Рідна мова твір: Мова розуму – мова душі

Мова розуму – мова душі

Мова – це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам’ять, найцінніше надбання століть, мова – це ще й музика, мелодика, фарби буття, сучасна художня, інтелектуальна і мисленнєва діяльність народу.

О. Гончар

Для кожної людини її мова – найкраща, найзворушливіша. Це – загальновідома істина. Чи відчуваємо велике таїнство живого Слова, зокрема Рідного, Українського? Чи достатньо уважні ми до своєї мови? Мова – неоціненний скарб народу, найголовніший літопис його життя. Щоб оволодіти цим скарбом, людина мусить постійно докладати зусиль, усвідомлюючи, що існує складна наука рідної мови.

З того, як говорить та чи та людина, можна уявити собі загальний розвиток цієї людини, її освіту й культурний рівень. Оселя буття духу – це мова, в оселі мови живе людина. Поводитися з мовою як-небудь – значить і мислити як-небудь: неточно, приблизно, неправильно. Мова – знаряддя мислення: у ній відбивається інтелігентність людини, її повага до інших, її охайність у широкому розумінні цього слова.

Боротьба за чистоту й високу мовну культуру – це боротьба за культуру взагалі. Мовна культура – це надійна опора у вираженні незалежності думки, розвиненості людських почуттів, виробленні етичних норм, способу суспільного поводження, що виражається в народних звичаях, віруваннях, у ставленні одне до одного, до праці, до мови. З культурою мови пов’язують уміння правильно говорити й писати, майстерно добирати, вживати мовновиражальні засоби відповідно до конкретної ситуації, мети і обставин спілкування. Є люди, що їх можна слухати, є люди яких не можна слухати, і люди, яких не можна не слухати. Не забуваймо, що успіх стосунків між людьми часто залежить від мовлення, яке є активним, динамічним виявом вільної творчої діяльності людини, відображає її досвід. Мова для культури – те саме, що центральна нервова система для людини. Людина може володіти кількома мовами, залежно від її здібностей, нахилів і прагнень, але найкраще, найдосконаліше має володіти, звичайно, рідною мовою. Є мови більш-менш розвинені, є мови, що своїм чарівним звучанням здобули світову славу, та наймиліша й найдорожча для людини – її рідна мова.

Нелегко вберегти музику рідного слова в постійному іншомовному наокружжі, але це треба робити, бо кожен є повноважним представником рідної мови.

Стає престижно розмовляти вишуканою українською мовою, приходить розуміння того, що добре знання мови – важлива професіограма людей різних спеціальностей. Тож вслухаймося, друзі, в рідне Слово, плекаймо його, бережімо його!

Після здобуття Україною незалежності єдиною сферою, де українська мова набула широкого вжитку, стала освіта. В усіх навчальних закладах почали поступово впроваджувати українську мову як обов’язкову мову навчання, але й сьогодні в українській державі питання про культуру повсякденного мовлення українців, на жаль, не втратило свого драматизму. Відродження мови є актуальним і безальтернативним, завбачливо-своєчасним, зорієнтованим як на історичну перспективу, так і на майбутню інтелектуально розвинену еліту нації, яка б відчувала себе сучасними людьми, українцями не тільки розумом, але й душею, гідними громадянами передусім України, а також і всього світу.

Nov 29, 2007 || Автор: Г.І.Лоза, зав. редакційно-видавничого відділу ВПІ ВПК “Політехніка”

Шануймо рідну мову!

Без мови немає народу, як сонця без сяйва й тепла
С. Шелунін

Рідною прийнято вважати мову нації, мову предків, яка пов’язує людину з її народом, з попередніми поколіннями, їхніми духовними надбаннями. Вона віддзеркалює душу народу, його історію. Кожен народ відбувся тоді, коли усвідомив себе у рідному слові.

З покоління в покоління, в часи роз­квіту та падіння передавали нам предки цей скарб. Народ плекав рідну мову у піснях, легендах, пере­казах і передавав від роду до роду, щоб не загинула.

Наша рідна українська мова – одна з найбагатших і наймелодійніших мов світу. Її порівнюють з калиною, бо вона така ж красива, зі співом солов’я.

Українська мова – це велика культура та історія. Українською мовою написані невмирущі твори І.П.Котляревського та Т.Г.Шевченка, І.Франка та Лесі Українки, О.

Кобилянської та М.Коцюбинського.

20 листопада у коледжі відбувся виховний захід «Шануймо рідну мову!».

Мета заходу — поглянути на історію свого народу, збагнути роль рідної мови в утвердженні української державності, при­гадати тернистий шлях боротьби української мови за незалежність та окреслити подальший шлях розвитку української літературної мови.

Про мову – духовний скарб нації, засіб людського спілкування, про те, що вона живе в наших серцях — йшла мова під час проведення пізнавально-виховного заходу.

Увазі студентів був представлений документальний фільм, який ілюструє складний та тернистий шлях української мови до її визнання та становлення. Приємно, що молоді захід сподобався, адже хлопці і дівчата дізналися багато нового з історії виникнення рідної мови.

Організували і провели захід для студентів експлуатаційного відділення заступник директора коледжу з виховної роботи Масько Т.Г., завідувач відділення Зотова О. М., викладач культурології Мироненко В.М. У заході брали участь студенти Нікішов В., Кітура Б., Дюміна А., Біленко А. (ЕН-1-2).

Ми з вами одержали у спадок сучасну українську літературну мову — багату, розвинену, гнучку. Наше завдання — берегти цей неоціненний дар, примножувати його, не засмічувати чужими і грубими словами, не забувати, щиро любити. Шанувати і плекати рідну мову — святий обов’язок кожного українця.

Любімо свою мову, свій милий край, свою Україну!

Право на рідну мову. Мовна ж байдужість

Людина, байдужа до своєї  мови — дикун

Ще з шкільної лави нам запам’яталися мудрі слова славетного нашого письменника Панаса Мирного: “Найбільше і найдорожче добро в кожного народу — це його мова”. І так само промовистий вислів видатного російського письменника Костянтина Паустовського: “Справжня любов до своєї країни неможлива без любові до своєї мови. Людина, байдужа до своєї мови — дикун.

Вона шкідлива за своєю суттю тому, що її байдужість до мови пояснюється повним збайдужінням до минулого, сьогодення і майбутнього свого народу”. Отже, берегти й шанувати рідну мову, мову свого народу — це моральний обов’язок кожної нормальної людини в суспільстві.

Тепер тільки треба з’ясувати, чи ми, українці, справді окремий народ і чи справді маємо свою власну українську мову і право на неї, що часто намагалися й намагаються зверхньо заперечити наші самозвані “старші брати”, маючи нас за своїх попихачів.

Як свідчать археологи й античні історики, до VІ століття слов’янські племена жили на землях між Карпатами і Дніпром. Але коли сюди в середині VІ століття насунули зі сходу тюркомовні кочівники-авари (у літописі їх названо відповідно до української вимови обрами), то частина слов’ян, рятуючись від поневолення, подалася на південний захід (теперішні серби, хорвати, словенці, македонці, болгари), частина — на захід (теперішні чехи, словаки, поляки, лужичани). Наші ж предки, споконвічні хлібороби, залишилися на своїй землі: нікуди не йшли і нізвідки не приходили.

Перетривавши аварів, вони й далі засівали поля, збирали врожай, доглядали садки біля хат, народжували дітей і плекали мову, яка дісталася їм як спільнослов’янська спадщина: з чіткою вимовою голосних (без акання і редукції), з твердими приголосними перед е та и, з четвертою відміною іменників (теля), з кличним відмінком (мамо), з першою особою множини в наказовому способі (будьмо), та ще й маючи з того часу понад 12 тисяч слів, спільних з південними й західними слов’янами. Ця вимова, ці форми слів і слова й дотепер є відмітною ознакою нашої мови, на відміну від російської, яку нам накидали й накидають як “старшобратню”.

Тут доречно навести спостереження видатного мовознавця Івана Огієнка: “Російські вчені тільки з політичних міркувань натягують українську мову до мови російської. А тим часом глибше вивчення нашої мови показує, що вона багатьма своїми ознаками наближується скоріш до мови сербської, а не російської. І це відомий факт, що українець, який не знає російської мови, легше порозуміється з сербом, аніж з росіянином”.

Як же формувалася наша сучасна мова? Літературна французька мова творилася з окремих діалектів у великосвітських салонах Парижа, англійська, витісняючи французьку, утверджувалася в Лондоні. Українські ж чільні міста в часи формування національних мов були захоплені чужинцями: у Львові панували поляки й німці, у Києві, Харкові, Полтаві — російські колонізатори. Єдиним чисто українським осереддям в Україні залишалася демократична Запорізька Січ, куди, починаючи з ХV століття і аж до 1775 року, тисячами сходилися молоді завзяті люди з усіх українських земель боронити свій народ. Ось тут, у цьому горнилі, з різних українських діалектів і творилася єдина усна наддіалектна українська мова. Її зробили літературною нащадки козацьких старшин Іван Котляревський і Тарас Шевченко (його прадід Андрій був кошовим писарем у Запорізькій Січі) та ціла когорта подальших письменників, коли ще й підручників та академічних словників української мови не було і в університетах її не вивчали. А яка ж вона багата, досконала й мальовнича у творах Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша, Марка Вовчка, Івана Нечуя-Левицького, Панаса Мирного, Лесі Українки, Михайла Коцюбинського…

Отже, українська мова ні в кого не позичена і ніким не дарована. Це витвір і власність українського народу. Вона єднала українців у часи  монголо-татарського лихоліття, панування польських магнатів, шаленства московських посіпак. Нею створено сотні тисяч пісень, багатющу, глибоко гуманну літературу.

І український народ таки є. На своєму історичному шляху становлення й розвитку як нації він мав власну Київську державу, Галицько-Волинське князівство, Литовсько-Руське князівства (до речі, державною мовою в цьому князівстві була українська мова — говірка української волинської шляхти), Гетьманщину, Українську Народну Республіку, довів своє існування на референдумі 1 грудня 1991 року й під  час двох революцій — Помаранчевої 2004 року та Революції гідності 2013—2014 років.

На жаль, історичний шлях нашого народу й нашої мови не завжди був легкий та простий. Коли Володимир Великий 988 року прийняв християнство, то не звелів богослужбові книги перекласти на свою мову, як це вчинили раніше вірмени й грузини, а взяв готові переклади на тодішню болгарську, зроблені Кирилом і Мефодієм. Цю давню мову неточно називають старослов’янською — насправді ж це мова давніх болгар, староболгарська, тож у Київській Русі нею писали літописи, закони, вона лягла в основу сучасної літературної російської мови. Народна ж мова наших предків не стала тоді літературною. Але цю несправедливість наш народ надолужив створенням кількох сотень тисяч пісень. Це те саме, що в греків “Одіссея”, чи в грузинів “Витязь у тигровій шкурі” Шота Руставелі, чи в італійців “Божественна комедія” Аліг’єрі Данте: народна пісня стала міцним фундаментом для формування сучасної української літературної мови, починаючи від Івана Котляревського й Тараса Шевченка.

Але українська  мова виявилася небезпечною для колонізаторів. Ще чорнило не висохло на Переяславській угоді 1654 року про військову допомогу Московії Україні, як московський цар Олексій Михайлович в Андрусівському договорі з Польщею 1667 року про розподіл України між двома загарбниками вимагав від польського короля стосовно українських книг, щоб “все те, в которых местностях книги печатаны и их слагатели, також печатники или друкари, смертью казнены и книги собрав сожжены были и впредь чтобы крепкий заказ был бесчестных воровских книг никому с наших королевского величества подданных нигде не печатати под страхом смертной казни”. Отже, українські книги як злочинні спалити, друкарів стратити. Так починалася боротьба з “українським буржуазним націоналізмом”.

Петро І у жовтні 1720 року видав указ, яким забороняв друкувати в Малоросії будь-які книги, крім церковних, але й ті треба було “для совершеннаго согласия с великороссийскими, с такими ж церковными книгами справлять, дабы никакой розни и особаго наречия во оных не было”  — ішлося таки про нашу мову: “особоє наречиє”. У грамоті з приводу відкриття Харківського колегіуму 1731 року цариця Анна Іванівна вимагала “стараться, чтобы … науки вводить на собственном Российском языке”. 1759 року Святійший Синод видав указ про вилучення зі шкіл українських букварів: діти не повинні прилучатися до своєї мови. 1784 року викладання в Києво-Могилянській академії переведено на російську мову, причому, як того вимагала Катерина ІІ, з вимовою, яка вживалася у Великоросії. 1784 року Київський митрополит, виконуючи розпорядження Святійшого Синоду, наказує, щоб у всіх церквах служба Божа правилася “голосом, свойственным российскому наречию”. Отак російські владці вчили українців любити російську мову й “добровільно” зрікатися своєї.

“Мы, ― хвалився 1807 року вчитель харківської гімназії Т.Селіванов, ― застали в училищах самого Харькова учителей, что так и резали по-украински с учениками; да мы, то есть новоприбывшие из семинарии учителя, по распоряжению начальства сломили их и приучили говорить по-русски”. Міністр внутрішніх справ П.О.Валуєв у таємному циркулярі від 8 липня 1863 року, яким заборонялося друкування книг українською мовою, як одну із підстав для такої заборони наводить той факт, що “обучение во всех без изъятия училищах производится на общерусском языке и употребление в училищах малороссийского языка нигде не допущено”. У статуті про початкові школи, виданому 25 травня 1874 року, було записано: “В начальных народных школах обучение ведется на русском языке”. “Величезна більшість учителів соромить дітей їхньою українською мовою говорити”, ― констатував Б.Грінченко 1896 року. Від дітей вимагали навіть удома розмовляти російською мовою. Ось звідки “растут ноги” російської мови в українських школах та університетах. І досі українські (чи вони українські?) чиновники від освіти не спроможні виправити цей злочин проти українського народу. Або не хочуть.

Українська мова виганялася не тільки зі школи, з книг, а й з побуту. Ось свідчення одного з наддніпрянських українців, яке було надруковане у львівському часописі “Слово” 186З року: “За українську мову не дадуть вам ніколи служби та оддадуть під надзор поліції… Як спіткне вас на улиці офіцер, то заведе в поліцію, кажучи: “По-хахлацки не говори. Малороссии нет со времени царя Алексея Михайловича”. Ось так український селянинин, приїхавши до міста, “добровільно” засвоював мову “братнього” народу.

Як тільки російські війська у вересні 1914 року ввійшли в Галичину, тут було закрито всі українські видання, школи, розпущено культурні й освітні організації, розгромлено товариство “Просвіта”, знищено бібліотеку Наукового товариства ім. Т.Шевченка, заборонено вживати українську мову в адміністрації, суді, громадських організаціях. Ось якою страшенно небезпечною була українська мова для російських колонізаторів! Такою вона залишилася й дотепер: у Криму, на окупованих частинах Луганської і Донецької областей українська мова фактично заборонена.

Революційні події 1917―1918 років, що сприяли відновленню української державності, на якийсь час звільнили українську мову від московського шовіністичного тиску. Але це тривало недовго. “Видатний діяч Комуністичної партії і Радянської держави” (так зазначено в радянській енциклопедії) Міхаіл Фрунзе на жовтневому 1923 року пленумі ЦК українських комуністів прямо заявив: “На Україні ми тільки зовнішньо справилися з відкритим рухом петлюрівщини… Не справимося доти, доки не вирвемо зброї петлюрівщини — української мови”. І він казав правду.

Особливо планомірного характеру витіснення української мови російською набуває в післявоєнний час. Непомірно в Україні зростає відсоток росіян-колонізаторів, які й досі, живучи в Україні, гидують українською мовою через імперську зверхність. 10 червня 1983 року ЦК КПУ і Рада Міністрів УРСР приймають постанову “Про організацію виконання в республіці постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР “Про додаткові заходи по поліпшенню вивчення російської мови в загальноосвітніх школах та інших навчальних закладах союзних республік”. У ній російська мова в Україні ставиться в особливе, привілейоване становище: “1. Добиватися, щоб вільне володіння російською мовою стало нормою для молоді, яка закінчує середні навчальні заклади, громадським обов’язком кожної молодої людини… 5. Збільшити час на вивчення російської мови в загальноосвітніх та інших середніх навчальних закладах з неросійською мовою навчання; передати на ці цілі частково або повністю години, що призначені для вивчення іноземної мови; при вивченні російської мови і літератури дозволити поділ усіх класів і груп з кількістю учнів більш як 25 чоловік на дві підгрупи… вдосконалювати мережу загальноосвітніх шкіл з російською мовою навчання”. Тобто збільшувати їх кількість, що й робилося за рахунок українських дітей.

Тут названо тільки деякі факти офіційного нищення української мови в Російській імперії та в так званому Радянському Союзі, насправді ж їх і перерахувати годі. Це була така сама колоніальна політика лінгвоциду (складова етноциду) щодо поневоленого народу, яку свого часу проводили Франція в Алжирі, Голландія в Індонезії, Великобританія в Індії, Японія в Кореї. У названих колоніях після здобуття ними незалежності запанували національні мови.

І ось настало 24 серпня 1991 року: у тодішній Верховній Раді Української РСР прозвучав довгоочікуваний “Акт проголошення незалежності України”. Ще за два роки перед тим було прийнято Закон про мови, у якому було записано: “Українська РСР забезпечує національно-культурне відродження українського народу, його історичної свідомості і традицій, національно-етнографічних особливостей, функціонування української  мови в усіх сферах суспільного життя”. У незалежній Україні — тим більше.

Колоніальний період в історії України закінчився, але при владі залишилися ті самі провідники колоніальної політики Росії, і мовна політика залишилася майже та сама. Особливо на сході і півдні України.

Та ось 2004 року (на 13 році незалежності) з’являється висновок небайдужої людини: “Зросійщення українців на Луганщині триває з більшою завзятістю, ніж за радянських часів”. Хіба можна про таке мовчати? І ще цього ж таки року: “Нехтування мовою титульної нації, принаймні офіційними й публічними особами, демонструє зневагу до представників цієї нації”.

Небайдужа людина — Сергій Андрійович Мельничук — народився і вчився в цілком зросійщеному містечку Краснодоні на Луганщині. Ну говори собі, як усі вже звикли за колоніальних часів, заробляй у шахті добрі гроші, купуй ковбасу. Так ні. Послухаймо самого Сергія Мельничука: “Якось після певних доленосних подій, які діють на людину, наче холодний душ, — я замислився: “Я — українець. Живу в Україні, на історичній землі своїх пращурів. А українською рідною мовою, мовою моїх батьків, по великому рахунку, навіть два слова не можу зв’язати”. І тому переді мною постало питання: “А чи вартий я того, щоб називатися людиною?” Після цих роздумів я принципово перейшов, у межах України, на українську мову спілкування”.

І не тільки перейшов на українську мову спілкування, а й, вірячи в силу закону, став на захист права рідної мови, мови свого роду й народу — звернувся до суддів. А судді — хто? Для них, колишніх колоніальних чиновників, людина, яка обстоює своє природне національне право на рідну мову, небезпечна. Тому вони й намагаються, за колишньою радянською традицією, відправити таку людину на примусову судово-психіатричну експертизу. Проте послідовність і чесність приносить хоч невеликі, але перемоги: “Судові засідання зараз за моїми скаргами ведуться виключно державною українською мовою. Хоча спочатку судді принципово відмовлялися вести судове засідання українською мовою й навіть дехто із суддів офіційно приймав злочинне рішення про ведення судового засідання російською мовою”. Це 2004 рік, а боротьбу за своє право на рідну українську мову Сергій Мельничук почав ще 2002 року. В незалежній Україні!

Здавалося, центрами української духовності в Україні мали б бути її вищі навчальні заклади, тут повинна б формуватися українська національна еліта, без якої існування української держави стає проблематичним. 2005 року Сергій Мельничук вступає до Східноукраїнського національного університету ім. В.Даля вивчати журналістику. Навчання журналістів — майбутнього сумління нації і охоронців її мови — ведеться тут російською мовою з орієнтацією на російські цінності. Але ж в Конституції України в статті 10 записано: “Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України”. І в статті 11 додано: ”Держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури”.

Треба б було бути, за висловом К.Паустовського, дикуном, щоб не обізватися за конституційне право свого народу на рідну мову, що й робить небайдужий Сергій Мельничук. А ось сміховинне фарисейське рішення суду: “Зобов’язати Східноукраїнський національний університет ім. В.Даля здійснювати навчання Мельничука Сергія Андрійовича у відповідності до чинного законодавства — українською мовою”. Отже, а з усіх інших готувати сепаратистів. Це ми й маємо тепер на Донбасі.

Запорукою невмирущості стародавньої української нації і її мови є саме такі небайдужі люди, як борець за право на рідну мову в Україні Сергій Мельничук. Різноробочий, шахтар, студент, правозахисник, який бив на сполох ще тоді, коли не лилася кров на українській землі, коли клінчаєви, зневажаючи національні закони, ще тільки нарощували сили, щоб встромити ніж у спину України. Ніби й від імені Сергія Мельничука сказав його старший побратим з Донеччини Олекса Тихий у своєму заключному судовому слові: “Я — українець. Не лише індивід, наділений певною подобою, умінням ходити на двох кінцівках, даром членороздільної мови, даром творити і споживати матеріальні блага… Я — громадянин світу не як безбатченко-космополіт, а як українець. Я — клітина вічно живого українського народу. Я для того, щоб жив мій народ, щоб підносилась його культура, щоб голос мого народу гідно вів партію в багатоголосому хорі світової культури”.

Іван Ющук, професор, заслужений діяч науки й техніки України

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства

Квітни, мово наша рідна — Центральна районна бібліотека м.

Новомиргород

КВІТНИ, МОВО НАША РІДНА

Бібліографічний огляд літератури

 

                                                                                              Мово рідна. Колискова

                                                                                              Материнська рідна мово!

                                                                                              Мово сили й простоти, —

                                                                                              Гей, яка ж прекрасна Ти!

                                                                                              Ти велична і проста.

                                                                                              Ти стара і вічно нова.

                                                                                              Ти могутня, рідна мово!

                                                                                              Мово – пісня  колискова.

                                                                                              Мова – матері  вуста.

                                                                                                                     І. Багряний       

          Погляньмо навколо, і ми побачимо безліч дивовижних речей, створених розумом і руками людини: радіо, телебачення, комп’ютерні системи, літаки, космічні ракети, архітектурні споруди… Та найчудесніше і наймудріше, що створило людство упродовж віків, — це мова. Без мови людина не могла б ні думати, ні творити, ні самовдосконалюватися.

        На Землі існує багато мов. Одні мови схожі між собою, інші зовсім різні, але всі вони виконують однакову функцію — допомагають  людям розуміти один одного у спілкуванні, під час спільної праці.

        Серед великої кількості народів планети Земля живе і наш народ, український. Українська мова є національною мовою українського народу, державною мовою України. З найдавніших часів говорили рідною мовою українці і ті, хто заселяв українські землі, спілкувалися між собою, складали думи та пісні, створювали легенди, писалися літописи, передаючи в них багатство, мелодійність і красу мови майбутнім поколінням.

       Мова – це  душа народу. У ній, як у дзеркалі, відбивається увесь його духовний світ, багата героїчна історія, мудрість, досвід, одвічні  

До вашої уваги книги, які є в нашій бібліотеці про нашу рідну українську мову.

І розділ   Мова – життя духовного основа     

 

Ткаченко О.Б.

       Українська мова і мовне життя світу. – К.: Спалах,2006. – 322с.  

         Працю присвячено розвиткові й сучасному станові української мови в усіх труднощах її становлення, що дістають всебічне висвітлення в зіставленні з відповідними ситуаціями інших мов світу. Написана в популярній формі книга призначається всім шанувальникам української мови, насамперед представникам суспільних наук.  

   

 Українська мова у ХХ сторіччі: історія лінгвоциду: Док. І матеріали/  Упоряд. : Л.Масенко та ін. – К.: Вид. дім «Києво-Могилянська акад.», 2005. – 399с.

         У збірнику вміщено документи і матеріали, що стосуються мовної політики радянського керівництва на теренах України. Вони проливають світло на підступне втручання у внутрішній розвиток української мови, спрямоване на штучне зближення її з російською і знищення як незалежного мовного утворення. Працю призначено гуманітаріям-філологам, історикам, викладачам відповідних дисциплін, студентам, аспірантам і всім тим, кому не байдужа доля рідної мови.

   Сучасна українська мова: Підручник/ О.Д.Пономарів, В.В.Різун, Л.Ю.Шевченко. – К.: Либідь, 2008. – 488с.

       У підручнику розглядаються питання фонетики, вимови, графіки, лексикології, фразеології, лексикографії та морфології сучасної української літературної мови. Подаються відомості з діалектології та загального мовознавства.

       Книга розрахована на студентів гуманітарних факультетів вищих навчальних закладів.

ІІ розділ   Мова рідна – слово рідне

Українська мова: Енциклопедія/ Редкол.: Русанівський В.М., Тараненко О.О., Зяблюк М.П. та ін. – 2-ге вид., випр.. і доп. – К.: Вид-во «Укр. Енцикл.» ім. М.П. Бажана, 2004. – 824с.: Іл.

           В енциклопедії на основі досягнень сучасного мовознавства подано відомості про українську мову та українське мовознавство. В ній розглянуті різні аспекти опису української мови, вміщено основні поняття загального мовознавства. Багато статей присвячено мовознавцям, письменникам, які зробили істотний внесок у розвиток української мови. Книга містить 1935 статей, карту, ілюстративний матеріал і таблиці. Розрахована як на філологів, так і на широке коло читачів.

  

Гнатюк Л.П., Бас-Кононенко О.В.

   Українська мова. Особливості практичного застосування. – К.: Знання-Прес, 2006. – 259с.

           У пропонованому посібнику послідовно висвітлено основні розділи курсу сучасної української мови. Його перевагою є системний виклад матеріалу, який органічно поєднується з практичними завданнями різноманітного характеру.

          Книга буде корисною всім, хто прагне досконало володіти сучасною українською літературною мовою, її лексичним і фразеологічним багатством, знати норми орфоепії, орфографії, граматики та стилістики і вміти свідомо застосовувати їх на практиці.

  

Олійник О., Шинкарук В.

   Культура мовлення. Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2008. – 296с.

           Мета посібника – сприяти активному запровадженню ділового мовлення у різних сферах державного та господарського спілкування. Ним пропонується користуватися всім – і юним школярам, і студентам, і серйозним діловим людям.

У світі цікавих слів і висловів      

 

 Волощак М.

    Неправильно – правильно: Довідник з українського слововживання: За матеріалами засобів масової інформації. – К.: Просвіта, 2004. – 158с.

      Практичний посібник цінний тим, що це вдала спроба аналізу газетних текстів через призму національної ідентифікації. Ця книжка є перекладом з мови рабства на мову свободи. Довідник розрахований на масового читача.

     

  Коваль А.П.

     Спочатку було Слово: Крилаті вислови біблійного походження в українській мові. – К. : Либідь, 2001. – 312с.

        Біблія – найпоширеніша у світі книжка, з якої наш народ протягом століть поповнював фразеологічний запас української мови, збагачуючи її. Крилаті вислови у цьому виданні подаються в такій послідовності, в якій вони вжиті у Біблії, так що читач матиме змогу уявити, як побудовано Біблію. Автор розкриває маловідомі сторінки величезної книги, ім’я якої українська мова. Для широкого кола читачів, не байдужих до мовного багатства.

 

 Антоненко-Давидович Б.Д.

    Як ми говоримо. – К.: Вид. дім «КМ Академія», 2004. – 254с.

        Відомий український письменник, прекрасний знавець мови адресував свою книжку тим, хто дбає про культуру мови й прагне запобігти помилковому слововживанню. У пошуках найкращого мовного еквівалента автор звертався до прикладів з класичної літератури, фольклору, живого народного мовлення.

        Для мовознавців, викладачів, студентів, лекторів, журналістів.

 

         «Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, у яку народ складає і своє життя і свої сподівання, розум, досвід, почування…»

                                                                                           Панас Мирний

        «Мова – наша зброя, якою ми служимо народові, що нас породив, вигодував і виховав. Мова – втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любімо її, вивчаймо ЇЇ, розвиваймо ЇЇ!»

                                                                                          М. Рильський

           Прилучімося до святині українців – до їх мови, і нам відкриється дивовижний світ поетичного натхнення, невичерпний гумор, висока народна мораль. Українська мова об’єднує наших сучасників і попередні покоління у велику родину – український народ. Тому українська мова є рідною для кожного українця. 

«І поки живе мова – житиме й народ» (І. Огієнко)

Твір на тему Рідна мова — найбільше багатство

Кажуть, народ є живим, допоки живе його мова. «Мова — це кров, що оббігає тіло нації. Виточи кров — умре нація» (Ю. Дзерович). Тож від нас, нинішнього покоління молодих, залежить, чи не перерветься та золота нитка, що пов’язує покоління з поколінням. Саме від нас залежить, чи не будуть замулюватися криниці рідної мови. Хай біля наших криниць звучить інше слово — ми раді гостям, ми втамуємо їхню спрагу, адже українці — народ гостинний.

Та дбаймо про рідні криниці! Надзвичайна наша мова є таємницею. У ній усі тони й відтінки, усі переходи звуків від твердих до найніжніших, вони мелодійні, вишукані. Тому про чистоту їх треба дбати постійно.

Здавна відомо, що рідне слово, виплекане народом і родом, має таємничу здатність тримати людину в повноті її історичного й духовного буття.

«Мова — душа кожної національності, її святощі, її національний скарб» (Іван Огієнко). Від батьківського порогу рідної мови можна виходити на широкі магістралі світу. Слід шанувати в собі рідне, споконвічне, поважаючи всі інші мови, які дозволяють нам бути неупередженими й успішними. Бо ще Вольтер сказав: «Знати багато мов — значить мати багато ключів до одного замка».

Але безмір світовий і космічний не дасться в руки безбатченкам. Тож перше слово, звернене до мами, хай стане оберегом у пам’яті, щоб нести його в собі як маленьку сполохану пташку, а коли стане тяжко — лиш відчути цю полохливу ніжність, і тоді всі труднощі стануть незначними. Воістину правдиві слова: «Рідна мова дається народові Богом, чужа — людьми, її приносять на вістрі ворожих списів» (В. Захарченко).

Слово приходило на допомогу в час найбільшої скрути, бо наша історія — це історія віковічної боротьби українського народу за своє місце під сонцем. У цих змаганнях українство мало дві зброї — шаблю і слово, адже жоден народ у Європі не пережив того, що ми, українці, у XX столітті! «Чужою мовою розмовляє у державі або гість, або найманець, або окупант, який нав’язує їй свою мову» — дуже давно написав К. Маркс, коли ми тільки мріяли про державність. Тоді, як усі давно вже знали, хто вони, ми тільки почали довідуватися. Ми тільки прокинулись, і все те, що інші вже мали, нам треба було здобувати. Французів, німців, поляків та інших знають у всьому світі, ми, мов дике плем’я, почали піднімати з темряви голову і лізти нагору, щоб нас побачили.

Знання рідної мови визначає багатство, широчінь інтелектуальних і естетичних інтересів особистості. Той, хто не знає рідної, материнської мови або цурається її, сам засуджує себе на злиденність душі, стає безбатченком. Ми пройшли тяжкий шлях приниження, нищення, і вже здавалося, що все винищено, випалено. Та на згарищі руїн раптом проривається живе українське слово, за ним тягнуться інші — і українське слово відроджується знову.

Нинішній час ми вже не називаємо відродженням, ми перейшли цей рубіж, нині ми знаходимося в стані розвитку. Тож розвиваймося самі, розвиваймо та вдосконалюймо наше найбільше багатство — нашу мову.

Предложения интернет-магазинов

“Я люблю свою рідну мову”

Олексій Костюченко

21 February 2017

До Міжнародного дня рідної мови сьогодні студенти Національного університету «Острозька академія» організували акцію «Відкритий мікрофон». Захід став майданчиком міжкультурної комунікації, адже зібрав людей, для яких рідною є не тільки українська, а й мова Батьківщини, звідки вони родом.

21-го лютого всі народи Землі відзначають Міжнародний день рідної мови. Разом з тим нагадаємо, що учора ми відзначали день народження видатного українського письменника Уласа Самчука, який своєю творчістю та активною суспільною діяльністю сприяв збереженню та розвитку нашої рідної української мови, тому сьогоднішній наш захід буде також присвячено цій видатній людині.  

зауважила ведуча Мар’яна Давидюк.

На дійстві звучали пісні, авторська поезія студентів українською мовою. Також до «Відкритого мікрофону» долучилися закордонні гості — волонтер-викладач китайської мови в Острозькій академії, китаянка із Шиньянського університету Ао Лан, докторантка Сілезького університету у місті Катовіце Евеліна Сушек, представниця зі США Джоан Айхер, німкеня Сабін Кендлер, гостя із Франції Солен Шарпантьє. Вони декламували поезію, співали своєю рідною мовою і розповідали, чому для них важливо її знати.

«Моєю рідною мовою спілкується багато людей у світі. Китай загалом прагне налагодити культурні зв’язки з низкою країн. Китайці хочуть бути дружелюдними і обняти весь світ. Ми поважаємо і любимо український народ за відкритість, приязність та привітність. Мені подобається українська мова і я дуже хочу її вивчити», зазначила Ао Лан.

Крім того, в акції взяв участь грузин, уродженець міста Зубдіді, студент гуманітарного факультету Гадуа Іраклій, який зазначив, що надзвичайно цінує свою рідну мову, а Острозькій академії дякує за те, що тут він суттєво покращив знання української, яка також йому дуже подобається.

Угорською, яку вважають однією з найскладніших мов у світі, спілкувалася під час акції студентка факультету романо-германських мов Яна Рішко. Пісню вірменською виконала заступник декана гуманітарного факультету з навчально-виховної роботи Лариса Мініч.

«Якою б мовою ми не спілкувалися, в жодному разі не можна забувати свою рідну мову, адже вона засвоюється з молоком матері і залишається зрозумілою на все життя. Я люблю свою рідну українську мову»,

зауважила Лариса Мініч.

Наша мова калинова

Свято рідної мови

 

               Як нема без зірок небозводу,

Як блакиті без сонця нема,

Так і мови нема без народу,

 і народу без мови нема.

                 В. Забаштанський

 

Ведуча:  — Батьківщина починається з батька і матері, з оселі, де ви вперше побачили світ, з мови, якою розмовляють ваші батьки, з подвір’я бабусі чи дідуся, до яких ви їздите у гості. У нас сьогодні тепло і затишно, тож давайте поговоримо про Україну, про її рідну мову.

1. Люблю тебе, моя Вітчизно мила,

Твої поля і небо голубе,

Бо ти дала мені малому крила,

Та як же не любить мені тебе.

 

2. Люблю тебе я, мила Україно!

І все зроблю, щоб ти завжди цвіла.

Я буду вчитись в школі на «відмінно»,

Щоб мною ти пишатися змогла.

 

3. Люблю твої ліси, струмки, джерельця,

 І все — усе, що є в моїм краю!

 Тепло долонь і розуму, і серця

Я Україні милій віддаю.

 

Ведуча: — Ми не завжди собі уявляємо те, яке багатство є у кожного з нас, його ми не завжди помічаємо, не завжди цінуємо. Але без нього ми не можемо жити. Що це?

Всі:       — Мова!

Ведуча: — Кожному у дар Божий дана мова. Всі живі створіння на Землі спілкуються між собою: одні — мовою жестів, інші — мовою звуків. Лише нам, людям, найдосконалішим із мешканців Землі, було даровано можливість спілкуватися за допомогою мови. Саме завдяки їй ми можемо порозумітися, переказати свої почуття, переживання. За допомогою мови ми бережемо свою історію, передаємо нащадкам неоціненні скарби свого минулого і сучасного.

Ведуча: — Українська мова — це безмежний океан. Вона мелодійна, як пісня солов’їна. Наша мова прекрасна і барвиста, наче дощова веселка. Не можна ходити по рідній землі, не зачаруючись виплеканою народом у віках рідною мовою. Тому, щорічно, 21-го лютого ми відзначаємо Міжнародний день рідної мови. Це свято саме тієї мови, якою ми розмовляємо, пишемо, читаємо.

 

4. Мовакожногонароду

Неповторна і своя;

В ній гримлять громи в негоду,

В тиші — тьохкіт солов’я.

На своїй природній мові

І потоки гомонять,

Зелен — клени у діброві

По — кленовому шумлять.

Солов’їну, барвінкову.

Колосисту — навіки

Українську рідну мову

В дар дали мені батьки.

Берегти її, плекати

Буду всюди й повсякчас,

Бо ж єдина — так, як мати.

Мова в кожного із нас.

 

Ведуча: Наша мова сягає своїм корінням у глибоке минуле. Ще в ХV-ХVІІ ст. судове й державне листування велося українською мовою. Українську мову можна почути в Канаді, Великобританії, Мексиці, Німеччині, Аргентині, Венесуелі, Парагваї, Греції, Китаї (близько 40 країнах світу). Історію, географію, літературу та мову України вивчають у 28 коледжах та університетах США.

             Шлях її розвитку – це тернистий шлях боротьби. Багато, дуже

            багато жорстоких літ і століть пережила наша     

            невмируща мова.

Виходять дити (9 чоловік) Блок про історію заборони української мови.

 

5. Циркуляри,наказитапостанови,

    В кайдани забили паростки мови,

    Мовляв, українська – лише жаргон,

    Або діалект, що тримає фасон.

    Бо знає кожен ворог у світі

    Щоб згубити народ, треба мову убити.

 

 

6. 1720рік – російськийцарПетроІзаборонивдрукувати

     книги українською мовою.

 

7. 1769ріквиданорозпорядженняпровилученняунаселенняУкраїниукраїнськихбукварівтакниг.

 

8. 1863рік – указросійськогоміністраВалуєвапрозаборону

     видання книжок  українською мовою.

 

9. 1876рікуказросійськогоцаряОлександраІІпрозаборону

     друкування нот українських пісень.

 

1. 1884рік – закритовсіукраїнськішколи,театри.

 

1. 1908рік – всякультураіосвітнядіяльністьвУкраїні

      визнана  царським урядом Росії шкідливою.

 

2. 1938рік – вийшлапостановапрообов’язковевивчення

      російської мови і цим знищує коріння мові українській.

 

3. 1989рік – виданопостанову,якавизналавУкраїні

      російську мову як загальнодержавну мову, що привело

      до нехтування рідною мовою навіть багатьма українцями.

 

Ведуча: — Кожен народ гордий з того, що він має свою державу, свою мову,   волю і гарне життя у своїй країні. Без мови ми — ніхто, а маючи свою мову — ми нація, горда і незалежна.

Ведуча: — Мово! Пресвята Богородице мого народу! З чорнозему, з любистку, м’яти, рясту, євшан-зілля, з роси, з дніпровської води, від зорі й місяця народна.

• Мово! Мудра берегине, що не давала погаснути земному вогнищу роду нашого і тримає народ на небесному олімпі волелюбності, слави і гордого духу.

4. Ми з нею відомі усюди,

Усе в ній, що треба там, є,

А хто свою мову забуде,

Той серце забуде своє.

 

5. Вона, як зоря пурпурова,

Що сяє з небесних висот.

І там, де звучить рідна мова,

Живе український народ.

 

6. ЛюбітьУкраїнууснійнаяву,

       Вишневу свою Україну,

       Красу її вічно живу і нову,

       І мову її солов’їну.

 

 

7. Мово рідна, слово рідне!

            Хто вас забуває,

           Той у грудях не серденько,

           А лиш камінь має.

 

8. Як ту мову можна забути

           Котрою учила

           Нас всіх ненька говорити,

          Ненька наша мила?

 

9. От тому плекайте, діти,

           Рідненькую мову

           І  учіться говорити

          Своїм рідним словом.

  Звучить пісня про мову. « Рідна мова»

 

І

Ми з дитинства чуєм нашу мову,

Чуєм гарні пісні і вірші.

Нею розмовляють тато й мама

Розмовляють бабці й дідусі.

Приспів

Наша мово, колискова

Будеш жити ти завжди.

Рідна мово, колискова,

Будеш жити ти завжди.

ІІ

Різні мови знаєм і вивчаєм

Але наймиліша нам своя.

Наша мова лагідна і чудова

У словах Шевченка і Франка.

Приспів.

(Блок про письменників.)

1. Доню, моя доню,

           Синьоока зірко

           У житті буває

           Солодко і гірко.

           Як би не манили

          Твої очі зваби,

          Не посмій вчинити

          Батьківщині зради.

1. Не посмій забути

          Маминої мови

         Нею квітне поле

        І гудуть діброви.

        Можеш призабути

        Запах рути м’яти,

        Але рідну мову

        Мусиш пам’ятати.

2. Можеш не впізнати

          Голосу діброви,

         Та не смій зректися

         Маминої мови.

         Бо як відречешся

         Кине тебе пісня,

         Будеш ти без неї

         Наче вишня пізня.

Ведуча:   Сьогодні нам слід згадати тих славних синів та дочок України,

          які боронили, возвеличили і берегли нашу рідну мову. Серед них

         Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Франко, Микола

         Лисенко, Соломія Крушельницька,  Михайло Грушевський,

         Олександр Олесь,  Василь Симоненко, Ліна Костенко та багато-

         багато інших геніальних авторів творів української мови.

Учень: 23.    Тарас Григорович Шевченко своїм величезним талантом розкрив  невичерпні багатства народної мови і чудову чарівну музику українського слова. Він писав:     Ну що б здавалося, слова…

                                    Слова та голос —

                                    Більш нічого.

                                    А серце б’ється — ожива,

                                    Як їх почує.

Учень: 24.   Геніальна  поетеса та мужня жінка Леся Українка, яка з прожитих 42 років свого життя 33 роки плідно працювала на літературній ниві. Знала більше 10 мов, але не було для неї кращої за рідну — українську писала:                    

                                      Слово, моя ти єдиная зброє,

                                    Ми не повинні загинуть обоє!

                                    Може в руках невідомих братів

                                    Станеш ти кращим мечем на катів…

Учень:   25.  Панас Мирний писав: “Найбільше і найдорожче добро в кожного народу — це його мова, ота жива схованка людського духу, його і багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподівання, розум, досвід, почування.

Учень: 26.   Так, рідна мова в кожного із нас, як мати, як рідна земля. І де б не були ми, завжди хвилюємось, зачувши рідне слово, скрізь відчуваємо поклик Батьківщини.

Ведуча: — Давайте пригадаємо перші уроки рідної мови від матусі. Звичайно -це колискові пісні.

7. Уцейсвітмиувійшлищемалюками

        У світ багатий, загадковий і казковий

Стежину колисковими піснями

Матуся нам стелила у світ мови.

(Звучить колискова).

Пізня вже годинка, чом не спиш, дитинко?

Вже твоя матуся кличе Сонька-Дрімка.

Сонько-Дрімко носить всім, хто лиш попросить,

В кошику лозовім казочки чудові.

Принесе співанку, тиху колисанку.

Хто її послуха — спатиме до ранку.

Приспів

Дитя маленьке, сонечко рідненьке!

Ніченька прийшла, спатоньки пора.

 

Ведуча: — Любов українського народу до своєї мови знайшла відображення у загадках, прислів’ях, приказках про рідну мову.

 

8. Птицю пізнають по пір’ю, а людину по мові.
9. Без мови немає народу.
10. Пуста мова не варта доброго слова.
11. Хто своєї мови цурається, хай сам себе стидається.

 

2. Яка ж багата рідна мова!

Який чарівний світ у ній!

Вона барвиста і чудова,

І нищити її не смій.

 

3. Вона про все тобі розкаже,

Чарівних слів тебе навчить,

Усе розкаже і покаже.

Як правильно у світі жить.

 

4. В ній стільки слів, що й не збагнути,

І приказок, і порівнянь

А мову знаючи, здобути

                                                      Ти можеш просто безліч знань.

Ведуча: Сила слова безмежна. Особливо, коли воно щире, емоційне. Надзвичайно багата наша  українська мова. А скільки у мові чарівних слів, від яких тепліє на серці, коли чуєш і промовляєш сам.

Учениця:  35.   Я слова чарівні знаю,

вивчила охоче,

і в родині їх вживаю

з ранку і до ночі.

• Доброго здоров’я, Галю!
• Добрий день, Оленко!
• Ти до мене, я до тебе

Звернимось гарненько!

Учень:  36.   І “спасибі” й “дуже прощу”,

“вдячний вам”, “будь ласка”, —

словом, радість вам приношу —

світ стає як казка.

 

Учениця:  37.   “Всім привіт”, “будьте здорові”,

“дякую красненько”.

Ось така чарівна мова

радує серденько.

 

Учень:   38.   До побачення вам люди,

Будьте всі здорові.

І слова чарівні всюди

ви вживайте в мові.

 

Ведуча:   А якими прекрасними звертаннями багата наша мова.

 

9. Є в нашій мові прекрасні звертання,

      Добрі і щирі, прекрасні слова.

      Тими словами усяк без вагання

      Маму найкращу свою назива.

 

1. Мамо, матусенько, мамочко, ненько,

       Матінко, усміх твій ніжний ловлю.

       Мамочко рідна, моя дорогенька,

      Я над усе тебе в світі люблю!

 

1. Я і до тата умію звертатись,

        хочу в словах передати тепло.

       Щоб мій татусь міг частіше всміхатись,

       і щоб в душі його сонце цвіло.

 

2. Татку , татусеньку, таточко, тату,

        кращого в світі не має навкруг!

       Таточку, хочу тебе обійняти,

       ти мій порадник, заступник і друг!

 

3. Бабцю, бабусю, бабуню моя!

       І до бабусиних рук притулюсь,

      і відчуваю в них лагідність я!

 

4. Й до дідуся я іду по науку:

        діду, дідуню, навчі в світі жить!

        Він на голівку кладе свою руку,

       голос сріблястий струмочком біжить.       (Танок?)

Ведуча:  А зараз ми відкриємо перед вами, дорогі друзі, шанувальники української мови, розум, мудрість, гумор нашого талоновитого народу, який любить жартувати. Яка б не була втомлена людина, але, почувши влучний жарт, — усміхається.

 

5. Кухлик

Дід приїхав із села,

ходить по столиці.

Має гроші — не мина

жодної крамниці.

Попросив він:”Покажіть

кухлик, той, що скраю”.

Продавщиця:”Што? Чего?

Я не понімаю?!”

• Кухлик, люба, покажіть,

той, що збоку сміжка.

• Да какой же кухлик здесь,

єслі єто кружка!

Дід у руки кухлик взяв

і насупив брови…

• В Україні живете

й не знаєте мови…

Продавщиця теж була

гостра і бідова.

• У меня єсть свой язик,

нікчему мнє мова!

І сказав їй мудрий дід:

• Цим пишатися не слід,

бо якраз така біда

в моєї корови:

має бідна язика

і не знає мови.

 

6. Пита батька мати:

• Якій мові ми синочка будемо навчати —

українській чи російській?

Обидві ж хороші.

• Хай вивчає ту, якою

печатають гроші.

Ведуча: Розвеселили вас гуморески, а під гарний настрій завжди хочеться співати.

(Пісня “Грицю, Грицю, до роботи”)

 

 

Грицю, Грицю до роботи!

В Гриця порвані чоботи…

Грицю, Грицю до телят!

В Гриця ніженьки болять…

 

Грицю, Грицю, молотити!

Гриць нездужає робити…

Грицю, Грицю, врубай дров!

Кахи-кахи! Нездоров…

 

Грицю, Грицю, роби хліб!

Кахи-кахи! Щось охрип. ..

Грицю, Грицю, до Марусі!

• Зараз, зараз уберуся!

Ведуча: — Дуже гарні українські свята, звичаї та обряди, які завжди супроводжуються чудовими мелодійними піснями. Хто приходить до того джерела, той стає мудрим, багатим, як сама українська земля.

Звучить народна пісня.

        Ведуча: Діти, ви сьогодні багато слів почули, які характеризували нашу мову.       Давайте пограємо разом в гру “Добери слово в риму”. Я буду читати вірш, а ви добирати слова що римуються.

 

Добери слово в риму

Українська рідна мова Мелодійна, СВІТАНКОВА! Ти від серця йдеш до серця І дзвениш, як те ДЖЕРЕЛЬЦЕ. Щира, світла і казкова, Ніжна-ніжна, ПЕЛЮСТКОВА. Ти багата і барвиста, І дзвінка, і ПРОМЕНИСТА. І буденна, і святкова Мова наша КАЛИНОВА. І свята, і найрідніша, І для слуху НАЙМИЛІША. У тобі ясне світання, Є любов, а є КОХАННЯ. Ти така ясна, чудова, Мова наша ВЕСЕЛКОВА. У тобі глибінь кринична, Ти близька для нас і ЗВИЧНА. І весела, і завзята, Ти дотепна і КРИЛАТА. Лагідна і терпелива, То сумна, то ЖАРТІВЛИВА. Іскрометна і лірична, І пісенна, й ПОЕТИЧНА. Дорога, а ще пречиста, То звичайна, то ВРОЧИСТА. Ти цікава й щедра мова, І відкрита, й ЗАГАДКОВА. І повільна, й блискавична, І правдива, й ФАНТАСТИЧНА. І щаслива, і нещасна, Історична і СУЧАСНА. Ділова і виробнича, І відверта, й ТАЄМНИЧА. І тому невипадково Є в тобі потрібне СЛОВО На всі випадки життя І на кожне ПОЧУТТЯ

Ведуча:  Ось і підійшло до кінця наше свято. Перш за все я б хотіла подякувати всім, хто приймав сьогодні активну участь у святі, подякувати дорогим гостям, що завітали до нас. І хотіла б, щоб від сьогоднішнього дня ви залишили у своєму серці хоча б одну краплину любови до рідної мови, щоб ви завжди пам’ятали про те багатство, яке є у кожного з нас, а багатство це — є наша рідна мова.

               

7. Учениця.

Не цурайтесь мови

Не цурайтесь мови, люди.

Рідного джерельця,

хай вона струмочком буде,

хай дійде до серця.

Хай вона в піснях лунає

кожен день і в свято.

Соловейком хай співає

 в українській хаті.

Бо ж вона така багата,

українська мова,

неповторна, і крилата

і така чудова!

І цвіте у ній кохання,

рушники з квітками,

мрії наші і бажання,

верби над ставками.

Найрідніше, сокровенне,

найдорожче в світі,

і святкове, і буденне,

в ній батьки і діти.

Не цурайтесь, люди , мови,

не цурайтесь роду.

Як зачахне рідне слово,

не буде народу.

 

Танок “Мова єднання”

Обзор SEO

В этом разделе мы даем указания о том, как вы можете оптимизировать свою веб-страницу, чтобы ее можно было найти больше легко поисковыми системами и как поднять его рейтинг, оптимизируя содержание самой страницы. Максимальный балл по каждому из критериев составляет 100%. Оценка ниже 70% считается быть признаком того, что страница не соответствует общим стандартам SEO и должна быть оценена и / или фиксированный. Не все факторы имеют одинаковый вес, и некоторые из них не так важны, как другие.Относительно неважные факторы, такие как мета-ключевые слова, не включаются в общую оценку.

.

	Товар	Фактор	Указатели
	Название страницы	0%	Слишком много сайтов не имеют заголовка страницы. Заголовок страницы — это первое, что отображается в результатах поиска, поэтому всегда используйте элемент заголовка.
	Актуальность названия	0%	Заголовок должен отражать содержание сайта.Этот сайт имеет совпадение 0%
	Длина заголовка	0%	Ограничьте свой заголовок от 40 до 70 символов. Ваш заголовок состоял из 1 символа
	Мета-описание	0%	Метаописание — это второй элемент, который отображается в результатах поиска, поэтому всегда используйте метаописание.
	Длина мета-описания	0%	Мета-описание должно содержать от 145 до 160 символов.Это метаописание состоит из 1 символа.
	Актуальность мета-описания	0%	Мета-описание должно отражать содержание сайта. Этот сайт имеет совпадение 0%
	Структура папки	30%	Мы не обнаружили простой структуры каталогов на этой странице. Убедитесь, что вашей структуре каталогов легко следовать.
	Заголовки	0%	Заголовки должны отражать содержимое сайта.Этот сайт имеет совпадение 0%
	Ссылки	0%	Якоря ссылок должны в какой-то степени отражать содержание сайта. Этот сайт имеет совпадение 0%
	Изображения не обнаружены	60%	Похоже, что этот сайт не использует изображения в html-коде. Изображения могут улучшить взаимодействие с пользователем, поэтому подумайте о том, чтобы сделать страницу ярче.
	Соотношение HTML	0%	Постарайтесь, чтобы соотношение HTML / текст было как можно более низким.Чем больше HTML, тем дольше время загрузки. Макет должен быть обработан в файле serpate css
	Ошибки страницы	100%	Страницы без ошибок отображаются значительно быстрее в большинстве браузеров. Обнаружено 0 ошибок и предупреждений
	WordCount	0%	Идеальная страница содержит от 400 до 600 слов Эта страница содержит 1 слово
	Время ответа сервера	100%	Быстрый сервер ускоряет работу веб-сайта.Этот сервер отвечает на 99,95% быстрее, чем в среднем
	Сжатие Gzip	30%	Этот сайт не использует сжатие Gzip. Страницы могут отображаться не так быстро, как могли
	Ключевые слова в доменном имени	30%	В вашем доменном имени нет важных ключевых слов
	Структурированные данные	100%	Структурированные данные облегчают поисковым системам индексирование вашего сайта
	Встроенный CSS	100%	Отлично, в html коде нет встроенного css
	Чрезмерное употребление одних и тех же слов	100%	Нет никаких указаний на то, что одно или несколько ключевых слов используются чрезмерно.
	Фреймы или окна iframe	100%	Идеально, не обнаружено (i) фреймов на вашей веб-странице
	Вспышка	100%	Отлично, на вашей странице вспышек не обнаружено
	Css	100%	Отлично, мы не обнаружили слишком много файлов CSS
	Javascript	100%	Отлично, мы не обнаружили слишком много блокирующих файлов JavaScript
	Мобильный сайт	20%	Мы не обнаружили мобильной версии этой страницы.Мобильные пользователи составляют большую часть интернет-трафика.
	Важнейшая товарная позиция	20%	Мы не обнаружили на вашем сайте элемент заголовка h2. Элемент h2 — один из самых важных элементов SEO. Заголовки используются для создания структуры на веб-странице
	Нормализованные товарные позиции	100%	Отлично, мы нашли правильное использование нормализованных заголовков!

SEO обзор

В этом разделе мы даем указания о том, как вы можете оптимизировать свою веб-страницу, чтобы ее можно было найти больше легко поисковыми системами и как поднять его рейтинг, оптимизируя содержание самой страницы. Максимальный балл по каждому из критериев составляет 100%. Оценка ниже 70% считается быть признаком того, что страница не соответствует общим стандартам SEO и должна быть оценена и / или фиксированный. Не все факторы имеют одинаковый вес, и некоторые из них не так важны, как другие. Относительно неважные факторы, такие как мета-ключевые слова, не включаются в общую оценку.

.

	Товар	Фактор	Указатели
	Название страницы	0%	Слишком много сайтов не имеют заголовка страницы.Заголовок страницы — это первое, что отображается в результатах поиска, поэтому всегда используйте элемент заголовка.
	Актуальность названия	0%	Заголовок должен отражать содержание сайта. Этот сайт имеет совпадение 0%
	Длина заголовка	0%	Ограничьте свой заголовок от 40 до 70 символов. Ваш заголовок состоял из 1 символа
	Мета-описание	0%	Метаописание — это второй элемент, который отображается в результатах поиска, поэтому всегда используйте метаописание.
	Длина мета-описания	0%	Мета-описание должно содержать от 145 до 160 символов. Это метаописание состоит из 1 символа.
	Актуальность мета-описания	0%	Мета-описание должно отражать содержание сайта. Этот сайт имеет совпадение 0%
	Структура папки	30%	Мы не обнаружили простой структуры каталогов на этой странице.Убедитесь, что вашей структуре каталогов легко следовать.
	Заголовки	0%	Заголовки должны отражать содержимое сайта. Этот сайт имеет совпадение 0%
	Ссылки	0%	Якоря ссылок должны в какой-то степени отражать содержание сайта. Этот сайт имеет совпадение 0%
	Изображения не обнаружены	60%	Похоже, что этот сайт не использует изображения в html-коде.Изображения могут улучшить взаимодействие с пользователем, поэтому подумайте о том, чтобы сделать страницу ярче.
	Соотношение HTML	0%	Постарайтесь, чтобы соотношение HTML / текст было как можно более низким. Чем больше HTML, тем дольше время загрузки. Макет должен быть обработан в файле serpate css
	Ошибки страницы	100%	Страницы без ошибок отображаются значительно быстрее в большинстве браузеров.Обнаружено 0 ошибок и предупреждений
	WordCount	0%	Идеальная страница содержит от 400 до 600 слов Эта страница содержит 1 слово
	Время ответа сервера	100%	Быстрый сервер ускоряет работу веб-сайта. Этот сервер отвечает на 97,24% быстрее, чем в среднем
	Сжатие Gzip	30%	Этот сайт не использует сжатие Gzip.Страницы могут отображаться не так быстро, как могли
	Ключевые слова в доменном имени	30%	В вашем доменном имени нет важных ключевых слов
	Структурированные данные	100%	Структурированные данные облегчают поисковым системам индексирование вашего сайта
	Встроенный CSS	100%	Отлично, в html коде нет встроенного css
	Чрезмерное употребление одних и тех же слов	100%	Нет никаких указаний на то, что одно или несколько ключевых слов используются чрезмерно.
	Фреймы или окна iframe	100%	Идеально, не обнаружено (i) фреймов на вашей веб-странице
	Вспышка	100%	Отлично, на вашей странице вспышек не обнаружено
	Css	100%	Отлично, мы не обнаружили слишком много файлов CSS
	Javascript	100%	Отлично, мы не обнаружили слишком много блокирующих файлов JavaScript
	Мобильный сайт	20%	Мы не обнаружили мобильной версии этой страницы.Мобильные пользователи составляют большую часть интернет-трафика.
	Важнейшая товарная позиция	20%	Мы не обнаружили на вашем сайте элемент заголовка h2. Элемент h2 — один из самых важных элементов SEO. Заголовки используются для создания структуры на веб-странице
	Нормализованные товарные позиции	100%	Отлично, мы нашли правильное использование нормализованных заголовков!

Гюха украинасе васуленко 3 класс.

Ju gjithashtu do të interesoheni

1. 1. E drejtë 1 Mova është e nevojshme nga njerëzit në mënyrë që erë e keqe të mund të nuhatet një nga një. Mova jonë ruhet nga fjala. Njerëzit си veten e Tire flenë gjumë dhe shkruajnë. Emri i paragrafit të parë do të thotë se pa lëvizur është e pamundur të spilkuvannya midis njerëzve. Птахи дхе комахи шкрихен мидис утомляет меня тэ ветет. E drejta 2 Në tekst për kuptimin e fjalëve. Qen, gjeli, lavanderi, vinç. Në të djathtën 3 Usa, unë do të na lë, shtoni ndihmë për vivchit rіdnu mov.Sjellja e saj në natyrë: jak vellka n «nga uji i vogël, si bdzhilka mbaj nektarin pranë njollave të vogla, si kërcellet e vezëve, si derev pak odyagє gilochki». Фьяла «надбати»; сендет э гджетура тэ фримэзуара, трансметимет тек не нга фёмиджет танэ, параардхесит. Ридна мова është një rezervë e artë e shpirtrave për njerëzit, për të cilat mirostamo, të cilët janë gjallë, të cilët kanë të drejtë të pajtohen dhe të ejëëtëkë, skruajët. — të afërm që vijnë nga një popull i caktuar: баби, баби, stër-gjyshërit, stërgjyshërit, stërgjyshërit. Gjuha ukrainase mund të shihet në TV, në teatër, në kinema; «Unë mund ta shoh në shkolla dhe Universitete. E drejta 7
2. 2. 1., t “Në 472 dd: .ta be ve ge ґe de (R. (її. Їkh.” Y o ЄЄZHЄZЄIIЇ y, dybl; 531141, 5701, 50, iot ka elem en o yЇЇl;. ІР / m 62; 37511. not este u fe eR DVI; y, Їkh. 327111 151. Tse Ї ha che sha tsa b! South diya G m «yakyu Unë firmos 2. Letrat: a, o, y, dhe, i, e do të thotë tinguj me zë [a], [o], [y], [i], [i], [e] 21 shkronja nënkupton tinguj të zëshëm — b, c, d, ґ, e, f, s , k, l, m, n, p, p, s, t, f, x, c, h, w, sch.Е дрейта 8 1. Винница, Глухов, Горловка, Днепропетровск, Донецк, Запорожье, Киев, Львов, Николаев, Нежин, Одесса, Полтава, Ровно, Севастополь, Симферополь, Тернополь, Ужгород, Фастов, Харьков, Хмельницкий, Шепе, Черновицкий, Черниговский, Черновицкий , Справа 9 1. Тэ гджита ато që до тэ на шеллин нэ джетэ — шмими и атит тонэ; 2. Усненский князь Левизур; З. Шкрими и нджэ левизье; 4. Усне левиз, 5. Усне левиз; 6. Шкрими и нджэ левизджидже, 7. Шкрими и нджэ левизджеже 2. Фемиджет дёргойнэ месаже; нджэ маштрим и дэргои нджэ телеграмма нджэ мбесе; : folur — чєємо, шкрим — чита мо.Е дрейта 11
3. 3. 1. Мимика, калладжи, форка пер зёрин, оннтонація. 2. Обійми — тэ трэгоджэ дашуринэ э нэнэс ндадж фёмиджес; зёри нук vigukuvannya dopomaga mos u humb në dhelpra; shokë miqsh. Е дрейта 12 1. Шенджат Розділові: спец, кома, даш, шенджэ брешэри, шенджэ фуки, апостроф, путра, гропэ, харке, 2. пятнышко «шенджэ брешэри, шенджэ ушкими, комэ, апостроф, путра, эдрей, копа. 13 1. Культура е уснисэ дхе шкримит тэ летраве 2. Культура е лэвизжес — це е дотримання е сталах е нормаве тэ реджа тэ летрес усноїі мови.Гюми мовлення має бути сакте, виразим, зрозумилим иншим. Letra e shkrimit është e saktë, kaligrafike, zrozumilim, mund ta lexoni. Нэ тэ дджаттэ 14 1. Унэ шкрова эпизодин нга карикатурэ «Шрек», Кету нэ дхелпэр джетои нджэ мрекулли и тмерршме меня эмрин Шрек. Thirrni Vono bulo zhakhliva, ale me një shpirt të mirë. Njerëzit e urrenin dhe e kishin frikë prej tij. Një herë, Shrek goditi një gomar, sikur të fliste me gjuhën e njeriut. E mrekullueshme dhe gomari bëri miq. Atëherë erë e keqe fshehu princeshën e bukur nga princi i mbrapshtë, i cili dëshironte të bëhej miq me të.Princesha Bula është ende e njohur me miqtë e saj të ri dhe ka humbur jetën me ta. Kështu që erë e keqe e të treve jetuan një dhjetë orë, për aq kohë sa Shrek dhe vajza nuk thaheshin një në një. Сидокофта, Шреков делает скандализацию индульгенций и тиджей. .. E drejta 15 1. 1. Qetë 2. Zëri Z. Zëri 4. Qetë 5. I shkëlqyeshëm 6. Превосходно 2. 1) 3 Awesome 2) Shvidko H) Kryesisht e drejtë 16 Gjyshja ime ka një kotele të bukur të zezë Мурчик. Він був ёште доуже згюар, эль Мав характер и паварур. Я бошти нжэ херэ Мурчик зник.Ме паре, фиторджа иште ждукур пер натен, дхе ме мире пер доба. Дхе коту нук иште сепсе «кур схтепиа иште нэ штепи. Тэ гджитэ ишин тэ хутуар, гжышджа киште фрикэ се мос иште нгечур ме масен. Шанте э зезэ, мадже эдхе мэ э нгхеилс мэдже эдхе мэ шимвхеил ме нгджашме. fërkohej vetë kundër këmbëve tona. Tse buv Murchik. Dhe u shfaq, si stenda e zotërinjve, shkoi në një copëzë ditësh dhe
4. 4. Выпадково пёрмбыти куатин ме ньё авантаж. Murchik u fut në mes, sepse binte erë si riba.Susidi ishin tharë në kuzhinë për një javë. Унэ Мурчик нэ радхэ тэ парэ штэ ласув нэ рибой. Дхе нэсе сусиди джанэ ктиер дхе ндрышуар, ата до тэ турпэрохен ларг тидж. Не мне гжышен було дуже враждесишт на Мурчик. E drejta 18 1. Virazno, dobutok, zavdannya, Furnizimi me energji elektrike, kilometër, rënia e gjetheve, rishtar, njëmbëdhjetë, shenjë, në mes, объект, сантиметр, керговинэтиен, лексим. Në të djathtë 19 1. Vajza e Didovës ishte e lumtur, me ato që shihte yabluntsi, krinichtsi, qen.Левизя и ня вайзэ ште е вирозный, зрозумилим. 2. Вайза э гжышес перцептохей нэ мёйрэ тэ пакёндшме, герцог имитуар нджэ яблунка, нджэ крыничка, нджэ кен, нджэ пик. З. Нэсе джени тэ вешур, атехерэ «пара се тэ вишни, эджани нэ шпетим. Э дрейта 20 1. Фьялэ лавдэрими: Плагэ э мирэ! Дитэ э мирэ! Дитэ э мирэ! Дитэ э мирэ! Мбрэмдже эзуарэ! Përshëndetje! Ejani, bëhuni gërshetim! » Fat i mirë! Le të ju ndihmojmë! Fat të mirë! Шкони, бездисни! 2. Нэсе шкони, шкони; нэсе ктехени нэ штёпи; tregoni studentëve të shkollës, Universitetit; nëse hyni.Z. Nëse jeni të mirë 2. miq. Shëndet i mirë për ju «Unë! Z. Shanovny mësuesit, faleminderit për ditën e njerëzve. Пани Ханно, мне ндихмо тэ дридхем си дхурата. Шоку им и дашур, до тэ тэ шох меня Новый Рок! Э дрейшта të jetë një gërshet. — djalë babi, ti — diçka. 2. Fëmijët i ndihmojnë fëmijët. Dëshmitar nga mësuesit, njerëz të rritur. Rritja e situatës në transport. нга свій бік. Фяла е мирэ є бажаним і е дашур пер ньерезит, ю бекофтэ, шпресой, епни нгрохтэси.H. Fuqia e një fjale të sjellshme. Нэ тэ дджаттэ 24 1. Нэ фьялим, тэ фласим пэр гжухэн амтаре. Erë të «yazani një nga një pas gjarprit, kështu bëhet teksti. 2. Нена urdhëroi,
5. 5. дха кенакеши. E drejta 25 Në aromën e lëkurës thuhet për chlib, ashtu që këpusha nuk tingëllon si gjarpër, nuk e kalon provën. Оля згьяти дорен е садж пэр тэ маррэ летрен.Аи шпейт тёрхоки нджэ спек весэ мби лёвожгат.Вайза е вогл у чудит мби спек дхе нук мблодхи летрэн. Э дрейта сюжет 27 Хет и муними нук.dhe pastaj duke thënë, «ajo është e bukur, ajo po lexon yaku mbi një nënë koliskuyu. E drejta 28 1. Kështu që, ndoshta, thoni për Taras Shevchenko. 2. Piktura e fotografive me olivt jopen. . З. Шевченко ёште нджэ художник. Е дрейта 29 1. Як рома шка у жвендос нга Америка нэ Украинэ пара нэш 2. Метод нэ текст — на трегони пёр ато që камомили ка консумуар пара нэш Цэ — тэксти пэрэ тэкстэ нэ тэкэ нэ тэкэ тэкэ нэ тэ тэ нэ тэ нэ тэ тэ тэ нэ тэ тэ нэ тэ нэ тэ тэ нэ тэ тэ нэ тээ тэ нэ тэ нэ тэ нэ тэ нэ тэ нэ тэ нэ тэ нэ тэ нэ тэ нэ тэ нэ тэ нэ тэ нэ тэ нэ тэ нэ тэ нэ тэ нэ тэ нэ тэ нэ тэ нэ тэ нэ тэ нэ тээ тэ нэ тэ нэ тэ нэ тэкэн 2. Методат пер текстин — першкруаджнэ виджилатэн тирресе тэ камомилит.Це — тексти пёршкруэс Дрейте 31 2. Тексти мета ций у — висловити миркування протеина, карриерэс карриерэс камомили роса весэ лыкарской. Це — текст-миркування. Э дрейта 32 1. Тема пер текстин — нджэ першкрим и биштит тэ пивня. Тексты мета — për të treguar thirrjen e bukur të zogjve të lig. 2. Який? Тексты përshkruhet nga Z. Në një pivnya të ngjashme bishti. Нэ тэ дджаттэ 33 2. «Китти йонэ ëште нджэ скукдже». Це — тексти пёршкруес. «Bricjapi është krijesë kanelle». це — текст-міркування.»Як Билка резервон на димер». це — месаж ме текст. 34
6. 6. 1. Në pyllin e vjeshtës [Нджэ херэ нэ нджэ класэ, шкуам нэ pyllin e vjeshtës. Атье зиеу эдхе ме букур дхе эрэ гджете тэ фрескета тэ джегура, тэ нджомура ме весэ градуале. Në shkurre, lisshina dinte të mbaronte malet e pasura me stiglikh. Герцог у рротулуар пара штеписэ, ата гэрвиштэн мби нджэ галетэ ме кэрпудха тэ реджа: Зраділи знахідіці дхэ кэрпудха тэ мбрапшта моран керпудха. Якшо, ата мендуан се мбаруан, ата пана кёрпудхат, герцог е ушкьер атэ нэ мэсуес.Vetë Vaugh на ndihmoi të gjejmë më shumë mace. Шумика е тире мендуан пэр эчжэн тонэ мэ тэ мирэ. E drejta 35 1. Тема е текстит është se si të krijoni një tabelë të fortë. 2. Це-текст-розповід. H. Merrni shënimin e bordit të fortë. E drejta 36 1. Фьяла пёр уджкун э «гжухес. Нэ кэтэ фьялим бехет фьялэ пэр гжухен. 2. Фьяла предж садж, штэ ати пэр тэ зэвендэсуар фджалэт э фджалэс пёрсэ нэрсуал фйалэс, юн лутем фйалэс, юн лутем фйалэс, юн лутем. do të pёrdor fjalët për t’ju ndihmuar në lidhje.37 1.Бэни градэн и вогелушес сэ вогел 2. Голивок, эрэ э кеке, ихню З. Ррет букурисэ сэ гьюмит.Э дрейта 38 1. Тексти ка ррет лекек. 2. 1) Leleksët u vendosën në kasollen e Dakës. 2) P «yatero shërohet. H) Trajtoni familjen» Unë kam parë virii. Z. Vizionet e fjalëve u shtohen detajeve të tekstit. E drejta 39 1. Murashina miqësore «Unë Bilochka ishte ulur në një pemë dhe male të këndshme. Një tenxhere e vogël e shtrembër ra në bar. Një gungë patë u dha nga thur në bar. dhe filloi të flasë me njerëzit për fat të mirë.Мурашки по коже по меррнин пёркёдхелджет дхе исонин нэ штёпи. Микесиа мурашиній сім «ї пэр тэ паструар чичурц пэр тэрэ димрин. 2. Гра, бари, и пастер .Э дрейта 40 2. Сапо фэмиджет экнин на метро. Нен пемен е бубуррецит штрихеа ульгат нджэ титхаус ульгаат нджэ тайтл и тігэ тіл нджэ тітігіті нджэ нджэ тітілій тітіл ітіті ньіті тітіл. .41 2. Випадоку и рругес сэ Юркос. Ивас дхе Катрусия калуан нэ фшат ме нджэ гджышэ. Фшати шште и вогел, дхе хатинка и гджышес кендрон нэ скай тэ pyllit.
7. 7. podvir «Unë fillova një mysafirë të pambështetur nga pylli.Dreri ishte kulgala keq, dhe fëmijët u përkulën, por kositja e përparme e saj loranena. Stinkat dërguan bishën për ndihmë. Dreri drekë pinte qumësht, pinte tre pije, dukej rrumbullakët dhe shkoi te budalla pa dështuar.Në të madhen 42, lexova qartë tekstin. Не текст, лиси ачжачок пёргатитет дер нэ димер .2 1) акжак лиси лэ нэ кокат, и скалитур .2) Мбадж гжетет нэ штёпинэ тёндэ.H) Тэ дуаш туррджет пер димёр ме нэ штрахт. Тексти, 43 1. Кджо — филлими, пьеса криесоре, фунди.Луан джак дери нэ димер .Э дрейта 44 1. Флисни пер нджэ дхи. Тема е текстит është një dhi lisi e egër. 2. Нджэ дхи лиси и тёрбуар. Aje edhe më e pasur. 1. 2. З — филлими, 4.5 — кинцевка. Në të djathtë 46 «Buv sobí cholovík që zhіnka, mali erë e keqe e një dash dashi. І Buli ti dzap atë dash miq të shkëlqyeshëm — куди дзап, thudi ram. тире па tij «. Казка «Цап атэ даш». «Був соб нжэ колловик, мав дхэ гьяштэ блузэ дхэ нжэ вайзэ. Пишлы-зловоние нэ фушэ орати і ндёшкуар, соб мотра винесла» їм обід «, Казка» Котигорошко.«Киште ди ньерез тэ тйештэ — нджэ чоловик дхе нджэ груа. Ата кане нджэ синоним. Унзабар грех вирис, дхе удхезои нджэ орэ, нэсе ташме Мати зибраласйа дхе шкои нэ штег, аби тха аджо, се ваджза штэ герцог кендуар пэр нджэ груа. «Казка» кокерр симпатике. «Э дрейтэ 47 1. Це-тексти-пакджа, фукиа është vendosur në çfarë? Z. fle. Псэ э quajtën kështu tosu roslin kështu? Për të dalë, pse nuk duhet të durojnë z6uzarë».
8. 8. Dorëzuar. Kjo është një ëndërr. — Висновок. Нэ тэ дджаттэ 48 1. Це — текст-миркуваннйа, адже має таку будову: кендруешмэри, солли, висновок.A mund ta Furnizoj energjinë me çfarë? 2. Krijuesi i parë i letrës. E drejta 49 2. Синица është madje një zog kafe. Герцог zhveshur nga fyti në kokë, синичка nishpore në të gjitha chilin, koma qerre dhe larva.Në një pjellë, mëmëdheu i titmuesëve jeton 150 duzina (3-4 см) vemje në ditë, dhe njërë duzëp duzëp. 6 херэ дхэ нга дита кур кома ште шумэ э рендэсишме пер вете. Shtëpia e zemrës së zezë pëlqen të varet në pemë me kokën poshtë dhe rozklyovuvati dhe ta shtypë atë me puth në kokë.Сидомо может помочь, если будет жарко акробатировать это движение. Titmuset kanë frikë nga ngricat, kështu që ata duhet të mbrohen. Në të djathtë 50 Fjala fshat kërkohet të shkruajë nga shkronja е shkruar nga, dhe gjithashtu të pajtojë fjalën e fshatit. E drejta 51 Libri quhet mik i referimit. Në një mënyrë të vazhdueshme: nëse është e rëndësishme mund t’u drejtoheni atyre për ndihmë. ose thjesht sumno. Duhen një orë për të lexuar libra të tillë. делай тэ джеми тэ люмтур меня тэ варферит дхе тэ кенакур.Dejakët lexohen më shumë se një herë, sepse leximet e lëkurës janë më të reja. Libri është një shërues për zgjidhjen e проблема. Në libër mund të njihni informacionin që ju nevojiten para mësimeve. Në një mënyrë tjetër: libri është njohuri dzherelo. Stafi i një të mirë rritet në humor, është e mundur të unifikohet vetëvendosja. Libri ju lejon të drejtoni palosjen е ushqimit dhe të ndihmoni për të gjetur mënyrën e duhur nga fëmijët, për të përfunduar palosjen e situatave të jetës. Kujdesuni për librin për këtë.Në të djathtë 52 Nga kjo kohë e gjatë më parë, njerëzit u ngjitën në cirk dhe supersticiozisht garnizuan qiellin Zoryane. Unë mund të jem një familje fëminore me syze të ëmbla, të zbehta — agime — në qiellin e errët, jeta ime është mprehur për mua nga një halë misterioze. Në Орен 8, Нена IME М.Е. paraqiti fletëpalosje меня imazhe të suzierëve të Zodiacit «Ів.І. QE нг zgjedhja е pullave, fletëpalosjeve, të vegjëlve нг imazhet е qiellit të ndritshëm ДНО planetëve. Kam lexuar Libra Фалас нг Astronomia.Кам эдхе ботиме тэ вечанта.
9. 9. Kam mësuar ta kushtoj jetën time në astronominë shkencore. «Унэ кам нджэ сенс тэ джетэс симе. Дхэ нэ астрономинэ э танишме шкэнча мэ э мирэ, е цила згджерон горизонттет э садж дхе нук штэ мбыллур пэр лексим. Тексти штэ и духури — 53 2. Лексо мэ тджетэ тэксим. Э дрейта 54 2. Нэ текстин э пара, нук привохет нга эмри и бизелес, пор нга букурия е авторит тэ тмеррит.Эдхе нэ текстин тйетэр ка памджен е сакте тэ тиррджес сэ зогут.E drejta 55 1. Shoku, dëgjo. Unë nuk shkova në shtëpi dhe rrava jak në mes të ditës, dhe dy luftuan. Пистат у дханэ дхе нджэ дзиобали, я ррахур ме крилс, си нджэ бокс и дрейте. Nëse jam më afër, atëherë pasi ta kesh goditur tokën me një krimb «jak. Mabut, i cili nuk ka ngrënë për shkak të tij. Sshtë qesharake nga të dy palët. të jetë në temën e ushqimit. Моти është akoma i ngrohtë. Moti është и qetë, i thatë. Vjeshta e Kazkovës ka thithur një pemë në trëndafilë.Dielli i ëmbël ka ndriçuar majat e bordurave të rrepta. Сэ башку ме пемэт джешиле, меня нджэ вузкой линджэ нэ «рычка тэ вогл. Уджи штэ и фтохтэ, и пастер. Киелли и лартэ блу штэ и мбушур ме шенджэ гезофи, мбушур ме шенджэ гезофи, мэпрэ тхупрэнгэ, эрт мэпритэ рэдэгэ, эртэ тхупрэ нэ. .Пишат Тилки дхе ялини джанэ тейкалуар ме гжелбёрим. Ме нгджират э тире шумёнгжырёше, ата джанэ ньерез симпатикэ. Э куке э артё — кохэ э мрекуллуешме пэр шкё эйлйа́рэ! tuaj të punës? — Приват, сину.Видминно. Нэсе до тэ виджа нэ робот, ду тэ мендоджа пэр ата që фестойнэ дитэн э нджерезве. Kjo dhe në robot praktikisht gjithçka shkoi pa проблема. Unë, para fjalës, bleva të dashurin tënd të vogël, me një kosto për në shtëpi. — Дьякую, маллким. Тэ дуа шумэ. E drejta 57 1. Vinça. 2. Нет текстин е удхезимит тэ шенджес окремих тэ инвентарит.
10. 10. Në të djathtë 58 2. Teksti i parë duhet të përmendet para librit të artit, tjetri — para mbajtësit të shkencës natyrore. Z. Zaєts — це është një tvarinka e vogël e egër.Në radhë të parë, balenat tërhiqen nga vidi. Sytë në një kosit të ri. Мими është и nevojshëm në mënyrë që krijesa më pak bezel të grumbullojë gjithçka përreth. Нэ кембет е режа довгі тэ реджа, завдяки чому тэ шембет мне варгже. Ці тваринка дюже швидко бигают. Бари дхе леворджа е пемэве, пэр дхэмбэт э перпарме тэ мёдхендж дхе тэ мёдхендж. Në një gisht të ri të shkurtër. Влитку, дердхья и тендес прана лепур сіре хутро, касоллет и месит тё токес нук и перкеделнин, пор ата нук пагуанин мэ шумэ, як сіг. Нэсе джо нэ мэнгджес нук мунд та капни, атэхэрэ до тэ капни лепурушин нэсе э бэни атэ, дометэнэ пара джуш, поштэ пэрпарме, нэ кэмбэт туаджа тэ форта тэ пасме. Акси и нджэ вер те тилль штэ полохливы дхе мадже нджэ лису — заец букур. Е дрейта 59 1. Калина. 2. Те намишта э керванит, пер тэ пара уджин. З. Mayzhe në mesin e të gjithë popujve është në dashuri me rritjen e simbolit. Rusët kanë thupër, kanadezët kanë panje, dhe ne ukrainasit kemi shelg dhe caliburnum. Це, нджэ пемэ э вогэл, ка шкурре, тэ чилат джанэ башкангджитур нэ мне гжелбёримат билий, герцог мбледур гжумэ ме лугэ манафераш яскраво-Червоных.Në të djathtë 60 tituj Z. Tsi mund të përdoren në план 1) Fole që zgjasin. 2) Vipalo fundit «pusi. H) Unë jam në fole. 4) Zogjtë dyakuvali për ndihmë. Në të djathtë 61 2. Ishte më i ngrohtë se vera. Vjeshta ka ardhur. дхе и рретон ата нэпэр пыл.E drejta 62 1. Në tekst flisni për shishen e lagur në kapelë. 2. Tre paragrafë të fjalëve «язык між vetë prapa zmіstom. Z. 1) Ribalka vendosja e rjetave në lashch_v. 2) Zhveshja e mrekullueshme e kërpudhave në thurrje. 3) Ribalka breishy duke.
11. 11. Е дрейта 63 1. Се увок. Mendimi nuk ka përfunduar. 2. Para normës, në të cilën zogjtë kishin humbur dimrin e Tire, fëmijët erdhën dhe zogjtë erdhën për një vit. Ngricat e ashpra erdhën vitin e ardhshëm. Fëmijët më parë bënin një kapelë për një mjellmë.Нэ нджэ ранг тэ тиллэ тэ птах бв врятования от фтохтэ. Dhe i ligu shvidenko i bёrtiti. Në të djathtë 64 Nga bulevardi, cholovik dhe gruaja, Petro dhe Khveska. Унэ гарна б груаджа нгачмой Хвеска, усим гарна, që ветэм нэ гжухэ швидка. Epo, për të mos thënë chy cholovik, një mustaqe me gjuhën e tij rritet më shumë. Unë thjesht nuk dua asgjë, mos e thuaj! Ташмэ и чоловік и калои, и вмовляв, і земляруар — асня ндихмэ! Herë pas здесь, Petro poyhav orat dhe viorav groshi, sende. Dhe gjithçka ishte për panschin.Мендова пёр верен: «Якдовідатся экономи, пастай отімі. Дхе до тэ ндодхэ нэ мэнирэ тэ пашмангшме, са мэ шпейт кэ Хвески тэ далэ нга рруга, ка нджэ пёрхапдже нэ тэ гджитэ фшатин. Cfare eshte «(Казка» Yazikata Khveska «) E drejta 65 2. Fëmijët dridhen për të ndihmuar veten e Tire dy — митрен дхе баркун. ulur në distancën e këndimit, prapa vijës, pasi ajo quhet qytet, një klithmë e fëmijëve të saj: — Патат, shtëpia! — Per cfare? — Vovk pas malit, — Kush është? — Patat e zjarrtë.- Яки? — Сірі! Сірі! Patat e Volokhati, шкони директ нё штёпина времени! Патат до тё врапойнэ дрейт кйтетит, дхе патат до тэ калойнэ рруген, дхе до тэ кетэ ndonjë тэ кеке нэ рругэ. ветен; збрисни нэ рруген пэр нэ квитет дхе ларгоджини менджехере. zhveshur me një motër dhe shihni një përtyp dhe vezë të vogla.
12. 12. Тани ndizni fantazinë tuaj dhe shndërrojeni atë në lojëra të ndryshme. Ngjiteni mbi të me rrathë në anët e revistave me shkëlqim, blisqe ose një bord ndarës, do të keni një kuletë origjinale të yalinka. Mund ta varni vezën në skifter, të lidhni fillin në fundin e sipërm të vezës. Нэсе нджэ фарбои кафе шкофупу пофарбувати дхе спёркатени атэ ме ллак ме блиска, атехерэ до тэ шихни нджэ гунгэ. Nga ngjyra e letrës virіzhte shumë, ashtu, goja dhe kovpak. Zam detajet në shkallë. Mbërtheni fijen në kovpak.Ju mund të shkoni në skiff Dida Frost ose një klloun. E drejta 67 kit Siriy Të gjithë pjesëmarrësit, Krim kryesor, «mace gri». — «Миш». Нгечжа би си хештье, герцог шкуртуар нджэ нга нджэ, герцог экур пёргъятэ Майданит нэ нджэ виджэ тэ дрейте, сипас нумрит тэ чи, кофтэ айо си нджэ виджэ курбэ. Le të qëndrojmë te lancet «siriy kit». Пэр нджэ орэ нэ рука тэ фитони запитує: — Дхе, а кени нджэ копдже? — Є! — шфакья «миси». — Dhe të mos kesh frikë nga macja? — Пёршендетье! — О, balena lisi me bisht, atëherë mbyt gjithë mishën! Pas fjalëve të shumta «Misha» ata hedhin veten e Tire, dhe «Siriy Kit» për t’i kapur ato.Варрет э спиджанит бэхен «нджэ мэйс сирим», дхэ нджэ пара тире штэ «кекдашдже. 2. Дай мне шкрим. 3. Твир» Флета э Дидусе дхе бабус «Пёршендетже, гжышйа им е дашур! Шкруадж тйр юа тук онук. drejtë? Yak Lordship? Yak sya mayut bjoli, pëllumba se qen Pirat? Po në lidhje me kit babushin jak Burko? Melodi, jak, shkoni për një shëtitje për disa ditë? до тэ джем каникули. Тоди до тэ видж нэ фшат пара теже.Në një orë të shkëlqyer, shkoj me miqtë e mi për të shkuar në sportmaydanchik, Në shtëpi, unë jam duke bërë gjëra të mira me veten time, dhe unë i ndihmoj baballarët. варенье не степи
13. 13. Мами, unë do ta çoj Oksanën në kafazin e fëmijës dhe do ta heq. Унэ шпеш куждесем пёр тэ, трехгойнэ «летра тэ миа. Нэ тэ нджуджтэн кохэ, унэ шох летрэн нга летра ме нгйра, зам, фигурина липимо, лексони вермилион. , ю нук меррни шумэ рэндэси мне кверинэ.Дери атехерэ! Një gjyshe e tërë në ofendim, dhe Oksanka gjithashtu! Me një mirëseardhje, Руслан. Rrethi Харьков Харьковская область 63065 E drejta 70 ditë e mirë, të dashur miq.Klasë Z-A e shkollës M967 po përgatitet për ju. Не дэшироджме тэ нджохим мик тэ риндж. Ka 32 nxënës në klasën tonë. Klasa jonë e miqve të tillë. Ne gjithashtu jemi duke u argëtuar me shenjtorët menjëherë, si për të kaluar në shkollat ​​\ u200btona. Dhe shoku ynë i klasës Василий Петрович шпеш çon në exkursione në qytete të ndryshme të botës. Në festivalin tonë është e pabesueshme «të shohësh një fëmijë fëminor. Pjesë. Do të luajmë, vallëzojmë, zhvillojmë një konkurs dhe prapë do të fitojmë ti. мёсой класэн ЗА..Э дрейта 71 2. Джу мирэпрес нэ Дитэн э Популлит! Ю уродж шёндет тэ мирэ «Унэ, и люмтур, и процветуар, джу кам дхенэ суксесе нэ чдо рипарим, нэ тдже нэджатхе планета. Përshëndetje që të mendoni dhe të puthni disa njerëz, mendjen dhe për t’ju ndihmuar kolegëve tuaj, unë dua t’ju ndihmoj.mençurinë, energjinë, natkhnennya dhe gëzimin e së tashmes .E drejta. 72 2. Велмишановны вчители!
14. 14. Учневська ште е мадхе! Баби Шановна! Do t’i kërkoj të gjithëve një koncert të Christmastide me rastin e Ditës së Lexuesit, i cili do të mbahet në 1 e 14-vjetorit në sallën e asamblesë së shkollës. Одяг — святковы, хырэ нэ вильны — me buzëqeshje dhe humor zbukurues. Джини тэ përgatitur para përshëndetjeve, lojërave dhe surprizave. Komiteti Organizativ. Në të djathtë 74 Shoku Oleg Privat.Унэ ю шох меня Нью Рок дхе Риздв Христов. Пёр нджэ кохэ тэ гджатэ нук кеми спилкували мне дзю, нга унэ дхе Виришив ю шкруаджмэ нджэ флетэ тэ вогел. Пэр муа është madje tsakka jak atje ku ju pyesni, cilët janë të angazhuar në seksionin e karatesë, kush tjetër është rripi i sulmit rivnya? Дхе ка шумэ që дуан тэ филлойнэ грис нэ лоджэ. Suksesi Yaki maєsh? Нэ муа, тэ гджита штапитэ дхе школлат. Семестри ка мбаруар нё видминно. Тэ гджитха объектет кэ мэ пэрштатен, пор ме математикани, аи кэ жвиллон «проблема» — загадочный дхе фьялэт э нджйта фьялэ.Ай штэ тьешт цикаво. Mabut, unë do të mbaroj fletën time për ju. Unë po ju jap mirënjohjen e vëllait tim, dhe pastaj do t’ua dërgoni shartesën baballarëve dhe motrave tuaja. Unë me të vërtetë dua t’ju përsëris përsëri. Do t’ju gëzoj për padurimin. E drejta 75 1. Fjalimi Chotiri 2. Në fjalimet është ngritur në lidhje me banorët e dubluar të cilët duhet të mbrohen me ligj E drejta 76 1. Shumë fjalime. Mendimi ka mbaruar. 2. Пранвера и шкуар. Лулет и лёримит тэ эгэр. Thupra. Thupra dhe dibrovi janë qetësuar. Ne kemi parë zogjtë e virgjër. З. Никоротше. Lista është e ruajtur nga dy fjalë. (Pas pranverës.) Ne gjetëm që lista të ruhet. Ishin te zogjtë virii spivochi.) E drejtë 78 1. isfarë po portretizon autori në foto? (Нет фото Lustratsia
15. 15. Имажет е малеве, харке, дхелпра, ликени.) 2. Whatfarë shihet në sfond? (Djeg në sfond) Z. Chi є në foto? (Pra) 4. Cila është figura në mes të ilustrimeve fotografike? (Ликени и гджерэ) Нэ тэ дджаттэ 79 Фьялэ ме кокэ: фрика ра; ариу ме шиким; кукапику që mbërrin шукати; ррахур нга ариу; белая жвешур; Сила билочка.E drejta 81 1. Udhëzues për pyllin për kërpudhat! 2. Информационные сообщения: 4. 5. 6. 6. Информационные сообщения: Z. Спон-ходьба: 1. 2. 7.9. E drejta 82 Fëmijët duhet të lexojnë libra. A duhet që fëmijët të lexojnë libra? Fëmijët duhet të lexojnë libra! Në të djathtë 83 1. Pas njoftimit të zgjatjes së tex, ekzistojnë shumë fjalë të ndryshme. 2. Лиси кэркойнэ тэ дуан дхэ тэ сигурт пэр обэгати! Pa konsumuar, nuk mund të jetoni pemën! Mbi pemët virubany mіtts gjurmojnë dhelpra të reja nasadzhuvati! Në të djathtë 84 Në dhelpër Në dhelprën е pemës dhe zogjtë dëgjuan një lis të vjetër. Нга і нэ нджэ кохэ паси пэршендетн жолуді димрит, хедхур ларг. Dhe fleta ishte akoma mjaft e zhurmshme. Mos u çmend, rozbishako! Dëgjo babin tonë! Mos lejoni distancën! Hiba mi marno virosli? 1, 2, З — fjalim i spikatur, 4, 5, 6 — fjalim sponukal, 7 — të folur ushqyes. E drejta 85 2. 1) Ne shkuam në kopshtin botanik në exkursionin shkencor. 2) Shkencëtarët panë shumë serra nga kontinentet e tjera .H) Dy mësues morën ekskursionin shkencor .E drejëirsite ieshöirs ieskursionin shkencor. А кени нгрэнэ нджэ кокэрр кокэрр нэ нджэ гджи тэ мадх кокрризэ? Nëse një kokërr e vogël në një gji të madh toke? Në një kokërr të vogël kokërr në një kokërr të vogël bukë? Z.Bulo e lagur mbi një kokërr gruri të lehtë.
16. 16. e donte ngrohtësinë e sonechko-it të vogël litny atë vestka kolorova, për një orë ajo erdhi në të njëjtën kohë me dërrasën e gjallë, dhe prapëseprapë i me dörrasën e gjallë, dhe prapëseprapë i përdzëhë, të formuar dhe shikuar rrjedh. Канэ калуар витэ — кокрра është pjekur. Кур эрдхи ора пер тэ вджелур коррджет, тэ лаштат эрдхен нэ фушэ, герцог террмуар турбикишт дхе ме тхикэ колосок и грурит, террмуан кокэрр дхе э шуан нэ фшат. Kështu gruri u ushqye në komori. Ishte e ngrohtë dhe e qetë midis miqve të grurit. Нгадала эта пера разповеди вітру кокрра пк мэ шум пэр мібутн е шина. Ishte e qartë se ata mund të shndërroheshin në një tufë pelte dhe ta pinë deri tek furrtari. Bukëpjekësi është i shijshëm dhe vipeche me një frymë bukë ose pije alkoolike për gëzimin e fëmijëve. Э дрейта 88 2. Тесляре, Тесляре; муляре; марангоз; скляр, фальсификим. Е дрейта 89 1. Фялими спонукал. 2. Gjumë, vogëlushja ime, fle, blu ime, do të të them se ti je pa mua.Gjumë, zogu im i vogël. пастай дредха-дредха Э дрейта 90 1. Велла, шок, мик, сусидко, шок, мэсуес, Михайло Иванович, Ольго Сергиевно. 2. Shanovny për mësuesin, ju jetoj me Rockin e Ri dhe Ringjalljen e Krishtit! Vëlla, le të kemi një lojë të Krishtëlindjes në tenis? Э дрейта 91 1. Нэ токэ, нэ бузэ, нэ анэн. 2. Пісні — сэнде тэ па vlerësuara për njerëzit. Në të djathtë 92 Marchko. поли бэ пут кыкэ — пети Оленька. Сергей, кени берё детира штапие? — energjizoi nëna. Gjithë strehimi ju, Vitchizno, bëhuni gati për datën. Faleminderit, vëlla, për fjalët e sjellshme. E drejta 93 1. 1) Në shkollë për të mësuar. 2) Mësoni të studioni në shkollë. H) Mësoni të studioni në shkollë. 4) Mësoni të studioni në shkollë çdo ditë. 2. Ні, фьялэт ці нук джанэ нга анэтарэт е фьялимит. Fjalë shërbimi E drejta 94 2. Sumuє zhovten; дердхен малви; vinça u zhduk. Х. Не копштин тонэ; сніжно-белые; në virii. Е дрейта 95
17. 17. 1. Вжешта (си тэ виджед?) Пер тэ экур; лис (си тэ вджедх?) пер тэ джегур: паструар (си тэ вджедх?) осипах; лиси (си тэ видхни?) и дрейта 96 1.Вітер (si të vidhni?) Повіває. З. Лэ (си тэ вджедх?) Зиттах (куди?) Пер токэ. Лэ (якэ) пожовкле. Нэ тэ дджаттэ 97 1. Шорох (куш штэ?) Пишов. Losi (pse i trembur?) Пешперит. Тендрра (а у дхемб?) У бэ. Йджет (а и ррахен?) Мбрэмже (си тэ вджедх?) Розипах. Е дрейта 98 1. Në varësi të tekstit: Në malet e Maleve Karpate erdhi vjeshta e artë. 2. Вишуни ме ндже шати тэ згьюар. Джег (ndrojtur për të ndrojtur?) Вешье; вишем (нэ карриерэ?) нэ шати; шати (яки?) Э дрейта 99 1. Фёмиджет луаджнэ нэ аргетимин э лоджес.2. Калими и дитэве тэ каноневе тэ верэс. H. Në aktet e sallës do të jetë e shenjtë. E drejta 100 1. Fëmijët e shkollës përgatiten në Olimpiadë në matematikë. Mësuesi ynë на ftoi të lexonim dhe të shkruajmë. Në të djathtë, 101 Gulyaimo (de?) Në hapësirën e hapur, pyla (de?) Në det, chvilechka (jak?) Bistrenka, zori (yak?) Gëzuar, e ndezur (kudi?) Për zymtësinë. E дрейта 102 1. Квитка (джак?) Духмяна, нэ qiell (джак?) Блакит, и пришур (нэсе?) Пасдите, шкруайти (вау?) Твир, малу (чим?) Оливтс, герцог кёрсьер нэ мёнырэ ритмике.2. Theelësat e vinçave ishin të dukshme në qiell. Нэ тэ дджаттэ 103 1. Навчак любовь, кап Токен амтаре, пра нэ Батькивщина. З. Шоку, хап дери нэ лават е натырэс сэ ре жизнь! Rechennya prapa shenjës është sponukale. Në të djathtë 104 1. Kalina (yaka?) Chervona, qielli (yake?) Është Kënga e pastër, e fjetur (çfarë?), Magjepsur (çfarë?) Kënga, rritja (de?) Në fushë, e kryqëzuar (praqëzuar (pra? Zuar) ) çfarë?) nga librat. 2. Në shtëpi shkrova nga libri tek informacioni për mësimin në shkencën natyrore. Në të djathtë 105 timeshtë koha për një shkëmb simpatik — vjeshtë.Njerëzit qëndruan për një orë, герцог kujtuar se sa e ngrohtë ishte. Е дрейта 106
18. 18. Në nyjen e lartë ekziston një lis i vetë-përmbajtur. Lisi me thurin e vet të varur pas tyre. Lisi i gjerë Marvel në pemët e thuprës. Në të djathtë 107 Viliz në një pemë — e keqe nga një pemë, zabig në lisu — vibig z lisu, duke u mbytur në breg — пара се тэ арринте нэ брег, герцог shkuar nga vendi për në «yihav afjër vendi park meit. gjethe të gështenjës së barërave të këqija / Шоку им и класес ка флоке гештенджэ.Në tryezë kishte një vazo kristali. Ka një rrjedhë uji kristal. E drejta 109 1. Veresen sklikak, zhovten zbukuruar, gjethet bien — në kuptimin figurativ. Жовтен прикрашал Gjethet bie vidchinya В E drejta 110 1. Në Fund të dimrit të trokitur.Duke parë erë të zemëruar. Vallëzimi i dëborës së parë. Тока нэ дэборэ ка мбушур. 2. Консидерони: димэр, эрэ, гьюме, токэ. Нэ тэ дджаттэн 111 1. Нджэ шелг, нджэ персонаж и менчур, пак джаллэзор, нджэ прапавиджа э рёндэсишме, нджэ ндэрр э харлисур, герцог пьетур диеллин, эрдхи нджэ вжеште 2. Një shelg që u vodh dhe qau mbi nënën время. Nënat e mia kanë një karakter të lig. E drejta 112 1. Dy vlera 2. Një krehër në koka në piv Nya. Х. Тэ вешеш (шфара?) Нджэ крехер, нук штэ э мундур тэ крехеш (шфара?) Крехер, нджэ крехэр (шфара?) Э ре, э гжелбэр. Е дрейта 113 1. Частина тила. 2. Нджэ копэ керпудхе. 3. Një pjesë e mobiljeve. Në të djathtë 114 1. 1) Токэ — Батькивщина. 2) Тока ште токэ. 2. Ne jetojmë në planetin Tokë. Шкундни Токен туадж, паши унэ кам линдур. Traktorët ulërijnë tokën në fushë.E drejta 115 1. Linja e Urochista është e shenjtë në shkollë. 2 Лінійка штэ ня школа. Z. Gjuhët gjysma «Unë jam zjarri. 4. Gjuha është organi i lëvizjes. E drejta 116
19. 19. Vgora nis — vlerëson nisjen, përshkrimin e prapavijëve — prapanicën e vëllait. Э дрейта 117 1. Веллаи им — нджерез, прапанице валлезер — наслидувати. 2. Сорака нэ нджэ тупэр — нджэ зог нэ нджэ рычка тупэр. Dyzet patat janë një numër. Х. Пер muajin që morën — 31 дите мэ пара. Муаджи Зиешов është një muaj në parajsë. Е дрейта 118 1. Журавлиним. 2. Биша. З. Металев. 4. Водогинним. E drejta 119 Nëna ime është zot. Нена ка триджетэ уштарэ нэ ветвете. Skema është një bukuri. Коситни анаш, коситни весен. Нэ тэ дджаттэ 120 1. Фуша-тока, неуправляемый: фушэ-барэрат э кёкиджа, виконувати дийу. 2. Мирупафшим, афэр, афэр. Në të djathtë 121 Батькивщина, Витчизна, токэ амтаре, Украина, токен тонэ. Fëmijë, studiues, nxënës shkolle, fëmijë. Në të djathtë 122 1. Pritja e fjalëve «язык між ветэ прапа зміст. 2. Qukapiku, dhelpra lіkar, hirurg.Нэ тэ джаттэ 123 1. Тэ флэшэш, розповіда м, веприм, розмовля. Будинок, касолле, башкенгджитже, е збехте, житло, споруда, вилэ, что угодно. e madhe, heroike, me natyrë të mirë, mashkull.Suvuvati, sharje, trazuar, e siklet.Ai argëtintage, radio, e hershme, si jeta, e qetë. në telefon. Unë ende dua të lëviz. Класа është rritur në gjuhën украинасе. Në të djathtë, 124 Kishin qenë në mëngjes deri në ditën kur qyteti po luante. Ata erdhën në shkurre dhe lulëzuan me gëzim.Në mëngjes, qyteti ishte i lumtur me ditëlindjen e lumtur. në vitin tonë. Е дрейта 125 1. Сміх. 2. Рруга. З. Пташины. 4.Дзвін. Э дрейта 126 Джерело и пастер — джерело и пастер, чиелли и пастер — циелли и бежмарно, дуарт э пастра — дуарт и гжересисэ; калач и фрескет — сезонный
20. 20. калач, кёмишэ свижха — кёмишэ э пастэр, эрэ э фрескет — эрэ э фтохте; moti i thatë — moti i nxehtë, rrotullimi i thatë — ролл в ndenjur, post i thatë — pa post. Э дрейта 127 1. Рраху Байдики — линуватисйа, мерр кембет мби шпатулла — рраху атэ, кап нэ годжен тëнде — замвкнут, викинути нга кока — забути, ктхху ме кембет е туа-пйтдже-атэ — пйхёрдже атэ — пйхёрдже атэ — пйхёрдже атэ , rrokullisje me yatami vtekti, rozbiti glek — vlim 2.Нё фёмиджет каникулах джанэ «ют байдики! Джалоши и вогл до тэ ндихмоджэ гжышен ме дхуратен е Зотит. Нэ тэ джаттэ, кэмба е котелэс дердет мби шише. эрэ э кеке у жыт нё копшт пёр нджэ вакт. дрейта 129 1.1) Вчений-неук.2) Нук ди — ди. 3) Мэ шумэ — мэ пак. 4) Ньерез тэ риндж — тэ мошуар. 2. Фьялими С і4 3. Фьялимет, нук до тэ пенгоэн. Нук ди тэ улеш, ди тэ джетош. E Drejta 130 Në fund — digjet, qartë — i vrenjtur. : E drejta 131 Dita — nich, shid zhid, ushqimi — eja, shvidky — povilny, e gëzuar — sumny, shkidlivy — kanellë, lëviz — bisedo, pratsyuvati — baidikuvati, dashuri — urrejtje — poshërëpet, pöturt, pötu E drejta 132 1. Chlib i freskët — chlib chlib, chlib i freskët — chlib chlib, chlib i freskët — chlib chlib, gazeta e freskët — gazeta e fundit, viglyad i freskët — vigjilë i freskët — vigjilës egro.Нэ трое ишин свіжі квіти. Mыsuesi vikinulya sіtnik zіv «yali kіti. Në të djathtë 133 Për të lindur tokën e kthjellët. E drejta 135
21. 21. Прикрашах (карриерэ?) Пратсья; mos jeto (pa cfare?) pa pratі; тэ кудждесет пер (шфара?) працйу; нгритур (чим?) мне молиться; бах (в чем?) в Правом Пратсе 136 1. Нук Ште э мундур, нгечжа шкрухет нэ формен е па чактуар, джо нэ эмрин и ветветес. 2. Розташувати нэ дхуратэн э кендимит, ндрышони фьялэт пер мбареша. 137 Fëmijët ngrihen në shkollë.Në shkollë, studiuesit u mësuan nga mësuesi / ja. Mësuesit e shkollës ulen për festë. Nxënësi kërkon shkollën. Mësuesi vlerësoi nxënësin për garën. Ne jemi të sjellshëm, të mençur, të ndershëm, të guximshëm.Libri është bërë që ta duam Vitchiznën tënde, Шанувати ка линдур нэ Ненка. Në të djathtën 139 1. Хлеб (çfarë?) 2. Сокровище Хлеб! 3. Хлиб Штэ и шёндетшэм «Унэ джам и фортэ. Нэ тэ джаттэ 140 1. Хлеб. 2. Хлибороби мболли кокерр нэ токэ. Вешдже тэ спёркатура, коситэсе тэ коррджес. bukës.Në të djathtën 141 lexova (çfarë?) Libra, revista, gazeta. Цикавлю (чим?) Весы, ревиста, газета. Герцог у мбарсур (куш? Де?) Në libra, revista, gazeta. E drejta 142 1. Ekziston vetëm një deumka, ka miqësi atje. Miqësia jonë është forca jonë. Njerëzit janë të fortë në miqësinë e tyre. Njerëzit nuk mund të jetojnë pa miqësi dhe zgody. 2. Njerëzit janë të fortë në miqësinë e tyre. Në të djathtë 143 1. Тема për текст: Малая Батькивщина — Ридна Домовка. Родина! 2. Тока, бабай, пёркёдхелья, гомари.3. Атдхеу, венди и бабит, и збехте, касоллджа и бабит, дхома и джетесес пёркедел гомарин. Në të djathtë 144 Biliy, bila, kumbull, kumbull, vikno, vikna, graush, grau, shkruaj, shkruaj. Е дрейта 145
22. 22. 2. Легенд-а, монастир-, мале-и, джерельц-и, циелли-а, слидоч-ок, э пастэр-а, челющ-а, уджэ-а. Në të djathtën 146 — Tashmë kam mbaruar së lexuari shpalljen е Всеволод Нестайк. Доуже цикави! Dhe e lexove? — Dhe lexova vëllezërit kazakë Grim. Stench është jashtëzakonisht fantastike dhe epshore.Në të djathtën 147 Ujëra, uji, uji, uji, uji, uji, uji. E drejta 148 2. Pëllumb_, pëllumb; копшті, копшт-, уле; шляпа-а, ха-тин-а, шляпа-а. Нэ тэ дджаттэ 149 1. лиси дхе желуди. 2. лиси, жолудь-и. 3. Нджэ шумэ э жолудив уррит нэ пемэн элисит тэ лартэ. E drejta 150 1. Bordet e korrjeve. Pëshpëritje Doosch, daulle, kapelë; дощится. 2. Горобина — пидмет, осипаться — адитивэ. З. Борди, борди, бордет. Në të djathtë 151 Lykarn-i, vechirn-іy, prihіd_, ram_, zhitlov-s, zhartivnik_, i mençur, lisi_, great_.Нэ тэ дджаттэ 152 2. лиси — нджэ лис и нджэ лиси тэ ри. Лиси është një pemë e shkëlqyeshme. Дубняк është një pyll, në të cilin lisat rriten. Дубовый штэ нджэ gjethe lisi. Дубова — нджэ kuvertë e bërë prej lisi. З. Спильный рëнйэ — лиси «і`. Фьялэ Спильнокореневі. 5. Дхелпра э лисит кендон дибровою. Дяттас 154 2. Дзвиночки, уназэ; Калина, Калинонкою; Соловьінэни, соловьекёмь» копшт, копшт и вогел. Нэ тэ джаттэ 155 2. Хмаринк-а, хмаринк-а. Në të djathtë 156 1. Fjalë afër kuptimeve — pjesë të fjalës rіznі.2. Спільнокореневі осэ фьялэ тэ чифтуара — рефери скаеве дхэ ррэнджа э сэ нджайтэс, формон фьялэн різні. Në të djathtë, 157 2, Зима — марр, димер. Димэр — димэр, димэр. Z. pa gjethe, lakuriq; гумэжитье, бай журме; завірюха, хуртовина, шёним. Е дрейта 158
23. 23. 1. Лису është një formë e një fjale. 2. Riboyu është forma e një fjale. 3. Завірюхою — форма е фьялес, сашта слів — синоним 4. Зневага — антоним е дрейта 159 1. Шума, шума, шума, шума. Шума, сумувати, дзюри, нудгувати.2. Майстер, Майстра, Маэстро. Мейстер, маиструвати, матерний. Майструвати, изготовляти, робити. E drejta 160 1. Rrënjët e fjalëve shkruhen njësoj, por kuptimi mund të jetë i ndryshëm. 2. па гджете, тэ жвешур; vlerë, rritje; гумэжитье, бай журме, билбил; vranësira, fryrje, njoftim. Нэ тэ дджаттэ 161 2. Рренджет э куптимеве джанэ пэр куптимет, пор джанэ шкруар нэ тэ нджоджтэн мёйрэ. E drejta 162 1. Тупер, тупер, тупер. 2. Në thupër të lartë, gilja dovga thupër. Rrënjët mund të mos jenë të rëndësishme.Z. Bredhi u rrit. Hilla ishte duke u fundosur. Zonja u mor. Е дрейта 163 2. Це фьяла спильнокореневі. Rrëmbim, atdhe, lindje, njerëz, lindje, familje. Э дрейта 165 1. Нетэ — дзё, фьялими — и пасур, болу — бил, булава — чанте, воли — эрэ, брирэ — шул, таволина — стиль, тика тэ ульета, бубуллима — грамм. 2. Никэ э эррэт — нетэт э эррэта, фьялиме тэ реджа — пашури тэ реджа, дхимбдже микпритэсе — гостра бил, масе ме гезоф — шантэ ме гезоф, вулнет тэ шкэлкйешем — вулнет тэ шкёлкйешем — вуллнет тэ шкёлкйешем — вуллнет тэ шкёлкйес — парфюм тэ шкёлкйес гджера — стиль тэ гджерэ, тика микпритэсе — микпритдже тэ ульэт, бубуллима э тмерршме — мрачный и тмерршэм. Е дрейта 166 2. Гйышя, гйыше, гйыше. 3. Е джуаджа — е джуаджа, косит — кискы, иний — инеу, ната — ник. Në të djathtë 167 Dzvin, dzvin, dzvinochki, dzvenyat, dzvonu. Në të djathtë është 168 Zor-i — zirk-a, nor-a — nirk-a, bdzhol-a — bdzhilk-a, shkollë-a — shkiln-i, mal-a — girsk-i, go-iti — hid_ . Në të djathtë 169 [G] — [h] — іzhі, [K] — [c] — [Chie [xI-Ісі- [w] Djathtas 170 Shoku — ДРУЗЬЯ — SHKENCAT DHE MIRAT DHE MIRAT E drejta 171
24. 24. 1. Гунгат э патаве — гунга патэ. Waga është e rëndësishme.Нэ тэ дджаттэ, 172 лэрза штэ нэ чан, ливадх штэ нэ шепа, и збехтэ штэ нэ штэпи, ме тэ штэ нэ атэ тэ ри, фрукти штэ фрут, микесиа штэпа. Э дрейта 173 1. Поште — гезоф, сниг — снижок, греп — плацкэ, мик — мик, рика — ричковый, птах — зогдж, зогдж — рыжки, кембет — нижки, факет — факет. 2. Не ишим тэ шурдхер ме кембет тона. Вайзат е вогла у мэсуан тэ меррнин палосджет. Në rrugë të lehtë padaє snig me gëzof. Nga dritaret e apartamentit për të gënjyer një snizhok të vogël, në të djathtë 174 2. Левиз Картэ нэ тэ Джаттэ 175 Qielli është i qartë, хапи është si deti, bari është jeshil, luani është blu, erë grEchka, zhOvtin e grurit. Në të djathtën 176 ngrohtësi — e ngrohtë, e errët — e errët, blu — blu, qershi — qershi, panje — panje, Greqisht — hikërror. Në të djathtë, 177 Stigli zhita — zhito e guximshme, shqiponjë krilo — krill shqiponjë, dimër Suvor — dimër suvor, stepë e pafund — stepë e pafund, shelg i qarë — шелг ицеллар irë kërë, kërë Нэ тэ дджаттэ 178 1. Шкруадж — шкруадж, верболоси — шелг, джешиле — зарзавате.2. Шкруани Калинонка; паракитджа э ринише; верболози, хардхите джешиле. E drejta 181 Zelenin — gjelbërim, gjelbërim; аргёто — аргёто, аргёто; pyll thupër — thupër, thupër; брегдетар — брегдетар, брегдетар; пемэ «йаны — пемэ, дру; щебетание — щебетание, щебетание. Djathtas 182 Mbylle — afër, blisky — блиск, madhësi — e madhe, dimër — dimër, qershi — qershi, e lartë — e lartë, shkëlqim — glibokim — glibokim — . E drejta 183 2. Shndërroni tinguj pa zë për fjalorin e drejtshkrimit. E drejta 184 Ні, është e nevojshme të shndërrohen tinguj pa zë në fjalë për
25. 25.фьялори дрейтшкримор. Э дрейта 185 3. Фамье, шарм, абршкоС, апальсин. E drejta 186 1. Telefoni celular, horizonti i largët, fuqia e ditës, disiplinimi i zrazkov, medalja e artë, oqeani pa ndërprerje, sinjali i alarmit, telegrafi i terminovit, temperatura e tempullit, korridori. 2. Një atlet në Lojërat Olimpike ka fituar një medalje të artë. Ne i kemi dërguar një термин телеграмма. Билета и дрейтэ 187 Прозны, керувати ме макинэ, макина кермо, кефир и фрескет, килим мрекуллибэрэс, хустчка нэ нэ кишине, Мисто Кишинэу, зий нэ нэ нджэ чай, шие тэ нжё би-эндш.E drejta 188 1. Regjistroni, zanat, riparoni, riprodhuesin, republikën, redaktorin, revizorin, drejtorin. 2. Ata vodhën apartamentin për riparim. Në të djathtë 189 Në fushat e llojeve të gëzimeve — do të ketë zvarritës. Бора нэ оборр — кокерр нэ комор. Багато, në dimër іneu — për korrje. Э дрейта 190 2. ЗВУКИ [пи [Ти [Ци [ши [Чи [ци [Си [Ки — шурд- ЗВУКИ иби »[ди- [си [Жиг [дзи Іджі, [Гу [ґ]]) — дзвинки. Дяттас 191 2- [б] — [пів [д] _ [Ті [з] — [ті іджі — [Чи [дз] — [ці [Гі — [XI] Е дрейтэ 192 1 »).Ррет зогут меня гунга). 2. Билий, дзиоб, димер. Хто, çik-çik, çik-çik. 3. Уси (нджэ анэтар тетэр и ррештит) и нджэ зогу (пидмет) у мэсуа (фалас) си ндже зузар (нджэ анэтар тетэр и ррештит). Э дрейта 193 1. 2. Дичка — тичка [д] — [т], ррезе — палкаиб] — [н], хакша — тітка [д] — [т], зирка — ситка [з] — [с], эдз — гишт [дз] — [ц], джка — дошка [з] — [ни], дзвин — цвит [дз] — [ц], сию — бёртас [дз] — [ч], анок — патинажи патинажи [з] — [k], snig — smix [g] — [x]. Е дрейта 194 1. Керпудха, друри, парменджа, порти, дмтх, желудь, дід, копшт, діжка, лугэ, ніж.
26. 26. 2. Пер тэ гджитхэ фамильджен, не шётисим мби керпудха. Бабушка биля хати ка нджэ пемиште ме керши.Пер пешким шште и невойшэм нджэ гарнэ друри .Э дрейта 195 2. Нэ трезэ ка букэ тэ кендшме.Гжышджа биля хати ка нджэ пемиште ме. Një варг thupër rritet në kabinë. Не тэ джаттэ 196 Пила, човен, сніжинки. Нэ тэ дджаттэ 197 Вагон — нэ, тикэ — поштэ, акулли — акулли, кафази — кафазет, лэпджета — лэпуша, дзиобик — дзиоб Э джатта 198 1. Парку йнэ ка шумэ рритдже тупэр. Një политика и librave është hedhur në polici.Shkolla ka derdhur tridhjetë palë lëpjeta.Në natën toka ka shpërthyer nëpër ngrica. 3. Фрост (са кек?) Мерзитур, мерзитур (си?) Токен, мерзитур (нэсе?) Натен. E drejta 199. 1. Dita e gjerë një Ірпін vuzky. Një pemë pishe dhe një калина është e ulët. Пир «їна është e lehtë, dhe një çekiç është e rëndësishme. 2. [h], [h], [g]. Në të djathtë 200 2. Мороа, дридхже, тмерр, скибку, вибиг. Швидко, морова, горобка. Нэ тэ дджаттэ 201 1. Кёркони, лэмони, стасионин 2. Унэ кам нджэ кэркесэ пэр джу. Пашэ нэнэн время нэ стасион.Në të djathtë 202 1. Нігті, кігті, дритэ, е фукишме. 2. Унэ кам нигти тэ букур нэ крахэт э ми. Veterineri у ка dhënë macet tona një prerje flokësh. Në rrugë, fëmijët u grisën me një dritë m «yach. Unë u tërhoqa, dritë e ndritshme. E drejta 204 2. Нігті — nіgot, kіgtі — kіgot, drita — drita, mundmiëms — kigtja. Lko дрите — э лехте, кёркесэ — пьет, нигти — нигот, блинк — вспышка, муратурэ — муратура, краватэ — галужэ. Э дрейта 206
27. 27. 2. Швидко, сниг, рыжками, пара, тэ ульет, ррет, горобц.Në të djathtë 207 Горобчик (горобец), рибка (риба), kazka (казочка), лижко (лижечко), enigmë (загадка). Нэ тэ дяттэн 209 казка, сніжком, доріжки, е лэхтэ, пэллг, сигтиках, шубцах, швидко, пробіг, лиси. Në të djathtë 210 Shkruajeni fjalimin, shkruani fjalimin, shtoni fjalimin, rishkruajeni fjalimin. Në të djathtë, 211 S-hіd — за-hіd, w-hіd — vi-hіd, në vite — vi-letіv, za-nіs — vi-nis. вид-лит — при-лит, за-бигти — ви-бети. Në të djathtë 212 1. Тарасова Криница Малим si një djalë Тарас Шевченко menjëherë nga babai i tij Иван шкой në Чигирин.Рруга доли дхе у лодха. Сили, хани, дёргой Зоти, донте тэ пинте. Jo larg nga erë e keqe ata vunë re disa dzherelts. Не шкурам не разгребать. Uji derdhet në ajër. E njëjta gjë është e shijshme! У деха, не памэ дхе у ларгуам. Дхе інує у досі крыничка ёште урдхёруар пред шиин. Unë i quaj «njerëz Tarasova. 2. Gjatë rrugës, trëndafila-rrëmbej-ati, unë-pashë atë, pa-dhe. 3. Një fëmijë, ejani, shiko. Gjatë natës. Në të pjathrturë, në të pjathturë, 213 у нгджитэм нэ токат энгрохта, флутуруам нэ дет, флутуруам нэ ликен.E drejta 214 Me fjalët: безрамочный, i zhurmshëm, prefiksi bezelless — pa: Rusia është e rrethuar nga një oqean bezelless. Ne kemi ardhur në një vit të heshtur.Zona e Stepov. Унэ делать тэ шкой нэ рругэ, делать тэ калодж рруген, делать тэ калодж рругэн, делать тэ калодж рруген, делать тэ дал нэ рругэ. 2. Делайте тё шкой (псевдоним?) Нга рруга. 3. Унэ до тэ шкой (ку?, Нэ рругэ?) (Пэрмес рругэс?) Нэпэр рругэ, герцог шкуар (нэ шфара?) Рругэ тэ тжера, герцог калуар (пэрмес шфара?) Герцог шкуар нэ рругэ.
28. 28. E drejta 216 1.2. Делай тэ шкруай нэ зошит, делай тэ шкруай нэ зошит, штой из зошита, випиш из зошита, ришкруай нэ зошит. 3. Нэ штепи до та ришкруадж атэ нэ тэ дджатте. Në urotsi do të shkruaj për një robot të vetëpunësuar. E drejta 217 1. Shkoni te lisu. Акси ра нэ гжумэ мби Воллген, тани ндже скрипка. Пёрмбытья Соловейко, си нджэ хунда. Кукапику ка тэ боджэ мне стовбур, нэ филлим тамбурин и духур. Магджистджа улёрити, нэ филлим нджэ ктшэ. Грак дхе атэ билбил, пара се гджиташ нэ луфтэтарэт видомии. Виолина иште нэ гжумэ (як?) Нэ филлим.E drejta 218 Pasi arrita në breg, pompoi nga bregu, rrëmbeu një pemë, nxori një jastëk, u hodh në ujë, герцог у zemëruar nga ajri, герцог пиктуруар në kanavacë. Видв, Влиз, Вловив, Въбив. Видн, Відлив, Відвів, Відкрив, Відлив, Відклав, Отписав. розгадати — гадати, трёндафила «яснити — картэ. Ме фьялэт э парафджалес сэ трэндафилаве: 2. Фрике — е фрикшме, безмежний — куфи, пагджумеси — гджумэ, безпомилзэджэзэ — шалдже — шалдже — фалдже — иджалковы — шалдже — фалдже. . Э дрейта 221 1. Удзи — па уджэ, и лиг — безмістный, легальный — и лиг, па токэ — па токэ, и лиг — безчмарный, экстрем — па бузэ, и журмшэм — па журме, зёрит — па зэ, дхэмбе — па дхэмбе.2. Jepni vlerën e ditës. Э дрейта 222 1. Бишталеч — бишталеч, кокэ «язати — розв» язати, скласт — розкласти, накрити — розкрити, завантажити — розвантажити, бишталец — бишталец, взватися — роззватися. 2. Унэ джам крэу и язалис «дантеллат э языкла, дхэ эрэ э кеке э розетэ». Вранци ура нэ штёпи, дхэ натэн пер тэ рритур.
29. 29. Э дрейта 223 1. Безлісий. Зона Степова и Украина — территория и пачмуешем. 2. ритэм. Shqiponja ka një krizë të shpejtë të lëkundur dy metra. З. Розсада.Мама герцога дердхур квитивин и мбьелле. E drejta 226 Para shkronjave k, fq T, f. х шкрует меня параштесен с-. Në të djathtën 227 mami po krijonte burrash të këndshëm. Për shenjtorin e porsa lindur, ata bënë një kostum të Krishtëlindjes. E drejta 228 1. Ndjej, zink, zrobiti, i pushkatuar, i pjekur, i djegur, i rrëmbyer, i fotografuar, zhir. 2. Bëni një foto nga unë, bëhu një gërshet nga një klloun! Fjalimi sponucal. E drejta 229 Për dimër, hidheni kokërr në skovishche. Kokrra bagato do të nevojitet për pranverën e butë.Në dyqanet ushqimore ka të gjitha burimet për korrjen e grurit. Këtu është мне респект për të ndjekur kohën, por nuk thahet, nuk jeton dhe nuk vdes. Para varjes, kokrra konvertohet për ngjashmëri. Нэ тэ джаттэ 230 витрин Скидный, гже зивьяла, герцог паре гьетен, злита дери нэ фонд, шиляют нэ токэ, хап па хапи варгу. Э дрейта 231 1. Нэ галявин ме дэборэ — нджэ варр штэ и дукшэм. Isshtë e durueshme për të jetuar dhe vendosur mbi varrin e Ushtarit të Panjohur. Movchkas janë pa gjumë në glibokiy poshani.Për kujtesën për ju, ushtar pa nam! Джу кени джетуар ботен нэ токен тонэ тэ букур.Jeta juaj ju ka treguar për Ndryshimin tonë 2. Пер kujtesën për ju, ushtari i panjohur! Речення брешер, спонукальный. Э дрейта 232 1. Па дхелпра, па гджете, тэ букура-тэ куке-нй, при-фшехур, с-фшехур-ний, 2. Кам нджэ дите тэ мрекуллуешме — дитэн э популлит тим. E drejta 233 Vid «і`hati, z» adnati, v`yun, podír’ya, n «yatіrka. E drejta 234 2. Shkimi i mbjelljes së një mollë, jo për veten time, por për të tjerët.
30. 30.Е дрейта 235 1. Обихати, пид иххати, зйхати, найхати, прийхати, видыхати. Рретх Аднати, розуднати, з Аднати, эджани, эджани, шико Аднати. 2. Ми пид «Не шкуам нэ чирк. Не нук у футэм нэ земрэн е ботэс. Унэ нук дуа тэ» аднувати завдання. Е дрейта 236 1. Ната 2. 2. Зацвів, и матур, капур; Ніч розілалася, пёрмбытур. З. За-цвів, пер масэ, пр-лівівля. «шко, зюрмились, ррет» аднання, напам «джат, шико. Нэ тэ джаттэ 238 1. Розъзд — трэндафила» -ізд, під «гозд — під» -і`зд, підъздити — під — `їz-di-ty, rreth» Adnati — ob`-ad-na -ty, rose`dnati — trëndafila «-єd-na-ty, vid» adnati — vid «-єd-na-ty, në» dzd, з «дзд, объезд — ррет» -їзд.2. В «йизд, з» йизд .Э дрейта 240 Э дрейта 241 3. Ширит, ширит, ширит, ширит. Билесенький, желчный, билуватый, желчевой. Э дрейта 242 1. Суфикси: -ец-, -к-, -ян-, йенкц -ин-, «эчк-. 2. Ндрышими, лармия. З. Корены është shkruar njësoj, por kuptimi mund të jetë i ndryshëm. Нэ тэ дджаттэ 243 Суфикси: ок: «ЄЦь», -enk-, «НЬК», «ОЗ», -ichk-. Në të djathtë, 244 Qershia është qershi, gruri është grurë, qukapiku është qukapiku, lepuri është lepur, një kalendar është kerhi, kishenka është kishenka, njëhë kishenka, njësh kishenka, njëhë kishenka.Нэ тэ джаттэ 246 1. Бабай и вогэл 2. Мджери, пак, букур. Në të djathtë 247 1. Луан — львица, minierë — минатор, ликувати — лыкар, kuzhinë — kuzhinier, pekti — bukëpjekës, квитник — квитникар. Э дрейта 248 1. Хлеб. 2. Шкоринкой (якой?) Ари; грурэ (яке?) ари; нэ рджедх (який?) тэ праруар; тэ штыпур (шфара?) мне весэ; shtrihen në
31. 31. në çfarë?) Në tryezë. З. Хлеб, Хлебный, Хлибороб. Në të djathtë, 249 Lisok, dhelpra, dhelpra, dhelpra, dhelpra. Në të djathtë 250 1. Mos u mërzit me dimrin, kështu që conf ngatërrohet nga bufi.2. Димри, димри, димри, мбледхья, мбингаркеша. Восни, Осинний, Въешта. Hedhje, pranverë, pranverë. Në të djathtë, acar i lehtë 251 Buv. Свитило сонечко. Raptom derdhi një errësirëmadhështore dhe bërtiti pivneba. Fryn erë e fortë. Снип лапати и мусор позипав. Në të djathtë 253 1. L_sochok. 2. Lite. Х. Шеними. Në të djathtë 254 Dimër, i vogël, i qetë, i thjeshtë, i butë, i mesëm, i vogël, kafaz, i rëndë, i frikshëm E drejta 255 1. Заутс Сири — лепурушэ пак, лепакрэ джепур — патате тэ гжелбэрта — пак скукура джешиле — 2. Герцог врапуар нэпер фуше нджэ лепур гри. 3 свинки на гилочке стрибает руденка билочка. E drejta 256 1. Plagë dimri. 2. Э карта, э карта, э карта. Витер, витерц. Сниг, посмеяться, посмеяться, посмеяться. Në të djathtë, 257 Kopshti është një kopsht, një kaçubë është një kaçubë, një hlib është hlibets, bota është paqësore, një hmarny është bezhësës, një hmarny është bezhësës. Në të djathtë është 258 Z. Sonce — sonechko, yje të tjerë — yje të tjerë, fëmijë — fëmijë. Е дрейта 260 1. Менникет (бордет, заєц), прикметники (пранвера, яскравий), дієслова (збукуройнэ, смієця) Е дрейта 261 Менники: димер, михайлик, сніжки, клубок, зустріч.Прикметники: білим, білому, и шкэлкйешем, и бутэ, и фрырэ, и папэрсеритшэм. Діеслова: эрдхи, покрыла, радів, бігав, липив, патинажи, викотивя, зупинився, завмер, пьесин, дитур.
32. 32. E drejta 262 1. Frost e parë. 2. Менники: нгрика, акулли, штренгони «ята, двчатка, бильбил, ковзани. Прикметники: окунь, дзвинк. Діє фьялэ: годитже, з» паракитен, бижат, станеш, лейш, чєєш, надаут. Шокет: i. Апликантет: z, v, na. E drejta 263 lisi, thupra, panje; троянда, пиша. Коричневый, желчный, сирийский, малиевый, червоный.Рахувати, спати, шкруадж, лексо. Në të djathtën 264 Kultura e drithit, pemë kopshtesh, pemë dekorative, tizhnia ditore, çdo orë, mіri dozhini, транспорт. E drejta 265 1. E, dhe 2. Emërtoni roslinën: тюльпаны, ирис, барвинок, konvalia, m «yata, trumzë, polin, kulbaba, pikoj, pastërti. Emërtoni binarinë: dhelpra, tkhori, gërsheta, vzhiues hardhucë, Vipers.E drejta 266 1. Ведмід, ориз, кастор — цэ звіри, дхэ магджик дхэ грак — зогдж .Парк, щука, росэ — цэ риби, дхэ флутуройнэ, гуша, джміл — комахи.2. Пивен, качка, лопе, гуска — криджешат э мира тэ вджетра, дхе балена, гени — дашурия э мирэ нэ штёпи .Э дрейта 267 2. Пратсья — працйовитий, правлаштування, праздатніст. микеши — микеши; гезим — радио — радио; кузнец — СМИШНИИ — СМИТИСЯ .Э джатте 270 Дзвин — дзвинки — кумбуес; валлёзим — валлёзим — валлёзим; димëр — димрим — димëр .Э дджатте 271 1. Лавандовый лепур пух-лепур. në harqe. Djathtas 272 1. Zayve fjalën makinë, aje reshta shtriu nga fjala ujë Zayve fjalën snіzhinki, shtoni formën e fjalës.
33. 33. 1. Хлеб дхэ рушник — симболе тэ популлит украины. 2. Менники: хлеб, пешкир, симболе, сил, подмигнуть. Прикметники: одвычный, вичитому, украинасе, популлору. Діеслова: пранони, посілувати, симболизоны, калони. Е дрейта 274 1. Менники: лижи, двчатка, пацаны, пемэ, гирка, трайнер, лрапорт, ялинки. Прикметники: довгі, яскраві, гезуар, білий, Червоний, бузёкеш. Діеслова: кататися, зустрічати, збрэс, радіти, финишувати Е дрейта 276 (Хто?), Памбуку, лыкар, кит, мами, горобец, щірка, нчёнэсе.(карридж?) Бирре, макинэ, дикан, стиль, ачар, эрэ, школле, плеп. Э дрейта 277 2. Ньерезит: козмонавт, банкир, шахтер, студент, трактор, фермер, агроном. Krijesat: fryrje, bjola, dasma, deve, jmil, qukapiku, snigur. Рослини: грурэ, мисэр, qershi të ëmbël, thupër, aistra, trojanda. Х. Не фуше у ррит мисри пер криджешат. Bjoli mbledh pak mjaltë pije alkoolike dhe kanellë. Në të djathtë 278 2. Emërtoni istot: матуся, баби, вчителив, вивци. Emërtoni nonstot: khatina, shkollë, fshat, diell, krinitsi, glib, lan, hlib, kafaz, dardha, lëpushë, vivtsi, dre, dhelpra, tokë.Në të djathtë 279 Dielli ka lindur. Моти до тэ джетэ и зимтэ, паси диэлли нук штэ парэ пер нджэ кохэ тэ гджатэ. E drejta 280 1. (Hto «?) Elefant, mavpa, qen, magjistar, dhelpra. (Magjepsje?) Dinghy, rast lapsi, makinë, rrugë, arkivol. 2. Делайте тё zhytej për dimër në një tjë tjë shkop. тэ реджа … Нэ тэ дджаттэ 281 2. Ррет пемэс сэ гджитаншме që духет тэ мблидхет; Дру, лиси, тупэр, ялинка. З. Дерева. Нэ тэ дджаттэ 282 1. Снигом, горобин, горобин, ягода, ягода, винтру.2. Діеслово, іменник, іменник. Діеслово, іменник, діеслово, діеслово, іменник. Диеслово именник, именник, діеслово, прикметник, именник. Діеслово-іменник, іменник, діеслово, іменник.
34. 34. Е дрейта 284 1. Канев, Днепра, Тарас Григорович Шевченко, Чернечою, Тарасова, Великий Кобзарев. Нэ тэ дджаттэ 285 1. Миста, принц, нга бабай, эмри, нофка и тваринэс. 2. Эмри Власны — ме шкронджа тё медха, загальный — ме пак. Нэ тэ дджаттэ 286 1. Тема: Ррет поляны сэ парэ: Кия, Щека, Хорив.Главная mendoi: обязательности e nevojshme të mbani исправить историйн e popullit tuaj. E drejta 288 1. Буллгария — Буллгарет; Полония — Полет; Italia — Italishtja, Estonisht — Estonezja 2. Spanjisht — Spanjisht, Frëngjisht — Francë, Amerikane — Amerikë, Anglisht — Britania e Madhe 9 ukrainasit jetojnë — ukrainas, rusë, polakë, virmenië koreanë, korean шкруара нга шкронджа э мадхе — эмри нэ тэ джатте. Поэтеса 2. Композиторы З. Космонавты 4. Співачка Нэ тэ джаттэ 293 Леся Украинка, Наталья Забила, Тамара Коломиец, Всеволод Нестайко, Иван Франко, Максим Рильский.Manifestimet e natyrës: erë, stuhi, snig, i zymtë, rrah, fryrje, ozheled. Ндженджэ: гезим, шума, кренари, хвилювання. Э дрейта 295 1. Периметрат. Я ри, я ри. 2. Një tjetër anëtar i rreshtit të listës, p_dmet, një tjetër anëtar i rreshtit të listës,

ГДЗ с укр мови 3 класс Вашуленко видо, карриерэс нэ класэн и третье учнью ндихмэ штесэ вішувати штёпи завдання баба. Mova është e nevojshme nga njerëzit në mënyrë që erë e keqe të mund të nuhatet një nga një. Mova ukrainase është fuqia kryesore e ukrainës.Кожен, ju jetoni në Украина. Kultura e movlennya dotrimannya stalakh dhe normat e reja të usny dhe letra mov. ГДЗ Украинский мов 3 класс Вашуленко решебник dhe përgjigjet në gjumë më të saktë, të gjallë, inteligjente dhe inteligjente. Оля zgjati përsëri dorën dhe mori notën. Ai raptom vendosi një spec mbi lëvozhgat.

Fëmija ende nuk ka qenë në gjendje të keqinterpretojë fjalët, por të shohë se si ndjehet si koliskov, pisenka-i qetë. Джу нук сделать кени мё шансин тэ блины библиотеки GDZ, thjesht shpejtoni me ndihmën и broshurës elektronike nga GDZ në internet, dhe mos e pyesni veten telashet e GDZ nga lëvizja ukrainashulenko 3 klas.Erë e goiters vetëm dhurojini nxënësve tuaj të vegjël shkollë — GDZ mova ukrainase Вашуленко М.С. Учебник я 3 класаве тэ шкаркимит. Герцог у рротулуар пара штеписэ, ата гэрвиштэн мби нджэ галетэ ме кэрпудха тэ реджа: Зраділи знахідіці дхэ кэрпудха тэ мбрапшта моран керпудха. Шумика е тире мендуан пэр эчжэн тонэ мэ тэ мирэ. Ale vikhid є fillo. ГДЗ — гатим и гатшэм нэ штёпи, нджэ мундэси и шкёлкйешме пёр тэ курсйер орэн дхэ форсэн.

GDZ Украинский мов 3 класс Вашуленко (решебник + përgjigje)

GDZ z ukr movi 3 class Vashulenko shkarkoni shkarkuesin me ngjyrat tuaja shumëngjyrësh të sharmit vjeshtor të njerëzve.E kuqe e artë — kohë e mrekullueshme për shkëmb! Бари дхе леворджа е пемэве, пэр дхэмбэт э перпарме тэ мёдхендж дхе тэ мёдхендж. ГДЗ Украинский MOV 3 класэ вашеуленко шкарко пранвера yde që yde. Aksi është tashmë dhe qielli është më i pastër dhe me i pastër. Shoku im i dashur, do të të shoh me New Rock! Дивится в интернете (шкака) иповіді для мбайтесить Українсь мов 3 класса Вашуленко. Ата кане менчури дхе джетэ пэр нджерезит, темперамент и тиин дхе нджэ лот тэ лумтур. GDZ z ukr movi 3 class Vashulenko përfshijnë zgjidhje të gatshme dhe pamje të sakta për ndërtesa tipike, të cilat kërkohen në shkolla.

Ju gjithashtu do të interesoheni

• Versioni elektronik i mbajtësit nga gjuha ukrainase për klasën e 3-të të nipërve dhe mbesave u premtohet nga librat e gjuhës ukrainase. Украинский […]
• Гуха и Украинес Класа 3 Гавриш Штэ нджэ решебник дхе и пёргджигет материалит тэ Дхенэ на курсин е гюхес Українаса пэр нксенесит е школлаве тэ месме. Захар […]
• Libri shkollor i Kanakin i gjuhës ruse shkalla 3 2016 përbëhet nga 2 pjesë dhe është plotësisht në përputhje me Standard in Federal të Arsimit të Shtetit dheprogram e A Ministrisës…]
• Libri i punës në gjuhën ruse Шкала 3 Тихомиров, мануал перпуть плотэсишт мне стандарт в федеральном арсиморе тэ штетит. […]

Facebook

Cicëroj

Në kontakt me

Google+

fëmijë .