Чому природу треба охороняти: Attention Required! | Cloudflare – Твір-роздум на тему чому потрібно охороняти природу

Твір-роздум на тему чому потрібно охороняти природу

Чому люди повинні охороняти природу? Природа, в першу чергу це світ що нас оточує. Природа дає живим істотам все, що необхідно для підтримки життя: кисень, воду, їжу. Без природи ми, люди, не могли б побачити прекрасних речей, ми б нічого не могли побачити. Життя людства без природи просто неможливе.

Чому всі стверджують, що в селі дихати легше, ніж у великому мегаполісі? Я відповім. У селі, або навіть у маленькому містечку повітря чисте і свіже, завдяки природі! Там є ліси … Адже рослини – джерело кисню. Саме вони дають нам повітря. Чим більше рослин, та менше вихлопних газів, сміття і відходів, тим чистіше, свіжіше повітря.

Люди здавна самі вирощують собі їжу, добувають воду з джерел. Але без природи цього, як і людини, не існувало б! Не існувало б нічого. Чим брудніше природа, тим слабкіше вона стає, і тим гірше жити на Землі людині. Якщо і далі забруднювати, не берегти нашу єдину, безцінну природу, то життя на Землі буде неможливим. Не слід кидати сміття на вулиці, для цього існують контейнери і сміттєві баки. Потрібно берегти та охороняти нашу дорогоцінну природу, інакше станеться непоправне.

Твір-роздум чому потрібно охороняти природу

Природа – це наше довкілля. Це дерева, квіти, озера, річки та все, що нас оточує. Сьогодні часто піднімається тема про природу, через те, що сучасне суспільство часто забуває про те, що активно шкодить всьому навколо.

Тисячі заводів викидають свої відходи в ріки і озера, моря та океани. Сміття стає так багато, що звалища вже тягнуться на гектари землі. На цих місцях могли бути ліси, але тепер все загинуло.

Насправді проблема не тільки в заводах. Ми самі почали відноситися до природи по-хамськи. Ми без проблем викидаємо сміття на вулиці. Нікого подібна поведінка не бентежить. Ми впевнені в тому, що глобальні проблеми наздоженуть уже наших нащадків, а ми можемо робити що завгодно.

Це неправильно. Ми отруюємо самі себе. А що отримають наші діти та внуки? Вони втратять можливість бродити в лісі, бачити різних тварин, птахів і комах. Вони будуть хворіти, тому, що навколишнє середовище сильно впливає на наше здоров’я.

Нам потрібно задуматися над своєю поведінкою і перестати бути егоїстами. У наших руках майбутнє нашої планети. Варто подумати про це, адже потім буде пізно.

Охорона природи — наш обов’язок

Охорона навколишнього середовища — наш обов’язок

Напевно, всі чули про необхідність охорони природи. Проте з часом ця проблема тільки загострюється, а реальних кроків у вирішенні екологічних питань і досі не зроблено.

Бережіть природу! Як часто кажуть ці слова в школах на класній годині. Але що можуть зробити звичайні школярі щодо охорони довкілля? Як їм вдасться зберегти природу?

Я вважаю, що з часом діти виростуть, почнуть працювати на підприємствах, засновувати свої компанії, що можуть завдавати шкоди природі або, навпаки, її зберігати. Якщо з дитинства в їхній свідомості буде закладено відповідальність за навколишнє середовище, вони зможуть принести велику користь нашому світу — зберегти природу.

З дитячого садка необхідно вчити дітей дбати про природу й навколишній світ. Спочатку треба показати дітям всю красу природи, гуляти з ними в парках, скверах, знайомити з дикими тваринами, що живуть в зоопарках, більше грати з домашніми тваринами, вивчати їх звички. Дорослі повинні пояснювати дітям, для чого тварин утримують в зоопарках, як приручили диких звірів і зробили їх свійськими, навіщо висаджують дерева в парках, скверах і алеях.

Якщо дитина полюбить навколишній світ, зрозуміє взаємозв’язки в природі, то, ставши дорослою людиною, не завдаватиме шкоди улюбленій природі. На мою думку, вона намагатиметься облагороджувати й перетворювати навколишній світ, не завдаючи шкоди природі.

Чому зараз стільки проблем з екологією? Тому що у багатьох людей немає поняття про те, що треба охороняти природу, дбати про навколишній світ. Земна куля — це наш будинок, ми не повинні забруднювати його. Де ми будемо жити, якщо знищимо його?

Дуже багато людей заради своєї вигоди готові піти на все. Вони думають тільки про себе, їх не турбує думка про те, що на цій землі жити будуть їхні нащадки. Деякі викидають побутове сміття де завгодно. Інші — власники й керівники підприємств, заводів і фабрик, викидають промислові відходи у річки, озера, галявини в околицях. А потім самі ж купаються в цих водоймах. У цих людей немає почуття особистої та соціальної відповідальності. Для них розробляються правила й закони, що містять норми з охорони природи та навколишнього середовища.

Якщо раніше вважалася, що природні багатства невичерпні, що не потрібно думати про економію природних ресурсів, то зараз все інакше. Багато країн витрачають величезні гроші на те, щоб відновити довкілля.

Отже, щоб уберегти природу, потрібно багато працювати, в першу чергу, з дітьми. Ми повинні навчити майбутнє покоління дбайливо ставитися до навколишнього середовища. Охорона природи — це наш обов’язок!

Чому природу треба охороняти? Текст-міркування

Природа — це наш дім. Але, на жаль, люди вже сотні років не надто піклуються про нього. Тому перед нами стоїть складне завдання. Ми зобов’язані виправити помилки попередніх поколінь, не зробити нових і передати природні багатства нащадкам. Зараз проблема збереження природи стоїть дуже гостро.

Науково-технічний прогрес негативно вплинув і продовжує впливати на природу. Вирубуються ліси, гинуть тварини, забруднюються моря та океани. Але надія на покращення є. Останнім часом програма збереження природи проводиться як на світовому рівні, так і на рівні окремої держави. Багато країн стурбовані екологічним станом своєї території. Приймаються закони, які на державному рівні контролюють викид шкідливих речовин. Мені відомо, що в багатьох країнах світу підприємці повинні встановлювати фільтри на заводах. Завдяки цьому повітря залишається чистим. Багато держав фінансують пошуки альтернативних видів палива. Вже створені електростанції, що працюють на альтернативному паливі: енергії сонця, води, вітру. Їх експлуатація допоможе значно знизити рівень забруднення.

Програми по збереженню природи проводяться не тільки на світовому й міжнародному рівні, а й в кожному, окремо взятому місті. Я знаю, що в багатьох європейських містах заборонено самостійне спалювання сміття та опалого листя. Цей захід спрямований на зменшення концентрації в повітрі чадного газу та інших отруйних речовин. Крім цього, на міському рівні проводяться суботники, де люди садять нові дерева. Все це дуже допомагає природі.

Треба визнати, що наші вчинки багато чого вирішують. І перш ніж починати лаяти заводи й уряд у поганій екології, слід спочатку поміркувати над своєю поведінкою. І якщо кожен проаналізує свої дії та зміниться, то наш світ стане трішки краще.

Кожна людина підніме з землі кинутого папірця. Лише по одному маленькому папірцю, але місто вже стане чистішим. Якщо хоча б п’ятнадцять чоловік посадять по маленькому деревцю, то вже за кілька років дерева виділятимуть трохи більше кисню. Якщо хоча б кілька людей біля своїх будинків повісять годівниці, то птахи зможуть пережити важку зиму.

Я вважаю, що збереження природи — важлива проблема в наші дні. Не дарма вона визнана глобальною проблемою людства. На мою думку, екологічні питання треба вирішуватися комплексно. З одного боку, держава має сприяти поліпшенню екології. З іншого — кожна людина повинна відчути власну відповідальність в цій справі.

Дивіться також:

Твір на тему «Взаємини людини та природи»

Твір на тему «Природа — наш дім»

Твір-роздум на тему «Бережіть природу»

Твір «Як я допомагаю природі?»

Твір на тему «Гармонія людини та природи»

Твори на тему «Людина та природа»

Твір «Вплив людини на природу та його наслідки»

Твір на тему «Вплив природи на людину»

Природа в житті людини

Твір та його переказ про природу «Нам жити на цій планеті»

Чому природу треба берегти — Твір-роздум, текст-міркування, доповідь

Берегти природу — обов’язок кожного

Природа — це те, від чого залежить наше здоров’я і добробут душі. Вона споконвіку підтримувала життя і давала волю на пізнання навколишнього світу. Величезна кількість живих істот допомагає екосистемі існувати. Природа оточує нас всюди, тому необхідно її зберігати в максимально первозданному вигляді.

Чари природи великі. В сірі робочі будні людина не помічає цієї краси, адже турботи заповнюють все наше дозвілля. Іноді ми можемо стикнутися з нею, виїжджаючи на природу. Навесні необхідно виїжджати до парку або лісу та обмазувати стовбури дерев, рятуючи їх від комах. Влітку можна насолоджуватися чистотою річки або озера, радіти яскравому сонцю та запашним ягодам. А восени — спостерігати за перетворенням зеленого лісу в чудовий різнокольоровий колорит. Можна збирати гриби, робити заготівлі корисних овочів на зиму. Зимова природа теж по-своєму хороша. Весело та приємно скотитися з гори на санках, покататися на лижах або просто поліпити снігову бабу. Звуки хуртовини та хрускоту снігу переносять нас у казковий світ, змушуючи все сильніше закохуватися в природу.

Отже, природа наділена дивовижною красою. Тож берегти її — обов’язок кожного!

Стан природи — стан нашого здоров’я

Природа нерозривно пов’язана з людиною, адже наше здоров’я цілком залежить від її стану. Особливо це відбивається в тому повітрі, яким ми дихаємо, тій воді, яку ми п’ємо. Всі ці гази, що викидають машини та труби заводів, ніяк не можуть позитивно позначитися на нашому самопочутті. Браконьєри щорічно винищують рідкісних тварин у своїх цілях. У їхньому розумінні, головне — це нажива. Ніхто й не замислюється, яких збитків це завдає природі…

Наша планета Земля — це те місце, де ми живемо й вмираємо, де ми даємо життя та ростимо своїх дітей та онуків. Екологія і чистота природи дуже яскраво відбивається на здоров’ї наших майбутніх поколінь.

Отже, вже сьогодні кожній людині необхідно замислитися про свій внесок у природу. Треба зберегти її первозданність та чистоту!

Ставтеся до природи дбайливо! Твір, текст-розповідь, речення

Твір на тему «Охорона природи»

Твір-роздум на тему «Бережіть природу»

Твір на тему «Збережемо природу рідного краю!»

Твір на тему «Взаємини людини та природи»

Твори на тему «Людина та природа»

Твір «Природа — наша мати»

Твір на тему «Гармонія людини та природи»

Чому і від кого треба охороняти природу?

Чому і від кого треба охороняти природу? У школі нас вчать, шо природні ресурси — це народне багатство, шо природу  треба охороняти. Це все правильно, але чи завжди ми замислюємося над своїми вчинками, чи кожен може впевнено сказати, шо він не шкодить природі рідного краю? І взагалі, чи всі розуміють, шо таке природа, чим вона є для нас? Маля скаже: «Природа — це все, що нас оточує». А мені здається так: природа — це цілісна система Всесвіту, а людина в ній — одна з ланок, причому найактивніша. Люди давно вже втручаються в природні процеси: змінюють рельєф поверхні землі, створюють нові русла річок та штучні озера, розводять одні види рослин і тварин та знищують інші, добувають корисні копалини, поки вони ше є.

А що буде потім, мало хто замислюється. Ну, припустімо, води вистачить усім. А газ, нафта, вугілля? Повітря, на перший погляд, нікуди не дінеться, але ж яке воно? У селі це не так помітно, а в місті, особливо великому, дихати вже просто нічим, бо повітря забруднюють і автомобілі, і труби заводів та фабрик, і навіть листя восени двірники згрібають у великі кучі та спалюють. А якби прикопали та воно перегнило, було б подвійна користь: і добрива непогані, і повітря без диму. Забруднюється повітря — забруднюються наші легені. Викидає завод у річку відходи виробництва — і отруюється все навкруги: трава, яку їдять корови, вода, яка згодом потрапляє до нашого водопроводу. Таким чином виходить, що людство «рубає гілку, на якій сидить». Отруйна вода тече до моря, і якщо нам вдалося уникнути отруєння через питну воду, то попереду ще риба, виловлена в тому ж самому морі, разом в накопиченими в її тілі хімічними речовинами. Щось не дуже райдужні перспективи бачу я в майбутньому для людства. А може, людство — це помилка природи? І правда, жодний гвинтик природного механізму не прагне до самознищення або до погіршення умов свого існування. Так, звичайно, є така наука — екологія, але захищає природу не наука, а державні закони, тільки не всі люди хочуть їх виконувати. Екологія вивчає, якої шкоди завдає природі людська діяльність, та підказує шляхи вирішення цих проблем.

Ось, наприклад, була така тварина — морська корова. Вся її вина полягала в тому, що вона мата смачне й поживне м’ясо. Мисливці знищили усіх морських корів за якихось тридцять років, і тепер ми можемо побачити цю цікаву тварину тільки на малюнках. Але в природі нішо не може зникнути просто так, без якихось наслідків, бо все в ній взаємопов’язане, і тому, шкодячи природі, ми в чомусь обділяємо самі себе.

У нашому місті є музей природи, одна кімната якого присвячена Червоній книзі. Тут можна побачити рослини й тварин, які зникають з нашої флори та фауни. Мені запам’яталися такі рослини: півонія тонколиста, сон-трава та едельвейс. Ну, звісно, тих тварин, яким загрожує цілковите зникнення, ми врятувати не в змозі. Для цього існують -державні заходи, створюються заповідники та заказники. Екскурсовод у музеї розповідала нам, як вчені рятували ховрахів. У тому районі, де чисельність цих тварин загрозливо зменшилася, створили заказник — заборонили проводити господарську діяльність цілих п’ятдесят років. І популяція ховрахів почала відновлюватися! Якшо так багато можуть зробити для природи вчені, то й ми, школярі, теж можемо допомогти природі рідного краю. Наприклад, вирощувати ті рослини, яких залишилося дуже мало. А хто не вміє чи не хоче вирощувати, той може принаймні не рвати в лісі та в полі дикі рослини.

І все ж найголовніше наше завдання — не шкодити природі, не забруднювати воду, повітря, ліс. Дуже часто школярі, відпочиваючи в лісі, викидають консервні банки, пластикові або скляні пляшки, поліетиленові пакети. Ні на мить вони не замислюються, як себе почуває при цьому ліс, який дав їм притулок та відпочинок. А якби зрозуміли, що ліс живий, що йому боляче так само, як і нам, коли в око залетить комаха. Тільки ми можемо звільнитися від стороннього предмету, а ліс не може, він потребує нашої допомоги. Є такі «туристи», що навіть вогнище не гасять, коли йдуть додому. Ну, це вже зовсім злочин. Подме вітер, і може спалахнути лісова пожежа, а з нею вже школярі не упораються. Доведеться викликати пожежників, а порушники мають відповідати за свій вчинок перед законом.

Минулої весни діти нашого та паралельного класів разом з учителем трудового навчання посадили в сквері біля школи саджанці дерев — берези, горобини, кленів, лип. Влітку, на канікулах, ми по черзі їх поливали. Сподіваюся, більша частина цих дерев виживе, якщо зима не буде дуже суворою, і тоді в нашому мікрорайоні стане чистішим повітря, та й око милуватиме приємна зелень, і пташкам буде притулок. Оце і є наш маленький внесок до скарбниці рідної природи.

–

Чому і від кого треба охороняти природу?

Чому і від кого треба охороняти природу?

У школі нас вчать, що природні ресурси — це народне багатство, що природу треба охороняти. Це все правильно, але чи завжди ми замислюємося над своїми вчинками, чи кожен може впевнено сказати, що він не шкодить природі рідного краю? І взагалі, чи всі розуміють, що таке природа, чим вона є для нас? Маля скаже: «Природа — це все, що нас оточує». А мені здається так: природа — це цілісна система Всесвіту, а людина в ній — одна з ланок, причому найактивніша.

Люди давно вже втручаються в природні процеси: змінюють рельєф поверхні землі, створюють нові русла річок та штучні озера, розводять одні види рослин і тварин та знищують інші, добувають корисні копалини, поки вони ще є.

А що буде потім, мало хто замислюється. Ну, припустімо, води вистачить усім. А газ, нафта, вугілля? Повітря, на перший погляд, нікуди не дінеться, але ж яке воно? У селі це не так помітно, а в місті, особливо великому, дихати вже просто нічим, бо повітря забруднюють і автомобілі, і труби заводів та фабрик, і навіть листя восени двірники згрібають у великі кучі та спалюють. А якби прикопали та воно перегнило, було б подвійна користь: і добрива непогані, і повітря без диму. Забруднюється повітря — забруднюються наші легені. Викидає завод у річку відходи виробництва — і отруюється все навкруги: трава, яку їдять корови, вода, яка згодом потрапляє до нашого водопроводу. Таким чином виходить, що людство «рубає гілку, на якій сидить». Отруйна вода тече до моря, і якщо нам вдалося уникнути отруєння через питну воду, то попереду ще риба, виловлена в тому ж самому морі, разом в накопиченими в її тілі хімічними речовинами. Щось не дуже райдужні перспективи бачу я в майбутньому для людства.

А може, людство — це помилка природи? І правда, жодний гвинтик природного механізму не прагне до самознищення або до погіршення мов свого існування. Так, звичайно, є така наука — екологія, але захищає природу не наука, а державні закони, тільки не всі люди хочуть їх виконувати. Екологія вивчає, якої шкоди завдає природі людська діяльність, та підказує шляхи вирішення цих проблем.
Ось, наприклад, була така тварина — морська корова. Вся її вина полягала в тому, що вона мала смачне й поживне м’ясо. Мисливці нищили усіх морських корів за якихось тридцять років, і тепер ми можемо побачити цю цікаву тварину тільки на малюнках. Але в природі ніщо не може зникнути просто так, без якихось наслідків, бо все ній взаємопов’язане. І тому, шкодячи природі, ми в чомусь обділяймо самі себе.

У нашому місті є музей природи, одна кімната якого присвячена Червоній книзі. Тут можна побачити рослини й тварин, які зникають з нашої флори та фауни. Мені запам’яталися такі рослини: півонія тонколиста, сон-трава та едельвейс. Ну, звісно, тих тварин, яким загрожує цілковите зникнення, ми врятувати не в змозі. Для цього існують державні заходи, створюються заповідники та заказники. Екскурсовод у музеї розповідала нам, як вчені рятували ховрахів у тому районі, де чисельність цих тварин загрозливо зменшилася, створили заказник — заборонили проводити господарську діяльність цілих п’ятдесят років. І популяція ховрахів почала відновлюватися! Якщо так багато можуть зробити для природи вчені, то й ми, школярі, теж можемо допомогти природі рідного краю. Наприклад, вирощувати ті рослини, яких залишилося дуже мало. А хто не вміє чи не хоче вирощувати, той може принаймні не рвати в лісі та в полі дикі рослини.

І все ж найголовніше наше завдання — не шкодити природі, не забруднювати воду, повітря, ліс. Дуже часто школярі, відпочиваючи в лісі, викидають консервні банки, пластикові або скляні пляшки, поліетиленові пакети. Ні на мить вони не замислюються, як себе почуває при цьому ліс, який дав їм притулок та відпочинок. А якби зрозуміли, що ліс живий, що йому боляче так само, як і нам, коли в око залетить комаха. Тільки ми можемо звільнитися від стороннього предмету, а ліс не може, він потребує нашої допомоги. Є такі «туристи», що навіть вогнище не гасять, коли йдуть додому. Ну, це вже зовсім злочин. Подме вітер, і може спалахнути лісова пожежа, а з нею вже школярі не упораються. Доведеться викликати пожежників, а порушники мають відповідати за свій вчинок перед законом.

Минулої весни діти нашого та паралельного класів разом з учителем трудового навчання посадили в сквері біля школи саджанці дерев — берези, горобини, кленів, лип. Влітку, на канікулах, ми по черзі їх поливали. Сподіваюся, більша частина цих дерев виживе, якщо зима не буде дуже суворою, і тоді в нашому мікрорайоні стане чистішим повітря, та й око милуватиме приємна зелень, і пташкам буде притулок. Оце і є наш маленький внесок до скарбниці рідної природи.