120 90119 iNaturalist: 54774 90120 90119 IPNI: 6139-1 90120 90119 IRMNG: 1073907 90120 90119 ITIS: 35249 90120 90119 NBN: NHMSYS0000464841 90120 90119 NCBI: 4204 90120 90119 POWO: ID 90120 90119 Soortenregister: 120324 90120 90119 Tela Botanica: 87386 90120 90119 Tropicos: 40024096 90120 90119 PLANTS: VIBUR 90120 90119 VASCAN: 1819 90120 90119 VicFlora: ID 90120 90119 WoRMS: 426051 90120 90129 90017 90010 90094 90095 90134 90003 90004 90237 Identificadores 90009 90028 90118 90119 MeSH: D027925 90120 90129 90017 90010 90094 90095 .90000 Definition of Viburnum by Merriam-Webster 90001 90002 To save this word, you’ll need to log in. 90003 vi · bur · num | \ Vī-bər-nəm \ 90002 90005: 90006 any of a genus (90007 Viburnum 90008) of widely distributed shrubs or small trees of the honeysuckle family with simple leaves and white or sometimes pink cymose flowers 90003 90010 Examples of 90007 viburnum 90008 in a Sentence 90013 Recent Examples on the Web Leatherleaf or rough-leaf 90007 viburnum 90008 is another good choice and does not have the name confusion.- 90007 Dallas News 90008, «Evergreen viburnum has many names — and many uses,» 22 June 2020 There are a number of 90007 viburnum 90008 varieties that the deer do not usually eat. — Calvin Finch, 90007 ExpressNews.com 90008, «Calvin Finch: Deer-proof plant suggestions for your San Antonio garden,» 7 May 2020 Or the very late winter into early spring blooming Viburnum v. carlessii, commonly known as Korean spice 90007 viburnum 90008, whose clove fragrance wafts a good distance and whose foliage takes on sophisticated burgundy shades come autumn.- 90007 oregonlive 90008, «These sweet-smelling winter shrubs chase away the January blues,» 30 Jan. 2020 There are several ways to control the spread of the 90007 viburnum 90008 leaf beetle. — Deanna Weniger, 90007 Twin Cities 90008, «Holes in your viburnum leaves? It may be a new invasive beetle,» 27 July 2019 Japanese beetle adults feed on more than 300 plant varieties, with a preference for plants like linden, elm, rose, raspberry, grape, 90007 viburnum 90008, zinnia and Japanese maple.- Tim Johnson, 90007 chicagotribune.com 90008, «It’s Japanese beetle season. Here’s how to protect your plants from these voracious pests.,» 26 July 2019 Rusty blackhaw 90007 viburnum 90008 is harder to find but worth the effort. — Howard Garrett, 90007 Dallas News 90008, «Not big on big trees? These little ones grow well in sun and shade,» 9 July 2019 If the pruners have been burning a hole in your garden glove, go ahead and trim up the lilac, forsythia, 90007 viburnum 90008 and other spring-blooming shrubs, if needed.- Jo Ellen Meyers Sharp, 90007 Indianapolis Star 90008, «The Hoosier Gardener: Some plants hard to find this spring,» 13 June 2019 For the blues of her dress: 90007 viburnum 90008 berries and the thistle-like Eryngium. — Lindsey Taylor, 90007 WSJ 90008, «A Post-Holiday Bouquet Based on a Pretty, Pooped-Out Reveler,» 24 Jan. 2019 90002 These example sentences are selected automatically from various online news sources to reflect current usage of the word ‘viburnum.’Views expressed in the examples do not represent the opinion of Merriam-Webster or its editors. Send us feedback. 90003 See More 90010 First Known Use of 90007 viburnum 90008 90013 90052 circa 1731, in the meaning defined above 90003 90010 History and Etymology for 90007 viburnum 90008 90013 90002 New Latin, from Latin, a viburnum 90003 90010 Learn More about 90007 viburnum 90008 90013 90002 Cite this Entry 90003 90002 «Viburnum.»90007 Merriam-Webster.com Dictionary 90008, Merriam-Webster, https://www.merriam-webster.com/dictionary/viburnum. Accessed 12 Jul. 2020. 90003 MLA Chicago APA Merriam-Webster 90002 More Definitions for 90007 viburnum 90008 90003 vi · bur · num | \ Vī-bər-nəm \ 90010 Medical Definition of 90007 viburnum 90008 90013 90002 1 capitalized 90005: 90006 a large genus of widely distributed shrubs or trees of the honeysuckle family (Caprifoliaceae) including several species whose dried bark has been used in folk medicine 90003 90002 2 90005: 90006 any plant of the genus 90007 Viburnum 90008 90003 90002 Comments on 90007 viburnum 90008 90003 90002 What made you want to look up 90007 viburnum 90008? Please tell us where you read or heard it (including the quote, if possible).90003.