Шляхи вирішення екологічних проблем: Шляхи розв’язання екологічних проблем — Нові підходи до відходів

Содержание

Шляхи розв’язання екологічних проблем — Нові підходи до відходів

Екологічні проблеми, що пов’язані з виснаженням ресурсів і забрудненням навколишнього середовища, потребують розв’язання. Люди, що їх спричинили, тепер змушені шукати вихід з „глухого екологічного кута”. Для подолання екологічних проблем існує багато конкретних способів, які підказують наука і техніка.

ВІДХОДИ – У ДОХОДИ. Оскільки вугілля, нафта, природний газ і руди колись вичерпаються, то нині спеціалісти вказують на… звалища і смітники. Відходи можуть бути додатковими „родовищами” сировини. Так, у Мексиці на одній з копалень у відходах було „поховано” 80 тис. тонн міді. Вже зараз сотні тисяч тонн дефіцитних металів видобувають з колись нікому не потрібних відвалів. У териконах зосереджена прекрасна сировина і для виробництва щебінки, цементу, кераміки та інших будівельних потреб. З побутового сміття навчилися отримувати горючий газ і добрива.

Можна навести безліч прикладів, коли використання відходів дає доходи. При цьому зберігаються мільйони тонн корисних копалин. Так одночасно можна розв’язати проблему збереження мінеральних ресурсів і очищення від забруднення.

ЧИСТІ ДЖЕРЕЛА ЕНЕРГІЇ. Електроенергія нині є основою господарства. Вона необхідна не тільки для того, щоб горіло світло, працювали телевізор, холодильник, пральна машина та інша побутова техніка. Нині і хліб випікається і метал виплавляється в електропечах, вода подається електронасосами, їздять електропоїзди – тобто скрізь працює електроенергія. Отримання її з екологічно чистих джерел вирішило і проблему виснаження паливних корисних копалин, і забруднення повітря викидами ТЕС.

Чистим джерелом енергії є наше далеке світило – Сонце. Воно  абсолютно безкоштовно дає людям те, що вони з великими труднощами розшукують і добувають у темних надрах планети. Сонце посилає на Землю енергію в 20 тис. разів більшу, ніж ми отримуємо від паливних ресурсів. А використовуємо ми нині лише 1/5000 її частку. Експериментальні електростанції, що використовують енергію Сонця, працюють у кількох країнах світу. Проте недалеко той час, коли сонячні електростанції, стануть звичними, як нинішні теплові. Вони будуть без труб, що димлять і забруднюють повітря тоннами шкідливих викидів, без гір відвалів, що засипають землю багатотонною масою шлаків і золи.

Вчені уважно придивляються і до нашої власної планети. Вони стверджують, що до глибини 50 км майже повсюдно є гарячі підземні води. Їх теплова енергія в тисячі разів перевищує енергію всіх паливних корисних копалин. Це ще одна реальна можливість заміни в найближчому майбутньому паливних ресурсів, які вичерпуються.

Хіба в таких підрахунках, нехай і приблизних, не криється реальний шлях розв’язання проблем? Здійснити це – справа науки і ваша.

ЕКОНОМІЯ РЕСУРСІВ. Велику користь у справі збереження  мінеральних, лісових і водних ресурсів може дати їх економне використання. Ось повчальне порівняння. Кожний міський житель в Україні у середньому щодоби витрачає 350 л води. Натомість в інших країнах Європи використання води у побуті майже втричі менше – 120 л. При бережливому відношенні до води важливо, наприклад, вимикати воду, коли чистиш зуби або коли намилюєшся в душі.

Економне використання води у побуті та на виробництві має стати нормою, адже надмірний водозабір призводить до обміління і всихання річок та озер.

ПРИРОДООХОРОННІ ТЕРИТОРІЇ. Для збереження та відновлення природного середовища на різних материках створюють природоохоронні території. Це – природні заповідники, національні природні парки, заказники, резервати, пам’ятки природи. Їх загальна площа невелика і становить лише 3 % від площі суходолу.

Природні заповідники – це території, де охороняють і вивчають типові природні комплекси. Там забороняється будь-яка господарська діяльність. Особливе значення серед заповідників мають біосферні, які мають статус міжнародних і складають єдину всесвітню мережу спостереження за станом природного середовища.

Національні природні парки – це території, де охорона природних комплексів поєднується з використанням їх для відпочинку та оздоровлення людей. Багато національних парків створено у Північній Америці, особливо в США, Африці та Австралії. Великі національні парки в Україні – це Карпатський та  Шацький.

Заказники – це як правило невеликі території (ділянки долини чи узбережжя, гаї, озера), де охорона природних комплексів поєднується з обмеженою господарською діяльністю, якщо вона не завдає шкоди об’єктам охорони. У деяких країнах створюють резервати, які мають таке саме значення, що й заказники. Пам’ятки природи – це окремі унікальні природні утворення (скелі чудернацької форми, відслонення гірських порід, віковічні дерева тощо), які потребують охорони.

Кількість природоохоронних територій в усьому світі збільшується.

 

 

 

МІЖНАРОДНА СПІВПРАЦЯ У РОЗВ’ЯЗАННІ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОБЛЕМ.  Охорона природного середовища – проблема глобальна. Забруднені повітря і вода не зважають на державні кордони. Наприклад, отруйні гази, які викидають у повітря заводи Великої Британії, Бельгії та Німеччини, спрямовуються переважаючими вітрами на північ та схід і осідають на території Норвегії, Швеції, країн Східної Європи. У забруднення Рейну внесли свою частку 5 країн, Дунаю – 8.


Отже, нагальна потреба охорони нашого спільного дому – Землі вимагає об’єднання зусиль людей усіх країн, усіх континентів. Це називають міжнародним співробітництвом. Спільно вчені розробляють завдання і заходи із захисту природного середовища у всьому світі. Існують міжнародні угоди між країнами щодо раціонального використання природних ресурсів (наприклад, вилову риби, промислу китів), обмеження шкідливих викидів в атмосферу, взаємного повідомлення про несприятливі екологічні ситуації.

Найбільшою міжнародною організацією, яка розробляє різноманітні програми з охорони природи є ЮНЕСКО – Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури. Вона об’єднує понад 190 країн світу. Нею розроблені і виконуються такі важливі природоохоронні програми, як “Людина і біосфера”, “Програма вивчення Світового океану” та ін.

Питаннями з охорони і раціонального використання природних ресурсів опікується Всесвітній союз охорони природи (ВСОП). Ця організація, діяльність якої підтримується 83 країнами світу, видає Червону книгу, де до єдиного списку заносяться рідкісні і  такі, що знаходяться під загрозою зникнення, рослин і тварин. Нині свої Червоні книги мають більшість країн світу, в тому числі й Україна. Однією з найбільших у світі природоохоронних організацій є Всесвітній фонд охорони дикої природи (ВФДП). Активно працює Грінпіс (“Зелений світ”) – міжнародна громадська організація, яка бореться за збереження навколишнього середовища.

Охорона нашого спільного дому – Землі вимагає об’єднання зусиль людей усіх країн, усіх континентів. Від стану природи залежить кожний з нас. Тому повага до неї повинна стати правилом для кожного.

Екологічні проблеми і свідома поведінка: що знають жительки і жителі Києва | Heinrich Böll Stiftung

Наприкінці 2018 року аналітики/-ні CEDOS Дарина Пирогова й Іван Вербицький, а також Євгенія Польщикова на замовлення УМКА (Української молодіжної кліматичної асоціації) за підтримки Представництва Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні провели соціологічне дослідження. Вони вивчали, як жителі/-ки Києва сприймають екологічні проблеми та що вони про них знають. Нижче публікуємо конспект результатів дослідження.

У трьох фокус-групових дискусіях взяли участь по 8 людей:

  • Студент/-ки 17-25 років, не залучені до роботи громадських організацій;
  • одружені люди 25-40 років, половина з яких мають дітей;
  • люди 18-35 років з досвідом активізму.

Метою дослідження — з’ясувати, як ці три соціальні групи сприймають головні екологічні проблеми Києва, їхні причини та можливі шляхи вирішення; яку екологічну поведінку готові практикувати і як можуть долучитися до покращення екологічної ситуації.

Екологічні проблеми

Сміття. Серед усіх проблем учасни/-ці дослідження найчастіше згадували нерегулярний вивіз сміття, засмічення міських вулиць і зелених зон, відсутність інфраструктури для сортування і нестачу сміттєспалювальних заводів.

Проблема сміття є «видимою»: люди стикаються з нею щодня і саме тому вона їх турбує найбільше. Учасни/-ки дискусій багато говорили про нерегулярність вивезення сміття з прибудинкових територій і засміченість публічних просторів.

«Хвилює, в першу чергу, вивіз сміття. Тому що

його багато накопичується і часто його можна зустріти по місту, на вулицях, особливо, під час великих заходів».

Якість повітря. Загазованість, смог і забрудення повітря є ще однією проблемою, про яку говорили учасни/-ки дослідження. Особливу увагу на неї звертають люди, які нещодавно переїхали в Київ. На думку респондент/-ок, у майбутньому ситуація погіршиться: з появою нових мешкан/-ок у місті збільшиться кількість приватних автомобілів і зросте забруднення повітря.

«Друга проблема, з якою стикнувся, це повітря. Не зважаючи ні що це відчувається. Пізніше я почав більше

цікавитися цим. Коли в повітрі багато домішків різних газів, дуже часто виникають такі симптоми, як головний біль, біль у суглобах і інші фізичні розлади організму».

Система вимірювання якості повітря є загадкою для більшості учасни/-ць обговорення. Деякі з них не були впевнені, чи проводитися моніторинг взагалі.

Люди кажуть, що їм цікаво дізнаватися більше про рівень забруднення повітря, якби цю інформацію надавали в доступній формі, наприклад, як частину прогнозу погоди. Дехто пригадував, що під час пожеж на торфовищах навколо Києва показники забруднення повітря оголошували в новинах. Однак, самостійно розшифровувати ці показники складно. Людям не зрозуміло, який вплив на здоров’я людини має певний вміст тієї чи іншої речовини. Саме тому не всі учасники впевнені, що довіряли б офіційним показникам.

«Київ чомусь не має загальної інформації щодо смогу. Ми не володіємо нею або вона захована на якихось порталах, які потрібно самому шукати. Тому ми, напевно, не дуже задумуємося».

Проблема забруднення повітря є невидимою — вона актуалізується, коли Київ огортає смог.

Всі учасни/-ки обговорень казали, що забруднене повітря негативно впливає на якість життя киян. Щоби підвищити свою обізнаність з цієї теми, вони пропонували:

  • тлумачити показники, наприклад, використовуючи «систему світлофору»: зелений колір означає відсутність шкоди для здоров’я, жовтий — незначну шкоду, червоний — небезпеку для здоров’я людей;
  • надавати практичні поради, як діяти, коли концентрація шкідливих речовин у повітрі висока;
  • надавати інформацію про причини забруднення, наприклад, про діяльність конкретних підприємства.

Більшість учасни/-ць не вірять, що органи влади щось робитимуть для покращення якості повітря. На їхню думку, через корупцію і зв’язки бізнесу з органами влади, ніяких реальних кроків не відбудеться. Така упевненість додатково демотивує їх шукати інформацію про стан повітря у місті.

Іншими проблемами, які згадували учасниці та учасники досліджння, є вирубування зелених насаджень, низька якість питної води, а також зміни клімату.

Причини екологічних проблем

Культура, байдужість і мала поінформованість найчастіше називалися учасни/-цями дослідження як причини екологічних проблем. Одружені люди та активіст/-ки звертали увагу на проблему надмірного споживання, називаючи це «жадібністю» або «вещизмом».

«Київ не розрахований на таку кількість машин, як би банально це не звучало».

Студентки та студенти наголошували на необхідності пропаганди екологічно свідомої поведінки:

«Дуже багато людей не є грамотними саме в екологічному плані. Тобто вони не слідкують за тим, що вони викидають, скільки вони викидають».

Відсутність державної політики була другою найчастіше згадуваною причиною екологічних проблем. Сюди учасни/-ці відносили корупцію, відсутність ефективної системи покарань, відсутність необхідної інфраструктури для сортування і переробки сміття, неякісну роботу комунальних служб, а також відсутність підтримки екологічних ініціатив.

Вони також називали небажання бізнесу впроваджувати нові екологічні технології.

У всіх групах відбулася дискусія щодо того, яка з цих причин є первинною і важливішою: відсутнсть належної державної політики чи побутові практики у суспільстві. Наприклад, у групі студентів і студенток один учасник стверджував, що «перекладати» відповідальність на органи влади неправильно: зміни варто починати з себе, адже держава робить лише те, на що є запит від суспільства. Проте, більшість учасниць та учасників не погодилися з таким твердженням.

Екологічна поведінка

Більшість учасниць та учасників дослідження сказали, що хочуть практикувати екологічну поведінку щодня. На це впливає оточення та популярність тих чи інших практик серед знайомих. Щоправда, студенти та студентки погоджувалися змінювати свою поведінку лише якщо це не завдасть відчутних незручностей або принесе економічну вигоду, наприклад, економію особистих грошей.

Роздільний збір сміття вдома — найбільш очевидний спосіб екоповедінки для учасни/-ць обговорень.

Дехто з них уже практикує сортування, однак частина зазначила, що здавати сміття на переробку надто складно або немає куди. У групах згадували можливість здавати пляшки в автомати, як у деяких країнах ЄС:

«На Заході, коли продається щось у скляній пляшці, воно коштує дорожче. Але потім ти можеш здати пляшку назад і отримати за це гроші».

Зменшення споживання пластику. Більше половини учасників і учасниць усіх груп практикує або розглядає можливість такої поведінки, наприклад, не брати у магазинах пакети, використовувати мішечки або екоторби з тканини.

Купувати каву у свою термочашку. Дехто серед активіст/-ок уже практикує таку поведінку і загалом ставиться до неї позитивно. Водночас, не всім студент/-кам ця ідея сподобалася, хоча одноразові стаканчики для кави, які захаращують місто, їм теж не до душі.

Менше користуватися особистим автомобілем, більше громадським транспортом і велосипедом. Студент/-ки зазначали, що не готові у майбутньому відмовитися від автомобілів. Вони також сказали, що не намагаються частіше користуватися громадським транспортом, адже він незручний, а дехто вважає його непрестижним. Натомість, серед активіст/-ок і одружених людей дехто вже намагається менше використовувати автомобіль для поїздок по місту, обираючи натомість велосипеди та громадський транспорт через їхню екологічність.

Можливе встановлення пристрою для збору даних про якість повітря учасни/-ці групи сімейних людей сприйняли як послугу, яку громадян/-ки надають місту. Більшість з них погодилися б встановити такий пристрій, однак платити за нього вони не хотіли. Учасни/-ки не розуміли, яка користь від такого пристрою і що вони особисто можуть зробити з отриманою інформацією.

«Людина погодилася це все робити задля міста, це все обробляти і вона ще повинна гроші платити?!»

Натомість, у групі людей з досвідом активізму була половина тих, хто готові купити такий пристрій самостійно або скинутися на нього з сусідами.

Купувати чи використовувати вживаний одяг або речі. Цю ідею негативно сприйняла більшість у всіх групах, однак деякі люди — позитивно. Така практика асоціюється з бідністю: купувати вживані речі непрестижно і соромно. Винятком може бути хіба що вінтаж чи дизайнерський одяг, свідомо створений з уживаних речей. З іншого боку, пропозицію здавати свої речі на переробку або повторну експлуатацію учасники і учасниці сприйняли позитивно.

Обирати потяг або автобус замість літака. Ця ідея викликала здивування. Більшість не чула про шкідливість авіаперевезень і не вірить, що літаки є небезпечнішими для довкілля за інші види транспорту.

«У літаку 200 місць, а в автобусі до 50. До того ж доводиться дуже довго їхати».

Доплачувати за енергоощадливість, купуючи нові прилади. Загалом, учасники і учасниці сприйняли таку пропозицію позитивно. Важливою для них була персональна вигода, адже такі прилади є більш економними. У групі активістів значна частка людей уже практикує таку поведінку. Економія і екологічність відіграють для них роль під час вибору техніки.

«Якщо там незначна різниця і екологічно вигідно, я теж вибрав би екологічне. Але якщо це вже 50% вартості — заради екології я не готовий».

Утеплювати будинки, встановлювати лічильники на тепло, користуватися енергоощадними лампами замість звичайних, регулювати температуру в кімнатах: такі ідеї учасни/-ці дискусії сприймали позитивно, багато з них вже практикує щось із цього.

Часткова заборона в’їзду приватного транспорту на дизельному пальному в центр міста. Студенти сприйняли цю ідею нейтрально. Вони скептично поставилися до такого нововведення, оскільки воно призведе до бунту водіїв і, можливо, транспортного колапсу. Натомість, деякі учасники інших груп самі пропонували заборону в’їзду будь-якого транспорту в центр міста як необхідний крок для покращення якості повітря.

«Якщо у певних зонах, наприклад, на Хрещатику, забруднення досягає певного піку, отже, на Хрещатик потрібно не пускати».

З іншого боку, учасники і учасниці дискусій говорили про необхідність поліпшення роботи системи громадського транспорту у місті. Найважливішими проблемами вони називали відсутність необхідних маршрутів і нестачу рухомого складу. Вирішення цих питань могло б стимулювати киян більше користуватися громадським транспортом. Серед іншого, люди також згадували ідеї відкриття перехоплювальних парковок біля станцій метро, створення системи велодоріжок і пропаганду електромобілів.

Включатися у вирішення екологічних проблем не лише на повсякденному рівні готові не всі. Частина учасни/-ць вважали, що екологічні акції зараз «не на часі» в Україні. Інші ж переконані, що екологічні проблеми пов’язані з економічними, і їх потрібно вирішувати спільно.

Серед групи активісток і активістів, до екологічних протестів були готові долучитися більшість учасниць та учасників дискусії. Дехто з них теоретично готовий навіть перекривати вулиці, але також протестувати перед державними установами або поряд з підприємствами-забрудниками.

Студент/-ки зазначали, що готові взяти участь в екологічних протестах, якщо довірятимуть організатор/-кам і бачитимуть реальні результати. Флешмоби й екоакції в рамках фестивалів здавалися їм найбільш цікавими:

«Щось цікаве, щоби був фан. Щоб це було весело: не у формі протистояння чи конфліктів, а у формі позитивних емоцій. Воно так краще запам’ятовується людині».

Підписувати електронні петиції готові більшість учасників і учасниць дискусій. Навіть попри те, що не вважають їх дієвими.

Серед іншого, учасни/-кам обговорень пропонували обговорити 4 можливі варіанти екоактивізму:

  • робота на освітній фермі у Бельгії, організованій за принципом пермакультури, протягом 3 місяців;
  • допомога в збереженні морських черепах у Греції впродовж 6 місяців;
  • волонтерство в українському представництві Всесвітнього фонду дикої природи для перевірки стану лісів в Івано-Франківській області, раз на місяць;
  • допомога освітньому проекту зі змін клімату, часткова зайнятість, можливість працювати дистанційно.

Найменше зацікавлення в усіх групах викликала робота на фермі в Бельгії. Декілька людей взяли б участь у такому проекті лише якби планували відкрити власну ферму.

«Це ж просто робота. Начебто це щось екологічне, але це приносить прибуток комусь, а ти задарма волонтериш. Якщо я правильно зрозумів. Тобто я бачу в ньому певний „підступ“».

Робота з черепахами у Греції викликала жваві обговорення і захоплення у різних групах. Однак, на думку учасни/-ць, вартість проживання в іншій країні протягом 6 місяців робить цю можливість малореалістичною.

Окремі учасники в різних групах зацікавилися можливістю перевіряти стан українських лісів. Основною перевагою цього варіанту їм здалося те, що поїздки відбуваються лише раз на місяць у вихідний день. Крім цього, було важливо те, що цей проект стосується України. Варіант привабив тих, хто любить проводити час у лісі або захоплюється туризмом.

Найцікавішою для більшості учасників і учасниць здалася ідея волонтерства для освітнього проекту, щоправда дехто не бачив у цьому проекті реального впливу пропонованої роботи. Для студент/-ок основною перевагою була можливість отримати корисні навички для майбутнього професійного росту. Важливими факторами були також неповна зайнятість і дистанційна робота:

«Від чотирьох до восьми годин на тиждень — це легко, можна щодня працювати по годині. Плюс тебе ще навчають, ти отримуєш навички, ти допомагаєш реально. І найголовніше, що ти можеш з допомогою цього налагоджувати зв’язки».

Висновки

Серед усіх трьох груп найменш готовими змінювати свою поведінку виявилися студент/-ки. Попри розуміння і визнання проблеми забруднення повітря, більшість з них не бажає в майбутньому відмовлятися від автомобіля. Студентки і студенти також відзначали, що не намагаються частіше користуватися громадським транспортом і наголошували на його незручності та непрестижності. Водночас, у групі студент/-ів однією із найважливіших причин екологічних проблем визнали погане виховання, «менталітет» і відсутність пропаганди екосвідомих дій.

Відсутність стратегічного планування на рівні держави вважають однією з головних причин екологічних проблем у всіх групах. Також усі учасни/-ки обговорень згадували погану поінформованість про екологічні проблеми та неможливість впливати на них. У групах сімейних людей і активістів та активісток відсутність системи покарань вважали важливішою за пропаганду екоповедінки. Активіст/-ки також наголошували на поганій роботі комунальних служб. Натомість, студент/-ки називали «приватні бізнес-інтереси» серед основних причин екологічних проблем.

Оточення впливає на готовність практикувати екоповедінку. Учасники і учасниці, які регулярно бачать приклади екологічних дій серед знайомих або відомих людей, є більш відкритими до змін. Яскравим прикладом впливу оточення є використання вживаних речей. Більшість учасни/-ць хоча б раз купували речі на секонд-хенді. Проте вони оцінювали таку поведінку негативно і не стали би публічно говорити, що купують вживані речі через страх засудження і втрати соціального статусу.

Сортування сміття — найбільш очевидна екоповедінка. Учасни/-ки, які практикують сортування, скаржилися на відсутність доступної інфраструктури та неможливість віддати сміття на переробку.

Щоби заохотити людей користуватися громадським транспортом його потрібно покращувати. Таку думку висловлювали у всіх групах. Натомість, дехто з активіст/-ів і сімейних людей сам пропонував обмежувати в’їзд автомобілям у певні частини міста.

Основними джерелами інформації для учасниць та учасників усіх груп є агрегатори новин і соціальні мережі. На другому місці — телебачення і особисте спілкування з родичами або знайомими. Більшість опитаних не мають постійних джерел інформації на екологічні теми. Частина з них хотіла б дізнаватися про стан екології від незаангажованих експертів і науковців. Студентам і студенткам була б цікава така інформація, якби її надавали популярні блогер/-ки. На їхню думку, вдалим форматом може стати інфотеймент — поєднання наукового і розважального контенту. Дехто пропонував флешмоби та наводили приклад Ice Bucket Challenge.

Шляхи вирішення проблеми забруднення атмосфери

Смог у великих містах

Приріст населення у великих містах щорічно збільшується двократно. Через кілька років більше людей потребуватиме транспортних засобів, робочих місць на промислових підприємствах, продуктів харчування, вирощених за допомогою хімічних добрив. Від екологічного стану міста зараз залежить народжуваність і здоров’я майбутніх жителів мегаполісу. Як людство зможе запобігти масштабній катастрофі?

Приріст населення у великих містах щорічно збільшується двократно. Через кілька років більше людей потребуватиме транспортних засобів, робочих місць на промислових підприємствах, продуктів харчування, вирощених за допомогою хімічних добрив. Від екологічного стану міста зараз залежить народжуваність і здоров’я майбутніх жителів мегаполісу. Як людство зможе запобігти масштабній катастрофі?

Смог

Смог — забруднення та помутніння повітря в результаті накопичення в довкіллі шкідливих хімічних сполук. Шляхи розв’язання проблеми забруднення атмосфери прості. Так, щоб запобігти утворенню димного туману, необхідно розпочати із себе: установити очищаючий фільтр на автомобіль, який не пропускає їдкі гази в зовнішній світ, відмовитися від кондиціонерів змішаної секреції, користуватися добривами з натуральної сировини, виключити паління.

Кислотний дощ

Кислотний дощ — вид опадів, за якого збільшується концентрація кислот SO, NO в атмосфері. Причини виникнення кислотних дощів: виверження вулканів, горіння вугілля, пожежі, зміна погодних умов. Стежити за рівнем ураження довкілля можна, досліджуючи показники водневого середовища (pH). Чим нижче його рівень, тим більше вірогідності смертності живих організмів.

Регіональні екологічні проблеми та шляхи їх розв’язання

Шахти, лакофарбні фабрики тощо мають перебувати за територією міста, у місцевості, бідній на природні ресурси. Працівники виробництв повинні регулярно проходити медичні огляди, їх слід щорічно оздоровлювати за державні кошти.

Фермери, сільські жителі часто використовують добрива для прискорення зростання овочів і фруктів, багато з них містить аміак — отруйну летку сполуку, яка потрапляє в повітря. Необхідно ввести в аграрну справу натуральну сировину, що облагороджує ґрунт, а не засмічує екосистему.
Не варто забувати, що мільярди життів залежать від нинішнього покоління. Поки не пізно, можна закинути ключі від машини в далекий ящик, пройтися пішки, кинути палити, брати участь у мітингах і боротися за закриття або зміну регалій виробництв.

Читайте також:
Давос та екологічні інновації в сільському господарстві
Загадкова переробка: що можна переробляти
Екологічні наслідки застосування пестицидів

Науковці шукали шляхи вирішення екологічних проблем Поліського регіону України

V Міжнародна науково-практична конференція «Шацький національний природний парк у структурі екомережі Західного Полісся» відбулася 6–8 жовтня 2017 р. у селі Світязь на базі практик спортивно-оздоровчого табору «Гарт» Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки.

У її роботі взяли участь107 представників із 27 установ України, Білорусі та Вірменії. Організатори конференції – біологічний та географічний факультети СНУ імені Лесі Українки і Шацький національний природний парк.

Робота конференції проходила за шістьма напрямами:

  • Проблеми сталого розвитку та раціонального використання ресурсів регіону.
  • Біорізноманіття та проблеми його збереження.
  • Екологічний стан поверхневих вод.
  • Біоценози ШНПП.
  • Рекреація і туризм.
  • Міжнародна співпраця національних парків.

VМіжнародна науково-практична конференція «Шацький національний природний парк у структурі екомережі Західного Полісся» констатує, що найгострішими екологічними проблемами Поліського регіону України є:

1) розвиток деградаційних процесів на землях меліоративного фонду;

2) замулення, заростання аквальних комплексів з гігрофільною рослинністю;

3) трансформація біотичного і ландшафтного різноманіття;

4) сильватизація колишніх сільськогосподарських угідь;

5) трансформаційна діяльність у процесі розробки корисних копалин;

6) техногенний вплив на біотичне і ландшафтне різноманіття ШНПП;

7) висихання сосни звичайної (Pinus sylvestris).

Зокрема, учасники конференції висловили стурбованість можливими потенційними негативними наслідками господарської діяльності. У зв’язку з господарським освоєнням прилеглої до ШНПП території запроваджено спільний моніторинг за станом природних екосистем та рівнем напірних і ґрунтових вод, який здійснюють науковці Шацького НПП, Волинської гідрогеолого-меліоративної партії, Інституту водних проблем і меліорації НААН України, Шацької міжвідомчої науково-дослідної екологічної лабораторії ФМІ імені Г.В. Карпенка НАН України. Вчені Інституту екології Карпат НАН України, Львівського національного університету імені Івана Франка та Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки ведуть спостереження за станом рослинного і тваринного світу навколишніх територій.

Враховуючи загрози від господарського освоєння прилеглих територій, а також ненормованого рекреаційного навантаження, учасники конференції ухвалили:

1. Науковим установам, що працюють на території парку, надавати звіти про свою діяльність дирекції парку.

2. Шацькому національному природному парку, Східноєвропейському національному університету імені Лесі Українки, Фізико-механічному інституту імені  Г. В. Карпенка НАН України та Інституту гідробіології НАН України із залученням спеціалізованих наукових установ інших відомств розробити проект створення міжнародного науково-інформаційного центру транскордонного біосферного резервату «Західне Полісся». Відповідальні – ректор Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, директор Фізико-механічного інституту імені  Г. В. Карпенка, директор Шацького національного природного парку. Термін виконання – до 01.10.2018 р.

3. Погодити й затвердити проект створення міжнародного науково-інформаційного центру транскордонного біосферного резервату «Західне Полісся» на регіональному рівні (Шацька районна рада, Волинська обласна рада) з визначенням можливих джерел фінансування. Відповідальні виконавці – голова Шацької районної ради, директор Шацького НПП.

4. Надіслати в установленому порядку проект створення міжнародного науково-інформаційного центру транскордонного біосферного резервату «Західне Полісся» в Кабінет міністрів України, Верховну Раду України, Міністерство екології та природних ресурсів України, Державне агентство лісового господарства України та Національну академію наук України з пропозицією включення цієї програми в проект Держбюджету України на 2018 р. Відповідальні виконавці – ректор Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Коцан І. Я., директор Шацького національного природного парку Цвид В. І.

5. Шацькому НПП із залученням спеціалізованих наукових установ прискорити оцінювання можливих загроз від господарського освоєння прилеглих територій, а також ненормованого рекреаційного навантаження для озерних екосистем парку, стану поверхневих і підземних вод, ландшафтного та біотичного його різноманіття.

6. Враховуючи посилення антропогенного навантаження на екосистеми ШНПП, а також важливе значення лісових та болотяних масивів парку в депонуванні вуглекислого газу та фотосинтезу кисню, просити Кабінет Міністрів України затвердити розроблену науковими установами програму моніторингу й реабілітації порушених екосистем Шацьких озер із виділенням цільових коштів на її реалізацію.

7. Просити Міністерство екології та природних ресурсів відновити роботу координаційного комітету при Мінекології України з аналізу існуючого стану та розроблення рекомендацій щодо реабілітації довкілля ШНПП.

8. Просити Кабінет Міністрів України розглянути можливість створення Шацького радіоекологічного банку зі змішаним капіталом (державні + приватні інвестиції), керованим радою директорів, відповідно до видів ресурсоспоживання та природокористування, котрий би регулював рівень природокористування, ресурсопотік, витрати на реабілітацію та моніторинг, екологічну освіту населення.

9. Рекомендувати місцевим адміністраціям сприяти розширенню робіт щодо збільшення лісистості на знелісненій території шляхом заліснення низькопродуктивних та порушених земель для оптимізації вікової структури лісів Полісся і покращення екологічного стану навколишнього середовища.

Учасники конференції висловили подяку Шацькому НПП та СНУ імені Лесі Українки за організацію та відмінне проведення конференції.

Біологічний факультет

При використанні цієї інформації обов`язкове посилання на першоджерело

Екологічні проблеми України та шляхи їх розв’язання реферат по географии на украинском языке

угруповання й ландшафти, забруднюється атмосфера, морські акваторії і прісні водойми,

руйнується ґрунтовий покрив, зменшуються лісові ресурси та чисельність видів рослин і

тварин, хімічні сполуки, які циркулюють у біосфері, шкодять здоров’ю людини та всьому

живому.

В Україні екологічна криза значно поглибилась після аварії на Чорнобильській АЕС у

квітні 1986 року. Ці обставини, а також складні соціально-економічні умови привели до

різкого погіршення стану здоров’я населення та зниження його відтворення. Тепер в Україні

більше людей помирає, ніж народжується. Рішенням парламенту від 1992 року всю

територію нашої країни оголошено зоною екологічного лиха.

Тож у стосунках з природою людство зіткнулося із серйозними і складними

проблемами. Цілком очевидно, що вплив людини на природу нині значно перевищує здатність біосфери до саморегуляції і ставить загалом під загрозу можливість її існування як

системи.

Екологія. Екологічні проблеми Термін “екологія” (від грецького “ойкос” – житло, сховище) увів у науку німецький

біолог Е. Геккель 1866 року. У вузькому значенні – це наука про взаємозв’язки живих

організмів між собою та з навколишнім середовищем. У широкому розумінні екологія

охоплює значне коло питань, пов’язаних з функціонуванням надорганізмових систем (популяцій, видів, біоценозів, біосфери).

Тепер під терміном “екологія” часто розуміють увесь комплекс проблем, пов’язаних з

охороною навколишнього середовища. Екологія як наука є основою для розробки певних

природоохоронних заходів.

Як відомо, на живі організми впливають фактори зовнішнього середовища, або

екологічні, які мають різну природу і специфічні за дією.

Абіотичні фактори, або фактори неживої природи, — це температура, світло, вологість,

тиск, радіоактивне випромінювання, вітер, сольовий склад води, рельєф місцевості тощо.

Вони можуть впливати на живі організми прямо чи опосередковано.

Біотичні фактори, або фактори живої природи, — це форми впливу живих організмів

один на одного (мікроорганізмів і грибів, рослин і тварин). Безпосереднє живе оточення

організму складає його біотичне середовище.

Антропічні фактори – це внесені у природу людською діяльністю зміни, що впливають

на органічний світ.

В умовах науковотехнічного прогресу значно ускладнились

взаємовідносини суспільства з природою. Людина отримала можливість

Головні екологічні проблеми та шляхи їх вирішення

 

Скачати реферат з екології у форматі doc:

     Тварина лише користується зовнішньою 

природою і змінює її в силу своєї при-
сутності; людина ж змінами, які вона
вносить, змушує її служити своїм цілям,
панує над нею.
Ф. Енгельс


     Основна діяльність людини, основана на застосуванні штучно створених засобів, приводить, в кінцевому рахунку, до різкого посилення активного втручання суспільства в хід природних процесів, яке дедалі прискорюється за темпами і зрос-тає за силою дії. Саме тому останнім часом ми все частіше починаємо згадувати про проблеми пов’язані з екологією і безпекою нашого життя на планеті Земля. В останні декілька років людство почало усвідомлювати величезну кількіст проб-лем, пов’язаних з нашим впливом на навколишнє середовище. Їх можна перелі-ковувати безкінечно; це забруднення повітря пилом та іншими частинками, забруднення води та грунтів пестицидами, забруднення водойм, радіоактивні відходи, парниковий ефект, озонові дірки, проблема утилізації відходів, зменшення чисельності живих організмів, демографічна криза, антропогенна зміна ландшафтів, вирубка лісів, шум, нераціональне використання природних ресурсів, хімічне та біологічне забруднення, нестача прісної води, небезпечні захворювання, епідемії тощо.

АНТРОПОГЕННИЙ ВПЛИВ НА ГРУНТИ

     Суша – основна область зосередження життя на землі. Не дивлячись на те, що площа суходолу в чотири рази менша площі, яку займає океан, на ній зосереджено біля 57 % біомаси планети. Окрім того – це головний постачальник продуктів харчування для людей і більшості тварин. Від кількості і стану придатних до викори-стання у господарстві грунтів в багато чому залежить вирішення продовольчої проблеми на планеті. Тому від того настільки обережно і дбайливо ми відносимося до земельних угідь буде залежати не лише наше майбутнє, а й здоров’я та збереження багатьох видів рослин і тварин , що живуть пліч – о – пліч з нами. Але, на жаль, досвід сьогодення доводить нам зовсім протилежне. Значні негативні зміни стану земної поверхні в цілому викликано саме не реціональними діями людей, джерело яких не лише в рівні знань, але й у погоні за економічною вигодою. Втра- та плодючих земель внаслідок їх виснаження, ерозії, вилучення для промислових потреб та інших факторів призвела до загострення продовольчої проблеми на земній кулі. Потенційно оброблюваних площ на планеті є 3,2 млрд га, з них половина вже обробляється. Причому вже 6.8 % оброблюваних земель вже втрачено для сільського господарства через неправильне господарювання на них людини. Часто землі виснажуються за рахунок того, що засаджуються щорічно однією чи схожими культурами. Вже через два – три роки спостерігається збідніння таких земель на іони одних елементів і перенасичення в них інших. Такий дисбаланс приводить до потреби внесення певних добрив і тимчасової перерви в 1 – 2 роки для відновлення плодючості землі. Така тактика є неправильною, бо земля в цьому випадку може втратити свою плодородність. Найчастіше головним ворогом орних земель, зайнятих під сільським господарством, є внесення добрив не органічного походження, а також пестицидів ( хімічні речовини, які створюються для знищення різних форм життя: бур’янів, комах та інших шкідників). Небезпечною особливістю таких речовин є те, що вони мають здатність зберігатися в природі протягом досить тривалого часу, приносячи величезну шкоду життю тварин, рослин і людині. Вони й досі накопичуються в природі і шляхів нейтралізації їх досі не знайдено. Пестициди проходять в природі певний кругообіг, заражаючи і шкодячи всьому живому. Потрапляючи в грунт на значних територіях завдяки розпиленню пестициди знищують ту форму життя, для боротьби з якою їх було винайдено, потім разом з вологою та опадами вони потрапляють у грунт, забруднюючи його, пестициди досить швидко потрапляють у грунтові води, звідти у водоймища, озера, річки, криниці. Отруюючи річкову невелику річкову рибу хімікати потрапляють з прісною водою в моря і рухаються далі по харчовому ланцюжку. Тож до людини на стіл забруднювачі потрапляють досить легко і швидко з криничною водою , з продуктами річок і морів чи з огородиною, в будь – якому випадку це підриває здоров’я людини ( лише за 1 рік на землі від забруднення пестицидами продуктів харчування гине до 90 млн. чоловік ) та небезпечно для життя інших живих організмів. В деяких країнах вже значно обмежили використання пестицидів та інших хімічних речовин у сільському господарстві, але доки не буде винайдено альтернативні шляхи вирішення проблема залишається й досі відритою. При значних насадженнях сільськогосподарських культур єдиним поки що способом боротьби зі шкідниками є хімічні речовини, багато з яких частіше накопичуються аніж розкладаються в надрах землі або в верхньому родючому шарі. Землю часто називають годувальницею, однак не можна стверджувати, що ставлення до неї адекватне цій назві. Якщо говорити про Україну, то за останні десятиріччя значно погіршилися показники земельного фонду. Незначний приріст продукції землеробства досягається за рахунок стійкого виснаження та деградації ґрунтів. Зростає хімічне забруднення земельних ресурсів. Продовжується значне вилучення цінних сільськогосподарських земель під промислове та інше будівництво, що становить понад 100 тис. га щорічно.
     Охорону ґрунтів можна здійснювати найрізноманітнішими методами: заліснення перелогів та еродованих земель, використання раціональної агротехніки, відмова від монокультур. Технологія сільськогосподарського виробництва має базуватися на екологічно обґрунтованих раціональних нормах, виключати з обробітку землі на схилах крутістю понад 7° і інтенсифікувати використання сільськогосподарських угідь, які залишилися в обробітку. Науковці рекомендують розпочати послідовний перехід на ландшафтне землеробство, його ґрунтозахисну спрямованість, у повному обсязі виконувати протиерозійні заходи і рекультивацію земель. 

АНТРОПОГЕННИЙ ВПЛИВ НА ЛІСИ

     Ліс – легені нашої планети, його знищення може передрікати нам сумну участь, адже він є джерелом кисню, регулятором вологи і життєдайною скарбницею для Землі. Знищення лісів, а за останні 2 – 3 тисячоліття люди умудрились знищити біля половини лісових масивів, невірні методи землеробства і ряд інших факторів призвели до втрати цих мільйонів гектарів. 

     Як в свій час зазначали К. Маркс та Ф. Енгельс: „ Людям, які в Месопотамії, Греції, Малій Азії та в інших країнах викорчовували ліси, щоб отримати таким шляхом орні землі, і не снилось, що вони цим самим поклали початок сьогоденному запустінню цих країн, лишивши їх, ра-зом з лісами, центрів накопичення та збереження вологи. Коли альпійські італійці вирубували на південному схилі гір хвойні ліси, які так дбайливо охоронялися на півночі, вони не передбачали, що цим підрізають коріння високогірного скотарства в своїй області; ще менше вони передбачали, що на більшу частину року залишать без води свої гірські джерела, з тим щоб у період дощів ці джерела могли розли-вати по рівнині свої великі потоки води. ” Майже те саме ми мали змогу спостерігати і в нас на Україні, коли головною причиною страшних повеней на Закарпатті, що мали місце останніми роками, було визнано занадто варварське і хижацьке знищення великих обсягів лісу на схилах гір. Ці ліси не лише затримували вологу, а й перешкоджали розливам рік і руйнуванню гірських схилів. І схожих фактів є ще дуже багато, наприклад: ще за давніх часів десятки тисяч лісорубів Ізраїльського царя Соломона вирубали для храму в Ієрусалимі практично всі кедрові дерева в горах Ливана. Проте не можуть йти в порівняння дії тогочасних народів з втратами, які наносять природі суші сучасні діячі, озброєні досягненнями технічної думки. Звичайно не можна не згадати про тропічні екваторіальні ліси, яких вже майже не лишилося через варварську вирубку людиною. Між іншим ліси нашої планети сповнені життя, причому більшість із проживаючих там рослин і тварин іще не відомі вченим. Спеціаліст по навколишньому середовищу Джон Харті зазначає: „ Вологі тропічні ліси займають не більше 3 % загальної площі нашої планети, але в них проживає щонайменше 50 % — а то й 90 % — всіх видів. До такого висновку біологи дійшли, коли дослідили лише не великі ділянки тропічного лісу, — це дає їм підстави припускати, що види, ще не відомі вченим, будуть знайдені переважно в тропіках. ” І хто знає, скільки ще відкриттів очікують на людину, якщо їй хоч колись доведеться досліджувати цей різноманітний невідомий живий світ. Три чверті лісів помірних широт вже втрачені. За минуле десятиріччя швидко зросли темпи зведення лісів.      Останні підрахунки показують, що кожного року відбувається винищення тропічного лісу на площі від 150000 до 200000 квадрат-них кілометрів, це десь приблизно площа Уругваю. Але як виявилося вирубка це ще не все на що можуть розрахо-вувати ліси нашої планети. Встановлено, що близько 94 % лісових пожеж трапляється саме з вини людини і лише 6 % пожеж спричиняють природні катаклізми. Через недбалість та не обережність людей часто втрачаються величезні ліси і нові насадження. Проте і це не все. Поширено, зок-рема в нашій країні, заснування несанкціонованих звалищ побутового сміття в районах лісосмуг чи посадок, при-чому вражає те, що влада країни нічого не робить для запобігання цього, навіть не дивлячись на те що цей факт переріс в серйозну проблему.  

     Найцікавіше те, що внаслідок вище перерахованих дій з боку людини страждають всі: тварини, рослини і самі люди. Як наслідок погіршується стан грунтів, повітря, води, підвищується смертність серед тварин, втрачаються унікальні види представників рослинного світу, погіршується стан здоров’я людей, зростає рівень природних лих та катаклізмів. Всі це розуміють, але жодна країна не погодилася скоротити обсяги лісозаготівлі, жодна не взяла на себе задачу хоча б часткового відновлення об’ємів „ легенів землі”. А змінити сьогоднішню ситуацію виявля-ється не так вже й тяжко. Вирішення цієї проблеми потребує на сам перед зацікавленої зваженої і правильної політики яка б врегулювала вирубку та використання лісу, зменшила антропогенне навантаження на ліси, встановила грошову відповідальність за порушення санітарних норм і жорсткий посилений контроль за їх виконанням, а також активно розпочала відновлення лісових масивів шляхом про-ведення суботників та інших заходів. При жорсткому виконанні таких умов про-тягом хоча б 40 – 50 років ми зможемо покращити загальний стан природи в декілька разів. На сьогоднішній день люди заповідають все більше територій, до яких належать лісові насадження. Ведеться посадка лісосмуг. Вживається багато заходів по збереженню лісу, але не зменшується антропогенне навантаження на них тому суттєвих змін на краще поки що немає. Садячи чи охороняючи одне дерево, людина натомість викорчовує 4 – 5 дерев і ця сумна статистика ще досі має місце. Тож рішучі дії мають прийматися вже сьогодні. Чимало залежить і від кожного з нас, адже розуміння елементарних санітарних норм і обережне, не хижацьке поводження в лісі допоможе йому легше справитися з нашим впливом на нього і хоча б частково відновитися.

АНТРОПОГЕННИЙ ВПЛИВ НА БіОРІЗНОМАНІТТЯ

     Все живе на Землі постійно розвивається і взаємодіє. Ми, люди, є невід’ємною частиною живої природи і всіляко від неї залежимо. Вона служить джерелом продуктів харчування та ліків, постачає кисень, необхідний нам для дихання, та інші хімічні елементи, з яких складається наш організм. За день на свої потреби людство використовує всередньму більш як 40000 біологічних видів. Всі види, що живуть на Землі, складають разом складну систему – біосферу. 

     Багато вчених, які займаються вивченням біосфери, вважають, що їй загрожує небезпека. По оцінкам багатьох вчених, в найближчі 75 років з лиця Землі може зникнути половина всіх видів рослин і тварин. Дехто стурбований тим, що швидкість зникнення окремих видів може в 10000 раз перевищувати швидкість їх так названого природного зникнення. На думку одного спеціаліста, зараз кожні 10 – 20 хвилин на планеті в середньому зникає один вид. В наш час головною причиною зменшення біорізноманіття стала діяльність людини. Деякі вчені називають людину „ знищувачем живої природи ”. 

     Всі форми життя на Землі складають одну взаємопов’язану систему, яка включає в себе також елементи неживої природи. Живі організми залежать від таких складових навколишнього середовища, як атмосфера, океани, джерела прісної води, різноманітні грунти та гірські породи. Ця єдина біологічна система називається біосферою, і людина є її невід’ємною частиною. Біорізноманіття охоплює всі види бактерій та інших організмів. Деякі з них, як відомо, беруть участь у важливих хімічних процесах, необхідних для нормального функціонування екосистем. Біорізноманіття включає також зелені рослини, які в процесі фотосинтезу вбирають сонячну енергію і 

накопичують її у вигляді вуглеводнів – основного джерела енергії для інших живих організмів, а також виділяють кисень.
     Але, як не прикро, діяльність людини веде за собою катастрофічно швидке скорочення видів на Землі. Це відбувається зряду причин: 

Руйнування природного середовища життя.

     Це основна причина вимирання біологічних видів. Сюди включається заготовка деревини, добування корисних копалин, вирубка лісу під пасовища, будівництво дамб і автомагістралей на місці незайманих ділянок дикої природи. Екосистеми змушені „відступати”, а флора і фауна, що живе в них, втрачає необхідні умови існування. Природне середовище розчленовується, руйнується і знищується. Порушуються маршрути міграцій. Генетичне різноманіття бідніє. Популяції тварин і рослин не можуть протистояти хвороробам та іншим несприятливим факторам. В наслідку біологічні види один за одним вимирають. Зникнення окремих видів може викликати цепну реакцію: руйнування одного з компонентів природного комплексу не проходить безслідно для інших його компонентів. Якщо вимирають основні види екосистеми – це пагубно впливає на більшість інших видів. 

Чужорідні види.

     Коли людина ввозить в будь – яку екосистему чужорідні біологічні види, вони можуть зайняти екологічні ніші, що до того належали іншим видам. Іноді чужорідні види змінюють всю екосистему настільки, що витісняють інші види, або приносять із собою такі хвороби, проти яких у них немає імунітету. Особливо часто таке спостерігається на островах, де ісконні види рослин і тварин довгий час існували ізольовано, тобто не мали справи з „прибульцями”, — говорив Олександр Менеж, професор гідробіології з Ніццького університета у Франції.  

Надмірна експлуатація природних ресурсів.

     Деякі біологічні види гинуть саме зцієї причини. Яскравий приклад цьому – мандруючий голуб. На початку XIX століття популяція цих птахів у Північній Америці була найчисельнішою. Коли голуби великими зграями – по міль’ярду особин в кожній – здійснювали пере-льоти, небо на декілька днів ставало темним від птахів. Але в кінці того ж століття, в результаті полювання на них, цей вид став на межі зникнення, а в вересні 1914 року в зоопарку міста Цінцінаті помер мандруючий голуб. Дещо схоже відбулося й з бізонами на рівнинах Північної Америки, де вони були повністю знищені. 

Швидкий ріст населення.

     В середині XIX століття чисельність населення Землі складала один міль’ярд чоловік. Через півтора століття, коли ця цифра збільшилась до шести міль’ярдів, люди стали замислюватися, що використання ними природних ресурсів перевищує допустимі норми. Населення нашої планети невпинно зростає, і з кожним роком темпи витіснення нами різних видів тварин викликає все більше тривоги.  

Загроза глобального потепління.

     Згідно оцінкам Міжурядової комісії з кліматичних змін, протягом останнього століття температура на Землі може підвищитися на 3,5 градуса за Цельсієм. Таке різке потепління може викликати зникнення деяких видів тварин і рослин. По даним досліджень, підвищення температури води – одна з причин загибелі коралових рифів, які слугують середовищем життя багатьох морських організмів. 

     За оцінками вчених підняття рівня Світового океану на один метр може призвести до затоплення великих прибережних ділянок заболочених земель, багатих різноманітною флорою та фауною. Деякі вчені вважають, що глобальне потепління викличе танення льодового покрову Гренландії та Антарктиди. А це загрожує екологічною катастрофою. 

     З якою швидкістю скорочується біорізноманіття ? Точної відповіді на це запитання не існує. Перш за все вченим потрібно визначити загальну кількість існуючих на Землі видів. За словами еколога Джона Харті з Каліфорнійського університета в Берклі, „ окрім приблизно півтора мільйона видів, яким вже дано наукові назви, на нашій планеті мешкає безліч інших видів. А всього їх на Землі, за приблизними підрахунками, від 5 до 15 мільйонів. ” Підрахувати загальну кількість існуючих видів практично не реально, оскільки, як вважає біолог Ентоні Джанетес, „ більшість їх зникає з лиця Землі перш, ніж їм дадуть назву та опис. ” Намагаючись встановити швидкість скорочення біорізноманіття, вчені називають різні цифри, але в будь – якому випадку картина вимальовується далеко не оптимістична. „ В найближчі сто років половина видів тварин і рослин на Землі, вірогідно, постане на грані вимирання ”, — пише автор однієї статті. Прогнози Джона Харті ще менш втішні: „ По оцінкам біологів, в результаті знищення тропічних лісів вже через 75 років з Землі зникне щонайменше половина всіх біологічних видів. ”
     Як зазначалося в журналі „ National geographic ” („ Нешнл джіогрефік ”), на основі даних, отриманих біологом Стюартом Піммом з університета в Теннессі, „ 11 % птахів, тобто приблизно 1100 з 10000 існуючих на планеті видів, знаходяться під загрозою вимирання, більшість з них „ дотягне ” в кращому випадку до кінця XXI століття . ” В цьому ж журналі говоритяся про: „ Як повідомила група відомих ботаніків, кожен восьмий вид рослин знаходиться на грані зникнення. Під загрозою не лищевиди, що живуть на островах чи у вологих тропічних лісах, не тільки птахи і крупні ссавці – під загрозою опинились всі біологічні види, що існують на Землі. Відбувається повсякчасне масове вимирання видів. ” 

     З точки зору відомих вчених, таке різноманіття життєво важливо. Біорізноманіття забезпечує населення Землі і предоставляє багато інших „послуг”. А скільки користі людям могли б принести ще не відкриті біологічні види ! Зі скороченням числа біологічних видів скорочуються і наші майбутні можливості. Разом з вимираючими видами ми, можливо, втрачаємо ліки від СНІДу чи раку, або стійкі до вірусів сільгоспкультури. Тому нам потрібно якимось чином вже зараз зупинити знищення біорізноманіття – не лише в ім’я збереження планети, а й заради самих себе. Екосистеми виконують важливі функції, без яких не можливе життя на планеті. Продукування кисню, очистка та фільтрація води, захист ґрунтів від ерозії – все це відбувається за рахунок нормального функціонування екосистем. З економічної точки зору вартість всіх цих „послуг” колосальна. За самими скромними підрахунками вона складає біля 3000 міль’ярдів доларів у рік.
     Біорізноманіття – основа нашого життя, однак зараз ми зіткнулись з його катастрофічним швидким скороченням, яке причаїло у собі загрозу для всього живого нашої планети. Сьогодні людство починає все більше визнавати важливість біорізноманіття, але в той же час воно знищує живу природу в невиданних масштабах. Занепокоєні повсякчасним збіднінням флори та фауни, представники держав та неурядових організацій прийняли Конвенцію про біорізноманіття. В цьому домовленні підкреслюється, що збереження біорізноманіття – справа всього людства. З метою поглиблення знань про біорізноманіття біології вчені зусіх країн оголосили 2001 – 2002 рік Міжнародним роком спостережень за біорізноманіттям. Біолог Дайена Уолл з Колорадського університету (США), що очолює дану програму, говорить: „Вивчення біорізноманіття відчинить перед нами багато нових можливостей: ми виявимо не відомі досі гени та хімічні речовини, які можна використовувати як в хімічния цілях, так і в цілях підвищення врожайності культур чи очищення заражених земель. ” Хоча в плані кардинальних змін було досягнуто деяких успіхів, восновному сили спрямовано на боротьбу із симптомами, а не на ліквідацію їх причин. Людство зараз підійшло до такого кордону, коли час вже не терпить. Рут Патрік з Філадельфійської академії природознавчих наук, кажучи про „ потенційне виснаження біорізноманіття ”, робить такиц висновок: „ Час не чекає Негайні, рішучі дії – запорука успіху ”. Щоб зупинити процес вимирання видів, людське суспільство має в корні змінити своє відношення до нашої планети та її природних ресурсів. Це не може обмежуватися одними лише діями для зниження ущерба, який ми приносимо природі, чи для його відшкодування. Проблеми збереження біорізноманіття не можливо вирішити окремо від крупно масштабних проблем соціального розвитку. Цих цілей можна досягти без кардинальних змін в людському товаристві. В книзі „ Турбота про Землю ” відмічається, що обережне відношення до природи враховує „ зміну у поглядах, методах господарювання, а також в соціальній структурі суспільства.

ЗАБРУДНЕННЯ ПОВІТРЯ

     Близько половини населення Землі дихає повітрям, яке офіційно визнане шкідливим для здоров’я. Згідно проведеним дослідженням забруднення атмосфери є в тій чи іншій мірі причиною загибелі кожного 17-того та інвалідності кожного 24- го жителя Венгрії, а в Китаї смертність від раку легень в міських жителів у шість разів вище ніж у сільських. 

Причини та наслідки.

     Один з основних видів забруднення атмосфери – автомобільний транспорт. У викидах автомобілів знаходяться такі шкідливі речовини як: угарний газ, окиси азоту, тверді частинки та летючі органічні з’єднання. На автотранспорт приходиться 90 % угарного газу, що взагалі викидається в атмосферу. При високих рівнях вмісту у повітрі він викликає сонливість і навіть призводить до смерті. Максимальна кількість викидів регіструється в години пік, причому всередині автомобіля концентрація шкідливих речовин найбільша. Припускають, що двоокис азоту подразнює легені і викликає загострення астми.  

     Тверді частинки, що осідають навколо ( в тому числі на нашому одязі та шкірі ) є складовою частиною забруднень від автотранспорту. Найменші з них ( діаметром до 10 мікрометрів, тобто однієї сотої міліметра ) спроможні проникати глибоко в легені, загострюючи распіраторні захворювання. Значну кількість цих частинок викидають у повітря автомобілі з дизельними двигунами та великі вантажівки. 

     Вихлопні гази дають одну третю вуглекислого газу, що викидається в повітря, сприяють утворенню парникового ефекту, який викликає глобальне потепління. Летючі органічні речовини, такі як поліароматичні вуглеводні та бензол, спонукають утворення смогів. Викиди вуглеводнів є наслідком не повного згорання палива. Це можуть бути гази чи тверді частинки. Бензол ( що потрапляє у атмосферу з вихлопами та випарами з бензобаків та бензоколонок під час заправки автомобілів ) може викликати рак легенів та распіраторні захворювання. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, цей газ настільки небезпечний, що для нього не існує норм гранично допустимої концентрації. Окиси азоту з повітряними масами переміщуються на значні відстані і , з’єднуючись із сіркою, випадають у вигляді кислотних дощів, забруднюючи земляні угіддя, водойми, руйнуючи різні забудови. Окиси азоту можуть також з’єднуватись з твердими частинками не повністю згорівшого палива та угарним газом, утворюючи фотохімічний смог. Спільна реакція вуглеводородів, кисню та окисів азота на сонячне випромінювання приводять до утворення озону.
     Фотохімічний смог ( видима не озброєним оком туманність їдких газів, характерна для таких крупних міст, як Лос – Анджелес та Мехіко ) формується в результаті дії сонячного ультрафіолетового випромінювання на вуглеводороди та окиси азоту. Через температурні інверсії ( коли поверх землі повітря більш холодне ніж в вище лежачих шарах ) смог висить над містом і не розсіюється. Дослідження в США показали, що під час смогів астматики частіше страждають від нападів і потрапляють до лікарень. 

Промислове забруднення.

     Автотранспорт – не єдина причина забруднення повітря. Головним його джерелом є промислові підприємства. Спалювання, наприклад, вугілля на теплових електростанціях супроводжується викидами диму, який містить двоокис сірки та окис азоту. Окрім згаданих вище наслідків, двоокис сірки може викликати звужування дихальних шляхів та загострює різні хвороби. В процесі виробництва пластмас у атмосферу попадають хлороф – торвуглець, які руйнують її озоновий шар. Відрізняючись великою стійкістю, ці гази спроможні накопичуватись і зберігатися в атмосфері до 100 років. Тому, не дивлячись на спроби скоротити викиди, ми ще довго будемо відчувати на собі негативний вплив вже того хлороф – тор вуглецю, який накопичився у атмосфері. 

     При спалюванні великої кількості побутового сміття, яке постійно накопичуєть-ся, виникає дим, у якому знаходяться діоксини. Речовини, які використовуються у хімчистці, містять перхлоретилен, який було внесено спеціалістами до списку „шкідливих для здоров’я забруднювачів повітря ” , які мають канцерогенні властивості.  

Через постійне збільшення забруднення повітря участились випадки госпіта-лізації хворих з астмою. Збільшується захворюваність астмою та іншими распіраторними захворюваннями серед дітей, погіршується стан людей похилого віку, вагітних жінок, людей із захворюваннями серця та легень. Дійшло навіть до того, що лікарі їм радять інколи не виходити на прогулянки.

Необхідні заходи.

     Одним з методів зниження темпів забруднення атмосфери – це очистка палива, а зокрема бензину від шкідливих домішок, таких як свинець, який ушкоджує головний мозок дітей. Правила, введені у 1960 – 70-х роках в Лос – Анджелесі з метою боротьби з нафтохімічним смогом, включає в себе вимогу облаштувати всі автомобілі каталітичними нейтралізаторами вихлопних газів. Але у 1980-х роках здійснення цієї програми уповільнилося, я кількість автомобілів продовжувала зростати. З метою п’ятикратного зменшення забруднення повітря в наступні 20 років у 1989 році в місті ввели нові правила. Фірмам радили, щоб їх службовці по черзі підвозили один одного на роботу. Добре сприймається перехід на чотирьохденний робочий тиждень та роботу на дому. Передбачається поступовий перехід автомобілів з бензину на більш екологічно чисте паливо. Місцеві промислові підприємства також мають знизити викиди в атмосферу. 

Зменшення об’ємів та очистка викидів

     Щоб зменшити викиди в атмосферу у розвинених країнах повсякчасно встанов-люються системи контролю викидів продуктів згорання, недивлячись на велику вартість таких систем. Посилюється контроль над вмістом вихлопних газів, за перевищення норм накладається штраф. Дає результати установка очисних споруд на електростанціях та інших промислових підприємствах. Введення технології десульфуризації димового газу на ТЕС , які працюють на вугіллі, дозволяють значно скоротити вміст двоокису сірки у димі. Комбіноване використання тепла та енергії на промислових підприємствах означає, що тепло, замість того, щоб „йти на вітер” і розсіюватися в атмосфері, буде обігрівати приміщення.  

     Установка каталітичних нейтралізаторів на бензинових автомобільних двигунах дозволить зменшити об’єми викидів у атмосферу оксидів азоту, угарного газу та вуглеводнів більш ніж на 75 %. 

     Необхідність залучати у виробництво більш ефективних і екологічно безпечних технологій визнають зараз у всьому світі. Важливо також вдосконалювати конструкцію автомобільних двигунів і скорочувати число особистого транспорту на дорогах. 

АНТРОПОГЕННИЙ ВПЛИВ НА СВІТОВИЙ ОКЕАН

     Води океану займають дві третини поверхні Землі майже чотирьохкілометровим шаром. Води усіх річок складають 5 % від маси води океану. Океан – колиска життя на Землі і домівка половини існуючих нині типів організмів. Приблизна маса всієї насиляючої океан риби складає 1 млрд. тонн, а це лише одна тридцять шоста частина всієї біомаси океану. Але до чого ж не розумно обходиться людина з цим безцінним скарбом – океаном. 

     Для океана, так як і для атмосфери, найбільшу загрозу нині становить забруднення відходами людської діяльності або, інакше кажучи, його швидке отруєння. Багато вчених розглядають океан як добре збалансований єдиний організм, який має механізми захисту своєї температури, хімічного захисту та живих систем. Забруднення блокує діяльність цих механізмів, що призводить до різких кліматичних коливань, які порушують природні ритми життя водних і наземних організмів, призводять до загибелі морських тварин, рослин і мікроорганізмів та в кінцевому рахунку завдають шкоди самій людині. Відомий норвезький мандрівник Тур Хеєрдал зазначав, що океан за 20 років (1950 – 1970) перетворився на смітник: „ . ми обганяли пластикові посудини, вироби з нейлону, пусті бляшанки, пляшки та консервні банки. Проте особливо кидався в очі мазут .”. Нафта та нафтопродукти є на сьогоднішній день найпоширенішим і найнебезпечнішим джерелом забруднення. Тонна нафти покриває здатна покрити тонкою плівкою 12 км акваторії океана і забруднює майже 1 млн. тонн води. А за рік в моря поступає від 6 до 15 млн. тонн нафти. Щорічно гине третина молодих морських організмів, які в декілька разів більше ніж дорослі особини вразливі до несприятливих факторів. Вже станом на 1980 рік четверта частина світового океану була покрита нафтовою плівкою. Основна причина – катастрофи судноплавства. Лише за 10 років минулого століття зареєстровано більше 250 аварій танкерів, в результаті чого по поверхні океану розлилось 430 тисяч тонн нафти. Крім того неменше забруднюється океан при видобутку нафти з океанського дна. В 1977 році мав місце інцидент в Північному морі: на одній з бурових платформ зненацька забив фонтан нафти, його висота досягала 60 метрів, а щодобове надходження нафти в океан досягало 6 тисяч тонн. 

     Ще одне джерело забруднення океану – скид неочищених відходів. „Самоочищення” нафтових цистерн від залишків пального у відкритому морі (заборонене міжнародними законами, але застосованими з метою економії на плавзасобах, які належать судновласнику) – лише частина отруйного потоку, хоч і доволі значна – 5 – 10 млн. тонн в рік. Але разом з нафтопродуктами в океан буквально виливаються сотні тонн ртуті, міді, свинцю, з’єднань, які входять до складу побутових відходів та тих хімічних речовин, які використовуються в сільському господарстві. Скид відходів призвів до масової загибелі мешканців океану. Відомий дослідник підводних глибин Жак Ів Кусто, повернувшись після довгого мандрування по трьом океанам, в своїй статті „Океан – на шляху до смерті” писав, що за 20 років життя скоротилось на 40 % , а за 50 років назавжди зникло не менше 1500 морських тварин (1970 рік). 

Величезну небезпеку становлять також ядерні та хімічні відходи. По закін-ченню першої світової війни перед відповідними органами країн Антанти постало питання, щодо утилізації запасів трофейної німецької хімічної зброї. Було вирішено утопити його в морі. В кінці другої світової війни ряд капіталістичних країн викинули в прибережжі Німеччини та Данії більш як 20 тисяч тонн отруйних речовин. В 1970 році поверхня води на тому ж місці покрилась дивними плямами. Але куди не безпечнішим виявилося рішення деяких країн аналогічним чином утилізовувати радіоактивні відходи. Небезпека полягає в тому, що якими б безпечними і міцними не були ємності, в яких захоронено відходи, завжди існує небезпека їх розгерметизації в наслідок дії зовнішніх хімічних агентів, великого тиску на морських глибинах, ударів об тверді предмети при штормах та інших причинах.
     Окрім того людина – це хижак по відношенню до живого світу океанів. Їх природні багатства, які раніше вважались невичерпними, як виявилось, зовсім такими не є. Ось що, згідно з журналом „Природознавство”, говорить палеонтолог Нейлс Елдрідж про надмірне використання природних ресурсів: „Сучасні технології роблять рибний промисловість настільки ефективною, що вироблене ним на величезних ділянках океанського дна спустошення входить в порівняння з вирубкою лісу. Застосування цих технологій – справжнє винищення, так як витягання риболовних сітей чи проходження траулера завжди викликають не потрібну смерть морських черепах чи тюленів, а також багатьох не промислових видів риб чи безхребетних.” Говорячи про згубні наслідки вилову креветок, журнал „Нешнл джіогрефік” зазначає, що біля узбережжя Мексиканського заливу зазвичай губиться, заради пару кілограмів креветок, безліч мешканців моря – і перш за все рибний молодняк. Цю, так названу, непотрібну частину улова вважають побічним продуктом, який подекуди перевищує у 4 рази корисний улов. Сучасні океани перетворюються в справжню бійню, де гинуть багато рідких видів тварин. 

     Єдиним способом боротьби з таким „вбивчим” відношенням до океану є усвідомлення людством його незрівнянної ролі в житті на планеті у цілому. З океану пішло життя на планеті, тож, можливо саме там може зародитися ще якась нова його форма. Але при такому відношенні до величі води нічого хорошого від океану для людини очікувати не приходиться. 

Боротьба за врятування планети

     Важко допомогти людині, яка переконана, що в неї немає проблем. Подібно з нашою планетою, аби поліпшити її здоров’я, нам спочатку слід визнати, що вона хвора. Або освіта зробила б видатний поступ у врятуванні планети. Більшість людей нині глибоко розуміють, що земля зубожіла, забруднилась і людям слід щось з цим робити. Небезпека занепаду навколишнього середовища сьогодні більша, ніж загроза ядерної війни. Світові керівники розуміють проблему. Сто вісімнадцять державних керівників з’їхалися 1992 року на Конференцію з питань охорони навколишнього середовища, під час котрої було зроблено певні кроки захистити повітряний басейн і виснажені ресурси землі. Більшість країн підписали угоду про клімат, у котрій вони погоджуються створити систему повідомлення змін у викидах вуглецю з метою заморозити усі його викиди в недалекому майбутньому. Вони теж розглядали способи охоронити біорозманіття планети, тобто загальну кількість видів рослин і тварин. Не було досягнено згоди щодо охорони світових лісів, однак на цій конференції було видано два документи — «Декларація Ріо» і «Порядок денний 21», що містили вказівки, як країни можуть досягти «розвитку, що сприяє екології».
     Учений-еколог Аллен Гаммонд зауважує: «Критичним іспитом стане те, чи дотримуватимуться зобов’язань у Ріо — чи ті сміливі заяви спонукуватимуть до дій у наступних місяцях та роках». 

     А втім, важливий поступ було зроблено 1987 року зі створенням Монреальського протоколу, котрий з’явився в результаті міжнародної угоди поступово припинити викиди хлорфторвуглецевих сполук за вказаний період часу. Чому така затурбованість? Тому що швидке виснаження захисного озонового шару зумовлюється зокрема хлорфторвуглецевими сполуками. Озон у верхніх шарах атмосфери відіграє важливу роль у відфільтровуванні сонячних ультрафіолетових променів, котрі можуть викликати у людини рак шкіри та катаракту. І ця проблема не лише в Австралії. Недавно вчені виявили 8-від-сотковий спад концентрації озону взимку над декотрими помірними регіонами Північної півкулі. Двадцять мільйонів тонн хлорфторвуглецевих сполук уже підносяться в стратосферу. 

     Під загрозою цього катастрофічного забруднення атмосфери світові держави не обмірковували розбіжності своїх поглядів, а вдалися до рішучих заходів. Інші міжнародні акції теж є наступними кроками, щоб охоронити зникаючі види, зберегти Антарктику й контролювати транспортування токсичних відходів. 

     Багато країн вживають заходів, аби очистити свої ріки (нині в англійській річці Темзі знову з’явився лосось), контролювати забруднення повітряного басейну (в містах Сполучених Штатів Америки з найгіршим смогом було зменшено його інтенсивність на 10 відсотків), використовувати нешкідливі для довкілля енергетичні ресурси (80 відсотків будинків в Ісландії огріваються геотермальною енергією) і зберігати своє природне багатство (Коста-Ріка Й Намібія обернули близько 12 відсотків своїх земель у національні парки). Чи ці позитивні кроки свідчать про те, що людство серйозно ставиться до цієї небезпеки? Чи це просто справа часу, аби повернути добре здоров’я нашій планеті? 

     Хоча й людина вже починає розуміти хибність своїх кроків, та їй не так вже й легко поправити їх. Перша трудність полягає в тому, що потрібно багато грошей (принаймні 600 мільярдів доларів СТА щорічно), аби впровадити в дію всебічні плани, розглянуті 1992 року на Всесвітній конференції глав країн і урядів з питань навколишнього середовища й розвитку. Це вимагає справжніх жертв — таких жертв, як, скажімо, менше марнотратити й більше рециклювати сміття, зберігати воду та енергію, користуватися публічним, а не приватним, транспортом і, найважче всього, навчитися думати у глобальних масштабах, а не лише про своє. Джон Карнц Молодший, голова Комітету США з питань відновлення водних екосистем, стисло сформулював цю проблему: «Я оптимістично дивлюся на те, що ми можемо зробити. Я песимістично дивлюся на те, що ми будемо робити».  

Справжня вартість повної очистки така велика, що більшість країн воліють відкладати день розрахунку. У час економічної кризи люди вбачають у заходах охорони довкілля загрозу втратити роботу чи навіть загрозу розвалу економіки. Лицемірні запевнення дешевші, ніж дії. У книжці «Піклування про Землю» (англ.) відгуки порівнюються з «громовицями риторики, після котрих наступають посухи бездіяльності». Але незважаючи на таку млявість, чи не могла б нова технологія, якщо дати час, знайти безболісне оздоровлення усіх недуг планети? Очевидно, що ні.
     У спільній заяві Національної академії наук США й Лондонського королівського товариства відверто визнавалось: «Якщо на даний час передбачення росту населення виявиться точним і вплив людської діяльності залишиться незмінним, то наука й технологія, либонь, не будуть у змозі запобігти невідворотному занепаду навколишнього середовища й дедалі сильнішій вбогості більшості людей світу». 

     Тривожна проблема відходів підприємств атомної промисловості, яким не має місця для захоронення, є лише нагадуванням, що наука не всемогутня. Протягом 40 років вчені шукають безпечних постійних місць сховку для високорадіоактивних відходів. Цей пошук виявився настільки нелегким, що деякі країни, як, наприклад, Італія та Аргентина, дійшли висновку, що не матимуть таких місць захоронення щонайменше аж до 2040 року. Німеччина, най-оптимістична країна в цьому плані, сподівається завершити плани до 2008 року. 

     Чому відходи підприємств атомної промисловості створюють стільки проблем? «Жоден вчений чи інженер не дає повної гарантії, що радіоактивні відходи одного прекрасного дня не почнуть просочуватися у великих кількостях навіть з найнадійніших схронів»,— пояснює геолог Конрад Краускопф. Але незважаючи на ранні застереження про трудність захоронення відходів, уряди й підприємства атомної промисловості жваво продовжують свою політику, сподіваючись, що технологія майбутнього вирішить цю проблему. Але це майбутнє ніколи не настане. 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. В.С.Мурманцев, Н.В.Юшкина – „ Человек и природа: гармония или конфлікт? ” // Москва „Советская Россия”, 1985.
2. Государственний комитет Украинской ССР по охране природы –
„Охрана природы – задача всенародная ” // Киев, Издательство полит.
Литературы Украины, 1987.
3. Журнал „Пробудись! ” // 1996; 2001; 2003.
4. Журнал „Древо познаний” // 2002; 2003.
 

Скачати реферат з екології у форматі doc:

 

3. Шляхи розв’язання екологічної проблеми

Основні шляхи розв’язання екологічної проблеми:

швидкий розвиток і використання основних видів відновлюваної енергії — сонячної та енергії вітру, океанічної та гідроенергії річок;

структурні зміни у використанні існуючих невідновлюваних видів енергії, а саме: зростання частки вугілля в енергобалансі й зменшення — газу та нафти, оскільки запасів цих корисних копалин на планеті менше, а їхня цінність для хімічної промисловості набагато більша;

створення екологічно чистої вугільної енергетики, яка б працювала без викидів шкідливих газів. Це вимагає більших затрат держав на природозаошаджуючі цілі. У США та ФРН на ці заходи витрачалося 2% ВНП, в Японії — 3%, а в колишньому СРСР — 1,2%. Значно скоротилися вони за останні роки в Україні;

вироблення всіма країнами конкретних заходів для дотримання екологічних стандартів, тобто стандартів чистоти повітря, водних басейнів, раціонального споживання енергії, підвищення ефективності своїх енергетичних систем. З цією метою необхідно реформувати податкову, амортизаційну, інвестиційну та інші форми політики. Так, у США прийнято рішення про переведення усього автомобільного транспорту з середини 90-х років на екологічно чисте паливо або електроенергію, введені жорсткі санітарно-гігієнічні норми на питну воду та ін.;

створення і запровадження високоефективного газо-і водоочисного устаткування та контрольних вимірювальних приладів;

нарощування країнами, що розвиваються, власного сировинного господарства, в тому числі галузей, які переробляють сировину. Для розв’язання проблеми голоду в цих країнах треба розширювати посівні площі, впроваджувати передову агротехніку, високопродуктивне тваринництво, високоврожайні культури, використовувати ефективні добрива та засоби захисту рослин тощо;

ведення пошуку ефективних важелів управління процесом зростання народонаселення з метою його стабілізації на рівні 10 млрд. в середині XXI ст.;

припинення вирубування лісів, особливо тропічних, забезпечення раціонального лісокористування, за якого кількість посаджених дерев значно перевищує кількість вирубаних;

формування у людей екологічного світогляду, що дало б змогу розглядати всі економічні, політичні, юридичні, соціальні, ідеологічні, національні, кадрові питання як у межах окремих країн, так і на міжнаціональному рівні насамперед з погляду розв’язання екологічної проблеми, впровадження на всіх рівнях принципів пріоритету екологічних проблем;

нарощування екологічних інвестицій. Так, в Австрії такі інвестиції становлять понад 15% всіх капіталовкладень.

Водночас розрахункова вартість збитків, які наносяться нераціональними діями людини природі, дорівнює майже 5% від вартості ВНП у розвинутих країнах світу, в Україні — 10—15%. А середні витрати на ці цілі — від 0,8 до 1,7%;

вироблення комплексних критеріїв екологічної безпеки та запровадження екологічно безпечних технологій;

використання комплексу економічних важелів управління якістю навколишнього середовища. Таких важелів у 28 країнах Організації економічного співробітництва і розвитку застосовується понад 150, в тому числі понад 80 штрафів і 40 різних субсидій.

(PDF) Некоторые способы решения текущих экологических проблем

Министерство юстиции Экология и экология

Некоторые способы решения текущих экологических проблем

Проблемы

Отправить рукопись | http://medcraveonline.com

Задачи контроля и управления качеством

окружающей среды могут быть реализованы только при использовании автоматизированных, непрерывно работающих

анализаторов загрязнения и автоматизированных систем контроля окружающей среды

.Назначение таких систем

состоит в оперативном снижении загрязнения окружающей среды

на основе постоянного мониторинга и прогноза загрязняющих веществ,

путем оперативных организационно-технических мероприятий и оптимального

планирования долгосрочных мероприятий по охране окружающей среды на

.

рационального распределения имеющихся средств по каждому объекту в случае

их ограниченного количества. Проектирование таких систем

связано с решением комплексных задач разработки новых

методов и средств контроля и управления качеством среды

на основе методологии системного подхода

с широким использованием современных методы математики, кибернетики,

моделирование, информационно-измерительная и компьютерная техника.

Эффективному применению новых методов и средств проектирования

систем контроля и управления препятствует нехватка

систематических материалов в области прикладных исследований

процессов контроля, оценки и прогнозирования их состояния.

Для решения практических задач по охране окружающей среды,

          

измерение и контроль физических величин, которые характеризуют

текущее состояние окружающей среды, и улучшение

достоверность информации, полученной анализаторами качества окружающей среды

. Данные измерений автоматизированных измерительных приборов

для контроля качества окружающей среды содержат

«шума». Наряду с достоверной информацией они содержат неточные

единицы. Это искажает идентичность решения о состоянии

среды. Надлежащая обработка этой информации

         

оптимальное решение о текущем и перспективном состоянии

         

разработка различных аспектов автоматизированного Контроль окружающей среды

систем, таких как системные, технические, информационные, метрологические,

программные, математические — весьма актуальная проблема.

Автоматизированные системы управления окружающей средой используются для

        

         

наиболее развита в современной математической статистике. Однако

          

в целом, разработка новых методов с учетом

      

для управления окружающей средой остается проблематичным.Теория математического моделирования

сформировалась как самостоятельная

           

прошлый век. Его возможности практически неограниченно росли

        

Развитие компьютерной техники. Актуальна разработка

практических моделей процессов загрязнения окружающей среды

, позволяющих использовать их в автоматизированных системах, для системного решения, охраны окружающей среды

, технических и метрологических задач,

.Моделирование открывает широкие возможности для проектирования

 

автоматизированный с учетом технико-метрологических

       

  №

Аналитические измерительные приборы

и их практическое применение также актуальны.

 

Решение указанных проблем на должном уровне очень важно

и приветствуется в журнале.

Подтверждение

Нет.

Конфликт интересов

Нет.

Том 2 Выпуск 7 — 2017

Грузинский технический университет, Грузия

* Автор для переписки: Качиашвили К.Дж., Грузинский технический университет

, Грузия, электронная почта:

Поступила: 30 октября 2017 г. | Опубликовано: 5 декабря

2017

От редакции

От редакции

Технологический прогресс привел цивилизацию к

     

на окружающую среду становится во всем заметном.Это предусматривает

количественных и качественных изменений в окружающей среде. В связи с этим в

возникает актуальная проблема изучения и

анализа текущей ситуации с целью разработки

принципов и средств сохранения окружающей среды в подходящих условиях жизни

. Необходимо иметь адекватную

информацию о качестве окружающей среды для ее изучения,

анализа и управления.Окружающая среда

характеризуется огромным количеством физических, химических и биологических

параметров. Для постоянного контроля этих параметров

необходимо провести множество измерений. Поэтому решение

Образец цитирования: Качиашвили К.Дж. (2017) Некоторые пути решения актуальных экологических проблем. MOJ Eco Environ

Sci 2 (7): 00049. DOI: 10.15406 / mojes.2017.02.00049

Мозговой штурм способов решения экологических проблем? 5 простых способов помочь

В настоящее время мы сталкиваемся с наиболее серьезными экологическими проблемами в истории человечества.Наш климат, планета, жизнь и будущее цивилизации — все в опасности. Хотя масштабы этой мысли могут быть чрезвычайно ошеломляющими, не позволяйте себе чувствовать себя беспомощным, не зная, с чего начать. Небольшие шаги и корректировки в повседневной жизни дадут вам чувство успеха и стремление к большему.

Вот 5 простых способов помочь окружающей среде и побудить других стать более осведомленными об окружающей среде.

Заменить одноразовые предметы на многоразовые

Все, что вы используете и выбрасываете, потенциально может потратить века на свалку.Ниже приведены простые настройки, которые вы можете внести, чтобы уменьшить количество одноразовых предметов в повседневной жизни.

  • Носите собственную многоразовую чашку или бутылку с водой
  • Используйте герметичные многоразовые контейнеры для пищевых продуктов вместо пакетов для сэндвичей и полиэтиленовой пленки
  • Упакуйте безотходный обед: носите посуду, тканевую салфетку и контейнеры в многоразовом пакете для обеда
  • Принесите свои сумки в продуктовый магазин
  • Рассмотрите возможность покупки больших емкостей с вашими любимыми напитками и повторного наполнения бутылок многоразового использования вместо того, чтобы покупать напитки в индивидуальной упаковке
  • Используйте аккумуляторные батареи

Пропуск на бумаге

Мы живем в эпоху цифровых технологий, но подумайте обо всех бумажных изделиях, которые вы используете в повседневной жизни. Эти действия по-прежнему совпадают с повторным использованием и перепрофилированием, хотя для перехода может потребоваться немного больше времени.

  • Присоединяйтесь к библиотеке вместо покупки книг или купите Kindle
  • Печатайте как можно меньше; и, если необходимо, распечатайте с обеих сторон
  • Подарки обернуть тканью и завязать лентой; оба многоразового использования и красивее, чем бумага и липкая лента
  • Прекратите использование бумажных полотенец и возьмите моющиеся салфетки
  • Посмотрите на этикетки, чтобы убедиться, что вы используете только древесину , сертифицированную FSC, и бумажные изделия
  • Вырезанные продукты, произведенные пальмовым маслом компаний , которые способствуют вырубке лесов в Индонезии и Малайзии

Экономия воды и электричества

Советы, которые вы видите ниже, покажутся простыми; однако может потребоваться более глубокое осознание своих бессознательных привычек.

  • Выключайте воду в раковине, когда чистите зубы
  • Поливайте газон утром или вечером; более прохладный воздух вызывает меньшее испарение
  • Выключайте все, что использует электричество, когда оно не используется (лампы, телевизоры, компьютеры, принтеры и т. Д.)
  • Отключайте устройства, когда это возможно; даже когда прибор выключен, он все равно может потреблять электроэнергию
  • Убрать химические вещества из дома; исследовательские компании, использующие ингредиенты растительного происхождения в бытовых чистящих средствах
  • Убрать химикаты вне дома; использовать экологически чистые пестициды и гербициды, которые не загрязняют грунтовые воды
  • Рассмотрите возможность регистрации в компании-производителе возобновляемой энергии, который использует 100% возобновляемую энергию для электроснабжения домов

Поддержка местных и экологически чистых

Вот несколько причин, чтобы начать покупать местные товары:

  • Уменьшает количество пластиковых и бумажных отходов
  • Повышает экономическую эффективность
  • Позволяет оптовые закупки
  • Помогает поддерживать ваших соседей
  • Сохраняет сельхозугодья в общине
  • Развивает местную экономику
  • Использует меньше химикатов как для выращивания, так и для транспортировки

Утилизировать (а затем утилизировать должным образом)

Внедрение привычек утилизации отходов в повседневную жизнь — один из наиболее эффективных способов помочь уменьшить количество отходов на свалках, сберечь природные ресурсы, сохранить среду обитания, уменьшить загрязнение, сократить потребление энергии и замедлить глобальное потепление.

  • Подтвердите, что вы используете подходящие сепарационные контейнеры для вашей семьи в соответствии с местными службами утилизации
  • Не забудьте убедиться, что ваши мешки для мусора переработаны или биоразлагаемы, и всегда разрезайте пластиковые кольца от пакетов с пивом или газировкой, чтобы дикие животные не попали в ловушку
  • Узнайте, что можно, а что нельзя переработать, поскольку не весь пластик и картон приемлемы (например, коробки для пиццы из-за смазки) ( Нажмите здесь, чтобы получить простой 101 )
  • Узнайте, как правильно идентифицировать и утилизировать опасные отходы ( Нажмите здесь, чтобы узнать больше )

Потратьте время на то, чтобы просто прочитать эту статью о способах решения экологических проблем — это шаг вперед к тому, чтобы лучше понять потребности вашей среды.Сейчас вы предпринимаете действия, и каждое изменение — большое или маленькое — окажет влияние.

Если вы уже принимаете меры по приведенным выше предложениям, см. Дополнительные советы и идеи ниже:

  • Добавьте эти простые списки в свой цифровой контрольный список и выбирайте по одному, чтобы приступить к делу. Примерно через неделю вычеркните его из списка и переходите к следующему. Не забудьте похлопать себя по спине! Вы только что изменили свой образ жизни!
  • Найдите удобный компромисс для своей жизни.Купите пачку доступных по цене тряпок многоразового использования и дайте им определенное назначение. Например, возможно, вы всегда чистите столешницу бумажными полотенцами; вместо этого попробуйте вытереть их тканевыми полотенцами.
  • Не забывайте выделять свои успехи и делиться ими с другими! #savetheplanet
  • Рассчитайте свой экологический след, чтобы увидеть, какое влияние один человек оказывает на мировые ресурсы, и внесите соответствующие поправки.
  • Считайте экологически ориентированную карьеру одной из четырех лучших экологических должностей будущего.

Хотите узнать больше о Unity College: Distance Education? Свяжитесь с нами, заполнив эту форму, позвонив нам по телефону: (207) 509-7155 или отправив нам электронное письмо по адресу: online@unity. edu.

решений экологических проблем: Школа экологической устойчивости: Университет Лойола, Чикаго

Курсы

«Решения экологических проблем» (STEP) объединяют студентов, преподавателей, сотрудников и партнеров в сообществе для обсуждения и действий по продвижению устойчивости.Курсы STEP знакомят студентов с проблемами окружающей среды с помощью междисциплинарного подхода и развивают лидерские ценности, навыки и способности, привлекая студентов к коллективным проектам, ориентированным на решение .

STEP начал свою деятельность в 2007 году с курса по биодизелю. Студенческие проекты STEP: Biodiesel в течение нескольких семестров привели к созданию современной лаборатории Searle Biodiesel Lab. Курсы STEP в настоящее время чередуются по трем темам: продовольственные системы, вода и климатические меры.

Курсы STEP уникальны по дизайну

Пять предпосылок информируют проект курса STEP:

  1. Экологические проблемы сложны и многодисциплинарны.
  2. Действия, ориентированные на решение, происходят в разных социальных масштабах.
  3. Решение экологических проблем требует понимания и развития навыков
    во многих аспектах обучения.
  4. У учащихся разные сильные и слабые стороны, интересы и стиль обучения
    .
  5. Обучение происходит через опыт.

Для решения этих вопросов в курсах STEP используется междисциплинарная и экспериментальная педагогика.

Междисциплинарный : S студенты исследуют экологический, исторический, социальный, политический и экономический контексты экологических проблем в глобальном масштабе.

  • Студенты слушают лекции преподавателей по многим дисциплинам и слушают местных новаторов.
  • Чтения предоставляют дополнительный контекст для проблем, которые они изучают.
  • Обсуждения позволяют студентам задавать вопросы, совместно изучать идеи, слышать мнения своих сверстников и повышать их понимание проблемы.
  • Задания по рефлексивному письму помогают учащимся обобщить свой опыт и понимание.

Опытный: В этом практическом курсе студенты развивают свои способности в решении экологических проблем.

  • Студенты участвуют в лабораторных занятиях для развития практических навыков.
  • Экскурсии позволяют студентам наблюдать и общаться с практикующими.
  • Студенты участвуют в семестровых исследовательских проектах, проводимых в небольших группах под руководством преподавателей, сотрудников или наставников сообщества, которые продвигают решения в местном масштабе. Затем студенты представляют результаты своих проектов на публичном форуме.

Студенческие проекты приводят к устойчивым результатам

В небольших группах под руководством наставника студенты разрабатывают местные решения с помощью таких проектов, как:

  • Дизайн сада, благоприятный для опылителей,
  • производство комнатных микрозелени и рассады,
  • программа здорового питания после уроков,
  • водный аудит, и
  • Управление ливневыми водами.

Некоторые проекты STEP катализируют долгосрочные действия по обеспечению устойчивости и со временем становятся институционализированными. Взгляните на эти проекты STEP, реализованные нашими студентами и принятые SES.

Биодизель: Студенты STEP изучали производство биодизеля из отработанного растительного масла в проектах, связанных с химией, бизнес-планированием, просветительской деятельностью и написанием предложений. Сегодня лаборатория Searle Biodiesel Lab производит 10 000 галлонов биодизеля и 1 500 галлонов BioSoap, собирая использованное кулинарное масло у более чем дюжины институциональных партнеров по всему городу Чикаго.

UnCap Loyola: Эта двухлетняя кампания, проводимая Студенческим экологическим альянсом, началась с обеспокоенности студентов STEP по поводу приватизации воды и привела к запрету в кампусе продажи бутилированной воды и установке 50 станций заправки воды.

Фермерский рынок: Разработанный и спланированный студентами, фермерский рынок Лойолы увеличивает доступ к свежим, недорогим, местным продуктам питания в районе Роджерс-Парк, поддерживая мелких производителей, использующих экологически безопасные методы.

Результаты STEP в трансформирующем обучении

Помимо понимания содержания , продемонстрированного в заданиях, студенты сообщают о развитии или укреплении навыков , важных для карьеры в области устойчивого развития. К ним относятся:

  • адаптация к неожиданным изменениям,
  • общение (презентация, письмо, нетворкинг),
  • сотрудничество / командная работа,
  • запросов / исследований / обобщения информации и
  • проектный менеджмент.

Разрешение экологических конфликтов | Бионаука

Спор из-за поврежденной ураганом дороги в Национальном лесу Гумбольдт-Тойябе на северо-востоке Невады имел все признаки того, что превратился в уродливый. Речь шла о том, должна ли Лесная служба США ремонтировать дорогу, которая обеспечивала единственный автомобильный въезд в заповедную зону Джарбидж. Но ремонт дороги может повредить качество воды в Джарбидж-Крик, тем самым поставив под угрозу исчезающую рыбу. Вместо этого Лесная служба решила закрыть дорогу.Это решение возмутило местных жителей, многие из которых восприняли заключение Службы как еще один пример властного федерального правительства, говорящего им, что им делать с их землей. Хотя округ утверждал, что ему принадлежит дорога, люди все же в знак протеста отправили к зданию суда 10 000 лопат и арендовали бульдозеры и другое оборудование, чтобы самостоятельно отстроить дорогу. В офис местного лесничего даже взорвали бомбу.

«Это был очень спорный вопрос», — отмечает недооцененный Кирк Эмерсон, директор американского Института разрешения экологических конфликтов в Тусоне, штат Аризона.Федеральный окружной суд штата Невада обратился в Институт США с просьбой помочь разрешить спор. Эмерсон и ее сотрудники изучали различные позиции, вели переговоры со всеми сторонами об условиях переговоров, принимали административные меры и помогали сторонам в выборе посредника. В конце концов, после нескольких явлений в суд, политических споров и дальнейших интенсивных переговоров Лесная служба согласилась признать право собственности округа на дорогу, и округ пообещал полностью соблюдать законы об охране окружающей среды при ее ремонте и содержании.

«Мы обеспечиваем справедливый и сбалансированный контекст для достижения реальных соглашений, которые могут быть реализованы», — говорит Эмерсон о роли Института США в урегулировании экологических споров, подобных спору в Неваде. «Мы предлагаем продуманный, новый подход к решению экологических проблем. Мы можем помочь посадить стороны за стол переговоров и помочь им увидеть точки зрения друг друга. Доставить их туда — это 80 процентов работы ».

Хотя пока не все используют его, государственные учреждения, частные компании, экологические группы, землевладельцы и частные лица все чаще обращаются к разрешению экологических конфликтов.Методы достижения консенсуса используются для решения вопросов, которые ранее часто становились предметом длительных и спорных политических, юридических или общественных кампаний. «Мы видели, как [экологические] проблемы встают перед нами и создают тупик в Конгрессе и судах», — говорит сенатор Джон Маккейн (республиканец от штата Аризона), спонсор закона 1998 года о создании Института США. «Должен был быть лучший способ решить эти проблемы».

Разрешение экологических конфликтов представляет собой лучший способ, — говорит Элеонора Винзор, президент посреднической фирмы Winsor Associates в Вашингтоне, округ Колумбия.Этот процесс «обеспечивает форум, где люди могут собраться вместе и помочь сформировать проект», — говорит Винзор. «Когда это работает, [разрешение конфликта] может помочь в достижении лучшего проекта с меньшим сопротивлением, потому что оно принимает во внимание потребности людей. Это очень мощная демократическая сила ».

Подходы к достижению консенсуса могут применяться к спорам о том, где разместить линии электропередач, электростанции или очистные сооружения, например, говорит Лоуренс Сасскинд, профессор городского и экологического планирования Массачусетского технологического института и директор MIT – Гарвардская программа общественных споров.Эти подходы, используемые для решения местных, региональных или даже национальных вопросов, могут привести к заключению соглашений, которые впоследствии могут быть приняты в качестве закона или приняты судами. По словам Сасскинд, разрешение споров не может заменить политический процесс, но может его дополнить.

Разрешение экологических конфликтов работает лучше всего, утверждает Винзор, когда стороны в споре признают, что компромисс может работать лучше не только для них, но и для общества. Он также работает лучше всего, когда расходы на посредничество разделены между сторонами, а не являются единоличной ответственностью одной из сторон.И это работает лучше всего, когда посредник, фасилитатор или другой сторонний организатор признается всеми сторонами как беспристрастный и независимый. «Посредничество может помочь очень отчужденным и поляризованным сторонам найти точки соприкосновения, а не демонизировать друг друга», — говорит Джон Бикерман, юрист и основатель Bickerman Dispute Resolution из Вашингтона, округ Колумбия.

С другой стороны, разрешение конфликтов не всегда является избранным средством решения проблем, связанных с окружающей средой, землепользованием или природными ресурсами. Некоторые стороны в споре могут использовать посредничество или переговоры для того, что Винзор называет «прикрытием» для закулисных политических и юридических маневров или для получения общественной поддержки своей позиции.Одна сторона может захотеть создать юридический прецедент, чего не может достичь согласованный компромисс. Фактически, разрешение конфликта вряд ли сработает, когда одна сторона чувствует, что может одержать юридическую, политическую победу или победу в связях с общественностью, и поэтому не видит причин для компромисса.

Кроме того, согласовать ценности труднее, чем согласовать интересы. «Любой контроль над волками не удовлетворит людей, которые верят, что волки имеют право находиться там», — говорит Кристофер Мур, партнер и специалист по урегулированию конфликтов в CDR Associates, фирме в Боулдере, Колорадо.Более того, переговоры могут быть трудными, если не невозможными, когда одна сторона рассматривает другую как врага и идет на компромисс как предательство. Другими словами, говорит Эмерсон, разрешение экологических конфликтов «не панацея».

Хотя никто не знает, когда впервые было применено разрешение конфликтов в экологических спорах, эта практика получила широкое распространение в 1980-х годах, говорит Сасскинд. Он был учрежден в 1990 году, когда Конгресс принял Закон об урегулировании административных споров и Закон о переговорах о регулировании.Эти два закона были объединены в повторную авторизацию 1996 года, которая потребовала от всех правительственных ведомств и агентств США назначить альтернативного должностного лица по разрешению споров и принять политику для реализации процесса внутри страны.

В тот же период, добавляет Сасскинд, около двух десятков штатов создали бюро по разрешению экологических споров. В настоящее время несколько сотен штатных посредников, переговорщиков, фасилитаторов и других профессионалов занимаются разрешением экологических конфликтов, большинство из которых работают в некоммерческих компаниях, юридических фирмах и университетах. Целая тысяча других может сделать хоть какую-то работу по разрешению конфликтов. Институт разрешения экологических конфликтов США поддерживает национальный список из почти 200 профессиональных посредников, с помощью которых каждый может найти беспристрастного переговорщика.

Институт США действует в рамках федеральной программы в рамках Фонда стипендий и выдающихся достижений Морриса К. Удалла в национальной экологической политике. Фонд Удалла — один из пяти фондов, учрежденных Конгрессом, которые входят в состав федерального правительства, но не зависят друг от друга и от других правительственных ведомств и агентств США.Фонд Удалла стремится способствовать более глубокому пониманию окружающей среды, общественных земель и природных ресурсов, а также дел коренных американцев. Это делается в основном за счет стипендий для студентов, докторантов и стажировок для студентов из числа коренных американцев.

По закону Институт США стремится разрешать экологические споры с участием федерального агентства (или любые экологические и природные ресурсы, вызывающие озабоченность государства), расширять надлежащее использование разрешения экологических конфликтов в качестве метода посредничества в спорах и сокращать количество споры путем разработки процесса достижения консенсуса для решения проблем на ранних этапах принятия экологических решений. Приоритет отдается спорам с участием более чем одного федерального агентства, особенно в случае конфликта между агентствами, и проблемам, касающимся высокотехнологичных или научных вопросов.

С января 1999 года Институт США рассмотрел более 100 случаев в 30 штатах и ​​округе Колумбия. Обычно институт предлагает имена профессиональных посредников или фасилитаторов, внесенных в его национальный реестр. В некоторых случаях сотрудники института помогали сторонам разработать процессы для достижения соглашения без внешнего посредничества.В других спорах он помог объединить заинтересованные стороны и правительственных чиновников таким образом, чтобы все стороны узнали точки зрения друг друга и юридические ограничения. Чаще всего Институт США участвует в экологических спорах по запросу государственного органа или федерального судьи.

Возьмите случай проблем, связанных со стадами бизонов и лосей на северо-западе Вайоминга. Служба охраны рыболовства и дикой природы США, Служба национальных парков, Служба лесов и Департамент охоты и рыбного хозяйства штата Вайоминг готовились принять планы управления стадами в национальных парках Йеллоустон и Гранд-Тетон, национальном заповеднике лосей и национальном лесу Бриджер-Тетон. Перед этим в 1999 году агентства попросили Институт США провести оценку ситуации, чтобы помочь им разработать способы вовлечения общественности в процесс планирования. Оценка ситуации используется для определения решений проблем без официального посредничества или переговоров.

Содержание бизонов и лосей в районе Большого Йеллоустона вызвало споры, поскольку дикие животные переносят бруцеллез — болезнь, которая может передаваться крупному рогатому скоту, вызывая прерывание беременности у коров.Владельцы ранчо за пределами национальных парков, лесов и дикой природы отстреливали пораженных бизонов, которые бродят по частным или государственным землям. Группы по защите прав животных выступили против убийств. Когда суд приказал федеральному правительству подготовить второе, более полное заявление о воздействии на окружающую среду, Министерство внутренних дел попросило Институт США рассмотреть эти вопросы.

Группа оценки, состоящая из членов Института США, Университета Вайоминга и Института Меридиан в Денвере, штат Колорадо, посетила встречи агентств и другие встречи, определила круг проблем и затронула интересы, а также запросила комментарии у всех заинтересованных сторон. Команда определила цели, разделяемые владельцами ранчо, защитниками окружающей среды и другими людьми, интересующимися этой проблемой. К ним относятся, по словам Эмерсона, видение здоровых диких стад, признание национального значения животных, изменение того, как агентства управляют стадами и взаимодействуют друг с другом, а также потребность в дополнительной научной информации, на которой основываются планы управления. . Следовательно, институт и его партнеры рекомендовали, чтобы общественность имела прямой вклад в планирование управления стадами, более широкий доступ к технической информации, возможность взаимодействия с учеными и представительство в группах планирования, изучающих альтернативные планы управления.

Между тем продолжающийся спор вовлек Институт США ближе к дому. Спор касается целевого диапазона, которым управляет Tucson Rod and Gun Club в зоне отдыха Каньона Сабино, части национального леса Коронадо в горах Санта-Каталина. Каньон Сабино — одно из самых популярных мест в пустыне Сонора для туристов и местных жителей Аризоны. Лесная служба США приостановила стрельбу по стрельбищу клуба, которому уже полвека, в 1997 году из соображений безопасности и совместимости, к большому удовольствию многих домовладельцев, туристов и защитников окружающей среды поблизости.В ответ оружейный клуб и его сторонники обжаловали решение Лесной службы, подали иск и заручились поддержкой делегации Конгресса Аризоны и законодателей штата, действия, которые могли вызвать споры по этому поводу на долгие годы.

Лесная служба попросила Институт США выступить в качестве беспристрастного внешнего посредника, чтобы помочь разрешить спор. Под вопросом были и остаются вопросы о шуме, опасных материалах и о том, следует ли по-прежнему располагать стрельбище на территории, которая сейчас является густонаселенной.После более чем года переговоров оружейный клуб согласился представить предложения по очистке и сдерживанию всех пуль в пределах досягаемости, но Лесная служба отклонила их как неадекватные. Осенью прошлого года оружейный клуб представил новые предложения, но большинство из них также было отклонено. Несмотря на то, что споры утихли, будущее ареала остается неопределенным, говорит Джон МакГи, руководитель Национального леса Коронадо.

Не во всех экологических спорах участвует Институт США. В одном случае, вызвавшем серьезные споры и заголовки, CDR Associates попросили помочь урегулировать спор по поводу использования воды из рек Америк и Сакраменто в Калифорнии.По словам Кристофера Мура из CDR, проблемы заключаются в том, может ли муниципальный округ Ист-Бэй (EBMUD) брать воду из реки Американ для использования в районе Окленда, в каком количестве, с каких участков и в какое время года. Американец течет на запад от гор Сьерра-Невада в восточной Калифорнии до города Сакраменто, где впадает в реку Сакраменто по пути к заливу Сан-Франциско.

Правительство города и округа Сакраменто, а также местные защитники окружающей среды выступили против планов по забору воды из реки Американ.Они утверждали, что более низкий уровень воды уменьшит возможности для отдыха, нанесет вред лососям и приведет к высыханию реки во время засухи. EBMUD заявил, что его выбор ограничен стандартами качества воды, установленными Агентством по охране окружающей среды США в соответствии с Законом о чистой воде.

После почти десятилетних юридических и политических споров Мур разработал компромисс, согласно которому EBMUD откажется от планов по забору воды American River. Вместо этого коммунальное предприятие получало воду из реки Сакраменто всего в нескольких милях вниз по течению от того места, где к нему присоединился американец.Ранее коммунальное предприятие отклонило эту альтернативу, потому что стандарты качества воды EPA требовали, чтобы она обрабатывала воду Сакраменто, но не воду American River. Однако теперь новые стандарты EPA требуют, чтобы коммунальные предприятия обрабатывали воду из обеих рек одинаково. Хотя первоначальные иски были отклонены после заключения соглашения, проблема не может быть решена полностью. Некоторые местные экологи подняли вопросы о последствиях забора воды из реки Сакраменто. «Мы можем вернуться к переговорам», — говорит Мур.

В другом месте, примерно в 1650 милях к юго-востоку, аналогичные проблемы втянули посредников в спор, касающийся водоносного горизонта Эдвардса-Тринити, основного источника муниципальной воды в районе Сан-Антонио, штат Техас. В 2000 году Геологическая служба США попросила Джона Флеминга, заместителя директора Центра разрешения споров по вопросам государственной политики при Школе права Техасского университета в Остине, помочь в реализации его исследовательских планов. Геологическая служба США проводит геологические и экологические исследования, которые, среди прочего, могут повлиять на то, сколько, где и для каких целей забирается вода из водоносного горизонта Эдвардса – Тринити.

Речь идет, по словам Флеминга, о конкурирующем муниципальном и сельскохозяйственном использовании воды из водоносного горизонта. Более активное использование водоносного горизонта может снизить уровень воды. Это, в свою очередь, может привести к высыханию природных источников и поставить под угрозу существование живущих в них животных, включая несколько видов редких и находящихся под угрозой исчезновения саламандр. Флеминг возглавлял группу фасилитаторов, которые работали с Геологической службой США над созывом встреч с заинтересованными сторонами, чтобы помочь агентству определить исследовательские проекты. В процесс были встроены возможности разрешать потенциальные конфликты путем переговоров до того, как они перерастут в судебные иски.«Мы думаем, что это может быть моделью для других агентств», — говорит он.

Еще предстоит увидеть, помогут ли и в какой степени эти виды посредничества, переговоров и содействия разрешать экологические споры и удерживать их от рассмотрения в политической и судебной системах. Со своей стороны сенатор Маккейн остается осторожным. «Еще рано говорить, — говорит он. С другой стороны, Эмерсон из Института разрешения экологических конфликтов США уверен, что эти подходы помогут. Она утверждает, что теперь общество осознает, насколько сложны природные системы и что конкурирующие интересы должны объединиться, чтобы защитить их.Это требует более осторожных и вдумчивых подходов к поиску решений споров на основе консенсуса.

По крайней мере, некоторые другие согласны. Разрешение конфликтов представляет собой «вершину некоторых действительно инновационных способов решения некоторых из самых острых экологических проблем», — говорит Роберт Каннингем, заместитель директора по планированию Лесной службы. «Мы получаем 400–500 исков в год. Разрешение экологических конфликтов позволяет нам делать более разумный выбор в отношении природных ресурсов более рациональным образом. Мы можем заниматься экологическим планированием без войны различных интересов.Мы можем работать вместе, чтобы достичь договоренностей ».

Подход к разрешению споров, основанный на консенсусе, — «лучший способ добиться результата», — добавляет Уильям Холл, специалист по разрешению конфликтов Агентства по охране окружающей среды США. По словам Холла, этот процесс позволяет EPA и другим правительственным агентствам принимать более обоснованные экологические решения быстрее, с меньшими затратами и с более устойчивыми результатами, поскольку затронутые интересы и широкая общественность являются частью процесса принятия решений.

Может быть.Но Мур из CDR сравнивает разрешение экологических конфликтов с приливами и отливами на берегу океана. По его словам, все зависит от того, какая администрация находится у власти и кто возглавляет отдельные государственные учреждения. Со своей стороны, Эмерсон надеется, что практика набирает обороты. «Люди начинают видеть положительные результаты двух десятилетий экологического посредничества», — говорит она. «Мы можем выстраивать отношения между госструктурами и землевладельцами. Мы можем заставить людей разговаривать друг с другом.Мы можем помочь разрешить конфликты между полномочиями, мандатами и миссиями ».

Кирк Эмерсон, директор Института США по разрешению экологических конфликтов в Тусоне, штат Аризона. Фотография: Том Спитц

Кирк Эмерсон, директор Института США по разрешению экологических конфликтов в Тусоне, штат Аризона. Фотография: Tom Spitz

Дейл Киз, старший менеджер программы и посредник Института США, обсуждает вопросы, касающиеся разрешения экологических конфликтов, со стипендиатами Удалла. Фотография: Том Спитц

Дейл Киз, старший менеджер программы и посредник Института США, обсуждает вопросы, касающиеся разрешения экологических конфликтов, со стипендиатами Удалла. Фотография: Tom Spitz

Вид на Тусон из устья каньона Сабино, с юга и запада на горы Тусон. На снимке, состоящем из комбинации снимков, изображен терновник в пустыне Сонора, горы Тусон вдалеке справа и горы Санта-Рита прямо впереди.Слева видна дальность стрельбы Tucson Rod и Gun Club с поднятыми уступами. Фотография: Уолт Киз, Национальная лесная служба Коронадо

Вид на Тусон из устья каньона Сабино, с юга и запада на горы Тусон. На снимке, состоящем из комбинации снимков, изображен терновник в пустыне Сонора, горы Тусон вдалеке справа и горы Санта-Рита прямо впереди. Слева видна дальность стрельбы Tucson Rod и Gun Club с поднятыми уступами.Фотография: Уолт Киз, Национальная лесная служба Коронадо,

.

Около 1,5 миллиона посетителей в год проходят в пределах 400 футов от целевого диапазона Tucson Rod and Gun Club в каньоне Сабино. Здесь вид на людей, карабкающихся по скалам вдоль ручья Сабино, который, в отличие от большинства ручьев в пустыне Сонора сегодня, имеет воду круглый год, за исключением продолжительных засух. Фотография: Эли Куриэль, Национальная лесная служба Коронадо

Около 1,5 миллиона посетителей в год проходят в пределах 400 футов от целевого диапазона Tucson Rod and Gun Club в каньоне Сабино.Здесь вид на людей, карабкающихся по скалам вдоль ручья Сабино, который, в отличие от большинства ручьев в пустыне Сонора сегодня, имеет воду круглый год, за исключением продолжительных засух. Фотография: Эли Куриэль, Национальная лесная служба Коронадо,

.

Заметки автора

© 2002 Американский институт биологических наук

Три экологических проблемы и способы борьбы с ними — Охрана окружающей среды

Три проблемы окружающей среды и способы борьбы с ними

Вот уже много лет люди плохо обращаются и загрязняют саму окружающую среду, которая их поддерживает. Но всеобщая забота об окружающей среде может быть настолько непреодолимой, что люди не знают, что им делать и с чего начать.

  • Эрих Лоусон
  • 25 ноября 2019 г.

Вот уже много лет люди плохо обращаются с окружающей средой и загрязняют ее. Но всеобщая забота об окружающей среде может быть настолько непреодолимой, что люди не знают, что им делать и с чего начать.

Список проблем, связанных с окружающей средой, можно продолжать, но есть три основных, которые влияют на большинство из них в целом: глобальное потепление и изменение климата; загрязнение воды и закисление океана; и потеря биоразнообразия.Эти три проблемы требуют немедленного внимания и активных действий с нашей стороны, чтобы обеспечить сохранение единственной пригодной для жизни планеты, которую мы называем своим домом. И сосредоточение внимания на этих трех основных темах окажет влияние на ряд более мелких экологических проблем, таких как неэффективные системы переработки и пищевые отходы.

Давайте рассмотрим три основных экологических проблемы и некоторые решения, которые могут помочь с ними бороться:

Глобальное потепление и изменение климата
Деятельность человека сделала глобальное потепление и изменение климата глобальной угрозой.Повышение уровня CO2 и других парниковых газов вызвало повышение средних глобальных температур, экстремальные погодные явления, повышение уровня моря и другие негативные изменения. Эти изменения прямо или косвенно влияют на все формы жизни. Загрязнение воздуха, земли и воды из-за чрезмерного обезлесения, индустриализации и переполнения свалок, которое выделяет CO2 и увеличивает выбросы парниковых газов, — все это главные причины этих экологических проблем. Вот несколько эффективных решений этих проблем:

  • Инвестировать и поощрять производство экологически чистых технологий
  • Коммерческие и жилые здания должны стремиться к достижению нулевого уровня выбросов или отходов
  • Улучшите уплотнение мусора на свалках с помощью умных технологий, таких как стационарные компакторы, которые помогают освободить место для других строительных целей. Он поставляется с разной емкостью и конфигурацией для обработки разного объема мусора
  • Увеличивать лесной покров, восстанавливать морские травы и увеличивать использование сельскохозяйственных покровных культур для снижения количества CO2 в атмосфере.

Глава 1 ~ Экосистемы и человек — Наука об окружающей среде

  1. Дайте определение науке об окружающей среде и отделите ее от связанных областей, таких как исследования окружающей среды, экология и география.
  2. Объясните сложность Вселенной через иерархическую структуру, которая включает рассмотрение Земли, жизни и экосистем в различных масштабах.
  3. Определите ключевые принципы экосистемного подхода к сохранению природных ресурсов.
  4. Опишите, как экологические стрессоры и нарушения могут влиять на виды и экосистемы.
  5. Объясните историю эволюции человеческой культуры с точки зрения возрастающей способности справляться с экологическими ограничениями, связанными с наличием природных ресурсов и другими аспектами экономического развития.
  6. Перечислите по крайней мере три способа, которыми люди напрямую влияют на условия окружающей среды.
  7. Определите четыре широких класса экологических ценностей.
  8. Опишите пять важных мировоззрений.
  9. Разберитесь в разнообразных проблемах экологического кризиса, разделив их на три категории и приведя несколько примеров в рамках каждой из них.
  10. Обсудите влияние человека на окружающую среду в зависимости от двух основных факторов: увеличение численности населения и интенсификация образа жизни (влияние на душу населения).
  11. объясняют разницу между экономическим ростом и экологически устойчивым развитием.
  1. причины и следствия быстрого увеличения численности населения
  2. Использование и истощение природных ресурсов
  3. Ущерб, причиненный загрязнением и нарушениями, включая угрозу биоразнообразию
  1. Насколько велико будет человеческое население в Канаде или на Земле через 50 или 200 лет?
  2. Как можно интегрировать использование ископаемого топлива в устойчивую экономику, учитывая тот факт, что это невозобновляемые ресурсы, которые не восстанавливаются?
  3. Как мы можем добывать возобновляемые ресурсы (у которых есть потенциал к регенерации) способами, которые не ухудшают их запасы, такие как треска в Атлантической Канаде, дикий лосось в Британской Колумбии, пшеница и другие зерновые в провинциях Прерии, а также лесные ресурсы по большей части страны?
  4. Какой экологический ущерб наносят различные виды загрязнения, такие как кислотные дожди, озон, пестициды и диоксид серы, и как можно предотвратить или устранить эти эффекты?
  5. Влияет ли влияние человека на глобальный климат, и если да, то каковы причины и последствия этого эффекта?
  6. Где и как быстро виды и естественные среды обитания оказываются под угрозой исчезновения или исчезают и как можно предотвратить эти бедствия?
  1. Добыча, переработка и использование невозобновляемых ресурсов, таких как ископаемое топливо и металлы, способами, которые не причиняют неприемлемого экологического ущерба, а также в некоторой степени сдерживают их истощение (например, путем повторного использования определенных материалы)
  2. Сбор биологических ресурсов и управление ими, например, в сельском, рыбном и лесном хозяйстве, таким образом, чтобы они могли полностью восстановиться, чтобы их запасы могли поддерживаться в будущем
  3. Рост возобновляемых источников энергии, таких как различные формы солнечной энергии (включая топливо из биомассы, гидроэлектроэнергию, фотоэлектрическую энергию и ветер), как способ замены невозобновляемых ископаемых видов топлива и, тем самым, повышения устойчивости энергетики
  4. Предотвращение и устранение экологического ущерба, например, связанного с находящимся под угрозой биоразнообразия, деградировавшими землями или водами, а также регулированием парниковых газов

Рисунок 1.2. Иерархическая организация Вселенной.

  1. отдельные организмы, которые являются генетически и физически дискретными живыми существами
  2. популяций или особей одного и того же вида, которые встречаются вместе во времени и пространстве
  3. сообществ или популяций различных видов, также встречающихся одновременно в одном месте и в одном месте
  4. ландшафтов и морских пейзажей (в совокупности это экопейзажи), которые представляют собой пространственную интеграцию различных сообществ на больших территориях
  5. и биосфера в целом, состоящая из всей жизни и экосистем на Земле
  • открытие способов создания улучшенного оружия для охоты на животных
  • Одомашнивание собаки, что также значительно облегчило охоту
  • одомашнивание огня, которое давало тепло и позволяло приготовить более усвояемую пищу
  • способов выращивания и одомашнивания растений и домашнего скота, что привело к значительному увеличению доступности продуктов питания
  • методов обработки необработанных металлов в инструменты, которые были намного лучше тех, что сделаны из дерева, камня или кости. Скорость новых открытий со временем значительно возросла.Более поздние технологические революции включают следующее:
  • способы использования машин и энергии для выполнения работы, ранее выполнявшейся людьми или тягловыми животными
  • Дальнейшие достижения в области одомашнивания и выращивания растений и животных
  • открытий в медицине и санитарии
  • выдающихся достижений в области технологий связи и обработки информации
  • Население

    В 2015 году численность населения превышала 7 человек.3 миллиарда, в том числе около 34 миллионов в Канаде. На глобальном уровне человеческое население увеличивается из-за превышения коэффициента рождаемости над коэффициентом смертности. Недавний взрывной рост населения и бедность такого большого числа людей являются основной причиной экологического кризиса. Прямо или косвенно большой рост населения приводит к обширному обезлесению, расширению пустынь, деградации земель из-за эрозии, нехватке воды, изменению регионального и глобального климата, угрозе исчезновения видов и другим серьезным экологическим проблемам.Взятые вместе, эти повреждения представляют собой изменения в характере биосферы, которые столь же катастрофичны, как и крупные геологические события, такие как оледенение. Мы обсудим человеческую популяцию более подробно в главах 10 и 11.

  • ресурсов

    Можно выделить два вида природных ресурсов. Невозобновляемый ресурс присутствует в конечном количестве. Поскольку эти ресурсы извлекаются из окружающей среды в процессе, называемом добычей, их запасы неумолимо сокращаются, и поэтому они доступны во все меньших количествах для будущих поколений.Невозобновляемые ресурсы включают металлы и ископаемое топливо, такое как нефть и уголь. Напротив, возобновляемые ресурсы могут восстанавливаться после сбора урожая и, при правильном управлении, могут обеспечить постоянное снабжение. Однако, чтобы ресурс был возобновляемым, его способность к регенерации не может быть нарушена чрезмерным сбором урожая или ненадлежащими методами управления. Примеры возобновляемых ресурсов включают пресную воду, биомассу деревьев, сельскохозяйственных растений и домашнего скота, а также промысловых животных, таких как рыба и олени.В конечном счете, устойчивая экономика должна поддерживаться возобновляемыми ресурсами. Однако слишком часто потенциально возобновляемые ресурсы не используются ответственно, что затрудняет их возобновление и представляет собой разновидность добычи полезных ископаемых. Тематика природных ресурсов подробно рассмотрена в главах 12, 13 и 14.

  • Качество окружающей среды

    Эта предметная область посвящена антропогенному загрязнению и нарушениям и их влиянию на людей, их экономику, другие виды и природные экосистемы.Загрязнение может быть вызвано газами, выбрасываемыми электростанциями и транспортными средствами, пестицидами или нагретой водой, сбрасываемой в озера. Примеры беспокойства включают сплошные рубки, рыболовство и лесные пожары. Последствия загрязнения и беспокойства для биоразнообразия, изменения климата, доступности ресурсов, рисков для здоровья человека и других аспектов качества окружающей среды рассматриваются в главах 15–26.

  • I — общее воздействие человека на окружающую среду
  • P — численность населения
  • A — оценка благосостояния на душу населения с точки зрения использования ресурсов
  • T — степень технологического развития экономики в пересчете на душу населения

Изображение 1.4. Места, где люди живут, работают, выращивают продукты питания и добывают природные ресурсы, подвергаются воздействию многих видов антропогенных стрессоров. В результате возникают не очень естественные по своему характеру экосистемы, такие как тротуар и травянистые края этой главной автомагистрали в Торонто. Источник: Б. Фридман.

  • повышение эффективности использования невозобновляемых ресурсов, например, путем тщательной переработки металлов и оптимизации использования энергии
  • увеличение использования возобновляемых источников энергии и материалов в экономике (для замены невозобновляемых источников)
  • повышение социальной справедливости с конечной целью помочь всем людям (а не только привилегированному меньшинству) иметь разумный доступ к предметам первой необходимости и жизненным удобствам

Вопросы для обзора

  1. Определите науку об окружающей среде, исследования окружающей среды и экологию.Перечислите ключевые дисциплинарные области знаний, которые включены в каждую из них.
  2. Опишите иерархическую структуру Вселенной и перечислите элементы, которые охватывают области биологии и экологии.
  3. Определите ключевые факторы экологического стресса, которые могут влиять на экосистему в вашем районе (например, в местном парке). Убедитесь, что вы учитываете как естественные, так и антропогенные факторы стресса.
  4. В чем разница между моралью и знаниями и как они обусловлены личными и общественными ценностями?
  5. Объясните, как культурные атрибуты и выражения могут влиять на то, как люди смотрят на мир природы и взаимодействуют с экологическими проблемами.

Вопросы к обсуждению

  1. Опишите, как вы связаны с экосистемами как через ресурсы, которые вы потребляете (продукты питания, энергия и материалы), так и через ваши развлекательные мероприятия. Без каких из этих подключений вы могли бы обойтись?
  2. Как ваши личные этические стандарты связаны с утилитарными, экологическими, эстетическими и внутренними ценностями? Подумайте о своем мировоззрении и обсудите, как оно соотносится с антропоцентрическим, биоцентрическим и экоцентрическим мировоззрением.
  3. Согласно информации, представленной в этой главе, Канада может рассматриваться как перенаселенная, как Индия и Китай. Считаете ли вы это разумным выводом? Обосновать ответ.
  4. Составьте список наиболее важных культурных влияний, которые повлияли на ваше отношение к миру природы и окружающей среде.

Изучение проблем

  1. Организация Объединенных Наций попросила вас разработать индекс воздействия на окружающую среду на национальном уровне и на душу населения, который будет использоваться для сравнения различных развитых и менее развитых стран.До сих пор Организация Объединенных Наций использовала чрезвычайно простые показатели, такие как потребление энергии и валовой внутренний продукт, но теперь они хотят использовать более реалистичные данные. Как бы вы лучше разработали индикаторы? Как вы думаете, какие компоненты индикаторов будут наиболее важными и почему?

15.3 Окружающая среда | Социальные проблемы

Цели обучения

  1. Перечислите две причины, по которым окружающая среда является подходящей темой для изучения социологами.
  2. Опишите две экологические проблемы, с которыми сегодня сталкивается мир.
  3. Опишите, что подразумевается под утверждением, что экологические проблемы — это проблемы человека.
  4. Объясните концепции экологического неравенства и экологического расизма.
  5. Разберитесь в различных экологических проблемах, существующих сегодня.

На первый взгляд окружающая среда не кажется социологической темой. Природная и физическая среда — это то, что должны изучать геологи, метеорологи, океанографы и другие ученые, а не социологи.Тем не менее, мы только что обсудили, как на окружающую среду влияет рост населения, и это определенно звучит как социологическая дискуссия. На самом деле окружающая среда — это во многом социологическая тема по нескольким причинам.

Во-первых, наши самые серьезные экологические проблемы являются результатом человеческой деятельности, и эта деятельность, как и многие другие виды человеческого поведения, является подходящей темой для социологического исследования. В этом учебнике обсуждается множество форм поведения: расистское поведение, сексистское поведение, преступное поведение, сексуальное поведение и другие.Подобно тому, как такое поведение достойно социологического исследования, точно так же и поведение, которое наносит вред окружающей среде (или пытается ее улучшить).

Во-вторых, экологические проблемы оказывают значительное влияние на людей, как и многие другие социальные проблемы, изучаемые социологами. Мы видим самое яркое свидетельство этого удара, когда обрушивается сильный ураган, землетрясение или другое стихийное бедствие. Например, в январе 2010 года на Гаити произошло разрушительное землетрясение, в результате которого погибло более 250 000 человек, или около 2 человек.5 процентов населения этой страны. Последствия этих стихийных бедствий для экономики и общества Гаити, безусловно, будут ощущаться еще долгие годы.

Как видно на этой фотографии, сделанной после землетрясения 2010 года, разрушившего Гаити, изменения в окружающей среде могут привести к глубоким изменениям в обществе. Экологические изменения — один из многих источников социальных изменений.

Более медленные изменения в окружающей среде также могут иметь большое социальное воздействие.Как отмечалось ранее, индустриализация и рост населения увеличили загрязнение нашего воздуха, воды и земли. Изменение климата, более крупная экологическая проблема, также проявляется относительно медленно, но угрожает всей планете способами, которые исследователи изменения климата задокументировали и, несомненно, будут изучать до конца нашей жизни и далее. Вскоре мы вернемся к этим двум экологическим проблемам.

Третья причина, по которой окружающая среда является социологической темой, немного сложнее: решение наших экологических проблем требует изменений в экономической и экологической политике, а потенциальное осуществление и влияние этих изменений в значительной степени зависят от социальных и политических факторов.В Соединенных Штатах, например, две основные политические партии, корпоративные лоббисты и экологические организации регулярно борются за попытки ужесточить экологические нормы.

Четвертая причина заключается в том, что многие экологические проблемы отражают и иллюстрируют социальное неравенство, основанное на социальном классе, расе и этнической принадлежности: как и многие проблемы в нашем обществе, бедные и цветные люди часто живут хуже, когда дело касается окружающей среды. Мы вернемся к этой теме позже при обсуждении экологического расизма.

В-пятых, усилия по улучшению окружающей среды, часто называемые экологическим движением , составляют социальное движение и как таковые снова заслуживают социологического исследования. Социологи и другие социологи провели множество исследований того, почему люди присоединяются к экологическому движению, и влияния этого движения.

Социология окружающей среды

Все эти причины предполагают, что окружающая среда вполне уместно является социологической темой, по которой социологи должны иметь важное понимание.Фактически, так много социологов изучают окружающую среду, что их коллективные исследования составляют подполе в социологии, называемой экологической социологией, которая относится просто к социологическому изучению окружающей среды. В частности, экологическая социология — это изучение взаимодействия между поведением человека и естественной и физической средой. Согласно отчету Американской социологической ассоциации, экологическая социология «сделала важные выводы» (Nagel, Dietz, & Broadbent, 2010, p.13) в такие области, как общественное мнение об окружающей среде, влияние ценностей на поведение людей в окружающей среде и неравенство в воздействии экологических проблем на сообщества и отдельных лиц.

Экологическая социология предполагает, что «люди являются частью окружающей среды и что окружающая среда и общество могут быть полностью поняты только в отношении друг друга» (McCarthy & King, 2009, стр. 1). Поскольку люди несут ответственность за мировые экологические проблемы, люди имеют как способность, так и ответственность решать эти проблемы.Социологи Лесли Кинг и Дебора Маккарти (2009, стр. Ix) утверждают: «Мы оба твердо убеждены в том, что люди подошли к поворотному моменту с точки зрения разрушения экологических ресурсов и угрозы здоровью человека. Ежедневный просмотр основных газет обязательно указывает на обострение экологических проблем … Люди создали эти проблемы, и мы в силах их решить. Естественно, чем дольше мы ждем, тем серьезнее становятся проблемы; и чем больше мы игнорируем социологические аспекты ухудшения состояния окружающей среды, тем чаще предлагаемые нами решения терпят неудачу.”

Социологи-экологи подчеркивают два важных аспекта взаимоотношений между обществом и окружающей средой: (а) влияние человеческой деятельности и принятия решений и (б) существование и последствия экологического неравенства и экологического расизма. Теперь обратимся к этим двум измерениям.

Человеческая деятельность и принятие решений

Возможно, экологические социологи больше всего на свете подчеркивают, что экологические проблемы являются результатом человеческих решений и действий, наносящих вред окружающей среде .Множество людей, действующих независимо друг от друга, принимают решения и участвуют в деятельности, которая наносит вред окружающей среде, например, когда мы оставляем включенным свет, сохраняем в наших домах слишком тепло зимой или слишком прохладно летом и водим автомобили с низким расходом бензина. . Корпорации, государственные учреждения и другие организации также принимают решения и применяют методы, наносящие большой вред окружающей среде. Иногда отдельные лица и организации прекрасно знают, что их деятельность наносит вред окружающей среде, а иногда они просто действуют небрежно, не задумываясь о возможном экологическом вреде своими действиями.Тем не менее, окружающей среде наносится ущерб независимо от того, намерены ли отдельные лица, корпорации и правительства причинить ей вред.

Основным примером экологического ущерба, нанесенного деятельностью человека, был разлив нефти British Petroleum (BP), который начался в апреле 2010 года, когда нефтяная вышка, арендованная BP, взорвалась в Мексиканском заливе и в конечном итоге выпустила почти 5 миллионов баррелей нефти (около 200 миллионов галлонов) в океан. Позже следователи Конгресса пришли к выводу, что ВР приняла ряд решений, которые «увеличили опасность катастрофической скважины», включая решение сэкономить деньги за счет использования обсадной колонны низкого качества для скважины, что сделало взрыв более вероятным.В новостном сообщении следователи были перефразированы так, что «некоторые решения, по всей видимости, нарушали отраслевые директивы и были приняты, несмотря на предупреждения собственных сотрудников ВР и внешних подрядчиков» (Fountain, 2010, стр. A1).

Социологи Маккарти и Кинг (McCarthy and King, 2009) ссылаются на несколько других экологических катастроф, которые возникли в результате безрассудного принятия решений и стихийных бедствий, в которых человеческие решения усилили нанесенный ущерб. Одна авария произошла в Бхопале, Индия, в 1984 году, когда на заводе по производству пестицидов Union Carbide произошла утечка сорока тонн смертоносного газа.От 3 000 до 16 000 человек сразу умерли, а еще полмиллиона человек пострадали от необратимых заболеваний или травм. Фактором, способствовавшим утечке, стало решение Union Carbide сэкономить деньги, нарушив стандарты безопасности при строительстве и управлении заводом.

Разлив нефти ВР в апреле 2010 г. произошел после того, как ВР приняла несколько решений, которые, возможно, увеличили вероятность катастрофического взрыва скважины.

Второй предотвратимой аварией стала катастрофа нефтяного танкера Exxon Valdez 1989 года, когда танкер ударился о землю у побережья Аляски и сбросил 11 миллионов галлонов нефти в пролив Принца Уильяма.Среди прочих последствий, разлив убил сотни тысяч птиц и морских животных и почти разрушил местную рыбную промышленность и производство морепродуктов. Непосредственной причиной аварии было то, что капитан корабля был алкоголиком и оставил мостик в руках нелицензированного третьего помощника капитана после того, как выпил пять двойных стаканов водки за несколько часов до крушения. Представители Exxon знали о его алкоголизме, но все равно позволили ему командовать кораблем. Кроме того, если бы у корабля был двойной корпус (один корпус внутри другого), он мог бы не треснуть при ударе или, по крайней мере, выпустил бы меньше нефти, но Exxon и остальная часть нефтяной промышленности успешно лоббировали Конгресс, чтобы не требовать более прочный корпус.

Ураган Катрина был недавним экологическим бедствием, в результате которого человеческие решения привели к предотвратимым убыткам. После того, как «Катрина» обрушилась на побережье Мексиканского залива и особенно в Новый Орлеан в августе 2005 года, в результате ветра и наводнения погибло более 1800 человек и более 700000 остались без крова. Маккарти и Кинг (2009, стр. 4) приписывают большую часть этого ущерба принятию решений людьми: «Хотя ураганы обычно считаются« стихийными бедствиями », крайние последствия Катрины следует рассматривать как результат социальных и политических неудач.«Задолго до обрушения« Катрины »было хорошо известно, что сильное наводнение может легко прорвать дамбы Нового Орлеана и иметь разрушительные последствия. Несмотря на это, официальные лица США, штата и местных властей на протяжении многих лет ничего не делали для укрепления или восстановления дамб. Кроме того, прибрежные земли, которые защищали бы Новый Орлеан, со временем были потеряны из-за коммерческой и жилой застройки. Короче говоря, наводнение после «Катрины» было человеческой катастрофой, а не стихийным бедствием.

Экологическое неравенство и экологический расизм

Вторым акцентом экологической социологии является экологическое неравенство и связанная с ним концепция экологического расизма .Экологическое неравенство (также называемое экологической несправедливостью ) относится к тому факту, что люди с низким доходом и цветные люди непропорционально часто сталкиваются с различными экологическими проблемами, в то время как экологический расизм относится только к большей вероятности того, что цветные люди столкнутся с этими проблемами ( Уокер, 2012). Термин «экологическая справедливость» относится к исследованию экологического неравенства и расизма, а также к усилиям и активности государственной политики, направленным на сокращение этих форм неравенства и расизма.В примечании 15.25 «Применение социальных исследований» обсуждаются некоторые очень важные исследования экологического расизма.

Применение социальных исследований

Экологический расизм в стране хлопка

В 1970-х годах люди начали выражать озабоченность по поводу окружающей среды в Соединенных Штатах и ​​по всей планете. По мере того как исследования окружающей среды росли семимильными шагами, некоторые ученые и активисты начали уделять внимание экологическому неравенству в целом и экологическому расизму в частности.В течение 1980-х и 1990-х годов их исследования и активизм породили движение за экологическую справедливость, которое с тех пор пролило свет на экологическое неравенство и расизм и помогло уменьшить эти проблемы.

Исследования социологов сыграли ключевую роль в зарождении движения за экологическую справедливость и продолжают играть ключевую роль сегодня. Роберт Д. Буллард из Университета Кларка в Атланте выделяется среди этих социологов тем, что его ранние работы 80-х годов прошлого века по проблеме экологического расизма на Юге и с тех пор продолжаются.Его называли «отцом экологической справедливости» и назвали Newsweek одним из тринадцати самых влиятельных экологических лидеров двадцатого века, наряду с писателем-экологом Рэйчел Карсон, бывшим вице-президентом Элом Гором и десятью другими.

Первый исследовательский проект Булларда по экологическому расизму начался в конце 1970-х годов после того, как его жена, адвокат, подала иск от имени чернокожих жителей Атланты, которые боролись с размещением свалки в своем районе.Чтобы собрать данные для судебного процесса, Буллард изучил размещение свалок на других территориях. Он обнаружил, что каждая городская свалка в Хьюстоне находилась в черном районе, хотя афроамериканцы в то время составляли лишь четверть жителей Хьюстона. Он также обнаружил, что три из четырех частных свалок находятся в черных кварталах, как и шесть из восьми мусоросжигательных заводов, принадлежащих городу. Он расширил свое исследование на другие места и позже вспомнил то, что обнаружил: «Без сомнения, это была форма апартеида, когда белые принимали решения, а чернокожие, коричневые и цветные, включая коренных американцев в резервациях, не имели места. В таблице.”

В 1990 году Буллард опубликовал свои выводы в своей книге Свалки в Дикси: раса, класс и качество окружающей среды . В этой книге описывается систематическое размещение в нескольких южных штатах свалок токсичных отходов, свалок и химических заводов в общинах, в основном населенных жителями с низким доходом и / или афроамериканцами. Dumping in Dixie была первой книгой, исследующей экологический расизм, и многие считают, что она способствовала продвижению движения за экологическую справедливость.Он получил несколько заметных наград, в том числе Премию за достижения в области охраны природы от Национальной федерации дикой природы.

Совсем недавно Буллард вместе с другими социологами и учеными из других дисциплин документально подтвердил влияние расы и бедности на жизнь жителей Нового Орлеана, пострадавших от наводнения после урагана Катрина. Как и во многих других городах, афроамериканцы и другие люди с низкими доходами в основном проживали в низинах в Новом Орлеане, а белые и люди с более высокими доходами в основном проживали на возвышенностях.Наводнение, естественно, оказало гораздо большее влияние на более низкие возвышенности и, следовательно, на афроамериканцев и бедных. После наводнения афроамериканцы, ищущие новое жилье на различных рынках недвижимости, с большей вероятностью, чем белые, услышали об отсутствии жилья.

Ранняя работа

Булларда предупредила нацию об экологическом расизме и помогла Агентству по охране окружающей среды в 1990-х годах обратить на него внимание. Его различные исследовательские работы являются выдающимся примером того, как социальные исследования могут улучшить понимание значительной социальной проблемы.

Источники: Bullard, 1990; Буллард и Райт, 2009; Дикум, 2006

Согласно упомянутому ранее отчету Американской социологической ассоциации, акцент экологической социологии на экологическом неравенстве отражает тот акцент, который более широкая дисциплина социологии придает социальному неравенству: «Главный вывод социологии состоит в том, что неравная динамика власти формирует модели социальной мобильности и доступ к социальным, политическим и экономическим ресурсам »(Nagel et al., 2010, с. 17). В отчете добавлено, что глобальное изменение климата окажет наибольшее влияние на беднейшие страны: «Многие из стран, наименее ответственных за рост выбросов парниковых газов, скорее всего, почувствуют его влияние в изменении погоды, уровня моря, затрат на здравоохранение, и экономические трудности »(Нагель и др., 2010, стр. 17).

Примеров экологического расизма и неравенства предостаточно. Почти все свалки с опасными отходами, которые мы обсудим далее в этой главе, расположены в районах и общинах или поблизости от них, которые в основном населены людьми с низкими доходами и цветными людьми.Когда фабрики сбрасывают опасные химические вещества в реки и озера, люди, живущие поблизости, скорее всего, будут малообеспеченными и цветными. Во всем мире от изменения климата и других экологических проблем больше всего страдают люди из бедных стран, и даже внутри этих стран — те, кто беднее, чем те, кто более богат.

Некоторые данные показывают, что, хотя люди с низкими доходами особенно подвержены воздействию экологических проблем, это воздействие еще более вероятно, если они цветные, а не белые.В заключение обзора этих данных: «Было бы справедливо резюмировать эту работу, как показывающую, что бедные и особенно небелые бедняки несут непропорционально тяжелое бремя воздействия неоптимальных, нездоровых условий окружающей среды в Соединенных Штатах. Более того, чем больше исследователи изучают данные о воздействии окружающей среды и состоянии здоровья на предмет расового неравенства и неравенства доходов, тем сильнее становятся доказательства того, что серьезная и широко распространенная экологическая несправедливость имела место на всей территории Соединенных Штатов »(Evans & Kantrowitz, 2002, p.323).

Как должно быть очевидно из обсуждения в этом разделе, существование экологического неравенства и экологического расизма показывает, что социальное неравенство в большом обществе подвергает одних людей экологическим опасностям в гораздо большей степени, чем других. Это понимание является одним из важнейших вкладов экологической социологии.

Глобальное изменение климата, скорее всего, окажет наибольшее влияние на людей в беднейших странах, даже если эти страны несут наименьшую ответственность за выбросы парниковых газов.

Проблемы окружающей среды

Сказать, что мир находится в опасности с точки зрения окружающей среды, может показаться чрезмерным, но на самом деле мир в опасности. Обзор экологических проблем покажет масштабы и серьезность этой проблемы.

Загрязнение воздуха, вероятно, ежегодно убивает тысячи американцев и 2 миллиона человек по всей планете.

Лей Хан — Шанхай — CC BY-NC-ND 2.0.

Загрязнение воздуха

Оценки ежегодного числа смертей в США в результате загрязнения воздуха колеблются от минимального значения 10 000 до максимального значения 60 000 (Reiman & Leighton, 2010).Число жертв во всем мире намного больше, и по оценкам Всемирной организации здравоохранения (2011), 1,3 миллиона человек во всем мире ежегодно умирают от загрязнения воздуха.

Эти смерти связаны с состоянием здоровья, вызванным загрязнением воздуха, включая болезни сердца, рак легких и респираторные заболевания, такие как астма. В большинстве случаев загрязнение воздуха происходит из-за сжигания ископаемых видов топлива, таких как нефть, газ и уголь. Эта проблема возникает не только в богатых индустриальных странах, но и в странах развивающегося мира; такие страны, как Китай и Индия, имеют одни из самых высоких уровней загрязнения воздуха.В развивающихся странах уровень смертности людей в городах с высоким содержанием твердых частиц (углерода, нитратов, сульфатов и других частиц) на 15–50 процентов выше, чем уровень смертности жителей более чистых городов. Согласно оценкам, в европейских странах загрязнение воздуха снижает среднюю продолжительность жизни на 8,6 месяца. Всемирная организация здравоохранения (2011) не преувеличивает, когда заявляет, что загрязнение воздуха «является серьезной проблемой для здоровья окружающей среды, затрагивающей всех в развитых и развивающихся странах.”

Различное загрязнение особенно вредит здоровью детей. В рамке примечания 15.26 «Дети и наше будущее» этот вред обсуждается более подробно.

Дети и наше будущее

Дети и опасность для здоровья в окружающей среде

Рассматривая экологические проблемы, мы не должны забывать о детях мира, которые подвергаются особому риску экологических проблем со здоровьем именно потому, что они дети. Их тела и мозг быстро растут, и они вдыхают больше воздуха на фунт веса, чем взрослые.Они также поглощают вещества, в том числе токсичные, из желудочно-кишечного тракта быстрее, чем это делают взрослые.

Все эти и другие физиологические различия подвергают детей большему риску вреда, чем взрослые, от опасностей, связанных с окружающей средой для здоровья. Поведение детей также подвергает их большему риску. Например, взрослый с нормальным интеллектом не стал бы есть кусочки краски, найденные на полу, но маленький ребенок может легко это сделать. Дети также играют на лужайках, игровых площадках и в других местах, где часто используются пестициды, и этот вид деятельности снова подвергает их большему воздействию.Маленькие дети также регулярно засовывают руки в рот, и токсины с их рук попадают внутрь.

Бедность усугубляет все эти проблемы. Бедные дети с большей вероятностью будут жить в домах со свинцовой краской, в районах с более высоким уровнем загрязнения воздуха и в районах, близких к местам размещения опасных отходов. Бедные цветные дети особенно подвержены риску возникновения этих экологических проблем.

Три из самых серьезных экологических опасностей для здоровья детей — это свинец, пестициды и загрязнение воздуха.Свинец может вызвать повреждение мозга и нервной системы, проблемы со слухом и задержку роста среди других эффектов; пестициды могут вызывать различные проблемы в иммунной, неврологической и респираторной системах; а загрязнение воздуха может вызвать астму и респираторные заболевания. Все эти проблемы со здоровьем могут иметь пожизненные последствия.

К сожалению, определенные экологические проблемы со здоровьем у детей становятся все более распространенными. Например, с 1980 года заболеваемость астмой среди детей в США увеличилась более чем на 40 процентов, и в настоящее время астмой страдают более четырехсот американских детей.Два типа детских онкологических заболеваний, которые, как считается, частично связаны с опасностями окружающей среды, также увеличились за последние два десятилетия: острый лимфоцитарный на 10 процентов и опухоли головного мозга на 30 процентов.

Из этого обзора должно быть очевидно, что опасность для здоровья, связанная с окружающей средой, представляет серьезную опасность для детей в Соединенных Штатах и ​​во всем мире. Поскольку дети — наше будущее, эта опасность подчеркивает необходимость делать все возможное для улучшения окружающей среды.

Источник: Сеть гигиены окружающей среды для детей, 2009 г.

Глобальное изменение климата

Сжигание ископаемого топлива также способствует глобальному изменению климата , часто называемому глобальным потеплением , благодаря часто обсуждаемому парниковому эффекту , вызванному улавливанием газов в атмосфере, что делает землю теплее, с повышение почти на 1 ° C за последнее столетие.Изменение климата не только влияет на экологию полярных регионов Земли и уровни океана на всей планете, но и может породить множество других проблем, в том числе рост заболеваний, передаваемых через продукты питания и воду, недоедание в результате сокращения сельскохозяйственного производства и засухи, более высокий уровень заболеваемости. ураганов и других погодных катаклизмов, а также исчезновения нескольких видов (Gillis & Foster, 2012; Zimmer, 2011). Все эти проблемы приводили и будут приводить к более высокому уровню смертности по всей планете.По оценкам Всемирной организации здравоохранения (2010), изменение климата ежегодно вызывает более 140 000 дополнительных смертей во всем мире.

Изменение климата вызывает множество проблем, включая погодные катаклизмы, подобные изображенному здесь.

Другой проблемой, вызванной изменением климата, может быть межличностное насилие и вооруженный конфликт (Agnew, 2012; Fisman & Miguel, 2010; Kristof, 2008), которые уже обсуждались как следствие роста населения. Исторически сложилось так, что когда необычные погодные явления вызывали засуху, наводнение или другие проблемы, это приводило к насилию и вооруженным конфликтам.Например, сожжения ведьм в средневековой Европе ускорились, когда чрезвычайно холодная погода испортила посевы, а ведьмы стали винить в этой проблеме. Считается, что экономические проблемы из-за снижения стоимости фермерских хозяйств увеличили количество линчеваний афроамериканцев на юге США. По мере того, как в ближайшие годы из-за глобального потепления и сокращения количества осадков не будет урожая, африканское население может погрузиться в гражданскую войну: по словам экономиста Оксфордского университета, засуха увеличивает на 50 процентов вероятность того, что в африканской стране через год начнется гражданская война (Кристоф, 2008).

Когда мы рассматриваем изменение климата, важно помнить о некоторых неравенствах, упомянутых ранее (McNall, 2011). Во-первых, самые богатые страны мира вносят в изменение климата больше, чем их справедливая доля. США, Канада, Франция, Германия и Великобритания составляют 15 процентов населения мира, но на них приходится половина выбросов углекислого газа на планете. Во-вторых, последствия изменения климата более серьезны для бедных стран, чем для богатых.Например, африканцы гораздо менее способны, чем американцы, справляться с последствиями засухи, погодных катаклизмов и других проблем, вызванных изменением климата.

Хотя почти все климатологи считают, что изменение климата является серьезной проблемой и проистекает из человеческого поведения, 28 процентов американцев в опросе, проведенном в ноябре 2011 года, ответили «нет» на вопрос: «Есть ли веские доказательства того, что Земля нагревается?» Еще 18 процентов заявили, что веские доказательства действительно существуют, но что глобальное потепление происходит из-за «естественных закономерностей», а не «деятельности человека».«Только 38 процентов согласны с мнением ученых-климатологов о том, что глобальное потепление существует и является результатом деятельности человека (Pew Research Center, 2011).

В целом, 63 процента респондентов согласились с тем, что существуют убедительные доказательства глобального потепления (не говоря уже о вопросе , почему это происходит ). Однако эта цифра резко различалась в зависимости от предпочтений политических партий: в то время как 77 процентов демократов заявили, что веские доказательства существуют, только 43 процента республиканцев и 63 процента независимых разделяют это мнение.Точно так же, в то время как 55 процентов демократов заявили, что глобальное потепление является «очень серьезной» проблемой, только 14 процентов республиканцев и 39 процентов независимых считают это так (Pew Research Center, 2011).

Загрязнение воды и ненадлежащая санитария

Качество воды также является серьезной проблемой. Питьевая вода часто небезопасна из-за плохих санитарных процедур для отходов жизнедеятельности человека в бедных странах и из-за промышленных сбросов в озера, реки и ручьи в богатых странах. Неадекватная санитария и небезопасная питьевая вода вызывают паразитарные инфекции и заболевания, такие как диарея, малярия, холера, кишечные глисты, тиф и гепатит А.По оценкам Всемирной организации здравоохранения, небезопасная питьевая вода и несоответствующие санитарные условия являются причиной следующего числа ежегодных смертей во всем мире: (a) 2,5 миллиона случаев смерти от диареи, включая 1,4 миллиона случаев смерти детей от диареи; b) 500 000 смертей от малярии; и c) 860 000 случаев смерти детей от недоедания. По меньшей мере на 200 миллионов человек ежегодно страдают хотя бы одним из этих серьезных заболеваний из-за неадекватной санитарии и небезопасной питьевой воды (Cameron, Hunter, Jagals, & Pond, 2011; Prüss-Üstün, Bos, Gore, & Bartram, 2008).

Атомная энергетика

Ядерная энергетика вызывает споры в области окружающей среды, по крайней мере, с 1970-х годов. Сторонники ядерной энергетики говорят, что это более чистая энергия, чем ископаемые виды топлива, такие как нефть и уголь, и не способствует глобальному потеплению. Противники ядерной энергетики считают, что ядерные отходы очень опасны, независимо от того, как они утилизируются, и опасаются расплавлений, которые могут произойти, если ядра АЭС перегреются и выбросят в атмосферу большое количество радиоактивных газов.

Самая серьезная авария на атомной электростанции произошла на Чернобыльской АЭС в Украине в 1986 году. В результате взрыва активной зоны Чернобыля в атмосферу были выброшены радиоактивные газы, которые в конечном итоге распространились по всей Европе. Количество выпущенной радиации было в четыреста раз больше, чем количество выпущенной атомной бомбой, опустошившей Хиросиму в конце Второй мировой войны. Около пяти десятков человек (чернобыльцы или близлежащие жители) вскоре погибли из-за катастрофы. Поскольку радиация может вызвать рак и другие проблемы со здоровьем, на развитие которых уходят годы, ученые изучали последствия Чернобыльской катастрофы для здоровья в течение последней четверти века.По данным Научного комитета Организации Объединенных Наций по действию атомной радиации (НКДАР ООН), примерно 27 000 дополнительных смертей от рака во всем мире в конечном итоге станут результатом Чернобыльской катастрофы (Gronlund, 2011).

Семью годами ранее, в марте 1979 года, в США чуть не произошла ядерная катастрофа на заводе в Три-Майл-Айленд в центральной Пенсильвании. Серия технологических и человеческих сбоев привела к тому, что ядро ​​завода перегрелось до почти катастрофического уровня. Народ затаил дыхание на несколько дней, пока официальные лица пытались взять проблему под контроль.За это время было эвакуировано около 140 000 человек, живущих в пределах двадцати миль от завода. Приближающаяся катастрофа серьезно ослабила энтузиазм в отношении ядерной энергетики в Соединенных Штатах, и в последующие два десятилетия количество новых атомных станций резко упало (Fischer, 1997).

Япония стала местом самой страшной ядерной катастрофы со времен Чернобыля в марте 2011 года, когда землетрясение и цунами серьезно повредили атомную электростанцию ​​в районе Фукусима, в 155 милях к северу от Токио. Более 80 000 жителей пришлось эвакуировать из-за массового выброса радиоактивных газов и воды, и год спустя они оставались далеко от своих домов, поскольку в эвакуированной зоне по-прежнему наблюдались высокие уровни радиации.В новостном репортаже, посвященном годовщине катастрофы, описывается оставшееся запустение: «Что больше всего поражает в зоне ядерного отчуждения Японии, так это то, чего вы не видите. Здесь нет людей, мало машин, никаких признаков жизни, за исключением случайного скота, бродящего по пустым дорогам. Районы, в которых когда-то проживало 80 000 человек, теперь превратились в города-призраки, застывшие во времени. Дома, разрушенные в результате сильного землетрясения, потрясшего этот регион почти год назад, остались практически нетронутыми. Обрушившиеся крыши по-прежнему блокируют узкие улочки.Дороги с трещинами создают ухабистую поездку »(Fujita, 2012). Для полного вывода из эксплуатации поврежденных реакторов на Фукусиме потребуется не менее тридцати лет. В новостном сообщении говорилось: «Возможно, в этой ядерной пустоши нельзя будет жить десятилетиями» (Fujita, 2012).

В феврале 2012 года Комиссия по ядерному регулированию США (NRC) опубликовала исследование, в котором говорится, что риск аварий на атомных электростанциях в США «очень мал». NRC пришел к выводу, что в случае аварии у операторов АЭС будет время для охлаждения активной зоны реактора и предотвращения или уменьшения выбросов радиации (DiSavino, 2012).Однако Союз обеспокоенных ученых (UCS) больше обеспокоен этим риском (Союз обеспокоенных ученых, 2011). В нем говорится, что несколько реакторов в США имеют ту же конструкцию, что и реакторы Фукусима, и, следовательно, потенциально подвержены риску аналогичного исхода в случае повреждения в результате землетрясения. Согласно UCS, «если бы [эти реакторы] столкнулись с подобной проблемой, было бы глупо предполагать, что результат не будет аналогичным». Он добавляет, что, хотя землетрясения могут вызвать пожары на реакторах, американские предприятия обычно нарушают стандарты противопожарной защиты.В новостном сообщении о сходстве между АЭС США и АЭС Фукусима был сделан аналогичный вывод, в котором отмечалось, что АЭС США «разделяют некоторые или все факторы риска, которые сыграли роль на Фукусиме» (Zeller, 2011).

Атомные водно-болотные угодья
Атомная электростанция Энрико Ферми
Пойнт-Муйли
Роквуд, Мичиган

Критики говорят, что на многих атомных станциях США отсутствует адекватная защита от нескольких видов опасностей.

Как следует из этого вывода, критики ядерной энергетики говорят, что надзор NRC над ядерной отраслью слишком слаб.Расследование Associated Press (AP) в 2011 году подтвердило эту критику (Donn, 2011). AP обнаружило, что NRC «тесно сотрудничает с ядерной энергетикой, чтобы поддерживать работу стареющих реакторов страны в соответствии со стандартами безопасности, постоянно ослабляя эти стандарты или просто не выполняя их». В отчете говорится: «Раз за разом официальные лица [NRC] решали, что первоначальные правила были слишком строгими, утверждая, что запас прочности может быть снижен без каких-либо опасностей.«Например, когда некоторые клапаны на атомных станциях протекали, NRC пересмотрела свои правила, чтобы допустить дополнительную утечку. Кроме того, когда растрескивание трубок парогенератора привело к утечке излучения, стандарты прочности труб были ослаблены. А когда реакторы стали нарушать температурные нормы, NRC почти вдвое увеличил допустимые температуры. Расследование обнаружило «тысячи» проблем в стареющих реакторах, которые, по его словам, NRC просто проигнорировали, и пришло к выводу, что между NRC и ядерной отраслью существуют «дружеские отношения».

Инженер NRC на пенсии, опрошенный AP, согласился, что его бывший работодатель слишком часто соглашался с атомной отраслью, делая вывод о том, что существующие правила слишком строги. «Так говорят обо всем, так ли это или нет, — сказал инженер. «Они говорят:« У нас есть встроенный консерватизм ».

Загрязнение почвы и опасные отходы

Загрязнение воздуха и воды, как мы видели ранее, представляет опасность для окружающей среды, равно как и загрязнение земли опасными отходами. Опасные отходы — это нежелательные материалы или побочные продукты, которые потенциально токсичны. Если их выбросить ненадлежащим образом, они попадают в землю и / или водоемы и в конечном итоге проникают в тела людей и других животных и / или наносят вред естественной растительности.

Канал Лав, район в Ниагара-Фолс, штат Нью-Йорк, был местом захоронения химических веществ, что привело к множеству врожденных дефектов и другим проблемам со здоровьем.

Существуют два основных источника опасных отходов: (1) коммерческие продукты, такие как пестициды, чистящие жидкости и некоторые краски, батареи и электроника, и (2) побочные продукты промышленных операций, такие как растворители и сточные воды.Опасные отходы попадают в окружающую среду из-за неосторожных действий домовладельцев и других потребителей, а также из-за неосторожных действий крупных производственных корпораций. Это может вызвать врожденные дефекты, различные хронические заболевания и состояния и, в конечном итоге, смерть.

Иногда компании сбрасывают столько опасных отходов в определенное место, что создают свалки для опасных отходов . Эти участки определяются как участки земли и воды, загрязненные в результате сброса опасных химикатов в землю заводами и другими промышленными предприятиями.Самым известным (или, скорее, печально известным) местом захоронения опасных отходов в Соединенных Штатах, несомненно, является канал Любви, район в углу Ниагарского водопада в Нью-Йорке. В 1940-х и 1950-х годах химическая компания сбросила в канал 20 000 тонн токсичных химикатов, а затем залила его землей и продала для разработки местному школьному совету. Позже рядом с этим участком были построены школа и более восьмисот домов, многие из которых были малообеспеченными. В конечном итоге химические вещества попали в грунтовые воды, дворы и подвалы домов, как сообщается, вызывая врожденные дефекты и другие проблемы со здоровьем.(См. Примечание 15.27 «Люди меняют мир».)

Люди меняют мир

В честь двух героических женщин

В анналах действий против сброса опасных отходов две женщины выделяются своим вкладом.

Одной из них была Лоис Гиббс, которая возглавила движение жителей Love Canal, чтобы привлечь внимание к свалке опасных отходов в их районе, как только что обсуждалось в тексте. Гиббс никогда не был политически активным до 1978 года, когда впервые обнаружились свидетельства демпинга.Прочитав газетную статью о свалке, она подала петицию о закрытии местной школы, которая находилась рядом со свалкой. Ее усилия вызвали широкую огласку и побудили государственных чиновников провести экологические тесты в домах рядом с этим местом. Два года спустя федеральное правительство выделило средства на переселение 660 семей из опасной зоны. Позже Гиббс писал: «Потребуются огромные усилия, чтобы отвести общество от господства корпораций, при котором права промышленности на загрязнение и нанесение ущерба здоровью и окружающей среде заменяют право общества на жизнь, работу и развлечения в условиях безопасности.Это политическая борьба. Наука уже есть, показывая, что здоровье людей находится под угрозой. Чтобы победить, нам нужно будет продолжать строить движение, сотрудничать друг с другом, планировать, разрабатывать стратегии и двигаться вперед. На карту поставлено будущее наших детей и их будущих детей ».

Второй женщиной была Эрин Брокович, героиня одноименного фильма 2000 года с Джулией Робертс в главной роли. Брокович также не проявляла политической активности до того, как обнаружила свалку опасных отходов, когда работала помощником юриста в небольшой калифорнийской юридической фирме.В рамках своей работы по делу о недвижимости она обнаружила доказательства того, что Pacific Gas & Electric в течение тридцати лет сбрасывала токсичный промышленный растворитель в систему водоснабжения небольшого городка Хинкли. Ее расследование привело к судебному процессу, который закончился в 1996 году выплатой компенсации в размере 333 миллионов долларов нескольким сотням жителей Хинкли.

И Лоис Гиббс, и Эрин Брокович продолжали активно защищать окружающую среду с тех пор, как они начали свои знаменитые первые усилия.Это две героические женщины, которые сыграли очень важную роль.

Источники: Brockovich, 2010; Гиббс, 1998

Программа Superfund Агентства по охране окружающей среды США (EPA), начатая около тридцати лет назад, контролирует и очищает свалки с опасными отходами по всей стране. С момента своего создания программа Superfund определила и предприняла шаги по устранению более чем 1300 мест размещения опасных отходов. Около 11 миллионов человек живут в пределах одной мили от одного из этих участков.

Океаны

Мировой океан находится под угрозой по нескольким причинам, с «потенциально ужасными последствиями для сотен миллионов людей по всей планете», согласно новостному отчету (ScienceDaily, 2010). Основная причина заключается в том, что чрезмерный вылов рыбы и млекопитающих резко сократил предложение некоторых океанических животных. Это сокращение, безусловно, затрудняет для людей есть определенную рыбу в ресторанах или покупать ее в супермаркетах, но гораздо более важная проблема касается пищевой цепи океана (Weise, 2011).По мере того, как количество различных морских животных сократилось, количество пищи для более крупных морских животных, питающихся этими более мелкими животными, уменьшилось, что подвергло риску более крупных животных. И по мере того, как количество этих более крупных животных уменьшалось, другие животные, которые охотятся на этих более крупных животных, были вынуждены обратиться к другим источникам пищи, или им не хватало еды. Эта цепная реакция в пищевой цепи океана имеет серьезные последствия для экосистемы океана.

Одним из примеров этой цепной реакции являются косатки и каланы в океане у западной Аляски (Weise, 2011).Косатки едят много вещей, но морские львы и тюлени составляют ключевую часть их рациона. Однако предложение этих океанских млекопитающих на западе Аляски и в других местах сократилось из-за чрезмерного вылова человеком их видов рыб-жертв. В ответ косатки стали есть больше каланов, что привело к сокращению числа каланов на 90% на западе Аляски. Поскольку каланы едят морских ежей, их гибель, в свою очередь, увеличила их количество. А поскольку морские ежи поедают клумбы водорослей, они исчезают, удаляя значительный источник пищи для других океанических организмов (Estes et al., 2011).

Другой пример цепной реакции океана касается самих китов. Китобойный промысел, начавшийся около 1000 лет назад и затем активизировавшийся в восемнадцатом веке, резко сократил численность китов и практически вымер китов. В южных океанах фекалии китов являются важным источником питательных веществ для очень мелких животных и планктона. Поскольку популяция китов в этих океанах сокращалась на протяжении веков, эти животные и планктон, которые необходимы для экосистемы океана, понесли неизмеримые потери (Weise, 2011).

Прилов. Помимо перелова, прилов , или непреднамеренный вылов и убийство рыбы, морских млекопитающих, морских черепах и морских птиц во время отлова других рыб, также представляет опасность для сотен морских видов и еще больше способствует описанной нами цепной реакции . Национальное управление океанических и атмосферных исследований США (2012) заявляет, что прилов «может иметь значительные социальные, экологические и экономические последствия». Это стоит рыболовной индустрии много времени и денег, угрожает многим видам океана и угрожает экосистеме океана.

Многим американцам знакомый пример прилова — случайная ловля и убийство дельфинов, когда тунец попадает в большие рыболовные сети. Менее знакомый пример — морские черепахи. Численность этих животных за последние десятилетия так резко сократилась, что шесть из семи видов морских черепах находятся под угрозой исчезновения. Основная причина этой опасности — прилов креветок из траловых сетей и других видов рыбной ловли. В результате этого прилова с 1990 года погибли миллионы морских черепах (Viegas, 2010).

Изменение климата. Другие проблемы океана связаны с изменением климата. Коралловые рифы Мирового океана — одни из самых ярких и красивых достопримечательностей в мире. Что еще более важно, они являются важным источником питательных веществ для экосистемы океанов и основным источником белка для 500 миллионов человек. Они помогают защитить береговую линию от стихийных бедствий, таких как цунами, и привлекают десятки миллиардов долларов в туризм.

Уменьшение популяции китов из-за китобойного промысла угрожает мировым запасам планктона и других очень мелких морских животных.

Несмотря на все эти преимущества, коралловые рифы долгое время находились под угрозой из-за чрезмерного вылова рыбы, туризма и освоения прибрежных районов, среди прочих факторов. Ученые обнаружили, что изменение климата также наносит вред коралловым рифам (Rudolf, 2011). Глобальное потепление, вызванное изменением климата, приводит к перегреву коралловых рифов по всему миру. Этот перегрев, в свою очередь, заставляет рифы вытеснять водоросли, которые они потребляют в пищу; водоросли также ответственны за яркую окраску рифов. Затем рифы бледнеют и умирают, и их смерть усугубляет уже обсуждавшуюся проблему пищевой цепи океана.По оценкам ученых, три четверти рифов Земли находятся под угрозой глобального потепления, а пятая часть всех рифов уже разрушена. По их дальнейшим оценкам, к 2050 году под угрозой окажутся почти все рифы.

Глобальное потепление по-прежнему будет главной причиной этого, но вместе с тем будет и повышение кислотности, еще одной проблемы, связанной с изменением климата. Когда углекислый газ выбрасывается в атмосферу, большая его часть попадает в океан. Это снижает уровень pH в океанах и делает их более кислыми.Эта повышенная кислотность разрушает коралловые рифы, а также представляет опасность для промысловых видов, таких как моллюски, омары и мидии.

Еще одна проблема океана, вызванная изменением климата, — повышение уровня моря (Daley, 2011). Глобальное потепление привело к таянию полярных льдов и поднятию морей. Эта проблема означает, что штормовые нагоны во время суровой погоды становятся все более серьезной проблемой. Даже без штормовых нагонов значительная часть прибрежной территории уже потеряна из-за повышения уровня океана. Несмотря на эти проблемы, многим прибрежным общинам не удалось построить адекватные барьеры, которые минимизировали бы ущерб от затопления океана.

Еда

В этой главе нехватка продовольствия ранее обсуждалась как проблема населения, но еда также может представлять опасность для окружающей среды. Проще говоря, пищу часто есть небезопасно. В 2011 году по крайней мере 31 европейец умер от редкого штамма E. coli, смертельной бактерии, и более 3000 человек серьезно заболели; виновником были зараженные ростки фасоли (CNN, 2011). По данным Центров по контролю и профилактике заболеваний, 325 000 американцев ежегодно госпитализируются из-за болезней, полученных от зараженной пищи, и 5 000 американцев ежегодно умирают от этих болезней (Kristof, 2011).

Смертельные бактерии часто возникают в результате неправильного обращения и других действий, связанных с выращиванием домашнего скота и переработкой пищевых продуктов. Но они также являются результатом того факта, что домашнему скоту регулярно дают антибиотики, чтобы поддерживать его здоровье, несмотря на тесноту и часто грязные условия, в которых они живут. Однако такое широкое использование антибиотиков позволяет бактериям, устойчивым к антибиотикам, расти. Когда люди заражаются этими бактериями, антибиотики не облегчают болезнь (Kristof, 2012).

Один журналист указал на очевидную проблему: «Мы никогда не подумали бы о том, чтобы сохранить здоровье наших детей, добавляя антибиотики в школьные фонтанчики с водой, потому что мы знаем, что это приведет к размножению устойчивых к антибиотикам бактерий. Это бессовестно, что Big Ag [Big Agriculture] делает что-то подобное для животноводства »(Кристоф, 2011, стр. WK10). Член Палаты представителей США, который также является микробиологом, согласен: «Эти статистические данные рассказывают историю отрасли, которая безудержно злоупотребляет антибиотиками, пытаясь скрыть грязные, антисанитарные условия жизни среди животных.Когда они кормят животных антибиотиками, чтобы сохранить их здоровье, они делают наши семьи еще хуже, распространяя эти смертоносные штаммы бактерий »(Kristof, 2011, p. WK10).

Основные выводы

  • Экологические проблемы в значительной степени являются результатом человеческого поведения и принятия человеческих решений. Таким образом, для улучшения окружающей среды необходимы изменения в человеческой деятельности и принятии решений.
  • Экологическое неравенство и экологический расизм являются серьезными проблемами. В Соединенных Штатах и ​​во всем мире экологические проблемы чаще встречаются там, где проживают бедные и цветные.
  • Загрязнение воздуха, глобальное изменение климата, загрязнение воды и ненадлежащая санитария, а также опасные отходы являются серьезными экологическими проблемами, которые угрожают планете.

Для вашего обзора

  1. Представьте, что вы участвуете в дискуссионной группе и что вашу команду просят аргументировать в пользу следующей резолюции: Можно согласиться с тем, что загрязнение воздуха и воды является в первую очередь результатом безрассудного поведения человека, а не естественными изменениями окружающей среды. Используя доказательства из текста, напишите двухминутную речь (около трехсот слов) в пользу резолюции.
  2. Как вы думаете, в какой степени существующий экологический расизм является преднамеренным? Поясните свой ответ.
  3. Перечислите одну вещь, которую вы сделали вчера, которая была полезна для окружающей среды, и одна вещь, которая была вредна для окружающей среды.

Список литературы

Агнью Р. (2012). Страшный прогноз: теоретическая модель воздействия изменения климата на преступность. Теоретическая криминология, 16 , 21–42.

Брокович, Э. (2010). Биография Эрин Брокович. Получено 8 февраля 2012 г. с сайта http: // www.brockovich.com/mystory.html.

Буллард Р. Д. (1990). Демпинг в Дикси: гонка, класс и качество окружающей среды . Боулдер, Колорадо: Westview Press.

Буллард Р. Д. и Райт Б. (2009). Раса, место и окружающая среда в Новом Орлеане после Катрины. В книге Р. Д. Булларда и Б. Райта (ред.), Раса, место и экологическая справедливость после урагана Катрина: борьба за восстановление, восстановление и оживление Нового Орлеана и побережья Мексиканского залива (стр. 19–48). Боулдер, Колорадо: Westview Press.

Кэмерон, Дж., Хантер, П., Джагалс, П., & Понд, К. (ред.). (2011). Ценить воду, ценить средства к существованию . Лондон, Соединенное Королевство: Всемирная организация здравоохранения.

Сеть гигиены окружающей среды для детей. (2009). Введение в экологическое здоровье детей. Получено 8 февраля 2012 г. с сайта http://www.cehn.org/introduction_childrens_environmental_health.

CNN. (2011, 10 июня). Число погибших от E. coli возросло до 31; расслоение проростков в мусор в доме. Мир CNN .Получено с http://articles.cnn.com/2011-06-10/world/europe.e.coli_1_coli-outbreak-sprouts-german-health?_s=PM:WORLD.

Дейли Б. (3 апреля 2011 г.). Ведя проигрышную битву с морем. Boston.com . Получено с http://www.boston.com/news/science/articles/2011/04/03/fighting_a_losing_battle_with_the_sea.

Дикум, Г. (14 марта 2006 г.). Познакомьтесь с Робертом Буллардом, отцом экологической справедливости. Журнал Grist . Получено с http://www.grist.org/article/dicum.

ДиСавино, С. (2012, 1 февраля). Ядерные аварии не представляют большого риска для здоровья: NRC. Рейтер . Получено с http://www.reuters.com/article/2012/02/01/us-utilities-nuclear-accidentstudy-idUSTRE8101ZA20120201.

Донн Дж. (20 июня 2011 г.). По мере того как атомные станции стареют, NRC ослабляет правила безопасности. The Boston Globe , стр. A2.

Эстес, Дж. А., Терборг, Дж., Брашар, Дж. С., Пауэр, М. Е., Бергер, Дж., Бонд, У. Дж. И др. (2011). Трофическое понижение уровня планеты Земля. Science, 333 (6040), 301–306.

Эванс, Г. В., & Кантровиц, Э. (2002). Социально-экономический статус и здоровье: потенциальная роль воздействия экологических рисков. Annual Review of Public Health, 23 (1), 303.

Фишер Д. (1997). История Международного агентства по атомной энергии: первые сорок лет . Вена, Австрия: Международное агентство по атомной энергии.

Фисман Р. и Мигель Э. (2010). Экономические гангстеры: коррупция, насилие и нищета народов .Принстон, Нью-Джерси: Издательство Принстонского университета.

Фонтан, Х. (15 июня 2010 г.). Документы свидетельствуют о рискованных решениях до прорыва BP. Нью-Йорк Таймс , стр. А1.

Fujita, A. (2012, 6 февраля). В японской зоне отчуждения от ядерного оружия мало признаков жизни. Новости ABC . Получено с http://abcnews.go.com/International/fukushimas-nuclear-exclusion-zone-shows-signs-life/story?id=15521091#.TzFSXONSRyc.

Гиббс, Л. М. (1998). Учимся у канала любви: ретроспектива к 20-летию.Получено 8 февраля 2012 г. с http://arts.envirolink.org/arts_and_activism/LoisGibbs.html.

Гиллис Дж. И Фостер Дж. М. (2012, 29 марта). Погода бывает жаркой и холодной, поэтому ученые смотрят на лед. Нью-Йорк Таймс , стр. А1.

Гронлунд, Л. (2011). Сколько раковых заболеваний действительно вызвал Чернобыль? — обновленная версия . Кембридж, Массачусетс: Союз обеспокоенных ученых.

Кинг, Л., и Маккарти, Д. (ред.). (2009). Экологическая социология: от анализа к действию (2-е изд.). Лэнхэм, Мэриленд: Роуман и Литтлфилд.

Кристоф Н. (2012, 5 апреля). Мышьяк в нашей курице? Нью-Йорк Таймс , стр. A23.

Кристоф, Н. Д. (13 апреля 2008 г.). Расширенный прогноз: Кровопролитие. Нью-Йорк Таймс . Получено с http://www.nytimes.com/2008/04/13/opinion/13kristof.html.

Кристоф, Н. Д. (12 июня 2011 г.). Когда еда убивает. Нью-Йорк Таймс , стр. WK10.

Маккарти, Д., и Кинг, Л. (2009). Введение: экологические проблемы требуют социальных решений.В Л. Кинг и Д. Маккарти (ред.), Социология окружающей среды: от анализа к действию, (2-е изд., Стр. 1-22). Лэнхэм, Мэриленд: Роуман и Литтлфилд.

МакНолл, С. Г. (2011). Быстрое изменение климата: причины, последствия и решения . Нью-Йорк, штат Нью-Йорк: Рутледж.

Nagel, J., Dietz, T., & Broadbent, J. (Eds.). (2010). Семинар по социологическим перспективам глобального изменения климата . Вашингтон, округ Колумбия: Национальный научный фонд.

Национальное управление океанических и атмосферных исследований.(2012). Национальная программа по прилову. Получено 13 февраля 2012 г. с сайта http://www.nmfs.noaa.gov/by_catch/index.htm.

Исследовательский центр Pew. (2011). Незначительный рост числа, говорящий о «веских доказательствах» глобального потепления . Вашингтон, округ Колумбия: Автор.

Прюсс-Устюн, А., Бос, Р., Гор, Ф., и Бартрам, Дж. (2008). Более безопасная вода, лучшее здоровье: затраты, преимущества и устойчивость мероприятий по защите и укреплению здоровья . Женева, Швейцария: Всемирная организация здравоохранения.

Рейман Дж. И Лейтон П. (2010). Богатые становятся еще богаче, а бедные попадают в тюрьму: Идеология, класс и уголовное правосудие (9-е изд.). Река Аппер Сэдл, штат Нью-Джерси: Prentice Hall.

Рудольф, Дж. К. (5 июня 2011 г.). Под водой коралловые рифы в опасности. Нью-Йорк Таймс , стр. WK3.

ScienceDaily. (2010, 19 июня). Изменения в океане могут иметь тяжелые последствия для людей. ScienceDaily . Получено с http://www.sciencedaily.com/releases/2010/06/100618103558.htm.

Союз неравнодушных ученых. (2011). Кризис ядерного реактора в Японии Часто задаваемые вопросы. Получено с http://www.ucsusa.org/nuclear_power/nuclear_power_risk/safety/nuclear-reactor-crisis-faq.html#us-plant-risk.

Виегас Дж. (6 апреля 2010 г.). Миллионы морских черепах пойманы и убиты рыболовством. Новости Открытия . Получено с http://news.discovery.com/animals/turtles-bycatch-fishing.html.

Уокер, Г. (2012). Экологическая справедливость: концепции, доказательства и политика.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *