Твір на тему: рідна мова
загрузка…
Твір на тему: рідна мова 5.00/5 (100.00%) 3 votes
Рідна мова
Рідна мова, це просте словосполучення, яке таїть у собі глибокий зміст. Мова для людини це засіб для спілкування, взаємодії з оточуючими. Це інструмент завдяки якому людина може формулювати свої думки, виражати їх. Саме завдяки мові ми можемо самовиражатися у спілкуванні. Без неї не можливо створення книжок, запис отриманих знань то що.
Рідна мова для людини посідає особливе місце у житті.
Ще немовлям вона чує перші слова на ній, як губка вбирає у себе все нові і нові слова протягом свого розвитку, аж поки сама не каже перше слово. За першим йде друге, за ним третє. Потім починаються короткі речення. Стаючи більш великими, діти вже не можуть помислити себе без рідної мови.
Частіше за все ця мова залишається з людиною назавжди. За все життя вона збагачує свій словниковий запас. Постійно, користуючись нею. Хоча буває й так, що людина вчить одну чи декілька інших мов. Переїздить до іншої країни і живе там. Постійно користуючись не рідною, а іноземною.
Що ж таке рідна мова? Мова, батьків та дідів? Так але не завжди. Мова країни де ти живеш? Аналогічно. Рідна мова, це та мова з якою ти виріс, до якої звик,яку, любиш і поважаєш. Вона може бути одна рідною чи їх може бути декілька. Адже якщо з дитинства ти знаєш дві три чи більше мов. Якщо звик вільно на них спілкуватися, якщо тобі зручно і приємно розмовляти на них. Вони усі стають рідними.
Саме тому на мою думку рідна мова це та що живе у твоїй душі. Та чиїм носієм ти є та на якій зручно розмовляти, писати читати. Та від звуків якої серце наповнюється радістю.
Схожі твори
- Твір на тему: вогонь прометея світло свободи Твір «Вогонь Прометея – символ свободи» Титан Прометей — це персонаж з міфології Стародавньої Греції. Як йдеться у цій міфології, […]
- Твір на тему: опис місцевості В кожної людини є улюблений куточок, де вона має можливість побути насамоті, зануритися в думки, отримати натхнення і сили іти далі по […]
- Твір на тему: моя бабуся
У мене найкраща бабуся у світі. Вона живе разом з нами, тому я маю можливість щодня бачити її, спілкуватися з нею. Усі говорять, що я […]
- Твір на тему: я українка Я українка і цим я пишаюся. В моїй країні зараз не кращі часи, ми зубожілі, корумповані, розбратовані. Та не за багатство люблять […]
Рідна мова — найбільше багатство
Рідна мова — це та мова, якою ми з вами розмовляємо. Це те, що робить народ народом, адже саме через мову народ являє світові найцінніші набутки свого серця і мудрості. Ось чому я вважаю, що рідна мова — найбільше багатство нації, її найцінніший скарб.
У кожного народу своя особлива мова. Наш народ володіє українською мовою, яка є його найбільшою духовною коштовністю. Попри всілякі заборони й утиски наші пращури зберегли її та передали нам у спадщину. Жоден народ не може похвалитися такою дивовижною мелодійністю своєї мови. Вона, дійсно, гідна, щоб нею пишалися.
На жаль, останнім часом наша мова сильно понівечена. У ній з’явилося багато сленгових слів, слів іноземного походження. З’явилися нові слова поганого сенсу. Іноді навіть не відразу зрозумієш, що це таке. Все це дуже засмічує українську мову, яка завжди відрізнялася красою і милозвучністю.
Рівень володіння рідною мовою показує інтелігентність людини, її повагу до своєї країни. Поетеса Ліна Костенко писала: «Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову». Я дуже сильно люблю нашу рідну мову. І хочу, щоб всі її любили та шанували.
Отже, рідна мова — найбільше багатство народу.
