Людина частина природи: Урок 62. Людина – частина природи. Зв’язок людини з природою.(Урок)

Содержание

Урок 62. Людина – частина природи. Зв’язок людини з природою.(Урок)

5 клас

Урок 62.

Людина – частина природи.  Зв’язок людини з природою.

 

Мета уроку:

навчальна:

  • формувати знання про людину як частину природи, уявлення про взаємозв’язок людини і природи, про види господарської діяльності людини та їхній вплив на довкілля;
  • навчитися наводити приклади впливу людини на природу і природи на людину;
  • підкреслити вплив умов існування на живі організми;
  • виявити і проаналізувати зміни, які відбуваються в природі  у 

результаті її взаємодії з людиною;

розвивальна:

  • розвивати пізнавальні здібності учнів у формуванні уявлення про взаємозв’язок людини та природи у цілому;
  • розвивати навички взаєморозуміння;
  • удосконалювати навички вести дискусію, розвивати вміння помічати різні прояви антропогенного впливу на навколишнє середовище, оцінювати його наслідки;

виховна:

  • виховувати бережне ставлення до навколишнього середовища, моральну відповідальність за збереження довкілля, виховувати прагнення досліджувати навколишній світ, почуття взаємодопомоги, толерантності;
  • виховувати у дітей самобутність, повагу, чемність, щирість, екологічне мислення.

 

Тип уроку:  вивчення нового матеріалу.

 

Обладнання: підручник, малюнки, зошити, презентація,  додаткова інформація, фотографії або рисунки раптових змін у природі.

 

Ключові компетентності: спілкування державною мовою, уміння вчитися впродовж життя, соціальна й громадянська компетентності, екологічна грамотність та здорове життя.

 

 

Основні терміни і поняття:

  • забруднення;
  • екологічна катастрофа;
  • парниковий ефект

Очікувані результати:

Після цього уроку учні зможуть:

  • характеризувати людину як частину природи та людину як частину суспільства;
  • пояснювати, що відрізняє людину від тварини;
  • порівнювати дії людини і тварини у поданих ситуаціях;
  • дискутувати на тему «Людина – частина природи чи частина суспільства?»;
  • пояснювати своє ставлення до цього питання;
  • називати  джерела забруднення навколишнього середовища та наслідки забруднення навколишнього середовища;
  • наводити приклади впливу людини на природу і природи на людину;
  • пояснювати: зв’язок людини з природою та зміни в природі, які зумовлені природними чинниками і діяльністю людини.

 

Природа – вічне джерело людської творчості,

                                                      людського мислення.

 

Ми керуємо своєю Землею недбало.

/Жак –Ів Кусто/

 

Хід уроку

 

І.Організаційний момент.

 

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Прийом «Інтелектуальна розминка»

  • Які оболонки землі ви знаєте?
  • Які ви знаєте царства живої природи?
  • Що таке екосистема?
  • Які є екосистеми?
  • Що таке екологія?
  • Які ви знаєте  екологічні фактори?
  • яке місце людини в природі сьогодні?
  • Як ви вважаєте, яким чином людина може впливати на природу?
  • Чи є людина найвищим творінням природи? Чому?
  • На сучасному етапі розвитку людина змінює Землю чи ні?
  • Чи завжди природа була такою, як зараз? Якими чинниками спричинені її зміни?
  • Чому в одних місцях на Землі проживає дуже багато людей, а в інших мало або зовсім немає?
  • Що потрібно робити для того, щоб захистити природу від нас самих?

 

 

Інтерактивна вправа «Мозковий штурм»

Ми приступаємо до вивчення останньої теми ІІІ розділу «Людина на планеті Земля». І зараз проведемо вправу, яка називається «Мозковий штурм».

  • Які почуття, слова та асоціації виникають у вас при слові «людина»? (учні називають, а вчитель записує на дошці)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

 

Вчені вважають, що людство з’явилося на Землі близько двох мільйонів років тому. Первісна людина була примітивна і мало чим відрізнялася від тварини. В той час люди дуже залежали  від природи, але самі не мали значного впливу на навколишній світ.

Наші далекі предки схилялися перед силою природи, гостро відчували залежність від неї. Але поступово багато що змінилося.   Із розвитком цивілізації, появою нових винаходів, людина все частіше почала втручатися у навколишнє середовище, змінювати його на свій розсуд. З’явилися поля, заводи, затишні будинки, різноманітна техніка і багато чого іншого.

Вирувало життя. Перед обличчям природи постала людина розумна, яка сказала:

 

Природа – наш дім,

Ми господарі в нім

 

Нам необхідно визначити: в чому полягає зв’язок людини з природою; які зміни виникають в природі внаслідок природних чинників і діяльності людини.

Отже, тема нашого уроку присвячена людині. Перед нами постає питання.

  • Людина – це частина природи чи частина суспільства?

 

ІV. Вивчення нового матеріалу

 

З наукової точки зору людина – частина живої природи, а народна мудрість нагадує: не просто частина, а вінець природи, бо від неї залежить доля всього живого на Землі.

На початку свого існування людина жила як частина природи, за рахунок природи. У ті далекі часи люди повністю залежали від природних умов: погоди, кількості їжі та хижаків, що загрожували їхньому життю.

І з самого початку Людина живе в суспільстві, серед собі подібних. Людина — істота суспільна. Не дивно, що за часів збиральництва та полювання тривалість життя людини дорівнювала приблизно 22-28 років.

Первісні люди все робили разом: полювали, захищали себе від диких тварин, кочували в пошуках нових земель. Чоловіки ходили на полювання, жінки збирали їстівні рослини, доглядали дітей, шили одяг. У таких умовах життя було важким, багато людей гинуло в молодому і середньому віці, тому їх чисельність сильно не зростала.

Життя людини стало підкорятися не тільки законам природи, але й новим законам — законам розвитку суспільства. На цьому етапі розвитку людства його вплив на природу був незначним. Жили люди в печерах, пізніше навчилися будувати примітивні будинки. Наприклад, будували з кісток забитих тварин каркас будівлі та обтягували його шкурами.

Зрозуміло, що людина завжди прагнула зменшити залежність свого життя від природних явищ. Люди навчилися не тільки пристосовуватися до природи, а й пристосовувати її задля себе. Люди почали використовувати свої руки для праці. Отже, людина стала майстром і дослідником.

У сучасних умовах людина є найголовнішим перетворювачем природи, вона впливає на все живе. Та, на жаль, не завжди на користь. Щоб зробити цей вплив не таким катастрофічним, треба зрозуміти особливості людської діяльності в довкіллі.

 

 

 

 

 

  • Що спричинює суттєві зміни в довкіллі?

 

Складання схеми у зошити

 

 

 

 

 

   

 

 

 

 

  • Що спричинює суттєві зміни в довкіллі під впливом людини?

 

Складання схеми у зошити

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  • Що змінилося із появою  людини?

 

З появою на планеті Земля істоти найвищої організації – людини та її розвитком в природі почали розвиватися процеси особливого характеру. Спочатку ознаки впливу не були помітними.

Гармонійне співіснування людини з природою пояснюється значною залежністю первісної людини від природних благ. Не дивлячись на те, що людина впливала на чисельність окремих видів рослин і тварин, забруднювала місця  свого мешкання продуктами своєї життєдіяльності, загалом її відносини з природою були гармонійними. Первісна людина сприймала світ навколо себе як єдине ціле, відчуваючи себе  його частиною. Добре  знала рослини і тварин, розуміла їх  особливості і призначення. Люди жили, прирівнюючи своє життя до життя рослин і тварин.

Зміни розпочалися із зростанням кількості людей і вимушеним їх розселенням по планеті.

Першого удару по природі людина завдала, почавши інтенсивно розорювати землі і приручивши тварин. Особливо, в період , коли площі для сільськогосподарських угідь  люди почали готувати, випалюючи сотні гектарів лісів. За допомогою вогню люди також полювали на диких звірів, завдаючи величезної шкоди природі.

А розвиток тваринництва супроводжувався  витоптуванням трав’яних масивів на великих площах, аж до повного їх знищення. Замість родючих земель з’являлися пустелі.

Далі – більше. Зміни природного середовища стали ще масштабнішими і глибшими. На місці природних ландшафтів стали формуватися ландшафти антропогенні, рушійною силою розвитку яких є людська діяльність.

Людина створила собі особливий світ — штучну природу. Придивіться, ми живемо у світі речей і предметів, приладів, механізмів, машин, що створені людиною. Так, людина вирощує рослини, добуває корисні копалини, робить добрива, осушує болота, будує міста, дамби на річках і ще багато чого.

На такі дії людини, яка є частиною всього живого, природа відповідає забрудненим повітрям, змілілими річками, пиловими бурями, зсувами ґрунту, зміною океанічних течій, зникненням видів тварин і рослин.

Неоднакова кількість сонячного світла і тепла в різних куточках земної кулі позначилась на розселенні людей. Так, у районах полюсів, де панують низькі температури і крига, немає умов для росту і розвитку рослин та тварин, проживання людей. Поблизу екватора, де земна поверхня отримує найбільшу кількість тепла і вологи, ніколи не буває зими і пишно розвивається рослинність. Проте й такі умови несприятливі для життя людей. Скупчення населення спостерігається на рівнинних територіях з помірною кількістю тепла і вологи. Там найбільш комфортні умови для життя людини.

Природа забезпечує людину водою. І хоча води на Землі багато, проте прісної, придатної для пиття і господарських потреб, зовсім мало. Натомість використання води стрімко зростає. Підраховано, що за останні 40 років воно зросло втричі. Найбільше прісної води йде на зрошення полів і потреби промислових підприємств. На особисті потреби людина використовує її значно менше. Якщо використання води збільшуватиметься й надалі, то багато країн світу скоро відчуватимуть її нестачу.

Мал. 1  Використання води людиною

 

Ви вже знаєте, що для існування людини необхідне повітря, а точніше — наявний у ньому кисень. Його постачають природі зелені рослини. Без повітря людина не проживе і декількох хвилин.

Отже, людина є частиною природи, і її існування залежить від впливу природних чинників. Людина і природа — одне ціле.

Створюючи кращі умови існування для себе, людина мимоволі погіршує склад води, повітря, знищує рослини і тварин.

Активна діяльність людини погіршує склад повітря. Водночас рослин стає менше, і вони не встигають утворювати кисень. Ще 6 тис. років тому ліси вкривали великі площі на Землі. Нині ж площі скоротились у кілька разів.

 

Мал.2 Негативний вплив людини на природу:

а — знищення лісів; б — загибель риби

 

Внаслідок такої діяльності людини в повітрі зростає вміст вуглекислого газу, водяної пари та інших речовин. Вони більше затримують відбите від земної поверхні сонячне тепло. Від цього на нашій планеті стає тепліше. Так, за останні 100 років середньорічна температура на Землі підвищилася на пів градуса. Для окремого міста чи села таке потепління непомітне. Але для всієї планети загалом наслідки відчутні: почала танути багаторічна крига в полярних районах та горах. Внаслідок цього підвищується рівень води в морях та океанах. Вода наступає на суходіл, затоплюючи знижені території.

Людина має відповідально ставитися до перетворення природи на середовище свого існування. Безвідповідальне втручання в природу нікому не приносить користі.

Отже, людина, втручаючись у природу, повинна пам’ятати, що природа залишається єдиним і незмінним джерелом усіх багатств, які потрібні людині для існування. Тому головний обов’язок кожної людини і всього суспільства в цілому — це дбайливе ставлення до природи, збереження представників рослинного і тваринного світу.

 

V. Засвоєння та закріплення знань учнів.

Ми сьогодні розпочали тему «Людина на планеті земля». Людина належить до живої природи.

  • Чим людина відрізняється від інших живих організмів? (Розумом)

 Саме ця особливість людини має більшу силу. Людина сьогодні може допомагати природі, створювати умови для життя, а може сприяти її загибелі.

Урок ми почали з епіграфа «Природа – вічне джерело людської творчості, людського мислення». Зараз природа планети під загрозою.

  • Як може людське мислення допомогти природі? (охороняти)

   За багато років свого існування людина припустилася багатьох помилок. Але, знаючи закони природи, що ми можемо зробити з вирубаним лісом, забрудненими водами і повітрям? (відновити)

 

Заповнення схеми

 

 

 

 

 

 

 

 

Прийом «Мікрофон»

  • Наведіть приклади зв’язку людини з природою,
  • Від чого залежить рівновага в природі?
  • Які зміни виникли через господарську діяльність людини?
  • Назвіть види людської діяльності,
  •  Як природні процеси впливають на людину?
  • Що дає природа людині?

 

 Робота в групах

  • Як повинна поводитися людина, щоб зберегти довкілля і примножити різноманітність живої природи?

Розв’яжіть задачі.

1) 3 250 000 видів рослин Землі 1/10 частина знаходиться на межі зникнення. Скільки видів рослин на Землі на межі зникнення? (25 000 видів)

2) Найпрацелюбніші санітари лісу — мурашки. У середньому мурашки за хвилину приносять до мурашника 2 десятки комах. Скільки комах принесуть мурашки за 1 годину? (1200 комах)

3) На сім’ю з трьох чоловік щодоби потрібно 51 кг чистого повітря. Скільки кілограмів повітря знадобиться на наш клас (у класі 30 учнів)? (510 кг)

4) Учні вирішили зібрати сміття в лісі. Для цього вони об’єдналися у 5 груп по 6 осіб і вирушили в різні місця. Під час цієї акції кожен учень наповнив сміттям один мішок. Скільки мішків заповнили сміттям усі учні? (30 мішків)

VІ. Підсумок уроку

 

Прийом «Роблю висновок»

  • Людина — це особлива за своїми якостями частина природи, найдивовижніше її створіння, бо вона є найрозвиненішою у світі живою істотою.
  • Людина є частиною природи і тісно з нею пов’язана.
  • Своєю господарською і природоохоронною діяльністю людина значно впливає на природу.
  • Щоб жити і творити, їй не досить того, що дає природа, вона змінює природу для своїх потреб.
  • Природа змінюється під впливом природних чинників (сонця, вітру, води тощо ), а, також, під впливом господарської діяльності людини.
  • Майбутнє навколишнього середовища — це наше майбутнє.

 

 

Прийом «Мікрофон»

  • На уроці я дізнався(-лася) про …
  • Я хочу …
  • Я можу …
  • Ці знання мені згодяться …

 

Природа – це мати, подруга, сестра…

І захисту твого потребує вона!

 

VII. Домашнє завдання

1. Опрацювати § 45(п1,2).

2. Додаткова інформація: «Екологічні проблеми та їх розв’язання»

 

 

Скарбничка цікавих знань

Вплив господарської та інших видів діяльності людини -а природу здебільшого виявляється небажаним для окремих видів організмів. Простежимо це на прикладі найбільшого птаха України дрохви. Дрохва — степовий птах масою 10-15 кг. До 1975 р. дрохва гніздилася у 18 областях України, а з 1985 — лише в 7. Зараз в Україні нараховується близько 1000 особин. У Харківській області є розплідник дрохв, у якому мешкає близько 130 птахів. Так людина прагне збільшити чисельність цього виду птахів.

 

 

Додаток 1

Таблиця  «Зміни природи під впливом людини»

 

Зміни, які відбуваються

Негативні процеси

Позитивні процеси

Зміна площі лісів

Площа багатьох лісів(особливо тропічних) зменшується внаслідок інтенсивного вирубування. Від цього порушується:

• водний режим,

• вимирання багатьох видів живих організмів,

• зміна клімату

У багатьох розвинених країнах проводять роботи щодо відновлення лісів. Це                    • зменшує ризик

  вимирання багатьох видів

  організмів,           

 • оптимізує клімат

   відповідних регіонів

Збільшення площі орних земель

Виникає загроза

• знищення деяких екосистем  

  (особливо степових),

• вимирання багатьох видів живих організмів,

• зміна кліматичного режиму,

• зміна гідрологічного режиму

  розораних регіонів

• Збільшення кількості

   домашніх тварин і

   культурних рослин,

• запобігання загрози

   голоду для більшості

   країн світу

Зміна чисельності окремих видів живих організмів

Зниження чисельності може призводити до вимирання видів і порушення процесів життєдіяльності інших видів в уражених екосистемах

Контроль кількості переносників або збудників важких захворювань дозволяє припинити виникнення епідемій і врятувати багато життів

 

Додаток 2

Таблиця  «Зміни природи під дією природних чинників»

 

Чинник

Зміни, які відбуваються

Сонце

Промені Сонця нагрівають тверді породи вдень, які вночі охолоджуються. Зміни температури викликають поступове виникнення мікроскопічних тріщин, які поступово збільшуються і руйнують породу

Вода

Вода взимку замерзає у тріщинах, розширює їх і породи руйнуються.

Вода сильний розчинник і вимиває з гірських порід і грунтів розчинні речовини. Внаслідок цього ґрунти втрачають родючість, а в гірських породах утворюються печери. Механічна дія крапель води або невеликих її струменів також може спричинити руйнування навіть каменів

Вітер

Вітри великої швидкості зносять верхній шар ґрунту. А наявні  у потоках вітру піщинки шліфують каміння не гірше, ніж наждак

Виверження вулканів

Вулкани можуть спричинити великі руйнування і вкривати попелом сотні і навіть тисячі квадратних кілометрів навколишньої місцевості, спричиняючи загибель великої кількості живих організмів

Землетруси

Землетруси можуть змінювати рельєф земної поверхні і викликати велетенські хвилі цунамі, що також призводять до трагічних наслідків

 

Презентація «Людина — частина природи.

Зв’язок людини з природою»

Про матеріал

Презентація до уроку природознавства у 5 класі (за підручником Ярошенко О.Г., Бойко В.М.) на тему «Людина — частина природи. Зв’язок людини з природою». Мета: формувати знання про людину як частину природи, уявлення про взаємозв’язок людини з природою, поглибити знання про взаємодію людини і довкілля

Перегляд файлу

Зміст слайдів

Номер слайду 1

Тема 3. Людина на планеті Земля. Урок 1. Людина – частина природи. Зв’язок людини з природою

Номер слайду 2

Розминка. Все найцікавіше починається … з казки. Ви любите казки?Будь-яка казка допомагає нам пізнати все, що нас оточує, увесь світ. Послухайте уважно казку і будьте готові відповідати після прочитання на поставлені питання Казка про світ. Що таке світ? – запитала маленька рибка, випускаючи від здивування бульбашки. Я плавала скрізь і я знаю, що таке світ, — відповіла риба-мати. Це просто дуже багато води. Що таке світ? – запитало свою матір біле ведмежа. Світ?! – задумалася біла ведмедиця. – Це крижані гори і крижані поля і багато води під ними. Я була скрізь і я це знаю, — зітхаючи, сказала ведмедиця. Що таке світ? – запитав метелик-малятко. Світ?Це повітря, безкінечне повітря навкруги! Ось змахуєш своїм багатоколірним крилом і летиш під променями Сонця вільно і красиво, — відповіла метелик-мати. – Так, це так. Я літала і все це бачила. А що світ для мене? – запитала маленька сніжинка, поглянувши на Сонце. Його промінчики потрапили їй в очі і вона перетворилася на сльозинку. Легкий вітерець дбайливо підхопив її листочком і там, під променями Сонця, вона прозорою хмарою піднялася високо в безкінечну путь. Так все це і є світ?! Я його ще не бачив, але обов’язково дізнаюся про нього все! – подумав маленький хлопчик, перегортаючи сторінки книжки. — Назвіть дійових осіб казки.- Що є головним у їхньому житті? — Що відбувалося зі сніжинкою? — Хто здійснював такі перетворення у її житті?Ми прослухали казку про мешканців планети Земля і для них необхідними умовами для життя є … (учні продовжують думку)Але до живої природи належить ще один персонаж — … хлопчик. А його життя залежить від цих умов?

Номер слайду 3

Мозковий штурм. Які почуття, слова та асоціації виникають у вас при слові «людина»? людина

Номер слайду 4

Вплив природи на людину Їжа Повітря Тепло Світло

Номер слайду 5

Чи однакові умови для життя людей на всій території ЗемліБіля полюсів низька температура і криганемає умов для росту рослин і розвитку тварин, проживання людей(Так, в Гренландії проживає 57 тис. осіб = чисельності 1-го маленького міста)Екваторіальні широти отримують найбільшу кількість тепла і вологи, немає зміни сезонів року розвинена рослинність, чисельне населення Помірні широти – помірна кількість тепла і вологи, рівнини. Найкомфортніші умови, найбільше скупчення населення

Номер слайду 6

Як змінювалися зв’язки людини з природою

Номер слайду 7

Існування людини залежить від природних чинників. Людина – це частинка природи

Номер слайду 8

Зміни у природі, спричинені діяльністю людини

Номер слайду 9

Активна діяльність людини

Номер слайду 10

Задумайся, людино!Чи можеш ти сказати світу. Я — господар на землі. Так, скажеш ти. Але ж то — ні. Що робиш ти? Господарюєш?Ні, навколо себе все руйнуєш. Ти – чисту річку забруднив,Довкілля нафтою залив,Рослинка дихати не можеІ їй ніхто ж не допоможе. Тварина вже від нас тікаєБо жити хоче, а вмирає. Так з кожним роком вид зникає,А час тихесенько спливає. Чи зупинився ти?Ні, ти все будуєш. Заводи, фабрики купуєш,Нафту, газ видобуваєш,Але як гадаєш. Чи завжди так буде?Чи матінка природа це забуде?Що знищив, зруйнував — ти відбудуєш?То ж поміркуй, чи добре ти господарюєш.

Номер слайду 11

Узагальнення. Чим людина відрізняється від інших живих організмів? Як може людське мислення допомогти природі? За багато років свого існування людина припустилася багатьох помилок. Але, знаючи закони природи, що ми можемо зробити з вирубаним лісом, забрудненими водами і повітрям? Чи можна сказати, що людина , впливаючи на природу, впливає на саму себе?

Номер слайду 12

Мікрофон На уроці я дізнався про …Я хочу … Я можу … Ці знання мені згодяться …

Урок 1 Тема :»Людина – частина природи.

Зміни в природі :: Скриня знань

Урок 1.docx (46374)

Презентація    До уроку 1.pptx (1155420)

Урок 1

Природа – вічне джерело людської творчості,

                                                                                                 людського мислення

  Тема. Людина – частина природи. Зміни в природі

 Навчальна мета: формувати в учнів уявлення про те, що людина є частиною 

                                природи;

                                підкреслити вплив умов існування на живі організми;

                                виявити і проаналізувати зміни, які відбуваються в природі  у 

                                результаті її взаємодії з людиною.

Розвиваюча мета: розвивати спостережливість, уміння аналізувати й робити 

                                 висновки.

Виховна мета:   виховувати розуміння уразливості природи до дій людини.

Обладнання й матеріали: плакати або слайди презентації, які демонструють зміни, що відбуваються в природі під впливом людини та природних чинників, фотографії або рисунки раптових змін у природі.

Базові поняття й терміни: промислове виробництво, сільськогосподарське виробництво, зміни ландшафту, руйнування гірських порід, виверження вулканів, землетруси.

Тип уроку: засвоєння нових знань

Хід уроку

І. Розминка

— Все найцікавіше починається  … з казки. Ви любите казки?

Будь-яка казка допомагає нам пізнати все, що нас оточує, увесь світ.

Послухайте уважно казку і будьте готові відповідати після прочитання на поставлені питання.

Казка про світ

—         Що таке світ? – запитала маленька рибка, випускаючи від здивування бульбашки.

—         Я плавала скрізь і я знаю, що таке світ, — відповіла риба-мати. Це просто дуже багато води.

—         Що таке світ? – запитало свою матір біле ведмежа.

—         Світ?! – задумалася біла ведмедиця. – Це крижані гори і крижані поля і багато води під ними. Я була скрізь і я це знаю, — зітхаючи, сказала ведмедиця.

—         Що таке світ? – запитав метелик-малятко.

—         Світ?Це повітря, безкінечне повітря навкруги! Ось змахуєш своїм багатоколірним крилом і летиш під променями Сонця вільно і красиво, — відповіла метелик-мати. – Так, це так. Я літала і все це бачила.

—         А що світ для мене? – запитала маленька сніжинка, поглянувши на Сонце. Його промінчики потрапили їй в очі і вона перетворилася на сльозинку. Легкий вітерець дбайливо підхопив її листочком і там, під променями Сонця, вона прозорою хмарою піднялася високо в безкінечну путь.

—         Так все це і є світ?! Я його ще не бачив, але обов’язково дізнаюся про нього все! – подумав маленький хлопчик, перегортаючи сторінки книжки.

— Назвіть дійових осіб казки.

— Що є головним у їхньому житті?

— Що відбувалося зі сніжинкою?

— Хто здійснював такі перетворення у її житті?

Ми прослухали казку про  мешканців планети Земля і для них необхідними умовами для життя є … (учні продовжують думку)

Але до живої природи належить ще один персонаж — … хлопчик. А його життя залежить від цих умов?

ІІ. Актуалізація опорних знань

Інтерактивна вправа «Мозковий штурм»

Ми приступаємо до вивчення останньої теми ІІ розділу «Людина на планеті Земля». І зараз проведемо вправу, яка називається «Мозковий штурм».

— Які почуття, слова та асоціації виникають у вас при слові «людина»? (учні називають, а вчитель записує на дошці)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

1. Питання до учнів:

 •  Яке  значення для людини мають рослини?

 •  Яке  значення для людини мають тварини?

 •  Яке  значення для людини мають гриби?

 •  Що таке екосистема?

 •  Які природні екосистеми вам відомі?

 •  Навіщо людина створює штучні екосистеми?

2. Узагальнення вчителя

Дійсно, без природи і сучасній людині і її далеким предкам не можливо обійтися. Але сучасна людина не тільки користується плодами природи на відміну від своїх пращурів, але й дуже її змінює.

ІV. Вивчення нового матеріалу

1. Проблемне питання

• Як змінюється природа під впливом людини? (учні пропонують свої варіанти відповідей. Вибрати ті з них, які найкраще розкривають взаємодію людини і природи)

2. Прийом «Моя думка»

а) Слухання вірша:

Чи можеш ти сказати світу:

Я – господар на Землі?

«Так», — скажеш ти,

Але ж то – ні.

Що робиш ти? Господарюєш?

Ні, навколо себе все руйнуєш.

Ти – чисту річку забруднив,

Довкілля нафтою залив,

Рослинка дихати не може

І їй ніхто не допоможе.

Тварина вже від нас тікає,

Бо жити хоче, а вмирає.

Та з кожним роком вид зникає,

А час тихесенько спливає.

Чи зупинився ти?

Ні, ти все будуєш

Заводи, фабрики купуєш,

 Нафту, газ видобуваєш.

Але як гадаєш, чи завжди так буде?

Чи матінка-природа це забуде?

Що знищив, зруйнував – ти відбудуєш?

То ж поміркуй, чи добре ти господарюєш.

б) Обговорення:

—  Про якого господаря говориться у вірші?

—  Яку відповідь ви можете дати на поставлене у вірші запитання?

3. Робота з таблицею «Зміни природи під впливом людини» (Додаток 1)

4. Проблемне питання

• Як змінюється природа під дією природних чинників? (учні пропонують свої варіанти відповіді. Виділити ті, які можуть найкраще ілюструвати дію природних чинників на природу)

5. Робота з таблицею «Зміни природи під дією природних чинників» (Додаток 2)

6. Показ слайдів про зміни, які відбуваються  в природі

V. Узагальнення і систематизація знань

1. Узагальнення вчителя

     Ми сьогодні розпочали тему «Людина на планеті земля». Людина належить до живої природи.

 —  Чим людина відрізняється від інших живих організмів? (Розумом)

    Саме ця особливість людини має більшу силу. Людина сьогодні може допомагати природі, створювати умови для життя, а може сприяти її загибелі.

Урок ми почали з епіграфа «Природа – вічне джерело людської творчості,

людського мислення». Зараз природа планети під загрозою.

 — Як може людське мислення допомогти природі?

 — охороняти

   За багато років свого існування людина припустилася багатьох помилок. Але, знаючи закони природи, що ми можемо зробити з вирубаним лісом, забрудненими водами і повітрям?

— відновити

2. Заповнення таблиці

Вплив людини на природу

                                                 

VІ. Підсумки уроку

1. Проблемне питання

— Чи можна сказати, що людина , впливаючи на природу, впливає на саму себе?

2. Вправа «Мікрофон»

•  На уроці я дізнався про …

 Я хочу …

 Я можу …

 Ці знання мені згодяться …

VІІ. Домашнє завдання

1. Вивчити матеріал §47(стор.212-216)

2. Дати відповіді на питання розділу «Перевір свої знання» (стор. 216)

Додаток 1

Таблиця  «Зміни природи під впливом людини»

 

Зміни, які відбуваються

Негативні процеси

Позитивні процеси

Зміна площі лісів

Площа багатьох лісів(особливо тропічних) зменшується внаслідок інтенсивного вирубування. Від цього порушується:

• водний режим,

• вимирання багатьох видів живих організмів,

• зміна клімату

У багатьох розвинених країнах проводять роботи щодо відновлення лісів. Це                    • зменшує ризик вимирання багатьох видів організмів,             • оптимізує клімат відповідних регіонів

Збільшення площі орних земель

Виникає загроза

• знищення деяких екосистем (особливо степових),

• вимирання багатьох видів живих організмів,

• зміна кліматичного режиму,

• зміна гідрологічного режиму розораних регіонів

• Збільшення кількості домашніх тварин і культурних рослин,

• запобігання загрози голоду для більшості країн світу

Зміна чисельності окремих видів живих організмів

Зниження чисельності може призводити до вимирання видів і порушення процесів життєдіяльності інших видів в уражених екосистемах

Контроль кількості переносників або збудників важких захворювань дозволяє припинити виникнення епідемій і врятувати багато життів

 

 

Додаток 2

Таблиця  «Зміни природи під дією природних чинників»

 

Чинник

Зміни, які відбуваються

Сонце

Промені Сонця нагрівають тверді породи вдень, які вночі охолоджуються. Зміни температури викликають поступове виникнення мікроскопічних тріщин, які поступово збільшуються і руйнують породу

Вода

Вода взимку замерзає у тріщинах, розширює їх і породи руйнуються.

Вода сильний розчинник і вимиває з гірських порід і грунтів розчинні речовини. Внаслідок цього ґрунти втрачають родючість, а в гірських породах утворюються печери. Механічна дія крапель води або невеликих її струменів також може спричинити руйнування навіть каменів

Вітер

Вітри великої швидкості зносять верхній шар ґрунту. А наявні  у потоках вітру піщинки шліфують каміння не гірше, ніж наждак

Виверження вулканів

Вулкани можуть спричинити великі руйнування і вкривати попелом сотні і навіть тисячі квадратних кілометрів навколишньої місцевості, спричиняючи загибель великої кількості живих організмів

Землетруси

Землетруси можуть змінювати рельєф земної поверхні і викликати велетенські хвилі цунамі, що також призводять до трагічних наслідків

 

Що означає вислів людина-частина природи?

Поміркуйте, навіщо у вікнах встановлюють подвійні рами залишаючи проміжок між ними​

Что такое азарт игры

Самыми плодородными почвами в мире считают суглинки дерново-подзолистые солончаки черноземы

Многочисленные животные, обитающие в почве ее насыщают влагой удобряют разрыхляют нагревают

Укажите главную составляющую часть почвы. перегной воздух минеральные соли песок

главная состовляющия часть почвы

А как вы думаете, нужны ли нам бактерии на Земле? Или может мы и без них замечательно проживем?

как вы думаете, что общего между стаканом скисшего молока и больным гриппом? Часто в разговорах взрослые ( бабушек, дедушек, мам, пап) говорят: — По к … акой причине скисает молоко? — Почему подымается тесто? — Отчего греется влажное сено? — А вот прыщик. Почему он выскачил у меня? От чего зависит протекания данных процессов? А все они одинаковые? А как вы думаете, нужны ли нам бактерии на Земле? Или может мы и без них замечательно проживем?

Заполните таблицу по биологии

Прочитайте текст «Открытие Флеминга» В 1928 г. бактериолог высеял в чашки Петри стафилококки, а затем был вынужден на некоторое время уехать. Когда же … после довольно продолжительного отсутствия он вернулся, то увидел любопытную картину: пара образцов оказалась испорчена-в них попала самая обычная плесень, и сильно выросла за время отсутствия хозяина лаборатории. Быть может, он плохо помыл лабораторную посуду, или споры залетели из соседнего помещения, важен тот факт, что, когда Флеминг пригляделся к испорченным образцам, оказалось, что стафилококков в чашках нет, плесень уничтожила их. После изучения этого случая Флеминг занялся выделением действующего вещества из плесени. В сентябре 1929 г. в университетском медицинском клубе Лондона он сделал доклад о новом веществе Рenicillium notatum, указав помимо достоинств и недостатки. Вешщество было нестойким и включало в себя множество белковых примесей, затрудняющих его использование в медицине. Опыты по очистке длились до 1941 года. Выделить пенициллин в чистом виде удалось учёным Э. Флори и Г. Чейну, и тогда же препарат начал успешно применяться в терапии. Именно 1941 г. считается началом эры антибиотиков. в 1945 г. Флеминг, Чейн и Флори получили нобелевскую премию, но сразу отказались от патента, решив, что лекарство, спасающее тысячи жизней, не должно становиться средством материального обогащения. В чем важность данного открытия?​

Людина частина природи 6 клас

Скачать людина частина природи 6 клас rtf

Розглядаючи взаємовідносини людини з природою, можна виділити два основні напрями: вплив природи на людину та її діяльність; вплив людини та її діяльності на природу | Сторінка Мультимедійний супровід уроків Я у світі 3 клас.

1. Чи є людина частиною природи Чи доводилося вам чути вислів «людина — володар природи»? Як ви гадаєте, що це означає? За допомогою уявного мікрофона обґрунтуйте або спростуйте його.  Ознайомте клас з результатами своєї роботи.

Складіть загальний список таких норм. Якщо ви визнаєте його вдалим, то надішліть свій проект як пропозицію до місцевих газет. Ответ:В сучасних умовах і за сучасної техніки вплив людини на природу став на порядки значиміший — нині людина є геологічним чинником і поширюється на частину н. Людина-частина природи. Екологічні проблеми. Охорона природи.

Червона книга. Заповідники, заказники, національні парки та їх значення для збереження при. 7 клас. Довідники, корисні ресурси. Органи чуття тварин, їх значення.  Нормативні документи. Для учнів. 6 клас. Одноклітинні організми. Діатомові водорості. Одноклітинні організми. Хламідомонада, хлорела. Одноклітинні організми. Евглена зелена.

Людина — частина природи. Aylar önce. Відеоурок, навчальне відео з природознавства 5 клас. Екологія 5 клас. проєкт «Людина — частина природи». Aylar önce. Природознавство в умовах карантину. 5 клас. Створюємо проєкт про те, як людина впливає на навколишній світ. Як людина обманула природу. Yıl önce. Протягом тисячоліть розвитку людина втрачала м’язову силу, наші вуха не рухаються, а ікла надто маленькі. Людина — частина живої природи. 3 aylar önce.

Є люди, у яких живе Бог; є люди, у яких живе Диявол; а є люди, у яких живуть тільки глисти. Фаїна Георгіївна Природознавство. Людина-частина природи. Екологічні проблеми. Охорона природи. Червона книга. Заповідники, заказники, національні парки та їх значення для збереження при. 7 клас. Довідники, корисні ресурси. Органи чуття тварин, їх значення.  Нормативні документи. Для учнів. 6 клас.

Одноклітинні організми. Діатомові водорості. Одноклітинні організми. Хламідомонада, хлорела. Одноклітинні організми. Евглена зелена. Людина — частина природи. Зміни в природі. Продовжити речення: Людина-друг природи, тому що Напиши одне речення.Дякую.

Ким є людина: господарем, паном чи сином природи?Дайте полный ответ, пожалуйста. ХелпппппппппппЗавдяки чому людина може бути царем природи?Поясніть чому? Людина завжди жила серед природи і тому спостерігала природу. Який метод дослідження   Етитка 6 клас. Чи доводилося вам чути вислив людина володар природи.

Як ви гадаете що це.

djvu, fb2, txt, txt

Похожее:

  • Гончаренко 10 клас фізика гдз
  • Дпа 9 клас німецька мова 2014 р
  • Атлас з історії середніх віків 7 клас смотреть
  • Алгебра 11 клас підручники
  • Контрольна робота з англійської мови 8 клас калініна
  • Жанрова палітра музичного мистецтва презентація 9 клас
  • Людина — частина природи » http://uabooks.

    top

    Вивчення параграфа допоможе вам:

    • наводити приклади впливу людини на природу і природи на людину;

    • пояснювати зв’язок людини з природою.

    Зв’язок людини з природою. Подібно до інших живих істот людина дихає, живиться, росте, розмножується і вмирає,її життя, як і життя інших організмів,залежить від умов природи — достатньої кількості їжі, повітря, води, світлаі тепла.

    Проте лише людина володіє мовою, розмірковує і свідомо виконує роботу.Людина мешкає в оточенні тіл природи івзаємодіє з ними.

    Природа впливає на розселення людей на земній кулі. Так, у районах полюсів, де панують низькі температури і крига, немає умов для росту і розвиткурослин та тварин, проживання людей.Поблизу екватора, де земна поверхняотримує найбільшу кількість тепла і вологи, ніколи не буває зими і пишно розвивається рослинність. Скупчення населення спостерігається на рівниннихтериторіях з помірною кількістю тепла івологи. Там найбільш комфортні умовидля життя людини.

    У давні часи людина повністю залежала від природи. У природі вона знаходила рослини для харчування,добувала м’ясо, полюючи на звірів іптахів, ловила рибу. Згодом людинаокультурила різні рослини, тобто навчилася вирощувати їх на спеціальновідведених і оброблених ділянкахземлі (мал. 156). Нині людина розво

    дить різноманітних свійських тварин (мал. 157), тому постійно має м’ясо, молоко, яйця для свого харчування.

    З природних джерел людина отримує воду. Найбільше прісної води йде назрошення полів і потреби промислових підприємств. На особисті потребилюдина використовує її значно менше(мал. 158).

    Ви вже знаєте, що для свого існування людина ні на мить не припиняє вдихати повітря. Наявний у ньому кисень —життєво необхідна речовина. Його виробляють зелені рослини. Без повітрялюдина не проживе і декількох хвилин.Отже, існування людини залежить відвпливу природних чинників. Як і всіживі істоти вона народжується, росте ірозвивається, залишає потомство. Це доводить, що людина є частиною природи.Вона живе й існує за її законами.

    Людина — частина живої природи, вона мешкає у природному середовищі, бере з нього необхіднідля життя їжу, воду, повітря. Людина і природа —одне ціле.

    Зміни в природі, спричинені діяльністю людини. У часи, коли людина повністю залежала від природи, вона брала від неї стільки, скільки їйбуло потрібно для прожиття. З розвитком господарства відбулося багато змін, яга позначилисяна природному середовищі. На великих територіях вирубали ліси. Осушення боліт спричинилоопустелювання земель (мал. 159). Великі площізайняли міста з промисловими підприємствами.У різних напрямках пролягли шляхи з асфальту та бетону. Потужні машини змінюють земнуповерхню, видобуваючи корисні копалини. Длясвоїх потреб люди виплавляють метали, виготовляють різноманітні побутові прилади, будівельні матеріали, пластмаси, тканини, продукти харчування.

    Усе це змінює екосистеми і потребує величезних витрат природної сировини, води та повітря. Натомість у довкілля потрапляє велика кількістьшкідливих для живої і неживої природи речовин.

    Створюючи кращі умови існування для себе, людина мимоволі погіршує склад води, повітря, знищує рослини і тварин.

    Активна діяльність людини погіршує склад повітря через викиди заводами шкідливих речовин, зростання споживання кисню. Водночас з роками рослин стає

    менше, і вони не встигають утворювати кисень. Ще 6 тис. років тому ліси вкривали великі площі на Землі.Нині ж площі скоротились у кілька разів. Розгляньтена мал. 160 приклади негативного впливу людини наприроду. Наведіть власні приклади.

    Внаслідок такої діяльності людини в повітрі зростає вміст вуглекислого газу, водяної пари таінших речовин. Вони більше затримують відбите відземної поверхні сонячне тепло. Від цього на нашійпланеті стає тепліше. Так, за останні 100 роківсередньорічна температура на Землі підвищиласяна півградуса. Для окремого міста чи села такепотепління непомітне. Але для всієї планети загалом наслідки відчутні: почала танути багаторічнакрига в полярних районах та горах. Внаслідок цьогопідвищується рівень води в морях та океанах. Воданаступає на суходіл, затоплюючи знижені території.

    Людина має відповідально ставитися до перетворення природи на зручне середовище свого існування. Безвідповідальне втручання в природунікому не приносить користі.

    Скарбничка знань

    Вплив господарської та інших видів діяльності людини на природу здебільшого виявляється небажаним для окремих видів організмів. Простежимо це на прикладі найбільшого птаха України дрохви. Дрохва — степовий птах масою 10-15 кг. До 1975 р. дрохва гніздилася у 18 областяхУкраїни, а з 1385 — лише в 7. Зараз в Україні нараховується близько 1000 особин. У Харківській області у 2001 роцібуло створено розплідник дрохв. Так людина прагне збільшити чисельність цього виду птахів.

    Перевірка знань

    1. Які приклади впливу природи на людину вам відомі?

    2. Як людина в різні часи впливала на природу?

    3. Як ви оцінюєте сучасний вплив людини на природу?

    4. За малюнком 175 складіть розповідь про використанняводи людиною.

    5. Доведіть, що зв’язок природи і людини взаємний.

     

    Це матеріал з підручника Природознавство 5 клас Ярошенко, Бойко

     

    філософія.людвіга.фейєрбаха:людина.як.частина.природи [Українська філософія]

    В центрі інтересів Фейєрбаха і, природно, в центрі всієї його філософії — людина. Вчення його було антропоцентричне. Слова одного з героїв твору Горького: “Людина — це звучить гордо. Все в людині, все для людини” могло би бути епіграфом до збірника творів Фейєрбаха [10, 150].

    “Нова філософія — говориться в одному з основних положень його “філософії майбутнього” — перетворює людину, включаючи і природу як базис людини, в єдиний, універсальний і вищий предмет філософії перетворюючи антропологію, в тому числі і фізіологію, в універсальну науку” [4, 202].

    Людина для Фейєрбаха не тільки основний предмет і кінцева мета філософії, але і праобраз і мірило всього сущого. Можна сказати, що він якби моделює буття по людському образу і подобі, на відміну від механістичних матеріалістів, для яких не організм (“фізіологія”), притому людський, а механізм служили праобразом буття. Фейєрбах не мислить людину у відриві від природи, не допускає антропології у відриві від фізіології. Людина є продуктом природи. Фейєрбах весь час підкреслює значення природи в життєдіяльності людини. Природі людина зобов’язана своїм походженням та існуванням. Людина є частиною природи і може існувати лише у природі, завдяки їй. В розумінні природи Фейєрбах був послідовним матеріалістом, розглядав її як цілісний організм. ”… Природа тілесна, матеріальна, чуттєва…” — писав Фейєрбах. Матерія не створена, вона вічна; безконечна. Причину природи слід шукати у самій же природі. Природа, матерія первинна, свідомість вторинна.

    Не природа основана на дусі, як думали ідеалісти, а навпаки, дух на природі. Природа передувала духу [4, 202]. Природа різноманітна; доступна людині всіма відчуттями. ”… Я розумію під природою сукупність всіх чуттєвих сил, речей, істот, які людина відрізняє від себе як нелюдське… Чи, беручи слово практично, природа все те, що для людини — незалежно від надприродних переконань теїстичної віри — представляється чуттєво, як основа і предмет її життя. Природа є світло, електрика. Магнетизм, повітря, вода, вогонь, земля, тварина, рослина, людина, оскільки вона є істотою, самовільно і несвідомо діючою. Під словом “природа” я не розумію нічого більше, нічого містичного, нічого туманного, нічого теологічного.” [9, 635].

    Правдивість, простота, визначеність, повинні бути відмінними ознаками антропологічної філософії.

    Людина є тілесна, фізична, просторово-часова істота, і тільки в якості такої вона має здібність споглядати і мислити. Ідеалізм роздвоював цю цілісну істоту, утворюючи конфлікт між духом і тілом. І та обставина, що картезіанській формулі: cogito ergo sum (“я мислю, значить, існую”) він протиставляє свою формулу: sentio ergo sum (“я відчуваю, значить, існую”), ще тісніше зближує у нього психологію з фізіологією, душу з тілом, бо відчуваюча істота — це обов’язково тілесна істота.

    Фейєрбах постійно підкреслював єдність і цілісність природи людини. Він був глибоко переконаний, що мислення у відриві від тіла, перетворюється ідеалістами у божественну силу, що творить матерію [4, 202].

    Заперечуючи богословську теорію дуалізму душі і тіла Фейєрбах казав: “Що за половинчатість, що за роздвоєння. Звідки походить дух? Звідки орган, звідти і його функція; їх не можна відокремлювати один від одного. Тільки теоретично можна уявити собі дух окремо від тіла; в дійсності ж перший нерозривно зв’язаний із другим і залежить від нього.” [3, 127].

    Антропологічний принцип філософії Фейєрбаха усунув розрив між духом і тілом. Заперечивши пріоритет свідомості, який ідеалісти встановлювали по відношенню до матерії, і визнавши свідомість особливою властивістю матеріального субстрату мозку, Фейєрбах дав матеріалістичне рішення основного питання філософії. “Дійсне відношення мислення до буття, — твердив він, — таке: буття — суб’єкт, мислення — предикат.” [14, 128].

    При вірному застосуванні антропологічного принципу, говорив Фейєрбах, ми прийдемо до визнання того, що у світі немає нічого, окрім матерії, яка рухається, природи, породженням якої і є сама людина.

    Реальну основу єдності людини складає тіло. Заберіть у особистості її тіло — і ви заберете в неї те, що її об’єднує, робить цілісною, єдиною. Але що ж таке тіло? — ставить питання Фейєрбах, і відповідає: воно є частиною об’єктивного світу.

    На відміну від Гегеля, що зробив предметом своєї філософії абстрактний дух, Фейєрбах поклав в основу своєї філософії людину і природу.

    “Нова філософія”, на його думку, перетворює людину, включно з природою як базисом людини, на єдиний, універсальний, найвищий предмет філософії. Лише одна природа — основа людини і закони людського буття вичерпують закони природи. Спроба Фейєрбаха визначити специфіку людини як однієї із часточки природи виявилась не зовсім вдалою.

    В антропологічному матеріалізмі Фейєрбаха відсутній діалектичний перехід від природних явищ природи до соціальних і разом з тим пропадає якісна границя між закономірностями природи і суспільства. Він не доходить до розуміння матеріального базису суспільного життя, виводячи форми суспільної свідомості не із суспільного буття, а із психофізіологічної “природи людини”. Коли Фейєрбах стверджує: “Мистецтво, релігія, філософія чи наука складають проявлення або розкриття дійсної людської сутності” [4, 202] він під останньою не розуміє суспільної сутності. Людська природа тлумачиться Фейєрбахом переважно як біологічна. Окремий індивід для нього є не історично-духовним утворенням, як у Гегеля, а ланкою у розвитку людського роду. Історичний процес здійснюється, на думку філософа, не під управлінням світового духу, а лише під впливом змін у релігії та моральній свідомості людини.

    Повністю визначено, що вся філософія Фейєрбаха доцентрова по відношенню до людини, але постановка проблеми ще далека від знаходження вірного шляху для її розв’язання. Ускладнення лише починаються, коли постає питання про саме розуміння людини як предмета наукового пізнання в усій її якісній відмінності від усіх інших об’єктів пізнання — про розуміння людини не як одинично відомої нам суспільної істоти. Необхідно довести розуміння “людини” до розуміння “суспільства”, через яке тільки і стає дохідливим повне наукове дослідження буття людини. Антропологія не в змозі перейти поріг наукового пізнання до тих пір, поки вона не переросла у соціологію. В окремих випадках Фейєрбах говорить міркування, які виходять за межі антропології: “Люди… визначаються місцевістю, де вони існують. Сутність Індії — це сутність індіанця. Він є те, що він став, тільки як продукт індійського сонця, індійського повітря, індійської води, індійських рослин і тварин” [12, 330]. До того ж цей вислів не є типовим і визначальним для вчення Фейєрбаха.

    Основою фейєрбахівського антропологізму не являється ні суспільство як цілісність, ні ізольоване Я. Першоелементом є Я і Ти. Індивідуальний зв’язок між ними. Для народження істоти тілесної, так і духовної потрібні дві людини — Я і Ти [10, 155]. “Окрема людина як дещо обособлене, не являє людської сутності ні в істоті моральній, ні як у мислячій. ” (4, 203) Людська сутність може бути виведена не із Я самого по собі, а тільки із їх єдності. При цьому саме поняття Я мислиться залежним від спілкування і разом із тим протилежним від Ти. Те і інше — функції комунікації, і не існують поза нею [2, 12-13]. “Людська сутність виявляється лише тільки у спілкуванні, у єдності людини із людиною, в єдності, що опирається на реальність відмінності між Я і Ти… Істинна діалектика не є монолог одного мислителя із самим собою, це монолог між Я і Ти” [4, 203]. Свою антропологічну побудову Фейєрбах закінчує словами: “Величнішим і заключним принципом філософії є тому єдність людини із людиною. Всі існуючі відносини, принципи різних наук — це тільки різні види і форми цієї єдності.” [4, 204].

    ВИД НА ПРИРОДУ

    • Природа в самом широком смысле — это природный, физический или материальный мир или вселенная. «Природа» может относиться к явлениям физического мира, а также к жизни в целом. Изучение природы — большая, если не единственная, часть науки. Хотя люди являются частью природы, человеческая деятельность часто рассматривается как отдельная категория от других природных явлений.
    • Слово «природа» происходит от латинского слова natura, или «существенные качества, врожденный характер», и в древние времена буквально означало: Рождение В древней философии Natura в основном использовалась как латинский перевод греческого слова physis (), которое первоначально относилось к внутренним характеристикам, которые растения, животные и другие особенности мира развивают сами по себе.Концепция природы в целом, физической вселенной, является одним из нескольких расширений первоначального понятия, которое началось с определенных основных применений слова φύσις досократовскими философами (хотя тогда это слово имело динамическое измерение, особенно для Гераклита). , и с тех пор стабильно набирает валюту. Во время появления современного научного метода за последние несколько столетий природа стала пассивной реальностью, организованной и управляемой божественными законами. С промышленной революцией природа все больше рассматривалась как часть реальности, лишенная преднамеренного вмешательства: следовательно, она считалась священной. некоторыми традициями (Руссо, американский трансцендентализм) или простым приличием божественного провидения или человеческой истории (Гегель, Маркс).Тем не менее, виталистическое видение природы, более близкое к досократическому, возродилось в то же время, особенно после Чарльза Дарвина
    . Сегодня в различных значениях этого слова «природа» часто относится к геологии и дикой природе. Природа может относиться к общему царству живых растений и животных, а в некоторых случаях к процессам, связанным с неодушевленными объектами, — способу существования и изменения конкретных типов вещей, таких как погода и геология Земли. Часто под этим понимается «естественная среда» или дикая природа — дикие животные, камни, лес и вообще то, что не было существенно изменено вмешательством человека или которые сохраняются, несмотря на вмешательство человека. Например, произведенные объекты и взаимодействие людей обычно не считаются частью природы, если они не квалифицируются, например, как «человеческая природа» или «природа в целом». Это более традиционное представление о природных вещах, которое все еще можно найти сегодня, подразумевает различие между природным и искусственным. Природа, в самом широком смысле, — это природный, физический или материальный мир или вселенная. «Природа» может относиться к явлениям физического мира, а также к жизни в целом. Изучение природы — большая, если не единственная, часть науки.Хотя люди являются частью природы, человеческая деятельность часто рассматривается как отдельная категория от других природных явлений

    Обзор Б. В. Владимиров, Б. Л. Крит, В. Б. Людин, Н. В. Морозова, А. Д. Российская, И. В. Суминов, А. В. Эпельфельд

    ПОВЕРХНОСТНАЯ ТЕХНИКА И ПРИКЛАДНАЯ ЭЛЕКТРОХИМИЯ Vol. 50 № 3 2014

    МИКРОДУГОВОЕ ОКИСЛЕНИЕ МАГНИЕВЫХ СПЛАВОВ 231

    10. Су, П., Ву, X., и Цзян, З. , Плазменный электролитический оксид

    литья с низким коэффициентом трения из магниевого сплава ZK60 ,

    Матер.Lett.

    , 2008, т. 62. С. 3124–3126.

    11. Lv, G.H., Chen, H., Gu, W.C., Li, L., Niu, E.W.,

    Zhang, X.H., And Yang , С.З., Влияние частоты тока

    на структурные характеристики и коррозионные свойства

    керамических покрытий, сформированных на магниевом сплаве

    по технологии ПЭО,

    J. Mater. Процесс. Technol.

    ,

    2008, т. 208. С. 9–13.

    12. Дурду С., Байрамоглу С., Демирташ А., Уста, М.,

    и Ü k, A.H., Характеристика сплава AZ31 Mg

    , покрытого плазменным электролитическим окислением,

    Vacuum

    , 2013,

    vol. 88. С. 130–133.

    13. Ли Ю.К., Ли К. и Юнг Т. Исследование микродугового окисления магниевого сплава AZ31

    в растворе силиката щелочного металла

    ,

    Electrochem. Commun.

    , 2008, т. 10,

    с. 1716–1719.

    14. Гу, Ю., Цай, X., Го, Ю., и Нинг, К., Влияние уровня ионов хлора

    на коррозионные характеристики сплава AZ31, модифицированного МАО

    , в растворах NaCl,

    Mater. Des.

    ,

    2013, т. 43. С. 542–548.

    15. Сринивасан, П.Б., Блаверт, К., и Дитцель, В., Влияние покрытия плазменным электролитическим окислением

    на коррозионное напряжение

    Поведение деформированного сплава AZ61 magne

    ,

    Коррозия . Sci.

    , 2008, т.50. С. 2415–2418.

    16. Verdier, S., Boinet, M., Maximovitch, S., and Dalard, F.,

    Формирование, структура и состав анодных пленок

    на магниевом сплаве AM60, полученном плазменным постоянным током

    анодирование,

    Коррос. Sci.

    , 2005, т. 47. С. 1429–1444.

    17. Гуо, Дж., Ван, Л., Лян, Дж., Сюэ, К., и Ян, Ф., Tri

    Биологическое поведение плазменного электролитического окисления

    покрытие на магниевом сплаве с масляной смазкой при ele

    температура воды,

    Дж. Сплавы Compd.,

    2009, т. 481,

    с. 903–909.

    18. Cao, F.h., Lin, L.y., Zhang, Z., Zhang, J.q., И

    Cao, C.n., Экологически чистый плазменный электролизер

    окисление магниевого сплава АМ60 и его коррозия

    стойкость,

    Пер. Цветные металлы. Soc. Китай

    , 2008,

    т. 18. С. 240–247.

    19. Сринивасан, П.Б., Лян, Дж., Баладжи, Р.Г., Блаверт, К.,

    Стормер, М., и Дитцель, В., Влияние частоты импульсов

    на микроструктуру, фазовый состав и коррозионные характеристики фосфатно-плазменного электрохимического

    магниевого сплава AM50 с покрытием, нанесенным литическим окислением,

    Прил.

    Прибой. Sci.

    , 2010, т. 256, нет. 12. С. 3928–3935.

    20. Сринивасан, П.Б., Блаверт, К., и Дитцель, У., Влияние обработки плазменным электролитическим окислением

    на коррозию

    и коррозионное растрескивание под напряжением магниевого сплава AM50

    ,

    Mater.Sci. Eng., А

    , 2008, т. 494,

    с. 401–406.

    21. Blawert, C., Heitmann, V., Dietzel, W., Nykyforchyn, H.M.,

    и Klapkiv, M.D., Влияние электролита на коррозионные свойства

    магниевых сплавов с покрытием из плазменной электролитической конверсии

    ,

    Surf. Пальто. Technol.

    , 2007, т. 201,

    с. 8709–8714.

    22. Blawert, C., Heitmann, V., Dietzel, W., Nykyforchyn, H.M.,

    и Klapkiv, M.Д., Влияние технологических параметров

    на коррозионные свойства электролитического преобразования

    Магниевые сплавы с плазменным покрытием,

    Surf. Пальто. Technol.

    ,

    2005, т. 200. С. 68–72.

    23. Тимошенко А.В. , Магурова Ю.В. Исследование

    процессов плазменного электролитического окисления магния

    c

    ¸

    s

    000

    сплава кремния МА2À1

    в импульсных поляризационных режимах,

    Surf.Пальто. Technol.

    , 2005, т. 199. С. 135–140.

    24. Гнеденков С.В., Хрисанфова О.А., Завидная А.Г.,

    Синебрюхов С.Л., Егоркин В.С., Нистратова М.В.,

    Ерохин А., Мэтьюз А. Покрытия ПЭО

    , полученные на Сплав типа Mg – Mn при униполярном и

    биполярном режимах в силикатсодержащих электролитах,

    Surf.

    Пальто. Technol.

    , 2010, т. 204. С. 2316–2322.

    25. Хусейн Р.O., Zhang, P., Nie, X., Xia, Y., and North

    wood, DO, Влияние режима тока и типа разряда

    на коррозионную стойкость плазменного электролитического окисления

    (PEO) магниевый сплав с покрытием AJ62,

    Surf.

    Пальто. Technol.

    , 2011, т. 206. С. 1990–1997.

    26. Ерохин А.Л., Шатров А., Самсонов В., Шашков П.,

    Лейланд А., Мэтьюз А. Усталостные свойства

    Керонит

    ®

    покрытий на магниевый сплав,

    Surf.Пальто.

    Technol.

    , 2004, т. 182, с. 78–84.

    27. Ли, Дж., Тиан, Ю., Цуй, З., и Хуанг, З., Влияние редких земель

    на микродуговое окисление магниевого сплава,

    Rare Met.

    , 2008, т. 27, нет. 1. С. 50–54.

    28. Цзэн, Р.К., Конг, Л.Х., Чен, Дж., Цуй, Х.З., и

    Лю, К.Л., Прогресс исследований в области модификации поверхности

    магниевых сплавов для медицинского применения,

    Чин. Дж.

    Цветные металлы.

    , 2011, т. 21. С. 35–43.

    29. Чен, Х., Хао, Дж. М., Ли, Д. X. и Ли, Л. П., Коррозия

    Поведение магниевого сплава, обработанного МАО, в растворе

    Хэнка,

    Adv. Mater. Res.

    , 2011, т. 236–238,

    с. 1954–1957.

    30. Сюй, X., Лу, П., Гуо, М., и Фанг, М., Сшитое

    композитное покрытие желатин / наночастицы на микродуговом покрытии

    окислительная пленка для коррозии и высвобождения лекарств,

    заявл.Серфинг. Sci.

    , 2010, т. 256. С. 2367–2371.

    31. Shi, P., Ng, WF, Wong, MH, and Cheng, FT,

    Повышение коррозионной стойкости чистого магнезия

    в растворе Хэнкса путем микродугового окисления золь-гель TiO

    2

    уплотнение,

    J. Alloys Compd.,

    2009, т. 469,

    с. 286–292.

    32. Аррабаль, Р., Мота, Дж. М., Криадо, А., Пардо, А.,

    Мохедано, М., и Матыкина, Э., Оценка дуплексного покрытия

    , сочетающего плазменный электролитический оксид

    и полимерный слой на магниевом сплаве AZ31,

    Surf.

    Пальто. Technol.

    , 2012, т. 206. С. 4692–4703.

    33. Хан, Й. и Сонг, Дж., Роман Mg

    2

    Zr

    5

    O

    12

    / Mg

    2

    Zr

    5

    O

    9

    ZrO

    2

    –MgF

    2

    Нанесение градиентного слоя на магний

    , образованное микродуговым окислением,

    Дж.Являюсь. Ceram. Soc.

    ,

    2009, т. 92. С. 1813–1816.

    34. Му У. и Хан Й. Исследование микродугового окисленного покрытия

    магния в трех разных электролитах,

    Rare Met. Mater. Англ.

    , 2010, т. 39. С. 1129–1134.

    35. Яо, З., Гао, Х. , Цзян, З. и Ван, Ф., Структура

    и свойства ZrO

    2

    керамические покрытия на сплаве AZ91D Mg

    путем плазменного электролитического окисления.

    Дж.Являюсь. Ceram.

    Soc.

    , 2008, т. 91. С. 555–558.

    36. Yao, Z., Xu, Y., Liu, Y., Wang, D., Jiang, Z., and Wang, F.,

    Структура и коррозионная стойкость ZrO

    2

    керамика

    покрытий на сплавах AZ91D Mg плазменным электролитическим окислением

    ,

    J. Alloys Compd.

    , 2011, т. 509, pp. 8469–

    8474.

    37. Luo, H., Cai, Q., Wei, B., Yo, B., He, J., and Li, D.,

    Study on the микроструктура и коррозионная стойкость

    ZrO

    2

    содержащие керамические покрытия, сформированные на магне

    Временная характеристика аттосекундных импульсов

    Abstract

    До сих пор были продемонстрированы два пути для экспериментов с временным разрешением и аттосекундным разрешением с использованием интенсивные фемтосекундные лазеры. Первый заключается в использовании генерации высоких гармоник (ГВГ) в газах для получения аттосекундных рентгеновских импульсов, которые затем могут использоваться для запуска или исследования сверхбыстрого процесса [1]. На втором пути аттосекундные электронные импульсы, генерируемые сильнопольной ионизацией молекул и коррелированные с ядерным волновым пакетом, используются в качестве зонда ядерной динамики [2, 3].

    Ключевые слова

    Волновой пакет Фотоэлектронный спектр Лазерное поле Вигнеровское распределение Фаза спектра

    Эти ключевые слова были добавлены машиной, а не авторами.Этот процесс является экспериментальным, и ключевые слова могут обновляться по мере улучшения алгоритма обучения.

    Это предварительный просмотр содержимого подписки,

    войдите в

    , чтобы проверить доступ.

    Предварительный просмотр

    Невозможно отобразить предварительный просмотр. Скачать превью PDF.

    Ссылки

    1. 1.

    2. 2.

    3. 3.

    4. 4.

    5. 5.

    6. 6.

      904 7.

    7. 8.

    8. 9.

    9. 10.

    10. 11.

    11. 12.

      Ф. Кере, Дж. Итатани, Г.Л. Юдин и П.Б. Коркум.

      Phys. Rev. Lett.

      , 90: 073902, 2003.

      Google Scholar
    12. 13.

    13. 14.

    14. 15.

    15. 16.

    16. 17.

    17. 19.

    18. 20.

    19. 21.

    20. 22.

    21. 23.

    22. 24.

      К. Доррер и И. Канг.

      Опт. Lett.

      , будет опубликовано в 2003 году.

      Google Scholar
    23. 25.

    24. 26.

    25. 27.

    26. 28.

    27. 29.

    28. 31.

    Информация об авторских правах

    © Springer-Verlag New York, LLC 2004

    Авторы и аффилированные лица

    • J. Itatani
    • G. L. Yudin
    • P. B. Corkum
    1. 1. Институт молекулярных наук Стейси Национальный исследовательский совет Канады Оттава, Канада
    2. 2. Атомы и молекулы CEA SaclayDSM-DREC -sur-Yvette CedexFrance

    Десятинный желоб в Великом Новгороде

    В 2008 году масштабные исследования проводились в северо-западной части средневекового Новгорода «Людин Конец» недалеко от Десятинного Рождественского монастыря.Четыре задействованных траншеи имели общую площадь 3 400 м2, и исследования проводились на уровнях с 10-го по 17-й века.

    Хотя культурный слой в Десятинном желобе был не очень толстым по новгородским меркам — от 2 до 2,5 м, — он дал богатый материал для нашего изучения того периода в той части города, которая сначала была заселена и заселена в конец 10-го и 11-го века. Это важно еще и потому, что в нем был подготовлен материал, относящийся к топографии и планировке собственности, а также к особенностям материальной культуры XII – XIV веков.Коллекция артефактов с этого места была собрана примерно в 7000 находок.

    В пределах раскопок было исследовано более 30 объектов площадью от 300 до 800 м2 XII — начала XV веков. Они находились по сторонам двух улиц — Добрыни и Волосова, первые упоминания о которых в письменных источниках относятся к 1130–1160 гг.

    В конце X века рассматриваемая территория была разделена на прямоугольные участки дренажами, впущенными в естественную почву.Они были проложены по грунтовым дорогам, которые вели на запад от городища на берегу реки Волхов, составлявшего ядро ​​будущего Людинского края города. Первоначальные участки по какой-то причине не использовались, и в течение нескольких лет территория была не более чем вспаханным полем. На всей площади выемки прослежены борозды в естественной почве и пахоте. В культурном слое найдены лепные вручную и ранние гончарные изделия, обточенные колесом, терминал от деревянного плуга, арабские монеты, стеклянные бусины, поясные пластины и амулет из клыка медведя.

    В 1020-х годах около улицы Волосова было возведено сложное сооружение, которое можно сравнить с ублиетом или тюрьмой. Подземная часть этого сооружения сохранилась в виде котлована диаметром 5 м и глубиной 3 м с остатками здания из вертикальных досок. В 1030-х годах его заменила бревенчатая конструкция квадратной формы размером 230×240 см, которая сохранилась до высоты 28-30 рядов бревен. Внизу были две скамейки и уборная в виде ямы.Похоже, что ублиет существовал около 20 лет.

    Во второй половине XI века территория была разделена плетенкой на участки под сады и огороды. В одном из таких уцелело несколько десятков стволов яблонь. В этом слое были найдены западноевропейские монеты, поясные украшения, кресты, лопаты и косы.
    В начале XII века улицы были впервые вымощены деревом, а пространство между улицами было занято участками, отделенными друг от друга частоколом.В отложениях XII века были обнаружены пять уровней построек и дорог, которые существовали около 100 лет и в которых был сосредоточен весьма представительный диапазон находок. Во всех владениях XII века отмечены следы различных ремесел.

    В начале 13 века исследуемая территория пришла в запустение. Возникновение недвижимости прекратилось, и улицы перестали использоваться. На освободившейся территории разместились огороды.Лишь в конце XIII века на месте бывших улиц были проложены новые деревянные проезды. Вдоль этих проездов снова возникли владения с многочисленными постройками, и во время раскопок были собраны значительные коллекции артефактов. Остатки проезжей части и бревенчатые постройки прослеживались в жилых этажах вплоть до начала 15 века.

    Что указывает на особый статус тех, кто жил в раскопанных владениях, так это ассортимент монет и свинцовых печатей, собранных в этом районе.Среди монет — 12 серебряных дирхамов различных династий Арабского халифата VIII – X веков и 51 западноевропейский динарий конца X – XI веков.

    европейских монет представлены двумя кладами XI века, состоящими из 23 и 4 монет соответственно, а также 24 одинарных денариев. Первый клад содержал 22 немецких денария, в основном из Саксонии и Фрисландии, и один датский денарий. Во втором были монеты из Фрисландии, Саксонии и Нижней Лотарингии.Среди отдельных монет были денарии из различных немецких государств, датируемые второй и третьей четвертью XI века и имитирующие последние, английские гроши конца X — начала XI веков и скандинавские (?) Имитации английских монет. . Чешская монета, найденная в одном из кладов времен Болеслава II и датируемая концом X века, была первой монетой такого рода, найденной в Новгороде.

    Коллекция печатей насчитывала 70 единиц: 59 средневековых русских печатей XI — XV веков, 8 печатей и 3 византийских печати XII века, а также около 380 российских, домонгольских свинцовых печатей и пять западноевропейских купеческих печатей. XV и XVI веков.Среди печатей 15 булл проштампованы с использованием новых матриц.

    Необычно высокая концентрация торговых тюленей указывает на то, что местные жители участвовали в торговых операциях XII века, связанных с доставкой в ​​Новгород шкур пушных зверей из далеких лесов Русского Севера. Западноевропейские купеческие печати указывали на то, что Новгород торговал со странами Европы, из которых импортировал различные виды тканей, в основном тонкие и дорогие.

    Уровни траншеи 15, 16 и 17 веков, как оказалось, были сильно нарушены последующей деятельностью, но они содержали богатый спектр материалов.

    P.G. Гайдуков, О. Олейников, Н. Фараджева

    Биомимикрия: что бы здесь сделала природа?

    В книге Nature’s Operating Instructions соучредитель Bioneers Кенни Осубель пишет о Джанин Бенюс:

    Если бы нечеловеческая природа могла говорить человеческим голосом, она бы очень походила на Джанин Бениус.Конечно, люди — часть природы, а не отдельно от нее, и это долгое время было самым важным посланием Джанин. Ее работа в качестве ярого натуралиста в конечном итоге привела ее к тому, что она в достаточной степени проникла в природу, чтобы задать, пожалуй, самый основной вопрос, который нужно задать людям, чтобы жить устойчиво на земле: что здесь сделает природа? Этот обманчиво простой вопрос привел к ее знаменательному исследованию возникающего революционного подхода к науке и дизайну, описанному в ее знаменитой книге «Биомимикрия: инновации, вдохновленные природой».

    Джанин — педагог и писатель по естественным наукам, имеет ученую степень в области лесного хозяйства, управления природными ресурсами и английской литературы. Она сочетает в себе глубокое уважение к науке с неизменной любовью к миру природы. И она не кабинетный натуралист: она написала три замечательных региональных полевых справочника и хитрый справочник по поведению животных, Beastly Behaviors. Она занимается пешим туризмом и активно защищает дикие земли в своем родном штате Монтана.

    В следующем отрывке из Nature’s Operating Instructions (Sierra Club Books, 2004) Бенюс пишет о том, почему люди должны учиться у природы, а не просто о ней, принимая сигналы от сложных систем, которые развивались в течение миллионов лет и применение этих уроков к искусственным системам.

    Посмотрите видео с докладом Джанин Бениус о бионерах 2016 года в нижней части этой статьи.

    Это была чудесная осень в Скалистых горах, где тополи и осины были более яркими, чем я видел их годами. Когда вы ныряете в рощу, сам воздух становится золотым. У трясущейся осины великое имя: Populus tremuloides. Он описывает на языке то, что делает осина, то есть дрожит от легчайшего ветерка со звуком, похожим на треск костей.

    Мои друзья-индейцы говорят, что дрожь началась из-за того, что Великий Дух попросил все организмы склонить головы в смирении, но осина отказалась.«Отныне, — сказал Великий Дух осине, — ты будешь дрожать, когда дует ветер».

    У моих друзей-ученых есть другое объяснение. Стебель у осинового листа плоский, поэтому, когда на него дует ветер, лист наклоняется, разнося ветер, как парус. Он не создает жесткой конструкции. Он поддается ветру, и эта уступчивость позволяет ему жить на абсурдно крутых склонах, где ветры срывают другие широколиственные деревья.

    Обе истории о смирении и приспособлении, об уступке, когда уступать — это хорошо.

    В эти дни в Скалистых горах происходит что-то еще, и это похоже на то, что происходит здесь каждый год в октябре на конференции бионеров. Это называется межвидовой стаей. Осень, наступает суровая зима. Каждому нужно нанести хороший слой жира, чтобы птицы, которые обычно не общаются друг с другом — разные виды, такие как синицы, певчие птицы и дятлы, — собираются вместе и летают вместе через каньоны.

    Они складывают оружие и соединяются в своем разнообразии, в своем различии.Они связываются, потому что знают, что ягоды разбросаны, и вместе они могут разложиться и найти больше, чем одна птица в одиночку. Если вы думаете о ягодах как о идеях, мы такие. Разные люди собираются вместе и говорят: «Я нашел здесь идею, которая может привести к устойчивости», — и мы эту идею. Мы смешанное стадо, приближается зима. Одна из идей этой мозаики — биомимикрия.

    Биомимикрия — это инновация, вдохновленная природой, которая смотрит на природу как на учителя. Одно языковое предостережение: фразе «смотреть на природу» присуща одинокая идея о том, что мы — не природа, что мы смотрим вовне. Но я не в это верю. Я считаю нас биологическими организмами, а это значит, что мы природа. Нет разделения. Так что простите за неловкую риторику, но когда я говорю «природа», я имею в виду то, что писатель Дэвид Абрамс называет «сверхчеловеческой» природой — наших биологических старейшин, которые живут здесь намного дольше нас. По сравнению с ними, мы только что прибыли, и у нас есть все, чтобы научиться жить на этой планете изящно.Если бы возраст Земли составлял календарный год, начинающийся 1 января, а сегодня было бы дыхание до полуночи 31 декабря, это означало бы, что Homo sapiens sapiens попал сюда пятнадцать минут назад и вся зарегистрированная история промелькнула за последние шестьдесят секунд. . Это ресница на временной шкале.

    Бактерии вырвались из хаоса в марте того теоретического года, и за 3,8 миллиарда лет, прошедшие с тех пор, жизнь научилась делать некоторые удивительные вещи — летать, кружить вокруг земного шара, жить на вершинах гор и внизу. океана, лассо солнечной энергии, освещают ночь и создают чудесные материалы, такие как кожа, рога, волосы и мозг.Фактически, организмы сделали все, что мы, люди, хотим делать, но не потребляя ископаемое топливо, не загрязняя планету и не закладывая свое будущее. Итак, да, мы — часть природы, но мы еще очень молодой вид, который все еще пытается понять это правильно. Когда я смотрю на современные технологии, я не говорю «да» или «нет». Я спрашиваю, насколько хорошо адаптирована та или иная технология. Насколько хорошо адаптирован этот продукт, этот процесс, эта политика к жизни на Земле в долгосрочной перспективе? Это ключевой вопрос. Девяносто девять процентов видов, существовавших на Земле, теперь вымерли из-за того, что их продукты или их процессы не были хорошо адаптированы.

    Вместе жизненные адаптации составляют язык шаблонов для выживания. Подумайте о древесной лягушке, которая может замерзнуть зимой и спрыгнуть целой и невредимой весной. Или обиженная садовая улитка, которая строит свою собственную дорогу из слизи, смазки, которая почти мгновенно поглощает воду в 1500 раз больше своего веса, позволяя улитке взбираться по колючей ветке, не причиняя себе вреда. Банановые слизни могут делать то же самое. У людей нет ничего близкого к этому с точки зрения эффективной смазки.Рог носорога удивляет нас тем, что заживает при трещине, хотя в роге нет живых клеток. Мы не знаем, как ему это удается, но какая отличная модель для самовосстановления материалов, которые не придется выбрасывать.

    На северном побережье Калифорнии находится западный болиголов, обитатель наших северо-западных тропических лесов, каждое дерево с шестьюдесятью миллионами игл, которые наклоняются, как жалюзи, чтобы ловить солнце, а затем вычищают влагу из тумана, так что на 30 процентов больше влага попадает на землю вокруг тсуги западной, чем где-либо еще в лесу.Дыхательные поры этих игл глубоко погружены в воск, поэтому ветер не может увести их водяной пар.

    Так почему же дерево, которое получает до ста дюймов осадков в год, имеет все эти приспособления к засухе? Это потому, что летом два великолепных месяца без дождей, и это долгое сухое время, если вы дерево. Столь хорошо адаптированные виды сделали очевидное — они осознали пределы и развили адаптацию к засухе, даже несмотря на то, что они находятся в тропическом лесу.

    Еще один из моих любимых примеров — колибри, организм размером с мой большой палец. Он летит со скоростью до 35 миль в час (быстрее, чем вы можете передвигаться по большинству городов на такси) и преодолевает около 2000 миль в год. Те, кто едет по восточному пролетному пути, достигают кромки Мексиканского залива, а затем останавливаются на некоторое время, заправляя 1000 цветков в день. Наконец, они без остановки преодолели 600 миль открытой воды с колоссальными 2,1 грамма топлива. И это не авиакеросин: это нектар.

    Но вот что меня поражает еще больше. В процессе подпитки колибри умудряется опылять свой источник энергии, гарантируя, что в следующем году будет нектар — для себя, для своего потомства или для совершенно неродственных видов питателей нектара. Представьте, что вы делаете это на своей заправке. И, конечно же, когда он умирает, его тело разлагается и питает корни не только цветов, но и грибов, трав, деревьев и кустарников. В этом нет ничего особенного; за этим не стоят никакие правительственные постановления, это просто часть системы, которая поддерживает жизнь всех нас. В процессе удовлетворения своих потребностей организмам удается удобрять почву, очищать воздух, очищать воду и смешивать правильный коктейль из атмосферных газов, необходимых для жизни.

    Чему жизнь в ансамбле научилась, так это создавать условия, способствующие жизни. Вот чему мы должны научиться. К счастью, нам не нужно ничего придумывать. Нам нужно только выйти на улицу и спросить у местных гениев, которые нас окружают. Ключевой вопрос для биомимики: «Что бы здесь сделала природа?» И это редкий вопрос даже для экологических дизайнеров.Вместо этого мы склонны ломать голову над тем, как изменить наши традиционные решения. Например, когда мы хотим очистить поверхность, мы зацикливаемся на таких вопросах, как «Какое моющее средство наименее токсичное?» или «Как уменьшить потребление энергии при пескоструйной очистке?» Более полезный вопрос может быть: «Как природа сохраняет чистоту?» Другие организмы вообще не используют моющие средства или пескоструйные аппараты, и все же многие из них зависят от чистоты для своего выживания.

    Лист, например, должен оставаться чистым, чтобы он мог дышать и собирать солнечный свет.Ботаники в Германии обращали внимание на лотос, символ чистоты в Азии, потому что он поднимается из илистых болот, но остается сухим и нетронутым. Под микроскопом они увидели, что поверхность листа вместо того, чтобы быть гладкой, чтобы ее было легко чистить, невероятно гористая. Частицы грязи колеблются на пиках вместо того, чтобы прочно прилипать к ним, а капли дождя скапливаются, а не разлетаются. Когда капли катятся, они поднимают рыхлые частицы грязи, как снежный ком, поднимающий листья с вашего газона. И это не просто лотос; Оказывается, многие листья такие.Тогда вопрос заключается не в том, какое моющее средство использовать, а в том, как в первую очередь уберечь вещи от загрязнения. Немецкая компания ispo производит краску для фасадов зданий Lotusan на основе эффекта лотоса. Высохшая краска имеет структуру листа лотоса, а дождевая вода очищает здание. Принцип глубокого дизайна заключается в том, что жизнь катится бесплатно. Растения используют кинетическую энергию или энергию движения падающего дождя, чтобы оставаться чистыми. Простой. Чудесно.

    А как вообще сила природы? Очевидно, не так, как мы.Конечно, все мы полагаемся на фотосинтез, на солнечный свет, улавливаемый растениями. Но в нашем случае это древний солнечный свет, задержанный 65 миллионов лет назад растениями, которые мы теперь выкапываем и зажигаем в огромном костре. Мы сжигаем 100000 лет древних растений каждый год. Это не нормальный образец распада. Это как собрать всю мебель в доме, сложить ее в кучу, закрыть окна и зажечь спичку. Мы заправляем наш костер древним солнечным светом. Что нам нужно сделать, так это научиться использовать текущий солнечный свет, струящийся весь день.Итак, наконец, мы обращаемся к мастерам улавливания солнечного света — зеленым растениям — и спрашиваем их: «Как вы себя заряжаете?»

    Лист имеет десятки тысяч крошечных реакционных центров фотосинтеза. Они похожи на солнечные батареи молекулярного масштаба, работающие с 93-процентной квантовой эффективностью, что означает, что на каждую сотню световых частиц, падающих на лист, девяносто три превращаются в сахара. Это великолепно с точки зрения эффективности. Самое приятное то, что эти солнечные элементы производятся бесшумно, в воде и без токсинов.Таким образом, биологи и инженеры растений, наконец, обращаются к листьям, которые помогут им создать более компактный и лучший солнечный элемент.

    Один из многих даров биомимикрии — это то, что вы вступаете в глубокую беседу с организмами, и этот диалог ученика и старейшины вызывает у вас трепет. Восприятие природы как модели, меры и наставника меняет само ваше видение и оценку мира природы. Вместо того, чтобы рассматривать природу как склад, вы начинаете видеть в ней учителя. Вместо того, чтобы ценить то, что вы можете извлечь от нее, вы цените то, что вы можете узнать от нее.И это все меняет. Как говорит основатель Land Institute Уэс Джексон: «Когда мы начинаем рассматривать природу как наставника, благодарность сдерживает жадность, и понятие ресурсов становится непристойным». Я искренне надеюсь, что эта благодарность перерастет в горячее желание защитить источники местной мудрости. Когда мы наконец поймем, что ничем не обремененная эволюция дороже любой нефтяной жилы, смысл защиты диких мест станет очевиден.

    Многие исследования в области биомимикрии длится годы и годы, но это путь, подход.Это требует от нас посещать дикие места и постоянно спрашивать: «Как природа учит? Как природа учится? Как лечит природа? Как природа общается? Успокоение человеческого разума — первый шаг в биомимикрии. Затем идет слушание, а затем попытки повторить то, что мы слышим. Это подражание — трудная и унизительная работа. Когда то, что мы узнаем, улучшает нашу жизнь, мы становимся благодарными, и это ведет к последнему шагу на пути: руководство и забота, практическое благодарение за то, что мы узнали.

    Практика биомимикрии требует сообщества не только с другими организмами, но и с людьми, занимающимися другими дисциплинами.Нам нужно объединить области обучения, которые были разделены. В нынешнем виде мы обучаем биологов узнавать, как живет жизнь, как жизнь сумела выяснить, что работает, а что остается на Земле. Мы обучаем разную группу людей тому, как мы должны кормить себя, обеспечивать себя энергией, производить материалы и управлять своим бизнесом. Я назову этих людей инженерами, чтобы не было лучшего слова: людьми, которые проектируют человеческие системы. Итак, у нас есть биологи и инженеры, и, к большому сожалению, немногие люди работают на плодородном полумесяце между этими двумя интеллектуальными средами обитания.И все же остальная природа упивается этими промежуточными местами. Фактически, резкие границы редки в природе, и некоторые из наиболее плодородных местообитаний представляют собой смешанные края — например, эстуарии, где встречаются пресная и соленая вода. Я искал людей, живущих в этом плодородном месте смешения, в устье между биологией и проектированием человеческих систем.

    Я давно мечтал собрать экспертов из многих областей, которые редко общаются, чтобы узнать, чему они могут научиться друг у друга.Инженер-агроном мог бы сформулировать первую проблему: «В нашем промышленном сельском хозяйстве мы выращиваем однолетники в монокультуре, но нам приходится каждый год выкапывать почву. Когда мы это делаем, они теряют плодородие и впадают в реки, поэтому мы должны кормить их азотными удобрениями, нефтепродуктом. И поскольку у нас есть один вид на много миль, это своего рода ресторан, в котором есть все, что вы можете съесть для вредителей, поэтому мы должны использовать пестициды (также нефтепродукт), и дошло до того, что мы используем десять килокалорий масла, чтобы вырастить одну килокалорию продуктов питания на наших промышленных фермах.Эколог прерий может вмешаться: «Позвольте мне рассказать вам, как прерии сделали это на Среднем Западе. Первоначальные прерии доколумбовой эпохи на 99,9% состояли из многолетних растений, сотен видов четырех категорий: травы холодного сезона, травы теплого сезона, бобовые и композиты. Они удерживали почву, поэтому она не только не истекала кровью, но и фактически обогащалась с годами, а поскольку прерия представляла собой смесь видов, она сопротивлялась нападениям вредителей ». И тогда инженер-агроном мог подумать: «Разве это не было бы дико, если бы мы могли перестроить наше сельское хозяйство по образу прерий в этой части мира, а затем посмотреть на другие части мира и посмотреть, что там растет естественным образом, и проследить за этим». мудрость?»

    В другом сценарии ученый-материаловед может пожаловаться: «Мы производим материалы методом« нагрева, битья и обработки ».Например, мы берем нефтепродукты, нагреваем их при высоких температурах, подвергаем их высокому давлению, а затем обрабатываем их в химических ваннах — очень токсичный и дорогостоящий способ решения проблем. Это также чрезмерно: после использования пластиковой вилки в течение пятнадцати минут мы выбрасываем ее на свалку, где она хранится тысячи лет ». Арахнолог может предложить некоторую помощь: «Паук производит шелк (они делают шесть видов, и я говорю о шелке драглайна, обрамляющем паутину), который в пять раз прочнее, унция за унция, чем сталь.Это упругое и прочное — настоящее чудо-волокно. Что еще более невероятно, паук использует мух и сверчков в качестве сырья и создает волокна при температуре тела (благоприятной для жизни температуре), потому что заводом-изготовителем является тело паука. Кроме того, волокно поддается биологическому разложению, поэтому паук может съесть паутину, чтобы сделать больше паутины ». Это заставляет инженеров-материаловедов думать: «Мы делаем кевлар, наш самый прочный материал, беря нефть, кипятя ее в серной кислоте при 1400 градусах по Фаренгейту и вытягивая ее под огромным давлением, а когда мы закончили, у нас есть бронежилеты, которые будет отражать пули и микробы тысячи лет.Что, если бы мы могли подражать паукам и выяснить, как взять обильное сырье на основе углерода и позволить им самостоятельно собираться в бесшумном производственном процессе, который работает в воде при комнатной температуре и производит биоразлагаемое волокно? »

    Во время другой моей фантастической встречи умов инженер из энергетической отрасли мог сесть с биологом растений и признать: «Мы сжигаем исчерпаемые ископаемые ресурсы и знаем, что не сможем продолжать». Его товарищ отвечает: «Каждый лист папоротника, травинка или лист прямо сейчас вырабатывает энергию более эффективно, чем мы, с помощью безвредных солнечных коллекторов, и мы начинаем понимать, как работает этот процесс.Внутри каждого листа реакционный центр в форме треугольника поглощает солнечную энергию, посылая отрицательный заряд на одну сторону мембраны и положительный заряд на другую сторону; По сути, это крошечный аккумулятор. Разве не было бы замечательно, если бы мы могли имитировать эту молекулярную батарею, чтобы расщеплять воду и производить водород, пригодный для хранения? »

    Фармацевтический исследователь знает, что растения полны важных с медицинской точки зрения соединений, и опасается, что по самым скромным подсчетам с каждым часом вымирают четыре вида.Она задается вопросом, есть ли более разумный способ проверять растения на наличие потенциально полезных лекарств или продуктов питания. Исследователь-примат может рассказать ей о животных, которые, как считается, занимаются самолечением изощренными способами. Например, шимпанзе с проблемами кишечника покидают стаю и отправляются в поисках определенного растения, проглатывают несколько избранных листьев и выздоравливают в течение суток. Оказывается, животные выбирают растения для лечения болезней, влияния на собственную фертильность и даже предотвращения болезней.Химики-растениеводы находят в этих растениях вторичные соединения, обладающие антибактериальными и противопаразитарными свойствами, а некоторые даже проявляют активность против раковых опухолей человека. Так что, если бы мы действительно наблюдали за животными и делали заметки о том, что они нашли полезным в аптеках в джунглях?

    Ну вот и сюрприз. Гипотетические междисциплинарные встречи, которые я только что описал, уже произошли, и с каждым днем ​​в поле за полем происходит все больше. Клеточные биологи, например, теперь понимают, что каждая клетка нашего тела в некотором смысле представляет собой сложный компьютер, соответствующим образом реагирующий на сигналы и информацию от ферментов, антител, антигенов и т. Д., Которые притягивают или отталкивают друг друга, которые сканируют друг друга, а затем соедините вместе и соберите самостоятельно.Ученые-информатики начинают обращать на это внимание, и это может привести к совершенно новой парадигме вычислений, потому что то, что наши компьютеры сейчас не могут делать очень хорошо — это распознавание образов, а то, что трехмерные молекулы делают так хорошо, — это распознавание образов , адаптация и обучение.

    На более широком макроэкономическом уровне некоторые передовые планировщики, промышленники и предприниматели, обеспокоенные огромными отходами, производимыми нашей экономикой, начинают рассматривать экосистемы, в которых тесно взаимосвязанные виды заполняют каждую нишу, которую вы только можете себе представить, и съедают каждую крошка еще до того, как она упадет со стола. Они пытаются представить, как мы могли бы перевести нашу экономику от линейной модели с высокой пропускной способностью к замкнутой, разнообразной, сильно взаимосвязанной системе, в которой поступает только солнечная энергия, а все «питательные вещества» навсегда замкнуты в цикле. , и очень мало отходов. У этой дисциплины есть название, которое, я надеюсь, когда-нибудь не будет таким оксюмороном: промышленная экология.

    Это важная новость, что такая работа действительно происходит, что некоторые ученые-механики начинают перемещаться в это устье между биологией и инженерией.Я путешествовал, ходил в их лаборатории и проводил с ними время. Они пытаются измельчить древесину, как гриб, прилипнуть, как геккон, создать цвет, как павлин, выращивать керамику, как морское ушко, охладить здание, как термит, сделать зеленый пластик, как бактерия, и впитать воду из воздуха, как пустыня. жук. Очень интересно видеть плоды этого перекрестного опыления.

    Также приятно видеть, что метафоры из биологии движутся в направлении человеческих технологий, а не наоборот. Слишком долго мы пытались понять наши тела и наш мир, как если бы они были машинами, и изучали их редукционистским способом, как если бы части могли рассказать нам все обо всем. Несколько столетий спустя мы обнаруживаем, что шестеренки и шестерни не подходят для объяснения реального мира. И вот, промышленные печатные платы каким-то образом оказались в Антарктике, потому что это не мир механических машин Ньютона, а сеть. Чтобы справиться с такой сложностью, нам нужно начать обращать внимание на то, как организмы живут в контексте.Нам нужно устроить вечеринку, на которой люди спрашивают: «Как жизнь устроена таким образом, чтобы улучшить место?» может собраться с людьми, которые спрашивают: «Как нам жить?»

    При написании книг об адаптивных организмах я часто спрашиваю себя, какими адаптивными качествами обладают люди. Насколько нам известно, одна вещь, которая отличает нас от других существ, — это наша способность действовать коллективно — как целый вид — в соответствии с нашим пониманием. Как культура, мы можем решить слушать жизнь, повторять то, что мы слышим, и не быть раком на земле.Обладая такой волей и изобретательным умом, чтобы подкрепить это, мы можем сделать сознательный выбор следовать примеру природы в своей жизни. Хорошая новость в том, что у нас много помощи. Нас окружают гении. Они повсюду с нами, дышат одним воздухом, пьют одну воду, передвигаются на конечностях, сделанных из крови и костей. Чтобы учиться у них, с нашей стороны потребуется некоторое спокойствие, чтобы мы могли услышать их симфонию здравого смысла. Биомимикрия предлагает нам, изучая из природы, а не просто природу, — это возможность почувствовать себя частью этого гения, который нас окружает, а не отдельно от него.

    Я хочу высказать предостережение. Биомимикрия — это не только умный дизайн. Сейчас мы прекрасно осознаем, что являемся единым видом на одной планете, водоразделе Земли. Земля изобильна и упруга, но она не бесконечно изобильна и не бесконечно упруга. Наша самая важная работа прямо сейчас — выяснить, как справедливо разделить наше глобальное достояние и как относиться к нему с бесконечной справедливостью и заботой. Мы должны научиться облегчать нашу поступь. Сейчас мы в Соединенных Штатах занимаем около тридцати акров биопродуктивных земель и моря на душу населения, а во всем мире доступно всего пять акров на человека.Наш экологический след — это клоунский след по сравнению с остальным человечеством. Я считаю, что, сознательно подражая гению жизни, мы можем начать сокращать этот след и жить более адаптированным образом.

    Таким образом, подражание естественной форме — это только первая часть лучшего приспособления. Мы можем имитировать самооткрывающиеся и закрывающиеся крючки на совином перу, скажем, чтобы получить рюкзак, который открывается в любом месте без необходимости в металлической молнии. Но если мы сделаем этот рюкзак из нейлона на нефтяной основе, сделаем его в потогонном цехе и поместим его на межконтинентальный грузовик, извергающий дизельные пары, какой в ​​этом смысл? Подражание естественной форме — это начало, но на самом деле учиться у природы означает помнить, что перо — это часть совы, которая самостоятельно собирается на сову благодаря химии природы. Более глубокая мимикрия связана с подражанием не только форме, но также природным процессам и стратегиям экосистемы.

    Эта сова подходит под , потому что соответствует ее контексту. Это часть леса, которая является частью водораздела, которая является частью биома, и она следует правилам, согласованным на каждом уровне этой вложенной системы. Пока мы не создадим продукты, которые при их производстве, использовании, утилизации и маркетинге являются частью экономики, которая имитирует живую систему, а не машину, мы не достигнем полной степени биомимикрии.

    Я собираюсь закончить рассказ о биомимикрии, эпизодом, который воплотил в жизнь некоторые из моих самых захватывающих фантазий о междисциплинарных исследованиях. После посещения семинара, который я провела на конференции бионеров 2000 года, женщина по имени Мэри Хансель, которая работает в фирме по традиционной очистке сточных вод и водоочистки, предложила нам пригласить ведущих инженеров компании на Галапагосские острова, чтобы посмотреть, может ли биомимикрия стимулировать их к думать по-новому. Морская прогулка к островам Дарвина была для меня как для биолога мечтой — они стояли на первом месте в моем жизненном списке, куда можно пойти.И Галапагосские острова необычны. Эта серия островов вышла из моря в 600 милях к западу от Эквадора как совершенно необитаемые лавовые конусы, пока твари не начали плыть по двенадцати океанским течениям, которые сходятся там. Существа, которые в изнеможении показались на берегу, на следующее утро проснулись в совершенно новом мире. Земля была меньше, чем многие из этих животных привыкли, была другая еда, если еда вообще была, и самое главное, там было много разных тварей, к которым они не привыкли.Но в конце концов, в течение длительного периода эволюции, они сплотили общество. Они настроились на свое место и стали частью сообщества. И что самое удивительное, они создали почву, очистили воду, отфильтровали воздух и подсластили Галапагосы; они создали условия, способствующие жизни, как это делает жизнь.

    Когда мы добрались туда на лодке, я спросил инженеров: «Почему бы вам не сказать мне, что мешает вам очищать воду экологически безопасным способом, а затем мы займемся сноркелингом, чтобы найти организмы, которые решают проблемы. те же проблемы.«Вначале у меня были пустые взгляды и сопротивление со скрещенными на груди руками. Первый день был какофонией жужжащих камер, потому что они пытались унести лицо природы домой; природа была пейзажем. Но потом была смена, и после этого мы с трудом могли заставить их вернуться на лодку. Они часами оставались под водой и ползали по грязи на четвереньках, забыв о камерах. Они продолжали звать меня, удивляясь тому, как существа делают то, что они, инженеры, пытались сделать годами.

    Вот и мы, окруженные фильтрующими организмами с перепончатыми жабрами, ракушками и мидиями, выделяющими подводный клей, и мангровыми зарослями, опресняющими воду с солнцем в качестве единственного источника энергии. Каждая проплывающая рыба имела обтекаемую динамику жидкости, о которой они мечтают при проектировании труб. Мы посмотрели на листья, которые очищались с помощью микроскопических ударов, как лотос, и инженеры подумали, как это улучшить внутреннюю часть труб, где скопления сточных вод теперь требуют промывки токсинами.

    Еще одна проблема, с которой сталкиваются эти инженеры, — это образование накипи, накопление минералов, таких как карбонат кальция, которые они удаляют с помощью агрессивных химикатов. Чтобы найти лучший способ, мы пошли гулять по пляжу с тысячами раковин из карбоната кальция. Я описал сложный процесс изготовления раковин: «Организмы выделяют белки в морскую воду. Эти белки самоорганизуются в каркасы, которые привлекают плавающие минералы, которые приземляются в определенных местах на каркасе и кристаллизуются в оболочки. «Затем они задали очевидный вопрос:« Но почему раковины не огромные, почему они просто не минерализуются? » Вы могли слышать, как упала булавка.Я сказал им, что организмы в оболочке знают, как высвобождать «стоп-белки», которые прилипают к поверхности растущего кристалла и останавливают рост. Они фактически останавливают образование накипи без токсичных химикатов. Теперь это привлекло их внимание.

    Внезапно они поняли, что эти организмы ничем не отличаются от них — инженеры, пытающиеся решать проблемы способами, которые удобны для жизни. Единственная разница в том, что исследования и разработки этих организмов насчитывают около 400 миллионов лет. Можно ли использовать имитируемую версию таких стоп-белков для прекращения накопления кальция в трубах без токсичных химикатов или чрезмерного использования энергии? они задавались вопросом.Именно тогда я рассказал им о биологе-ракушке и инженере, которые уже создали продукт, вдохновленный биологией, который сделает то, на что они надеялись.

    Для них это был совершенно новый способ думать о живых существах. На этот раз они не думали о том, как использовать организмы — они не будут выращивать бактерии, собирать ракушки для клеев или сажать мангровые заросли для фильтрации воды. Вместо этого они будут заимствовать рецепт ракушек и пытаться имитировать конструкцию мембраны корня мангрового дерева, чтобы создать устройство для опреснения воды.Изменения произошли, когда они поняли, что проблемы их дизайна — такие как более совершенные фильтры, мембраны, герметики и клеи — уже были решены остроумными способами другими формами жизни. За несколько коротких дней их отношение к природе изменилось от вуайеристского завоевателя к восхищенному и уважительному ученику.

    Как только они научились этому, они стали позитивно буйными и в то же время все более и более уважительно относились к окружающим их организмам. Изменение взглядов, которое я видел на этой лодке, — вот что действительно важно в этой работе, даже более важно, чем экологически чистые технологии, которые могут возникнуть в результате этого.

    Когда они вернулись домой, инженеры начали нанимать биологов для работы в своих командах разработчиков. Мы видим это все чаще и чаще — компании и местные органы власти приглашают биологов к столу дизайнеров при создании зданий, транспортных систем, продуктов, производственных процессов и так далее. Если вы участвуете в каком-либо дизайне, будь то продукт, процесс или политика, сходите в свой университет или в музей естествознания и попросите биолога, кого-то, кто имеет обширные знания о мире природы, от амебы до зебры. .(Если вы думаете, что вся эта дискуссия — просто реклама того, насколько важны старые, старомодные естествоиспытатели и зоологи — вы правы. Люди с такими обширными познаниями обычно водят такси и с удовольствием подойдут к столу дизайнеров. и поговорить о самых умных способных решать проблемы, которые они знают, а именно о растениях и животных, грибах и микробах.) разработать условия поиска, чтобы люди могли вводить такие вопросы, как «Как природа регулирует температуру?» или «Как устроена природа?» и найдите тысячи биологических исследований, изображений и экспертов.Мы хотим сделать это достоянием общественности, чтобы идеи природы никогда не запатентовались. Мы также надеемся создать университетские курсы, на которых люди смогут функционально изучать биологию. В настоящее время многие студенты, изучающие инженерию, архитектуру и дизайн, не посещают уроки биологии, так что это будет долгожданное изменение.

    Конечно, не забывайте, что источник хороших идей доступен всем нам. Мы все дизайнеры и обладаем врожденными знаниями о мире биологии. Поэтому, когда вы что-то проектируете и хотите спросить: «Как бы это сделала природа?» вперед: поверните дверную ручку, выйдите на улицу и насладитесь трепетным золотым светом осиновой рощи.

    В конце концов, это не новый гаджет, который сделает нашу культуру более устойчивой; это изменение взглядов и новый взгляд на вещи, новый способ взглянуть и оценить мир, в который мы встроены и от которого мы зависим. Мы молодой вид, но мы очень легко приспосабливаемся и сверхъестественные имитаторы. Я верю, что с помощью наших десяти-тридцати миллионов наших соплеменников мы можем научиться делать то, что сделали другие организмы, а именно превратить это место в Эдем, дом, который является нашим, но не только нашим.

    Этот отрывок был перепечатан с разрешения Nature’s Operating Instructions , отредактированный Кенни Осубелем с JP Harpignies, опубликованный Sierra Club Books, 2004.

    Основной адрес Bioneers 2016 Джанин Бениус:
    5

    Справочник — Национальная ассоциация университетских программ лесных ресурсов

    Координатор
    Программа по лесам, экологии и дикой природе
    Алабамский университет A&M
    P. О. Box 1927
    Normal, AL, 35762

    Телефон: (256) 372-4235
    Факс: (256) 372-8404
    Эл. Почта : [email protected]
    URL-адрес : www.aamu.edu/saes/forestry/fewp_index .aspx


    Декан
    Школа лесного хозяйства и дикой природы
    Обернский университет
    3301 Здание факультета лесоводства и дикой природы
    Обернский университет, Алабама, 36849-5418

    Телефон: (334) 844-1004
    Факс: (334) 844-1084
    Эл. Почта : ajanaki @ auburn.edu
    URL : www.sfws.auburn.edu


    Школа сельского хозяйства и прикладных наук
    Государственный университет Алкорна
    1000 ASU Drive # 750
    Государственный университет Алкорна, MS, 39096-7500

    Телефон: (601) 877-6525
    Эл. Почта : [email protected]
    URL : www.alcorn.edu/Academics/Schools/AREAS/


    Декан и директор
    Сообщество и природные ресурсы
    Колледж Американского Самоа
    P. O. Box S319
    Pago Pago, American Samoa, 96799

    Электронная почта : daga @ amsamoa.edu
    URL :


    Руководитель
    Департамент управления природными ресурсами и наук об окружающей среде
    Государственный политехнический университет Калифорнии
    Сан-Луис-Обиспо
    Сан-Луис-Обиспо, Калифорния, 93407

    Телефон: (805) 756-6391
    Факс: (805) 756-1402
    Эл. Почта : [email protected]
    URL : nres.calpoly.edu


    Декан
    Колледж сельского хозяйства, лесоводства и быта
    Университет Клемсона
    101 Барр Холл
    Клемсон, Южная Каролина, 29634

    Телефон: (864) 656-3013
    Факс: (864) 656-1286
    Эл. Почта : kbelli @ clemson.edu


    Заведующий кафедрой лесного хозяйства и охраны окружающей среды

    Школа сельского хозяйства, лесов и наук об окружающей среде
    Университет Клемсона
    261 Lehotsky Hall
    Clemson, SC, 29634-1003

    Телефон: (864) 656-3302
    Факс: (864) 656-0321
    Эл. Почта : [email protected]
    URL-адрес : www.clemson.edu/cafls/safes/


    Декан
    Колледж природных ресурсов Уорнер
    Государственный университет Колорадо
    101 Здание природных ресурсов
    Ft.Коллинз, Колорадо, 80523

    Телефон: (970) 491-1649
    Факс: (970) 491-0279
    Эл. Почта : [email protected]
    URL-адрес : www.warnercnr.colostate.edu


    Руководитель
    Департамент управления лесами и пастбищами
    Государственный университет Колорадо
    101 Здание природных ресурсов
    Ft. Коллинз, Колорадо, 80523-1401

    Телефон: (970) 491-2840
    Эл. Почта : [email protected]
    URL : www.warnercnr.colostate.edu/


    Профессор и заведующий кафедрой
    Департамент природных ресурсов
    Корнельский университет
    118 Fernow Hall
    Ithaca, NY, 14853-3001

    Телефон: (607) 255-2827
    Факс: (607) 255-0349
    Эл. Почта : [email protected]
    Адрес : www.dnr.cornell.edu


    Декан
    Колледж сельского хозяйства и смежных наук
    Государственный университет штата Делавэр
    Dover, DE, 19901

    Телефон: (302) 857-6400
    Эл. Почта : dmarsh @ desu.edu
    URL : www.desu.edu/cars


    Декан
    Школа окружающей среды
    Университет Дьюка
    5107 Научно-исследовательский центр EH, Box


    Дарем, Северная Каролина, 27708-0329

    Телефон: (919) 613-8004
    Факс: (919) 613-8007
    Эл. Почта :
    URL : www.env.duke.edu/


    Декан и директор программ земельных грантов
    Колледж сельского хозяйства и пищевых наук
    Флоридский университет A&M
    217 S.Perry-Paige Bldg.
    Таллахасси, Флорида, 32307

    Телефон: (850) 561-2644
    Эл. Почта : [email protected]
    Адрес : www.famu.edu/cesta/main/


    Временный декан
    Колледж сельского хозяйства, семейных наук и технологий
    Государственный университет Форт-Вэлли
    1005 State University Drive
    Fort Valley, GA, 31030

    Телефон: (478) 825-6322
    Эл. Почта : [email protected]
    URL : www.fvsu.edu/academics/college_of_agriculture


    Заведующий кафедрой
    Кафедра лесного хозяйства и ресурсов дикой природы
    Государственный университет Гумбольта
    Арката, Калифорния, 95521

    Телефон: (707) 826-4127
    Факс: (707) 826-5634
    Эл. Почта : [email protected]
    URL : www.humboldt.edu/fwr/program.html


    Декан
    Колледж природных ресурсов и наук
    Государственный университет Гумбольта
    Arcata, CA, 95521

    Телефон: (707) 826-3256
    Факс: (707) 826-3562
    Эл. Почта : Стивен[email protected]
    URL : www.humboldt.edu/cnrs/


    Временный председатель
    Департамент экологии и управления природными ресурсами
    Государственный университет Айовы
    339 Science II
    Ames, IA, 50011-3221

    Телефон: (515) 294-1739
    Факс: (515) 294-2995
    Эл. Почта : [email protected]
    URL-адрес : www.nrem.iastate.edu/


    Временный руководитель
    Департамент садоводства и природных ресурсов
    Государственный университет Канзаса
    2021 Трокмортон Холл
    Манхэттен, Канзас, 66506-5506

    Телефон: (785) 532-1428
    Факс: (785) 532-6949
    Эл. Почта : skeeley @ ksu.edu
    URL : www.hfrr.ksu.edu/


    Кафедра
    Отдел сельского хозяйства и природных ресурсов
    Государственный университет Кентукки
    129 Исследовательский центр Этвуда
    Франкфорт, Кентукки, 40601

    Телефон: (502) 597-6174
    Эл. Почта : [email protected]
    URL : www.kysu.edu/academics/collegesAndSchools/CAFSSS/agnatresources


    Декан
    Колледжи сельскохозяйственных и естественных наук
    Университет Линкольна
    131 Founder’s Hall
    820 Chestnut Street
    Джефферсон-Сити, Миссури, 65101

    Телефон: (573) 681-5109
    Эл. Почта : Meredith @ lincolnu.edu
    URL :


    Директор
    Школа возобновляемых природных ресурсов
    Государственный университет Луизианы
    227 Здание возобновляемых природных ресурсов
    Батон-Руж, Лос-Анджелес, 70803-6200

    Телефон: (225) 578-4187
    Факс: (225) 578-4227
    Эл. Почта : [email protected]
    URL-адрес : www.rnr.lsu.edu/


    Председатель программы по лесному хозяйству
    Школа сельскохозяйственных наук и лесоводства
    Технологический университет Луизианы
    1501 Риз Драйв; Lomax Hall, Room 13
    Ruston, LA, 71272

    Телефон: (318) 257-4457
    Факс: (318) 257-5061
    Эл. Почта : adamsj @ LaTech.edu
    URL : ans.latech.edu/sasf


    Кафедра
    Департамент лесного хозяйства
    Мичиганский государственный университет
    126 Природные ресурсы
    Ист-Лансинг, Мичиган, 48824-1222

    Телефон: (517) 355-0093
    Факс: (517) 432-1143
    Эл. Почта : [email protected]
    URL-адрес : www.for.msu.edu


    Декан
    Колледж лесных ресурсов и экологических наук
    Мичиганский технический университет
    1400 Townsend Drive
    Houghton, MI, 49931

    Телефон: (906) 487-2352
    Факс: (906) 487-2915
    Эл. Почта : storer @ mtu.edu
    URL : forestry.mtu.edu


    Временный декан
    Колледж лесных ресурсов
    Государственный университет Миссисипи
    Box 9680
    Штат Миссисипи, MS, 39762-9681

    Телефон: (662) 325-2953
    Факс: (662) 325-8726
    Эл. Почта : [email protected]
    URL : www.cfr.msstate.edu


    Профессор и заведующий кафедрой
    Департамент лесного хозяйства
    Государственный университет Миссисипи
    Штат Миссисипи, MS, 39762

    Телефон: (662) 325-1688
    Эл. Почта : Дон[email protected]
    URL :


    Доцент и суперинтендант
    Центр исследований лесного хозяйства Джона Т. Харрингтона
    Государственный университет Нью-Мексико
    Мора, Нью-Мексико,

    Телефон: (575) 522-1759
    Эл. Почта : [email protected]
    URL : cahe.nmsu.edu/academics/pes


    Исполнительный директор
    Ассоциация 1890 директоров по исследованиям
    Университет Северной Каролины A&T
    216-A Dowdy Administration Bldg
    Гринсборо, Северная Каролина, 27411

    Телефон: (336) 285-2955
    Эл. Почта : athompson1 @ ncat.edu
    URL : www.umes.edu/ard


    Декан
    Колледж природных ресурсов
    Государственный университет Северной Каролины
    Box 8001
    Роли, Северная Каролина, 27695-8001

    Телефон: (919) 515-2883
    Факс: (919) 515-7231
    Эл. Почта : [email protected]
    URL-адрес : www.cfr.ncsu.edu


    Временный руководитель
    Департамент лесного хозяйства и экологических ресурсов
    Государственный университет Северной Каролины
    P. О. Box 8008, 3019 Jordan Hall
    Raleigh, NC, 27695-8008

    Телефон: (919) 515-3873
    Факс: (919) 515-6193
    Эл. Почта : [email protected]
    Адрес : www.cfr.ncsu.edu/for/


    Председатель
    Департамент наук о растениях
    Государственный университет Северной Дакоты
    P.O. Box 6050, NDSU Dept. # 7670
    Fargo, ND, 58108-6080

    Телефон: (701) 231-8142
    Факс: (701) 231-8474
    Эл. Почта : Ричард[email protected]
    URL : www.ag.ndsu.nodak.edu/plantsci/


    Исполнительный директор
    Школа лесоводства
    Университет Северной Аризоны
    Box 15018
    Flagstaff, AZ, 86011-5018

    Телефон: (928) 523-5894
    Факс: (928) 523-1080
    Эл. Почта :
    URL : www.for.nau.edu/


    Профессор и заведующий
    Департамент экологии и управления природными ресурсами
    Государственный университет Оклахомы
    008C Сельское хозяйство
    Стиллуотер, Оклахома, 74078-6013

    Телефон: (405) 744-5438
    Факс: (405) 744-9693
    Эл. Почта : [email protected]
    URL : nrem.okstate.edu

    Старший заместитель декана и руководитель Департамента лесной инженерии, ресурсов и ресурсов и менеджмента

    Лесной колледж
    Государственный университет Орегона
    109E Ричардсон Холл
    Корваллис, штат Орегон, 97331-5704

    Телефон: (541) 737-8954
    Факс: (541) 737-3008
    Эл. Почта : [email protected]
    URL : www.forestry.oregonstate.edu


    Заместитель декана по исследованиям
    Лесной колледж
    Государственный университет Орегона
    Richardson Hall Room 201D
    Corvallis, OR, 97331-5704

    Телефон: (541) 737-9229
    Факс: (541) 737-2906
    Эл. Почта : [email protected]
    URL : www.forestry.oregonstate.edu


    Декан
    Лесной колледж
    Государственный университет Орегона
    Пиви Холл 150
    Корваллис, штат Орегон, 97331-5704

    Телефон: (541) 737-1585
    Факс: (541) 737-2906
    Эл. Почта : том[email protected]
    URL : forestry.oregonstate.edu


    Заведующий кафедрой лесного хозяйства

    Колледж Пола Смита
    Маршруты 86 и 30; PO Box 265
    Paul Smiths, NY, 12970-0265

    Телефон: (518) 327-6990
    Эл. Почта : [email protected]
    URL : www.paulsmiths.edu/forestry/


    Руководитель
    Департамент лесного хозяйства и природных ресурсов
    Университет Пердью
    715 West State Street
    West Lafayette, IN, 47907-1159

    Телефон: (765) 494-3590
    Факс: (765) 496-2422
    Эл. Почта : rwagner @ purdue.edu
    URL : www.ag.purdue.edu/fnr/Pages/default.aspx


    Профессор
    Департамент экологии, эволюции и природных ресурсов
    Университет Рутгерса, Колледж Кука
    14 College Farm Road
    New Brunswickq, NJ, 08901

    Телефон: (732) 932-9152
    Факс: (732) 932-8746
    Эл. Почта : [email protected]
    URL : www-rci.rutgers.edu/~deenr/


    Помощник начальника отдела
    Естественные науки
    Колледж Салиш Кутенай
    52000 Hwy 93; П.О. Box 70
    Pablo, MT, 59855

    Телефон: (406) 275-4948
    Эл. Почта : [email protected]
    URL : www.skc.edu


    Руководитель
    Департамент растениеводства
    Государственный университет Южной Дакоты
    Box 2207A
    Brookings, SD, 57007

    Телефон: (605) 688-4600
    Факс: (605) 688-4452q
    Эл. Почта : [email protected]
    URL : hflp.sdstate.edu/


    Координатор программы по лесному хозяйству
    Департамент лесного хозяйства
    Университет Южного Иллинойса
    1205 Lincoln Drive, Room 184
    Carbondale, IL, 62901-4411

    Телефон: (618) 453-3341 или 7464
    Факс: (618) 453-7475
    Эл. Почта : williard @ siu. edu
    URL : http://coas.siu.edu/academics/departments/forestry/


    Заведующий кафедрой
    Программа городского лесного хозяйства и природных ресурсов
    Южный университет
    P.O. Box 10771, SUBR
    Baton Rouge, LA, 70813

    Телефон: (225) 771-6291
    Факс: (225) 771-2236
    Эл. Почта : [email protected]
    URL : www.urbanforestry.subr.edu/


    Декан
    Колледж лесного и сельского хозяйства Артура Темпл
    Стивен Ф.Государственный университет Остина
    419 East College Street
    Nacogdoches, TX, 75962-6109

    Телефон: (936) 468-3304
    Факс: (936) 468-2489
    Эл. Почта : [email protected]
    URL : forestry.sfasu.edu


    Временный проректор и вице-президент по академическим вопросам
    Колледж экологических наук и лесного хозяйства SUNY
    320 Bray Hall, 1 Forestry Drive
    Syracuse, NY, 13210

    Телефон: (315) 470-6534
    Факс: (315) 470-6535
    Эл. Почта : dnewman @ esf.edu
    URL : www.esf.edu/default.htm


    Председатель, Департамент устойчивого управления ресурсами
    Колледж экологических наук и лесоводства SUNY
    320 Bray Hall, 1 Forestry Drive
    Syracuse, NY, 13210

    Телефон: (315) 470-6575
    Факс: (315) 470-6535
    Эл. Почта : [email protected]
    URL-адрес : www.esf.edu/default.htm


    Декан
    Колледж сельского хозяйства, гуманитарных и естественных наук
    Государственный университет Теннесси
    3500 Джон А.Merritt Blvd.
    Нашвилл, TN, 37209-1561

    Телефон: (615) 963-7620
    Эл. Почта : [email protected]
    URL : www.tnstate.edu/agriculture

    Джим Ган
    Экосистемные науки и менеджмент
    Техасский университет A&M
    2138 TAMU
    College Stationq, TX, 77843-2138

    Телефон: (979) 845-5000
    Факс: (979) 845-0456
    Эл. Почта : [email protected]
    URL : http: // essm.tamu.edu/


    Директор
    Школа окружающей среды и природных ресурсов
    Государственный университет Огайо
    2021 Коффи-роуд
    Колумбус, Огайо, 43210

    Телефон: (614) 292-8522
    Факс: (614) 292-7432
    Эл. Почта : [email protected]
    URL : senr.osu.edu/


    Руководитель
    Департамент экосистемных наук и управления
    Государственный университет Пенсильвании
    121 Forest Resources Bldg
    University Park, PA, 16802

    Телефон: (814) 863-7093
    Факс: (814) 865-3725
    Эл. Почта : bjc6025 @ psu.edu
    URL : www.sfr.cas.psu.edu/

    Аллан Таунсенд

    Декан
    Колледж лесного хозяйства и охраны природы В.А.Франке
    Университет Монтаны
    Лесное хозяйство 108
    Миссула, MT, 59812

    Телефон: (406) 243-5184
    Факс: (406) 243-4845
    Эл. Почта : [email protected]
    URL : www.cfc.umt.edu


    Заведующий кафедрой лесного хозяйства
    W.Колледж лесного хозяйства и охраны природы им. А. Франке
    Университет Монтаны
    Лесное хозяйство 108
    Миссула, MT, 59812

    Телефон: (406) 243-5184
    Факс: (406) 243-4845
    Эл. Почта : [email protected]
    URL : www.cfc.umt.edu


    Руководитель
    Департамент сельскохозяйственных и экологических наук
    Университет Таскиги
    Таскиги, Алабама, 36088

    Телефон: (334) 727-8446
    Электронная почта : rankum @ tuskegee.edu
    URL : www.tuskegee.edu/academics/colleges/caens/agricultural_environ_sciences.aspx


    Директор академических программ
    Школа природных ресурсов и расширения
    Университет Аляски Фэрбенкс
    P.O. Box 757200
    Fairbanks, AK, 99775-7200

    Телефон: (907) 474-7614
    Факс: (907) 474-6184
    Эл. Почта : [email protected]
    URL : www.uaf.edu/snre/faculty/valentine/


    Временный директор
    Школа природных ресурсов и окружающей среды
    Университет Аризоны
    1064 E.Lowell St. Room N326
    Tucson, AZ, 85721-0043

    Телефон: (520) 621-7264
    Факс: (520) 621-8801
    Эл. Почта : [email protected]
    URL-адрес : www.ag.arizona.edu/srnr/


    Временный декан
    Школа лесных ресурсов
    Арканзасский университет — Монтичелло
    P.O. Box 3468
    Monticello, AR, 71655

    Телефон: (870) 460-1052
    Факс: (870) 460-1092
    Эл. Почта : ficklin @ uamont.edu
    URL : www.afrc.uamont.edu/sfr/index.htm


    Декан
    Колледж природных ресурсов
    Калифорнийский университет, Беркли
    101 Джаннини Холл MC # 3100
    Беркли, Калифорния, 94720-3100

    Телефон: (510) 642-7171
    Факс: (510) 642-4612
    Эл. Почта : @ berkeley.edu
    URL : ecnr.berkeley.edu/facPage/dispFP.php?I= 1088


    Руководитель
    Департамент управления природными ресурсами и инженерии
    Колледж сельского хозяйства и природных ресурсов-U87
    Университет Коннектикута
    1376 Сторрс-роуд
    Сторрс, Коннектикут, 06269-4087

    Телефон: (860) 486-0137
    Факс: (860) 486-5408
    Эл. Почта : [email protected]
    URL : www.nrme.uconn.edu/


    Директор
    Сельскохозяйственная экспериментальная станция Коннектикута
    Университет Коннектикута
    123 Хантингтон-стрит, Box 1106
    New Haven, CT, 06504

    Телефон: (203) 974-8440
    Факс: (203) 974-8502
    Эл. Почта : [email protected]
    URL-адрес : www.cag.uconn.edu/CANR/index .html


    Директор
    Сельскохозяйственная экспериментальная станция
    Делавэрский университет
    113 Townsend Hall
    Newark, DE, 19716-2103

    Телефон: (302) 831-2501
    Факс: (302) 831-3651
    Эл. Почта : mreiger @ udel.edu
    URL : ag.udel.edu


    Директор
    Школа лесных ресурсов и охраны природы
    Университет Флориды
    118 Newins-Ziegler Hall, P.O. Box 110410
    Gainseville, FL, 32611-0410

    Телефон: (352) 846-0866
    Факс: (352) 392-1707
    Эл. Почта : [email protected]
    URL-адрес : www.sfrc.ufl.edu


    Декан
    Школа лесного хозяйства и природных ресурсов Варнелла
    Университет Джорджии
    180 East Green Stret
    Афины, Джорджия, 30602-2152

    Телефон: (706) 542-4741
    Факс: (706) 542-2281
    Эл. Почта : wdgreene @ uga.edu
    URL : www.warnell.uga.edu/


    Декан
    Колледж естественных и прикладных наук
    Гуамский университет
    303 UOG Drive, UOG Station
    Mangilao, Guam, USA, 96923

    Телефон: (617) 735-2000
    Факс: (617) 734-6842
    Эл. Почта : [email protected]

    URL : www.uog.edu/dynamicdata/CollegeofNaturalScience.aspx?siteid=2&p=20


    Декан и директор
    Колледж тропического сельского хозяйства и человеческих ресурсов
    Гавайский университет в Маноа
    3050 Майл-Уэй, Гилмор 202
    Гонолулу, Гавайи, 96822

    Телефон: (808) 956-8234
    Факс: (808) 956-9105
    Эл. Почта : @ctahr.hawaii.edu
    URL : www.ctahr.hawaii.edu/site/


    Заведующий
    Кафедра лесных, пастбищных и пожарных наук
    Университет Айдахо
    Колледж природных ресурсов
    Москва, ID, 83844-1138

    Телефон: (208) 885-7311
    Факс: (208) 885-6226
    Эл. Почта : [email protected]
    Адрес : www.uidaho.edu/cnr/frfs


    Декан
    Колледж природных ресурсов
    Университет Айдахо
    Почтовый ящик 441138
    Москва, ID, 83844-1138

    Телефон: (208) 885-6442
    Факс: (208) 885-5534
    Эл. Почта : kpregitzer @ uidaho.edu
    URL : www.uidaho.edu/cnr


    Профессор и руководитель
    Департамент природных ресурсов и наук об окружающей среде
    Университет Иллинойса, Урбана, Шампейн
    W-503 Turner Hall, MC-047
    Urbana, IL, 61801

    Телефон: (217) 244-5937
    Факс: (217) 244-2521
    Эл. Почта : @ illinois.edu
    URL : nres.illinois.edu


    Председатель и профессор
    Кафедра лесного хозяйства и природных ресурсов
    Университет Кентукки
    106 T.П. Купер Холл
    Лексингтон, Кентукки, 40546-0073

    Телефон: (859) 257-7596
    Факс: (859) 323-1031
    Электронная почта : [email protected]
    URL-адрес : www.ca.forestry/


    Директор
    Школа лесных ресурсов
    Университет штата Мэн
    5755 Nutting Hall
    Orono, ME, 04469-5755

    Телефон: (207) 581-4737
    Факс: (207) 581-2875
    Эл. Почта : shaler @ maine.edu
    URL : www.forest.umaine.edu/


    Временный декан
    Колледж естественных наук, лесного хозяйства и сельского хозяйства
    Университет штата Мэн
    5782 Уинслоу Холл
    Ороно, Мэн, 04469-5755

    Телефон: (207) 581-2841
    Факс: (207) 581-3207
    Эл. Почта : [email protected]
    URL-адрес : www.nsfa.umaine.edu

    Билл Хаббард

    Заместитель директора

    Программы повышения квалификации в области окружающей среды и природных ресурсов

    Программы расширения морских грантов

    Колледж сельского хозяйства и природных ресурсов

    Мэрилендский университет

    Электронная почта: whubbard @ umd.edu

    Телефон: (301) 405-6268 (рабочий)


    Декан
    Колледж сельскохозяйственных и естественных наук
    Мэрилендский университет Восточного побережья
    Комната 3052, Ричард Хейзел Холл
    Принцесса Анна, Мэриленд, 21853

    Телефон: (410) 651-6027
    Эл. Почта : [email protected]
    URL : www.umes.edu/SANS


    Руководитель
    Департамент охраны окружающей среды
    Массачусетский университет
    Комната 224, 160 Холдсворт-Уэй
    Амхерст, Массачусетс, 01003-4210

    Телефон: (413) 545-2665
    Факс: (413) 545-1358
    Эл. Почта : cgriffin @ eco.umass.edu
    URL : eco.umass.edu/
    Декан
    Школа окружающей среды и устойчивого развития
    Мичиганский университет
    2538 Дана, 430 Восточный университет
    Анн-Арбор, Мичиган, 48109-1115

    Телефон: (734) 764-2250
    Факс: (734) 763-0415
    Эл. Почта :
    URL : www.snre.umich.edu


    Профессор и заведующий кафедрой лесных ресурсов
    ; Колледж продовольственных, сельскохозяйственных и природных ресурсов
    Университет Миннесоты
    115 Green Hall, 1530 Cleveland Avenue N.
    Сент-Пол, Миннесота, 55108

    Телефон: (612) 624-3098
    Факс: (612) 624-6298
    Эл. Почта : [email protected]
    URL-адрес : www.forestry.umn.edu

    Брайан Бур
    Декан
    Колледж продовольственных, сельскохозяйственных и природных ресурсов
    Университет Миннесоты
    277 Коффи-холл, 1420 Eckles Avenue
    Сент-Пол, Миннесота, 55108

    Телефон: (612) 624-1234
    Факс: (612) 625-1260
    Эл. Почта : bbuhr @ umn.edu
    URL : www.cfans.umn.edu/

    Грег Куомо
    Заместитель декана по исследованиям и программам аспирантуры
    Колледж продовольственных, сельскохозяйственных и природных ресурсов
    Университет Миннесоты
    277 Коффи-холл, 1420 Eckles Avenue
    Сент-Пол, Миннесота, 55108

    Телефон: (612) 624-2299
    Факс: (612) 625-1260
    Электронная почта : [email protected]
    URL : www.cfans.umn.edu/


    Директор
    Школа природных ресурсов
    Университет Миссури
    302 Anheuser-Busch Natural Resources Building
    Columbia, MO, 65211-7220

    Телефон: (573) 882-9423
    Факс: (573) 884-2636
    Эл. Почта : Marketp @ missouri.edu
    URL : www.snr.missouri.edu


    Директор
    Школа природных ресурсов
    Университет Небраски, Линкольн
    3310 Холдредж-стрит
    Линкольн, NE, 58583-0758

    Телефон: (402) 472-8368
    Факс: (402) 472-2946
    Электронная почта : [email protected]
    URL : snrs.unl.edu


    Председатель
    Департамент природных ресурсов и экологии
    Университет Невады
    132 Max Fleischmann Bldg., Mail Stop 186
    Reno, NV, 89512-0013

    Телефон: (775) 784-1938
    Факс: (775) 784-4583
    Эл. Почта : [email protected]
    URL : www.cabnr.unr.edu/nres/


    Заместитель декана
    Колледж естественных наук и сельского хозяйства
    Университет Нью-Гэмпшира
    Джеймс Холл
    Дарем, Нью-Хэмпшир, 03824-3589

    Телефон: (603) 862-2700
    Факс: (603) 862-4976
    Эл. Почта : Тед[email protected]
    URL : www.nre.unh.edu/


    Декан и директор
    Колледж сельскохозяйственных наук
    Университет Пуэрто-Рико — кампус Маягуэс
    P.O. Box 9030 College Station
    Mayaguez, Пуэрто-Рико 00681-9030

    Телефон: (787) 833-3486
    Факс: (787) 832-4220
    Эл. Почта : [email protected]
    URL : www.uprm.edu


    Декан
    Колледж окружающей среды и наук о жизни
    Университет Род-Айленда
    Кингстон, Род-Айленд, 02881

    Телефон: (401) 874-2957
    Факс: (401) 874-4017
    Эл. Почта : cels @ uri.edu
    URL : www.uri.edu/cels/


    Джеймс Р. Кокс Профессор и руководитель
    Департамент лесного хозяйства, дикой природы и рыболовства
    Университет Теннесси
    Ноксвилл, Теннесси, 37901-1071

    Телефон: (865) 974-2706
    Факс: (865) 946-2085
    Эл. Почта : [email protected]
    Адрес : fwf.ag.utk.edu/


    Исполняющий обязанности директора
    Экспериментальная сельскохозяйственная станция
    Университет Виргинских островов
    Route 2, Box 10,000
    Kingshill, St.Croix, Виргинские острова США, 00850

    Телефон: (340) 692-4042
    Факс: (340) 692-4035
    Эл. Почта : [email protected]
    URL-адрес : www.uvi.edu/sites/uvi/Pages/AES -Home.aspx? S = RE


    Декан
    Школа природных ресурсов им. Рубенштейна
    Университет Вермонта
    Центр Эйкена
    Берлингтон, VT, 05405

    Телефон: (802) 656-3010
    Факс: (802) 656-8683
    Эл. Почта : nmathews @ uvm.edu
    URL : www.uvm.edu/~envnr/

    Дэниел Г. Браун
    Директор
    Школа экологических и лесных наук
    Вашингтонский университет
    Box 352100
    Сиэтл, Вашингтон, 98195

    Телефон: (206) 685-1928
    Факс: (206) 616-9069
    Эл. Почта : [email protected]
    URL-адрес : www.cfr.washington.edu/


    Кафедра
    Департамент экологии лесов и дикой природы
    Университет Висконсин-Мэдисон
    1630 Linden Drive
    Madison, WI, 53706-3976

    Телефон: (608) 262-4754
    Факс: (608) 262-9922
    Эл. Почта : elkruger @ wisc.edu
    URL : https://forestandwildlifeecology.wisc.edu/

    Кэтрин Ванден Бош
    Декан
    Колледж сельскохозяйственных и биологических наук
    Университет Висконсин-Мэдисон
    140 Сельскохозяйственный холл
    Мэдисон, Висконсин, 53706

    Телефон: (608) 262-4930
    Эл. Почта : [email protected]
    Адрес : www.cals.wisc.edu/


    Декан
    Колледж природных ресурсов
    Университет Висконсина — Стивенс-Пойнт
    Стивенс-Пойнт, Висконсин, 54481

    Телефон: (715) 346-4617
    Факс: (715) 346-4554
    Эл. Почта : кристина[email protected]
    URL : www.uwsp.edu/cnr/


    Заместитель декана
    по академическим вопросам, Колледж природных ресурсов
    Университет Висконсина — Стивенс-Пойнт
    800 Reserve Street
    Стивенс-Пойнт, Висконсин, 54481-3897

    Телефон: (715) 346-2076
    Факс: (715) 346-4554
    Эл. Почта : [email protected]
    URL-адрес : www.uwsp.edu/cnr/


    Профессор и руководитель
    Департамент экосистемных наук и управления
    Университет Вайоминга
    Кафедра3354, 1000 E. University Ave.
    Laramie, WY, 82071

    Телефон: (307) 766-4274
    Факс: (307) 766-6403
    Эл. Почта : [email protected]
    URL : uwyo.edu/esm


    Декан
    Сельскохозяйственный колледж
    Университет Вайоминга
    P.O. Box 3354
    Laramie, WY, 82071-3354

    Телефон: (307) 766-2263
    Факс: (307) 766-6403
    Эл. Почта : [email protected]
    URL : uwadmnweb.uwyo.edu/UWAG/


    Декан
    Колледж природных ресурсов
    Университет штата Юта
    5200 Old Main Hill
    Logan, UT, 84322-5200

    Телефон: (435) 797-2452
    Факс: (435) 797-4040
    Эл. Почта : [email protected]
    URL-адрес : www.cnr.usu.edu/front.asp


    Заведующий отделом
    Департамент природных ресурсов
    Государственный университет штата Юта
    5230 Old Main Hill
    Logan, UT, 84322-5230

    Телефон: (435) 797-7870
    Эл. Почта : Карен[email protected]
    URL : qcnr.usu.edu/wild/


    Декан
    Колледж природных ресурсов и окружающей среды
    Политехнический университет штата Вирджиния
    324 Cheatham Hall, Mail Code 0324
    Blacksburg, VA, 24061-0324

    Телефон: (540) 231-5481
    Факс: (540) 231-7664
    Эл. Почта : [email protected]
    URL-адрес : www.fw.vt.edu


    Руководитель
    Департамент лесных ресурсов и охраны окружающей среды
    Политехнический университет штата Вирджиния
    313 Читем Холл (0324)
    Блэксбург, Вирджиния, 24061

    Телефон: (540) 231-5676
    Факс: (540) 231-3698
    Эл. Почта : jsulliv @ vt.edu
    URL : www.fw.vt.edu/forestry


    Доцент и специалист по расширению
    Вирджиния Кооперативное расширение
    Государственный университет Вирджинии
    Здание Л. Дугласа Уайлдера
    P.O. А / я 9081
    Петербург, ВА, 23806

    Телефон: (804) 524-6967
    Эл. Почта : @ vsu.edu
    URL : www.agriculture.vsu.edu/special-programs/cooperative-extension/forestry/index.php


    Руководитель программы по лесному хозяйству
    Школа окружающей среды
    Университет штата Вашингтон
    Пуллман, Вашингтон, 99164-6410

    Телефон: (509) 335-1349
    Факс: (509) 335-7862
    Эл. Почта : Markswanson.wsu.edu
    URL : environment.wsu.edu/


    Декан и директор
    Gus R. Douglass Land-Grant Institute
    Государственный университет Западной Вирджинии
    Institute, WV, 25112-1000

    Телефон: (304) 766-4291
    Эл. Почта : [email protected]
    URL :


    Директор
    Отдел лесного хозяйства
    Университет Западной Вирджинии
    P.O. Box 6125
    Morgantown, WV, 26506

    Телефон: (304) 293-2941
    Факс: (304) 293-2441
    Эл. Почта : Роберт[email protected]
    URL : www.forestry.caf.wvu.edu/


    Заместитель декана
    Дэвисский колледж сельского хозяйства, лесоводства и потребительских наук
    Университет Западной Вирджинии
    Почтовый ящик 6125
    Моргантаун, Западная Вирджиния, 26506-6125

    Телефон: (304) 293-2941 (x2442)
    Факс: (304) 293-2441
    Эл. Почта : [email protected]
    URL : www.davis.wvu.edu/

    Подавление PTPN6 усугубляет индуцированные наночастицами оксида алюминия ХОБЛ-подобные поражения у мышей за счет активации пути STAT | Токсикология частиц и волокон

  • 1.

    Braakhuis HM, Cassee FR, Fokkens PH, de la Fonteyne LJ, Oomen AG, Krystek P, de Jong WH, van Loveren H, Park MV. Определение подходящей метрики дозы для легочного воспаления наночастиц серебра в исследовании ингаляционной токсичности. Нанотоксикология. 2016; 10: 63–73.

    CAS Статья PubMed Google ученый

  • 2.

    Ho CC, Lee HL, Chen CY, Luo YH, Tsai MH, Tsai HT, Lin P. Вовлечение петли цитокин-IDO1-AhR в острое легочное воспаление, вызванное наночастицами оксида цинка.Нанотоксикология. 2017; 11: 360–70.

    CAS Статья PubMed Google ученый

  • 3.

    Sager TM, Wolfarth M, Leonard SS, Morris AM, Porter DW, Castranova V, Holian A. Роль инженерной агломерации наночастиц оксида металла в генерации активных форм кислорода и высвобождении катепсина B в активации инфламмасомы NLRP3 и легочной токсичности . Вдыхать токсикол. 2016; 28: 686–97.

    CAS Статья PubMed PubMed Central Google ученый

  • 4.

    Willhite CC, Karyakina NA, Yokel RA, Yenugadhati N, Wisniewski TM, Arnold IM, Momoli F, Krewski D. Систематический обзор потенциальных рисков для здоровья, связанных с воздействием металлического и наноразмерного алюминия, оксидов алюминия, гидроксида алюминия, фармацевтических, профессиональных и потребительских. и его растворимые соли. Crit Rev Toxicol. 2014; 44 (Приложение 4): 1–80.

    CAS Статья PubMed PubMed Central Google ученый

  • 5.

    Чен Л., Йокель Р.А., Хенниг Б., Тоборек М.Изготовленные наночастицы оксида алюминия снижают экспрессию белков плотных контактов в сосудистой сети мозга. J NeuroImmune Pharmacol. 2008; 3: 286–95.

    Артикул PubMed PubMed Central Google ученый

  • 6.

    Свод федеральных правил, раздел 29, 1910.1000, таблица Z-1, Управление национальных архивов и документации США Федерального реестра, Вашингтон, округ Колумбия, 2000.

  • 7.

    Колесников столица Т.е. Карунакаран Г, Годымчук А, Вера Л, Юдин АГ, Гусев А, Кузнецов Д.Исследование выбрасываемых аэрозольных наночастиц при химическом осаждении и пиролизе распылением для разработки мер безопасности в лаборатории наноразмеров. Ecotoxicol Environ Saf. 2017; 139: 116–23.

    Артикул PubMed Google ученый

  • 8.

    Шлезингер Р.Б., Снайдер К.А., Чен Л.К., Горчински Дж. Э., Менаш М. Очистка и перемещение оксида алюминия (оксида алюминия) из легких. Вдыхать токсикол. 2000; 12: 927–39.

    CAS Статья PubMed Google ученый

  • 9.

    Zhang XQ, Yin LH, Tang M, YP P. Токсическое действие наночастиц ZnO, TiO (2), SiO (2,) и al (2) O (3) на фибробласты легких плода человека. Biomed Environ Sci. 2011; 24: 661–9.

    CAS PubMed Google ученый

  • 10.

    Li X, Zhang C, Zhang X, Wang S, Meng Q, Wu S, Yang H, Xia Y, Chen R. Ацетил-L-карнитин включает митохондриальную дисфункцию и спасает в исследовании метаболомики на наночастицы оксида алюминия. Часть Fiber Toxicol.2016; 13: 4.

    Артикул PubMed PubMed Central Google ученый

  • 11.

    Адамчакова-Додд А., Стебунова Л.В., О’Шонесси П.Т., Ким Дж.С., Грассиан В.Х., Торн П.С. Легочные реакции мышей после субхронического воздействия нановискеров на основе оксида алюминия. Часть Fiber Toxicol. 2012; 9:22.

    CAS Статья PubMed PubMed Central Google ученый

  • 12.

    Pauluhn J. Легочная токсичность и судьба агломерированных оксигидроксидов алюминия 10 и 40 нм после 4-недельного ингаляционного воздействия на крыс: токсические эффекты определяются по размеру агломерированных, а не первичных частиц. Toxicol Sci. 2009. 109: 152–67.

    CAS Статья PubMed Google ученый

  • 13.

    Pauluhn J. Ретроспективный анализ 4-недельных ингаляционных исследований на крысах с акцентом на судьбу и легочную токсичность двух наноразмерных оксигидроксидов алюминия (бемита) и оксида железа пигментного качества (магнетита): ключевым показателем дозы является масса частицы, а не площадь поверхности частицы.Токсикология. 2009; 259: 140–8.

    CAS Статья PubMed Google ученый

  • 14.

    Li X, Zhang C, Bian Q, Gao N, Zhang X, Meng Q, Wu S, Wang S, Xia Y, Chen R. Интегративный функциональный транскриптомический анализ указывает на специфические молекулярные пути легочной токсичности от воздействия наночастицы оксида алюминия. Нанотоксикология. 2016; 10: 957–69.

    CAS Статья PubMed Google ученый

  • 15.

    Алонсо А., Сасин Дж., Боттини Н., Фридберг И., Фридберг И., Остерман А., Годзик А., Хантер Т., Диксон Дж., Мустелин Т. Белковые тирозинфосфатазы в геноме человека. Клетка. 2004. 117: 699–711.

    CAS Статья PubMed Google ученый

  • 16.

    Чо Ю.С., С.Ю. О, Чжу З. Тирозинфосфатаза SHP-1 при окислительном стрессе и развитии аллергического воспаления дыхательных путей. Am J Respir Cell Mol Biol. 2008; 39: 412–9.

    CAS Статья PubMed PubMed Central Google ученый

  • 17.

    Jang MK, Kim SH, Lee KY, Kim TB, Moon KA, Park CS, Bae YJ, Zhu Z, Moon HB, Cho YS. Тирозинфосфатаза SHP-1 участвует в производстве муцина в бронхах во время окислительного стресса. Biochem Biophys Res Commun. 2010; 393: 137–43.

    CAS Статья PubMed Google ученый

  • 18.

    Хуан В., Тяньчжу З., Ю Л., Шумин В. Влияние эргостерола на ХОБЛ у мышей через путь JAK3 / STAT3 / NF-kappaB. Воспаление. 2017; 40: 884–93.

    Артикул PubMed Google ученый

  • 19.

    Ю-Бут Л., Биррелл М.А., Лау М.С., Бейкер К., Джонс В., Килти И., Белвиси М.Г. Активация пути JAK-STAT при ХОБЛ. Eur Respir J. 2015; 46: 843–5.

    CAS Статья PubMed Google ученый

  • 20.

    Wang J, Zhang L, Chen G, Zhang J, Li Z, Lu W, Liu M, Pang X. Низкомолекулярный 1′-ацетоксихавикол ацетат подавляет метастазирование опухоли груди, регулируя SHP-1 / STAT3 / Сигнальный путь ММП.Лечение рака груди Res. 2014; 148: 279–89.

    CAS Статья PubMed Google ученый

  • 21.

    Chen KF, Su JC, Liu CY, Huang JW, Chen KC, Chen WL, Tai WT, Shiau CW. Новое производное обатоклакса, SC-2001, индуцирует апоптоз в клетках гепатоцеллюлярной карциномы посредством SHP-1-зависимой инактивации STAT3. Cancer Lett. 2012; 321: 27–35.

    CAS Статья PubMed Google ученый

  • 22.

    Kim DJ, Tremblay ML, Digiovanni J. Белковые тирозинфосфатазы, TC-PTP, SHP1 и SHP2, взаимодействуют в быстром дефосфорилировании Stat3 в кератиноцитах после облучения UVB. PLoS One. 2010; 5: e10290.

    Артикул PubMed PubMed Central Google ученый

  • 23.

    Hou S, Yi YW, Kang HJ, Zhang L, Kim HJ, Kong Y, Liu Y, Wang K, Kong HS, Grindrod S, Bae I, Brown ML. Новый карбазол подавляет фосфо-STAT3 за счет индукции протеин-тирозинфосфатазы PTPN6.J Med Chem. 2014; 57: 6342–53.

    CAS Статья PubMed Google ученый

  • 24.

    Сантус П., Радованович Д., Хенчи С., Ди Марко Ф., Чентанни С., Д’Анджело Э., Печкиари М. Оценка острых бронходилататорных эффектов на основании изменений сопротивления дыхательных путей у стабильных пациентов с ХОБЛ. Respir Physiol Neurobiol. 2014; 197: 36–45.

    Артикул PubMed Google ученый

  • 25.

    Hubeau C, Kubera JE, Masek-Hammerman K, Williams CM. Нейтрализация интерлейкина-6 снимает воспаление легких у мышей, подвергшихся воздействию сигаретного дыма и поли (I: C). Clin Sci (Лондон). 2013; 125: 483–93.

    CAS Статья Google ученый

  • 26.

    Qiu C, Li Y, Li M, Li M, Liu X, McSharry C, Xu D. Анти-интерлейкин-33 ингибирует вызванное сигаретным дымом воспаление легких у мышей. Иммунология. 2013; 138: 76–82.

    CAS Статья PubMed Google ученый

  • 27.

    Байерс Д.Е., Александр-Бретт Дж., Патель А.С., Агапов Э., Данг-Ву Дж., Джин Х, Ву К., Ю Й, Алеви Й., Жирар Дж. П., Стаппенбек Т.С., Паттерсон Г.А., Пирс Р.А., Броди С.Л., Хольцман М.Дж. Клетки-предшественники эпителия, долгосрочно продуцирующие IL-33, при хронической обструктивной болезни легких. J Clin Invest. 2013; 123: 3967–82.

    CAS Статья PubMed PubMed Central Google ученый

  • 28.

    Cloonan SM, Glass K, Laucho-Contreras ME, Bhashyam AR, Cervo M, Pabon MA, Konrad C, Polverino F, Siempos II, Perez E, Mizumura K, Ghosh MC, Parameswaran H, Williams NC, Руни К.Т., Чен Ж., член парламента Голдкланга, Юань Г.К., Мур СК, Демео Д.Л., Руо Т.А., Д’Армьенто Дж.М., Шон Э.А., Манфреди Дж., Квакенбуш Дж., Махмуд А., Сильверман Е.К., Оуэн К.А., Чой А.М.Хелатирование митохондриального железа облегчает вызванные сигаретным дымом бронхит и эмфизему у мышей. Nat Med. 2016; 22: 163–74.

    CAS Статья PubMed PubMed Central Google ученый

  • 29.

    Chen J, Yang X, Zhang W, Peng D, Xia Y, Lu Y, Han X, Song G, Zhu J, Liu R. Терапевтические эффекты ресвератрола на мышиной модели LPS и сигаретного дыма. индуцированная ХОБЛ. Воспаление. 2016; 39: 1949–59.

    CAS Статья PubMed Google ученый

  • 30.

    Кумар А., Наджафзаде М., Джейкоб Б.К., Дхаван А., Андерсон Д. Наночастицы оксида цинка влияют на экспрессию p53, Ras p21 и JNK: исследование воздействия ex vivo / in vitro на пациентов с респираторными заболеваниями. Мутагенез. 2015; 30: 237–45.

    CAS Статья PubMed Google ученый

  • 31.

    Демедц И.К., Демур Т, Браке К.Р., Джоос Г.Ф., Брюссель Г.Г. Роль апоптоза в патогенезе ХОБЛ и эмфиземы легких. Respir Res.2006; 7: 53.

    Артикул PubMed PubMed Central Google ученый

  • 32.

    Hou HH, Cheng SL, Liu HT, Yang FZ, Wang HC, Yu CJ. Эластаза индуцировала апоптоз эпителиальных клеток легких и эмфизему через фактор роста плаценты. Cell Death Dis. 2013; 4: e793.

    CAS Статья PubMed PubMed Central Google ученый

  • 33.

    Коэн Т.С., Принц А.С. Бактериальные патогены активируют общий воспалительный путь посредством IFN-лямбда-регуляции PDCD4.PLoS Pathog. 2013; 9: e1003682.

    Артикул PubMed PubMed Central Google ученый

  • 34.

    Braber S, Koelink PJ, Henricks PA, Jackson PL, Nijkamp FP, Garssen J, Kraneveld AD, Blalock JE, Folkerts G. Эмфизема легких, вызванная сигаретным дымом, у мышей связана с пролилэндопептидазой, задействованным ферментом. в распаде коллагена. Am J Physiol Lung Cell Mol Physiol. 2011; 300: L255–65.

    CAS Статья PubMed Google ученый

  • 35.

    Барнс П.Дж., Шапиро С.Д., Пауэлс РА. Хроническая обструктивная болезнь легких: молекулярные и клеточные механизмы. Eur Respir J. 2003; 22: 672–88.

    CAS Статья PubMed Google ученый

  • 36.

    Hogg JC, Chu F, Utokaparch S, Woods R, Elliott WM, Buzatu L, Cherniack RM, Rogers RM, Sciurba FC, Coxson HO, Pare PD. Природа обструкции мелких дыхательных путей при хронической обструктивной болезни легких. N Engl J Med. 2004; 350: 2645–53.

    CAS Статья PubMed Google ученый

  • 37.

    Гуань В.Дж., Чжэн XY, Чунг К.Ф., Чжун Н.С. Воздействие загрязнения воздуха на бремя хронических респираторных заболеваний в Китае: время для срочных действий. Ланцет. 2016; 388: 1939–51.

    Артикул PubMed Google ученый

  • 38.

    Gosens I, Cassee FR, Zanella M, Manodori L, Brunelli A, Costa AL, Bokkers BG, de Jong WH, Brown D, Hristozov D, Stone V.Нагрузка на органы и легочная токсичность наноразмерных частиц оксида меди (II) после кратковременного ингаляционного воздействия. Нанотоксикология. 2016; 10: 1084–95.

    CAS Статья PubMed PubMed Central Google ученый

  • 39.

    Амбалаванан Н., Станишевский А., Балджер А., Халлоран Б., Стил С., Вохра Ю., Маталон С. Закапывание наночастиц оксида титана вызывает воспаление и подавляет развитие легких у мышей. Am J Physiol Lung Cell Mol Physiol.2013; 304: L152–61.

    CAS Статья PubMed Google ученый

  • 40.

    Fujihara J, Tongu M, Hashimoto H, Yamada T, Kimura-Kataoka K, Yasuda T., Fujita Y, Takeshita H. Оценка распределения и токсичности наночастиц дисперсии ZnO у одиночных мышей, подвергшихся внутривенному воздействию. J Med Investig. 2015; 62: 45–50.

    Артикул Google ученый

  • 41.

    Пеше М., Франческелли С., Ферроне А, Патруно А, Грилли А, Де Лутис М.А., Плухинотта Ф.Р., Берганте С., Теттаманти Дж., Риччони Дж., Фелако М., Сперанца Л.NF-kB регулирует экспрессию SHP-1 в моноцитах при застойной сердечной недостаточности. Front Biosci (Landmark Ed). 2017; 22: 757–71.

    Артикул Google ученый

  • 42.

    Люкенс Дж. Р., Фогель П., Джонсон Г. Р., Келлихер М. А., Ивакура Ю., Ламканфи М., Каннеганти ТД. Аутовоспаление, вызванное RIP1, нацелено на IL-1альфа независимо от инфламмасом и RIP3. Природа. 2013; 498: 224–7.

    CAS Статья PubMed PubMed Central Google ученый

  • 43.

    Stadtmann A, Block H, Volmering S, Abram C, Sohlbach C, Boras M, Lowell CA, Zarbock A. Перекрестная связь между Shp1 и PIPKIgamma контролирует рекрутирование лейкоцитов. J Immunol. 2015; 195: 1152–61.

    CAS Статья PubMed PubMed Central Google ученый

  • 44.

    Zhao J, Yu H, Liu Y, Gibson SA, Yan Z, Xu X, Gaggar A, Li PK, Li C, Wei S, Benveniste EN, Qin H. Защитный эффект подавления активности STAT3 в LPS -индуцированное острое повреждение легких.Am J Physiol Lung Cell Mol Physiol. 2016; 311: L868–80.

    Артикул PubMed PubMed Central Google ученый

  • 45.

    Шведова А.А., Кисин Е.Р., Янамала Н., Фаркас М.Т., Менас А.Л., Уильямс А., Фурнье П.М., Рейнольдс Дж.С., Гуткин Д.В., Стар А., Райнер Р.С., Халаппанавар С., Каган В.Е. Гендерные различия в легочных ответах мышей, вызванные нанокристаллами целлюлозы. Часть Fiber Toxicol. 2016; 13:28.

    Артикул PubMed PubMed Central Google ученый

  • 46.

    Sadeghi L, Yousefi Babadi V, Espanani HR. Токсическое действие наночастиц Fe2O3 на ткань печени и легких. Братисл Лек Листы. 2015; 116: 373–8.

    CAS PubMed Google ученый

  • 47.

    You R, Lu W, Shan M, Berlin JM, Samuel EL, Marcano DC, Sun Z, Sikkema WK, Yuan X, Song L, Hendrix AY, Tour JM, Corry DB, Kheradmand F. Наночастицы углерода черный цвет в сигаретном дыме вызывает расщепление ДНК и Th27-опосредованную эмфизему.Элиф. 2015; 4: e09623.

    Артикул PubMed PubMed Central Google ученый

  • 48.

    Prakash YS, Pabelick CM, Sieck GC. Дисфункция митохондрий при заболеваниях дыхательных путей. Грудь. 2017;

  • 49.

    Zhong B, Yang X, Sun Q, Liu L, Lan X, Tian J, He Q, Hou W, Liu H, Jiang C, Gao N, Lu S.

  • Добавить комментарий

    Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *