Вірш про маму: Вірші про маму — Мала Сторінка – Вірші про маму

Вірші про маму — Мала Сторінка

   Леся Храплива-Щур​

   У СВЯТО МАТЕРІ

   Травень розкинув
   Квіти в діброві,
   Килими стелить,
   Трави шовкові.

   То не пташата
   Щебечуть в гаю,
   Хлопці й дівчата
   Пісню співають.

   Хлопці й дівчата
   Прийшли з квіткам:
   Пошанувати
   Три наші Мами:

   Що першу — нашу
   Матінку рідну,
   Добру, мов сонце,
   Любу, погідну.

   Другу — Вкраїну
   Тугу-надію.
   Третю — на небі
   Матір Марію.

 

           * * *

 

   Тетяна Винник

    Моя матуся 

Матусю моя рiдненька,
Риси твого обличчя
Я збережу в обличi своїм.

Матусю моя найкраща,
Всi твої вмiння й таланти
Я зебережу у руках своїх.

Матусю моя найдобрiша,
Всi твої добрi справи
Я робитиму вслiд тобi.

Матусю моя наймилiша,
Всю твою вiру й любов
Я примножу у серцi своїм.

 

                 * * *

 

       Степан Олійник

          НАШІ  МАМИ

Пам’ятаймо,  милі  діти, 
Пам’ятаймо  завжди  з  вами,
Що  для  нас  у  всьому  світі 
Найдорожчі  —  наші  мами!

Нам  —  маленьким  і  дорослим  — 
Все  дають  вони  з  любов’ю:

Ніжне  серце,  світлий  розум,
Сили  нашому  здоров’ю.

Ми  в  житті  усі  сказали 
Своє  перше  слово  —  ма-ма! 
Скільки  б  ми  не  підростали,
А  любов  у  них  та  ж  сама.

Як  ставали  ми  на  ноги,
Перший  крок  наш  був  —  до  мами! 
Радість  маєм  чи  тривогу  —
Серце  мами  завжди  з  нами.

Де  сини  її  та  дочки  —
Завжди  там  вона  думками. 
Пишем  в  класі  ми  на  дошці 
Наше  перше  слово  —  мама!

Найдорожчі  мамі  діти,
Дітям  мама  їх  —  так  само.

Треба  вчитись  і  робити 
Так,  щоб  радувати  маму!

Пам’ятайте,  діти,  всюди 
Вірну  мамину  науку.
У  ясне  життя  і  в  люди 
Мама  вас  веде  за  руку!

А  як  вивчитесь  з  літами,
Вдячні  мамі  за  турботу,
І  поїдете  від  мами 
В інший  край  десь  на  роботу,—

Хай  усі  запам’ятають:
І  листи,  і  телеграми 
Шліть  туди,  де  їх  чекають, 
Виглядають  ваші  мами!
(1953)

Вірші на мамине свято (вірші про маму і для мами)

Марія Пономаренко

МАМИНЕ СВЯТО

— Вийди, сонечку, з хатинки,
просить дівчинка Маринка, —
Усміхайся радо з нами,
Бо сьогодні — Свято Мами!

 

*****

 

Степан Павленко

МАМА

Мати, матуся, матусенька,
Мамка, матусечка, матінка,
Мама, мамуся, мамусенька,
Мамчик, мамунчик, мамусь,

Мамця, мамусик, мамусечка,
Мамуня, мамунька, мамонька,
Мамуля, мамулька, мамулечка,
Мамуська, мамуленька, мамочка…


 

*****

 


Ніна Мудрик-Мриц

МАМИН ДЕНЬ

Як стрибнуло сонечко
Вранці у віконечко,
Стрепенулось: “Ах!”
Задивилось в Галочку,
Прибрану мов кралечку
З квітами в руках.
Ой куди ж це Галочка,
Дівчинка мов лялечка,
Рано так спішить?
Оченята світяться,
Пахне квітів китиця,
Кіска мерехтить!
Глянула в віконечко,
Привітала сонечко —
Пальцем у шибку: брень!

— Йду вітати ненечку:
Квітів несу жменечку,
Нині ж Мамин День!


 

*****

 


Катерина Перелісна

ЩО ПОДАРУЮ?

Якби я бджілкою була
І крильця ніжні мала,
Я б кожний ранок всі квітки
В садочку облітала.

І в кожній квіточці медок
Збирала б солоденький,
І все б до крапельки несла
Матусі дорогенькій.

Та я не бджілка.. Що ж тоді
Я мамі подарую? —
Її за шийку обійму

І кріпко поцілую.


 

*****

 


Тамара Коломієць

НАЙКРАЩИЙ ДАРУНОК

На мамине свято,
На мамине свято
Хороших дарунків 
Для мами багато.
Найперший од тата —
Шовкова кофтина.
Од старшого брата —
Барвиста хустина.
Од діда — картина,
Велика, у рамі,
Та мій, мій найбільше
Сподобався мамі.
Погляньте, який:
На вікні, на осонні, —
Альпійські фіалки

Цвітуть у вазоні.
На мамине свято,
На мамине свято
Я в гості весну
Запросив у кімнату!


 

*****

 


Олена Пчілка

ВЕСНЯНІ КВІТИ

Весна чарівниця,
Неначе цариця,
Наказ свій послала,
Щоб краса вставала.
І проліски, і травка,
Й зелена муравка,
І кульбаба рясна,
Й фіалочка ясна —
Всі квіти весняні,
Веселі, кохані,

З-під листя виходять,
Голівки підводять
Од сну зимового
До сонця ясного!

Ті квіти дрібненькі,
Мов дітки маленькі,
Розбіглись у гаю.
Я їх позбираю
В пучечок докупки —
Для мами-голубки!


 

*****

 


Володимир Верховень

КВІТИ ДЛЯ МАМИ

Скільки квітів у гайку!
Кожна — як з реклами.
Квітку вибрати яку
Для моєї мами?

Може, цю? А може, ту?
Як же буть, одначе?..
Краще з мамою прийду —
Хай усі побаче!


 

*****

 


Леся Мовчун

ПОДАРУНОК

Я не кину слів на вітер —
Вивчу ціле море літер!
Підпишу тоді пакунок:
“Це — для мами подарунок!”
Зачудується матуся:
— Де ж він?
Щось не розберуся!
Підкрадусь, немов лисичка,
І матусю — цьом у щічку!


 

*****

 


Володимир Лучук

ДАРУНКИ ДЛЯ МАМИ

Я мамі
Хмаринку дістану
Із неба,
Щоб дощ — під рукою,
Коли його треба.

І вітра, —
Що в кованій схованій
Скриньці
З ключем чарівним
На шовковій шворинці.

А найголовніше — 
І я не жартую!
Я їй цукерковий
Завод
Подарую!

Зрадіє матуся, —
Й мені
Аж дві жмені
Найкращих цукерок
Насипле в кишені!

 

* * *

 

Марія Дем’янюк

До свята 8 Березня

І несе мамі Максим
Найсолодший апельсин.
Бо казав Максимку тато,
Що сьогодні в мами свято.
Говорили й на уроці
Про жіночий день у році.
«Я матусю і сестричку
Поцілую радо в щічку,
Буду їх оберігати,
Подарунки дарувати,
І знайду я швидко змогу
Їм прийти на допомогу.
Та не лише у це свято,
Днів таких буде багато!»

Тетяна Строкач. Вірші про маму

* * *

 

До тебе, мамо, в радості й журбі…

Стежину, що вертає до села,
Встеляє Осінь знову  жовтим листям…
Якби ж ця Осінь так зробить могла,
Щоб мріям всім дано було здійсниться…
Щоб вийшла мама встрітить на поріг…
І приголубила… і  стиха запитала:
— Чи не знесилилася, доню, від доріг,
Якими по життю ти мандрувала?
Чи не болить сердечко від утрат?
Чи не стомились руки від роботи?
Нехай же Бог воздасть тобі в стократ
За доброту, за ласку і турботу…
Присядь же, моя доню, відпочинь…
Обід для тебе я приготувала…
— Матусенько! У небо знов не линь!..
Так довго  зустрічі цієї я чекала…
Погляну дай у віченьки сумні…
І поцілую зморщені долоні…
Погладжу пасмо кіс у сивині…
Допоможи… і дай пораду доні…
Та лише вітер в листі шелестить…
Чуть помах крил птахів, що відлітають…
І знову сум… По краплі кожну мить
Дощ монотонно, гулко відбиває…
До тебе, мамо, в радості й журбі,
В думках і снах я лину знов і знову…
Своїм життям завдячую тобі,
Моя рідненька… зоре світанкова…
 
 
* * *

 

Дорога до мами…

Дорога до мами… Дорога до мами..
Застлана пожухлими вже споришами…
Вже Осінь її падолистом вкриває…
Як стрічечка, в’ється… Роками петляє…

Дорога до мами — зі спогадів, смутку…
Дитинства синіють на ній незабудки…
Червоні жоржини яскраво квітують,
П’янкі чорнобривці та айстри чарують…

Дорогу до мами вкривають тумани…
І обриси смутні… і тіні незнані…
Дорога в думках… через серце прослалась…
…Там мама назавжди живою зосталась…

 

* * *

 

Осінні тумани стелилися болем…

Осінні тумани стелилися болем…
А ранки холодні студили думки…
Давай поговоримо, мамо, з тобою,
Гортаючи в тиші життя сторінки…

Згадаєм минуле… Коли ти  чекала,
Схилившись в зажурі, на мене завжди…
Тепер вже моїм добрим Ангелом стала…
Спаси… і зумій зберегти  від біди…

Матусю моя!… Знову Осінь царює…
З вітрами- у душу,  з сльозами- дощем…
Самотністю з нею ділитися мушу,
Відчувши у серці пронизливий щем…

В холодних обіймах зігрітись не можу…
Дай, Осене мила, хоч краплю тепла…
А спогад про маму знов душу тривожить…
Стомилася жити… У вічність пішла…

 

* * *

 

В тиші свічі горять…

Обірвалось життя… Без матусі лишилися діти…
І внучата малі вже не будуть бабусі радіти…
Засипає зима і жалі, і всі болі, й тривоги…
Й білим снігом вкрива вже до іншого світу дорогу…

Недосказанність слів… недоспівана мамина пісня…
І калинові грона, мов жар, пломеніють вогнисто…
Руки-крила згорнули в скорботі дві доні-пташини…
В тиші свічі горять… І молитви слова в небо линуть…

Світлим ангелом мама назавжди залишиться в серці…
Час лікує? Навряд біль в душі цей із часом минеться…
Дні за днями минатимуть, сплинуть роки за роками…
А матуся-лебідка завжди буде  поруч із вами…

Поцілує зимою у щічку, як  ніжна сніжинка…
Теплим вітром осушить журливу сльозинку-краплинку…
Листя шепотом знов заспіва для внучат колискову…
І найкращою квіткою рідних порадує знову…

Лиш у снах  до дітей завітає на щиру розмову…..

 

* * *

 

Моя голубко сизокрила…

Моя голубко сизокрила,
Зірниця в небі осяйна,
Як пісня, щира, рідна й мила,
І життєдайна, як весна.

Тобі, матусенько, вклонюся,
Складу подяку за життя.
В твоїй любові розчинюся,
Відчувши наших душ злиття.

Ти в сивім мареві розтала
Бузковим цвітом запашним…
Молитва лиш твоя зосталась,
Як оберіг у світі цім…

 

* * *

 

Материнська ласка

Материнська ласка, батьківська любов…
Спогади ятряться в серці знов і знов.
Пісня колискова у душі бринить,
І поради слушні згадую щомить.

Пригортала хата нас, малих, теплом,
Пахли руки мами хлібом й молоком…
Розцвітала м’ята, мальви край воріт,
І такий безкрайній простилався світ!

Нас манили далі і нове життя,
Та нема в минуле більше вороття…
Опустіла хата, мальви відцвіли,
І пішли у вічність ті, хто там жили…

Лиш шепоче вітер про минулі дні,
Розгойдавши віти, наспіва пісні…
Материнська хата, батьківська любов…
Спогади ятряться в серці знов і знов.

 

* * *

 

Розмова з мамою

Мамо моя, незгасимая зоре!
Сяєш мені і у радості, й в горі,
В сни завітаєш, мене приголубиш…
Знаю, що доню свою дуже любиш…

Завше мені нагадаєш про себе —
Першим підсніжником, хмаркою в небі,
Шелестом листя і співом пташиним…
От би побачити… Хоч на хвилину…

Висловить все, що раніш не сказала,
Нам би хвилиночки стало замало…
Подумки знову я лину до тебе,
З болем і сумом вдивляючись в небо…

Згадую часто твоє влучне слово,
Пісню і казку, і щиру розмову,
І нелегку твою долю жіночу,
Дні у труді і недоспані ночі…

Ти вже пробач мені, мамо рідненька,
Що у тривозі боліло серденько…
Дякую, рідна, за всю допомогу,
І у молитві звертаюсь до Бога…

 

* * *

 

Лишилися думки… і спогади… й вірші…

Знов осінь на порі… І квітнуть знов жоржини…
Так хочу, як колись, їх дарувать тобі…
Це зможу лиш у сні… У мріях лише лину
До тебе, люба мамо, у смутку і журбі…

Вже діти підросли… і сивина на скронях…
Так хочеться назад минуле повернуть…
Відчути, як колись, тепло твоїх долоньок,
І обійнять тебе, до серця пригорнуть…

Матусю! Ти пробач, що вчасно не сказала
Тобі всіх ніжних слів, що маю у душі…
Пройшло 12 літ… Тебе з нами не стало…
Лишилися думки… і спогади… й вірші…

Вірші до Дня матері: красиві і зворушливі рядки до сліз

Добрий день!

В кінці листопада відзначають свято, який посвячений самому головному людині, найріднішій, коханій — МАМІ! До цього дня активно готуються дітки дитячого саду і школярі, розучують вірші і з любов’ю творять листівки та вироби, щоб порадувати роднулю і сказати слова любові і подяки.

До цього дня я підготувала добірку віршів, зворушливих і душевних, які призначені для дітей дитячого саду і школи, а так само і для дорослих. З допомогою яких можна виразити ті емоції, які ви відчуваєте самого дорогоцінного і коханої людини на всій Землі!

25 листопада — День матері!

Вірші до Дня матері: красиві і зворушливі рядки до сліз

Вірші до Дня матері: красиві і зворушливі рядки до сліз

Обирайте найкрасивіші і трепетні вірші і даруєте своїм коханим жінкам! Їм буде дуже приємно, повірте!

  • Гарні вірші про маму, що чіпають до глибини душі
  • Красиві і короткі до сліз рядки про маму, які пробирають до мурашок
  • Легкі дитячі вірші про маму для малюків дитячого садка
  • Невеликі красиві вірші на День матері для дошкільнят (4-5 років)
  • Вірші мамам від дітей початкової школи (1, 2, 3, 4 клас)
  • Кращі вірші вітання для мами на День матері
  • Зворушливі вірші до сліз від доньки
  • Душевні рядки для мами від сина

Гарні вірші про маму, що чіпають до глибини душі

Ці рядки про рідну людину на землі, допоможуть виразити ті почуття, які ви відчуваєте до своєї улюбленої мами. Таким чином, ви красивими рядками в черговий раз, розкажіть як ви сильно ви її любите. Подякуйте за все, що матуся робить для вас. Повірте, їй буде дуже приємно!

Вірші до Дня матері: красиві і зворушливі рядки до сліз

Вірші до Дня матері: красиві і зворушливі рядки до сліз

Матуся

Весь світ починається з мами…
І в серці зберігається портрет
Тієї жінки ласкавою,
Якої ріднею в світі немає…

І з першої хвилини народження,
Вона, немов ангел земний,
Подарує любов і терпіння…
Вона за дитину стіною…

І кожну сльозинку сумуючи,
Хвилюється мами душа.
Для мами ми ті ж залишилися,
Адже їй не забути малюка,

Що ріс під сердечком, штовхався…
Безсонних ночей хоровод…
Як зубик з працею прорізався
І мучив немовляти живіт…

І першої посмішки сяйві,
І гордість від перших кроків.
Закоханості першої признанье…
Все мамі зрозуміло без слів.

Спасибі всім мамам на світі
За те, що прощаєте нас…
На жаль, дорослі діти
Тепер забігають на годину…

У справах, нескінченних турботах,
Вже зі своїми дітьми,
З любов’ю, подивимося на фото,
Де мама і ми, років семи…

І погляд зігріває той самий…
І дитинство промайнуло далеко…
Весь світ починається з мами.
Здоров’я всім мамам землі!

*********************

Я сьогодні для прекрасної,

Найкращою на Землі,

Подарую букетик червоний,

Моя матусю, тобі!

Червоний колір властивий здоров’ю,

Тому бажаю я

Ніколи не знатися з хворобою,

Бадьорою бути завжди-завжди!

Нехай роки не молоді,

Молода твоя душа!

Шлють привіти всі рідні,

І, звичайно, мама, я!

*********************
Спасибі матусю рідна!

За те,що є одна у нас,

За те,що якщо погано нам кличемо на допомогу

Завжди допоможеш і даси раду хороший.

Завжди забуваєш нас і розумієш

Дбаєш про нас і охороняєш

Від бід і від усього поганого…

Даруєш нам свою турботу,ласку,доброту

Ніхто не зможе так зрозуміти і пояснити як ти.

Завжди шкодуєш нас своїми добрими словами,

І ніжними руками.

Захищаєш нас скрізь,допомагаєш,радуєш,

Оберігаєш милим поглядом,

Любиш всією душею,

І бажаєш тільки щастя…

Спасибі матусю тобі ми скажемо

За те,що просто можеш подарувати все те,

Що побажаєш нам!!!

*********************

Немає матусі улюбленішими на світі,

Вона наш ідеал, наш зразок.

Все життя ми для неї всього лише діти,

Хоч і одружилися ми, иль вийшли під вінець.

Немає матусі дорожче на планеті,

В обіймах її завжди тепло.

Спасибі їй за те, що ви живете

Сказати рідний вже пора давно.

*********************

У матерів свята посаду в світі –
Молитися за дарованих дітей.
І день, і ніч в невидимому ефірі
Звучать молитви наших матерів.
Одна замовкне, вторить їй інша.
Ніч змінить день, і знову настане ніч.
Але матерів молитви не змовкають
За дорогого сина чи дочку.
Господь молитвами матерів слухає,
Він любить їх сильніше, ніж ми любимо.
Мати ніколи молитися не втомиться
Про дітей, що ще не врятовані.
Всьому є час, але поки ми живі,
Повинні молитися до Бога вопиять.
В молитві прихована неземна сила,
Коли їх зі сльозами шепоче мати.
Як тихо. У дворі замовкли птахи,
Давно вже вирушили всі спати.
Перед вікном схилилася помолитися
Моя рідна любляча мати.

Вірші до Дня матері: красиві і зворушливі рядки до сліз

Вірші до Дня матері: красиві і зворушливі рядки до сліз

Улюблена матуся

Матуся, кохана, рідна,

Сонечко, ромашка, волошка,

Що мені побажати тобі не знаю

В цей чудовий деньок!

Побажаю радості і щастя,

Світу і удачі на твій вік,

Щоб серце не рвалося на частини,

Милий мій, рідний мій чоловік!

Скільки зірок на ясному небі!

Скільки колосків на полях!

Скільки пісеньок y птахи!

Скільки листя на гілках!

Тільки сонце — одна на світлі.

Тільки мама — одна на світлі.

*********************

Наша ненька

З ким першим ми зустрічаємося,

Прийшовши на білий світ, —

Так це наша ненька,

Її миліше немає.

Вся життя навколо неї обертається,

Весь світ наш нею обігріє,

Весь вік вона старається

Нас вберегти від бід.

Вона — опора в будинку,

Клопочеться щогодини.

І нікого немає крім,

Хто так любив би нас.

Так щастя їй побільше,

І життя років довше,

І радість їй у спадок,

І менше сумних справ!

*********************
Мені життя подарувала, ростила, любила,

Натомість ніколи нічого не просила,

Мене берегла, не спала ти ночами.

І тут усе зрозуміло, адже йдеться про маму.

Стати мамою легко, але важче їй бути,

Адже треба дитину всім серцем любити,

Стежити за здоров’ям, навчанням, друзями.

Ох, як же непросто доводиться мамі.

Хочу, щоб ти ніколи не старіла.

І щоб доля тебе не закрутила.

Здоров’я тобі і сімейного щастя,

І щоб обходили стороною негоди!

*********************

Красиві і короткі до сліз рядки про маму, які пробирають до мурашок

Трепетні рядки для наших улюблених матусь в їх день, День матері! Саме сьогодні ми можемо їм сказати як вони нам дороги, як ми любимо їх і цінуємо. А вірша нам допоможуть виразити всі ці почуття!

Вірші до Дня матері: красиві і зворушливі рядки до сліз

Вірші до Дня матері: красиві і зворушливі рядки до сліз

Просте ласкаве слово,

Що шепчем з дитинства ми вперто,

Два дорогих та любих складу:

Кохана, рідна мамо!

Ти даруєш світ і безтурботність,

Тепло душі своєї безцінної!

Тобі, тобі — вся в світі ніжність

І всі скарби Всесвіту!

*********************

ДОБРЕ, ЩО Є НА СВІТІ МАМА!
Під захистом маминої любові
Ми дітьми вважаємо себе самі,
Хоч і стали дорослими людьми.

І ніщо не може бути сильніше
Ніжності в словах її будь-яких.
Просто мама все зрозуміти вміє,
Вкриваючи теплотою любові.

Нехай же нам залишиться чимало
Цих добрих і прекрасних років!
Добре, що є на світі мама!..
Погано, якщо мами
Більше немає…

*********************

Нелегка праця дітей народжувати, виховувати, прати пелюшки.

Нехай буде героїнею мати для кожної дитини!

Нехай береже Марія-мати всіх жінок на планеті.

І не втомляться мамам діти повторювати: «Ти найкраща мамусю на світі!»

*********************

Моя мама

Обійди весь світ навколо,

Тільки знай заздалегідь:

Не знайдеш тепліше рук

І ніжніше маминих.

Не знайдеш на світі очей

Лагідна і суворіше.

Мама кожному з нас

Всіх людей дорожче.

Сто шляхів, доріг навколо

Обійди по світу:

Мама – найкращий друг,

Краще мами – нема!

*********************

Мама — це ніжний промінчик сонця,
Мама — це океан любові.
Тільки та, хто мамою зветься,
Щастям наповнює дитинства дні.

Будьте ж долею благословенні,
Нехай на шляху не трапиться біда.
І День матері у всій великій Всесвіту
Вам подарує радість назавжди!

*********************

Зі святом, люба матусю!
Залишайся завжди молодий.
У моєму житті ти так багато значиш!
Ти прости, що зриваюсь часом.

Будь привітна ти і здорова.
І хоч рідко я так кажу,
Знай: ти найкраща матуся в світі,
Я тебе дуже сильно люблю!

*********************

З Днем матері — з прекрасним,
Чудовим, яскравим днем.
Нехай небо буде ясним,
Хай щастя повен дім.

Нехай біди і проблеми
Зникнуть назавжди,
Всі будуть неодмінно
Щасливими року!

*********************

Ти — мама. Значить, краще за всіх!
Не може бути душі світліше.
Ти — мама, значить, в світі немає
Ну тебе нікого рідніше!

Я так хочу, щоб в цей день
Твої очі іскрилися щастям,
Щоб життя було як акварель —
Величезним вибухом яскравих фарб!

Ти — мама. Значить, краще за всіх!
Так важко сказати точніше.
Ти найважливіший осіб,
Ти краще за всіх! Вже мені видніше!

*********************

Мій найближчий чоловічок,
Сьогодні свято тільки твій!
Тобі я, мамо, буду вічно
Дарувати турботу і любов!

Сьогодні, мамочко, бажаю
Здоров’я міцного тобі,
Щоб ти завжди була, рідна,
З ясною посмішкою на обличчі!

Нехай всі світанки і заходи сонця
Радість несуть день від дня!
Мамусю, як же я рада,
Що ти є у моєму житті!

Легкі дитячі вірші про маму для малюків дитячого садка

Навіть малюки розучують вірші про улюблену матусю, адже їй так буде приємно почути ці трепетні рядки з вуст коханої дитини! Мама стане ще щасливішим!

Вірші до Дня матері: красиві і зворушливі рядки до сліз

Вірші до Дня матері: красиві і зворушливі рядки до сліз

Світлий день сьогодні,
Матуся рідна,
Я хочу з любов’ю
В цей день привітати.

Щоб сонце гріло,
Зранку пташка співала,
Небо було ясним,
Ну, а ти прекрасною.

*********************

Бажаю мамі щастя і посмішок,

І багато в житті світлих днів,

Добра, бажаю миру і здоров’я,

Любові, тепла і ласки від дітей!

*********************

Вії

Поруч з мамою я засну,
До неї віями пригорнись.
Ви, вії, не моргніте,
Матусю не розбудіть.

(Р. Вієру)

*********************

Яблучко

Рум’яне яблучко
Є одна не стану я
Половинку яблучка
Дам коханої матусі.

(Е. Стеквашова)

*********************

Подарунок мамі

Маму я свою люблю,
Їй подарунок подарую.
Я подарунок зробив сам
З паперу з фарбами.
Мамі я його віддам,
Обіймаючи лагідно.

(О. Чусовітіна)

Вірші до Дня матері: красиві і зворушливі рядки до сліз

Вірші до Дня матері: красиві і зворушливі рядки до сліз

Мамин день

Все ходжу, все думаю, дивлюся:
«Що ж я завтра мамі подарую?
Може ляльку? Може бути цукерок?»
Ні!
Ось тобі, рідна, в твій день
Аленький квіточка — вогник!

(Е. Благинина)

*********************

Мамо, так тебе люблю,
Не знаю прямо!
Я великому кораблю
Дам названье «МАМА»!

*********************

Мамин портрет

Я протру скло і раму,
Тому що в рамі ― мама.
Дочиста протру я раму:
Дуже вже люблю я маму!

(Р. Вієру)

*********************

Я господиня разом з мамою
Разом в ладушки граємо.
Потім мама їсти варить,
А я граю та росту.

*********************

Матусі і бабусі
Я віршик дарую.
Милі, хороші –
Більше всіх я вас люблю!

*********************

Мамо, так тебе люблю,
Не знаю прямо!
Я великому кораблю
Дам названье «МАМА».

*********************

Мама – сонечко, квіточка,
Мама – ковточок повітря,
Мама – це радість, мама сміх,
Наші мами краще всіх

Невеликі красиві вірші на День матері для дошкільнят (4-5 років)

Вибирайте самий зворушливий і красивих вірш і розкажіть його мамі, а може ви підпишіть їм листівку або відправите по смс!

Вірші до Дня матері: красиві і зворушливі рядки до сліз

Вірші до Дня матері: красиві і зворушливі рядки до сліз

Сама на світі,
Важлива робота,
Мамою бути хорошою,
Любов і турбота.Вітаємо наших,
Дорогих і любих,
Мам рідних — чудових,
Добрих і красивих.Нехай у вас все буде,
Лише прекрасно,
Нехай вам сонце світить,
Небо буде ясним!

*********************

Я мамуся вітаю,
Їй здоров’я я бажаю.
Дуже я її люблю,
У свято мам вірші прочитаю.

Мами краще не знайти,
Землю можна обійти.
А така ти одна —
Дуже я люблю тебе.

*********************

Цінуйте мам, завжди цінуєте!
Свою любов їм все даруєте,
Адже мама — це ангел Ваш,
Не експонат вона і не міраж.

Любові гідна Ваша мама,
Вона прекрасна, вона — дама!
Цінуйте, діти, мамине добро,
Цінуйте руки ніжні, її тепло.

Не ображайте маму ніколи,
Їй так турбота дитяча потрібна,
Вона любить Вас, Вами дорожить,
Нехай вічно, мамине серце стукає!

*********************

Сьогодні у матусі свято —
День матері добрий настав!
І кожна дитина-пустун
Слухняним сьогодні раптом став!

З Днем матері! Маму любите.
Нехай поряд завжди.
Турботу і ласку цінуєте —
Вона посміхнеться тоді!

Вірші до Дня матері: красиві і зворушливі рядки до сліз

Вірші до Дня матері: красиві і зворушливі рядки до сліз

Ти — найкраща мама на світі,
Ми любимо тебе, люба,
Ти нам, немов сонечко світиш,
Любов’ю своєю зігріваючи!

Секрети ти наші все знаєш,
Тебе немає добрішим і красивішим,
Всі промахи наші прощаєш.
З Днем матері, сонечко наше!

*********************

Коли нас мами обіймають,
Навіть в самий похмурий день
Всі — всі образи відступають
І життя стає світліше.

А якщо сльози зберуться,
Зрадницьки полити з очей,
То варто мамі посміхнутися
І висохнуть вони негайно

*********************

Мама — слово для всіх дороге,
Мама — просте і дуже рідне,
Мама — я з ніжністю їй кажу:
— Як я тебе безмежно люблю!

Вірші мамам від дітей початкової школи (1, 2, 3, 4 клас)

Нижче представлені ніжні, душевні рядки, які виражають всю любов до нашим найціннішим матусям. Допоможуть висловити слова подяки за турботу, ласку, розуміння і терпіння.

Вірші до Дня матері: красиві і зворушливі рядки до сліз

Вірші до Дня матері: красиві і зворушливі рядки до сліз

Цінуйте мам, завжди цінуєте!
Свою любов їм все даруєте,
Адже мама — це ангел Ваш,
Не експонат вона і не міраж.

Любові гідна Ваша мама,
Вона прекрасна, вона — дама!
Цінуйте, діти, мамине добро,
Цінуйте руки ніжні, її тепло.

Вірші про маму читати онлайн

Матінці
Матінко моя єдина!
Ти для мене цілий світ!
І хоч я мала дитина,
Хоч мені лиш кілька літ,
Та тебе, матусю мила,
Я кохає над життя
І бажаю: будь щаслива,
Наче квітка весняна!
І. Савицька


Мама

Мама, мамочка, матуся,
Я до неї пригорнуся.
Вона добра і привітна,
Ніби сонце в небі, світла.
В. Лущик


Перше слово

Коло, риску, закарлючку
На папері пише ручка.
Все з’єдналось загадково,
І з’явилось перше слово.
Здогадались, яке саме?
Наймиліше в світі – «мама».
І. Січовик

Дуже люблю
Матусю, дай ручки твої поцілую,
За шийку тебе обійму
І щічки погладжу.
Ти знаєш, матусю,
Як дуже тебе я люблю!

І ти мене любиш, хоч я неслухняна,
Частенько і шкоду роблю.
Та ти все пробачиш, мене поцілуєш,
І я тебе дуже люблю!
К. Перелісна
Чи є в світі що світліше?
Чи є в світі що світліше,
Як мамині очі,
Що все зорять за дітками,
Як вдень, так і вночі?

Чи є в світі що щиріше,
Як серденько мами,
Яке б’ється для дитини
Днями і ночами?

Чи є в світі що дорожче,
Як мама кохана,
Що трудиться для дитини
До ночі від ранку?
І. Блажкевич

Моїй мамі
Мамо люба, добра, мила…
Як іще назвать тебе?
Це ж для мене ти пошила
З шовку плаття голубе.

Ти мені читаєш книжку,
Хочеш розуму навчить.
Ляжу спати – ходиш нишком,
Все боїшся розбудить.

Захворію хоч злегенька –
Цілу ніч не будеш спать.
То ж дозволь, тебе, рідненька,
За усе поцілувать!
М. Познанська

На роботу мама йде
На роботу мама йде,
А мене в садок веде.
Зовсім я не вередую,
Тільки трішечки сумую

Каже мама: «Будь слухняним.
І охайним, і старанним.
Ми зустрінемось під вечір,
До побачення, малеча».

Я про маму вивчу пісню
І навчуся справ корисних.
Як і мама, я працюю,
Тільки трішечки сумую.
О. Роговенко

Мама втомилась
Мама втомилась, лягла відпочити,
Маю я тихо в кімнаті сидіти.

Сонечка промінь хотів пострибати,
Я попросила його зачекати.

Я свою маму люблю і жалію,
Бо вже доросла і все розумію.
О. Роговенко

Як в гніздечку пташка
Як в гніздечку пташка
Пташенят голубить,
Так і кожна мама
Діток ніжно любить.

Полетять з гніздечка
Діти-пташенята,
Та завжди матуся
Буде їх чекати.

Пригорне до серця
Теплими руками.
Дітям і дорослим
Добре біля мами.
О. Роговенко

Ніч над містом
Ніч над містом засвітила
Зоряну доріжку,
Мама стомлена присіла
Коло мого ліжка.

Ти, матусю, не хвилюйся,
Я вже підростаю.
Місяць в небі усміхнувся:
Зірочку вітає.

Завтра вранці вийде сонце,
Щоб весну зустріти,
А у вазі на віконці —
Для матусі квіти.
О. Роговенко

Тільки мама
Де шкарпетки татуся,
Окуляри дідуся,
Де сестрички рукавичка
І моя нова скарбничка,

Де комп’ютерна дискета,
Де з програмою газета,
Хто сказав кому, коли,
Як йому відповіли,

Всі маршрути і адреси,
Всі сенсації із преси,
Ціни, модні кольори,
Телефонні номери,

Як робити, як питати,
Пробачати, їсти, спати,
Торт пекти і прати плями
Знають мами, тільки мами!

— От за це їм, — каже тато,
Люди влаштували свято.
Б. Квашньов

Найрідніша
Хто розкаже мені казку,
Хто щедрішій всіх на ласку?
Ти, матусю, наймиліша,
В цілім світі – найрідніша!

Хто нас ніжить і голубить,
Пестить, гладить ніжно й любо,
Пригортає до серденька?
Ти, моя найкраща ненько!
Л. Голота

Любій матусі
Гарна ти, матусю,
Люба дуже, мила!
Ти мене ще змалку
Звичаю навчила.
І щодня навчаєш,
Як любить родину,
Мову нашу гарну,
Рідну Україну.
Буду українка,
Як і ти, матусю,
І за ту науку
Я тобі вклонюся.
К. Перелісна

Мамі
Прийшла весна —
Зраділа мама!
Вона сама як весна.
І весна як мама:
Лагідна, добра,
Ласкава і тепла!
А мамин усміх —
Сонечко з неба!
Прекрасна, як весна,
Мама-красна.
М. Трохим

Мамин день
Пролісочок нерозквітлий
На галявці зріс.
Я його  на свято рідній
Матінці приніс.

І мене із ним так ніжно
Мама обняла,
Що аж пролісок розквітнув
Від її тепла.
Г. Віеру

Пісня для матері
Знову чисте сонце
Наді мною.
Віє синій березень
Весною.
Знов зі святом неньку
Я вітаю,
Щастя їй і радості
Бажаю.
Мамо люба, мамо
Наша рідна.
Вже до нас прийшла
Весна погідна.
Я найкращі квіти
Приготую,
Бо матусі завжди їх
Дарую.
Буду квіти рясно
Висівати.
Буду пісню матері
Співати.
Мамо рідна, мамо
Наша мила,
Це ж веснянка
Нас бере на крила.
М. Сингаївський

Біля кого найтепліше
—  Біля сонця, — шепче поле
І стернею небо коле.
Гріє лапки журавлів,
Вигляда сімох вітрів.

—  Біля ватри, — мовить тато, —
Коли хочеться співати,
Пізнавати сни землі
На пташиному крилі.

—  Біля пічки, — каже дід, —
Ні печалі, ані бід,
Хоч мороз, як лютий звір,
Що прибіг з Карпатських гір.

—  У перині, — дума киця, —
І вуркочеться, і спиться, —
І калачиком пухнастим
Засинає біля Насті.

— Біля мами, — кажуть діти, —
Завше радісно, як літом,
Навіть вмитися сльозами
Теж найкраще біля мами.
М. Людкевич

* * *
Ще в колисці немовля
Слово МАМА вимовля.
Найдорожче в світі слово
Так звучить у рідній мові:
Мати, матинка, матуся,
Мама, мамонька, мамуся!
Називаю тебе я,
Рідна ненечко моя!
В. Гринько
* * *
Мамо, матінко, матусю,
Я добра від тебе вчуся.
Ти найкраща в світі мама,
Ніжна, добра і ласкава!
О. Радушинська
* * *
— Вийди, сонечко, з хатинки, —
Просить дівчинка Маринка. –
Усміхайся радо з нами,
Бо сьогодні свято мами!
М. Пономаренко
* * *
Коли б з’явився в мене
Чарівний килимок,
На тому килимкові
Злетів би до зірок.
Щоб зірку найяснішу
За хмарами дістати
І дорогій матусі
Її подарувати.
О. Плавенчук
* * *
Вмиває кішка кошенят.
Вмиває кізка козенят.
Мене водою з милом
Щоранку мама миє.

І чистим сонечко встає
Щодня з-за небокраю…
І в нього, мабуть, мама є,
Бо хто ж його вмиває?
А. Костецький

* * *
Сниться полю дощик,
Картоплині – горщик,
А відерцю сниться
Копанка криниця.
Сонце сниться вітам,
Хатці сниться брама,
А маленьким дітям
Сниться їхня мама.
В. Крищенко

* * *
Мама – найкраща людина у світі.
Знають це всі – і дорослі, і діти.
Морок не ляже на рідній поріг
Мама не пустить, вона – оберіг.

* * *
Якщо говорити між нами,
То все починається з мами.
І казочка перша у світі,
І сонячна подорож в літо.
Найперші легенькі сніжинки
І сяюче диво — ялинка.
Від мами — і літери, й слово,
І зроблена разом обнова…
Якщо говорити між нами,
То все починається з мами.
М. Пономаренко

ЗАГАДКА БЕЗ КІНЦЯ
(про маму)
Який струмочок повсякчас
Співає ніжно коло нас?
Мамин голос.

А що солодке знаєшь ти,
Чого в крамниці не знайти?
Мамині вуста.

Яке колосся золоте
Униз вершечками росте?
Мамині руки.

Які сніги постійно йдуть,
Які сніги не розтають?
Мамина сивина.

Які дві зірки, знаєшь ти,
Завжди нам сяють з висоти?
Мамині очі.

Які поля з кінця в кінець
Зорали сльози навпростець?
Мамине лице.

А що широке, як земля,
Та не займа чужі поля?
Мамина душа.
Г. Вієру


Схожі матеріали:

Вірші про маму | Короткі, смішні, красиві, зворушливі дитячі вірші про маму

Короткі, смішні, красиві, зворушливі дитячі вірші про маму для дітей будь-якого віку на сайті Твій ребенок.ру!

Вірш про маму
Е. Успенський

Якщо був би я дівчиною —
Я б час не втрачав!
Я б на вулиці не стрибав,
Я б сорочки виправ,
Я вимив в кухні підлога,
Я б у кімнаті підмів,
Перемив б чашки, ложки,
Сам вимастив б картоплі,
Всі свої іграшки сам
Я б розставив по місцях!
Чому я не дівчинка?
Я б мамі так допоміг!
Мама відразу б сказала:
«Молодчина ти, синку!»

Мама
Я.Аким

Мамо, так тебе люблю,
Не знаю прямо!
Я великому кораблю
Дам названье «МАМА».

Мамині професії
Настя Доброта

Теплі речі швидко і тихо
Шиє для діточок мати-кравчиня.

Доїть корову з ранку спозаранку
У чистому загоні мама-доярка.

Хворі Зубки без всяких уколов
Вилікує мама — лікар-стоматолог.

У дитячому саду дуже багато занять.
Мама там няня і вихователь.

В школі не менше занять. Дивіться:
Ставить оцінки мама-вчитель.

З корінчика ростити не втомиться
Диво-рослина мама-ботанік.

Пише в газети статті та записки
Мама-письменник і журналістка.

Смачної ковбаски дістала з вітрини
Мама, вона — продавець магазину.

Плюшки і булочки їсти поспішайте!
Їх спекла нам мама-кондитер.

З літака стрибає з ризиком
Смілива мама-парашутистка.

Вірші про маму і дочках

Тільки мама входить в будинок,
Обидві доньки до неї бігом:
«Здрастуй, мама-мамуся,-
Каже їй дочка Люся.-
Дай зніму з тебе жакет,
Сядь на стілець швидше.
Я сама тобі обід
Миттю розігрію.
М’які капці одягни,
Ось халат на стільці.
Ти працювала цілий день,
Відпочивай, матусю».
Тут підходить до мами Раю,
Донька мамина друга:
«Мама, зав’яжи бантик,
Дай мені мандаринку,
Мамо, казку розкажи,
Намалюй картинку.
Ой, гуляти вже темно!
Мам, давай підемо в кіно?»
Мама лагідно дивиться
В очі ясні дочок
І з посмішкою каже:
«До чого ж ви різні!»

Я маму люблю
Майя Давидова

Мені мама приносить
Іграшки, цукерки,
Але маму люблю я
Зовсім не за це.
Веселі пісні
Вона наспівує,
Нам нудно удвох
Ніколи не буває.
Я їй відкриваю
Свої всі секрети.
Але маму люблю я
Не тільки за це.
Люблю свою маму,
Скажу я вам прямо,
Ну просто за те,
Що вона моя мама!

Мама!

Я не знаю іншого слова.
Щоб так пестила слух.
Повторю його знову і знову,
Вибачте, що голос глухий.
Це слово ми першим вчили.
Із цим словом до смерті живемо,
І коли збираються хмари,
обов’язково маму кличемо
мамо, мамо моя дорога.
Самий вірний і люблячий друг
Я всім своїм серцем відчуваю,
Теплоту твоїх ласкавих рук.
Ці руки мене водили,
з дитячих років до зрілої пори.
Ці руки мене захищали.
Від хвороб, ударів долі.

Мама
Р. Демыкина

Суконь у мами ну прямо не злічити.
Синє є і зелене є
Є блакитне з великими квітами —
Кожне служить по-своєму мамі.
У цьому вона йде на завод,
У цьому в театр і в гості йде,
У цьому сидить, зайнята кресленнями…
Кожне служить по-своєму мамі.
Недбало кинутий на спинку ліжка
Старий, пошарпаний мамин халатик.
Я подаю його дбайливо мамі,
А чому — здогадайтеся самі:
Якщо одягне халатик кольоровий,
Отже, весь вечір пробуде зі мною.

Тільки мама — одна на світлі

Скільки зірок на ясному небі!
Скільки колосків на полях!
Скільки пісеньок y птахи!
Скільки листя на гілках!
Тільки сонце — одна на світлі.
Тільки мама — одна на світлі.

Одного разу я сказав друзям

Одного разу я сказав друзям:
На світі багато добрих мам,
Але не знайти, я ручаюся,
Таку маму, як моя!
Вона купила для мене
На коліщатках коня,
Шаблю, фарби і альбом…
Хіба справа в тому?
Я і так її люблю,
Маму, мою матусю!

Вірші про маму

Мама — як це звучить чудово!
Мама — як багато говорить нам
Це миле, близьке кожному слово.
Мама — це слово звичайно не ново,
Але для кожного в світі священно воно,
Хоч і створено було те слово давно.
І нехай ти не знаєш інших мов,
І нехай ти в чужій країні, повній ворогів,
Скажи це слово, всі зрозуміють тебе —
У кожного є своя мама.
І знай, це слово відомо скрізь —
Адже воно єдине в будь-якій мові!
Для кожного мама — найрідніша людина.
Ти маму свою не забудеш повік,
Хоч кожен з нас буває впертим,
На допомогу прийде до тобі мама.
Вона все забуде: справи і року,
Вона все простить і допоможе завжди!
Але маму свою ти не ображай!
Адже важко буває зрозуміти тебе, знай!
Ти пам’ятай завжди її і поважай
І мамі своїй ти завжди допомагай!
Тоді і вона допоможе тобі
І згадає тебе, завжди і скрізь!

Вірші про маму

Мамин труд я бережу,
Допомагаю, чим можу.
Нині мама на обід
Наготувала котлет
І сказала: «Слухай,
Виручи, поїж!»
Я поїв трохи,
Хіба не підмога?

Вірші про маму

Мама — це означає ніжність,
Це ласка, доброта,
Мама — це безтурботність,
Це радість, краса!
Мама — це казка на ніч,
Це ранковий світанок,
Мама — у важку годину підказка,
Це мудрість і рада!
Мама — це зелень літа,
Це сніг, осінній лист,
Мама — це промінчик світла,
Мама — це значить ЖИТТЯ!

Вірші про маму

Хто відкрив мені цей світ,
Не шкодуючи своїх сил?
І завжди оберігала?
Найкраща на світі МАМА.
Хто на світі всіх миліше
І теплом своїм зігріє,
Любить більше, ніж себе?
Це МАТУСЯ моя.
Ввечері читає Книжки
І завжди все розуміє,
Навіть якщо я вперта,
Знаю, що мене любить МАМА.
Ніколи не сумує,
Що мені треба, точно знає.
Якщо раптом трапиться драма,
Хто підтримає? Моя МАМА.
Я крокую по доріжці,
Але втомилися мої ніжки.
Перестрибнути через яму
Хто допоможе? Знаю — МАМА.

Посидимо в тиші
Олена Благинина

Мама спить, вона втомилася…
Ну і я грати не стала!
Я вовчка не заводжу,
А сіла й сиджу.
Не шумлять мої іграшки,
Тихо у кімнаті порожній.
А по материній подушці
Промінь крадеться золотий.
І сказала я променю:
— Я теж хочу рухатися!
Я б багато чого хотіла:
Вголос читати і катати м’яч,
Я б проспівала пісеньку,
Я б могла посміятися,
Так мало ль чого я хочу!
Але мама спить, і я мовчу.
Промінь метнувся по стіні,
А потім ковзнув до мене.
— Нічого, — шепнув він ніби, —
Посидимо і в тиші!..

Вірші про маму: адже Ти, матусю, втомилася

Адже ти, матусю, втомилася —
Відпочила б, полежала,
Почитала, пов’язала,
Телевізор б включила,
Може, що-небудь пошила,
Попрала, поварила,
Подмела б стать, помила…
Ну а ти спокій забула —
Знову і знову понуро дивишся
То в щоденник, а то в зошит!
І сидиш зі мною поруч,
І мене пронзаешь поглядом.
Адже ти, матусю, втомилася…
Та й мені б… Погуляти…

Колискова для мами
Тетяна Бокова
Баю-баю, мама!
Ляж у ліжечко рано.
Ляж, а я тобі заспіваю
Колискову свою.
Баю-баю, мама!
Знаю, ти втомилася.
Цілий день своїм теплом
Зігрівала ти наш дім.
Баю-баба, мама!
Ніч сповнена туману.
Обійму тебе рукою,
Подарую тобі спокій.
Баю-баю, мама!
Я винятком не стану.
Ляжу поруч на ліжко,
Полежу і буду… спати. Баю-бай!

Мама — вірний друг
Михайло Садовський
Вже за вікном темніє,
І вечір позіхнув на ходу.
З дитячого саду я поспішаю швидше,
Я до мами улюбленої йду!
Усміхнеться матуся
І світліше навколо,
Тому що матуся —
Самий луший друг!
Був день і веселим і сумним,
Так багато трапляється днем,
І матусі дуже і дуже мені потрібно
Скоріше расскзать про все.
Все моя мама розуміє,
З нею навіть біда не біда.
А якщо, буває, мене полає,
Так це за справа завжди.
Зовсім за віконцем стемніло,
Але ми не включаємо вогню,
Ось матуся поруч тихенько присіла
І слухає тільки мене!

Про маму
Маму люблять усе на світі,
Мама перший друг.
Люблять мам не тільки діти,
Люблять всі навколо.
Якщо що-небудь трапиться,
Якщо раптом біда,
Матуся прийде на допомогу,
Виручить завжди.
Мама багато сил, здоров’я
Віддає всім нам.
Значить, правда, немає на світі
Краще за наших мам.

Образа
Емма Мошковська

Я мою маму образив,
Тепер ніколи-ніколи
З дому разом не вийдемо,
Не сходимо з нею нікуди.
Вона у вікно не помахає,
Я теж не помахаю,
Вона нічого не розповість,
Я теж не розповім…
Візьму я мішок за плечі,
Я хліба шматок знайду,
Знайду я палицю міцніше,
Піду я, піду в тайгу!
Я буду ходити по сліду,
Я буду шукати руду,
Я через бурхливу річку
Будувати мости піду!
І буду я головний начальник,
І буду я з бородою,
І буду завжди сумний
І мовчазний такий…
І ось буде зимовий вечір,
І ось мине багато років,
І ось в реактивний літак
Мама візьме квиток.
І в день мого народження
Той літак прилетить.
І вийде звідти мама,
І мама мене простить!

Мама співає
А. Барто

Мама по кімнатах
У білому фартусі
Повагом піде,
Ходить по кімнатах,
Зайнята справою
І, між справою,
Співає.

Чашки та блюдця
Перемиває,
Мені посміхнутися
Не забуває
І наспівує.

Але ось сьогодні
Голос знайомий
Наче зовсім і не той:
Мама, як і раніше
Ходить по хаті,
Але по-іншому співає.

Голос знайомий
З особливою силою
Раптом пролунав у тиші.
Добре щось
В серці вносив він…
Не розревітися б мені.

Подарунок мамі
Н. Бондаренко

Скільки зірок на небі!
Всіх не злічити.
Ці зірки мамі
Подарую знову.

І одного разу вранці,
Дивлячись на мене,
Мама посміхнеться:
«Зірочка моя!»

Розлука
Агнія Барто

Все, що я роблю для мами:
Для неї граю гами,
Для неї ходжу до лікаря,
Математику вчу.
Всі хлопці в річку лізли,
Я сидів на пляжі,
Для неї після хвороби
Не купався в річці.
Для неї я мию руки,
Їм якісь морквини…
Тільки тепер ми в розлуці,
Мама в місті Прилуки
П’ятий день у відрядженні.
І сьогодні цілий вечір
Щось мені зайнятися нічим!
І, напевно, за звичкою
Або, може бути, від нудьги
Я кладу на місце сірники
І навіщо-то мию руки.
І звучать сумно гами
У нашій кімнаті. Без мами.

Про матусі
Лариса Касимова

Хто плекав моїх ляльок,
Шив веселі одежинки,
Допомагав мені їх колисати,
І грав зі мною в іграшки?
— Матуся моя!
Хто радою допомагав мені,
Коли падаєш і боляче,
І сльози витирав мені,
Казав: «Не плач, досить…»?
— Матуся моя!
Хто читав мені на ніч казки,
Трохи схилившись наді мною,
(І я закривала очі,
І мені було так спокійно)?
— Матуся моя!
Хто ніс мене в ліжечко,
Бажав спокійної ночі,
Шепоче ніжно, солодко:
«Спи швидше, донька!»?
— Матуся моя!
Хто на світі самий чуйний,
Не знайти їй кращої слави,
Самий добрий, самий мудрий?
— Ну, звичайно, моя мама!

Подарунок мамі

Маму я свою люблю,
Їй подарунок подарую.
Я подарунок зробив сам
З паперу з фарбами.
Мамі я його віддам,
Обіймаючи лагідно.

Матуся
Р. Убайт

Хто прийшов до мене з ранку?
Матуся.
Хто сказав: «Вставати пора»?
Матуся.
Кашу хто встиг зварити?
Матуся.
Чаю в піалу налити?
Матуся.
Хто кіски мені заплів?
Матуся.
Цілий будинок один підмів?
Матуся.
Хто квітів в саду нарвав?
Матуся.
Хто мене поцілував?
Матуся.
Хто ребячий любить сміх?
Матуся.
Хто на світі краще всіх?
Матуся.

Мама
Роман Сеф

Хто мені
Пісеньку заспіває?
Хто сорочку
Мені зашиє?
Хто мене
Смачно нагодує?
Хто сміється
Голосніше за всіх,
Почувши мій
Дзвінкий сміх?
Хто сумує,
Коли мені сумно?..
Мама.

От би як мама
Михайло Садовський

Співає моя мама
Завжди за роботою,
А я їй завжди
Допомагаю з охотою!
Мрію
На маму схожим
Я стати.
Я гладити вчуся
І варити,
І прати,
І пил витираю,
І підмітаю підлогу…
Мрію.
Мрію.
Мрію,
Мрію…
Мрію,
Як мама,
Все вміти робити,
І, може,
Як мама,
Я вивчусь співати.

Казки я люблю слухати
Ольга Чусовітіна

Казки слухати я люблю,
Маму ввечері молю:
Почитай мені ці казки,
Я потім закрию очі,
Буде снитися мені у сні,
Ніби на баскому коні
Я скачу на бій з Кощієм,
Або з трехголовим Змієм.
Перемагаю в казці зло, Людям роблю добро.
Всі хлопці це знають —
Казки в житті допомагають:
Нам завжди чесними,
Не боятися ніколи,
Слабким допомагати в дорозі,
До людей з добротою йти.

Я маму люблю
Л. Давидова

Мені мама приносить
Іграшки, цукерки,
Але маму люблю я
Зовсім не за це.
Веселі пісні
Вона наспівує,
Нам нудно удвох
Ніколи не буває.
Я їй відкриваю
Свої всі секрети.
Але маму люблю я
Не тільки за це.
Люблю свою маму,
Скажу я вам прямо,
Ну просто за те,
Що вона моя мама!

Різнобарвний подарунок

Я подарунок різнобарвний
Подарувати вирішила мамі.
Я старалася, малювала
Чотирма олівцями.
Але спочатку я на червоний
Занадто сильно натискала,
А потім, за червоним відразу
Фіолетовий зламала,
А потім зламався синій,
І помаранчевий зламала…
Все одно красивий портрет,
Тому що це — мама!

Вірші про маму

З ким першим ми зустрічаємося,
Прийшовши на білий світ, —
Так це наша ненька,
Її миліше немає.
Вся життя навколо неї обертається,
Весь світ наш нею обігріє,
Весь вік вона старається
Нас вберегти від бід.
Вона — опора в будинку,
Клопочеться щогодини.
І нікого немає крім,
Хто так любив би нас.
Так щастя їй побільше,
І життя років довше,
І радість їй у спадок,
І менше сумних справ!

В мамине свято

Я сьогодні встав раніше.
Чому? Є сто причин.
Я, по-перше, самий старший,
Після папи, з чоловіків!
Я вмився, причесався,
Сам прибрав своє ліжко,
Три хвилини одягався і пішов,
Але не гуляти!
В магазин сходив за хлібом,
І ще за молоком
Пограв з трирічним Глібом,
Вибив килимок кулаком,
З’їв за сніданком всю кашу:
За себе і за Наташу!
Мені сказала тихо Ната:
— Я люблю такого брата!
А потім ми з татом спритно
Спекли пиріг в духовці.
Але! Спочатку y сусіда
До обіду йшла бесіда:
Скільки треба молока?
Де ваніль? І де мука?
І якого взяти варення?
Що пиріг? А що в печиво?
Тато мій і дядько Павло
Вивчили багато правил:
Всі гортали керівництво
Під названьем «Домоведення».

Колискова для мами
В. Чернецька

Мама довго поралася:
Все справи, справи, справи…
Мама за день так втомилася,
Прилягла На дивані.
Я її не буду чіпати,
Тільки возі постою.
Нехай поспить вона трохи —
Я їй пісеньку заспіваю.
До мами стану я ближче —
Дуже я її люблю!
Шкода тільки, що не чує
Мама пісеньку мою.
Немає пісеньки чудесней.
Може, заспівати голосніше мені,
Щоб мамі цю пісню
Чути було й уві сні?..

Добре серце
Михайло Садовський

Я як-то в дім приніс цуценя,
Бездомного бродягу,
Щоб підгодувати його злегка,
Голодного бідолаху.
— Ну що ж, — сказала мама, — нехай
Він поживе трохи,
В очах його така смуток!
Знайдеться ложка супу…
Я у дворі знайшов потім
Кошеня ледве живого,
Його приніс я теж в будинок,
Сказала мама знову:
— Ну, що ж, — сказала вона, — нехай
Він поживе трохи,
В очах його така смуток!
Знайдеться ложка каші…
Я під гніздом знайшов пташеня,
Над ним ворони вилися,
Я сховав у шапку шибеника,
Ми з ним додому з’явилися.
— Ну, що ж, — сказала мама, — нехай
Він поживе трохи,
В очах його така смуток!
Знайдеться крихта хліба…
Одного разу я приніс їжака,
Вужа і черепаху,
І заєць в наші двері вбіг,
Мабуть, зі страху.
Сказала мама: — Нехай живуть
В квартирі так чудово,
Якщо потіснитися, тут
І нам знайдеться місце!

Мамо моя рідна і єдина (вірші українських поетів про маму)

         

           Мамо моя рідна і єдина
(вірші українських поетів про маму)


Акулов Г.
Молитва

Свята моя ненько, я вдячний Тобі,
Що в хаті тепленько і сіль є, і хліб,
За те, що ще можу свій хрест я нести,
О Матінко Божа, спаси і прости.
Твори, Богородице, рідному сину
Молитву за нас і за всю Україну,
Молитву нехитру, святу і просту,
Неси її, Сину Іісусу Христу.
Помилуй нас Боже, гріхи нам прости,
І дай нам ще сили в гріхах не зрости.
Свята наша Ненько, ми вдячні Тобі,
Що діток своїх Ти борониш в біді.

* * *

Алич С.
Мати

Ой не хоче заспівати мені вода,
Як співала ніжно мати молода.
І нема мені у тузі ні на мить
На чиї коліна голову схилить.
Сміх нічий вже не розтопить в серці сніг,
Так, як мами теплий голос завжди міг.
Хоч би зайдою чи гостем побувать,
Де веселка вміла очі цілувать…
Так далеко рідна пісня, ті літа,
Що ні хмарка, ні орел не доліта.

* * *

Геращенко В.
З літер снується, в’яжеться слово

Ми зі сповитку його всотали:
Мамина пісня, мамина мова
В душу добірним зерням упали.
І проростає тугим колоссям:
Дужі, мужні, зміцнює крила
Мамина пісня, мамина мова —
Ніжна, співуча — довіку мила.
Часом насниться знову і знову
Миле дитинство — чиста криниця,
Мамина пісня, мамина мова —
Світлим промінням в серці іскриться.
Завжди пригадуєм ми колискову,
Що вечорами вона співала —
Мамина пісня, мамині мова
Трунком мелодій нас чарувала.

* * *
Геращенко В.
Клен затужив, вколисаний вітрами

Клен затужив, вколисаний вітрами,
На вишнях лист від горя закипів.
Останнє літо відпливло для мами,
Останній день для мами відгорів.
І ось… нема… Погасла, наче зірка,
Зів’яла, мов стебельце лободи.
І грядка в бур’янах без неї згіркла,
І смак природний втратили плоди.
І якось враз все смутком налилося,
І в щемоні будинок занімів.
Лиш чути тужний стогін стоголосий,
Та скорбний плач розгублених синів.
В тяжкі роки вона дітей ростила,
В полоні горя, голоду, нужди,
Недосипала, поралась-трудилась —
І ось… Пішла, навічно, назавжди…

* * *

Геращенко В.
Мамо моя рідна і єдина

Мамо моя рідна і єдина,
Ластівко добра і теплоти,
Я для тебе був і є дитина,
І для мене найдорожча ти.
Доки в грудях буде серце битись,
Втратити тебе я так боюсь.
Я на тебе хочу надивитись,
За здоров’я Богу помолюсь.
Скільки ти зазнала горя й муки
У своєму нелегкім житті!
Я цілую ці дбайливі руки,
Мозолисті, вмілі, золоті.
Хай поля-лани зерняться житом
І вруняться колосом без меж,
Скільки я на світі буду жити,
Ти в моєму серці не помреш!
Доки в грудях буде серце битись,
Втратити тебе я так боюсь.
Я на тебе хочу надивитись,
І чомусь ніяк не надивлюсь.

* * *

Геращенко В.
Моїй матері

Виглядай мене, мамо,
                  із далеких доріг.
Знай, що пізно чи рано
                  я вернусь на поріг.
Обійму міцно-міцно
                  горем згорблений стан,
Задивлюсь в твої очі,
                  розцілую вуста.
Жаль, що зцілить не зможу
                  Ран глибоких душі.
Про одне тебе прошу —
                  ти себе бережи.
Виглядай мене, мамо,
                  болем серце не край.
Я на крилах нестимусь
                  у наш сонячний рай.
Через хащі і морок,
                  перешкоди й біду —
Все здолаю, все зможу,
                  а до тебе прийду.
Чебрецеве повітря,
                  споришеві стежки,
Я до вас першим вітром
                  прилечу навпрошки.
Чую пісню дитинства
                  з дорогого села,
Звідкіля мене доля
                  у світи повела.
В снах вже маряться квіти
                  у дворі під вікном,
Добротою повиті
                  й материнським теплом.
Оживе біла хата,
                  скресне піснею гай,
Тільки б ти не хворіла…
                  Вже лечу — зустрічай.

* * *

Геращенко В.
Пам’яті матері

Задивилась мати в далеч синю,
Біля обрію туман розтав.
Жевріє надія стріти сина,
Та дорога за селом пуста.
Відцвітає груша серед двору,
Спориші, мов килим — хто б стоптав?
Що з тобою, сину? Може, хворий?
Все хіба розкажеш у листах…
Заросла стежина в край дитинства —
Стежка та, що бігав босоніж…
Отчий дім тобі чому чужим став?
Що за справи дому важливіш?
Та згадай — стара сумує хата,
Зажуривсь поламаний поріг,
І ніхто не вміє так чекати,
І ніхто не вміє так прощати,
Як прощають рідні матері…

* * *

Геращенко В.
Така роса

Така роса,
Така роса прозора…
Стрічаю сонце
В полі за селом,
Де квіти польові,
Неначе зорі,
Торкає вітер
Лагідним крилом.
Аж ось, проміння
Розпростерло руки
І спрагло п’є,
Спиває всю росу.
І враз, стріпнувшись,
Подались на луки,
А я додому
Сонечко несу.
А ще в село
Несу пучок волошок.
Ці квіти ніжні
Синьо-голубі —
Тобі, моя єдина
І хороша,
Найкраща в світі,
Матінко, тобі.

* * *

Гребінка Є.
Українська мелодія

«Нi, мамо, не можна нелюба любить!
Нещасная доля iз нелюбом жить.
Ох, тяжко, ох, важко з ним рiч розмовляти!
Хай лучче я буду ввесь вiк дiвовати!»

— Хiба ж ти не бачиш, яка я стара?
Менi в домовину лягати пора.
Як очi закрию, що буде з тобою?
Останешся, доню, одна, сиротою!

А в свiтi яке життя сиротi?
I горе, i нужду терпiтимеш ти.
Я, дочку пустивши, мовляв, на поталу,
Стогнать пiд землею як горлиця стану.

«О мамо, голубко, не плач, не ридай.
Готуй рушники i хустки вишивай.
Нехай за нелюбом я щастя утрачу;
Ти будеш весела, одна я заплачу!»

Ген там, на могилi, хрест божий стоїть,
Пiд ним рано й вечiр матуся квилить;
«О боже мiй милий! що я наробила!
Дочку, як схотiла, iз свiта згубила!»

* * *

Костенко Л.
Мати

Вона була красуня з Катеринівки.
Було у неї п’ятеро вже вас.
Купляла вам гостинчика за гривеник,
топила піч і поралась гаразд.

Ходила в церкву, звісно, як годиться.
Галдущики сушила на тину.
Така була хороша молодиця
і мала мрію гарну і чудну.

У ті часи, страшні, аж волохаті,
коли в степах там хто не воював, —
от їй хотілось, щоб у неї в хаті
на стелі небо хтось намалював.

Вона не чула зроду про Растреллі.
Вона ходила в степ на буряки.
А от якби не сволок, а на стелі —
щоб тільки небо, небо і зірки.

Уранці глянеш — хочеться літати.
Вночі заснеш у мужа на плечі.
Де б маляра такого напитати?
Навколо ж орачі та сіячі.

Уваживши ту мрію дивовижну,
приходив небо малювать шуряк.
Вона сказала: — Перестань, бо вижену.
У тебе, — каже, — небо, як сіряк.

Якийсь художник у роки голодні
зробити небо взявся за харчі.
Були у нього пензлі боговгодні,
став на осліп, одсунув рогачі.

У нього й хмари вигинались зміями,
уже почав і сонце пломінке.
Вона сказала: — Ні, ви не зумієте.
Злізайте, — каже. — Небо не таке.

Вона тим небоа у тій хаті марила!
Вона така була ще молода!
Та якось так — то не знайшлося маляра.
Все якось так — то горе, то біда.

І вицвітали писані тарелі,
і плакав батько, і пливли роки, —
коли над нею не було вже стелі,
а тільки небо, небо і зірки…

* * *

Мирний В.
Мати

Як ти часто зайнятий лиш собою —
Своїми радощами, своєю любов’ю!
А десь поруч по хаті та ходить мати,
Ладна тебе й диханням зігрівати.
Глянеш нишком — і душу тобі обпалить
Її тиха, натомлена сивина.
То — невдачі твої, і злети, й провали…
Ти молись їй: не вічна ж вона.

* * *

Мусієнко О.
Матері

Кожен ранок в Тетерів спадають
Голубі тумани навесні.
І вітри летючі овівають
Твої коси в срібній сивині.
Чом стоїш при схиленій ялині
Край дороги, що побігла вдаль,
Чом в очах твоїх у материних
Світла радість і важка печаль?
Знаю, знаю, мати моя рідна,
Сина ждеш єдиного свого,
Що ішов за нашу Батьківщину
По шляхах гарячих крізь вогонь.
Пролітають птиці, дзвін весняний
Розливають в росяних вітрах.
Та не верне сокіл твій коханий,
Що поліг на дальніх рубежах.
У лани колгоспнії співучі
Вирушають вранці трактори.
Пропливають літаки могучі
Над тобою в сяєвом зорі.
Невмирущу пісню твого сина
Їм завжди нести в щасливу даль…
І тому в очах у материних
Світла радість і важка печаль

* * *

Олесь О.
Моїй матері

Приснилося, що я вернувсь додому.
Іду, дивлюсь: мій край, моя земля,
Сміються в сонці золотому
Річки, і села, і поля.

Ось-ось прийду до хатоньки моєї,
Де мати жде мене й не жде,
Я скрикну «Матінко!» до неї,
Вона на груди упаде.

І будуть литись теплих сліз потоки
І в них бринітимуть слова:
«Я ждала, ждала цілі роки
І в’яла, сохла, як трава…»

Іду зеленою межею,
Кругом хвилюються жита,
І в’ється щастя над душею —
І на плечі нема хреста…

Прокинувсь в морі раювання
І все збагнув, і похолов…
Іду дорогою вигнання,
І по сліду моєму — кров.

* * *

Олійник Б.
Мати

Зупиніться, поети!
                  Чекайте, не треба…
Мати вийшла на ґанок
                  і дивиться в небо.
Мати дуже висока,
                  древніша од космосу,
На плечі в неї райдуга
                  гнеться коромислом.
Приймачі підбадьорливо
                  сиплють прогнози.
Мати мовчки ковтає
                  просолені сльози.
Мати вірить не дуже
                  професорським викладам:
Ще ж немає од серця
                  точнішого приладу.
І тривога їй кригою
                  пада на серце:
«А як з космосу чорного
                  син не повернеться?»
О, тоді він для хлопців —
                  одвічною зіркою,
Будуть пафосні вірші
                  і оклики в збірках!
Будуть довгі романи
                  й поеми, як ринви…
Лиш ніколи не буде
                  у матері сина.
І тому вона йде
                  за село, на околицю,
І стає на коліна,
                  і небові молиться.
Та не супте ви брів
                  і не хмартесь осінньо:
Мати молиться в небо…
                  на рідного сина.

* * *

Олійник Б.
Мати сіяла сон…

Мати сіяла сон
під моїм під вікном,
А вродив соняшник.
І тепер: хоч буран,
                  хоч бур’ян чи туман,
А мені – сонячно.
Мати сіяла льон
                  під моїм під вікном,
А зійшло полотно.
І тепер: хоч яри,
                  хоч вітри крізь бори,
А я йду все одно.
Мати сіяла сніг,
                  щоб він м’яко – до ніг,
А вродило зілля.
І хоч січень січе,
                  а мені за плечем
Журавлі журавлять.
Мати сіяла хміль,
                  щоб дівчат звідусіль
Станом я знаджував,
А вони, як на сміх, проминали усі,
Все ж одна – зважилась.
Мати вибрала льон.
                  І вино вже давно
Хмільно так хмелиться.
І з-під крил журавлиних
                  мені під вікно
Листопад стелиться.
Тільки квітом своїм
                  при моєму вікні
Не опав соняшник.
Я несу його в світ,
                  щоб не тільки мені,
Щоб і вам сонячно.

* * *

Олійник Б.
Наша мати — сивая горлиця…

Наша мати — сивая горлиця.
Все до її серденька горнеться:
Золота бджола — намистиною,
Небо — празниковою хустиною,
Сивий дуб — прокуреним прадідом,
Білочка — мальованим пряником,
Жура-журавель над криницею —
Чистою сльозою-водицею,
А земля — пшеницею ярою,
А літа — замисленим явором,
Що із сорок першого журиться:
«Де ж це, молодице, твій суджений?»
Місяць — непоколотим золотом,
А береза — вранішнім солодом,
Хата — ластівками над стріхою,
А туман — вдовиною втіхою.
Крашанкою — сонечко в миснику…
А вона до всіх до них — піснею.

* * *

Олійник Б.
Пісня про матір

Посіяла людям
                  літа свої літечка житом,
Прибрала планету,
                  послала стежкам споришу,
Навчила дітей,
                  як на світі по совісті жити,
Зітхнула полегко —
                  і тихо пішла за межу.
— Куди ж це ви, мамо?! —
                  сполохано кинулись діти.
— Куди ви, бабусю? —
                  онуки біжать до воріт.
— Та я недалечко…
                  де сонце лягає спочити.
Пора мені, діти…
                  А ви вже без мене ростіть.
— Та як же без вас ми?..
                  Та що ви намислили, мамо?
— А хто нас, бабусю,
                  у сон поведе по казках?
— А я вам лишаю
                  всі райдуги із журавлями,
І срібло на травах,
                  і золото на колосках.
— Не треба нам райдуг,
                  не треба нам срібла і злота,
Аби тільки ви
                  нас чекали завжди край воріт!
Та ми ж переробим
                  усю вашу вічну роботу, —
Лишайтесь, матусю.
                  Навіки лишайтесь. Не йдіть.
Вона посміхнулась,
                  красива і сива, як доля,
Змахнула рукою — злетіли увись рушники.
«Лишайтесь щасливі», —
                  і стала замисленим полем,
На цілу планету,
                  на всі покоління й віки.

* * *

Олійник Б.
Сива Ластівка

Мамо, вечір догоря,
Вигляда тебе роса,
Тільки ж ти, немов зоря,
Даленієш в небеса,
Даленієш, як за віями сльоза.

Ти від лютої зими
Затуляла нас крильми,
Прихилялася
Теплим леготом.
Задивлялася білим лебедем,
Дивом-казкою
За віконечком, —
Сива ластівко,
Сиве сонечко.

Сад вишневий на порі,
Повернулись журавлі.
А мені, як до зорі,
Долітати на крилі
Все до тебе, як до вічної зорі.

Там, де ти колись ішла,
Тиха стежка зацвіла
Вечоровою матіолою,
Житом-долею світанковою.
Дивом-казкою,
Юним соняхом, —
Сива ластівко,
Сиве сонечко…

* * *

Олійник Б.
Та було у матері чотири сини…

Та було у матері чотири сини.
(Люлі-люлі. Гойда-хить).
Колисала їх, поки мала силу.
Виросли — пустила у світ.

Як прощались — присягали, звісно,
Ми ж тобі і те і се:
І любов довічну, і вірну пісню
У своєму серці принесем.

Та й пішли собі на чотири боки:
Хто плаями, хто шосе.
Снопувались дні, скиртувались роки,
Забувалось те і се.

В того жінка вийшла якась невправна,
В того клопоту як гусей.
Третій побивавсь: «Діла державні».
А четвертий — те і се.

Мати працювала в городній бригаді
І любила борщ пісний.
Перед сном, бувало, вмикала радіо,
Як передавали пісні.

А роки летіли, мов сиві коні…
Вже й недобачати стала.
Над очима клала дашком долоні —
Ждала-виглядала.

На двадцяте літо сини згадали,
Вдарили у поли скрушно.
Зрештою, на карті… село відшукали —
Рушили.

За поріг ступили:
«Здрастуй, ненько,
Вибачай, що трохи запізно.
Так зате ж тобі ми, хоч і далеченько,
А таки ж принесли пісню».

«То сідайте, діти. Дарма що тісно,
Дяка, що згадали мене.
А найбільша дяка вам за пісню!
То, синочки, хто ж почне?»

Перший зашарівся, наче ружа,
Другий прикусив губу.
Третій наполохано: «А чи зручно?»
А четвертий каже: «Забув».

І чогось так боязко озираються,
Мовби хтось у шию жене.
Почекала мати
                      та й знов питається:
«Ну, так хто ж, синочки, почне?»

Мовчать…
То послала їм долівку ряднами,
А собі у голови — кужіль.
Перед сном ввімкнула звично радіо:
Хай уже співають чужі.

* * *

Симоненко В.
Вклонися їй
..жінки — матері нашого народу
                                       О. Довженко

Коли малим ти вперше став
                                          на ноги —
Яка ж то радість матері
                                          була!
Від тихої колиски до порога
Вона тебе за руку провела.
Вона прибігла стомлена
                                         з роботи,
І, може, сон їй очі замикав,
А дома — новий клопіт і турботи,
І довга низка непочатих справ.
І ти не знав, що терпли в неї руки,
Коли вона сідала до стола
І, затаївши біль в душі і муку,
Із батьком річ проникливу вела.
Вона писала: «Добре нам живеться,
Ти ж про одне, про перемогу дбай.
Уже синок наш бігає й сміється…
Скоріше окупантів добивай».
Вона усе тоді робити вміла,
Вона усе тоді робить могла,
Вона усім нам щедро уділила
І ласки, і сердечного тепла,
Їй не шкодуй синівської любові,
Її мозолі й зморшки —
                                          все шануй,
Вклонися їй, скажи привітне слово
І руки працьовиті поцілуй.
Навчись її всім серцем поважати
І берегти від злоби і наруг:
Радянська жінка — трудівниця, мати, —
Вона твій перший і надійний друг.
Їй по плечу, здається, світ підняти,
Їй справи по плечу — великі і малі,
Бо це ж вона, вона народу мати,
А значить —
Мати правди на землі.

* * *

Симоненко В.
Лебеді материнства

Мріють крилами з туману лебеді рожеві,
Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві.

Заглядає в шибку казка сивими очима,
Материнська добра ласка в неї за плечима.

Ой біжи, біжи, досадо, не вертай до хати,
Не пущу тебе колиску синову гойдати.

Припливайте до колиски, лебеді, як мрії,
Опустіться, тихі зорі, синові під вії.

Темряву тривожили криками півні,
Танцювали лебеді в хаті на стіні,

Лопотіли крилати і рожевим пір’ям,
Лоскотали марево золотим сузір’ям.

Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу,
Виростуть з тобою приспані тривоги.

У хмельні смеркання мавки чорноброві
Ждатимуть твоєї ніжності й любові.

Будуть тебе кликать у сади зелені
Хлопців чорночубих диво-наречені.

Можеш вибирати друзів і дружину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.

Можна вибрать друга і по духу брата,
Та не можна рідну матір вибирати.

За тобою завше будуть мандрувати
Очі материнські і білява хата.

І якщо впадеш ти на чужому полі,
Прийдуть з України верби і тополі.

Стануть над тобою, листям затріпочуть,
Тугою прощання душу залоскочуть.

Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.

* * *
Симоненко В.
Матері

В хаті сонячній промінь косо
На долівку ляга з вікна…
Твої чорні шовкові коси
Припорошила вже сивина.

Легкі зморшки обличчя вкрили —
Це життя трудового плід.
Але в кожному русі — сила,
В очах юності видно слід.

Я таку тебе завжди бачу,
Образ в серці такий несу —
Материнську любов гарячу
І твоєї душі красу.

Я хотів би, як ти, прожити,
Щоб не тліти, а завжди горіть,
Щоб уміти, як ти, любити,
Ненавидіть, як ти, уміть.

* * *

Симоненко В.
Одинока матір

Він мовчки впав.
Отерпли зорі строгі,
Страждання опустилось на лице,
І краяв темінь
Передсмертний стогін,
Безпомічний і гострий,
Мов лянцет.
Його вже не було.
А ненависть стожала
Мечами помсти рвалася у світ,
Бо поруч з ним
Прострелені лежали
Твоя любов,
Твої сімнадцять літ.
Життя тріумфувало у двобої,
Життя крізь смерть
Утвердило себе…
І стала ти
В сімнадцять літ вдовою,
Хоч наречений твій
Ще й не зустрів тебе.
Росли роки.
Росло твоє чекання.
Печаль смоктала радощі твої,
І над твоїм
Розстріляним коханням
Безглуздо реготали солов’ї.
Та право материнства —
За тобою!
І син в колисці пісню наслуха.
Хай вузьколобі
Звуть його ганьбою,
А лицеміри — пасинком гріха.
Нехай духовні покидьки
Й заброди
Байстрям, безбатченком
Назвуть твоє дитя,
Найтяжчий злочин —
Вкрасти у народу
Тобі довірене життя.
Мадонно мого часу!
Над тобою
Палають німби муки і скорбот,
І подвиг твій,
Обпечений ганьбою,
Благословив розстріляний народ.

* * *

Таран А.
Хай щастить у Вашій хаті, мамо

Хай щастить у Вашій хаті, мамо,
Всім, хто переступіть Ваш поріг:
Добрим людям, і птахам так само,
І котові, що в теплі приліг;
Хай щастить кожненькій деревині,
Що до хати віти притуля,
Хай щастить малесенькій травині
Й вітерцю, що приліта здаля.
Ви завжди за всіх були дбайливі —
Бо така ж та доля у вдови.
Бо ж як будуть всі навкруг щасливі,
То щасливі будете і Ви.

* * *

ИИИИИИ

Джерела:

        1. Костенко Л. Вибране. — К. : Дніпро, 1989. — С. 96-97.
        2. Олійник Б. Пісня про матір : Поезії. — К. : Дніпро, 2004. — 192 с.
        3. Поезія: Л. Костенко, О.  Олесь, В. Симоненко, В. Стус. — К. : Наукова думка, 2001. — С. 204.
        4. Симоненко В. Ти знаєш, що ти — людина. — К. : Наукова думка, 2001. — 296 с.
        5. http://www.poetryclub.com.ua
        6. http://www.poeziya-ukrainy.com.ua/materi/

 рпп

рпор

У разі використання матеріалів цього сайту активне посилання на сайт обов’язкове

< Попередня   Наступна >

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *