Твір на суспільну тему у публіцистичному стилі: ПИСЬМОВИЙ ТВІР У ПУБЛІЦИСТИЧНОМУ СТИЛІ НА СУСПІЛЬНУ ТЕМУ

ПИСЬМОВИЙ ТВІР У ПУБЛІЦИСТИЧНОМУ СТИЛІ НА СУСПІЛЬНУ ТЕМУ

Урок №

ПИСЬМОВИЙ ТВІР У ПУБЛІЦИСТИЧНОМУ СТИЛІ НА СУСПІЛЬНУ ТЕМУ

Мета: удосконалювати мовленнєво-мислительні вміння усвідомлювати тему й основну думку, логіку викладу, тип і стиль мовлення у висловлюванні; розвивати творчі вміння формулювати проблеми, що хвилюють сучасну молодь, критично оцінювати факти навколишньої дійсності; розвивати мовленнєво-комунікативні вміння здійснювати змістово-композиційний аналіз тексту публіцистичного стилю на суспільну тему, сприймати і розуміти його, письмово створювати власні твори в публіцистичному стилі на суспільні теми.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Ознайомлення учнів з темою, метою і завданнями уроку

III. Оголошення епіграфа і робота з ним

Життя — це і усмішка, і сльози ці солоні.

І кров, і барикади, і музика Візе!

Л. Костенко

IV. Постановка проблемних запитань задля активізації мовленнєвої діяльності школярів

Бесіда

1. Поміркувати і висловити власні припущення щодо сенсу життя. У чому полягає смисл життя для вас?

2. Які питання, на вашу думку, турбують сучасне суспільство?

3. Чого хочеться сучасній молоді від суспільства?

4. Що треба робити кожному для того, щоб комфортно почуватися і жити?

5. Яке місце в суспільстві посідають школярі сьогодні?

V. Колективна робота з текстами-взірцями

Творче спостереження з елементами аналізу

► Прочитати учнівські твори. Якою проблемою вони об’єднані? Визначити типи мовлення їх. З’ясувати, чи важливі теми для суспільства висвітлено у висловлюваннях. Дібрати заголовки. Виділити мікротеми текстів (скласти план).

Текст № 1

Одним із негативних почуттів, на жаль, властивих людині, є заздрість. Мені здається, мало хто з нас може похвалитися тим, що ніколи не хотів мати такий же гарний одяг, чи велосипед, чи друга, чи оцінку, як, наприклад, в однокласника. Думаю також, не всі здатні щиро порадіти за того, хто в чомусь кращий, талановитіший, сильніший. Таких прикладів може бути безліч, і всі вони свідчать про те, що кожному з нас більшою чи меншою мірою властиве це почуття. Хороше воно чи погане? Напевно, все ж таки негативне, бо. навіть у Біблії заздрість називається смертельним гріхом.

Заздрісна людина приречена на самотність. А це, зрештою, призводить до духовного падіння, відокремлення від суспільства взагалі. Заздрість може звузити коло друзів, зупинити наше моральне вдосконалення. Люди, найбільш схильні до заздрості, є, з одного боку, амбіційними, а з іншого — боягузами. Вони бояться визнати, що хтось кращий та успішніший. Обурення через те, що інша людина, так само як і ти, має право на матеріальний добробут, на визнання, успіх, є невиправданим ницим почуттям. Колись один філософ сказав: «Заздрість плаче за тих, хто радіє, і радіє за тих, хто плаче».

Заздрість завжди є недоброю, а тому ніколи не приносить нічого хорошого ні тому, хто її відчуває, ні тому, хто її викликає. Слід позбутися цього невдячного почуття, навчитися зосереджуватися не на комусь, а в передовсім на собі. Коли думки зайняті власним добробутом, професійним зростанням і особистим життям узагалі, часу та й потреби заздрити іншим немає. Насамперед варто пишатися тим, яким є ти і що ти маєш. Людина впевнена й самодостатня ніколи не заздритиме чужому й завжди буде шанована в суспільстві

(Олена К.).

Текст № 2

Так і гнівний у лютому розпалі

Не тямить, що здорове, що боляче;

А гнів мине,— згадавши, що накоїв,

Запізно плаче.

І. Франко

Гнів — це бурхливий вияв злості, спрямований на ближнього. Він може палати в душі, він може виявлятися у словах та вчинках, у грубій, неввічливій поведінці. Якщо гнів оселяється в серці людини надовго, він переростає в злопам’ятність. Яким би не був гнів і як би він не виявлявся, я засуджую його і вважаю, що це дуже небезпечне почуття, спалахи якого можуть призвести до жахливих наслідків.

Як гнів, так і злоба народжуються від безмірного самолюбства. Самолюбець у всьому шукає своєї користі, слави й честі. І якщо він бачить перешкоди своїм намірам і бажанням, його охоплює гнів на того, хто перешкоджає йому. Хто у гніві зробив щось добре? Хто, не маючи лагідності й довготерпіння, виявив доброчинство, здобув перемогу над собою? Ніхто!

Пожежа, якщо її вчасно не загасити, знищує багато будинків; так і гнів, якщо швидко не стримати його, може накоїти багато лиха. Тому слід якомога швидше викидати гнів зі свого серця, щоб він, набравшись сили, не зробив більшої шкоди й не занапастив і тих, на кого ми гніваємося, і нас самих.

Подивіться на гнів збоку: які ознаки він має? Що робить людина в гніві? Вона обурюється й галасує, іноді кляне й лає саму себе, шматує все, що потрапляє під руки, б’є не лише інших, а й себе, труситься, як у лихоманці. Якщо зовнішній вигляд розгніваної людини такий неприємний, то що ж відбувається в її бідній душі?

Гнів — се огонь. Чим більше дров кладеш,

Тим ярче полум’я лютує ясне;

А перестань докидувати дров,

Як стій загасне.

Як моряки в час бурі все з судна

У море мечуть, щоб судно влегшити,

А стихне буря, жаль їм стане страт,

Почнуть тужити.

І. Франко

Не секрет, що від гніву страждають не лише оточуючі, а й сама гнівлива людина. Тому слід контролювати свої емоції для того, щоб не образити й не зробити боляче. Людина, яка вміє стриматися й поставитися до проблеми розумно, зуміє її вирішити, не заподіявши шкоди ні собі, ні комусь іншому (Іван С).

► Проаналізувати структуру творів. Чи можна назвати їх зразковими? Чи відповідають вони вимогам, що ставляться до робіт такого типу.

► Переказати усно прочитані висловлювання.

VI. Робота з пам’яткою

► Прочитати пам’ятку й запам’ятати послідовність складання твору в публіцистичному стилі на суспільну тему.

ПАМ’ЯТКА

«Як складати твори на суспільну тему в публіцистичному стилі»

1. Продумати тему твору та його зміст.

2. Опрацювати необхідну літературу.

3. Визначити основну думку твору.

4. Продумати послідовність твору-роздуму, дотримуючись його композиційних

особливостей (вступ, основна частина, висновок).

5. Самостійно скласти план висловлювання.

6. Вибрати стиль викладу.

7. Під час написання твору необхідно дбати про розкриття його теми.

8. Бути уважними до вживання мовних засобів у творі.

9. Викладення матеріалу обов’язково потрібно ілюструвати прикладами.

10. Відтворити твір спочатку подумки, а потім — у писемній формі.

VII. Складання твору в публіцистичному стилі на суспільну тему

► Користуючись пам’яткою, скласти твір у публіцистичному стилі на тему «Суспільство, у якому я хочу жити», критично оцінюючи факти і явища навколишньої дійсності та ставлення до життя різних соціальних груп. Продемонструвати свою позицію щодо цього питання.

VIII. Узагальнення зробленого на уроці

IX. Домашнє завдання

► Завершити письмовий твір у публіцистичному стилі на суспільну тему, розпочатий на уроці.

Джерела:

Усі уроки української мови у 9 класі / С. А. Омельчук, А. І. Ляшкевич. — Х.: Вид. група «Основа», 2009. — 361, [7] с. (Серія «12-річна школа)

Твір у публіцистичному стилі на суспільну тему «Яким я бачу майбутнє своєї вітчи» |

…

Твір у публіцистичному стилі на суспільну тему “Яким я бачу майбутнє своєї вітчи” 4.08/5 (81.58%) 152 голос[ов]

Яким я бачу майбутнє своєї Вітчизни

Якби мене запитали, яким я бачу майбутнє своєї Вітчизни, я би відповіла, що щиро вірю в прекрасні перспективи України. Хтось може заперечити, що сучасний економічний стан, різноманітні політичні негаразди та низький рівень національної свідомості створюють не надто сприятливі умови. Та хіба майбутнє вже почалось? Ще ні! А це значить, що все можна і треба змінити на краще!

Я переконана, що, незважаючи на укорінену байдужість, звичну бездуховність і традиційну безпорадність, на Україну очікує культурне відродження. Наша Батьківщина вже зробила великий крок уперед! Прихильність саме українських шанувальників надихає десятки відомих оперних співаків, театральних діячів і представників кіномистецтва, які щодня приїздять сюди. Споконвічна книжна мудрість знов збагачує внутрішній світ пересічних громадян, повернувшись у наше життя з електронними пристроями й аудіоверсіями прекрасних творів. Таємниці славетного національного минулого бентежать душі багатьох українців завдяки якісним телепередачам.

Я вважаю, що наша Вітчизна зрештою стане на новий щабель технічного розвитку. Сьогодні спеціалізовані комп’ютерні класи в багатьох школах перетворюють звичайне заняття на гімн людського розуму та величі. Інтернет, зламавши всі кордони між націями та країнами, звично єднає мільйони українців зі світом. Плідна співпраця з іноземними інвесторами потроху закладає підґрунтя для прогресу та дає надію на поступове оновлення методів роботи на промислових підприємствах.

Я сподіваюсь, що наша Батьківщина колись майстерно зіграє велику роль у світовій виставі на політичній сцені. Сьогодні нас уже не можна підкорити та примусити забути, хто ми є. Бурхливі події Помаранчевої революції, незадоволення економічною стратегію Росії, спалахи протесту проти політики Євросоюзу свідчать про вибір українців. Настав час обирати курс на кардинальні зміни. Прийшов день, коли треба озирнутися назад і зробити правильні висновки, бо вся наша історія написана кривавими літерами.

Чи зможемо ми піднятися над власною бездуховністю? Чи подолаємо століття технічного відставання та гнітючого економічного занепаду? Чи станемо плекати свою омріяну та вистраждану незалежність?

Хтось скаже, що тільки час нам відповість на ці питання. Я ж знаю, що майбутнє залежить від кожного з нас. Як влучно сказав В. Симоненко, «тільки тим історія належить, хто сьогодні бореться й живе»!

Завантаження…

Схожі твори

• Сміливі завжди мають щастя Люди звикли говорити про себе, що вони щасливі або нещасні. Але у розумінні кожного, щастя неоднакове. А  деякі люди взагалі вважають себе нещасними все життя, тому що так і не […]
• Як я уявляю майбутнє людства Живучи в наш складний час, спостерігаючи за життям свого народу і усього людства, я часто замислююсь, що чекає на всіх нас у майбутньому. А замислюючись над цим, я ніколи не приходжу до […]
• Твір на тему: «Система образів у творі «Мина Мазайло» У змалюванні своїх героїв драматург використовує іронію, шарж та гостру сатиру, що дає можливість різко висміяти нігілістичну позицію українського міщанства в питанні національного […]

«УСНИЙ ТВІР У ПІБЛІЦИСТИЧНОМУ СТИЛІ НА СУСПІЛЬНУ ТЕМУ «СУСПІЛЬСТВО У ЯКОМУ Я ХОЧУ ЖИТИ»

Люди змінюються. Так буде!

Але кожний повинен

розпочати саме з себе.

І я готовий зробити все

залежне від мене, щоб любові

у нашому суспільстві стало більше.

Урок на запрошення за темою:

«УСНИЙ ТВІР У ПІБЛІЦИСТИЧНОМУ СТИЛІ НА СУСПІЛЬНУ ТЕМУ «СУСПІЛЬСТВО У ЯКОМУ Я ХОЧУ ЖИТИ»

9 клас

Учитель: Кузнєцова Олена Миколаївна

Дата________ Клас_________

Урок №

РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ. УСНИЙ ТВІР У ПІБЛІЦИСТИЧНОМУ СТИЛІ НА СУСПІЛЬНУ ТЕМУ «СУСПІЛЬСТВО У ЯКОМУ Я ХОЧУ ЖИТИ»

Мета:

навчальна: повторити основні риси публіцистичного стилю, удосконалювати мовно-мовленнєві вміння усвідомлювати тему й основну думку, логіку викладу, тип і стиль мовлення у висловлюванні;

розвивальна: розвивати творчі вміння формулювати проблеми, що хвилюють сучасну молодь, критично оцінювати факти навколишньої дійсності; розвивати мовленнєво-комунікативні вміння здійснювати змістово-композиційний аналіз тексту публіцистичного стилю на суспільну тему, сприймати і розуміти його, усно створювати власні твори в публіцистичному стилі на суспільні теми;

виховна: ивиховувати   милосердя, співчутливість, добре ставлення до людини та оточення, відповідальність за свої вчинки та активну громадську позицію.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь.

Обладнання: підручник, відеофільм «Ми за прекрасне життя», епіграф, схеми, пам`ятка, матеріал для складання схеми «Моє суспільство», матеріали до бесіди « Кожен громадянин суспільства має права та обов’язки»

Підготовка до уроку: учні в класі об’єднані в групи по 3-4чоловіка, для подальшої співпраці.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент Епіграф:

Крок за кроком, все далі і далі

Ми втрачаємо наше життя.

Чого варті ми без добра і моралі,

Без любові – найціннішого почуття?

Учитель.

Росте людина… її життя розпочинається світанком душі — дитинством. Назавжди воно залишається в пам’яті як найпотаємніше і найсвітліше. Здавалося б, життя прекрасне. Але звідки ж береться байдужість? Чому люди забувають про те, що є добро, шляхетність, гідність?

Сьогодні людство приходить до усвідомлення необхідності жити за законами взаєморозуміння, взаємоповаги, терпимості. Тож слід оздоровлювати тіло й душу. А ще нинішньому поколінню слід опанувати науку добра.

Давайте поговорим про життя.

Отак зберемося і поговорим,

Поділимося радістю і горем,

Давайте поговорим про життя.

Давайте поговоримо про світ,

Про ліс і поле, океан і сушу.

Давайте поговоримо про світ,

Давайте поговоримо про душу.

Бесіда.

1. Розтлумачте почуте?

2. Як ви розумієте цей вислів?

3. Чому саме цей вислів є сьогодні таким актуальним?

ІІ. Ознайомлення учнів з темою, метою і завданнями уроку

Зверніть увагу на відеоролик і спробуйте здогадатися, про що йтиме мова на нашому сьогоднішньому уроці???

(відео фрагмент)

Бесіда з елементами роздуму(з використанням ОПЛ)

1. Кожна людина має права та обов’язки. Давайте з`ясуємо в чому різниця цих термінів?

2. Які права має кожен громадянин суспільства?

3. Яких обов’язків повинен він дотримуватися?

4. На що маєте ви право, знаходячись у шкільному суспільстві?

5. Чи порушуються ваші права і яким чином?

6. В якому суспільстві ви прагнете жити?

Запис теми уроку

ІІІ. Постановка проблемних запитань задля активізації мовленнєвої діяльності школярів

Робота з повторення стилів мовлення.

Назва стилю	Сфера використання	Основні види
Розмовний	Побут, сімейні, дружні стосунки	Розмова на побутові теми, лист до близької людини
Науковий	Наука, техніка, освіта	Наукова стаття, лекція, відповідь на уроці
Художній	Художня література	Оповідання, повість, казка, вірш
Офіційно-діловий	Службові стосунки, законодавство	Заява, оголошення, наказ, закон
Публіцистичний	Суспільне життя	Виступ на зборах і мітингу, газетна стаття, звернення

Бесіда

1. Поміркувати і висловити власні припущення щодо сенсу життя. У чому полягає смисл життя для вас?

2. Які питання, на вашу думку, турбують сучасне суспільство?

3. Чого хочеться сучасній молоді від суспільства?

4. Що треба робити кожному для того, щоб комфортно почуватися і жити?

5. Яке місце в суспільстві посідають школярі сьогодні?

ІV. Основний зміст уроку.

Слово вчителя

— Живучи в суспільстві, ми не можемо не реагувати на події, що відбуваються в країні. Багато новин дізнаємося з газет, телебачення, так чи інакше виражаємо своє ставлення до них.

При цьому користуємося суспільною лексикою, відповідним стилем. Наші роздуми про події суспільного життя частіше всього набувають рис публіцистичного стилю.

1. Складання інформативного грона «Суспільство – за і проти»

(на дошці зображено дерево, одна сторона його квітне, а інша в’яне. Учні повинні вибрати із картинок і прикріпити на відповідну сторону дерева)

З’ясуванню деяких суспільних і моральних питань може бути присвячений і учнівський твір.

Здебільшого такий твір вибудовується у формі роздуму (міркування).

2. План твору відповідає такій схемі:

І. Вступ (підведення до проблеми: чому я над цим замислився — став учасником чи свідком якоїсь події, щось почув чи прочитав тощо).

 II. Теза твору.

доказ на підтвердження або спростування тези;

доказ (або приклад) ……………………………………………………  ;

доказ (або приклад) ……………………………………………………  ;

ІІІ. Висновок (власне судження)

3.Робота з особливостями складання твору у публіцистичному стилі.

У публіцистичному стилі виділяються такі підстилі:

власне публіцистичний,

політико-агітаційний (застосовується на політичних мітингах, у текстах прокламацій), газетно-публіцистичний, ораторський (використовується у публічних виступах).

1. Роботу над твором на суспільну тему, як і над будь-яким учнівським твором, слід розпочинати з осмислення запропонованої вчителем теми . Потрібно з’ясувати, що саме потрібно сказати або написати, щоб розкрити тему, що для розкриття теми є найголовнішим, що менш важливим, але все ж бажаним, від чого слід відмовитись через несуттєвість або неактуальність.

2. Після цього потрібно обміркувати головну думку майбутнього твору — висновок, який має випливати з усього сказаного чи написаного.

3. Наступний етап роботи над твором — це добір відповідного фактичного матеріалу та його систематизація. Джерелами фактів для розкриття теми може стати досвід автора майбутнього твору, інформація, одержана ним від учасників або свідків певних подій, статистичні дані з довідників, підручників, періодики або те, що у вигляді фольклорних творів зберігає народна пам’ять чи увиразнює твір мистецтва. Авторові не слід нехтувати також власною уявою.

4. Систематизувати   ретельно   дібраний  фактичний   матеріал   найкраще  у   вигляді плану  твору.  Оскільки   твір   традиційно  має   такі   структурні  елементи,   як   вступ, основна   частина  (виклад)  та   кінцівка  

4. Робота з пам’яткою(у підручнику)

Прочитати пам’ятку й запам’ятати послідовність складання твору в публіцистичному стилі на суспільну тему.

ПАМ’ЯТКА

«Як складати твори на суспільну тему в публіцистичному стилі»

1.  Продумати тему твору та його зміст.

2.  Опрацювати необхідну літературу.

3.  Визначити основну думку твору.

4.  Продумати послідовність твору, дотримуючись його композиційних особливостей (вступ, основна частина, висновок).

5.  Самостійно скласти план висловлювання.

6.  Вибрати стиль викладу.

7.  Під час написання твору необхідно дбати про розкриття його теми.

8.  Бути уважними до вживання мовних засобів у творі.

9.  Викладення матеріалу обов’язково потрібно ілюструвати прикладами.
10.Відтворити твір спочатку подумки, а потім — у писемній формі.

5. Словникова робота.

 Суспільство — соціальна самодостатня система, заснована на взаємовідносинах людей в процесі реалізації особистих потреб.

6. Колективна робота з текстами-взірцями. Творче спостереження з елементами аналізу

Прочитати учнівські твори. Якою проблемою вони об’єднані? Визначити типи мовлення їх. З’ясувати, чи важливі теми для суспільства висвітлено у висловлюваннях.

Текст № 1

Одним із негативних почуттів, на жаль, властивих людині, є заздрість. Мені здається, мало хто з нас може похвалитися тим, що ніколи не хотів мати такий же гарний одяг, чи велосипед, чи друга, чи оцінку, як, наприклад, в однокласника. Думаю також, не всі здатні щиро порадіти за того, хто в чомусь кращий, талановитіший, сильніший. Таких прикладів може бути безліч, і всі вони свідчать про те, що кожному з нас більшою чи меншою мірою властиве це почуття. Хороше воно чи погане? Напевно, все ж таки негативне, бо навіть у Біблії заздрість називається смертельним гріхом.

Заздрісна людина приречена на самотність. А це, зрештою, призводить до духовного падіння, відокремлення від суспільства взагалі. Заздрість може звузити коло друзів, зупинити наше моральне вдосконалення. Люди, найбільш схильні до заздрості, є, з одного боку, амбіційними, а з іншого — боягузами. Вони бояться визнати, що хтось кращий та успішніший. Обурення через те, що інша людина, так само як і ти, має право на матеріальний

добробут, на визнання, успіх, є невиправданим ницим почуттям. Колись один філософ сказав: «Заздрість плаче за тих, хто радіє, і радіє за тих, хто плаче».

Заздрість завжди є недоброю, а тому ніколи не приносить нічого хорошого ні тому, хто її відчуває, ні тому, хто її викликає. Слід позбутися цього невдячного почуття, навчитися зосереджуватися не на комусь, а в передовсім на собі. Коли думки зайняті власним добробутом, професійним зростанням і особистим життям узагалі, часу та й потреби заздрити іншим немає. Насамперед варто пишатися тим, яким є ти і що ти маєш. Людина впевнена й самодостатня ніколи не заздритиме чужому й завжди буде шанована в суспільстві .

Текст № 2

Гнів — це бурхливий вияв злості, спрямований на ближнього. Він може палати в душі, він може виявлятися у словах та вчинках, у грубій, неввічливій поведінці. Якщо гнів оселяється в серці людини надовго, він переростає в злопам’ятність. Яким би не був гнів і як би він не виявлявся, я засуджую його і вважаю, що це дуже небезпечне почуття, спалахи якого можуть призвести до жахливих наслідків.

Як гнів, так і злоба народжуються від безмірного самолюбства. Самолюбець у всьому шукає своєї користі, слави й честі. І якщо він бачить перешкоди своїм намірам і бажанням, його охоплює гнів на того, хто перешкоджає йому. Хто у гніві зробив щось добре? Хто, не маючи лагідності й довготерпіння, виявив доброчинство, здобув перемогу над собою? Ніхто!

Пожежа, якщо її вчасно не загасити, знищує багато будинків; так і гнів, якщо швидко не стримати його, може накоїти багато лиха. Тому слід якомога швидше викидати гнів зі свого серця, щоб він, набравшись сили, не зробив більшої шкоди й не занапастив і тих, на кого ми гніваємося, і нас самих.

Подивіться на гнів збоку: які ознаки він має? Що робить людина в гніві? Вона обурюється й галасує, іноді кляне й лає саму себе, шматує все, що потрапляє під руки, б’є не лише інших, а й себе, труситься, як у лихоманці. Якщо зовнішній вигляд розгніваної людини такий неприємний, то що ж відбувається в її бідній душі?

Не секрет, що від гніву страждають не лише оточуючі, а й сама гнівлива людина. Тому слід контролювати свої емоції для того, щоб не образити й не зробити боляче. Людина, яка вміє стриматися й поставитися до проблеми розумно, зуміє її вирішити, не заподіявши шкоди ні собі, ні комусь іншому .

Проаналізувати структуру творів. Чи можна назвати їх зразковими? Чи відповідають вони вимогам, що ставляться до робіт такого типу.

7. Читання вчителем зразка твору на суспільну тему.

В нашому суспільстві зараз багато несправедливості та жорстокості. Я вважаю, що це не може продовжуватися ще тривалий час. Вірю – все зміниться.
Я хотів би жити у небайдужому до чужого болю світі, де кожна людина прагне допомогти слабкому. Ті, що більш заможні повинні допомагати з працевлаштуванням бідним, піклуватися про самотніх. Я хочу жити у суспільстві, де більш нема безхатченків : ні людей, ні тварин. Я хочу жити у світі, в якому модно не скуповувати коштовності, а віддавати велику частину заробленного на справи добра та милосердя.
Люди змінюються. Так буде! Але кожний повинен розпочати саме з себе. І я готовий зробити все залежне від мене, щоб любові у нашому суспільстві стало більше. Суспільство у якому я хочу житии?
Я хочу жити в цивілізованому демократичному суспільстві, де всі люди мають рівні права та обов’язки,де люди поважають честь та гідність інших людей. Де всі громадяни працюють на роботі, яка їм принось задоволення і де вони, не думають на які гроші прожити завтра, а знають що держава ніколи їх не кине на призволяще ,і я хочу зайти способи змінити суспільства, щоб жити в такому в якому я хочу житии.

VІ. Складання твору в публіцистичному стилі на суспільну темує

Робота в групах.

• Користуючись пам’яткою, скласти твір у публіцистичному стилі на тему «Суспільство, у якому я хочу жити», критично оцінюючи факти і явища навколишньої дійсності та ставлення до життя різних соціальних груп.

• Продемонструвати свою позицію щодо цього питання.

VІІ. Підсумки уроку.

Вправа «Асоціативний кущ»

(на дощці вислів- сонце «Моє суспільство» прикріпити до нього обраний промінчик і прокоментувати)

С -справедливість

У — упевненість, уважність

С — співчуття

П — піклування

І – інтенсивність, інтелігентність

Л – людяність, любов

Ь

С — стриманість

Т — толерантність

В -ввічливість

О – об’єднання заради змін на краще

VІІІ. Домашнє завдання

Підготуватися до написання письмового твору.

Повторити стилі мовлення.

Письмовий твір у публіцистичному стилі на суспільну тему — Українська мова — 9 клас — Методичний каталог

Мета: удосконалювати мовленнєво-мислительні вміння усвідомлювати тему й основну думку, логіку викладу, тип і стиль мовлення у висловлюванні; розвивати творчі вміння формулювати проблеми, що хвилюють сучасну молодь, критично оцінювати факти навколишньої дійсності; розвивати мовленнєво-комунікативні вміння здійснювати змістово-композиційний аналіз тексту публіцистичного стилю на суспільну тему, сприймати і розуміти його, письмово створювати власні твори в публіцистичному стилі на суспільні теми.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення учнів з темою, метою і завданнями уроку

ІІІ. Оголошення епіграфа і робота з ним

Життя — це і усмішка, і сльози ці солоні.

І кров, і барикади, і музика Бізе!

Л. Костенко

ІV. Постановка проблемних запитань задля активізації мовленнєвої діяльності школярів

Бесіда

1. Поміркувати і висловити власні припущення щодо сенсу життя. У чому полягає смисл життя для вас?

2. Які питання, на вашу думку, турбують сучасне суспільство?

3. Чого хочеться сучасній молоді від суспільства?

4. Що треба робити кожному для того, щоб комфортно почуватися і жити?

5. Яке місце в суспільстві посідають школярі сьогодні?

V. Колективна робота з текстами-взірцями

Творче спостереження з елементами аналізу

·         Прочитати учнівські твори. Якою проблемою вони об’єднані? Визначити типи мовлення їх. З’ясувати, чи важливі теми для суспільства висвітлено у висловлюваннях. Дібрати заголовки. Виділити мікротеми текстів (скласти план).

Текст № 1

Одним із негативних почуттів, на жаль, властивих людині, є заздрість. Мені здається, мало хто з нас може похвалитися тим, що ніколи не хотів мати такий же гарний одяг, чи велосипед, чи друга, чи оцінку, як, наприклад, в однокласника. Думаю також, не всі здатні щиро порадіти за того, хто в чомусь кращий, талановитіший, сильніший. Таких прикладів може бути безліч, і всі вони свідчать про те, що кожному з нас більшою чи меншою мірою властиве це почуття. Хороше воно чи погане? Напевно, все ж таки негативне, бо навіть у Біблії заздрість називається смертельним гріхом.

Заздрісна людина приречена на самотність. А це, зрештою, призводить до духовного падіння, відокремлення від суспільства взагалі. Заздрість може звузити коло друзів, зупинити наше моральне вдосконалення. Люди, найбільш схильні до заздрості, є, з одного боку, амбіційними, а з іншого — боягузами. Вони бояться визнати, що хтось кращий та успішніший. Обурення через те, що інша людина, так само як і ти, має право на матеріальний

добробут, на визнання, успіх, є невиправданим ницим почуттям. Колись один філософ сказав: «Заздрість плаче за тих, хто радіє, і радіє за тих, хто плаче».

Заздрість завжди є недоброю, а тому ніколи не приносить нічого хорошого ні тому, хто її відчуває, ні тому, хто її викликає. Слід позбутися цього невдячного почуття, навчитися зосереджуватися не на комусь, а в передовсім на собі. Коли думки зайняті власним добробутом, професійним зростанням і особистим життям узагалі, часу та й потреби заздрити іншим немає. Насамперед варто пишатися тим, яким є ти і що ти маєш. Людина впевнена й самодостатня ніколи не заздритиме чужому й завжди буде шанована в суспільстві (Олена К.).

Текст № 2

Так і гнівний у лютому розпалі

Не тямить, що здорове, що боляче;

А гнів мине,— згадавши, що накоїв,

Запізно плаче.

І. Франко

Гнів — це бурхливий вияв злості, спрямований на ближнього. Він може палати в душі, він може виявлятися у словах та вчинках, у грубій, неввічливій поведінці. Якщо гнів оселяється в серці людини надовго, він переростає в злопам’ятність. Яким би не був гнів і як би він не виявлявся, я засуджую його і вважаю, що це дуже небезпечне почуття, спалахи якого можуть призвести до жахливих наслідків.

Як гнів, так і злоба народжуються від безмірного самолюбства. Самолюбець у всьому шукає своєї користі, слави й честі. І якщо він бачить перешкоди своїм намірам і бажанням, його охоплює гнів на того, хто перешкоджає йому. Хто у гніві зробив щось добре? Хто, не маючи лагідності й довготерпіння, виявив доброчинство, здобув перемогу над собою? Ніхто!

Пожежа, якщо її вчасно не загасити, знищує багато будинків; так і гнів, якщо швидко не стримати його, може накоїти багато лиха. Тому слід якомога швидше викидати гнів зі свого серця, щоб він, набравшись сили, не зробив більшої шкоди й не занапастив і тих, на кого ми гніваємося, і нас самих.

Подивіться на гнів збоку: які ознаки він має? Що робить людина в гніві? Вона обурюється й галасує, іноді кляне й лає саму себе, шматує все, що потрапляє під руки, б’є не лише інших, а й себе, труситься, як у лихоманці. Якщо зовнішній вигляд розгніваної людини такий неприємний, то що ж відбувається в її бідній душі?

Гнів — се огонь. Чим більше дров кладеш,

Тим ярче полум’я лютує ясне;

А перестань докидувати дров,

Як стій загасне.

Як моряки в час бурі все з судна

У море мечуть, щоб судно влегшити,

А стихне буря, жаль їм стане страт,

Почнуть тужити.

І. Франко

Не секрет, що від гніву страждають не лише оточуючі, а й сама гнівлива людина. Тому слід контролювати свої емоції для того, щоб не образити й не зробити боляче. Людина, яка вміє стриматися й поставитися до проблеми розумно, зуміє її вирішити, не заподіявши шкоди ні собі, ні комусь іншому (Іван С.).

·         Проаналізувати структуру творів. Чи можна назвати їх зразковими? Чи відповідають вони вимогам, що ставляться до робіт такого типу.

·         Переказати усно прочитані висловлювання.

VІ. Робота з пам’яткою

·         Прочитати пам’ятку й запам’ятати послідовність складання твору в публіцистичному стилі на суспільну тему.

ПАМ’ЯТКА «Як складати твори на суспільну тему в публіцистичному стилі» 1. Продумати тему твору та його зміст. 2. Опрацювати необхідну літературу. 3. Визначити основну думку твору. 4. Продумати послідовність твору-роздуму, дотримуючись його композиційних особливостей (вступ, основна частина, висновок). 5. Самостійно скласти план висловлювання. 6. Вибрати стиль викладу. 7. Під час написання твору необхідно дбати про розкриття його теми. 8. Бути уважними до вживання мовних засобів у творі. 9. Викладення матеріалу обов’язково потрібно ілюструвати прикладами. 10. Відтворити твір спочатку подумки, а потім — у писемній формі.

VІІ. Складання твору в публіцистичному стилі на суспільну тему

·         Користуючись пам’яткою, скласти твір у публіцистичному стилі на тему «Суспільство, у якому я хочу жити», критично оцінюючи факти і явища навколишньої дійсності та ставлення до життя різних соціальних груп. Продемонструвати свою позицію щодо цього питання.

VІІІ. Узагальнення зробленого на уроці

ІХ. Домашнє завдання

·         Завершити письмовий твір у публіцистичному стилі на суспільну тему, розпочатий на уроці.

ПИСЬМОВИЙ ТВІР У ПУБЛІЦИСТИЧНОМУ СТИЛІ НА СУСПІЛЬНУ ТЕМУ, УКРАЇНСЬКА МОВА

ПИСЬМОВИЙ ТВІР У ПУБЛІЦИСТИЧНОМУ СТИЛІ НА СУСПІЛЬНУ ТЕМУ, УКРАЇНСЬКА МОВА

ХІД ЗАНЯТТЯ ПИСЬМОВИЙ ТВІР У ПУБЛІЦИСТИЧНОМУ СТИЛІ НА СУСПІЛЬНУ ТЕМУ, УКРАЇНСЬКА МОВА

ІV. Постановка проблемних запитань задля активізації мовленнєвої діяльності

Бесіда

1. Поміркувати і висловити власні припущення щодо сенсу життя. У чому полягає смисл життя для вас?

2. Які питання, на вашу думку, турбують сучасне суспільство?

3. Чого хочеться сучасній молоді від суспільства?

4. Що треба робити кожному для того, щоб комфортно почуватися і жити?

5. Яке місце в суспільстві посідають школярі сьогодні?

V. Колективна робота з текстами-взірцями

Творче спостереження з елементами аналізу

Прочитати учнівські твори. Якою проблемою вони об’єднані? Визначити типи мовлення їх. З’ясувати, чи важливі теми для суспільства висвітлено у висловлюваннях. Дібрати заголовки. Виділити мікротеми текстів (скласти план).

Текст № 1

Одним із негативних почуттів, на жаль, властивих людині, є заздрість. Мені здається, мало хто з нас може похвалитися тим, що ніколи не хотів мати такий же гарний одяг, чи велосипед, чи друга, чи оцінку, як, наприклад, в однокласника. Думаю також, не всі здатні щиро порадіти за того, хто в чомусь кращий, талановитіший, сильніший. Таких прикладів може бути безліч, і всі вони свідчать про те, що кожному з нас більшою чи меншою мірою властиве це почуття. Хороше воно чи погане? Напевно, все ж таки негативне, бо навіть у Біблії заздрість називається смертельним гріхом.

Заздрісна людина приречена на самотність. А це, зрештою, призводить до духовного падіння, відокремлення від суспільства взагалі. Заздрість може звузити коло друзів, зупинити наше моральне вдосконалення. Люди, найбільш схильні до заздрості, є, з одного боку, амбіційними, а з іншого — боягузами. Вони бояться визнати, що хтось кращий та успішніший. Обурення через те, що інша людина, так само як і ти, має право на матеріальний добробут, на визнання, успіх, є невиправданим ницим почуттям. Колись один філософ сказав: «Заздрість плаче за тих, хто радіє, і радіє за тих, хто плаче».

Заздрість завжди є недоброю, а тому ніколи не приносить нічого хорошого ні тому, хто її відчуває, ні тому, хто її викликає. Слід позбутися цього невдячного почуття, навчитися зосереджуватися не на комусь, а в передовсім на собі. Коли думки зайняті власним добробутом, професійним зростанням і особистим життям узагалі, часу та й потреби заздрити іншим немає. Насамперед варто пишатися тим, яким є ти і що ти маєш. Людина впевнена й самодостатня ніколи не заздритиме чужому й завжди буде шанована в суспільстві (Олена К.).

Текст № 2

Так і гнівний у лютому розпалі
Не тямить, що здорове, що боляче;
А гнів мине,— згадавши, що накоїв,
Запізно плаче.
І. Франко

Гнів — це бурхливий вияв злості, спрямований на ближнього. Він може палати в душі, він може виявлятися у словах та вчинках, у грубій, неввічливій поведінці. Якщо гнів оселяється в серці людини надовго, він переростає в злопам’ятність. Яким би не був гнів і як би він не виявлявся, я засуджую його і вважаю, що це дуже небезпечне почуття, спалахи якого можуть призвести до жахливих наслідків.

Як гнів, так і злоба народжуються від безмірного самолюбства. Самолюбець у всьому шукає своєї користі, слави й честі. І якщо він бачить перешкоди своїм намірам і бажанням, його охоплює гнів на того, хто перешкоджає йому. Хто у гніві зробив щось добре? Хто, не маючи лагідності й довготерпіння, виявив доброчинство, здобув перемогу над собою? Ніхто!

Пожежа, якщо її вчасно не загасити, знищує багато будинків; так і гнів, якщо швидко не стримати його, може накоїти багато лиха. Тому слід якомога швидше викидати гнів зі свого серця, щоб він, набравшись сили, не зробив більшої шкоди й не занапастив і тих, на кого ми гніваємося, і нас самих.

Подивіться на гнів збоку: які ознаки він має? Що робить людина в гніві? Вона обурюється й галасує, іноді кляне й лає саму себе, шматує все, що потрапляє під руки, б’є не лише інших, а й себе, труситься, як у лихоманці. Якщо зовнішній вигляд розгніваної людини такий неприємний, то що ж відбувається в її бідній душі?

Гнів — се огонь. Чим більше дров кладеш,
Тим ярче полум’я лютує ясне;
А перестань докидувати дров,
Як стій загасне.

Як моряки в час бурі все з судна
У море мечуть, щоб судно влегшити,
А стихне буря, жаль їм стане страт,
Почнуть тужити.
І. Франко

Не секрет, що від гніву страждають не лише оточуючі, а й сама гнівлива людина. Тому слід контролювати свої емоції для того, щоб не образити й не зробити боляче. Людина, яка вміє стриматися й поставитися до проблеми розумно, зуміє її вирішити, не заподіявши шкоди ні собі, ні комусь іншому (Іван С.).

Проаналізувати структуру творів. Чи можна назвати їх зразковими? Чи відповідають вони вимогам, що ставляться до робіт такого типу.

Переказати усно прочитані висловлювання.

VІ. Робота з пам’яткою

Прочитати пам’ятку й запам’ятати послідовність складання твору в публіцистичному стилі на суспільну тему.

ПАМ’ЯТКА
«Як складати твори на суспільну тему в публіцистичному стилі»

1. Продумати тему твору та його зміст.

2. Опрацювати необхідну літературу.

3. Визначити основну думку твору.

4. Продумати послідовність твору-роздуму, дотримуючись його композиційних особливостей (вступ, основна частина, висновок).

5. Самостійно скласти план висловлювання.

6. Вибрати стиль викладу.

7. Під час написання твору необхідно дбати про розкриття його теми.

8. Бути уважними до вживання мовних засобів у творі.

9. Викладення матеріалу обов’язково потрібно ілюструвати прикладами.

10. Відтворити твір спочатку подумки, а потім — у писемній формі.

VІІ. Складання твору в публіцистичному стилі на суспільну тему

Користуючись пам’яткою, скласти твір у публіцистичному стилі на тему «Суспільство, у якому я хочу жити», критично оцінюючи факти і явища навколишньої дійсності та ставлення до життя різних соціальних груп. Продемонструвати свою позицію щодо цього питання.

ІХ. Домашнє завдання

Завершити письмовий твір у публіцистичному стилі на суспільну тему, розпочатий на уроці.

ПИСЬМОВИЙ ТВІР У ПУБЛІЦИСТИЧНОМУ СТИЛІ НА СУСПІЛЬНУ ТЕМУ, УКРАЇНСЬКА МОВА

Повернутися на сторінку Українська мова

Твір у публіцистичному стилі на суспільну тему

Моє ставлення до різних молодіжних організацій

Говорячи про молодіжний рух в Україні, я повсякчас ніби ставлю себе перед вибором, до якої організації приєднатися. І в той же час розмірковую, чи потрібно це мені.

У роки юності моїх батьків існувала лише одна молодіжна організація — комсомол. Мої батьки були комсомольськими активістами, проте це аж ніяк не допомогло їм у подальшому житті. Змінився суспільний устрій — змінилось і ставлення до комсомолу. Мої батьки дуже тепло згадують свої комсомольські роки, адже це

були роки їхньої юності. Комсомол виховував у них активну життєву позицію, проте це ніяк не відбилося на матеріальному забезпеченні нашої сім’ї. Ус е життя мої батьки важко працюють, хоча і не завжди отримують за це заробітну плату.

Вони звичайні виробничники, чесні і порядні люди, але зараз цього замало. Їх, звичайно, поважають на роботі, але повагою ситий не будеш. Мені хочеться жити краще, ніж вони. Я хочу добре вдягатися, мати хорошу машину, бо впевнений, що автомобіль — це не розкіш, а засіб пересування. Але як досягти усього цього? Чи потрібні для цього молодіжні організації, якщо вони аж ніяк не орієнтують

у житті?

Кілька років тому я перебував у дитячій організації скаутів, але мені там не сподобалося. Крім звичайних життєвих навичок, які одержує скаут, статут організації вимагає повного підкорення волі дорослих начальників, навіть тоді, коли начальник у чомусь помиляється. Мене не лякає сувора дисципліна, бо я мрію стати військовим, але не хочу бути сліпим знаряддям чиєїсь волі.

Зараз існує багато молодіжних організацій, посилилась участь молоді у всіляких партіях, проте я не впевнений, що це потрібно самій молоді. Іноді лідери цих самих партій, спираючись на молодь, досягають численних голосів на виборах, але потім нічого не роблять ні для своїх виборців, ні для кого іншого.

Мене більше приваблює молодіжний рух в цілому, як от: «Молодь проти ядерного озброєння», екологічний рух.

Проте я не впевнений, що для цього необхідно кудись вступати. Мені здається, що для цього достатньо бути порядною людиною, бути громадянином. І якщо кожний із моїх ровесників відчує свою відповідальність за долю держави, за долю майбутніх поколінь, за долю людства, тоді і не буде у нас ні війн, ні чорнобилів. І це не високі фрази. Це усвідомлення своєї причетності до світу, а значить, до життя.

Проблеми екології і ми

Усвідомлення батьківщини до кожного з людей приходить по-своєму. Але приходить час — і кожний розуміє нерозривну єдність із рідною землею. Адже на цій землі зросли наші діди і батьки, на ній вчилися ходити ми і зроблять перші кроки наші нащадки. Споконвіку боронили цю землю наші предки, берегли її як найцінніший скарб. Вона завжди була їхнім багатством, яким пишались і захищали. А беручи від природи її дари, люди розуміли, що цих щедрот буде значно більше, якщо вони берегтимуть природу.

У наш час перед людьми гостро постала екологічна проблема. Це пов’язано з тим, що люди вирішили стати господарями природи, почали її підкоряти собі. Внаслідок роботи виробництв забруднилися ріки. Збільшення орних земель призвело до знищення лісів. Смердюче Каховське водоймище було колись мальовничою українською землею. Пішли під воду біленькі хатки, вишневі садочки і кучеряві верби над ставками. А колись красиве і багате Аральське море висохло, бо з нього викачали воду на зрошення засушливих районів. Нащадкам у спадок залишилися тільки прекрасні Шевченкові малюнки Аралу.

Люди необдумано експлуатують природу, а іноді просто не замислюються над наслідками своїх вчинків. Безвідповідальність призвела до Чорнобильської катастрофи, від якої постраждали величезні регіони України, Білорусі, Росії. Внаслідок аварії загинуло сотні людей. А скільки інвалідів, села і міста заражені радіонуклідами. Радіаційний фон і досі, через вісімнадцять років після аварії перевищує допустимі норми.

Скалічена земля, скалічені люди… Мені здається, що атомні електростанції взагалі треба заборонити, адже доки вони існують, країна — в небезпеці.

Осушення боліт на Поліссі залишило людей без питної води. А у нас в Харкові внаслідок зміни річища ріки з’явилися підтоплені житлові масиви. Річка зникла, залишивши по собі тільки назву. Є у нас Нетеченська набережна вздовж неіснуючої ріки. І таких фактів можна навести безліч. І найшкідливіше, на мою думку, те, що поруч із горе-господарями стояли байдужі люди, які просто спостерігали за знищенням природи. Прикро, але таких серед нас чимало.

Невже потрібно знищити, щоб потім відроджувати? Невже люди вчаться тільки на помилках? Потрібно нарешті зрозуміти, що людина — це частинка великої матері-природи, яку не слід підкорювати, а треба жити з нею в гармонії. Любити і берегти рідну землю, дбати про її благополуччя — ось у чому полягає патріотизм.

PM № 10. Усний твір-роздум у публіцистичному стилі мовлення на суспільну тему. Підготовка до усного контрольного твору — Українська мова 9 клас — Розробки уроків — 2017 рік

Урок 33. PM № 10. Усний твір-роздум у публіцистичному стилі мовлення на суспільну тему. Підготовка до усного контрольного твору

Мета: повторити відомості про публіцистичний стиль мовлення, особливості побудови твору-роздуму, ознайомитися з вимогами до творів цього типу; розвивати вміння підпорядковувати висловлювання темі та меті спілкування; удосконалювати навички редагувати власний текст; розвивати творчі вміння формулювати проблеми, що хвилюють сучасну молодь, критично оцінювати факти навколишньої дійсності; розвивати мовленнєво-комунікативні вміння; виховувати почуття патріотизму та людської гідності.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь (формування комунікативної компетенції).

Засоби навчання: підручник, дидактичний матеріал, репродукції картин, зразки творів-роздумів, таблиця «Особливості публіцистичного стилю мовлення», пам’ятки «Як складати твори на суспільну тему в публіцистичному стилі», «Найпоширеніші недоліки, які трапляються в усному й писемному мовленні» fix зміст —у конспекті уроку).

Епіграф до уроку:

Людина виховується для свободи.

Гегель

Перебіг уроку

1. Організаційний етап.

Забезпечення емоційної готовності учнів до уроку.

1. Актуалізація опорних знань.

«Мозковий штурм».

— Які типи мовлення вам відомі?

— Які стилі мовлення ви знаєте?

— У якій галузі використовується той чи інший стиль мовлення?

— У якому стилі краще писати на суспільну тему?

III. Повідомлення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Слово вчителя.

Живучи в суспільстві, ми не можемо не реагувати на події, що відбуваються в країні. Багато новин дізнаємося з газет, телебачення, Інтернету. Залежно від своєї позиції, висловлюємо власну думку, ставлення до почутого, побаченого. При цьому користуємося суспільною лексикою, відповідним стилем. Наші роздуми про події суспільного життя найчастіше мають ознаки публіцистичного стилю.

Робота з таблицею «Особливості публіцистичного стилю мовлення».

Особливості публіцистичного стилю мовлення

Сфера вживання	Мета спілкування	Основні види висловлювань		Основні стильові риси
Політика, громадське життя, засоби масової інформації.	Інформація з метою впливу на суспільні події.	Виступ, лекція, промова, стаття, нарис, брошура, фейлетон.		Закличність, схвильованість, певний пафос, оцінність інформації, широке використання суспільно- політичних термінів.
Найсуттєвіші для стилю мовні засоби
Лексичні			Граматичні
Суспільно-політична лексика, «високі слова» та вирази.			Спонукальні та окличні речення, поширені прості речення, звертання, риторичні питання.

— Сьогодні ми спробуємо себе в ролі журналістів і напишемо твір на суспільно-політичну тему, тобто таку, що мас суспільне значення. До суспільно-політичних тем належать такі, що стосуються життя нашого суспільства та політики, держави. Найоперативніше ми одержуємо інформацію про суспільно-політичні події-у нашій країні й за кордоном з газет, журналів, радіо- і телепередач, з Інте- рнету. Це основні джерела для творів на суспільно-політичну тему.

Епіграфом до уроку є слова німецького філософа Гегеля: «Людина виховується для свободи».

— Як ви розумієте цей вислів?

— Що, на вашу думку, означає слово «свобода»?

— Чи є тотожними лексичне значення слів «свобода» і «воля»?

— Чи вільна людина у сучасному суспільстві?

1. Активізація мовленнєвої діяльності школярів.

Бесіда.

Поміркуйте і висловіть власні припущення щодо сенсу життя. У чому, на вашу думку, полягає сенс життя?

Які питання турбують сучасне суспільство?

Чого прагне сучасна молодь від суспільства?

Яке місце в суспільстві посідають школярі сьогодні? Чи є ви вільними людьми?

Який тип мовлення ви використовували під час відповіді на запитання? Чому?

Пригадайте особливості та структуру написання твору-роздуму.

Особливості роботи над твором на суспільну тему.

1. Робота над твором-роздумом на суспільно-політичну тему передбачає з’ясування проблем, що стосуються життя і політики нашої держави.
2. Композиція тексту-роздуму має такі обов’язкові компоненти, як теза (основна думка), докази (аргументи), приклади із суспільного життя, висновок. Теза, як правило, міститься на початку висловлювання, проте іноді перед нею ще буває невеликий вступ.
3. Характерним для творів-роздумів є вживання вставних слів (на мою думку, по-моєму, наприклад, скажімо) і речень (Я вважаю, що …; Я думаю, що …), що служать засобами зв’язку між реченнями та абзацами. Крім того, для творів-роздумів на суспільні теми характерне активне вживання суспільної лексики.
4. Змістовність і переконливість складеного твору-роздуму залежить від уміння дібрати, осмислити найцікавішу інформацію з газет, журналів, радіо- і телепередач й інтерпретувати її відповідно до обраної теми твору.
5. Колективна робота з текстами-взірцями. Творче спостереження з елементами аналізу.

— Прочитайте учнівські твори. Виконайте подані після них завдання.

Текст № 1

Чим я можу бути корисним моїй Україні

Україна… Ніжною й ласкавою матір’ю вона є для своїх синів і дочок. Ми повинні любити й шанувати свою рідну неньку Україну, піклуватися про її сучасне та майбутнє. Чим же я можу бути корисним для тебе, Україно?

Я пишаюсь своєю Батьківщиною, її досягненнями та видатними особистостями.

Кожна людина має право на своє особисте життя, яке вона повинна прожити з гідністю, щоб майбутні покоління пам’ятали нас. Мені не зрозуміло, чому дехто прагне жити спокійно, піклуючись тільки про себе. На мою думку, кому, як не нам, молодому поколінню, необхідно турбуватися про майбутнє нашої держави, її розбудову; бо через деякий час ми станемо повноправними громадянами України.

Не будь байдужим до того, що відбувається навколо!

Я хочу бути чесною, гідною людиною, поважати батьків, шанувати людей похилого віку. На сьогодні мене хвилює питання розвитку сільського господарства, тому після закінчення школи, хочу отримати професію агронома. Саме сільське господарство сприяє економічному розвитку країни. А належний економічний розвиток країни й дасть змогу пишатися нашою державою серед інших країн світу.

Моє покоління повинне розуміти, що немає землі милішої від тої, де ти народився і живеш.

Ми, діти твої, Україно, запевняємо, що віддамо тобі свої знання, уміння, бо немає кращої землі, ніж наша!

Текст № 2

Молодіжний лідер

Відомо, що людський характер виявляється у різних сферах життя. Робота, навчання, захоплення, конфліктні ситуації дають змогу людині розкритись, виявити своє «я», адже характер — це не просто енергія або пасивність, темперамент або стриманість. Характер — це і ставлення до всього, що тебе оточує.

Саме у ставленні до оточення виявляється лідер. Навіть у дитячому колективі можна спостерігати за зростанням лідера. Саме за зростанням, бо діти мають як позитивні, так і негативні нахили. А дитячий лідер зможе підбити малюків на негативні вчинки. Та ж ситуація може спостерігатись і у підлітків.

Зовсім інша річ — молодь. Це вже дорослі свідомі люди, здатні відповідати за свої вчинки.

На прикладі свого класу я б визначила лідера як людину, яка у певній ситуації бере на себе велику відповідальність за дії групи. Справа в тому, що в нашому класі визначилося два лідери. Спочатку я думала, що так не буває, але потім переконалася, що наші лідери доповнюють один одного. Настя, наша староста, створює навколо себе таку теплу атмосферу, що з нею хочеться спілкуватися. Вона чуйна і доброзичлива. Вона організовує нас на відвідини хворих, на всі культурно-масові заходи. У неї гарна вдача, але одна риса найбільше приваблює: вона вміє слухати. Тому до неї йдуть за порадами і хлопці, і дівчата.

А коли щось стосується нашого навчання, то на перший план виступає Наталя. Вона бере на себе ініціативу у підготовці до іспитів, у додаткових заняттях учнями, які не встигають у навчанні. Але коли у Наталі неприємності — вона теж потребує Настиної підтримки.

Ось так і живуть у нашому класі два лідери — Настя і Наталя. Обидві добре навчаються, обидві цілеспрямовані і життєрадісні, чесні і принципові. Але Настя трохи м’якша за вдачею, а Наталя — трохи суворіша. Вони ніби доповнюють одна одну. А класові від цього тільки користь, на всіх напрямках шкільної роботи він попереду. У нашому класі хороший мікроклімат, доброзичливість і взаємодопомога. А найголовніше, на мою думку, це те, що клас становить єдине ціле, кожний рахується з думкою інших, поважає точку зору однокласників. У нас спільні радощі й турботи, а після закінчення школи нам буде що згадати, бо усі шкільні заходи були для нас цікавими, тому що ми брали участь у їх підготовці. Лижні змагання і туристські походи, пісня біля вогнища — все це наші спільні спогади.

1. Якою темою об’єднані тексти?
2. Визначте типи мовлення текстів.
3. З’ясуйте, чи висвітлені в текстах теми важливі для суспільства.
4. Доберіть заголовки. Виділіть мікротеми текстів (складіть план).
5. Проаналізуйте структуру текстів. Чи відповідають ці тексти вимогам, що ставляться до робіт такого типу?

Робота з пам’яткою «Найпоширеніші недоліки, які трапляються в усному й писемному мовленні».

ПАМ’ЯТКА

«Найпоширеніші недоліки, які трапляються в усному й писемному мовленні»

• Невідповідність змісту теми.
• Вихід змісту за межі теми.
• Неповний виклад.
• Непослідовність викладу.
• Відсутність смислового зв’язку між частинами твору.
• Незавершеність міркувань.
• Невідповідність композиції твору обраному типу мовлення.

1. Самостійне складання учнями усного твору-роздуму в публіцистичному стилі на суспільну тему (на вибір).

Орієнтовні теми:

«Маю честь бути українцем», «Молодь у політичному русі», «Чи можливий сучасний світ без війни?»

Робота з пам’яткою «Як складати твори на суспільну тему в публіцистичному стилі».

— Прочитайте пам’ятку. Складіть план до твору-роздуму на вибрану тему. Підготуйте усний твір-роздум.

ПАМ’ЯТКА

«Як складати твори на суспільну тему в публіцистичному стилі»

1. Продумати тему твору та його зміст.
2. Опрацювати необхідну літературу.
3. Визначити основну думку твору.
4. Продумати послідовність твору-роздуму, дотримуючись його композиційних особливостей (вступ, основна частина, висновок).
5. Самостійно скласти план висловлювання.
6. Вибрати стиль викладу.
7. Під час написання твору необхідно дбати про розкриття його теми.
8. Бути уважними до вживання мовних засобів у творі.
9. Викладення матеріалу обов’язково потрібно ілюструвати прикладами.
10. Відтворити твір спочатку подумки, а потім — у писемній формі.

Виступи учнів зі складеними творами-роздумами.

VII. Підсумки. Рефлексія. Оцінювання.

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

— Який твір-роздум вас найбільше вразив, захопив? Чому?

— Чиєї позиції ви не поділяєте? Чому?

— Які недоліки у почутих творах ви помітили? Як їх виправити?

VIII. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.

• Користуючись пам’яткою, підготуватися до усного контрольного твору в публіцистичному стилі на тему: « Що таке справжня свобода і чи може бути вільною людина в сучасному світі?», критично оцінюючи факти і явища навколишньої дійсності та ставлення до життя різних соціальних груп. Продемонструвати свою позицію щодо цього питання.

Публицистический стиль —

Публицистический стиль используется в статьях, эссе и ораторском искусстве, посвященных социальным или политическим проблемам и рассчитанных на большое количество читателей или большую аудиторию. Как уже упоминалось, он делится на 3 разновидности:

1. Язык статей (политических, социальных, экономических) в газетах, журналах и журналах. Сюда же относятся и передовицы.

2. Язык эссе — моральный, философский, литературный.

Эссе — это литературное сочинение, обычно короткое, на философскую, социальную, эстетическую или литературную тему. Часто это биография. Он никогда не углубляется в предмет, а лишь касается поверхности. Брошюры и литературные обзоры в журналах и газетах близки к эссе как по содержанию, так и по языковой форме.

3. Язык, используемый в ораторском искусстве, который является устной (разговорной) разновидностью. Публицистический стиль — единственный среди книжно-функциональных стилей, обладающих разговорным разнообразием.Сюда относятся выступления по политическим и социальным проблемам современности; речи и обращения по торжественным случаям (юбилеи, свадьбы, похороны, дебаты, выступления судьи). Комментарии по радио и телевидению — еще одна разновидность разговорной речи в этом стиле.

Цель публицистического стиля — повлиять на общественное мнение, убедить читателя или слушателя в том, что интерпретация, данная автором или оратором, является единственно правильной. Читатель (или слушатель) должен принять точку зрения писателя (оратора).Для этого статья или публичное выступление должны быть логичными, точными и впечатляющими, то есть должны сочетать логическую аргументацию и эмоциональную привлекательность. Публицистический стиль имеет общие черты с научной прозой, с одной стороны, и с художественной литературой, с другой. Основными характерными чертами этого стиля являются:

1. Последовательная и логическая синтаксическая структура с тщательным разбиением на абзацы и связками.

2. Тщательный подбор слов. Словарь состоит из нейтральных общеупотребительных литературных, разговорных слов и терминов.

3. Использование выразительных средств и стилистических приемов, но они обычно традиционные, а не свежие, так как подлинные стилистические приемы могут отвлечь внимание слушателей от основной темы речи.

Публицистический стиль также отличается лаконичностью выражения. Все это относится ко всем разновидностям публицистического стиля, но каждая имеет свои особенности. Эссе и выступления, например, более индивидуальны, чем газетные статьи.В них больше выразительных средств и стилистических приемов.

Ораторское искусство — это публичное выступление, и оно должно быть доступным для данной аудитории. Он должен быть эмоциональным и держать аудиторию в напряжении. Он определяет выразительные средства и стилистические приемы говорящего:

1. прямое обращение к аудитории;

2. вопросы риторические;

3. повторы всех видов, параллельные построения, антитезисы, градации и т.д .;

4.эпитет, сравнение, метафора;

5. эмфатические конструкции и др.

Кроме того, динамик использует модификации голоса, чтобы произвести впечатление на слушателей.

---

: 7793

.

Публицистический стиль

Публицистический стиль имеет разговорные разновидности, в в частности, ораторский подстиль. Новые разговорные разновидности радиокомментарии, очерки и статьи.

общая цель публицистического стиля — постоянное и глубокое влиять на общественное мнение, убеждать читателя или слушателя что интерпретация, данная писателем или оратором, является только исправить одного и заставить его принять точку зрения выраженный в речи, эссе или статье.Благодаря своей характеристике сочетание логической аргументации и эмоциональной привлекательности, публицистический стиль имеет общие черты со стилем научного проза, с одной стороны, и эмоциональная проза, с другой. это эмоциональная привлекательность обычно достигается за счет использования слов с эмоциональное значение; но стилистические приемы не являются свежими или подлинными.

Публицистическому стилю также свойственна лаконичность. выражения.

1. Ораторское искусство и выступления

Ораторский стиль — это устное подразделение публицистический стиль.

Прямой контакт со слушателями позволяет сочетание синтаксических, лексических и фонетических особенностей письменная и устная разновидности языка. Некоторые типичные Особенностями разговорной разновидности речи, присутствующей в этом стиле, являются: прямое обращение к публике (дамы и господа, достопочтенный член (ы), использование 2 ^nd человек местоимение ты , и т. д.), иногда ограничения (я не буду, не буду, не буду и др.) и использование разговорных слов.

стилистические приемы, используемые в ораторском стиле, определяются условия общения. Повторение можно считать самым типичный стилистический прием английского ораторского стиля. Практически любой часть ораторского искусства будет иметь параллельные конструкции, противоположности, напряжение, кульминация, риторические вопросы и вопросы в повествовании.

2. Очерк

Эссе — это литературное сочинение умеренной длины на философские, социальные, эстетические или литературные предметы.Никогда не проникает глубоко в предмет, но лишь касается поверхности. Личность в обработка темы и естественность выражения — 2 из самых очевидные характеристики эссе. Эссе — это скорее серия личные и остроумные комментарии, чем законченный аргумент или убедительный экспертиза любого дела. В этом литературном жанре есть определенная языковые черты, которые определяют эссе как разновидность публицистического стиль.

В 19 ^-й века эссе как литературный термин постепенно превратился в то, что мы теперь называйте журналистскую статью или очерк, охватывающий все различные предметы от политики, философии или эстетики до путешествий, спорт и мода.Тематические статьи обычно публикуются в газеты, особенно еженедельные и воскресные выпуски.

В по сравнению с ораторским стилем, эссе стремится к более длительному, следовательно, с более медленным эффектом.

3. Статьи

Независимо от характера журнала и расхождение в предмете — будь то политическое, литературный, научно-популярный или сатирический, все особенности Публикационный стиль можно найти в любой статье. Характер журнал, а также выбранная тема влияют на выбор и использование стилистические приемы.Есть научно-популярные статьи, сатирические статьи, статьи в политических журналах, газетные статьи и т. д.

Литературные обзоры ближе к эссе как по по их содержанию и по языковой форме. Более абстрактные слова в них используется логический смысл, чаще прибегают к эмоциональному язык и реже традиционные устойчивые выражения.

.

Публицистический функциональный стиль.

Публицистический функциональный стиль.

| |

Публицистический стиль имеет разговорные разновидности, в частности ораторский подстиль. Новые виды разговорной речи — радиокомментарии, эссе и статьи.Общая цель публицистического стиля — оказывать постоянное и глубокое влияние на общественное мнение, убедить читателя или слушателя в том, что интерпретация, данная писателем или оратором, является единственно правильной, и побудить его принять точку зрения выраженный в речи, эссе или статье. Благодаря характерному сочетанию логической аргументации и эмоциональной привлекательности, публицистический стиль имеет общие черты со стилем научной прозы, с одной стороны, и со стилем эмоциональной прозы, с другой.Его эмоциональная привлекательность обычно достигается за счет использования слов с эмоциональным значением; но стилистические приемы не являются свежими или подлинными. Публицистический стиль также отличается лаконичностью выражения.

1. Ораторское искусство и речь Ораторский стиль — устное подразделение публицистического стиля.

Прямой контакт со слушателем позволяет сочетать синтаксические, лексические и фонетические особенности письменной и устной разновидностей языка.Некоторыми типичными чертами разговорного разнообразия речи, присутствующей в этом стиле, являются: прямое обращение к аудитории (дамы и господа, уважаемый член (ы), использование 2 ^nd местоимений you и т. Д.), Иногда ограничения (Ill, wont, havent, isnt и другие) и употребление разговорных слов. Стилистические приемы, применяемые в ораторском стиле, определяются условиями общения. Повторение можно рассматривать как наиболее типичный стилистический прием английского ораторского стиля.Практически любое ораторское искусство будет иметь параллельные конструкции, антитезис, интригу, кульминацию, риторические вопросы и вопросы в повествовании.

2. Эссе Эссе представляет собой литературное сочинение умеренной длины на философские, социальные, эстетические или литературные темы. Он никогда не углубляется в предмет, а лишь касается поверхности. Личность в подходе к теме и естественность выражения — две наиболее очевидные характеристики эссе.Эссе — это скорее серия личных и остроумных комментариев, чем законченный аргумент или окончательное исследование какого-либо вопроса. Этот литературный жанр имеет определенные лингвистические черты, которые формируют эссе как разновидность публицистического стиля. В 19, ^и веках эссе как литературный термин постепенно превратилось в то, что мы теперь называем журналистской статьей или очерком, охватывающим все виды предметов, от политики, философии или эстетики до путешествий, спорта и моды. Тематические статьи обычно публикуются в газетах, особенно в еженедельных и воскресных выпусках.По сравнению с ораторским стилем, эссе имеет более длительный и, следовательно, более медленный эффект.

3. Статьи Независимо от характера журнала и расхождения тематики, будь то политическая, литературная, научно-популярная или сатирическая, в любой статье должны быть найдены все черты публицистического стиля. Характер журнала, а также выбранная тематика влияют на выбор и использование стилистических приемов.Это научно-популярные статьи, сатирические статьи, статьи в политических журналах, газетные статьи и т. Д. Литературные обзоры ближе к эссе как по своему содержанию, так и по языковой форме. В них используются более абстрактные слова логического значения, чаще прибегают к эмоциональному языку и реже к традиционным устоявшимся выражениям.

---

: 2014-12-23; : 525 |

---

lektsii.net -.- 2014-2020 гг. (0,007.) .

Публицистический стиль. —

Публицистический стиль языка стал отдельным стилем в середине 18 -го века. Он также делится на 3 разновидности, каждая из которых имеет свои отличительные особенности. У него есть разговорная разновидность, а именно ораторский подстиль. Развитие радио и телевидения привело к появлению еще одной новой разновидности разговорной речи, а именно, , радио- и телепрограмм . Два других подстиля — это эссе (моральное, философское, литературное) и публицистические статьи (политические, социальные, экономические) в газетах, журналах и журналах.Рецензии на книги в журналах, газетах и ​​журналах, а также брошюры обычно включаются в эссе. Общая цель публицистического стиля — оказывать постоянное и глубокое влияние на общественное мнение, убедить читателя или слушателя в том, что интерпретация, данная писателем или оратором, является единственно правильной, и побудить его принять точку зрения выражается в речи, эссе или статье не только посредством логической аргументации, но и посредством эмоционального обращения. Эта функция «промывания мозгов» наиболее эффективна в ораторском искусстве, поскольку здесь задействован самый мощный инструмент убеждения — человеческий голос. Благодаря характерному сочетанию логической аргументации и эмоциональной привлекательности, публицистический стиль имеет общие черты со стилем научной прозы, с одной стороны, и со стилем эмоциональной прозы, с другой. Его эмоциональная привлекательность обычно достигается за счет использования слов с эмоциональным значением, использования образов и других стилистических приемов, как в эмоциональной прозе; но они не свежие или настоящие. Однако манера подачи идей приближает этот стиль к художественной литературе, в данном случае к эмоциональной прозе. Далее, публицистический стиль отличается краткостью выражения. В некоторых разновидностях этого стиля он становится ведущей чертой. В эссе краткость иногда становится эпиграмматической. : 138

.