Література для мене це: Неприпустима назва — Вікіпедія

Содержание

Книга – джерело знань – Освіта.UA

Книга – одне з найбільших чудес, створеною людиною. З тих пір, як люди навчилися писати, свою всю мудрість вони довірили книгам. Книги відкривають нам світ, допомагають уявити минуле, заглянути в майбутнє

Шлях розвитку книги був довгим і складним. Який тільки матеріал не використовували люди для виготовлення книжок: глину, листя та кору дерева, шкіру тварин, бамбук, папірус, шовк.

Перші паперові книги з’явилися в Європі в ХІІІ ст. Їх довгий час писали від руки. Одна книга виготовлялася 5–7 років і коштувала дуже дорого.

У ХV ст. був винайдений спосіб друкувати книги. Перша друкована в Україні була видана Іваном Федоровим у 1574 році у Львові. Називалась вона «Апостол».

Довіряючи всі свої знання і досвід книгам, люди навчилися зберігати їх. Скарбницями книг називають бібліотеки. У перекладі з давньогрецької мови слово «бібліотека» означає приміщення, де зберігаються книги («бібліо» – книга, «тека» – сховище). Бібліотеки з’явилися з незапам’ятних часів. Давні єгиптяни називали їх «аптеками для душі», тому, що книги робили людську душу благородною, а розум сильним. В Україні перша бібліотека з’явилася за часів Київської держави. Її створив князь Ярослав Мудрий у 1037 р.

Сьогодні ми не знаємо хто написав першу книжку, як вона називалася. Книга – унікальне, феноменальне творіння людства. Ми не можемо уявити своє життя без книги. Книги – наші постійні супутники. Книга – джерело знань для школяра, студента, кожної людини. Книга – наш найкращий порадник у всіх життєвих ситуаціях і для школяра, і для зрілого, досвідченого мужа. Недарма в народі кажуть: книга вчить як на світі жить; хто багато читає, той багато знає.

Скільки книг треба прочитати, щоб бути освіченим, розумним, мудрим, щоб пізнати світ? Цього ніхто не знає. Читати потрібно все життя. Вік живи, вік учись.

Читають книги навчаючись, здобуваючи знання, читають і в час відпочинку.

Любов до книги з дитинства і продовжується все життя. Гарну книжку часто читаємо багато разів і кожен раз знаходимо в ній щось нове, цікаве, вражаюче. Такими книгами є Біблія, «Кобзар» Тараса Шевченка та багато інших – вони ніколи не старіють, не надоїдають. Вони – наші найперші порадники, друзі. Багато людей вважають книгу найкращим подарунком.

Отож, шануймо, бережімо, читаймо книги, бо у них мудрість, розум, знання людства, які створювалися впродовж тисячоліть. Книга – найбільший винахід людства.

Ким бути? Яким бути? На ці запитання дають відповідь книги.

Книга відкриває світ пізнання й сходження до одвічних життєдайних джерел цивілізації. Книги дарують нам цілющі зерна знань. Вони спонукають до творчого пошуку, прекрасних знахідок і відкриттів.

За всіх часів люди славили книгу. Як її тільки не називали: і джерелом мудрості, і цілителькою душі, сонячним сяйвом і рікою, що живить Всесвіт. Книга завжди ототожнювалась із світлом, яке, незважаючи ні на що, намагались загасити варвари, знищуючи книжкові скарби. Книга і сьогодні – важливе джерело знань.

– Основною формою занять у середньовічних університетах, школах було читання книг: викладач читав книжку й пояснював незрозумілі місця. Чому ж студенти не читали цих книжок самі? Тому, що книжки тоді в ще не друкувалися, а переписувалися. Такі книжки були дорогі й малодоступні, будь-хто їх читати не міг. Ось звідси й походить вислів «читати лекції». А книги тоді були не схожі на наші: вони писалися великими літерами, а тому були гігантського розм. Іру – до півметра і більше. Через вагу й розміри носити з собою таку книгу було майже неможливо. Коштували вони дорого, а щоб їх не вкрали, то часом доводилося прив’язувати їх до столу ланцюгами.

– Найдавнішою книгою України є Велесова книга – пам’ятка писемності ІХ століття. До найдавніших книг, творів написаних в Україні є «Слово о полку Ігоревім», Пересопницьке Євангеліє, «Київські глаголичні листки» та інші. Першою друкованою книгою, яку написав українець, була книжка (1483) вченого ХV ст. Юрія Дрогобича.

– Якби зібрати всі терміни з усіх галузей наук, то це був би «контейнер» на мільйон або навіть більше слів.

– Найвидатніші книги писалися на пергаменті. Це оброблені телячі шкури. Їх старанно вишкрябували з обох боків, вибілювали у вапні, натягали на раму, сушили, а потім обрізали – і виходив гладенький, тонкий і дуже міцний «папір». Пергамент був значно міцніший і не псувався так швидко, як папір. В Україні користувалися ним до ХVII століття.

– Перші книги, видані сучасною українською мовою були: «Енеїда» І. Котляревського (1798), «Українські народні думи» (1834), записані М. Максимовичем, «Кобзар» Тараса Шевченка (1840) …

– Творча спадщина видатного українського письменника, поета, публіциста, перекладача Івана Франка величезна – понад 130 томів (книг), проживши неповних 60 років. Надруковано поки що тільки 50 томів.

– Однією з найменших у світі книг вважається «Кобзар» Тараса Шевченка, створений українським мікро гравером Миколою Сядристим. Книжка має 12 сторінок, кожна з них 0,6 квадратних міліметра. Перегортати сторінки можна тільки загостреним кінчиком людського волоса.

Книжка зшита павутинкою завтовшки 0,002 мм. Обкладинка зроблена з пелюстки безсмертника. Її прикрашає портрет Тараса Шевченка, а також зображена хата, в якій він народився. На малесеньких листках через мікроскоп можна прочитати 75 рядків невмирущих поезій поета.

– Швидкість читання 160річної киянки Ірини Іванченко – 163333 слова за хвилину з повним засвоєнням прочитаного. Це досягнення офіційно зареєстровано в січні 1990 року. Дівчина проходила спеціальну підготовку в Київському «Центрі розвитку мозку». А неофіційний рекорд в швидкості читання – 416250 слів за хвилину – належить теж 16-річній киянці Євгенії Олексієнко (1989 р.). Тільки хвилину часу потрібно було дівчині щоб прочитати книжку середнього формату … Зміст прочитаного вона переказує годинами, не пропускаючи найменших дрібниць.

Народ про книгу
Хочеш пізнати світ – читай книжки.
Мудра книжка – безцінний скарб.
Книга – джерело знань.
Книга – найкращий порадник.
Книга вчить, як на світі жить.
Хто багато читає, той багато знає.
Гарна, мудра книга як вірний друг.

Книга – найкращий подарунок.
Золото добувають із землі, а знання — із книг.
Хочеш багато знати – читай книжки.
Хто багато читає, той горе забуває.
Книжка – найдивовижніший винахід людства.
З молоду даремно час не чай, а книжки читай.
Хто багато читає, той швидко на ноги стає.
Як хочеш багато знати, то треба книжки читати.
Не на користь книжку читати, коли вершки лише хапати.
Видатні люди про книги
Хто полюбить книгу,
той далеко піде у своєму
розвитку. Книга рятує
душу від Здерев’яніння.
                                              Тарас Шевченко.
Книжки – це величезне багатство.
                                             
Володимир Сосюра
.
Люди перестають мислити, коли перестають читати.
                                              Д. Дідро.

Життя без книг – це хата без вікна,
                                              Д. Павличко.

Серед книг, як і серед людей, можна потрапити в гарну і погану компанію.
                                              К. Гельвецій.

Читаючи в перший раз гарну книгу, ми переживаємо ті ж почуття, як і знайомство з новим другом. Знову прочитати вже прочитану книгу, значить знову побачити старого друга.

                                              Вольтер.

Сучасна людина знаходиться перед Гімалаями бібліотек в особі золотошукача, якій треба відшукати крупинки золота в масі піску.
                                              С. Вавилов.

… кращі з книг – ті, які дають більш за все поживи для роздумів, і при цьому на різні теми.
                                              А. Франс.

Книга – це духовний заповіт одного покоління іншому, порада вмираючого старця юнакові, який починає жити …
                                              О.

Герцен.

Твір, який читають має теперішнє; твір, який перечитують, — має майбутнє.
                                              О. Дюма-син.

Яке величезне багатство може бути в маленькій дібраній бібліотеці. Компанія наймудріших і найдостойніших людей, вибрана зі всіх цивілізованих країн світу на протязі тисяч років.

                                              Р. Емерсон.

Секрет всесвітнього вічного успіху книги в її правдивості.
                                              О. Бальзак

… істинно вчені бувають не ті, що читають багато, але ті, що читають корисне.
                                              Арістіпп.

Книги – води (соти) і ріки, що переповнюють кожного.
                                              Древньоруська мудрість.

… якщо прочитаєш що-небудь, то із прочитаного запам’ятай собі головну думку. Так поступаю і я: з того, що я прочитав, я обов’язково що-небудь відзначу …
                                              Сенека.

Друкувати книжки – це значить друкувати гроші.
                                              Народна мудрість.

Читання – ось найкраще навчання.
                                              О. Пушкін.

Книги – води ріки, що наповнюють кожного.
                                              Давньоруська мудрість.


17.01.2011

Про важливість сучасної української літератури для українців

Ви і сучасний літературний процес. Яким ви себе бачите в ньому?

Я не є прихильником української літератури, особливо сучасної. Я намагаюся читати більше західних авторів, тому відчуваю, що й моя література не зовсім в контексті української. Я би сказав, ближче до Відня, ніж до Києва.

Які ідеї ви доносите у своїх творах?

Ідеї щирості, добра і любові. Але потрібно розглядати кожен твір окремо. От нещодавно я друкувався в американському журналі «Apofenie». Це інтернет-видання опублікувало моє оповідання «Копія Мангорта». Це твір оповідання про прибульця з майбутнього, який приїхав у Чернівці пояснити людству, що треба змінювати ставлення до планет, до життя, бо інакше все буде дуже погано. Він – прибулець, дуже маленький чоловічок, у якого неприваблива жовто-помаранчева шкіра. У нього в майбутньому нема тварин, а з рослин залишився лише пирій. Тобто це екологічний твір і висвітлює ідею захисту планети.

Наприклад, оповідання «Кілька запитань до тебе». Це просто романтичний текст про першу любов, абсолютно меланхолійно-урбаністичний твір про зародження почуттів. Тобто ідея світлої любові.

А якщо говорити про роман «Історія, варта цілого яблуневого саду», то перша ідея політична – повернення України до Європейського обличчя. Друга – показ міста як живого організму, як соціокультурної одиниці. Третя – показ малої людини в час глобальних змін. Якщо брати загалом, то я вважаю, що ми повинні продовжити шлях повернення до Європи.

З якими проблемами стикається сьогодні український письменник, щоби видати власну книгу?

Якщо у Радянському Союзі треба було писати в соцреалістичному напрямку, подобатися редактору, бути його другом, обов’язково бути членом спілки письменників і т.д., то зараз таких проблем немає. Сьогодні потрібно бути добрим письменником і мати кошти, щоби видати книгу. Але, в принципі, якщо ти хороший автор з якісним текстом (як показала моя книга), то твій твір беруть і видають.

Також важливо бути «в процесі». Тобто потрібно завжди «тусуватися»: їздити на фестивалі, презентувати книги, щоби продажі твоїх наступних текстів були кращими. Я це не дуже люблю, але знаю, що треба. Вже коли ти відомий письменник, то можеш «сховатися», і книжки будуть продаватись все одно.

Як ви вважаєте, чи впливає мова книги на її популярність в Україні, якщо порівнювати українську і російську мови?

Впливає, адже зараз люди купують більше книг українською мовою. Наприклад, коли я йду на Петрівський базар у Києві придбати Камю, то переклад на українську мову значно дорожчий, ніж на російську. Чому? Тому, що попит значно більший на українські книги.

Чи маєте ви задум написати твори російською мовою, або перекласти свої книги російською мовою?

Писати – точно ні, але якщо би хтось захотів перекласти мою книгу на російську мову у Росії, я не проти.

Чи відчувають українські письменники підтримку держави?

Зараз вона збільшується. Ось, наприклад, я цього року виграв премію імені Кохановського, де крім того була й фінансова частина, що є неабияк приємно. У нас є гарні програми та конкурси для письменників, також більше українських книжок держава почала давати бібліотекам. Тому за останні 3-4 роки підтримка держави значно зросла.

Чи збереглося значення книги в нашому інформаційному суспільстві? – Освіта.UA

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *