Твір про лисицю 5 клас: Опис лисиці — Твір-розповідь про лисицю – Розповідь про лисицю на українській мові

Опис лисиці — Твір-розповідь про лисицю

Розповідь про лисицю

Мені подобаються лисиці. Я люблю дивитися фільми та читати статті про цих дивних тварин. Лисиці зустрічаються і в нашій країні, і в інших куточках земної кулі. Ці чудові тваринки бувають різних видів. Кожен вид називається по-різному: звичайними, афганськими, американськими, тибетськими, південноафриканськими лисицями. Найменший у світі вид лисиць живе в пустельних зонах Північної Америки та зветься фенек. За розміром тіла фенек менше, ніж наша домашня кішка.

Найбільше я люблю вивчати повади наших «рідних», рудих лисиць. Лисиці — розумні, цікаві тварини. Подібно до вовків, вони обирають собі пару на все життя. Для того щоб вивести потомство, вони риють нори або займають старі житла інших тварин, наприклад, борсуків. Самці охороняють самку до появи лисенят, а після з ретельністю піклуються про потомство. Коли малюки достатньо зміцніють, лисиці залишають нори й сплять на відкритих місцях. Влітку на траві, а взимку на снігу.

Виявляється, лисиці — важливі помічники для людини. Вони їдять тих гризунів, які часто завдають великої шкоди врожаю зерна. Лисиці — хижі ссавці. Вони харчуються дрібними гризунами, зайцями, птахами, а в південних районах — навіть плазунами. Іноді лисиці також їдять рослини та ягоди.

В народних казках лисиця вважається одним з найбільш хитрих персонажів, який намагається домогтися своєї мети лестощами, дотепністю, а іноді й обманом. Лисиця завжди намагається отримати вигоду зі своєї хитрості. Недарма в казках вона має безліч різноманітних прізвиськ: лисичка-сестричка, кумушка, Лиса Патрикеївна.

Я вважаю, що люди повинні дбайливо ставитися до цих красивих тваринок. Адже вони підтримують крихкий баланс у дикій природі.

Твір-опис лисиці

Лисиця звичайна — це досить поширений вид тварин. Вони зустрічаються в Європі, Північній Африці, Азії, Північній Америці, Австралії. Цей дивовижний звір зумів пристосуватися до всіх ландшафтно-географічних зон, починаючи з тундри й закінчуючи пустелею. При цьому він чудово відчуває себе не тільки в дикій природі, а й на околицях міст. Іноді вони поселяються на міських звалищах, у парках і підвалах будинків.

Залежно від місцевості, забарвлення і розміри тварин відрізняються. Чим ближче до півночі, тим лисиці стають більше та світліше. Найпоширенішим забарвленням лисиці є яскраво-руда спина, біле черевце й темні лапки. Це витончений звір на тонких лапах. У нього витягнута мордочка, гострі вушка та довгий пухнастий хвіст.

Хоч лисиця і типовий хижак, харчується вона дуже різноманітно. Крім дрібних тварин, птахів і яєць в її раціоні присутні також рослини. Особливо добре їм вдається полювання на полівок. Коли взимку лисиця чує під снігом гризуна, вона тут же прислухається до його шелесту, а потім різко пірнає під сніг, безпомилково ловлячи видобуток.

Лисиці вибирають собі пару на все життя, як і вовки. Для того щоб вивести дитинчат, вони риють нори, але іноді займають порожні нори інших тварин, наприклад, борсуків. Лисиці — відмінні батьки. Самці беруть активну участь у вихованні дітей і зворушливо піклуються про подруг до появи лисенят. Вони облаштовують нори, охороняють самку з виводком. Це дуже розумна та красива тварина. Саме тому їх спробували одомашнити. Але лисиці, які вийшли в результаті селекції, відрізняються від диких побратимів. У них обвисають вуха, погіршується якість хутра та навіть змінюється форма голови. Таким чином, вони стають більше схожі на собак, ніж на лисиць. На мою думку, не варто їх перетворювати на іграшки, місце диких звірів у дикій природі.

Інші тексти:

Як звірі готуються до зими?

Твори та розповіді про ведмедя українською мовою

Твір на тему «Їжак»

Розповідь про лисицю на українській мові

Хто така лисиця? Як вона виглядає, де живе і чим харчується, які в неї звички – про все це читайте в даній статі.

Що це за звір. Як виглядає лисиця

Лисиця – це хижа тварина, відноситься до сімейства собачих.

Зовні схожа на середніх розмірів собаку, але звички у неї більше котячі. На її гнучкому тілі розташована акуратна голова з гострою мордочкою і рухливими, завжди настороженими, великими темними вухами, ноги короткі, тонкі, але міцні.

На особливу увагу заслуговує шуба цього звіра – вона пишна, красива, кольору буває різного. Найчастіше зустрічаються яскраво-руді лисиці, але можуть бути ще чорні, чорно-бурі, сріблясті. Є така закономірність: в північних районах хутро цих тварин густе і яскраве, але чим далі на південь, тим воно скромніше і по густоті, і по забарвленню. Хвіст у лисиць дуже гарний – довгий, до 60 см, пухнастий, завжди з білим кінчиком. На лисиць полюють тільки задля їх цінного хутра.

Слух зір і нюх лисиць

Слух у лисиці відмінний. Вона може за сотню кроків почути шурхіт миші в норі, дальній помах крил і біг зайця. Її великі вуха, як локатори, дуже добре визначають джерело звуку. Також лисиця вміє визначати відстань, звідки долетів до неї звук.

Цей звір має цікавий зір: далекозорі очі пристосовані помічати навіть найменший рух, добре бачать у темноті, але лисичка погано розрізняє кольори, тому до нерухомо завмерлої людини вона може підійти дуже близько.

Нюх у неї хороший, але багато інших тварин мають набагато більш гострі чуття.

Дуже добре у лисиць розвинені тактильні відчуття: м’яко і нечутно ступаючи по землі, листю або снігу, вони своїми пружинистими лапами відчувають найдрібніші деталі. Можуть знайти нору крота або джмелине гніздо одними лапами.

Де живуть лисиці

Лисиць можна зустріти по всій північній півкулі Землі, навіть в Північній Африці.

Вони риють собі нори з декількома входами-виходами і підземними тунелями, які ведуть у гніздо.

Іноді займають чужі оселі, наприклад, борсучі нори. Тут вони виводять потомство і ховаються від небезпеки. Сплять дуже чуйно.

Чим харчуються лисиці

Лисиця – хижак, відмінний, дуже швидкий і спритний мисливець. Від самого процесу полювання вона отримує велике задоволення. Її здобич – це дрібні гризуни, зайці, кроти, птиці. Любить ласувати яйцями, поїдає комах, їх личинок, черв’яків, ловить рибу, раків. У голодні часи не гребує падаллю. Може урізноманітнити раціон ягодами і фруктами.

До речі, винищуючи гризунів і жуків, лисиця приносить велику користь сільському господарству.

Розмноження лисиць

Шлюбний період у лисиць припадає на січень-лютий. За однією самкою доглядає відразу кілька самців, які б’ються до крові між собою. З переможцем лисиця створює пару. Лисиці – хороші батьки. Вони все роблять удвох – риють нору, ростять потомство, добувають їжу.

Вагітність самки триває 2 місяці, на початку весни в норі народжується 5-7 сліпих і глухих цуценят (так називаються лисячі дитинчата). В 2 тижні цуценята починають бачити і чути, у них прорізаються зубки. Але півтора місяця малюки не виходять з нори, харчуючись материнським молоком. Тільки в червні лисенята починають виходити назовні разом з батьками. Вони граються на сонечку, вчаться полювати.

В середині осені лисиці йдуть із сім’ї в самостійне життя. У 2 роки вони вже здатні розмножуватися.

Види лисиць

Всього в природі існує більше 20 видів цих тварин. Найпоширеніша – звичайна руда лисиця. Також є африканська, бенгальська, сіра, піщана, мала, бразильська і інші види лисиць.

Одна з найцікавіших – фенек. Це мініатюрна лисичка з цікавою зовнішністю, за розмірами вона навіть менше кішки .. Живе в Північній Африці.

Звички лисиць

Чому у всіх казках лисиця – кмітлива, хитра, підступна, спритна і розумна? Тому що вона в дійсності така і є. Можна тільки дивуватися, як цей звір вміє заплутувати сліди, обманювати дичину, прикидатися і хитрувати. Хоча не варто лисиці приписувати якісь неймовірні здібності.

Розум і хитрість – це всього лише звіриний інстинкт, яким її наділила природа, щоб лисиця змогла вижити.

Твір про лисицю | твір-опис лисиці українською мовою

Лисиця – сама хитра з усіх героїв дитячих казок. За її пригодами стежити цікаво, вона запросто обманює інших звірів і часто виходить переможницею навіть з неприємних ситуацій. І вовк, і ведмідь, і заєць – всі вони виявляються у лисиці в дурнях. Варто заплющити очі, і її вигляд тут же виникає в голові.

Багато хто переконаний, що більшість лисиць – руденькі. Це не зовсім так, ці звірі бувають дуже різні – сріблясті, чорні та інших кольорів. Обєднує їх всіх лисиць одне – пухнасте хутро завжди дуже красиве. Білі лисиці – полярні – називаються песцями. Зовні вони сильно відрізняються від своїх побратимів.

Лисицю виділяють гострі вуха і довгий хвіст. Хутро на вухах часто темніше, ніж на тілі. Це невелика тварина, розміром з невисоку собачку. Повадки і звички лисиць буже схожі на собачі. Правда лисиці, як і кішки, легко полюють на мишей. Особливо взимку, коли їм важче впіймати більш велику здобич, наприклад зайця.

Влітку і взимку шкурки лисиць трохи різні, вони змінюють забарвлення, щоб краще маскуватися. А ще змінюється густота, тому що влітку підшерстя зникає, інакше лисичкі буде дуже жарко.

Свою хитрість лисиці показують в полюванні. Іноді трапляється, що вони залазять в курники або крадуть гусей і качок. Часто у них виходить обдурити сторожових собак. До того ж лисиці – майстри по підкокам.

Лисиці хороші батьки і піклуються про своє потомство. Лисенят народжується декілька, вони разом грають і вчаться у батьків полювати. Мама-лисиця нізащо не кине в небезпеці дитинчат. Буває, що вона прикидається слабкою, щоб відвести від нори з лисенятами хижака або мисливця.

Лисячі нори дуже цікаві, вони зазвичай мають два входи. Це щоб втекти в разі небезпеки. По-моєму, це дуже розумна стратегія.

Кажуть, що вчені зараз вже вивели домашню лисицю. Веселий звір тепер не боїться людини, любить прогулянки і дуже ласкавий. Але якщо підібрати лисеня в лісі, то воно виявиться зовсім не таким. Дикий звір повинен жити на волі!

Лисиця – як виглядає, де живе, що їсть, відео, фото

Лисиця: опис, будова, характеристика. Як виглядає лисиця?

Де живе лисиця

Чим харчується лисиця у природі

Спосіб життя лисиці

Скільки живе лисиця

Вороги лисиці

Чому лисиця хитра

Види лисиць, фото та назви

Розмноження лисиць

Лисиця в домашніх умовах: утримання та догляд

Чим годувати лисицю в домашніх умовах

Цікаві факти про лисиць

Лисиця, відео

Хитра лисиця, лисичка-сестричка, поряд з вовком і ведмедем є одним з популярних образів слов’янської міфології, частим героєм багатьох народних казок, в яких образ цього звіра міцно асоціюється з хитрістю, лукавством, підступністю. Адже тільки лисиці, наприклад, вдалося з допомогою хитрості поласувати колобком. Але чому ж у лисиці така своєрідна репутація? Чи зумовлена вона якимись реальними природними звичками цієї цікавої тварини, що мешкає в наших широтах? Про все це (та й багато іншого) ви зможете почитати далі в нашій статті.

Лисиця: опис, будова, характеристика. Як виглядає лисиця?

Лисиця – хижий ссавець, що належить до сімейства псових, тобто є далеким родичем, як вовка, так і домашньої собаки.

Розмір лисиці залежить від її виду і варіюється від 18 см (у самої маленької лисиці – фенека) до 90 см. Також різниться і вага лисиці – від 0,7 до 10 кг. Всі лисиці виділяються особливою родовою ознакою – витягнутою мордою, подовженим тілом, але з короткими кінцівками.

А ще у всякої порядної лисиці в наявності пухнастий хвіст. Цей самий пухнастий хвіст лисиці не для краси лише створений природою, але і служить практичним цілям, він виступає стабілізатором під час бігу, а в зимові холоди може додатково зігріти свою господиню. Довжина хвоста лисиці залежить від її виду, в середньому вона становить 40-60 см.

Слух у лисиці, а також нюх розвинені відмінно, саме на них ці звірі в першу чергу покладаються під час полювання. Що ж стосується зору, то він також непогано розвинений, більш того адаптований для нічного способу життя і дозволяє добре бачити в темряві. Ось тільки єдиним недоліком зору лисиці є той момент, що він не здатний розпізнавати кольори. В пащі у лисиці є 42 зуба, за винятком великовухої лисиці, у якої зубів аж цілих 48.

Тіло лисиці вкрите рудою шерстю, густота цього волосяного покриву залежить від виду лисиці і місця її проживання, а також може змінюватися в залежності від пори року. Так, наприклад, у лисиць, які мешкають у суворих північних умовах, на зимовий час хутро стає густим та пишним, влітку ж пишність хутра лисиці зменшується.

Де живе лисиця

Лисиці живуть по широкому географічному ареалі, їх можна зустріти в лісах Європи, Азії, Північній Америці, Північній Африці і навіть Австралії. Живуть лисиці і в наших українських лісах. Від людських очей лисиці часто ховаються в норах, які або риють самі, або ж не гребують їх забрати у інших тварин. Можна їх зустріти також у печерах і навіть великих дуплах дерев.

Чим харчується лисиця у природі

Що їсть лисиця у своєму лісі? Як ми вже писали вище, лисиця – хижий звір і їжею для неї служить різна більш дрібна живність – різні гризуни (польові миші, ховрахи), зайці, птахи, що гніздяться на землі. Не гребує лисиця і падлом, а також недоїдками після інших хижаків (вовків, ведмедів), особливо якщо це відбувається взимку, коли зловити свіжу живність більш проблематично.

Лисиці, які проживають у степових районах собі в їжу можуть вживати і різних великих комах (жуків, термітів, сарану), жаб. Якщо поруч є річка, то лисиця не упустить можливості поласувати рибкою. У літній період меню лисиць урізноманітнюється різними фруктами, ягодами, плодами, так як подібно ведмедям, лисиці є всеїдними тваринами.

Цікавий факт: під час полювання лисиця може розвивати швидкість до 50 км на годину.

Спосіб життя лисиці

Лисиці ведуть, як правило, нічний спосіб життя, ховаючись вдень в своїх норах, і виходячи вночі на полювання. Цьому сприяє особливість їх зору, яка дозволяє добре бачити вночі.

Живуть лисиці, як правило, поодинці, іноді по двоє-троє і мають свою територію, яку позначають своїми екскрементами.

Скільки живе лисиця

Тривалість життя лисиці в природних умовах в середньому становить від 3-х до 10-ти років, хоча в зоопарку лисиця може доживати до 25-ти років. Така різниця обумовлена тим, що більш старі лисиці не можуть настільки ж успішно полювати в природних умовах.

Вороги лисиці

В природі у лисиці не так вже й багато ворогів, деяка небезпека може виходити від тих же вовків і ведмедів, але тільки у випадку, якщо лисиця з необережності посягне на їх здобич. А так, то найголовнішим ворогом лисиці (як і багатьох інших тварин) є найнебезпечніший хижак – людина. Багато лисиць було винищено мисливцями і браконьєрами заради їх пухнастого хутра, яке згодом йде на шуби.

Чому лисиця хитра

Чому лисицю називають хитрою? Деякі вважають, що така погана репутація прикріпилася завдяки звичкам цих тварин під час полювання. Справа в тому, що лисиця завжди дуже хитро підкрадається до своєї здобичі, може годинами терпляче чекати в засідці біля заячої нори, і коли потенційна здобич з’являється на виду, вона також дуже спритно і блискавично її хапає своїми зубами.

Крім цього лисиці відмінні умільці заплутувати сліди і втікати від переслідувань, різко змінюючи напрямок руху, напевно завдяки цим вмінням та звичкам здавна до лисиці прикріпився епітет «хитрий».

Види лисиць, фото та назви

У природі існує кілька основних видів лисиць, і нижче ми детальніше розглянемо кожен з них.

Звичайна лисиця

Вона ж руда лисиця, є самим популярним і одночасно найбільшим представником сімейства лисиць. Вага лисиці звичайної сягає до 10 кг, довжина тіла разом з хвостом 150 см. Забарвлення рудої лисиці, хоч і є рудим, але може мати безліч різних відтінків залежно від місця проживання лисиці, характерною відмінністю цього виду лисиці, є наявність білого кінчика на кінці хвоста і чорний окрас вух зверху. Проживає лисиця звичайна по всій території Європи, Азії, півночі Африки, Північній Америці, Австралії.

Американська лисиця

Американська лисиця живе виключно на території американського континенту в південно-західних штатах США і півночі Мексики. Має середні розміри: довжина її тіла становить від 37 до 50 см. Спина цього виду лисиці пофарбована в жовтувато-сірі тони. Характерною особливістю американської лисиці є наявність чорного кінчика на хвості.

Афганська лисиця

Також відома як бухарська, белуджистанська лисиця, є порівняно маленьким представником свого виду, її довжина не перевищує 0,5 метра, а вага варіюється від 1,5 до 3 кг. Серед інших лисиць афганська лисиця виділяється своїми великими вухами, що мають до 9 см висоти. Забарвлення шерсті цієї лисиці має насичений бурувато-сірий колір. Мешкає на території Афганістану та сусідніх країн. Також зустрічається в Єгипті, ОАЕ, Туркменії.

Африканська лисиця

Африканська лисиця за своїм зовнішнім виглядом дуже схожа на лисицю звичайну, єдине, вона в рази менше за розміром. Загальна її довжина не перевищує 70-75 см, а вага має в середньому 3,5-3,6 кг. Ще одною її відмінністю від лисиці звичайної є наявність більш довгих ніг і вух. Мешкає у багатьох країнах Африки.

Бенгальська лисиця

Вона ж індійська лисиця, зазвичай середнього розміру, максимальна довжина складає 60 см. Шерсть у бенгальської лисиці коротка й пригладжена, має червоно-коричневий або піщано-коричневий колір. Мешкає на території Індії, у передгір’ях Гімалаїв, Бангладеші, Непалі.

Степова лисиця (корсак)

Ця лисиця також дуже схожа з лисицею звичайною, але на відміну від неї має ще більш загострену морду, більш довгі ноги і більш широкі вуха. Але розмірами менше, довжина тіла становить 0,5-0,6 м, а вага – 4-6 кг Має більш світле забарвлення шерсті і темний або темно-коричневий колір кінчика хвоста. Мешкає степова лисиця у багатьох країнах, починаючи від південного сходу Європи до Азії, в тому числі в Ірані, Казахстані, Монголії, Азербайджані.

Піщана лисиця

Цей вид лисиці може похвалитися широкими вухами і не менш широкими лапами, що мають спеціальні подушечки, які захищають лисицю від гарячого піску густим хутряним покривом. Блідо-коричневий окрас піщаної лисиці служить їй до того ж чудовим маскуванням на тлі піску і каменів, де вона мешкає. Розміри цієї лисиці середні – довжина складає 89-90 см, вага – 3,5-3,6 кг. Мешкає піщана лисиця в пустелях Північної Африки, від Марокко і Єгипту до Сомалі.

Тибетська лисиця

Має коричневе або вогненно-червоне забарвлення спини, що переходить в світло-сірий колір боків. Мешкає ця лисиця на території тибетського плато, зустрічається також в Індії, Непалі та Китаї. Її довжина становить 60-70 см, вага – до 5 кг.

Фенек

Фенек примітний тим, що це сама маленька лисиця у світі, довжина його тіла складає всього лише 40 см, а вага до 1,5 кг. Незважаючи на найменші розміри у лисиному царстві у фенека також найбільші вуха серед всіх лисиць, їх довжина досягає до 15 см. Мешкають фенеки як і піщані лисиці в пустелях Північної Африці, і їх лапи також мають спеціальні захисні прокладки, що оберігають своїх господарів від розпеченого на Сонці тамтешнього піску. Має руде забарвлення, кінчик хвоста у них чорний.

Великовуха лисиця

Незважаючи на назву вуха в неї не такі великі, як у фенека, тим не менш, вуха цієї лисиці непропорційно великі і досягають 13 см. Великовуха лисиця має сіро-жовте забарвлення з білими, жовтими або бурими плямами. Характерною відмінністю цього виду є наявність цілих 48 зубів (у всіх інших лисиць їх тільки 42). Мешкає ця лисиця в Південній і Східній Африці.

Розмноження лисиць

Як же відбувається розмноження лисиці? Подібно своїм далеким родичам вовкам лисиці є моногамними тваринами, у яких шлюбний період відбувається в певний період в році. Його час залежить від виду лисиці, але, як правило, він триває з грудня по березень. Для створення потомства і його навчання самець і самка лисиці на час утворюють повноцінну пару.

Ще перед початком шлюбного періоду самка лисиці починає пошуки затишної нори, в якій і з’явиться на світ її потомство. Самець всіляко допомагає упорядкувати лігво, часом навіть ловить бліх та інших паразитів на тілі вагітної самки.

Вагітність самки лисиці в залежності від її виду триває від 48 до 60 днів, після чого народжуються маленькі лисинята, в одному виводку буває від 4 до 16 малюків, які подібно кошенятам народжуються сліпими і лише згодом у них прорізуються очі.

Протягом півтора місяця після народження малюки знаходяться на грудному вигодовуванні, лише після цього, коли у них починають прорізатися перші зубки, мама лисиця поступово починає приручати їх до м’ясної їжі, а потім і до її здобичі. Для цього мама лисиця навчає їх полюванню на різних дрібних комах, жуків, ящірок, жаб. Через кілька місяців лисенята вже різко збільшуються в розмірах, а через рік і зовсім покидають своїх батьків повністю готовими до самостійного життя в лісі.

Статева зрілість у лисиць настає на другий рік життя.

Лисиця в домашніх умовах: утримання та догляд

Якщо ви шукаєте чогось незвичайного, то замість звичних кішки або собаки, можете завести вдома і лисицю, важливо лише пам’ятати, що утримання цих тварин має низку правил:

• Клітка для лисиці обов’язково повинна бути просторою, щоб вона могла б там зробити лігво.
• Також у клітці обов’язково має бути поїлка, щоб лисиця не відчувала спраги.
• З лисицею можна і потрібно займатися дресируванням, так вона не буде нудьгувати і зможе швидко прив’язатися до своїх господарів, подібно до собаки, ще одної далекої родички.
• Тим не менш, агресивні ігри з лисицею не рекомендуються, вона може вкусити.
• У літній період лисиці можуть виділяти досить сильний і неприємний запах, просто кажучи смердіти, так що їх необхідно буде купати хоча б один раз в два тижні.
• Дуже важливо при утриманні лисиці вдома мати хорошого ветеринара, який буде робити регулярний огляд вашого незвичайного вихованця.

Чим годувати лисицю в домашніх умовах

Що стосується харчування, то лисиць можна цілком годувати собачим кормом, правда тільки вищого сорту, курячим м’ясом, яловичиною або рибою. В цілому в харчуванні вони не дуже вибагливі.

Цікаві факти про лисиць

• У деяких народів в давнину саме лисячі шкури служили в якості грошей.
• Те що лисиця частий герой багатьох казок ні для кого не новина, а от цікаво що в стародавній Месопотамії вона шанувалася як священна тварина.
• В середньовічній Японії лисицю часом вважали справжнім вовкулакою.
• Слух у лисиці настільки сильний, що вона може почути писк польової миші на відстані 100 метрів.
• Можливо, ви читаєте цю статтю за допомогою браузера «Мозіла Файрфокс», символом якого є наша сьогоднішня героїня – лисиця.

Лисиця, відео

І на завершення цікавий документальний фільм про лисиць від каналу Animal planet.

Автор: Павло Чайка, головний редактор журналу Пізнавайка

При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв’язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту [email protected] або у Фейсбук.

Розповідь про лисицю

Лисиця – це хижа тварина, яке зовні схожа на собак, а звичками на кішок. Лиса покрита пухнастою і густою шерстю, у неї гострі вушка і мила мордочка. Колір шикарною шуби у лисиць зазвичай рудий, але можна зустріти чорну і навіть сріблястого кольору лисицю.

Довжина тіла рудої красуні приблизно шістдесят – дев’яносто сантиметрів, а довжина хвоста сорок – шістдесят сантиметрів. Вага від шести до десяти кілограм. На превеликий жаль на лисиць полюють тільки через шикарного хутра, тому їх не так вже й багато залишилося.

Існує різні види лисиць, таких як:

• Звичайна лисиця.
• Бенгальська або індійська лисиця.
• Південноафриканська лисиця.
• Лисиця Тибету.
• Піщана лисиця.
• Американська лисиця.
• Афганська лисиця.
• Сіра лисиця.
• Великовуха лисиця.
• Пампаська лисиця.

Лиса хороша мисливиця, у неї хороший слух і бездоганне зір, так само гострий нюх. Харчується лисичка мишами, птахами, ягодами, травою, так само вона з легкістю ловить рибу. Існує міф, що лисиця дуже любить зайців, це абсолютно не так. Через короткі лап у зайця, лисицю дуже складно наздогнати вухатого.

Хитра хижачка живе в лісі, там вона риє нору з двома входами, під землею проходить безліч тунелів, через які можна потрапити в саму нору, де вони виводять своє потомство і ховаються від небезпек яке підстерігають рудих красунь.

Руда лисиця дуже розумна, самець і самка удвох виховують своє потомство. Приблизно один раз на рік лисиці дають потомство на світло. Одна лисиця народжує до шістнадцяти малюків. Потомство у лисиці народжується сліпим і глухим, тільки через чотирнадцять днів вони починають бачити, чути і ходити. Потомство мати-лисиця вигодовує молоком, потроху привчаючи малюків до грубої їжі. Лисиця живе недовго, приблизно десять років, але в зоопарку або заповідниках вони можуть прожити до двадцяти, а то і більше років.

Цікаві факти про лисиць

• Лисиця дуже любить грати з круглими предметами.
• Лисиця з легкістю може почути гризуна під метровим шаром снігу.
• Хоч лисиця нащадок вовка, вона ніколи не живе зграями.
• Лисиця може видавати понад сорок різних звуків.
• Існує найменша лисиця, яка важить не більше 1.5 кілограма.
• Хвіст лисиці – це не красива прикраса, він допомагає утримувати рівновагу при бігу.
• У лисиці є кігті, за допомогою їх вона може повзати по деревах.
• У шлюбний період лисиця танцює шлюбний танець.

« Доповідь про лисиць Доповідь про лося »

Лисиця звичайна — Вікіпедія

Лисиця гавкає

Лисиця звичайна, або руда, лис рудий (Vulpes vulpes, syn. Vulpes fulva)  — найбільш розповсюджений та широко відомий вид роду Лисиця (Vulpes) родини Псові (Canidae). Вона також є найбільшим видом роду: довжина тіла 60–90 см, хвоста — 40–60 см, маса 6–11 кг. У більшості випадків забарвлення спини яскраво-руде, часто з неясним темним візерунком, черево біле, іноді чорне. Забарвлення у тварин з південних районів ареалу тьмяніше. Поряд з типово забарвленими «вогнівками» трапляються особини з темнішим хутром: сиводушки, хрестовки, чорно-бурі. Зрідка в природі зустрічаються альбіноси.

Лисиця звичайна розповсюджена вельми широко: в Європі на всій території, Північній Африці (Єгипет та Алжир, Марокко, Північний Туніс), більшій частині Азії (аж до Північної Індії, Південного Китаю та Індокитаю), в Північній Америці від арктичної зони до північного узбережжя Мексиканської затоки. В Австралії лисиця була акліматизована і розповсюдилася на всьому континенті, за винятком деяких північних районів із вологим субекваторіальним кліматом. Лисиця трапляється від рівня моря до 4500 метрів. В Україні лисиця руда зустрічається по всій території.

Раніше вважалось, що в Америці живе окремий вид лисиць, але останнім часом його розглядають як підвид рудої лисиці.

Забарвлення та розміри лисиць відрізняються великою географічною мінливістю; всього нараховують 40–50 підвидів, не беручи до уваги дрібніших форм. Загалом, при просуванні на північ лисиці стають більшими та яскравішими, на південь — дрібнішими та більш тьмяно забарвленими. У північних районах та в горах також частіше зустрічаються чорно-бурі та інші меланістичні форми забарвлення лисиць.

Описане різноманіття забарвлення та величини лисиці пов’язане з широтою її ареалу та великим різноманіттям умов існування в окремих його частинах. Достатньо сказати, що лисиці заселяють, хоч і з різною щільністю, всі ландшафтно-географічні зони, починаючи з тундри та субарктичних лісів аж до степу та пустель, включаючи гірські масиви в усіх кліматичних зонах. При цьому лисиця водиться не тільки в дикій природі, але й в культурних ландшафтах, а також на околицях міст, в тому числі великих (таких як Київ та Варшава; в Лондоні лисиці є вельми звичайними на околицях, а іноді з’являються і в центральній частині міста). Більш того, часом в урбанізованій місцевості лисиця знаходить особливо сприятливе для себе середовище.

У всіх частинах свого ареалу лисиця віддає перевагу відкритій місцевості, а також районам, де наявні окремі гаї, переліски, а також пагорби та яри, особливо якщо взимку сніговий покрив в них є не занадто глибоким та пухким. Тому з усіх кліматичних зон найбільше лисиць живе в степовій та лісостеповій, а не в лісовій.

Лисиця є звіром достатньо осілим. У більшості районів їй невластиві постійні переселення. Вони відомі лише в тундрі, пустелях та горах. Наприклад, одна з помічених в Малоземельській тундрі (Архангельська область Росії) лисиця була потім вбита за 600 кілометрів на південний захід. Молоді звірі, що розселяються з батьківського лігва, звичайно трапляються на відстані від 2–5 до 15–30 км від нього; рекорд на території України — піймання лисиці за 120 км від місця кільцювання.

Чисельність лисиць помітно коливається за роками. На її стан впливають такі чинники, як кількість гризунів, погодні умови, наявність в популяції інфекційних захворювань. У голодні роки не тільки падає плодючість самиць та виживає менша кількість цуценят, але й виникають умови, сприятливі для поширення епізоотій, які інколи охоплюють великі території. Характерні для лисиць епізоотії — сказ, чума хижаків, зуднева короста.

Лисиця з упольованим гризуном

Лисиця, хоч і належить до типових хижаків, має дуже різноманітний харч. Серед їжі, яку вона вживає, виявлено понад 400 видів самих лише тварин, не враховуючи кількох десятків видів рослин. Усюди основу її харчування становлять дрібні гризуни, головним чином полівки. Можна сказати, що від їхнього достатку та досяжності значною мірою залежить стан популяції цього хижака. Більші ссавці, зокрема зайці, відіграють у харчуванні значно меншу роль, хоча в деяких випадках лисиці їх цілеспрямовано ловлять, особливо зайченят, а під час заячого мору можуть поїдати трупи. Іноді великі лисиці можуть нападати на телят сарни. Птахи в харчуванні лисиці не відіграють такої ролі, як гризуни, хоча цей хижак ніколи не втратить шанс піймати птаха, який опинився на землі (починаючи від найменших і до найбільших, наприклад, гусей та глушців), а також спустошити кладку яєць або нельотних пташенят. Також лисиця може красти свійських птахів, але, згідно зі спостереженнями зоологів, робить це набагато рідше, ніж заведено вважати.

У пустелях та напівпустелях лисиці часто добувають плазунів. У Канаді та північно-східній Євразії лисиці, що живуть уздовж великих річок, сезонно харчуються майже на 100 % лососем, що загинув після нересту. Майже повсюди влітку лисиці з’їдають безліч жуків та інших комах. Окрім того, вони не гидують харчуватися всіляким падлом, особливо в голодні часи.

До раціону лисиці звичайної (рудої) входять і рослини, насамперед — плоди, фрукти, ягоди, рідше вегетативні частини рослин. Вони входять до складу харчування лисиць майже всюди, але найбільше на півдні ареалу; втім, ніде вони не відіграють основної ролі в харчуванні виду.

Лисиця, що спить на снігу

Індивідуальна ділянка, яку посідає пара або сім’я лисиць, має забезпечувати їх не тільки достатньою кількістю їжі, але й придатними для облаштування нір місцями. Лисиці риють їх самі, або (що трапляється часто) займають нори борсуків, бабаків, песців та інших рийних тварин, пристосовуючи їх до своїх потреб.

Найчастіше лисиці поселяються на схилах ярів та пагорбів, вибираючи ділянки з добре дренованим піщаним ґрунтом, захищені від підтоплення дощовими, ґрунтовими та талими водами. Навіть якщо нора викопана самостійно, не кажучи вже про борсучі, песцеві й інші, вона звичайно має кілька вхідних отворів, що ведуть через більш або менш довгі ходи до гніздової камери. Інколи лисиці використовують природні сховища — печери, розколення скель, дупла товстих дерев, що впали. У більшості випадків (але не завжди) житло буває добре вкрите густими заростями. Але його викривають довгі стежки, а поблизу — великі викиди ґрунту біля входів, численні залишки їжі, екскременти та інше. Нерідко на «містечках» лис розвиваються пишні бур’яни.

Як правило, лисиці використовують постійні сховища лише в період виховання молодих, а протягом решти року, зокрема взимку, відпочивають у відкритих лігвах в снігу або траві. Але, рятуючись від переслідування, лисиці у будь-яку пору року можуть переховуватись у першій-ліпшій норі, яка трапиться в місцях їхнього життя.

Ворогами для лисиці є яструбові (Accipitridae), койоти (Canis latrans), вовки (Canis lupus), ведмедеві (Ursidae), пуми (Puma concolor), люди (Homo sapiens).

Лисеня на камені

Подібно до вовка, лисиця належить до моногамних тварин, що розмножуються тільки один раз на рік. Тічка (на території України) в неї починається з грудня до лютого, і продовжується у кожної самиці лише кілька днів. Час гону та його ефективність залежать від погоди та вгодованості звірів. Бувають роки, коли до 60 % самиць лишаються без потомства.

Вагітність у лисиць продовжується 49–58 діб. У виводку налічується від 4–6 до 12–13 цуценят, вкритих темно-бурою шерстю. У двотижневому віці вони починають бачити, чути, в них прорізуються перші зуби. Півтора місяці мати годує лисенят молоком, окрім того, батьки поступово привчають їх до звичайної їжі, а також до полювання. Загалом, з часу гону до остаточного виходу лисенят з нори проходить близько 6-ти місяців. В їхньому вихованні беруть участь обоє батьків. Цуценята, що підростають рано починають відлучатися від «дому» і часто зустрічаються далеко від нього, коли ще доволі малі. До осені вони повністю виростають і здатні жити самостійно. Деякі самиці вже з наступного року починають розмножуватися; хай там як, а лисиці досягають статевої зрілості у дворічному віці. У неволі лисиці живуть 20–25 років, тоді як у природі лише кілька років.

Лисиця у травах Лисиця бігла праворуч «риссю з подвоєнням» (використовується під час гону або бігу на далекі відстані) — слід задньої лапи (менший), попереду

Біжить лисиця прямою лінією, залишаючи за собою чіткий ланцюжок слідів. Налякана тварина може бігти дуже швидко, галопом або майже розпластується над землею, далеко витягнувши хвіст.

З органів чуття у лисиці найрозвиненішими є нюх та слух; зір у тварини негострий тому, наприклад, лисиця може дуже близько підійти до непорушно сидячої або стоячої людини з підвітряного боку.

Під час гону та просто, у стані збудження, лисиця видає уривистий гучний гавкіт; верещить.^[1]

У місцинах, де її не переслідують, може зустрічатися вдень, причому не виявляє занепокоєння під час зустрічі з людиною. В іншому разі, лисиця відрізняється винятковою обережністю та дивовижною здатністю переховуватись і збивати зі сліду погоню; саме тому у фольклорі багатьох народів, лисиця є втіленням хитрості та спритності. Лисиця — герой численних українських народних казок, де вона завжди кмітлива та підступна й часто вдається до різноманітних витівок: «Колобок», «Пан Коцький», «Свиня, ведмідь, лисиця та кіт», «Лисиця і журавель» та інших. Використовував образ лисиці у своїх творах, і видатний український поет, науковець та письменник Іван Франко: «Лис Микита» та інші.

Мінливість та підвиди[ред. | ред. код]

• Vulpes vulpes abietorum Merriam, 1900
• Vulpes vulpes alascensis Merriam, 1900
• Vulpes vulpes alpherakyi Satunin, 1906
• Vulpes vulpes anatolica Thomas, 1920
• Vulpes vulpes arabica Thomas, 1902
• Vulpes vulpes atlantica (Wagner, 1841)
• Vulpes vulpes bangsi Merriam, 1900
• Vulpes vulpes barbara (Shaw, 1800)
• Vulpes vulpes beringiana (Middendorff, 1875)
• Vulpes vulpes cascadensis Merriam, 1900
• Vulpes vulpes caucasica Dinnik, 1914
• Vulpes vulpes crucigera (Bechstein, 1789)
• Vulpes vulpes daurica Ognev, 1931
• Vulpes vulpes deletrix Bangs, 1898
• Vulpes vulpes dolichocrania Ognev, 1926
• Vulpes vulpes dorsalis (J. E. Gray, 1838)
• Vulpes vulpes flavescens J. E. Gray, 1843
• Vulpes vulpes fulvus (Desmarest, 1820)
• Vulpes vulpes griffithi Blyth, 1854
• Vulpes vulpes harrimani Merriam, 1900
• Vulpes vulpes hoole Swinhoe, 1870
• Vulpes vulpes ichnusae Miller, 1907
• Vulpes vulpes indutus Miller, 1907
• Лисиця якутська — Vulpes vulpes jakutensis Ognev, 1923
• Лисиця японська — Vulpes vulpes japonica J. E. Gray, 1868
• Vulpes vulpes karagan (Erxleben, 1777)
• Vulpes vulpes kenaiensis Merriam, 1900
• Vulpes vulpes kurdistanica Satunin, 1906
• Vulpes vulpes macroura Baird, 1852
• Vulpes vulpes montana (Pearson, 1836)
• Vulpes vulpes necator Merriam, 1900
• Vulpes vulpes niloticus (É. Geoffroy Saint-Hilaire, 1803)
• Vulpes vulpes ochroxantha Ognev, 1926
• Vulpes vulpes palaestina Thomas, 1920
• Vulpes vulpes peculiosa Kishida, 1924
• Vulpes vulpes pusilla Blyth, 1854
• Vulpes vulpes regalis Merriam, 1900
• Vulpes vulpes rubricosa Bangs, 1898
• Лисиця хоккайдоська — Vulpes vulpes schrenckii Kishida, 1924
• Vulpes vulpes silacea Miller, 1907
• Vulpes vulpes splendidissima Kishida, 1924
• Vulpes vulpes stepensis Brauner, 1914
• Vulpes vulpes tobolica Ognev, 1926
• Vulpes vulpes tschiliensis Matschie, 1907
• Vulpes vulpes vulpes (Linnaeus, 1758)

Українська література 5 клас » Допомога учням

Українська література 5 клас » Допомога учням

Завантаження. Зачекайте, будь-ласка…

Лісовик — міфологічний образ володаря лісу. У нього нема тіні. На вигляд дідок малого зросту з довгою бородою. Зелений колір робить його непомітним серед лісу. У трухлявих пеньках жив зі сім’єю як звичайні люди. Лісовик вважався символом небезпеки, яка підстерігає людину в лісі, збиваючи

Категорія : Українська література 5 клас

Тема: повчальна розповідь про те, як маленьке зернятко стало причиною великої війни між царем-жайворонком та царицею-мишею, що привело до негараздів і тривалого пошуку гармонії в протистоянні добра та зла. Головна думка: від зла усі негаразди, тільки добро дає гармонію.    Проблематика

Категорія : Українська література 5 клас

Тема: зображення боротьби відважного полковника Морозенка з польською шляхтою та його загибель через підступність ворогів.  Головна думка: уславлення героя визвольної боротьби славного лицаря волі – полковника Морозенка (Станіслава Морозовицького – військово-політичного діяча доби

Категорія : Українська література 5 клас

Тема: народне повір’я про те, як золота черепаха допомогла закоханим і в морі з’явились  перли та мушлі. Головна думка: від гармонії в природі до гармонії в людських стосунках.   Композиція. Експозиція: любилися дівчина царського роду з бідним хлопцем. Зав’язка: батько задумав

Категорія : Українська література 5 клас

Тема: народне повір’я про виникнення Карпатських гір. Головна думка: непереможну силу дарує земля тим, хто працює на ній.   Композиція. Експозиція: велетень Силун – володар величезної рівнини без кінця та краю – заставляє людей важко працювати. Зав’язка:  служник Карпо

Категорія : Українська література 5 клас

Тема: зображення боротьби захисників міста Білгорода, котрим винахідливість одного старця принесла перемогу над печенігами. Головна думка: «було б бажання, а розум знайдеться» (уславлення життєвого досвіду та винахідливості).   Композиція твору. Експозиція: Володимир пішов до

Категорія : Українська література 5 клас

Тема: зображення боротьби захисників міста Дорогобужа, котрим кмітливість принесла перемогу над завойовниками. Головна думка: «незнищенність української землі та її народу».   Композиція твору. Експозиція: два королі підступили до стін міста Дорогобужа. Зав’язка: вороги

Категорія : Українська література 5 клас

Тема: міфічна розповідь про зародження людської цивілізації, охоронницею якої від зла стала Берегиня. Головна думка: світло доброти переможе пітьму зла. Мета: знати минуле – мати майбутнє.   Композиція. Експозиція: люди приходять до Сварога та Берегині куштувати хліб. Зав’язка:

Категорія : Українська література 5 клас

Тема: міфічна розповідь про славетного Дажбога-Сонця – родоначальника русів — українців. Головна думка: уславлення славетного Дажбога-Сонця – родоначальника русів – українців (заклик знати своє минуле). Мета: знати минуле – мати майбутнє.   Зображення: антропоморфне

Категорія : Українська література 5 клас

Тема: вигадане пояснення про те, чому собака живе біля людини. Головна думка: собака – друг людини. Мета: людина – дбайливий цар природи.   Композиція. Експозиція: жив самітний пес. Зав’язка: пес вирішив знайти собі друга – найсильнішого зі всіх тварин. Розвиток дії:

Категорія : Українська література 5 клас

Тема: зображення народного уявлення про виникнення сузір’я Зоряний Віз. Головна думка: «Бог на те їх і поставив на небі, щоб усі люди бачили, яка щира була та дівчина». Мета: знати минуле – мати майбутнє. Жанр: міф.   Композиція. Експозиція: трапилась велика посуха,

Категорія : Українська література 5 клас

Тема: розповідь про винахідливість запорожців при виборі новобранців для славного війська козацького.  Головна думка: уславлення мужності та винахідливості козаків.   Композиція. Експозиція: підмовляють запорожці до себе на Січ хлопця. Зав’язка: дають завдання зварити кашу, а самі

Категорія : Українська література 5 клас

Тема: розповідь витівку хлопців, яка привели їх до втечі з осіннього лісу. Основна думка: заклик бережно ставитися до природи. Інший заголовок: «Втеча з осіннього лісу», «Таємниці осіннього лісу», «Небезпечна витівка».   Тема. Хіба від

Категорія : Українська література 5 клас

План. 1. Мамине міркування. 2. Ось дам собі слово. 3. Надворі сонячний день. 4. Нова обіцянка самому собі. 5. Ганяємо м’яча. 6. Петько подер штани. 7. Зауваження якогось чоловіка. 8. Почну із завтрашнього дня… 9. Важке слово.

Категорія : Українська література 5 клас

На картині О. Мурашка «Похорон кошового» ми бачимо багато козаків, сумну процесію прощання  з товаришем. Темні фарби передають смуток та горе. Попереду йде народний співець, який співає пісні про героїзм та смерть героя.  

Категорія : Українська література 5 клас