Твір есе 3 клас: Attention Required! | Cloudflare – Есе твір. правила написання та офрмлення

Есе твір. правила написання та офрмлення

Есе твір

Останнім часом у шкільній практиці став дуже популярним твір-роздум в жанрі есе.
Есе (від франц. essai – спроба, проба, нарис) – прозаїчне висловлювання невеликого об’єму і вільної композиції, що виражає індивідуальні враження і міркування з конкретного приводу або питання і свідомо не претендує на вичерпну відповідь.
Пам’ятайте! Обираючи жанр есе, ви можете дозволити собі бути суб’єктивними, зосередитися на частковому, а не на головному, висловлювати спірні міркування, наводячи мінімум доказів, але, з іншого боку, саме це може бути і небезпечним – уявна легкість — пиши собі, як бажаєш. Але зовсім не факт, що ваш твір вийде оригінальним та цікавим.

Перш ніж обрати жанр есе, подумайте та переконайтесь у тому, що вам є що сказати.

Стиль есе вирізняється:
– афористичністю;
– образністю;
– парадоксальністю.

Для есе характерне використання численних засобів художньої виразності:

– символи;
– метафори;
– порівняння;
– алегоричні і притчові образи.

Для передачі особового сприйняття автору есе необхідно:

– використовувати всілякі асоціації;

– проводити паралелі;
– добирати аналогії.

Есе твір буде цікавим, якщо в ньому будуть присутні:

– непередбачувані(парадоксальні) висновки;
– несподівані повороти;
– цікаві зчеплення.

Мовна будова есе – це динамічне чергування полемічних висловів, питань, проблем, використання розмовної інтонації і лексики.

Цікавим прикладом есе, написаним у формі «сократівського діалогу» (або у формі «запитання – відповідь»), є робота М. Бачмаги з м. Львова.

– У мене до тебе є дивне запитання, але ти все ж спробуй на нього відповісти.
– Ну, спробую.
– Ти – людина?
– Дійсно, дуже дивне запитання. Невже ти не бачиш перед собою мене – людину?
– Так, я бачу тебе, але чи впевнений, що ти насправді – людина?
– Ти справді дивний?
– Вчора я серйозно задумався над цим.

– І якого ти дійшов висновку?
– Я не маю сумніву в тому, що ми з тобою Homo sapiens, але чи не здається тобі, що наші права утискаються, принижуючи нашу гідність?

– Ну, не знаю. Я про це якось не думав.
– Впевнений, що коли тебе надто це образить, то і ти над цим задумаєшся.
– А що сталося?

Есе твір

– Сьогодні ще нічого, але пам’ятаєш той випадок, коли ми ввечері верталися додому після футболу?
– Таке забудеш. Нас трьох тоді зупинила міліція. І чого?
– Як це чого? Вони ж нам чітко сказали: «Пацани, – гроші, або цілими ваші батьки вас не побачать».
– Так, але якби ми були п’яні, або що. Шкода, що ми їм не віддали ті 10 гривень. Обійшлося б без синців і поламаних ребер.
– Так. До речі, ти не знаєш, як там Він? Його вже виписали з лікарні? Тому я і питаю, чи ти відчуваєш себе людиною. В Конвенції про захист прав людини та основних свобод сказано, що «Нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню». А Україна, до речі, ратифікувала цю Конвенцію. А те, як з нами поводилась міліція…

– …принизило мою гідність.
– Мене теж це принизило. Але це таке. А ти пам’ятаєш справу Онопрієнка?
– Звісно, але ти це до чого?

Есе твір

– Якщо я не помиляюся, то в тій же Конвенції сказано, що кожен вважається невинним у скоєнні правопорушення, поки не буде доведено протилежного. А наш Президент у інтерв’ю назвав Онопрієнка винним ще перед остаточним рішенням суду.
І не ми з тобою у розмові, а сам Президент у інтерв’ю по телебаченню, а це говорить саме за себе. І якщо вже ми торкнулися загальнодержавних справ, то згадаймо вибори Президента України 2004 року.
– Ти хочеш сказати про те, як одна з найцікавіших рубрик нашої улюбленої газети не виходила на її шпальтах два тижні перед проведенням виборів тільки через те, що її автор писав про негативні сторони політики всіх кандидатів?

– Так, але не тільки. Діджея однієї місцевої радіостанції керівництво послало у відпустку через те, що він у прямому ефірі вказав на негативні сторони кандидата з найбільшими шансами на перемогу. А ще студентів академії змусили прийти на зустріч з цим кандидатом. Хто не прийшов, тому не зарахували заліків.
– І це в нас називається правом на свободу вираження поглядів. Тепер ти розумієш моє питання. І як ти тепер на нього відповіси?
– Я відповіді не зміню. Я – людина, ніхто не зможе цього заперечити.
– Так, але ти не заперечуєш, що твої права в нашій державі порушуються, і випадковостями ці порушення назвати важко. Це скоріше нагадує політику, спрямовану на приниження твоєї гідності.

Есе твір

– І цього я не заперечую. Але скажи мені, хто як не ми повинні відстоювати свої права і свою людську гідність?

– Невже ти захищаєш тих кондукторів, які, штрафуючи за безбілетний проїзд, обзивають порушника останніми словами; посадових осіб, які використовують службове становище для власних вигод, одним словом, людей, які так чи інакше утискають наші права?
– Ні, я хочу сказати, що…
– Я знаю. Ти хочеш сказати, що я мушу щодня виборювати право на свободу слова, гідне поводження та ще безліч прав, які мають надаватися мені беззастережно і за які я не повинен боротися?

– А ти, в свою чергу, хочеш, щоб всі твої права, гарантовані Конвенцією, автоматично почали виконуватися з дня ратифікування її Україною? А згадай, скільки років нашій державі? Точно, вісімнадцять. А чи мали якісь права і свободи наші з тобою батьки ще п’ятнадцять років тому? Так, майже ніяких. І як ти думаєш, чи звикли вони до того, що свою гідність можна захистити через суд? А саме це – найважливіше. Я зовсім не виправдовую правопорушення як з боку держави, так і з боку окремих осіб. Але ми не зможемо їх припинити самими словами, а от судовими позовами — інша річ. Ми з тобою говорили про той випадок з міліціонерами.

Читай також: Прикладка

Але ж ми не подали на них в суд, і вони залишилися непокараними і зможуть зробити таке ще і ще раз. Але якби ми оскаржили їхню поведінку, то вони, мабуть, не повторили такого, а їхній приклад застеріг би інших. І так у всьому. Ніхто за нас не зробить нашу державу правовою не на папері, а в реальному житті. Тільки наша ініціатива всіх разом – як громадян і кожного зокрема – як особистості, зможе змінити ситуацію.

– А як щодо правопорушників?
– Звичайно, вони повинні бути покарані і будуть, якщо ми цього справді схочемо. Я відповів на твоє запитання?
– Так. Ми – люди і це — незаперечний факт. А от чи дозволимо ми порушувати наші права, покаже час і наша ініціатива.

Прийомів для написання успішного есе існує багато. Наводимо деякі з них.

• Ефектний початок – вступ, дуже важливий елемент твору. Читач визначає для себе, чи варто йому читати ваше есе. Для початку есе існує кілька підходів.
1. Стандартний (найпоширеніший). Необхідно відповісти на шість запитань: хто, що, коли, де, чому і як. Відповіді на ці запитання дадуть змогу читачеві зрозуміти, чого йому очікувати.
2. Несподіваний – це може бути що завгодно, але читач повинен бути здивований або шокований.
3. Дієвий — зображення самого процесу, а причини й наслідки випливуть далі. Цей підхід зручний для коротких есе.
4. Авторитарний – пропонує інформацію в наказовому тоні, щоб створити враження упевненості автора тільки в собі.
5. Інформативний — читач одразу отримує інформацію про те, що буде далі у творі.
6. Цитатний – вдало підібрана цитата одразу привертає увагу читача (не рекомендується використовувати прислів’я і кліше — це банально).

7. Діалоговий – з одного боку, такий початок стимулює читача як учасника діалогу, з іншого, – це може бути просто потік думок з риторичними запитаннями.

• Хронологія есе – послідовність подій (але не зациклюйтесь на часі ~ есе може вийти нудним). Просто згадуйте час. Не намагайтесь у дрібницях описувати все, що відбувалося в певний період.
• Оповідання — дія або історія, що триває до самого кінця есе, в якій підкреслюються якості, можливості або знання, пов’язані з темою вашого есе.
• Опис – характерною рисою такого есе є яскрава образність твору, що підтверджується багатою мовою, і цікаві деталі, які залишають читача довгий час під враженням.
• Порівняння – в основному цей прийом використовується щодо питання, за яким потрібно описати, наприклад, досвід або невдачу.
• Фінальні компоненти – останні абзаци (абзац) мають завершувати вашу думку і залишити в пам’яті читача яскравий слід.

Есе твір
Приклад твору-есе публіцистичного характеру.

Я – українець

Слова українського гімну давно запали в душу і були вивчені за власним вибором у підлітковому віці. Мені подобаються вишиванки, я люблю їх вдягати – це гарний і рідний мені одяг. Українські майстрині вміють робити з вишиванок справжні витвори мистецтва. До мого раціону входить багато різних страв, серед яких має місце і сало, хоча найбільша перевага віддається його копченому різновиду. Із великим задоволенням танцюю гопак – чудовий, жвавий, енергійний і запальний танець, який приносить багато приємних емоцій. З Дніпром пов’язує багато спогадів, але перепливати його спадало на думку лише у найек-стремальніших фантазіях. Мій «Кобзар» лежить на тумбочці під рукою. Коли я шукаю розради для душі чи відповідей на складні питання, то перечитую емоційні і мудрі слова Шевченка. Рушники, що залишились від бабусі, приємно милують око. Я – українець?

У випадку поранення з моїх судин струменить кров червоного кольору. Але прапор моєї держави має блакитно-жовте (або синьо-жовте за Конституцією) забарвлення, як і його маленькі копії, що супроводжують мене на життєвих шляхах. Я рідко відмінюю слова «пальто» та «кіно», але якщо вони органічно увіллються у новий правопис, то вживатиму частіше.

Важливі у моєму житті слова говорились різними мовами, але переважно українською. Я – українець?

Есе твір

У дитинстві мені подобалось спостерігати за грою київського «Динамо», і хоч зараз інтерес не той, але це теж певний репрезентант України. Коли дивлюся бої Кличків, крім споглядання спортивної майстерності, приємно, що на престижних світових боксерських аренах здіймається наш прапор. Я байдуже ставлюся до Клочкової, але завдяки їй Україну також знають у світі. Мені не доводилось літати літаками західного виробництва, проте з Ту-154 наша земля виглядає незгірш, як з «Боїнга». У мене не стояла можливість вибору різних громадянств, але, незважаючи на це, я практично не уявляю іншого місця свого постійного проживання, окрім як України. Я буду жити там, де мені зручно і там, де дозволять обставини, але це місце немислиме без українських просторів. Я – українець.

Тут ще земля не охолола від дурості, совковості, російщення, ще ходять вулицями колишні райкомівські і обкомівські керівники, колишні слідчі КДБ і відставні радянські військові. На тутешніх цвинтарях є багато покинутих могил, стертість імен на яких пов’язана не так з матеріалом виготовлення, як з відсутністю належного догляду, бо вже немає кому їх впорядкувати. Я не один, я живу серед моїх співвітчизників, які

лаються і б’ються у громадському транспорті, стовбичать у автомобільних пробках, святкують і сумують, працюють і гуляють. Ми різні, але всі ми українці. Серед нас ще є ті, хто не розучився читати і самостійно мислити.

Есе твір
Я – українець.

Тут є студенти, які, бажаючи отримати заповітний «корінець» диплома, можуть навіть прийти на пари з предмета, який їм абсолютно до лямпи, а прийшовши, займатися віршуванням або написанням sms.

Тут на грошах ми побачимо гетьманів, бо президенти на таке ставлення ще не заслужили. Часом тут жартують: то дотепно, то грубо, а посміхаються то щиро, то натягнуто. Моя етнічна приналежність завжди зі мною і не зникає лише від того, що її не зафіксували у паспорті. Вона у моїх генах, у моїй свідомості, у світовідчутті. Я – українець!

І я по-своєму люблю як міста з їхніми мережами центрального опалення, площами, стадіонами, театрами, книгарнями і неоновими вивісками, так і села з їхньою екологією і простим щирим ставленням до життя, без силіконових тілом і розумом жінок.

Я люблю вузькі бруковані вулички Львова і дивуюся помпезно-сірим кварталам Харкова. Одеса і Донецьк не потрапляли до сфери моїх мандрів, але хочеться сподіватись, що й там є чому дивуватися й чому радіти. Затишна і напівсонно-спокійна Полтава є милим провінційним містом. Я впритул бачив «патріотів на трибунах» і тому впевнений, що в окопах їх точно не буде.

Есе твір

Я вірю в Україну, але не довіряю окремим індивідам і суспільним групам. Моє повітря переважно наповнене спокоєм і свіжістю. Гори дають відчуття мети і змушують міркувати й про духовні вершини. Крім того, на них значно менше людей і ближче до неба.
Приємно дивитись на наше небо за будь-якої погоди, особливо ясної ночі, коли видно такі маленькі і водночас велетенські, відділені мільйонами кілометрів зірки. І хоча сни я бачу рідко, довколишня природа з яскравими соняшниками з надлишком компенсує таку особливість.

Цокіт підборів на Хрещатику відрізняється від тупотіння у столицях інших держав. Сніг у Карпатах, мабуть, не схожий на свої канадські чи швейцарські відповідники, а кримська галька шурхотить інакше, ніж турецька.
Українські пісні й колискові завжди зі мною, як і горбата, натоптана бруком спина Андріївського узвозу. Свого часу одна з вулиць, де я мешкав, мала лише номер, але вона не стала від того менш рідною.
Якщо у мене будуть діти, то швидше за все вони народяться в Україні. Бо я – українець.

Дев’ять правил написання креативного есе

Як радять писати есе твір? Правильно! Креативно, Що криється за цим словом? Швидше за все, політ думки, оригінальність тощо. Все просто: головне – засвоїти дев’ять правил.
1. Тільки позитивна мова (описувати краще те, що є, а не те, чого немає).
2. Слова-зв’язки (вони допомагають плавно переходити з однієї частини до іншої).
3. Різна структура речень. (Читати речення правильної структури нудно. Додайте кілька інверсій. Пишіть різні за довжиною речення.)
4. Зрозумілі слова. (Розумійте значення слів, які ви вживаєте в есе. Ви пишете, щоб уразити змістом, а не словниковим запасом. Вишуканість гарна, але в міру.)
5. Різні слова (синонімія.)
6. Лаконічність.
7. Кожне слово важливе (без повторів; кожне речення повинне нести унікальний зміст).
8. Активна життєва позиція.
9. Книги про есе — це здорово.

Джерело: Українська мова 

УЧИМОСЯ ПИСАТИ ЕСЕ | Український освітянський видавничий центр «Оріон»

Л. В. Йолкіна

Навчальний посібник «УЧИМОСЯ ПИСАТИ ЕСЕ»  для учнів 3 – 4 класу загальноосвітніх навчальних закладів

untitled

Посібник призначений для роботи з учнями 3, 4 класів і передбачає виконання завдань з підготовки до усного складання й написання есе, що є нововведенням до оновленої програми з української мови, затвердженої МОН України в 2016 році.

Есе – невеликий за обсягом твір, що має довільну побудову, у якому автор висловлює власні думки та враження з конкретного приводу чи питання щодо конкретного явища чи предмета. Есе не претендує на вичерпну відповідь чи категоричну позицію відносно предмета висловлювання.

У виданні використано міжпредметні зв’язки, оскільки есе передбачає вироблення вміння учня висловлювати свої емоції й реалізувати знання в різних галузях.

Робота над однією темою може провадитись і на одному уроці, і на кількох поспіль. У посібнику відсутнє чітке розмежування тем за класами, оскільки це залежить від рівня підготовки учнів до такого виду робіт.

Варто націлити вчителя на використання групових, парних форм роботи, а також частіше ставити запитання «Чиє висловлювання вам більше сподобалося, чому?».

У тебе одразу може виникнути кілька запитань: що таке есе й навіщо його слід уміти писати? Усе дуже просто!

Есе – невеликий за обсягом твір, що має довільну побудову, у якому автор висловлює власні думки та враження з конкретного приводу чи питання щодо конкретного явища чи предмета. Есе не претендує на вичерпну відповідь чи категоричну позицію відносно предмета висловлювання.

Навчившись писати есе, ти зможеш правильно і яскраво висловлювати свою думку, легко й цікаво говорити як про речі наукові, так і про життєві проблеми. Ти зможеш просто, доступно й упевнено розкривати іншим свою позицію, розповідати про те, що тебе вразило. І це тобі обов’язково згодиться в житті.

loadЗавантажити презентацію Семінар. Вивчення Есе

НАПИСАННЯ ЕСЕ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ НУШ

НАПИСАННЯ ЕСЕ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ НУШ

 

Есе як вид письмових робіт включено у навчальні програми початкової школи з огляду на сучасні соціокультурні умови, інтеграцію української освіти в європейський контекст.

Завдання на написання есе в початковій школі сприятимуть:

  • активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів
  • початкових класів
  • підвищенню інтересу до навчального предмета
  • розвитку особистості, критичного мислення, лінгвокреативності.

Особливості змісту та побудови есе в початковій школі

Есе — це самостійна творча письмова робота, прикметними ознаками якої є:

  • особистісний характер сприймання проблеми та її осмислення
  • невеликий обсяг
  • вільна композиція
  • невимушеність та емоційність викладу.

Як жанр есе присутнє у навчальній програмі з української мови для 3–4-х класів у двох змістових лініях:

  • мовленнєвій
  • мовній.

Державною вимогою до навчальних досягнень учня/учениці початкової школи стосовно есе є:

  • розрізняти характерні ознаки есе
  • створювати есе під керівництвом учителя.

Види есе та їх особливості

Розрізняють есе вільне та формальне.

Вільне есе:

  • вільна форма і стиль викладу
  • невеликий обсяг — 7–10 речень
  • довільна структура
  • обов’язково чітко висловлена авторська позиція
  • час виконання — 5–10 хв або 10–15 хв

Доцільно вдаватися на кожному уроці й на різних його етапах:

  • цілевизначення
  • закріплення
  • рефлексії тощо.

Формальне есе:

  • витримана структура тексту наявність компонентів:
  • тези
  • аргументів
  • прикладів
  • оцінювальних суджень
  • висновку обґрунтування (аргументування) тези
  • час виконання — 20–45 хв.

ВИДИ

Вимоги до формального есе:

  • обсяг — одна-дві сторінки тексту (800–1000 слів)
  • цілісність твору, ідея якого зрозуміла й чітка
  • одна думка на кожен абзац
  • стисло і ясно — нічого зайвого, лише інформація, необхідна для розкриття ідеї есе, власної позиції автора
  • чітка композиційна побудова, логічна структура
  • свідчення, що автор знає й осмислено застосовує теоретичні поняття, терміни, узагальнення, ідеї
  • переконливе аргументування порушеної проблеми.

Структура есе

В есе, як і в будь-якому творі, має простежуватися внутрішня логіка.

Її визначають:

  • авторським підходом до обговорюваного питання
  • самим питанням.

Необхідно уникати різких стрибків від однієї ідеї до іншої, думка має розкриватися послідовно.

СК

СКДжерело: pedrada.com.ua

 

Есе — Вікіпедія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Есе́[1][2][3][4] або есе́й (фр. essai, фр. вимова: [esɛ][5] — спроба, нарис, від лат. exagium — зважування) — невеликий за обсягом прозовий твір, що має довільну композицію і висловлює індивідуальні думки та враження з конкретного приводу чи питання і не претендує на вичерпне і визначальне трактування теми; це жанр, який лежить на перетині художньої та публіцистичної (часом науково-популяризаторської) творчості.

Хоча художні тексти в стилі есе відомі з часів античності, появу цього жанру пов’язують з ім’ям Мішеля Монтеня, який з 1572 року й до кінця життя працював над своїм найбільшим літературним твором, що мав назву «Проби».

Визначальні риси і стиль[ред. | ред. код]

Визначальними рисами есе, як правило, є незначний обсяг 4-7 речень, конкретна тема, дана в підкреслено вільному, суб’єктивному її тлумаченні, вільна композиція, парадоксальна манера мислення. Як правило, есе виражає нову, суб’єктивну думку про щось.

Стиль есе відрізняється образністю, афористичністю, використанням свіжих метафор, нових поетичних образів, свідомою настановою на розмовну інтонацію і лексику. Він здавна формувався у творах, в яких на перший план виступає особистість автора. Пограничними жанрами для есе є поезія в прозі та науковий нарис або філософський трактат.

Серед відомих есеїстів: Ю. Шевельов, Б. Шоу, Ж.-П. Сартр, А. Камю, Й. Бехер, В. Винниченко, Є. Маланюк, Ю. Липа, У. Самчук, П. Загребельний, І. Драч, О. Гончар, Ю. Андрухович, Є. Сверстюк.

За змістом:

  • філософські
  • літературно-критичні
  • історичні
  • художні
  • художньо-публіцистичні

За літературною формою:

За композиційними особливостями:

  • рефлексійні
  • аналітичні
  • критичні
  • розповідні
  • описові

контрольне есе 10 клас

Тема: РМ.Контрольне есе «Що означає зробити правильний вибір в житті» 10 кл

Мета: навчити учнів самостійно добирати і систематизувати матеріал відповідно до теми та основної думки висловлення, будувати логічно правильне і композиційно завершене висловлення; формувати вміння й навички вільного використання засобів мови в будь-яких життєвих ситуаціях; розвивати критичне мислення; збагачувати словниковий запас школярів; розвивати творчі здібності; сприяти осмисленню цінностей життя людини, його наповненості й сенсу.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь і навичок (формування комунікативної компетенції).

Перебіг уроку

  1. Організаційний етап.

Забезпечення емоційної готовності школярів.

  • Графічне або кольорове зображення настрою;

  • розповідь про настрій рядком з пісні;

  • привітання -вправа «Пластичне дзеркало»

  1. Підготовка до сприймання матеріалу. Мотивація навчальної діяльності.

Робота з діалогом.

— Прослухайте діалог Брутто Ферро «Рішення класу»:

– Якщо не дозволиш мені це зробити, я не зможу піти до школи! Мені буде соромно. Це дуже важливо, матусю!

Елена вибухнула плачем. Це її найефективніша зброя.

– Ох! Роби що хочеш…- пробуркотіла мати, кидаючи ложечку до мийки. – Будеш виглядати, як потвора. Тим гірше для тебе!

У 23 інших сім’ях розігрувалась подібна сцена. Це були діти із другого «Б» классу середньої школи ім. Карла Альберта у Савої. У той день було прийняте важливе рішення. Однак учнів у другому «Б» класі було 25. Справді, лише у двадцять п’ятій сім’ї все виглядало інакше. Елізабета була, наче клубок неспокою. Мама і тато намагалися її підбадьорити. Дівчинка у двадцяте розглядувала себе у дзеркалі.

«Знаю, з мене будуть сміятися. Досить подумати про Марізі, котра мене не любить, і про Паоло, який називав мене ‘вудкою’. Тільки й чекають на це!» По щоках дівчинки покотилися великі солоні сльози. Спробувала вдягти спортивну шапочку, яка була трішки завелика.

Тато спокійно дивився на неї:

– Не бійся, Елізабето. Волоссячко швидко відросте. Ти дуже добре переносиш лікування і за кілька місяців почуватимешся чудово.

– Так, але глянь на мене! – Елізабета у розпачі показала на свою голову, яка рожево поблискувала у дзеркалі.

Лікування мало побороти рак крові, який були виявлено 2 місяці тому, і воно спричинило цілковите випадання волосся.

Мама обіймала її на прощання:

– Тримайся, Елізабето, вони швидко звикнуть, от побачиш!

Дівчинка поправила шапочку, взяла наплічник і вийшла, шморгаючи носом.

Перед дверима 2-Б класу у неї сильно гупало серце. Заплющила очі і увійшла.

Коли відкрила очі, щоб дійти до своєї парти, побачила щось неймовірне. Всі, геть усі однокласники й однокласниці мали на головах шапочки! Усміхаючись, повернулися до неї і, з вигуком: «Привіт, Елізабето!» – зняли шапчини.

Всі мали поголені голови, навіть Марізі, котра так пишалася своїми кучерями. І Паоло, й Елена, і Джанджі, і Франческа… Всі підвелися зі своїх місць і кинулися обіймати дівчинку, яка не знала, сміятися чи плакати, і лише тихенько шепотіла: «Дякую!»

Біля дошки усміхався професор Донаті, який насправді не зголив собі волосся, оскільки був уже геть лисий і голову мав подібну до більярдної кулі.

Висловіть свої думки стосовно таких питань:

  • Як сприйняла мама вибір своєї дочки?

  • Чи можна, на вашу думку, підтримувати людей у такий спосіб?А як вчинили б ви?

  • Чи можна вважати таку підримку класи проявом щастя?

III. Формування практичних умінь написання есе.

Слово вчителя.

Безперечно, не знайдеться людини, яка би не чула слова «щастя». Воно є загальновживаним і, здається, таке зрозуміле. Та варто лише спробувати витлумачити його, як виявиться, що це не дуже просто. Так відбувається через те, що поняття «щастя» стосується духовного світу людини. А скільки людей — стільки світів! Тож зрозуміло, що кожен витлумачуватиме щастя по-своєму. Для когось — це задоволення, втіха; для когось — добробут. Хтось щастя розуміє як удачу, талан. Для інших щастя — це радість. Наука етика визначає: щастя — це задоволення від життя загалом.

Оскільки кожна людина живе своїм життям, то й відчуття втіхи від нього в кожного буде своє. Саме тому й найзагальніші рекомендації як жити, щоб досягти щастя, є дуже умовними.

Це, однак, не означає, що люди зовсім безпорадні в пошуках щастя. Впродовж тисячоліть накопичено чималий досвід, сутність якого стисло формулюють так: щоб відчути щастя, треба замислюватися над тим, для чого живемо, що є важливим для нашого життя, без чого не уявляємо свого життя тощо. Такі настанови грунтуються на моральних правилах, тобто є етичними.

Щастя — відчуття цілковитого задоволення життям, відчуття глибокого вдоволення й безмежної радості, яких зазнає хто-небудь.

Проблемне запитання.

— Поміркуйте, що може зробити людину щасливою. Запишіть свої думки у вигляді переліку чинників щастя. Порівняйте свої записи з результатами однокласників. Чи мають ваші напрацювання щось спільне? Чому? Як це пов’язане з моральними правилами життя?

Складання асоціативного куща.

— Складіть асоціативний кущ до слова «щастя» або слова «життєвий вибір»

З’ясування особливостей есе як виду роботи.

Есе — невеликий за обсягом прозовий твір, що має довільну композицію і висловлює індивідуальні думки та враження з конкретного приводу чи питання, не претендує на вичерпне й визначальне трактування геми.

Визначальними рисами есе є незначний обсяг, конкретна гема, дана в підкреслено вільному, суб’єктивному її тлумаченні, вільна композиція. Як правило, есе виражає нове, суб’єктивне слово про щось. Стиль есе відрізняється образністю, афористичністю, використанням нових поетичних образів, свідомою настановою на розмовну інтонацію й лексику. Для есе характерне використовування численних засобів художньої виразності: метафор, алегоричних образів, символів, порівнянь.

На першому плані есе — особа автора, його думки, відчуття, ставлення до світу. Це головна установка твору.

Спільні й відмінні ознаки твору-роздуму й есе.

За змістом і формою есе співвідноситься із твором-роздумом, однак перед його автором стоїть складніше завдання: спонукати читачів до роздумів, завдяки переконливості та яскравості викладу викликати в них емоційний відгук на прочитане. Есе, як і будь-який вид твору, вимагає творчого осмислення теми, але найважливіше в ньому — авторська позиція, особисте бачення проблемної ситуації та способів її вирішення, засноване на знанні матеріалу і власному інтелектуальному досвіді. В есе необхідно чітке визначення проблеми, у трактуванні якої принципово важлива авторська аргументація з елементами самостійного аналізу.

Есе

  • Есе — художньо-публіцистичний жанр або вид творчої роботи з довільною композиційною побудовою. Дозволяє використовувати в побудові фраз різні прийоми, що підсилюють вплив на читацьке сприйняття: інверсію, антитезу, асоціативні ряди, метафоричні узагальнення, іронію та інші види іносказання. Заключна частина есе не завжди містить висновок.

  • В есе відбивається суб’єктивна авторська позиція щодо порушеної в темі проблеми. В есе доречне вживання припущень, риторичних питань, фразеологізмів. Вони надають мові експресивності й стилістичної виразності.

  • Формі есе властиво міркування з елементами аналізу.

Мета есе — спонукання читачів до роздумів.

Твір-роздум

  • Твір-роздум — творча робота на задану тему, що має чітку структуру з обов’язковим вступом, змістовною частиною і висновком.

  • У творі ця тема піддається об’єктивному аналізу.

* Форма твору залежить від його типу: оповідання, опису, міркування, порівняльної характеристики або аналізу художнього тексту.

Твір розвиває навички усного та писемного мовлення.

Опрацювання пам’ятки «Правила написання креативного есе».

ПАМ’ЯТКА

«Правила написання креативного есе»

  1. Тільки позитивна мова (описувати краще те, що є, а не те, чого немає).

  2. Слова-зв’язки (вони допомагають плавно переходити з однієї частини до іншої).

  3. Різна структура речень. (Читати речення однакової структури нудно. Додайте кілька інверсій. Складіть речення різні завдовжки.)

  4. Зрозумілі слова. (Розумійте значення слів, які ви вживаєте в есе. Ви пишете, щоби вразити змістом, а не словниковим запасом. Вишуканість гарна, але в міру.)

  5. Різні слова (Використовуйте синоніми.)

  6. Лаконічність.

  7. Кожне слово важливе (без повторів; кожне речення має нести унікальний зміст).

  8. Активна життєва позиція.

Синтаксичний практикум.

— Прочитайте народні прислів’я й вислови видатних людей про щастя та вибір в житті.Поясніть як ви їх розумієте

Не родись багатий та вродливий, а родись при долі та щасливий.

Де є життя, там є й надія.

Де мир і совіт, там життя, як маків цвіт.

Життя біжить — як музика дзвенить.

Життя любить того, хто за нього бореться, а нищить того, хто йому піддається.

Життя закоротке для щастя, а задовге для терпіння.

Життя закоротке для розкоші, а задовге на горе.

Ліпше солом’яне життя, як золота смерть.

Ніхто не знає, що його в житті чекає.

Чоловік змінюється у житті, а по правді життя змінює чоловіка.

Щастя дається тому, хто багато працює (Леопарда да Вінчі).

Щастя буває на боці людини працелюбної, як хвилі і вітер бувають на боці кращих плавців (С. Смайлс).

Щасливий той, хто мав змогу знайти щасливе життя. Але щасливіший той, хто вміє ним користуватися (Г. Сковорода).

  1. Підсумки. Рефлексія. Оцінювання.

Вправа «Незакінчене речення».

Я тримаю в руках клубочок ниток. Нехай ця ниточка, як ниточка Аріадни, об’єднає нас любов’ю наших сердець. А кожен, до кого потрапить клубочок, має сказати своє слово з приводу нашої сьогоднішньої розмови, яка б розпочиналася словами: «Я думаю…», «я хочу…», «мені здається…».

Складання сенкана «Вибір кожного».

Слово вчителя.

— Англійський письменник Філдінг Генрі сказав : «Щасливий той, хто вважає себе щасливим». Ви лише на початку дорослої довгої дороги життя. Хай сьогоднішня наша розмова допоможе вам гідно пройти її. Цінуйте кожну мить свого життя, адже з цих митей, як із цеглинок, і складається наше щастя.Бажаю вам не загубитися на роздоріжжі життя і знайти обрану вами стежину

  1. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *