Твір біблія в житті людини: Твір на тему: Біблія в моему житті

Содержание

Христос у моєму житті | Суспільно-релігійний часопис «Християнин і світ»

У кожній душі живе прагнення
до щастя та пізнання сенсу життя
. Тома Аквінський.

Напевно, кожен справжній християнин не раз у своєму житті задумувався над такими запитаннями як: «А ким є Ісус Христос у моєму житті? Яку роль Він відіграє і ким Він є для мене?». Я також не одноразово задавала собі ці запитання. І щоразу розуміла, що чітко сформульованих відповідей у мене немає, адже, коли глибше впускаєш Христа у своє серце, ти відкриваєш Його для себе по-новому, ти бачиш, що Ісус Христос стає провідником у твоєму житті, стає життєвою дорогою, якої ти ідеш. І не варто шукати відповідей на ці запитання у книгах, нехай кожен із нас відшукає Ісуса Христа у своєму серці.

Св. ап. Павло в Посланнi до колосян пише: «…Христос життя ваше» (Кол. 3, 4). Христос – повнота Божества i як Бог Вiн є все у всьому, Вiн – Сотворитель i Вседержитель свiту. Це означає, що нема нi ісламського бога, нi язичницьких богiв, нi крiшнаїтського бога. Є один-єдиний Бог, що Його ми у Святiй Тройцi прославляємо, Отець, Син i Святий Дух. Iншого не може бути. Тому що не може бути декількох богiв, як і не може бути декількох Творцiв Всесвiту.

Коли ап. Павло вiдвiдав Афiни, вiн побачив на одному iз храмiв напис: «Невiдомому Богу». Тодi вiн сказав афiнянам: «Ось цього Бога, якого ви не знаєте, але шануєте, я i проповiдую вам» (Дiян. 17, 22–23).

Люди шанували Бога, але не знали Його. I в наш час багато людей вiрять у Бога, чи то в єдиного, як юдеї чи як магометани, чи у багатьох богiв, як язичники. Але всi вони не знають Бога, тому що людина без допомоги Бога не може пiзнати Бога.

Люди можуть частково пiзнавати iстинного Бога лише через вивчення Його творiнь, серед яких і людини. Тому ап. Павло в Посланнi до римлян писав, що невидиме Божество через вивчення творiння стає видимим (Рим. 1, 20). Бога вiдкрив людям Сам Бог, через Свого Єдинородного Сина, Господа нашого Iсуса Христа. Тому-то ап. Павло i говорить, що Христос – життя наше, бо в Ньому – повнота Божества.

Христос – це життя наше. Це означає, що Христос вiдкрив людям не тiльки вчення про Бога, а й про те, як людинi треба жити на землi. Кожна людина повинна розрiзняти добро i зло, правду i неправду, тимчасове й вiчне, знати, для чого вона живе на цьому свiтi. Багатьом здається, що вони це знають. Але, спостерiгаючи за суспільним життям, ми переконуємося, що люди поступово втрачають вiдчуття рiзницi мiж добром i злом. Вони насолоджуються грiхом i думають, що чинять добре; живуть неправдою i вважають, що iнакше не можна прожити в цьому свiтi.

Христос навчає нас, як треба жити i для чого ми живемо на землi. Про все це кожен iз вас може дiзнатися, читаючи Бiблiю i християнську лiтературу, яка тлумачить бiблiйне вчення. Бiблiю треба правильно розумiти, а не тлумачити так, як це роблять рiзнi сектанти, яких у наш час утворилося дуже багато.
Христос – життя наше. Завдяки цiй Божественнiй благодатi християнин може уподiбнюватися Христу. Ап. Павло говорить: «Ставайте подiбнi менi, як я Христу» (1 Кор. 4, 16). Благодаттю Божою грiшнi люди ставали i стають святими.

Якось на Літургій у церкві Різдва Пресвятої Богородиці о. Юрій, на проповіді, розповів цікаву історію. Що будучи ще семінаристом, вони, студенти духовної семінарії, вирішили організувати вечір присвячений розмові проте, ким є Христос у їхньому житті. Підготовка до цього вечора була дуже інтенсивною. Кожен семінарист переглянув і перечитав безліч мудрих, як він висловився, книжок, повиписували безліч розумних цитат. Звичайно, вечір пройшов успішно і кожен із них був задоволений своїм виступом і ретельною підготовкою до нього. Та коли о. Юрій зайшов до своєї кімнати і почав усе це аналізувати, він усвідомив, що цитати гарні, це факт, але все це було сказано чужими словами і кожен ці вислови вже чув або читав. І ніхто з них не зазирнув у своє серце, не висловив своїх почуттів, своїх думок і йому стало сумно. Та після цього, він почав глибше розмірковувати над цими запитаннями і зрозумів, що для того, щоб знайти відповіді на них, не потрібно перечитувати томи книг, варто лише зазирнути у своє серце і ним відчути Ісуса Христа.

Тому нехай кожен із нас частіше зазирає у своє серце і прислухається до того, що воно підказує. Нехай кожен відчує Ісуса Христа, відчує його своїм серцем і полюбить Його усім серцем своїм. Беріть за взiрець буття Господа нашого Iсуса Христа. Христос повинен стати нашим життям.

«Радісно увійди у внутрішню свою скарбницю і ти побачиш скарбницю небесну, – бо в них один вхід. Драбина, що веде до Царства, схована у твоїй душі. Спасайся від гріха, занурюйся в себе і у своїй душі ти віднайдеш сходинки, що ведуть до Небес», – так писав прип. Ісаак Сирін. Він хотів, щоб ми повірили, що в кожному з нас є прихована таємна скарбниця, внутрішнє Царство, що вражає своєю глибиною і багатством. Це місце чуда та втіхи, місце блаженства, місце зустрічі та діалогу. Варто лише «зануритись» у себе і кожному з нас відкриється вічність, схована у нашому серці.

Роксолана РОВЕЦЬКА


ШЕВЧЕНКО Й БІБЛІЯ — Нововолинський центр дитячої та юнацької творчості

ШЕВЧЕНКО Й БІБЛІЯ

У творчості Шевченка не помітно слідів літературних впливів. Самобутня, велика своєю своєрідною індивідуальністю душа українського поета легко й вільно скидала з себе сліди творчих впливів навіть таких поетів, як Лермонтов, Міцкевич, якими він щиро захоплювався і яких ставив надзвичайно високо. Проте був один вплив, який з могутньою силою відбився на поезії Шевченка, увійшов у його творчість і злився з нею в єдине ціле. То вплив Біблії в усьому її обсязі, а надто Псалмів, Пророків і Євангелії.

Для Шевченка Біблія — улюблена книга його дитинства. Декотрі її частини, як Псалтир, він знав напам’ять. Для поета Біблія — живе джерело особистих і суспільних переживань. Його ставлення до неї було « живе, трепетне, закохане і виняткове», що підтверджують не лише його твори, а й листи та інші факти із життя. Біблія зміцнила піднесений лад душі українського генія, дала велику міру його святому гнівові, його безмежній любові до рідного народу, його широкому братолюбству, його безкраїй печалі над теперішнім і незнищенній світлій надії на майбутнє.

Серед тисячі слів, рядків творів Тараса Шевченка духовність, те, що пов’язано із внутрішнім світом людини, її мораллю, думами, займала центральне місце. І на початках літературної діяльності, у пізніші роки і перед смертю поет не втрачав віри в Бога, весь час звертався до Нього за підтримкою. Так чинили герої його творів.

У справжньої людини з її високими моральними якостями в літах, у місцях життя і праці, в маєтності не приводять до змін у її духовності. Духовний світ незмінний, стійкий. У цьому вся цінність, сила і святість. Поет знає: те, що сталося, — це не провина Бога. Так зробили злії люди, на них і треба нарікати.

«Не нарікаю я на Бога», — читаємо у вірші. А він писався за рік до смерті – у 1860-му.

Читаючи твори Кобзаря, переконуєшся, як високо цінував поет духовність, якою непідкупною вона була, як щоразу радів, що є нерозлучним із Богом. Таку думку стверджують рядки поезії:

А я собі у бур*яні

Молюся Богу.

Привертають увагу й такі слова:

Блукав собі, молився Богу

Та люте панство проклинав.

Усе найкраще, найцінніше, найдорожче, що є на світі, святу правду, добро поет пов’язує з Богом.

Закликаючи поляків до щирої дружби з українцями, Тарас Григорович хоче, аби «іменем Христа» оновити «наш тихий рай» («Полякам». 1850).

Найважчими для Шевченка були роки перебування на засланні. Він страждав фізично, незвичний клімат замучував його. Але найбільше мучила неволя, позбавлення людських прав. На що ж, на кого надіятися невільнику? На Бога:

Благаю Бога, щоб світило,

Мов волі, світу сонця жду.

А далі продовжує:

Благаю Бога, щоб смеркало,

Бо на позорище ведуть

Старого дурня муштрувати.

Поет найчастіше звертається за допомогою до Бога у роки заслання:

Та не дай, Господи, нікому,

Як мені тепер, старому,

У неволі пропадати,

Марне літа коротати.

Щасливим, життєрадісним можна бути серед людей, відчуваючи щоразу їх доброту, щирість, підтримку. Тарас Шевченко твердить:

А там, де люди, добре буде.

Там буде мжить, людей любить,

Святого Господа хвалить («Царі»).

Можна ще довго звертатися до віршів Тараса Шевченка, наводити безліч цитат, аби довести, що поет ніколи не був безбожником. Навпаки, він вірив у Бога, не розлучався з ним упродовж усього життя.

Поетична сторінка

Тарас Шевченко

М О Л И Т В А

Благословенная в женах

Святая, праведная Мати

Святого Сина на землі!

Не дай в неволі пропадати,

Летучі літа марно тратить,

Скорбящих радосте! Пошли,

пошли мені святеє слово,

Святої правди голос новий,

І слово розумом святим

І оживи, і просвіти!

І розкажу я людям горе,

Як тая мати ріки-море

Сльози кровавої лила

Так як і Ти, і прийняла

В живую душу світ незримий

Твойого розп’ятого Сина.

Ти, Мати Бога на землі,

Ти сльози матері до краю,

До краплі вилила. Ридаю,

Молю ридаючи: пошли,

Подай душі убогій силу,

Щоб огненно заговорила,

Щоб слово пламенем взялось,

Щоб людям серце розтопило

І на Украйні понеслось.

І на Украйні освятилось

Те слово – Божеє кадило,

Кадило істини! Амінь.

Підготувала Любов Кравцова
Кiлькiсть переглядiв: 13077

Чи актуальна Біблія сьогодні?


Запитання: Чи актуальна Біблія сьогодні?

Відповідь:

У Посланні до Євреїв 4:12 написано: «Бо Боже Слово живе та діяльне, гостріше від усякого меча обосічного, – проходить воно аж до поділу душі й духа, суглобів та мозків, і спосібне судити думки та наміри серця». Хоча Біблія писалася більш ніж 40 авторами протягом близько 1500 років, її точність та актуальність у наш час залишається незмінною. Біблія є єдиним об’єктивним джерелом усіх відкриттів, які дані Богом про Себе і Його план для людства.

Біблія містить великий масив інформації про навколишній світ, підтвердженої науковими спостереженнями і дослідженнями. Деякі з цих текстів включають Левит 17:11; Еклезіяста 1:6-7; Йова 36:27-29; Псалтир 103:25-27 і Колосянам 1:16-17. Багато різних характерів яскраво описані у процесі розкриття біблійного відкриття Божественного плану викуплення людства. За допомогою цього Біблія надає різноманітну інформацію про поведінку і схильності людини. Наш особистий щоденний досвід показує, що ці відомості є більш точними і наглядними, ніж у будь-якому підручнику з психології. Крім того, багато історичних фактів, які згадуються в Біблії, були підтверджені небіблійними джерелами. Часто історичні дослідження показують надзвичайну схожість біблійних повідомлень про певні події з повідомленнями світського походження. І в багатьох випадках Біблія вважається більш точною історично.

Тим не менше, Біблія не є ні історичною книгою, ні психологічним дослідженням, ні науковим протоколом. Біблія – це Божественний опис Самого Себе, Своїх бажань і планів щодо людства. Найбільш важливою складовою цього відкриття є історія нашого відокремлення від Бога через гріх і відновлення стосунків, забезпеченого нам через жертву Божого Сина, Ісуса Христа, на хресті. Наша потреба у викупленні не змінюється, як незмінне і Боже бажання примирити нас із Собою.

Біблія містить безліч точної й актуальної інформації. Найважливіше повідомлення Біблії – викуплення – універсально та вічно актуальне для людства. Боже Слово ніколи не застаріє і не зміниться. Змінюються культури та закони, покоління приходять і відходять, але воно таке ж доречне сьогодні, як і в часи написання. Не обов’язково, що вся Біблія стосується безпосередньо нас сьогодні, але вона містить істини, які ми можемо і маємо застосовувати у нашому сьогоденному житті.

English


Повернутися на стартову українську сторінку

Чи актуальна Біблія сьогодні?

Вислови відомих людей про Біблію

Авраам Лінкольн: «Я впевнений, що Біблія є найкращим подарунком, яким Бог коли — не будь наділив людину. Усе найкраще від Спасителя світу передається нам через цю книгу.»
В.Е.Гледстон

: « У свій час я знав дев’яносто п’ять видатних людей в світі, і вісімдесят сім з них були послідовниками Біблії. Біблія виділяється своїм походженням і невимірна відстань відділяє її від інших книг.»
Джордж Вашингтон: « Неможливо правильно правити світом без Бога і Біблії».
Наполеон: « Біблія – надзвичайна книга. Вона – Живе Створіння, яке перемагає усе, що їй протистоїть».
Королева Англії: «Я приписую Біблії велич Англії». 
Даниїл Вебстер: « Якщо є що – не будь достойне поваги в моїх думках і стилі, я віддаю честь моїм батькам, які з раннього дитинства привили мені любов до Святого Писання. Якщо ми будемо дотримуватись принципів, яких навчає Біблія, наша країна буде в стані постійної благодії. Але, якщо ми і наші нащадки знехтуємо настановами і авторитетом цієї книги , то можна сміливо говорити ,що нас спіткає раптова катастрофа і перетворить нашу славу на глибоке безслав’я».
Томас Карлейль: « Біблія є вірним вираженням, коли не будь висловленим буквами нашого алфавіту , що вийшло з душі людини, через яке , якби через Богом відкрите вікно, усі люди можуть поглянути на тишу вічності і розпізнати в далині проблиск давно забутого дому». 
Джон Рескін: «Якщо у всьому тому, що я написав є яка не будь цінність, так це тому, що в дитинстві моя мати щоденно читала мені місця з Біблії і щоденно вимагала заучувати ці місця на пам’ять.» 
Чарльз А.Дана: « Ця давня Книга невигубна. І це наша земля, чим більше ми будемо гортати її сторінки і вивчати її секрети, тим вірніше вона підтверджує і ілюструє сторінки Святого Писання.»
Томас Гекслі: « Біблія являється Великою Хартією Бідних і поневолених. Людство не може обійтись без неї.»
В.Г.Сювард: « Вся надія людського прогресу основана на постійно зростаючому впливі Біблії.»
Патрік Генрі: «Біблія – найцінніша з усіх книг, будь коли надрукованих.»
Ю.С.Грант: «Біблія є запасним якорем наших свобод.» 
Горас Грилей: « Неможливо поневолити розумово чи соціально народ, що читає Біблію. Біблійні принципи лежать в основі людської свободи.»
Ендрю Джексон: « Книга ця, сер, є скелею, на якій покоїться наша республіка.»
Роберт Е.Лі: «У всіх моїх подивах і відчаях я завжди знаходив в Біблії світло і силу.»
Лорд Теннісон: « Читання Біблії, само по собі, вже є освітою.»
Адамс Джон Квінсі: « Така велика моя повага до Біблії, що чим раніше діти мої почнуть читати її, тим більше я матиму впевненість, що вони стануть корисними громадянами своєї країни і тими членами суспільства, яких поважають.»
Еммануїл Кант: « Існування Біблії, як книги, є надзвичайна користь для усіх людей, будь коли випробуваною людством. Усяка спроба принизити Біблію є злочином проти людства.»
Чарльз Діккенс: « Новий Заповіт є найвагомішою книгою тепер і в майбутньому для всього людства.»
Сер Вільям Гершель: «Усі людські відкриття служать для більш сильного доказу істин, що знаходяться в Святому Письмі.»
Сер Ісак Ньютон: « Біблія вміщує в собі більше ознак достовірності, ніж уся світська історія.»
В.Гете: «Хай розвивається наукова культура, хай досягає успіху природна наука в глиб і в широчінь, нехай розум людини розвивається скільки завгодно, але культурного і морального рівня християнства, що сяє в Євангеліях, вони не перевершать.»
Генрі Ван Дейк: «Народжена на Сході, вбрана в східні форми і образи, Біблія проходить по всьому світу звичайними кроками і входить в країну за країною, щоб усюди знайти своїх. Вона навчилась говорити до серця людини на сотнях мов. Діти слухають її розповіді з подивом і з задоволенням, а мудреці роздумують про них, як про притчі життя. Лукаві і горді жахаються її попереджень, а до зранених серцем і до тих, хто кається вона говорить мовою матері. Вона вплітається в наші дорогоцінні мрії для того, щоб Любов, Дружба, Співчуття, Відданість, Спогади і Надія були прикрасою на вбранні її дорогоцінної мови. Ніхто не повинен рахувати себе бідним чи самотнім, хто збагатив себе цим скарбом. Коли небозвід починає темніти і наляканий мандрівник підходить до Долини Смертної Тіні, він не жахається увійти до неї. Він бере в свої руки жезл і посох Святого Письма і каже другу і супутнику «до побачення, ми зустрінемось знову». Підтриманий цією надією, він іде самотньою стежкою, пробиваючись із тьми до світла.»
Н. І. Пирогов: « Я потребував відстороненого, недосяжно високого ідеалу віри. І взявшись за Євангеліє, якого я ніколи досі не читав, а мені вже було 38 років, — я знайшов для себе цей ідеал.»
В.І.Бєлінський: « Є книга, в якій все сказано, все вирішено, після якої ні в чому немає сумнівів, книга безсмертна, свята, книга вічної істини, вічного життя – Євангеліє. Весь прогрес людства, всі успіхи в науках, в філософії полягають лише у великому проникненні в таємну глибину цієї божественної книги… Основи Євангелії – відвертість істини через безпосередність любові і благодаті.»
Ф.М.Достоєвський: « Господи! Що за книга це Святе Письмо, яке чудо і яка сила дані з нею людині!.. І скільки таємниць розгаданих і відвертих! Люблю книгу цю! Погибель народу без Божого слова, бо прагне душа цього слова і усякого прекрасного сприйняття.»
І.С.Нікітін: « Змучений суворим життям, не раз я знаходив в письменах Предвічного Слова джерело спокою і сили.»
А.С.Пушкін: « Я думаю, що ми ніколи не дамо народу нічого кращого, ніж Писання… в ньому знаходимо усе людське життя. Релігія створила мистецтво і літературу, все, що було величного з самої давнини!.. Без цього не було б ні філософії, ні поезії, ні моральності. Англійці праві, що дають дітям читати Біблію…Мої діти будуть читати разом зі мною Біблію в оригіналі… Біблія всесвітня… Ось єдина книга в світі: в ній є усе.»

Нижче наведені матеріали з розділу « Вчені про Біблію». Д.О.Юнак. «Міф чи Дійсність». Історичні та наукові докази на захист Біблії. Видання третє. – М.: Весть для тебя,1996г.

Галілей (1564 – 1642)- великий італійський фізик і астроном: « Святе Письмо ніколи не може ні обманювати, ні помилятися; вислови Його абсолютні і непорушні.»
Фарадей (1791 – 1867) — англійський фізик. Він говорив одного разу доповідь на тему про «хімічний аналіз сльози», де, між іншим, виразився, що сльози походять від серця і направлені до серця, так і Біблія походить від Бога і , хто від Бога, той слухає її голосу». 
Бойль (1626 – 1691) — відомий хімік: « Усі книги, що були співставлені з Біблією, навіть найкращі, являються лише планетами, що позичають все своє світло і сяйво від Сонця.»
Лавуазьє (1743 – 1794) – засновник точної хімії: « Ви робите чудову справу», — писав він до Кінга, що друкував трактат на захист релігії, — виступаючи захисником Одкровення і Святого Письма.»
А.Ампер (1775 – 1836) – математик і фізик. В рік своєї смерті Ампер писав: « Я хочу завжди пам’ятати слова Павла: Ті,що використовують цей світ, мають бути як ті ,що не використовують.»
Вагнер (1805 – 1864) – анатом і фізіолог: « Найдивніша здатність Писання полягає в тому, що воно непохитно зміцняє переконання в його Божому походженні того, хто з справжнім завзяттям і повною відданістю заглиблюється в Нього і по Ньому звіряє всі свої зовнішні і внутрішні переживання.»
Д.Даусон (1820 – 1901) – геолог, американський вчений: « Коли б ким не була спроба зобразити історіюстворення світу,то спроба ця не може являти що не будь більш високе і достойне, ніж Біблійне оповідання про творіння.»
Беттекс – природознавець, німецький вчений,: « Біблія – дерево, через величну ,завжди зелену вершину якого, то тихо віють, то могутньо шумлять небесні духовні вітри, — дерево з плодами що приносять отруєній гріхом людині зцілення, силу, здоров’я і вічне життя.»
Бругш – (1827-1894) – єгиптолог. Згадуючи про своє дитинство, говорить: «Найбільшу насолоду давало в будинку моїх дідуся та бабусі читання сімейної Біблії, що знаходилась у них, яка була прикрашена багато численними політипажами і перед моїм захопленим поглядом у чарівному світлі передавала життя і діяння древніх мешканців Сходу. Ця достойна поваги Книга книг, якою я володію ще донині, зачарувала мене, і я приписую їй перше пристрасне бажання з мого боку познайомитися з народами і країнами Сходу.»
Жан Жак Руссо (1712-1778) – французький письменник. У своєму творі « Еміль» дає нам наступне свідоцтво про Євангеліє і Христа: «Визнаю – велич Святого Письма наповнює мене здивуванням, і святість Євангелії торкається мого серця. Наскільки ниці філософські твори, не дивлячись на увесь їх блиск, в порівнянні з Святим Письмом! Чи може будь який інший твір за такий короткий час так звеличитись, будучи творивом звичайної людини? Чи можливо, щоб Той, про Котрого розповідають Священні Книги, був не більш як проста людина? Невже в них чуємо голос мрійника чи честолюбного сектанта? Яка краса, яка чистота в Його єстві! Скільки полонячої доброти в Його вченні! Яка висота в Його правилах! Яка глибина мудрості в Його мові! Яка присутність Духа, яка проникливість і вірність в Його відповідях! Яке панування над своїми пристрастями! Де знайти людину, мудреця, який міг би так діяти, страждати і померти, не виказавши слабкості і пихатості? Так, якщо Сократ жив і помер, як філософ, то Ісус Христос жив і помер як Бог.»
Байрон (1788-1824) – поет ІХ століття. «За свідоцтвом сучасників мало хто був таким начитаним в Священних Книгах, як Байрон, і в поета не проходило майже жодного дня без того, щоб він не прочитав той чи інший розділ з його кишенькової Біблії, яка завжди була з ним… Біблія постійно лежала у нього на столі.» І після смерті цього геніального поета з глибокими почуттями в його Біблії знайшли внесені ним особисто туди наступні рядки: « В цій найсвятішій Книзі – таємниця усіх таємниць. О, щасливі серед смертних ті, яким Бог дарував милість слухати, читати, з молитвою вимовляти і благоговійно сприймати слова даної Книги!Щасливі ті, що в стані відкрити двері Біблії і рішуче йти її шляхами. Але краще було б ніколи не народжуватись тим людям, котрі читають її лише з тією ціллю, щоб сумніватись і зневажливо відноситись до неї.» (Л.Песталозь.31).
Г.Гейне (1797-1856) — німецький поет.: «Біблія. Справедливо називають її також Святим Письмом. Хто загубив свого Бога, той знову знайде Його в цій книзі, а хто ніколи не знав Його, на того з неї дихання Божого Слова». 
В.Гюго (1802-1885) – поет. Згадуючи з втішним почуттям один з випадків зі свого дитинства, свідчить, що читання Священних Книг не лише на дорослих, але й на дітей здійснювало благотворний вплив, надаючи їм високу духовну насолоду:
Три брата было нас: я – младший. Мы играть
Однажды собрались. Нас отпустила мать.
-Ступайте,- говорит, -да чур не напроказить!
В саду не рвать цветов, по лестницам не лазить!
А мы по лестнице тотчас же на чердак.
Трудненько было нам, но влезли кое-как;
Меж разной утварью стоял там шкап огромный…
Глядь: книга на шкапу лежит громадой темной,
Чернеет переплет. Стащили мы с трудом
Ту книгу. Это был большой тяжелый том. 
Раскрыли: ладаном запахло, храмом Бога,
И сколько радости! Картинок много, много!
Мы сели в уголок – и уж куда играть!
Давай рассматривать и кое-как читать!
А книга, между тем, как на шести ступенях,
У нас, у всех троих, лежала на коленях.
Надолго увлеклись мы чтением тогда,
И после каждый день тянуло нас туда.
То Библия была. Иное непонятно
Казалось нам, но все так веяло приятно!
И больше, больше все ребяческой душой
Вникать в святой рассказ входило нам в привычку,
С те ощущением, как будто бы рукой
Мы гладили по перьям Божью птичку.»

Наполеон І Бонапарт (1758-1821) – воєнний геній під час свого ув’язнення на острові Святої Елени дуже часто читав Біблію. Він виказав наступні великі думки про Боже слово: «Євангеліє має якусь таємничу силу, дещо дивовижно могутнє; теплоту, що діє на розум і зачаровує серце… Коли ця Книга лежить в мене на столі, …я не змучуюсь її читати і завжди читаю з однаковим задоволенням.»
Тейлор (1784-1850) – президент Америки: «Біблію необхідно дати в руки особливо юнацтву. Вона – найкраща шкільна книга в світі. Те, чого я навчився дитиною, набагато краще пам’ятаю, ніж те, що читаю тепер, і я бажав би, щоб усі громадяни нашої країни знаходились під впливом цієї Святої Книги.» (Л.Петалозь.35).
Лінкольн (1809-1865) — президент Америки: «Біблія – це найкращий дар, даний Богом людині. Через цю книгу Спаситель світу повідомив усі блага. Без неї ми не могли б відрізнити правду від брехні.».
Рузвельт — президент США: « Вчення Біблії так переплітається з нашим громадянським і суспільним життям, що неможливо уявити собі людське життя, якщо це вчення буде відокремлене від нього. З віддаленням Біблії ми втратимо будь яку основу.»
Вікторія (1819-1901) – королева Англії: « Ця Книга дала благоденствування народу і зробила його щасливим»,
Гете – німецький поет: « Я впевнений, що Біблія стає все привабливішою по мірі її усвідомлення людиною.» « Біблія говорить до серця кожного покоління, а мірилом для оцінки життєздатності і сили народу буде завжди його відношення до Біблії.»
« Тією великою повагою і благоговінням, з яким до неї відноситься стільки народів і поколінь, вона зобов’язана своїй власній цінності. Вона не є книгою національною – єврейського народу: вона книга усіх народів, записані в ній історичні події одного народу служать прообразом життя кожного християнина і всієї Церкви Христової, вони дані нам усім для рятівного навчання. Вона одна пов’язує історію з походженням людства і продовжує її до кінця цього, даного людині часового періоду! Біблія – вічно жива Книга, і, доки існує світ, ніхто не скаже: «Я її розумію в усьому обсязі, у всіх подробицях».
«Чим вищий буде рівень освіти, тим більше значення для дійсно мудрих людей буде мати Біблія, як основа і як засіб виховання».
Кант – філософ – в 1796, на 72-гому році життя писав: «Своїм змістом Біблія сама свідчить про своє Божественне походження. Вона відкриває нам в величі і виконанні плану спасіння весь жах нашої гріховності, всю глибину нашого падіння… Біблія найцінніший скарб, без якого я був би в 
Жалюгідному становищі. Усі прочитані мною книги не дали мені тієї утіхи, що дало Слово Боже в Біблії: «Якщо я піду і долиною смертної тіні, не злякаюсь зла, тому що Ти зі мною» (Пс.22:4)».
Вальтер Скотт (1771-1832 ) англійський письменник, коли лежав на смертному ложі , то сказав синові: « Дай мені Книгу!». «Яку, батьку?». Помираючий підвівся і промовив: «В світі є лише одна книга – це Біблія!»- то були його останні слова.
Вільгельм Гумбольдт (1767-1835) писав: «Читання Біблії дає зажди саме дієве заспокоєння. Не знаю нічого, з чим можна було б її порівняти. І Старий і Новий Заповіт однаково зміцнює душу…»
Локк (1632-1704), філософ, сказав про Біблію: «Бог – її Автор, наше спасіння – кінцева мета, її зміст – істина».

Нижче наведені матеріали зі статті « Свительства небогословов в пользу Библии» в журналі « Свет к просвещению» №2.1936.стр.44-45. 
Ісаак Ньютон . Великий англійський фізик , астроном і математик, що відкрив закон земного тяжіння, говорив: «Ми маємо Мойсея, пророків і апостолів, навіть слова Самого Ісуса Христа. Якщо ми не хочемо погоджуватися з ними, то ми маємо настільки мало прощення як і юдеї.»
А.С.Пушкін : « Святе письмо, скільки його не перечитуй, чим більше ним переймаєшся, тим більше все прояснюється і розширяється. Ось єдина Книга в світі: в ній є усе!»
Ервін Гейн, доктор філософії: « Жодний народ в давнину не мав настільки глибоких духовних і моральних знань, як ізраїльтяни. Лише їм через пророків були подаровані одкровення зверху. Дух Святий приймав участь в написанні Старого Заповіту точнісінько так, як Він пізніше надихав письменників Нового Заповіту. «Бо пророцтво ніколи не було з волі людини, але від Бога звіщали мужі, надхнені Святим Духом».(2Петр.1:21)
А.Ейнштейн , вчений фізик і математик, автор Теорії відносності часу і простору. В статті «Чи несумісні релігія і наука?»…писав: «Можна з впевненістю сказати,що доктрина особистості Бога , який керує подіями природи, ніколи не може бути спростована наукою.»
Чарльз Дарвін: автор теорії природного відбору, англійський біолог(1809-1882). Протягом свого життя « Дарвін виражав своє ставлення до релігії надто невизначено, з багато численними відмовками.»
« В 1831 році Дарвін закінчив теологічний факультет Кембриджського університету, і вважав істинним кожне слово Біблії. « Він вірив в те, що «будуть знайдені старі листи і рукописи авторитетних римлян, з підтвердженням усього викладеного в Євангеліях». Але тому що за життя Дарвіна таких відкриттів не відбулося, він на 40-х роках життя став втрачати віру. Подіяло також і те, що він спостерігав несумісність життя священників і їх покликання. Замість того, щоб шукати істинний шлях, Дарвін допустив сумнів в свою душу. Проте, на схилі віку він все ж таки визнав Бога Творцем. «Закінчуючи свою книгу «Походження видів», Дарвін писав: « Є велич у цьому спогляданні життя з його різноманітними силами, спочатку вкладеними Творцем в незначне число форм чи лише в одну». Згодом він змінив зміст цього виразу, на пряме питання, чи вважає він себе атеїстом, він відповідав: « Ні, я швидше агностик ( людина, котра не береться ані доводити, ані заперечувати буття Бога) і теїст». Лише перед смертю Дарвін повністю зрозумів свою помилку і глибоко розкаявся. Дружина Дарвіна до кінця життя залишалась ортодоксальною англіканкою.
І.П.Павлов, радянський учений, академік, з творив вчення про вищу нервову систему і її діяльність, залишався до кінця свого життя глибоко віруючою в Бога людиною,відвідував церкву і надавав їй матеріальну підтримку. Один з учнів і послідовників Павлова пише: « Мені пощастило побувати у них (Павлових) декілька разів в гостях. Серафима Василівна (дружина Павлова) кожного разу зустрічала мене такими словами: « Пане комуніст, чи не час вам подумати про спасіння своєї душі?»
Смарт, англійський астроном, в 1953 році писав: «Коли ми вивчаємо Всесвіт і оцінюємо його величність і закономірність, мені здається, що це приводить нас до визнання Творчої Сили і Світової Волі, що перевищує усе, що наш обмежений мозок може осягнути.»
Мілн, англійський астрофізик, свою книгу про будову Всесвіту, починає словами Біблії: « Спочатку Бог створив небо і землю»,
Александер, американський вчений, в свій час писав: « Наука не може проникнути через таємничу заслону просторового буття… Віра проникає туди і знаходить за нею трон Божества, Яке творить …буття…»
Б.Варуламський, природознавець, каже: « Лише поверхневі знання природи можуть відводити нас від Бога, більш глибокі і ґрунтовні, напроти, повертають до Нього».
Ф.Вольтер, запеклий противник релігії і особливо християнства. Він присвятив своє життя боротьбі проти релігії, проте, коли це було пов’язано з особистою вигодою, Вольтер доводив, що Бог існує. « Коли, одного разу, його гості почали захищати атеїзм, він поспіхом відправив присутню при цьому прислугу і сказав: « тепер, панове, ви можете продовжити вашу мову проти Бога. Я не бажаю, щоб мої слуги зарізали і обікрали мене сьогоднішньої ночі, тому я хочу, щоб вони вас не слухали».
Кепплер, астроном, каже: « В творінні я відчуваю Бога якби руками». Свій видатний твір про гармонію світу, він завершує такими прекрасними словами: « Вдячний Тобі, Творець і Владико, що Ти дав мені радість захоплюватися ділами рук Твоїх…»
Геер, ботанік, вигукує: « Хто поверхово розглядає природу, той легко губиться в безмірному «все», але хто глибше вникає в її чудеса , той постійно приводиться до Бога, Владики світу».
Карл Маркс, в 1835 році писав: « Тварині сама природа визначила коло діяльності, в якому вона повинна рухатись, і вона спокійно його завершує, не прагнучи вийти за його межі, не підозрюючи навіть про існування якого не будь іншого кола. Також і людині Божество вказало загальну ціль – ушляхетнити людство і саму себе…
…Божество ніколи повністю не залишає смертного без керівника. Голос цей(серця) говорить тихо, але впевнено. Але це голос, що легко заглушається… Ми повинні серйозно зважити, чи дійсно нас надихає вибрана професія, чи схвалює її наш внутрішній голос, чи не було наше натхнення помилковим, чи не було те, що ми приймали як заклик Божества – самообманом».

Фрідріх Енгельс, в 1842 році писав в статті «Шелінг – філософ в Христі»: Всі вороги Бога сьогодні з’єднуються і нападають на віруючих з усякою можливою зброєю, байдужі, що вдаються до світських насолод, і для яких надто нудно було слухати про Христа, об’єднуються тепер, сполохані совістю, з атеїстичними світськими мудрецями, і хочуть тепер заглушити докори сумління. З іншого боку, ці останні відкрито заперечують все те, що неможливо побачити очима, Бога і всіляке «після смертне» існування, і тоді само по собі зрозуміло, що вони вище всього ставлять цей світ з його плотськими утіхами, з обжерством, п’янством і розпустою. Це найгірші язичники, що ожорсточились і самі довели себе до впертого заперечення Євангелії.. Це… відкрите, явне воронування… противників Христа. Але ті, у кого є очі, щоб бачити, нехай бачать і не засліплюються тому, що тепер не час для сну і відмовок, коли знамення часу засвідчують так ясно, коли необхідно звертати на них увагу і вникати в зміст пророцтв, які не даремно дані нам… З обдуманим богохульством… вони… проповідують свої сатанинські вчення… ведучи за собою бідну молодь, щоб вкинути її в найглибшу безодню аду і смерті. Спокуси нечуваним чином посилились і неможливо, щоб Господь, Який прийде, як тать вночі, не застав нас сплячими…»

Тема 02. Біблія як «великий код» літератури Середньовіччя


Біблія як сакральний текст

«Великий код»

Назва «великий код» вжита канадським літературознавцем Нортропом Фраєм (Herman Northrop Frye; 1912-1991) у книзі «Великий код: Біблія і література» (The Great Code: The Bible and Literature; 1982). Автор — один із чільних представників т. зв. архетипної методології в літературознавстві.

Архетипна критика зросла на основі поєднання аналітичної психології Карла Ґустава Юнґа та ідей культурної антропології. Слово архетип  утворено від грецьких основ: ἀρχή — початок; τυπος — відбиток, форма, взірець. За визначенням блаженного Августина Августина Блаженного —це споконвічний образ, що лежить в основі людського пізнання. Сучасні психологи визначають архетипи як універсальні вроджені психічні структури людини, що складають зміст загальнолюдського «колективного несвідомого» і спонтанно визначають людське мислення та поведінку.

Літературний архетип Фрай розумів як низку образів, що переходять із твору у твір. Таким чином, архетипний аналіз дає змогу прочитати всю літературу за допомогою небагатьох першообразів. Фрай відрізняв антропологічний, психологічний та літературний архетипи і встановлював оригінальність автора на основі архетипної взаємопов’язаності літературних творів. Він стверджував, що образний світ західної цивілізації та прийнята в ньому система символів сформувалися на ґрунті Біблії й тим визначили художню мову цієї цивілізації.

Святе Письмо

Біблія — збірник сакральних текстів, що становить найважливіше джерело Божого Одкровення для всіх християн. Частково також для юдеїв (масоретська редакція Старого Завіту — Танах), мусульман (в інтерпретації Корану й сунни).

Сакральний — від лат. sacrum, священний, що стосується релігійного віровизнання, церковного ритуалу. Сакральний текст — літературний текст, що належить до базових у віровизнаннєвій доктрині, входить до церковного богослужіння, відображаючи складні комунікативні стосунки людини й Бога, людини й святих подвижників минулого. Поєднує різні рівні існування: минуще й трансцендентне, земне й небесне.

Сакральний текст займає найважливіше місце в ієрархії літературних текстів у добу Середньовіччя. Відзначається найбільшою стабільністю, котра запобігає його змінам, редаґуванню. Зазвичай функціонує в церковному побуті спеціальною богослужбовою мовою, витісненою з повсякденного життя: гебрейською, сирійською (арамейською), середньогрецькою (койне), латиною, церковнослов’янською.

Склад і жанровий характер Біблії

Сучасні православні переклади Біблії, які беруть за основу т. зв. Септуагінту (переклад сімдесятьох), що базувався на каноні єврейської діяспори, включають 50 книг Старого Завіту й 27 книг Нового Завіту. Католицькі видання поділяють Старий Завіт на 46 книг. Протестантські видання або екуменічні видання, здійснювані Біблійним товариством, мають 39 книг і не включають т. зв. «второканонічних» або «неканонічних» книг.

Назва

Назва «Біблія» походить від грецького «βιβλίον» — сувій, книга. Так було перекладене гебрейське слово «seper» (множина — separim). Грецьке слово «βιβλία», дослівно «книги» ввійшло без перекладу до латинської версії («Вульгати»), а з неї перекочувало в усіє європейські мови. Слово «Біблія» показує, що Святе Письмо є Книга над книгами, яка переважає всі інші тексти завдяки своєму божественному походженню. Попри те, що до складу Святого Письма входять твори різного змісту, написані різними авторами протягом понад тисячоліття, — вона є одним цілим, бо всі книги розкривають вчення про єдиного правдивого Бога, й усі автори писали під натхненням єдиного Святого Духа.

Ключове слово, використане в назвах обох книг Біблії, — Завіт. Воно перекладає єврейське «bәrit» (грецьке διαθήκη) – договір, угода. Це розпорядження заповідача, котре вступає в силу після його смерти й визначає долю майна, що лишається після нього. Водночас це слово позначає союз, угоду між двома учасниками, котрі визначають свої цілі, умови, права й обов’язки. Бог Своїм завітом визначає участь людства в Його славі як участь у Його спадщині. Люди мають визначати, чи хочуть вони вступати в союзницькі стосунки, чи ні.

Апостол Павло так тлумачить ідею завіту: «Тому що де є заповіт, там має бути смерть заповідача, адже заповіт вступає в силу після його смерті й не має жодної вартості, поки живе заповідач. Тож і перший Завіт був освячений не без крові. Адже Мойсей, проголосивши всім людям усі заповіді за Законом і взявши кров козлів і телят, — разом з водою, червоною вовною та гісопом — покропив і саму книгу, і весь народ, промовляючи: Це кров Завіту, що його заповів вам Бог. І намет, і весь посуд для служіння також окропив кров’ю. І відтоді все за Законом очищається кров’ю, і без пролиття крові немає прощення. Отже, треба було, щоби подоби небесних речей отак очищалися, а саме небесне — жертвами, які кращі від цих. Адже Христос увійшов не в рукотворну святиню, яка відображала істинну, але в саме небо, щоб тепер з’явитися перед Божим обличчям за нас. І не для того, аби багато разів приносити Себе, як первосвященик, входячи щороку до святині із чужою кров’ю, — у такому випадку від створення світу Він мав би багато разів страждати. Тепер же Він з’явився один раз наприкінці віків, щоб Своєю жертвою виявити гріх. І так, як призначено людям один раз померти, а потім суд, так і Христос: один раз приніс Себе, аби понести гріхи багатьох; другий же раз Він з’явиться не задля гріха, а тим, які очікують Його на спасіння [через віру].» (Євр. 9:16-28).

Старий Завіт

Старий Завіт містить історію й головні положення першого завіту, передані через Мойсея. Його зміст визначається Божим планом спасіння людини й реалізацією цього плану в ході історії. Носієм цього плану, народом, обраним для цього, визначаються нащадки Авраама – зачинателя монотеїзму (шанування Єдиного Бога). Обраність – не привілей, а обов’язок і почесне право, яке накладає на його носія суворі обмеження. Старий Завіт пов’язує ідею обраности з одним етносом, нащадками Авраама за тілом. Цей народ називається Ізраїлем – за іменем, даним ангелом онукові Авраама Якову.

Євреї поділяли Старий Завіт на три частини: Тору – Закон, Невіїм – Пророки, Кетувим – Писання. Для позначення всієї книги вживається скорочення: Танах. Поділ на книги узгоджувався з числом гебрейських літер – 22. Християнські богослови схильні виділяти чотири групи старозавітніх книг: законодавчі, історичні, поетичні або книги мудрости, пророчі.

1. Законодавчі книги або Тора – це перша й найважливіша частина Старого Завіту. Її ще називають П’ятикнижжям Мойсеєвим. Це справді п’ять книг: Буття, Вихід, Левит, Чисел, Второзаконня. Дещо окремо стоїть перша з цих книг, книга Буття — по-єврейському «Берешіт» (beresit), по-грецькому «Генезіс» (Γένεσις). Вона увібрала в себе розповіді, що зберігалися усно до часів Мойсея й були записані, напевне, разом із записом Закону, одержаного на Синайській горі. В перших розділах книги Буття наводиться історія створення світу за шість днів, опис раю-Едему, перебування в ньому перших людей Адама і Єви та їхнього гріхопадіння, нащадків Адама і Єви, біблійного потопу, з якого врятувалася лише родина Ноя, початок післяпотопної історії, побудова Вавилонської вежі та розселення нащадків трьох Ноєвих синів: Сима, Хама та Яфета, з яких виводяться всі народи землі. Вже в цих епізодах зустрічаємося і з першим завітом Бога і Його творіння – з Адамом, з Ноєм. Відразу ж після гріхопадіння провіщається майбутній прихід Спасителя: «І тоді Господь Бог сказав змієві: За те, що ти це зробив, проклятий ти з-поміж усіх тварин і серед усіх звірів землі. На грудях своїх і череві повзатимеш та землю їстимеш у всі дні свого життя. І Я покладу ворожнечу між тобою і жінкою, між твоїм насінням і її насінням: воно підстерігатиме твою голову, а ти вистежуватимеш його п’яту!» (Бут. 3:14-15).

Друга половина книги Буття знайомить нас із життям людини на ім’я Авраам і його родини – дружини Сари, дітей, онуків. Авраам (Авраhам), Ісаак (Іцхак) і Яків (Яаков) складають три покоління праотців – патріярхів єврейського народу. Грецьке слово «πατριάρχης” означає дослівно «перший серед батьків», «родоначальник», “праотець”. Воно походить від слів  “πατήρ” (батько) та “ ἀρχή ” (верховний).

Праотці вели кочовий спосіб життя. Приблизно тридцять вісім століть тому вони подорожували, разом із дружинами, дітьми, майном і чередами по території сучасної Сирії, Ізраїлю і Єгипту. Після довгого шляху праотці ставали табором, поруч з наметами інших скотарів-кочівників, поблизу великих міст. Але відрізняла їх від сусідів віра в Єдиного Бога. Докладно розповідається історія Якового сина Йосифа, котрого в європейській традиції назвуть за вроду Йосифом Прекрасним. Проданий через заздрість братами в неволю, він підноситься в Єгипті до становища найвищого царедворця, стає розпорядником майна фараона й рятує свою родину від голоду.

Наступні чотири книги (Вихід, Левітів, Числа, Второзаконня) з’явилися вже як опис подій, пов’язаних із виходом нащадків Якова з Єгипту, очолюваним найбільшим із пророків Мойсеєм. Центральною подією виходу стало дарування Закону на Синайській горі. Сконденсований у десяти заповідях Мойсеїв закон відомий ще як Декалог (з грецького – десять слів):

1. Я є Господь Бог твiй, нехай не буде в тебе iнших богiв, окрiм Мене.

2. Не роби собi iдола й нiчого подiбного до того, що на небi вгорi, що на землi внизу, що у водi й пiд землею, i не поклоняйся i не служи їм.

3. Не взивай iмени Господа Бога твого надаремно.

4. Пам’ятай день святий святкувати.

5. Шануй батька твого i матiр твою.

6. Не вбивай.

7. Не чужолож.

8. Не кради.

9. Не свiдчи неправдиво проти ближнього твого.

10. Не пожадай нiчого того, що є власнiстю ближнього твого.

Разом із тим, Мойсей дістає ще детальні вказівки щодо виготовлення польового храму – скинії, влаштування в ньому реґулярних богослужінь, налагодження повсякденного побуту з постійними ритуалами. Перша спроба наблизитися до Обіцяної землі, Ханаану, показала неготовність євреїв дістати її у володіння. Тож подорож мала тривати сорок років, аж доки не помре покоління рабів, вихованих у Єгипті, й не виросте нове, мужнє покоління, здатне відвоювати свою батьківщину. Сам Мойсей помирає на межі Ханаану, на горі Нево.

2. Історичні книги: Ісуса Навина, Суддів, 1-4 Царств, 1-2 Параліпоменон, 1-3 Езри, Товита, Юдити, Неємії, Естери, 1-3 Маккавеїв.

Перша книга, написана учнем Мойсея Ісусом Навином — розповідає про завоювання Ханаану. Це перша з історичних книг Біблії. Юдеї відносять її до пророчих книг. Упорядкував книгу Ісус Навин, а завершив пророк Самуїл.

Ханаан простягнувся вузькою смугою вздовж східного узбережжя Середземного моря від південних передгір’їв Ливану до Синайської пустелі на півдні (близько 350 км) і від берегів Середземного моря на заході до Сирійської пустелі на сході (пересічно близько 100 км). Ханаан розташований поміж двома культурно-економічними центрами стародавнього світу: Єгиптом і Месопотамією, в центрі т.зв. «благодатного півмісяця», що простягався від родючих земель Месопотамії через Східне Середземномор’я до Нільської долини. Через Палестину пролягали два головні торговельні шляхи: «приморський шлях» попри береги Середземного моря та «царська дорога» з півночі на південь через Зайорданське плоскогір’я. Від безпеки цих двох шляхів багато в чому залежав добробут Ханаану. Біблія називає Ханаан «землею просторою і гарною, що тече молоком і медом» (Вихід 3:8).

Книга Суддів охоплює період трохи менший за 150 років: приблизно з 1200 до 1070 р. до Р.Х. Вона розповідає про народних героїв часів невлаштованости й беззаконств, що настали між завоюванням Ханаану й правлінням перших царів. Ізраїльтяни не виконали повелінь Бога й не вигнали племен, що населяли Ханаанську землю. Деякі з місцевих племен залишилися, і невдовзі ізраїльтяни почали поклонятися їхнім богам.

Книга Суддів присвячена драматичному періодові співжиття євреїв із іншими народами, хананеями, що намагалися поневолити прибульців. Інший народ, прибулий з-за моря, филистимляни, за іменем яких Ханаан почав називатися Палестиною, змагаються з юдеями за володіння приморськими землями й за право будувати власні міста-держави. Центральні епізоди боротьби з філистимляними відображені в сюжеті про Самсона та його дружину Далілу.

Наступні історичні книги – чотири книги Царств і дві книги Параліпоменон[1] – присвячені утворенню й розвиткові єврейської монархічної держави на чолі з царями Саулом, Давидом і Соломоном. Давид і Соломон – це улюблені персонажі Старого Завіту. Їхня діяльність пов’язується не лише зі створенням централізованої держави й подоланням ворогів, але й з перенесенням головної святині, ковчегу завіту, до нової столиці, Єрусалиму, та побудову Соломоном Храму – унікальної єврейської святині, єдиного місця жертвопринесень. Однак після смерти Соломона країна розпадається на два царства, Північне й Південне, Ізраїль та Юдею. Стислий огляд царювання їхніх правителів сполучається з описом діяльності пророків Іллі та Єлисея, що протистояти безбожним царям Ахаву і Єзавелі. Зрештою, Ізраїль завойовується Асирією і його мешканці виводяться в рабство та розчиняються серед інших поневолених народів імперії. А згодом Юдея також завойовується іншим ворогом, Вавилоном, руйнується Єрусалим і славетний Храм, а юдеї опиняються в 70-річному вавилонському полоні.

Книги 1-3 Ездри, Неемії, Товита, Юдити, Естери присвячені перебуванню народу Ізраїля у вавилонському полоні, падінню Вавилону, завойованого Персією й поверненню юдеїв на батьківщину, де вони беруться відбудовувати Храм. 536 р. до Р.Х. Кир видав указ, що наводиться в книзі Ездри: «Так сказав Кир, цар персів: Господь, Бог неба, дав мені всі царства землі, і Він звернув погляд на мене, щоби збудувати Йому дім у Єрусалимі, що в Юдеї. Хто з вас є з усього Його народу? Того Бог буде з ним, і він піде в Єрусалим, що в Юдеї, і нехай збудує дім Бога Ізраїля, це Бог, Який у Єрусалимі. А кожний, хто залишився, нехай піде з усіх місць, де він проживає, і хай допоможуть йому люди того місця сріблом, золотом, посудом і худобою з добровільними пожертвами для Божого дому, що в Ізраїлі» (1 Ездри 1:2-4). Цим указом закінчилось 70-річчя вавилонського полону для юдеїв.

Ще три книги Маккавеїв, збережені лише в грецькому перекладі, оповідають про часи наступників Олександра Македонського, правителів Сирії Селевкидів, що зазіхали на духовну й культурну самобутність юдеїв. Цар Антіох Епіфан, сплюндрувавши Єрусалимський Храм, послав своїх солдатів по всіх містах Юдеї з наказом усім місцевим євреям приносити в жертву свиней. У Модіні від старого священика Маттатії теж зажадали зробити жертвопринесення, але він відмовився. Виконати царський наказ викликався інший єврей. Маттатія убив і цю людину, і царського гінця, зруйнував жертовник і крикнув юрбі: “Кожний, хто ревнує за закон і стоїть за законом, нехай вийде за мною” (1 Мак. 2:27). Його заклик був почутий, і так почалося повстання Маккавеїв. Книги Маккавеїв розповідають про перебіг і перемогу цього повстання, про відновлення храму (юдеї святкують цю подію взимку на свято Ханука) та встановлення юдейської династії Хасмонеїв.

Не включаються до протестантських видань книги Рути, 2-3 Езри, Товита, Юдити, 1-3 Маккавеїв як «апокрифічні».

3. Поетичні книги: Йова, Псалмів, Притч Соломона, Екклезіяста, Пісні пісень, Мудрости Соломона, Мудрости Ісуса, сина Сирахового. З них останні дві відсутні в масоретській редакції й на цій підставі вважаються протестантами «апокрифами».

4. Пророчі книги: Ісаї, Єремії, плач Єремії, Варуха, послання Єремії, Єзекіїла, Даниїла і ще 12 «малих пророків». Вони були пов’язані з історичним моментом, у контексті котрого виголошувалися, й закликали до навернення від гріха, до послуху Богові, застерігаючи від майбутнього Божого гніву й суду. Історичні катастрофи інтерпретуються пророками як здійснення Божого суду над Його народом. Все відчутніше лунає звістка про Месію. У пророків можна знайти приховані деталі майбутнього приходу Спасителя. Особливо це стосується пророка Ісаї, котрого за рясноту деталей опису майбутнього приходу Месії навіть називають «старозавітнім євангелистом».

Протестанти відносять до «апокрифів» послання Єремії та пророка Варуха.

Новий Завіт

Новий Завіт розгортає картину союзу любови, заснованого на жертві Ісуса Христа і втіленого в апостольській Церкві.

Новий Завіт включає 27 книг: 4 євангелія (законодавчі книги), Дії святих апостолів (історична), 14 послань апостола Павла і 7 соборних послань (Якова, 1-2 Петра, 1-3 Іоана Богослова, Юди) (навчальні) та Об’явлення Івана Богослова або Апокаліпсис (пророча).

Євангеліє (грецьк. Ευαγγέλιον) дослівно означає «добра новина», по-церковнослов’янському «благовістіє». Слово це має два головні значення: 1. Звістка про настання Царства Божого й спасіння людського роду від гріха й смерти, сповіщена Ісусом Христом і апостолами, що стала головним змістом проповіді християнської Церкви; 2. Книга, що викладає цю звістку в формі оповіді про воплочення, земне життя, спасительні страждання, хресну смерть і воскресіння Ісуса Христа.

До Євангелія ввійшли чотири близькі за змістом твори, написані учнями Ісуса Христа – апостолами Матвієм, Марком, Лукою та Іваном. Процес укладання цих творів добре відобразив на початку свого євангелія Лука: «Оскільки багато хто брався складати розповіді про події, що відбулися в нас, і як нам передали їх ті, які з самого початку були очевидцями й служителями Слова, то задумав і я, дослідивши пильно все від початку, написати за порядком тобі, високоповажний Теофіле, щоб ти переконався в достовірності науки, якої навчився.» (Лк. 1:1-4).

1 Оскільки багато хто брався складати розповіді про події, що відбулися в нас… — мандруючи, Лука збирав розрізнені й фраґментарні розповіді про Христа, призначені для проповідників короткі виклади Його вчення чи перші описи порядку богослужіння.

 2 і як нам передали їх ті, які з самого початку були очевидцями й служителями Слова… — очевидці виклали в словах опис життя й послання Ісуса.

 3 то задумав і я, дослідивши пильно все від початку, написати за порядком тобі, високоповажний Теофіле… — Лука має намір докладно вивчити всі обставини життя Ісуса від початку й скласти детальний систематизований звіт.

 4 щоб ти переконався в достовірності науки, якої навчився – щоб ми могли усвідомити значущість Його настанов.

Отже, євангелисти відбирали головне з усної чи писемної традиції. Іоан завершує своє євангеліє словами: «Є багато іншого, що вчинив Ісус. Якби докладно описати все, то, думаю, що світ не вмістив би написаних книг. [Амінь]» (Ін. 21:25). Вони могли узагальнювати матеріял, наприклад, зводячи в промови Ісуса частини, що пролунали за різних обставин. Деякі обставини вони могли роз’яснювати, виходячи зі становища Церкви під час укладання Євангелія. Вони намагаються зберігати стиль проповідей. Адже Ісус дотримувався властивої рабинам манери викладати свої думки, і Євангелія передають їх відповідно до стилю проповідей цього часу. Популярною формою навчання на Сході були притчі, «машал», які дозволяли в дохідливій алегоричній формі розкривати важливі релігійно-етичні істини.

Упорядники й автори Нового Завіту — апостоли. Слово ἀπόστολος (посол) походить від грецького дієслова ἀποστέλλω (посилати). Головна мета апостолів – викласти вчення Ісуса Христа. Однак, укладаючи євангелія, вони воліють дотримуватися біографічної канви розповіді, розташовуючи Христові повчання в хронологічній послідовності, утвореній центральними віхами Його земного життя. Матвій і Лука починають від Різдва Христового, Марко й Іван – від хрещення. Зосереджуються всі четверо на останніх трьох роках відкритої проповіді та на останніх днях – вході в Єрусалим, Тайній вечері, арешті, катуванні й розп’ятті. Наприкінці євангелія розповідають про Христове воскресіння, його свідків, про явлення Христа учням і Його вознесення на небо.

Діяння святих апостолів – рання історія Церкви, що починається розповіддю про вознесіння Господнє й зіслання Святого Духа на апостолів, далі описує життя молодої християнської громади, наводить епізоди з діяльности апостолів Петра, Филипа, і поступово зосереджується на історії фарисея Савла, котрий пережив навернення й став найпалкішим проповідником християнства Павлом. Опис чотирьох місійних подорожей апостола Павла складає значну частину Діянь. Твір закінчується уривчасто, залишаючи Павла в Римі.

21 апостольське послання, 14 з яких написав Павло, — це листи апостолів до окремих християн, громад різних міст і до всієї спільноти вірних (соборні послання).

Павло походив з єврейської глибоко релігійної родини, мав ім’я Савло, належав до племені Веніаминового, найменшого з 12 племен Ізраїлевих, і був, напевне, названий на честь легендарного героя веніаминян — царя Саула. Він народився в місті Тарсі у Малій Азії й успадкував від свого батька римське громадянство, про що нагадує друге, латинське ім’я Савла — Paulus чи Paullus (малий), Павло, яке він часто вживає у своїх посланнях.

Подальшу освіту  Савло здобув у Єрусалимі у школі відомого рабина Гамалиїла. Незважаючи на приналежність до партії фарисеїв, був людиною вільнодумною і знавцем грецької мудрості. За єврейським звичаєм молодий Савло вивчив ремесло робити намети, яке потім допомогло йому заробляти на прожиток власною працею (Дії 18:3).

Савло стає ревним гонителем ранніх християн і фактично очолює їх переслідування. Але під час своєї подорожі до Дамаску задля переслідування християн Савло мав видіння Христа, після чого став хрестився і став невтомним апостолом. Після Дамаска він вирушив проповідувати в Аравію, після чого повернувся в Дамаск. Потім Павло ще 14 років займається проповідницьким служінням на Близькому Сході. Згодом Павло поширює свою проповідь на Європу, проповідуючи на Балканах (Філіппи, Фессалоніки, Афіни, Коринт) і в Італії. Раз у раз він звертався до створених ним громад, до окремих осіб або цілих груп християн із посланнями. Зрештою він був засуджений у Римі й страчений: йому стяли голову.

Останній твір Нового Завіту, Об’явлення Йоана Богослова або Апокаліпсис (αποκάλυψις – «об’явлення» по-грецькому), —  опис видінь, які мав апостол Іоан Богослов на острові Патмос наприкінці І ст., відбуваючи заслання на копальнях. Книга ділиться на сім частин і в ній взагалі великого значення надається символіці числа сім: сім послань, сім печатей, сім сурм, сім чаш. Існують різні тлумачення Одкровення, але найбільш поширене в Середні віки було розуміння книги як широкомасштабного пророцтва про майбутню боротьбу сил зла проти Бога і Його святих та відображена остаточна перемога добра.

Історія тексту Біблії та його засвоєння в Україні

Написання старозавітних книг

Близько 1450 р. до Р.Х. пророк Мойсей, який очолив вихід з Єгипту, упорядковує перші 5 книг — Буття, Вихід, Чисел, Левит, Второзаконня. Останній розділ 34 Книги Второзаконня дописав, можливо, Ісус Навин, герой  чи й автор шостої книги — Ісуса Навина. Ці перші 5 книг становлять П’ятикнижжя Мойсеєве або Тору (Закон).

У зв’язку з розповіддю про пророка Самуїла згадується пророча школа. Можливо, в цій школі (школі в розумінні групі спільників, об’єднаній пошаною до вчителя) виникають книги Суддів, 1-4 книги Царств, 1-2 книги Параліпоменон, які розповідають про історію Юдеї та Ізраїля до Вавилонського полону.

На середину V ст. до Р.Х., коли юдеї поверталися в Палестину після Вавилонського полону, складено було майже всі книги, що згодом увійшли до Старого Завіту. Священик Езра вперше названий «книжником». Бл. 450 р. він збирає книги, дбає про їхнє збереження. Пізніше виникає остання пророча книга — Малахії (бл. 400 р. до Р.Х.).

В останні сторіччя перед Р.Х. виникають книги Маккавеїв про боротьбу з Сирійською династією Антіохів у ІІ ст. до Р.Х.  

Переклад грецькою мовою здійнено в Олександрії за часів царювання в Єгипті Птолемея Філадельфа (285-246 рр. до Р.Х.) для євреїв діаспори, які не розуміли гебрейської мови. Цей текст називається «Септуаґінта», переклад сімдесятьох. Він містить 50 книг.

Після падіння Єрусалиму в 70 р. центром біблійних досліджень у юдеїв стала Ябна (Ямнія), містечко на узбережжі західніше Єрусалиму. Книжники, що там працювали, стали називатися «масоретами» (від «масора» — традиція, передаття). Вони дуже ретельно ставилися до біблійного тексту. В сакральному тексті не допускалося найменших змін. Аби при переписуванні не припуститися помилки, уважно підраховували кількість слів, літер. У Торі нарахували 305 607 літер, у інших книгах — 846 600 літер, а всього в Біблії — 1 152 207 літер. Ця редакція Старого Завіту називається «масоретською». В ній виділено 39 книг за число літер гебрейської абетки. Не визнано достовірними книги, не виявлені масоретами в гебрейському ориґіналі: Товита, Юдити, Премудрости Соломонової, Премудрости Ісуса, сина Сирахового, Послання Єремії, Варуха, І-ІІІ Маккавеїв, ІІ-ІІІ Езри. Ці книги не включаються до протестантських видань. Православні й католики називають їх девтероканонічними.

Тексти спершу писали на сувоях папірусу або пергаменту. З середини ІІ ст. стали укладатися книги сучасної форми («кодекси»).

Формування канону

Грецьке слово kanwn походить від слова kanh (очерет), запозиченого з семітського мовного середовища. Спершу слово kanwn означало «палиця», а далі мірою виникнення непрямих значень — «висок» (отвес), «лінійка для розграфлювання [в писця]», «правило, норма», «міра, взірець». У множині слово kanwnes набуло значення «таблиці (математичні, астрономічні, хронологічні)». Олександрійські філологи II ст. до Р.Х. назвали «канонами» укладені ними списки взірцевих грецьких письменників.

Очевидно, що раніше всього сформувалося П’ятикнижжя. Початок процесу зібрання священних книг було покладено самим Мойсеєм, що звелів помістити свою книгу «збоку ковчега» і заповів всенародно читати її кожні 7 років. Зібрання пророчих книг було завершене, напевне, в II ст. до н.е. У часи Христа Святе Письмо позначається формулою «Закон і Пророки». Уже 132 р. до н.е. онук Сирахів розрізняє в передмові до книги Ісуса, сина Сирахового: Закон, пророки, інші Писання. Але остаточний канон священних книг, що визнавалися юдеями, оформився на юдейському синоді в Ямнії бл.100 р. н.е.

Середньовічний юдаїзм спирається на Масоретський текст. «Масора» по-гебр. «традиція», «передання». Гебрейська мова в давнину не мала літер на позначення голосних звуків. Книжники, що звалися «масоретами», стежили за збереженням правильного читання. Близько VI ст. н.е. масорети створили знаки для голосних звуків. Записаний таким чином текст називають «Масоретським». Він написаний гебрейською мовою з окремими арамійськими вкрапленнями. Тут відсутні: книги 2-3 Ездри, Товита, Юдити, Премудрости Соломонової, Премудрости Ісуса, Сина Сирахового, Послання Єремії, Варуха, 1-3 книги Маккавеїв, фраґменти в книгах Естери й Даниїла.

В середовищі олександрійських юдеїв у III-II ст. до н.е. склався грецький переклад Сімдесяти — Септуаґінта — й виникла низка нових священих текстів, перекладених грецькою мовою або нею написаних. Мова не була класичною грецькою; це було т.зв. «койне». Число книг, які мали віровизнаннєвий авторитет, було більшим, ніж у Палестині. Апостоли спиралися на олександрійський канон і користувалися ним у заснованих ними громадах.

Формування новозавітнього канону

Канон Святого Письма Нового Завіту було встановлено наприкінці II ст., щоб відрізнити 27 книг від інших, не написаних з натхнення Святого Духа. Існує фраґмент копії Євангелія від Іоана (Райленд папірус 457), датований не пізніше як 125 р. Протягом 150-170 рр. Татіян, учень Юстина Філософа, створив «Діатессарон», повний опис Ісусового життя, складений за чотирма Євангеліями. Тим самим знаходимо підтвердження, що ці євангелія вже існували й вважалися достовірними.

Список канонічних книг знаходимо в «Каноні Мураторі», манускрипті VI-VII ст., де подано каталог книг Святого Письма, зроблений у Римі не пізніше 180 року. До 200 р. офіційне визнання Церкви дістали чотири Євангелія. Рівне з Євангеліями значення було визнане за посланнями апостола Павла. Вперше позиція Церкви стосовно канону Нового Завіту виражена на Помісному Соборі в Римі 382 р., який прийняв список усіх відомих нам книг Нового Завіту.

Папа Дамасій I 382 р. доручив своєму секретареві Єрониму підготувати точний переклад Біблії латинською мовою. Єроним Стридонський (347-420)  переклав з грецької мови новозавітні тексти, а для перекладу Старого Завіту вирушив до Вифлеєму 386 р., щоб вивчити гебрейську мову й здобути підтримку рабинів. Він завершив переклад до 400 р. Цей переклад був прийнятий Західною Церквою за канонічний. Його називають Вульґата, від «vulgatus» — доступний, загальний.

Остаточна форма канону Біблії була встановлена ​​на Тридентському Соборі (1546), котрий поширив статус канонічних на всі книги, що входять до Вульгати. Протестанти в XVI ст. повернулися до палестинського (юдейського) канону – Масоретської редакції, залишивши порядок розташування книг, прийнятий у Вульгаті.

Сучасний поділ Біблії на розділи  було здійснено не раніше XIII ст. Цей поділ приписується кардиналові Гуґо Сен-Шерскому († 1248) або, за іншою версією, Стефану Ланґтону, архиєпископу Кентерберійському († 1227). Він було вперше застосований у Вульгаті.

Поділ на стихи було здійснено Робертом Стефаном у виданні Вульгати (1548) і вперше використано у виданні грецького тексту Нового Завіту в 1551 р.

Першою книгою, що була надрукована Йоганном Ґутенберґом, стала Біблія латинською мовою, видана 1456 р. В Італії 1488 р. надруковано гебрейський текст Біблії. 1516 р. голландський учений-гуманіст Еразм Роттердамський підготував перше друковане видання грецького тексту Біблії.

Переклади

Церковнослов’янський переклад Біблії здійснюють свв. Кирило і Мефодій у середині — др. пол. ІХ ст. Його перший повний список знайдено в Росії — це Біблія 1499 р. новгородського архиєпископа Геннадія. Всього налічують 4.105 біблійних рукописів церковнослов’янською мовою за ХІ-ХVIII ст.

1581 р. з’явилася Острозька Біблія – перший повний церковнослов’янський переклад Святого Письма, що вийшов друком. Видання готувалося під керівництвом одного з найосвіченіших книжників того часу, ректора Острозької академії Герасима Смотрицького, автора прозової та віршованої передмов. Видання —результат колективної праці. Воно налічує 1256 сторінок. Для друкування відлили шрифт, дрібний на той час. Втім, він був легким для читання тексту, розміщеного переважно у два стовпці. Коли вийшла у світ Острозька Біблія, точно не відомо. Є різні вихідні дані: 12 серпня 1580 року і 12 серпня 1581 року.

«Острозька Біблія» перевидавалася до 1000-річчя хрещення України в Канаді, а 2006 р. з’явилася друком із паралельним перекладом тексту сучасною українською мовою, здійсненим о. Рафаїлом Турконяком. 2007 р. перекладач одержав за свою працю Шевченківську премію.

1561 р. закінчено рукопис «Пересопницького Євангелія», перекладу Євангелія народною мовою. Його готував чернець Григорій. Як свідчить приписка в рукописі, переклали Євангеліє 1556-1561 син протопопа М. Василевич та архімандрит Пречистенського монастиря Григорій у с. Двірці й м. Пересопниці (тепер Рівненська обл.).

1563-1572 рр. виготовлено Крехівський Апостолвизначну рукописну пам’ятку української мови. Знайдений у Крехівському монастирі на Львівщині. Крехівський Апостол — анонімний творчий переклад, здійснений на Волині або Поліссі високоосвіченою людиною, яка знала українську, польську, церковнослов’янську, грецьку, можливо, й італійську мови.

Василь Тяпинський, шляхтич-протестант із Волині чи Полоччини, в 70-х рр. переклав книжною українською мовою Євангеліє і частину його надрукував з передмовою у власній друкарні.

Волинський шляхтич-протестант Валентин Негалевський переклав простою мовою Новий Заповіт з польського видання Мартина Чеховича (Краків, 1577).

На 1860 р. здійснив переклад перших двох книг Нового Завіту Пилип Морачевський (1806-1879), уродженець Чернігівщини, випускник нашого історико-філологічного факультету (1823). Російська Академія наук 1911 р. визнала його переклад найкращим серед усіх аналогічних слов’янських перекладів, але через мовну політику Російської імперії він не був виданий за життя автора.

Лише в лютому 1905 року російська влада дала дозвіл на публікацію українського перекладу Святого Письма. Вперше надрукований навесні 1906 року у редакції єпископа Парфенія (потім у 1914 і 1917 рр.), але дозволений для використання у церковних відправах був лише в період Української Центральної Ради за розпорядженням Всеукраїнської Православної Церковної Ради.

Євангеліє в перекладах Пилипа Морачевського були перевидані у Польщі (1839), Канаді (1948) і США (1966), їх досі використовують під час богослужінь.

Здійснюють переклади Нового Завіту о. Олександр Бачинський (1903, Львів), о. Ярослав Левицький (Жовква, 1921). Євангеліє перекладають О. Михайло Кравчук (Львів, 1937), перший голова Українського богословського товариства, архимандрит василіян о. Теодосій Галущинський, ЧСВВ (Рим, 1946).

1804 р. в Лондоні засноване Британське Біблійне Товариство для поширення Святого Письма. На 1993 р. Об’єднані Біблійні Товариства мали 77 дійсних членів у 200 країнах. 1992 р. виникає Українське Біблійне Товариство.

Перший повний переклад Біблії українською мовою здійснили Пантелеймон Куліш (1819-1897), фізик Іван Пулюй (1845-1918) та Іван Нечуй-Левицький (1838-1918). Британське і Закордонне Біблійне Товариство 1903 року опублікувало перший повний переклад Біблії українською мовою виходить у Відні. Книга перевидавалася 1912 року у Відні, у 1921 і 1930 роках у Берліні, 1947 року в Нью-Йорку та Лондоні. У Києві цей переклад вперше був виданий лише у 2000 році.

Митрополит Іларіон (Огієнко) народився 1882 р. в Брусилові на Житомирщині. Він навчався на історико-філологічному факультеті Київського університету св. Володимира Великого, почав працювати в науковому семінарії визначного філолога Володимира Перетца, зайнявся вивченням давньої української літератури, брав участь у діяльності Наукового товариства ім. Тараса Шевченка, “Просвіти”. З 1915 р. викладає в Київському університеті як приват-доцент. Під час визвольних змагань 1917—1921 рр. Іван Огієнко брав участь в організації Української академії наук, Київського державного українського університету, Державного українського університету в Кам’янці-Подільському.

Професор Огієнко був міністром освіти, а потім – міністром віросповідань в уряді Української Народної Республіки. Після окупації УНР большевиками Огієнко еміґрував до Польщі. Він жив спочатку у Винниках під Львовом, потім у Львові, а з 1926 – у Варшаві. Він призначається професором богословського факультету Варшавського університету.

Дружина Івана Огієнка померла 1937 р. У жовтні 1940 р. він приймає чернечий постриг з іменем Іларіона, а 19 жовтня 1940 р. – архиєрейське рукоположення. Тоді ж владика був піднесений у сан архиєпископа, а 1944 р. – митрополита. У зв’язку з наближенням Червоної Армії він був змушений еміґрувати. Після трирічного перебування в Лозанні (1945—1947) митрополит Іларіон переїхав до Канади. Він очолив Українську Православну Церкву в Канаді 1951 р. Він помер 29 березня 1972 р.

Почав переклад 1930 р. на замовлення Біблійного товариства професор Огієнко перекладає Біблію українською мовою з грецької, гебрейської та арамейської мов. Завершив переклад 1951 р. Видано його 1962 р.

Третій переклад — о. Івана Хоменка. Народився майбутній перекладач 11 листопада 1892 р. у Вінниці. Вчився в університеті св. Володимира в Києві. Опинившись у посольстві УНР у Відні, він після окупації України більшовиками залишився за кордоном, став навчатися в Віденському університеті, потім у грецькій колеґії св. Атанасія, Урбаніанському університеті. Доктор філософії. 1936 — диякон, 1940 — священик. Працював у бюро розшуків у Ватикані, а після війни — в парафії біля Неаполя. Починає переклад Біблії. За наказом Священної Конґреґації передав переклад оо. василіянам. Був надрукований 1963 р. Помер 10 квітня 1981 р.

Четвертий повний переклад українською мовою здійснив ієромонах Рафаїл Турконяк. Він народився 1949 р. в Манчестері (Велика Британія). Навчався в Університете поширення віри та Українському католицькому університеті св. Климента папи в Римі. Доктор богослов’я. З благословення кардинала Йосифа Сліпого о. Рафаїл Турконяк почав переклад Септуаґінти 1975 р. Після падіння СРСР він переїздить в Україну, працює в університеті «Острозька Академія» й завершує переклад. Презентація нового перекладу відбулася 2011 р. Цей переклад є особливим – це єдиний переклад українською мовою грецької версії Старого Завіту – Септуагінти.

Особливості функціонування біблійних текстів в культурі Середньовіччя

Формування системи вартостей

Біблія вносить у свідомість людини Середньовіччя ідею універсальної творчої сили Слова. Син Божий, Друга Особа Пресвятої Тройці постає в образі Слова (Логоса), через яке створений світ: «На початку було Слово, і Слово було в Бога, і Слово було Бог. Воно на початку було в Бога. Усе через Нього постало, і без Нього не постало нічого з того, що постало» (Ін. 1:1-3).

Біблія стає центральним елементом ціннісної ієрархії системи текстів, формує цю ієрархію, підпорядковує її собі. Позиціонування будь-якого іншого тексту здійснюється через пошук його біблійної перспективи, стосунків цього тексту й Біблії. При цьому вивчення й взагалі читання Біблії відкрите лише для окремих осіб. Книга сприймається як закрите для більшости джерело знань. Знайомство з ним пересічного християнина відбувається опосередковано, через проповідь, богослужбові тексти, молитви.

Функціонування в богослужінні

Українське Середньовіччя практично не знало Біблії як цілости. Книга функціонує як віртуальне явище, представлена в реальному церковному й культурному побуті кількома типами збірок.

Найавторитетніший тип такої збірки – Богослужбове Євангеліє (Апракос), що подавало євангельські читання у відповідності до порядку церковного уставу й календаря. Виголошення відповідного до уставу уривку (зачала чи то перикопи) становило центральний момент богослужіння. Проповідь зазвичай коментувала цей уривок. Богослужбове Євангеліє завжди зберігалося на престолі; урочисте винесення його до царських дверей і внесення до вівтаря (малий вхід) символізувало вихід на проповідь Самого Христа. Євангеліє читалося на богослужінні або священиком, або дияконом, але не світською людиною.

Збірка читань з діянь і послань апостольських, Апостол, — друга за значенням книга в богослужінні. Вона читається перед Євангелієм, але вже не священнослужителем, а дяком, з хорів або з середини церкви. У великодню ніч перед початком святкових богослужінь у церкві прочитується книга «Дії святих апостолів». Проповіді на апостольські читання значно рідші.

Третя за значенням і чи не найперша за популярністю біблійна книга в середньовічному побуті – Псалтир, збірка богослужбових гімнів, упорядником і автором більшості текстів якої вважається старозавітній цар Давид. Читання Псалтиря входить невід’ємною частиною до храмових богослужінь, а також до приватних богослужінь (треб). Читання Псалтиря – надзвичайно популярна для Середньовіччя форма приватної молитви. Псалтир використовують як підручник для початкової освіти, як джерело і взірець для складання нових богослужбових творів (прокимнів, канонів, стихир). Характерна поетична форма – чергування стихів із Псалтиря й стихир, нових творів, що переспівують образи й мотиви відповідних стихів. Стихи з Псалтиря виголошуються в церкві перед читанням Апостола і Євангелія, чергуючись із співом цих самих стихів (прокимни) або співом потрійного «Алилуя».

Псалми й уривки з псалмів входили до складу майже всіх богослужбових книг: Часослова, Октоїха, Службових Міней, Постової та Квітної Тріоді. До цих же книг (крім Часослова), а також до окремих збірників (Паремійників) входили уривки зі Старого Завіту – паремії, – які читалися на вечірні після співу «Світе тихий». Паремії мали відображати старозавітні пророцтва про події Нового Завіту, що відзначалися у відповідне свято.

Цитування

Найпоширенішою формою використання Біблії в літературному побуті було її пряме цитування, яке знаменувало вичерпний і переконливий арґумент у доведенні істини. Саме при цитуванні Біблії виробляється система посилань. Зазвичай у посиланнях вказувалося книгу й, можливо, зачало, якщо цитата бралася з Євангелія чи Апостола. Посилання вказувалися не під рядком, як тепер, а на полях (по-українському «берегах») чи то марґінесі (лат. marginalis — «перебуває на краю», від лат. margo — «край»). Тому ці посилання або й примітки на берегах книги називаються «марґіналіями».

Богословські дискусії найчастіше виглядали як змагання за найбільш переконливе й коректне використання цитат із Святого Письма.

Алюзії

Поряд із прямим цитуванням використовувалася форма алюзій. Алюзія (лат. allusio — жарт, натяк) «художньо-стилістичний прийом, натяк, відсилання до певного літературного твору, сюжету чи образу, а також історичної події з розрахунку на ерудицію читача, покликаного розгадати закодований зміст. Подеколи вживається як особливий різновид алегорії, пов’язаної з фактами дійсності» (Літературознавчий словник). Звернення до цього прийому особливо поширюється в орнаментальному стилі, де біблійний текст часто залучався до творення нових сенсів завдяки прихованим відсиланням до нього читача.

Широко використовуються біблійні фразеологізми й символи, сенс яких декодується лише в сакральному метатексті. Скажімо, «сьомий день», «одинадцята година», «Господній виноградник», «блудний син», «добрий самарянин», «тридцять срібняків» тощо. Середньовічна алегоричність і символіка виростають переважно на біблійному ґрунті (символіка зерна, вина, хліба, загубленої вівці, пастуха).

Образи й мотиви

З Біблії запозичуються окремі персонажі та мотиви, які зберігають свою первісну семантику, забезпечуючи взаємодію нового твору з архетипним текстом. Всесвітній потоп, вавилонський полон, втеча до Єгипту – мотиви, сповнені змісту для людини середньовічної культури, як і образи Каїна, Йосифа Прекрасного, пророка Мойсея, царя Ірода. Беззаперечний авторитет Біблії робить її джерелом відсутніх в інших писемних пам’ятках відомостей про появу землі й людини, початки людської цивілізації, події на стародавньому Сході. Вихідною точкою в системі координат для будови історичної перспективи стає закінчення Всесвітнього потопу й розселення Ноєвих нащадків по всій землі.

В основі образотворчих механізмів середньовічного письменства – біблійна модель ідеального персонажа, Самого Спасителя світу Ісуса Христа, на якій взорується кожен із героїв агіографічних текстів. Адже ж і сам життєвий шлях праведника виростає як наслідування Христа.

Притчі

На характер інтерпретації сюжету в середньовічній культурі великий вплив справляє біблійна модель притчі, де алегоричний зміст виростає на взаємодії відносно простої побутової колізії із прихованим повчальним сенсом. Ось одна з найвідоміших – притча про сіяча: “ Ось вийшов сіяч сіяти. І коли сіяв, одне зерно впало при дорозі, і прилетіли птахи та визбирали його. Інше впало на кам’янистий ґрунт, де не було багато землі, і швидко зійшло, бо не мало глибокої землі, а як піднялося сонце, — зів’яло і, не маючи кореня, засохло. Інше впало в терня, а терня виросло й заглушило його. А інше впало на добру землю і давало плід: одне в сто, одне в шістдесят, одне в тридцять разів. Хто має вуха [щоби слухати], нехай слухає!.. До кожного, хто слухає слово про Царство, та не розуміє, приходить лукавий і викрадає посіяне в його серці; це те, що посіяне при дорозі. А посіяне на кам’янистому — це той, хто слухає слово і відразу з радістю його приймає, але, не маючи в собі кореня, він є непостійний, і коли настають труднощі або переслідування за слово, він відразу спокушується. Посіяне в тернях — це той, хто слухає слово, але клопоти віку та омана багатства заглушають те слово, і воно залишається без плоду. А посіяне в добру землю — це той, хто слухає слово і розуміє, тому приносить плід — один родить у сто разів, інший — у шістдесят, а ще інший — у тридцять” (Мт. 13:3-9, 19-23)

Притча — це повчальна розповідь з історії чи навколишнього життя, мета якої викласти духовні чи моральні істини. На відміну від багатозначності тлумачення байки, у притчі зосереджена певна дидактична ідея.

Сюжет притчі будується в образній формі, на життєвих ситуаціях, на повсякденних спостереженнях суспільного життя. На перший погляд здається, що зміст притчі дещо прихований і мовлення притчі проводиться наздогад. Але це не так. Притчі мають надзвичайно великий зміст, колосальний задум, неабиякий замисел. Вони винятково дохідливо сприймаються. Притчі уособлюють в собі й світські ситуації, й приповідки, й народні спостереження, й загалом всю народну мудрість а в Євангелії ще й Господню науку. Багато притч Ісуса Христа описали святі євангелісти Матвій, Марк, Лука та Іван, і, безперечно, багато притч Ісуса залишилися не записані й, на жаль, не дійшли до наших днів.

До подібної форми повчання охоче вдаватимуться вітчизняні книжники, часом прямо запозичуючи жанрові моделі притчі («Притча про сліпця і хромця» свт. Кирила Туровського).

Жанрові моделі

Система жанрів середньовічного письменства значною мірою мотивується біблійним досвідом. Звідси береться форма послань (апостольські послання), збірок афоризмів (Книга Премудрости Соломонової), до певної міри, — літописів (історичні книги). На жаль, при перекладанні старозавітньої поезії згубився первісний ритм, який годі відчути вже навіть у грецькому, а тим більше в церковнослов’янському тексті Псалтиря. І тим не менше, поетика псалмів найбільшою мірою позначається на книжній поезії середніх віків – зазвичай неримованій, побудованій на засаді синтаксичного паралелізму, подібній до віршу дум, та, часом, анафоричної рими.

Риторика тогочасної прози також дає відчути в собі потужні біблійні впливи. Проповідники не могли не наслідувати і самого Христа, і стиль старозавітніх пророків, відчутний ще величезною мірою в ренесансній прозі Івана Вишенського.

Варто додати, що насамперед біблійний матеріял живив середньовічне образотворче мистецтво, що можна помітити на збережених фресках і мозаїках. А для неписьменної людини тих часів саме церковний живопис і ставав головним джерелом пізнання Божого Слова.

 



[1] У протестантських виданнях слідом за масоретською редакцією Біблії 1-2 книги Царств називаються 1-2 книгами Самуїловими, 3-4 Царств — 1-2 Царів, 1-2 Параліпоменон — 1-2 Хронік.

 

 

Твір на тему: «Біблія – священна книга мудрості тисячоліть»

Біблію «читати треба так, щоб одним оком дивитися крізь себе на Ісуса Христа, а іншим – на нашу повсякденне сучасну дійсність».
М. Пришвін

Протягом багатьох століть Святе Письмо вважалося світовою енциклопедією, книгою, загальноприйнятою для читання. Так і я, читаючи Біблію, осягаю правоту цих тверджень, дивуюсь величезному числу тем, аспектів, позицій, з яких можна аналізувати текст Святого Письма. Читаючи Біблію і намагаючись зрозуміти її суть, я усвідомила, що основними поняттями, відображеними Книгою книг, є поняття Добра і Зла. Дуже важливе й цікаве те, що їхнє розкриття протягом усього тексту Святого Письма здійснюється в різних формах, наприклад через заповіді, дані людству Богом. Ось тільки деякі з них: не убий, не вкради, полюби ближнього свого, як самого себе… Ці заповіді складають моральну основу людського Буття. Розмірковуючи над сторінками Біблії, я прийшла до висновку, що поняття добра вміщає в себе любов, співчуття, самопожертву. Зло ж — це гріхопадіння, братовбивство…

Як відомо, наше життя — це жорстока боротьба добра і зла. А художні літературні твори, як правило, є відображенням нашого буття на землі. В багатьох з них знаходять своє відображення теми і мотиви, народжені Біблією та підказані життям. Читаючи текст Святого Письма, я переконалася в цьому. Можливо, якби я не думала і не читала Вічної книги, багато літературних художніх образів і символів залишилися б для мене до кінця непізнаними. Я б не спіткала всього того, що намагалися сказати письменники, створюючи свої твори і спираючись на біблійні мотиви.

Знайомство з текстом Біблії і роздуми над її сторінками дали мені уявлення про філологічну Біблеїстику. Ця наука вивчає переваги й мовне оформлення Біблії. І це дуже важливо! Як часто ми вживаємо яскраві мовні перли, не відаючи, що першоджерелом більшості з них є Біблія. Як часто ми, зітхаючи про тлінність буття, вимовляємо: «Суєта суєт!». Виявляється, слова ці належать єрусалимському царю Проповіднику. І про це написано в одній з книг Нового Завіту. «Фома ти невіруючий!» — Дорікаємо ми когось за невірство. Фома ж був, згідно зі Священним Писанням, учнем Ісуса, який не бажав вірити в Його воскресіння. «Впасти духом», «волосся стає дибки», «відвести душу» — ось ті влучні вислови, які переходили зі століття в століття і які дійшли до наших днів. Безумовно, читання й роздуми над сторінками Книги книг дозволили мені дізнатися все це і співвіднести з днем ​​сьогоднішнім.

Міркувати над Біблією можна нескінченно, оскільки більш ємний і глибокий за змістом твір людство навряд чи мало і буде мати. Але основна думка, народжена моїми міркуваннями над Святим Письмом, полягає в тому, що Біблія — це класичний твір, що пройшов суворий іспит часом і що витримав його. Актуальність Біблії, на мою думку, безперечна, бо у Вічній книзі ми знаходимо відповідь на будь-яке запитання, що хвилює нас. У ній є основні моральні принципи людського буття, загальнолюдські норми поведінки, згідно з якими повинна жити Людина. Звичайно ж, усвідомивши все це, я ще не раз буду перечитувати Велику Книгу Життя і, без сумніву, буду ще не раз розмірковувати над її сторінками.

Біблія – невичерпне джерело нашої віри і моральності — від 22 Грудня, 2016 — Розробки виховних заходів

Біблія – невичерпне джерело нашої віри і моральності

(усний журнал)

Автор розробки:

бібліотекар  Сіра Н.А.

“Спочатку було Слово, і Слово було Бог.

З Богом було воно споконвіку.

Ним постало все і ніщо, що постало,

не стало без Нього. У ньому було

життя і світло людей.

І світло світить у темряві.”

Йоан  Богослов

Бібліотекар: Для наших часів стало характерним усе зростаюче зацікавлення християн Біблією – Книгою книг, найважливішим, найбільш читаним, переказуваним і коментованим твором. Адже у ній містяться найбагатші вказівки щодо походження людини, її сучасності і майбутнього.

Перша сторінка

Біблія – Книга книг

Учениця: Біблія розповідає про людство, його походження і його долю. Вона починається  до народження Ісуса Христа й закінчується наприкінці першого століття після його народження. Цей період включає в себе історію народу Ізраїля, історію Ісуса з Назарету й історію перших християнських спільнот, заснованих Апостолами. Вона розкриває обличчя Бога і людини. Вона виявляє зв’язок, який повинен існувати між Богом і людиною. У Святому Письмі відтворені не лише більше чи менше цікаві події з життя окремих персонажів, але через них пропонується життєвий зразок для кожної людини, яку Бог кличе сьогодні, у кожному куточку світу, до життя у сопричасті з Ним. Для віруючого Святе Письмо стає вищим правилом життя. Справжня віра розуміє життя так, як його надає Біблія, й допомагає людині зрозуміти власну істинну суть.

Бібліотекар: Отже, що ж таке Біблія? Більше, ніж книга, Біблія є людською і духовною історією народу, який живе у родючих районах Палестини і який, завдяки своїм релігійним поглядам, постає перед світом у формі унікального явища. Ця історія є тим місцем, де Бог оголошує тайну Своєї Особи, місцем, у якому переплітаються події, ведеться діалог між Богом і людиною. Вона є книгою людей, у якій описані Божі чуда.

Друга сторінка

Формальні відомості про Біблію

Учень 1: Слово «Біблія» походить від старовинного фінікійського міста Бібліос, де вперше у світі навчилися зі стебел папірусу виготовляти матеріал для писання. Цей матеріал греки називали «біблос», а зшиті докупи аркуші папірусу – «бібліон», яка означає «книги», «збірка книг». У сучасному розумінні Біблія- це священа книга християнства, до складу , якої входять кількадесят книг.Суттю своєю Біблія – одна єдина книга, хоч вона й складена з багатьох книжок різного часового походження, різних авторів, різних жанрів та стилів, ба навіть різних мов. Усі вони об’єднані у так званий канон, тобто в збірку або каталог священих книг, які були надхнені Богом і які лягли непомильним правилом віри та моралі.Книги,що перебувають у біблійному каталозі, – книги канонічні, канонізовані Церквою, визнані нею за богонадхненні.

Одже християнський канон містить: у Старому Завіті – 47, у Новому Завіті – 27 книг.

Учень 2: За змістом християнський канон поділяється на книги: 1. Історичні: Буття, Вихід, Левіт,Числа, Второзаконня, Ісус Навини, Судді, Рута, 1 та 2 Царів, 1 та 2 Хронік, Ера, Неємія, Торит, Юдита, Естера, 1 та 2 Макавеїв; 2. Поетичні: Іов, Псалми, Приповідки, Проповідник, Пісня пісень, Мудрість і Сирах; 3. Пророчі: Ісая,Єремія ( сюди ж: Плач, Варах, Лист), Єзекиїл, Даниїл, Осія, Йоіл, Амос, Авдій, Йона, Міхей, Наум, Авакум, Софонія, Аггей, Захарія, Малахія.

Новозавітні книги розподіляються теж на три частини:1. Історичні книги: Євангелії Матея,Марка, Луки, Йоана і Апостольські діяння; 2. Повчальні: послання Павла до Римлян, 1-2 Корінтян, Галатів, Ефесян, Филип’ян, Колосин,1-2 Солунян,1-2 Тимотея ,Тита, Филимона та Євреїв ,послання Якова, 1-2 Петра, Юди та 1-3 Йоана;  3. Пророча книга: Одкровення. Це повний біблійний канон, прийнятий так католиками, як і православними.

Бібліотекар: Може скластися враження, що об’явлення Бога людині у Біблії полягає у тому, що Бог явився деяким людям, просячи описати те, що Він сказав. Але це не так, Бог не диктував жодної книги під назвою Біблія, як і не можна сказати, що Ісус Христос не писав нічого. Те, що зробив Бог, це можливість дати Себе пізнати людині.

У Біблії є два автори – Бог і людина. Бог через свого Духа, є першим Автором Біблії, людина є її другим Автором. Це плід діяння Бога і людини. У Біблії не йдеться про інформацію наукового, соціологічного чи політичного порядку. Святі тексти говорять про Бога, про його стосунки з людиною, підкреслюючи безмежну любов до неї.

Учень 3:

Любов – це Бог, а Бог – любов свята.

Любімося щасливо і досхочу.

Не лаймося і вірмо у Христа.

Він для людей любов й добро пророчив.

Любов – це Бог. Які святі слова!

Любов’ю треба дорожити нині.

Любов – духовний скарб в житті, хвала,

Це радість світла в рідній Україні.

Любов – це щастя, Божа благодать.

Як є любов, все інше в сім’ях буде.

Любов, кохання хай цвітуть, не сплять,

Хай тішаться всі добрі ними люди!

Любов – це Бог. Тож знаймо ці слова.

Про силу їх нам треба пам’ятати.

Любов лебідкою нехай пливе.

Її у серці треба нам сховати.

Третя сторінка

Біблія – Боже Слово

Бібліотекар: Біблія є Божим Словом, вона натхненна. Божим Словом Біблія є тому, що та частина людської історії, про яку вона розповідає і яка досягає своєї вершини в Ісусі з Лазарету – це історія стосунків Бога з людьми, і читаючи Святе Письмо, вони пізнають у ньому голос і діяння Бога у їх житті. Вона є також натхненною тому, що усі описані у ній людські події підтримані силою Божого Святого Духа.

Біблія, як Слово Боже, є закликом до пережиття разом з Богом історії людства у світлі воскреслого Христа, як натхненна книга, вона є стимулом до відновлення нашого життя силою Святого Духа.

Учень 4:

Споконвіку було Слово

Й було Слово в Бога.

Й було Богом святе Слово, –

Все постало з Нього.

І життя було у Ньому

Й життя стало Світлом,

Для вселюдського огрому

В темряві розквітлим.

Помагай же, Слову, Боже,

Із пітьмою в герці,

Щоб жило правдиве й гоже

У людському серці.

(Д. Білоус)

Бібліотекар: Ми живемо у світі, повному порожніх, беззмістовних слів. Для нас слово завжди уявляється у зв’язку з думкою. Для ізраїльського народу Слово – значить діяння. У створенні Бог говорить: “Нехай буде світло.” І настало світло.” (Буття 1,3) Людина Біблії може пізнати Бога тільки такою мірою, якою Бог їй являється, промовляючи до неї, відкриваючи їй те, ким Він є і чого хоче…

Учень 4: Боже Слово – це завжди подія. Це те, що промовляючи, діє і перетворює. Слово є немов насіння з дерева, яке цвіте у кожному. Пророк Ісая говорить: «Якщо дощ і сніг сходить з неба і не повертається туди, але напуває землю, щоб вона родила і ростила та давала насіння тому, хто її засіває, і хліб тому, хто їсть, отак і моє слово, що виходить в мене з уст, не повертається до мене порожнім, але чинить те, що я хочу, довершує те, за чим я його вислав». (Іс. 55, 10–11).

Вийшовши з уст Бога, Боже Слово перебуває у дорозі серед нас і не зупиняється, поки не досягне своєї мети. Воно завжди діяльне: для тих, які його одержують, є спасінням; для тих, хто його відкидає, є вироком.

Четверта  сторінка

Біблія – життєвий кодекс

Учень 5: Для християнської спільноти Біблія є не тільки точкою відліку, порівнянням, пізнанням Ісуса, зростанням у вірі, але й знаряддям справжньої спільноти з Богом та людьми, текстом молитви і роздумів, чистим і вічним джерелом духовного життя. Її метою є оживлення розмови з Богом, читання Біблії є настільки плідним, наскільки віруючий відкривається для живого контакту з Богом. Святий Амвросій говорив: «Коли ми читаємо Святе Писання, ми його слухаємо» – тому що змістом Писання є сам Бог або людина, але завжди у зв’язку з Богом.

Учень 6: Біблія вимоглива. Вона потребує довгої близькості, щоб стати зрозумілою для нас і пройнятися нею. І кожен член Церкви може і повинен взяти цю книгу до рук, щоб почути Слово, яке бог дає йому у різні моменти життя.Біблія є місцем побачення і зустрічі: «Говори! Слуга Твій слухає». (1 Самуїла, 3,10). Тому читання Біблії повинно бути регулярним. Адже покинути наші біблійні читання значить вбити нашого Духа, зробити марною всяку нашу духовну діяльність. Тільки той, хто залишається біля цього джерела з живою водою, втамує власну спрагу й стане пишним деревом із корінням у плодючій землі, яке ніколи не старіє. Постійне читання Письма не може обмежуватися випадковими перечитуваннями. Воно виховує віруючого.

Бібліотекар: Коли сьогодні ми читаємо Біблію, ми повинні шукати у ній не стільки інтелектуальні знання, скільки знання життєві.У Біблії ми шукаємо Господа і нічого іншого, крім Нього. Отже, коли ми її читаємо, це нам служить не тільки для пізнання, але й для зростання у вірі, для пошуку в людських словах Святого Письма Божого Слова, яке є вірою.

Древні Отці Церкви наполегливо повторювали вислів: «Коли читаєш, це Бог до тебе промовляє; коли молишся – це ти Йому відповідаєш». Тому діяльні біблійні читання завжди супроводжуються молитвою.

Святий Августин говорить так: «Якщо текст є молитвою – моліться, якщо це текст надії – надійтеся, якщо висловлює боязнь – бійтеся. Тому що речі, які ви чуєте у біблійному тексті, є джерелом вас самих».

Отож, перш ніж відкрити Біблію, попроси у Святого Духа, щоб Він тебе просвітив і зійшовши на тебе, допоміг зрозуміти Своє Слово у вірі. «Святий Отче, Ти, що є Світлом, відкрий мої очі і моє серце. Пошир Твій Дух на мене, щоб я покірно прийняв Твоє Слово. Подаруй мені відкрите і щире серце, щоб у діалозі з Тобою я міг(могла) пізнати й полюбити Твого Сина Ісуса для спасіння мого життя. Я прошу цього ради нашого Господа Ісуса Христа. Амінь».

Что Библия говорит о том, чтобы ставить людей на наш путь?

Иеремия 29:11 ESV / 98 благодарностей Полезный Не полезно

Потому что я знаю планы, которые у меня есть для вас, говорит Господь, планы на благо, а не на зло, чтобы дать вам будущее и надежду.

Притчи 3: 5-6 ESV / 93 благодарности Полезный Не полезно

Полагайтесь на Господа всем своим сердцем и не полагайтесь на собственное понимание.Признавайте его всеми способами, и он сделает ваши пути прямыми.

1 Коринфянам 10:13 ESV / 74 благодарности Полезный Не полезно

Тебя не охватило искушение, не свойственное человеку. Бог верен, и Он не допустит, чтобы вы были искушаемы сверх ваших возможностей, но вместе с искушением Он также предоставит вам путь к спасению, чтобы вы могли вынести его.

Притчи 3: 6 ESV / 73 благодарности Полезный Не полезно

Признавайте его всеми способами, и он сделает ваши пути прямыми.

Притчи 3: 5 ESV / 73 благодарности Полезный Не полезно

Полагайтесь на Господа всем своим сердцем и не полагайтесь на собственное понимание.

Псалом 16:11 ESV / 71 благодарность Полезный Не полезно

Вы открываете мне жизненный путь; в вашем присутствии полнота радости; по правую руку от тебя — удовольствия во веки веков.

Псалом 23: 1-6 ESV / 67 благодарностей Полезный Не полезно

Псалом Давида. Господь мой пастырь; Я не захочу. Он заставляет меня лечь на зеленые пастбища. Он ведет меня к тихой воде. Он восстанавливает мою душу. Он ведет меня стезями правды ради своего имени. Даже если я пойду через долину тени смерти, я не убоюсь зла, потому что ты со мной; твой жезл и твой посох утешают меня.Вы готовите стол передо мной в присутствии моих врагов; вы помажете мою голову маслом; моя чашка переполняется. …

Псалом 37: 4 ESV / 65 благодарностей Полезный Не полезно

Наслаждайтесь Господом, и Он исполнит желания вашего сердца.

Римлянам 8:28 ESV / 64 благодарности Полезный Не полезно

И мы знаем, что для тех, кто любит Бога, все работает во благо, для тех, кто призван согласно Его замыслу.

Исайя 41:10 ESV / 62 благодарности Полезный Не полезно

Не бойся, я с тобой; не унывайте, ибо Я ваш Бог; Я укреплю тебя, я помогу тебе, я поддержу тебя своей праведной рукой.

Притчи 27:17 ESV / 60 благодарностей Полезный Не полезно

Железо точит железо, и один человек точит другой.

Псалом 118: 105 ESV / 50 благодарностей Полезный Не полезно

Твое слово — светильник моей ноге и свет моей стезе.

Иоанна 14: 6 ESV / 44 благодарности Полезный Не полезно

Иисус сказал ему: «Я есмь путь и истина и жизнь. Никто не приходит к Отцу, кроме как через меня.

Притчи 5: 6 ESV / 42 благодарности Полезный Не полезно

Она не думает о жизненном пути; ее пути блуждают, и она этого не знает.

Филиппийцам 4: 6 ESV / 41 благодарность Полезный Не полезно

Не беспокойтесь ни о чем, но во всем с помощью молитвы и мольбы с благодарением открывайте свои просьбы Богу.

Исайя 3: 1-26 ESV / 39 благодарностей Полезный Не полезно

Ибо вот, Господь Бог Саваоф берет у Иерусалима и Иуды поддержку и снабжение, всякую поддержку хлеба и всякую поддержку воды; могущественный человек и воин, судья и пророк, прорицатель и старейшина, пятидесятилетний капитан и человек высокого ранга, советник и искусный маг и знаток чар.И сделаю мальчиков их князьями, и младенцы будут владеть ими. И люди будут притеснять друг друга, каждый своего товарища и каждый своего ближнего; молодежь будет дерзкой перед старшими, а презренная — перед знатными. …

1 Петра 5: 7 ESV / 35 благодарностей Полезный Не полезно

Возложите на него все свои беспокойства, потому что он заботится о вас.

Иоанна 3:16 ESV / 35 благодарностей Полезный Не полезно

«Ибо так возлюбил Бог мир, что отдал Сына Своего Единственного, дабы всякий верующий в Него не погиб, но имел жизнь вечную.

Притчи 4:18 ESV / 35 благодарностей Полезный Не полезно

Но путь праведников подобен свету зари, который светит все ярче и ярче до полного дня.

Притчи 16: 3 ESV / 30 благодарностей Полезный Не полезно

Поручите свою работу Господу, и ваши планы будут реализованы.

Марка 1: 3 ESV / 29 благодарностей Полезный Не полезно

Голос вопиющего в пустыне: «Приготовьте путь Господу, прямыми сделайте стези Его» »,

Притчи 4:26 ESV / 28 благодарностей Полезный Не полезно

Подумайте о пути ваших ног; тогда все твои пути будут верны.

Колоссянам 2: 1-23 ESV / 27 благодарностей Полезный Не полезно

Ибо я хочу, чтобы вы знали, как велика борьба у меня за вас и за тех, кто в Лаодикии, и за всех, кто не видел меня лицом к лицу, чтобы их сердца, объединенные любовью, ободрились, чтобы достичь всех богатств мира. полная уверенность в понимании и познании тайны Божьей, которая есть Христос, в Котором сокрыты все сокровища мудрости и знания.Я говорю это для того, чтобы никто не обманул вас убедительными доводами. Ибо хотя я и отсутствую телом, но духом с вами, радуясь видеть ваше благоустройство и твердость вашей веры во Христа. …

1 Коринфянам 13: 1-13 ESV / 27 благодарностей Полезный Не полезно

Если я говорю на языках людей и ангелов, но не имею любви, я — шумный гонг или звенящий кимвал. И если у меня есть пророческие силы, и я понимаю все тайны и все знания, и если у меня есть вся вера, чтобы свернуть горы, но не имею любви, я ничто.Если я отдам все, что у меня есть, и если я отдаю свое тело на сожжение, но не имею любви, я ничего не приобрету. Любовь терпеливая и добрая; любовь не завидует и не хвастается; это не высокомерно или грубо. Он не настаивает на своем; он не раздражителен и не обижен; …

Исайя 26: 7 ESV / 27 благодарностей Полезный Не полезно

Путь праведников ровен; вы выравниваете путь праведников.

Иисуса Навина 1: 9 ESV / 27 благодарностей Полезный Не полезно

Разве я тебе не приказывал? Будь сильным и смелым.Не бойтесь и не ужасайтесь, потому что Господь, Бог ваш, с вами, куда бы вы ни пошли ».

1 Петра 5: 8 ESV / 26 благодарностей Полезный Не полезно

Будьте трезвыми; будьте бдительны. Ваш противник дьявол рыщет, как рыкающий лев, ища, кого поглотить.

1 Иоанна 4:18 ESV / 25 благодарностей Полезный Не полезно

В любви нет страха, но совершенная любовь изгоняет страх.Потому что страх связан с наказанием, а тот, кто боится, не совершенен в любви.

1 Иоанна 1: 9 ESV / 25 благодарностей Полезный Не полезно

Если мы исповедуем наши грехи, он верен и справедлив, чтобы простить нам наши грехи и очистить нас от всякой неправды.

Евреям 12:13 ESV / 25 благодарностей Полезный Не полезно

И ступайте ногами вашими прямыми, дабы хромые не вышли из суставов, а скорее исцелились.

Евреям 12: 2 ESV / 25 благодарностей Полезный Не полезно

Взирая на Иисуса, основателя и совершителя нашей веры, Который из-за предрасположенной перед ним радости претерпел крест, презирая позор, и восседает одесную престола Божьего.

Матфея 6: 1-34 ESV / 25 благодарностей Полезный Не полезно

«Остерегайтесь проявлять свою праведность перед другими людьми, чтобы они вас видели, ибо тогда вы не получите награды от вашего Небесного Отца.«Итак, когда вы раздаете нуждающимся, не трубите перед собою, как лицемеры в синагогах и на улицах, чтобы другие прославляли их. Истинно говорю вам, они получили свою награду. Но когда вы даете нуждающимся, не позволяйте левой руке знать, что делает ваша правая рука, чтобы ваши пожертвования могли быть тайными. И ваш Отец, который видит втайне, вознаградит вас. «И когда молишься, не уподобляйся лицемерам. Потому что они любят стоять и молиться в синагогах и на углах улиц, чтобы их могли видеть другие.Истинно говорю вам, они получили свою награду. …

Есфирь 4:14 ESV / 25 благодарностей Полезный Не полезно

Ибо, если вы будете молчать в это время, для евреев придут облегчение и избавление из другого места, но вы и дом вашего отца погибнете. И кто знает, не пришли ли вы в королевство в такое время? »

К Филиппийцам 4:19 ESV / 24 благодарности Полезный Не полезно

И мой Бог восполнит каждую вашу нужду по богатству Своему в славе во Христе Иисусе.

Притчи 4: 1-27 ESV / 24 благодарности Полезный Не полезно

Слушайте, о сыновья, наставления отца и будьте внимательны, чтобы получить понимание, ибо Я даю вам хорошие наставления; не оставляйте мое учение. Когда я был сыном со своим отцом, нежным, единственным в глазах моей матери, он научил меня и сказал мне: «Пусть твое сердце крепко держит мои слова; заповеди мои соблюдай и живи. Получите мудрость; получить представление; не забывай и не отворачивайся от слов моих уст….

Псалом 1: 1 ESV / 24 благодарности Полезный Не полезно

Блажен человек, который не ходит в совете нечестивых, не стоит на пути грешников и не сидит на месте насмешников;

Притчи 6:23 ESV / 23 благодарности Полезный Не полезно

Ибо заповедь — светильник, и учение — свет, и обличение дисциплины — путь жизни,

Иакова 1: 2 ESV / 22 благодарности Полезный Не полезно

Считайте все это радостью, братья мои, когда вы встречаетесь с испытаниями различного рода,

1 Тимофею 5: 8 ESV / 22 благодарности Полезный Не полезно

Но если кто не заботится о своих родственниках, а особенно о членах своей семьи, он отрекся от веры и хуже неверующего.

Римлянам 5: 8 ESV / 22 благодарности Полезный Не полезно

Но Бог показывает Свою любовь к нам в том, что, когда мы были еще грешниками, Христос умер за нас.

Деяния 2:28 ESV / 21 благодарность Полезный Не полезно

Вы открыли мне жизненные пути; Ты сделаешь меня счастливым своим присутствием ».

Матфея 6:33 ESV / 21 благодарность Полезный Не полезно

Но ищите прежде Царства Божьего и правды Его, и все это приложится вам.

Иеремия 6:16 ESV / 21 благодарность Полезный Не полезно

Так говорит Господь: «Стой у дорог и смотри, и спрашивай древние стези, где добрый путь; и ходите в нем, и находите покой для своих душ. Но они сказали: «Мы не пойдем по нему».

Притчи 5: 1-23 ESV / 21 благодарность Полезный Не полезно

Сын мой, будь внимателен к моей мудрости; наклоните ухо к моему разумению, чтобы сохранить рассудительность, а уста ваши — знания.Ибо из уст запретной женщины капает мед, и речь ее мягче масла, но в конце концов она горька, как полынь, острая, как обоюдоострый меч. Ее ноги опускаются до смерти; ее шаги следуют по пути к шеолу; …

Псалом 25: 4 ESV / 21 благодарность Полезный Не полезно

Познай мне пути твои, Господи; научи меня своим путям.

2 Тимофею 3:16 ESV / 20 благодарностей Полезный Не полезно

Все Писание выдохнуто Богом и полезно для обучения, для обличения, для исправления и для обучения праведности,

2 Тимофею 1: 7 ESV / 20 благодарностей Полезный Не полезно

Ибо Бог дал нам дух не страха, а силы, любви и самообладания.

Исайя 2: 3 ESV / 20 благодарностей Полезный Не полезно

И многие народы придут и скажут: «Пойдем, пойдем на гору Господа, в дом Бога Иакова, чтобы Он научил нас путям Его, и чтобы мы пошли его стезями». Ибо от Сиона пойдет закон и слово Господне от Иерусалима.

К Филиппийцам 4:13 ESV / 19 благодарностей Полезный Не полезно

Я могу делать все через того, кто меня укрепляет.

Иоанна 15:13 ESV / 19 благодарностей Полезный Не полезно

Нет никого большей любви, чем то, что кто-то отдал свою жизнь за своих друзей.

Матфея 6: 31-33 ESV / 19 благодарностей Полезный Не полезно

Поэтому не беспокойтесь и не говорите: «Что нам есть?» Или «Что нам пить?» Или «Во что одеться?» Ибо язычники ищут всего этого, и Отец ваш Небесный знает, что все это вам нужно. .Но ищите прежде Царства Божьего и правды Его, и все это приложится вам.

1 Петра 5:10 ESV / 18 благодарностей Полезный Не полезно

И после того, как вы немного пострадали, Бог всякой благодати, призвавший вас к Своей вечной славе во Христе, Сам восстановит, утвердит, укрепит и утвердит вас.

Иоанна 14:15 ESV / 18 благодарностей Полезный Не полезно

«Если ты любишь меня, ты будешь соблюдать мои заповеди.

Луки 10: 25-37 ESV / 18 благодарностей Полезный Не полезно

И вот, адвокат встал, чтобы испытать его, говоря: «Учитель, что мне делать, чтобы наследовать жизнь вечную?» Он сказал ему: «Что написано в Законе? Как вы это читаете? » И он ответил: «Люби Господа Бога твоего всем сердцем, и всей душой, и всей силой, и всем разумом, и ближнего своего, как самого себя.Он сказал ему: «Ты правильно ответил; сделай это, и будешь жить ». Но он, желая оправдать себя, сказал Иисусу: «А кто мой ближний?» …

Иоанна 3: 16-17 ESV / 17 благодарностей Полезный Не полезно

«Ибо так возлюбил Бог мир, что отдал Сына Своего Единственного, дабы всякий верующий в Него не погиб, но имел жизнь вечную. Ибо Бог послал своего Сына в мир не для того, чтобы осудить мир, но для того, чтобы мир мог быть спасен через него.

Второзаконие 31: 6 ESV / 17 благодарностей Полезный Не полезно

Будь сильным и смелым. Не бойтесь их и не бойтесь их, ибо с вами идет Господь, Бог ваш. Он не оставит и не покинет вас ».

Евреям 11: 6 ESV / 16 благодарностей Полезный Не полезно

А без веры угодить ему невозможно, ибо всякий, кто хочет приблизиться к Богу, должен верить, что он существует и что он вознаграждает тех, кто ищет его.

1 Тимофею 6:12 ESV / 16 благодарностей Полезный Не полезно

Сражайтесь добрым подвигом веры. Держитесь вечной жизни, к которой вы были призваны и о которой вы хорошо исповедались в присутствии многих свидетелей.

2 Коринфянам 12: 9-10 ESV / 16 благодарностей Полезный Не полезно

Но он сказал мне: «Моей милости достаточно для тебя, потому что моя сила совершенствуется в слабости.«Посему я с большей радостью буду хвалиться своими слабостями, дабы могущество Христово почило во мне. Итак, ради Христа я доволен слабостями, оскорблениями, невзгодами, гонениями и бедствиями. Когда я слаб, я силен.

Исайя 30:21 ESV / 16 благодарностей Полезный Не полезно

И ваши уши будут слышать позади вас слово, говорящее: «Вот путь, иди по нему», когда вы повернете направо или когда повернетесь налево.

1 Коринфянам 13: 2 ESV / 15 благодарностей Полезный Не полезно

И если у меня есть пророческие силы, и я понимаю все тайны и все знания, и если у меня есть вся вера, чтобы свернуть горы, но не имею любви, я ничто.

Иоанна 14: 3 ESV / 15 благодарностей Полезный Не полезно

И если я пойду и приготовлю для вас место, я снова приду и отведу вас к себе, чтобы вы могли быть там, где я нахожусь.

Луки 10: 2 ESV / 15 благодарностей Полезный Не полезно

И он сказал им: «Жатвы много, а делателей мало. Поэтому горячо молитесь Господу жатвы, чтобы он послал делателей на его жатву.

Матфея 6: 3 ESV / 15 благодарностей Полезный Не полезно

Но когда вы даете нуждающимся, не позволяйте левой руке знать, что делает ваша правая рука,

Евреям 11: 1 ESV / 14 благодарностей Полезный Не полезно

Теперь вера — это уверенность в том, на что надеются, уверенность в невидимом.

Филиппийцам 4: 8 ESV / 14 благодарностей Полезный Не полезно

Наконец, братья, все, что истинно, что почетно, что справедливо, что чисто, что мило, что похвально, если есть какое-либо превосходство, если есть что-нибудь достойное похвалы, подумайте об этом.

Ефесянам 6:11 ESV / 14 благодарностей Полезный Не полезно

Облекитесь во всеоружие Божье, чтобы вы могли противостоять планам дьявола.

Ефесянам 2: 8 ESV / 14 благодарностей Полезный Не полезно

Ибо благодатью вы спасены через веру. И это не твое дело; это дар Божий,

2 Коринфянам 5:20 ESV / 14 благодарностей Полезный Не полезно

Следовательно, мы являемся посланниками Христа, и Бог обращается через нас. Мы умоляем вас от имени Христа примириться с Богом.

Иоанна 3: 2 ESV / 14 благодарностей Полезный Не полезно

Этот человек пришел к Иисусу ночью и сказал ему: «Равви, мы знаем, что ты учитель, пришедший от Бога, потому что никто не может творить эти знамения, которые творишь ты, если не будет с ним Бог».

Луки 1:37 ESV / 14 благодарностей Полезный Не полезно

Потому что с Богом не будет ничего невозможного.”

Матфея 6: 4 ESV / 14 благодарностей Полезный Не полезно

Так что ваши пожертвования могут быть тайными. И ваш Отец, который видит втайне, вознаградит вас.

2 Коринфянам 12: 9 ESV / 13 благодарностей Полезный Не полезно

Но он сказал мне: «Моей благодати достаточно для тебя, потому что моя сила совершенствуется в слабости». Поэтому я с большей радостью буду хвалиться своими слабостями, дабы могущество Христово почило во мне.

Иоанна 14: 2 ESV / 13 благодарностей Полезный Не полезно

В доме моего отца много комнат. Если бы это было не так, сказал бы я вам, что иду приготовить вам место?

Матфея 6: 2 ESV / 13 благодарностей Полезный Не полезно

«Итак, когда вы раздаете нуждающимся, не трубите перед собою, как лицемеры в синагогах и на улицах, чтобы другие прославляли их.Истинно говорю вам, они получили свою награду.

Притчи 4:25 ESV / 13 благодарностей Полезный Не полезно

Пусть ваши глаза смотрят прямо вперед, и ваш взгляд будет прямо перед вами.

Откровение 1: 1 ESV / 12 благодарностей Полезный Не полезно

Откровение Иисуса Христа, которое Бог дал ему, чтобы показать своим слугам то, что должно скоро произойти.Он сделал это известным, послав своего ангела своему слуге Иоанну,

Иакова 4:10 ESV / 12 благодарностей Полезный Не полезно

Смиритесь перед Господом, и Он возвысит вас.

Иакова 4: 6 ESV / 12 благодарностей Полезный Не полезно

Но он дает больше изящества. Поэтому сказано: «Бог гордым противится, а смиренным дает благодать.”

К Галатам 2:20 ESV / 12 благодарностей Полезный Не полезно

Я был распят со Христом. Уже не я живу, а живет во мне Христос. И жизнь, которую я сейчас живу во плоти, я живу верой в Сына Божьего, который возлюбил меня и отдал Себя за меня.

2 Коринфянам 12: 2 ESV / 12 благодарностей Полезный Не полезно

Я знаю человека во Христе, который четырнадцать лет назад был восхищен до третьего неба — в теле или вне тела, я не знаю, Бог знает.

Римлянам 6:23 ESV / 12 благодарностей Полезный Не полезно

Возмездие за грех — смерть, а дар Божий — жизнь вечная во Христе Иисусе, Господе нашем.

Притчи 2: 1-22 ESV / 12 благодарностей Полезный Не полезно

Сын мой, если ты примешь мои слова и будешь дорожить моими заповедями вместе с собою, внимая ухом свое к мудрости и склоняя свое сердце к пониманию; да, если вы призовете прозрение и возвысите свой голос для понимания, если вы будете искать его, как серебро, и искать его, как скрытые сокровища, тогда вы поймете страх Господень и найдете познание Бога….

Псалом 32: 8 ESV / 12 благодарностей Полезный Не полезно

Я наставлю тебя и научу тому, как тебе идти; Я буду советовать вам, глядя на вас.

2 Коринфянам 5: 2 ESV / 11 благодарностей Полезный Не полезно

Ибо в этом шатре мы стонем, желая облечься в жилище небесное,

Римлянам 8: 1-39 ESV / 11 благодарностей Полезный Не полезно

Поэтому сейчас нет осуждения для тех, кто во Христе Иисусе.Ибо закон Духа жизни освободил вас во Христе Иисусе от закона греха и смерти. Ибо Бог сделал то, чего не мог сделать закон, ослабленный плотью. Послав своего Сына в подобии греховной плоти и за грех, он осудил грех во плоти, чтобы праведное требование закона могло быть выполнено в нас, живущих не по плоти, но по Духу. Те, кто живут по плоти, думают о плотских вещах, а живущие по Духу думают о том, что от Духа….

Исайя 40:31 ESV / 11 благодарностей Полезный Не полезно

Но ожидающие Господа обновятся в силе; поднимут крылья, как орлы; они побегут и не устанут; они пойдут и не утомятся.

Притчи 16:18 ESV / 11 благодарностей Полезный Не полезно

Гордость предшествует разрушению, а надменность предшествует падению.

Псалом 37:23 ESV / 11 благодарностей Полезный Не полезно

Шаги человека устанавливаются Господом, когда он любит свой путь;

Филиппийцам 4: 7 ESV / 10 благодарностей Полезный Не полезно

И мир Божий, превосходящий всякое понимание, будет охранять ваши сердца и ваши умы во Христе Иисусе.

К Ефесянам 6:12 ESV / 10 благодарностей Полезный Не полезно

Ибо мы боремся не против плоти и крови, но против правителей, против властей, против космических сил над этой нынешней тьмой, против духовных сил зла в небесных местах.

Римлянам 5: 3-5 ESV / 10 благодарностей Полезный Не полезно

Более того, мы радуемся своим страданиям, зная, что страдание порождает стойкость, а стойкость порождает характер, а характер рождает надежду, а надежда не стыдит нас, потому что любовь Бога излита в наши сердца через Святого Духа, Который имеет был дан нам.

Иоанна 5:24 ESV / 10 благодарностей Полезный Не полезно

Истинно, истинно говорю вам, всякий, кто слышит мое слово и верит тому, кто послал меня, имеет жизнь вечную.Он не приходит на суд, но перешел из смерти в жизнь.

Притчи 12:28 ESV / 10 благодарностей Полезный Не полезно

На пути праведности есть жизнь, и на ее пути нет смерти.

Откровение 1: 1-20 ESV / 9 благодарностей Полезный Не полезно

Откровение Иисуса Христа, которое Бог дал ему, чтобы показать своим слугам то, что должно скоро произойти.Он сделал это известным, послав своего ангела своему слуге Иоанну, который засвидетельствовал слово Божье и свидетельство Иисуса Христа даже обо всем, что он видел. Блажен тот, кто читает вслух слова этого пророчества, и блаженны те, кто слышит и соблюдает написанное в нем, ибо время близко. Иоанна семи церквям, находящимся в Азии: благодать вам и мир от Того, Кто есть, и Кто был и грядет, и от семи духов, которые пребывают перед его престолом, и от Иисуса Христа, верного свидетеля, первенца мертвых и правитель царей на земле.Тому, кто любит нас и Своей кровью освободил от наших грехов …

Иакова 1: 5 ESV / 9 благодарностей Полезный Не полезно

Если кому-то из вас недостает мудрости, пусть попросит Бога, Который всем щедро дает без упрека, и она будет дана ему.

Филиппийцам 3: 13-14 ESV / 9 благодарностей Полезный Не полезно

Братья, я не считаю, что сделал это своим.Но одно я делаю: забывая то, что лежит позади, и стремясь к тому, что ждет впереди, я стремлюсь к цели ради награды восходящего призыва Бога во Христе Иисусе.

Иоанна 16:33 ESV / 9 благодарностей Полезный Не полезно

Я сказал вам это, чтобы вы имели мир во мне. В мире вас ждут невзгоды. Но мужайтесь; Я победил мир ».

Матфея 7:13 ESV / 9 благодарностей Полезный Не полезно

«Войдите через узкие ворота.Ибо врата широки, и легок путь, ведущий к погибели, и много тех, кто входит через них.

Матфея 5: 4 ESV / 9 благодарностей Полезный Не полезно

«Блаженны плачущие, ибо они утешатся.

Использование социальной экзегезы на страницах жизни — Библейская церковь Strong Tower

Интерпретация бунта в Балтиморе в контексте

пастора Криса Уильямсона


В Евангелии от Иоанна 4: 9 в скобках дается комментарий о социальном климате того времени, когда говорится: «Ибо евреи не общаются с самарянами. Апостол Иоанн вставил этот комментарий, чтобы дать читателям тогда и сейчас понять, что действия Иисуса шли вразрез с нормой. Публично служа самарянке, Иисус одним махом сломал религиозные, расовые и гендерные барьеры.
Хорошие исследователи Библии сделают все возможное, чтобы понять, почему евреи и самаритяне боролись за отношения. Будут предприняты согласованные усилия, чтобы понять историческую напряженность, существовавшую между двумя взаимосвязанными группами людей, которые были разделены на одной и той же земле.Их поиски контекста в конечном итоге приведут к Ветхому Завету, избранным комментариям и сочинениям древности. Этот процесс обоснованного толкования Библии называется экзегезой.
Потребность в социальной экзегезе
Экзегетика — это дисциплина методического извлечения истины из Библии. Экзегезис раскрывает исторические, грамматические, культурные и литературные аспекты Священного Писания, чтобы обеспечить правильное толкование в наше время. Я благодарен каждому профессору, который научил меня библейской экзегезе, но, к сожалению, эти же профессора не смогли научить меня социальной экзегезе.
Социальная экзегеза — это способность наблюдать и мудро интерпретировать многочисленные слои и сложные части общества. Он не только стремится контекстуализировать всю картину, но также обнаруживает неприятные дыры на картинке, исследуя, как эти дыры вообще попали туда. Как и в случае с библейской экзегезой, социальная экзегеза отбрасывает экономические, исторические, культурные, расовые и институциональные слои американского нарратива. Он переворачивает страницы жизни, чтобы объективно идти вперед.
Точно так же мы возвращаемся, чтобы идти вперед, когда консультируем людей, даже если мы не профессионалы. Например, мы не наказываем молодых людей, которые практикуют стрижку, за их саморазрушительное поведение. Вместо этого мы стремимся понять их боль, чтобы помочь им. Скорее всего, мы направим этих разочарованных молодых людей к лицензированным консультантам, которые понимают психологические корни обрезания.
Беспорядки и их первопричины
Беспорядки, которые произошли в моем родном городе Балтимор, штат Мэриленд, после похорон Фредди Грея, заставили Америку пережить еще одно трагическое событие, коренящееся в очевидной несправедливости.Сторонние наблюдатели наблюдали за постыдным поведением нескольких заблудших людей, которые разрушали здания и грабили предприятия в момент безудержной ярости. Однако то, что многие из нас не смогли засвидетельствовать, было основополагающим контекстом, который назревал на протяжении десятилетий.
Понять бунт — это не попытка его оправдать. Скорее, это попытка извлечь из этого урок. В 1967 году доктор Мартин Лютер Кинг-младший процитировал французского писателя Виктора Гюго, сказав: «Там, где царит тьма, будут совершаться преступления. Виновен не только тот, кто совершил преступление, но и тот, кто создал тьму.
Используя социальную экзегезу, мы можем правильно интерпретировать разрушительные события и среду, которая способствовала их возникновению. Социальная экзегеза не дает нам бросать камни в людей, которые бросали камни в полицию. Социальная экзегеза действует в духе 1 ​​Паралипоменон 12:32, где говорится: «От Иссахара, людей, которые понимали времена и знали, что делать Израилю…»
Чтобы понять времена, мы должны толковать их беспристрастно. Чтобы знать, что делать, мы должны заботиться. Как и в случае с древними библейскими историями, мы должны поместить себя в чужие жизненные условия, мысленно или буквально.Побывав в Израиле дважды, я смогла идти туда, где ходил Иисус. Знакомство с топографией помогает мне лучше интерпретировать Библию. Для сравнения: хождение на месте определенных слоев общества, где процент арестов выше, сроки тюремного заключения жестче и жестокость полиции более часты, должно вызывать в нас сочувствие, а не просто неодобрение.
Сопротивляйтесь социальной эйсегезе
Один мудрый человек однажды сказал: «В бедных кварталах плохие школы. В плохих школах плохие учителя.Когда у вас плохие учителя, у вас плохое образование. Если у вас плохое образование, вы можете работать только на малооплачиваемой работе и жить в бедных районах. Это очень замкнутый круг ».
Я верю, что Божий народ несет ответственность за разрыв этого цикла, независимо от того, живем ли мы в нем или вне его. Мы не можем позволить себе усугублять плохие ситуации из-за необоснованных комментариев, основанных на «социальной эйсегезе». Если эсегезис зачитывает в Библии то, чего нет, социальный эсегезис вставляет страхи и стереотипы в историю «этих людей».Он продолжает указывать пальцем, не показывая большим пальцем. Вот почему предпочтение отдается социальной экзегезе, поскольку она ведет к социальному действию, которое проповедует Евангелие бедным, исцеляет сокрушенных сердцем и освобождает угнетенных. Иисус был помазан для таких задач, и мы тоже.

ОПУБЛИКОВАНО: 19 мая 2015 г.

Что Библия говорит о жизни в мире? Библейское изучение мирского

Твитнуть

Мы все относимся к двум разным людям.Мы либо живем для себя и своих собственных желаний в этом мире, либо умираем для себя и хрупкости нашей плоти силой Духа через Иисуса Христа. Библия наполнена множеством отрывков из Священных Писаний и разделов о жизни в этом мире. Хотя все мы живем в этом мире, Иисус призывает нас отличаться от этого мира. Давайте взглянем на истину в Слове о жизни в этом мире.

Как выглядит мирское?

1 Иоанна 2: 16-17 говорит: «Ибо все, что в мире, — вожделения плоти, вожделения очей и гордыня жизни — не от Отца, но исходит от мира.И мир уходит вместе с его желаниями, но всякий, кто исполняет волю Бога, пребывает вечно ».

Мирское — это просто сосредоточение вашего внимания на себе и желаниях плоти, которых вы жаждете. Сексуальное искушение безудержно, и слабому человеку легко хотеть исполнения своих желаний. Если еще одна «отметка на поясе» заставляет вас почувствовать себя мужчиной, значит, вы живете для мира.

Как насчет материального имущества? Практичен ли автомобиль, которым вы управляете, для вашей семьи? Вы одиноки, у вас нет детей, но вы водите Hummer или внедорожник с 3 рядами сидений rd ? Я хочу сказать, что если вы садитесь за руль этого Hummer и чувствуете себя хорошо, возможно, вы живете для себя.Теперь я мог ошибаться. Если вы намеренно купили Hummer, чтобы отвезти людей в школу, церковь, на работу или в другие места и обратно, то это здорово! Но если вы просто хотите выглядеть круто, значит, вы живете ради собственных желаний.

И список продолжается…

Ответственность верующего

В Послании к Римлянам 12: 2 говорится: «Не уподобляйтесь этому миру, но преобразуйтесь обновлением разума вашего, дабы испытанием вы могли различить, какая воля Божья, что хорошо, что приемлемо и совершенно.”

Если вы верите во Христа, то знаете, что жизнь для Иисуса — это путешествие. Вы не станете совершенным в одночасье или когда-либо. Вы будете спотыкаться по пути, но упор делается на то, чтобы приложить усилия, чтобы изменить свой ум, думая иначе. Когда вы жили для себя, вы совершали много эгоистичных поступков. Иисус призывает нас быть бескорыстными и помогать другим. Фактически, «Он сказал ему (фарисею-законнику): люби Господа, Бога твоего, всем сердцем, всей душой и всем разумом.Это великая и первая заповедь. А вторая похожа на это: люби ближнего твоего, как самого себя ». (Матфея 22: 37-39) Видите ли, вы должны умереть для своих собственных желаний, чтобы перестать быть от мира сего. Вы должны проявлять любовь к окружающим и помогать им, вместо того, чтобы помогать себе. Чем больше вы убиваете свои собственные плотские желания, тем больше вы начнете жить, чтобы помогать другим и показывать им любовь.

Вы не можете быть двумя людьми

Вот в чем дело: нельзя быть от мира сего и верующим одновременно.Как верующий вы, конечно, все еще будете иметь мирские вещи, но они не будут вашими целями. Это означает, что вы не будете говорить себе: «Мне нужен этот новый Camaro» или «Огромный дом сделает меня счастливым». Это не то, что приносит нам вечное счастье. Только истинная радость в Иисусе может дать вам счастье. Испытанием для вас было бы спросить себя: «Всегда ли я хочу большего?» «Разве прошлогодняя модель уже не достаточно хороша?» У вас должна быть самая последняя версия всего? Если да, то вы живете для мира.Если ваше сокровище находится в вашем владении или в вашей карьере, значит, вы живете в мире. Иисус сказал: «Не собирайте себе сокровищ на земле, где моль и ржавчина губят и где воры подкапывают и крадут, но собирайте себе сокровища на небесах, где ни моль, ни ржавчина не уничтожают и где воры не вторгаются. и украсть. Ибо где ваше сокровище, там будет и ваше сердце ». (Матфея 6: 19-21)

Заключение

Помните песню «Cat’s In The Cradle»? Послание этой песни очень сильное! Папа игнорировал взросление сына, потому что он был сосредоточен только на себе.Он упустил одну из лучших радостей в жизни — быть папой. Когда отец подрастет, он хочет проводить время со своим сыном, но его сын оказался таким же, как его отец, и преследовал свои собственные желания, игнорируя отца. Какое сокровище вы создаете? Вы строите вечное сокровище на Небесах или земное сокровище для своих собственных желаний здесь, на земле? Придет время, когда вы умрете, и все эти земные владения будут абсолютно ничего не значить. Если вы никогда не принимали Христа, я призываю вас сделать это прямо сейчас! Нет лучшего времени, чем сейчас! Если вы уже верите, пусть Бог благословит вас, и вы продолжите жить жизнью, достойной этого призвания!

Еще кое-что, что может вас заинтересовать: Следует ли христианам иметь нехристианских друзей?

Ресурс — цитаты из Священного Писания взяты из Библии, английская стандартная версия ® (ESV ® ), авторское право © 2001 Crossway, издательское министерство Good News Publishers.Используется с разрешения. Все права защищены.

Теги: Изучение Библии, Христианские ответы, Живя в мире, Мирское

Открытая нить 137.75 | Кодекс Slate Star

@dndnrsn>

«АА потомкам американских рабов как форма возмещения ущерба помогли бы наиболее состоятельным членам этой группы и наименее обеспеченным членам этой группы…»

University AA слишком мало, слишком поздно, чтобы помочь большинству.
Я думаю, вам будет полезно вспомнить, какие действия в рамках программы позитивных действий были эффективны в улучшении благосостояния многих (и не только некоторых) в прошлом:
В отношении событий, Второй мировой войны, Рузвельт приказывает не допускать дискриминации на военных заводах. и верфи, Трумэн приказал десегрегацию армии в 1948 году, годы полной занятости в 40-х и 50-х годах.
Для академической успеваемости (баллов по тестам) школьная интеграция действительно работала, академический разрыв между черными и белыми был как минимум в конце 80-х годов , когда U.Школы S. были наиболее интегрированными (хотя, насколько я помню, моя средняя школа в 80-х годах была интегрирована, но классы очень сильно не были (дорожка «Intermediate» была в подавляющем большинстве черным, а « «Продвинутый» — большинство белых), где говорится, что дополнительные годы обучения афроамериканцев, похоже, не сильно коррелируют с дополнительным доходом в 20-м веке за каждое десятилетие, но, возможно, есть отсроченный эффект).
Учреждения, которые, по моему мнению, наиболее эффективно внедрили позитивные действия: The U.S. Army, Kaiser Shipyards and Steelworks, ILWU (профсоюз портовых грузчиков Тихоокеанского побережья) и UAW (профсоюз рабочих-автомобилестроителей), последние два явно пытались объединиться (чтобы не допустить, чтобы чернокожие были штрейкбрехерами, среди прочего), армии нужны были солдаты, но Генри Дж. Кайзеру в основном нужны были рабочие руки, и самых больших дохода были достигнуты за 14 лет до «Великое общество» Джонсона, так что полная занятость — лучший AA.

Если посмотреть на параллели между некоторыми белыми общинами, которые потеряли рабочие места синих воротничков в последние десятилетия (особенно в « угольной стране »), и последующими социальными недугами (наркомания, незамужние роды и т. в 70-х и 80-х годах — это поразительно (даже бывшие либертарианцы «они должны просто подтянуться за шнурки», правый фланг Fox News Такер Карлсон теперь признает эти параллели).

Хорошим примером действующей программы позитивных действий и является то, что город и округ Сан-Франциско резервируют некоторые рабочие места начального уровня для тех, кто проживает в районах с относительно низкими доходами, где сосредоточено большинство проектов государственного жилья (на самом деле у вас нет быть черным, чтобы быть нанятым таким образом, но когда программы начались, эти районы были в основном черными), один из моих лучших коллег попал через эту программу в начале 90-х, теперь он «возвращает» своему сообществу, будучи «соседский папа» для многих детей без отца, которые являются друзьями его детей (берут их в походы с семьей и т. д.), и через свою церковь его брат , с другой стороны, не попал в программу и не получил работу в городе (мест так много), а вместо этого десятилетиями сидел в тюрьме и выходил из нее.

В любом случае, с моей точки зрения, лопаты и зарплаты — более эффективные аффирмативные действия, чем дополнительные часы обучения.

Там, где дополнительное обучение, похоже, помогает, так это с девочками, они чаще вырастают медсестрами и учителями (да, мальчики тоже могут ими стать, но в большинстве случаев они этого не делают по какой-либо причине, мы можем попробовать вставить квадратные колышки в круглые отверстия. , или мы можем делать то, что работает как для мальчиков, так и для девочек), и снова параллели между бедными черными кварталами и «угольной страной» в этом отношении разительны.

Так что да, я поддерживаю целевых позитивных действий , и это означает не только дополнительную поддержку тем, кто черный, но чей папа — профессор Стэнфордского университета, и чья мама — также успешный иммигрант профессионального уровня (извините, Камала, я знаю вы учились в Говарде, а не в Гарварде, но я использую вас как пример человека, который, вероятно, преуспеет с позитивными действиями или без них. скорее всего попадут в тюрьму, а не склонны к учебе , и это касается бедных белых, таких как Дж.Д. Вэнс (чьей программой позитивных действий была морская пехота США), бедность нескольких поколений — это не просто проблема небелых (честно говоря, я подозреваю, что это слишком часто слепое пятно белого «голубого племени», которое черные и У белых «красного племени» меньше, и это аналогичное слепое пятно белого «синего племени» из-за отсутствия успеха АА и консервативной оппозиции), и если это означает утроение количества пароходов, очищающих фекалии от фекалий. тротуары да будет так.

Я также хотел бы вернуть фабрики, но в наши дни это довольно квалифицированная работа, требующая большого количества арифметики, и вам просто не нужно столько людей, обслуживающих машины.

Примерно в 2010 году я посетил мастер-класс по сварке, который вел мистер Флойд в средней школе Кеннеди в Ричмонде, Калифорния (когда-то чернокожий город, чьи предки в основном приезжали на верфь во время Второй мировой войны, а теперь в основном латиноамериканцы) там нефтеперерабатывающие заводы Chevron, которым нужны сварщики, в классе было около 3/4 мальчиков и 1/4 девочек (что выше, чем я видел женщин в полевых условиях), тогда оборудование было довольно ветхим, но они сделали то, что они могли с тем, что у них было, а затем Chevron пожертвовал оборудование, все выглядело блестяще, пока г-н.Флойд умер от рака (помимо сварочного дыма он был курильщиком), и в классе было пусто, потому что не было никого, кто мог бы обучить навыкам, у кого есть навыки, полномочия преподавать в государственной школе и кто будет работать для начала. учителя платят, давайте посмотрим правде в глаза, государственные школы — это детские учреждения, которые в основном учит, как быть учителем в государственных школах, хотя это не просто складские помещения.

Оплачиваемое обучение без отрыва от производства, которое обеспечивают профессиональные профсоюзы, работает хорошо, но имеет несколько недостатков: закон о детском труде объявляет большую часть работы слишком опасной для лиц моложе 18 лет, а всю работу — слишком опасной. для детей младше 16 лет требуется аттестат об окончании средней школы, и его трудно получить, если вы не сын (или одна из ста дочерей, которая пытается), племянник или одноклассник существующих членов профсоюза, дети, которые в основном ходить в церковно-приходские школы не в общественные.
Мне было бы любопытно, насколько хорошо они интегрируют людей турецкого происхождения, но система немецкой образовательной и промышленной политики, похоже, хорошо работает для создания хороших рабочих мест для тех, кто не учится в колледже.

И это действительно ключевой момент, с середины 20 века был достигнут большой прогресс в том, чтобы девочки из низшего сословия находились на пути к работе со средней заработной платой, но без полной занятости и многочисленных профсоюзов, которые были тогда, мальчикам труднее попасть туда. (а также для молодых женщин с детьми, что значительно усложняет им получение аттестата зрелости), и в последние десятилетия переходы из низшего в средний класс становятся все реже.

Еще одна проблема заключается в том, что военные сейчас более разборчивы, так как я был маленьким ребенком, я жил в районе, где большинство населения составляли чернокожие, в основном домовладельцы, мужья обычно были ветеранами корейской войны, немногие ходили в колледж, теперь нужны деньги UMC, чтобы покупать жилище там, а в нескольких оставшихся домах, принадлежащих чернокожим, обычно есть пожилой владелец или единственный ребенок.

Во многих отношениях сейчас для афроамериканцев дела обстоят лучше, черных миллионеров и миллиардеров стало больше, одна была первой леди (!), Их убивают меньше, чем в 70-х — начале 90-х, и они просто живут обычной жизнью. дольше, но в остальном дела обстоят относительно хуже, больше людей находятся в тюрьмах, академический разрыв увеличился с конца 80-х годов, разрыв в доходах увеличился с 90-х годов, а их богатство сократилось после 2008 года, и в некотором смысле это только сложнее без черных кварталов среднего класса начала 70-х, они все еще чернокожие среднего класса, но у них нет отдельных кварталов, что в некотором смысле затрудняет продвижение чернокожих из низшего класса, наняты в соседней автомастерской, принадлежащей кому-то, кто ходит в ту же церковь и т. д.

Итак, обычное решение AA «Синего Племени» — подняться наверх, чтобы попасть в «UMC» для нескольких одаренных в учебе, хорошо для немногих, но для многие больше средней заработной платы и выше рабочих мест для необразованных. привязка к колледжу, больший доступ, обучение и социальный капитал для получения этой работы, и есть яркое пятно, которое обнаружило исследование; если семья бедного ребенка до пяти лет переводится в район с более низким уровнем преступности и большим количеством рабочих мест, это действительно увеличивает шансы того, что они станут взрослыми из среднего класса, к сожалению, для их родителей и старших братьев и сестер шансы по-прежнему мрачны с точки зрения дохода (но, по крайней мере, их в лучшем районе), проблема с этим решением в том, что делать это в массовом масштабе сложно, так как слишком много бедняков сразу переезжают в одно и то же место, просто перемещая гетто, а это дорого, потому что жилье в хороших районах стоит дорого.

Если вы бедный ребенок в Атланте, штат Джорджия, велика вероятность, что вы будете бедным взрослым, если вы бедный ребенок в Солт-Лейк-Сити, штат Юта, вероятность того, что вы не будете бедным взрослым, выше, чем в большая часть США «Но водопроводчик, Джорджия более черная, а Юта более белая и Культура Альбиона и генетика, бла-ди-бла-ди-бла» (говорят мои воображаемые соломенные оппоненты), на что я отвечаю « Сиэтл, Вашингтон! В твоем лице воображаемый дурак, там есть повод для оптимизма, ха! » (по общему признанию, просто легче опровергнуть аргументы оппонентов, которых я придумываю).

Да, бедные и чернокожих детей, если их переселят в правильные районы в Сиэтле, штат Вашингтон. когда они достаточно молоды (и это не усыновление, они все еще со своей мамой), у них больше шансов на более высокий доход, когда они станут взрослыми, не попадут в тюрьму, не будут убиты, все виды хороших вещей (достаточно ли в них места соседства — другой вопрос, но это большая страна, и большая часть ее не баррио, гетто или крик, так что я думаю, что потенциал есть), но улучшения вроде бы были сделаны раньше, органически, когда из сельских южных районов миллионы африканцев — Американцы пришли на север с требованием рабочих рук на заводах и верфях для войны, а затем построили автомобили и другие товары для послевоенного бума, и какое-то время у них действительно были процветающие районы, да, позже все стало хуже (80-е а в начале 90-х было особенно плохо), и проблема в том, что более успешные переехали в пригород (а с 70-х снова на юг), так что те, кто остались, остаются теми, кто остались, но безнадежно?

Hard не означает невозможное, поэтому не просто, и не дешево, и, возможно, не в необходимом масштабе (но некоторые хорошие все еще хороши), но эффективные активные действия могут (и я думаю, должны) быть выполнены, поэтому Прыгайте к нему, будущий президент Байден / Круз / Харрис / Пенс / Уоррен / кто угодно, принесите рабочие места, заново начните уроки по магазинам, переместите маленьких детей в лучшие места, вот и ваши «возмещения»!

Марк читает «Возвращение короля»: Глава 2 |

Во второй главе Возвращение короля , мрачное сообщение достигает Арагорна, и он берет Гимли и Леголаса в опасный объезд.Заинтригованы? Тогда пора Марку прочитать Властелин колец .

ГЛАВА ВТОРАЯ: ПЕРЕХОД СЕРЫЙ КОМПАНИИ

Lords and Stuff
Играть

Закон 345
Сцена 1

[МЕРРИ наблюдает, как ГЭНДАЛЬФ уходит со своим лучшим другом ПИППИН. Когда они скрываются из виду, он возвращается в АРАГОРН.]

АРАГОРН: Что ж, нам пора уходить.Кто идет со мной?

[ЛЕГОЛАС и ГИМЛИ взволнованно подтверждают.]

МЕРРИ: Не забывай обо мне! Я бы хотел приехать.

АРАГОРН: Я никогда не забуду тебя, Мерри! Обещаю.

МЕРРИ: Правда?

АРАГОРН: Мне физически невозможно забыть о тебе, дорогой хоббит.

[Когда группа готовится к отъезду, к ним скачет ВСАДНИК.]

RIDER: Sooooooooo там может быть куча лошадей ближайшие позади нас, и нет никакого способа, мы можем обскакать их.

ТЕОДЕН: Чёрт возьми. Могу я поймать одну паузу?

МЕРРИ: Ну, сейчас я чувствую себя бесполезным. Полагаю, я просто буду стоять здесь со своим мечом.

ЛЕГОЛАС: Ты не бесполезен! Ты просто бесполезен сейчас .

МЕРРИ: Вау, я чувствую себя намного лучше.

[Прибывает группа из тридцати всадников, и ХАЛЬБАРАД первым говорит.]

ГАЛЬБАРАД: Мы ищем кого-нибудь, кто мог бы быть в земле Рохана! С вами есть Арагорн?

АРАГОРН: СЛАДКИЙ ДЕТСКИЙ ГАНДАЛЬФ, ХАЛЬБАРАД.ЭТО Я, БРО! КАК ДЕЛА БРАТ?

ГАЛЬБАРАД: О, ПОБЕДИТЕЛЬ ИСИЛДУРА, ЭТО ТЫ! ДАВАЙТЕ НАМ ОБЪЯВЛЯТЬСЯ, ПОКА МЫ НЕ ПОПАДЕМ НА ЗЕМЛЮ, И ПОТОМ ПОКАТНЕМСЯ КТО-ТО ТОЖЕ.

АРАГОРН [ТЕОДЕНУ]: Это мои родственники, король! Нас не убьют на месте! [ХАЛБАРАДУ] Подожди, почему ты здесь?

ГАЛЬБАРАД: Чувак, разве ты не вызвал нас? Мы все получили сообщение, чувак!

АРАГОРН: Ну, я имел в виду, что думал о вас много мужских и совершенно гетеросексуальных мыслей, но я не могу исполнять желания.Так что нет, это не имеет ко мне никакого отношения.

ТЕОДЕН: Что ж, это совсем не подозрительно или странно, так что давайте все вместе отправимся в Хельмову Падь, вместо того, чтобы выяснять, как это возможно! Это хороший план, не так ли?

АРАГОРН: С большим согласием!

Сцена 2

[Они прибыли в Хельмову Падь, и мы переходим к МЕРРИ, которая просыпается после короткого сна. ЛЕГОЛАС и ГИМЛИ будят его.

ЛЕГОЛАС: Проснись, мастер Ленивец!

МЕРРИ: Я не думаю, что три часа сна заслуживают этого прозвища.

ГИМЛИ: У него красивое кольцо.

МЕРРИ: Так что происходит? Где Арагорн?

ЛЕГОЛАС: Знаешь, он не говорит о том, что его родственников вызвал кто-то другой, а не он. Что совсем не странно.

МЕРРИ: Да, мне это показалось странным. Как вы думаете, кто прислал повестку? Гэндальф?

ЛЕГОЛАС: Наверное, Галадриэль?

ГИМЛИ: Я хочу жениться на ней.

ЛЕГОЛАС: Гимли!

ГИМЛИ: Что? Она потрясающая.

ЛЕГОЛАС: А что насчет нас?

ГИМЛИ: Хорошо, я тоже выйду за тебя замуж.

МЕРРИ: Что.

Сцена 3

[МЕРРИ, ЛЕГОЛАС и ГИМЛИ приходят в зал Бурга на полдник.]

ТЕОДЕН: Веселый, посиди со мной! Нам есть что обсудить.

МЕРРИ: Вау, я польщена! Спасибо!

ТЕОДЕН: Я даже купил тебе пони, на котором ты сможешь покататься позже! Не кататься рядом с кем-то другим Можем ли мы достать этому чертову хоббиту оружие?

МЕРРИ: Ничего страшного, у меня есть своя! [МЕРРИ обнажает свой меч и с любовью протягивает его ТЕОДЕНУ.] Могу я предложить это вам, чтобы пообещать вам услугу?

ТЕОДЕН: Да, можете! Вставайте, сэр!

МЕРРИ: Ты будешь для меня отцом.

ТЕОДЕН: Некоторое время.

МЕРРИ: Что?

ТЕОДЕН: Я сказал: «На некоторое время».

МЕРРИ: Это действительно неловко сказать. Мол, ты хочешь сказать, что немного потерпишь меня? Или что один из нас скоро умрет? Или вы просто успокаиваете мое волнение?

ТЕОДЕН: Понятия не имею.Это действительно — это странная вещь, чтобы сказать.

МЕРРИ: Давай представим, что этого никогда не было.

ТЕОДЕН: Да, давай.

Сюжет 4

[Вся группа готовится покинуть Хельмову Падь.]

ТЕОДЕН: Так, а где Арагорн? Кто-нибудь может его забрать? Нам предстоит война.

[АРАГОРН прибывает через несколько минут с ЛЕГОЛАСОМ и ГИМЛИ. МЕРРИ наблюдает за приближающимся АРАГОРНОМ и понимает, что мужчина заброшен, стар и устал. Что-то не так.

АРАГОРН: Итак. Изменение планов, милорд.

ТЕОДЕН: Ты шутишь.

АРАГОРН: Я не доберусь до Минас Тирит вовремя, если пойду за тобой. Так что я собираюсь пойти по Пути Мертвых.

[Все ахают, кроме МЕРРИ.]

МЕРРИ: Что.

ТЕОДЕН: Как ты смеешь произносить имя , Арагорн! Ни один живой человек не может пройти через такое место.

МЕРРИ: Что, черт возьми, такое Пути Мертвых? Может кто-то объяснить это мне?

ТЕОДЕН: Я не слежу за тобой по такой глупости.Думаю, именно здесь мы расстаемся.

АРАГОРН: Думаю, да. Прощайте, милорд! Ох, и мы бросаем тебя, Мерри. Веселиться!

МЕРРИ: Подожди, что? Но вы сказали —

[ТЕОДЕН делает движение, и все лошади, включая ту, что идет МЕРРИ, взлетают.]

МЕРРИ: ЭЙ МОЖЕТ КТО-ТО СКАЗАТЬ МНЕ, ЧТО ПРОИСХОДИТ.

[МЕРРИ исчезает, и мы сосредотачиваемся на оставшихся персонажах.]

ЛЕГОЛАС: Итак, почему такое изменение в сердце?

АРАГОРН: Возможно, я использовал Камень Ортханка.

ГИМЛИ: ЧТО ЗА ЕБАТЬ.

АРАГОРН: Может быть, .

ЛЕГОЛАС: У тебя должна быть для этого веская причина.

АРАГОРН: Это довольно сложно.

ГАЛЬБАРАД: Братан, тебе лучше, , поверить, , что мы сядем здесь и послушаем все прямо сейчас.

АРАГОРН: Хорошо, итак… [АРАГОРН глубоко вздыхает.] Я использовал Ортханк, чтобы противостоять Саурону. В процессе я смог использовать свои собственные умственные силы, чтобы отбить камень от силы Саурона.Ты вообще знал, что у меня есть эта сила? Нет. Но Саурон видел меня, и, несмотря на то, что я не сказал ему ни слова, он знал, что я существую, и он знал, что я был наследником Исильдура на престоле Гондора. Все это было сделано для того, чтобы, как мы надеемся, обмануть Саурона и заставить его освободить своих солдат раньше, чем он планировал, обнажив возможную слабость. Кроме того, действительно не совсем понятно, почему я так важен как наследник Исильдура, но я уверен, что это зависит от каких-то мельчайших подробностей 450-страничной давности.

ЛЕГОЛАС: Вау.

ГИМЛИ: Это похоже на катастрофу. Мол, огромная катастрофа .

АРАГОРН: Я еще даже не рассказал тебе о Пути Мертвых.

ГАЛЬБАРАД: Есть еще ?

АРАГОРН [делая еще один глубокий вдох]: Итак, давным-давно Исилдур был большим камнем на вершине холма под названием Эрех, и все Короли Гор поклялись здесь в верности Исильдуру. Спустя годы, когда Саурон вернулся, Исильдур призвал своих союзников помочь ему; к сожалению, все они обратились против него и начали поклоняться Саурону.Поэтому Исильдур проклял их, сделав так, чтобы они не могли успокоиться, пока не выполнят свою клятву. Так уж получилось, что я наследник Исильдура и могу активировать Камень, поэтому мы собираемся пройти Пути Мертвых и призвать первоначальных союзников.

ЛЕГОЛАС: Вау, .

ГИМЛИ: Погодите, если только наследник Исильдура сможет пройти Путями Мертвых, как мы будем освобождены от этого?

АРАГОРН: Тсс, пора уходить.

Сюжет 5

[ЭОВИН, дочь ТЕОДЕНА, приветствует всадников в Эльдорасе.По сути, она управляет городом с тех пор, как все они уехали много дней назад.]

ЭОВИН: Рад видеть вас, господин Арагорн. Я рад, что ты вернулся.

АРАГОРН: Надеюсь, у тебя все хорошо.

ЭОВИН: У меня есть. Я слышал о многих битвах, в которых вы пережили.

АРАГОРН: Круто. Итак, завтра я иду по Тропам Мертвых.

ЭОВИН: Что.

АРАГОРН: Да, сработает. Я уверен в этом.

ЭОВИН: Вы знаете, что это называется «Пути мертвых », верно?

АРАГОРН: Да, я уверен, что это просто преувеличение.

ЭОВИН: Так возьми меня с собой.

АРАГОРН: Что.

ЭОВИН: Мне надоело волноваться здесь, в Эльдорасе. Я хочу драться. Возьми меня с собой.

АРАГОРН [кто смеется первым]: Слышен твой долг — позаботиться об Эльдорасе.

ЭОВИН: Я писаю по долгу службы. Ну, не буквально, но вы понимаете, о чем я. Мне надоело ждать.

АРАГОРН: Но ты согласился править, пока мужчин не было.

ЭОВИН: Всегда ли я, , застряну здесь, пока мужчины уходят и сражаются? Они извлекают лучшее из обоих миров, и я не вижу причин, по которым мне не стоит ехать.

АРАГОРН: Послушайте, однажды вы можете понадобиться нам, но пока ваш долг —

ЭОВИН: КУХНЯ.

АРАГОРН: Нет, я был —

ЭОВИН: ТЫ СКАЗАЛ ЭТО. Я ЗНАЮ, ТЫ БЫЛ. ВЫ БОЛЬШОЙ .

АРАГОРН: Нет, клянусь —

ЭОВИН: Я могу ездить верхом и владеть клинком, и я не боюсь боли или смерти. Я боюсь жить в клетке и признать, что мир просто проходит мимо меня.

АРАГОРН: Разве ты не пытался убедить меня не делать этого?

ЭОВИН: Туше.Но точка все еще остается в силе. Я хочу уйти.

АРАГОРН: Нет. Тебе нечего делать.

ЭОВИН: О, как Гимли и Леголас. Они идут только потому, что loooovvvvveeee вас.

АРАГОРН: ТЫ ЗАКРЫВАЕШЬ РТ О МОИХ ДРУЗЬЯХ.

ЭОВИН: Арагорн, Леголас и Гимли, на дереве, К-И-С-С-И-Н-Г…

АРАГОРН: ЧТОБЫ БОРОДА ГЭНДАЛЬФА, ТЫ ЛУЧШЕ ЗАКРЫТЬ ЕЕ.

ЭОВИН [Она поворачивается, чтобы уйти]: Ты злишься, братан? ÉOWYN OUT.

Сцена 6

[Сейчас следующий день, всадники готовятся к отъезду.]

АРАГОРН: Прощай, Госпожа Рохана! Увидимся снова.

ЭОВИН: Вы позволите мне поехать с вами?

АРАГОРН: №

ЭОВИН: Твое лицо — окурки.

АРАГОРН: Что?

ЭОВИН: Серьезно, ты задница. Не разговаривай со мной.

[Группа покидает ЭОВИН.]

Сюжет 7

[Достигнув Димхолта, всадники высадили своих лошадей при виде камня, мимо которого не пройдет ни одно из животных.]

ГИМЛИ: Между прочим, эта идея — дурацкая трата времени.

ГАЛЬБАРАД: Я склонен с вами согласиться. Как именно нам разрешили проходить за вами?

АРАГОРН: Просто следуй за мной и не разговаривай.

[ХАЛБАРАД и АРАГОРН немедленно входят. После некоторых уговоров ЛЕГОЛАС заводит свою лошадь внутрь, оставляя ГИМЛИ одного у входа.]

ГИМЛИ: Я всех вас ненавижу. Клянусь, ты однажды заплатишь за это.

[Входит ГИМЛИ.]

Сцена 8

[Коридор настолько темный, что видны только факелы. Они медленно продвигаются вперед, пока не натолкнутся на пространство настолько широкое, что кажется, что у него нет конца. Там АРАГОРН находит кости огромного человека.]

ГИМЛИ: Какого черта он просто бродит? Конечно, это место тоже вызывает у него мурашки по коже?

[АРАГОРН осматривает тело, прежде чем говорить]: Я вызываю тебя к Камню Эреха.

ЛЕГОЛАС: Подожди, это один из Королей гор?

[Он не получает ответа.Вместо этого они медленно продолжают путь Путями Мертвых; ГИМЛИ постоянно опасается, что кто-то или что-то вытащит его из темноты. Однако через некоторое время они наконец выходят из горы. В какой-то момент, когда они спускаются в пропасть, ЛЕГОЛАС оборачивается и видит, как изливаются призраки.]

ЛЕГОЛАС: Стоит ли нам беспокоиться о том, что за нами следует кучка мертвых духов?

ЭЛЛАДАН: Нет. Их вызвали.

ГИМЛИ: Кто ты, черт возьми ???

ЭЛЛАДАН: Я сын Эльронда! Ага.Моя тревога Элрохир там.

ЛЕГОЛАС: О. Верно. Я должен это знать.

ЭЛЛАДАН: Наше представление было как бы поспешным.

ГИМЛИ: Чувак…, за нами следуют призраков .

Сюжет 9

[Наконец всадники достигают холма Эрех. ЭЛЬРОХИР протягивает АРАГОРНу серебряный рог, как только они находят черный камень наверху, и АРАГОРН дует в рог. Все остальные были потрясены, услышав почти мгновенный отклик невидимых рогов.Огромный сонм духов окружает холм.]

АРАГОРН: Клятвопреступники, зачем вы пришли?

ГИМЛИ [ЛЕГОЛАСУ]: ПОДОЖДИТЕ. ЭТИ ДУХИ КУЛЬТУРЫ?

ЛЕГОЛАС: ЧЕРТ ДЕРЬМО, ЧТО ТАКОЕ КЛАССНО.

ГИМЛИ: Я ЗНАЮ.

ХАЛЬБАДАР: Тссс!

АРАГОРН: Ты обретешь мир, если будешь служить мне и избавишь эту землю от слуг Гондора.

ГИМЛИ [ЛЕГОЛАСУ]: Я имею в виду, что это отстой, когда думаешь об этом. Они уже давно не могут отдыхать.Но, полагаю, мне их не жалко. Они действительно предали Исильдура.

ЛЕГОЛАС: Неужели в нашей команде будут союзники-призраки? О, мы собираемся уничтожить Саурона.

ГИМЛИ: Эй, ты же понимаешь, что мы только что бросили Мерри, верно?

Продолжение следует….

Южный сторож. (Афины, Джорджия) 1854-1882, 12 июля 1855, Изображение 3 «Исторические газеты Джорджии

Текст страницы газеты

 Дж
1
быстрее, чем это было сделано на любом удобном
его существования, я его сила будет
продолжать расти с огромной скоростью
ted ratio с этого времени до Presi
досрочные выборы.выражаем нашу благодарность писателю
тер присоединенной статьи, которая была
предназначено как сообщение для нашей кол
умнс. Так радостно выражает наши
идеи в отношении упомянутых вопросов
к, что мы принимаем его чувства как наши
владеть, и разместить его не в наших редакционных колонках.
Мистер Кристи; Среди обязанностей
Остается выполнить Америку
может вечеринка, это обеспечение фруктов
победы - оправдания надлежащим
и адекватные результаты, практическая ценность
наших принципов при выборе мужчин для
выполнять их.Эта обязанность вынуждена
на нас, потому что было бесполезно обманывать
винить наших сограждан правды
- наших доктрин, если мы позволим нашей рекламе
сари собирать урожай награды в
поле, на котором мы засеяли предварительную
благие семена добродетельной политики и
усиленный консерватизм.
Приближается день, когда наши люди
должны выдвинуть своих кандидатов в
Законодательный орган в разных экземплярах
thfe State. Чтобы сделать это с умом и хорошо,
и показать отличительный характер
теристика нашего ордена - требует мудрого
корректировка характера работы
мужчин, которые будут задействованы с целью
l> c выполнено.Поэтому пусть наши друзья в целом
игнорирование партийных разногласий, номи
Нейт для своих кандидатов мужчин EF стабильный
индексы и методы мышления - сотрудников
ум и цель - мужчины, которые
я хороший и мужественный, но осмотрительный, пру
вмятина и внимательна не только к тому, что за
остается в своем истинном положении как нежный
мужчин, но которые также чувствуют
sibT.ty, который lu'dmtof наш пошел
причина навязывает. Пусть это будет сделано nnd
общественное ожидание будет ли он оправдан, и
дана удовлетворительная гарантия того, что мы
полны решимости, Бог нам помощник
и руководство, чтобы получить пользу от Con
государство и страна постоянно в нашей
мысленный взор, во всем, с самого начала
соблюдение наших принципов до самого конца
наших мер.В нынешних рамках нашей или
собственно организация, это, как говорят, правило,
ami один, основанный на многих ценных и
мудрые причины, от которых нельзя отказываться, пока
после того, как первые выборы закончились
> спросил, когда он сказал
«Дышит там матр с такой мертвой душой.
У кого никогда не будет фофии.
Это твоя твоя, тирр родная земля »,
КАМИЛЛ.
JL Алабама,
2. Арканзас,
С. Флорида,
4. Грузия,
5. Кентукки,
6. Луизиана,
7. Мэри хвала,
8. Миссисипи,
9. Миссури,
10. Н. Каролина,
8 503
5638
17020
22 953
425 518
162 189
47 203
521 572
761 412
255 591
417 943
295 713
592.004
553 028
274 563
756 836
154,016
894 800
5 200
1,600
1850
4260
24 240
37 780
37 100
3 250
33 950
1,400
6,030
1,400
6 763
7 930
33 514 5 993 308 172 740
Если предположить, что это действительно так,
в каждом и в каждом конкретном случае
таблица выше верна; будет видно
что из трех и полумиллиона
Католики в Соединенных Штатах,
в основном проживает более трех миллионов
свободный статус - число вполне
достаточно, чтобы сделать почти пять таких
Штаты как Грузия, забирая все ее население
В качестве основы расчета это
вот уже, они в первых
место, потомственные враги свободы
мнение и свобода слова,
совесть, Библии и прессы
Опять же, они невежественны и фанатичны
как класс вообще.Они под
влияние их священников, ни один из
кто когда-либо имел, как я проинформировал и
верю, присягнул. верности
наше правительство. У них есть секрет
место и священник, где и кому,
они признаются, и от кого они получают
прощение их грехов. У них есть
тайное священство признано во всех! Libera!
Правительства на земле должны быть самыми
опасные друзья живущих людей, а именно:
Jc-. ед. Теперь почему эти
люди едут на север и северо-запад;
это не обычный мех, чтобы сделать их
движения в северные страны
—Южные страны - это страны
куда они чаще всего отправляются - Италия
Испания, Франция, Южная Европа, общ.
на самом деле, Южная Америка и Мексика
это их любимые страны.В
Ответ прост, наши учреждения не
соответствуют их взглядам, рабство считается
великое противоядие от жрецов и
фанотизм. Они наши заклятые, древние
непоколебимые враги - враги, подобные
рабство и свобода. 1-го, потому что
он создает барьер для их замыслов; принадлежащий
во-вторых, потому что она находится в состоянии войны с их
вся система и вероучения. Одинаковый
череда размышлений наводит на мысль об одном и том же
сыновья, когда это применимо к иностранным
crs. Это безусловно применимо во всех
случаи как. Отмена. Но, опять же,
все иностранцы на юге, рядом
две трети из них - римские катоны
lics, а именно.172 740. Но позвольте нам обмануть
подойти к этой таблице немного дальше и примечание
беременные предложения, которые лежат в
и вокруг него. Будет видно, что в
Кентукки, Мэриленд, Миссури и
Вирджиния, приграничные штаты, на севере
эти люди образуют большой баланс
мощность, которая будет куплена и продана в
рынок ОПЕУ, созданный политиками и
Епископ Хьюз, если потребуется,
В крайних южных штатах мало
из них, кроме Луизианы,
попробуй, обнимая Миссури, это будет заново
мембер, \ vas поселился французским Катоном
вранье.nd
у вас Ibis опасный и гнойный
элемент партийного разложения в нашем самом
посреди - у самых наших дверей, хоть и маленькие
пока что важно. Против любого класса мужчин
среди нас, которые идут вместе, когда ne
cessary, как единица, и под командованием
священники и коррумпированные политики, которых мы нанимаем
вечная война:
Но опять идеи созревают, созревают, мул
типично, когда мы смотрим на цифры этого-
таблица немного дальше. Эти люди
можно найти в каждом южном штате, и
* • к тому же больше, чем охрана капрала ».
Они не ходят в церковь "и общаются
с другими религиозными людьми, хижина рааин-
на угрюмом расстоянии от всех религиозных
сборки.'Добавьте к этому огромное
количество тех, кто сейчас стекается
к нашим берегам, возможно, больше, чем
четверть миллиона в год, а
растущее расположение общественных деятелей к
fi itler Uteut, и скупают свои
с возрастающей любовью
хорошо установленная сила порождает, и
еще одна тревожная особенность - предварительная
отправлено.
Но есть еще одна особенность.
тревожит южного патриота и
друг религиозной свободы, и это
его: одна из устоявшихся догм
Католическая церковь состоит в том, что их священники
имеют право предоставлять индульгенции, если
не прощать грехов - подумайте об этом
момент; пусть волна Анти-
Рабство становится достаточно сильным на Севере
чтобы привести в движение шар вращения,
и где это будет смотреться лучше всего,
самый беспринципный инструмент для воздействия
его ужасная цель?
Здравый смысл отвечает этому человеку
тот, кто может дать священство, кто
держать в руках и делать их де
обманутые последователи верят в это, силы
из рая ани ад; офис Меди
посредник между Богом и человеком; сила
простить грехи послать душу
уходящий верующий в вечность,
с песнями торжества на устах, ибо
зарезав наших людей за
грех держать рабов! Это люди
кто дает священство иностранный ами
иностранец.которые ни редки, ни даны в
брак с нами, которые не формируют тендера
и дорогие союзы среди нас, у которых есть
нет потомства, о котором нужно заботиться, ни будущего для
надеемся, и несколько друзей среди нас, чтобы
страдать. Тем людям, у которых есть
несколько, чтобы сеять раздоры, давать интеллигентные
Gence, чтобы высмотреть наши слабые места, чтобы
сдаться врагу наши твердыни,
представить лошадь хуже греческой
в нашу среду.
Вы путешествуете по этому широкому миру
найти таких людей, где бы ты
Найдите это, кроме того же самого католика
Церковь этих Соединенных Штатов.Пусть берегутся наши люди! Пусть наши
люди встают! Пусть наши люди не спят
* вечная бдительность - цена бесплатного
дом! "
Здесь меньше аболиционистов.
Южнее католиков. действительно может
не может быть никем, кроме, возможно, в
Вирджиния, земля Генри А. Уайза
и белая основа. Тем не менее, это ар
гумент, почему мы не должны смотреть, охранник
и победить наш народ против Аболи
тионизм? Ерунда. Наши противники
а также мы, согласны с тем, что никаких аболи
здешние тионисты могут нас обмануть, но как
громко речат и воют над Аболи
тионизм.Просто позволь одному из них прийти
среди нас, и наше либеральное развлечение
соседи готовы дать им пальто
дегтя и перьев - аминь с тг рефей-но
это выглядит немного солоновато, мистер Юнион
и конституционалист за шесть миллионов
люди будут шуметь над некоторыми
бедняга беглого аболициониста
в то время как по сравнению с его озорством,
влияние римского католицизма, - это как
гора до мухи слона! ой
стыд! V ПРАВДА.
Университет Джорджии,
АФИНЫ, 3 ИЮНЯ; I85 и
qiHE Animat Экспертиза.й * три
1 нижний пункт претензии в этом учреждении будет
* ii.mn-iicc в понедельник, 23 июля.
Начальная проповедь будет доставлена
возведен в часовне колледжа, 01 * воскресенье 25 тб,
пользователя tlie Itev. \ V. (J. Cos.ws, LaGrrangc.
Попечители встретятся в Мондав,
Объявление приза второкурсника займет
jdacc iu днем ​​умереть в тот же день. На-
Во вторник будет Juuior Exhibition, fol.
награжден премией t’te Sophomore Med
als, и Обращение И. В. С. М. Df.ii-
Риен. Общество выпускников собирается в
днем того же дня.elvp * он-Сиитурдев,
• 8 июля. А. ХАЛЛ, '
5 июля. Секрет.
Chronicle & Sentinel переписывается трижды.
# r {В АРЕНДУ.
T HE House and Lot, ранее принадлежавшие am
занят г-ном А. Н. Ипцр будет
сдан в аренду хорошему жильцу. Aj
Р. НИКЕРСОН, А
Применить к
Агент А.С.С.
ГРАЖДАНЕ АФИН.
C AN должны быть снабжены Ice на их r.si
двойки по 5 cts.-pcrlb if a ’, дубина двадцати
пять будут принимать по пять фунтов или больше каждый
день (кроме воскресенья). Желающие «t
Принимая вышеупомянутое предложение, буду трезвенничать
оставьте их имена у Conibs and Co.выражать
офис. Афины, 12 июля 1855 г.
30 000 фунтов- Бекон.
S AN SOM «FC PITTARD получает
ТРИДЦАТЬ ТЫСЯЧ ФУНТОВ очень
высший вылеченный БЕКОН Теннесси, который
они будут продавать по самой низкой рыночной цене за
Наличные. Юив 5—3 т.
ПРОДАЖА АДМИНИСТРАТОРА,
П УРСУАНТ на постановление Суда г.
Обычный член команды Кларк будет 6 дней,
перед дверью здания суда указанного «ounty,
в первый вторник августа uext. примерка
официальные часы государства:! тифа против Win. tl.-l-
тонна, нмауут, цена $ 11,57; l vs do., $ 8.50 '
прин .; Я против делаю .. $ 5.00 priii .; tvs Марта Кью-
еды, 11,72 $) прин .; Я против Wm.M! Велосипеды, $ 7,75.
прин .; 1 против К. А. Рохисона. № 2.60 прин .; 1 делаю
12,12 $) прин .; l против Генри Сандерса, 15 долларов США;
телевизоры дел., 21,00 $ прин .; Я против победы. А.
Maughon, 12 50 долл .; и следующее,
ноты; l на J.uncs Hayes для prio'f
Ион Генри Сандерс, 3,25 доллара США; 1 окр.
Джеймс Гтоссон, 2,03 доллара в принцессе; 1 на Win. Это.
Дерево, 1500 $ прин: 1 на А. »Э. Грифф-или,
1.90 $ прин .. 1 на Wm. М. Коли, $ 10,00
прин .— «р. 5,00 долларов США; 1 на do .. $ 2 (L00‘прин.; 2
на Джеймса С. Уайлдера - 21,47 доллара каждая; 1 оу>
J. P. Cole, олово $ 3,75 .; 1 ou Leroy Johnsouv
$ 8. <3 прин .; I о Питере Хелтоне, $ 4,12) прин .: '
1 или Джесси Коул. $ 1,25 при цене: l на Атласе
Дэниэл, принцесса 2,38 доллара; 1 на Итрадфорд-Брукс.
4,00 $ прин. ; .l. на Oiburu Cole, $ 2,72)
и 1 счет на ее W. Mi Carat на $ 5,00;
и я делаю. на Win *. Килгор за $ l * .25i Alb
из указанных фитов выдано в пользу Дрюфи Джи ..
Гамильтон, сейчас dcc’U, без ноль сказанных заметок nmh
счета, принадлежащие его имуществу; и связать-
продал в пользу своих дистрибьюторов -
Условия в день продажи.из, можно приобрести, заказов на разовые
машины будут оперативно заполнены.
Kc> - Они должны делать все, что нужно.
заявлены на них, НТТД ставятся в работу
по-мужски.
ir Произведено в Шоппинг Шонлд,
Графство Ньютон, Джорджин, автор:
28 июня ИИАРВЕВ и ГАРЛИНГТОН:
Плантация для сат.
I OF FEU для snlVs my Plantation two и 'iv
- на полмили ниже Уоткинсвилля, - принеси tlio '
место, ранее принадлежавшее преподобному И. Н. Гленну.
Он содержит более шести humtred Tacres,
около половины очищено, будет улучшено, с
необходимые хозяйственные постройки, джин-враньё, ютк.с
пила в хорошем состоянии. Я также продам-
с ptdee мой rawer, вероятно, средний веры * -
полный уегро fidlbw.
ДЖОН "КАЛВИН ДЖОНСОН.
28 июня; 1855. tf
РАЗЫСКИВАЕТСЯ,
ФУНТОВ. ХОРОШО
"| ФУНТОВ. ХОРОШАЯ СТРАНА
1 \ J jUVJU BACON, для которого высокая
Единая цена будет выплачена наличными или по бартеру по
5 июля. И. М. КЕННИ.
Каменотесам и масонам!
ПРЕДЛОЖЕНИЯ ПО ПРОДАЖЕ будут получены
нижеподписавшийся комитет до 15 числа
В июле следующего года для строительства четырех пирсов для олова.
с целью натянуть решетчатый мост,
через реку Окуче, между Городом
Афин и депо Кайл Ронд.В
опоры должны быть построены из твердого камня gpod, с
кровати, суставы и вырезать лицо joiui-j, хорошо сломаны,
помочь всей работе, чтобы она была сделана хорошо
манеры работы, класса Slint и доброты
работы. Лица, вносящие предложения, будут
Пожалуйста, дайте по окуням, н.с. Точно, кол-во
количество окуней не может быть установлено до тех пор, пока
работа сделана.
Любая требуемая информация с соблюдением
работу, можно получить в любом комитете.
Дж. Б. КАРЛТОН,)
В. А. САМБИ, SCom.
4V.L. МИТЧЕЛЛ. $
21 июня 1855 г.
Заметить.
СООБЩЕНИЯ с uuder.-rgoed Prior
к этой дате, теперь срок, и оплата
из них требуется. Благодарен этому обычаю
лиц, которые, таким образом, своевременно выполнили
со своим терасом он был бы рад войти
имена «а. еще несколько таких же, "
немедленно, с необходимыми кредитами, по
его книга3. Хотя желая побаловать себя так далеко
насколько возможно, все же это было довольно хорошо установлено
lished, что система двенадцати месяцев
кредит (возможно, продлен до восемнадцати или
больше,) - это роскошь, в которой продавцы книг
Афина до сих пор не могла
предоставлять.Итак, друзья, откройте свой кошелек * - платите
вверх - купить еще и обязать
В. Н. БЕЛЫЙ.
6.1855 г.
Обувь! Обувь!
ХОРОШИЙ ассортимент женской и женской одежды.
обувь tlemens, может быть дешево в
5 июля. КЕННИ.
pUUK St Thomas ’Bay Water, просто заново
ceived ami на продажу
Апл 19.
Я). Н. ДЖУДСОН.
Распродажа Кларка Шерифа,
W ILL-бо продан, прежде чем наш дом будет построен
в округе W-ntlcinsv'.UcvClarke, на tl.ff
первый вторник августа следующий, в час-
gnl часы продажи, Lot of Land с его приборами.
жительства, Lyiug в указанном округе, присоединяясь к ламу
Генри Л.Эдвардс и Томас П. Брукс.
Облагается налогом на собственность Ньютона Хинсона,
для удовлетворения ипотечного кредита, выданного из S11-
Периот Цимрбоф сказал графство, в пользу Тхо
мас Эмис. ЛЬЮ И.С. ЛАМПКИН,
jnrt: 28,1855, Д.Шфф.
ЛОТЕРЕЯ IIAVAM PIlAN 1
Академия округа Джаспер
I.dttery.
[Властью Грузии Дж.
1 подписчик UIE подписан * назначен 1
. Менеджер Академии Джаспера Комити
моя лотерея, - намеревается провести такую ​​же лотерею
план Гаваны единых имидий, и
расположил свой 1 офис в городе Макуар, Gcrv
Теперь он предлагает следующее -
СХЕМА GRAtfD НА 23 ИЮЛЯ.Все приказы, полагайтесь на него. строго конфи
dective. UilU'oo all iwlvrar bunk- * занято., (J
пар.
Билет целиком * £ S: половинки {fQuarters fi.
Адрес J A M KS K. WI NT Ell.
81 мая. Менеджер. Macon
TAKE ВНИМАНИЕ!
ИЛИ некоторое время назад некоторые люди
был tre.> passro »на мою предпосылку - в
шагая по моей кукурузе и койке
тонны полей, к уничтожению большого количества
и то, и другое, и решил не использовать его для этого niYy
больше, я настоящим предупреждаю артист и если! т осталось
Я буду преследовать их в пределах tl.е
1 iv, чтобы я мог поймать такое вторжение.
JNO. К. МУР,
для ELEANOR MOOUE.
14 июня, ifi}.
fg Isile администратора.
Фритцуно на заказ та., - бемм.
Лирский суд общей юрисдикции до. •.
будет продана до суда суда «<« м ж
сказал графство, на первом Tueelny в ft, t r
аккуратно, в течение k-ga) часов продаж, i, zj-r->
женщина, Пениун. около двух лет,
и ее четверо детей - Люси, лодка
Вайли, около пяти, Алонзо, четыре года, паруса
Fannv. около одной девушки полугодовалого возраста.Бо
продается как собственность Isnbelta Me lire, латв.
указанного округа, двси .- »swil. Tarms в день
продажи. Роуэн Макрег. Адм.
Mav 17. 1855. td
Mk. 
Часы марки

«Интересующиеся»: S03E14 — Provenance |

В четырнадцатом эпизоде ​​третьего сезона Лица, представляющие интерес , команда выслеживает кого-то, кто крадет артефакты из музеев, и обнаруживает, что он не тот, кем кажется. Заинтригованы? Тогда пришло время для Марка посмотреть Лицо, представляющее интерес, .

Итак, кто-нибудь еще нашел эту строчку в начале этого эпизода о музейных протестующих совершенно странной? Это такой странный момент в столь впечатляющем сценарии, потому что он существует исключительно для оскорбления группы людей, у которых есть законная жалоба, и ЭТО ЭТО. Для этого нет никакой другой цели! Это просто подлый момент заявить, что забота об империализме — это ужасно ??? Что за черт, Интересное лицо? Может быть, у сценариста этого эпизода вендетта против этих людей или что-то в этом роде!

В любом случае, мне очень понравился этот эпизод, если не считать резких слов.Машина выбрала для команды интересного человека, чтобы остановить убийство неназванных персонажей. Возможно, Машина предсказывала, что сама Цзяо Линь будет убита в конце этого, но умирали только люди, которых нанял Сирил. Тем не менее, граница между преступником и жертвой еще больше размывается в случае Цзяо, учитывая, что она, несомненно, была воровкой. Мы обнаруживаем это в НЕВЕРОЯТНОЙ последовательности, в которой Цзяо превращается из талантливого организатора мероприятий в талантливого вора за шестьдесят секунд.Во время которого, я мог бы добавить, она получает мгновенное уважение Шоу, и я собираюсь сесть здесь и возглавить Шоу как явно чудак, потому что это было ЕДИНСТВЕННО замаскированное влечение, и Я НЕ МОГУ ЭТОМ ПОМОЧЬ. .

И все же, как бы она ни нравилась Шоу, никто не может отрицать, что она крадет ДЕЙСТВИТЕЛЬНО ЦЕННЫЕ ВЕЩИ. Кто-нибудь умирает из-за этого ? Так говорит агент Интерпола, который отслеживал Цзяо в течение многих лет, но эта история постепенно показывает, что ОНА НЕТ ИДЕИ, ЧТО ДЕЛАЛ ЦИРИЛ.О боже, каждый новый поворот делает этот случай таким испорченным , особенно когда мы обнаруживаем, насколько мир подвел Цзяо Линь. Ее карьера в гимнастике была отодвинута на второй план, потому что она забеременела, и все бросили ее. Ей пришлось заложить свою серебряную медаль, чтобы позволить себе родить дочь, после чего она обратилась к воровству, чтобы выжить. Ей оставили защищаться, ПОТОМУ ЧТО МИР СПОРТА ТАК УЖАСНЫЙ. И затем, она «в долгу» перед Сирилом и его людьми, и если мы посчитаем, это означает, что в течение почти десятилетий они вымогали Цзяо, держали ее дочь в заложниках, а затем продолжали перемещать стойки ворот каждый раз, когда она удовлетворил свой «долг».И ЭТА СТРАНИЦА О НЕЙ И ЕЕ ДОЧЕРИ СОБСТВЕННОСТИ? Ой, я хотел, чтобы Кирилл умер в тот момент .

Так что да, в этой серии было приятно наблюдать, как Сирила поймали и , потому что Цзяо была вознаграждена в конце концов, как ее свободой от группы Кирилла , так и за воссоединение с дочерью. Но есть еще одна причина, по которой мне это понравилось: H E I S T S. Это HEIST. И он был таким хорошим! О боже, я редко устаю видеть, как команда проникает в высокозащищенный объект с помощью хитрых трюков, и этот не исключение.3D-принтеры! Акробатика! КРИС ДЖЕКСОН, ЧТО, ЧЕРТ, ВСЕ HAMILTON НА ЭТОМ ШОУ ИЛИ ЧТО .

Этот эпизод был таким чистым, вы все.

Видео на «Provenance» можно скачать здесь за $ 0,99.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.