| * * * Через воду він проводить, А сам з місця вік не сходить. (Міст) |
* * * По полю ходить, жне, косить, Зерно молотить, хліба не просить. (Комбайн) |
| * * * Хоч не літак, а крилатий, Без крил не може працювати. (Вітряк) |
* * * Знизу клин Зверху млин. Тече вода А їй не біда. (Парасолька) |
| * * * І червона, й соковита, Та гірка вона все літо. Припече мороз – вона Стала добра й смачна. (Калина) |
* * * Кавунчики дрібненькі, У колючки вбралися І кущиком назвалися. (Аґрус) |
| * * * Мов маленький м’ячик, Висить, а не скаче, Рум’яне, гладеньке, На смак солоденьке. (Яблуко) |
* * * Торох, торох, Розсипався горох. Почало світати – Нема що збирати. (Зірки) |
| * * * Дерев’яний та довгенький, На білому слід лишаю, Усіх діток потішаю. (Олівець) |
* * * Ухопився за дріт, Покотився у світ, Потяг близняток Цілий десяток. (Електровоз) |
| * * * Коли хочеш ти читати, То повинен мене знати, А коли мене не знаєш, То нічого не вчитаєш. (Абетка) |
* * * З небесної діжки На землю упали, Шкоди нам завдали. (Град) |
| * * * Спритний майстер у стрибках: На деревах, по гілках. Вся руда, пухнастий хвіст, Рідний дім для неї – ліс. (Білка) |
* * * На городі нога стоїть, На нозі голова висить. Куди сонце повертається, Туди голова нахиляється. (Соняшник) |
| * * * З небокраю, з-за діброви, Вийшли воли чорноброві: Принесли водиці дзбан, Полили і ліс, і лан. (Хмари) |
* * * Не ставок і не ріка, Мох росте і осока. Там земля — неначе тісто, Що воно за дивне місце? (Болото) |
| * * * Квітка пишна, квітка гожа, На троянду трішки схожа. На кущах вона зростає. Хто із вас цю квітку знає? |
* * * Живим зерном народжений, Живу я на землі. Щодня рум’яним сонечком Я сходжу на столі. (Хліб) |
* * * У нашої бабусі Сидить дід в кожусі, Проти печі гріється, Без води умиється. (Кіт) |
* * * Прийшла кума із довгим віником На бесіду із нашим півником, Схопила півня на обід (Лисиця) |
| * * * Найрідніша, наймиліша, Всіх вона нас пестить, тішить, Завжди скрізь буває з нами. Відгадайте, хто це?.. (Мама) |
* * * Олена зелена, Не сіяна, не саджена, Хто доторкнеться, Той обпечеться. (Кропива) |
| * * * Уночі гуляє, А вдень спочиває, Має круглі очі, Бачить серед ночі. |
* * * Хоч я і страшнуватий, Ось палиця в руці, Та як мені прогнати Від проса горобців? (Опудало) |
| * * * Він скрізь: у полі і в саду, А в дім не попаде, І я тоді лиш з дому йду, Коли вже він не йде. (Дощ) |
* * * Цвіте синьо, лист зелений Квітник прикрашає Хоч мороз усе побив – (Барвінок) |
| * * * Сонечко в траві зійшло, Усміхнулось, розцвіло, Згодом стало біле-біле І за вітром полетіло. (Кульбаба) |
* * * Ніде не купиш, На вагах не зважиш, Сам здобуваєш, У комору складаєш. (Знання) |
| * * * Неначе паровоз, гуде, Шумить, кипить, і пара йде, Хто ж він такий? От відгадай. (Чайник) |
* * * Стоїть собі літечком На городі тіточка, Світлокоса, білочуба, а на ній зелена шуба. (Кукурудза) |
| * * * У лісі зростав, У столяра побував, В кімнаті оселився, Полотном укрився. (Стіл) |
* * * Хто завжди правду каже? І без слів про все рас скаже. На нього дивишся, а себе бачиш. (Дзеркало) |
| * * * Я порою дощовою – Наче дах над головою. При собі мене тримають, А як дощ пройде – складають. (Парасолька) |
* * * У носатого Івана Одежина дерев’яна. Він у чистім полі ходить І по ньому носом водить. Не стрижений, не чесаний – Гострим ножем зетесаний. |
| * * * В полі жовті промінчата Шелестять, немов зайчата, А вусаті ж їхні віти! Що це, друзі? Мабуть… (Жито) |
* * * Хто крилатий, гарний, гожий, На красиву квітку схожий, Має довгий хоботок, П’є нектар ним із квіток? (Метелик) |
* * * У бабине літо Легке срібне сито, Не руками ткане, Що ж це, дитинко? Це — … (Павутинка) |
* * * Його пожива – це листочки, Домівка – деревце чи кущ. З’являється що травня точно Поважний, симпатичний … (Хрущ) |
| * * * Якщо руки ваші в ваксі, Якщо на ніс сіли клякси, Хто тоді ваш перший друг, Змиє бруд з лиця і рук? (Вода) |
* * * Щось у небі синім — блим! Та гуркоче вдалині. Що за дивні ці вогні? (Блискавка) |
| * * * Дуже я потрібна всім: І великим, і малим. Всіх я розуму учу, А сама завжди мовчу. (Книга) |
* * * Спробуй, друже, відгадати, Що за стрій у небесах: Чи клубки пухкої вати, Чи то пір’я з крупних птах, Чи біжить овець отара? Ні, пливуть це білі … (Хмари) |
| * * * Триколісний друг у мене, Має він кермо зелене. Ще сидіння та педалі… Певно, ви його впізнали? (Велосипед) |
* * * Всюди проживають, По шість ножок моють, Можуть мати й крила. Але це – не пташки. Дітки, відгадали? Звісно, це — … (Комашки) |
| * * * Ледь помітний він, маленький… То квадратний, то кругленький… Як його ти відірвеш, То штани не застібнеш… (Ґудзик) |
* * * Що за жучок це – яскравий, моторний, Спинка червона у крапочку чорну, Сам симпатичний, хоча і маленький, Гарний на вроду він та веселенький. (Сонечко) |
| * * * Над глибокою рікою Вигнув спину він дугою. Всі по ньому їдуть, Всі по ньому йдуть, А з собою не беруть. (Міст) |
* * * До дітей на кожне свято Просять в гості завітати, Бо солодкий і смачний. Здогадались, хто такий? (Торт) |
* * * Щоб мені кудись дійти, Треба всю її пройти. Бере початок від порога Далека чи близька… (Дорога) |
* * * Кружляють в повітрі маленькі пушинки, Легенькі та білі, неначе сніжинки; Дивуються дуже дорослі і діти: Де ж міг раптом взятися сніг серед літа? (Тополиний пух) |
| * * * Що за струмінь-водоспад? В спеку кожен йому радий; В нашім парку – гарний, гожий – Веселить він перехожих. В’ються вгору води потоки, Краплі бризкають нівроку… Знають Юля та Роман, Ця загадка про… (Фонтан) |
* * * Грушка – не грушка, Вушка та дужка, Порожнє бриньчить, Повне – мовчить. (Відро) |
| * * * На одній нозі танцюю, Зовсім я не байдикую. Ти мене лиш накрути – Та в таночок знов пусти. (Дзиґа) |
* * * Що за хатка – дивина? З скла прозорого вона. Табунцями, як у річці, Рибки плещуться в водичці. (Акваріум) |
| * * * Де у полі квітне гречка, Стоїть хатка невеличка. Ти зустрінеш там родину, Що працює без упину. (Вулик) |
* * * Лишає він страшні сліди, Усе він пожирає. А як даси йому води – Відразу помирає! (Вогонь) |
| * * * По траві повзла змія. Налякався добре я. Від гадюки біг чимдуж, А то виявився … (Вуж) |
* * * Є і чорна і червона, А поживна ж бо яка! Зветься цей продукт чудовий Не інакше, як … (Ікра) |
| * * * Спішить, сурмить: — Дорогу дай! Моргає синім оком. Примчиться швидко і біда Людей обійде боком. (Пожежна машина) |
* * * Дуже люблять всі діти його, Бо смачне і солодке воно. І у ротику тане само. Здогадалися? Це … (Ескімо) |
| * * * Настрибаюсь вволю По чистому полю. Правда, трішки ніс стешу, Як малюю чи пишу. (Олівець) |
* * * Любі всім: тобі й мені. Вдень гуляють на вікні І купаються у річці Діти сонця — … (Промінці) |
| * * * В розмальованій хустині, Солоденька всередині. Коли нею почастують, Діти тішаться, ласують. (Цукерка) |
* * * В небі високо між хмар На мотузці він літав. За мотузку потягну Та на землю поверну. (Повітряний змій) |
| * * * Є у мого татка На колесах хатка. Возить хатка невеличка Нас на дачу і до річки. (Машина) |
* * * Він шепоче: «Шу-шу-шу… Листя обірвать спішу. З ним я у осіннім гаї У таночку покружляю». (Вітер) |
| * * * Уночі понад водою Білий дим пливе рікою. Тільки сонечко засяє – Білий дим кудись тікає. (Туман) |
* * * Книжечки маленькі, Аркуші біленькі. В них ми вчимося писати, І складати, й віднімати. (Зошит) |
| * * * Плине він, біжить, минає, Нам його не вистачає. Щойно осінь – вже зима, Ось він був, а вже – нема. (Час) |
* * * Навіть в спеку, відчайдуха, Не скидає він кожуха. Взимку ж холоду боїться. Лізе до барлогу грітись. (Ведмідь) |
| * * * Загорнулася в клубок Ціла купка голочок. Лис підбіг, голки понюхав. Потім довго носа чухав. (Їжак) |
* * * Навесні цвітуть, мов свічі, Заглядають сонцю в вічі, А під осінь ті свічки Вдягнуть з голок кожушки. (Каштан) |
| * * * Запах, колір – все відмінне, Посміхнешся неодмінно. Як серединку кусати, Скривить так, що й не впізнати. (Лимон) |
* * * Ні дощами, ні снігами За сто років не розмить. Але хлопці – хулігани Можуть м’ячиком розбить. (Вікно) |
| * * * Як навколо об’їси – Серединки не проси. Ми такі гостинці: Дірка в серединці. (Бублики) |
* * * І солодкі, і кисленькі, І довгасті, і кругленькі До вподоби ви мені, Соковиті та смачні. Знають добре малюки: Мова йде про… (Ягідки) |
| * * * Без насіння виростає І міцне коріння має. Ним їмо і хліб, і суп. Що це буде, дітки? (Зуб) |
* * * У ворота він летить, Як зумієш гол забить. Скаче весело по полю, Незамінний у футболі. (М’яч) |
| * * * Народився із землі, Зарум’янивсь на вогні І з’явився на столі До борщу тобі й мені. (Хліб) |
* * * Хто приходить, Той до неї підходить, Кидає на зуб свій кожух. А коли спекота, То нема роботи. (Вішалка) |
| * * * Цього діда мусиш знати, Він стоїть десь під стіною. Кожен день твою кімнату Підмітає бородою. (Віник) |
* * * Сопе, хропе, часом чхає, Сюди-туди зазирає; На морозі замерзає, Бо одежини не має. (Ніс) |
| * * * Маю плаття золотеньке, Гнучкі, ніжні віти. Кору білу, стан тоненький. Як я звуся, діти? (Береза) |
* * * Вміє вишивати, шити, Може ґудзики пришити, Та без одягу донині Рукодільниця – кравчиня. (Голка) |
| * * * Швидко мчить, бо поспішає, Пасажирів підбирає. І хвилинка у хвилинку Їх доставить на зупинку. (Автобус) |
* * * Знизу вгору, потім вниз Чудо-віз мене привіз. Без руля і без коліс Тягне вгору – потім вниз. (Ескалатор) |
| * * * Що це за будинок Ходить без доріжки, Схожий він на колобок, А під дахом ріжки? (Равлик) |
* * * Маю крила, та не птах, На семи стою вітрах. То ж мене і кличе всяк Не інакше, як … (Вітряк) |
| * * * Чистить курточку, штанці, Чобітки і сап’янці… Дуже працьовита тітка. Здогадались, хто це? (Щітка) |
* * * Дерев’яні хлопці Лежать у коробці. Коли з нами граються, То вогнем займаються. (Сірники) |
| * * * Шепчу я веселі сни, Тільки ти скоріш засни. Всі кладуть мене під вушко, Бо на те я і … (Подушка) |
* * * Як запалять, то горить, Як горить, то плаче. Обережненько гасіть, Бо впече у пальчик! (Свічка) |
| * * * Я на сонце дуже схожа – Золотиста, ніжна, гожа. Рано-вранці розквітаю. Відгадати вам неважко, Що за квітка я ? (Ромашка) |
* * * Навесні старий садок Вкрив барвистий килимок, І над вишнями в гіллі Загули, мов дзвін… (Джмелі) |
| * * * На дубочку я вродився, На дубочку й оселився. Восени я упаду Та дубочком проросту. (Жолудь) |
* * * Хутко стрибне на папір, І, хоч вір, а хоч не вір, Враз напише нове слово. Ось і рішення готове. Вправно пише у руці, Бачать всі старання ці. (Ручка) |
| * * * Він жовтенький і сипучий, У дворі лежить у кучі. Якщо хочеш – можеш брати І фортецю будувати. Тільки воду мусиш мати. (Пісок) |
* * * От так чудо із чудес: Простягнувся до небес І працює поміж хмар. Що це? Будівельний … (Кран) |
Українські загадки з відповідями. | zagadky.net
13.10.2013 zagadky 2 комментарияЗагадки розташовані згідно відповідям у алфавітному порядку.
Стали букви у рядок.
І побігли в дитсадок.
Хто у них за ватажка?
Ну, звичайно, буква … (А)
Букви всі від — А до Я, —
Як одна міцна сімя.
Варто всіх у цій родині
Знати грамотній дитині. (Абетка)
Коли хочеш ти читати,
То повинен мене знати,
А коли мене не знаєш,
То нічого не вчитаєш. (Абетка)
Швидко мчить, бо поспішає,
Пасажирів підбирає.
І хвилинка у хвилинку
Їх доставить на зупинку. (Автобус)
Кавунчики дрібненькі,
Смугасті та кисленькі,
У колючки вбралися
І кущиком назвалися. (Аґрус)
Скляний дім,
А в дімі тім –
На всі боки ,
Риби лупоокі. (Акваріум)
Що за хатка – дивина?
З скла прозорого вона.
Табунцями, як у річці,
Рибки плещуться в водичці. (Акваріум)
У театрі грає ролі:
Нині — вчителя у школі,
Завтра буде інша роль,
То жебрак він, то король. (Актор)
Я ж не звір, а просто риба,
Хоч зубів у пащі тьма.
В мене є єдина хиба –
Друзів з малечку нема! (Акула)
Він для кожної людини,
Ліки має й вітаміни,
Прочита рецепт уважно,
Що і як робить підкаже. (Аптекар)
Це не літера, а знак –
Не поставиш абияк!
З ким у нього дружба є?
Тільки з Ю, Я, Ї, та Є! (Апостроф)
Я такий же, як знак розділовий,
І відомий шкільній дітворі.
Та в словах української мови
Я пишусь не внизу, а вгорі.
Спробуй лиш написати «ім’я» —
Зразу стану потрібним я. (Апостроф)
Біла грядка –
Чорні зернятка.
Посіяла по порядку
Та й маю загадку.
Хто зернятка знає,
Той відгадає. (Аркуш, літери)
Вертоліт такий маленький,
Сів на квітку золотеньку.
Усміхнулася кульбабка —
Завітала в гості… (Бабка)
Над водою вертольотики,
Все літають взад-вперед,
І від легкого їх дотику,
Не схитнеться очерет.
Що за дивні вертольотики —
Не гуркочуть, не гудуть ,
І самі себе без льотчиків
Понад озером ведуть?! (Бабка)
У живого гвинтокрила
На спині прозорі крила.
Кольорові шати,
Любить мандрувати. (Бабка)
Хто літає над лужком,
Наче вертоліт,
За пальне поп’є нектар,
Й знову у політ? (Бабка)
Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31
Поделитесь страницейУкраїнські загадки з відповідями. | zagadky.net
13.10.2013 zagadky 2 комментария Триколісний друг у мене,
Має він кермо зелене.
Ще сидіння та педалі…
Певно, ви його впізнали? (Велосипед)
Він «пустелі корабель»,
Хоч не бачив моря зроду.
По пустелі ніч і день
Він бреде, не п’ючи воду.
На горбах його міцних,
Возять скарб, мандрують люди,
Їсть в пустелі колючки,
Зветься «корабель»… (Верблюдом)
Вийшла звідкись гарна дівка,
На ній стрічка-семицвітка;
А де з річки воду брала,
Там коромисло зламала. (Веселка)
Дощ пройшов, через ставок
Перекинувся місток.
Кольорів у ньому сім,
Він подобається всім! (Веселка)
Понад річкою місток
Виріс із семи стрічок.
Та по ньому не піду,
Бо ще в воду упаду. (Веселка)
Тільки дощик прошумів
За лужком, за лісом,
Хтось у небі рушничок
Вишитий повісив.
Хто вгадає з діточок,
Що воно за рушничок? (Веселка)
Хтось у лузі біля річки
Загубив барвисті стрічки.
Дощик вгледів, підібрав,
Небеса підперезав. (Веселка)
Червоне коромисло через річку повисло. (Веселка)
Гострі зуби вона має,
Їсти нам допомагає,
Що бере в тарілці – все
Нам до рота донесе. (Виделка)
Зуби є ,та не жує,
А жувати іншим дає! (Виделка)
Мовби на одній нозі,
Він зростає на лозі.
Подивись скоріш в віконце —
Грона сповнені всі сонця!
Кожен скуштувати рад,
Соковитий… (Виноград)
Хто як квочка із курчатами,
В дитсадку щодня з малятами?
Хто їх пильно доглядає,
Няньчить,пестить,розважає? (Вихователька)
На городі здіймається, а під тином ховається. (Вихор)
Зелені сережки,
На гіллі висіли,
На сонечці підсмажились,
І почервоніли! (Вишня, черешня)
Хто в гарячий день, на лузі,
Випасається в кожусі? (Вівця)
Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31
Поделитесь страницей| * * * Через воду він проводить, А сам з місця вік не сходить. (Міст) |
* * * По полю ходить, жне, косить, Зерно молотить, хліба не просить. (Комбайн) |
| * * * Хоч не літак, а крилатий, Без крил не може працювати. (Вітряк) |
* * * Знизу клин Зверху млин. Тече вода А їй не біда. (Парасолька) |
| * * * І червона, й соковита, Та гірка вона все літо. Припече мороз – вона Стала добра й смачна. (Калина) |
* * * Кавунчики дрібненькі, Смугасті та кисленькі, У колючки вбралися І кущиком назвалися. (Аґрус) |
| * * * Мов маленький м’ячик, Висить, а не скаче, Рум’яне, гладеньке, На смак солоденьке. (Яблуко) |
* * * Торох, торох, Розсипався горох. Почало світати – Нема що збирати. (Зірки) |
| * * * Дерев’яний та довгенький, Маю носик я гостренький. На білому слід лишаю, Усіх діток потішаю. (Олівець) |
* * * Ухопився за дріт, Покотився у світ, Потяг близняток Цілий десяток. (Електровоз) |
| * * * Коли хочеш ти читати, То повинен мене знати, А коли мене не знаєш, То нічого не вчитаєш. (Абетка) |
* * * З небесної діжки Крижані горішки На землю упали, Шкоди нам завдали. (Град) |
| * * * Спритний майстер у стрибках: На деревах, по гілках. Вся руда, пухнастий хвіст, Рідний дім для неї – ліс. (Білка) |
* * * На городі нога стоїть, На нозі голова висить. Куди сонце повертається, Туди голова нахиляється. (Соняшник) |
| * * * З небокраю, з-за діброви, Вийшли воли чорноброві: Принесли водиці дзбан, Полили і ліс, і лан. (Хмари) |
* * * Не ставок і не ріка, Мох росте і осока. Там земля — неначе тісто, Що воно за дивне місце? (Болото) |
| * * * Квітка пишна, квітка гожа, На троянду трішки схожа. На кущах вона зростає. Хто із вас цю квітку знає? (Шипшина) |
* * * Живим зерном народжений, Живу я на землі. Щодня рум’яним сонечком Я сходжу на столі. (Хліб) |
* * * У нашої бабусі Сидить дід в кожусі, Проти печі гріється, Без води умиється. (Кіт) |
* * * Прийшла кума із довгим віником На бесіду із нашим півником, Схопила півня на обід Та й замела мітлою слід. (Лисиця) |
| * * * Найрідніша, наймиліша, Всіх вона нас пестить, тішить, Завжди скрізь буває з нами. Відгадайте, хто це?.. (Мама) |
* * * Олена зелена, Не сіяна, не саджена, Хто доторкнеться, Той обпечеться. (Кропива) |
| * * * Уночі гуляє, А вдень спочиває, Має круглі очі, Бачить серед ночі. (Сова) |
* * * Хоч я і страшнуватий, Ось палиця в руці, Та як мені прогнати Від проса горобців? (Опудало) |
| * * * Він скрізь: у полі і в саду, А в дім не попаде, І я тоді лиш з дому йду, Коли вже він не йде. (Дощ) |
* * * Цвіте синьо, лист зелений Квітник прикрашає Хоч мороз усе побив – Його не займає. (Барвінок) |
| * * * Сонечко в траві зійшло, Усміхнулось, розцвіло, Згодом стало біле-біле І за вітром полетіло. (Кульбаба) |
* * * Ніде не купиш, На вагах не зважиш, Сам здобуваєш, У комору складаєш. (Знання) |
| * * * Неначе паровоз, гуде, Шумить, кипить, і пара йде, Смачний заварює нам чай. Хто ж він такий? От відгадай. (Чайник) |
* * * Стоїть собі літечком На городі тіточка, Світлокоса, білочуба, а на ній зелена шуба. (Кукурудза) |
| * * * У лісі зростав, У столяра побував, В кімнаті оселився, Полотном укрився. (Стіл) |
* * * Хто завжди правду каже? Який є, таким покаже, І без слів про все рас скаже. На нього дивишся, а себе бачиш. (Дзеркало) |
| * * * Я порою дощовою – Наче дах над головою. При собі мене тримають, А як дощ пройде – складають. (Парасолька) |
* * * У носатого Івана Одежина дерев’яна. Він у чистім полі ходить І по ньому носом водить. Не стрижений, не чесаний – Гострим ножем зетесаний. (Олівець) |
| * * * В полі жовті промінчата Шелестять, немов зайчата, А вусаті ж їхні віти! Що це, друзі? Мабуть… (Жито) |
* * * Хто крилатий, гарний, гожий, На красиву квітку схожий, Має довгий хоботок, П’є нектар ним із квіток? (Метелик) |
* * * У бабине літо Легке срібне сито, Не руками ткане, Летить ось над нами. Що ж це, дитинко? Це — … (Павутинка) |
* * * Його пожива – це листочки, Домівка – деревце чи кущ. З’являється що травня точно Поважний, симпатичний … (Хрущ) |
| * * * Якщо руки ваші в ваксі, Якщо на ніс сіли клякси, Хто тоді ваш перший друг, Змиє бруд з лиця і рук? (Вода) |
* * * Щось у небі синім — блим! Розкотився в небі грім Та гуркоче вдалині. Що за дивні ці вогні? (Блискавка) |
| * * * Дуже я потрібна всім: І великим, і малим. Всіх я розуму учу, А сама завжди мовчу. (Книга) |
* * * Спробуй, друже, відгадати, Що за стрій у небесах: Чи клубки пухкої вати, Чи то пір’я з крупних птах, Чи біжить овець отара? Ні, пливуть це білі … (Хмари) |
| * * * Триколісний друг у мене, Має він кермо зелене. Ще сидіння та педалі… Певно, ви його впізнали? (Велосипед) |
* * * Всюди проживають, По шість ножок моють, Можуть мати й крила. Але це – не пташки. Дітки, відгадали? Звісно, це — … (Комашки) |
| * * * Ледь помітний він, маленький… То квадратний, то кругленький… Як його ти відірвеш, То штани не застібнеш… (Ґудзик) |
* * * Що за жучок це – яскравий, моторний, Спинка червона у крапочку чорну, Сам симпатичний, хоча і маленький, Гарний на вроду він та веселенький. (Сонечко) |
| * * * Над глибокою рікою Вигнув спину він дугою. Всі по ньому їдуть, Всі по ньому йдуть, А з собою не беруть. (Міст) |
* * * До дітей на кожне свято Просять в гості завітати, Бо солодкий і смачний. Здогадались, хто такий? (Торт) |
* * * Щоб мені кудись дійти, Треба всю її пройти. Бере початок від порога Далека чи близька… (Дорога) |
* * * Кружляють в повітрі маленькі пушинки, Легенькі та білі, неначе сніжинки; Дивуються дуже дорослі і діти: Де ж міг раптом взятися сніг серед літа? (Тополиний пух) |
| * * * Що за струмінь-водоспад? В спеку кожен йому радий; В нашім парку – гарний, гожий – Веселить він перехожих. В’ються вгору води потоки, Краплі бризкають нівроку… Знають Юля та Роман, Ця загадка про… (Фонтан) |
* * * Грушка – не грушка, Вушка та дужка, Порожнє бриньчить, Повне – мовчить. (Відро) |
| * * * На одній нозі танцюю, Зовсім я не байдикую. Ти мене лиш накрути – Та в таночок знов пусти. (Дзиґа) |
* * * Що за хатка – дивина? З скла прозорого вона. Табунцями, як у річці, Рибки плещуться в водичці. (Акваріум) |
| * * * Де у полі квітне гречка, Стоїть хатка невеличка. Ти зустрінеш там родину, Що працює без упину. (Вулик) |
* * * Лишає він страшні сліди, Усе він пожирає. А як даси йому води – Відразу помирає! (Вогонь) |
| * * * По траві повзла змія. Налякався добре я. Від гадюки біг чимдуж, А то виявився … (Вуж) |
* * * Є і чорна і червона, А поживна ж бо яка! Зветься цей продукт чудовий Не інакше, як … (Ікра) |
| * * * Спішить, сурмить: — Дорогу дай! Моргає синім оком. Примчиться швидко і біда Людей обійде боком. (Пожежна машина) |
* * * Дуже люблять всі діти його, Бо смачне і солодке воно. І у ротику тане само. Здогадалися? Це … (Ескімо) |
| * * * Настрибаюсь вволю По чистому полю. Правда, трішки ніс стешу, Як малюю чи пишу. (Олівець) |
* * * Любі всім: тобі й мені. Вдень гуляють на вікні І купаються у річці Діти сонця — … (Промінці) |
| * * * В розмальованій хустині, Солоденька всередині. Коли нею почастують, Діти тішаться, ласують. (Цукерка) |
* * * В небі високо між хмар На мотузці він літав. За мотузку потягну Та на землю поверну. (Повітряний змій) |
| * * * Є у мого татка На колесах хатка. Возить хатка невеличка Нас на дачу і до річки. (Машина) |
* * * Він шепоче: «Шу-шу-шу… Листя обірвать спішу. З ним я у осіннім гаї У таночку покружляю». (Вітер) |
| * * * Уночі понад водою Білий дим пливе рікою. Тільки сонечко засяє – Білий дим кудись тікає. (Туман) |
* * * Книжечки маленькі, Аркуші біленькі. В них ми вчимося писати, І складати, й віднімати. (Зошит) |
| * * * Плине він, біжить, минає, Нам його не вистачає. Щойно осінь – вже зима, Ось він був, а вже – нема. (Час) |
* * * Навіть в спеку, відчайдуха, Не скидає він кожуха. Взимку ж холоду боїться. Лізе до барлогу грітись. (Ведмідь) |
| * * * Загорнулася в клубок Ціла купка голочок. Лис підбіг, голки понюхав. Потім довго носа чухав. (Їжак) |
* * * Навесні цвітуть, мов свічі, Заглядають сонцю в вічі, А під осінь ті свічки Вдягнуть з голок кожушки. (Каштан) |
| * * * Запах, колір – все відмінне, Посміхнешся неодмінно. Як серединку кусати, Скривить так, що й не впізнати. (Лимон) |
* * * Ні дощами, ні снігами За сто років не розмить. Але хлопці – хулігани Можуть м’ячиком розбить. (Вікно) |
| * * * Як навколо об’їси – Серединки не проси. Ми такі гостинці: Дірка в серединці. (Бублики) |
* * * І солодкі, і кисленькі, І довгасті, і кругленькі До вподоби ви мені, Соковиті та смачні. Знають добре малюки: Мова йде про… (Ягідки) |
| * * * Без насіння виростає І міцне коріння має. Ним їмо і хліб, і суп. Що це буде, дітки? (Зуб) |
* * * У ворота він летить, Як зумієш гол забить. Скаче весело по полю, Незамінний у футболі. (М’яч) |
| * * * Народився із землі, Зарум’янивсь на вогні І з’явився на столі До борщу тобі й мені. (Хліб) |
* * * Хто приходить, Той до неї підходить, Кидає на зуб свій кожух. А коли спекота, То нема роботи. (Вішалка) |
| * * * Цього діда мусиш знати, Він стоїть десь під стіною. Кожен день твою кімнату Підмітає бородою. (Віник) |
* * * Сопе, хропе, часом чхає, Сюди-туди зазирає; На морозі замерзає, Бо одежини не має. (Ніс) |
| * * * Маю плаття золотеньке, Гнучкі, ніжні віти. Кору білу, стан тоненький. Як я звуся, діти? (Береза) |
* * * Вміє вишивати, шити, Може ґудзики пришити, Та без одягу донині Рукодільниця – кравчиня. (Голка) |
| * * * Швидко мчить, бо поспішає, Пасажирів підбирає. І хвилинка у хвилинку Їх доставить на зупинку. (Автобус) |
* * * Знизу вгору, потім вниз Чудо-віз мене привіз. Без руля і без коліс Тягне вгору – потім вниз. (Ескалатор) |
| * * * Що це за будинок Ходить без доріжки, Схожий він на колобок, А під дахом ріжки? (Равлик) |
* * * Маю крила, та не птах, На семи стою вітрах. То ж мене і кличе всяк Не інакше, як … (Вітряк) |
| * * * Чистить курточку, штанці, Чобітки і сап’янці… Дуже працьовита тітка. Здогадались, хто це? (Щітка) |
* * * Дерев’яні хлопці Лежать у коробці. Коли з нами граються, То вогнем займаються. (Сірники) |
| * * * Шепчу я веселі сни, Тільки ти скоріш засни. Всі кладуть мене під вушко, Бо на те я і … (Подушка) |
* * * Як запалять, то горить, Як горить, то плаче. Обережненько гасіть, Бо впече у пальчик! (Свічка) |
| * * * Я на сонце дуже схожа – Золотиста, ніжна, гожа. Рано-вранці розквітаю. Відгадати вам неважко, Що за квітка я ? (Ромашка) |
* * * Навесні старий садок Вкрив барвистий килимок, І над вишнями в гіллі Загули, мов дзвін… (Джмелі) |
| * * * На дубочку я вродився, На дубочку й оселився. Восени я упаду Та дубочком проросту. (Жолудь) |
* * * Хутко стрибне на папір, І, хоч вір, а хоч не вір, Враз напише нове слово. Ось і рішення готове. Вправно пише у руці, Бачать всі старання ці. (Ручка) |
| * * * Він жовтенький і сипучий, У дворі лежить у кучі. Якщо хочеш – можеш брати І фортецю будувати. Тільки воду мусиш мати. (Пісок) |
* * * От так чудо із чудес: Простягнувся до небес І працює поміж хмар. Що це? Будівельний … (Кран) |
Українські загадки: кращі з кращих
Загадки люблять відгадувати всі, незалежно від віку і соціального статусу. Ще з давніх давен загадки служили для визначення рівня мудрості і освідченості. Їх складали, щоб пояснити природні явища, описати людей або тваринний світ. Основа для загадок – це метафора і порівняння, які підібрані так, щоб слухач шляхом асоціацій або прямих знань зміг знайти відповідь. Загадки служать для розвитку допитливості, спостережливості, уважності і кмітливості.
Дитячі загадки
1. У лісі родився, на воді ріс, у вогні згорів. (Човен)
2. В синім небі путь моя, швидше всіх літаю я. Маю крила, хоч не птах. Люди звуть мене… (Літак)
3. Кінь сталевий, вівса не просить, але оре і косить. (Трактор)
4. Я йду – він залишається. (Слід)
5. Хто завжди правду каже? (Дзеркало)
6. Народився із землі, зарум’янивсь на вогні. І з’явився на столі до борщу тобі й мені. (Хліб)
7. Білий, як сніг, в пошані у всіх, до рота попав, там і пропав. (Цукор)
8. Всім обід готує мама, ось бере вона петрушку, інші додає приправи — будем їсти смачну… (Юшку)
9. Я росла в темній темниці,
Як зросла— взяли в світлиці,
З мене шкуру всі деруть,
Мене варять, мене труть,
Пироги з мене печуть.
Відгадайте, хто ж я є,
І назвіть ім’я моє. (Картопля)
10. Фарбоване коромисло через річку зависло. (Веселка)
11. Летить коник, басує. Полем-долем пустує. Ніхто його не впіймає, і ніхто не загнуздає. (Вітер)
12. Вогнева стріла пролітає, ніхто у світі її не піймає. (Блискавка)
13. Хто малюнок на вікні уночі зробив мені? (Мороз)
14. Мене просять і чекають, я як покажуть – утікають. (Дощ)
15. Зоря-зірниця, красна дівиця, по небу гуляла, плакала – ридала,
Місяць бачив – не підняв, сонце встало – і забрало. (Роса)
16. Махнула птиця крилом – закрила півсвіту чорним рядном. (Ніч)
17. В нас зимою білим цвітом сад зацвів, неначе літом. (Іній)
18. На сім братів, літами всі рівні, а іменами різні. Відгадай, – хто ми? (Дні тижня)
19. Ніг не маю, а ходжу. Рота не маю, а скажу. Коли обідати, коли спати, коли роботу починати. (Годинник)
20. Росте вона вниз головою, не в літню пору, а зимою. І тільки сонечко зігріє – вона заплаче й швидко гине. (Бурулька)
21. Мене п’ють. Мене ллють. Усім я потрібна. Хто я така? (Вода)
22. Чорний Іван, дерев’яний каптан: де носом проведе, там помітку кладе. (Олівець)
23. Біла рілля, чорне насіння. Хто його вміє, той і розуміє. Хто його знає, той і позбирає. (Книжка)
24. Аж тридцять три зорі
Вам світять не вгорі –
На білім-білім полі
Збирали їх поволі,
Ці тридцять три зорі
У вашім Букварі. (Алфавіт)
25. Дає здоров’я — спорт. Вагу — солодкий торт. Мед — працьовиті бджоли. Знання глибокі — … (Школа)
26. Хто абетку з вас вивчав,
Різні букви зустрічав?
Кожна з них — від А до Я
Промовля своє ім’я …
Лиш одна із них німа —
В неї голосу нема.
Здогадався, певно, всяк,
Звуть цю букву… (М’який знак)
27. По стежині, по дорозі, бігти я у них не в змозі. По снігу не йдуть як слід, до вподоби тільки лід. (Ковзани)
28. Лежить на спині – не треба нікому. Притули до стіни – знадобиться вона. (Драбина)
29. Згорнеш – клинець, розгорнеш – млинець. (Парасолька)
30. Б’ють мене старі й малі
І в повітрі, й на землі,
Та від цього не вмираю,
Тільки весело стрибаю. (М’яч)
Загадки для дорослих
Загадки люблять і дорослі, тому ось невелика добірка для легкої розминки мозку.
1. В 12-поверховому будинку є ліфт. На першому поверсі живе всього 2 людей, від поверху до поверху кількість мешканців збільшується вдвічі. На якому поверсі в цьому будинку частіше інших натискається кнопка виклику ліфта? (На першому поверсі, незалежно від розподілу мешканців по поверхах).
2. Ковалю принесли п’ять ланцюгів, по три кільця в кожному, і доручили з’єднати їх в один ланцюг. Коваль вирішив розкрити чотири кільця й знову їх закувати. Чи не можна виконати ту ж роботу, розкривши менше кілець? (Можна розкрити три кільця одного ланцюга, а потім цими кільцями з’єднати чотири шматки, що залишилися).
3. Це відоме стародавнє завдання, де селянинові потрібно перевести через ріку вовка, козла й капусту. Човен такий малий, що в ньому крім селянина може поміститися ще тільки один (пасажир). Але якщо залишити вовка з козлом, то вовк його з’їсть, якщо залишити козла з капустою, то буде з’їдена капуста. Як бути селянинові? (Переправу потрібно почати з перевезення козла. Потім селянин повертається й бере вовка, якого перевозить на інший берег і там залишає, але везе назад на перший берег козла. Тут він його залишає й перевозить до вовка капусту. А потім, повертаючись, перевозить козла).
4. Три аматори водного спорту мають один човен. Вони винайшли спосіб, щоб ніхто зі сторонніх не міг його викрасти. Для цього вони тримають його на ланцюгу, що замикається трьома замками. Кожний з аматорів має тільки один ключ (всі ключі від різних замків), але все-таки він може взяти човен, використовуючи один тільки свій ключ. Як же в них це виходить? (Необхідно троє замків з’єднати послідовно, тоді розмикаючи один із замків, буде розмикатися весь ланцюг).
5. Від чого качка пливе? (Від берега)
6. Чоловік потрапив під зливу. Додому він прийшов весь промоклий до нитки, але не одна волосина на його голові не промокла. Чому? (Бо він був лисий)
7. Що трапиться із білою панамою, якщо її опустити на дно озера на 3хв 20 сек? (Намокне)
8. У сімох братів по сестрі. Скільки усього сестер? (Одна)
9. Що кидають тоді, коли це необхідно, і піднімають тоді,коли це вже не потрібно? (Якір)
10. Якою хворобою ніхто не хворіє на суші? (Морською)
11. Що людина носить два рази в житті безкоштовно, а за третій раз платить? (Зуби)
12. Воно завжди перед нами , але бачити його ми не можемо. Що це? (Майбутнє)
13. В якій клітці не тримають ні птахів, ні звірів? (У грудній клітці)
14. Яка голка не тоне в морі? (Риба-голка)
15. У трьох лікарів був брат Сашко, а в Сашка братів не було. Чи може таке бути? (Лікарями були сестри)
16. Коли небо буває нижчим од землі? (Коли відзеркалюється у воді)
17. Який годинник показує вірно час лише двічі на добу? (Зламаний)
18. Що треба робити, коли бачиш зеленого чоловічка? (Переходити вулицю)
19. Жувати не жую, а все поїдаю, все тільки їм, а з голоду помираю. (Вогонь)
20. Не п’є — живе, а нап’ється — умре. (Сніг)
21. Не видно її і не чути її, а коли заговориш про неї, то вона зразу зникає. (Тиша)
22. Простелилось простирадло на весь світ — не дістане і не зложить весь мій рід. (Небо)
23. Рівненька дорожка посилана горошком. (Чумацький шлях)
24. Вівці день і ніч пасуться, а молока не дають. (Зорі на небі)
25. Хоч без ніг, а біжу прудко; не сплю ні вдень, ні вночі, хоч ніколи з ліжка не встаю (Річка)
26. Сам не горить, а горіння підтримує. (Кисень)
27. Що лицюєш на всі боки, і нове воно нове щороку? (Грунт)
28. Біле, як сніг, дметься, як міх, а у воді гине. (Піна)
29. Стоїть дерево серед села, а в кожній хатці — по гіллячці. (Сонце)
Джерело: weloveua
Загадки для дітей 3-4 років українською мовою з відповідями
Цікаві загадки для дітей 3-4 українською мовою. Дані загадки для дітей 3-4 допоможуть вашій дитині розвивати її логічне мислення. Всі зібрані загадки написані українською мовою.
* * *
Хто людей з біди рятує
І хвороби всі лікує
Призначає процедури
І таблетки і мікстури?
(Лікар)
* * *
Вона живе в болоті,
Зелена, як трава.
І цілий день нам чути
З болота „ква-ква-ква”.
(Жаба)
* * *
Односпальне чи двоспальне,
Прямокутне чи овальне.
Ми на ньому лежимо,
А як ніч прийде – спимо
(Ліжко)
* * *
І ввечорі і зранку
Вартую я на ґанку.
І кусаю, і гарчу-
В дім чужих не пропущу.
(Собака)
* * *
Під підлогою таїться,
Кішки боїться
(Мишка)
* * *
Він на відстань не зважає
З ким попросиш з тим з’єднає
Як почуєш звук-рингтон
Треба брати
(Телефон)
* * *
Є комп’ютерний, письмовий,
Однотонний, кольоровий
Ми за ним навчаємось,
Пишемо і граємось
(Стіл)
* * *
Вночі він зовсім не спить,
Будинок від мишок сторожить,
Молоко з миски п’є,
На сонечку грітись полюбляє
(Кіт)
* * *
Що це за сіренька пташка?
Ловить гусінь і комашок,
Цвірінчить вона, стрибає,
В теплий край не відлітає.
Цей маленький жвавий хлопчик
Називається …
(Горобчик)
* * *
Восени з гілки падають золоті копійки
(Листя)
* * *
Влітку всі одягнені,
А взимку роздягнені.
(Дерева)
* * *
Він у дрімучому лісі ріс
Сірою шерстью увесь заріс
У зайцях він знає толк
Злий голодний сірий…
(Вовк)
* * *
Довговухий пострибайчик.
Відгадайте, хто це?
(Зайчик)
* * *
То зоряне, то блакитне,
То чисте, то грозове.
Там птаха різна літає
Що це? Вгадай, хто знає …
(Небо)
* * *
Чудо-ящик – в ньому вікно.
У тому віконечку кіно.
(Телевізор)
* * *
Срібну скибку кавуна
Видно уночі з вікна.
(Місяць)
* * *
Дивлячись на його екран в квартирі,
Бачимо, що діється в цілому світі.
(Телевізор)
* * *
Літаком керує вправно
Коли навіть в небі хмарно,
Посміхається з висот
Найхоробріший…
(Пілот)
* * *
До дітей на кожне свято
Просять в гості завітати,
Бо солодкий і смачний.
Здогадались, хто такий?
(Торт)
Якщо ви знаєте цікаві загадки для дітей 3-4 років, залишайте їх в коментарях до даного запису.
30 загадок українською мовою (з відгадками)
* * *
Всі його люблять, всі його чекають, а хто на нього подивиться — кожен скривиться
(Сонце)
* * *
Один баранець пасе тисячі овець.
(Місяць і зірки)
* * *
Золоте сховалося, а срібне показалося.
(Сонце і місяць)
* * *
Чорна корова весь світ поборола.
(Ніч)
* * *
По соломі ходить, а не шелестить.
(Тінь)
* * *
Що росте догори коренем?
(Бурулька)
* * *
Живе — лежить, помре — побіжить.
(Сніг)
* * *
І в огні не горить і в воді не тоне.
(Лід)
* * *
Старий дід мости помостив, молода прийшла — мости рознесла.
(Мороз і весна)
* * *
Вдень вікно розбивається, а вночі само вставляється.
(Ополонка)
* * *
Мене просять і чекають,а як покажусь — утікають.
(Дощ)
* * *
Червоне коромисло через річку повисло.
(Веселка)
* * *
Є на світі кінь — всьому світу не вдержати.
(Вітер)
* * *
Один біжить, другий лежить, третій кланяється.
(Вода, берег, очерети)
* * *
Довга Настя простяглася, якби встала, то б неба дістала.
(Дорога)
* * *
Сидить баба серед літа, в сто сорочок одіта.
(Цибуля)
* * *
Сімсот соколят на одній подушці сплять.
(Соняшник)
* * *
Є шапка, але немає голови; є нога, але без черевика.
(Гриб)
* * *
Зубів не має, а кусається.
(Кропива)
* * *
Коло вуха завірюха, а у вусі ярмарок.
(Вулик)
* * *
Сам чорен, та не ворон, є роги, та не бик, шість ніг без копит.
(Рогатий жук)
* * *
Круглі озерця ніколи не замерзають.
(Очі)
* * *
Хоч має вухо, а не чує.
(Голка)
* * *
Що з землі легко піднімеш, та далеко не закинеш?
(Пір’їна)
* * *
Що в хаті взимку замерзає, а надворі ні?
(Вікно)
* * *
Хто завжди правду каже?
(Дзеркало)
* * *
Книжки читає, а грамоти не знає.
(Окуляри)
* * *
Як не бий, він не заплаче, тільки сам завзято скаче.
(М’яч)
* * *
П’ять комірчин, а одні двері.
(Рукавиця)
* * *
Скільки кроків зробить горобець за сім років?
(Ніскільки, бо горобець не ходить, а стрибає)
Помоги другим! Жми