Наша осінь щедра наша осінь мила текст пісні: Текст песни Зернятко — Наша осінь щедра перевод, слова песни, видео, клип

Содержание

Свято урожаю «осінь — щедра господиня»

Хід свята

Учитель

Осінь така мила, осінь славна.

Осінь матусі їсти несе:

Борщик у горщика, кашка у жменці,

Скибка у пазусі, грушки у хвартушку.

Осінь така мила, осінь славна…

(П. Тичина)

1-й ведучий

Осінь, наша осінь—

Золота година.

Неба ясна просинь,

Пісня журавлина.

Бабиного літа

Довгі білі коси.

І дорослі, й діти

Люблять тебе, осінь!

2-й ведучий

Та не тільки славна

За свою ти вроду.

Урожай іздавна

Ти несеш народу:

Щедра і дорідна,

Пахнеш ти медами,

Славиш край ти рідний

Зерном і плодами.

(М. Познанська)

Осінь

Дякую вам, діти милі,

Що на свято мене запросили.

Хоч роботи в мене багато,

Не змогла б вам відмовити, малята,

І до вас завітала на свято,

Щоб дізнатись, чи знаєте багато

Ви про працю батьків своїх в полі

Й на ріднім безкраїм роздоллі.

Чи ви знаєте пісні і вірші?

Чим гостей ви зумієте втішить?

1-й ведучий

Не хвилюйся, госте дорога,

Хоч важка була твоя дорога,

Та не марно до нас ти прийшла

І дарунки свої принесла.

Осінь. Діти, а чи знає хто з вас, як моїх синочків звати, і як раніше називали їх в народі?

1-й учень. Вересень красне літо проводжає, а золоту осінь зустрічає. Цей місяць називали «руси», «ревун», «зарев», «золотоцвіт», «багрянець».

А назву свою він дістав від буйного цвітіння медоносного вереску саме о цій порі.

2-й учень. Жовтень ходить по краю і виганяє пташок із гаю. Ще його називають «грязник», «хмурень», «зазимник», «листобій». Назвали другий місяць жовтнем тому, що в природі в цей час переважають жовтогарячі кольори.

3-й учень. Листопад хоч і не лютий, проте спитає, чи вдягнений, чи взутий. У народі йому дали такі імена: «грудкотрус», «листопадень», «напівзимник». Останнє листя сиплеться з гілок дерев, тому й назвали цей місяць так.

Осінь. Молодці ви, діти любі! А чи знаєте ви хліборобські прикмети, пов’язані з народним календарем, за якими народ готувався до зими та сподівався на гарний урожай?

Учні називають прикмети.

•  Як прийде Семен-житосій, то не зважай на врожай, а жито сій.

•  Хто за календарем сіє, той рідко віє.

•  Якщо листя падає з дерев «горілиць»— на врожай.

•  Вересень пахне яблуками, а жовтень— капустою.

Осінь. Приємно почути від вас багато цікавого. Та повернімося до дня сьогоднішнього. Чи знаєте ви, який врожай зібрали ваші батьки? Зазирнемо на тік.

Ведучий

Ходить Осінь по току

У багряному вінку.

Бродить по зерні.

Осінь. Це усе чи ні?

Діти

Це не все,—

Шумлять скирти,—

Всі бригади обійди,

Скільки там зерна—

Тільки поле зна.

Та ще знає агроном,

Та комори під зерном,

Та вагони у путі,

Та широкі скатерті,

Батьківщина зна,

Скільки в нас зерна.

Пісня «Урожай».

Ведучий

Ходить Осінь по грядках,

По цукрових буряках,

Ходить коло бурт.

Осінь. Скільки цукру тут?

Діти

Скільки цукру,—

Скажуть діти,—

Коди будуть солодити

Кашу на столі

В місті і селі.

Ведучий

Ходить Осінь по дворі,

По колгоспному добрі,

Лічить все, що є,

Голос подає.

Осінь

Гей, корови, коні, вівці,

Чи усі ви тут на місці?

Діти

Ні, не всі, не всі!

Ще лошата у вівсі,

Ще ягнята у отарі,

Ще телята у кошарі

Не злічить добра—

Золота пора!

Ведучий

Ходить з кухлем у руці,

Ллє дощі на пшениці,

На густі жита

Осінь золота.

Осінь

А це що за гам учинився,

Доки я обходила і токи, і ферми?

Певне, шум тут недаремне,

Нумо ж, разом подивимось.

Інсценізація «Сварка овочів»

Ведучий

Баклажани сині, червоні помідори

Починають довго між собою спорить.

Овочі (разом)

Хто із нас смачніший,

Хто із нас важніший?!

Ведучий

І з усіх наперебій

Огірки пішли у бій.

Огірки

Ми зеленої всі масті,

Всі довгасті, всі смугасті.

Прив’язали нас в рядках

На зелених ланцюжках.

Гарбуза ми сини й дочки.

Звати як нас?.. (Огірочки).

Огірки

Не гіркі, хоч й звуть нас огарки,

Ми живемо в розсолі, нас їдять доволі.

Буряки

Ми— цукрові, ми— кормові,

Є брати у нас столові.

Ми зростаємо рядками,

Люди звуть нас. .. (буряками).

Буряки

Зупиніться, огірки!

Ми є браття буряки!

Цукор люблять в школі діти—

Тільки з нас його зробити.

Горох

А я теж солодкий трохи!

А ім’я моє— горох!

І як тільки побажаю,

Всіх горохом пригощаю.

Капуста

Ти, горох, помовч, помовч!

Із капусти варять борщ.

А з капуста пиріжки

Найсмачніші в світі!

Їх з’їдають залюбки

І дорослі, й діти!

Цибуля

Тихо, тихо, капустино!

І дорослий, і дитина

Знає, що я— цибулина!

Я завжди потрібна людям

Як приправа в кожнім блюді.

Морква

В темній я живу коморі,

А коса моя надворі.

Гарбузова я сестриця.

Мене звати… (морковиця).

Морква

Якщо треба вітаміни,

Всі звертайтесь до морквини.

Пийте всі із моркви сік—

Будете здорові вік.

Конкурс «Натерти на тертушці моркву для салату» (хлопчики з татами).

Помідори

Не чіпай, морквино, соки!

Наш смачний з любого боку.

А салат із помідорів

Переможе в кожнім спорі.

Редиска

А з редиски все ж смачніший

Той салатик буде:

Бо редиска важливіша,

Всяк її в салат кладе.

Картопля

Мене смажать, мене варять,

Хоч отрутою і кроплять,

Всі мене їдять і хвалять.

Звати як мене?.. (Картопля).

Конкурси з картоплею (естафета):

•  для дітей— «Нам потрібна тільки ложка, щоб перенести картошку»;

•  для тат— «Знають тата своє діло— картоплю чистять так уміло»;

•  для мам— «Мами роботу свою добре знають, швидко картоплю у борщик кидають».

Картопля

Я, Картопля, все мовчала,

Навіть слова не сказала.

А без мене, як без хліба.

Я усім, усім потрібна!

Ведучий

Сварку цю не закінчити,

Чи не правда, любі діти?

Може, зможе розсудить

Мудрий лікар Айболить?

Айболить

Усі овочі чудові!

Їх вживають для здоров’я.

Щоб здорові ви були,

Всі вони для вас зросли.

Кожен смак і користь має,

Людям сили добавляє.

Пам’ятайте, любі діти…

Овочі (разом). Треба овочі любити!

Осінь. А на цій грядці тихо і спокійно. Подивимось, що тут роблять? О! Тут підсумки підбивають!

Інсценування уривка з поеми Б. Чалого «Як Барвінок та Ромашка у вирій літали».

Диня

Я на грядці сонцем сяю,

Родичів багато маю.

Гарбузову господиню

Усі знають. Хто я?.. (Диня).

Гарбуз

Повз, мов танк, я на городі.

Повз на гудині й загруз.

Та чомусь мене в народі

Звуть не танк. А як?.. (Гарбуз).

Гарбуз

Поки осінь тут, малята,

Будем підсумки підбивати.

Проведем останні збори —

І з піснями до комори.

Пісня «Ходить гарбуз по городу».

Ведучий

Дід Гарбуз на тому свиснув,

Аж на плоті глечик тріснув,

І на заклик той відразу

Збіглись всі до перелазу.

Ось Часник у новій свиті

І Редиска в оксамиті.

Дядько Хрін з Горохом-другом

По городі чешуть цупом.

Ось і Сонях поруч з Маком,

І Квасоля з Пастернаком.

Всі городні заспівали. ..

Усі

Працювали ми завзято,

Бо для нас робота— свято.

Коло рідної землі

Не зважай на мозолі!

Кожен знає, що без праці

Не змайструєш навіть цяці,

Ні стільця, ні літака,

Ні шурупа, ні гвіздка.

Ведучий. Дід Гарбуз гукнув…

Гарбуз

Побачим!

Непереливки ледачим!

Гей, Барвінку, акурат

Викликай усіх підряд!

Естафета з гарбузами «Хто швидше перенесе гарбузи?» (по три учасники від команди).

Поєдинок силачів «Хто більшу кількість разів підніме гарбуз однією рукою над головою?»

Ведучий

Вмить хлопчина жвавий писок

Устромив у довгий список.

Барвінок

Слово має трудівник…

Просим, дядечку Часник!

Ведучий

Трусонув Часник той чубом,

Гордо блиснув білим зубом.

Сміло й гордо взявся в боки

І вперед ступив два кроки.

Часник

Я від роду і до роду

Часничок даю народу.

Наче полька з гопаком,

Дружить сало з часником.

А натреш хлібця скоринку

Прямо з печі… Га, Барвінку?

А до свіжого борщу

Як приправу затовчу!

Ведучий

Мовчки всі ковтнули слинку.

Дід Гарбуз сказав…

Гарбуз

Барвінку! Часниченко цей лишень

Корисніший за жень-шень.

Осінь. А тепер відгадайте, про кого йдеться.

На городі він росте— сонце ясне, золоте.

Жовте око, жовті вії, та чомусь воно не гріє.

Хоровод «Соняшник» (сл. і муз. Н. Вересокіної).

Ведучий

Всі на цьому зліва й справа

Закричали:

— Слава! Слава!

Часнику вояк радів.

Вийшов Соняшник, зрадів.

Соняшник

Рапортую, друзі вірні,

Маю зернятка добірні.

Начавлю аж дві сулії

Променистої олії.

Ця олійка щось та важить,

Можна все на ній підсмажить:

Свіжу рибку і млинці,

І грибки, і голубці.

Ведучий

Що й казати— добра справа.

Знову всі гукнули:— Слава!

Підстрибнули від землі

Дві Редисочки малі.

Редиски

Наше діло— виробляти

Свіжі соуси й салати.

Заправляєм, що не ранок,

Вітамінів кілька банок.

Помогли нам в цьому ділі

Баклажанчики дозрілі,

Дядько Перець і Петрущин брат.

Ведучий

— Слава!— чуть з усіх сторін.

Вилітає в коло хрін.

Хрін

Потрудивсь і я на славу,

Добру винайшов приправу.

Гордо в місто відвезу,

Не один утре сльозу.

До м’ясця, до хододцю,

Хто не вірить— хай нюхне,

В маяки пишіть мене!

Ведучий

Мовив так— і витяг терку,

І натерся в макітерку.

Всі схопились за носи.

Усі

З ним і гомона з’їси!

Потрудився Хрін за трьох!

Ведучий. З гурту вискочив Горох.

Горох

Я відправлю в магазин

Триста тисяч горошин.

Кожна кулька, як горіх—

Супу вистачить на всіх!

Усі. Слава! Слава! Це ж чудово!

Ведучий. Так ось скінчилась розмова.

Осінь

А це чия грядка маленька?

Тут хазяйнує маленька,

Гарненька і працьовита

Дівчинка Оленка!

Ведучий

Славна з Олі господинька—

Любить кожну насінинку.

Посіяла наша Оля

І петрушку, і квасолю.

Та давайте по порядку:

Ось що виросло на грядках.

Оля

Посіяла у рядочки

Я зелені огірочки,

А вони ж то розрослися,

У всі боки розповзлися.

Ведучий. З нірки виліз чорний кріт…

Кріт

Що в городі пахне? Кріп!

Скину брилика хутенько,

Вкину кропу туди жменьку.

Прихоплю іще петрушки,

Хай кротиха зварить юшку!

Ведучий

Став Горох серед городу,—

Мабуть, чесного він роду.

Горох

Виросли у мене вуса,

Закладаю їх за вуха.

А в стручечках— горошинки,

Мої доні-насінинки.

Квасоля

Не стелюсь я спати долі,

Деруся вгору. Я— … (Квасоля).

Ведучий. Затягла Квасоля…

Квасоля. До, ре, мі, фа, соль, ля…

Пісня.

Ведучий. Сонях вуха затуляє.

Сонях

Це для кого ти співаєш?

Зрозумій мене, Квасолю,

Ніж виводити тут соло,

Потурбуйся, щоб у тебе

Дітки виросли, як треба!

Хай хутчіш вони дозріють—

Наша Олечка зрадіє!

Естафета з квасолею «Хто швидше перенесе квасолю і вкине її в пляшку?» (по 5 учасників).

Кукурудза

Хоч зубів багато маю,

Та нікого не кусаю,

Сама свиням та коровам

Я на зуби попадаю.

Конкурс «Натерти кукурудзи для свого господарства» (мами з доньками).

Оля

Ось, візьми собі, синичко,

Цю червону полуничку.

Покуштуй, вона вже спіла,

Я сама її садила.

Біб

Жовтий Біб виліз на пліт,

Малі бобенята стали коло тата.

Мама-бобиха шепотіла стиха:

— Пильнуй, Бобе, діток, наших леліток,

Щоб не впали з тину, не забили спину.

Оля

Ой, як гарно на грядочці,

Неначе в кімнатці.

Зібрались овочі ось так,

Затанцювали всі гопак.

(Діти співають і танцюють.)

Ведучий

На тину вмостився шпак

І насвистує гопак.

Кліпнула Цибулина оком

І в танок пішла з підскоком.

Морква косу розпустила:

«Ох, лежать, лежать мені несила!»

Підхопила Огірочок,

Закружляла у таночку.

А за нею Кріп, Кріп,

Головою тріп, тріп.

Тупнув двічі дід Гарбуз

Та я по вуха в землю вгруз.

Помідор, хоч карапузик,

Скинув з голови картузик,

Таке ногами витинає,

Ледве гілку не ламає.

Осінь

Ось дивіться, ось дивіться!

Всі навколо стали веселиться!

І на інших грядках овочі тріпочуть,

Бо співати й танцювати дуже-дуже хочуть.

Пісня «Збирання врожаю».

Осінь

Цікавого багато ви дізнались?

Та інше пропоную зараз:

Нащебетали мені пташки зрання,

Щоби для вас я провела змагання.

Загадки

•  У зеленім кожушку,

    В костяній сорочечці

    Я росту собі в ліску—

    Всім зірвати хочеться. (Горіх)

•  Кругле, соковите,

    Сонцем налите.

    З гілочки котиться—

    У ротик проситься. (Яблуко)

•  Круглий, мов сонце,

    А свитка зелена. (Соняшник)

— Хто швидше вимовить скоромовку?

•  Гриб говорив до гриба:

    — Вчора був ти тут хіба?

    І промовив гриб грибу:

    — А я виріс за добу.

•  Впав горіх на поріг,

    Розколовся, розлущився,

    Стиглим зерням похвалився.

•  Бабин біб розцвів у дощ—

    Буде бабі біб у борщ.

(Осінь підбиває підсумки, нагороджує переможців.)

Осінь

Так весело було змагатись.

А чи не час нам всім погратись?

Гра «Музичний город»

Учасники стають у коло, перед ними розкладаються овочі або фрукти (їх повинно бути на один більше, ніж учасників). Далі грають так, як у гру «Музичні стільці».

— Щедра та багата осіння пора! Можна гратися і змагатися ще дуже довго. Але час нашого дозвілля швидко спливає. Тому вже час звозити овочі та фрукти до комори.

Пісня «Українка я маленька».

Осінь

Славне свято, діти любі,

Хай вам все в пригоді буде,

Хай пісні і танки

Будуть з вами, малюки.

Успіхів в навчанні і труді,

Миру і завзяття назавжди!

А мені вже час прощатися,

Вам же— щедро частуватися!

А про те, що я зібрала,

Хай ця пісня пролунає.

Пісня «Ми збирали урожай».

1-й учень

Ми щиро вдячні осені,

Що прийшла на запросини.

Щедрі дари нам принесла

І щастя побажала, і добра.

2-й учень

В сизому тумані, в сині димовій—

Яблука рум’яні, груші медові.

Вміє одаряти сотнями дарів

Осінь— щедра мати—

Всіх трудівників.

Учитель

Спасибі, Осене, за всі твої щедроти!

Спасибі, діти, вам за свято, за роботу,

А вам, батьки, за допомогу і турботу!

Ось і настала хвилина прощання. Скажемо разом:

До побачення, Осене!

Дякуємо за твої дари!

А для всієї дітвори—

Щедрі осені дари!

Пісня.

(Діти пригощаються дарами Осені.)

М. М.Фіцай-Корсак, старший учитель, ЗОШ I–III ст., с.Нересниця, Тячівський р-н, Закарпатська обл.

 

Свято Осені у середній групі Золочівського ДНЗ №4 «Малятко»

7 листопада 2019 року у Золочівському ДНЗ №4 відбулося тепле, радісне свято Осені за участі дошкільників  середньої групи .

Хвилювання, гордість, нетерпіння і хороший настрій сповнював присутніх, коли до невеличкої актової зали зайшли із властивою їм безпосередністю дошкільнята.  Ведуча,  вихователь Любов Петрівна  Тимечко, розпочала  свято словами:      «Осінь щедра ,мила, все навкруг змінила.

                        Наче пензликом малювала -листячко розфарбувала

                        А листочки так зраділи, танцювати захотіли»

І тут зайшли красиві, усміхнені дітлахи та почали  «Осінній хоровод». Продовжуючи захід розповідали вірші, старанно дотримуючись інтонації, співали пісні і танцювали таночки з кленовими листочками, каштанчиками  та парасольками. У кожного з дітей, від святкового дійства аж вогники горіли в очах.  Цікавою була  « Гра  з парасольками» – дошкільники  мали якнайшвидше оббігти калюжу під парасолькою і передати ііі наступному  учаснику  Всі вдало справились із завданням – радісні та задоволені. Замилував своєю неповторністю «Танець  з парасольками» у виконанні усіх учасників,  мелодійно та ніжно прозвучали  пісні «Осінь»,  «Щедра наша осінь» «Каштанчики» під  музичний супровід музичного керівника Л.В.Маркоцької. Під час свята вихованці не тільки веселились, а й одночасно збагачували свої знання про щедру пору року, вміло використовували їх у певних лініях розвитку.

Та спостерігати було цікаво  не лише за життєрадісними,  енергійними дітьми, а й за їхніми батьками –  у кого з них ворушились губи, можна було одразу здогадатись, чия дитина виступає. Бо хто ж, як не батьки переживають за своїх дітей, підготовлять їм барвистий красивий одяг, і допоможуть вивчити індивідуальні   вірші ? Завдяки вихованцям середньої групи гості свята змогли потрапити на приємні хвилини задоволення, радості, усмішок, побачити неповторні дитячі таланти.

По закінченню свята за щедрою українською традицією , чарівниця осінь, не залишила  без уваги дошкільнят, пригостила їх своїми дарами. А також прозвучали теплі, приємні слова подяки працівникам закладу від батьківського комітету з уст  Ірини Весни.

Методист, практичний психолог ДНЗ №4 
Величко М.В.

 

                                                    



« повернутися до списку новин

Осіннє свято в дитячому садку

Зал прибраний листочками осінніми. Посередині калина біля неї горішки, яблука, листочки, жолуді, гриби, груші. Святково одягнена чарівниця — Осінь, на столах щедрий урожай осені.

Ведуча: Цікаво, коли починається осінь?

Можливо, коли відлітають птахи

А може, коли у покоси,

Хліба поклали трудівники.

А може тоді коли листя пожовкне

Збирає у купки двірник

А може тоді коли вранішній іній

Від сонечка денного зник.

Чи може, коли вже опеньок корзину

Із лісу дідусь принесе.

А може коли листопадова злива

Притрушує золотом все.

А може вона починається

Із першим дзвінком, що у школі дзвенить

Коли ж починається осінь?

Ну хто ж відгадає цю мить.

Звучить пісня «Осінь -Чарівниця» (входять діти)

Дитина 1: Хто це тут так хазянує?

Прикрашає і малює

Навкруги така краса,

Хто ж створив ці чудеса?

Дитиина 2: Що за невидимка, ходить в нашім гаї?

Всі дерева в жовтій колір одягає?

Дитина 3: Хто вона ота красуня

В золотім намисті

Що без пензлів і без фарб

Так малює листя.

Заходить Осінь- Це я Осінь Золотава

Так усе розфарбувала

Вас чекала я малята

І прибралась до вас на свято

Дитина 3: Люба осене, мила осене

Ми тебе у гості просимо

Разом з щедрими хлібами

Із високими снопами

З листопадаом і дощем

З перелітним журавлем.

Ведуча: От і прийшла до нас красуня осінь. і принесла вона в дарунок малечі: золоті та багряні листочки, незвичайні пригоди хмаринок, веселий дощовий оркестр, смачні яблука, медові груші, солодкі кавуни, пресолодкі дині. Осінь навчила малят бути щирими та щедрими, дарувави одне одному добрий настрій. про це та багато іншого ви дізнаєтесь у нас на святі, яке приготували для вса дошкільнята та колектив дитячого садка.

Сьогодні осінь зустрічаєм

І щиро ми її вітаєм

і запрошуємо всіх

В наш осінній дивний світ.

Звучить пісня «Осінь чарівниця» (вбігають діти з кошиками і збирають горішки, груші, яблука, гриби, жолуді.
Хоровод «Осінь золота прийшла»
Звучить пісня «Падає, падає листя»

Дитина 4: Ходить осінь по садках

Ходить усмізається

Ніби в казці швидко так

Кольори міняються.

Дитина 5: Жовтий колір це поля

Це пшениця золота

Жовте сонечко у небі

Голубий це колір неба.

Дитина 6: Жовтий хліба колосок

Добрий з нього колобок

Жовте поле, жовтий сніп

Жовте листя, жовтий гриб.

Дитина 7: Осінь гарно малювала

Кольори ці поєднала

У нашім символом країни

У прапорі України

Дитина 8: Голубий це небо й річка

У вінку блакиитна стрічка

Сині очі мають діти

Гоолубs є в полі квіти

Дитина 9: Осінь, осінь золота

Дуже гарна й молода

Шати жовті голубі

До лиця завжди тобі.

Звучить пісня: «Танок з парасольками»

Дитина 10 : На узліссі, в полі і в діброві

Зранку все змінилось не впізнать

Всі дерева різнокольорові

Мабуть осінь вчилась малювать

Кажуть люди, осінь трудівниця

Нам приносить добрий урожай

А для мене осінь — чарівниця

В золото вбирає ліс і гай.

Дитна 11: Золоті листочки з дерева летять

Землю укривають, тихо хелестять.

Осінь мила, осінь у садок прийшла

Радості багато діткам принесла.

Танок «Ой є в лісі калина»

Ведуча : А зараз дітки ми з вами пригадаємо скільки цариця осінь має синів.

Відповіді дітей — Три

Діти разом : Веселий вересень, багатий жовтень, похмурий листопад.

Ведуча: Про кожен осінній місяць є багато приказок — зараз деякі з них вам дітки пригадують.

Дитина 1: Вересневий час, сім погод у нас — сіє, віє, гріє, туманіє, холодніє, гуде ще й з гори іде.

Дитина 2: Вересень — румянець року.

Дитина 3: Вересень красне літо проводжає, а золоту осінь зустрічає.

Дитина 4: Садок у вересні, що кожух у січні.

Дитина 5: Жовтень плаче холодними сльозами.

Дитина 6: Жовтень, як не з дощем то з снігом.

Дитина 7: Літо дає коріння, а жовтень насіння.

Дитна 8: Листопад зимі рідний брат.

Дитина 9: День у листопаді, що заячий хвіст.

Дитина 10: Бійся листопада за ним зима, не бійся зими, за нею весна.

Ведуча: Листопад багатий на весілля. Наші діти покажуть як танцюють на весіллі гопак, після всіх польових робіт.

Виходять на сцену «Веселі музики» у складі Андрійко та Іванко Мандзій, Сулим Роман, Володя Соколовський, Віталік Баран.Інші діточки з початком музики вибігають на польку — експрес.

Дитина 11: Осінь, осінь листопад

Жовте листя стелить сад.

За моря в краї далекі

Відлетіли вже лелеки.

Осінь, осінь йдуть дощі

Стали мокрими кущі

І дерева чорні стали

Бо листочки всі опали.

Звучить пісня » Знову дощик накрапає»

Дитина 12: Як цей дощик припинити?

Може хмарки помирити?

Не сваріться хмари сиві.

Та не будьте галасливі

Лийсь музико над ланами

Грайте хмарки разом з нами

Тож ви любі не сидіть

З нами танцювать ідіть.

Гра «Котилася торба» яка проходить між хлопчиками.

Дитина 13: Листопад, листопад

Залетів до нас у сад

Листя все обтрусив

З груш, і яблунь і слив

Вітер хмари веде

Дощ дрібненький іде

Листя котить мов пух

Мій зірвав капелюх.

І поніс мов мяча

Ой ловіть втікача

Листопад, листопад

Залетів до нас у сад.

Пісня «Кап — кап -кап»

Дитина 14 : Осінь пишна та багата

Збагатіла наша хата

І комора і стодола

Повно є добра довкола

У коморі кілька міхів

Груш і яблук і горіхів

А стодоли теж високі

Є в них збіжжя на два роки.

Звучить пісенька «Дощик»
Інсценізація казки «Ріпка»
Гра з гарбузом (дошкільнята діляться на дві команди).

Осінь: Які ж ви діти гарні

Працьовиті і старанні

За те, що виступали

Співали й танцювали

Із відбірного зерна

Я гостинців принесла

Тож їжте і зростайте

І мене не забувайте.

Пісня «Наша осінь щедра»

Ведуча: Ось і підійшло до завершення наше свято: щедре, багате, а багате на ваші усмішки. Ми хочемо вірити, що ви тут сьогодні отримали від наших діточок море емоцій. Тому що всі співали, сміялись, танцювали жартували.Ми бажаємо вам щоб у ваших родинах завжди був достаток, щоб ви були багатими і щедрими як Осінь.Щоб завжди над нами світило сонечко мирне, сонечко осіннє, зимове, весняне і літнє. Будьте всі щасливі.

Кiлькiсть переглядiв: 3092

Розробка уроку музичного мистецтва для 1-го класу. Тема: «Осінні образи в музиці».

Розробка  уроку

з методики музичного мистецтва

за підручником 1 класу (А. Лобова)

студентки групи ПО-33

Саман Анжеліки

 

 

Тема.  Осінні образи в музиці.  А. Арутюнова « Осінь» . Слухання п’єси П. Чайковського «Осіння пісня».

Навчальні цілі: учень/учениця виразно співає пісню, висловлює свої враження від творів мистецтва – живопису, поезії, музики, — в яких відображені образи осінньої природи.

Мета: формувати уміння сприймати музику як виражальне мистецтво, вивчити пісню «Осінь»; вдосконалювати вокальні  навички, розвивати ритмічний слух; виховувати інтерес до музики та формувати музичну культуру учнів.

Музичний матеріал:  А. Арутюнова «Осінь», П. Чайковський «Осіння пісня».

Тип уроку:  урок поглиблення теми.

Обладнання:  музичний інструмент,   відеоролики до пісень,  малюнок до поспівки.

 

Структура уроку

І.      Організація класу до уроку.

ІІ.    Актуалізація опорних знань.

ІІІ.   Повідомлення теми та завдань уроку.

ІV.   Розспівування.

V.    Вивчення пісні.

VІ.  Слухання музики.

VІІ. Підсумок уроку.

VІІІ. Музичне прощання.

Хід уроку

І. Організація класу до уроку.

1. Вхід під звучаня пісні «Наша осінь щедра, наша осінь мила» (відеозапис)

2 Музичне вітання.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Як ви вже знаєте,  на уроках музичного мистецтва ми  щораз більше знайомимося з музикою.  Знаєте,   що звуки бувають високі та низькі, довгі та короткі та, що власне із музичних  звувів твориться сама музика.

Їжачок має великий хист. Він вміє складати пісні та музику.

— Як називається людина, яка створює музику?

(Композитор.)

А у Зайчика дуже гарний голос – він співак, виконавець.

Виконавець – це  людина, яка виконує музику.

— А як ви думаєте, хто головніший: Їжачок –

композитор чи Зайчик – виконавець?

І Зайчик, і Їжачок – важливі, бо вони музиканти і без них не було б музики.

.- Композитори, виконавці та інші музиканти

створюють музику для слухачів. Сьогодні ми помандруємо музичною стежинкою і дізнаємось, куди вона приведе.

 

ІІІ. Повідомлення теми та завдань уроку.

  • Сьогодні у нас незвичайний урок.

 — Чому незвичайний? (тому що ми побуваємо в гостях у справжньої чарівниці)

— А потрапити до неї нам допоможу мистецтво: музика, поезія, живопис.

— То до якої ж чарівниці ми з вами помандруємо?

Відгадайте загадку:

Без пензлика, без олівця розфарбувала деревця. (Осінь)

IV. Розспівування.

Повторення поспівки « Дощик».

  • У чарівниці Осені є помічник. Хто це?

Відгадайте загадку:

Він скрізь: у полі і в саду, а в дім не попаде,

І я тоді лиш з дому йду, коли вже він не йде. (Дощ)

— Чи можна звуками передати музику осіннього

дощу? (так)

— А чи знаєте, що дощик має різні краплинки. Ось послухаєте .

  • Діточки, ви пригадали поспівочку? (так)
  •  Давайте повторимо слова ( кап, кап, кап-кап, кап-звідки пісня лине? кап, кап, кап-кап, кап-капають краплини)

— Сіли всі рівненько, співаємо не викрикуючи, чітко та виразно вимовляємо слова.

Послухайте як звучить перший звук поспівки.

Виконання поспівки учнями.

—   Діти, послухайте чи зміниться висота звучання нашої поспівки?

Звучить поспівка у виконанні вчителя на ноті «Фа».

 —  На вашу думку, поспівка прозвучала вище, чи нижче? (нижче)

Діти показують зміну звуковисотності,  моделюють її на малюнку, переміщуючи краплину на нижче  та співають поспівку на даному звуці.

Виконується вчителем поспівка  на ноті «Ля».   Діти аналогічно моделюють зміну звуковисотності та виконують поспівку на цьому звуці.

2. Виконання ритмічного малюнку поспівки.

— Діти, ви зрозуміли,  що у  поспівці чергуються  короткі та довгі звуки.   Давайте виплескаємо ритмічний малюнок поспівки називаючи склади ритму  (ті-ті та ).

 

П П  І І П П І І

V. Вивчення пісні «Осінь».

1.Вступна бесіда.

Осінь – це чарівна пора, коли жовтіють і опадають листочки. Восени буває і сумно, і радісно. Сумно тому, що скінчилося літо та природа ніби завмирає, а радісно — тому, що зібрали добрий урожай і незабаром наста­не зима, а з нею — і Новий рік із веселими святами та подарунками. Вона завжди багата на урожай і пахощі. Осіню випадає чимало дощів, але це не зіпсує нам настрій.  То ж давайте послухаємо пісню про « Осінь»

 

  1. Художній показ.    ( відео ролик А. Арутюнова«Осінь»

 — Який настрій передає та створює пісня?

— За допомогою чого?

— Чи сподобалася вона вам?

— Чи вплинула ця пісня на ваш настрій?

— Доберіть слова для її характеристики: сумна, весела, спокійна, похмура, енергійна, бадьора, повільна, швидка.

Давайте вивчимо її.

  1. Розучування пісні.

 

Розучування музичними фразами першого куплету: вивчення слів, нагадування мелодії вчителем, виконання класом (вчитель слідкує за співочою поставою, чистотою інтонування, виразною дикцією).

 

— Повторимо слова першої фрази (Дощик вулицею йде, метушню зчиняє). Послухайте як вона звучить (вчитель виконує). Тепер співаємо разом.

Аналогічно вивчаються наступні фрази, після чого виконується цілий куплет.

 

4. Художнє виконання пісні.

— Щоб наша пісня мала лагідний характер, потрібно виконувати її плавно, наспівно, невикрикуючи.

 VІ. Слухання музики.  П. Чайковський «Осіння пісня».

Композитор Петро Чайковський свої враження від осінньої природи втілив у п’єсі «Осіння пісня». І хоча він жив дуже давно, але враження композитора від осінньої природи ми можемо відчути і зараз.

 Послухайте твір «Осіння пісня»!

 — Якою П. Чайковський побачив осінь?

Нині осінь нас чарує,

Неповторна, чарівна.

Різні барви нам дарує

І дивує нас вона.

Виглядає так казково

Восени і парк, і гай,

Розмаїттям кольоровим

Прикрашає осінь гай.

— Які настрої осені ви відчули?

— Як композитор передає осінній настрій?

— Діточки , що допомогло розповісти про осінь поету, композитору, художнику.

   

 

— Так, поети розкажуть про осінь гарними словами, склавши багато віршів. Ось послухайте.                                                       

Тихо осінь ходить гаєм,

Ліс довкола аж горить.

Ясен  листя осипає,

 Дуб нахмурений стоїть.

І берізка над потоком,

Стала, наче золота.

Вітер, мов би ненароком,

Їй косиці розпліта.

  • Чи схожі за настроєм вірш і ця п’єса?

—  Художники фарбами намалюють чудові осінні

                       

 — Що зображено на картині?

— Чому вона так називається?

— Які кольори та барви в осені?

— Який настрій передає картина?

— Композитори із звуків створять ніжні, наспівні осінні мелодії. І ми зараз послухаємо музичний твір, який називається «Осіння пісня». Та перед тим, пригадайте і скажіть, як потрібно  слухати музику?  (тихо, уважно, зосереджено)

(відеоролик П .Чайковський «Осіння пісня»)

 

VІІ. Підсумок уроку.

  • З якими музичними творами про осінь ми познайомились на уроці?
  •  Які види мистецтва допомогли описати чарівницю-осінь?
  •  Якби ви були художниками, якими б фарбами її намалювали?
  • -Коли вона буде весела і яскрава? А коли – сумна і тужлива?
  • Як можна за допомогою музичних звуків «намалювати» осінь?

VIII. Музичне прощання

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

блог вчителя початкових класів с. Жван Марецької Ольги Степанівни

Осінь щедра, осінь золотава


Мета .  Розширювати знання дітей про пори року, їх особливості, прикмети. Познайомити з етимологією назв місяців. Прищеплювати учням любов до рідного краю, здатність відчувати красу і гармонію навколишнього світу, повагу до народної мудрості. Розвивати логічне мислення, спостережливість, увагу, пам’ять, зв’язне мовлення; сприяти духовному розвитку дітей. Виховувати любов до рідного краю. Обладнання . Макети дерев, кошики з дарунками осені, осінні квіти, вироби дітей, осіннє листя, ілюстрації пташок, плакат «Осінь щедра, осінь золотава».   Дуже раді ми вітати всіх запрошених на свято А яке саме свято? Ви дізнаєтесь, коли відгадаєте загадку: Пані вродлива і жовтокоса Йде по землі і жовтіють покоси. Там, де ступа, виростає грибочок Й ховає мерщій капелюх під листочок. Чоло прикрашає вінок із калини, Вплетені в нього айстри, жоржини. Птахів сумовито вона проводжає У вирій далекий із рідного краю. Щедрі дарунки дарує вона. Що це за пані така чарівна? ОСІНЬ —         Чи любите ви цю пору року?  За що? Послухайте за що діти 3-А класу люблять осінь. Журливо музика заграла, І закружляло в вальсі листя. В країну осінь завітала Красива, сонячна, барвиста.   Відкриваємо завісу ненароком, Зазираємо в осінню пору року. Вона тоді буває чарівна, Коли стає золотокоса. Отож, запрошуємо в осінь.          Хай усім буде затишно з нами           Хоч за вікнами дощик шумить.          Поговорим про осінь віршами          І хай музика ніжно звучить. Пісенька весела хай як дощик ллється, Осінь нас почує – щиро усміхнеться.        Завітає в гості, ми її зустрінем,         І у дружнім колі всі разом спочинем. ПІСНЯ « ОСІНЬ ГРАЄ НА ДУДУ» А хто у нашому саду Сьогодні грає на дуду? Ой ду-ду! Ой ду-ду! Осінь грає на дуду!(діти імітують гру на сопілці) А хто із яблуньок та слив Барвисте листя обтрусив?(виконують «ліхтарики») Ой ду-ду! Ой ду-ду! Осінь грає на дуду А хто колише сад : «Засни,(складають долоньки під щічку, «сплять») дрімай спокійно до весни»? Ой ду-ду! Ой ду-ду! Осінь грає на дуду Як дізнались ви малята, що прийшло осіннє свято? -Жовте листячко кружляє і доріжки вистилає. -Хмарки в небі пропливають, холодним дощиком лякають. -Вже у теплії краї відлетіли журавлі. -Люди врожаї збирають, вітаміни запасають. Вчитель . Яка це чудова пора року. Давайте запросимо її у гості.   В золотій кареті, що з конем грайливим Проскакала осінь по шляхах та нивах. Як помандрує по лісах з чарівним пензлем у руках, Все розмалює на путі: берези стануть золоті! І ми її уклінно просим: заходь у гості, щедра осінь!                 Люба пані осінь!                  В гості тебе просим.                  Тільки не барися,                  Швидко тут з’явися. Осінь. Я- осінь! Славна, мила, золота!              Я в лісі побувала, на городах все зібрала,                А тепер прийшла до вас, щоб порадувати вас.               Ось який врожай зібрала, вистачить для всіх малят! Щедра осінь і багата з подарунками прийшла То ж дозволь нам запитати: що ти осінь принесла? -Принесла пшениці. -БУДУТЬ ПАЛЯНИЦІ.(хором) -Стиглі груші запашні. -ЗАГОТУЄМО СУШНІ. -Ось городина для вас! -БУДЕ СУП І БОРЩ У НАС! -Стиглі яблука, мов жар. -НА ВАРЕННЯ, НА УЗВАР! Осінь. Дуже рада я вітати             Вас сьогодні тут на святі.             Не сама до вас прийшла,              Трьох братів я привела.              Їх за описом впізнайте              Як їх звати? Відгадайте. Вересень. Я до науки прагнення маю                    Діток до школи радо скликаю.                    Людям дарую букети барвисті                    Дні, що по- літньому ще променисті. Знайко. У народі кажуть: вересень красне літо проводжає, осінь зустрічає. Цей місяць називали «багрянець», «золото цвіт». А назва пов’язана з вічнозеленим кущем, що називається верес. Масове цвітіння цієї медоносної рослини припадає саме на вересень. А ще у вересні збираються у вирій птахи. Раніше  існував такий звичай: коли бачили журавлиний ключ, що відлітав у вирій, брали грудочку землі, клали в хустинку і зберігали до зими. А весною, побачивши птахів, що поверталися назад, закопували хустинку із землею на полі, на гарний врожай. Вчитель. Діти, чи знаєте ви хто такі зимуючі птахи та перелітні?(відповіді дітей) Пропонуємо вам перевірити свої знання та пограти у гру «Зимуючі та перелітні птахи» ГРА «ЗИМУЮЧІ ТА ПЕРЕЛІТНІ ПТАХИ»            Зимуючі- сидите, перелітні- встати СНІГУР, ШПАК, ГОЛУБ, ЗОЗУЛЯ, ДЯТЕЛ, СОВА, ЛЕЛЕКА, ЛАСТІВКА Зимуючим птахам потрібна допомога. Яка?  А ще у вересні починаються осінні дощі. Та вони не лякають наших дітей. Дощику, чом нас лякаєш І гуляти не пускаєш. Чобітки високі взую По калюжах потанцюю.  ПІСНЯ «ДОЩИК»  (Українська народна пісня)                                        Жовтень. Груші, яблука зірвали,                 У комору заховали                  Проситься гарбуз до хати,                  Щоб під ліжком зимувати.                 В лісі виросли опеньки- довгоногі і тоненькі                  На деревах листя жовкне, в двері стука місяць…ЖОВТЕНЬ Знайка . Жовтень ходить по краю і виганяє пташок з гаю. Ще його називали «Хмурень», «грязень», «листопадник». Назвали другий місяць жовтнем тому, що в природі в цей час переважають жовті кольори. А ще жовтень називали «весільник». Бо починаючи від Покрови 14 жовтня, дозволялося справляти весілля. Подивіться, як раніше женихалися. ПІСНЯ «ХОДИ Ж МОЯ ЛЮБА» —         Ходи ж моя люба, ходи танцювати! —         Не піду я,  бо намиста не купила мати. —           Ходи ж моя люба, ходи танцювати! —         Не піду я, бо хустину не придбала мати!      Ось тобі хустина гарна та новенька      І підем,  дівчино, у танок скоренько     Та як же я маю у танок ставати?      Чи не бачиш, мені стрічок не придбала мати.     Ось стрічки барвисті, дівчино-кохання     Будем разом танцювати  до самого  рання. Листопад. Вітер плаче,вітер віє,                Дощ осінній дрібно сіє                   І ніде не видно пташки,                  Ані бджілки, ні мурашки.                  Вже зів’яли гарні квіти , скрізь калюжі по налито.                   Голе поле, голий сад, бо надворі …ЛИСТОПАД Знайко. Листопад хоч і не лютий, проте спитає вдягнений чи взутий. В народі йому дали такі назви «напівзимник», «падолист», «грудко трус», «ворота зими». Останнє листя сиплеться з дерев, тому й назвали цей місяць листопад. Осінній листопад дуже важливий у житті природи, бо опале листя служить добривом та запобігає замерзанню кори дерев.    ПІСНЯ «ОСІННІЙ ВАЛЬС» А листя осіннє за вітром летить, Прощаючись з нами, воно шарудить(у руках листочки, погойдуються на носочках) І чуємо ніжні, хороші слова,- Це вітер осінній нам пісню співа( кружляють з листочками) Кружляють  листочки,танцюють, летять, Прощаючись з нами, вони шепотять (біжать по колу дівчатка) Під ноги лягає килим золотий А настрій веселий і гарний такий (ритмічно опускають руки вниз присідаючи і навпаки) Осінь. Молодці, діти! Всі загади відгадали І братів моїх впізнали В хоровод усі підем, гарну пісню заведем.  ПІСНЯ «ОСІННІ МІСЯЦІ» (сл.В. Паронової, муз.Н.Шевченко) Осінь  А чи знаєте, малята, що принесла вам на свято            Із садів, полів і грядок повний кошичок загадок? (Виходять по черзі учні в наголівничках овочів та фруктів) 1.      Мене смажать, мене варять, хоч отрутою і кроплять Всі мене їдять і хвалять. Звати як мене?  КАРТОПЛЯ 2.     В темній я живу коморі, а коса моя надворі. Гарбузова я сестриця, а всі звуть мене…МОРКВИЦЯ 3.     Ми цукрові, ми кормові, є брати у нас столові Ми зростаємо рядками, люди звуть нас…БУРЯКАМИ 4.     Повз, мов танк, я на городі, повз на гудині й загруз Та чомусь мене в народі звуть не танк. А як?..ГАРБУЗ 5.     Я на грядці сонцем сяю, родичів багато маю, Гарбузову господиню усі знають. Хто я? …ДИНЯ 6.     Ми зеленої всі масті, всі довгасті і смугасті Прив’язали нас в рядках на зелених ланцюжках. Гарбуза ми сини й дочки. Звати як нас?..ОГІРОЧКИ 7.     Я красивий і кругленький, маю боки червоненькі З мене сік томатний п’ють і до страви додають Найповажніший сеньйор. Звусь я просто…ПОМІДОР Усі овочі чудові! Їх вживають для здоров’я Щоб здорові ви були всі вони для вас зросли. Кожен смак і користь має людям сили добавляє Пам’ятайте, любі діти, ТРЕБА ОВОЧІ ЛЮБИТИ!                 ПІСНЯ «МИ КОРЗИНОЧКИ БЕРЕМ» Ми корзиночки несем Дружно з піснею ідем Гей, збирай урожай І на зиму запасай! Гей , так! Ти збирай, І на зиму запасай. Кукурудзу ми зберем, Спілих соняхів нарвем, І горох про запас- Урожай хороший в нас. Гей, так про запас- Урожай хороший в нас. Ти пузатий кабачок Належав собі бочок Не лінуйся, час не гай І в корзиночку стрибай Гей, так! Часу не гай І в корзиночку стрибай. Гарбуз. Ми- з гарбузової родини, а виростаєм для людини                  За те нас люблять і шанують, що різні страви з нас готують. -Який салат без огірка? -А що за борщ без буряка? -Чи то без моркви -БЕЗ НАС В КАСТРУЛІ БУДЕ ПУСТО! Гарбуз. Це правда, хлопчики й дівчатка               Ми є і всі живуть в достатку! Дуже смачна і корисна страва- укр.. борщ, бо для його приготування використовують багато різних овочів. ГРА «ЗВАРИ БОРЩ» Я називаю овочі, а ви, якщо цей овоч кладуть у борщ- плещете у долоні, ні – тупаєте. Я ПОКЛАДУ У БОРЩ КАРТОПЛЮ, ГРУШУ, БУРЯК ЧЕРВОНИЙ, МОРКВУ БУРЯК КОРМОВИЙ, КАПУСТУ, СОНЯШНИК, ЦИБУЛЮ. Українська осінь –це пишні жоржини, Айстри різнобарвні, горішки ліщини, Буряки цукрові, кукурудза стигла, Гарбузи медові,різнії повидла, Варення, соління, гриби в маринаді… Тобі, щедра осене, УСІ У НАС РАДІ! ПІСНЯ «НАША ЩЕДРА ОСІНЬ» Наша щедра осінь, золота година! Неба синя просинь, пісня журавлина Бабиного літа довгі білі коси Всі, дорослі й діти люблять щедру осінь! Гей,гей,гей люблять щедру осінь Та не тільки славна за свою ти вроду Урожай багатий ти несеш народу Пишна і дорідна пахнеш ти медами, Славиш край наш рідний зерном і плодами.

Сценарii осінніх свят | Материал (младшая, средняя, старшая, подготовительная группа) на тему:

«Веселий ярмарок»

Зал прикрашений у вигляді ярмарку: овочі, український народний одяг, прикраси, віночки, хліб, колоски, самовар, бублики, каоина, тощо…

        Виходить ведуча

Ведуча:   

Увага! Увага! Спішіть — поспішайте!

Господарі й  гості, глядіть, не минайте!

На ярмарок просим гуртом, поодинці!

Чекають на всіх тут чудові гостинці!

(під музику виходять діти в українських костюмах)

Дитина:  

Вітаємо усіх, хто тут зібрався нині

Вітаємо усіх хто слухає тут нас

Вітання шлемо щиро, гостям і родині

На українське свято просимо всіх вас.                           

Дитина:  

На рідній Україні здавна нашій

Існує звичай добрий, гарний, славний

Коли зібрали урожай багатий

Вести його на ярмарок продати

Традиції народні ми не забуваймо

На ярмарок сьогодні разом завітаймо

Шановні гості, любі мами й тата

В садочку ярмарок, в садочку нині свято.

Дитина:  

Сьогодні ярмарок, і як завжди ведеться                               

Нехай він піснею веселою почнеться                       

        Пісня-хоровод «Ярмарок»

1 скоморох:

Ми — веселі скоморохи,
Весь народ розважим трохи!
Поспіваєм, потанцюєм,
Пожартуєм, потупцюєм.

2 скоморох:

Купимо і продамо,
Та, звичайно, вкрадемо!
Тож дивіться, не дрімайте,
За товаром наглядайте!

3 скоморох:

Бо тут ходять покупці —
Гарні хлопці-молодці.
І як щось не так лежить —
То відразу зникне вмить!

1 скоморох:

Тож торгуйтеся, старайтесь,
До товару придивляйтесь.
Усміхайтеся, жартуйте,
І потрібне все купуйте!

2 скоморох

Тож скоріше! Поспішайте!
Всі на ярмарок рушайте!

        Танок скоморох (скоморохи танцюють і стрибають)

Ведуча:

Ярмарок у нас багатий,

Можете всього придбати.

Звідусіль голоси на всі боки лунають                                 

Продавці свій товар на весь світ вихваляють.

1Продавець:

На ярмарку нашім веселім, багатім              

Є чим дивуватись і є що придбати             

Тут щедрі дарунки із саду й городу             

Тут пісня і жарти усім в нагороду             

2Продавець:

І чого тут в нас немає

Все чого душа бажає                                                                   

Для великих і старих

Для малих і молодих

І для татка і для мами

Аби хотіли купувати  

3Продавець:

Тільки в нас,тільки в нас, все ,що є тут вищий клас!

1Продавець:

А яке сукно, які полотна! У нас продається тільки те, що модно!

2Продавець:

Буряк і морква , і капуста, щоб у кишенях було густо!

3Продавець:

Копчене сало й ковбаса із настроєм вашим творять чудеса!

1Продавець:

А хто меду не купив, той марно на ярмарок ходив!

2Продавець:

А ось найкращий в світі квас! Такий у президента і у нас!                         

3Продавець:

Все екологічно чисте                                                        

Все красиве та корисне

Ведуча:  

Врожай цього року в Україні багатий

Є що купити і є що придбати

Беріть, пригощайтеся, ось вам дарунки                                                  

Від осені, славної всім подарунки                         

        Пісня «Чарівниця Осінь»

Ведуча: 

Наш ярмарок вирує і гуде  

З усіх усюд до нас народ іде

Усі щось продають, купляють

Товар на прилавках розглядають.

Дівчинка:  

Молодиці беріть хустки

На них квіти та пелюстки

На них квіти волошкові

Дивні роси світанкові

Дівчинка: 

На них щастя для дівчини

На них радість для родини

Берегиню роду ви не забувайте

Бережіть себе й хустки одягайте

        Танок з хустками (дівчата)

Ведуча:  

Десь музика лунає                                      

Хтось на свято поспішає    

        (під музику входять козачата)                      

1Козак:   

Мир і честь усій громаді (скидають шапки)                  

Слава чесному народу

Ми тут бути дуже раді

Ми з військового походу                                 

2Козак:  

В рідну землю завітали

Воювали з ворогами

Де ми тільки не бували                                                          

А душею були з вами                       

Ведуча:  Ану хлопці козаченьки, заспівайте нам пісню про веселих козачат                 

Пісня «Ми веселі козачата»

1. Ми – веселі  козачата               2. Ми шануєм рідне слово,
  Станем справжніми людьми.           В ньому вірність і краса.
  Ми кохаєм рідну пісню,                     Ми – маленькі козачата, 
  Україну люб                                       Наша пісня не згаса!

   ПРИСПІВ:                                        ПРИСПІВ.

   Україна – наша мати,                     Україна – наша мати,

   І про неї вільний спів.                       І про неї вільний спів.
 Ми – веселі козачата,                      Ми – веселі козачата,
 Ми – нащадки козаків!                     Ми – нащадки козаків!

Ведуча: 

А ви хлопці-козаченьки

Чи ви сильні чи слабенькі

Чи Веселі чи умілі                                                 

Покажіть себе на ділі                               

        Гра «Хто сильніший»

        (По двоє хлопців борються на руках. Наступний грає з переможцем)

Хлопчик:

Хлопці грали, жартували,

І дівчаток розважали.

Та з дівчатами – молодицями,

Завели танок український ми.

        Український парний танок (5 пар)

Ведуча:

А хто це йде? Руки в боки, ноги підтанцьовують, пісню співає, народ звеселяє.

Та це ж Гриць!

Під музику заходить Гриць.

Гриць: Чом це тут так святково, гарно, любо і чудово?

Ведуча: Так сьогодні у нас свято, різних товарів багато. А що в тебе нового?

Гриць: Та мені Одарка грошей дала і на ярмарок послала пиріжків купити.

Ведуча: Так це добре.

Гриць: Добре, та не дуже! Я гроші загубив.

Ведуча: Це погано!

Гриць: Погано, та не дуже! Я їх знайшов, та товар купив.

Ведуча: Це добре!

Гриць: Добре, та не дуже! Я купив не пиріжки.

Ведуча: Це погано!

Гриць:Погано, та не дуже! Я не пиріжки купив, а бублики.

Ведуча: Це добре! Та де ж вони?5

Гриць: Та я їх з’їв, щоб не загубити.

Ведуча: А Одарці що понесеш?

Гриць: Дірку від бублика!

Ведуча: Ой, Грицю, Грицю! Коли ж ти порозумнішаєш?

Пісня « Грицю, Грицю, до роботи»

(Гриць уходить)

Осінь:

Щедра гостя Осінь знов до нас прийшла,

Врожаї багаті людям принесла.

Овочі та фрукти щедро дарувала,

Тож всі подивіться, що я накупувала.

А купила я багато садовини й городини. Тільки ось біда – вони в кошику всі перемішалися. Допоможіть мені, діти, розібрати їх на борщ і на компот.

Гра « Звари борщ і компот»

Ведуча:

Ой, як гарно сьогодні на ярмарку! Тільки одні грають, другі – співають, треті – танцюють, а от інші тільки слухають, що відбувається. Ану, хоч загадки відгадайте про те, чим на ярмарку торгують.

Загадки загадує Осінь

1.В діжці їх засолили, а тоді всю зиму їли.

Солоненькі і хрумкі у пухирцях … ( огірки ).

2. Борщ із нього варить ненька, в нього шкірочка тоненька.

Солоденький він на смак, фіолетовий … ( буряк ).

3. Померанчева і гарна у землі сиджу, мов панна.

Пригощу собой дитину, хай корисну з’їсть … ( морквину ).

4. Мене смажать, мене варять, хоч отрутою і кроплять,

Всі їдять мене і хвалять. Звати як мене ?… ( картопля ).

5. Не стелюсь я спати долі – дерусь вгору. Я — … ( квасоля ).

6. Жовтий, круглий, наче сонце, дивлюсь я в своє віконце.

Маю хвостик, як картуз, називаюся … ( гарбуз ).

7. Я на грядці сонцем сяю, родичів багато маю.

Гарбузову господиню усі знають хто я — … ( диня ).

Ведуча:

А зараз жартівлива рекламна пауза.

Наберем в долоні сміху і розсиплемо на втіху.

У бабусі на городі проживали в мирі й згоді

Овочі відмінні, дуже вітамінні.

Телебачення не мали, дуже скромно проживали.

Коли ж телевізор в них з’явився – кожен з овочів змінився.

Ось пан Гарбуз молоденький по городу проходжає –

« Міс овоч» собі вибирає.

Під веселу музику виходить гарбуз

Гарбуз:

Жовтопузий я Гарбуз,

Підкрутив зелений вус.

По городу походжаю

Собі пару вибираю.

( Під музику виходить Морква ).

Морква:

Ой, Гарбузе-Гарбузоньку, візьми мене дівчиноньку!

Я струнка і кучерява, буду тобі для забави.

Гарбуз:

Ні, Морквице, не годиться, бо худа і жовтолиця.

Та ще й хвалиться собою і пишається красою.

Морква:

Не худа я, а струнка! Піду за пана Буряка!

 ( Під музику виходить картопля.)

Картопля:

Ой, Гарбузе-Гарбузоньку, візьми мене дівчиноньку!

Я хазяйка працьовита, у роботі дуже спритна.

Гарбуз:

Подивись на себе, мила, личко ти давно не мила.

Ходиш и завжди в брудному. Не потрібна ти нікому!

Картопля:

Як тобі я не така, то піду до Часника!

 ( Під музику виходить Цибуля.)

Цибуля:

Ой, Гарбузе-Гарбузоньку, візьми мене дівчиноньку!

Буду тебе лікувати, всю родину доглядати.

Гарбуз:

Не візьму я Цибулину навіть на одну хвилину.

Бо ти зла і язиката, будеш мені допікати.

Цибулина:

Як тобі я не така, то піду до Огірка.

(Під музику виходить Огірок.)

Огірок:

Огірок я зелененький і смачний і молоденький.

Із Цибулею дам лад, дуже добрий з нас салат.

Ведуча:

Жовта Диня на осонні потягнулася спросоння .

(Під музику виходить Диня.)

Диня:

Ой, Гарбузе-Гарбузоньку, візьми мене дівчиноньку!

Золотисті ми і гожі, і на тебе трішки схожі.

Гарбуз:

Обійшов город не марно – подругу знайшов я гарну.

Буде в мене господиня – золотиста кругла Диня.

(Під музику виходять всі герої – овочі.)

        Танок овочів

Ведуча:

На доброму ярмарку ми побували. Одні продавали – інші купували! А тепер настав той час – пригощати будем вас. Щоб ви це свято не забували і кожен рік його святкували. А чим будемо пригощати?

Осінь:

Всіх малят вітаю,

Кошиком цим пригощаю.

В нім і яблука і сливи,

Щоб ви росли, міцніли.

Зі святом Золотої Осені, Любі друзі!

        (Осінь віддає ведучій кошик)

Ведуча:

Наш ярмарок закінчується. Ми бажаємо вам, щоб було що продавати і за що купувати. Щоб родила щедро нива, щоб у хаті все, як слід. Щоб довіку був щасливий український славний рід!!!

Звучить фінальна пісня «Сорочинський ярмарок» (фон)

Сайт Вчителя початкових класів Рудик Олени Вікторівни: Виховні заходи

Свято першого дзвоника у 3 -А класі !





Свято 8 Березня у 3-А класі!


Зайчик                у масках та костюмах тварин Сцена прикрашена квітами, стрічками, зеленню, повітряними кульками. Збоку стоять пеньочки. Над ними зелене дерево( декорація). Заходять Ведучий та Учні Привітання вителя: Шановні, мами, бабусі, дівчатка, всі жінки, присутні в цій залі! Щиро вітаємо Вас з Міжнародним днем Жінки! Вам – прекрасній, незрівнянній, Наче сонечко весняне, Цей букет вітань, Що підібраний з любовю. Щастя! Радості! Здоровя! Здійснення бажань! Хай не тільки в день жіночий, Наче зорі сяють очі, Усмішка цвіте, Бо у Вас душа прекрасна, Найкраще у цілому світі Настало свято ваше світле. Матусь, бабусь вітають діти, Дарують посмішки та квіти. Дорогі матусі наші, Скажемо чесно, без прикрас, Що березневе ваше свято Саме радісне для нас. Чому 8 березня Сонце яскравіше світить? Тому, що наші мами Кращі усіх на світі. Тому, що мамине свято Люблять дорослі і діти. Пісня про маму – виконують учні всього класу. З Восьмим березня, мамо, зі святом! З добрим святом весни і пісень! Ми для тебе сьогодні із братом Подарунок шукали весь день. Ми купили вже квітів багато, І скриньку з намистом густим, І усе здається нам з братом Не таким,  не таким, не таким. Ми вдвох із братом  Мамі допомагали, Підмели кімнати, Квіти поливали. Добре, що на свято Будуть квіти в мами Ті, що  ми ростили Власними руками. Діти дарують подарунки мамам, зроблені власними руками. —         А зараз ми покажемо казку “Наймиліше слово.” На сцену виходять Дятел, Павук, Кицька, Зайча, Ведмежа, Білченя. Будівельники– бобри Добре працювали: У бору для дітвори Школу збудували. І таку звели, що й ну! – Подивитись варто: І вікно на всю стіну, І колоди – парти. Дятел дзьобом – долотом Потрудивсь на ганку. Павуки усі гуртом Виплели фіранку. Приволік ведмідь старий (Ведмідь заходить і ставить стіл) Стіл – пеньок високий. Ну, тепер для дітвори Почнемо уроки. Повсідалась малишня На колодах проти пня. (Діти сідають на заздалегідь поставлені пеньочки) Сам Ведмідь ступив на пень, (Ведмідь стає за столом) Лоб кошлатий витер Візьмемось до літер! Намалюю на пеньку, Щоб завчить могли ми, По боках – по стояку, Гойдалку між ними. Хто цю літеру не зна, Вчіть обовязково: Це вона розпочина Всім відоме слово. Між словами усіма Що найголовніше? Кицька лапу піднімає. Це , звичайно, миша! Квапиться Зайча. Бурчить сердито. Білченя ж мале – мале В лопушку – панамі, Хоч соромилось, але Крикнули малі якнайголосніше. На усій – усій землі Слово наймиліше! Ведмідь ( сміється ) Вивчили нівроку… Дзвенить дзвінок З першого уроку. У квача гайда гулять Поміж стовбурами! Світить сонце між гілляк, Ждуть додому мами. Звірята виходять зі сцени. Учениця співає піснюМама. Спи, моя мамо, спи, моя мила! Постіль тобі я сама постелила: Знаю, прийшла т из роботи в утомі, Хочу, щоб тихо було в нашім домі, Навіть Мурку не дозволю мурчати, Котику, вийди із хати. Спи, моя мамо, у тиші всю нічку! Я ж бод огляну маленьку сестричку. Ляжемо з нею і ми по вечері. Спи, моя мамо! Нехай тобі сниться Внашому полі висока пшениця, А за пшеницею, нижче в долині, Льон розцвітає – букетики сині. Спи, моя мамо, до ранку! Наша мама гарно шиє, Наша мама все уміє. Скатерть дивними квітками Мама вишила руками. Я для лялі теж пошила Гарне плаття – біле – біле. Їй сказала: “Надягай!  День жіночий зустрічай. Скоро я велика буду, Теж пізнають мене люди: Все навчусь тоді робити, І дорослим плаття шити… Дуже гарно в нас у хаті, Свято мамине багате. Я для мами потанцюю, Рідну маму поцілую! Заходить Бабуся з Онуками Не можна і наших бабусь позабути, Як можна їх лагідне слово не чути? Бабуся встає кожен день на світанку, Готує обід та співа колисанку. Буває, що наша бабуся сумує, Буває, як юна, ретельно працює. Всім нашим бабусям немає ціни, Їх люблять онуки, бо люблять вони! Люба бабусю, тебе я вітаю, Радості, щастя,здоровя бажаю! Хай тобі сонечко світить яскраво, Квіти буяють і стеляться трави. Бажаю тобі я сто років прожити, Нехай тебе люблять онуки і діти. Нехай тебе старість не квапить, минає, І серце твоє хай нещастя не крає. Живи ти ще довго на світі оцім На радість онукам і дітям своїм. Пісня Колискова. Нанесли бабусі скуки: Позбиралися на руки Ой, чук – чуки, бабцю, чуки! Той цілує її в щоку, Той, в родимочку, нівроку, В носа, третьому вдалося. Розтріпалося волосся… Тягнуть внуки гребінець, Кожний днржить за убець. Баба кожному онуку Каже : “ Добре, молодець ! Онуки ( разом ) Стільки в баби молодців! Я бабуся, я в турботі. Ваша мама на роботі. Внуків треба годувати, В хаті треба прибирати. Бабусю, колись ти маленька була? І гратись любила, і квіти теж рвала? І грала ти в ляльки, Бабусю, чи так? Вдягала ковзанки, Гуляла у садах? Я бабусі не грублю, бо бабусю я люблю. І їй допомагаю. Гра Веселі кухарята. В грі беруть участь 10 дівчаток. Для гри потрібні дві білі косинки, 4 піалки, 2 ложки. Дівчатка діляться на дві команди. Перші на старті за сигналом вдягають косинки і біжать до протилежного боку, де з однієї піалки набирають воду і переливають її в іншу. І так, передавши  естафету іншому, змагаються, поки не закінчать переливати воду. Яка команда закінчить перша, та й буде переможницею. В нас бабуся – чемпіон! Зранку йде на стадіон. Не потрібна їй мікстура, Її лікар – фізкультура1 Ну а з батьком все не так. І з мамою інакше. Зрозуміти треба, як? Гірше? Може, краще? Телевізор не дивись, Не малюй шпалери! Краще чим – небудь займись, Та не рви папери! Онуки ( усі разом ) Мабуть, буде гірше! Пісня Улетают сны. Чи є у світі що світліше, Як мамині очі, Що все зорять за дітками Як вдень, так і вночі! Чи є в світі що миліше, Як мамині руки, Що працюють для дитини Щиро, без принуки? Чи є в світі що щиріше, Як серденько мами, Яке бється для дитини Днями і ночами? Чи є в світі що дорожче, Як мама кохана, Що трудиться для дитини До ночі від рана? —         У нас на святі присутні доньки – Найрідніші, найдорожчі, любі наші дівчатка. Пісня Донечка. Гойдає вітер ніжні квіти весняні, Їх аромат розносить по землі. В дарунок їх зірвали вдячні діти, Вам найдорожчим людям в світі. Дозвольте сьогодні Усім побажати Багато хороших І сонячних літ. Бабусям і мамам, Сестричкам в це свято… Учні ( всі разом ) Подарувати весь сонячний світ! Пісня “ Далеко от мамы “ . Пісня “ Мама, мамочка “. Свято першого дзвоника у 4 -А класі !

Перше вересня – це особливе свято, тому що 1 вересня – це день знань. Якщо забути про стереотипи та штампи, то це свято змін, свято позитивного розвитку, свято пізнання нового та невідомого, водночас, зі збереженням зв’язку з минулим. У цей день хочеться особливо теплими словами привітати всіх людей, які мають безпосереднє відношення до освіти. Бажаю Вам, дорогі друзі, здоров’я, щастя та радості, а також невичерпної енергії при здобутті нових знань. Нехай завжди з Вами буде поруч підтримка та розуміння Ваших близьких та знайомих. Зі святом Вас!





Перший урок «Дніпропетровщинарегіонлідер»  Мета проведення:  Виховання любові до рідного краю, почуття причетності до всіх подій які відбуваються на Дніпропетровщині, в Україні, пробудження національної самосвідомості, формування і розвиток почуття гордості за свій народ, свій край, країну, готовності здобувати якісну освіту і розумними справами збагачувати рідну землю.  ХІД ПРОВЕДЕННЯ       Вступне слово вчителя: Той дивний край, що зветься Батьківщина –  то найдорожча серденьку земля!  Бо ти вродивсь у незалежній Україні,  Ти чув солодку пісню солов‘я!. ..  — Такими словами нехай продзвенить у вашому серці перший вересневий дзвінок, а перший урок перенесе у спогади про минуле, розкаже про сьогодення і подарує надію на щасливе й світле майбутнє.   Кожна людина хоч раз у житті замислювалась над тим, хто вона, де її коріння, чи увесь її рід походить з одного краю. Ваші дідусь чи бабуся, дивлячись на вас, приховуючи сльози радості, згадують і своє дитинство, часом тяжке, напівголодне, але радісне, тепле, рідне… Бо такими ж малими хлопчиками й дівчатками бігали вони в‘юнкими стежками, здіймаючи куряву босими ноженятами, плели вінки з духмяного любистку й блакитного барвінку, раділи, мріяли, зростали… . Та не все складалося так, як гадалося. Тяжкі воєнні роки позбавили колишніх дітлахів права на щасливе дитинство. Мов мишенята в норах змушені були вони ховатися в холодних вогких землянках, часто недоїдаючи, не маючи оселі та теплого одягу. Тому й докладали всіх зусиль, щоб їхні діти, онуки й правнуки жили в незалежній країні, щоб лихо війни не гнало їх за кордон на пошуки кращого життя, на пошуки безхмарного неба… .  24 серпня 1991 року народилася молода держава, народилася Україна. Про це записано у Конституції України – головному законі нашої держави. Послухайте, що тут сказано(учитель зачитує статтю 1, розділ 1 Конституції України):  Україна суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.  Спитаєте, а де ж жили раніше ваші прадіди, якщо державі лише 20 років? А жили вони на цій же землі, на землі де колоситься золота пшениця, де по обидва береги Дніпра пишаються верби і росте калина, от тільки край тоді звався не українським… .  Дніпропетровщино! Перлино степова, неповторна дивною красою,  В нас – твоя історія жива, наше серце повниться тобою.  Отчий мій, святий козацький краю, гордість і надія України,  З ювілеєм ми тебе вітаєм, хай про це усюди слава лине!  Твої надра — найбагатші в світі, золотом покрита вся земля,  Ти в усьому в Україні – лідер, це нам серце й душу звеселя!  Хай же щедро ниви колосяться, накують зозулі много літ!  Щиро ми тобі бажаєм щастя, земле юна й древня, як цей світ!                                               27 лютого 2012 року наш регіон відзначив 80-річний ювілей утворення Дніпропетровської області.  Ми з неприхованою гордістю говоримо про свою 80-річну історію: це були по-справжньому великі роки становлення, зміцнення, злету, важких воєнних випробувань, повоєнної відбудови, твердого поступу вперед і вже у наші дні – утвердження нової незалежної України. Традиційно вона була й залишається провідним регіоном своєї держави, а її економічний розвиток значною мірою визначає загальну ситуацію в країні. Здобутки Дніпропетровської області з багатьох показників кращі в Україні, нині тут успішно відроджується її історичне минуле, духовне й культурне життя. Загальні відомості про Дніпропетровську область.

 Дніпропетровська область утворена 27 лютого 1932 року. На півночі межує з Полтавською та Харківською, на сході – з Донецькою, на півдні – з Херсонською та Запорізькою, на заході – з Миколаївською та Кіровоградською областями.

Історичне минуле  Дніпропетровщина має багату і славну історію, яка сягає у сиву давнину століть і тисячоліть.

 Перші сліди пралюдини, знайдені тут, відносяться ще до епохи раннього кам’яного віку, вже понад 100 тисяч років тому наш край був заселений.

Сьогодення Дніпропетровщини  Дніпропетровщині усього лише 80 років. Яка вона молода, а стільки побудовано, відкрито й досягнуто! Металургія, машинобудування, добуток вугілля, космос, чорноземи, Дніпро й багато-багато іншого. Візитною карткою не лише Дніпропетровщини, але й усієї України, є центр народної творчості «Петриківка». Але найдорожче — це люди. Сім чудес Дніпропетровщини Степові піраміди. Кургани  Найстаршим єгипетським пірамідам близько п’яти тисяч років, і більшості наших степових курганів – чотири-п’яти тисяч, отже, вони ровесники. Правда, найвідоміші скіфські могили набагато молодші – їм по 2 300-2 400 років, та й розмірами своїми вони дуже поступаються пірамідам. Чортомлик та Солоха заввишки майже двадцять метрів, Товста Могила – тільки дев’ять, а Гайматова ще менше – вісім. Та й зроблені вони з різного матеріалу – піраміди з твердого каменю, а кургани  — з м’якого ґрунту. Кам’яні пращури Мамая. Половецькі баби.  У наших степах жило багато різних народів. Ще в епоху бронзи люди насипали високі могили й встановлювали на них кам’яні знаки. Потім цілу тисячу років ніхто цього не робив. Але одне з тюрських племен – половці  — перекочувало з казахстанських степів у наші землі. Це сталося у середині ІХ століття. А в 11-14 століттях —  Придніпровські степи стали постійною домівкою для половців. По обидва береги Дніпра знаходилось найбільше поселення кочовиків – придніпровська орда. Половці були язичниками і продовжували насипати кургани та  встановлювати на них кам’яних баб. Собор, що здіймається в небо.  Новомосковський Троїцький собор – один з найбільших мистецьких витворів українського зодчества. Фахівці відносять його до стилю козацького бароко. Хоча архітектор, який зводив цю перлину, Яким Погребняк, напевне не думав ні про які стилі. Він просто хотів залишити людям пам’ять про Запорозьку Січ. Запорозька святиня. Самарський Пустельно-Миколаївський монастир  Історія монастиря починається з 1602 року. Козаки говорили: «Хто на війні не бував, той Богові не молився». Кажуть, ніщо так не розвиває в людині релігійних почуттів, як постійне перебування на війні. Та й війни козацтво вело в першу чергу за християнську віру. А побожність їхня була непоказна, щира, від душі. Найкращим доказом того можуть служити численні храми та монастирі, засновані козаками. Кодак – твердиня на Дніпрі  Кодацьку фортецю було побудовано в липні 1635 року. Вона, на думку польського уряду, повинна була стати перепоною на шляху до Січі. Золотий міст Катеринослава.  В Катеринославі через Дніпро був так званий «живий» міст, зроблений з дерев’яних, вільно скріплених між собою колод. Під вагою возів і карет він прогинався у воду, а коли екіпажі проїжджали, знову ставав на своє місце. На зиму міст розбирали до наступної весни. Тоді перебратися на інший берег можна було тільки по кризі. Міст час від часу вимагав ремонту, і це потребувало немалих коштів.  За будівництво моста з залізницею виступив Олександр Миколайович Поль на той час один з найбагатших поміщиків губернії. Він дуже полюбляв мандрувати рідним краєм. З дитинства цікавився його історичним минулим. Тому , коли міг, проводив археологічні розкопки, збирав старовинні речі. А в одну із своїх мандрівок Олександр Миколайович забрів на Лихманівську скелю поблизу Кривого Рогу. Там він побачив виходи на поверхню землі залізної руди. Зацікавившись цим явищем, він провів дослідження і виявив, що руда надзвичайно багата, а поклади її величезні. Довгі роки Поль доводив необхідність розробки цієї руди.  Рішення про будівництво мосту прийняли у 1881році завдяки клопотанням Поля. Він же пожертвував і частину грошей на будівництво мосту.  Міст зводили за проектом видатного вченого в галузі будівельної механіки, професора Миколи Аполлоновича Белелюбського, який спроектував понад 50 мостів. Міст побудували усього лише за три роки.  Відкриття мосту відбулося 18 травня 1884 року. Тисячі жителів нашого міста зібралися по обидва береги Дніпра, щоб побачити урочисте відкриття мосту та Катеринінської залізниці. Космічні орбіти земного заводу.  Південний машинобудівний завод, без перебільшень, можна вважати чудом нашого краю. В листопаді 1948 року «Українець» — перший автомобіль нового автозаводу – тріумфально проїхав вулицями міста.  9травня 1951 року уряд передав Дніпропетровський автомобільний завод Міністерству озброєння. Цивільний завод-гігант зник, а замість нього виникло обнесене високим кам’яним муром та колючим дротом секретне підприємство із загадковою назвою «Завод №586». Тут почали виробляти бойові ракети.  А пізніше на базі ядерних ракет почали виготовлення космічних носіїв. «Космос», «Інтеркосмос»,»Циклон-2», «Циклон-3». Вони вивели на орбіти півтори тисячі космічних апаратів. Бесіда з елементами розповіді  У кожній країні, у кожнім краю живуть добрі, працьовиті люди. Часто вони тяжко працюють, обробляючи землю, працюючи в шахтах, будуючи будинки… Але в кожнім краю знають і поважають символи української землі.  — А які символи України відомі вам?  Герб, прапор і гімн – це дещо особливе для народу, і не тільки українського, бо кожна країна має свої символи. У нас, українців, синьо-жовтий прапор символізує безхмарне небо над колосистими, багатими полями; герб — тризуб є своєрідним оберегом, а якщо уважніше придивитись до нього, то прочитаємо слово «воля». Адже ця сама воля, свобода, незалежність була вистраждана народом і має для нас дуже важливе значення. Гімн – це національна пісня, його слова і значення вам добре відомі, тому давайте разом виконаємо його.  (Національний гімн України (фонограма) на музику М. Вербицького,  слова П. Чубинського, учні виконують стоячи).  — А які природні символи України ви знаєте?  — У нашого рідного краю також є свої символи. Прослухайте вірш і скажіть, кого або що ми відносимо до природних символів?  Лелека на хаті, верба і калина,  пшеничні лани, голосні солов‘ї,  гаряча й рум‘яна із печі хлібина,  каштановий цвіт і шумливі гаї…  — Здавна в Україні дівчата і хлопці плели вінки. І нам з вами потрібно заплести віночок побажань для України. Ось, на столі є букет квіток, кожна з яких є рідною українській землі. Ви, називаючи побажання для України, «вплітаєте» квіти у вінок.  (Примітка: на дошці намальоване коло, в центрі якого невеличка карта України . Учень, виголошуючи побажання для України, бере квітку і прикріплює її клейкою стрічкою).  — Як гарно уквітчалась земля українська, нехай же ваші побажання обов‘язково здійсняться!  — Але чогось не вистачає віночку українському. Чого саме?  — Стрічка завжди була супутницею віночка. І що довшою вона була, то вважалося краще. Люди казали: «Як славна стрічечка, то й життя як річечка». Бесіда з учнями класу.  — Скажіть, що ж означає слово «незалежність»? Якими іншими словами можна його замінити? (Відповіді учнів)  — Правильно, воля, свобода, можливість обирати – це все характеризує незалежність.  — А що змінилось після того, як Україна стала незалежною, якою стала її «душа»?  — Душа стала українською, бо душа народу – то його мова! І як грайлива мелодія розлилась барвиста мова по всій Україні! Українськими ставали школи, хоча до цього навчання велося лише російською, а ще раніше – польською мовою. Українські книги і журнали з‘явились на полицях шкільних бібліотек. Не одне століття за можливість писати та розмовляти українською мовою боролись відомі українці. Кого з таких ви знаєте?  — Тараса Шевченка заслужено названо Великим сином України, бо він, як справжній син для матінки-держави робив усе йому посильне, Аби лиш вона, ненька — Україна жила і процвітала. Не один рік Тарас Григорович провів у в‘язниці, на засланні, і все для неї, все для Батьківщини. …………………………………

1.У всьому світі – кожен зна:

Є Батьківщина лиш одна.

2. І в нас вона одна-єдина —

це наша славна Україна.

3. Не забувай Шевченка слів

про горду славу козаків.

4. Не забувай, що ти дитина

землі, що зветься Україна.

5. Звідки ти і хто такий?

6. Україна – дім це мій.

7. І яку ти знаєш мову?

8. Українську, чорноброву.

9. Де живеш, дитино?

10. В тополиній Україні.

11. Ким ти станеш, як зростеш?

12. Вибір є у нас без меж.

13. Але завжди будем вірні нашій матері – Вкраїні.

14. Ми всі діти українські,

український славний рід.

15. Дбаймо, щоб про нас, маленьких,

добра слава йшла у світ.

16. Свої здібності і сили

розвиваймо раз у раз.

17. Щоб народу була втіха,

 і щоб користь була з нас.

18. Все, що рідне, хай нам буде

найдорожче і святе.

19. Мої рідні, рідна мова,

рідний край наш над усе.

20. Щоб про це ми не забули

ні на хвилю, ні на мить.

21. Хай Господь святий із неба

нас, малих, благословить.

22. Щоб ми у школі виростали,

вершини знань усі здолали.

23. Ми у школі вже прижились,

правил добрих ми навчились.

24. Ось послухайте ви їх

і дотримуйтесь усіх.

25. Перше правило – учитись

дуже всім старанно!

26. Друге правило – трудитись,

батькам вдома помагати.

27. Бути чесним і правдивим —

третє правило у нас.

28. Бути другом незрадливим:

клас – за тебе, ти – за клас.

29. П’яте правило – читати,

малювати, міркувати.

30. Гратися з товаришами

і дружити з малюками.

31. І ніколи не скучати,

вміти пісню заспівати.

Підсумок уроку  3.1. Узагальнююча бесіда  — То що ж отримала Україна, коли здобула незалежність?  — Які зміни відбулися після проголошення незалежності України?  — Що потрібно робити людям, щоб їхній рідний край процвітав і розвивався?  А що може зробити вже зараз кожен з вас для своєї маленької Батьківщини?  Любімо свій край рідний, цінуймо те, що над нами зараз хоч і не зовсім безхмарне, проте, мирне небо, що мова наша українська бринить у серцях людей, що маємо прекрасну, незалежну державу, і живемо в чудовім краю, що носить горде ймення – Дніпропетровщина! Заключне слово  Хочеться побажати жителям всієї області: нехай не заростають стежини сіл, щоб зникнути з географічної карти та людської пам’яті, а наша Дніпропетровська область та  Широківщина продовжує свій розвиток і подальше процвітання.
Виховна година у 4-А класі  «Мій рідний край, моя земля»


Моя Батьківщина — це вишеньки цвіт, І верби над ставом, й калина. Моя Батьківщина — це мрії політ, Це рідна моя Україна! Моя Батьківщина — це наша сім’я, Затишний куточок і хата. Це мама, татусь, бабця, дідо і брат, Всі рідні і друзів багато. Моя Батьківщина — ліси і поля, Від них в нас і радість, і сила. Це та найсвятіша земля,

Що кожного з нас народила.


Зустріч учнів 4-А класу з учасниками бойових дій Широківщини в роки Великої Вітчизняної війни В.Я.Грицаєм та Р.С.Сіньковою в районній бібліотеці.





Позакласний захід «Свято осені і врожаю» в 4-А класі

ОСІНЬ

Сумує жовтень в нашому саду.

Поодцвітали мальви сніжно-білі,

Хмелі перебродили у меду,

І журавлі полинули у вирій.

Вже не сміються ластівки малі.

Не золотіє мак духмяним цвітом.

А яблуні — заплакані й сумні…

Вони не скоро знов побачать літо.

Все листопади вдаль перенесли…

Бузкова тиша. Сад тривожно-синій

Смородина ще в залишках золи.

А на гілках цвіте холодний іній.







Зустріч з місцевим письменником Миколою Олексієнком!



Свято до дня Великодня у 4-А класі

(СЛАЙД 1)

Так натхненно дзвонять Великодні дзвони! Сценарій свята Мета. Розширити знання учнів про святкування Великодніх свят, розкрити зміст свят: вербна неділя, чистий четвер, Великдень. Відроджувати звичаї та обряди нашого народу, примножувати його традиції. Виховувати у школярів почуття любові до свого народу. Обладнання. Святково прибрана світлиця. На покутті ікони, на столі паска, ковбаси, крашанки, печиво. Стіни в рушниках, гілочки верби, листівки до Великодня. Діти одягнені в національні українські костюми. Учитель. Великдень – дуже шановане свято у християнській релігії. Воно пов’язане із воскресінням Ісуса Христа, тому й має назву Великий день, або Великдень. Ведучий 1. Україна – країна смутку і краси, радості й печалі, розкішний вінок з рути і барвінку, над яким світять яскраві зорі, це історія мужнього народу, що віками боровся за волю, за щастя. Історію свого народу можна пізнати, вивчаючи його звичаї, ті прикмети, по яких розпізнається народ. Ведучий 2 . В усіх народів світу існує повір’я, що той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом. Він блукає по світу, як блудний син і ніде не може знайти собі притулку, бо він загублений для свого народу. Отож давайте сьогодні разом і продовжимо вивчати народні традиції, пов’язані з найулюбленішим весняним святом усіх християн – Великоднем або Святом Пасхи, днем Воскресіння Ісуса Христа. Учень. Вірш. Вдягла весна мережану сорочку. Вдягла весна мережану сорочку, Умившись і звільнившись від турбот. І підіймає волошкові очі До вищих, до церковних позолот. Душа стає в цю днину молодою, Забувши, що слова бувають злі. І повняться старання добротою На ранньому скоромному столі. Великдень всіх нас на гостини просить, Малює сонце полотно небес, І крашанку, як усмішку, підносить. Христос Воскрес! Воістину Воскрес! І дзвони засріблилися завзяті, І ніби покотилось між людьми: Христос Воскрес! Чи може, на цім світі Із бездуховності воскресли ми? Ведучий 3. Великдень – у цей день християни святкують Воскресіння Ісуса Христа, що сталося на третій день після його смерті, при чому день смерті вважається першим днем. Свято називають також Пасха або Паска. Вважається найважливішим християнським святом, котре вказує радість з приводу перемоги Божого Сина над Смертю та вічним Забуттям. Учень. Вірш. І зійде сонце, наче кругла паска.  І зійде сонце, наче кругла паска, Мов писанка, розквітне вся земля – Радіймо, друзі, великодня казка Гаївкою хай серце звеселя! Співаймо, друзі, в великоднім колі І Господа воскреслого молім, Щоб обновивсь весною щастя й долі Наш рідний край, наш рідний дім. Ведучий 4. Слово «Пасха» прийшло до нас з грецької мови і означає порятунок. У цей день ми торжествуємо позбавлення через Христа Спасителя всього людства від рабства диявола і даруванням нам життя і вічного блаженства.  Воскресіння Христове – це основа і вінець нашої віри, це перша і найбільша істина.      Християнський Великдень святкується навесні, але день святкування – не визначена дата, він визначається за місячно-сонячним календарем. Цей день випадає на період від 7 квітня до 8 травня. Великдень у 2013 році припадає на 5 травня. Історія Великодня     Ведучий 1. Історія Великодня своїм корінням йде в глибоку старовину. Приблизно 5 тисяч років тому іудейські племена відзначали її як свято отелення худоби, потім Великдень пов’язували з початком жнив, пізніше – з відходом євреїв з Єгипту. Християни ж вклали в цей день інший сенс і відзначають його у зв’язку з воскресінням Христа. Ведучий 2. На першому Вселенському  соборі Християнської церкви в Нікеї було вирішено перенести православне свято на тиждень пізніше єврейського. Ухвалою цього ж  собору Великдень повинен святкуватися в першу неділю, що йде за першим повним місяцем після весняного рівнодення. Таким чином, свято кочує в часі та випадає щороку на різні дні з 7 квітня по 8 травня. Ведучий 3.  В Україні святкувати Пасху почали наприкінці першого тисячоліття, з приходом християнства. За біблійним сюжетом, Ісус Христос воскрес рано-вранці і це Воскресіння супроводжувалось великим землетрусом – ангел небесний відвалив камінь від дверей Гробу Господнього. На світанку жінки-міроносиці Марія Магдалина, Марія, мати Якова та Соломонія прийшли до гробу з пахощами, щоб обмастити тіло Ісуса, але побачили відвалений камінь і порожній гроб. Тоді схвильованим жінкам з’явився ангел та сповістив про Воскресіння Господне.

Дівчинка.

Христос воскрес!

Вже три дні, як хмари стали, 

Потемнів Єрусалим.

Як Ісуса поховали,

Вкрили каменем важким.

Вже три дні, як суд ворожий

На хресті Христа розп’яв.

Вже три дні, як він, син Божий,

За всіх нас терпів, страждав. 

Підем, діти, підем живо,

На могилі приплакнем…

Але що там? Що за диво?

Гріб увесь горить вогнем…

Гляньте, діти, гріб порожній!

Хтось там камінь відвалив!

Ангел.

Се вчинив Господь Всеможний!

Він воскрес!

Діти. 

О, диво з див!

Ангел.

Не лякайтесь! Приступайте!


Я посланник із небес!

Дівчинка. 

То є Ангел з неба, діти!

Ангел. 

Так, я ангел. Христос воскрес!

Діти. 

О! Воістину воскрес. Той, що був і є з небес!

Ангел.

Чудо се добро віщує: 

Правда в світі запанує!

Всі.

Всіх нас нині звеселяє

Диво з див святе, чудесне!

Вже нас горе не здолае,

Наша доля ще воскресне!.

 Учень. Вірш. ХРИСТОС ВОСКРЕС! Христос Воскрес! Співає вся природа, Величний гімн полинув до небес. Хоч Він помер — з любові до народу, Із гробу встав, у величі Воскрес. Христос Воскрес! Яка велична днина! Яка любов, і ласка, і краса! Віддав Господь улюбленого Сина, Щоб людям всім відкрити небеса. Христос Воскрес! Радійте нині, діти! Сповнилося найбільше із чудес. Пропала тьма, і сонце правди світить! Христос воскрес! Воістину воскрес! Пісня Пасхальная (Сл. и муз. Ю.Федотов и Н.Гончарова) Вы слышали как утром пели птицы? Я столько света никогда не видела Какие светлые людские лица Я видела, я видела Света лучики с небес Озарили нашу землю Потому что мир не без чудес Христос воскрес, Христос воскрес Праздников праздник Пасха господня Люди на всенощной были сегодня Звон колокольный слышен везде Праздник счастливый на нашей земле Праздников праздник К Богу на небо молитву направь Ангельский хор подпевает с небес Христос воскрес, Христос воскрес На небе словно белой тканью вышиты Таинственно просты извечны буквы В округе ноты птиц сегодня всем ясны Я слышал, я слышал По всей земле струится божья благодать Остановись, услышишь песню добрую И мы хотим Вас всех всех всех друзья обнять И пожелать добрее стать Підготовка до свята Ведучий 1. До Великодня віруючі готуються протягом семи тижнів Великого Посту – одного з найсуворіших постів – саме стільки часу провів Ісус Христос у пустелі. Вважається, що у ці дні душа віруючого повинна прислуховуватися до страждань Господа, котрі пережив Ісус Христос в людській подобі в останні дні. Ці сім тижнів називаються седмицями. Останній тиждень перед Пасхою називається Страсна Седмиця. Ведучий 2. За 6 днів до Великодня, за християнським ученням, Ісус Христос зі своїми учнями йшов до Єрусалима. Дорогою зустрічний люд гучно Його вітав, кидаючи пальмове гілля до Ісусових ніг. Оскільки пальми в нас не ростуть, їх замінила верба. Під час богослужіння у Вербну неділю освячується вербова  лоза. Принісши її додому, люди злегка б’ють одне одного гілочками, приказуючи: «Верба  б’є, не я б’ю, через тиждень  — Великдень. Будь здоровий, як вода, і багатий, як земля!» Учень. Вірш.Світла Вербниця настала.
Верба красна розцвітає,
Про Великдень сповіщає
І Спасителю під ноги
Стеле гілочки розлогі.

Світла Вербниця настала,
Радість нам подарувала,
Край доріг і біля річки
Вкрились котиком вербички.

Галузочки посвятили,
Діток розуму навчили,
Щоб здоровими зростали,
Україну шанували!

Ведучий 3. Прийшовши на Русь з Візантії, християнство принесло і ритуал святкування Великодня. Весь тиждень, що передує цьому дню, прийнято називати Великим, або Страсним, Білим тижнем або чистим. Учень. Кожен день цього тижня має своє призначення. Понеділок білить хату любить, певно, працювати: і кути побілить й стелю, щоб Великдень був веселий! Шурхіт. Шум. Рипить в оселі: чисто-начисто підлогу — шури-шури! – тре завзято наш вівторок довгоногий. Пишна пані середа і пере, й прасує. До Великодня, ще б пак, хату облаштує! Чистий четвер – чистий, вдосвіта піднявся ще до сходу сонця начисто скупався. П’ятниця пече паски –господиня вміла: склянки зо три молока до цеберка влила, трохи борошна, яєць, додала й ванілі, щоби пригощати всіх вранці, у неділю. У суботи, ой, роботи — пише писанки субота, ясні крашанки фарбує, вимальовує-малює. Ведучий 4. Великий Четвер традиційно називають чистим, причому не тільки тому, що в цей день кожна православна людина прагне очиститися духовно, причаститися, прийняти таїнство, встановлене Христом. У Чистий Четвер був широко поширений народний звичай очищення водою – купання в ополонці, річці, озері або обливання в лазні до сходу Сонця. У цей день прибирали в хаті, все мили й чистили. Ведучий 5. Починаючи з Чистого Четверга готувалися до святкового столу, фарбували і розписували яйця. Готували млинці, дрібні вироби з кращого пшеничного борошна із зображенням хрестиків, баранчиків, півників, курочок, голубків, жайворонків. Ведучий 6. Страсної п’ятниці вчиняли тісто на паску, бабки та пироги, а в суботу пекли. Паска – здобне тісто невисокої широкої форми, бабка, навпаки, — високої. Верх паски прикрашали Хрестом і обручем із тіста, «аби файно росла», та наліплювали шишечки. Посадивши паску в піч, господиня витирала дітям обличчя, промовляючи: «Абис такий величний, як хліб пшеничний», «Абис така велична, як паска пшенична». Учень. Вірш. Свято Пасхи недалечко
Свято Пасхи недалечко,
Люди звичай бережуть, –
Розмальовують яєчка,
Пишні пасочки печуть.

Святкування йде віками, –
Це такі чудові дні:
В гості йти, під рушниками
Страви нести запашні.

Доброзичливо, з любов’ю
Мати щирі почуття,
Людям зичити здоров’я
І щасливого життя.

Святість – це чарівне слово,
Тільки треба так зуміть,
Щоб життя своє святково
У труді й добрі прожить.

Ведучий 1. Невід’ємною частиною Великоднього свята були і є крашанки і писанки. Яйце – це символ весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду. На ньому сонце зображували у вигляді кола, зірку – у вигляді променів, воду – у вигляді хвиль. Учень. Вірш. Писанка.

Гарна писанка у мене,

Мабуть, кращої нема.

Мама тільки помагала,

Малювала я сама.

Змалювала диво-пташку,

Вісім хрестиків дрібних,

І малесенькі ялинки,

Й поясочок поміж них.

Хоч не зразу змалювала —

Зіпсувала п’ять яєць.

Та як шосте закінчила,

Тато мовив: «Молодець!»

Я цю писанку напевно,

Для Іванка залишу,

А для мами і для тата

Дві ще кращі напишу.

Хто народ свій щиро любить,

Рідну землю хто кохає,

В того серце золотою

Писанкою сяє.


Свята Великодні незадовго,  Я малюю писанки свої.  Писальцем виводжу візерунки,  Щоб вони сподобались усім.  Писанки чудові  Різнокольорові  В Великодні свята  Писанок багато!  Я малюю квіти і листочки,  Орнаменти,рибки і пташки,  В кожному малюнку-давній символ  І краплинка моєї душі.  Писанки свої складу у кошик,  З пасочкою поруч покладу.  І накрию рушничком святковим,  Рано-вранці в церкві посвячу. Учень. Писанка- символ Всесвіту. Українська писанка має понад 100 символічних малюнків. Кривулька, наприклад, знаменує нитку, вічність сонячного руху. Безконечник – символ початку і кінця. Тригер, або триніг, символізує небо, землю і повітря, або ж повітря вогонь і воду.      Нині відроджуються забуті техніки, з’являються нові майстри. У місті Коломия на Івано-Франківщині створено Музей «Писанка». Ведучий 2. Найпоширенішим способом приготування крашанок донині залишається варіння яйця у лушпинні цибулі. Ще застосовували різні кольори: червоний, блакитний, рожевий та зелений.

1-й учень. 

Червоний — радість життя, надія, любов. Найбільш розповсюджений колір —

2-й учень.

Жовтий уособлював Місяць і зорі, а в господарстві — урожай.

3-й учень.

Блакитний.- символ неба, простору, вітру, здоров’я.

4-й учень. 

Зелений — колір весни, пробудження природи, надії, радості буття.

5-й учень.

Чорний — символ землі, й родючості


Ведучий 3. Писанок та крашанок робили багато і дарували всім добрим людям в день Великодня. В ніч Воскресіння Христа, проводиться святкове богослужіння (Великодня Служба Божа), святяться паски, яйця та інші страви. Таким чином церква благословляє віруючих після тривалого посту знову вживати «скоромне», тобто їсти непісні страви. Багатий великодній стіл є символом небесної радості і символом вечері Господньої. Ведучий 4. Святкування Великодня Великодня Служба Божа триває всю ніч. Її найурочистіший момент настає опівночі, коли священик сповіщає «Христос воскрес!», а всі присутні відповідають «Воїстину воскрес!» Після служби процесія тричі обходить навколо церкви, а потім починає процес освячення обрядових пасхальних страв: пасок, крашанок, ковбас, хріну та інших страв (залежно від місцевості). Господині збирають їх у кошики прикрашені вишиваними рушниками, барвінком і свічками. Після церковної служби розходяться по домівках і починають «розговлятися». Розговляються насамперед освяченим яйцем. Окрім паски та яєць (крашанок та писанок), серед освяченого може бути смаженина, ковбаса, риба, сир, часник, полин, хрін, сіль та вино. Ведучий 5. Великодній стіл відрізнявся від святкового пишністю, був смачним, рясним і дуже красивим. Паски прикрашали саморобними квітами. Виготовлення квітів для свята, як і розпис яєць, колись був захоплюючим заняттям. Діти і дорослі вирізали квіти з яскравого кольорового паперу, ними ж прикрашали стіл, ікони, будинок. У будинках запалювали всі свічки, лампади, люстри і світильники.

Учень. Вірш. Христос Воскрес.

Христос воскрес! Радійте, люди,

Біжіть у поле, у садок, 

Збирайте гіллячко і квіти,

Кладіть на Божий хрест вінок.

Нехай бринять і пахнуть квіти,

Нехай почує Божий рай,

Як на землі радіють діти

І звеселяють рідний край.

На вас погляне Божа Мати, 

Радіючи з святих небес…

Збирайтесь, діти, щоб співати… 

Христос воскрес!

Христос воскрес!

Ведучий 2. Походження назви «Пасха» Слово «Пасха» походить від назви старозаповітного свята песах, яке відзначали іудеї в пам’ять про звільнення від єгипетського полону. Пасхальне ягня у євреїв стало прообразом Христа, тому Христос іменується ще Агнцем Божим, Агнцем Пасхальним, Пасхою. Також і в інших європейських мовах назва цього свята походить від староіудейського «песах» :

Учень.  Вірш .Великдень

На столі – духмяна паска,

А круг неї – писанки.

Уділи нам, Боже, ласки

На всі дні, на всі віки!

Немала у нас родина,

Та молитва всіх єдина:

Хай розквітне Україна,

Як в погожі дні – весна.


 Ведучий 3. Походження назви «Великдень» Існує декілька легенд щодо виникнення назви свята. За однією з них назва «Великдень» («Великий День») з’явилася аж наприкінці першого тисячоліття з приходом на українську землю християнства. Легенда говорить, що «Великдень називається так тому, що в той час, коли Христос народився, сильно світило сонце і стояли такі довгі дні, що теперішніх треба сім зложити, щоб був один тодішній. Тоді, було як зійде сонце в неділю вранці, то зайде аж у суботу ввечері. А як розп’яли Христа — дні поменшали. Тепер тільки царські ворота в церкві стоять навстіж сім днів…» Згідно іншої легенди, свято Великодня народилося сім тисяч років тому, ще за часів до християнства і було пов’язане з язичницькими культами (Великий День хлібороба). Учень. Вірш. Великодні дзвони Дзвонять дзвони у Карпатах, що велике стало свято. Дзвонять дзвони на Підляшші, що сповнились мрії наші. Дзвонять дзвони на Волині, що Христос воскрес в нас нині. Дзвонять дзвони на Поділлі – загибать ворожій силі! Дзвонять дзвони у Полтаві – ще воскреснуть нашій славі! Дзвонять дзвони на Кубані – Україна знов повстане! Дзвонять дзвони аж до моря: вже не буде лиха-горя, і задзвонять золотії дзвони волі у Софії. Ведучий 4.  Жодне Великоднє свято не обходилось без ігор. Учень. Вірш. Великодня гра Стали діти у кільце. В кожного в руках яйце. Марті випало на славу Розпочати цю забаву, Дуже милу, престару Великодню гру. Ходить дівчина кільцем І постукує яйцем… Що не стукне – трісь і трісь, – Яйця тріскають чиїсь… Мартине – ціле, тверде, – Марта рада далі йде… Стук-стук-стук… І раптом – хрусь! Гру продовжує Петрусь. Стукнув всього І так само вийшов з гри. За Петром пішов Максим, Декілька дівчат за ним… В Олі писанка ціла, Оля в грі перемогла! А тепер, відомо всім, Всі за стіл до Олі в дім Їсти яйця, все що є… Просить цей, що виграє. Ведучий 5. Багато цікавого ви дізналися на нашому святі. Розповідайте друзям, знайомим, рідним про славні народні традиції України, зберігайте їх, примножуйте, бо це — наша історія, наша культура. Ведучий 6. Нехай якнайшвидше кожен здобуде перемогу добра над силами зла у своїй душі. Щоб не тільки вустами, а й чистим серцем на привітання: «Христос воскрес!», відповісти: «Воістину воскрес!» Учень. Вірш. Великодні дзвони

Так натхненно дзвонять Великодні дзвони,

Срібний голос вітер зносить до небес.

Хай ніхто не плаче, хай ніхто не стогне,

Бо Христос сьогодні, бо Христос Воскрес!

По садах квітучих, по траві зеленій

Срібло передзвонів вилилось на світ.

Докотилось в села – у хатки різьблені,

Радістю вгорнуло білий дивоцвіт.


Воскресіння Боже – Милосердя Боже – 

Українську душу зцілює сповна.

І стоять дівчатка, мов прекрасні рожі,

В оченятах чистих розцвіла весна.


Слухають, як дзвони великодні дзвонять — 

Світанкові гімни Богові й весні,

І, як ніжні рожі пелюсточки ронять,

Личенька їх ронять усмішки ясні.

 ПІСНЯ НА ДОБРО

Муз. І.Карабиця

Сл. Ю.Рибчинського

1. Гей на видноколі

Клени і тополі,

Там вишнева ніч згора.

Там в прозорій тиші

Квітень вірші пише.

Травень на сопілці гра.

Там дитинства весни,

Райдуг перевесла,

Там початок всіх шляхів.

Там мене співати

Вчила рідна мати,

Бути щедрим батько вчив.

Приспів:

Яблунева, солов’їна

В моїм серці Україна,

В моїм серці сонячний Дніпро.

Щира, світла, промениста,

Хай усіх єднає пісня,

Хай лунає людям на добро! (Двічі)

2. Гей на видноколі —

Ранки ясночолі,

Гори, ріки і поля.

Роки там ясніють,

Там сади рясніють,

Там співа моя земля.

Я дарую людям,

Щирим, добрим людям

В радісний,

щасливий день

Зорі України, квіти України,

Буйний сад її пісень.



Ведучий 1. Дякуємо за увагу. До нових зустрічей.

Виховний захід в 4-А класі .

Твій зовнішній вигляд … Мета: вчити дітей слідкувати за своїм зовнішнім виглядом (чистота одягу, тіла, охайність зачіски та Ін). Обладнання: ляльки, дзеркало або паперова рамка у вигляді дзеркала, олівці, папір. І. Актуалізація опорних знань. Ігрова ситуація «Дві ляльки». Дітям показують дві ляльки (одна лялька в чистому одязі, а друга — в брудному). За бажанням діти вибирають собі ляльку і обігрується ситуація. По дорозі до школи —  Доброго дня! —  Ти куди йдеш? —  Яку школу, ти ж така брудна, ти, мабуть, забула перевдягнутися? —  Ні. В цьому одязі я ходжу і в школі, і вдома. А для чого перевдягатися — це так набридає. —  Ти, напевне, не дружиш із Чистотою та Охайністю? —  Ні, а хто це такі?

— Приходь до нашого класу на уроки етики, і я тебе з ними познайомлю.

— Добре, дякую!


Наступна ігрова ситуація «У класі». Учні можуть дати імена лялькам і продовжити діалог. Запитання до учнів: •    Яка лялька вам подобається більше? Чому? •    Що треба зробити другій ляльці, щоб вона стала охайною? (Зачесати волосся, одягнути чисту сукенку, зав’язати шнурівки на туфлях та ін.) II. Відгадування загадок. 1. Зуби є, а рота немає. (Гребінець) 2. Любить митися і купатися, Але від того тільки худне. [Мило) 3. Який є, таким покаже І без слів про все розкаже. (Дзеркало) III. Розповідь учителя про появу і роль дзеркала. Учитель. Діти, а чи знаєте ви, як з’явилося дзеркало? У давні часи дзеркала робили з відшліфованого металу. Нині дзеркало роблять із гладкого скла, покритого зі зворотного боку шаром металу. Саме скло — це ще не дзеркало: відображення дає нам вузький шар срібла, а скло лише оберігає його від подряпин і пошкоджень. (Можна взяти для порівняння звичайне скло і дзеркало.) Так само, як дитина дивується, побачивши своє відображення у дзер­калі, так само дивувалися давні люди. Вони не знали, як з’являється відображення, тому приписували дзеркалам магічну силу. Вони гадали, що той, кого вони бачать у дзеркалі, є їхнім духом. Так виник забобон: якщо розбити дзеркало, це може зашкодити духові. Також у нашій місцевості старі люди кажуть: «Якщо розбити дзеркало, хтось помре із родини». Ми ніколи не дізнаємося, коли людина вигадала дзеркало, але можемо сказати, що цю ідею підказала жінка. Першими здогадалися робити скляні дзеркала з шаром ртуті або олова венеціанці. З 1300 року вони стали виготовляти такі дзеркала і незабаром замінили на металеві пластини, що ними користуємося і нині.

—  Як ви гадаєте, хто перший почав користуватися гребінцем: чоловік чи

жінка?


—  Так, напевно, жінка. Одного разу вона зрозуміла, що може стати привабливішою, якщо укладе волосся по-особливому, незвичайно. Ось тоді, мабуть, і з’явився гребінець. Гребінець — один із найдавніших винаходів людства. їх виготовляли зі шкіри, дерева або рогу, слонової кістки або ебенового дерева. Вони зберігаються тисячі років, а виглядають як сучасні і можуть бути використані будь-якою з наших жінок. (Цікаве для допитливих. Відкриття. — Харків, 1999 р.). IV. Гра «Дзеркало». У рамці «дзеркала» з’являються по черзі учні, зовнішній вигляд яких треба привести в порядок. Учні класу називають, що треба зробити, щоб поліпшити зовнішній вигляд тих, хто у «дзеркалі». V. Тренувальні вправи. Діти вчаться правильно зачісуватися, зав’язувати банти, шнурівки. VI.          Тематичне малювання «Я дивлюсь на себе в дзеркало». Огляд малюнків. VII. «Весела хвилинка». Робота над алогізмами. Ніколи не мий руки, шию, вуха, обличчя. Вони знову стануть брудними. Навіщо марно витрачати свій час? Стригтися теж необов’язково, бо, коли станеш старим, голова однаково облисіє. Вранці зовсім не обов’язково зав’язувати шнурівки на черевиках, банти на косах, бо за цілий день або під вечір вони можуть і самі розв’язатись. (За Г. Остером.) VIII. Підсумок уроку. Не кривди, синку, хліба… Мета: виховувати у дітей бережне ставлення до хліба, повагу до праці хліборобів. 1. Читання оповідання   Г. Демченко «Красно дякуємо за хліб» Давно, давно ніхто й не пам’ятає, копи саме, жив собі на світі один Чоловік. Піде було він на полювання, наловить риби, назбирає коріння дикої трави. А все ситий не буває. Якось-то він довго блукав. Зголоднів, ноги натрудив. А так-таки нічого не вполював, сів і зажурився.Охо-хо… Якби то була така чарівна комора, щоб усіх на світі годувала. Почуло те Сонце та й каже: ~ Та комора є. Тільки до неї дбайливих рук треба. На тобі це золоте зернятко і зроби, як я велю. Узяв Чоловік те зернятко і все зробив, як Сонце навчило, А потім і діти його так робили, і внуки, і правнуки. Запитання до учнів: •  Як ви гадаєте, що то за комора така і що то за зернятко, що його люди і досі шанують? (Комора то родюча свята земля, А золоте зернятко — жито, житній, життя.) •  Чи знаєте ви, коли люди навчилися випікати хліб? Наприклад, у Єгипті пшеничний хліб уміли випікати ще 5 тисяч років тому. Тоді люди і заробітну платню отримували печеним хлібом. При багатьох розкопках давніх єгипетських гробниць були знайдені хліби, різні за формами і розмірами. ІІ. Робота над прислів’ям. -«Хліб — святиня, хліб — життя». Запитання до учнів: •    Чому так кажуть люди? •    Які ще прислів’я про хліб ви знаєте? Учитель. Хліб та сіль на столі, прикриті рушником чи краєчком скатертини, здавна в народі вважалися першою ознакою гостинності. Здавна в усіх народів найбільша святиня — хліб — займав почесні місце на столі. Тяжко діставався хліб насущний у ті часи. Згадаємо слова Т. Шевченка: А я стою, похилившись. Думаю, гадаю, Як то тяжко топ, насущний, Люди заробляють… Тому в народі до хліба ставилися з особливою шаною, передавали це ставлення своїм дітям і онукам. Послухайте вірш М. Познанської. Певне, чули ви, малята, Вже не раз такі слова: Хліб потрібно шанувати, Хліб усьому голова!

І не раз удома тато

З вами також говорив:


Хлібна крихітка, Праця наших трударів: Комбайнерів, трактористів, Що у полі день при дні, Це ж вони ростять Пшениці, густі-рясні. Запитання до учнів: •    Звідки до нас на стіл приходить хліб? •    Хто його вирощує? •    Хто його випікає? •    Що ще можна випекти з борошна? •    Які події у вашій родині не обходяться без короваю, хліба? (Весілля, новосілля, толока та ін.) •    На яке свято печуть млинці? (Масляна.) •    Якщо залишається хліб після обіду, як його можна використати? •    Пригадайте, як це роблять ваші матусі, бабусі.    Хто знає, які страви можна приготувати з черствого хліба? IV.          Розповідь про голод в Україні. Був такий час в Україні, коли хліб людям лише снився. Лише в мареннях приходив — то був голод. Люди не усвідомлювали, що здійснюється страхітливий план винищення українського народу, що його уряд Москви заздалегідь підготував за допомогою жорстокого примусового вилучення зерна у селян. В основі такої політики було зліквідувати український народ протягом кількох місяців. На жаль, донині не знають точної кількості осіб, знищених голодомором. Називають цифру від 3,5 до 7 млн людей. 1934 рік.   Розповідь мами Ото скубнеш лободу за голову, А вона візьме та п пам’ять тобі обпече… І відправить за ворота голодну й голу З полотняною торбиною через плече. Нарвеш лободи, жаливи чи листу липового, А торбина, немов пудова, вріжеться у плече… Баба Ганна, тоді молода, нахилиться понад плиткою, Борщу зварить, млинців зелених спече. А на полу дерев’яному сестричка з братиком. Отак чекатимуть, доки борщ булькотатиме, Отак чекатимуть і, не дочекавшись, помруть… V. Інсценізація (підготовлена заздалегідь).

Колосочку-колосочку,

Як тебе помолотити


І зерно в млині змолоти, А борошно через сито Просіяти, протрусити, —         Чим ти хочеш бути? —

Хочу бути свіжим хлібом

Людям до обіду,

Паляницею-рум’янком

Людям до сніданку,

І пампушком запашним, Пиріжечком смачним, І бубликом, і книшем, І солодким калачем Людям до вечері. Хочу бути на столі В свято короваєм, Щоб господарі раділи Новим урожаєм! — Не кидайся хлібом, він святий! В суворості ласкавій, Бувало, каже дід старий Малечі кучерявій. — Не грайся хлібом, то ж бо гріх!Іще до немовляти, Щасливий стримуючи сміх, Бувало, каже мати. Бо красен труд, хоч рясен піт, Бо жита дух медовий Життя несе у людський світ І людські родить мови. Хто зерно сіє золоте В землі палку невтому, Той сам пшеницею зросте На полі вселюдському. Обговорення прочитаного. VI.     Конкурс прислів’їв та приказок. «Де хліб — сіль — каша, там домівка наша»; «Землі кланяйся низько — до хліба будеш близько»; «Радій хлібові не в полі, а в! стодолі»; «Хліб і на ноги поставить, і з ніг звалить»; «Як буде хліб, то буде й пісня»; «Чий хліб їси, того пісню співаєш»; «Що посієш, те й пожнеш»; «Хочеш їсти калачі — не сиди на печі»; «Хліб — усьому голова». VII.   Підсумок уроку. Урок у шкільній бібліотеці Мета: вчити учнів дотримуватися правил поведінки у шкільній бібліотеці (не розмовляти голосно у читальній залі, бути ввічливими з працівниками бібліотеки, дотримуватися черги при одержанні книг, уміти правильно замовити книги, своєчасно їх повертати). (Урок проводиться в приміщенні шкільної бібліотеки.) І. Розповідь шкільного бібліотекаря. Бібліотекар розповідає про роль бібліотек та книг у житті людини, про необхідність дотримання певних правил поведінки у бібліотеці. Окреслення переліку цих правил разом з дітьми. Дорога нам книга кожна, Нам без книг ніяк не можна! Слово бібліотекаря. Давним-давно на землі не було книжок, бо люди ще не вміли їх робити. Сторінками найдавніших книжок були камені, стіни печер. Згодом люди почали писати на мокрій глині, що її потім сушили. Але ці книги були важкими і незручними. З часом навчилися робити книги з телячої чи козячої шкіри. Але вони були дуже дорогими, тому що для однієї книги потрібно було вирізати цілу череду телят. Згодом почали писати на папірусі — це болотяна рослина. Писати на стеблах папірусу було зручно, але через кілька років папірус пересихав І руйнувався. В Україні писали на березовій корі. Називали ці рукописи «берестяними грамотами». Справжній папір, що на ньому ми з вами пишемо нині, люди навчилися робити дві тисячі років тому. Спочатку книги переписували від руки. Одну книгу доводилося переписувати іноді кілька років. Минуло ще чимало часу, поки з’явилися друковані книги. Першу друковану книгу в Україні було видано в 1574 році Іваном Федоровим. Називалася ця книга «Апостол». Нині папір виготовляють з деревини, а книги друкують у книжкових друкарнях. Діти, що, на вашу думку, означає слово «бібліотека»? (Відповіді учнів.)

Це слово грецького походження і означає «зібрання, сховище книг».

Перша державна бібліотека в Україні була створена в Києві в XI ст. Ярославом Мудрим.


II. Робота з прислів’ями та загадками.Діти, які вірші, прислів’я про книгу ви знаєте? «Книга вчить, як на світі жить»; «Дім без книги, як вінок без квіток»; «Будеш книги читати — будеш все знати»; «Знання — сонце, книга — вікно». 1.Не дерево, а з листочками, Не сорочка, а зшита. (Книга) 2.Що мовчить, а розуму навчить? (Книга) 3.Паперовий кораблик щодня
Перевозить у трюмах знання.
Після плавання цей корабель
Повертається в рідний порт Фель. (Підручник) III. Практичні вправи. 1. Як треба звернутися до бібліотекаря, ввійшовши до приміщення? 2. Як треба замовити книгу? 3. Як треба сидіти за столом у читальній залі? 4. Як треба попрощатися, виходячи з бібліотеки? 5. Чим можна допомогти працівникам бібліотеки? 6. Які «ліки» вам необхідно мати, щоб надати першу допомогу «хворій» книжці?

IV. Трудова операція «Живи, книго!»

Правила користування книгами.


1. Беріть книгу чистими руками. 2. Читаючи книгу, акуратно гортайте сторінки, не слиньте пальці. 3. Гортайте книгу за верхній край сторінки. 4. Обгорніть книгу. 5. Не кладіть книгу розгорнутими сторінками донизу. 6. На книзі не можна писати, малювати, вирізати ілюстрації. 7. Не закладайте сторінки ручками, олівцями — користуйтеся закладками. 8. Не читайте книги під час їди, не малюйте на них, не підкреслюйте слів. 9. Любіть книгу, бережіть її! V. Проведення рейду-огляду «Живи, книго!»

VI.    Підсумок уроку. 

Свято першого дзвоника у 1 -А класі !


Перший дзвоник… Ця шкільна традиція є чудовим святом, яке неможливо порівняти ні з яким іншим. Воно незабутнє, воно чарівне. Сьогодні двері нашої школи вкотре відчиняються для першокласників, таких красивих, схвильованих і радісних…

11 песен, которые дарят нам настроение осени

Обычно можно услышать об идеальных летних песнях или даже идеальных праздничных песнях, но как насчет идеальных осенних песен? Есть много отличных песен, которые касаются красот осени или просто звучат так, как будто их стоит сыграть осенним днем. Мы составили список из 11 песен, которые источают эту осеннюю атмосферу и станут отличным дополнением к вашему осеннему плейлисту!

  1. «Слишком хорошо» Тейлор Свифт

Часто называемая критиками и фанатами лучшей песней Тейлор Свифт на сегодняшний день, «All Too Well» показывает, как Свифт прыгает взад и вперед между лучшими и худшими воспоминаниями об отношениях, укутывая их осенними образами, такими как осенние листья, холодный воздух, плед. футболки и печально известный шарф.Также стоит упомянуть, что в секретных сообщениях, которые Свифт прятала на обложке своего альбома, «All Too Well’s» читается «MAPLE LATTES». Хитрый намек на то, как она и бывший Джейк Джиленхолл пили их вместе во время прогулок по Большому Яблоку. Не уверен, что может быть хуже этого падения!

Лирика, которая дает нам ощущение осени: «Осенние листья падают, словно кусочки, на место, и я могу представить это после стольких дней»

  1. «Осень в Нью-Йорке» Эллы Фицджеральд и Луи Армстронг

Этот великолепный трек этих двух легенд джаза изначально был написан Верноном Дьюком для бродвейского мюзикла «Thumbs Up!» дебютировал еще в 1934 году.Хотя эта песня определенно старая, она определенно вне времени. С такими строчками, как «Мечтатели с пустыми руками могут вздыхать об экзотических странах; в Нью-Йорке осень; хорошо прожить это снова », вы можете почувствовать то, что похоже на конец мечты, но в Нью-Йорке вам это напомнили, точно так же, как одни мечты разрушены, другие созданы, чтобы занять их место!

Лирика, дающая нам ощущение осени: «Влюбленные, благословляющие тьму, на скамейках в Центральном парке приветствуют осень в Нью-Йорке; хорошо прожить это снова »

  1. «Ноябрьский дождь» от Guns ’N Roses

Есть много замечательных песен про осень, и мы добавляем еще одну в наш список! «Ноябрьский дождь» Guns N ’Roses — это девятиминутная баллада об истории потерянной осенью любви.Интересный факт, текст этой истории о разбитых сердцах был вдохновлен рассказом автора Дель Джеймс «Без тебя».

Лирика, которая дает нам ощущение осени: «Мы оба знаем, что сердца могут меняться, и трудно удержать свечу под холодным ноябрьским дождем»

  1. «Бледный сентябрь» от Fiona Apple

«Бледный сентябрь» — это отрывок из известного альбома Фионы Эппл Tidal , выпущенного в 1998 году. Песня прослеживает чувства утраты, принятия и надежды Apple и постоянно сравнивает эти чувства со временем и различными сезонами года, включая осень. видный.Она поет о том, как после того, как лето закончилось, угли, поддерживающие отношения, угасли. Затем песня превращается в красивую песню о любви для другого человека и демонстрирует уязвимое сочинение песен Apple, которое нам нравится!

Лирика, которая дает нам ощущение осени: «Осенние дни мягко качались вокруг меня, как вата на моей коже, но когда летние угли перехватили дыхание и исчезли, мое сердце похолодело, и изнутри раздались только пустые ритмы»

  1. «Желтый» от Coldplay

Одна из вещей, которыми больше всего известно падение, — это его яркие и яркие цвета, например, как вы уже догадались… желтый.«Yellow» — второй сингл с дебютного альбома Coldplay Parachutes . Этот трек стал основой их карьеры, и они до сих пор играют его на своих концертах. В песне чувство любви сравнивается с чем-то ярким, смелым, преданным и обнадеживающим.

Lyric That Gives Us The Autumn Feels: «Я написал песню для вас и всего, что вы делаете, и она называлась« Yellow »»

  1. «Где-то, известное только нам», Кин

Чувствуете необходимость сбежать в любимое место? Даже если вы не можете физически пойти туда в данный момент, эта песня английской рок-группы Keane определенно мысленно перенесет ее в вашу голову.Этот трек — ода тем местам, где чувствуешь себя в безопасности и любимым. При прослушивании этой песни практически невозможно не вспомнить какое-то место.

Лирика, передающая нам ощущение осени: «Я наткнулась на упавшее дерево, я почувствовала, как его ветви смотрят на меня. Это то место, которое мы раньше любили? Это то место, о котором я мечтала? »

  1. «Разбуди меня, когда закончится сентябрь» от Green Day

Эта культовая песня из популярного альбома Green Day American Idiot — единственная песня в альбоме, не вошедшая в сюжетную линию пластинки.«Разбуди меня, когда конец сентября» был написан после смерти отца вокалиста Билли Джо Армстронга. Песня отражает потерю лета и молодости с началом осени, что делает ее идеальной осенней песней для добавления в этот список!

Лирика, которая дает нам ощущение осени: «Лето пришло и прошло, невинные не могут длиться вечно, разбуди меня, когда закончится сентябрь»

  1. «Сентябрь» по земле, ветру и огню

«Сентябрь» определенно одна из самых счастливых песен в этом списке, поскольку эта классическая песня Earth, Wind and Fire пересматривает чувства сильного счастья и любви, которые певец испытывает в отношениях, и то, как сезон осени принес любовь, которая продлится до конца. остальные сезоны жизни певца.Трудно не улыбнуться, слушая эту песню из нашего списка!

Лирика, передающая нам ощущение осени: «Вы помните ночь 21 сентября? Любовь меняла умы претендентов »

  1. «Осенние городские листья» от Iron & Wine

«Осенние городские листья» — это песня группы Iron & Wine, созданная певцами и авторами песен, о борьбе за сохранение любви в тяжелые времена года, а также мягко напоминающая слушателю, что вещи, которые должны быть, будут.Трек пропитан красивыми природными пейзажами со звуком теплых эмоций и чувств. Одна из самых прекрасных черт этой песни — то, что она сокращена, что делает ее идеальной для прослушивания любым осенним днем ​​или вечером.

Лирика, дающая нам ощущение осени: «В этом осеннем городке, где листья могут падать по обе стороны садовой стены, мы смеемся всю ночь, чтобы угольки горели»

  1. «Луна урожая» Нила Янга

Написанная как песня о любви его жене, «Harvest Moon» — великолепная песня о любви и преданности, в которой бэк-вокал звучит от единственной и неповторимой Линды Ронштадт! Эта песня была исполнена различными исполнителями и использовалась на фоне фильмов HBO «Большая маленькая ложь», фильма «Ешь, молись, люби» и популярного триллера «Тихое место.«Примечательно, что во всех трех сценах кино / телевидения он использовался, он всегда использовался, когда пара танцевала, усиливая его предполагаемый смысл!

Лирика, дающая нам ощущение осени: «Я хочу снова увидеть, как ты танцуешь, потому что я все еще люблю тебя в эту полнолуние»

  1. «Осенняя серенада» Джона Колтрейна и Джонни Хартмана

Легендарный саксофонист объединился с певцом Джонни Хартманом, чтобы дать нам один из самых печальных и сладких гимнов об осени на сегодняшний день! Песня поет о любви, которая была потеряна, но певец всегда вспоминает, когда листья начинают опадать.Послушайте эту песню, и вы поймете, почему она попала в наш список.

Лирика, которая дарит нам ощущение осени: «Осенние поцелуи, которые мы знали, — прекрасные сувениры, и я делаю паузу, чтобы вспомнить, как листья падают, как слезы»

Совет

от Мэнди Лен Катрон: Спасательный комплект: NPR

РЕЙЧЕЛ УИЛКЕРСОН МИЛЛЕР, ВЕДУЩИЙ:

Это LIFE KIT NPR, я Рэйчел Вилкерсон Миллер. Обычно я в Vice пишу о межличностных отношениях, а сегодня я здесь в LIFE KIT, чтобы поговорить о влечении.

(ЗВУК МУЗЫКИ)

УИЛКЕРСОН МИЛЛЕР: Обычно, когда мы говорим о влечении, мы думаем о бабочках, которые мы чувствуем, о влюбленности, которую мы наблюдаем, о том, является ли кто-то нашим типом. Но влечение — это не просто какое-то автоматическое чувство, выходящее из-под вашего контроля. Это то, что вы можете задавать вопросы, развивать и извлекать уроки.

МЭНДИ ЛЕН КАТРОН: Я думаю, мы склонны думать о романтической любви как о том, что происходит с нами, и у нас нет большого количества мнений или выбора.И я думаю, что реальность намного сложнее.

УИЛКЕРСОН МИЛЛЕР: Это Мэнди Лен Катрон, писатель и автор книги «Как влюбиться в кого угодно». Она говорит, что в романтических отношениях у нас больше выбора, чем мы думаем.

КАТРОН: У нас эти сильные чувства, но мы также можем многое сказать, знаете ли, с кем мы идем на второе свидание, насколько мы открыты для общения с самыми разными людьми. И у нас есть некоторый выбор, например, в отношении кого мы хотим инвестировать свое время и энергию.

УИЛКЕРСОН МИЛЛЕР: В этом выпуске LIFE KIT мы говорим с Мэнди о том, что исследования могут рассказать нам о здоровых, любящих отношениях и о том, как любить умнее.

(ЗВУК МУЗЫКИ)

УИЛКЕРСОН МИЛЛЕР: Не могли бы вы немного поговорить о том, как люди могут понять, что именно им нужно в отношениях или что они ищут в партнере?

КАТРОН: Да, это действительно хороший вопрос. Я имею в виду, я думаю, что есть некоторые действительно базовые вещи, которые есть у ученых — в частности, психологи обнаружили, что они действительно являются хорошими партнерами в долгосрочных отношениях.

(ЗВУК МУЗЫКИ)

КАТРОН: Главное — это кто-то, кто очень мил. В смысле, это кажется очевидным — просто с кем-то, с кем легко ладить. Такая высокая покладистость, низкий невротизм, что является своего рода противоположностью покладистости, верно? Типа, из того, кто довольно спокойный, довольно покладистый — это отличный партнер. Умеренная открытость к опыту — так что приятно иметь кого-то, кто не хочет пробовать что-то новое, но также и кого-то, у кого есть немного контроля над импульсами.И добросовестность от умеренной до высокой — чтобы иметь кого-то, кто такой же ответственный и заботится о себе и других людях.

Я имею в виду, эти вещи, когда вы их раскладываете вот так, они кажутся очевидными. И все же я не думаю, что мы часто думаем о них, когда собираемся встречаться. Еще один способ как бы свести это к нулю — просто сказать, что добрые, чуткие и щедрые люди становятся хорошими партнерами.

УИЛКЕРСОН МИЛЛЕР: Давайте еще немного углубимся в науку.Что обнаружили исследователи о том, как развивать здоровые, любящие отношения?

КАТРОН: Джон и Джули Готтман — исследователи отношений. Они изучали, что заставляет людей быть приверженными друг другу и оставаться вместе на протяжении десятилетий. И одна из вещей, о которых они говорят, — это идея ответа на предложения вашего партнера.

Я использую пример из моих отношений. Мой партнер, Марк, действительно любит автомобили. Я действительно ничего не знаю об автомобилях и нахожу их как бы малоинтересными.И так часто мы идем по улице, и он спрашивает, что вы думаете об этой машине? И я знаю, потому что я прочитал все эти исследования, что я должен ответить, что я не должен просто сказать, что меня не волнует эта машина. И вот я придумал, что сказать. И поэтому реагировать на ставки — это все равно, что искать партнера, который, когда вы взаимодействуете с ними, снова взаимодействует с вами, что вроде бы мелочь, но на самом деле, как бы, очень важно.

Также есть исследования, которые показывают, что что-то, что имеет большое значение в отношениях, — это тот, кто вместе с вами празднует ваши успехи.Так что, если происходит что-то замечательное, и ваш партнер или человек, с которым вы встречаетесь, похожи, позвольте мне угостить вас ужином, например, это отличный знак. Так что это действительно мелочи, которые действительно имеют огромное значение в долгосрочной перспективе. Итак, вам просто нужен кто-то, кто вроде бы появляется, взаимодействует с вами и придает большое значение вещам, которые важны для вас.

УИЛКЕРСОН МИЛЛЕР: Как бы вы определили разницу между влечением и похотью, особенно в начале отношений, когда может быть много чувств и между ними трудно различить?

КАТРОН: Я думаю, что когда дело доходит до привлекательности и того, что мы ищем в другом человеке, например, многие исследования показали, что мы действительно переоцениваем внешность, что неудивительно.Типа, мы действительно очень серьезно относимся к тому, насколько хорошо кто-то выглядит, и мы сильно оцениваем его финансовую стабильность. Когда исследователи смотрят на то, что влияет на удовлетворенность людей отношениями, внешность вообще не имеет значения. Они, кажется, не имеют большого влияния на то, насколько мы счастливы в наших отношениях или насколько мы вовлечены.

Я думаю, что нам очень легко думать о любви с точки зрения силы чувств, которые она вызывает в нас. Вы знаете, я думаю, что реальность такова, что эти сильные чувства не бессмысленны, они значимы, что это сигнал, который наш мозг и наши тела посылают нам об этом другом человеке, но они не единственные или, может быть, даже лучший способ выбрать партнера.

(ЗВУК МУЗЫКИ)

УИЛКЕРСОН МИЛЛЕР: Иногда бывает трудно выбросить из головы мысль, кто, по вашему мнению, должен вас привлекать или с кем встречаться. Есть ли у вас какое-либо представление о том, как мы выбираем любовь, когда, возможно, иногда это не к лучшему, и как люди могут определить, что что-то не работает, и, возможно, они пытаются заставить то, чего нет?

КАТРОН: Самый простой показатель — это, например, найти кого-то, кто заставляет вас чувствовать себя лучше в отношении того, кто вы есть, кто никогда не заставляет вас чувствовать себя меньше или неадекватным или менее, чем, например, прекрасным человеком.Это действительно простая метрика, которая довольно надежна во всех отношениях.

Я думаю, что когда вы оказываетесь в положении, когда вы не можете предложить другому человеку доброту и щедрость, которые вы хотите получить в отношениях, тогда вы больше не обслуживаете отношения. Отношения больше не служат вам. Вы не можете быть для них тем партнером, которого они заслуживают. Думаю, это хороший знак, что, может быть, пора двигаться дальше.

У Философа Белл Хукс есть действительно замечательная книга под названием «Все о любви». И в этой книге она как бы говорит о нашей склонности думать о любви как о сильном чувстве, а не как о наборе действий. Поэтому я думаю, что один из способов подумать об этом — это вместо того, чтобы искать партнера и думать о том, какие качества у этого человека, или что я чувствую, когда я с этим человеком, — это лучший способ подумайте об этом, каково поведение этого человека, которое, как бы, демонстрирует вложение в меня и наши отношения? Итак, вы знаете, крючки говорят, что любить — значит любить.

(ЗВУК МУЗЫКИ)

УИЛКЕРСОН МИЛЛЕР: Когда я изучал свою книгу, мне показалось интересным то, как слишком большая уязвимость или слишком ранняя близость могут на самом деле вызвать проблемы, потому что, если один человек действительно уязвим, другой может почувствовать, что их границы были пересечены. И 36 вопросов тоже это отражают. Одна из определяющих черт заключается в том, что они становятся все более близкими, чтобы облегчить вам это. Есть ли у вас какие-либо советы, как постепенно повышать уязвимость в реальном мире или как бы убедиться, что вы идете в ногу с другим человеком?

КАТРОН: Точно так же, как, например, если бы у нас был друг, который слишком быстро стал слишком сильным, эта дружба чувствовала бы дискомфорт или, возможно, было бы ощущение неравномерного баланса близости, то же самое верно. в романтической любви.

Так что, я думаю, вы можете рассказать о себе что-то маленькое, что, возможно, не скажете совершенно незнакомому человеку. Такого рода уязвимость — она ​​не должна принимать форму, например, признания своих самых сокровенных секретов, отказа от всей своей семейной истории или принятия большой проблемы к кому-то, кого вы не очень хорошо знаете, и ожидания, что они ее решат. . Например, я думаю, что это происходит гораздо меньше, например, когда речь идет о чем-то, что действительно важно для вас или чем вы увлечены.Мол, вот с чего вы начнете. Или вы начинаете с рассказа смешной, но неловкой истории, которую вы не обязательно расскажете незнакомцу.

И когда мы делаем это размеренно, это побуждает другого человека сделать то же самое, верно? Он говорит, что я собираюсь поделиться с вами немного о себе. Вы можете чувствовать себя комфортно, делая это в ответ.

УИЛКЕРСОН МИЛЛЕР: Один из образчиков реалити-шоу о свиданиях — это люди, возводящие стены, которые не хотят впускать любовь или, цитирую, не цитировать, «открываться».«И это обычно оформляется как проблема. И я хотел спросить вас, настоящие ли эти стены и всегда ли их возводить плохо?

КАТРОН: Я хочу поговорить о нескольких вещах. Во-первых, я думаю, что мы склонны чувствовать, что лучший способ быть счастливыми и иметь хорошую жизнь — это быть в долгосрочных, преданных, моногамных отношениях. Я не думаю, что долгосрочные, целеустремленные, моногамные отношения обязательно лучшее для всех. Я не думаю, что это обязательно то, чего хотят все.Я думаю, что мы проходим разные фазы в жизни, когда хотим разного от романтической любви.

Так что я думаю, что отчасти проблема реалити-шоу в том, что это… эти шоу о свиданиях действительно укрепляют эти очень нормативные представления о любви и отношениях. И они, как бы, очень укоренены в таких гетеронормативных стереотипах. Итак, у нас есть идея, например, что мужчины боятся совершения. Они не хотят, чтобы их связывали. Многие люди скажут вам, что это коренится в какой-то эволюционной биологии, которая заставляла женщин хотеть преданности делу и детей, и что … она заставляла мужчин хотеть спать как можно дольше.

И, вы знаете, правда в том, что на самом деле, я думаю, наша жизнь просто более сложна, чем это, что мы живем в культуре, которая делает романтические обязательства кажущимися лучшим способом прожить нашу жизнь, но это также делает ее невероятно сложной. . Например, мы живем в позднекапиталистической культуре, которая гласит, что каждый час должен быть прибыльным и продуктивным. И, знаете, это несовместимо со свиданиями. Поэтому всякий раз, когда я сталкиваюсь с этими, вроде бы, тропами, я склонен сопротивляться им, потому что мне кажется, что они больше говорят об этих, вроде бы, общих культурных нормах, которые у нас есть, чем о реальной способности человека быть уязвимым или его способности инвестировать в другой человек или его интерес к романтической любви.

УИЛКЕРСОН МИЛЛЕР: Итак, я думаю, что вы больше, чем большинство людей, изучали науку и исследования влечения, любви и совместимости. И мне интересно, есть ли у вас что-то вроде того, что вы хотите, чтобы слушатели вынесли из всех ваших лет исследований, что, по вашему мнению, является самым полезным элементом, который люди должны знать.

КАТРОН: Знаете, я думаю, что самая полезная вещь на самом деле действительно проста, что, например, когда вы ищете партнера, то, что нужно выбрать, если вы заинтересованы, например, в долгосрочном, удовлетворительном отношения — это тот, кто заставляет вас чувствовать себя лучше.Типа, это такая простая вещь, но это имеет огромное значение.

(ЗВУК МУЗЫКИ)

УИЛКЕРСОН МИЛЛЕР: Итак, подведем итоги. У нас есть выбор, в кого мы вкладываем свое время и энергию. При поиске партнера Мэнди рекомендует искать людей, которые заставляют вас чувствовать себя хорошо, людей, которые не заставляют вас чувствовать себя маленьким.

Вместо того, чтобы просто думать о тех качествах, которые вы ищете в партнере, подумайте о том, как человек выбрал инвестиции в вас и ваши отношения.Встречайтесь с людьми, которые уважают ваши интересы и празднуют ваши победы.

Уязвимость важна, но неплохо бы избавиться от нее. Поговорите о чем-то, что важно для вас, или поделитесь забавной историей, которую вы не расскажете незнакомцу. Если вы не можете предложить кому-то щедрость и любовь, которые хотите получить в отношениях, это может быть признаком того, что пора двигаться дальше.

Наконец, не каждый захочет иметь долгосрочные, преданные отношения. Романтическая любовь может принимать разные формы, и то, что вам нужно, в разное время будет выглядеть по-разному.

(ЗВУК МУЗЫКИ)

УИЛКЕРСОН МИЛЛЕР: Чтобы увидеть другие серии LIFE KIT, перейдите на npr.org/lifekit. У нас есть эпизоды на самые разные темы, от того, как расстаться до того, как убрать свой дом, а также множество других эпизодов о личных финансах, воспитании детей и здоровье. Если вам нравится LIFE KIT и вы хотите большего, подпишитесь на нашу рассылку по адресу npr.org/lifekitnewsletter. Также мы хотим услышать ваши советы. Оставьте нам голосовое сообщение по телефону 202-216-9823 или напишите нам по адресу [email protected]

Этот эпизод был продюсером Клэр Мари Шнайдер.Меган Кин — управляющий продюсер. Клэр Ломбардо и Бек Харлан — наши цифровые редакторы, а Бет Донован — наш старший редактор. Я Рэйчел Вилкерсон Миллер. Спасибо за внимание.

(ЗВУК МУЗЫКИ)

Авторские права © 2021 NPR. Все права защищены. Посетите страницы условий использования и разрешений на нашем веб-сайте www.npr.org для получения дополнительной информации.

стенограмм NPR создаются в срочном порядке Verb8tm, Inc., подрядчиком NPR, и производятся с использованием проприетарного процесса транскрипции, разработанного NPR.Этот текст может быть не в окончательной форме и может быть обновлен или изменен в будущем. Точность и доступность могут отличаться. Авторитетной записью программирования NPR является аудиозапись.

ЛЮБОВЬ к Господу и ближнему

Сделайте свое обязательство до 2021 года здесь

Каждую осень наша церковь сосредотачивается на щедрости. В это время мы подчеркиваем, как наши служители и прихожане любят Господа и своих ближних как самих себя, и просим вас с молитвой подумать о том, чтобы взять на себя обязательство св.Иоанна Богослова на следующий год.

Мы выбрали ЛЮБОВЬ к Господу и ближнему из Матфея 22: 37-39 в качестве темы нашей осенней щедрости. Мы сосредоточимся на этом во время наших воскресных проповедей и в информационных материалах, надеясь, что вы узнаете множество способов, которыми вы любите Господа всем своим сердцем, душой и разумом, а также своего ближнего как самого себя. Мы подготовили 20 медитаций и размышлений из Псалмов, которые можно выполнять вместе, с семьей или самостоятельно с 19 октября по 13 ноября.Вы можете просмотреть и скачать их здесь.

  • 19 октября: Начинаются ежедневные чтения «ЛЮБОВЬ Господа и ближнего твоего: Псалмы, размышления и молитвы». Смотрите здесь религиозные псалмы.
  • 28 октября: Virtual Fall Celebration — виртуальное мероприятие для всей церкви, посвященное многочисленным служениям, которые поддерживает ваша щедрость. Программа будет веселой, познавательной, с вкраплениями музыки и нескольких гостевых выступлений! Создайте стол из 8-10 человек виртуально или у себя дома, чтобы соединиться вместе после мероприятия.Если у вас возник конфликт 28-го числа, не стесняйтесь смотреть и подключаться к другому согласованному времени до 8 ноября. Зарегистрируйтесь здесь .
  • Ноябрь 8: ОБЯЗАТЕЛЬСТВО ВОСКРЕСЕНЬЕ Мы отпразднуем одно служение на открытом воздухе в 9:00, а также раздачу конвертов с обязательными обязательствами и концерт карильона в саду Джулии с 15:00 до 16:00.
  • 9 ноября — 24 декабря: Кампания «Возлюби ближнего твоего, как самого себя».

Все, что мы делаем в St.Иоанна Богослова стало возможным благодаря вашей щедрости, и мы рассчитываем на ваш своевременный ответ и 100% возврат конвертов с обязательствами для выполнения радостной работы, которую Господь поручил нам выполнять.

Сделайте свое обязательство до 2021 года здесь

Хотя мы надеемся, что большинство из вас дадут клятву, мы знаем, что некоторые могут предпочесть оценить свои дары 2020 года, другие могут попросить о последующем контакте в феврале, а другие могут предложить поддержать Святого Иоанна Богослова через служение и молитва. Сообщив нам о своем обязательстве, вернув конверт, мы сможем спланировать на 2020 год, хорошо разбираясь в ресурсах, которые будут доступны для продолжения работы Иисуса Христа в нашем приходе, Хьюстонском сообществе и во всем мире.

Мы признаем, что коронавирус и последующие экономические изменения повлияли на всех по-разному. Итак, можете ли вы отдать, как вдова, или как Иосиф Аримафейский из своего богатства, мы счастливы, что каждая копейка на счету — от лепты вдовы до дара богатства Иосифа Аримафейского — когда дано в знак признания все, что дал нам Бог. Спасибо за любовь к Господу и ближнему через вашу верность Иоанну Богослову.

25+ вдохновляющих цитат об осени — Лучшие цитаты и высказывания об осени

DenisTangneyJrGetty Images

Несмотря на то, что летом трудно попрощаться с летним теплом и весельем, осень все же есть за что полюбить.С падением приходит Хэллоуин, свежий ветерок и золотой свет. От уютных вязаных косичек до меняющихся листьев — есть причина, по которой так много писателей сочиняют поэзию в этом сезоне. Так что зажгите огонь и прижмитесь к нему и прочитайте наши любимые цитаты об осени.

Реклама — продолжить чтение ниже

«Осень… последняя, ​​самая прекрасная улыбка года».

— Уильям Каллен Брайант

«Я лучше сяду на тыкву и получу все при себе, чем буду тесниться на бархатной подушке.»

— Генри Дэвид Торо

«Зима — это офорт, весна — акварель, лето — картина маслом, а осень — всего лишь мозаика».

— Стэнли Горовиц

«Я так рад, что живу в мире, где живут октябристы».

— Л.М. Монтгомери, Энн из Зеленых Мезонинов

«Разве вы не любите Нью-Йорк осенью? Мне хочется купить школьные принадлежности.Если бы я знала ваше имя и адрес, я отправила бы вам букет новых заточенных карандашей ».

— Нора Эфрон

«Осень — это вторая весна, когда каждый лист — цветок».

— Альбер Камю

«Восхитительная осень! Сама моя душа привязана к ней, и если бы я был птицей, я бы летал по земле в поисках очередной осени».

— Джордж Элиот

«Апрель никогда не значил для меня много, осень кажется началом весны.»

— Трумэн Капоте

«Как красиво стареют листья. Как полны света и цвета их последние дни».

— Джон Берроуз

«Жизнь начинается заново, когда она становится свежей осенью».

— Ф. Скотт Фицджеральд

«Каждый лист, порхающий с осеннего дерева, говорит мне о блаженстве.»

— Эмили Бронте

«Осень всегда была моим любимым сезоном. Время, когда все взрывается последней красотой, как будто природа весь год копила на грандиозный финал».

— Лорен Дестефано

«Заметьте, что осень — время больше для души, чем для природы».

— Фридрих Ницше

«Проходит осень и вспоминается благоговение.»

— Йоко Оно

«Зима — это офорт, весна — акварель, лето — картина маслом, а осень — всего лишь мозаика».

— Стэнли Горовиц

«Осень — более благоприятная пора, и то, что мы теряем в цветах, мы больше приобретаем, чем приобретаем фрукты».

— Сэмюэл Батлер

«Дизайнеры хотят, чтобы я одевалась как весна, в развевающиеся вещи.Я не чувствую себя весной. Я чувствую себя теплой красной осенью ».

— Мэрилин Монро

«Это выглядело так, как будто мир был покрыт коркой из коричневого сахара и корицы».

— Сара Аддисон Аллен

«Ветер унес дождь, унес небо и все листья, и деревья стоят. Думаю, я тоже слишком долго знал осень».

— эл.е. Каммингс

«И все жизни, которые мы когда-либо прожили, и все будущие жизни полны деревьев и меняющихся листьев …»

— Вирджиния Вульф

«Октябрь, экстравагантная сестра, заказала огромное количество самых великолепных лесных гобеленов для своего торжественного приема».

— Оливер Венделл Холмс

«Золотарник желтый,
Кукуруза буреет…
Деревья в яблоневых садах
С плодами наклоняются ».

— Хелен Хант Джексон

«Осенние листья не опадают, они летают. Они не торопятся и блуждают, пользуясь своим единственным шансом взлететь».

— Делия Оуэнс

«Деревья собираются показать нам, как прекрасно отпускать мертвые вещи».

— Неизвестно

«Опавший лист — не что иное, как летняя волна на прощание.»

— Неизвестно

Этот контент создается и поддерживается третьей стороной и импортируется на эту страницу, чтобы помочь пользователям указать свои адреса электронной почты. Вы можете найти дополнительную информацию об этом и подобном контенте на сайте piano.io.

Реклама — продолжить чтение ниже

Образы, символика и темы »Джон Китс, избранное руководство для изучения стихов от Crossref-it.инфо

Образность и символика в

Ода осени В строфе 2 Осень олицетворена и, как солнце и осень в строфе 1, активно участвует в сезонных задачах (кошение, уборка и т. Д.). Образ Осени как собирателя активен; читатель чувствует тяжесть и равновесие ее бремени. Enjambement позволяет чувству переходить от одной линии к другой, когда собиратель пересекает дощатый мост.

В строфе 3 день, как и год, кажется умирающим.Однако визуальный эффект прекрасен. День «расцветает» розовым светом, отраженным от облаков, который также окрашивает голые мертвые поля. «Bloom» — это чеканка Китса, объединяющая ассоциации весны, когда распускаются цветы, с цветением осенних фруктов. Первоначально Китс писал: «Пока золотое облако золотит умирающий день…», но переход к «цветению» неизмеримо богаче и резонаннее.

Исследование образов и символизма в Ода осени

  • Как изображения в стихотворении помогают создать контраст между движением и неподвижностью?
  • Китс много использует в этой оде персонификацию.Найдите как можно больше примеров и объясните их эффект.
  • Как изображения Китса предполагают богатство сезона?
  • Какие изображения предполагают смерть?
  • Объясните, как Китс выражает сложные идеи в графических терминах.

Темы в

Ода осени

Жизненный цикл

Ода не только воспевает красоту осени, но и, сосредоточивая внимание на ее уходе, также созерцает преходящую природу жизни.

Китс не пытается навязывать своим читателям какие-либо дидактические цели. В центре внимания — чувства и плодородие природы. В стихотворении нет явной мысли или философии, и голос, который мы слышим, никогда не использует слово «я». Проходит все сотворенное, даже самое прекрасное. Образ Китса подразумевает то, что все читатели знают: жизнь циклична, и новая жизнь возникнет из смерти и разложения.

Поэма подразумевает цикл жизни и взаимосвязь зрелости, смерти и возрождения, когда одно время года сменяется другим.Один образ, который передает это, — это описание животных, блеющих, как «взрослых ягнят».

Плодородие мира природы

Ода осени полна ощущения щедрости природы. Сочетание труда, удовольствия и природных богатств производит впечатление человека счастливого и мирного с миром, в котором он живет. В изображенных сценах человек не является доминирующей силой. Образы подчеркивают удивительное разнообразие природы: обилие сельскохозяйственных культур, цветов, облаков, ягнят, свистящих малиновок и даже облаков мошек.

Сознание человека

Природа изобилует, но бессознательна: только человек может понять значение всего этого изобилия; только человек может оплакивать уходящий год и в то же время с нетерпением ждать будущего возрождения и обновления. Как это часто бывает у Китса, в настоящей красоте сливаются радость и боль, поскольку поэт безмятежно созерцает скоротечность всего в природе.

Исследование тем в Ода осени

  • Как вы думаете, в этом стихотворении есть какой-нибудь явный посыл?
    • Или Китс позволяет своим изображениям говорить сами за себя?
  • Насколько поэма о бренности жизни?
  • Представляет ли Китс в этом стихотворении людей выше природы или существующих вне ее?
    • Или он их как-то иначе преподносит?
  • Как Ода предполагает взаимосвязь жизни, когда зрелость уступает место смерти, которая, в свою очередь, ведет к возрождению?

Техническое название стиха или регулярной повторяющейся единицы из такого количества строк в стихотворении.Поэзия может быть строфовой или не-строфовой.

Представлено или воображено как личность.

Техника, используемая в пустых стихах и других формах стихов, в которых смысл строки продолжается без пауз до следующей; это часто дает ощущение большей плавности линий.

Обзор «

Winter» от Али Смита — мудрый, щедрый и благодатный | Али Смит

Зима: мертвое время, полуночный час, угасание света. Зима: время гостей, подарков, рождественских воспоминаний, крутая ясность, начало.Во второй части своего сезонного квартета, который в прошлом году начался с осени года , Смит привносит все эти зимы в удивительно плодотворные и свободные отношения. Она вызывает старые истории и обновляет их, она находит жизнь упорно светит в вечнозеленых. Она смотрит на современный ландшафт насильственной изоляции, лжи, страдания (книга была написана и опубликована так быстро, что трагедии этого лета оказались среди ее темных точек солнцестояния) и создает роман, который в своей самой всеобъемлющей, ассоциативной радости и неограниченное движение, предлагает другие виды зрения.

Это не продолжение « Осень », по крайней мере, не в плане сюжетов и персонажей, но книги громко говорят, пересматривая знаки и символы друг друга. Старший Даниил начал Осень с мечты о возрождении и пальто из свежих листьев; стареющая София начинает Зима с детской головой, составляющей ей компанию. Даниэль коллекционировал юношеские смелые картины Полины Боты; София любит скульптуры Барбары Хепворт, их гладкие камни — примитивны и нестареют.

Одинокая София предпочла бы качественную литературную литературу, в которой медленное движение снега по ландшафту милосердно

Голова ребенка? Да только голова, а не весь ребенок. Встревоженная, одинокая София, бизнес-леди на пенсии, предпочла бы быть в более классическом рассказе, «качественной литературной фантастике, в которой медленное движение снега по ландшафту милосердно» и в котором определенно нет «голов». ». Но голова соблазнительно качается в ее поле зрения, это фигура смерти и жизни, но в основном жизни.Мы находимся в Корнуолле, где местной святой Ньюлине отрубили голову, но она подняла ее и ушла; когда она остановилась, чтобы помолиться, из ее посоха выросло фиговое дерево. Голова в доме Софии безмерно живая: ребенок, старик, зеленый человечек (сопливые ноздри вырастают). Все это щедрость воображения Софии, что усложняет ее роль коммерческого, традиционного антагониста своей сестры Айрис, дикого ребенка, который покинул дом, чтобы стать активистом, и приковал себя к забору в Гринхэм Коммон.

Протест — одна из главных тем романа. Песни CND — это его мелодия так же, как и старые рождественские номера. Он чествует тех, кто мыслил категориями общества, а не себя, кому снились кошмары (ядерной зимы, тихой весны) и принимали их всерьез в каждый живой дневной свет. Ирис в свои 70 лет все еще жесткая, гражданка мира, и она работала в Греции, когда прибывают лодки мигрантов. Она совершает героические поступки, но она не герой романа или его центральное сознание: не существует единого видения. поднят над другими.И нет ответа на ссору между сестрами, которая основана на представлениях о роли человека в мире. «Я ненавижу тебя», — говорят они друг другу, и София кладет голову на грудь Ирис.

Вместе, или, скорее, поочередно, они воспитали сына Артура, который по понятным причинам не уверен в себе и не является королем для Камелота, но затем, как мы читаем в первых строчках книги, «романтика умерла. Рыцарство было мертво ». Не помогает то, что Артур работает на SA4A, изобретенную охранную компанию, которая патрулировала заборы в Autumn и теперь занята отслеживанием нарушений авторских прав.Он пытается быть писателем-натуралистом, серьезно копит идеи для своего блога «Искусство в природе», ищет этимологии слов о погоде и ждет снега (который не защищен авторскими правами), чтобы избавить его от проблем. Но этот раздражительный Арт, который гуляет по YouTube и тратит больше времени на твиты, чем на наблюдение за птицами, не дает природе особых шансов. Природа отвечает гигантским камнем, который летит к Артуру за обеденным столом. Похоже на комки пейзажа на картинах Джулиана Перри, но этот настоящий, с него падает песок, и он находится в помещении.

Где бы мы были без нашей способности видеть за пределами того, что мы должны видеть?

Смит любит приносить дикие изобилии внутрь — будь то кусок утеса, висящий в столовой, или вечнозеленая магнолия, посаженная в горшке как рождественская елка. Во всех своих произведениях она утверждает, что вымыслы разума — это реальные вещи, о которых нужно подталкивать, ухаживать и разговаривать. «Искусство видит вещи», — говорит друг Артура, немного обеспокоенный им. «Это прекрасное описание того, что такое искусство», — говорит Айрис.«Где бы мы были без нашей способности видеть за пределами того, что мы должны видеть?»

Роман — это шаблон посещений. Парящая в воздухе детская каменная голова — это гость в теле Софии, хотя неизвестно, в какой части: это плавающий объект в ее глазу или галлюцинация? Оптик не нашел ничего плохого, но доктор в рассказе Смита «Наблюдатель» не заметил ветвей розы, растущих из сердца рассказчика.

Смита всегда интересовал весь спектр гостей, от приходящей семьи до экстравагантных незнакомцев, обосновавшихся в гостиной.Янтарь в году. Случайный номер появился со светящимися как ангел волосами и стал центром семьи, никто не знал, кто она такая. А вот и молодая женщина по имени Люкс, сидящая за кухонным столом Софии в рождественскую ночь. Она заменяет отсутствующую девушку Артура — он застал ее на автобусной остановке за чтением меню «Куриный коттедж» с поразительной интенсивностью и заплатил, чтобы она приехала на Рождество. Но кто она? Мифический свет, каждый иммигрант и самобытная личность, которая борется с яйцами, успокаивает Софию, как никто другой, находит поэзию даже в ее работе на упаковочной фабрике.

Мгновения прошлого переходят в настоящее, как если бы они тоже были гостями, тревожив хозяев и чувствуя себя как дома. В длинной полночь по роману часы бьют 12 снова и снова, пока София, между сном и бодрствованием, встречает свои предыдущие жизни. Рождественский гимн замысловато переработан, рассказывается диккенсовским голосом в его беглости и подвижном сочувствии, а также в его способности воплощать мифы в реальность. Диккенс — дух романа, как и автор « Сэр Гавейн» и «Зеленый рыцарь , , », который до сих пор посылает в праздничный зал необычайно зеленые фигуры со смешанными благословениями даров и насилия.«И романтика умерла», — читаем мы, но здесь она еще не умерла, пока Смит колдует в лесу. Вулф Orlando всплывает в новом свете: позади Софии молодой дворянин пинает старую мавританскую голову. Зимние чудеса ее времени — это не морозные ярмарки, а утечки химикатов, которые убивают птиц в воздухе, но когда она прислоняется спиной к дубу, все еще остается шанс на мир.

Больше всего Шекспира. Люкс объясняет, что именно из-за пьес она приехала в Англию.Она прочитала Cymbeline и подумала: «Если этот писатель из этого места может превратить этот безумный и горький беспорядок в эту изящную вещь, то в конце концов, баланс возвращается и все потери компенсируются … тогда это то место, где я ‘м собирается». Winter перекликается с современными версиями безумия и беспорядка Cymbeline . Мало что решается в конце, но роман работает через переписки, которые выходят за рамки и согласовывают разные вещи. Прыгать, смеяться, грустить, щедро и по-зимнему — это благодать.

Winter публикует Хэмиш Гамильтон. Чтобы заказать копию за 14,44 фунтов стерлингов (16,99 фунтов стерлингов), перейдите на bookshop.theguardian.com или позвоните по телефону 0330 333 6846. Бесплатная доставка по Великобритании на сумму более 10 фунтов стерлингов, только онлайн-заказы. Минимальная цена телефонных заказов составляет 1,99 фунта стерлингов.

Девендра Банхарт — «Когда дела рушатся» | Проект «Бытие»

Примечание редактора: В 2018 году буддийский проект Sunshine опубликовал отчеты о сексуальном насилии и неправомерных действиях в буддийской общине Шамбалы еще с 1983 года.Пема Чодрон, который был частью сообщества Шамбалы, когда произошли эти инциденты, был назван в этом отчете как отклонивший иск о сексуальном насилии со стороны женщины. Пема Чодрон извинилась вскоре после того, как был опубликован этот отчет, и в 2020 году она объявила о выходе на пенсию с должности учителя Шамбалы в письме к общине Шамбалы. Shambhala Publications, издающая When Things Fall Apart , а также многие другие книги Пемы Чодрон, является 50-летним независимым семейным издателем книг и не связана с какой-либо другой организацией или центром медитации.

Криста Типпетт, ведущая: Мы живем в необычные времена, и это необычное шоу — своего рода «духовный книжный клуб» издания О бытии . Когда вещи рушатся — это крошечный том Пемы Чодрон. Она — один из величайших ныне живущих учителей и писателей тибетской буддийской традиции. Я не буддист, но всюду ношу с собой эту книгу. То же самое и с другими членами нашей команды, включая нашего исполнительного продюсера Лилиану Марию Перси Руиз и нашего арт-директора Эрин Коласакко.Итак, мы решили поискать, кто еще мог бы обратиться к этому сочинению прямо сейчас, и быстро нашли выдающегося музыканта и художника Девендру Банхарт. Он описал свою копию When Things Fall Apart как литературную версию коробки «на случай аварийного разбития стекла». Итак, из пещеры для аварийной записи в моем подвале и из его домашней студии в Восточном Лос-Анджелесе мы читаем друг другу любимые отрывки и размышляем о том, что значит быть живыми и ищем смысл прямо сейчас.

[ музыка: «Семь сапог лиги» Зои Китинг ]

Tippett: Так что, может быть, я прочитаю некоторые из этих частей из When Things Fall Apart .«Разваливание вещей — это своего рода испытание, а также своего рода исцеление. Мы думаем, что дело в том, чтобы пройти тест или преодолеть проблему, но правда в том, что на самом деле ничего не решается. Они собираются вместе и распадаются. Затем они снова собираются вместе и снова распадаются. Это просто так. Исцеление приходит от того, чтобы позволить всему этому произойти: место для горя, для облегчения, для страданий, для радости ».

Девендра Банхарт: Аминь. Это так и сейчас.Это просто идеально. Этот отрывок идеален. Идеально.

Типпет: Мне бы очень хотелось, чтобы вы прочитали эти два абзаца.

Banhart: «Путешествие идет вниз, а не вверх. Как будто гора указывает на центр земли, а не в небо. Вместо того, чтобы преодолевать страдания всех существ, мы движемся к волнениям и сомнениям. Мы прыгаем в нее. Мы влезаем в него. Мы на цыпочках входим в нее… В своем собственном темпе, без скорости и агрессии, мы движемся вниз, вниз и вниз.С нами движутся миллионы других, наши товарищи по пробуждению от страха. Внизу мы обнаруживаем воду … Прямо там, в самой гуще событий, мы обнаруживаем любовь, которая не умрет ».

[ музыка: «Семь сапог лиги» Зои Китинг ]

Типпетт: Я Криста Типпетт, а это О бытии .

Это экспериментально. Но я полагаю, поскольку ты музыкант, ты знаешь об импровизации.

Банхарт: [ смеется, ] О, это забавно.

Типпет: Это импровизационная версия интервью, [ смеется ] как технически, так и содержательно.

Banhart: Мне это нравится, идея импровизационной беседы…

Типпет: Хорошо.

Banhart: Каждый разговор носит импровизационный характер. Это круто.

Типпет: [ смеется ] Но форма здесь тоже другая. Допустим, это новый жанр, потому что — ну, во-первых, мы оба говорим из изоляции и читаем эту книгу, которую мы оба читали, поскольку жизнь снова и снова разваливалась, но совершенно особенным, катастрофическим образом. прямо сейчас.Итак, идея состоит в том, что мы могли бы просто поговорить друг с другом о том, что происходит прямо сейчас, но с помощью — или обсудить мудрость из книги Пемы Чодрон « Когда дела рушатся» . И давайте просто посмотрим, что происходит — как это работает.

Спасибо, что прислали отрывки из книги, которые вы отметили.

Banhart: Я слышал, что у вас есть пять экземпляров этой книги.

Типпет: У меня как минимум три, а их нет — у меня есть два здесь, в моем доме, и я думаю, что у меня есть — тот, который вы прислали, который вы сфотографировали, у меня в офисе .Было также интересно посмотреть, что было размечено в разных копиях, [ смеется ], что, вероятно, было историей того, что происходило в тот момент моей жизни, когда я читал ее в последний раз.

Banhart: У меня было такое же чувство.

Типпет: А ты?

Banhart: У меня есть издание, посвященное 20-летию, потому что, когда я впервые получил эту книгу, это была та книга, которую вы дарите друзьям. Но в моей версии все эти закладки уже есть.

Типпет: Вы помните, когда вы впервые обнаружили эту книгу, или как вы ее обнаружили?

Банхарт: Не знаю.

Типпет: Что ж, интересно, что это ваш ответ, потому что это было похоже на вопрос, который я не мог не задать, но когда я даже задал его себе, я не вспомнил историю происхождения этой книги, попавшей в мою жизнь, потому что я чувствую, что она сопровождала меня с тех пор. И я думаю, что для меня я тоже тот, кто сопротивлялся осознанию того, что все разваливается или что-то — долгое время.И затем, я думаю, когда вы, наконец, снова и снова соглашаетесь с тем, что это действительно так, как в природе реальности, вы видите это. И я думаю, что эта книга — она ​​у меня всегда где-то есть; Иногда он зарыт на моем кофейном столике под кучей других книг, но я ношу его с собой, когда путешествую, на всякий случай, если он мне понадобится. [ смеется ]

Banhart: Что это за книга? Что вы скажете кому-нибудь? Что это, если кто-то говорит: «Что это за книга?» И единственный ответ, который я могу придумать, — это применимая мудрость; утилитарная мудрость.[ смеется ] Это действительно тот инструмент — хорошо, у меня есть телефон? Есть ли у меня экземпляр When Things Fall Apart ? — потому что мне это понадобится в течение дня, потому что это — как вы сказали, принятие того, что все разваливается — это то, чему я сопротивлялся всю свою жизнь, и это то, что происходит каждый день.

Типпет: Верно. [ смеется ]

Banhart: И это не похоже на то, как однажды я понял: «О, однажды я понял, что все разваливается, и мне нужно признать, что все постоянно меняется — один раз, а потом мне никогда не приходилось смирись с этим когда-нибудь снова »- [ смеется ] так не работает.Так что это то, что нужно иметь в своем арсенале.

Типпет: Ну, я действительно хочу пройтись по проходам, которые вы прислали, и поговорить о них. Я вытащил свой экземпляр и подумал, может быть, в самом начале, это самое начало — о страхе. «Близость со страхом» — первая глава. И что может быть еще больше — я даже не хочу использовать слово «релевантный», потому что сейчас оно слишком мягкое. Мы чувствуем этот страх в наших телах. «Отправиться в духовное путешествие — все равно что попасть в очень маленькую лодку и отправиться в океан на поиски неизведанных земель.С искренней практикой приходит вдохновение, но рано или поздно мы также столкнемся со страхом. Насколько нам известно, когда мы подойдем к горизонту, мы упадем с края света. Как и все исследователи, мы стремимся открывать то, что нас ждет, еще не зная, хватит ли у нас смелости противостоять этому ».

Это на следующей странице. Я просто прочту несколько отрывков, которые… «Непостоянство проявляется в настоящем моменте; также сострадание, удивление и мужество. И страх тоже.Фактически, всякий, кто стоит на грани неизвестного, полностью находится в настоящем без ориентира, испытывает беспочвенность. Именно тогда наше понимание становится более глубоким, когда мы обнаруживаем, что настоящий момент — довольно уязвимое место, и что это может быть совершенно нервирующим и в то же время совершенно нежным ». [ смеется ]

Также, я думаю, это переживание неизвестного прямо сейчас, но это представление о сосуществовании нервирующего и нежного, как я всегда думал, так прекрасно.

Banhart: Это похоже на противоположность мира, в котором мы живем, то есть это правда. Это реальность. Мы всегда так себя чувствуем. Это то, что происходит всегда, и вы не слышите об этом изо дня в день. Этого нет в новостях рядом с тем, что происходит, но оно есть. Эта неуверенность, и этот страх, и эта жажда тоже кипят под поверхностью, скажем так, что-то вроде пути самопознания. Но это так приятно, потому что ты не чувствуешь себя таким одиноким.Я тоже так чувствую, читая книгу. Я иду, черт возьми, я не один.

Спасибо, что прочитали это, и я думаю, мне хотелось услышать это еще 400 раз.

Tippett: И, читая его прямо сейчас, это крайность, это крайняя разновидность разваливающихся вещей, разваливающаяся на части, для всех сразу, но в то же время это увеличение того, что происходит во всем мире. время. [ смеется ] Мы это понимаем.

Банхарт: О, совершенно точно.Я думаю, вот что — это действительно может зацепить кого угодно, и вы можете просто классифицировать это как мудрость, потому что мудрость такова — она ​​действительно не принадлежит никому или какой-либо конкретной философии, системе или религии — вам не нужно быть буддист, чтобы войти в это и почувствовать это. Вот почему это может быть просто «мудрость». Полагаю, в нем есть такая легкость, хотя он исходит из явно буддийских мест. Но он кажется очень универсальным. Это полностью то, что происходит прямо сейчас, и то, что происходит сейчас, также происходит в нас все время.

Tippett: Это традиция, являющаяся линзой, через которую человек, полностью живущий в своем теле, полностью погруженный в мир, проживающий свою жизнь, затем может сформулировать основную реальность.

Банхарт: Совершенно верно.

Tippett: Что ж, вы хотите прочитать — вы отметили несколько отрывков в главе 7 «Безнадежность и смерть». [ смеется ]

Банхарт: «Безнадежность и смерть». [ смеется ]

Типпет: Оптимистичный.

Banhart: Начни что-нибудь легкое. Давайте начнем свет и … [ смеется ] Итак, давайте посмотрим. Стр. 37, Глава 7, «Безнадежность и смерть». «Если мы готовы отказаться от надежды на то, что неуверенность и боль могут быть устранены, тогда у нас будет смелость расслабиться, осознавая безосновательность нашей ситуации. Это первый шаг на пути… На тибетском есть интересное слово: ye tang che . Часть ye означает «полностью, полностью», а остальная часть означает «исчерпана».В целом, ye tang che означает «полностью устал». Можно сказать «полностью устал». Он описывает переживание полной безнадежности, полного отказа от надежды. Это важный момент. Это начало начала. Не теряя надежды — что есть место лучше, что есть кому-то лучше — мы никогда не будем расслабляться с тем, где мы есть или кто мы есть ».

Верно? Кто бы мог подумать, безнадежность, вот с чего начать? Но в этом есть смысл.[ смеется ]

Типпет: Ну, это так; это забавно, потому что — я не знаю, у меня не было — кусок безнадежности — конечно, я снова прочитал его сто раз, но вы отметили этот отрывок, и этот язык выскользнул из моей головы. И на самом деле сейчас это было немного опасно. [ смеется ]

Banhart: Я понимаю это, конечно.

Tippett: Даже — ох, это тибетское слово — «полностью, полностью истощено» — что за образ.И я также, когда я это читаю, я думаю о том, что сейчас трудно быть живым и иметь хоть какую-то безопасность и не быть подавленным, думая о стольких людях, для которых беспочвенность буквальна.

Банхарт: Ага. О, вау, да. То есть на 100 процентов. Я думаю, что никогда — я с нетерпением жду — думаю, здесь, на Западном побережье, сейчас 20:00. когда мы все начинаем приветствовать и аплодировать службам быстрого реагирования и людям, работающим в медицинском сообществе, работникам здравоохранения.Итак, в 20:00. кастрюли и сковороды начинают стучать, люди кричат ​​и хлопают в ладоши, а кто-то очень громко играет национальный гимн на своей электрогитаре. Это великолепно. Это действительно дикая вещь. И я вырос в Венесуэле, в Каракасе, Венесуэла. И в последний раз я слышал об этом, когда Чавес пытался сместить президента Карло Андреса Переса, пытаясь сместить президента, что настолько странно, что люди были на его стороне — это целое дело. Но они стучали по горшкам, кричали: «¡Son las diez, son las diez, que salga Carlos Andrés!» Но это было похоже на пропаганду; люди не знали, за что болели.Это была полная манипуляция, чтобы заставить людей просто … безумие толпы. И тогда это доморощенное выражение благодарности и любви, и разница только день и ночь, и я не чувствовал этого с тех пор, как, наверное, мне было 11 лет, последний раз я испытал это в Каракасе. .

Но что удивительно в этом отрывке, так это то, что — когда я снова говорю, так много в этой книге: «О, это кажется действительно реальным; Это кажется действительно правдой, но я не читаю об этом в новостях в течение всего дня, на протяжении моей обычной жизни.«И это похоже на то, как вы думаете, в конце надежды, вот и все. О, мужик, вот и все. Я сдался. Итак, все кончено. Но на самом деле именно тогда это действительно начинается. И я думаю, что это так — по иронии судьбы, так вдохновляет и обнадеживает. Но это действительно когда теряешь надежду.

Типпет: [ смеется ] Я знаю. Это правда.

[ музыка: «Coulis Coulis» от Blue Dot Sessions ]

Типпетт: Я Криста Типпетт, а это О бытии .Сегодня я с музыкантом Девендрой Банхарт. Мы говорим о наших любимых отрывках из Когда вещи рушатся , классического духовного произведения Пемы Чодрон.

Типпет: Знаете, я часто использую слово «надежда», и я всегда использую его, и я всегда говорю, что надежда мускулистая; надежда — это мускул; надежда — это выбор, а надежда — это не оптимизм, то есть принятие желаемого за действительное. Поэтому меня бросает вызов, когда Пема Чодрон использует язык безнадежности. Итак, после того, как вы отправили свои отрывки, я посмотрел дальше в этой главе, и — вы это помните? Думаю, это на следующей странице.Она говорит, что слово по-тибетски для обозначения надежды — «рева». Слово страха — «докпа». И есть слово, которое объединяет надежду и страх. И она говорит: «Надежда и страх — это чувство с двух сторон. Пока есть один, всегда есть другой … В мире надежды и страха нам всегда приходится переключать канал, менять температуру, менять музыку, потому что что-то становится беспокойным, что-то становится беспокойным, что-то начинает больно,… мы продолжаем искать альтернативы.Это место, где она говорит: «Вы даже можете повесить на дверцу холодильника надпись« Оставь надежду »вместо более привычных устремлений вроде« Каждый день во всех отношениях я становлюсь все лучше и лучше »». [ смеется ]

Banhart: Ух, мне это нравится. Я люблю это.

Знаете, у меня есть тату-пистолет, и, кажется, я только что нашел свою следующую татуировку: «Оставь надежду». Я никогда не хотел делать тату на лице, но я подумаю над этим. Просто вау, первое, что я хочу увидеть утром.Это великолепно. Это освобождает, потому что это … ох, мне это нравится. Я люблю это.

Типпет: Правый. Но просто объясните, почему это освобождает, потому что каждый раз, когда я начинаю объяснять это себе здесь, я чувствую, что это не имеет смысла.

Banhart: Что ж, я объясню это, прочитав другой отрывок, собственно, с предыдущей страницы. Итак, это отрывок, и именно поэтому я думаю, он объясняет, почему так приятно слышать «Оставь надежду». «Думать, что мы наконец сможем собрать все это вместе, нереально.Бесполезно искать какую-то прочную безопасность. Чтобы избавиться от наших очень древних и очень застрявших привычных стереотипов ума, мы должны начать менять некоторые из наших самых основных предположений. Верить в твердое, отдельное «я», продолжать искать удовольствия и избегать боли, думать, что кто-то виноват в нашей боли — человек должен полностью устать от этих способов мышления. Нужно отказаться от надежды на то, что такое мышление принесет нам удовлетворение. Страдание начинает растворяться, когда мы можем подвергнуть сомнению веру или надежду, что есть где спрятаться.”

Типпет: Вот и все.

Банхарт: Ага, хватит. [ смеется ] Я правда думаю, что в том, что вы сказали, есть что-то очень крутое, но эта надежда — это мускул.

Типпет: Что ж, мне нравится думать, что это в какой-то мере касается неадекватности слов, так что этой надежды нет — что содержит значение, отличное от этой надежды / страха, этого страха / надежды.

Банхарт: Совершенно верно.Мы должны пояснить, что мы не говорим, что надежда — это плохо, и что мы против надежды. Мы не противники надежды. [ смеется ]

Типпет:

Banhart: Нет, но это скорее реальность стирания этой бредовой надежды, основанной на избегании страданий или просто на том, чтобы все было хорошо, или бегстве от чего-то плохого, в отличие от — этой строчки: «Страдание начинает растворяться, когда мы можем подвергнуть сомнению веру или надежду, что есть где спрятаться »- вот в чем дело.Мы держимся вместе. Мы в этом вместе. Спрятаться негде. Есть миллиард отвлекающих факторов, и большая часть нашей жизни тратится на эти отвлечения; и это очень субъективные вещи, что бы мы ни отвлекали — у меня есть миллиард катриллионов. Но надежда на то, что страдания уйдут, если я не буду смотреть на это, — это неправильная надежда. Это надежда, которую мы не в восторге. [ смеется ]

Типпет: Правый. Ну, она также говорит о той надежде, к которой мы пристрастились.

Банхарт: О, конечно, верно. «Когда-нибудь» и «Если бы только» — те слова, которые являются худшими словами в мире. [ смеется ] «Я сделаю… когда-нибудь». «Когда-нибудь» всегда будет удерживать нас от дела, а затем «Если только» всегда будет удерживать нас от этого. Так что надежда и подобные … и это воображаемое, прогнозируемое будущее, это тоже неправильный вид надежды. Но надежда как мускул настолько прекрасна, что я буду работать над этим, над надеждой. Итак, как насчет этого. Это вроде как наши настоящие, настоящие суперсилы? Человеческие сверхспособности — это терпение. Я буду работать над этой сверхспособностью, называемой терпением.Я буду работать над этой сверхспособностью, называемой добротой. Я собираюсь работать над сверхдержавой, называемой благодарностью — потому что, если у меня есть эти вещи, если я действительно над этим работаю, я могу как бы маневрировать в этом мире с этими сверхспособностями, понимаете?

Типпет: Мне это нравится. Итак, когда я так думаю о надежде — а я думаю, что это верно в отношении всего, что вы только что сказали, другие сверхдержавы — они работают с реальностью. Меня не интересует то, что работает с идеалами, на самом деле или снова с желаниями.Но благодарность, основанная на реальности, и реальность такой, какая она есть, а не такой, какой мы хотим ее видеть, терпение, надежда и любовь — все это тяжело, надежно — вы правы. Они суперсилы.

Банхарт: Точно; как вы сказали, однако, это нежелание. Я надеюсь, что смогу справиться с этим злом, которое определенно здесь, [ смеется, ] терпеливо, с добротой, и найду что-то, за что я буду благодарен. Я не верю — у меня ноль, ноль, ноль веры в то, что сегодня хороший день.Сегодня будет не лучший день.

Типпет: [ смеется ] Верно, верно.

Банхарт: Но сегодня я могу попробовать творить добро. Сегодня я сделаю хорошее дело. Я постараюсь делать добро. Но сегодня не будет хорошего дня. [ смеется ]

Типпет: А если так, то удивит вас и будет приятной вещью, [ смеется ] приятным сюрпризом.

[ музыка: «Waterbourne» группы Blue Dot Sessions ]

Типпет: После небольшого перерыва, больше с Девендрой Банхарт.И, кстати, в нашем Instagram происходит прекрасное событие — «Поэзия без ограничений» и «Друзья», в том числе бывшие гости On Being , читающие и размышляющие над стихами, которые им сейчас сопутствуют, в том числе Оушен Вуонг, Джерико Браун и Мария Попова. Вы можете посмотреть все эти короткие питательные видео на странице On Being в Instagram.

[ музыка: «Waterbourne» группы Blue Dot Sessions ]

Типпетт: Я Криста Типпетт, а это О бытии .Сегодня с изданием своего рода «духовного книжного клуба». Я с Девендрой Банхарт, американкой венесуэльского происхождения, практикующим буддизм и талантливым музыкантом и художником. Мы говорим о , когда вещи рушатся , небольшом произведении невероятной красоты тибетского буддийского учителя Пема Чодрена. Это произведение, как и все произведения духовного гения, говорит из укромных уголков, трещин и глубин определенной традиции, одновременно передавая истину о человечестве в общих чертах.

Я многому научился из психологической остроты буддизма, которая проявляется в этом разговоре с Девендрой о жизни с разваливающимися вещами прямо сейчас.Например, есть практика под названием тонглен , когда на вдохе воспринимается боль мира, а на выдохе посылается то, что вы желаете миру. Или есть понятие maras , что переводится как «демоны» или «препятствия» на пути к осмысленному представлению опытов и представлению нашей собственной способности противостоять им.

Tippett: Итак, вы также отметили некоторые отрывки в другой главе с восхитительным названием «Ненападение и Четыре Мары». Пема Чёдрон, где-то, вот как она резюмировала четыре мары.И она сказала — конечно, я всегда это знала, но никогда не обдумывала это словами — значит, одна мара ищет удовольствия. Один пытается быть тем, кем мы себя представляем. [ смеется ] В-третьих, как мы используем наши эмоции, чтобы оставаться немыми или спать. И четвертым был страх смерти, под которым она имела в виду не только большую смерть, которая является одной из форм смерти, но и все множество маленьких смертей, которые происходят в течение дней, недель и всей жизни.

Хотите прочитать кое-что из того, что вы обвели?

Banhart: «Учения говорят нам, что препятствия возникают на внешнем и внутреннем уровнях.В этом контексте внешний уровень — это ощущение, что что-то или кто-то причинил нам вред, нарушая гармонию и мир, которые, как мы думали, были нашими. Какой-то негодяй все испортил. Это особое чувство препятствия возникает в отношениях и во многих других ситуациях; мы чувствуем разочарование, травмы, замешательство и различные нападения. Люди чувствовали это с незапамятных времен.

«Что касается внутреннего уровня препятствий, возможно, ничто не атакует нас, кроме нашего собственного замешательства.Возможно, нет серьезных препятствий, кроме нашей потребности защитить себя от прикосновений. Может быть, единственный враг — это то, что нам не нравится то, как реальность сейчас , и поэтому хотелось бы, чтобы она исчезла быстро ».

Разговор о том, что тебе не нравится нынешняя реальность. Сейчас же. [ смеется ] Знаете? Это похоже на огромную кувалду «сейчас» — [ смеется ] глобальное «сейчас».

Типпет: И я также должен сказать, что эти отрывки — те самые — они кажутся мне такими правдивыми.Каждый из нас должен с особой интенсивностью работать над тем, кто мы есть и какие мы есть в данный момент. И еще я чувствую, что есть так много людей, которые буквально — где эти препятствия экзистенциальны.

Мне тоже было интересно, была ли ваша мать венесуэлькой; Вы не родились в Венесуэле, но вернулись туда. И это также место, в котором в последние годы было много ужасных апокалиптических реалий. И мне интересно, как вы читаете эти вещи — как вы читаете это в том контексте, который мне кажется резонансным сейчас, с тем, что каждая страна, каждое сообщество испытывает на определенном уровне, серьезности.

Banhart: Что ж, я чувствую, что этот отрывок касается внутреннего и внешнего препятствия, а внешнее препятствие просто неизбежно. Это просто неизбежно. И это только увеличивается, и я думаю, что Венесуэла является хорошим примером того увеличения, которое сейчас все ощущают. Но до этой пандемии была — вспомните об Австралии. Были эти огромные пожары. Австралия была в огне. И это было настоящим, сосредоточенным, внешним препятствием. А Венесуэла — Венесуэла, люди страдают от массового голода, и просто вся страна находится в заложниках, в основном, у военных и диктатора.Это безумие. И это настоящее концентрированное страдание. А затем Тибет, массовые пытки в Тибете, и это действительно концентрированные препятствия, и не похоже, что эти вещи когда-либо исчезнут. И для меня практика буддизма — это как подготовка к пандемии [ смеется, ], только в том смысле, что это похоже на ежедневное «О, свидетельствуйте о страданиях этого мира. Станьте свидетелем страданий, которые причиняют вам ваши эмоции. Сядь с этим. Научись с этим сидеть ».

А еще есть внутренние препятствия, и я думаю, что в этом вся прелесть и полезность.Эта книга полезна по многим причинам. Но одна из них заключается в том, что вы можете обратиться к нему, чтобы научить, как справляться с тем, с чем вы можете справиться. И эти внешние препятствия никогда не перестанут появляться. Но с внутренними вы можете научиться танцевать. И я думаю, это очень полезно. Но теперь это усугубленное страдание, конечно, благодаря этому.

Типпет: И практика тонглен , о которой также пишет Пема Чодрон, особенно в этой главе «Любовь, которая не умрет» — я читал, что это тоже то, что вы практикуете ежедневно.

Банхарт: Да. Тонглен — прием и отправка — Тонглен действительно помогает. Но я не знаю, помогает ли это кому-нибудь, кроме меня. Это довольно эгоистично, [ смеется ] на самом деле. Но как я могу в некотором роде справиться с чтением новостей. Итак, это как заголовок за заголовком ужаса, и как мне с этим бороться?

Итак, вы относитесь к чтению новостей каждый день так: «Хорошо, это способ справиться с таким ужасом в новостях: я свидетельствую об этом, а затем буду практиковать тонглен ».Я вдохну все страдания, гнев, боль, смятение, и я вдохну исцеление, мир, мудрость, любовь и силу. И это помогает мне, и мне кажется, что я что-то делаю, а не просто принимаю весь этот ужас, печаль и печаль. И вы можете практиковать это в течение дня. Не знаю, похоже ли это на вас, но на самом деле каждые 15 минут меня это шокирует; поэтому я нашла в доме по-настоящему тихое место. Но каждые 15 минут я слышу сирену или сирену полицейского; Итак, сирена скорой помощи или полицейская сирена.

Типпет: Вы в Лос-Анджелесе? Вы в округе Лос-Анджелес?

Banhart: Я нахожусь в Лос-Анджелесе, в Восточном Лос-Анджелесе, и я не знаю, есть ли это кто-нибудь — это скорая помощь, которая заберет тело? Это больной человек, которому требуется немедленная неотложная помощь? Или это преступление? Я не совсем уверен, но это согласуется. Это каждые 15 минут. И это началось, когда это началось. И что ты делаешь? Я слышу это и говорю: «Хорошо, я могу практиковать тонглен». Это способ как-то проявить инициативу среди беспомощности окружающих вас страданий и ужасов.

А вот и его глубокая версия для детского сада. И я действительно, в полной мере, мирянин-практикующий 101.

Типпет: Что ж, выполнение 101 тонглен , способ, которым вы его описали, действительно соответствует тому, как я чувствую, что Пема Чодрон описывает его в этой книге. Хотите прочитать что-нибудь из этой главы «Любовь, которая не умрет?»

Банхарт: Совершенно верно. Глава 14, «Любовь, которая не умрет».

«Отец двухлетнего ребенка говорит о том, что включил телевизор и неожиданно увидел взрыв федерального здания в Оклахома-Сити.Он наблюдал, как пожарные выносят обмякшие и окровавленные тела малышей из руин детского сада на первом этаже здания. Он говорит, что в прошлом ему удавалось дистанцироваться от страданий других людей. Но с тех пор, как он стал отцом, все изменилось. Ему кажется, что каждый из этих детей был его ребенком. Он чувствует горе всех родителей как свое собственное горе.

«Это родство со страданиями других, эта неспособность продолжать смотреть на них издалека — это открытие нашей слабости, открытие бодхичитты . Бодхичитта — это санскритское слово, которое означает «благородное или пробужденное сердце». Говорят, что он присутствует во всех существах. Подобно тому, как масло присуще, а молоко и масло присущи кунжутным семенам, это слабое место присуще нам с вами ».

Tippett: Мне нравится это «родство со страданиями других».

Banhart: Мне это тоже нравится. Мне это нравится, а еще это — может быть, сначала вы спросите, что это? Что я говорю о «бодхичитте»? [ смеется ] А потом все, что мы знаем, все, что мы слышим — потом, позже мы видим, это санскритское слово, и оно просто означает благородное или пробужденное сердце.И это то, что есть у всех нас. Вот и все. Это не эксклюзив. [ смеется ] То, что есть у всех нас. Поговорим о надежде; поговорить о чем-то похожем, эй, оказывается, у меня уже есть эта вещь. Это благородное или пробужденное сердце здесь.

[ музыка: «Bedroll» группы Blue Dot Sessions ]

Типпетт: Я Криста Типпетт, а это О бытии . Сегодня я с музыкантом Девендрой Банхарт. Мы говорим о наших любимых отрывках из Когда вещи рушатся , классического духовного произведения Пемы Чодрон.

Типпет: И то, о чем она продолжает говорить в этой главе, заключается в том, что… итак, как вы говорите, это есть у всех нас; у нас есть эта способность, эта мягкость, эта способность знать, присутствовать, быть в родстве со страданиями других. И все же, как мы все рефлекторно понимаем, это кажется слишком большим, как вы сказали. Читаю газету — попробую тонглен, [ смеется, ], потому что я не могу их прочитать. Я больше не могу это читать.

Но, по ее словам, мы думаем, что, защищая себя от страданий — что, я думаю, именно то, что я делаю, когда просто выключаю новости, — это, по ее словам, «Мы думаем, что, защищая себя от страданий, , мы добры к себе.По правде говоря, мы становимся только более напуганными, ожесточенными и отчужденными. Мы ощущаем себя отдельными от целого. Эта обособленность становится для нас тюрьмой, тюрьмой, которая ограничивает нас нашими личными надеждами и страхами, заботой только о самых близких нам людях. Как ни странно, если мы в первую очередь пытаемся оградить себя от дискомфорта, мы страдаем ». [ смеется ]

Итак, когда вы практикуете тонглен , читаете газету или что-то еще — она ​​говорит об этом как о практике, которую вы можете выполнять, пока вы есть, — что это может быть обычным делом.Это также может быть — где-нибудь, — говорит она — расчесывание волос, слушание дождя, создание музыки [ смеется, ], в чем у вас есть некоторый опыт. Так это просто настроение, с которым вы к чему-то подходите? Или так все начинается?

Банхарт: Вид; это определенно способ снять с себя бремя, потому что заботиться о ком-то еще — облегчение. На самом деле, приятно осознавать это — тоже выбраться из головы. Итак, как я уже сказал, я не знаю, помогает ли этому человеку то, что я посылаю эту волну любви, силы, мудрости, исцеления — я не знаю, помогает ли это ему.Но мне это помогает. И это 101 место, потому что — вы знаете эту классическую историю о том, когда самолет — там нет кислорода, вы не надеваете сначала маску на ребенка; вы надеваете его на себя, а затем можете надеть на ребенка. И это похоже на то, что вы должны работать над собой, чтобы иметь возможность помогать другим. И тонглен — действительно, действительно замечательный способ иметь своего рода последовательную практику выхода из себя, сострадания к другим и вспоминания о том, что на этой планете есть другие люди, потому что нет недостатка в возможности [ Смеется, ], чтобы поработать над этим, и особенно не сейчас — особенно сейчас, недостатка нет.У нас нет недостатка.

Вот почему существует эта кувалда настоящего: эй, это постоянная вещь, которая происходит, и она не исчезает просто потому, что мы этого хотим. Мы действительно вынуждены опираться на острые углы больше, чем когда-либо. Мы стоим на острие. Сидим на нем. [ смеется ] И действительно крутая вещь в стиле мудрости Пемы Чодрон — это … это примерно, будь любопытным. Подходите к этому страху, подойдите к этому страху и подойдите к этому разбитому сердцу с любопытством — например, о, это интересно.Я здесь заинтересованный турист, проверяю, фотографирую. Я вообще-то не живу в этом месте.

Типпет: Потому что это происходит, хотите вы этого или нет, нравится вам это или нет. Это происходит.

Банхарт: Совершенно верно. И могу ли я подойти к этому с любопытством — эй, это происходит — или, блин, это происходит. Это такое отношение, и у меня просто немного более любопытное чувство по этому поводу. И тогда я могу позволить волне уйти, потому что ничего себе, я не думаю, что когда-либо лично чувствовал и не испытывал — мои друзья и семья чувствуют себя такими полностью отвлеченными и сосредоточенными одновременно, и такими полностью истощенными и странно возбужденными. в то же время, и он был полностью охвачен неуверенностью и страхом, чем сейчас.И это приливная волна. Итак, я получаю звонок или текст, и они переживают приливную волну: что будет? Что будет? И в этот момент, может быть, я буду испытывать это чувство: «Эй, все в порядке». Я чувствую себя довольно спокойно. Я могу согласиться с тем, что я никогда не знаю, что на самом деле произойдет. Так что я могу поговорить с ними через приливную волну. А потом мне нужно будет кому-нибудь позвонить, потому что я переживаю приливную волну. Но, несмотря на все это, если я могу вспомнить холодную мудрость и любопытство Пемы, типа: «О, хорошо, я в волне; это интересно; ах, хорошо…

Tippett: И еще что мне нравится в этом — и я думаю, это верно в отношении духовных дисциплин, духовных практик и добродетелей — что вы сказали — сверхспособностей благодарности, терпения и надежды? — что в любой момент нести что-то из этого — слишком много, чтобы кого-то просить, может быть, в любой конкретный год.Но ведь мы их вместе несем, правда? И один телефонный звонок, вы можете присутствовать при этом, и затем кто-то может предложить вам этот подарок, ни одна из этой духовной мудрости или духовной стойкости не следует американским правилам самосовершенствования. [ смеется ] Некоторые способы, которыми мы только что научились в культурном отношении, мешают понять, о чем идет речь. Дело не в героизме, не в героизме. Дело не в том, чтобы быть святыми.

Banhart: И вы знаете, что американцы определенно не только американцы.[ смеется ] Я бы сказал, что это глобальная вещь, эта глобальная — я не знаю, в какой стране учат детей, что они могут найти силу в уязвимости; это нормально не знать; плакать — нормально — эти штуки просто, эй, я не знаю, где им это говорят. Вы должны — вот почему эта книга так удивительно полезна, потому что она полностью применима на очень универсальной платформе.

Tippett: Я подумал, когда вы минуту назад говорили о … я отметил пару отрывков, которые я отметил в самом начале книги, в главе «Когда вещи разваливаются», которые я подумал, что мог бы прочитать .А потом я действительно хотел попросить вас что-нибудь прочитать. Ну, я просто хочу сказать, прежде чем я это сделаю, я слушал много вашей музыки, просто постоянно включал ее в фоновом режиме …

Banhart: О, все достаточно сложно. Вам не обязательно возлагать это бремя на себя.

Типпет: [ смеется ] Нет, это было так замечательно. Но вы знаете вашу песню «The Body Breaks», которая — я чувствую, что это такая странная вещь, от которой мы не должны просыпаться, но что мы делаем, это то, что мы живем в телах и что они хрупкие. и — это просто правда среди нас.И эта песня — и она такая красивая, такая прекрасная вещь, которая доставляет нам такое удовольствие, и — я не знаю, мне кажется, что эта песня вызывает все это прямо сейчас так, как это, вероятно, не было бы. Если бы мы не были в разгаре пандемии, я бы все по-другому.

Banhart: Что ж, спасибо за это. Спасибо.

Tippett: Так что, может быть, я прочитаю некоторые из этих частей из «Когда вещи рушатся» просто потому, что я просто хочу прочитать их и посмотреть, поразили ли они меня, когда я готовился.«Разваливание вещей — это своего рода испытание, а также своего рода исцеление. Мы думаем, что дело в том, чтобы пройти тест или преодолеть проблему, но правда в том, что на самом деле ничего не решается. Они собираются вместе и распадаются. Затем они снова собираются вместе и снова распадаются. Это просто так. Исцеление приходит от того, чтобы позволить всему этому произойти: место для горя, для облегчения, для страданий, для радости ».

Чуть позже она говорит: «Единственный раз, когда мы узнаем, что на самом деле происходит … единственный раз, когда мы знаем, что происходит на самом деле , — это когда коврик выдернут, и мы не можем найти, где бы земельные участки.Мы используем эти ситуации либо для того, чтобы проснуться, либо чтобы уснуть. Прямо сейчас — в самый момент безосновательности — это семя заботы о тех, кто нуждается в нашей заботе, и открытия нашей добродетели ».

Банхарт: Аминь. [ смеется ] Этот отрывок идеален. Идеально.

И есть что-то действительно, очень обнадеживающее в том, что когда вы вначале читаете: «Вещи сходятся, и они разваливаются», появляется печаль: «Нет, я не хочу, чтобы все развалилось.Я хочу сохранить эту хорошую вещь ». Но затем посмотрите на это наоборот, и похоже, что на этот раз пройдет. Это тоже развалится; то, что мы переживаем, эта пандемия, она развалится.

Типпет: [ смеется ] Распад тоже развалится.

Banhart: Так хорошо. Мы можем принять это, мы можем праздновать это, потому что это факт. Все разваливается. [ смеется ]

Типпет: Это, в моей версии, последние два абзаца главы «Любовь, которая не умрет».

Типпет: Не могли бы вы — я просто хотел бы услышать, как вы прочитали эти два абзаца.

Банхарт: Конечно. «Духовное пробуждение часто описывается как путешествие на вершину горы. Мы оставляем наши привязанности и мирское существование позади и медленно продвигаемся к вершине. На пике мы преодолели всю боль. Единственная проблема с этой метафорой заключается в том, что мы оставляем позади всех остальных — нашего пьяного брата, нашу сестру-шизофренику, наших замученных животных и друзей.Их страдания продолжаются, несмотря на то, что мы бежали сами.

«В процессе открытия бодхичитты путешествие идет вниз, а не вверх. Как будто гора указывает на центр земли, а не в небо. Вместо того, чтобы преодолевать страдания всех существ, мы движемся к волнениям и сомнениям. Мы прыгаем в нее. Мы влезаем в него. Мы на цыпочках входим в него. Мы движемся к этому, как можем. Мы исследуем реальность и непредсказуемость незащищенности и боли и стараемся не оттолкнуть ее.Если на это уйдут годы, если на это уйдут жизни, мы оставим все как есть. В своем собственном темпе, без скорости и агрессии, мы движемся вниз, вниз и вниз. С нами движутся миллионы других, наши товарищи по пробуждению от страха. Внизу мы обнаруживаем воду, целительную воду бодхичитты. Прямо там, в самой гуще событий, мы обнаруживаем любовь, которая не умрет ».

[ музыка: «The Body Breaks» Девендры Банхарт ]

Типпет: Девендра Банхарт — певица, автор песен и художник-оформитель.Он выпустил десять альбомов, включая Rejoicing in the Hands и последний альбом Ma .

Особая благодарность на этой неделе Никко Одисеос и Кателин Росс из Shambhala Publications за их щедрость и разрешение на отрывок из книги Пемы Чодрон « Когда дела рушатся» .

[ музыка: «Abre Las Manos» Девендры Банхарт ]

Проект «Бытие» — Крис Хигл, Лили Перси, Лорен Дёрдал, Эрин Коласакко, Кристин Лин, Эдди Гонсалес, Лилиан Во, Лукас Джонсон, Сюзетт Берли, Зак Роуз, Серри Грасли, Коллин Шек, Кристиан Уортелл, Джули Сипл, Гретхен Хоннольд , и Джалех Ахаван.

Проект On Being находится на земле Дакоты. Наша прекрасная музыкальная тема создана и написана Зои Китинг. И последний голос, который вы слышите поет в конце нашего шоу, — это Кэмерон Кингхорн.

On Being — это независимая постановка проекта On Being. PRX распространяется среди общественных радиостанций. Я создал это шоу в американских СМИ.

Среди наших партнеров по финансированию:

Институт Фетцера, помогающий заложить духовную основу для любящего мира.Найдите их на сайте fetzer.org.

Фонд Каллиопеи. Посвящается воссоединению экологии, культуры и духовности. Поддержка организаций и инициатив, которые поддерживают священные отношения с жизнью на Земле. Узнайте больше на kalliopeia.org.

Humanity United, продвигая человеческое достоинство дома и во всем мире. Узнайте больше на сайте humanityunited.org, входящем в группу Omidyar.

Фонд семьи Джордж, в поддержку проекта «Гражданские разговоры».

The Osprey Foundation — катализатор силы, здоровья и полноценной жизни.

And the Lilly Endowment, частный семейный фонд из Индианаполиса, занимающийся интересами своих основателей в области религии, развития общества и образования.

.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *