Твір про прислів я: Твір на тему «Прислів’я» – Прислів’я та приказки в сучасному житті

Твір на тему «Прислів’я»

Велика і багата українська мова. З його допомогою можна висловити все, що хочеться. Усна народна творчість переходить з покоління в покоління. Це пісні і билини, романси та балади, частівки і потішки, ну і, зрозуміло, прислів’я і приказки. Саме в них відбивається вся мудрість українського народу, зібрана за багато століть. За допомогою прислів’їв і приказок ми маємо можливість перейняти досвід, знання наших предків. Буквально на кожну життєву ситуацію можна згадати прислів’я.

Мені дуже подобається прислів’я «Справі час, потісі годину». Вона вчить нас правильно розподіляти свій час, раціонально його використовувати, щоб все встигнути. Дуже часто ми чуємо від своїх друзів або знайомих, нібито у них стільки справ, що вони нічого не встигають зробити. А інші при такому ж обсязі роботи, при такій же завантаженості встигають все, і навіть залишається час на відпочинок. Різниця саме в тому, як людина розподіляє свій час. Якщо ми займаємося тією чи іншою справою, не потрібно відволікатися на інші справи, потрібно бути максимально зосередженим.

Наприклад, одні мої однокласники встигають і в загальноосвітній школі добре вчитися, і в музичній, ще й танцями займатися. Навантаження, звичайно, велика, але їм все вдається, а все тому, що їхні батьки привчили грамотно розподіляти свій час і жити «по годинах». А інші товариші ледве встигають справлятися з навчальною програмою в школі. Ці навички прищеплюються нам з самого раннього дитинства і супроводжують нас протягом усього життя, дуже допомагаючи нам.

До того ж, зміна роботи і відпочинку стане чи не святом для нас. Адже не можна весь час або тільки працювати, або тільки відпочивати. Потрібно чергувати заняття. Недарма кажуть, що найкращий відпочинок – це зміна виду діяльності. Час дуже швидкоплинний. Іноді нам здається, що ми все встигнемо зробити і навіть виправити. Але на ділі виявляється все інакше. Один день змінює інший, місяць біжить за місяцем, рік за роком …

« Твір “Перший сніг” Твір на тему “Про що мріє молоде покоління” »

Прислів’я та приказки в сучасному житті

Прислів’я та приказки в сучасному житті

ПрислівПрислів

З дитинства ми чуємо від мам, тат, дідусів і бабусь короткі вирази, схожі на вірші. Від них же або від вчителів у школі ми дізнаємося, що називаються ці вирази прислів’ями.

Чуючи з ранніх років, ми сприймаємо їх як частину культури й побуту, самі того не усвідомлюючи. Мало хто замислюється, звідки пішло те чи інше вираження. Дізнатися це, дійсно, дуже складно, адже багато прислів’їв за час свого існування встигли поміняти свій сенс.

Так чи інакше, прислів’я — це безцінний дар, який залишився нам у спадок від наших пращурів. Ці вирази несуть у собі віковий досвід і життєву мудрість, перевірену не одним поколінням.

У прислів’ї відбивається не особиста думка людини, а народний розум. У ній міститься духовне обличчя, прагнення та ідеали конкретного народу. Прислів’я є невіддільною частиною нашої мови. Самі того не помічаючи, ми вживаємо ці місткі фрази, оцінюючи будь-які події або розповідаючи історії.

Чи потрібні прислів’я сучасній людині?

Прислів’я — це універсальна пропозиція, яку можна застосовувати в різних життєвих ситуаціях. При цьому вони містять у собі певні повчання, виконання яких принесе людині тільки користь.

Чи потрібні прислів’я сучасній людині? Безперечно, адже вони свідчать про її освіченість та високий інтелектуальний рівень.

XXI століття — час інформації. Відповідь на будь-яке питання легко знайти в інтернеті. З’являються все більш розумні пристрої, що полегшують життя і підказують людині, що робити. Але ніякий, навіть найрозумніший, комп’ютер або штучний розум не здатний зрівнятися з народною мудрістю, заснованою на віковому досвіді.

Всього одне речення, яке прийшло до нас із давнини в незміненому вигляді, здатне зробити людину по-житейськи мудрішою. Знання прислів’їв і розуміння їхнього значення дозволяє правильно реагувати на ситуацію, що склалася, або подію, що відбулася.

Багато прислів’їв говорить нам про працю і лінь, про дружбу та сім’ю. Розвиток технологій і поява соціальних мереж призвели до того, що поняття «дружба» втрачає свій первісний зміст. «Друзями» тепер називають людей, які просто відправили заявку та отримали підтвердження.

Прислів’я потрібні ще й для того, щоб нагадати справжню природу дружби. Другом потрібно дорожити, виручати його у важких ситуаціях, а не лише ставити на його сторінці в соціальній мережі «лайки» та залишати коментарі під світлинами.

Пройде час, зміняться покоління, вже ми будемо вчити своїх дітей правильно поводитися. Незмінним залишиться тільки існування прислів’їв, які продовжуватимуть нести в собі мудрість і правду предків.

Дивіться також:

Значення і роль прислів’їв у нашому житті

Твір на тему «Звичаї та традиції українського народу»

Твір-роздум на тему «Слово»

Короткий твір, есе, речення про українську мову

Твір за прислів’ям «Сім разів відміряй один раз відріж » » Шпаргалочка

Кажуть люди : ” Сім разів відміряй – один відріж ” . Прислів’я ця означає те , що потрібно спершу подумати , перевірити, перевірити і вже потім братися за справу . І чи так уже вона права?

Звичайно , в нагальних ситуаціях ви міркувати не будете – просто зробите . І , можливо , будете праві . Але от коли є час подумати – краще і справді поміркувати.

Наприклад , хочете ви купити рибу. Або ви хапайте першу-ліпшу – або вдумливо виберете. Від цього залежить , що ви будете є сьогодні на обід – лежані тріску , продану втридорога , або смачну кефаль , куплену зі знижкою. Це , звичайно , простий приклад , і він не розкриває всю суть приказки .

Наприклад , що , якщо ти в пориві почуттів кинув дорогій для тебе людині жорстокі і образливі слова ? Звичайно , потім ти будеш гірко каятися , звинувачувати себе , але слів твоїх це вже не скасує. І можливо , це стане першою тріщинкою між вами , ким би ви не були – друзями , закоханими , родичами. Тому навіть під час суперечки краще подумати над своїми словами. Як би ви не були розпаленілі – потрібно знайти не слова образи , а слова розради або примирення .

У будь-якій справі краще спочатку подумати . І в роботі , і в особистому житті , і навіть у простих побутових справах . Від цього залежить все ваше життя . Звичайно , кожна людина може помилятися – на те він і людина , а не апарат . Але все ж , якщо є час і можливість обміркувати вчинок – треба обміркувати його . Інакше може трапиться , що завгодно: від дрібних нещасних подій до великомасштабних бід.

І особливо варто подумати , якщо ви – працівник на атомній станції і стежте за складними приладами. Але це все ж таки вже перебір. У будь-якій ситуації , яка може коштувати здоров’я і навіть життя не тільки вам , але і багатьом іншим людям , обов’язково треба ” відміряти “, перш ніж ” різати ” .

Наприклад , пілотові авіалайнера треба вдумливо і ретельно роздумувати над тим , що йому робити , не покладаючись виключно на диспетчера. Або навіть людина нешкідливу професії – кухар – повинен зважувати і визначати свої дії , адже від нього залежить здоров’я людей , які їдять його страви.

Так що краще завжди подумати , перш ніж робити.

Твір за прислів’ям «Що посієш, те й пожнеш» — 5-й клас

5 клас. Твір за прислів’ям «Що посієш, те й пожнеш».

В народній мудрості не буває нічого зайвого. Століттями помічалися важливі для людини оповіді, знаючи що він може зробити правильний вибір на своєму життєвому шляху.

Так і прислів’я «Що посієш, те й пожнеш». Нею нас вчать з самого маленького віку і намагаються, щоб ми чітко розуміли сенс цієї народної мудрості. Але, як я вже давно переконалася, людина все пізнає на власній шкурі. Саме тоді це стане максимально зрозумілим і обдуманим.

Щоб показати на більш зрозумілою мовою, я наведу вам один приклад з життя. Одного разу мені зустрівся один хлопчисько. Він тоді теж навчався в п’ятому класі. Але всі однокласники його дико не любили і мені стало шкода його. Але, трохи придивившись, я почала розуміти, чому діти так на нього ополчилися. Його звали Даня. Він, як здавалося, був звичайним учнем. Але немає. У його арсеналі з’явилися дивні і нікому не приємні звички. Даня вважав нормальним постійно обзиватися на інших хлопців.А, коли хтось давав йому здачі або обзивав його у відповідь, він починав ябедничати і дзвонити мамі, просячи аби та розібралася з кривдником. Іноді Даня дозволяв собі скинути на підлогу чиїсь речі з парти, заховати щось або просто почати бити когось. Але, при спробі помститися йому, все повторювалося — він ябедничал класному керівнику або викликали маму в школу на розбирання.

І так тривало весь час. На уроках Даня «клеїв дурня» і приходив без підручників, зошитів, ручки. Він постійно сперечався з вчителями і цілком намагався зривати уроки, демонструючи всім своїм поводженням не бажання вчити предмети і вести себе слухняно. Весь педагогічний персонал був дуже не задоволений його поведінкою. Незабаром викликали його маму на профілактичну бесіду з приводу виховання дитини. Вона відчувала себе дуже не приємно, їй було соромно за свого сина. Але нічого не допомагало. Даня цілком демонстрував своє невдоволення школою.

Незабаром йому почало набридати те, чим він себе розважав, захотілося знайти собі друзів і проводити разом весело дозвілля, але тепер до нього була повна неприязнь з боку всіх однокласників і решти школярів. Його спроби подружитися з ким-то цілком закінчувалися крахом, адже при цьому він все одно продовжував знущатися над дітьми і вести себе так, як ніби він у цьому світі один заслуговує всіляких благ. Закінчилася ця історія тим, що Даня весь навчальний рік провів майже в повній самотності, в табелі були одні негативні бали.

Дивлячись на цю ситуацію, можна точно доречно сказати: «Що посієш, те й пожнеш».

Твір за прислів”ям – Афины, частная школа, Киев

Воскресенье, Декабрь 30, 2012   |   Оксана Андрейко

Кому з нас не хочеться бути гарним співрозмовником, з яким цікаво спілкуватися? Хто не хотів би мати безліч друзів? Хто не мріяв досягти успіху в якихось перемовинах? А це значною мірою залежить від того, наскільки добре ми володіємо мовою, засобами виразності, прийомами переконання. Серед популярних художніх засобів — прислів’я та приказки, крилаті вислови, афоризми. Мабуть, кожна людина з дитинства знає народні прислів’я та приказки. Ці короткі, але влучні вислови чули ми від бабусі або дідуся, мами чи тата.

Та чи вміємо ми доречно, тактовно й правильно вживати ці малі фольклорні форми?

Саме таке завдання ми поставили перед нашими учнями, запропонувавши їм написати твір за прислів’ям.

 

«Не всякі жарти бувають чогось варті»

Одного разу хлопчику захотілося розсмішити свій клас на уроці інформатики. Спочатку він не знав, як це зробити, але побачив на сервері папку з непристойною назвою. Хлопчак здивувався, але раптом вигукнув на весь клас: «Дивіться, яку я папку зробив!». Всі над ним посміялись, а коли прийшов вчитель, розповіли йому, що цей учень зробив погану папку.

Вчитель інформатики покарав хлопця за такий ганебний вчинок, хоч насправді учень лишень похвалився чужою провиною, але вже було запізно щось міняти. Тоді хлопцю стало соромно, він збагнув, що його жарт виявився зовсім не смішним. Не дарма ж народна мудрість каже: «Не всякі жарти бувають чогось варті» (Кудряшов Анатолій)

IMAG0387«Ліпше своя хата, як чужа палата»

Жив — був один чоловік. Мав він сім’ю: маму, тата, брата та сестру. Мав він і своє господарство, хату, коня, корову та овець! Рано-вранці Іван (так звали чоловіка) вставав і йшов ловити рибу, вдень він господарював, а ввечері, стомлений, відпочивав із сім’єю на ґанку.

Все було добре, та чогось не вистачало. Йому здавалося, що десь там вдалині є краще життя. Він зібрав свої речі та покинув рідну домівку. Довго Іван блукав на чужині, але все, що він бачив, він порівнював з рідним домом. І нарешті хлопець зрозумів, що треба повертатися додому, бо ліпше своя хата, як чужа палата.

(Сафонов Микита)

 

«Яка робота, така й плата»

Колись дуже-дуже давно жив у якомусь селі Йонька. Надумав він якось грошей заробити. Розмірковував він, і дійшов висновку, що він прикинеться вправним кравцем. Пішов він у інше село. Там йому один чолов’яга замовив сорочку та штани. Але Йонька працював за принципом «косо, криво, аби живо», тому, коли той чоловік прийшов на примірку і побачив його роботу, він гнався за Йонькою аж до його садиби.

Правду кажуть в народі: «Яка робота, така й плата!» (Канов Богдан)

Просим Вас при перепечатке статьи ставить ссылку на наш сайт!  © Школа «Афины», 2012

Твір на тему: Прислів’я — Сочинение по литературе

Велика і багата українська мова. З його допомогою можна висловити все, що хочеться. Усна народна творчість переходить з покоління в покоління. Це пісні і билини, романси та балади, частівки і потішки, ну і, зрозуміло, прислів’я і приказки. Саме в них відбивається вся мудрість українського народу, зібрана за багато століть. За допомогою прислів’їв і приказок ми маємо можливість перейняти досвід, знання наших предків. Буквально на кожну життєву ситуацію можна згадати прислів’я.

Мені дуже подобається прислів’я «Справі час, потісі годину». Вона вчить нас правильно розподіляти свій час, раціонально його використовувати, щоб все встигнути. Дуже часто ми чуємо від своїх друзів або знайомих, нібито у них стільки справ, що вони нічого не встигають зробити. А інші при такому ж обсязі роботи, при такій же завантаженості встигають все, і навіть залишається час на відпочинок. Різниця саме в тому, як людина розподіляє свій час. Якщо ми займаємося тією чи іншою справою, не потрібно відволікатися на інші справи, потрібно бути максимально зосередженим.

Наприклад, одні мої однокласники встигають і в загальноосвітній школі добре вчитися, і в музичній, ще й танцями займатися. Навантаження, звичайно, велика, але їм все вдається, а все тому, що їхні батьки привчили грамотно розподіляти свій час і жити «по годинах». А інші товариші ледве встигають справлятися з навчальною програмою в школі. Ці навички прищеплюються нам з самого раннього дитинства і супроводжують нас протягом усього життя, дуже допомагаючи нам.

До того ж, зміна роботи і відпочинку стане чи не святом для нас. Адже не можна весь час або тільки працювати, або тільки відпочивати. Потрібно чергувати заняття. Недарма кажуть, що найкращий відпочинок – це зміна виду діяльності. Час дуже швидкоплинний. Іноді нам здається, що ми все встигнемо зробити і навіть виправити. Але на ділі виявляється все інакше. Один день змінює інший, місяць біжить за місяцем, рік за роком …

Твір за прислів’ям «Сім разів відміряй один раз відріж»

Як свідчить ще одна народна мудрість: помилитися може кожен. Але іноді ціна помилки буває дуже високою, і виправити її вже не в наших силах.

З самого дитинства і до цих пір мені говорила так мама. У дитинстві я ніколи, звичайно, не слухала її і всерйоз не сприймала. Коли я стала старшою, то трохи інакше почала ставитися до маминих слів. Мені навіть стало цікаво: звідки з’явилася ця приказка?

“Друзі пізнаються в біді” – це прислів’я, що несуча самий достовірний принцип, живе майже в кожному народі і мовою.

Народна мудрість говорить: корінь навчання гіркий, та плід його солодкий. З цим важко не погодитися.

Думаю, це одна з кращих прислів’їв. Невипадково, прислів’я – це народна мудрість, накопичена століттями.

Людина народжується і відразу починається навчатися, насамперед, самим простим речам: сидіти, ходити, впізнавати маму і тата, пізніше вчиться сам справляти нужду, говорити, малювати, правильно тримати ложку, вести себе в суспільстві. Все це повинні дати дитині батьки.

Потім дитина переступає поріг школи і встає на довгий і тернистий шлях до знань. У школі дитину навчають не тільки читати, писати, рахувати і жити в соціумі, але і думати, аналізувати, оцінювати, фантазувати. З часом нього формується своя точка зору, і він вчиться її доводити і відстоювати свою думку. Крім школи батьки можуть віддати свою дитину в музичну, художню, спортивну школи, де крім професійних навичок, він навчитися ще почуттю ритму, смаку, розвивається окомір, тренується сила волі та витривалість. Таким чином, розширюється кругозір дитини.

Після одинадцяти років, вже доросла, самостійна людина йде зі школи, але навчання його на цьому не закінчується, навпаки, з цього починається наступний, більш значущий період його життя – п’ять років університету. Зараз серед молоді побутує думка, що вища освіта не обов’язкова для багатого і щасливого життя, приклади тому – мільйонери, не закінчивши навіть школу: Стів Джобс, Білл Гейтс, Генрі Форд і багато інших. Але справа в тому, що ці люди відрізняються від нас, вони не просто мислять по-іншому, вони діють і досягають результатів. Не кожен з нас здатен на таке, тому – вік живи вік учись.

Скільки б не було тобі років, що ти завжди можеш дізнатися, чого раніше не знав. Головне – не треба цього боятися чи соромитися. І нехай тобі тридцять, сорок років – ніколи не пізно навчитися малювати або грати, наприклад, на флейті. Яскравий тому приклад – М. В. Ломоносов, який почав навчатися у вісімнадцять років! І як виявилося, не дарма. Не бійтеся вчитися, адже навчання – світло!

Почнемо з того, що таке порок. У словнику Даля порок – це недолік моральний, духовний; все, що гидко істини і добра, зло і брехня, як властивість, якість людини; всяке моральне извращенье, искаженье; схильність до лиха, до дурної життя.

Якщо вірити християнської релігії, то існує сім людських пороків, або Головних гріхів: гординя, жадібність, заздрість, гнів, хтивість, ненажерливість і лінь. Можна сміливо стверджувати, що матір’ю всіх цих гріхів є неробство?

Неробство – це вже “насіння” для проростання в людині такого пороку, як лінь. На мій погляд, це самий жахливий гріх, адже не дарма кажуть, ледачий могили не варто, лінь добра не дає, лінь перш нас народилася. Лінь часто доводить людину до крайності, залишає без шматка хліба, це самий підступний порок вже тому, що є вже спочатку в кожній людині, і з ним, безсумнівно, треба боротися.

Також неробство запросто може стати матюкаю іншого, не менш жахливого пороку – обжерливості. Обжерливість або просто обжерливість – це надмірність і жадібність до їжі, доводящая людини до скотинячого стану. Великі слова сказав відомий давньогрецький філософ Сократ: “Ми живемо не для того, щоб їсти, а їмо для того, щоб жити”. Значить, ми не повинні ставитися до їжі як до культу або як до єдиного джерела задоволення, їжа приносити ситість і здоров’я організму, а не шкоду тілу й душі людини.

Заздрість – соціально-психологічний концепт, що охоплює цілий ряд форм соціальної поведінки і почуттів, що виникають по відношенню до тих, хто володіє чим-небудь, чим хоче володіти завидующий, але не володіє. Спіноза визначив заздрість, як “незадоволення при вигляді чужого щастя” і “задоволення в його ж нещастя”. Важко повірити, але вона теж може виникнути в результаті бездіяльності, коли один працює та отримує бажане, а інший байдикує і заздрить першому.

Таким чином, слід бути уважнішими в життя, адже таке, здавалося б, невинна справа, як неробство, може перерости і страшні пороки.

Думаю, це прислів’я можна назвати самою “російської народної” з усіх. Хоча історія її походження та розвитку в мові достеменно не відома, прислів’я уже протягом кількох століть утримує одну з лідируючих позицій серед інших приказок та крилатих висловів у нашій мові.

Є інформація, що російська мова прислів’я прийшла з латинського і є вільним перекладом давньоримського крилатого вислову “Habent parvae commoda magna morae”, Що буквально перекладається як “Має велике терпіння отримує великі вигоди”.

У російській мові є кілька прислів’їв, зміст яких зводиться до терпіння і руху до мети. Так прислів’я “Терпи, козак – отаманом будеш!”, “На хотіння є терпіння”, “Не маючи терпіння, нічому не навчишся” будуть мати схожу значення з прислів’ям “Терпіння і труд все перетруть”. Але остання, як вже було сказано, є найбільш часто вживаною. Тим більше, що кожна прислів’я має своє вузьке значення і застосування, відмінне від інших. Що стосується нашої прислів’я, слово “праця” суттєво коригує і змінює її зміст. Саме по собі терпіння вкрай властиве темпераменту російської людини. Це можна знайти як у Біблії, так і російських казках. В Біблії сказано, що нетерплячість виглядає як праведний гріх, а терпіння прославляється як плід Духа, який повинен проявитися в житті кожного послідовника Христа. Що стосується казок, то тут яскравий приклад – Ємеля на печі. Можна сказати, що це приклад неймовірної ліні, а можна подивитися з іншого боку і побачити, що це прояв саме терпіння, бажання дочекатися того моменту, коли піч сама почне рухатися. У теж час, праця робить просте терпіння більш осмисленим і корисним заняттям.

Всі без винятку прислів’я таять в собі дуже важливий і повчальний сенс. Одні вчать нас бути добрими і чуйними, інші – справедливими і неквапливими. Прислів’я мають багату родовід, який бере свій початок з київської Русі, а інколи і самої Древньої Греції чи Риму. І, відповідно, вони дійшли до нашого, сучасного покоління, що ще раз доводить їхню правдивість і актуальність. Не зможуть жити брехливі думки стільки сотень років.

І прислів’я “Радості знай міру – в біді не втрачай віру” не буде винятком. Вона пройшла через багато поколінь, але не просто пройшла, вона навчила їх двом важливим речам.

Перше – потрібно вміти завжди вчасно зупинитися в розвагах або відпочинку. Веселощі не повинно бути сенсом життя, воно повинно допомагати набратися сил, як фізичних, так і моральних, щоб продовжувати працювати далі. Той же сенс має ще одне прислів’я: “Справі час – потісі годину”.

Друге свідчить про те, що людина завжди повинен зберігати віру в себе, в свої сили, в свою мету і мрію. Навіть якщо його наздогнали нещастя, низка невдач, він повинен зберігати свою віру і не здаватися. Особливо яскравим прикладом є історія чудового російського актора Олександра Абдулова. Олександр був серйозно хворий на рак, його діагноз був суворий, і шансу вилікувати недугу просто не було. Але він не впав духом, а продовжував чудово, на нього було приємно дивитися.

Таким чином, ми не тільки розкрили найважливіший зміст цього прислів’я, але і довели, як цей сенс впливає на долі людей.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *