Педагогічний тренінг « Моя професія – вчитель»
Педагогічний тренінг « Моя професія – вчитель»
Ми маємо справу з найскладнішим, неоціненним,
найдорожчим, що є в житті, — з людиною.
Від нас, від нашого вміння, майстерності,
мистецтва, мудрості залежить її життя,
здоров’я, розум, характер, воля,
громадянське й інтелектуальне обличчя,
її місце і роль у житті, її щастя.
В.О.Сухомлинський
Мета: сформувати в учителя впевненість у правильному виборі професії, вчити діяти та спілкуватися в колективі, стимулювати бажання підвищувати свій професійний рівень, активізувати творчий потенціал кожного педагога; формувати професійні компетентності педагога для здійснення постійного професійного розвитку, самовдосконалення, в умовах особистісно зорієнтованого навчання; сприяти формуванню комунікативних умінь та навичок методичної діяльності.
Завдання: допомогти педагогу знайти вихід із будь – якої ситуації, яка може скластися, створити і підкріпити імідж успішного спеціаліста; розвивати вміння короткої самопрезентації; сприяти формуванню позитивної самооцінки й усвідомленню унікальності особистості кожної людини, забезпечити учасників тренінгу знаннями нових освітніх методик; допомогти в організації професійного самовдосконалення та самоосвіти;
Девіз: Розуміти один одного, поважати, прощати, любити.
Хід заняття
Вступ. Активізація уваги учасників
Один Мудрець сказав:
«Дитя, то книга чиста.
І як її, і хто писав,
Така вона і вийшла».
У деяких з учителів,
то книга жахів, страху та гріхів.
Її ховають, щоб ніхто не бачив
У темних закутках своїх.
Романи ж пишуть ті учителі,
У кого помисли ясні,
У серці щирість, доброта,
Душа і творча, і проста.
— Всі ми прийшли до школи за покликанням серця, щоб віддати свою любов
дітям, щоб написати наш з ними спільний роман.
ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК
Усім відомо, що учительська професія нелегка, і з кожним роком все ускладнюється та збільшується об’єм роботи. Тому сьогоднішня тема «Творча майстерність учителя» є однією із актуальних проблем в сучасній освіті. Адже тільки майстер може по-справжньому пізнати дитину, що є однією із найважливіших вимог В.О.Сухомлинського до педагогів, пізнати цей «ніжний паросток, який стане могутнім деревом», цей «цілий світ, неповторний і своєрідний». «Щоб мати доступ до цього казкового палацу, ім’я якого – Дитинство, ви повинні перевтілитися, стати деякою мірою дитиною – лиш за цієї умови вам доступна буде мудра влада над людиною-дитиною», — навчав великий педагог
Положенням про загальноосвітній навчальний заклад чітко визначені обов’язки педагогічних працівників, зокрема, необхідність постійно підвищувати свій професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру. А це можливо лише завдяки процесу самоосвіти, який є важливою формою підвищення кваліфікації вчителів і запорукою їхньої практичної діяльності.
В.О.Сухомлинський наголошував на необхідності постійного поповнення «майстерні педагогічних засобів, яку повинен створити для себе кожний учитель» У вчителя велика місія на землі. Він навчає, надихає, запалює, наповнює сенсом життя підростаючі покоління.
До особистості педагога ставиться багато вимог. Серед них можна виділити головні (без яких неможливо стати висококваліфікованим учителем) і другорядні (відповідність яким є не обов’язкова для педагога, але робить його особистістю, здатною найкращим чином навчати і виховувати іншу особистість).
Додатковими є комунікабельність, артистичність, веселий оптимістичний характер, гарний смак та інші.
Справжній учитель повинен пам’ятати, що основним і кінцевим результатом педагогічної діяльності є сам учень, розвиток його особистості.
Педагог, який вірить в успіх справи, як правило, його досягає.
Як стати гарним учителем? Що для цього потрібно? Талант? Можливо, й талант. Мистецтво? Так, і мистецтво. Майстерність? І майстерність також. Усе це правильно. Але й майстерність, і талант – це на 99% наслідки наполегливої праці. І головне – праці раціональної, що допомагає запобігти витраті часу і бере з передового досвіду головне, суттєве.
Сьогодні ми з вами поговоримо про те, що і загальнолюдські цінності, і педагогічна майстерність, і професійні переваги органічно притаманні природі педагогічної праці й потенційно присутні в кожному з нас. Слід лише своєю титанічною працею допомогти їм проявитися.
За допомогою цього тренінгу спробуємо створити умови, в яких кожен учитель максимально зможе наблизитися до педагогічної майстерності, спробуємо скласти модель творчого вчителя.
1. Мозковий штурм «Правила роботи в групі»
— Щоб наша робота була ефективною і результативною, ми мусимо прийняти правила. Правила вкрай необхідні для створення такої обстановки, щоб кожен учасник:
ü міг відверто висловлюватись і виражати свої почуття й погляди;
ü не боявся стати об’єктом глузувань та критики;
ü був упевнений у тому, що все особисте, що обговорюється на занятті, не вийде за межі групи;
ü одержував інформацію сам і не заважав отримувати її іншим учасникам.
— Що запропонували б ви?
Ø Бути позитивними;
Ø говорити по черзі;
Ø бути активними;
Ø слухати й чути кожного;
Ø толерантно ставитись один до одного;
Ø бути пунктуальними;
Ø діяти за принципом «тут і зараз».
— Чи згідні ви та чи приймаєте ці правила?
2. Повідомлення теми, мети, завдань заняття.
— Для нашої роботи потрібно визначити мету нашого заняття, тобто чітко окреслити очікуваний результат. Це дуже важливо.
— Одну людину попросили піднятою вгору рукою дотягтися до мітки на стіні, вище якої вона не в змозі дістати. Дотягнулася. Потім зробили позначку й поставили нове завдання: їй запропонували дістати паличку, розміщену дещо вище від поставленої мітки. Через деякий час людина зробила і це. Потім мету було ще змінено: цього разу було поставлено завдання повісити паличкою капелюха ще вище, але й з цим завданням людина впоралася.
— Ця проста фізична вправа наочно демонструє ефект поставленої мети. Отже, мета нашого заняття: сформувати впевненість у правильному виборі професії, вчитися діяти та спілкуватися в колективі, підвищувати свій професійний рівень, знаходити вихід із будь-якої ситуації, розвивати свій творчий потенціал, створити модель творчого вчителя.
Все життя перед собою треба ставити все нову і нову мету, і завдяки своїй праці і винахідливості ви обов’язково її досягнете.
3. Вправа «Дерево очікувань»
— А тепер кожен з вас поставить мету перед собою. Подумайте і запишіть на листочках свої очікування від заняття таким чином, де б кожне очікування починалося буквами вашого імені. Наприклад:
«Від цього заняття я, Раїса, очікую…
Р — розумового розвитку
А — актуальності проблеми
Ї — інтерактивних вправ, інтересу слухачів
С — самопізнання
А- аналізу, самоаналізу.
— Підійти до плакату «Очікування», зачитайте свої записи на стікерах і прикріпіть їх на плакаті.
— Таке завдання потрібне, щоб сконцентрувати увагу учасників на роботі, на темі заняття, заставити мислити, вишукувати свій словниковий запас, свої знання, творити, спрямовувати свою подальшу роботу в певне русло.
4. Обговорення метафори „Щоб вітрильник йшов вперед, необхідний не лише сильний вітер, а й підняте вітрило
1. Як ви розумієте даний вислів?
2. Що він вам підказує?
— Щоб сьогоднішнє заняття було вдалим, ви повинні допомагати мені рухати наш вітрильник вперед. Я буду вітром, а ви вітрилом, якому дійсно цей вітер потрібен.
5. Вправа «Знайомство»
Пройшло рівно рік часу після нашої останньої зустрічі, на якій ви представляли себе. А як би ви хотіли, щоб вас сприймали сьогодні? Всім пропоную на спеціальному аркуші паперу схематично намалювати уявний герб, в якому буде розкрита особистість кожного (те, що цього року для вас було найголовніше, чим ви займалися найбільше).
Після завершення завдання кожен учасник представляється і по черзі розповідає про свій герб і пояснює, чому намалював його саме таким.
— Особисто я уявляю себе комп’ютером, тому що всі останні місяці проводила за ним весь свій вільний і невільний час. Постійно до чогось готувалася, вишукувала нову інформацію, друкувала і т. д.
— От ми з вами ще більше дізналися один про одного.
6. Привітання „Мій колега про мене б сказав…”
— А тепер ми хочемо дізнатися про вас ще з іншого боку. Подумайте і
скажіть щось цікаве про себе трьома словами, починаючи своє повідомлення зі слів «Мій колега про мене б сказав…»
7. Вправа «Важливі уроки життя»
— Ознайомтеся з висловами, запропонованими у вправі «Важливі уроки життя». Прочитайте та оберіть такий вислів, який вам здається на даний момент найбільш актуальними.
— Який з уроків ви обрали і чому саме цей?
Питання для обговорення трьох вправ:
Чому, на вашу думку, деякі з вас обрали однакові вислови? (різні люди, але спільні цінності)
— Ці три вправи допомогли нам зрозуміти, ким ми себе бачимо в цьому житті. Ким бачать нас ваші колеги. Які наші цінності.
Твердження:
Важливо не те, що з нами трапилось, а те, як ми вийшли з ситуації, що склалася.
Зреагувати набагато легше, аніж подумати.
Ми відповідальні за свої вчинки, незалежно від того, які почуття ми переживаємо стосовно них.
Ніколи не варто говорити дитині, що її мрії безглузді та нереальні. Складно придумати щось більш трагічне та образливе, якщо вона вам повірить.
Довіра будується роками, а руйнується протягом кількох секунд.
Важливо не те, що ти маєш у цьому житті, а те, хто поруч з тобою.
Простіше запалити одну маленьку свічку, ніж проклинати темінь.
Двоє можуть одночасно дивитись на одну і ту саму річ, але бачити дещо абсолютно протилежне.
Багато говорити і багато сказати – це не одне і те ж саме.
Чим чесніша людина, тим менше вона підозрює інших в нечесності.
Краще розумно мовчати, ніж нерозумно говорити.
Дружба закінчується там, де починається недовіра.
Перемагає лише той, хто вірить.
Ми не стільки потребуємо допомоги від друзів, скільки впевненості, що ми її отримаємо.
Чудеса стаються там, де в них вірять, і чим більше вірять, тим частіше вони стаються.
Найкращий спосіб зробити дітей хорошими – це зробити їх щасливими.
Щоб повірити в добро, треба почати його робити.
8. Вправа «Акваріум». Об’єднанання в групи.
— Для ефективної роботи пропоную об’єднатися в групи за допомогою лічилки «Троянда, лілія, фіалка». Усі однакові квіти об’єднуються в одну групу. Так у нас утворилися три чудові групи.
— А тепер пропоную:
— прочитати вголос ситуацію;
— обговорити її в групі, застосувати метод дискусії;
— дійти до спільного рішення за 3-5 хв.
1. Якими основними знаннями та вміннями мають володіти ваші учні після закінчення школи, щоб бути успішними у ХХІ столітті?
2. На добре організованому уроці панує тиша?
а) Повністю згоден б) Згоден в) Частково погоджуюсь, частково ні
г) Не згоден д) Абсолютно не згоден
3. Назвіть найважливіші якості вчителя, що сприяють його успішній творчій діяльності.
— Пошуково-проблемний стиль мислення;
— уміння створювати проблемні, нестандартні навчальні і виховні ситуації;
— оригінальність у всіх сферах своїє діяльності;
— творча фантазія;
— розвинена уява.
— цілеспрямованість;
— допитливість;
— самостійність;
— наполегливість;
— ентузіазм.
— Чи погоджуєтеся ви з думкою групи?
— Чи була ця думка достатньо доведеною?
— Який із аргументів ви вважаєте найбільш переконливим?
9. Вправа «Моє бачення творчого вчителя»
Вправа називається «Моє бачення творчого вчителя». Ви повинні протягом п’яти хвилин до кожної літери слова «творчість» дібрати якості, які, на вашу думку, характеризують творчого вчителя
(Після виконання творчого завдання один представник групи зачитує версію розшифровки слова «творчість»)
Т – толерантний, терплячий, трудолюбивий…
В – винахідливий, відкритий, впевнений, вольовий, відвертий, відповідальний…
Р – рішучий, розкутий, реактивний, романтичний …
Ч – чутливий, чесний, чуйний, чарівний…
І – ініціативний, інтелігентний, інтелектуальний…
С – самостійний, свідомий, самодостатній, сумлінний, сміливий…
Т – товариський, турботливий, тактовний…
Ь
— Творчий вчитель спонукає до творчості учнів. Творчий вчитель вносить новизну, оригінальність у свою щоденну роботу. Це сприяє розкутості учнів, розкріпаченню їхньої творчої уяви, а це і є передумова формування творчих особистісних якостей. А головне сприяє кращому засвоєнню нового матеріалу.
10. Інформаційний блок. «Поняття творчості вчителя. Витоки творчості педагога»
«Виховати не значить тільки вигодувати і виняньчити, але і дати напрямок серцю і розумові»
В.Бєлінський
Професія педагога — професія творча. Саме від рівня інтелектуального потенціалу вчителя, його вміння творчо мислити і втілювати свої задуми у життя залежить кінцевий результат розвитку учнів. Отже, чим вищою є креативність вчителя, тим більше шансів для розвитку творчого потенціалу в учнів.
Творчість є однією із складних і таємничих явищ людського життя. Це діяльність, що породжує щось якісно нове і відрізняється неповторністю, оригінальністю та певною унікальністю. Педагогічна творчість спрямована на особистість учня, що розвивається. Процес творчості — це перш за все відкриття нового: нових об’єктів, нових знань, нових методів їх вирішення. Творчість учителя виявляється насамперед у прагненні й умінні постійно вдосконалювати свою педагогічну майстерність, відкидати застарілі, знаходити нові, більш досконалі методи практичної реалізації вимог часу, творчо застосовувати надбання передового досвіду, досліджувати свою роботу.
Головна особливість творчої людини — це віра у власні сили та у свої можливості. Як тільки людина повірить в це — в неї зароджується творче начало. І його ніхто потім не може зупинити.
11. Вправа «Портфель вчителя на кожний урок», «Мозковий штурм»
— Мета цієї вправи визначити передумови ефективного уроку, його компоненти, складові, фактори.
— На кожному маленькому трикутнику, запишіть складові, фактори ефективного проведення уроку (від 4 до 8 варіантів).
— За допомогою методики «Вибір» зробимо висновок з найважливіших факторів та складових для проведення ефективного уроку.
(Наявність методичної літератури, наочності, попередня підготовка вчителя, творчий потенціал вчителя, багаж знань дітей, використання інтерактивних методів і форм роботи, мікроклімат, використання комп’ютерних технологій, різних джерел отримання інформації )
— Самореалізація особистості має на меті отримання та максимальне використання інформації для подальшої діяльності. Наші діти використовують інформацію з різноманітних джерел, проте найпотрібніша інформація подається на уроці. Тому вчителеві необхідно найефективніше подати цю інформацію.
12. Вправа «Конверт проблем»
— Сформулюйте на аркуші найбільші проблеми чи почуття страху у роботі з дітьми і покладіть до конверта. Обміняйтесь між групами конвертами. Дайте поради, як краще вирішити це питання. Вони повинні бути конкретними і дієвими.
13. Вправа «Казковий вернісаж»
А ще вчитель повинен вміти хоча б на декілька хвилин входити в роль учня. Усі ми родом із дитинства. І завжди з ніжністю і любов’ю згадуємо казки, які чули вдома, в дитячому садку, в школі. Адже казка – не просто найпопулярніший фольклорний жанр, це джерело, що дає творчу наснагу кожній творчій людині. Казка дарує радість і дорослим, і дітям.
Тому зараз ми виконаємо вправу «Казковий вернісаж». Кожна група по черзі витягує згортки зі скриньки із описом знайомої всім казки. Група думає над відповіддю, потім зачитує опис казки і свій варіант відповіді.
Наступне завдання самим представити казку на новий лад.
1) У якій відомій казці сіра непривітна особистість здійснює підступний план убивства двох осіб, і лише завдяки своєчасному втручанню громадськості все закінчується добре?
«Червона шапочка»
2) Назвіть казку, в якій різні за своїм соціальним статусом герої займали по черзі помешкання, створене в незвичайному архітектурному стилі. І все було б добре, якби до помешкання не повернувся його попередній власник зі своїм охоронцем. От героям казки й довелося залишити незаконно зайняту територію.
«Рукавичка»
3) Герой якої казки постійно виконує забаганки своєї норовливої дружини? Проте, як би він не прагнув задовольнити амбіції супутниці, вона щоразу підвищує рівень вимог. Зрештою, подружжя опиняється на початковому етапі задоволення власних потреб.
«Золота рибка; Про липку та зажерливу бабу»
4) В якій казці головна героїня постійно й нахабно обмовляла тих, хто робив їй добро? А коли вона, щоб уникнути покарання, незаконно оволоділа чужим помешканням, то різні впливові особи намагалися провести з нею роботу з подолання її асоціальної поведінки. Вдалося це лише найменшому з усіх учасників експерименту.
«Коза-дереза»
5) Назвіть казку, в якій ідеться про спортсмена, котрий вирушає на змагання з бігу з перешкодами. Хитрість і витримка допомогли йому дуже близько підійти до фінішу, проте фінал – трагічний. Проявивши занадто велику самовпевненість, він гине.
«Колобок»
6) Назвіть казку, в якій головна героїня могла перевтілюватися в різні образи задля свого нареченого. Проте одного разу його нерозсудливість та імпульсивність у поведінці призвели до довготривалої розлуки закоханих. Та, долаючи різні перешкоди, вони все ж таки єднають свої долі.
«Царівна жаба»
14. Вправа «Портрет ідеального вчителя»
1 групі дається завдання створити портрет невдалого і неуспішного вчителя, вказавши на його помилки і причини такого становища.
— Які помилки не потрібно допускати, у своїй роботі, щоб не стати неуспішним вчителем-спеціалістом?
2 група описує вчителя успішного і створює його портрет з перевагами, завдяки яким він став успішним.
— Чому потрібно вчитися, щоб стати успішним педагогом?
3 групі потрібно від імені міністерства освіти і науки України запропонувати щось нове щодо структури, змісту освіти, методів і прийомів навчання, поглядів на урок, ролі вчителя в процесі набуття учнями знань.
Обговорення
— Звичайно, навіть у найуспішнішого вчителя були кризи і поразки та ті факти, які ставили його у глухий кут, але не той учитель успішний, який не припускається помилок, а той, хто зробивши помилку, не опускає руки, а проаналізувавши їх, може прийняти і вдосконалити їх у своїй творчій роботі з учнями. Не бійтеся робити помилки, найголовніше вмійте з них виносити для себе правильні висновки.
15. Вправа «Серцеведення»
— А зараз поговоримо про те, без чого вся наша праця була б даремною, без чого ми ніколи не досягнемо успіхів у спілкуванні з дітьми.
— Як ви гадаєте, про що йтиме мова?
«Той шлях, який веде до серця людини, є найкоротшим».
— Чи можемо говорити про любов, якщо їй немає де жити? І де поселиться терпіння, якщо його помешкання зачинене? Щоб не розгубити ці та інші чесноти Душі, потрібно створити для них сад, який називається Серцем!
— Я бачу, що всі ви прийшли в школу за покликанням душі. У світі існує безліч словників, але немає словника Серця. Давайте спробуємо створити його.
— Серце яке? (Добре, щире, миле, ніжне, гаряче, чесне, палке, любляче, вірне, холодне, кам’яне, материнське, всепрощаюче, багатостраждальне, віддане, усміхнене, зажурене, розумне, чуйне, дбайливе…).
— Що може робити Серце? (Любити, прощати, сумувати, страждати, боліти, радіти, вітати, хвилюватися, журитися, берегти, шанувати, дарувати, зігрівати, турбуватися, віддавати, ненавидіти, передбачати…).
— З якими іменниками асоціюється слово серце? (Любов, тривога, квіти, сонце, легкість, вага, сльози, посмішка…..)
— У кожному Серці повинні бути краса і велич Любові, натхнення Віри, відродження Доброти, гордість і суворість Обов’язку, торжество Справедливості, квіти Вдячності, сльози Співпереживання, посмішка Радості, піднесеність Відданості, іскра Щирості, легкість Покаяння, нива Благородства…
***
— Одного разу вирішив янгол віддати своє янголятко до школи. Взяв він його, і полетіли вони до величезної будівлі. «Треба вибрати вчителя від Серця і з янгольським терпінням, адже янголятко моє ще зовсім не янгол, воно — невгамовний пустун з непокірним характером…».
У класній кімнаті вчителька сиділа перед учнями, заклавши ногу на ногу, милувалася своїми нігтями. На кожному з них було намальоване маленьке сердечко. У той же час пильно слідкувала за учнями, які виконували контрольну роботу, і павиним криком припиняла будь-яку спробу списування.
— «Ханжа… Не від Серця вона…».
У наступному класі учень записував на дошці речення, яке диктував учитель: «Найголовнішого очима не побачиш, пильне тільки Серце». Учень помилився і написав «Сердце».
— Скільки разів тобі пояснювати!.. Дай щоденник… Двійка!
— «Неук… Не від Серця він…»
Заглянув янгол до наступного класу — там учитель проводив урок математики.
— Порахуйте, скільки разів постукає Серце протягом доби, якщо за одну хвилину воно стукає 56 разів.
Один учень, не вираховуючи, зразу вигукнув:
— 80 640 разів… А за тиждень — 564 480 разів.
Діти ахнули. А вчитель грубо перебив учня:
— Як ти смієш викрикувати з місця, та ще й без мого дозволу!
— «Грубіян… Не від Серця він».
— Янгол сумно подумав, залишаючи будівлю школи: «Усі згадують про Серце, але жити Серцем не хочуть…».
Засумували і вчителі.
— Можливо, врятує Мудрість? — сказали вони.
І знайшли Мудреця, який сидів у печері.
— О, Мудрецю, — почали благати вони, — вкажи нам шлях до Сердець наших учнів!
Сказав їм Мудрець:
— Дам вам шлях до Сердець ваших учнів, але віддайте мені натомість дар ваш!
Учителі перезирнулися: якого дару від них вимагає Мудрець?
Тоді Мудрець сказав:
— Якщо в когось є роздратування, дай мені роздратування.
— Якщо в когось є гнів, дай мені гнів.
— Якщо в когось є жорстокість, дай мені жорстокість.
— Якщо в когось є грубість, дай мені грубість.
— Якщо в когось є сумнів, дай мені сумнів.
— Якщо в когось є ненависть, дай мені ненависть.
— Якщо в когось є злоба, дай мені злобу.
— Якщо в когось є страх, дай мені страх.
— Якщо в когось є зрада, дай мені зраду.
— Якщо в когось є забобони, дай мені забобони.
— А якщо дасте пригорщу дурних звичок, я прийму і ці запилені брязкальця.
— Отже, я прийняв увесь бруд вашого Серця, і Воно стає чистим. А вам відкриваю Мудрість: шляхом до Серця учня є чисте Серце вчителя!
— І нехай кожен педагог скаже:
Я — Вчитель від Бога. Молюсь тобі, серце моє, дай мудрості осягати моменти істини в житті дітей!
— Шановні колеги, я гадаю, що поради Мудреця ви будете втілювати у своїй професійній діяльності.
16. Вправа «Зворотній зв’язок», «Дерево підсумків»
Пропонується закінчити речення:
«На сьогоднішньому занятті мої очікування …»,
«Я себе відчував…»,
«Я дізнався…»,
«Мені на сьогоднішньому занятті не сподобалось…».
Вчитель роздає клейкий папір у вигляді “жолудів” учасникам, на якому надруковані запитання:
Кожен учасник промовляє вголос свої відповіді, прикріплюючи “жолудь” на «дерево підсумків» на дошці.
— Дерево наше заплодоносило, тому будемо вважати, що і ми досягли позитивного результату. Дуб — символ мужності, доблесті, сили і потужності. Я бажаю вам, щоб риси властиві цьому прекрасному дереву, були притаманні кожному з вас. Тільки тоді ви зможете досягати високих цілей
— Дякую усім учасникам за сумлінну працю, відкритість. Зичу вам гарного настрою, взаємного кохання, плідної праці, вчасної гідної зарплатні, сімейного благополуччя та взагалі всього того, що ви самі собі бажаєте, щоб усе справдилося та збулося.
Професія вчителя — Твір-роздум, есе про професію вчителя
Я люблю свою професію вчителя!
Важливість професії вчителя в суспільстві
Більшість людей, обираючи свою професію, спеціальність, відштовхуються від того, як ставляться до неї в суспільстві. Їх цікавить, що вона може дати в плані кар’єрного росту та фінансового змісту, престижна чи ні. І меншим чином звертають увагу на своє внутрішнє ставлення до зробленого вибору. На жаль, це реалії нашого життя…
Професія вчителя, педагога, вихователя — це одна з тих найважчих діяльностей у суспільстві, яка зачіпає не тільки фізичний, особистісний, але й духовний аспект.
Дитина, потрапляючи в середовище дитячого садка, потім шкільне суспільство, далі живучи життям навчального професійного освітнього закладу, проживає своє життя в постійному процесі виховання і навчання. Отже, вчителі — це ті люди, які впливають на процес становлення особистості в більшій мірі, ніж представники інших професій.
Моє педагогічне кредо
Що стосується мене, то моїм педагогічним кредо є той принцип, за яким я і намагаюся вчити та виховувати дітей — «Хто, якщо не ми?!»
В займенник «Ми» я вкладаю не всіх педагогів і вчителів, які займаються процесом виховання і навчання, а саме тих, хто живе своєю професією. Тих, хто любить свій предмет, самих учнів, живе їхнім життям і не є випадковою людиною в своїй професії. Тих вчителів, хто вміє співчувати й співпереживати, пропускаючи шкільне життя через себе, свої емоції, залишаючись небайдужими.
У сучасному світі багато жорстокості, несправедливості, негативних моментів. Тож тільки педагог, зі своєю мудрістю, може навчити не тільки слухати, а й чути, не тільки дивитися, а й бачити. Відчувати й пропускати через себе свої емоції, весь той калейдоскоп почуттів і вражень, що є в нашому житті. Суспільство потребує уважних, турботливих, відповідальних педагогів, які не зациклені на своєму «Я» та живуть бажанням навчити дітей не тільки знанню свого предмета, а й принципам гідного виховання. Потребує тих, хто здатний допомогти молодому поколінню бути активними членами суспільства, відповідальними сім’янинами, надійними товаришами, на яких можна покластися. Тих, хто спроможний виховати добрих, небайдужих, грамотних, освічених громадян своєї країни, які, у свою чергу, здатні будуть виростити гідне наступне покоління.
Хто, якщо не ми?
Щодо мене, то я зі впевненістю можу сказати: «Я люблю свою професію вчителя! Люблю те, що викладаю, та тих, кому викладаю. На мою думку, саме в цій любові полягає моє професійне щастя».
Дивіться також:
Твір-звернення про професію вчителя
Твір на тему «Вчительська праця»
Твір «Моя майбутня професія — вчитель»
Твір-роздум на тему «Моя майбутня професія»
Твір «Ким бути?»
Твір на тему «Вибір професії»
Вчитель — моя майбутня професія
Чому я обрала професію вчителя початкових класів?
Ким я хочу стати у майбутньому? Вчителем початкових класів. Можливо, в наш час комусь мій вибір здасться дивним, але я можу навести переконливі аргументи, які все пояснять. Споглядаючи нинішню молодь, звичаї та виховання, мені боляче усвідомлювати, що я перебуваю в їх числі. Звичайно ж, це стосується не всіх, але більшої частини. Аморальність, жадібність, лихослів’я, розбещеність і аморальність — ось стандартний набір нашого покоління. Страшно й боляче… Хочеться щось змінити, але як вплинути на світогляд оточення, я не знаю.
Міркування на цю тему привели мене до наступних думок. Так, відразу змінити суспільство я не в змозі, але вплинути на формування світогляду молоді мені під силу. Треба тільки мати відповідне коло спілкування.
На мою думку, стрижень характеру людини закладає сім’я. А подальше формування особистості лежить на плечах школи, вчителів і соціуму.
Звичайно, я часто замислююся над питанням, яким має бути вчитель — той Вчитель з великої літери, яким я мрію стати. Відповідь я знайшла у відомого американського психіатра Томаса Саса: «Вчитель повинен володіти максимальним авторитетом і мінімальною владою».
Мрію, щоб ставши вчителем, я була об’єктивною, справедливою, доброю і чесною. Напевно, це не завжди так легко, як здається. Адже кожна дитина — це індивідуальність, до якої потрібно підібрати свій «ключик».
Учитель — творець майбутнього. Отже, замислюючись про майбутню професію, я без сумнівів вирішила для себе, що хочу бути вчителем.
Моя улюблена професія — вчитель
Нещодавно я остаточно визначилася з вибором майбутньої професії. Я хочу стати вчителем. Ця професія не просто пов’язана з навчанням і вихованням дітей. Вона сприяє формуванню людської особистості, яке, як відомо, відбувається в дитячому та підлітковому віці.
Природно, я не вважаю, що здатна змінити світ, але намагатися допомогти хоча б одній людині можна. Особливо, працюючи вчителем молодших класів. Я пам’ятаю, як моя перша вчителька пояснювала нам, що добре, а що погано. Як на життєвих прикладах вчила любити, дружити, переживати й співчувати. Я дуже багатьом їй зобов’язана. Адже саме вона вперше повела нас по дорозі до дорослого життя.
Щоб навчитися розуміти дитину, потрібно бути не тільки вчителем, а й психологом. Мені дуже хочеться підтримувати діток, які мають якісь проблеми: брак батьківської уваги, замкнутість, проблеми в спілкуванні з однолітками. Допомагаючи їм, я буду допомагати майбутньому суспільству формувати впевнених в собі та щасливих людей. Адже майбутнє починається сьогодні.
Мені хочеться вчити й вчитися! Кожен день відкривати для себе щось нове та ділитися своїми відкриттями з маленькими «чомучками». Хочеться бути для них гідним прикладом, зразком для наслідування.
Є ще одна причина, чому я хочу стати вчителем молодших класів. Це моя дитяча мрія, яка з’явилася в мене ще до того часу, як я пішла до школи. Звичайно, за минулі роки були й інші думки, проте перше бажання виявилося найсильнішим.
Я знаю, що вибираю нелегкий шлях. Та іноді сумніваюся у власних силах. Але немає нічого неможливого. Якщо сильно хотіти досягти своєї мети й прагнути до самовдосконалення, обов’язково все вийде.
Я хочу стати вчителем
Всі ми в певний момент життя замислюємося над тим, яку ж професію обрати. А в сучасну епоху розвитку комп’ютерних технологій найбільш популярні такі професії, як програміст, веб-дизайнер та інші подібні професії. Але я хочу стати вчителем.
Чому саме вчителем? По-перше, я дуже люблю дітей. Цікаво спостерігати за їхнім розвитком, вдосконаленням і самовдосконаленням. Мені подобається допомагати їм розв’язувати деякі проблеми, долати труднощі, дізнаватися характер дітей. По-друге, вчитель ніколи не буде нудьгувати на роботі, якщо він прийшов до школи за власним бажанням. Так, потрібно постійно поглиблювати свої знання, удосконалювати педагогічні навички. В процесі уроку вчитель не тільки допомагає дітям отримувати певні навички, а й вчиться сам.
Певний інтерес викликає також можливість класного керівництва. Адже це спілкування з дітьми вже на іншому рівні. Хоча це й велика відповідальність, бути класним керівником — значить отримувати цінний життєвий досвід. Це досвід у спілкуванні з дітьми різного віку, а також досвід виховання. Класний керівник не тільки розв’язує організаційні питання. Він продовжує розвивати особистісні та творчі навички дітей, залучаючи їх до участі в класних і загальношкільних заходах.
Отже, в майбутньому я хочу стати вчителем.
Мені подобається професія вчителя
Коли я виросту, то докладу зусиль здобути професію вчителя молодшої школи. Бути вчителем початкових класів — це спілкування з дітьми молодшого віку. Ця робота не менш відповідальна, ніж бути вчителем-предметником. Адже діти молодшого шкільного віку тільки вступають у доросле життя, їм ще цікаво вчитися. Бачити сяйливі очі дитини на уроці, коли вона зрозуміла рішення задачі або дізналася цікавий їй матеріал, — це велика радість.
Від вчителя частково залежить, якою дитина вийде зі школи, наскільки буде реалізований її потенціал, наскільки вона буде вихованою.
На жаль, хоча на дану професію і є попит у сучасному суспільстві, але вона не дуже оплачувана. Однак, якщо ти займаєшся улюбленою справою, найкраща подяка — це розуміння того, що твоя праця не була даремною. Я маю на увазі успіхи дітей та приємні емоції, отримані як у процесі одного уроку, так і в результаті всієї педагогічної діяльності.
Вчитель молодших класів — моє покликання
Напевно, найскладніший вибір у нашому житті — це вибір професії. Хтось шукає своє покликання з самого дитинства, але все одно його не знаходить. Хтось слухає батьків і йде туди, куди вони порадили. Іноді такі люди закохуються у свою роботу, а іноді й шкодують. Моя рідня ніколи не наполягала на конкретній професії. Напевно, тому в мене не було й проблем з вибором.
З самого дитинства я мріяла стати вчителькою молодших класів. Відчувала, що ця робота — моє покликання. Не тільки тому, що моя мама — теж вчителька. Ця професія — одна з найважливіших на Землі. Адже школу не просто так називають другою домівкою. Як і батьки, вчителі наглядають за учнями, піклуються про них у школі. А до кого учні йдуть за порадою? Звичайно, хтось поговорить з батьками. Але я неодноразово бачила, як засмучені школярі бігли насамперед до моєї мами. А вона їх втішала та давала поради.
Я хочу бути такою, як моя мама. Хочу допомагати дітям, вчити їх новому та відкривати для них цей дивовижний світ. Я відчуваю, що це моє покликання, заради якого я готова працювати вдень і вночі. Дійсно, працювати доведеться багато. Але я готова до цього!
Вчитель — професія моєї мрії
Я визначилася з майбутньою професією ще у ранньому дитинстві. Професія моєї мрії — вчитель. Мені завжди подобалося навчати інших, наприклад, своїх молодших братів і сестру. Я розумію, що це дуже відповідальна робота — бути взірцем для дітей. Але саме це мене й приваблює.
Вчитель — це наш маяк. Це приклад того, яким слід бути, як поводитися з оточенням. Учитель — це, перш за все, добро й любов до ближніх. Хто, як не вчитель, допоможе учневі знайти свій шлях у житті?!
Щоб здобути професію вчителя, треба багато працювати. По-перше, потрібно самій добре знати шкільну програму. Як я зможу когось чогось навчити, якщо сама не знаю? По-друге, попри те, що ця професія здається легкою, це зовсім не так. Моя мама готується вдома до кожного уроку. Вона складає план, намагається вигадати щось цікаве й зрозуміле. До того ж, у класі багато учнів, і до кожного потрібен особливий підхід, особливий метод подачі матеріалу. А ще є учні, які не хочуть вчитися. Таких я повинна надихнути на навчання. Але я люблю працювати з дітьми, особливо з маленькими з початкової школи, тому не думаю, що виникнуть проблеми.
Я готова зустріти всі складнощі. Адже будь-який вчитель скаже, що це того варто. Варто сидіти вечорами за перевіркою зошитів, варто пояснювати матеріал після уроків тим, хто його не зрозумів, тому що у відповідь вчителі отримують найвищу нагороду — подяку дітей.
Мої міркування про професію вчителя
Моя майбутня професія — яка вона буде? Я замислююся над цим питанням вже зараз, у молодому віці. Дізнаюся інформацію про те, які існують спеціальності, та намагаюся обрати кращий варіант. Я переглянула багато сайтів з професіями, проходила кілька тестів для визначення схильності до відповідної професії. Отже, тест показав, що я добра, чуйна, люблю дітей і розумна. Запропоновані мені професії наступні: учитель, дитячий лікар, няня, вихователька.
Я уявила себе в ролі кожної з цих професій. Так, для лікаря я занадто мало знаю біологію і не розумію хімію, тому не зможу вступити до вишу. Нянею я бути не хочу, тому що бачу своїм покликанням не просто сидіння з дітьми й догляд за ними, а саме навчання. Таким чином, я зробила свій вибір — вирішила стати вчителем.
Мої однолітки, друзі та батьки кажуть, що у мене все вийде, що мені підходить ця професія. У школі я спостерігаю за поведінкою своїх вчителів, розмовляю з ними. Намагаюся знайти позитивні й негативні моменти в цій спеціальності. Особисто для себе я їх визначила та впевнена, що плюсів більше, ніж мінусів. Я впораюсь.
Працювати вчителем складно, бо занадто багато роботи. Але це дає віддачу — дорослішання і становлення особистості дітей залежить від тебе, від твоєї діяльності. У мене це викликає трепет. Я хочу впливати на життя людей, робити його краще.
Отже, вже в десятому класі я знайшла своє призначення, а значить, у мене все вийде. Головне — йти до своєї мети до кінця. Сьогодні я просто мрійлива учениця звичайної школи, а завтра, можливо, отримаю премію «Вчитель року».
Вір в себе, працюй і досягнеш всіх висот! Це девіз мого життя.
Дивіться також:
Твір «Професія вчителя»
Твір на тему «Вчительська праця»
Твір-звернення про професію вчителя
Твір «Ким бути?»
Твір на тему «Вибір професії»
Твір-роздум на тему «Моя майбутня професія»
Твір на тему «Моя майбутня професія — бухгалтер»
Твір на тему «Моя майбутня професія — економіст»
Учень про вчителя Люблю людей, які навчають! Доки живуть на світі вчителі та учні, доти світ перебуватиме у постійному розвитку, який веде до оновлення, духовного збагачення, моральної досконалості. Учитель прагне створити особистість. Таке ж бажання мають і наші батьки. Тому ставлення до вчителя, на мою думку, має бути таким, як до батька й матері. Та, на превеликий жаль, не всі учні це розуміють. Важко навіть уявити собі, скільки душевних сил, енергії, знань, умінь треба докласти, щоб виростити і виховати справжніми людьми таких різних, не схожих між собою дітей! Учитель для мене — друг і порадник. Він уміє відчувати мій настрій, побачити в моїх очах якусь тривогу чи зажуру — і підтримати, захистити від біди, застерегти від необдуманих кроків… За це він не вимагає ніякої винагороди. Вчить нас бути вдячними батькам і старшим друзям як за похвалу, так і за докір, бо похвала свідчить про твоє вдосконалення, а докір чи осуд допомагають зрозуміти якісь помилки і навчитися жити по-людськи. Учитель розкриває перед учнем усі таємниці буття: вчить розпізнавати добро і зло, щирість і підступність, багатство душі і духовну убочість… Він учить нас пізнавати самих себе, привчає мислити, аналізувати життєві ситуації, бути співчутливими до чужого горя, уважними до слабких і немічних, милосердними до тих, хто потребує допомоги. «Вчителько моя, зоре світова…» Як прекрасно і точно названо в цій поезії А. Малишка вчительку! Дійсно, як зоря ранкова дарує радість нового дня, так і вчитель дарує нам щоденну радість пізнання світу, майстерно «будує» з нас справжню Людину. Нехай же кожен новий навчальний рік посилає вчителям розумних, добрих і вдячних учнів. Кожного року кожен учитель віддає в чужі руки рідних випускників. Це боляче не тільки вчителям, а й самим учням. Я знаю, як хочеться залишитися в стінах рідної школи, де тебе завжди захистять і приголублять. А коли покидаєш цю «домівку», — вступаєш у самостійне життя. Дуже важко розставатися з рідними вчителями, однокласниками, адже після закінчення школи кожен обирає свій шлях самостійно, і в цьому ніхто не може дати пораду, яка на 100% нас задовольняла б. * * * Це тонкий психолог і прекрасний педагог. Її поява завжди супроводжується чарівною посмішкою. Вона вміє все: і вдало пожартувати, і підбадьорити напередодні контрольної, і зрозуміло пояснити важку тему. Сама вона, здається, розповсюджує світлу енергію, доброту, тепло. Коли ти не зрозумів якусь тему, обов’язково пояснить знову, хоч у неї не так багато вільного часу. Любов Георгіївна ніколи сліпо не йде за програмою, часто робить для нас цікаві відступи. Коли вона пояснює нову тему, обов’язково розповідає з гумором, що допоможе краще запам’ятати матеріал. У кожній дитині вона бачить насамперед людину, а потім — учня. І від своїх товаришів я чув про Любов Георгіївну тільки схвальні відгуки. Якби таких людей було більше, то менше було б негідників, злочинців і байдужих. * * * Це гарна, розумна, лагідна, стримана вчителька. Вона любить нас, своїх гомінливих, не завжди слухняних учнів. Основне в її методиці — навчати і навчити. Вона не залякує, вона не підвищує голосу. Ірина Василівна любить свою математику, передає любов нам. Ірина Василівна має ту душевну щирість і благородство, які найбільш імпонують людям, які її оточують. Прояв внутрішньої, духовної суті розкривається, насамперед, в її чуйному характері, що становить особливу, неповторну, індивідуальну рису цієї жінки. Я ціную в Ірині Василівні її гарні вчинки, прагнення зробити добро іншим. Мені пощастило, що я маю таку класну вчительку. Хочу, щоб Ірина Василівна була завжди щасливою, щоб іскорки в її очах завжди зігрівали нас. * * * Професія вчителя дуже складна. І якщо ти не любиш дітей або не маєш терпіння, не потрібно обирати цю професію. Школа повинна бути другою домівкою, а вчитель — другою мамою, яка у важку годину зрозуміє, підтримає і допоможе. І такі люди є. * * * Вчитель — найдорожче слово у житті. А моя перша вчителька — це квітка у снах моїх, яка цвіте і приваблює своїм сяйвом усіх дітей. Вчитель – це ваше покликання * * * Вчителю * * * Моя наставниця * * * Учитель – это маяк Учителя – тоже люди. А кто же сомневался? Думаете, легко учителю готовить учебные материалы, составлять программы, задачи. В зависимости от школьной дисциплины и учебного процесса, учителю нужно составить индивидуальные обучающие программы для каждого школьного класса. Математика, информатика, география, химия, физика… И это далеко не весь список. Образование – это сложный путь, тяжёлая задача. Ученик должен понимать: для него создаётся целая система образования и оценивания. И нужно ценить этот нелёгкий труд. Учитель – это маяк, путеводитель в путаный мир знаний. Это жизненный компас по дороге к обогащению и просвещению. Школа – наша вторая семья, а за десять лет учёбы одноклассники и конечно же наши учителя становятся близкими, родными людьми. Нужно помнить эти светлые годы и не забывать золотых учительских рук! http://teacher.net.ua/ Первый учитель В современных школьных заведениях не уделяют
должного внимания очень важному человеку, профессия которого закладывает
фундаментальные основы в развитие наших детей. Это, конечно же, представители
профессии – первый учитель. Человек
данной профессии должен при помощи составленных им же учебных материалов,
методических пособий и подборки литературы (индивидуально для каждого исходя от знаний и навыков ребёнка, а также его способностей), должен не переутомить, не перегрузить
малыша, а даже наоборот воспитать и направить в правильное русло… http://teacher.net.ua/ |
Твори на тему учитель з української мови
«Любима професія вчитель»lyubima-profesya-vchitel.docx [15,46 Kb] (cкачиваний: 48)
«Мій улюблений вчитель»my-ulyubleniy-vchitel.docx [20 Kb] (cкачиваний: 75)
«Моєї мрії вчитель»moyeyi-mryi-vchitel.docx [17,81 Kb] (cкачиваний: 30)
«Моя професія вчитель»moya-profesya-vchitel.docx [17,18 Kb] (cкачиваний: 33)
«Приємна професія вчителя»priyemna-profesya-vchitelya.docx [17,15 Kb] (cкачиваний: 30)
«Про вчителя»pro-vchitelya.docx [17,86 Kb] (cкачиваний: 48)
«Професія вчителя»profesya-vchitelya.docx [18,28 Kb] (cкачиваний: 35)
«Твір на тему учитель»tvr-na-temu-uchitel.docx [18,67 Kb] (cкачиваний: 60)
«Улюблений вчитель»ulyubleniy-vchitel.docx [18,51 Kb] (cкачиваний: 34)
«Учитель моя майбутня професія»uchitel-moya-maybutnya-profesya.docx [18,42 Kb] (cкачиваний: 40)
У кожного у нас у житті є три вчительки. Перша вчителька ще тоді, коли ми ідемо у дитячий садок і вона нас виховує, вчить нас малювати, писати,говорити і є нам як мати. Друга вчителька наступає у нас тоді, коли ми йдемо тільки у школу у початковий перший клас і думаю всі пам’ятають цю вчительку першу у школі, оскільки вона з нами є декілька років і навчає нас новому. Третя вчителька, є тоді коли ми вже закінчуємо початкові класи і тоді нам дають класного керівника, котрий зазвичай з нами є до самого закінчення школи, а саме до 9 чи 11 класу. Про своїх вчителів, наприклад я можу розказати і описати дуже багато чого, оскільки вони мені дуже помогли у моєму житті, а саме дали мені знання які так потрібні. Інколи вчителям у школі дуже цікавого, що думаю про них їхні учні і тому будуть задавати завдання написати твір на тему вчитель і тоді потрібно не схибити, а описати дуже гарно тому, що це все буде читати ваш вчитель і у подальшому буде ставитись до Вас, так як і ви описавши в творів. Тому, щоб написати твір про свого вчителя треба зазделегіть подумати, щоб все буле добре. Можливо хтось буде дуже хвилюватись і не зможе написати його добре, тому на допомогу прийде наш сайт, на котрому є безліч таких творів українською мовою, Вам тільки буде потрібно замінити ім’я свого вчителя і клас і у вас виходить вже готовий твір котрий можна здавати для перевірки,щоб у подальшому отримати позитивну для Вас оцінку.
Читайте також
Вчительська праця — Твір на вільну тему про професію вчителя
Вчительська праця нелегка
Вчительська праця не легка, а клопітка й виснажлива. Проте цінна та вкрай необхідна суспільству.
Щоб стати досконалим учителем, на мою думку, необхідно два обов’язкові фактори. Це любов до дітей і доскональне знання своєї професії.
Життя — дуже складний процес, коли перед кожним з нас постає питання «ким бути?». Буває, що дуже важко передбачити свою професію, особливо якщо хочеш стати вчителем.
Робота з дітьми складається з постійного пошуку та досить неспокійної щоденної роботи. Професія вчитель не передбачає ніяких повторень. Діти, як правило, завжди дуже різні, але, водночас, і однакові. Це стосується не їхнього зовнішнього вигляду, а характерів. Для спокійних, серйозних і вдумливих — підхід один, для невгамовних непосид і допитливих чомучок — інший. Треба підібрати ключик до кожного, щоб бути впевненим, що душа дитини відкриється, і вона довірятиме вчителеві повністю, адже вчителі — це другі батьки.
Я вважаю, що вчительська праця не повинна перетворюватися на рутину. Але для цього треба мати гарну фантазію та творчі здібності.
Якби я стала вчителем…
Якби я стала вчителем, то напевно, починала б свій урок жартом, розповіддю про щось смішне. Це допомагало б дітям розслабитися. Таким чином, був би заданий тон, необхідний для початку уроку й плідної подальшої роботи. Дітям має бути цікаво на моїх уроках, я швидше за все, спробую поєднання навчального процесу та ігор. Для розвитку впевненості й формування самостійності кожному з учнів буде запропоновано проведення уроку в ролі викладача. Хай не всі сорок п’ять хвилин, а тільки невелику його частину. Якщо я стану викладачем, то дуже сподіваюся, що мої майбутні учні будуть любити природу, цінувати красу навколишнього світу. Я прагнутиму розвинути в них допитливість і працьовитість, любов до літератури та повагу до людини.
Мені здається, що, навчаючи дітей, вчитель і сам у них чогось вчиться. Вся робота з учнями у мене буде побудована тільки на повазі, довірі та любові. До будь-якої особистості, навіть якщо вона ще не сформована повністю та мова йде про маленького школяра, потрібно знайти свій індивідуальний підхід.
У школах не тільки вчать дітей з різних предметів, а й виховують. Мені дуже хочеться, щоб учні мого класу були дружним колективом, де немає дітей особливих — зайвих і непотрібних. Я намагатимуся виростити їх чесними, сміливими та гідними людьми. Хочеться, щоб вони з самого раннього дитинства дбали про своїх батьків, допомагали старшим. Якщо постійно вкладати всю свою душу в роботу, не тільки любити, але і поважати дітей, то тоді можна сміливо йти цим шляхом — тобто бути вчителем.
Молодь, яка стоїть перед вибором професії, повинна твердо знати, що не існує професій нецікавих і нудних. Треба просто правильно визначитися з цим складним вибором у житті. Пам’ятайте, що вчительська праця, як і будь-яка інша, має приносити радість і задоволення.
Подібні твори:
Твір «Професія вчителя»
Твір-звернення про професію вчителя
Твір «Моя майбутня професія — вчитель»
Твір на тему «День вчителя»
Лист вчителю від учня
Професія вчитель — шкільний твір українською мовою
Всі ми ходимо до школи. Із самого дитинства спілкуємося із вчителями – нашими наставниками у життя. Іноді ми називаємо нашу вчительку другою мамо. Бо лише вона піклується про нас і наші оцінки так само турботливо і любляче, як наша матуся.
Особливо це стосується першої вчительки. Бо саме їй наші матусі передають нас із рук у руки. Саме їй розповідають про наш характер і проблеми. А вже вчителька, наша друга мама, має вирішити, що з нами пробити, який підхід знайти, як правильно вчити.
Мені дуже подобалась моя перша вчителька. Така добра, привітна,
чуйна і головне – дуже розумна . Я завжди хотіла бути схожою на неї. У пам’яті на все життя закарбувались її усміхнені вуста, її ніжні очі. Я захоплювалась своєю вчителькою і це вплинуло на мій вибір професії.Вже будучи в старших класах, я знала, що маю стати вчителем. Моє бажання бути схожою на першу мою вчительку зародилось ще у школі. Тому я старалася гарно вчитися і вирощувати у собі щирість та любов до дітей. Смішно, але свою майбутню професію я випробовувала на молодших сестрах. Вони гарно вивчали домашні завдання з моєю допомогою, слухалися – бо я була для них авторитетом.
Наразі, коли вже
скоро можу здійснити свою мрію і стати вчителькою, багато зусиль прикладаю для того, щоб усе знати і вміти. Тепер я розумію, що буду у своєму руслі, що правильно вибрала свій шлях . Хоча й нелегка зараз професія вчителя, і не дуже вдячна, проте я впевнена, що це моє призначення.Мене люблять діти, а головне – я їх люблю. Я відчуваю, що можу багатьом допомогти в майбутньому. А головне в житті – це дійти до поставленої мети, удосконалити мету. Можливо, мене також дітки будуть пам’ятати, насамперед, як хорошу людину, а тоді вже судитимуть, яким я була педагогом.
Я вважаю, що професія вчителя – найпотрібніша і найпрекрасніша в нашому суспільстві. Від учителів багато в чому залежить майбутнє покоління. Робота вчителя – дуже відповідальна.
Можна не відразу побачити плоди своєї праці, тому що вони проявляються через багато років. І якщо це була наполеглива праця у вигляді виховного процесу своїх вихованців, то результат обов’язково має порадувати і заявити про себе високими їх досягненнями.