Осінні явища природи
Жарку задушливу літню погоду змінює осіння прохолода. Добовий день стає коротшим, а ночі починають тягнутися нескінченно довго. На неминучі зміни першими реагують дерева. Вони активно починають скидати листя, вона жовто-багряним килимом покриває всю округу.
Найбільш часто зустрічаються природні явища восени:
Туман
Іній
Листопад
Листопад – чудове явище природи, виправдане з біологічної точки зору. Опале листя дає деревам можливість відпочити і підготуватися до довгої зимової сплячки. Без листя дерева споживають менше води, менше накопичують снігу на своїх голих гілках, а, значить, ризик механічних пошкоджень знижується. З листям дерева скидають всіх шкідливих комах, які загинуть в зимову пору року.
Саме під час листопаду настає період бабиного літа. Останні максимально теплі температури радують помірним сонцем. Встигають пізні фрукти, які наповнюються солодкістю і особливим ароматом. Вночі вже відчувається подих близьких холодів, але вдень дуже красиво й умиротворено.
За своєю суттю, туман – це густа хмара, яке утворилося у самої поверхні землі. Різкий перепад температур в ранні ранкові години піднімає вологу в повітря, концентруючи її в ньому. Як тільки температура підніметься, туман розсіється, а волога знову випаде на землю, покриваючи пожухлу траву шаром інею, якщо земля достатньо охолола.
Іній – це частинки застиглої роси. Вони схожі на колючі сніжинки, що покривають всі поверхні нерівним кілким шаром. Як правило, поява легкого крижаного покриву говорить про те, що з’явилися негативні температури і перші заморозки.
Купчасто-дощові хмари несуть з собою велику кількість опадів. Якщо зміна кулеметів відбувається різко, то нерідко можна побачити ще на початку осені дощі зі снігом, сильні вітри, поява різних холодних циклонів.
Ближче до грудня температура повітря падає до низьких негативних відміток, які вже сковують водну поверхню першого кіркою льоду. Лід ще не зовсім міцний, тому вода несе його вниз за течією, утворюючи осінній льодохід.
Так природа готує перехід до зими, довгої і затяжний, сніжною і холодною. Морозний подих вже відчувається в холодних ночах, а негода і сльота перебудовують навколо все живе, вводять його в сплячку, що допомагає впоратися з наближенням холодами. « Роса Туман »
Осінні явища в живій та неживій природі
Вікторія Доброволянська
вчитель вищої категорії старший вчитель
НВК «Ерудит» м.Києва
Урок природознавства
2 клас
Тема. Осінні явища в живій та неживій пироді.
Мета: розвивати компетентності: ключові (вміння вчитися – самоорганізовуватися до навчальної діяльності; загальнокультурна – дотримуватися норм мовленнєвої культури; здоров’язбережувальна — життєві навички, що сприяють соціальному здоров’ю). Предметні: формувати вміння описувати осінні явища у живій і неживій природі, пояснювати народні вислови про осінні місяці; розкрити походження назв місяців осені; вчити описувати красу природи восени та позитивні емоції, які вона викликає; розвивати уяву, фантазію, мовлення, спостережливість, пам’ять; виховувати любов до природи.
Обладнання: ілюстрації з зображенням осінніх явищ природи в різні місяці, слайди «Осінні явища природи», фільм з музичним супроводом «Осінні місяці», інформаційні таблиці, вірші, загадки, прикмети про осінь, екран, модель термометра для кожного учня, роздатковий матеріал, завдання для груп.
Хід уроку
І. Організаційна частина.
Перевірка готовності до уроку.
Інтерактивна вправа «Посмішка».
Емоційне налаштування на урок.
Урок природознавства в першу чергу є уроком спілкування з природою, під час якого ми вчимося цінувати матінку-природу, бачити її красу, відчувати себе її часточкою. Саме це я зараз пропоную вам відчути.
(Учень читає вірш під музичний відео супровід «Осінь»)
Краса чарівна є в усьому,
Лиш треба бачити її.
Вона у небі голубому,
У ній оновлені гаї.
Вона живе в малій сніжинці,
І в кучугурах на горі.
А ще у вранішній зорі.
Вона у білому тумані,
В краплиночці роси живе.
Вона у квітці полум’яній
І у хмариночці пливе…
Краса в усьому – придивися!
Втішайся казкою краси.
Поглянь на світ і усміхнися,
В душі своїй красу неси!
-Я дуже хочу, щоб ці поетичні слова назавжди оселилися у ваших маленьких добрих серцях.
ІІ. Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів.
Підсумки фенологічних спостережень. (слайд 1)
Слово надається черговому синоптику, який повідомить, яка погода та природні явища чекатимуть на нас сьогодні.
(Учень підсумовує фенологічні спостереження за планом)
План спостережень
Дата, день тижня.
Тривалість дня і ночі.
Стан неба.
Температура повітря.
Опади та інші природні явища.
— Діти, мені дуже кортить розкрити вам одну таємницю. Уявляєте, наші стародавні предки також спостерігали за природою, хоча у них не будо спеціального обладнання, комп’ютерів, штучних супутників. Знаєте, що вони робили? Вони помічали свої спостереження, а потім виводили певні закономірності – прикмети, завдяки яким могли зазирнути краєчком ока на майбутню погоду.
Послухайте, які народні прикмети про сьогоднішній день знайшла наша пошукова група:
6 жовтня – за спостереженнями ,саме з сьогоднішнього дня починається справжня холодна осінь. Якщо сьогодні випаде перший сніг, то скоро зима. Але якщо лист з берези не впав, то сніг ляже пізно.
6 жовтня мало грибів і багато горіхів — чекай суворої зими.
Бур’ян високий — снігу взимку буде багато.
6 жовтня чути крики гусей, що летять на південь дуже високо — скоро буде зима.
Дякуємо за роботу. Ми обов’язково перевіримо істинність даних прикмет.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Створення проблемної ситуації.
Діти, як повідомили наші синоптики, погода сьогодні чудова. Про що ми сьогодні будемо говорити на уроці ви здогадаєтесь, коли відгадаєте загадку.
Сонечко не хоче
Землю зігрівати.
Листячко пожовкло,
Стало опадати.
Часто дощик ллється,
Птахи відлітають,
На городі та у полі
Врожаї збирають.
Відгадайте, діти,
Коли це буває? (Восени)
(Позначте малюнок, який є відгадкою.(Учні позначають малюнок із зображенням осені).
ІV. Повідомлення теми і мети уроку
Сьогодні на уроці ми будемо говорити про осінні явища в живій та неживій природі.
Постановка проблемного запитання.
Будемо досліджувати:
— Які зміни в неживій та живій природі відбуваються восени? Чому?
— Відповіді на ці запитання отримаємо, працюючи на уроці.
V. Вивчення нового матеріалу.
1. Мозковий штурм
— Пригадайте, що таке явище природи?
— Що відносимо до неживої природи?
Сонце, Місяць, зірки, повітря, вода, ґрунт.
— До живої природи?
Рослини, тварини і люди.
-Які осінні явища ви спостерігали в неживій природі?
Восени дні стають короткими, тому на Землю потрапляє все менше і менше тепла і світла.
Які осінні явища в живій природі?
Прочитайте самостійно текст підручника та визначте: якими явищами природи доповнити спостереження?
Яка інформація була цікавою?
Більш детально про осінні місяці проінформує нас група дослідників. Для того, щоб краще засвоїти інформацію, використайте метод піктограм.
Група дослідників (учні записують інформацію за методом піктограм)
Слово «вересень» походить від назви вічнозеленого куща – вересу, який росте на Поліссі. Оскільки верес починає масово цвісти восени, то і місяць назвали на його честь. Спершу вересень звався «ревун», «марев», тому що в цей період масово перегукувалися олені. Пізніше назвали «сівнем»- від періоду сівби озимих зернових, «маїком» — од зелені озимини. У давнину 14 вересня було початком Нового року.
Місяць жовтень отримав назву від природного явища – пожовтіння листя на рослинах. У вжитку була й інша назва – «паздерник», що походить від промислу, пов’язаного із переробкою льону та конопель. Пізніше його ще називали «хмурень», «зазимник». А оскільки із жовтня починали справляти весілля, його «охрестили» й «весільником».
Ще одне явище природи — листопад – стало причиною назви третього осіннього місяця. У давнину листопад називали «братчини. Це від назви давнього обряду, що звався «братчина». Його справляли в листопаді. Якщо сусіди хотіли заприятелювати між собою, то купували в пасічників бджолиний рій. З весни до осені гуртом доглядали його. Зібраний мед ділили порівну. На це свято збиралися сім’ями, гуляли чи, як казали в народі, браталися. Були ще назви «листопадень», «падолист», «напівзимник».
Вересень Жовтень Листопад
Пограємо в гру «Продовжіть речення»
Вересень називається так тому, що … .
Жовтень має таку назву тому, що … .
Листопад назвали так тому, що … .
Робота в парах.
Прочитайте текст. Які явища в неживій та живій природі відбуваються восени? Підкресліть зеленим кольором– явища в живій природі, синім – в неживій.
Восени дні стають коротшими, а ночі – довшими. 23 вересня – день осіннього рівнодення. День і ніч однакові, вони тривають по 12 годин, тому 23 вересня називають днем осіннього рівнодення.
Основні зміни у неживій природі. Ще цвітуть пізні квіти, жовтіє і в’яне трава. Раніше за інші дерева скидає листя липа і старі тополі. Посилений листопад починається за першими приморозками. Кущі і дерева скидають листя. Сохнуть трави. Хоча життя їхнє не припиняється, вони перебувають у стані спокою. Ранньої осені більшість комах ведуть активний спосіб життя, та з настанням холодів більшість з них ховаються. Жаби і змії залягають спати в глибокі зимувальні ями на дні водойм . Риби опускаються на дно водойм і, зарившись у мул, перезимовують . До кінця жовтня нас покидають усі перелітні птахи. У листопаді в наших лісах з’являються зимові пернаті гості — снігурі, чечітки, омелюхи.
«Мелодія осені» Фредерік Шопен , перегляд відео.
Робота в групах
Правила роботи в групі
1.Працюють всі.
2.Кожний пропонує варіант відповіді по черзі.
3.Говорити коротко й чітко. Головне – не перебивати один одного.
4.Критикуй – не товариша, а ідею.
5.Ми працюємо разом, щоб було добре всім.
6.Культурна людина вміє не тільки говорити, а й слухати.
І група
Початок осені завжди чарівний. Повітря стає прозоре, мов кришталь, а небо блакитне-блакитне. Достигають цілющі плоди шипшини, виграють яскравими червоними барвами у сонячному промінні. Чується останній грім, що прощається з полями.
Осінь, наче художник, велетенським пензлем розфарбовує в яскраві кольори плоди та листя. Ось так починається осінь. Пахне чебрецем, опеньками, спілими яблуками.
(З Вікіпедії)
— Про які осінні явища йдеться у цьому описі?
— Які з них відбуваються у живій природі? у неживій?
ІІ група
Поєднай прислів’я і поясни, як вони пов’язані з осінніми явищами природи:
Як листя жовтіє, Літо дає коріння, Як вересніє, В листопаді голо В вересневий час | а осінь насіння в саді сім погод у нас то й дощик сіє то поле смутніє |
ІІІгрупа
Ю.С. Ботнар « В теплих обіймах бабиного літа»
— Погляньте на картину.
— Яка пора року зображена?
— Які фарби використав художник?
— Яка вода у річці? Яке небо?
— Який місяць зобразив художник?
— Який настрій викликає картина?
— Якою може бути температура повітря у зображеному на репродукції куточку природи? Покажи цю температуру на моделі термометра.
— Коли буває «Бабине літо»?
В останні й теплі дні осені, які бувають в Україні наприкінці вересня та на почату жовтня, на полях і в лісах літає багато павутиння. Цей період називають «бабине літо», бо воно справді схоже на літо, тільки коротке. Наші предки створили багато казок про Бабу Ягу. Вони вважали, що цієї пори у повітрі літає Баба Яга у ступі й розкидає павутиння. Від казкової баби й походить перша частина фразеологізму «бабине», а друга – означає літаюче павутиння – літо.
Так, у Північній Америці цей період називають «індіанським літом», бо забарвлення дерев стає схожим на яскравий одяг індіанців.«Літо бабусь» — кажуть німці, «баб’є лєто» — росіяни, а французи називають — «літо святого Мартиніка».
VІ. Узагальнення знань
Які осінні явища в неживій природі?
Дні стають коротшими, а ночі довшими;
Знижується температура;
Сонце не піднімається високо, тому менше прогріває землю;
Частішають вранішні тумани;
Іде дрібний дощ, іноді з снігом;
Приходять перші заморозки .
Осінні явища в живій природі?
Достигання плодів.
Пожовтіння листя.
Листопад.
Відліт птахів.
VІ ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ
Що нового дізнались на уроці?
Де використаємо отримані знання?
Що було цікавого?
Тестування (Взаємоперевірка)
1.Вибери правильну відповідь.
Які зміни в неживій природі свідчать , що настала осінь?
а) Сонце добре нагріває Землю, ідуть теплі дощі;
б) Сонце піднімається все вище, тане сніг, стає тепліше;
в) Сонце опускається, повітря стає холоднішим, ідуть часті дощі;
г ) Сонце низько розташоване над Землею, на вулиці сніг, повітря стає холодним.
2. Підкресли назви осінніх місяців.
Січень, вересень, лютий, березень, грудень, жовтень, квітень, травень, листопад. .
3. Продовж речення.
Після зміни забарвлення листя починається — ______________________.
4. Продовж думку.
Суниці, копитняк не бояться морозу і залишаються ___________________.
VІІ Оцінювання
VІІІ ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Т.Г. Гільберг, Т.В. Сак : Підручник для 2 класу загальноосвітніх навчальних закладів — К.: «Генеза», 2012, с. 15-18. Під час екскурсії, прогулянок, дорогою до школи (дому), спостерігайте за змінами у живій і неживій природі у різні пори року. Обов’язково зазначайте дату, по можливості, фотографуйте або замальовуйте побачене.
Осінні явища у природі (стр. 1 из 2)
Реферат на тему:
Осінні явища у природі
Астрономічним початком осені вважається 22 вересня. Це — день осіннього рівнодення, коли на всій земній кулі день і ніч добу навпіл ділять.
Фенологи (фенологія — наука про сезонні явища в неживій і живій природі) вважають початком осені — перший приморозок на ґрунті, а кінцем осені — замерзання ставків. Вони поділяють осінь на два періоди: ранню осінь — до кінця жовтня й пізню — до початку зими.
Рання осінь (вересень — початок жовтня) характеризується здебільшого теплою ясною погодою. Повітря добре прогрівається, воно сухе, чисте й прозоре. В другій половині, вересня майже щороку бувають приморозки на поверхні ґрунту, які шкодять пізній городині. Ночі найчастіше холодні. На півдні восени довго стоїть ясна і тепла погода.
У жовтні температура повітря ще більше знижується, частіше бувають дощі і сильні вітри. Наприкінці жовтня спостерігається похолодання, зникають красиві купчасті хмари. Небо найчастіше вкрите низькими шаруватими хмарами. Збільшення вологи в повітрі зумовлює утворення туманів. У холодні ночі іній вкриває траву, дахи будинків. Утворюється він за тих самих умов, що й роса, але при температурі нижче 0°С.
Жовтень називають золотою осінню. Це час найбільшого розцвічування дерев, кущів.
Пізня осінь (листопад) — це місяць холодних вітрів, похмурої погоди. Значно знижується температура, замерзає земля, з’являється лід на водоймищах.
Зміна умов середовища — зниження або підвищення температури, скорочення або збільшення світлового дня тощо зумовлює сезонні явища в житті рослин. Ці поступові зміни цікаво спостерігати з дітьми.
Осінні явища в житті рослин. Ранньої осені цвіте багато рослин. У соснових лісах земля вкривається суцільним килимом з квітучого вересу. Цвіте пижмо, продовжується цвітіння деяких видів дзвоників, цмину піскового тощо. У вологій лісовій підстилці можна знайти різноманітні гриби — сироїжки, білі, маслюки, лисички, польські. Біля пеньків — сімейства опеньок.
На луках можна побачити квітучими різні види конюшини — лучну, повзучу, польову (котики), волошки лучні, деревій, куколицю білу, оман британський .
На водоймах продовжується цвітіння стрілолисту, сусака. Інколи вдруге зацвітає калюжниця.
Серед квітучих рослин пустирів найчастіше можна побачити цикорій, глуху кропиву пурпурову, гикавку тощо.
На полях багато квітучих грициків, суріпиці. .
Восени вдається часом спостерігати повторне цвітіння дерев — каштана та плодових. Друге цвітіння найчастіше спостерігається у посушливі роки, особливо після жаркої і сухої весни, у зв’язкуз тим, що частина поживних речовин лишається невикористаною. Інколи причиною другого цвітіння можуть бути сильні і тривалі дощі.
Зниження температури повітря позначається на житті рослин. Одним з найцікавіших осінніх явищ є листопад. Листя нерідко починає жовкнути задовго до настання осінніх днів. Окремі жовті листочки з’являються ще в середині літа у кленів ясенелистих, беріз, але листопад буває значно пізніше. Що ж спричиняє його? Насамперед те, що косе сонячне проміння менше нагріває повітря і поверхню ґрунту, а отже, воду, яка є в ґрунті. Вода, температура якої стає нижчою, ніж влітку, не може надійти через коріння до всієї рослини. Тоді дерево або кущ, захищаючись від надмірного випаровування через листя, починає поступово скидати його з себе. В основі черешка листка, саме там, де він прикріплюється до гілки, утворюється ламка коркова тканина. Тому навіть від найменшого подиху вітру або кількох крапель дощу листочки зриваються і, повільно кружляючи в повітрі, падають вниз. Лише в окремих видів дерев і кущів (порівняно недавно завезених з теплих країн) листя опадає ще зеленим.
Хвойні рослини легко переносять тимчасову нестачу води, яка надходить до коріння з ґрунту. їхня хвоя випаровує набагато менше води, ніж листя листяних дерев. Лише модрина щодо цього близька до листяних порід. Вона випаровує вологи в десять разів більше, ніж сосна, і в п’ять разів більше, ніж ялина.
Характерна ознака листопаду — розцвічування листя. Зміна забарвлення — це результат руйнування хлорофілу. Рослини зелені від великої кількості хлорофілових зерен, розташованих у клітинах листя і стебел. Хлорофілові зерна недовговічні. Вбираючи сонячну енергію, потрібну для процесу фотосинтезу, хлорофіл руйнується і знову утворюється в рослині, причому це може відбуватися тільки на світлі. Однак, хлорофіл — не єдиний пігмент у рослині. Крім нього в рослині містяться пігменти ксантофіл і каротин. Перший чисто жовтого кольору, другий — має жовтогарячий відтінок. Жовті пігменти завжди є в зелених рослинах, але влітку вони зовсім не помітні, бо замасковані інтенсивним зеленим забарвленням хлорофілу. Восени в міру згасання діяльності листка (у зв’язку з утворенням в його черешку коркового шару) в ньому уповільнюється, а потім і зовсім припиняється утворення хлорофілу, а руйнування його триває. Через це листок втрачає своє зелене забарвлення і жовті пігменти, яких не видно до цього, стають усе помітнішими.
Восени забарвлення листя особливо привабливе червоними тонами. Однак ці тони характерні не для всіх дерев. У багрянець вбираються крони кленів і осик, північного червоного дуба, бруслини, скумпії. Листя липи, берези не має червоних відтінків, воно забарвлюється лише в жовті і золотисті кольори.
Що зумовлює червоне забарвлення осіннього листя? Насамперед особливий пігмент — антоціан, який утворюється в листках, де багато цукру. Він міститься у клітинному соку.
Утворення антоціану в тканинах рослин залежить від зовнішніх умов. Коли температура знижується, вміст антоціану в клітинному соку підвищується так само, як і під час яскравого освітлення.
Листопад — дуже важливе пристосування рослин до умов зими, що є не тільки холодною, але й сухою порою року. Коли б наші листяні дерева залишалися на зиму в своєму зеленому вбранні, вони б гинули від нестачі вологи, оскільки насичення листя водою припинялося б, а випаровування води продовжувалося б. Скидаючи листя, дерева, крім того, оберігають себе від механічних пошкоджень під масою снігу. Часто можна бачити, як взимку ламаються під масою снігу досить великі гілки дерев. Листопад сприяє видаленню продуктів обміну, значна кількість яких нагромаджується в листі під осінь і стає шкідливою для рослин.
А як готуються до зими трав’янисті рослини? В однорічних рослин восени відмирають стебла й коріння, зберігається лише насіння із зародками рослин майбутнього року. Незважаючи на незначні розміри, воно є найстійкішою частиною рослини щодо перенесення несприятливих умов. Цьому сприяє не тільки щільна оболонка, а й стан спокою, в якому воно перебуває. Насіння багатьох рослин може переносити дуже сильне охолодження. В нашій флорі однорічних рослин порівняно небагато, причому значна частина їх припадає на бур’яни.
Осінь у житті рослин є порою визрівання і поширення насіння. Це цікаво простежувати з дітьми.
У більшості дерев плоди пристосовані до розповсюдження вітром. У липи, ясена, клена ясенелистого плоди опадають взимку. Завдяки крилаткам, вони можуть переноситися на значні відстані. Важкі жолуді падають неподалік від материнської рослини, зате їх розповсюджують білки і сойки. Насіння черемхи, горобини, лісових яблунь, ялівця, глоду розповсюджують птахи.
Деякі трав’янисті рослини (кульбаба, нечуй-вітер тощо) мають на плодах парашутики, завдяки яким вони літають у сухому повітрі. Якщо ж повітря вогке, волоски парашутика злипаються, і плід падає на землю. Плоди лопухів, череди розповсюджують тварини, до шерсті яких вони чіпляються за допомогою гачечків. Розносить ці плоди і людина на своєму одязі.
Плоди деяких рослин (фіалки, розрив-трави) розтріскуються і розкидають насіння в різні сторони. . У нашій флорі більше багаторічників. У цих рослин відмираютьлише наземні частини. Підземні видозмінені пагони — кореневища, бульби, цибулини, які служать коморами поживних речовин, перезимовують у ґрунті. Так зимує більшість рослин — всі ефемероїди, всі злаки тощо.
У багатьох рослин водойм також відмирають стебла і листя, а перезимовує кореневище (очерет, рогіз, латаття біле, глечики жовті).
Ряска від морозу відмирає й тоне. Проте гине не вся рослина. Ще раніше від рослини відділяються щільні, наповнені крохмалем пластинки, найчастіше буро-червоного кольору. Вони опускаються на дно й там зберігають життя до весни. Навесні, коли розтане крига і зігріється вода, вони спливуть на поверхню й почнуть розростатися.
Трав’янисті багаторічні рослини довговічністю не поступаються перед деревами. Так, деякі папороті наших лісів можуть жити понад 100 років. Довговічні дерновинні злаки наших степів. Ковила наприклад іноді живе близько 300 років.
Зміни в неживій природі, рослинному світі зумовлюють і відповідні зміни у житті тварин.) Відповідно до програми дитячого садка ознайомлення дошкільників з тваринами має здійснюватися протягом різних сезонів, шляхом показу взаємозв’язків між змінами умов життя і відповідними змінами у житті тварин.
Осінні зміни у житті тварин. Здійснюючи з дошкільниками цільові прогулянки до водойм, слід відзначити, що на поверхні води вже не видно ставковиків, котушок — вони опустилися на дно водойми, у мул.
Ранньої осені ще можна спостерігати на ділянці дитячого садка купки землі (капрофаги), що свідчить про активну життєдіяльність дощових червів. Зі зниженням температури черви заповзають у глибші шари землі.
Дуже цікаві спостереження восени пов’язані з павуками, оскільки восени спостерігається розселення маленьких павуків-бокоходів, вовків. Траплялось, що павуків ловили у відкритому морі за десятки кілометрів від берега. На літаючих павутинках не зустрічаються павуки-хрестовики. Молоді хрестовики з’являться лише навесні. Восени самка хрестовика відкладе багато яєць в одному спільному павутинному коконі, який вона влаштовує у якій-не-будь щілині, під корою.
Осінні явища у природі та житті рослин. Реферат – Освіта.UA
Астрономічним початком осені вважається 22 вересня. Це — день осіннього рівнодення, коли на всій земній кулі день і ніч добу навпіл ділять
Фенологи (фенологія — наука про сезонні явища в неживій і живій природі) вважають початком осені — перший приморозок на ґрунті, а кінцем осені — замерзання ставків. Вони поділяють осінь на два періоди: ранню осінь — до кінця жовтня й пізню — до початку зими.
Рання осінь (вересень — початок жовтня) характеризується здебільшого теплою ясною погодою. Повітря добре прогрівається, воно сухе, чисте й прозоре. В другій половині, вересня майже щороку бувають приморозки на поверхні ґрунту, які шкодять пізній городині. Ночі найчастіше холодні. На півдні восени довго стоїть ясна і тепла погода.
У жовтні температура повітря ще більше знижується, частіше бувають дощі і сильні вітри. Наприкінці жовтня спостерігається похолодання, зникають красиві купчасті хмари. Небо найчастіше вкрите низькими шаруватими хмарами. Збільшення вологи в повітрі зумовлює утворення туманів. У холодні ночі іній вкриває траву, дахи будинків. Утворюється він за тих самих умов, що й роса, але при температурі нижче 0°С.
Жовтень називають золотою осінню. Це час найбільшого розцвічування дерев, кущів.
Пізня осінь (листопад) — це місяць холодних вітрів, похмурої погоди. Значно знижується температура, замерзає земля, з’являється лід на водоймищах.
Зміна умов середовища — зниження або підвищення температури, скорочення або збільшення світлового дня тощо зумовлює сезонні явища в житті рослин. Ці поступові зміни цікаво спостерігати з дітьми.
Осінні явища в житті рослин. Ранньої осені цвіте багато рослин. У соснових лісах земля вкривається суцільним килимом з квітучого вересу. Цвіте пижмо, продовжується цвітіння деяких видів дзвоників, цмину піскового тощо. У вологій лісовій підстилці можна знайти різноманітні гриби — сироїжки, білі, маслюки, лисички, польські. Біля пеньків — сімейства опеньок.
На луках можна побачити квітучими різні види конюшини — лучну, повзучу, польову (котики), волошки лучні, деревій, куколицю білу, оман британський.
На водоймах продовжується цвітіння стрілолисту, сусака. Інколи вдруге зацвітає калюжниця.
Серед квітучих рослин пустирів найчастіше можна побачити цикорій, глуху кропиву пурпурову, гикавку тощо.
На полях багато квітучих грициків, суріпиці..
Восени вдається часом спостерігати повторне цвітіння дерев — каштана та плодових. Друге цвітіння найчастіше спостерігається у посушливі роки, особливо після жаркої і сухої весни, у зв’язку з тим, що частина поживних речовин лишається невикористаною. Інколи причиною другого цвітіння можуть бути сильні і тривалі дощі.
Зниження температури повітря позначається на житті рослин. Одним з найцікавіших осінніх явищ є листопад. Листя нерідко починає жовкнути задовго до настання осінніх днів. Окремі жовті листочки з’являються ще в середині літа у кленів ясенелистих, беріз, але листопад буває значно пізніше. Що ж спричиняє його? Насамперед те, що косе сонячне проміння менше нагріває повітря і поверхню ґрунту, а отже, воду, яка є в ґрунті.
Вода, температура якої стає нижчою, ніж влітку, не може надійти через коріння до всієї рослини. Тоді дерево або кущ, захищаючись від надмірного випаровування через листя, починає поступово скидати його з себе. В основі черешка листка, саме там, де він прикріплюється до гілки, утворюється ламка коркова тканина. Тому навіть від найменшого подиху вітру або кількох крапель дощу листочки зриваються і, повільно кружляючи в повітрі, падають вниз. Лише в окремих видів дерев і кущів (порівняно недавно завезених з теплих країн) листя опадає ще зеленим.
Хвойні рослини легко переносять тимчасову нестачу води, яка надходить до коріння з ґрунту. їхня хвоя випаровує набагато менше води, ніж листя листяних дерев. Лише модрина щодо цього близька до листяних порід. Вона випаровує вологи в десять разів більше, ніж сосна, і в п’ять разів більше, ніж ялина.
Характерна ознака листопаду — розцвічування листя. Зміна забарвлення — це результат руйнування хлорофілу. Рослини зелені від великої кількості хлорофілових зерен, розташованих у клітинах листя і стебел. Хлорофілові зерна недовговічні. Вбираючи сонячну енергію, потрібну для процесу фотосинтезу, хлорофіл руйнується і знову утворюється в рослині, причому це може відбуватися тільки на світлі. Однак, хлорофіл — не єдиний пігмент у рослині. Крім нього в рослині містяться пігменти ксантофіл і каротин. Перший чисто жовтого кольору, другий — має жовтогарячий відтінок. Жовті пігменти завжди є в зелених рослинах, але влітку вони зовсім не помітні, бо замасковані інтенсивним зеленим забарвленням хлорофілу.
Восени в міру згасання діяльності листка (у зв’язку з утворенням в його черешку коркового шару) в ньому уповільнюється, а потім і зовсім припиняється утворення хлорофілу, а руйнування його триває. Через це листок втрачає своє зелене забарвлення і жовті пігменти, яких не видно до цього, стають усе помітнішими.
Восени забарвлення листя особливо привабливе червоними тонами. Однак ці тони характерні не для всіх дерев. У багрянець вбираються крони кленів і осик, північного червоного дуба, бруслини, скумпії. Листя липи, берези не має червоних відтінків, воно забарвлюється лише в жовті і золотисті кольори.
Що зумовлює червоне забарвлення осіннього листя? Насамперед особливий пігмент — антоціан, який утворюється в листках, де багато цукру. Він міститься у клітинному соку.
Утворення антоціану в тканинах рослин залежить від зовнішніх умов. Коли температура знижується, вміст антоціану в клітинному соку підвищується так само, як і під час яскравого освітлення.
Листопад — дуже важливе пристосування рослин до умов зими, що є не тільки холодною, але й сухою порою року. Коли б наші листяні дерева залишалися на зиму в своєму зеленому вбранні, вони б гинули від нестачі вологи, оскільки насичення листя водою припинялося б, а випаровування води продовжувалося б. Скидаючи листя, дерева, крім того, оберігають себе від механічних пошкоджень під масою снігу. Часто можна бачити, як взимку ламаються під масою снігу досить великі гілки дерев. Листопад сприяє видаленню продуктів обміну, значна кількість яких нагромаджується в листі під осінь і стає шкідливою для рослин.
А як готуються до зими трав’янисті рослини? В однорічних рослин восени відмирають стебла й коріння, зберігається лише насіння із зародками рослин майбутнього року. Незважаючи на незначні розміри, воно є найстійкішою частиною рослини щодо перенесення несприятливих умов. Цьому сприяє не тільки щільна оболонка, а й стан спокою, в якому воно перебуває. Насіння багатьох рослин може переносити дуже сильне охолодження. В нашій флорі однорічних рослин порівняно небагато, причому значна частина їх припадає на бур’яни.
Осінь у житті рослин є порою визрівання і поширення насіння. Це цікаво простежувати з дітьми.
У більшості дерев плоди пристосовані до розповсюдження вітром. У липи, ясена, клена ясенелистого плоди опадають взимку. Завдяки крилаткам, вони можуть переноситися на значні відстані. Важкі жолуді падають неподалік від материнської рослини, зате їх розповсюджують білки і сойки. Насіння черемхи, горобини, лісових яблунь, ялівця, глоду розповсюджують птахи.
Деякі трав’янисті рослини (кульбаба, нечуй-вітер тощо) мають на плодах парашутики, завдяки яким вони літають у сухому повітрі. Якщо ж повітря вогке, волоски парашутика злипаються, і плід падає на землю. Плоди лопухів, череди розповсюджують тварини, до шерсті яких вони чіпляються за допомогою гачечків. Розносить ці плоди і людина на своєму одязі.
Плоди деяких рослин (фіалки, розрив-трави) розтріскуються і розкидають насіння в різні сторони.. У нашій флорі більше багаторічників. У цих рослин відмирають лише наземні частини. Підземні видозмінені пагони — кореневища, бульби, цибулини, які служать коморами поживних речовин, перезимовують у ґрунті. Так зимує більшість рослин — всі ефемероїди, всі злаки тощо.
У багатьох рослин водойм також відмирають стебла і листя, а перезимовує кореневище (очерет, рогіз, латаття біле, глечики жовті).
Ряска від морозу відмирає й тоне. Проте гине не вся рослина. Ще раніше від рослини відділяються щільні, наповнені крохмалем пластинки, найчастіше буро-червоного кольору. Вони опускаються на дно й там зберігають життя до весни. Навесні, коли розтане крига і зігріється вода, вони спливуть на поверхню й почнуть розростатися.
Трав’янисті багаторічні рослини довговічністю не поступаються перед деревами. Так, деякі папороті наших лісів можуть жити понад 100 років. Довговічні дерновинні злаки наших степів. Ковила наприклад іноді живе близько 300 років.
Зміни в неживій природі, рослинному світі зумовлюють і відповідні зміни у житті тварин.) Відповідно до програми дитячого садка ознайомлення дошкільників з тваринами має здійснюватися протягом різних сезонів, шляхом показу взаємозв’язків між змінами умов життя і відповідними змінами у житті тварин.
Осінні зміни у житті тварин. Здійснюючи з дошкільниками цільові прогулянки до водойм, слід відзначити, що на поверхні води вже не видно ставковиків, котушок — вони опустилися на дно водойми, у мул.
Ранньої осені ще можна спостерігати на ділянці дитячого садка купки землі (капрофаги), що свідчить про активну життєдіяльність дощових червів. Зі зниженням температури черви заповзають у глибші шари землі.
Дуже цікаві спостереження восени пов’язані з павуками, оскільки восени спостерігається розселення маленьких павуків-бокоходів, вовків. Траплялось, що павуків ловили у відкритому морі за десятки кілометрів від берега. На літаючих павутинках не зустрічаються павуки-хрестовики. Молоді хрестовики з’являться лише навесні. Восени самка хрестовика відкладе багато яєць в одному спільному павутинному коконі, який вона влаштовує у якій-не-будь щілині, під корою.
На початку осені з Дітьми можна спостерігати ще багато літаючих комах. На квітучих у цей час рослинах можна милуватися кропив’янками, жалібницями, адміралами, лимонницями, барвистим павичевим оком. Усі ці метелики вийшли з лялечок ще наприкінці липня. Вони літали весь серпень, вересень, будуть літати і навесні і тільки тоді відкладуть яйця. Десять місяців живуть ці метелики і з них близько семи місяців перебувають у заціпенінні.
У теплі вересневі дні і на початку жовтня досить часто можна зустріти джмелів, бджіл і розповісти дітям про їхню підготовку до зимівлі.
Значна кількість комах зимує у стадії яйця, личинки, лялечки. У пору листопаду цікаво знайти під дубом гал дубової горіхотворки, розповісти, як зимує личинка. Тут же під дубом можна знайти жолуді з маленькими отворами. їх пошкодив жолудевий довгоносик. Личинка розвивається в жолуді, виїдаючи його. Коли він падає, вона вилізає з нього і ховається в ґрунт.
На опалому листі часом можна знайти зимуючі яйця комах.
У риб восени спостерігаються зимувальні міграції. Вони збираються у великій кількості в глибоких місцях, так званих ямах, де й зимують.
Початок сплячки у плазунів і земноводних збігається з першими приморозками і масовим листопадом. Під час цільових прогулянок до водойм слід звернути увагу дітей на відсутність жаб, тритонів. Наголосити, що деякі жаби зимують на дні водойм, а деякі ховаються під коріння дерев, під каміння, у підвалах. Ящірки зимують у нірках, глибоко заповзаючи у них, а змії і вужі найчастіше у норах під корінням дерев.
Восени цікаво спостерігати за життям птахів і їхньою підготовкою до зими. Оскільки різко зменшується кількість поживи для комахоїдних птахів, які добувають її у повітрі (серпокрильців, ластівок, мухоловок), першими відлітають у теплі краї серпокрильці. За ними у вересні відлітають ластівки, мухоловки, зозулі, плиски, зяблики. Качки, гуси, лебеді часто затримуються до замерзання водойм.
Підготовка до зими у наших осілих птахів характеризується дуже інтенсивним живленням. Птахи втрачають прив’язаність до певного місця і починають кочувати у пошуках корму. Вони збираються у зграї і літають у місцях, найбагатших на корм. У цей нас птахи дуже жиріють, а це важливе пристосування до зими. Ворони, галки, сороки, граки восени залишають місця, на яких розселялися навесні, і з потомством повертаються у міста та села, де кочують по подвір’ях, добуваючи корм.
Що викликає осінні відльоти птахів? Основна причина — нестача звичного корму або неможливість добути його з-під снігу. Перельоти відбуваються внаслідок складних інстинктів, властивих птахам.
З наближенням зими відбуваються зміни у звірів. Шерсть густішає, до літнього волосу додається зимовий підшерсток. З настанням холодів змінюється забарвлення шерсті у білок, зайців. Деякі гризуни (миші, хом’яки, білки) займаються збиранням корму.
Різні види ссавців по-різному пристосовуються до несприятливих умов життя. Деякі впадають в сплячку (їжаки, ховрах, борсук).
Ті ссавці, що можуть знаходити собі їжу, ведуть активний спосіб життя (кроти, вовки, лисиці, лосі, олені).
26.12.2011
Осінні явища у природі та житті рослин. Реферат – Освіта.UA
Астрономічним початком осені вважається 22 вересня. Це — день осіннього рівнодення, коли на всій земній кулі день і ніч добу навпіл ділять
Фенологи (фенологія — наука про сезонні явища в неживій і живій природі) вважають початком осені — перший приморозок на ґрунті, а кінцем осені — замерзання ставків. Вони поділяють осінь на два періоди: ранню осінь — до кінця жовтня й пізню — до початку зими.
Рання осінь (вересень — початок жовтня) характеризується здебільшого теплою ясною погодою. Повітря добре прогрівається, воно сухе, чисте й прозоре. В другій половині, вересня майже щороку бувають приморозки на поверхні ґрунту, які шкодять пізній городині. Ночі найчастіше холодні. На півдні восени довго стоїть ясна і тепла погода.
У жовтні температура повітря ще більше знижується, частіше бувають дощі і сильні вітри. Наприкінці жовтня спостерігається похолодання, зникають красиві купчасті хмари. Небо найчастіше вкрите низькими шаруватими хмарами. Збільшення вологи в повітрі зумовлює утворення туманів. У холодні ночі іній вкриває траву, дахи будинків. Утворюється він за тих самих умов, що й роса, але при температурі нижче 0°С.
Жовтень називають золотою осінню. Це час найбільшого розцвічування дерев, кущів.
Пізня осінь (листопад) — це місяць холодних вітрів, похмурої погоди. Значно знижується температура, замерзає земля, з’являється лід на водоймищах.
Зміна умов середовища — зниження або підвищення температури, скорочення або збільшення світлового дня тощо зумовлює сезонні явища в житті рослин. Ці поступові зміни цікаво спостерігати з дітьми.
Осінні явища в житті рослин. Ранньої осені цвіте багато рослин. У соснових лісах земля вкривається суцільним килимом з квітучого вересу. Цвіте пижмо, продовжується цвітіння деяких видів дзвоників, цмину піскового тощо. У вологій лісовій підстилці можна знайти різноманітні гриби — сироїжки, білі, маслюки, лисички, польські. Біля пеньків — сімейства опеньок.
На луках можна побачити квітучими різні види конюшини — лучну, повзучу, польову (котики), волошки лучні, деревій, куколицю білу, оман британський.
На водоймах продовжується цвітіння стрілолисту, сусака. Інколи вдруге зацвітає калюжниця.
Серед квітучих рослин пустирів найчастіше можна побачити цикорій, глуху кропиву пурпурову, гикавку тощо.
На полях багато квітучих грициків, суріпиці..
Восени вдається часом спостерігати повторне цвітіння дерев — каштана та плодових. Друге цвітіння найчастіше спостерігається у посушливі роки, особливо після жаркої і сухої весни, у зв’язку з тим, що частина поживних речовин лишається невикористаною. Інколи причиною другого цвітіння можуть бути сильні і тривалі дощі.
Зниження температури повітря позначається на житті рослин. Одним з найцікавіших осінніх явищ є листопад. Листя нерідко починає жовкнути задовго до настання осінніх днів. Окремі жовті листочки з’являються ще в середині літа у кленів ясенелистих, беріз, але листопад буває значно пізніше. Що ж спричиняє його? Насамперед те, що косе сонячне проміння менше нагріває повітря і поверхню ґрунту, а отже, воду, яка є в ґрунті.
Вода, температура якої стає нижчою, ніж влітку, не може надійти через коріння до всієї рослини. Тоді дерево або кущ, захищаючись від надмірного випаровування через листя, починає поступово скидати його з себе. В основі черешка листка, саме там, де він прикріплюється до гілки, утворюється ламка коркова тканина. Тому навіть від найменшого подиху вітру або кількох крапель дощу листочки зриваються і, повільно кружляючи в повітрі, падають вниз. Лише в окремих видів дерев і кущів (порівняно недавно завезених з теплих країн) листя опадає ще зеленим.
Хвойні рослини легко переносять тимчасову нестачу води, яка надходить до коріння з ґрунту. їхня хвоя випаровує набагато менше води, ніж листя листяних дерев. Лише модрина щодо цього близька до листяних порід. Вона випаровує вологи в десять разів більше, ніж сосна, і в п’ять разів більше, ніж ялина.
Характерна ознака листопаду — розцвічування листя. Зміна забарвлення — це результат руйнування хлорофілу. Рослини зелені від великої кількості хлорофілових зерен, розташованих у клітинах листя і стебел. Хлорофілові зерна недовговічні. Вбираючи сонячну енергію, потрібну для процесу фотосинтезу, хлорофіл руйнується і знову утворюється в рослині, причому це може відбуватися тільки на світлі. Однак, хлорофіл — не єдиний пігмент у рослині. Крім нього в рослині містяться пігменти ксантофіл і каротин. Перший чисто жовтого кольору, другий — має жовтогарячий відтінок. Жовті пігменти завжди є в зелених рослинах, але влітку вони зовсім не помітні, бо замасковані інтенсивним зеленим забарвленням хлорофілу.
Восени в міру згасання діяльності листка (у зв’язку з утворенням в його черешку коркового шару) в ньому уповільнюється, а потім і зовсім припиняється утворення хлорофілу, а руйнування його триває. Через це листок втрачає своє зелене забарвлення і жовті пігменти, яких не видно до цього, стають усе помітнішими.
Восени забарвлення листя особливо привабливе червоними тонами. Однак ці тони характерні не для всіх дерев. У багрянець вбираються крони кленів і осик, північного червоного дуба, бруслини, скумпії. Листя липи, берези не має червоних відтінків, воно забарвлюється лише в жовті і золотисті кольори.
Що зумовлює червоне забарвлення осіннього листя? Насамперед особливий пігмент — антоціан, який утворюється в листках, де багато цукру. Він міститься у клітинному соку.
Утворення антоціану в тканинах рослин залежить від зовнішніх умов. Коли температура знижується, вміст антоціану в клітинному соку підвищується так само, як і під час яскравого освітлення.
Листопад — дуже важливе пристосування рослин до умов зими, що є не тільки холодною, але й сухою порою року. Коли б наші листяні дерева залишалися на зиму в своєму зеленому вбранні, вони б гинули від нестачі вологи, оскільки насичення листя водою припинялося б, а випаровування води продовжувалося б. Скидаючи листя, дерева, крім того, оберігають себе від механічних пошкоджень під масою снігу. Часто можна бачити, як взимку ламаються під масою снігу досить великі гілки дерев. Листопад сприяє видаленню продуктів обміну, значна кількість яких нагромаджується в листі під осінь і стає шкідливою для рослин.
А як готуються до зими трав’янисті рослини? В однорічних рослин восени відмирають стебла й коріння, зберігається лише насіння із зародками рослин майбутнього року. Незважаючи на незначні розміри, воно є найстійкішою частиною рослини щодо перенесення несприятливих умов. Цьому сприяє не тільки щільна оболонка, а й стан спокою, в якому воно перебуває. Насіння багатьох рослин може переносити дуже сильне охолодження. В нашій флорі однорічних рослин порівняно небагато, причому значна частина їх припадає на бур’яни.
Осінь у житті рослин є порою визрівання і поширення насіння. Це цікаво простежувати з дітьми.
У більшості дерев плоди пристосовані до розповсюдження вітром. У липи, ясена, клена ясенелистого плоди опадають взимку. Завдяки крилаткам, вони можуть переноситися на значні відстані. Важкі жолуді падають неподалік від материнської рослини, зате їх розповсюджують білки і сойки. Насіння черемхи, горобини, лісових яблунь, ялівця, глоду розповсюджують птахи.
Деякі трав’янисті рослини (кульбаба, нечуй-вітер тощо) мають на плодах парашутики, завдяки яким вони літають у сухому повітрі. Якщо ж повітря вогке, волоски парашутика злипаються, і плід падає на землю. Плоди лопухів, череди розповсюджують тварини, до шерсті яких вони чіпляються за допомогою гачечків. Розносить ці плоди і людина на своєму одязі.
Плоди деяких рослин (фіалки, розрив-трави) розтріскуються і розкидають насіння в різні сторони.. У нашій флорі більше багаторічників. У цих рослин відмирають лише наземні частини. Підземні видозмінені пагони — кореневища, бульби, цибулини, які служать коморами поживних речовин, перезимовують у ґрунті. Так зимує більшість рослин — всі ефемероїди, всі злаки тощо.
У багатьох рослин водойм також відмирають стебла і листя, а перезимовує кореневище (очерет, рогіз, латаття біле, глечики жовті).
Ряска від морозу відмирає й тоне. Проте гине не вся рослина. Ще раніше від рослини відділяються щільні, наповнені крохмалем пластинки, найчастіше буро-червоного кольору. Вони опускаються на дно й там зберігають життя до весни. Навесні, коли розтане крига і зігріється вода, вони спливуть на поверхню й почнуть розростатися.
Трав’янисті багаторічні рослини довговічністю не поступаються перед деревами. Так, деякі папороті наших лісів можуть жити понад 100 років. Довговічні дерновинні злаки наших степів. Ковила наприклад іноді живе близько 300 років.
Зміни в неживій природі, рослинному світі зумовлюють і відповідні зміни у житті тварин.) Відповідно до програми дитячого садка ознайомлення дошкільників з тваринами має здійснюватися протягом різних сезонів, шляхом показу взаємозв’язків між змінами умов життя і відповідними змінами у житті тварин.
Осінні зміни у житті тварин. Здійснюючи з дошкільниками цільові прогулянки до водойм, слід відзначити, що на поверхні води вже не видно ставковиків, котушок — вони опустилися на дно водойми, у мул.
Ранньої осені ще можна спостерігати на ділянці дитячого садка купки землі (капрофаги), що свідчить про активну життєдіяльність дощових червів. Зі зниженням температури черви заповзають у глибші шари землі.
Дуже цікаві спостереження восени пов’язані з павуками, оскільки восени спостерігається розселення маленьких павуків-бокоходів, вовків. Траплялось, що павуків ловили у відкритому морі за десятки кілометрів від берега. На літаючих павутинках не зустрічаються павуки-хрестовики. Молоді хрестовики з’являться лише навесні. Восени самка хрестовика відкладе багато яєць в одному спільному павутинному коконі, який вона влаштовує у якій-не-будь щілині, під корою.
На початку осені з Дітьми можна спостерігати ще багато літаючих комах. На квітучих у цей час рослинах можна милуватися кропив’янками, жалібницями, адміралами, лимонницями, барвистим павичевим оком. Усі ці метелики вийшли з лялечок ще наприкінці липня. Вони літали весь серпень, вересень, будуть літати і навесні і тільки тоді відкладуть яйця. Десять місяців живуть ці метелики і з них близько семи місяців перебувають у заціпенінні.
У теплі вересневі дні і на початку жовтня досить часто можна зустріти джмелів, бджіл і розповісти дітям про їхню підготовку до зимівлі.
Значна кількість комах зимує у стадії яйця, личинки, лялечки. У пору листопаду цікаво знайти під дубом гал дубової горіхотворки, розповісти, як зимує личинка. Тут же під дубом можна знайти жолуді з маленькими отворами. їх пошкодив жолудевий довгоносик. Личинка розвивається в жолуді, виїдаючи його. Коли він падає, вона вилізає з нього і ховається в ґрунт.
На опалому листі часом можна знайти зимуючі яйця комах.
У риб восени спостерігаються зимувальні міграції. Вони збираються у великій кількості в глибоких місцях, так званих ямах, де й зимують.
Початок сплячки у плазунів і земноводних збігається з першими приморозками і масовим листопадом. Під час цільових прогулянок до водойм слід звернути увагу дітей на відсутність жаб, тритонів. Наголосити, що деякі жаби зимують на дні водойм, а деякі ховаються під коріння дерев, під каміння, у підвалах. Ящірки зимують у нірках, глибоко заповзаючи у них, а змії і вужі найчастіше у норах під корінням дерев.
Восени цікаво спостерігати за життям птахів і їхньою підготовкою до зими. Оскільки різко зменшується кількість поживи для комахоїдних птахів, які добувають її у повітрі (серпокрильців, ластівок, мухоловок), першими відлітають у теплі краї серпокрильці. За ними у вересні відлітають ластівки, мухоловки, зозулі, плиски, зяблики. Качки, гуси, лебеді часто затримуються до замерзання водойм.
Підготовка до зими у наших осілих птахів характеризується дуже інтенсивним живленням. Птахи втрачають прив’язаність до певного місця і починають кочувати у пошуках корму. Вони збираються у зграї і літають у місцях, найбагатших на корм. У цей нас птахи дуже жиріють, а це важливе пристосування до зими. Ворони, галки, сороки, граки восени залишають місця, на яких розселялися навесні, і з потомством повертаються у міста та села, де кочують по подвір’ях, добуваючи корм.
Що викликає осінні відльоти птахів? Основна причина — нестача звичного корму або неможливість добути його з-під снігу. Перельоти відбуваються внаслідок складних інстинктів, властивих птахам.
З наближенням зими відбуваються зміни у звірів. Шерсть густішає, до літнього волосу додається зимовий підшерсток. З настанням холодів змінюється забарвлення шерсті у білок, зайців. Деякі гризуни (миші, хом’яки, білки) займаються збиранням корму.
Різні види ссавців по-різному пристосовуються до несприятливих умов життя. Деякі впадають в сплячку (їжаки, ховрах, борсук).
Ті ссавці, що можуть знаходити собі їжу, ведуть активний спосіб життя (кроти, вовки, лисиці, лосі, олені).
26.12.2011
Конспект уроку з природознавства на тему»Осінні явища в природі».
Тема: Осінні явища в природі.
Мета: ознайомити учнів із осінніми явищами в природі, змінами неживій природі, походження назв осінніх місяців на основі власних спостережень; розвивати спостережливість; виховувати почуття прекрасного, любов до природи.
Обладнання: відео презентація «Осінні явища природи», пісня «Осінь, осінь по землі крокує», картини природи восени, картини «Явища природи», народні прикмети про осінь.
Хід уроку
І. Організаційний момент
Вже дзвінок нам дав сигнал
До навчання час настав
Тож і ми часу не гаймо
Всі до праці приступаймо
ІІ. Фенелогічна хвилинка
- Яка пора року?
- Який місяць?
- Яке число?
- Тепло чи холодно?
- Який стан неба?
- Яка температура повітря?
- Опади?
(Діти записують у зошитах)
ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку
Я ніяк не можу зрозуміть ,
Чом усе змінилося умить?
Чому листя жовкне й опадає,
І чому, чому тепла немає?
І куди птахи від нас летять,
І чому дощі все крапають,
І чому коротші стали дні?
Чом вони похмурі і сумні?
- Про яку пору йдеться у вірші?
- Отже, сьогодні ми будемо говорити про осінні явища в природі спираючись на знання і власні спостереження.
- А навіщо нам це знати?
Вправа «Мікрофон»
ІV. Відеопрезентація «Осінні явища в природі».
- Обговорення побаченого
- Доповнення знань учнів розповіддю
- Робота з підручником
Фізкультхвилинка
Віє вітер нам в лице
Захиталось деревце
Вітерець все тихше, тихше
Деревце все вище, вище.
- Продовження роботи з підручником
Мудрі вислови про місяці (Робота в групах)
V. Підсумок уроку.
1. — Які зміни відбулися у природі?
— На які періоди поділяється осінь?
— Які назви осінніх місяців?
2. Музична пауза.
— А давайте заспіваємо пісеньку про осінь, яка крокує по нашій землі.
Пісня «Осінь, осінь по землі крокує».
VІ. Домашнє завдання.
Опрацювати матеріал у підручнику
Осінні явища природи 👍 | Школьные сочинения
Осінні явища природи
Жарку задушливу літню погоду поміняє осіння прохолодь. Добовий день стає коротше, а ночі починають тягтися нескончаемо довго. На неминучі зміни першими реагують дерева. Вони активно починають скидати листя, воно жовто-багряним килимом покриває всю округу
Листопад – чудове явище природи, виправдане з біологічної точки зору. Опале листя дає деревам можливість відпочити й підготуватися до довгої зимового спячке. Без листів дерева споживають менше води, менше скапливают снігу на своїх голих гілках, а, виходить,
ризик механічних ушкоджень знижується. З листами дерева скидають всіх шкідливих комах, які загинуть у зимовий час рокуСаме під час листопаду наступає період жіночого літа. Останні максимально теплі температури радують помірним сонцем. Поспівають пізні фрукти, які наповнюються насолодою й особливим ароматом.
Уночі вже відчувається подих близьких холодів, але вдень дуже красиво й умиротворенно.
Жіноче літо триває недовго, починаючись в 20-е числа вересня, воно закінчується з настанням наступного місяця, його поміняють перші серйозні ознаки осінніх негод. На землю опускається густий туман, липкий
і молочний, що наповнює повітря прілої вогкістюПо своїй суті, Туман – це густа хмара, що утворилося в самої поверхні землі. Різкий перепад температур у ранні ранкові годинники піднімає вологу в повітря, концентруючи її в ньому. Як тільки температура підніметься, туман розсіється, а волога знову випаде на землю, покриваючи пожухлу траву шаром інею, якщо земля досить охолонула
Іній – це часточки застиглої роси. Вони схожі на колючі сніжинки, що покривають всі поверхні нерівним кілким шаром. Як правило, поява легкого крижаного покриву говорить про те, що з’явилися негативні температури й перші заморозки
Зі зниженням температур приходить Холодний фронт, що приносить холодну повітряну масу. Вітру міняють свої напрямки й підсилюються, приносячись із собою опади й непогоду. Якщо це відбувається поступово, то осінь виходить сльотава, затяжна
Кучево-Дощові хмари несуть із собою велика кількість опадів. Якщо зміна климатов відбувається різко, то нерідко можна побачити ще на початку осіни Дощі зі снігом, сильні вітри, поява різних холодних циклонів
Ближче до грудня температура повітря падає до низьких негативних оцінок, які вже сковують водну поверхню першою кіркою льоду. Лід ще не зовсім міцний, тому вода несе його долілиць за течією, образуя Осінній льодохід.
У середині осіни землю покриває Ожеледь, вона утвориться тільки за умови легкого морозу, що не дає дощу перетворюватися в сніг. Повітря вже холодний, але земля ще не настільки охолонула, щоб всі навколо покрилося білим покривалом снігу – першого провісника сильного морозу
Так природа підготовляє Перехід до зими, довгої й затяжний, сніжної й холодної. Морозний подих уже відчувається в холодних ночах, а негода й сльоту перебудовують навколо все живе, уводять його в спячку, що допомагає впоратися з холодами, що наближаються