Інші твори:
Короткий твір, есе, речення про українську мову
Твір на тему «Український народ»
Твір на тему «Звичаї та традиції українського народу»
Твір на тему: «Що для мене рідна мова»
Toggle navigation GDZ4YOU- ГДЗ
- 1 клас
- Англійська мова
- Буквар
- Математика
- Німецька мова
- Основи здоров’я
- Природознавство
- Російська мова
- Українська мова
- Я досліджую світ
- 2 клас
- Англійська мова
- Інформатика
- Математика
- Основи здоров’я
- Природознавство
- Російська мова
- Українська література
- Українська мова
- Читання
- Я досліджую світ
- 3 клас
- Англійська мова
- Інформатика
- Математика
- Німецька мова
- Природознавство
- Російська мова
- Українська мова
- Я і Україна
- Я у світі
- 4 клас
- Англійська мова
- ДПА
- Інформатика
- Літературне читання
- Математика
- Німецька мова
- Основи здоров’я
- Природознавство
- Російська мова
- Українська література
- Українська мова
- Французька мова
- Я і Україна
- Я у світі
- 5 клас
- Англійська мова
- Інформатика
- Історія
- Математика
- Німецька мова
- Основи здоров’я
- Природознавство
- Російська мова
- Світова література
- Українська література
- Українська мова
- Французька мова
- 6 клас
- Англійська мова
- Біологія
- Географія
- Інформатика
- Історія
- Математика
- Німецька мова
- Основи здоров’я
- Природознавство
- Російська мова
- Світова література
- Українська література
- Українська мова
- Французька мова
- 7 клас
- Алгебра
- Англійська мова
- Біологія
- Географія
- Геометрія
- Інформатика
- Історія
- Німецька мова
- Основи здоров’я
- Російська мова
- Світова література
- Українська література
- Українська мова
- Фізика
- Хімія
- 8 клас
- Алгебра
- Англійська мова
- Біологія
- Географія
- Геометрія
- Інформатика
- Історія
- Німецька мова
- Основи здоров’я
- Російська мова
- Українська література
- Українська мова
- Фізика
- Хімія
- 9 клас
- Алгебра
- Англійська мова
- Біологія
- Географія
- Геометрія
- ДПА
- Інформатика
- Історія
- Креслення
- Німецька мова
- Основи здоров’я
- Російська мова
- Українська література
- Українська мова
- Фізика
- Хімія
- 10 клас
- Алгебра
- Англійська мова
- Біологія
- Географія
- Геометрія
- Інформатика
- Історія
- Математика
- Німецька мова
- Правознавство
- Російська мова
- Українська література
- Українська мова
- Фізика
- Французька мова
- Хімія
- 11 клас
- Алгебра
- Англійська мова
- Астрономія
- Біологія
- Геометрія
- ДПА
- Економіка
- Інформатика
- Історія
- Математика
- Німецька мова
- Російська мова
- Українська література
- Українська мова
- Фізика
- Хімія
- 1 клас
- Література
- Аналізи творів
- Повні тексти
- Стислі перекази
- Шкільні твори
- Презентації
- Англійська мова
- Астрономія
- Біологія
- Всесвітня історія
- Географія
- Інформатика
- Інші
- Історія України
- Математика
- Мистецтво
- Німецька мова
- Світова література
- Українська література
- Фізика
- Хімія
- Підручники
- 1 клас
- Англійська мова
- Буквар
- Іспанська мова
- Математика
- Мистецтво
- Музичне мистецтво
- Німецька мова
- Обр
- 1 клас
Твір на тему: «Рідна мова «
загрузка…
Голосуйте за цей твір
Ще з народження, мати навчає нас любити рідну мову через колискову. Співаючи, вона голубить свою дитину та прививає їй шану до української пісні.
Та наша мова не зламна, і попри всі перешкоди воскресла і залишилася недоторканою. Тому, незалежно від стану у суспільстві, посади та матеріального забезпечення ми можемо вільно нею спілкуватися.
В народі говориться, «Без мови не буде нації». А яка ж для нас рідна мова? Це солов’їна, милозвучна,дорогоцінна, красна, співоча українська мова, якою розмовляють наші батьки, бабусі та дідусі, братики та сестрички, друзі. Це мова, якою писали про Україну видатні поети та митці, зокрема Т.Шевченко,І.Франко, Л.Українка та інші. Та наразі кожен з нас шанує її та ставиться до неї по–різному. Хтось вільно володіє нею, хтось вживає в мову «слова – паразити», жаргони, а хтось і зовсім соромиться її, розмовляючи мовою,ближчою до душі. Не дайте мові, яка пройшла такий довгий шлях удосконалення, знову бути затоптаною.
Схожі твори
- Твір на тему: “МОЄ ВРАЖЕННЯ ВІД ТВОРЧОСТІ ДАРИ КОРНІЙ” Дара Корній – чергова українська письменниця, для котрої не підходить слово «талановита», оскільки ця людина щось більше, аніж цей […]
- Твір на тему: “Безпека в моєму місті” Що таке безпека? Перш за все, без вагань можна сказати, що це повна відсутність будь-яких факторів ризику, котрі так чи інакше здатні […]
- Твір на тему: “Я – європеєць”
- Твір на тему: “МОЯ УЛЮБЛЕНА КНИГА” Особисто я вважаю, що люди, котрі не читають книги, просто-напросто позбавленні ще однієї звичайної радості – хіба не чудово бодай на […]
- Твір на тему: “І. КОТЛЯРЕВСЬКИЙ – «БАТЬКО НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ»” Творчість Івана Петровича Котляревського – це ніби нова сторінка у величезній літературній книзі України, яка не лише повинна бути […]
РІДНА МОВА — НАЙБІЛЬШЕ БАГАТСТВО (ТВІР-РОЗДУМ). ТВОРИ З РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ
Рідна мова — найбільше багатство (Твір-роздум). Твори з розвитку мовлення
Існує така легенда. Створив Господь на світі звірів прудкими, сильними, птахів з крилами, які допомагали їм шугати високо в небі. Тільки людині він не дав ні великої сили, ні міцних крил. Зажурилася людина й прийшла до Бога, почала нарікати на свою долю.
Всевишній вислухав скарги людини на важке життя і сказав, що має вона найцінніший скарб, якого не дано звірям і птицям — мову. Адже мова сильніша за будь-яку силу, скоріша за найпрудкішу тварину. Пообіцяв Бог, що мова все замінить людині, ніде не дасть загинути. Однак і людина повинна розуміти, який неоціненний скарб отримала — берегти мову, як зіницю ока. А якщо втратить вона її, то загубить і душу, і силу.
Це всього лише легенда. Але, як і кожен з народних переказів, вона відображає суть тих явищ, які відбуваються в людському житті. Недарма ж говорять, що без мови немає народу.
Невипадково, мабуть, мову називають генетичним кодом нації. Завдяки їй ми маємо можливість поєднати минуле з сучасним. Вона програмує майбутнє цілого народу. Повага і шана до рідної мови мають в будь-якому суспільстві особливий смисл.
Так сталося, що українська мова століттями зазнавала утисків і гонінь. Тому сьогодні для нас важливо зрозуміти, що мова — це основа національної гідності, і ставлення до неї є виявом національної самосвідомості, громадянської позиції.
Досить згадати сторінки історії нашої держави, щоб зрозуміти: рідна мова разом з усім народом пережила чимало випробувань, але завжди була важливим чинником для об’єднання українців.
Гірке минуле випало на долю України. Вона тривалий час була поділена на частини. Входила до складу різних держав: Росії, Польщі, Австро-Угорщини. Немає, мабуть, куточка в нашій Батьківщині, де б не намагалися знищити українську мову, обмежити її вживання, послабити її силу і вплив на народ.
Як не згадати горезвісний циркуляр царського міністра Валуєва, в якому заборонялося друкувати літературу українською мовою, крім художньої, а також зазначалося, що ніякої окремої малоруської мови не було, немає і не може бути. Українська мова в ньому названа говіркою простолюдинів.
За такого ставлення вищої влади десятиліттями українська мова не використовувалася в навчанні, в богослужінні, на сцені…
Але навіть в найскрутніші часи були люди, які стояли на сторожі українського слова, вбачали в ньому оберіг нації, свідомо йшли на конфлікт з можновладцями, аби тільки відстояти право говорити і писати рідною мовою. Ми знаємо цілі періоди злету українського духу і українського слова. Друга половина XIX ст., незважаючи на дію Валуєвського циркуляру, стала часом створення кращих зразків української класики. Царизм був змушений постійно відступати і скасовувати обмеження українського друкованого слова. Не вдалося витіснити українську мову і радянській тоталітарній системі, коли йшла активна русифікація України.
Невичерпна скарбниця рідної мови, українського слова. Вона увібрала в себе літературні твори, фольклорні, які створювалися народом впродовж віків. Народна муза надихала багатьох митців на створення літературних творів, кращі зразки нашої літератури щедро пересипані тим фольклорним здобутком, що формувався в глибині нації. Одне доповнює інше.
Українську називають милозвучною, співучою, але її також називають стражденною, через ті утиски, які довелося пережити рідному слову. І завжди кращі українські письменники, цвіт нації, ставали справжніми борцями за своє слово, рідну мову. В умовах кріпацтва, незважаючи на тиск і свавілля царського уряду серця людей зворушувала поезія Тараса Шевченка. На ній виховувалися цілі покоління українців. Його «Кобзар» завжди був і залишається найшановнішою книгою в українській хаті. Поет, ніби відчуваючи силу свого слова для прийдешніх поколінь, напророчив:
…Возвеличу
Малих отих рабів німих!
Я на сторожі коло їх
Поставлю слово.
Так, слово може стати на сторожі збереження нації, народної самосвідомості. Але слово також може бути і зброєю у боротьбі за відродження національного духу. Слабка жінка і мужня поетеса Леся Українка довела це повною мірою:
Слово, моя ти єдиная зброє.
Ми не повинні загинуть обоє!
Нездоланність людського духу виявляється в тому, що в найжорстокіші, найпохмуріші часи з’являються справжні співці свободи. їх слово стає такою гострою зброєю, що його будь-яка тоталітарна влада настільки боїться, що починає ув’язнювати, навіть нищити. Факти нашої української, історії підтверджують це, на жаль, надто яскраво. Разом з іменами українських письменників Бориса Антоненка-Давидовича, Олени Теліги, Василя Стуса, Василя Симоненка, Остапа Вишні і багатьох-багатьох інших, згадується все колись чуте чи бачене про сталінські «гулаги», масові репресії і розстріли, жорстокі катування у в’язницях. Про ті різні періоди моральної задухи, в якій жила наша нація, про часи, коли панував страх, ненависть, підозри, коли доноси вважалися нормою життя і геройським вчинком. І все ж навіть через ці тернові нетрі неправди і тиску пробивалося рідне слово. Іноді понівечене, скривавлене, але все-таки живе.
Часи змінилися. Але проблема збереження, розквіту рідної мови залишається й досі. Це до нас, сьогоднішніх, звернуті слова українського поета Максима Рильського, котрі давно вже стали класикою:
Як парость виноградної лози
Плекайте мову. Пильно й ненастанно
Політь бур’ян. Чистіша від сльози
Вона хай буде. Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям.
Ми маємо дослухатися до цієї мудрої настанови, якщо дбаємо про свою національну гордість. Маємо пам’ятати, що мова — це теж багатство. Його не виміряєш на вагу, не відчуєш в руках, не побачиш оком. Його потрібно тільки відчувати своєю власною сутністю. Тільки від кожного з нас особисто залежить, чи дбати про свою мову, чи ставитися до неї байдуже, як до чогось незначного і неважливого, чи взагалі зректися того слова, яке називають рідним, материнським.
Тільки від нас самих залежить чи не станеться так, як висловив своїм поетичним твором Дмитро Павличко «Ти зрікся рідної мови»:
Ти зрікся рідної мови.
Тобі земля твоя родити перестане,
Зелена гілка в лузі на вербі
Від доторку твого зів’яне!…
…Ти зрікся мови рідної. Нема
Тепер у тебе роду, ні народу.
Чужинця шани ждатимеш дарма —
В твій слід він кине сміх-погорду!
Ти зрікся мови рідної.
Рідна мова — найбільше багатство (Твір-роздум). Твори з розвитку мовлення
Повернутися на сторінку Твори з розвитку мовлення
Рідна мова твір
Рідна мова. Любов до рідної мови, любов до рідної Батьківщини — невіддільні поняття. Вони споконвіку живуть у людських серцях і притаманні тим, хто шанує історію й культуру власного народу. Дійсно, не було жодного видатного письменника, який би не висловив любові до рідної мови, а також своєї тривоги за її долю. Дійсно, не було жодного поета, який би не покладав на рідну мову найсвітліших надій. Так склалося тому, що кожен митець бачив долю свого народу в майбутньому невідривною від долі української мови.
Мова — це душа народу. Немовля з перших днів свого існування чує рідну мову від матері, а потім, підростаючи, повторює перші пестливі слова. Це, звичайно, саме ті слова, які промовляла ще за сивої давнини над колискою молода жінка, чимось схожа на матусю. Ці слова сповнені почуттям, ніби квітка нектаром.
Мелодійна та неповторна українська мова ввібрала в себе гомін лісів, полів, рік і морів землі нашої. Слова нашої мови переткані вишневим цвітом, барвінком, калиною.
Українська мовна традиція сягає докняжих далеких часів. За часів Київської Русі наше слово повновладно зазвучало на державному рівні. Потім виникли школи, друкарні, які видавали не лише духовні твори, а й підручники, наукові трактати. Але шлях нашої мови був тернистим. Скільки заборон прийшлося зазнати українській мові, починаючи з часів Петра ПершогоІ У 1863 році один із петербурзьких циркулярів переконував, що “малороссийского языка” взагалі не існує. З ужитку виганялися рідні до болю слова. Російський цар хотів, щоб люди забули, що таке Запорозька Січ, Україна, козак… століття, означене в історії Європи як століття гуманізму, весни народів, виявилося для українців лютою зимою. Мова-вмирала. Діялося це тоді, коли на сторожі духовності народу стояло могутнє слово Тараса Шевченка. Але від народу приховувалися найвищі прояви його духу. До розряду заборонених потрапили твори Івана Франка, Лесі Українки, Івана Нечуя-Лєвицького, Панаса Мирного. століття виявилося ще страшнішим. Українське слово бідувало, вмирало з голоду, плакало над страченим, але відроджувалося. І доки народ мав свою мову, його серце завжди оживало, гоїлося, сміялося.
Сьогодні нашій державній мові потрібні не тільки відповідні законодавчі акти, але й наша духовна міць, любов до знань, справедливість, інтелігентність, наша національна самосвідомість.
Поет схвильовано писав про державну мову України:
Вона, як зоря пурпурова,
Що сяє з небесних висот»
І там, де звучить рідна мова,
Живе український народ.
Наша рідна мова українська — це золота скарбниця душі народної, з якої ми виростаємо, якою живемо й завдяки якій маємо величне право й високу гордість іменуватися народом України.
Твір на тему Українська мова 👍
Мова – це не тільки засіб спілкування, а й надзвичайно велика цінність будь якого народу. Це скарбниця усіх духовних надбань нації, досвіду життя, праці й творчості багатьох поколінь. Недаром кажуть, що мова – душа народу. Без неї не було б цілої нації.
Мова – це характер народу, адже у ній зберігаються усі традиції, звичаї та побут даного народу. Це без сумніву неоціненний скарб для кожної людини, що живе у світі.
Наша державна мова – українська. Вона займає третє місце за милозвучністю та красою серед усіх. Не варто забувати про
її минуле, її нелегку долю.Багато відважних героїв минулого боролись за право розмовляти рідною мовою. В російській імперії українська мова була заборонена у літературі, пресі. Ті, хто це забороняв добре розуміли що без мови немає народу. Вони хотіли асимілювати український нарід, а для цього була потрібна повне культурне поглинення.
У 1863 році увійшов в дію так званий Валуєвський Циркуляр, в якому заборонялось видавати більшість книг українською мовою. Царська влада боялась що україномовні книжки можуть збурити народ до антиімперського повстання.
У 1876 році задля розширення заборони був введений
в дію Емський Указ – розпорядження імператора про заборону ввезення з-за кордону україномовної літератури. Було заборонені не тільки художні книги, а й тексти для нот, театральні вистави, публічні читання, а також скасовано навчання українською.У цей час жив і Тарас Шевченко. Ці офіційні заборони були запроваджені вже після його смерті, але цю епоху імперського гніту він відчув на собі. Тарас писав рідною мовою і його поезію була наповнена патріотичним революційним духом.
Вона надихала, запалювала серця. Саме тому її так боялись окупанти.
Наша мова древня як і наша історія. Належить вона до слов’янської індоєвропейської сім’ї мов. Формуватись почала ще за часів Київської Русі на базі давньослов’янської, давньоруської мов і діалектів.
Староукраїнська мова формувалася навколо Києва, який був центром культурної консолідації народу. Скільки треба було страждати, щоб заслужити право розмовляти рідною мовою. Зараз у нас 21 століття, але українська мова досі має статус непопулярної.
Мовну культуру, мовний скарб потрібно берегти. Держава зобов’язано створювати всі можливі умови для вільного розвитку всіх мов, але українській має бути наданий пріоритет, як державній мові.
Я вважаю, що кожний народ має говорити рідною мовою й берегти її, адже це найголовніша ознака ідентичності цього народу.