Приклад складного речення: Складне речення вивчити нескладно — Про мову – Складне речення — Вікіпедія

Содержание

Складне речення вивчити нескладно — Про мову

Складне речення — це синтаксична конструкція, що поєднує декілька частин із окремими граматичними центрами (основами). Частини речень можуть поєднуватися сполучниками (сурядності та підрядності), тоді це складні сполучникові речення. Речення, частини яких не містять сполучників чи сполучних слів, поєднані безсполучниковим зв’язком, це безсполучникові складні речення. Є складні речення з різними видами зв’язку: сполучниковим і безсполучниковим. Цікаві приклади, що допоможуть вивчити особливості складних речень, знайдемо у повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків».

Складне речення (приклади)

Знаємо, що речення стає складним, коли має дві і більше граматичні основи. Щоб правильно визначити частини складного речення, знаходимо граматичні основи у кожній із них і виділяємо межу між ними.

(1) Однак не все так складалось, (2) як думав Іван.

У реченні знаходимо дві граматичні основи (два предикативні центри), значить речення має дві частини :

  1. частина —  (що?) не все (що робило?) складалось;
  2. частина —  (хто?) Іван (що робив?) думав.

Звертаємо увагу на смисловий зв’язок між частинами речення. Частини речення знаходяться у підрядній залежності (від однієї можна поставити питання до іншої (як у словосполученні). Логічно виділяємо головну частину речення (ту, від якої залежить інша) і ставимо питання до підрядної. Виявляємо наявність сполучного слова як, що входить до підрядної частини. Це складнопідрядне речення. 

Головна частина (1) Однак не все так складалось,

(як?) 

підрядна частина (2) як думав Іван.

Між частинами складнопідрядного речення ставиться кома.

Між частинами складного речення можуть стояти такі розділові знаки: кома, тире, двокрапка, крапка з комою. Коли ставити кому, а коли інший розділовий знак, залежить від смислових зв’язків між частинами речень та видів складних речень.

(1) Скалка починала куритись, (2) і скоро маленький вогник вискочив з неї та запалав з обох кінців.

Складне речення, що має дві частини з двома граматичними центрами:

  1. (що?) скалка (що робила?) починала куритись;
  2. (що?) вогник (що зробив?) вискочив та запалав (однорідні присудки).

Виявляємо наявність сурядного сполучника і, який сполучає дві частини. Дія відбувається послідовно, частини речень рівноправні між собою, тобто не можна визначити головну і підрядну (як у складнопідрядному). Це складносурядне речення.

Є початок дії —  (1) Скалка починала куритись, і послідовне продовження дії /(2) і скоро маленький вогник вискочив з неї та запалав з обох кінців.

Між частинами складносурядного речення ставимо кому.

Є складносурядні речення, між частинами яких ставиться тире. У таких реченнях спостерігаємо причиново-наслідковий зв’язок.

(1) Занедужав Микола —(2) і Іван замість нього пильнує ватри.

Є складні речення, що не мають між частинами сполучників, поєднані безсполучниковим зв’язком.

(1) Зразу йому не йшло, (2) мелодія не давалась

Це безсполучникове складне речення, розділові знаки ставимо відповідно до смислового значення та інтонації. При інтонації переліку ставимо кому:

(1) Сонце наче заснуло, (2) вітер затих і перенісся з землі на небо.

Є ще складні речення, у яких поєднано декілька різних видів зв’язку між частинами: сполучниковий і безсполучниковий.

(1) Гори щохвилини міняли свій настрій: // (2) коли сміялась царинка, (3) хмурився ліс.

Складне речення з різними видами зв’язку: безсполучниковим та сполучниковим.

Вид складного речення (як визначити)

Вид складного речення можна визначити за сполучниками:

складносурядні — частини речень поєднані сполучниками сурядності

(і, й, та, а, але, проте, зате, однак, чи, або, ні, ані)

Вівці сивим туманом котились попід ногами, а далі пропадали й вони.

З чорного неба капали зорі, й пливла по ньому білим шумом небесна ріка.

складнопідрядні — частини речень поєднані сполучниками підрядності

(що, щоб, як, наче, ніби, якби, якщо)

Про нього люди казали, що він богує. (що — сполучник, не є членом речення)

 або сполучними словами

( у ролі сполучних слів виступають самостійні частини мови: займенники, прислівники)

(який, котрий, чий, що, як, де, коли, звідки, куди)

Палагна знала, чия то справа. ( чия — сполучне слово, означення, займенник)

Безсполучникові: (між частинами речень немає сполучників)

Тепер він вже мав обов’язки — його посилали пасти корови.

Складні речення з різними видами зв’язку (може бути поєднано сурядний, підрядний, безсполучниковий зв’язки)

Які види зв’язку поєднано у реченні, визначаємо індивідуально:

(1)Зрушились зими, (2)// збудились води, (3)і задзвеніла земля од співу потоків.

 Складне речення з безсполучниковим та сурядним зв’язком.

Розділові знаки у складносурядному реченні із сполучниками і, й

Мі

Складне речення — Вікіпедія

Складне речення — це речення, яке має дві або більше граматичних основ, тобто складається з двох або більше простих речень. Складні речення поділяють на складні безсполучникові, складні сполучникові (складносурядні, складнопідрядні) і складні з різними видами зв’язку.

Складносурядне речення

Складносурядне речення — це складне речення, що складається з рівноправних частин.

Розділові знаки у складносурядних реченнях

Прості речення як частини складносурядних, з’єднані сполучниками і(й), та, а, але, проте, однак, зате, не те, або, чи ні … ні, то … то, не то … не то та ін. розділяються комами: Чорнява його голівонька була закустрана, очі заспані, зате молоде личко пашіло здоров’ям, грало краскою. (Мирн.)

Кома не ставиться

1. Між двома питальними, спонукальними або окличними реченнями, з’єднаними сполучником і(й): Коли відбудеться лекція і хто її буде читати? Як пишно цвітуть каштани і який гарний Київ у цей час!

2. Між двома безособовими реченнями за умови, коли присудки цілком однорідні за значенням: Сумно й глухо! (Мирн.)

3. Між двома сурядними реченнями, коли вони мають спільний член, що стосується обох простих речень, або спільне підрядне речення: На селі хутенько, як сонечко закотилось, помовкли голоси і рух усякий замер. (М. В.) Мабуть, батько ще дужче посивів і мати ще дужче зігнулася. (Головко)

4. Якщо частини складносурядного речення дуже поширені, або мають уже всередині свої розділові знаки, або автор хоче підкреслити їхню самостійність, або далекі за змістом, то замість коми ставиться крапка з комою: Ся розмова лишила в мені якийсь гіркий несмак; але миритись, брати назад свої слова у мене не було бажання. (Л. Укр.)

5. Якщо сурядні речення, з’єднані сполучником і(й), та(і) та й, виражають швидку або несподівану зміну подій або різке протиставлення, то перед сполучником ставиться тире: Сонце зійшло — і враз над Києвом занялося ревище гудків. (См.)

Складнопідрядне речення

Складнопідрядне речення — це складне речення, що складається із залежних одна від одної частин.

Розділові знаки у складнопідрядних реченнях

Кома ставиться:

1. Підрядне речення відокремлюється від головного комами: Що за літо заробить Мотря, те за зиму і проживуть. (Мирн.)

2. Якщо підрядне речення стоїть після головного й з’єднується з ним складеними сполучниками підрядності тому що, через те що, завдяки тому що, попри те що, внаслідок того що, в міру того як, з тих пір як, подібно до того як, так що, то кома ставиться або перед усім складеним сполучником, або в середині його, але тільки один раз. Місце коми визначається змістом речення: Довго співали дівчата, довго гуляли хлопці, незважаючи на те що другого дня треба було рано вставати. (Н.-Лев.) Довго співали дівчата, довго гуляли хлопці незважаючи на те, що другого дня треба було рано вставати.

3. Між однорідними підрядними реченнями ставиться кома так само, як між однорідними членами в простому реченні: Як не мостився, як не ладнав, А оберемка не підняв. (Гл.) Дітям здавалося, що вже вечір і що зараз прийде мати. (Вас.)

4. Між однорідними підрядними реченнями, з’єднаними повторюваними сурядними сполучниками, ставиться кома, але перше підрядне речення від головного комою не виділяється: Ішли на берег моря і коли яскраво світило сонце, і коли важкі хмари низько пливли над землею.

5. Якщо в складнопідрядному реченні збігаються два підрядні сполучники або сполучник сурядності й сполучник підрядності, то кома між ними ставиться тільки в тому випадку, якщо при вилученні підрядного речення не вимагається перебудова того речення, від якого залежить підрядне: Це рішення виникло в нього раптово, і він хотів його негайно здійснити, ніби не знаючи, що, коли мине хвилина, він не зможе сказати. (Мик.)

Кома не ставиться

1. У словосполученнях більш ніж, менш ніж, не раніше ніж, не пізніше ніж і подібних: Це більш ніж зворушливо.

2. У стійких висловах, близьких за значенням до іменної частини складеного присудка або обставини способу дії, а також у порівняннях фразеологічного типу: руки стали як лід, упав як сніп, полетів як стріла, і приніс скільки зміг, все одно який, байдуже хто та ін.

3. Якщо після головного речення перед сполучним словом або сполучником підрядності стоїть частка не або повторюваний сполучник сурядності: Хотілось би знати не що він казав, а як він казав. Він уважно розпитував і як себе почуває брат і що він устиг зробити на заводі.

4. Якщо підрядне речення, що стоїть після головного, складається тільки з одного відносного слова з прийменником чи без нього: Черниш теж кричав, не пам’ятаючи що. (О. Г.) Тяжко, важко нудить світом, не знаючи за що. (Шевч.)

5. Підрядні речення, що складаються із стійких словосполучень невідомо хто (де, коли …), хто завгодно, де попало, (є) над чим працювати тощо: Парубок обертається на стук і невідомо кому погрожує кулаком. (Ст.)

6. Якщо підрядне речення зі складеним сполучником підрядності стоїть на першому місці (перед головним), то сполучник комою звичайно не розділяється: Перед тим як починати передачу — зайвих попросили із студії. (Тич.)

Безсполучникове складне речення

Безсполучникове складне речення — це таке складне речення, частини якого поєднуються без сполучників за допомогою смислових та інтонаційних зв’язків.

Розділові знаки в безсполучникових складних реченнях

1. Якщо частини безсполучникового складного речення виражають одночасність, сумісність дій або їх послідовність і тісно зв’язані між собою за змістом, між ними ставиться кома: Вночі несподівано задув північний вітер, небо скоро затяглося хмарами. (О. Г.)

2. Якщо частини безсполучникового речення зберігають певну свою самостійність за змістом, то між ними ставиться крапка з комою: На порозі стоїть бабуся; навкруги тиша; скрізь ясно; з поля вітерець віє; з гаїв холодок дише; десь-то вода гучить; а високо над усім грає-сіяє вишнє променисте сонечко… (М. В.)

3. Між частинами безсполучникового складного речення ставиться двокрапка. Це буває в таких випадках:

  • якщо в безсполучниковому складному реченні наступне речення пояснює, розкриває смисл попереднього:

Погаслі вечірні вогні: усі спочивають у сні. (Л. Укр.)

  • якщо в першій частині безсполучникового складного речення є слова так, такий, одно та ін., конкретний зміст яких розкривається в другій частині:

Здавна в Кавунівці так повелося: старі дома, а молодь здебільшого на марганцях. (О. Г.)

  • між двома реченнями, якщо в першому з них є слова бачити, дивитись, чути, розуміти та ін., які разом з відповідною інтонацією попереджають, що далі, у наступному реченні, буде викладено якийсь факт:

Старий присувається до вікна, зазира в середину й бачить: у хаті, за столом, сидять гості — учитель та селяни. (Коцюб.) Якщо в реченнях зазначеного типу немає характерної попереджувальної інтонації в кінці першого речення, то замість двокрапки ставиться кома або тире: Чула, тріснув тин. (Головко.)А де ж чує — щось по листі шелеснуло, холодним вітриком дихнуло. (Гл.)

4. Тире в безсполучникових складних реченнях ставиться в таких випадках:

  • якщо зміст частини складного речення зіставляється або протиставляється: Не вони судили — він судив. (М. Р.)
  • якщо в першій частині безсполучникового складного речення вказується час дії, про яку говориться у другій: Зійде сонце — утру сльози, ніхто й не побачить. (Шевч.)
  • якщо в першій частині зазначається умова, при якій відбувається дія другої частини: Треба роздягнутись — роздягнеться, треба сьорбати гарячий чай — сьорбатиме. (О. Г.)
  • якщо друга частина безсполучникового складного речення виражає наслідок або висновок із того, про що говориться в попередній частині. Звичайно в цих випадках між реченнями можна поставити через це, тому, тоді та ін.: Продержались з тиждень морози — земля закляла, як кістка. (Мирн.)
  • якщо в другій частині безсполучникового складного речення міститься порівняння з тим, про говориться в першій частині: Гляне — холодною водою зіллє. (М. В.)
  • якщо друга частина безсполучникового складного речення (приєднувальне речення) починається словами цей, такий і под.: Ще й разу не бачивши моря, я вже надумався стати неодмінно моряком — то був мій перший, дитячий ще, вибір професії. (См.)

Синтаксичний розбір складного речення

1. Тип речення (складносурядне, складнопідрядне, безсполучникове).

2. Сполучниковий чи безсполучниковий зв’язок, тип сполучників.

3. Види підрядних речень.

4. Характер підрядності (якщо речення складнопідрядне з кількома підрядними):

  • однорідна підрядність;
  • неоднорідна підрядність;
  • послідовна підрядність.

5. Схема речення.

Тоню охоплює лихоманкове збудження, дріж, трепет, що це вони з Віталиком аж куди добулися, одні-однісінькі опинились на цьому острівку, як робінзони, де їх оточує химерне залізне бескеття. (О. Г.)

Це складне, складнопідрядне речення з кількома підрядними. Головне речення (прочитується): Її охоплює лихоманкове збудження, дріж, трепет.

Перше підрядне речення — …що це вони з Віталиком аж куди добулися, одні-однісінькі опинились на цьому острівку — стосується головного речення в цілому і має причинове підрядне значення. Сполучник що тут не типовий для приєднання обставинного підрядного причинового речення.

Друге підрядне речення — де їх оточує химерне залізне бескеття — має подвійну залежність від головного, бо воно може координуватися двома питаннями опинилися де? і на острові якому?, тобто підрядне речення нібито може бути чи обставинним місця, чи означальним; більше граматичних підстав вважати його означальним, бо дієслово опинилися вимагає свого поширення обставиною на острові, а до неї ужито означення — підрядне речення. Граматична схема речення така:

Речення з послідовною підрядністю.

Синтаксичний розбір складного речення із різними видами зв’язку

1. Тип речення.

2. Частини складного речення.

3. Кожну частину розглянути окремо як просте або складне речення.

4. Схема речення.

Набравши висоту, літак знову почав відриватися від реального світу, хоч і не міг маневрувати, бо праворуч і ліворуч тяглися білі траси повітряних доріг, а часом виринав на овиді якийсь інший швидкохідний літак. (Ю. Мейгеш)

1. Це речення складносурядне з підрядністю — складається з двох сурядних частин (межа від зіставного сурядного сполучника а: а часом…)

2. Перше сурядне речення за структурою складне — з двома підрядними у послідовному підрядному зв’язку.

Граматичний аналіз: головне речення — Набравши висоту, літак знову почав відриватися від реального світу; перше підрядне — допустове, друге підрядне — причини.

3. Друге сурядне речення — зіставне, сполучникове, приєднане за допомогою сполучника а; за структурою — просте, двоскладне, поширене, неускладнене.

Посилання

  • Незамкнутий період, або Неповний період, // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 112.
  • Синтаксичний аналіз складного речення (Схема)
  • Христіанінова Р.О. Рівні організації складнопідрядного речення
  • Бас-Кононенко О. В., Гнатюк Л. П. Українська мова. Теорія, завдання, тести: Навч. посібник для старшокласників та вступників до ВНЗу / О. В. Бас-Кононенко, Л. П. Гнатюк. — К.: Знання, 2009. — 405 с.
  • Пономарів О. Д., Різун В. В., Шевченко Л. Ю. Сучасна українська мова: Підручник / За ред.. О. Д. Пономарева. — 2-ге вид., перероб. — К.: Либідь, 2001. — 400 с.
  • Доленко М. Т., Дацюк І. І., Квашук А. Г. Сучасна українська мова. / за ред. Петік В. Г. — 3-тє вид., перероб. і доповн. — К.: Вища школа, 1987. — 352 с.

Основні види складнопідрядних речень — Складнопідрядне речення — Складне речення — УКРАЇНСЬКА МОВА — ПОВНИЙ НОВІТНІЙ ДОВІДНИК ШКОЛЯРА

Складне речення

Складнопідрядне речення

Основні види складнопідрядних речень

Існують різні класифікації складнопідрядних речень за типом підрядної частини. Найпоширеніша класифікація така:

— речення з підрядними означальними;

— речення з підрядними з’ясувальними;

— речення з підрядними обставинними різних типів (місця, часу, умови, причини, мети, ступеня і способу дії, допустові, наслідкові).

Складнопідрядні речення з підрядними означальними

На яке

запитання

відповідає

Від чого за

лежить і що

пояснює

Якими спо

лучниками

приєднується

Якими сполуч

ними словами

приєднується

 

Приклади

 

який?

іменник, за

що

який

Я не такий, щоб зрадити людину

яка?

йменник у го

щоб

чий

(Леся Українка).

яке?

ловній частині

наче

котрий

Хто не має крил, той не злетить у підне

які?

або слово,

мов

що

бесся (М. Стельмах).

якого?

що виступає

 

коли

Сумую знов за невідомим, що завжди манить далиною (П. Воронько).

і под.

у ролі імен

 

де

 

ника

 

куди

звідки

Угорі озвалися журавлі, що взяли літо на крила і летіли з ним у далекий вирій (М. Стельмах).

Складнопідрядні речення з підрядними з’ясувальними

На яке запитання відповідає

Від чого залежить і що пояснює

Якими сполучниками приєднується

Якими сполучними словами приєднується

Приклади

хто?

найчастіше

що

хто, що, який,

Здавалось хлопцю, що не скоро пролине

що?

дієслова

щоб

чий, котрий, як,

літо молоде (Д. Луценко).

кого?

мовлення,

наче

де, куди,

Люблю, коли хвилі шумують, лишаючи слід

чого?

мислення,

ніби

звідки, скільки,

(В. Сосюра).

кому?

волевиявлен

чи

чому, коли

Хлопці якраз і ждуть, доки з комісії вийде

чому?

ня,

як

 

Колосовський (0. Гончар).

ким?

сприймання,

 

 

Писав щось, чого ніколи не повинно

чим?

почуттів

 

 

побачить стороннє око, тільки для себе

і под.

 

 

 

(М. Коцюбинський).

Складнопідрядні речення з підрядними обставинними

Вид

обста

винного

речення

На яке питання відповідає

Якими сполучниками приєднується

Якими

сполучними

словами

приєднується

Які вказівні слова можуть бути

Приклади

місця

де?

куди?

звідки?

 

де

куди

звідки

тут

там

туди

звідти

скрізь

всюди

Ми проскакуємо сусіднє село, де живе дід Корній, під’їжджаємо до страшного болота (М. Стельмах).

Посадили ми сосновий бір на тому самому місці, де колись курілись піски (Ю. Збанацький).

часу

коли? відколи? доки? як довго?

3 яких пір? до яких пір?

3 якого часу?

до якого часу?

коли

як

після того як

з того часу як як тільки тільки що скоро

ледве

щойно

відколи поки доки аж поки аж доки

тоді

відтоді

доти

Як тільки весна вступила в свої права, Маланка вибігала в поле, милувалась землею, говорила з нею… (М. Коцюбинський)

Щойно міліціонер вийшов з кімнати, як задзвонив телефон.

способу дії, ступеня, міри

як?

яким способом? якою мірою? наскільки? скільки?

як

що

щоб

аби

аж

чим… тим

скільки

наскільки

так

стільки

настільки

такий

Сьогодні я такий веселий, що молодіти хочу знов (В. Сосюра).

Скільки хвиль у бурхливому морі, стільки співів у серці моїм (Леся Українка).

Миколка так злякався гусака, що аж затремтів усім тілом.

порів

няльні

як саме? подібно до чого?

як, наче, неначе, мов, мовби, немов, ніби, нібито та ін.

 

так

Над шляхом біліла його халупка, мов ішла кудись з села… (М. Коцюбинський)

Довгим ключем пливли по небу хмари, як журавлі у вирій (М. Стельмах).

Вид

обста

винного

речення

На яке питання відповідає

Якими сполучниками приєднується

Якими

сполучними

словами

приєднується

Які вказівні слова можуть бути

Приклади

причини

чому?

з якої причини? через що?

бо, оскільки, адже, позаяк, тому що, через те що, завдяки тому що, унаслідок того що

 

 

Командир стрілецької роти чортихався по телефону з самого ранку, через те що кулемети противника зв’язували йому руки (О. Гончар). і рани Києва вже тим були мої, що пам’ять їх береться болем досі (С. Йовенко).

мети

для чого? 3 якою метою? навіщо?

щоб

аби

для того щоб 3 тим щоб

 

 

Солдати не шкодували ніг на битих шляхах, аби швидше зустріти тепло рідної хати (0. Дмитерко).

Данило постукав у віконце, щоб мати одчинила йому двері, прислухався до її ходи (М. Стельмах).

умови

за якої умови?

якщо, коли, коли б, якби, аби, як, раз

 

то

Як будеш, земле, ти щасливою, то буду в щасті жить і я! (М. Сингаїв- ський)

Якби-то далися орлинії крила, за синім би морем милого знайшла (Т. Шевченко).

Як не буде птахів, то і людське серце стане черствішим (М. Стельмах).

допустові

незважаючи на що?

незважаючи на те що

хоч (хоча)

хай (нехай)

дарма що скільки (б) (не)

 

 

Йшли в степи майстри ланів, дарма що дощ холодний лив (Д. Луценко). Сковорода підвівся, поправив пояс, і, хоч душа палала гнівом, спокійно, мовчки, вийшов (В. Шевчук).

наслідкові

 

так що

 

 

Листя горобини з зеленого стало жовтим, так що його важко було відрізнити від ягід (В. Гжицький). Корній Кирилович раптом розсміявся дзвінко, молодо, на все село, так що аж луна пішла понад річкою (Ю. Збанацький).

Слід відрізняти підрядні порівняльні речення від порівняльних зворотів у простих реченнях.

Порівняльний зворот — це переважно іменник у називному відмінку (часто із залежними від нього словами, що приєднуються за допомогою порівняльних сполучників). У ньому немає ні підмета, ні присудка, й не може бути; це другорядний член речення:

Вода прозора, мов сльоза, струна тонка, як волос (В. Лучук). Набігла хмарка, як чумацьке ряденце, та лиш покропила суху землю (М. Коцюбинський). Знялася хмарка, легка, наче дим, лягла на гору снігом молодим (М. Годованець).

Складнопідрядні речення з підрядними порівняльними можуть бути повними у підрядній частині і неповними (найчастіше випускається присудок, який легко відновлюється зі змісту):

А тепер у серці щось тремтить і грає, як тремтить на сонці гілка золота (М. Рильський).

Зацвіла в долині червона калина, ніби засміялась дівчина-дитина (Т. Шевченко).

Я з тобою поспішаю, поле, у життя, немов школяр до школи (С. Стриженюк). — Немов школяр поспішає до школи.

Складнопідрядні речення з підрядними обставинними — Види складних речень — СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ

Складнопідрядні речення з підрядними обставинними

Підрядні обставинні речення поділяються на такі види: підрядні місця, часу, ступеня і способу дії, мети, причини, умовні, допустові, наслідкові.

Підрядними місця називаються речення, що вказують на місце дії в головному реченні і відповідають на питання де? куди? звідки?

Де кров текла козацькая, трава зеленіє (Т. Шевченко). Хилилися густі лози, звідки вітер віє (Народна творчість).

Підрядні речення місця поєднуються з головними реченнями за допомогою сполучних слів де, куди, звідки. У головному реченні часто вживаються вказівні слова там, туди, звідти, що є обставинами місця.

Підрядними часу називаються речення, що вказують на час дії в головному реченні і відповідають на питання коли? відколи? як довго? з якого часу? до якого часу?

А мамина колискова звучить найніжнішою музикою і тоді, коли посрібляться наші скроні (Н. Дмитровська). І складаються строфи-куплети, коли серце болить і плаче (С. Пушик). Не пробуй з ковалем у кузні розмовлять, як молоток його з ковадлом у розмові (М. Рильський).

З головним реченням підрядні часу поєднуються за допомогою сполучних слів і сполучників коли, поки, доки, ледве, скоро, щойно, як, тільки, як тільки тощо.

Для зв’язку підрядних речень із головним можуть також слугувати словосполучення, до складу яких входять сполучники підрядності: після того як, у той час як, відтоді як, з того часу як, у той час коли та ін.

Найчастіше перша половина цих словосполучень входить до складу головного речення, а друга — підрядного: Бо пісня доти ще жива, допоки хтось її співає (Г. Чубач).

Підрядними ступеня і способу дії називаються речення, що вказують на ступінь і спосіб дії головного речення і відповідають на питання якою мірою? наскільки? як? у який спосіб?

У світі все було так (як?), як сто, і тисячі, і мільйони років тому (Ю. Збанацький). Пісенність ІПевченкової лірики настільки приваблива і природна (якою мірою? наскільки?), що багато його поезій стали народними піснями (О. Гончар).

Підрядні ступеня і способу дії приєднуються до головного речення сполучниками ніж, чим, як, мов, немов, наче, неначе, ніби. У головному реченні здебільшого вживається вказівне слово так.

Підрядні ступеня і способу дії можуть вказувати і на ступінь вираження якості: Скільки зір у високім небі, стільки співів у серці моїм (В. Сосюра). Вона засоромилась вся, аж сльози заблищали на очах (М. Коцюбинський).

Різновидом підрядних способу дії є підрядні порівняльні.

Вогонь то здіймався, то падав, наче дихали груди (М. Коцюбинський). Видно, хоч голки збирай (Народна творчість).

Порівняльні сполучники як, мов, немов, наче, неначе, ніби, ніж часто приєднують неповні підрядні речення, що називаються порівняльними зворотами:

Навколо стало видно, як удень (В. Козаченко). На хвилину залягла тиша і натяглася, наче струна (М. Коцюбинський).

ЦЕ ТРЕБА ЗНАТИ!

Якщо порівняльний зворот входить до складу присудка, то він комою не відокремлюється: Руки зробилися як лід. Він був неначе і сонний (М. Коцюбинський).

Підрядними мети називаються речення, що вказують, з якою метою відбувається дія головного речення, і відповідають на питання для чого? з якою метою?

Я для пісні вікно розчинив, щоб вона залила мою душу весною (В. Сосюра).

Підрядні речення мети приєднуються до головного сполучником щоб. У головному реченні вживаються вказівні слова для того, з тим.

Присудок у підрядних реченнях мети найчастіше виражається неозначеною формою дієслова:

Щоб рибу з’їсти, треба в воду лізти (Народна творчість).

Підрядними причини називаються речення, що вказують на причину того, про що йдеться в головному реченні, і відповідають на питання чому? через що? з якої причини?

Підрядні речення причини приєднуються до головних сполучниками бо, тому що, від того що, через те що. Сполучення тому що, від того що, через те що інколи можуть розриватися; тоді кому ставимо перед сполучником що:

Ми повинні виграти матч, тому що краще підготувалися до змагань. — Ми повинні виграти матч тому, що краще підготувалися до змагань.

Підрядними умовними називаються речення, що вказують, за якої умови можливе те, про що йдеться в головному реченні, і відповідають на питання за якої умови?

Якби я турбувався лиш про себе, вже б онімів давно від самоти (Д. Павличко). Якщо на Василів вечір (14 січня) зірок на небі рясно — чекайте ягідного літа (3 календаря).

З головним реченням підрядні умовні поєднуються сполучниками коли, якщо, якби, як та ін. Цим сполучникам у головному реченні може відповідати сполучник то:

Як виросту, збудую хату, над дахом колесо приб’ю… (Д. Павличко).

Підрядними допустовими називаються речення, які вказують на умови, незважаючи на які або всупереч яким відбувається дія, виражена в головному реченні, і які відповідають на питання незважаючи на що?

У полі ще лежав сніг, хоч весна брала своє.

З головним реченням підрядні допустові поєднуються сполучниками хоч, хоча, хай, нехай, дарма що, незважаючи на те що та ін.

Якщо підрядне допустове речення стоїть перед головним, то між реченнями можуть вживатися протиставні сполучники а, але, зате, однак, проте.

Де б я не був, а все ж думками лечу в Донеччину свою (В. Сосюра).

Окрім сполучників, підрядні допустові поєднуються з головним реченням сполучними словами скільки, як з підсилювальною часткою не.

Скільки на море не дивись, воно ніколи не набридне. Як вовка не годуй, він усе в ліс дивиться (Народна творчість).

Підрядними наслідковими називаються речення, у яких вказується на наслідок дії головного речення і які відповідають на питання внаслідок чого?

Теплий туман слався по полю і наливав балку посамі вінця, так що дерева потопали в ньому (М. Коцюбинський).

З головним реченням підрядні наслідкові поєднуються сполучником так що.

ЦЕ ТРЕБА ЗНАТИ!

Підрядні наслідкові слід відрізняти від підрядних способу дії, які приєднуються сполучником що до вказівного слова так: У кімнаті стало темно, так що довелося увімкнути світло (підрядне способу дії).

Складне речення і його ознаки. Складні речення без сполучників, із сурядним і підрядним зв’язком

УРОК _

ТЕМА, «Складне речення і його ознаки. Складні речення без сполучників, із сурядним і підрядним зв’язком».

Мета. Поглибити знання учнів про складне речення; формувати вміння членувати  його на частини; дати початкову інформацію про смислові зв’язки між частинами складного речення, засоби зв’язку їх; формувати навички розрізняти речення різних типів і видів, креслити до них схеми та конструювати речення за схемами; розвивати вміння використовувати складні речення у мовленні; виховувати інтерес до творчості Т.Г.Шевченка, почуття гордості за поета-патріота.

Хід уроку

I. Організаційний момент.

II. Актуалізація опорних знань.

—       Що таке речення?

—       Які є речення за метою висловлювання?

—       Які речення називаються односкладними?

—       Які речення називаються двоскладними?

—       Які речення називаються простими?

—       … складними?

—       Що можуть поєднувати сполучники?

—       Які є сполучники?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Для створення висловлювань мовці використовують і прості, і складні речення. Як ви вважаєте, які з них несуть більше інформації? Звичайно, складні. Вони роблять наше мовлення багатшим, змістовнішим.

ІV. Оголошення теми, мети, епіграфа уроку.

V.Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.

1.

Правило

Приклад

Питання

Складне речення має дві і більше граматичні основи.

Над Дніпром широким, вільним,

Де степи й луги цвіли,

Наші пращури-слов’яни

Оселились і жили.

О.Олесь

«Повість минулих літ» відкриває нам дорогу в далеке минуле рідного краю.

Чим складне речення відрізняється від простого?

Складне речення, частини якого з’єднані за допомогою сполучника, називаються сполучниковими.

Складне речення, між частинами якого немає сполучника, називається безсполучниковим. Його принципова схема: [ ], [ ].

З побудовою Софійського собору площа перед ним стала громад-ським центром міста, де відбувалися віча, торги і ярмарки.

Сонце сходить над Києвом древнім, починається ранок новий.

Чим відрізняються складні сполучникові та безсполучникові речення?

Частини складного речення, об’єднані сурядним зв’язком (вони рівноправні – не можна поставити питання від однієї частини речення до іншої), утворюють складносурядне речення. Його принципова схема: [ ], і [ ].

Встає Хрещатик в сонячнім пожарі,

І дім звели висотний на горі,

І падають в долоні тротуарів

Каштани на потіху дітворі.

П.Панченко

Яка особливість складносурядного речення?

Частини складного речення, об’єднані підрядним зв’язком (вони нерівноправні – можна поставити питання від однієї частини речення до іншої), утворюють складнопідрядне речення. Його принципова схема:

[ ], ( ).

Князь Ярослав Мудрий збудував Софійський собор на честь перемоги над печенігами на тому місці, де була битва.

Яка особливість складнопідрядного речення?

2.Методом «гронування» складання опорної схеми «Складне речення»

Складне речення

Сполучникове Безсполучникове

речення речення

[ ], [ ].

Складносурядне Складнопідрядне

речення речення

[ ], і [ ]. [ ], ( ).

VІ. Закріплення вивченого матеріалу.

1.Розподільний диктант. Виписати номери простих та складних речень.

Прості речення:___________

Складні речення:____________

  1. В лиху годину якось недавно довелось мені заїхать в Україну. («І виріс я на чужині»)

  2. Пречистій ставила, молила, щоб доля добрая любила її дитину. («І виріс я на чужині»)

  3. І хмароньку рожевую, і тьму за собою розстилає туман сивий. («За сонцем хмаронька пливе»)

  4. Зацвіла в долині червона калина, ніби засміялась дівчина-дитина. («Зацвіла в долині…»)

  5. На великдень, на соломі проти сонця діти грались собі крашанками. («На великдень, на соломі…»)

  6. І досі сниться: під горою, меж вербами та над водою, біленька хаточка. («І досі сниться…»)

  7. Пишається калинонька, явор молодіє, а кругом їх верболози й лози зеленіють. («Тече вода з-під явора»)

  8. За сонцем хмаронька пливе, червоні поли розстилає. («За сонцем хмаронька пливе…»)

2. З’єднайте частини прислів’їв, виділіть червоним складні речення.

  1. Шевченкові твори                                            а)облетів увесь світ.

  2. Шевченко дужий був не силою,                    б) народу великий дар.

  3. Тарасів заповіт                                                 в)то правда жива.

  4. Тарасів «Кобзар» —                                           г)вічно житиме Тарас.

  5. Тарасові слова —                                               ґ)сяють, мов ясні зорі.

  6. Хто з Шевченком знається,                            д)той розуму набирається.

  7. Ми Шевченка славить будем                          е)а словом мудрим.

  8. В наш чудовий час                                           є) і ніколи не забудем.

3. Лінгвістична гра «Конструктор».

Установіть відповідність:

1. Просте речення

А. І блідий місяць на ту пору із хмари де-де виглядав.

2. Складне безсполучникове речення

Б. Вітер з гаєм розмовляє, шепче з осокою, пливе човен по Дунаю один за водою.

3. Складне речення із підрядним зв’язком

В. Поплив човен в синє море, а воно заграло.

4. Cкладне речення із сурядним зв’язком

Г. Розкажи, як за горою сонечко сідає.

 

5. Графічний диктант: до поданого речення побудуй структурну схему.

Ще треті півні не співали, ніхто ніде не гомонів, сичі в гаю перекликались, та ясен раз у раз скрипів.

6. Пояснювальний диктант. Виписати номери безсполучникових та сполучникових речень.

1. Все минає, та пам’ять не гасне в тобі. (Г.Коваль.) 2. Один у другого питаєм: нащо нас мати привела? (Т.Шевченко.) 3. Доскіпуюсь, допитуюся: хто я? (П.Перебийніс.) 4. Ще змалечку треба вчитись, як на світі жити. (Т.Шевченко.)5. Уже в людей в коморі повно хліба, а я свою лиш засіваю ниву. (Н.Пукас.) 6. Живемо, поки сміємось, сміємось, поки живемо (Є.Гуцало.) 7. Жила б і розцвітала Україна, а більшої я щедрості й не жду. (М.Гурець.)

7. Думку, висловлену кожною парою речень, передати складним реченням, використавши подані в дужках сполучники (де потрібно, змінити порядок слів, опустити слова). Вказати речення зі зв’язком сурядності та речення зі зв’язком підрядності.

  1. З дерев посиплеться осіннє золото. Невдовзі налетять вітри (і).

  2. Стрункі тополі посмутнішають. Оголиться їхні міцне гілля (якщо, коли).

  3. Берези зіщуляться. Беззахисно засвітяться їхні білокорі стовбури (тому що, бо).

  4. Почервоніє різьблене кленове листя. Гілки привітно шелестітимуть, з ним прощаючись (але, проте).

VІІ.Підсумок уроку.

Домашнє завдання:

З-поміж поданих речень виписати складні. У кожному з них підкреслити граматичні основи ( або виділити підмет – зеленим, присудок – червоним).

І. А зоря тремтіла, мов тернина, і світила в серце Україна. (М.Сингаївський.) Наша слава — українська держава. (Нар.творч.) Вже є Україна, але українців ще майже нема. (А.Листопад.) Там волю діди боронили і там поховали її; я вірю: святі їх могили розбуркали б сили мої. (Б.Грінченко.) Народ мій є! В його волячих жилах козацька кров пульсує і гуде! (В.Симоненко.) Коли в людини є народ, тоді вона уже людина. (Л.Костенко.)Правда світліша за сонце. Правда і в морі не втоне. Правда і з дна моря виринає, а неправда потопає. Мала правда велику брехню переможе. Павда — хліб зароблений, а брехня — крадений. Правду говорить не язик, а душа. Все минеться, одна правда зостанеться. Стій за правду горою, тоді люди будуть з тобою. Правда жартів не любить. Брехень багато, а правда одна. Правда світліша за сонце, та її зі свічкою шукають.

СКЛАДНІ РЕЧЕННЯ З РІЗНИМИ ВИДАМИ ЗВ’ЯЗКУ


ТОП 10:

⇐ ПредыдущаяСтр 29 из 30Следующая ⇒

 

Складні речення, в яких поєднуються різні види сполучникового (сурядного і підрядного) та безсполучникового зв’язку, називають ще й реченнями мішаного типу: Осріблені місяцем гори блищать, Їм кедри і сосни казки шелестять, І дивні пісні їм співають вітри, Що нишком підслухали в моря, згори (О. Ол.).

Вправа 257. Прочитайте подані речення, визначте, яким видом зв’язку поєднані між собою їх складники.

1. Здається, що хтось над землею розвішав невидимі хмарини пахощів, а серед них владно й опукло тремтить чебрецевий настій і ніжний дух прив’ялої суниці (М. Ст.). 2. Скрізь по обидва боки Раставиці на покаті стеляться чудові городи, жовтіють тисячі соняшників, що поспинались та заглядають поверх бадилля кукурудзи на річку: там набігли на річку високі коноплі і залили берег своїм гострим важким духом (Н.-Л.). 3. З вежі світ був виразніший, виявлявся набагато ширшим, барвистішим, дні були сповнені сонцем і всемогутністю зелені, яка пробивалася повсюди крізь найміцніший камінь (П. З.). 4. Бузок сіяв зелене проміння, миготливе й ненадійне, земля вже теж освітилася, трава дихала морочним духом, і все повивалося таким незнайомим і таким тремким хвилюванням, що в бабиній душі хитнулося якесь дуже давнє і забуте почуття (М. Тр.). 5. А в цей час наді мною твориться диво: хтось невидимим смичком провів по синьому піднебессі, по білих хмарах, і вони забриніли, як скрипка (М. Ст.). 6. Дощ ущух, тільки небо все ще спалахувало холодним білим полум’ям, вихоплюючи з темряви білого коня, що поспішав до села розмоклим путівцем (В. Др.). 7. З жита обізвалась перепілка, жайворонки підіймалися все вище і вище в мальовану блакить неба і враз притихли: певне, першими побачили, як у колосках заворушилося сонце, вмилося росою і простелило стежку по річці, а на тій червоній прошві зачервонів крихітний човник (М. Ст.). 8. А то гарна прикмета: коли так весело усміхається вранішнє сонце, бути погожій днині (Ю. М.). 9. Йшла Мелашка з хлібом, садок неначе пов’яв для неї й листя пожовкло, а як верталась, глянула милому ввічі, і для неї знов ніби садок розвився й зазеленів і сонце весело на йому заграло (Н.-Л.).

Синтаксичний розбір складного речення

П о р я д о к р о з б о р у

1. Охарактеризувати речення за метою висловлювання.

2. Визначити тип речення за типом синтаксичного зв’язку.

3. Установити кількість граматичних центрів та з’ясувати відношення між ними.

4. Визначити тип складного речення (складносурядне, складнопідрядне, безсполучникове чи мішаного типу).

5. У складнопідрядному реченні визначити вид підрядного; у реченнях із кількома підрядними – вид підрядності.

6. Пояснити розділові знаки в реченні.

7. Розібрати кожну частину за схемою розбору простого речення.

З р а з о к р о з б о р у

Сонце і повітря лоскочуть щоки, а зелень ялинкових гілок виглядає з-під снігу так свіжо, що, здається, надворі стоїть весна, одягнена у білі шати (М. Коц.).

Речення розповідне, складне (з сурядним і підрядним зв’язком), складається з трьох частин, що містять три граматичні центри: перший – сонце і повітря лоскочуть, другий – зелень виглядає, третій – весна стоїть. Між першою та другою частиною зіставні відношення, зв’язок сурядності, виражений сурядним протиставним сполучником а. Між другою і третьою – відношення залежності, від другої частини ставимо питання до третьої як саме? Підрядне з’ясувальне речення, приєднується до головного підрядним сполучником що.

Коми ставляться перед сполучником а, що сполучає дві відносно рівноправні частини; сполучником що, який приєднує підрядну частину речення до головної. У складі підрядної частини комами виділяється вставне слово здається, а також відокремлене означення одягнена у білі шати.

За типом простого речення перше – сонце і повітря лоскочуть щоки – двоскладне, повне, поширене прямим додатком щоки, ускладнене однорідними підметами.

Друге речення – а зелень ялинкових гілок виглядає з-під снігу так свіжо – двоскладне, повне, поширене додатком гілок, який можна сприймати і як не-узгоджене означення, узгодженим означенням ялинкових, обставиною місця з-під снігу та обставиною міри так свіжо.

Третє речення – що, здається, надворі стоїть весна, одягнена у білі шати – двоскладне, повне, поширене обставиною місця – надворі, ускладнене відокремленим означенням одягнена у білі шати, вираженим дієприкмет-никовим зворотом, та вставним словом здається.

ПРЯМА МОВА

 

Прямою мовою називається чуже мовлення, передане дослівно, з дотри-манням інтонації. Пряма мова супроводжується словами автора, які вказують, кому вона належить.

Розділові знаки при прямій мові

 

Пряма мова береться з обох боків у лапки і відділяється від слів автора двокрапкою або тире.

 

Правила Приклади
1. Якщо слова автора стоять перед прямою мовою, то після них ставиться двокрапка. 2. Якщо пряма мова стоїть перед сло-вами автора, то після неї ставиться ко-ма (знак питання, знак оклику, три крапки) й тире. 3. Якщо слова автора розривають пряму мову, що є одним реченням, то вони з обох боків виділяються комою і тире.   4. Якщо слова автора розривають пряму мову на межі двох речень, то після слів автора ставиться крапка й тире, а пряма мова продовжується з великої літери. 5. Якщо одна частина слів автора сто-сується першої частини прямої мови, а друга – другої, що стоїть після слів ав-тора, то після першої частини розділо-ві знаки ставляться за загальними пра-вилами, а перед другою ставиться двокрапка й тире. 6. Якщо пряму мову передано у формі діалогу, вона в лапки не береться, а перед кожною реплікою, що записує-ться з нового рядка, ставиться тире. Оксана запитала голосно: «Як ви тут без мене, мамо?! Здрастуйте!» (В. Коз.). «Доброго дня, Лукіє,» – пильно дивля-чись одказав зайшлий чоловік (Є. Гуц.). «Ну, пане підполковник, – образилась Ольга Петрівна,-– за все, що вам здає-ться, або може здатися, ні я, ні мої діти відповідати не збираються» (М. О.). «Уляно, а ти вийдеш сьогодні? – май-же пошепки питається Давид, і очі його стають зовсім іншими. – Вий-деш?» (М. Ст.). «Як тут гарно! – вигукнула Олеся і, глянувши на матір, запитала: – А ми зможемо сюди ще раз навідатись?». – То що з тобою трапилося? – От хочеш вір, а хочеш не вір, Хрис-тинко: полюбив тебе, їй-їй, не брешу. – Ой! Коли ж ти встиг? – здивовано й злякано відхилилась від парубка, вірячи й не вірячи його словам (М. Ст.).

 

Увага!Пряма мова не береться в лапки тоді, коли немає прямої вказівки,

кому вона належить: Здавна в народі кажуть: яка криниця – такий і господар,

який поріг – така й господиня (В. Ск.)

ЦИТАТИ

Різновидом прямої мови є цитати. Цитати –це дослівний уривок з чийо-гось тексту або висловлювання для підтвердження якоїсь думки. Цитати, як і пряма мова, беруться в лапки: В. Сухомлинський писав, що «без поваги, без любові до рідного слова не може бути ні всебічної людської вихованості, ні духовної культури».

 

Розділові знаки при цитатах

Правила Приклади
1. Віршовані цитати та цитати-епігра-фи в лапки не беруться.   2. Якщо цитата наводиться у вигляді прямої мови із словами автора, то при ній розділові знаки ставляться так са-мо, як при прямій мові. 3. Якщо цитата є частиною авторсько-го речення, то вона береться в лапки і пишеться з малої літери. 4. Якщо цитату подано не повністю, то пропуск позначається трьома крапка-ми. Незабутніми лишилися рядки: Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну, красу її, вічно живу і нову, і мову її солов’їну. П. Г. Тичина писав: «Народ наш – найталановитіший, найдотепніший мовотворець і піснетворець». За словами О. С. Мельничука, «основ-ною одиницею мовлення в усіх мовах є речення». Слово для Лесі Українки – це «гострий безжалісний меч…, що здійма вражі голови з плеч».

 

Вправа 258. Прочитайте речення, поясніть розділові знаки при прямій мові та цитатах.

1.Тітка Ярина поглянула на них і сказала: «Може, перед ким завинила, так

звиняйте, бо на віку – як на довгій ниві» (Є. Гуц.). 2. «Татуню, а Шура теж з нами поїде?» – допитується Леся (М. О.). 3. «Вставай, будила його Марічка, – вставай і ходім» (М. Коц.). 4. «От тобі й раз! – думаю. – Мав був чуть світ виїхати, щоб якраз у пору добитись, а тепер уже он де сонце стоїть… Куди ж я поспіну?» (П. М.). 5. І ось тоді, вибравши слушний момент, Григорій Савич, несподівано спинивши Пилипа, спитав його: «Чи завжди металургійний центр України містився на Подніпров’ї і в Донбасі?» Пилип на це запитання відповів: «Завжди!» (І. Сенч.). 6. «Христинко, гайда на ковзанку!» несподівано з вулиці гукнули подруги, які вже встигли зібратись на гулі (М. Ст.). 7. О. Козуля у книзі «Жінки в історії України» відзначає, що коли донька Ярослава Мудрого, Анна, вінчалася з французьким королем Генріхом, то «під час цієї важливої події подарувала собору Євангеліє, привезене з Києва».

8. Здрастуй, Христе, почулося з-за плоту.

Доброго дня, якомога лагідніше відказала Христя, не зупиняючись.

Чи не в бібліотеку поспішаєш? – уже навздогінці питала сусідка, котрій кортіло побалакати.

У бібліотеку, – не озираючись, відказала Христя у сонячний простір перед собою (Є. Гуц.).

 

Вправа 259. Запишіть речення, вставляючи розділові знаки при прямій мові та цитатах.

1. Пані Федора мовчки розчиняє браму, з зітханням дає дорогу чоловікові Коли ж тебе додому чекати? (М. Ст.). 2. Щасти і вам, мадонно! обзивався глибокий голос, і чорний бриль поважним рухом розрізував світло (М. Коц.). 3. Несподівано одна зірка покотилась по небу А коли це не зірка, а супутник? подумав Пилип і хотів придивитись краще, та не встиг: зірка вже погасла (І. Сенч.). 4. Чого ж ти стоїш? крикнула Василинка. Гайда звідси (Є. Гуц.). 5. І вчителька, дивлячись на неї, схвильовану, понад міру заглиблену в читане, говорила В тобі, Лялю, почуття обов’язку було завжди найсильнішим почуттям. Взагалі в своєму класі це я в багатьох помічала (О. Г.). 6. Ну, любі мої, скоро ніч мовив Петро Антонович. Давай, Оленько, влаштовувати своїх пташат (М. О.). 7. Хай тобі, дитинко, буде все і з землі, і з води, і з роси, щоб ти був, мов золото, ясний, наче весна, красний, мов хліб, добрий, аж застогнала стара Чайчиха, крізь прийдешні роки розгадуючи і не знати в кого вимолюючи долю для онука (М. Ст.). 8. Здрастуйте, дядьку Єгоре, люб’язно привіталася Мар’яна. Лісник поклав жмут гички, якось дивно глянув на дівчину, тихо спитав Це ж ти до Максима? (А. Ш.). 9. А. П. Коваль пише, що слово вірний… найповніше розкриває своє значення у словосполученнях вірний друг, вірна любов, вірність присязі, служити вірою і правдою та ін. 10. Лариса Косач вельми популярна серед студентської молоді, вів далі Євецький, вона, виявляється, теж брала участь у заворушеннях (З журн.).

 

Вправа 260. Запишіть під диктовку, поясніть розділові знаки при прямій мові.

Довга, затяжна волинська осінь. 3 вересня аж до початку грудня ідуть дощі. Над болотами та озерами, в долинах рік стоять тумани, важкі хмари пливуть над селами i хутірцями. Зрідка вигляне сонце, пробіжить холодними блідими промінчиками по пустих полях i знов сховається, немов жахнувшись побаченого.

Розмоклими шляхами, по бездоріжжю, чвалають заробітчани. Одні до міста, на фабрики несуть свої молоді, ще не спрацьовані руки, інші – понуро бредуть назад, втративши i сили, й надії на краще. В них тільки одне бажання – доплентатись як-небудь до домівки, щоб хоч не вмерти на дорозі.

В такі дні Леся майже не виходила з дому – читала, писала бабуні листи i через день відвідувала уроки музики. Заняття їй дуже подобалися. Вона уже розумілась на нотах, виконувала простенькі музичні етюди.

«У вашої доньки – незвичайний хист», – ділився з Косачем своїми враженнями вчитель.

Батьки й самі помітили, як Леся швидко i бездоганно запам’ятовує почутий десь мотив, не раз милувались тоненьким доччиним голоском, що бринів то безтурботно, весело, то задумливо, тужливо. Часто сестричці підтягував Михайлик – дитячий спів лунав напрочуд злагоджено, нерідко захоплював дорослих.

Одного разу батько, повернувшись зі служби у гарному настрої, сказав: «Ну, Лесенько, нарешті знайшов тобі фортепіано. Не нове, правда, але хороше».

Лесиним радощам не було меж. Вона одразу ж почала складати програму свого першого концерту, розшукувала ноти, обіцяла Михайлику навчити його грати. А коли наступного дня інструмент привезли, не відходила від нього ні на крок: радила, де краще поставити, витирала пил, навіть знайшла i почепила на cтіні пучок сухих чорнобривців.

«Галасу тепер буде,— сказала Ольга Петрівна. — Хоч із хати тікай». Проте побоювання її були марні. Як і досі, діти поводилися чемно: вдень училися, розважались, а вечорами, коли сходилась уся родина, Леся сідала за фортепіано. Це були найкращі для неї хвилини: в музиці виливала вона свою дитячу радість, свої думки, веселі й сумні.

За М. Олійником

Тестові завдання №28

1. Серед поданих речень знайдіть складне.

А Звісно, разом з хлібом в придніпровському небі також росло й сонце у вишину, з кожним днем піднімаючись у блакить усе вище та вище (Є. Гуц.).
Б Спочатку повільна, нібито ненавмисно лінива, з усіх боків прошена, а далі – все більш небезпечна і гостра, вона раптово накриває тебе з головою, як хвиля (М. М.).
В Холодно, але все зеленіє (П. З.).
Г Правду кажучи, було чим і полюбуватися (П. М.).
Д Місячний диск полоскався в тихоплинному Тясмині, заливав срібно-тьмяним промінням скупчені верби, білостінні хати, церковні бані й цинкові дахи (М. Н.)

2. Установіть відповідність між реченнями та їх типами:

А З самого рання летять чайки в поля, у глиб суходолу, летять, мов на роботу, і трудяться, аж поки спека не вдарить (О. Г.).
Б Любить він такі ночі без вечорів, тільки захід одпалав – темніє одразу, раптово, небо вже – тьма космосу з крупинками зірок де-не-де (О.Г.).
В Бульдозер за бульдозером так і шугають стрімголов у глибокі пази траншеї, а залишені між ними вали рихлої необваленої землі дедалі вищають, ростуть (О. Г.)
Складносурядне
Складнопідрядне
Безсполучникове

3. Визначте складносурядне речення з умовно-наслідковими відношеннями.

А Вікно в сад було відчинене, і з нього до вітальні повіяло прохолодою (М. Н.).
Б Повінь сонця розлилась, а десь аж на обрії знову з’явився собор (О. Г.).
В Десь у хлібах кричав перепел, і туман стелився од річки (А. Гол.).
Г Ворота відкрилися – і троянчани безборонно в’їхали на заводський двір (Гр. Т.).
Д Зумійте жити – і будете жити (І. Ф.).

4. У якому складносурядному реченні допущено пунктуаційну помилку?

А Раптом десь далеко щось тьмяно сяйнуло – і яскрава голуба блискавиця полоснула по небу (В. Логв.).
Б Мабуть, скоро зажовтіє листя, і засумує старий дуб (М. Хв.).
В Де-не-де біля вирв сивіє безводний полин або кущиться чебрець (О. Г.).
Г Побіч колосилися хліба, та до жнив ще було далеченько (Ю. Зб.).
Д Чисте, прозоре повітря хвилюється ніжно-рожевим світлом, і чорна тінь неосвічених місць ще краще одрізняє ясну сторону (П. М.).

5. Позначте складнопідрядне речення з підрядною з’ясувальною частиною.

А Піднявши над головою шаблю, він мчав назустріч, ніби не бачив зовсім списа (В. Ш).
Б Командири зупиняли по дорогах бійців, що відбилися від своїх частин… (Гр.Т.).
В Іван так і не зрозумів, чому не стрибнув Борисов (Ю. Мушк.).
Г Карпо вийшов й собі хрьопнув дверима так, що вікна задзвеніли (Н.-Л.).
Д Мій час пливе собі так тихо-тихо, як по ставку пливе листок сухий (Л. Укр.).

6. Установіть відповідність між реченнями та їх типами:

А Сонце сходило за спиною, коли вони виїхали на вершечок одного такого пагорба…(В. Кор.).
Б Україна моя починається там, де доля моя усміхається (П. Ос.).
В Збираються чабани, по черзі обв’язуються вірьовками … і спускаються у вогку колодязну глибінь, щоб вибрати звідти різну нечисть, мул, залізяччя (О. Г.)
Г І хоч раніше за цехом, за графіком, за безліччю квартирних та побутових справ їй не до собору було, …одначе зараз це неподобство обурило й Віруньку… (О. Г.).
Д Босфор аж затрясся, бо зроду не чув козацького плачу (Т. Ш.).
З підрядною допустовою частиною
З підрядною частиною причини
З підрядною частиною місця
З підрядною частиною часу
З підрядною частиною мети

7. Серед наведених речень знайдіть складне безсполучникове.

А Вже видно було там розбушовану землю, цілі буртовища свіжого грунту, серед якого сюди й туди … ходили бульдозери, зблискували до сонця своїми величезними лемешами (О. Г.).
Б Доки житиме серце в людині, повір, все буде гаразд (Б. О.).
В Небо скоро затяглося хмарами, стало мрячити (О. Г.).
Г Поки Мишко діставав з горщика санчата, Леся бавилася з Джальмою (М. О.).
Д І це мій марафон – самій від себе безвісти тікати (Л. К.).

8. Знайдіть складне речення з різними типами зв’язку (сполучниковим та безсполучниковим).

А Фантастичні сузір’я мін вихоплювали і вихоплювали його з темряви, і здавалося, що хати хотіли кудись летіти, далеко-далеко від усіх страхіть війни…(М. Ст.) .
Б Листячко – ще молоденьке, ніжне – тремтіло в перших подихах, що провіщали сонце, поволі зводили голівки квіти й ловили ще не видимі людському оку промені… (В. Ш.).
В Вона (Євпраксія) щосили боролася з розпачем, сиділа коло вікна непорушно й невідривно, линула поглядом у безвість, збирала у своїй пам’яті все, що дарували їй очі: ріку, кам’янисту рівнину …(П. З.).
Г Сонце ще не зайшло, а вже випливав місяць, якось непомітно виступив з туманного небосхилу, і вже вони, обидва світила, освітлюють цей тихий, більше степовий, ніж луговий, простір … (О. Г.).
Д Земля була мокра, чорна, і рожеві пелюстки маку, вночі оббиті дощем, всюди поприлипали до неї (О. Г.).

9. Позначте безсполучникове речення, між частинами якого наявні причиново-наслідкові відношення.

А Був світ – стала безодня руїни й нежиття (О. Гонч.)
Б Розставила б на миснику отакий посуд – на всю хату яскравів би своєю красою… (О. Г.).
В Як тільки займеться десь небо – з другого боку встає зараз червоний туман і розгортає крила (М. Коц.)
Г Іван оглянувся й не побачив Бориса – задні платформи з ковшами пливли в темряві (Ю. М.).
Д Весело бриніли набубнявілими гілками осокори, задумливо погойдувала обважнілими косами береза (Ю. Ян.).

10. У якому речення на місці риски треба поставити двокрапку?

А Над Києвом гасне сонце / і його останні жарини тліють на розпеченому золоті старих церков (Б. Ант.-Дав.).
Б З великим спокоєм випливають з-за обрію, немов з глибини віків, круторогі сірі воли / одомашнені нащадки могутніх степових турів (О. Г.).
В Чим далі в степ / хмурнішають криничани, гостріше відчувають свою бездомність (О. Г.).
Г Мені страшно признатися / я щаслива (Л. Кост.)
Д У товаристві лад / усяк тому рад (Н.тв.).

 

11. У якому реченні неправильно розставлено розділові знаки при прямій мові?

А «Оце хороми! – вигукнув юний Яресько. – Під хатою бур’ян, а на хаті лобода… До самих димарів хоч паси кіз» (О. Г.).
Б «Одна дівчина як рожа, друга – як маківка. Гарна маківка, але од рожі кращої квітки нема» – подумав Василь, входячи в хату (Н.-Л.).
В «Святі слова…» – почувся поблизу задуманий голос Мокеїча (О. Г.).
Г «Бідна дівчинко, – сказав Захар, що я можу тобі порадити?» (І. Ф.).
Д Климко поворухнувся під важкою вкривачкою і сказав: «Треба йти» (Гр. Т.)

Підсумкові диктанти

Школа

Ми збираємося і йдемо до школи. А вона зовсім близько. Кінчається ма-ленький городик, а за ним – шкільне подвір’я. Шура, себто Олександр Іванович, веде мене спочатку не в класи, а в шкільний сад. Можна зрозуміти людину: на Поліссі фруктовий сад – дивина. Тільки зараз я помітив: село обступає густий сосновий ліс, а самі Кривичі голі, без дерев, бо під ногами товща піску і торф, яблуні й вишні одвіку сюди не заходили. Зате в шкільному саду, на радість дітям, ростуть і яблуні, і вишні, і груші. З вікон школи видно, як гарно цвітуть зараз молоді деревця і як заповзято трудяться над білим цвітом бджоли. Директор веде мене стежкою, розказує, де він дістав молоді саджанці і як вони гуртом, класами, саджали їх. Тут директор кивком голови показав на колодязь у саду (самі викопали!) і на групу дівчаток, які відрами тягали воду й поливали деревця. “Наші чергові, юннати!” – задоволено мовив Козур. У білих фартушках, малі поливальниці теж скидалися на бджілок, що заклопотано снували серед білого весняного цвіту.

Та найбільша гордість директора – нова школа. Чимала дерев’яна споруда виросла в центрі села, розгорнула під прямим кутом два свої крила-приміщен-ня. Для мого степового ока вигляд школи трохи незвичайний. Якась важкува-тість, якась ніби похмурість у її зовнішній подобі. Замість легкої білої стіни або цегляної кладки – зруб із важких колод. Міцне нефарбоване дерево затекло смолою; видно, як стягнуто й зшито стіни, як вирізано карнизи й наличники. Словом, видно всю душу дерева, всю його плоть. Живе, майже необроблене де-рево стало для нас спорудою, школою. І нехай звикає око: в дерев’яній старій поліській архітектурі є своя сувора, своя первісна, міцна краса.

В усьому помічається: школа (не без впливу директора, як я зрозумів зго-дом) хоче зробити все так, щоб і сьогоднішні діти не відривалися від землі, щоб і вони мали одвічну радість людини, яка живе тісно злита з природою і яка змалку відкриває для себе і ці тихі річечки на лугах, і вечірні зорі над лісом, і запах сіна, той неповторний запах дитинства, що сниться нам потім усе життя.

За В. Близницем

 

 

Весела Долина

Весела Долина – село в долині. Згори воно предивно схоже на широченний барвистий килим, по краях котрого ошатні білі будиночки розкошують у молодих садках. Од них стеляться донизу рівненькі городи, відмежовані зеленою биндою тихих вологих левад з дрімотливими вербо-лозами. Трохи збоку, на голубому плесі, купками гускне гостра зелень з кра-пельками роси, якої ще не встигло випити вранішнє сонце. Там ставок з кремовими лілеями та очеретом при березі й терпким татар-зіллям. За ставом принишк ліс, оповитий сизим туманцем. А далі – небо – глибоке, неосяжне.

Тарас спинився біля греблі. Крізь рідко збиті почорнілі дошки тонко ціди-ться зеленаво-жовта вода, наче там, на самому дні старого ставу, розмотується невидимий сувій ніжного й теплого шовку.

До берега прибився табунець качок – всі такі чисті й білі, як перший сніг, хлюпочуться в рідкій осоці, колошкають незайману ряску, пірнають, смішно бовтаючи лапками.

Тарас бере свою валізу. Зараз вона йому здається тяжкою, наче бозна-чим напакованою, а в ній всього-на-всього кілька книг, дві сорочки, пара нових шкарпеток і модна краватка. Хлопець ступає стежкою, що дугою огинала зе-лений п’ятачок над ставом і вливалася в нешироку вуличку. Обабіч у густих садках хизувалися своєю довершеністю охайні будиночки, крайній, цегляний, — під зеленою бляхою з ажурною верандою. А ті, що далі – криті цинком або сірим шифером. На густому моріжку, попід тинами, ліниво товчуться сизі гуси. Над вуличкою панує мирний спокій і тихе блаженство. Здається, жодної живої душі. Знає Тарас, що в селі зараз гаряча пора, а цей спокій – удаваний. А прий-де вечір – і загомонить ця вулиця, загомонить уся Весела Долина: її господарі повернуться з поля, де, мов у гарячому казані, кипить робота, твориться най-святіше на землі таїнство – сходить замішаний на сонці і вітрах новий хліб.

За Б. Янчуком

 

Осінній ліс

Було це на спаду жовтня (саме тоді починається масове рубання лісу), коли батьки спорядили Санька на заробітки. З молодого сосняка рано-вранці виблукав хлопець на широку просіку, що вела до тридцятого кварталу. В лісі було тихо й вогко, і Санько відчував, як у роті йому стає гірко: гірка була кора, що набухла після дощів, гіркий був туман, що курився над купами гнилого хмизу. А повітря, холодне й різке, мов огірковий розсіл з льодком, аж продирало йому легені. Перші морозці обнесли чутливе листя з берез та ясенів, і вони, лісові сироти, покірно ждали зимових завій. Лише ялини, немов купчихи, пишались на видноті рясними темно-зеленими сукнями і дуби – кряжисті бояри – стояли у вогнистих шубах з лисячого хутра. Та це так здавалося здалеку, а як тільки Санько підходив ближче, ялини втрачали жіночу подобу, ставали просто ялинами, з мітелками свіжої хвої, і дуби виглядали інакше – похмуро й насуплено. Може, саме тому, щоб приховати старечі зморшки на тілі, дуб-нелинь ніколи не скидає повністю листяного покрову. Санько примітив: дубове листя – і те, що осипається, і те, що на зиму лишається на дереві, – було міцне, ніби коване з міді; воно сяяло гарячими барвами осені – від світло-жовтого тону до темно-коричневого, а деяке, з багрянцем, ніби аж підгоріло на сонці, бо, дивись, скрутилося в дудочки. Низини, канави, горби – весь ліс був устелений чистим, незайманим листям, і від того посвітлів і наповнився світлим шумом. Саме повітря, здавалось, шерхотіло, як сухий папір. Санько дивувався, звідки його стільки набралось, того дубового листу. Йдеш, загрібаєш цілу купу шамкотливих червінців. А довкола – така пухка й запашна постіль, що хочеться покачатись, пораювати у тих лісових розкошах.

За В. Близницем

 

Сльози захоплення

Надворі непомітно захмарилося і несподівано пройшов короткий тихий дощ. Вікно в сад було відчинене, і з нього до вітальні повіяло прохолодою. Поглянувши у вікно, Антось побачив яскраву зелень мокрих дерев, а обабіч них унизу – свіжі, щойно вмиті гвоздики і червоні троянди. Йому подумалося, що вся оця краса – чарівні звуки музики, відчинене вікно, звідки долинали разом з приглушеним шелестом дощу тонкі аромати саду, є ніби останнім мазком пензля, яким творець довершив щедру картину. Такою картиною, таким розкішним святом видався йому перший день перебування вдома. Антося, крім усього, радувало і хвилювало й те, що за обідом сповістив татусь. Він сказав, що вечір вони проведуть у полкового командира, що з ним, татусем, і мамою поїде й Антось. А мама додала: “Там будуть танці. Ти, сину, не розучився танцювати?” “Які ж вони уважні, турботливі!” – захоплено подумав тоді Антось про своїх батьків.

А мама грала. Після Бетховена був Гріг, потім Брамс, далі – сповнені легкого смутку “Дунайські легенди”, які Антось особливо любив.

До вітальні повернувся батько. Він, напевно, щойно вмився, бо обличчя було свіже, вуса тонко закручені. На ньому була старанно накрохмалена голландська сорочка, білосніжно і бездоганно випрасувана. Очі його весело поблискували. Заступивши матір за фортепіано, він став награвати якісь веселі варіації. Піаніст з нього був слабенький, він часто фальшивив, але намагався все згладити тим, що занадто бив по клавішах і для чогось усе натискував на педалі. Він грав галопи, циганські пісеньки, вальси і марші, намагаючись підбадьорити Антося. Мати підійшла до батька, стала поряд, потім напівобернулась до нього, і вони, не змовляючись, заспівали. Антось, вперше почувши романс Чайковського, був заворожений ним, і в нього на щоках покотилися сльози.

За М. Нечаєм

 

Ключі до тестових завдань




Складносурядне речення — Вікіпедія

Складносурядне речення (ССР) — складне речення, в якому прості (сурядні) речення рівноправні за змістом і пов’язані сурядними сполучниками. Змістова та граматична самостійність частин складносурядного речення має відносний характер, оскільки часто лише перша частина будується вільно, а друга певною мірою залежить від її змісту та структури. Наприклад:

Поїдемо поговоримо з лісом, а вже тоді я можу і з людьми (Ліна Костенко)
Ялинка затремтіла від низу до вершечка, і кілька зелених глиць упало на сніг (А. Антонов)

Сполучники сурядності

Частини складносурядного речення з’єднуються сполучниками сурядності. Їх є кілька типів:

Розділові Єднальні Протиставні
  • Одиничні: або, чи, хоч;
  • повторювані: або…або, чи…чи, хоч…хоч, то…то, не то…не то.
  • Одиничні: і, й, та (в значенні і), також;
  • повторювані: і…і, ні…ні (ані…ані).
А, але, та (в значенні але), проте, зате, все ж, однак.

Складносурядне речення з розділовими сполучниками

У таких складносурядних реченнях виражається взаємовиключення кількох подій. Наприклад:

Чи ти чула, чи ти їла?

Також може виражатися чергування подій одна з одною. Наприклад:

Івасик то підстрибував на місці, то спокій змушував його всістися за партою.

Складносурядне речення з єднальними сполучниками

У таких складносурядних реченнях виражається одночасність протікання якихось подій, певна послідовність якихось подій, а також причинно-наслідкова залежність однієї події від іншої. Наприклад:

На городі була річка, і ми робили це на задньому подвір’ї (Одночасність)
Сашко зробив домашнє завдання, склав речі до портфелю, і мати полегшено зітхнула (послідовність)
Випав сніг — і дахи будинків вкрились товстою білою ковдрою (причинно-наслідкова залежність)

Не ставиться кома у складносурядному реченні, частини якого з’єднані одиничним сполучником і, й, та, чи якщо обидві частини мають спільне слово або частину.

Вдалині хиталися дерева і синів задуманий прибій

Складносурядне речення з протиставними сполучниками

У таких складносурядних реченнях може виражатися через сполучники зіставлення, поєднування двох подій між собою. А також протиставлення певних подій чи явищ.

Вже зійшло сонце, а півень ще не співав (зіставлення)
Івасик йшов по вулиці з розв’язаними шнурками на кросівках, однак він не впав (протиставлення)

Як сполучниковий, так і безсполучниковий сурядний зв’язок завжди виражає певне граматично-логічне відношення між простими реченнями складносурядного речення. За характером цього відношення в складносурядному української мові розрізняють такі типи зв’язку:

  1. при єднальному зв’язку між собою з’єднуються рівноправні речення. Вони є сумісні за смислом та доповнюють одне одного. Засобами вираження єднальних відношень є інтонація та єднальні сполучники не тільки…а й, і (й), ні…ні, як…так, та, а (в значенні і), ані…ані, а там, а потім, а тому, і…і, теж, також. Наприклад:

    Заснули доли, і полонина в тиші спить (Олесь).
    А сьогодні над Харковом зупинились табуни південних хмар і йде справжній тропічний дощ — густий, запашний і надзвичайно теплий (Хвильовий).

  2. при протиставному зв’язку зміст одного речення протиставляється змісту іншого речення. З цієї причини порядок слів у другій частині зумовлений характером її протиставлення першій частині. Протиставний зв’язок у складносурядному реченні виражається за допомогою сполучників а, але, проте, зате, однак, та. Наприклад:

    Гарні гості, та не в пору (прислів’я)
    На гору доступитися не легко, зате з гори зручніше боронитись (Леся Українка)
    Усе іде, але не все минає над берегами вічної ріки (Л. Костенко)

  3. логічну основу розділового зв’язку становить роздільність зображуваних явищ, повторювана заміна одних фактів іншими або перелік таких тверджень, які взаємно виключають одні одного, бо в цей час можливе лише одне з них. Засобами оформлення сурядної роздільності є спеціальні розділові сполучники або…або, то…то, чи то…чи то, поки не, з того часу як, або, чи, хоч…хоч. Наприклад:

    Фронт мовчав, чи його не чути було за вітряницею (О. Гончар).
    Не то осінні води шуміли, не то вітер бився в заломах провалля (М. Коцюбинський).

Розділові знаки у складносурядному реченні

Прості речення, що входять до складносурядного, відокремлюються одне від одного комою, крапкою з комою або тире.

Кома

Кома ставиться між частинами складносурядного речення, поєднаними сполучниками і (й), та, а, але, проте, зате, однак, або … або, чи … чи, ні … ні, то … то, не то … не то, хоч … хоч, наприклад:

Сонечко зайшло, і надворі почало вже темніти (І. Нечуй-Левицький).

Не то осінні води шуміли, збігаючи в Дунай, не то вітер бився в заломах провалля (М Коцюбинський).

Дощ нарешті припинився, і лагідне сонечко знову засяяло (А. Ступак).

Кома не ставиться:

  • якщо перед єднальним чи розділовим сполучником у складносурядному реченні є спільний другорядний член, вставне слово або частки лише, ще, навiть:

На хвилину раптом стихли голоси і спинились тіні (Ю. Смолич).

  • між простими реченнями, що входять до складносурядного і тоді, коли для обох простих речень є спільним не тільки повнозначне слово, а й неповнозначне:

Лише гул од копит степом котився та хліба шелестіли (А. Головко)

  • між двома питальними, спонукальними або окличними реченнями, з’єднаними сполучниками і (й), та (у значенні і), або, чи:

Котра зараз година і коли вже прибуде потяг?

  • між двома односкладними безособовими або номінативними реченнями:

Сумно й глухо! (П. Мирний). Ніч і тиша.

Крапка з комою

Крапка з комою ставиться між частинами складносурядного речення, якщо вони:

  • дуже поширені і вже мають в середині розділові знаки:

Ся розмова лишила в мені якийсь гіркий несмак; але миритись, брати назад свої слова у мене не було бажання (Леся Українка).

  •  досить далекі за змістом:

Розжарене, червоне сонце низько спустилося; багряним світлом грало на деревах (Леся Українка).

Тире

Тире ставиться між частинами складносурядного речення перед сполучниками і, та (у значенні і), якщо:

  • говориться про швидку зміну подій чи явищ:

Несподіваний ривок — і ми відриваємося від землі (А. Шиян).

  • обидві частини виражають причинно-наслідкові відношення: 

Ще мить — і сад загубить пишну вроду (Д.Луценко).

  • одна частина речення різко протиставляється другій.

Посилання

Література

    1. Бас-Кононенко О. В., Гнатюк Л. П. Українська мова. Теорія, завдання, тести: Навч. посібник для старшокласників та вступників до ВНЗу / О. В. Бас-Кононенко, Л. П. Гнатюк. — К.: Знання, 2009. — 405 с.
    2. Васильева М. М. Практическая грамматика немецкого языка: для неязыковых вузов СССР. — М.: Высшая школа, 1962. — 254 с.
    3. Пономарів О. Д., Різун В. В., Шевченко Л. Ю. Сучасна українська мова: Підручник / За ред.. О. Д. Пономарева. — 2-ге вид., перероб. — К.: Либідь, 2001. — 400 с.
    4. Доленко М. Т., Дацюк І. І., Квашук А. Г. Сучасна українська мова. / за ред. Петік В. Г. — 3-тє вид., перероб. і доповн. — К.: Вища школа, 1987. — 352 с.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *