Мова найважливіший засіб спілкування: Attention Required! | Cloudflare

Содержание

Мова як найважливіший засіб спілкування – Освіта.UA

Чи знаємо ми рідну мову? «Звичайно, всі скажуть. Адже з дитинства нею спілкуємося. От чужа, незнайома мова — інша справа.» Але виявляється, що уся граматика тільки складова частина мови. Та й не тільки в ній суть. Головне в тому, що мова найважливіший засіб спілкування

Чи вміємо ми спілкуватись? Упевнена, що всі скажуть:»Так, звичайно.» Але в якій формі проходить це спілкування? Найчастіше це просто розмова, обмін інформацією. У той же час, усім відомо, що поняття спілкування набагато ширше, ніж наше звичайне:»Привіт!» — «Бувай».

Якщо заглянути в минуле, то нам, що вважають себе сучасними людьми , стане просто соромно. Адже люди вже починаючи з XVI-XVII століть спілкувалися на такому високому рівні, що нам і не снилося. Зараз ми виправдуємося перед самими собою, мовляв «скажене століття, нам і присісти ніколи не те що поговорити». І, утішаючи себе цією думкою, продовжуємо спілкуватися на тому ж низькому рівні.

Припускаючи, що «умію спілкуватися» означає «умію правильно спілкуватися», а тільки так і треба розуміти поставлене питання, то відповідь на нього можна вважати, як недостатньо скромну. Хоча мова і відіграє величезну роль у спілкуванні людей, але всі прекрасно знають, що людям, наприклад, які люблять, не потрібні слова, щоб виражати свої почуття, думки. Їм цілком достатньо бачити один одного. Цей факт має своє підтвердження в романі Л.Толстого «Анна Кореніна» у сцені пояснення Кіті і Левіна, коли вони, не вимовляючи ні слова, пишуть крейдою на зеленому сукні столика для карткових ігор лише початкові букви слів, що складають дуже складні за змістом і синтаксисом речення.

Також, величезне значення в спілкуванні між людьми має міміка співрозмовників. Чи не доводилося Вам самим спілкуватися з ким-небудь за допомогою поглядів, жестів? Звичайно, доводилося! Але якщо Ви розуміли один одного, виходить, це розуміння було результатом дуже складної роботи.

Крім того, потрібно не тільки говорити зі співрозмовником (жестикулювати, вимовляти слова, писати початкові букви слів), але і розуміти його жести, погляди. Якщо у Вас і це вийшло, то Вам залишилася зовсім мало: щоб співрозмовник розумів Вас. Здавалося б, якщо відповідає значить розуміє. При всій простоті це не завжди так. Коли вчені намагаються пояснити якесь явище чи факт, вони розкладають його на складові частини, а потім докладно описують кожну з них. Виходить досить докладний опис, розкладений «по поличках». Так і ми спробуємо розкласти спілкування на частини і, розібравши, описати їх.

Отже, процес спілкування, комунікації. По-перше, він складається безпосередньо із самого акту спілкування, комунікації, у якому беруть участь самі комуніканти, що спілкуються. Причому в нормальному випадку їх має бути не менше двох. По-друге, комуніканти повинні виконувати дію, яку ми і називаємо спілкуванням, тобто робити щось (говорити, жестикулювати, дозволяти «читати» по обличчю, що свідчить, наприклад, про емоції, які переживаються у зв’язку з тим, що повідомляється). По-третє, повідомлення характеризується якимось змістом, якоюсь формою і смислом. Це не одне і те саме.

Припустимо, що хтось (скажімо, молода людина) підносить комусь (знайомій дівчині) букет жовтих тюльпанів. І робить він це незвичайно: без посмішки, з відчуженим виразом обличчя. За формою (промовляючи: «Візьми, будь-ласка, квіти від мене») все тут стилістично, граматично і по етикету коректно. «Передача чи вручення квітів» цілком може бути в загальному оцінена позитивно. Але зміст особливий: «юнак розлучається з дівчиною». Згадайте, що обличчя його було серйозним, а тюльпани були жовті (здавна жовтий колір символ розлуки) . Зрозуміло, справжній с м и с л реального комунікативного акта такого роду може бути й інший, якщо юнак зумів дістати тільки жовті тюльпани взагалі не знав, що жовтий колір це символ.

Непривітний вираз обличчя може бути зумовлений обставинами, що не мають ніякого відношення до побачення. Важливо було тільки навести приклад можливого в цій ситуації смислу, показати, чим смисл може відрізнятися і від змісту, і від форми конкретного комунікативного акту.

     

Необхідно, далі визначити в кожному конкретному комунікативному акті канал зв’язку. При розмові по телефоні таким каналом є органи мови і слуху; у такому випадку говорять про аудіо-вербальний (слухословесний) канал, простіше про слуховий канал. Форма і зміст листа сприймаються по зоровому (візуально-вербальному) каналі. Рукостискання спосіб передачі дружнього вітання по кінесикотактильному каналі. Якщо ж ми по костюму довідаємося, що наш співрозмовник, припустимо, узбек, то повідомлення про його національну приналежність прийшло до нас по візуальному (зоровому) каналі , але не по візуальновербальному, оскільки словесно (вербально) нам ніхто нічого не повідомляв.

Як важливий компонент комунікативного акту виступають мотиви учасників спілкування, тобто їх мета і наміри. Допустимо викладач, хоче в лекції повідомити щось студентам, щоб вони це засвоїли. Буває, що хтось зі студентів не хоче в цей же час засвоювати це. Тоді говорять про «ножиці в інтенціях» (намірах). Спілкування в таких випадках або утрудняється, або приводить до нульового результату.

Нарешті, усім добре відомо, що людина під час акту комунікації може говорити одне, а думати про зовсім інше, тобто бреше чи просто замовчує з якихось (не обов’язково поганих) причин.

У цілому ряді випадків (а за допомогою наукових методів) завждиможна знайти дисоціацію (тобто неузгодженість) форми і змісту повідомлення. Криміналісти, наприклад, добре знають, як важливо спостерігати під час дачі свідчень за виразом обличчя і зовнішнім виглядом допитуваного. Та й ми з вами, не будучи фахівцями, часто говоримо начебто: «по очах бачу, що неправда», «говорить про веселе, а сам ходить, місця собі не знаходить, щось його тривожить. Запитаєш «все в порядку», а на ділі…»

Отже, якщо ми хочемо, щоб нас зрозуміли правильно, треба, щоб і форма, і зміст, гармонійно зливалися один з одним, не вносячи елементів дисоціації. І канали зв’язку при цьому повинні бути вільні від «шуму» (так фахівці називають будь-які, не тільки звукові, перешкоди). Розмовляючи, не слід відвертатися, займатися сторонніми справами (наприклад, перегортати книгу), не можна, одним словом, «засмічувати» канал зв’язку. Звичайно, що слід говорити досить голосно, але не оглушати, підримувати оптимальну дистанцію спілкування (тут навіть є спеціальні цікаві дослідження). Поганий почерк не такий вже й малий недолік, якщо подумати, що він може перешкодить адресату легко і правильно зрозуміти написаний лист. А Ви самі хіба не відчували роздратування, розбираючи чиїсь закарлючки?

Якби ми хотіли класифікувати комунікантів, то розрізняли б їх по таких істотним (з погляду ефективності актів спілкування) ознакам, як: вікові, статеві, професійні, загальнокультурні, освітні. Важлива при цьому ознака, яку можна назвати «рівнем сформованості культури спілкування».

Якщо розглянути самі комунікативні акти по їх видах і типах, то в залежності від різних критеріїв класифікації ми одержали б і різні види:

  • За змістом: виробничі, практично-побутові, міжособистісно-сімейні, науково-теоретичні;
  • За формою контактування: прямі, опосередковані.
  • Скажімо, переписування є опосередкованою формою контактування, а особиста бесіда прямою формою контактування;
  • За типом зв’язку: двонаправлені й односпрямовані. Наприклад, читання книги, чи перегляд кінофільму, або виконання ролі глядача на спектаклі односпрямований комунікативний акт. Але якщо Ви аплодуєте акторам, чи пишете автору п’єси, чи книги, кінорежисеру лист, чи нагороджуєте співаків оплесками зв’язки стають двонаправленими, взаємними;
  • За ступенем взаємовідповідності комунікантів: висока, задовільна, незначна, незадовільна, негативна. При незадовільному ступені взаємовідповідності (у таких випадках і про комунікабельну несумісність і навіть про повну психологічну несумісність) доречно констатувати: «говорять різними мовами». Хоча мають при цьому на увазі зовсім не різні національні мови, а, наприклад, несумісні інтереси, манеру розмовляти і спілкуватися в цілому;
  • За результатами: від негативного («зовсім перекручено мене зрозумів, зіпсував мою думку») через нульовий («ніяк не можемо зрозуміти один одного») до позитивного («він мене розуміє, а я його»). Шкала негативного і позитивного результатів розтягнута достатньо: ми можемо зрозуміти кось так, що він буде в захваті, а можемо викликати просто кивок схвалення. Нерозуміння може межувати і з перекрученим розумінням. Саме тому і необхідно прагнути до максимального успіху в спілкуванні.

Є люди, що не дуже говіркі. Вони можуть слухати Вас уважно, але водночас Ви цього не бачите. Вам здається, що Вас просто не хочуть слухати, а насправді у Вашого співрозмовника така звичка і для нього це норма спілкування. Часто так поводяться люди, що мають або високе ставище в суспільстві, або високий ріст. Часто при розмові з такими людьми ми почуваємо себе незатишно, бентежимось, а іноді і зупиняємося, тому що нам здається, що нас не зовсім уважно слухають чи просто ігнорують. Цьому часто сприяє наша власна установка перед розмовою. Якщо нам хтось щось сказав до розмови те, що не робить співрозмовнику честі, то в нас з’являється відчуження, і при тому не завжди правомірне.

Установка дуже неприємна річ. Вона може перешкодити початку розмови чи привести до конфлікту в процесі спілкування.

Різні установки грають надзвичайно важливу роль у теоретичній і практичній діяльності людини і яскраво виступають у процесах спілкування. Щоб не потрапити в неприємність самому і не поставити таке ж становище співрозмовника, треба знати, що таке установка, як вона розвивається в умовах спілкування, як її можна змінити і як нею варто керувати. Проробіть думкою (можна і на практиці!) такий експеримент. Ви з приятелем знаходитесь в кінозалі. Згасло світло, почалася демонстрація фільму.

Усі (і Ви зі своїм приятелем теж) уважно стежите за подіями на екрані. Зненацька Ви запитуєте його (пошепки, звичайно, але так, щоб Вам було чути):» Згадай, будь ласка, як називається яйцекладний ссавець. Качконіс, чи що?» Якщо фільм тематично ніяк не зв’язаний у даний момент із Вашим качконосом і зоологією взагалі, можете не сумніватися, що Ваше питання не буде навіть почутим. Вас обов’язково перепитають.

Але адже якщо Ви запитаєте що небуть доречне, що стосується сюжету фільму, характеристики актора і т.п., вам дадуть відповідь. Навіть якщо Ви задасте своє питання тихіше ніж перше. Чому? Тому, що «доречне», «зрозуміле» те, що відноситься до найбільш ймовірного в даній ситуації, про що прийнято в даній ситуації говорити, що входить у «установку на сприйняття даного фільму». Все інше виявляється поза увагою, а тому і не розуміється, і не сприймається.

В умовах повсякденного спілкування нерідко хто-небуть раптом (саме «раптом», тобто зненацька) починає розповідати випадок зі свого життя, чи скажімо, анекдот, у той час, як ні того ні іншого від нього не чекають. Деякі люди починають розмову, як би продовжуючи розвивати свої власні думки, якими вони були поглинуті самі, а ніхто з присутніх про них не мав ніякого поняття.

Найпоширенішим видом спілкування є розмова. Під час розмови ми використовуємо мову, рідну чи іноземну, у будь-якому випадку вона необхідна.

Мова — безцінний дарунок, яким наділена людина. » Якщо мовою не розповіси, на пальцях — не поясниш”кажуть у народі. За допомогою слів можна розповісти про все. «Характер нашої мови полягає в надзвичайній легкості, з якою все виражається в ній: відверті думки, внутрішні ліричні відчування, елемент обурення, витівка, що іскриться і потрясає пристрасть», писав А.П.Герцене.

Мова — знаряддя людини. Вона необхідна, щоб люди могли повноцінно спілкуватись. В повсякденному спілкуванні нам найчастіше не вистачає саме cлова, і ми «корчимся у безслів’ї «, намагаючись знайти його, це єдино потрібне, правильне, точне.

Спілкування за допомогою мови забезпечує успіх спільної діяльності. Коли ми хочемо виразити своє відношення до плутанини, що навколо панує, ми говоримо: «Вавілонське стовпотворіння!» Джерела цих крилатих слів у біблійній легенді про спорудження в древньому Вавилоні вежі, що закінчилося невдачею, тому що Бог розгнівався, змішав мови людей і вони перестали розуміти один одного. «Говоримо з тобою на різних мовах, не можемо знайти спільного», з гіркотою констатуємо ми, коли немає взаєморозуміння і відносини не складаються. Спілкування за допомогою слова (мовне спілкування) закріплює і зберігає досвід людства, передаючи його від покоління до покоління, тому що мова — це знаряддя культури.

У більш ніж 3,5 тисячах мов світу багатогранно відбиваються всі досягнення науки, техніки, мистецтва. Інтерес до рідної мови, прагнення до ідеального володіння його письмовою й усною формами завжди характеризують культурну людини. Немає такої сфери спілкування, де б не було потрібно гарно володіти мовою й уміти користатися цим безцінним дарунком, який нам заповіли предки.

Використана література

1. «Основы этических знаний» под ред. профессора М.Н. Росенко. Изд. «Лань», 1998г.

2. Анисимов С. Ф. Мораль и поведение М. Мысль 1985г.


22.10.2010

Мова як найважливіший засіб спілкування – Освіта.UA

Чи знаємо ми рідну мову? «Звичайно, всі скажуть. Адже з дитинства нею спілкуємося. От чужа, незнайома мова — інша справа.» Але виявляється, що уся граматика тільки складова частина мови. Та й не тільки в ній суть. Головне в тому, що мова найважливіший засіб спілкування

Чи вміємо ми спілкуватись? Упевнена, що всі скажуть:»Так, звичайно.» Але в якій формі проходить це спілкування? Найчастіше це просто розмова, обмін інформацією. У той же час, усім відомо, що поняття спілкування набагато ширше, ніж наше звичайне:»Привіт!» — «Бувай».

Якщо заглянути в минуле, то нам, що вважають себе сучасними людьми , стане просто соромно. Адже люди вже починаючи з XVI-XVII століть спілкувалися на такому високому рівні, що нам і не снилося. Зараз ми виправдуємося перед самими собою, мовляв «скажене століття, нам і присісти ніколи не те що поговорити». І, утішаючи себе цією думкою, продовжуємо спілкуватися на тому ж низькому рівні.

Припускаючи, що «умію спілкуватися» означає «умію правильно спілкуватися», а тільки так і треба розуміти поставлене питання, то відповідь на нього можна вважати, як недостатньо скромну. Хоча мова і відіграє величезну роль у спілкуванні людей, але всі прекрасно знають, що людям, наприклад, які люблять, не потрібні слова, щоб виражати свої почуття, думки. Їм цілком достатньо бачити один одного. Цей факт має своє підтвердження в романі Л.Толстого «Анна Кореніна» у сцені пояснення Кіті і Левіна, коли вони, не вимовляючи ні слова, пишуть крейдою на зеленому сукні столика для карткових ігор лише початкові букви слів, що складають дуже складні за змістом і синтаксисом речення.

Також, величезне значення в спілкуванні між людьми має міміка співрозмовників. Чи не доводилося Вам самим спілкуватися з ким-небудь за допомогою поглядів, жестів? Звичайно, доводилося! Але якщо Ви розуміли один одного, виходить, це розуміння було результатом дуже складної роботи.

Крім того, потрібно не тільки говорити зі співрозмовником (жестикулювати, вимовляти слова, писати початкові букви слів), але і розуміти його жести, погляди. Якщо у Вас і це вийшло, то Вам залишилася зовсім мало: щоб співрозмовник розумів Вас. Здавалося б, якщо відповідає значить розуміє. При всій простоті це не завжди так. Коли вчені намагаються пояснити якесь явище чи факт, вони розкладають його на складові частини, а потім докладно описують кожну з них. Виходить досить докладний опис, розкладений «по поличках». Так і ми спробуємо розкласти спілкування на частини і, розібравши, описати їх.

Отже, процес спілкування, комунікації. По-перше, він складається безпосередньо із самого акту спілкування, комунікації, у якому беруть участь самі комуніканти, що спілкуються. Причому в нормальному випадку їх має бути не менше двох. По-друге, комуніканти повинні виконувати дію, яку ми і називаємо спілкуванням, тобто робити щось (говорити, жестикулювати, дозволяти «читати» по обличчю, що свідчить, наприклад, про емоції, які переживаються у зв’язку з тим, що повідомляється). По-третє, повідомлення характеризується якимось змістом, якоюсь формою і смислом. Це не одне і те саме.

Припустимо, що хтось (скажімо, молода людина) підносить комусь (знайомій дівчині) букет жовтих тюльпанів. І робить він це незвичайно: без посмішки, з відчуженим виразом обличчя. За формою (промовляючи: «Візьми, будь-ласка, квіти від мене») все тут стилістично, граматично і по етикету коректно. «Передача чи вручення квітів» цілком може бути в загальному оцінена позитивно. Але зміст особливий: «юнак розлучається з дівчиною». Згадайте, що обличчя його було серйозним, а тюльпани були жовті (здавна жовтий колір символ розлуки) . Зрозуміло, справжній с м и с л реального комунікативного акта такого роду може бути й інший, якщо юнак зумів дістати тільки жовті тюльпани взагалі не знав, що жовтий колір це символ.

Непривітний вираз обличчя може бути зумовлений обставинами, що не мають ніякого відношення до побачення. Важливо було тільки навести приклад можливого в цій ситуації смислу, показати, чим смисл може відрізнятися і від змісту, і від форми конкретного комунікативного акту.

     

Необхідно, далі визначити в кожному конкретному комунікативному акті канал зв’язку. При розмові по телефоні таким каналом є органи мови і слуху; у такому випадку говорять про аудіо-вербальний (слухословесний) канал, простіше про слуховий канал. Форма і зміст листа сприймаються по зоровому (візуально-вербальному) каналі. Рукостискання спосіб передачі дружнього вітання по кінесикотактильному каналі. Якщо ж ми по костюму довідаємося, що наш співрозмовник, припустимо, узбек, то повідомлення про його національну приналежність прийшло до нас по візуальному (зоровому) каналі , але не по візуальновербальному, оскільки словесно (вербально) нам ніхто нічого не повідомляв.

Як важливий компонент комунікативного акту виступають мотиви учасників спілкування, тобто їх мета і наміри. Допустимо викладач, хоче в лекції повідомити щось студентам, щоб вони це засвоїли. Буває, що хтось зі студентів не хоче в цей же час засвоювати це. Тоді говорять про «ножиці в інтенціях» (намірах). Спілкування в таких випадках або утрудняється, або приводить до нульового результату.

Нарешті, усім добре відомо, що людина під час акту комунікації може говорити одне, а думати про зовсім інше, тобто бреше чи просто замовчує з якихось (не обов’язково поганих) причин.

У цілому ряді випадків (а за допомогою наукових методів) завждиможна знайти дисоціацію (тобто неузгодженість) форми і змісту повідомлення. Криміналісти, наприклад, добре знають, як важливо спостерігати під час дачі свідчень за виразом обличчя і зовнішнім виглядом допитуваного. Та й ми з вами, не будучи фахівцями, часто говоримо начебто: «по очах бачу, що неправда», «говорить про веселе, а сам ходить, місця собі не знаходить, щось його тривожить. Запитаєш «все в порядку», а на ділі…»

Отже, якщо ми хочемо, щоб нас зрозуміли правильно, треба, щоб і форма, і зміст, гармонійно зливалися один з одним, не вносячи елементів дисоціації. І канали зв’язку при цьому повинні бути вільні від «шуму» (так фахівці називають будь-які, не тільки звукові, перешкоди). Розмовляючи, не слід відвертатися, займатися сторонніми справами (наприклад, перегортати книгу), не можна, одним словом, «засмічувати» канал зв’язку. Звичайно, що слід говорити досить голосно, але не оглушати, підримувати оптимальну дистанцію спілкування (тут навіть є спеціальні цікаві дослідження). Поганий почерк не такий вже й малий недолік, якщо подумати, що він може перешкодить адресату легко і правильно зрозуміти написаний лист. А Ви самі хіба не відчували роздратування, розбираючи чиїсь закарлючки?

Якби ми хотіли класифікувати комунікантів, то розрізняли б їх по таких істотним (з погляду ефективності актів спілкування) ознакам, як: вікові, статеві, професійні, загальнокультурні, освітні. Важлива при цьому ознака, яку можна назвати «рівнем сформованості культури спілкування».

Якщо розглянути самі комунікативні акти по їх видах і типах, то в залежності від різних критеріїв класифікації ми одержали б і різні види:

  • За змістом: виробничі, практично-побутові, міжособистісно-сімейні, науково-теоретичні;
  • За формою контактування: прямі, опосередковані.
  • Скажімо, переписування є опосередкованою формою контактування, а особиста бесіда прямою формою контактування;
  • За типом зв’язку: двонаправлені й односпрямовані. Наприклад, читання книги, чи перегляд кінофільму, або виконання ролі глядача на спектаклі односпрямований комунікативний акт. Але якщо Ви аплодуєте акторам, чи пишете автору п’єси, чи книги, кінорежисеру лист, чи нагороджуєте співаків оплесками зв’язки стають двонаправленими, взаємними;
  • За ступенем взаємовідповідності комунікантів: висока, задовільна, незначна, незадовільна, негативна. При незадовільному ступені взаємовідповідності (у таких випадках і про комунікабельну несумісність і навіть про повну психологічну несумісність) доречно констатувати: «говорять різними мовами». Хоча мають при цьому на увазі зовсім не різні національні мови, а, наприклад, несумісні інтереси, манеру розмовляти і спілкуватися в цілому;
  • За результатами: від негативного («зовсім перекручено мене зрозумів, зіпсував мою думку») через нульовий («ніяк не можемо зрозуміти один одного») до позитивного («він мене розуміє, а я його»). Шкала негативного і позитивного результатів розтягнута достатньо: ми можемо зрозуміти кось так, що він буде в захваті, а можемо викликати просто кивок схвалення. Нерозуміння може межувати і з перекрученим розумінням. Саме тому і необхідно прагнути до максимального успіху в спілкуванні.

Є люди, що не дуже говіркі. Вони можуть слухати Вас уважно, але водночас Ви цього не бачите. Вам здається, що Вас просто не хочуть слухати, а насправді у Вашого співрозмовника така звичка і для нього це норма спілкування. Часто так поводяться люди, що мають або високе ставище в суспільстві, або високий ріст. Часто при розмові з такими людьми ми почуваємо себе незатишно, бентежимось, а іноді і зупиняємося, тому що нам здається, що нас не зовсім уважно слухають чи просто ігнорують. Цьому часто сприяє наша власна установка перед розмовою. Якщо нам хтось щось сказав до розмови те, що не робить співрозмовнику честі, то в нас з’являється відчуження, і при тому не завжди правомірне.

Установка дуже неприємна річ. Вона може перешкодити початку розмови чи привести до конфлікту в процесі спілкування.

Різні установки грають надзвичайно важливу роль у теоретичній і практичній діяльності людини і яскраво виступають у процесах спілкування. Щоб не потрапити в неприємність самому і не поставити таке ж становище співрозмовника, треба знати, що таке установка, як вона розвивається в умовах спілкування, як її можна змінити і як нею варто керувати. Проробіть думкою (можна і на практиці!) такий експеримент. Ви з приятелем знаходитесь в кінозалі. Згасло світло, почалася демонстрація фільму.

Усі (і Ви зі своїм приятелем теж) уважно стежите за подіями на екрані. Зненацька Ви запитуєте його (пошепки, звичайно, але так, щоб Вам було чути):» Згадай, будь ласка, як називається яйцекладний ссавець. Качконіс, чи що?» Якщо фільм тематично ніяк не зв’язаний у даний момент із Вашим качконосом і зоологією взагалі, можете не сумніватися, що Ваше питання не буде навіть почутим. Вас обов’язково перепитають.

Але адже якщо Ви запитаєте що небуть доречне, що стосується сюжету фільму, характеристики актора і т.п., вам дадуть відповідь. Навіть якщо Ви задасте своє питання тихіше ніж перше. Чому? Тому, що «доречне», «зрозуміле» те, що відноситься до найбільш ймовірного в даній ситуації, про що прийнято в даній ситуації говорити, що входить у «установку на сприйняття даного фільму». Все інше виявляється поза увагою, а тому і не розуміється, і не сприймається.

В умовах повсякденного спілкування нерідко хто-небуть раптом (саме «раптом», тобто зненацька) починає розповідати випадок зі свого життя, чи скажімо, анекдот, у той час, як ні того ні іншого від нього не чекають. Деякі люди починають розмову, як би продовжуючи розвивати свої власні думки, якими вони були поглинуті самі, а ніхто з присутніх про них не мав ніякого поняття.

Найпоширенішим видом спілкування є розмова. Під час розмови ми використовуємо мову, рідну чи іноземну, у будь-якому випадку вона необхідна.

Мова — безцінний дарунок, яким наділена людина. » Якщо мовою не розповіси, на пальцях — не поясниш”кажуть у народі. За допомогою слів можна розповісти про все. «Характер нашої мови полягає в надзвичайній легкості, з якою все виражається в ній: відверті думки, внутрішні ліричні відчування, елемент обурення, витівка, що іскриться і потрясає пристрасть», писав А.П.Герцене.

Мова — знаряддя людини. Вона необхідна, щоб люди могли повноцінно спілкуватись. В повсякденному спілкуванні нам найчастіше не вистачає саме cлова, і ми «корчимся у безслів’ї «, намагаючись знайти його, це єдино потрібне, правильне, точне.

Спілкування за допомогою мови забезпечує успіх спільної діяльності. Коли ми хочемо виразити своє відношення до плутанини, що навколо панує, ми говоримо: «Вавілонське стовпотворіння!» Джерела цих крилатих слів у біблійній легенді про спорудження в древньому Вавилоні вежі, що закінчилося невдачею, тому що Бог розгнівався, змішав мови людей і вони перестали розуміти один одного. «Говоримо з тобою на різних мовах, не можемо знайти спільного», з гіркотою констатуємо ми, коли немає взаєморозуміння і відносини не складаються. Спілкування за допомогою слова (мовне спілкування) закріплює і зберігає досвід людства, передаючи його від покоління до покоління, тому що мова — це знаряддя культури.

У більш ніж 3,5 тисячах мов світу багатогранно відбиваються всі досягнення науки, техніки, мистецтва. Інтерес до рідної мови, прагнення до ідеального володіння його письмовою й усною формами завжди характеризують культурну людини. Немає такої сфери спілкування, де б не було потрібно гарно володіти мовою й уміти користатися цим безцінним дарунком, який нам заповіли предки.

Використана література

1. «Основы этических знаний» под ред. профессора М.Н. Росенко. Изд. «Лань», 1998г.

2. Анисимов С. Ф. Мораль и поведение М. Мысль 1985г.


22.10.2010

Мова – найважливіший засіб спілкування, пізнання і впливу

ВСТУП. Мова – найважливіший засіб спілкування, пізнання і впливу

українська мова 8 клас

Мета: розширити знання учнів про рідну мову, пояснити основні функції мови,зосередити увагу на таких, як пізнавальна, комунікативна, волюнтативна; розвивати життєво необхідні компетентності: уміння слухати, спілкуватися, чітко висловлювати свої думки; виховувати любов і повагу до рідної мови, збагачувати словниковий запас учнів.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань(формування мовної компетенції).

Хід уроку

Мова-то цілюще джерело, і хто не припаде до нього устами, той сам всихає від спраги.

В. Сухомлинський

І. Організаційний момент.

1. Знайомство з підручником:

а) читання звернення авторів підручника до восьмикласників, с.З;

б) ознайомлення з використаними в підручнику умовними позначеннями.

2. Психологічний тренінг(самоналаштування).

Учитель. Сподіваюся, ми плідно попрацюємо сьогодні. А налаштуватися на серйозну роботу допоможе нам аутотренінг. Подивіться на плакат і прочитайте кожен для себе:

Я — творча особистість.

Я думаю, замислююся.

Я вчуся аналізувати, співставляти.

Я вмію висловлювати свої думки.

Я хочу знати і поділитися тим, що знаю.

Мені цікаво знати більше.

Я бажаю всім однокласникам успіхів на сьогоднішньому уроці.

II. Актуалізація опорних знань.

Учитель. Усі живі істоти на землі спілкуються між собою. Хтось мовою звуків, хтось — жестів. Проте людям дано найбагатше багатство — мова. І в кожного народу вона своя. Згадаймо зворушливі слова Т. Шевченка:

Ну що б, здавалося, слова…

Слова та голос — більш нічого.

А серце б’ється — ожива,

Як їх почує!..

Але перш ніж перейдемо до вивчення нової теми, давайте пригадаємо, що ви засвоїли про мову з попередніх класів.

Вправа «Ланцюжок»

1. Що таке мова?

2. Як називається наука про мову?

3. Що таке літературна мова?

4. Хто є основоположником сучасної української мови?

5. Який статус має українська мова в Україні?

6. Коли і яким документом їй було надано такого статусу?

7. У якій статті Конституції України закріплено статус української мови як державної?

Диктант «Перевіряю себе». Учитель диктує текст статті 10 Конституції України. Після запису і перевірки учні відкривають Конституцію і роблять самоперевірку за ії текстом.

Стаття 10

Державною мовою в Україні є українська мова.

Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.

В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України. Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування. Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.

III. Оголошення теми та мети уроку.

Мотивація навчання.

Слово вчителя.

Діти, епіграфом нашого уроку будуть слова видатного педагога В. Сухомлинського. Прочитайте їх, поміркуйте, як ви зможете їх пояснити: «Мова то цілюще джерело, і хто не припаде до нього устами, той сам всихає від спраги». Дійсно, наша мова — невичерпна скарбниця, з якої ми здобуваємо знання, пізнаємо світ, спілкуємося. А яка ж роль мови в житті суспільства, які ще функції виконує вона? На ці та інші питання спробуємо сьогодні дати відповіді. Давайте поринемо у світ мови, щоб збагатити себе новими знаннями, які стануть нам у пригоді.

Учитель оголошує тему уроку, учні записують у зошити.

IV. Вивчення нового матеріалу

1.Робота з підручником:

а)

б)

Прослухати текст. Визначити його тему. Дібрати заголовок. Яке речення передає основну думку висловлювання?

Кожен день дає нам урок пізнання. І завжди і скрізь наш учитель -мова.

Усі діяння наші, думи і сподівання закріплюються у слові. Слово -наше найзіркіше око, наймогутніша сила. Через слово людина пізнає те, що недоступне було (або й залишиться таким!) безпосередньому сприйманню. У цьому диводійному дзеркалі відображаються всі «айсберги» світу. У слові постають перед нашим зором сторінки давньої історії і здобутки майбутнього. Промовляють до нас високі снігові вершини гір, водоспади Америки і Африки, льодові пустелі Арктики, глибінь космосу. Стають зримими найдрібніші (непідвладні найсучаснішим приладам!) частинки всесвіту.

За допомогою слова ми проникаємо в думи і почуття, які хвилювали людей за тисячоліття до нас. Також можемо звернутися до далеких нащадків і передати їм у слові найсокровенніше. Слово — найвірніший посланець з минулого в сьогодення і з сьогодення в прийдешнє. Завдяки могутності не за-мулюється людський досвід. Це схованка мудрості і невмирущості народу (І.Вихованець).

Завдання до тексту:

> Про яку функцію мови йдеться в тексті? Відповідь проілюструвати цитатами.

> 3 чим автор порівнює слово? Записати образні порівняння в зошит.

> Поміркувати, які засоби пізнання дійсності, крім книжки, доступні людині. Який з них, на ваш погляд, найефективніший?

Спільний проект «Чи знаєте ви, що…?»

Твір-мініатюра «Мова». Сенкан.

Мова.

Рідна, єдина.

Переливається, служить, дзвенить.

Вона — єдина й найцінніша.

Доля.

***

Мова.

Материна, колискова.

Любімо, вивчаймо, розвиваймо.

Без мови нас нема.

Рідна.

***

Мова.

Солов’їна, барвінкова.

Співає, лунає, чарує.

Слово чисте, мов роса.

Краса.

Слово «сенкан» походить від французького слова «п ‘ять» і позначає вірш у п ‘ять рядків.

1-й рядок має містити слово, яке позначає тему (звичайно, це іменник).

2-й рядок — це опис теми, який складається з 2-х слів(два прикметники).

3-й рядок визначає дію, пов ‘язану з темою; він складається з трьох слів (дієслів).

4-й рядок є фразою, яка складається з 4-х слів і виражає ставлення до теми, почуття з приводу обґрунтованого.

Останній рядок складається з одного слова; у ньому висловлюється сутність теми, ніби робиться підсумок. Слова не повинні повторюватися і бути спільнокореневими.

Виконання тестових завдань на комп’ютері.

1. Вища форма загальнонародної мови — це:

А. територіальні діалекти;

Б. наріччя;

В. сучасна українська літературна мова.

2. Державна мова — це

А. закріплена традицією або законодавством мова, вживання якої є обов’язкове в органах державного управління та діловодства;

Б. єдина національна мова українського народу; В. найважливіший універсальний засіб спілкування.

3. Літературна мова — це

А. національна мова;

Б. унормована, відшліфована форма загальнонародної мови, що

обслуговує найрізноманітніші сфери суспільної діяльності людей; В. нижча форма загальнонародної мови.

4. Зачинателем нової української літературної мови був:

А. Т.Г. Шевченко; Б. І.П. Котляревський; В. Панас Мирний.

5. Основоположником сучасної української літературної мови вважають:

А. І.П. Котляревського; Б. Т.Г. Шевченка; В. Лесю Українку.

6. Головна ознака літературної мови:

А. варіативність; Б. черговість; В. унормованість.

7. Культура писемного й усного мовлення всіх, хто користується українською мовою як засобом спілкування, полягає в тому, щоб:

А. досконало знати мовні норми й послідовно дотримуватися їх;

Б. користуватися мовою в повсякденному житті;

В. добирати варіанти форм, слів, словосполучень конструкцій речень.

8. Мова-це:

А. найважливіший, універсальний засіб спілкування, організації та

координації всіх видів суспільної діяльності;

Б. сукупність загальноприйнятих правил реалізації мовленнєвої

системи;

В. вища форма національної мови.

9. У Конституції України, прийнятій Верховною Радою 28 червня 1996р.,записано:

А. Державною мовою в Україні є українська мова;

Б. Державною мовою в Україні є російська мова;

В. Державною мовою в Україні є українська й російська мови.

10. Мовний етикет — це:

А. використання різноманітних засобів вираження думок;

Б. типові формули вітання, побажання, прощання, запрошення;

В. виділення найважливіших місць свого висловлювання.

11. Українська мова є державною мовою в Україні відповідно до статті:

А. 5 Конституції України;

Б. 10 Конституції України;

В. 9 Конституції України.

12. Кому належать нижченаведені рядки про мову:

Ну що б, здавалося, слова…

Слова та голос — більш нічого.

А серце б’ється — ожива,

Як їх почує!

А. Лесі Українці; Б. Павлу Тичині; В. Тарасові Шевченку.

Складання діалогу.

— Складіть невеликий діалог з теми «Культура спілкування сучасної молоді» або «Культура спілкування школярів».

VI. Підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку.

Заключне слово вчителя.

2. Рефлексія (метод незакінченого речення).

Учитель називає початок речення, учні його повторюють і дають своє продовження:

На уроці я дізнався…

— На уроці я зрозумів…

— На уроці я навчився…

— Найбільший мій успіх — це…

— Найбільші труднощі я відчув…

— Я не вмів, а тепер умію…

VII. Домашнє завдання та його інструктаж.

Мова — найважливіший засіб людського спілкування

Тема. Мова — найважливіший засіб людського спілкування

Мета: розширити уявлення учнів про мову як засіб людського спілкування; закріпити знання букв українського алфавіту, розкрити його значення для укладання словників; розвивати мовлення учнів, збагачувати їх словниковий запас; виховувати повагу до рідної мови.

Хід уроку

I. Організаційний момент

Учитель посміхається —

Урок наш починається!

Будемо мову ми рідну вивчати

Залюбки і повсякчас.

Тож рівненько всі сідаймо,

Працювати починаймо!

II. Ознайомлення з підручником «Українська мова» для 3-го класу

— Розгляньте обкладинку.

— Як називається підручник?

— Хто є його авторами? (М. С. Вашуленко, О. І Мельничайко, Н. А. Васильківська)

— Розгорніть підручник.

— Які умовні позначення ви побачили?

— Прочитайте, що вони позначають.

III. Ознайомлення з державними символами України (с. 3)

— Які державні символи зображені на с. 3 підручника?

— До державних символів належить і державний Гімн України.

— Хто є його авторами?

Читання державного Гімну України вчителем.

IV. Повідомлення теми, мети уроку

— Сьогодні на уроці ми починаємо працювати над вивченням невеликої, але дуже важливої теми «Мова і мовлення». Спробуємо поповнити свою мовну скарбничку новими знаннями й уміннями, бо життя людини без мови неможливе. Повторимо назви букв українського алфавіту, будемо записувати слова в алфавітному порядку.

V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1. Ознайомлення з титульною сторінкою до розділу «Мова і мовлення» (с. 5)

— Про що ви дізнаєтесь, вивчаючи цей розділ?

2. Фронтальна бесіда

— Пригадайте, що ми вже знаємо про мову. Для чого людям потрібна мова?

— У який спосіб можна розповісти про щось одне одному?

— Як ви розумієте вислів: «Мова — найважливіший засіб людського спілкування»?

— Чому людям доводиться говорити між собою?

— Як мова допомагає у навчанні і праці?

— Чи вміють розмовляти між собою тварини?

3. Робота в групах.

— Запишіть каліграфічно речення та поясніть їх зміст.

1-ша група. Слово народилося в праці, як і пісня.

2-га група. Завдяки слову ми розуміємо одне одного.

3-тя група. Без слова не було б ані писемності, ані літератури, ані пісні.

4. «До твого словничка» (с. 6)

— До слова спілкуватися доберіть близькі за значенням слова.

— З одним зі слів складіть речення.

5. Спостереження над творенням слів (вправа 2, с. 6)

— Прочитайте текст. Про що у ньому йдеться?

— Розгляньте малюнки.

— Утворіть за допомогою малюнків слова, подібні до тих, що виділені в другому абзаці вправи. (Гавкати, каркати, крапати)

6. Робота над рядками з вірша А. Малишка (вправа 3, с. 7)

— Прочитайте рядки з вірша. Поміркуй!

— Як усе те, що нас оточує, допомагає вивчати рідну мову?

— Що цікавого вам доводилося спостерігати у природі?

— Спишіть рядки з вірша каліграфічно.

«До твого словничка»

— Яке слово у вірші допомагає зрозуміти значення слова дбанок? (Дбанок — надбати)

— Де можна з’ясувати значення невідомого слова?

7. Вправа «Мікрофон» (вправа 4, с. 7)

— Прочитайте текст.

— Розкажіть, що таке рідна мова.

— Поясніть значення слів споконвічний, предки.

(Споконвічний — який існує з найдавніших часів, здавна; одвічний. Предки — представники попереднього покоління родичів.)

8. Робота над текстами (вправи 5; 6, с. 7–8)

— Прочитайте текст.

— Яка мова є державною мовою України?

— Хто повинен володіти державною мовою України?

— Що видається українською мовою?

— Де можна почути українську мову?

— Де її вивчають?

— Прочитайте наступний текст.

— Звідки можна дізнатися про те, що означає те чи інше слово, як його правильно писати і вимовляти?

9. Ознайомлення з видами словників (с. 4)

— Поясніть значення слова словники.

— Як розташовані слова у словниках?

— Що потрібно знати, щоб успішно користуватися словниками?

Фізкультхвилинка

VI. Узагальнення й систематизація отриманих знань

1. Робота за таблицею «Український алфавіт» (с. 8)

— Назвіть букви українського алфавіту. Скільки букв в алфавіті?

— Назвіть букви, які позначають голосні звуки.

— Назвіть букви на позначення приголосних звуків.

— Який знак використовується на письмі, щоб передати м’якість приголосного звука?

2. «Попрацюймо разом!» (вправа 8, с. 8)

— Запишіть в абетковій послідовності назви міст.

3. Письмо з пам’яті

— Вивчіть вірш і запишіть його з пам’яті.

Вивчайте, любіть свою мову,

як світлу Вітчизну любіть,

як стягів красу малинову,

як рідного неба блакить.

В. Сосюра

— Підкресліть слова, у яких звуків більше, ніж букв.

VII. Підсумок уроку

— Яку тему ми почали вивчати?

— Що таке мова? (Це засіб людського спілкування.)

— Де застосовують знання про мову? (У мовленні під час спілкування, для передачі думок, почуттів.)

— Яка мова є державною мовою України?

— Як потрібно ставитися до рідної мови?

VIII. Домашнє завдання Вправа 9, с. 9.

МОВА — НАЙВАЖЛИВІШИЙ ЗАСІБ СПІЛКУВАННЯ, ПІЗНАННЯ І ВПЛИВУ, УКРАЇНСЬКА МОВА

Мова — найважливіший засіб спілкування, пізнання і впливу, українська мова

Хід заняття Мова — найважливіший засіб спілкування, пізнання і впливу, українська мова

II. Ознайомлення з темою, метою й завданнями

Слово ввібрало в себе найтонші порухи наших почуттів. У ньому закарбувалася душа, звичаї, традиції, радості й болі народу — всі його духовні цінності, створені століттями.
В. Сухомлинський

III. Розвиток неперервної пошукової пізнавальної активності

Творче спостереження з елементами аналізу

Прочитати текст. Дібрати до нього заголовок. Яке речення передає основну думку висловлювання?

«Я мислю — це означає, що я існую» — цю думку сформулював французький філософ, фізик і математик Рене Декарт (1596—1650). Він висловив її латинською мовою, мовою науки його часу. Зрозуміло, що він міг би висловити її і французькою мовою. Цю думку в той чи інший спосіб можна виразити будь-якою іншою мовою цивілізованого народу, наприклад, навіть і такою несхожою на французьку, як китайська мова. У всякому випадку, цю думку можна виразити лише з допомогою слів якоїсь людської мови.

А чи можуть бути в людей думки без слів? Буває таке, якщо люди думають про щось цілком конкретне, і в їхньому уявленні виникають зорові, слухові, смакові, нюхові, дотикові образи цієї цілком конкретної речі, що сприймається органами почуттів. Це означає, що люди мають два види мислення: мовне й образне, але вони переплітаються один з одним і думки про щось абстрактне можуть виражатися словами без почуттєвих образів, які б їх супроводжували, а думки про конкретне найчастіше сполучають у собі в людей на вищому ступені їхнього розвитку образи зі словами. Можна сказати, що поряд із словесним та образним мисленням у людей існує ще третій вид мислення — словесно-образне мислення (За О. Білецьким).

Про яку функцію мови йдеться в прочитаному тексті?

Пригадати, які основні функції виконує мова. Записати їх. Які із записаних функцій мови є, на ваше переконання, основними?

Творче осмислення висловлювання

Прочитати мовчки висловлювання. У якій формі воно складено? Об’єднавшись у міні-групи, спростувати або довести твердження, що від уміння спілкуватися залежить досягнення певних життєвих вершин.

Ніхто не може сказати, як далеко ви зможете піти завдяки вмінню говорити перед великою аудиторією. Один із наших випускників, президент корпорації Серво, каже: «Уміння спілкуватися ефективно з іншими людьми та співпрацювати з ними — ось що ми завжди знаходимо в людях, які досягай в житті певних вершин».

Подумай, яке задоволення та насолоду ти отримаєш, коли встанеш та довірливо поділишся своїми думками та почуттями зі своїми слухачами. Я декілька разів мандрував навколо світу, але не знаю, що може дати більшу насолоду, ніж тримати людей під владою слова. Ви отримуєте почуття сили та могутності. «За дві хвилини до початку промови,— сказав один з моїх випускників,— я думаю: нехай мене краще відлупцюють, ніж я почну говорити; але за дві хвилини до кінця свого виступу я думаю: нехай мене краще застрілять, ніж припинять мою промову» (Д. Карнегі).

Чи отримуєте ви почуття сили й могутності під час публічних виступів?

Поміркувати, за яких умов процес спілкування не приносить людині задоволення й насолоду.

Що необхідне для того, щоб виступ перед аудиторією був переконливим і мав уплив на слухача?

IV. Виконання системи завдань творчого характеру

Лінгвістична гра «Закінчи речення»

Продовжити вислови. Зіставити їх з висловами ваших однокласників.

1. Одним з основних атрибутів українського суспільства є…

2. Для мене українська мова — це…

3. Значення мови для народу полягає в…

4. Розвинена держава завжди бореться і дбає про чистоту мови, адже…

5. Кожен громадянин України повинен зрозуміти, що мова — це…

6. Мову береже й творить не тільки закон, а й…

Виразно прочитати складені вислови. Сформулювати основну думку, передану цими висловами.

Моделювання висловлювань на основі відновлення їх

Відновити й записати поетичні уривки так, щоб рядки римувалися. За допомогою яких художніх деталей і засобів автори передають своє ставлення до рідної мови?

1. Мелодійна, милозвучна, різнобарвна, точна, влучна мова українська. То лірична, то повчальна, то, як пісня величальна, мова українська.

2. Самостійна, незалежна, і багата, і безмежна мова українська. Тож неси по світу славу української держави, мово українська (В. Дворецька).

3. Велике й мудре слово у народу. Збагнути треба його силу й вроду. Тоді такий в тобі настане клімат, що не звертай уваги на погоду! (О. Довгий).

4. Ніжна, мила, світанкова, ясна, чиста, колискова, мелодійна, дзвінкотюча, дивна, радісна, співуча, лагідна, жива, казкова, красна, чарівна, шовкова, найдорожча, добра, власна, мудра, сонячна, прекрасна, солов’їна, барвінкова українська мова! (А. Каніщенко).

5. На все впливає мови чистота: зір глибшає, і кращають уста, стає точнішим слух, а думка гнеться, як вітром розколохані жита (Д. Павличко).

Усно розкрити зміст останнього поетичного уривка.

Інтерактивна гра «Круглий стіл»

Прочитати твердження Алли Коваль. Стисло письмово сформулювати їх основну думку.

1. Правильна, об’єктивна думка про людину складається не одразу; насамперед ми оцінюємо вчинки людини, а вже потім слова — адже людина перевіряється ділом. А проте саме в слові остаточно виявляється характер людини, її ставлення до оточення, вихованість, людяність, чуйність, такт, простота, скромність.

2. Уміння володіти словом, почуття краси слова потрібне кожній людині. Той, хто серцем відчуває красу слова, уміє словом передати найтонші відтінки людських думок і переживань, підніметься на високу сходинку справжньої людської культури. І навпаки, низька культура мови збіднює духовний світ людини (А. Коваль).

Узяти участь в обговоренні проблеми «Які перспективи відкриваються перед сучасною молодою людиною, яка вільно володіє словом?»

VI. Домашнє завдання

1. Скласти письмовий твір-мініатюру в публіцистичному стилі на тему «Що для мене рідна мова?»

2. Записати 3—4 крилаті вислови про мову, основна думка яких передавала б роль мови як засобу спілкування, пізнання і впливу. Вивчити їх напам’ять.

Мова — найважливіший засіб спілкування, пізнання і впливу, українська мова

Повернутися на сторінку Українська мова

Мова — найважливіший засіб людського спілкування

_________________________

Урок №1.

Тема: Мова  найважливіший засіб людського спілкування.

Мета: ознайомити учнів з новим підручником; розширити уявлення учнів про мову як засіб людського спілкування; розвивати мовлення, збагачувати словниковий запас школярів; виховувати любов до рідної мови.

Обладнання: підручник, зошит.

Перебіг уроку

І. Організаційний момент

Сядьте, діти, всі гарненько,

Руки покладіть рівненько.

Голову вище підніміть,

Свої плечі розведіть.

Мені, діти, усміхніться,

Веселіше подивіться.

ІІ. Знайомство з підручником, підписування зошитів

Учитель знайомить учнів з новим підручником.

Учні розглядають обкладинку, шукають прізвища авторів, знайомляться з умовними позначеннями.

— Розгляньте обкладинку.

— Як називається підручник?

— Хто є його автором? (М. Д. Захарійчук та А. І. Мовчун)

— Розгорніть підручник.

— Які умовні позначення ви побачили?

— Прочитайте, що вони позначають?

III. Ознайомлення з державними символами України (с. 3)

— Які державні символи зображені на с. 3 підручника?

— До державних символів належить і Державний Гімн України.

— Хто є його авторами?

Читання Державного Гімну України вчителем.

IV. Робота над віршем Надії Красоткіної (с. 4)

1. Читання вірша вчителем

2. Словникова робота

Чумацький Шлях — власна назва галактики, у якій розташована Сонячна

система, а також усі зорі, які ми бачимо неозброєним оком.

3. Виразне читання вірша учнями

— Про які народні символи згадує Н. Красоткіна у своєму вірші?

— Як авторка говорить про свій рідний край?

— Що є найдорожчим для кожного українця?

V. Актуалізація опорних знань

Фронтальна бесіда

— Пригадайте, що ми вже знаємо про мову. Для чого людям потрібна мова?

— У який спосіб можна розповісти про щось один одному?

— Як ви розумієте вислів: «Мова — найважливіший засіб людського спілкування»?

— Чому людям доводиться говорити між собою?

— Як мова допомагає у навчанні і праці?

— Чи вміють розмовляти між собою тварини?

VI. Повідомлення теми і мети уроку

— Сьогодні на уроці ми починаємо працювати над вивченням невеликої, але дуже важливої теми «Мова і мовлення». Спробуємо поповнити свою мовну скарбничку новими знаннями й уміннями, бо життя людини без мови неможливе. Мова — це шлях, яким кожен з нас іде від колиски до усвідомлення себе громадянином. Рідну мову потрібно не лише любити, а й берегти, вивчати, знати.

VII. С приймання й усвідомлення нового матеріалу

1. Робота над віршем О. Лупія (с. 5, впр. 1)

— Прочитайте вірш.

— Що народилося у світі першим? (Слово)

— Що відбулося у світі після його народження?

— Спишіть вірш каліграфічно.

— Підкресліть іменники. (Слово, людьми, робота, місто, село, погоду, турботи)

2. Робота в групах

— Обміняйтеся думками: яка «робота» є у слова, у мови?

— Яке значення має мова для людей?

3. Звітування груп

4. Ознайомлення з теоретичним матеріалом (с. 5)

— Чим є мова для людини?

— Скільки мов налічується у світі?

Раз-два — всі присіли,

Потім вгору підлетіли.

Три-чотири — нахилились,

Зі струмочка гарно вмились

П’ять-шість — всі веселі,

Крутимось на каруселі.

Сім-вісім — в потяг сіли,

Ніжками затупотіли.

Дев’ять-десять — відпочили,

І за парти тихо сіли.

VIII. Узагальнення й систематизація отриманих знань

1. Міркуймо разом (с. 5–6, впр. 2)

— Прочитайте текст.

— Коли відбувалися описані події?

— У чому виявилася жорстокість хана?

— Що сталося через 12 років?

— Чи навчилися діти спілкуватися?

— Чому діти не вміли говорити?

— Про що свідчить цей випадок?

2. Усний переказ тексту (с. 6, впр. 3)

— Прочитайте текст. Перекажіть його.

3. Списування із завданням (с. 6, впр. 3)

— Спишіть текст.

— Поясніть зміст кожного речення.

— Поясніть правопис підкреслених слів.

— Зробіть звуко-буквений аналіз слова, у якому 5 звуків і 4 букви. (Сім’я)

IX. Підсумок уроку

— Яку тему ми почали вивчати?

— Що таке мова? (Це засіб людського спілкування.)

— Де застосовують знання про мову? (У мовленні під час спілкування, для передачі думок, почуттів.)

X. Домашнє завдання

— Відшукайте 5 прислів’їв про мову. Запишіть і поясніть їх значення. С. 6, впр. 4.

Мова — найважливіший засіб спілкування — Діалог, проект

загрузка…

Перегляньте готовий проект — текст у формі діалогу (інтерв’ю), де за допомогою 8-10 реплік викладені міркування на тему: «Мова — найважливіший засіб спілкування». 

Мова — найважливіший засіб спілкування

У восьмикласників тривав урок української мови.

— Діти, чому мову вважають найважливішим засобом спілкування? – запитав учитель. — Поясніть свою думку, будь ласка.

— За допомогою мови ми обмінюємося інформацією! – впевнено відповів учень з третьої парти.

— Добре, – нібито погодився з ним учитель, — але хіба людство не винайшло й інші засоби спілкування?

— Винайшли, – хором відповіли учні.

— Мені потрібна аргументована відповідь однієї людини, – зазначив учитель.

Незабаром підняла руку відмінниця з першої парти. Вчитель відразу звернув на неї увагу та надав слово.

— Окрім мови, існують і інші засоби спілкування: жести, азбука Морзе, різні сигнали, релігійні символи, державна символіка, дорожні знаки тощо.

Обличчя вчителя осяяла привітна посмішка.

— Молодець! – схвалив її відповідь він. – Але чому мова — найважливіший засіб спілкування?

Деякий час учениця розмірковувала над відповіддю.

— Тільки мова має необмежене застосування та загальнонародне поширення. Вона може передавати будь-яку інформацію. Інші засоби спілкування так чи інакше пов’язані з мовою, – нарешті пояснила вона.

— Це обґрунтована, вичерпна відповідь – задоволеним тоном сказав учитель. — Мені сподобалося, як ти підготувалася до уроку. Сідай, дванадцять.

Дивіться також:

«Мова — втілення думки» за висловлюванням М. Рильського

Лагідне слово — ключ до серця

Твір «Рідна мова — найбільше багатство»

Короткий твір, есе, речення про українську мову

Твір «Мова — душа народу»

Твір на тему «Культура мовлення»

Руководство по дружбе с Беном Медным — Школа мистерий Хогвартс

Кто такой Бен Коппер?

Бен Коппер становится гриффиндорцем в том же году, что и персонаж игрока. Он маглорожденный, у которого есть проблемы с самооценкой, в результате над ним постоянно издевается Мерула и ее друзья. Вы сможете подружиться с Беном в начале 1 года.

Став друзьями, вы сможете разделить трапезу в Большом зале, выпить сливочное пиво в «Трех метлах» в Хогсмиде и поиграть в Gobstones во дворе Хогвартса.Каждое занятие представляет собой серию из четырех вопросов, за которые вы получите до трех алмазов, которые перерастут в опыт для уровня дружбы Бена. Требуемый опыт и награда за каждый уровень следующие:

2-20 опыта, награда 5 самоцветов
3-35 опыта, награда 5 самоцветов
4-35 опыта, 5 энергетических наград
5-60 опыта, 5 энергетических наград
6 — 70 опыта, награда 10 энергии
7 — 80 опыта, награда 10 энергии
8 — 100 опыта, награда 15 энергии
9 — 100 опыта, награда 15 энергии
10-120 опыта, Награда за особую одежду: ваша частично замороженная одежда из Ледяные своды.

Теперь мы рассмотрим ответы на все вопросы, которые Бен Коппер может задать во время заданий, которые вы выполняете вместе с ним. Ответы, отмеченные зеленым цветом, приносят 10 баллов, а ответы, отмеченные желтым цветом, — 5. Некоторые вопросы имеют два ответа по 10 баллов. Вы всегда должны выбирать зеленый (10 баллов) ответ.

Еда с другом

У Бена есть две разные категории вопросов для этого задания: страхи и любимые вещи.

Докажите, насколько хорошо вы знаете страхи Бена.

Какого заклинания я боюсь больше всего?
Avada Kedavra
или
Serpensortia

Какого зелья я боюсь больше всего?
Weedosoros
or
Огнедышащее зелье

Какого ученика я боюсь больше всего?
Мерула
или
Ваш префект

Какого существа я боюсь больше всего?
Acromantula
или
Огненный краб

Какого профессора я боюсь больше всего?
Снейп
или
МакГонагалл

Какие у Бена любимые вещи?

Какой мой любимый питомец?
Жаба
или
Кот

Какая моя любимая еда?
Чипсы
или
Чесночный хлеб

Какой у меня любимый напиток?
Масло сливочное
или
Тыквенный сок

Какой у меня любимый праздник?
Рождество
или
Пасха

Какое моё любимое существо?
Puffskein
или
Mooncalf

Какая моя любимая сладость?
Патока Ириска
или
Сахарные перья

Играть в Gobstones

Выберите ответы, которые заставят Бена нервничать.

Давай поиграем, (Имя персонажа)
Не оглядывайся!
или
Не расстраивайтесь, если проиграете.

Этот следующий ход — мой любимый.
Какой ваш любимый дракон?
или
Какой твой любимый яд?

Что делать, если я проиграю?
Мы не будем друзьями
или
Тебя обрызгают

Не заставляй меня нервничать…
Что делать, если эта игра проклята?
или
Что, если мы оба проиграем?

Давайте присоединимся к Gobstones Club…
Давайте присоединимся к Пожирателям смерти
или
Давайте присоединимся к Frog Choir

Ты можешь выиграть…
Я мог бы быть оборотнем
или
Я мог бы кричать

Напиток сливочное

Докажите, насколько хорошо вы знаете Бена, ответив на его вопросы.

Где мы познакомились?
В замке.

Почему мне так страшен Хогвартс?
Вы из магловской семьи.
или
Вы не очень уверены.

Кто меня запугал?
Мерула
или
Снейп

Где мне спрятаться?
Комната артефактов
или
Большой зал

Как моя фамилия?
Медь (на самом деле это Медь , а не Купер)

Кто у меня глава дома?
Профессор МакГонагалл

Год 5 Глава 14 Вопросы

В главе 14 года 5 вам нужно будет убедить Бена раскрыть секрет.Для этого необходимо правильно ответить на следующие вопросы…

Ты мне никогда не поверишь …
Я хочу тебе верить.
или
Я слушаю

Я видел некоторые странные вещи …
Я уверен, что у вас есть …
или
Странность здесь относительна.

Скабберс преследовал меня.
Вы, наверное, не один такой.
или
Вы должны сказать учителю.

Память ухудшается…
Наверное, вернется.
или
По крайней мере, вы можете забыть о своих страхах.

Приключение в рыцари

Во время приключения «Призыв к рыцарству» в 5-м году вам нужно будет убедить Бена Коппера провести с вами поединок, ответив на следующие вопросы:

Почему меня выбрали на вашу дуэль?
Сэр Кадоган верит в вас.
или
Мне это тоже не имеет смысла.

Боюсь проклятых портретов.
Не все портреты прокляты.
или
Вы можете помочь мне снять проклятие.

Может ли это подвергнуть меня опасности?
Мы вместе с этим справимся.
или
Я уберегу тебя от опасности.

Я не могу выиграть. Зачем даже пытаться?
Ты бы мне помог.
или
У этой дуэли высшая цель.

Я попаду в ловушку портрета?
Шансы низкие. Я защищу тебя.
или
Пожалуй, просто остановимся на дуэли.

.

Смотреть бесплатно Full Hd Movie Online

  • Жанры
    • Боевик
    • Взрослый
    • Приключения
    • Анимация
    • Комедия
    • Криминал
    • Драма
    • Документальный
    • Семейная история
    • Фэнтези История
    • Фэнтези История
    • Тайна
    • Романтика
    • Наука
    • Триллер
    • Вестерн
  • TOP IMDb
  • Тенденции
  • Запросы
  • Уведомление об авторских правах
  • Комедия
  • Криминал
  • Драма
  • Документальный
  • Семья
  • Фэнтези
  • История
  • Ужасы
  • Музыка
  • Тайна
  • Романс
  • Наука
  • Вестерн
  • TOP 9000 0006
  • Trending
  • Requests
  • Уведомление об авторских правах

Войдите в свою учетную запись

Запомнить меня Зарегистрируйте новую учетную запись Забыли пароль?
  • #
  • A
  • B
  • C
  • D
  • E
  • F
  • G
  • H
  • I
  • J
  • K
  • L
  • K
  • L
  • 9000 P
  • Q
  • R
  • S
  • T
  • U
  • V
  • W
  • X
  • Y
  • Z

Смотреть последние фильмы

1,111 Посмотреть все

Загрузка..

6.2

1080p

Lost Bullet Watch Free Hd

19 июня 2020 г.

4.0

1080p

.

Пружинный переход

На главную> Въезд Весна 2020

Весенний ремонт 2020


Уведомление о строительстве Северного кампуса
Участок Farm Drive между служебной полосой Ellicott Hall и участком Q будет навсегда закрыт в рамках проекта строительства новых общежитий и столовой. Откроются две новые подъездные дороги, образуя петли вокруг каждого из сообществ Кембриджа и Элликотта. Дорожные знаки размещены для вашего удобства.

Посмотреть карту (pdf)


Дни заезда на весну 2020 года: с субботы 25 января по воскресенье 26 января 2020 г.

Обратите внимание: В целях безопасности входные двери общежития остаются запертыми на время въезда. Студентам необходимо будет предъявить удостоверение личности, чтобы войти в здание. Студенты и их семьи также могут позвонить в службу поддержки общежития, чтобы получить доступ к зданию.Карты временного доступа также доступны в службе поддержки.

Большинство новичков переедут в субботу. Чтобы сделать день переезда для всех более приятным, мы высоко ценим ваше сотрудничество со всеми инструкциями, представленными на этом веб-сайте.

Мы ожидаем, что вы сможете припарковать и разгрузить свои вещи рядом с общежитием, а затем переместить свой автомобиль на ближайшую парковку или гараж. Мы предоставим несколько тележек на колесиках для перевозки вещей, но мы настоятельно рекомендуем вам принести тележку из дома для использования, поскольку у нас ограниченное количество тележек.

Обратите внимание: В целях безопасности входные двери общежития остаются запертыми на время въезда. Студентам необходимо будет предъявить удостоверение личности, чтобы войти в здание. Студенты и их семьи также могут позвонить в службу поддержки общежития, чтобы получить доступ к зданию. Карты временного доступа также доступны в службе поддержки.

График поставки

Все здания кампуса Суббота
25 января
Воскресенье
26 января
Понедельник
27 января

Новоприбывшие студенты

10:00 — 12:00 (Новое) 9:00 или после

12:00 (полдень)
Срок регистрации

Вернувшиеся студенты

12:00 — 16:00 (возвращение) 9:00 или после

12:00 (полдень)
Срок регистрации

.

Любимая еда — WikiBound

Любимая еда главного героя (японский: す き な た べ も の Любимая еда ) — это повторяющаяся тема в серии Mother , появляющаяся на всех начальных экранах именования. Во всех играх его готовит мать соответствующего главного героя. Однако это не реальный инвентарный элемент, а просто упоминается в тексте.

О любимой еде очень мало упоминается в EarthBound Beginnings , она подается матерью Нинтен и в Magicant с упоминанием пары NPC.Когда его съедают, он полностью восстанавливает HP и PP.

Любимая еда Нинтен — Prime Rib (プ ラ イ ム リ ブ), [1] [2] , но, в отличие от двух других игр, для нее нет по умолчанию в игре, поэтому любимая еда полностью готова. игроку выбирать.

В одном из прототипов картриджей «Earth Bound» существующий файл сохранения использовал пиццу как любимую еду Нинтен. [3] Однако неизвестно, был ли это файл сохранения от Nintendo или от предыдущего владельца.В трейлере eShop для EarthBound Beginnings любимое блюдо можно увидеть как Steak , [4] , соответствующее продолжению.

Как и в первой игре, в EarthBound ее обслуживает мать Несс. Мать Паулы также учится готовить его, хотя она упоминает, что она только учится и все еще нуждается в практике. Когда его съедают, он полностью восстанавливает HP и PP. В письме от матери Несса в конце игры она упоминает, что в последнее время они не ели его любимую еду так часто.

По умолчанию

Английский Японский
  • Стейк
  • Пирог
  • Паста
  • Торт
  • Яйца
  • Хлеб
  • Лосось
.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *