Яку роль відіграє світло в житті людини: Яку роль відіграє світло в житті тварин?

Содержание

Світлові явища. Джерела та приймачі світла. Швидкість поширення світла

Фізика. 9 клас. Бар’яхтар

  • Ви неодноразово вимірювали свій зріст, а тепер дізнаєтесь, як, знаючи власний зріст, виміряти висоту величезного дерева
  • Ви багато разів бачили веселку, а тепер дізнаєтесь, як її зробити в себе вдома
  • Ви добре знаєте приказку «Уночі всі коти сірі», а тепер зможете її пояснити з точки зору фізики
  • Ви розумієте, що дехто не може обійтися без окулярів, а тепер дізнаєтеся, чому окуляри допомагають бачити краще

Із п’яти органів чуття найбільше інформації про довкілля дає нам зір. Однак бачити навколишній світ ми можемо тільки тому, що нам в очі потрапляє світло. Отже, починаємо вивчення світлових, або оптичних (від грецьк. optikos — зоровий), явищ — таких, що пов’язані зі світлом.

1. Спостерігаємо світлові явища

Зі світловими явищами ви зустрічаєтеся щодня, адже вони є частиною природних умов, у яких ми існуємо.

Деякі зі світлових явищ здаються нам справжнім дивом, наприклад міражі в пустелі, полярні сяйва. Проте погодьтеся, що й більш «звичні» світлові явища: виблиск краплинки роси в сонячному промені, місячна доріжка на плесі, семибарвний міст веселки після літнього дощу, блискавка в грозових хмарах, мерехтіння зір у нічному небі — теж є дивами, бо вони роблять світ навколо нас чудовим, сповненим чарівної краси та гармонії.

2. З’ясовуємо, що таке джерела світла

Джерела світла — це фізичні тіла, частинки (атоми, молекули, йони) яких випромінюють світло.

Погляньте навколо, зверніться до свого досвіду — і ви, без сумніву, назвете багато джерел світла: зоря, спалах блискавки, полум’я свічки, лампа, монітор комп’ютера тощо (див., наприклад, рис. 9.1). Світло можуть випромінювати й деякі істоти (світлячки — яскраві цятки світла, які можна побачити теплої літньої ночі в лісовій траві, деякі морські тварини, радіолярії та ін.).

Рис. 9.1. Деякі джерела світла

Ясної місячної ночі ми можемо досить добре бачити предмети, освітлені місячним сяйвом. Однак Місяць не можна вважати джерелом світла, адже він не випромінює, а тільки відбиває світло, що йде від Сонця.

Чи можна назвати джерелом світла дзеркало, за допомогою якого ви посилаєте «сонячного зайчика»? Обґрунтуйте свою відповідь.

3. Розрізняємо джерела світла

Залежно від походження розрізняють природні й штучні (створені людиною) джерела світла.

До природних джерел світла належать, наприклад, Сонце й зорі, розпечена лава та полярні сяйва, деякі світні об’єкти з-поміж тварин і рослин (глибоководна каракатиця, світні бактерії, світлячки).

Природні джерела не можуть задовольнити потребу людини у світлі, тому ще в давнину почали створювати штучні джерела світла. Спочатку це були вогнище й каганець, пізніше — свічки, оливні та гасові лампи; наприкінці XIX ст. було винайдено електричну лампу.

Зараз різні види електричних ламп використовують усюди (рис. 9.2, 9.3).

Рис. 9.2. Потужними джерелами штучного світла є галогенні лампи у фарах сучасного автомобіля

Рис. 9.3. Сигнали сучасних світлофорів добре помітні навіть тоді, коли яскраво світить сонце. У таких світлофорах лампи розжарення замінено на світлодіодні

Які види електричних ламп використовують у житлових будинках? Які лампи застосовують для різнобарвної ілюмінації?

Джерела світла поділяють на теплові

та люмінесцентні.

Теплові джерела випромінюють світло завдяки тому, що мають високу температуру (рис. 9.4).

Рис. 9.4. Деякі теплові джерела світла

Для світіння люмінесцентних джерел світла не потрібна висока температура: світлове випромінювання може бути доволі інтенсивним, а джерело при цьому залишається відносно холодним. Прикладами люмінесцентних джерел світла є полярне сяйво та морський планктон, екран телефону і світловий індикатор, світлодіодна лампа та лампа денного світла, дорожній знак і дороговказ, вкриті люмінесцентною фарбою, тощо.

4. Вивчаємо точкові та протяжні джерела світла

Джерело світла, яке випромінює світло однаково в усіх напрямках і розмірами якого, зважаючи на відстань до місця спостереження, можна знехтувати, називають точковим джерелом світла.

Найкращим прикладом точкових джерел світла є зорі, адже ми спостерігаємо їх із Землі, тобто з відстані, що в мільйони разів перевищує розміри самих зір.

Джерела світла, що не є точковими, називають протяжними джерелами світла.

У більшості випадків ми маємо справу саме з протяжними джерелами світла. Це і лампа денного світла, і екран мобільного телефону, і полум’я свічки, і вогонь багаття.

Залежно від умов те саме джерело світла може вважатися як протяжним, так і точковим.

Рис. 9.5. До завдання в § 9

На рис. 9.5 зображено світильник для ландшафтного освітлення саду. У якому, на вашу думку, випадку цей світильник можна вважати точковим джерелом світла?

Характеризуємо приймачі світла

Приймачі світла — це пристрої, які змінюють свої властивості через дію світла та за допомогою яких можна виявити світлове випромінювання.

Приймачі світла бувають штучними і природними. У будь-якому приймачі світла енергія світлового випромінювання перетворюється на інші види енергії — теплову, яка виявляється в нагріванні тіл, що поглинають світло, електричну, хімічну та навіть механічну. Унаслідок таких перетворень приймачі певним чином реагують на світло або на його зміну.

Наприклад, деякі системи охорони працюють на фотоелектричних приймачах світла — фотоелементах. Тонкі пучки світла, що буквально пронизують простір навколо охоронюваного об’єкта, спрямовані на фотоелементи (рис. 9.6). Якщо перекрити один із таких променів, фотоелемент не одержить світлову енергію та негайно «повідомить» про це.

Рис. 9.6. У сучасних охоронних системах використовують чутливі фотоелементи

У сонячних батареях фотоелементи перетворюють енергію світла на електричну енергію. Сучасні сонячні електростанції — це великі «енергетичні поля» із сонячних батарей.

Тривалий час для отримання фотографій застосовували лише фотохімічні приймачі світла (фотоплівка, фотопапір), в яких у результаті дії світла відбуваються певні хімічні реакції (рис. 9.7).

Рис. 9.7. Фотоплівка та фотопапір — фотохімічні приймачі світла

У сучасних цифрових фотоапаратах замість фотоплівки використовують матрицю, яка складається з великої кількості фотоелементів. Кожен із цих елементів приймає «свою» частину світлового потоку, перетворює її на електричний сигнал і передає його в певне місце екрана.

Природними приймачами світла є очі живих істот (рис. 9.8). Під дією світла в сітківці ока відбуваються певні хімічні реакції, виникають нервові імпульси, внаслідок чого мозок формує уявлення про довкілля.

Рис. 9.8. Очі живих істот — це природні приймачі світла

6. Дізнаємося про швидкість поширення світла

Дивлячись на зоряне небо, ви навряд чи здогадуєтеся, що деякі зорі вже згасли. Понад те, декілька поколінь наших предків милувалися тими самими зорями, а ці зорі не існували вже й тоді! Як це може бути, що світло від зорі є, а власне зорі вже немає?

Від найближчої до нас зорі Альфа Центавра світло йде до Землі майже 4 роки. Тому, дивлячись на цю зорю, ми насправді бачимо, якою вона була 4 роки тому.

Але ж існують галактики, віддалені від нас на мільйони світлових років (тобто світло йде до них мільйони років). Уявіть собі, що в такій галактиці існує високотехнологічна цивілізація. Тоді виходить, що вони «бачать» нашу планету ще за часів динозаврів!

Річ у тім, що світло поширюється в просторі зі скінченною швидкістю. Швидкість с поширення світла є величезною, й у вакумі вона становить приблизно триста тисяч кілометрів за секунду:

Світло долає багатокілометрові відстані за тисячні частки секунди. Саме тому в разі, коли відстань від приймача до джерела світла є невеликою, здається, що світло поширюється миттєво. А от від далеких зір світло йде до нас тисячі й мільйони років.

Підбиваємо підсумки

Фізичні тіла, атоми та молекули яких випромінюють світло, називають джерелами світла. Джерела світла бувають теплові й люмінесцентні; природні й штучні; точкові й протяжні. Наприклад, полярне сяйво — природне протяжне люмінесцентне джерело світла.

Пристрої, які змінюють свої параметри в результаті дії світла та за допомогою яких можна виявити світлове випромінювання, називають приймачами світла. У приймачах світла енергія світлового випромінювання перетворюється на інші види енергії. Органи зору живих істот — природні приймачі світла.

Світло поширюється в просторі зі скінченною швидкістю. Швидкість поширення світла у вакуумі приблизно становить: с = 3 • 108 м/с .

Контрольні запитання

1. Яку роль відіграє світло в житті людини? 2. Дайте означення джерела • світла. Наведіть приклади. 3. Чи є Місяць джерелом світла? Поясніть свою відповідь. 4. Наведіть приклади природних і штучних джерел світла. 5. Що спільного мають теплові й люмінесцентні джерела світла? Чим вони відрізняються? 6. За яких умов джерело світла вважають точковим? 7. Які пристрої називають приймачами світла? Наведіть приклади природних і штучних приймачів світла. 8. Якою є швидкість поширення світла у вакуумі?

Вправа № 9

1. Установіть відповідність між джерелом світла (див. рисунок) і його видом.

  • А природне теплове
  • Б природне люмінесцентне
  • В штучне теплове
  • Г штучне люмінесцентне

2. Для кожного рядка визначте «зайве» слово або словосполучення.

  • а) полум’я свічки, Сонце, зоря, Місяць, світлодіодна лампа;
  • б) екран увімкненого комп’ютера, блискавка, лампа розжарення, факел;
  • в) лампа денного світла, полум’я газового пальника, багаття, радіолярія.

3. За який приблизно час світло проходить відстань від Сонця до Землі — 150 млн км?

4. У яких із зазначених випадків Сонце можна вважати точковим джерелом світла?

  • а) спостереження сонячного затемнення;
  • б) спостереження Сонця з космічного корабля, який летить за межами Сонячної системи;
  • в) визначення часу за допомогою сонячного годинника.

5. Однією з одиниць довжини, яку застосовують в астрономії, є світловий рік. Скільки метрів становить світловий рік, якщо він дорівнює відстані, яку долає за один рік світло у вакуумі?

6. Скористайтеся додатковими джерелами інформації та дізнайтеся, хто першим виміряв швидкість поширення світла. Що саме стало поштовхом для вченого?

ГДЗ до підручника можна знайти тут. 

фізика 29.04

ТЕМА. Світло. Оптичні явища в природі. Джерела і приймачі світла

– Що вам відомо про світло?

– Яка роль світла в житті людини?

Світло… Його значення в нашому житті надзвичайно велике. Важко уявити собі життя без світла. Адже все живе зароджується й розвивається під впливом світла і тепла.

Завдяки тому, що орган зору – око людини – здатний сприймати світло, він є найважливішим засобом пізнання природи. Зір дає можливість дізнатися про навколишній світ більше, ніж усі інші чуття, разом узяті. Понад 90 % усієї інформації про навколишній світ люди одержують завдяки зору. Зір дарує можливість митцям створювати книги, картини та кінофільми, а нам – долучатися до цієї творчості.

Дослідження світлових явищ допомогло створити прилади, за допомогою яких люди дізнались про будову і навіть склад небесних тіл, віддалених від Землі на багато мільярдів кілометрів. За спостереженнями в телескоп і фотографіями планет вивчили їхній хмарний покрив, особливості поверхонь, швидкості обертання. Можна сказати, що астрономія виникла й розвивалася завдяки світлу і зору.

За допомогою мікроскопа вдалося побачити і вивчити клітини рослин, бактерії, кров’яні тільця, завдяки чому було зроблено значний крок у розвитку біології.

На вченні про світло грунтується створення штучного освітлення, так необхідного людині. Люди вивчають природне свічення та використовують отримані відомості для створення економічних джерел світла. Світло потрібне скрізь: безпека руху транспорту пов’язана із застосуванням фар, освітленням доріг; у військовій техніці використовують освітлювальні ракети, прожектори; нормальне освітлення робочого місця сприяє підвищенню продуктивності праці; сонячне світло збільшує опір організму хворобам, поліпшує настрій людині.

Про світло відомо, що воно не є речовиною (з нього не можна “побудувати” фізичне тіло). Світло має електромагнітну природу, поєднуючи в собі як властивості частинок, так і властивості хвиль. Частинки світла назвали фотонами. Світло не тільки найлегше – воно ще й найшвидше! У порожнечі (вакуумі) й у повітрі світло поширюється зі швидкістю, що дорівнює близько 300 000 км/с. Ніщо у світі не може рухатися швидше, ніж світло. Світло несе певну енергію: воно нагріває землю та повітря, енергію світла використовують сонячні батареї, від яких може працювати і калькулятор, і апаратура космічної станції. Енергія сонячного світла забезпечує і кругообіг води на Землі, і підтримання життя на нашій планеті. Світло називають видимим випромінюванням.

Крім освітлювальної і теплової дій, світло має хімічну дію, тобто спричиняє перетворення молекул – хімічні реакції (фотосинтез, фотографія, вицвітання тканини на сонці). Крім того, світло характеризується електричною дією: унаслідок освітлення з речовини можуть вилітати електрони, у результаті чого виникає електричний струм (це використовують у цифрових фотоапаратах і в телебаченні для передавання зображень).

З чим у вас асоціюється “світло”.

Наприклад: Сонце, життя, тепло, лампочка, свічка,…

Із усього перерахованого можна зробити висновок, що роль світла у житті людини величезна.

 Чи доводилося вам блукати літньої ночі лісом? Темні обриси дерев незворушні. Тиша і спокій. Раптом попереду – тьмяний вогник! Ось він сховався. Знову замерехтів, але в іншому місці. Знову погас. Мимоволі пригадуються розповіді про душі грішників, про відьомські вогні, про всяку погань. А що являють собою насправді ці дивні вогники?

У різних випадках справжньою причиною загадкового свічення можуть бути різні фізичні чи біологічні явища природи.

Наука вже давно встановила, що мандрівні вогники, які спалахують над могилами старого кладовища у сутінках – це не душі померлих, що відвідують одна одну. Це згоряє в повітрі так званий болотяний газ, або метан. Він виділяється внаслідок гниття органічних речовин. Над болотами вночі блукають такі самі бульбашки метану, що самі займаються в повітрі.

Наприкінці літа після теплого дощу в лісі іноді починають світитися старі пеньки, коріння дерев, стовбури, що гниють на землі. Коли о такій порі мандрівник потрапить у лісові хащі, то він опиниться ніби у чарівному царстві. Якщо ж шматочок трухлявого гнилого пенька принести додому, першої ночі він світитиметься й у кімнаті. Потім світло тьмянітиме, а за добу – зовсім згасне. Таємниче мерехтіння – це наслідок повільного горіння, окиснення речовин в організмах, що живуть у гнилому дереві.

Усе це приклади світлових явищ. Зі світловими явищами ми зустрічаємось щодня. Все, що пов’язане з утворенням світла, його поширенням та взаємодією з речовиною, називають світловими явищами (наприклад, веселка після літнього дощу, блискавка у грозових хмарах, мерехтіння зір у нічному небі, гра світла у струмені води або в коштовному камінні, мінливість океану та неба тощо).

Розділ науки, присвячений вивченню світла, називають оптикою.

Є різні джерела світла (свічку, запалений сірник, ліхтарик) і запитую, що в них спільного. (Відповідь: вони випромінюють світло.)

Тіла, що випромінюють світло, називають джерелами світла. У будь-якому джерелі світла відбувається перетворення певного виду енергії на енергію світла. Залежно від походження існують природні і штучні джерела світла. Природні джерела світла (Сонце, зорі, полярні сяйва, блискавка, різні світні комахи й рослини, планктон, гнила деревина, глибоководні риби, хвороботворні бактерії і мікроорганізми) створила сама природа. А ось творцями штучних джерел світла, до яких належать лампи, свічки, екран увімкненого телевізора, мобільного телефону чи монітор комп’ютера, факел, вогнище, є люди.

Залежно від співвідношення розмірів джерела світла і відстані від нього до приймача розрізняють точкові та протяжні джерела. Джерело світла вважають точковим, якщо його розміри невеликі порівняно з відстанню від нього до приймача світла. В іншому випадку джерело називають протяжним. Залежно від умов одне й те саме джерело можна вважати протяжним і точковим.

Залежно від температури джерела світла також поділяються на теплові та холодні. Нагріті тіла, що випромінюють світло, називають тепловими джерелами (Сонце, лампи розжарювання, зорі (найгарячіші – блакитнуваті, менш гарячі зорі – червонуваті)). Холодні джерела світла – це тіла, що світяться за температури, наближеної до кімнатної (екран телевізора, лампи денного світла, світлячки, планктон, гнила деревина).

Джерела світла ми бачимо тому, що створюване ними випромінювання потрапляє  у очі. Але ми бачимо також тіла, які не є джерелами світла,- дерева, будинки, Місяць, щоправда, лише тоді, коли вони освітлені джерелами світла (відбивають сонячне світло й планети, найяскравіші з яких – Венера та Юпітер).

Приймачами світла називають тіла та пристрої, у яких під дією світла, що падає на них, відбуваються помітні зміни. Приймачами світла є фотоплівка, листя дерев, органи зору будь-якої живої істоти, фотоелементи, що застосовуються у турнікетах метро, запобіжних пристроях на виробництві, а також для зчитування зображення або звуку з компакт-дисків.

 Хвилина цікавої фізики “Знайка”

Зоря – одне з найбільш казкових світлових явищ природи, оспіване поетами всіх часів і народів. Із цим явищем пов’язано багато легенд, казок, міфів. Стародавні греки вважали, що зоря з’являється тоді, коли Еос мчиться на колісниці, запряженій білими кіньми, проголошуючи появу свого брата Геліоса – бога Сонця. Римляни називали богиню ранкової зорі Авророю. Образ зорі завжди був популярним у мистецтві, здобувши відображення в скульптурі, живопису, музиці.

Спостерігаючи захід сонця, можна побачити, як світило швидко втрачає яскравість і починає змінювати свій колір. Золотаво-жовтий переходить у жовтий, помаранчевий, і вже біля самого горизонту сонце стає темно-червоним. Найкрасивіша зоря відразу після заходу Сонця. У прозорому повітрі фарби зорі найбільш чисті в її верхній частині, де золотаво-жовтий колір переходить у зеленуватий і зелений.

Домашнє завдання: Опрацювати матеріал за конспектом. Написати твір-роздум на тему “Як би люди жили без світла?”

Комфорт очима науки

 ​


КОМФОРТ ОЧИМА НАУКИ

​За останні десятиліття  зросла кількість досліджень важливості денного світла, якості повітря в приміщенні та температурного режиму у наших будинках. Порівняння житла різних епох та з різними соціальними і культурними особливостями дало нове усвідомлення  щодо функціонування внутрішнього середовища приміщення.

​Безперечно, люди відчувають необхідність денного освітлення, свіжого повітря та комфортної температури вдома, бо все це забезпечує наш комфорт, та вчені намагаються з’ясувати, що мотивує людей втілювати ці прагнення.  Коли прагнення цих факторів стимулюють до змін, як вони впливають на відчуття комфорту разом з потребою у покращенні здоров’я, як ми можемо їх використовувати для покращення свого житла? У цьому розділі ми наводимо деякі відповіді вчених на ці запитання, отримані на сьогоднішній момент.

«Стало відомо, що світло є одним з найбільш вагомих  факторів впливу на процес навчання, який відповідає за п’яту частину впливу, поряд з шістьма іншими параметрами дизайну».
Пітер Баррет, почесний професор Університету Солфорда, Великобританія

 


ПРИРОДНЄ ОСВІТЛЕННЯ

Більшість людей розуміють, що денне світло відіграє важливу роль у їхньому житті, але як саме воно впливає на наше здоров’я?

Почнемо з наших розумових здібностей.
У дослідженні, проведеному в 2002 році, роботодавці відзначили збільшення продуктивності на 15 %, після того як працівників перевели в будівлі з кращим денним освітленням (Едвардс і Торчелліні, 2002). Інше дослідження, також проведене у 2002 році, показало, що студенти в аудиторіях з більшою кількістю вікон або денного освітлення набрали на 7–18 % більше балів за результатами стандартних тестів, ніж студенти в аудиторіях з меншою кількістю вікон або денного освітлення (Хешон, 2002).

Біологія впливає на настрій
Ці два дослідження демонструють спільне, що доведено й в інших подібних роботах:  денне світло підвищує розумові здібності й навіть покращує настрій. За оцінками експертів, до 30 % населення світу страждає від сезонної депресії (SAD) різної тяжкості, яку спричиняє недостатність світла. Якщо ж говорити про покоління 4-х стін, то стан, відомий як зимова депресія, цілком може бути ознакою нашого часу. Але добре відомо, що світлотерапія та денне світло, що перевищує 1000 люкс, можна використовувати як ліки від SAD.  
Щоб краще зрозуміти біологічний вплив денного світла, слід звернути увагу на те, що людське око має специфічну сенсорну систему, яка не пов’язана із зором. Натомість вона використовує денне світло для регулювання виділення гормонів та нейротрансмітерів у мозку. Процес включає регуляцію кортизолу, що пов’язаний зі стресом, та мелатоніну, необхідного для сну. Життя в умовах поганого освітлення обмежує цей процес та послаблює розумові здібності людини.

 


Факто D
Синтез вітаміну D потребує впливу світла в УФ діапазоні випромінювання  близько 300 нм . Зниження рівня вітаміну D в організмі пов’язують з підвищеною вразливістю до вад розвитку та соматичних захворювань у дорослих.

Головний годинник працює на світлі
Біологічний годинник, який значною мірою залежить від надходження зорових імпульсів, зокрема, денного світла. У нічний час годинник переводить організм у розслаблений стан, знижуючи рівень обміну речовин, підвищуючи вироблення гормонів росту та очищуючи мозок від токсинів. Щоб годинник працював, мікроклімат приміщення має безпосередньо взаємодіяти з добовим біоритмом, а саме — рівнем природного денного та нічного освітлення.

Біологічний годинник – генетичний
У 2017 році Нобелівська премія з фізіології й медицини була присуджена групі науковців, які з’ясували,  що біологічний годинник працює як самодостатній процес на клітинному рівні. Їх результати підтвердили, що певні гени сприяють накопиченню та розщепленню білка у такий спосіб, що це відповідає добовому біоритму. Ці відомості підтверджують той факт, що кожен живий організм підпорядковується певному добовому ритму, який не можна змінити за бажанням або за допомогою зовнішніх чинників.

 


ЧИСТЕ ПОВІТРЯ – СВІЖІ ІДЕЇ

Оскільки люди проводять близько 90 % часу в приміщенні, майже певно, що кожна людина щодня вдихає велику кількість CO2, вологи та пилу. Концентрація деяких забруднюючих речовин в приміщенні часто перевищує показники концентрації на відкритому повітрі у 2,5–5 разів, і оскільки ми робимо приблизно 22 000 вдихів на день, то стає важко уникнути впливу летючих часток, які знаходяться в приміщенні.

Недостатнє провітрювання шкодить нашому здоров’ю
І ми це знаємо.  За даними німецької науково-дослідницької організації Fraunhofer IBP, 80 мільйонів європейців живуть у вологих та нездорових будівлях. Крім того, за даними Барометру здорових будинків за 2016 рік, майже кожен другий не приділяє належної уваги низькій вологості повітря й майже шість із десяти людей не провітрюють приміщення належним чином.
Існують причини, через які це неможливо вирішити довгостроково. Високий рівень CO2 викликає запаморочення та головний біль, а підвищена вологість і цвіль можуть збільшувати ризик розвитку астми на 40 % та послабити розумові здібності людини. Підвищена вологість повітря може також викликати проблеми з диханням та алергію. Мікрочастинки, хімічні та газоподібні сполуки, притаманні певній місцевості, наприклад радон, можуть спричинити виникнення серйозних проблем зі здоров’ям. Єдиний шлях для розв’язання цієї проблеми — замінити несвіже повітря свіжим, іншими словами — провітрювати приміщення.

Природна вентиляція – це не тільки гаряче повітря
Для природної вентиляції використовуються природні ресурси, наприклад, перепади температури, що дозволяє відновити рівень свіжого повітря в приміщенні. Свіже повітря надходить через відкриті вікна, двері, решітки вентиляційних заслінок. Несвіже повітря видаляється при використанні, а тепле повітря піднімається вгору через високо розташовані отвори або коли між декількома отворами цілеспрямовано утворюються вітрові потоки, наприклад, у випадку перехресної вентиляції або за допомогою ефекту природної тяги.

Ми не відчуваємо, коли щось не так
Одні забруднювачі повітря виявити значно легше за інші. При зростанні кількості CO2 зростає і викид летючих органічних сполук (ЛОС). Запах, який є побічним ефектом викидів, дозволяє відчути CO2 за концентрації понад 1500 част./млн; ми також помічаємо високий рівень вологості при перевищенні 80 % або зниженні до 30 %. Певні забруднювачі, такі як радон, формальдегід (клей), пил та частки від роботи електроприладів виявити набагато складніше. Тому рекомендується часто провітрювати приміщення, навіть якщо повітря в ньому здається сухим та без запаху.

Роки, втрачені через низьку якість повітря
Група європейських експертів* підрахувала, що в 26 країнах ЄС (які брали участь у дослідженні) через забруднення повітря в приміщенні щорічно втрачається два мільйони здорових років життя. Втратою здорових років життя вважаються роки, втрачені в результаті ранньої смерті, або роки, пов’язані з важкими захворюваннями. Це становить близько 3 % від загального показника захворювань на всі хвороби за всіма причинами у Європі.
**Янтунен М., Олівейра Фернандес Е., Каррер П., Кефалопулос С. (2011). Популяризація заходів щодо поліпшення стану повітря в приміщеннях (IAIAQ). Комісія Європейського                                                                   союзу. Головне управління з охорони здоров’я та захисту споживачів. Люксембург.


КОМФОРТНА ТЕМПЕРАТУРА 

Більшість людей знає, як це, коли в кімнаті дуже спекотно або занадто холодно. За даними дослідження «Барометр здорових будинків» за 2016 рік, 82 % населення живе в приміщеннях, які погано обігріваються. Проте багато хто воліє ігнорувати незручності просто тому, що вважають за краще заощаджувати на рахунках за електроенергію. Наслідки енергетичної бідності настільки ж різноманітні, як і незручності, пов’язані з ними, та не сприяють збереженню властивостей здорового будинку.

Матеріальні обмеження обмежують і можливість гарної вентиляції
Дані дослідження «Барометр здорових будинків» за 2016 рік свідчать про те, що 37 % респондентів віддають перевагу економії на електроенергії, а не комфортній температурі вдома. Це пояснює, чому майже половина з нас не відкриває вікна для провітрювання, коли надворі холодно. Відсутність гарної вентиляції будинку може його пошкодити, створюючи умови для появи цвілі та грибка. А проживання в холодному або спекотному середовищі може призвести до появи безлічі проблем — від нежитю та порушення сну до важких серцево-судинних захворювань.
Для вирішення цих проблем нам необхідно змінити усталену поведінку людей, особливо з погляду енергозбереження, пропонуючи рішення, які будуть не лише простими в експлуатації, але й заощаджуватимуть особисті кошти власників житла.

 

Зниження температури покращує сон
Більшість людей сходяться на думці, що температура в спальні має бути нижчою, ніж у решті будинку, навіть до 16 °C — це забезпечить хороший сон уночі. Дослідження, опубліковані у виданні Current Biology за жовтень 2015 року, продемонстрували, що постійне зниження температури вночі може стати ще однією необхідною умовою для повноцінного сну. Вивчення племен у пустелі Калахарі виявили чіткий взаємозв’язок між падінням температури та особливостями сну членів племені. Температура в місці, де спало плем’я, весь час падала, але члени племені починали прокидатися, щойно вона досягала свого мінімуму та починала піднімалася вранці.

Коливання температури активізують наше тіло
Хоча більшість людей надають перевагу приємній та затишнішій температурі в приміщенні, дослідження показують, що температурні зміни, пов’язані зі зміною пір року та різних регіональних особливостей, можуть нести більше користі для здоров’я. Дещо нижча температура сприяє термогенезу, який не супроводжується дискомфортом, у результаті чого відбувається прискорення обміну речовин (Ван Маркен, Ліхтенбельт та Кінгма, 2013). Тобто організм людини можна було б залучити до легких фізичних навантажень, якби взимку температура підтримувалася на рівні, трохи нижчому за середній. Аналогічний ефект можна спостерігати і в тому випадку, якщо влітку температура трохи підвищується.

 

 

 


6 ВАЖЛИВИХ ФАКТІВ ПРО ЗДОРОВ’Я ТА КОМФОРТ ЛЮДИНИ

1. ДЕННЕ СВІТЛО ВПЛИВАЄ НА ВИРОБЛЕННЯ ГОРМОНІВ, НЕЙРОТРАНСМІТЕРІВ І ВІТАМІНІВ; ВОНО МОЖЕ ПІДВИЩУВАТИ ФІЗИЧНУ Й ІНТЕЛЕКТУАЛЬНУ ПРОДУКТИВНІСТЬ ЛЮДИНИ.

2. РІЗНІ РІВНІ ОСВІТЛЕННЯ Й ДОТРИМАННЯ ДОБОВИХ БІОРИТМІВ ВАЖЛИВІ ДЛЯ ВИРОБЛЕННЯ МЕЛАТОНІНУ, А ОТЖЕ – МОЖЛИВОСТІ СПАТИ.

3. СИСТЕМА ОРГАНІВ ЧУТТЯ НЕ МОЖЕ ВИЗНАЧИТИ БІЛЬШІСТЬ ШКІДЛИВИХ ЗАБРУДНЮВАЧІВ ПОВІТРЯ В ПРИМІЩЕННІ.

4 .ПОСТІЙНА ВЕНТИЛЯЦІЯ ТА ЧАСТЕ ПРОВІТРЮВАННЯ Є ПРОФІЛАКТИКОЮ ГОЛОВНОГО БОЛЮ Й ЗАПАМОРОЧЕНЬ, А ТАКОЖ СЕРЙОЗНІШИХ ЗАХВОРЮВАНЬ, ЗОКРЕМА, АЛЕРГІЙ І ЗАХВОРЮВАНЬ ДИХАЛЬНОЇ СИСТЕМИ.

5. ОПТИМАЛЬНІ УМОВИ ДЛЯ СНУ: ПОВНА ТЕМРЯВА, ТЕМПЕРАТУРА У СПАЛЬНІ НЕ ВИЩЕ 16 °C І, БАЖАНО, ПОСТІЙНЕ ЗНИЖЕННЯ ТЕМПЕРАТУРИ ВНОЧІ.

6. ЗМІНА ТЕМПЕРАТУРИ В ПРИМІЩЕННЯ МОЖЕ АКТИВУВАТИ МЕТАБОЛІЗМ, СПРИЯЮЧИ АКТИВНІШОМУ Й ЗДОРОВІШОМУ СПОСОБУ ЖИТТЯ ВДОМА.

Далі буде…


Більше корисної інформації:

 

Правила позитивного мислення або світло в кінці тунелю…

Четвер, 09 квітня 2020, 10:28

У кожної людини упродовж життя трапляються перешкоди на шляху до досягнення мети. І якби це були невеликі купини, то нехай…Але частіше за все – це гігантські гори непорозуміння, байдужості, лицемірства і брехні, які беруть свій початок від заздрості. Тут пригадується мені притча про заздрість, у якій йдеться про те, що в одного чоловіка склалися такі обставини, за яких він міг примножити все, що захоче вдвічі, але у сусіда буде того самого добра вдвічі більше. Чоловік довго думав і попросив у долі забрати у нього одне око…

Але в житті все відносно і те, що вчора здавалося карою небесною, сьогодні сприймається, як манна небесна. Вчора ми вважали, що життя несправедливе, а сьогодні дякуємо, що сталося саме так, як є. Вчора колегам здавалося, що ви були поганим працівником, занадто вимогливим керівником, а сьогодні, порівнявши з іншим…, виявляється, що ви були найкращим.
Зазвичай ми не усвідомлюємо, що більшість речей, які трапляються у нашому житті не випадкові: лінивому чоловікові дістається моторна жінка; деспотичному керівнику – добродушний заступник; легковажному працівнику – трудолюбивий колега… Часто у нашому житті зустрічаються люди, які мотивують рости та розвиватися: колега, який перевіряє кожен твій крок і сам того не розуміючи не дає тобі оступитися; учитель, який своїм прикладом вносить величезний внесок у твоє особистісне зростання; випадковий попутник, якого ти бачив один раз у житті змінює все на твоєму шляху.Всі ці зустрічі, події, контакти, енергетичні взаємообміни спричинені дуже складною системою причинно-наслідкових зв’язків. Кожна людина, яку ви зустрічаєте, відіграє у вашому житті певну роль.
Але звідки все це бере початок? За статистикою, в середньому за добу в нашій голові зв’являється до 60 тисяч думок. Це приблизно 1 думка на секунду. Так, я переконана, що все згадане вище бере свій початок з наших думок.Вже не секрет, що думки матеріалізуються і впливають на наше життя. Від 1 до 5 % всіх наших думок є такими, що постійно повторюються. Саме вони є найбільш переважаючими і викликають в нас різного виду емоції. Коли думка постійно повторюється, вона перетворюється на переконання, яке у свою чергу впливає на процес прийняття нами рішень у будь-яких справах. На жаль, більша частина цих переважаючих думок саме негативні за характером.
Реальна перешкода до позитивних думок ховається в мозку, який, немов запрограмований, постійно шукає якісь загрози. Така його властивість служила людству, коли воно жило в умовах постійної загрози життю, коли люди були мисливцями і мали вбивати, щоб вижити.
Але так було колись, зараз все по-іншому, тому наш мозок починає сам шукати загрози, а це в свою чергу призводить до виникнення негативних думок та песимістичних поглядів. Через ці “загрози” людина починає більше думати про те, що її справи йдуть погано, і все абсолютно не так, як би мало бути. Якщо загрози реальні, то дія цього механізму виправдана. Проте, якщо вони уявні, він лише завдає шкоди вашому життю.
З цього приводу мені пригадується відомий анекдот про трьох друзів, які йшли разом, але кожному з них вбачалося різне видіння світла у тунелі: один бачив у світлі пекло – це був песиміст, другий – світло раю – це був оптиміст, а третій тільки встиг в останню мить міркувань друзів уберегти їх від небезпеки і своєчасно відтягти в бік від світла, за яким рухався потяг – це був реаліст…Дійсно, важливо своєчасно визначити пріоритети, справжні цінності і зробити правильний вибір, на жаль так буває не завжди. Тому найкраще просто позитивно мислити, бо люди, які мислять позитивно, більш продуктивні. Але, як це зробити?
По-перше, відокремте факти від вигадки.Коли ви усвідомите, що думаєте про щось негативне, ваш внутрішній голос повинен зупинити вас. То ж піддайтесь йому і запишіть те, про що думаєте, щоб уповільнити динаміку. Після цього ви будете мислити більш раціонально та оцінювати все більш правдиво. Перечитавши це, ви побачите, чи відповідають ваші негативні думки дійсності. У більшості випадках — не відповідають.
По-друге, визначте позитивний результат.Якщо все погано, то спробуйте знайти щось позитивне, що відбулось із вами сьогодні чи коли-небудь, або, можливо, ви дуже очікуєте на якусь хорошу подію.
По-третє,відмовтеся від поганих думок. Більше думайте про хороше. У випадку навіть незначних успіхів хваліть себе, подумки кажучи: «Молодець!», «Добре вийшло!». Зробіть це своєю звичкою.
По-четверте,ніколи не порівнюйте себе з іншими, а тільки з собою – «вчорашньою (вчорашнім)».
По-п’яте, ніколи не говоріть про себе поганих речей, навіть у жартівливій формі. Тим самим ви не тільки самі занижуєте свою самооцінку, це є плідним ґрунтом для зневажливого ставлення до вас з боку інших людей.
Усе це звучить оптимістично, але практично це зробити не так вже і просто, особливо тим людям, які постійно перебувають у негативі. Напевно кожному зустрічалися люди постійно незадоволені чимось (заробітною платою, керівником, даними дорученнями, президентом, ситуацією у державі, комунальними платежами, цінами на харчі, сімейними взаємовідносинами і т.і.), або такі, що постійно скаржаться на всіх і на все (у власних проблемах та особистій нереалізованості бачать провину когось іншого, тільки не свою). Ще більше людей постійно жаліються на своє здоров’я, будучи фактично не хворими… Звичайно, в такій ситуації, негативне мислення проникає у свідомість настільки глибоко, що навіть не помічається. Але, якщо є бажання, то все можна змінити. Потрібно тільки усвідомити, що ви – песиміст! Як це перевірити? Дуже просто: якщо у вашому житті стається низка негативних подій, або постійно все йде не так, як планувалося, або ви зустрічаєте тільки лихих людей – ви – песиміст.Але, як пише Шон Ачор: «Постійне вишукування негативу в навколишньому світі не проходить безслідно. Воно підриває нашу креативність, підвищує нашу схильність до стресу, знижує нашу мотивацію і здатність досягати цілей»[3].
Якщо вам здається, що весь світ чорно-білий, змініть свої погляди на життя, і ви помітите, як воно налагоджується! Оптимізм — не вроджена риса характеру, а набута. Ми стаємо більш успішними, коли ми щасливіші і позитивні.Прислухаймося до порад Шона Ачора: «кожного вечора протягом трьох тижнів, коли ви чистите зуби, пригадуйте по три нові події, за які ви вдячні»[3].

Правила позитивного мислення

Найперше і одне з важливих правил говорить: «Подібне, притягує подібне». На чому ми концентруємось, те ми й отримуємо. Важливо вірити у хороші речі, загадувати правильні бажання (всі бажання повинні бути такими, ніби вони вже здійснились). Дуже корисним у такі миті є застосування афірмацій. Афірмація(від лат. affirmatio — підтвердження)— коротка фраза, що містить вербальну формулу, яка зачисленних повторень закріплює необхідний образ або установку в підсвідомості людини, сприяючи поліпшенню її психоемоційного фону йстимулюючи позитивні зміни в її житті.Афірмації здатні витісняти погані думки йнаповнювати свідоме мислення, націлене набажане.Приклади афірмацій:

Я вірю в себе!

Моє майбутнє залежить від мене!

Я поважаю себе і мене поважають інші люди!

Я випромінюю позитив!

Мої бажання збуваються!

Мені завжди щастить у житті!

Я все встигаю і у мене все виходить!

Сьогодні все буде так, як я хочу!

Для того, щоб успішно застосовувати афірмації корисно займатися рефлексією. Людина, здатна до рефлексії усвідомлює – все, що сталося у її житті – до кращого.Визначаючи вектори розвитку рефлексії, слід ураховувати, що загалом розвиток являє собою закономірну зміну об’єкту в часі, яка виражена в його кількісних, якісних і структурних перетвореннях, процес переходу з одного стану в інший, більш досконалий, перехід від старого якісного стану до нового якісного стану, від простого до складного, від нижчого до вищого. Розвиток є там, де нове перериває існування старого, вбираючи з нього все позитивне, життєздатне [1; 187; 206].
Як зазначає С. Максименко, «…розвиток особистості полягає в організації та інтегруванні людиною свого внутрішнього світу. Це шлях до себе, шлях самопізнання та самоусвідомлення. Адже, за великим рахунком, психічний розвиток лише тоді стає розвитком особистості, коли починає являти собою рефлексію людиною власного досвіду» [2, c. 101].
Розвиток – не пряма лінія і не рух по замкненому колу, а спіраль з нескінченою кількістю витків… Кожний наступний цикл розвитку не повторює старого, а становить новий, вищий рівень, хоч немовби і повертається назад.
Рефлексія стає механізмом самопізнання, що дозволяє людині рухатися від свого індивідуального стресу в контекст розуміння своєї дії; є засобом становлення психосоціальної ідентичності людини, формування її самосвідомості.
І насамкінець ще одна притча, яка найкращим чином демонструє суть рефлексії.Жив один юнак і як часто буває скептично дивився на оточуючий його світ, який йому зовсім не подобався. Час ішов івирішив він зробити все можливе, аби змінити цей світ. Закінчив добре школу, університет. Знайшов хорошу роботу, побував у багатьох країнах і де б він не опинявся, то намагався змінити світ.
Через деякий час він помітив, що світ не змінився. Тоді він вирішив розпочати з меншого і повернувся до рідного міста. Він був упевнений, що зможе реалізувати свої мрії, ставши мером: збудує людям нові будинки, школи, лікарні, покращить добробутнаселення міста. Люди йому повірили, його дійсно обрали мером і працював він чесно та наполегливо упродовж п’яти років, але помітив, що життя в місті яким було, таким і залишилося, люди не змінилися.
Тоді він вирішив змінитивсе у своїй сім´ї, робив усе можливе, не покладаючи рук, але знову через 5 років не побачив результатів своєї праці.
Нарешті він надумав змінитися сам, він переосмислив свої погляди, особисте ставлення до людей і помітив, що змінилися люди, які його оточували, змінився навколишній світ.
Змінюйте себе, починаючи із власних думок і світ зміниться навколо вас…

Використані джерела

  1. Максименко С. Д. Генезис существования личности / С. Д. Максименко. — К. : «КММ», 2006. — 240 с.
  2. Максименко С. Д. Генетическая психология (методологическая рефлексия проблем развития в психологии) : монография / С. Д. Максименко. — М. ; К., 2000. — 319 с.
  3. Шон Ачор Преимущество счастья. 7 принципов позитивной психологии, которые сделают вас успешным на работе
    —Эксмо —2014.— 304 с.
  4. https://vseosvita.ua/library/trening-dla-direktoriv-zakladiv-zagalnoi-serednoi—slah-do-sebe-207386.html

Палько Тетяна,
кандидат психологічних наук,
доцент кафедри педагогіки та психології ЗІППО

искусство эффекта (укр) / PinchukArtCentre

Виставка одного з провідних світових художників Олафура Еліассона в київському PinchukArtCentre є важливою подією нового мистецького сезону. На трьох поверхах Центру представлено 16 робіт. За винятком таких творів, як «Краса» та «Кімната для одного кольору», більшу частину композицій датовано 2010-2011 роками, враховуючи ті, що були створені спеціально для української експозиції.

Еліассон працює з обладнанням і матеріалами, котрі дозволяють вибудувати максимальний візуальний ефект: електричне освітлення різних кольорів, вода, пара, дзеркала, каміння. Його роботи мають якість заворожуючої ефемерності, часто вони існують лише тут і зараз.

Наприклад, «Кімната для одного кольору» залита одноманітнім світлом галогенових ламп, через які всі глядачі здаються наче зануреними в чорно-білий фільм. Поворот вимикача — і картина зникне. Контрапунктом цієї химерної анфілади є «Магніт відображення» — чорна блискуча обсидіанова куля, що «притягує» до своєї дзеркальної поверхні довколишні образи і водночас є непроникною крапкою наприкінці тривалої світлової фрази та реплікою сусідньої кімнати, де в глухій темряві, у спалахах дискотечного стробоскопа, танцює підвішений до стелі шланг, що розбризкує воду («Водяний маятник»).

Загалом, багато інсталяцій грунтуються на певних внутрішніх відповідностях. Такий самий ефект занурення, як і в «Кімнаті для одного кольору», є в «Твоєму сліпому русі». Тільки цього разу глядач опиняється всередині веселки — в залі, заповненій щільним туманом, своєю чергою підсвіченим усіма кольорами спектру — від червоного до фіолетового. «Водяному маятнику» наслідує «Модель для вічного саду» — низка фонтанів у чорній кімнаті, так само підсвічених стробованим світлом. Враження надзвичайне: лунає шум води, а перед очима — об’ємна фотографія, просторовий стоп-кадр: симетричні краплі і струмені, застиглі у повітрі.

Веселка знову виникає у «Красі» — водограї з розпиленої води, котра переломлює світло так, що по ній постійно пробігають спектральні хвилі. У «Параболічній планеті» перед круглим дзеркалом крутиться, збільшений у своєму відбитті, шматок вулканічної лави, а ще два дзеркала замінюють колеса велосипеда в композиції «Кеплер був правий» (Йоган Кеплер відкрив закони руху планет).

Дзеркальна конструкція «Зоряний будинок», що дражнить відвідувача недоступною 12-кутною білою зіркою, сусідить із спорудженою зі склофільтрів, лампи та алюмінію «Лампою для міського руху», що здається збільшеним у багато разів чарівним ліхтариком з дитинства.

Веселка, вода і темрява поєднуються в «Щасті»: через вузьку прозору смугу в темному приміщенні можна спостерігати за життям колонії ультрафіолетових мильних бульбашок — справді дотепна метафора швидкоплинності щастя як такого.

Контрастну опозицію утворюють роботи «Твій зникаючий сад» і «Твоє відчутне майбутнє». Перша, стерильно-біла велика кімната, викладена блискуче-чорними, гострими, мов бритва, уламками обсидіану, здається об’ємним зліпком небезпечного сновидіння; друга — порожній простір з металевою стелею, схожою на велетенське криве дзеркало — викликає в пам’яті психоделічний образ «рідкого неба».

Загалом, «Твоє емоційне майбутнє» є еталонним зразком оп-арту — оптичного мистецтва, котре за свою основу бере роботу з електричним освітленням і трансформаціями простору, що виникають завдяки грі цього світла й тіні. Еліассон не прагне шокувати глядача — замість рефлексій розуму він пред’являє рефлекси дзеркальних поверхонь, пропонує публіці низку вишуканих візуальних розваг, котрі у своїй ефектності є цілком самодостатніми.

Під час відкриття виставки художник зустрівся з пресою.

ОЛАФУР ЕЛІАССОН

— Центральною інсталяцією у всій виставці є «Кімната для одного кольору». Чи не могли б ви трохи розказати про цю роботу?

— Там особливе освітлення — жовте моночастотне світло, тобто є тільки одна світлова хвиля, один колір. Отже, коли люди приходитимуть у це приміщення, то бачитимуть те, що у звичайному житті вони просто ніде побачити не зможуть: простір, де всі зображення — чорно-білі. Тож ваш мозок не навантажений обробкою всього спектра кольорів, і таким чином ви маєте змогу побачити більше деталей. У «Кімнаті для одного кольору» ми маємо надсильне бачення, точно як у музеї, але в цьому просторі немає традиційних скульптур або картин. Коли ви приходите сюди, то все, що ви бачите — це ваше власне тіло або тіло людини поруч з вами. Тобто, фактично, саме ви виставлені тут.

— Ви сказали що експонати — це ми, однак, на мою думку, головний експонат тут — світло, що прибирає кольори й тіні і є самодостатнім.

— Ви маєте рацію в тому, що це не просто порожня кімната, оскільки вона заповнена світлом. Люди, потрапляючи на виставку, очікують, що перед ними поставлять якісь предмети. Тут є ті предмети — лампи, підвішені до стелі, але не я їх створював, я просто купив їх у магазині. Від того, що ви для себе оберете, яку саме інтерпретацію, залежатиме ваше розуміння того, яку роль відіграє світло, а яку — тінь. Правда й те, що, повторюю, з допомогою таких речей ви можете побачити те, що не побачите в реальному світі. Наприклад, темрява відіграє велику роль у кімнаті зі стробоскопічним світлом, там ви бачите речі, котрі зазвичай можна побачити лише з допомогою фотокамери. У темній кімнаті зупиняється час. Саме тому я спочатку тут зробив ці три зали з жовтим світлом, які посилюють плин часу. Коли ви йдете цими кімнатами, то відчуваєте, як минає час, а потім потрапляєте до темної кімнати, де часу немає.

— Чи можна назвати ваш стиль оп-артом?

— Оп-арт, з яким я справді багато працював, покликаний конституціалізувати бачення. Він показує, що навіть ненамальована робота пов’язана з живописом, що вона допомагає звернути увагу на плинність речей. Речі не такі статичні, як нам видається. Традиція оп-арту піддає сумніву тверде тіло, показує його плинні боки. Мене дуже цікавить питання статичного, твердого й плинного.

— Ще один впливовий напрям, схожий за назвою, але цілковито інакший — поп-арт. Чи мав він вплив на вас?

— Мені здається, що в поп-арті головна ідея в тому, що ви берете щось із щоденного життя, щось уже вироблене, переносите в новий простір і так створюєте дуже цікаве враження. Наприклад, не можна сказати, що чорний обсидіан — якийсь невідомий мінерал, але на виставці я намагався зробити щось дуже знайоме абсолютно незвичним, описати його в новий спосіб. Тому з поп-артом мене пов’язує те, що я працюю з речами, про які вже всі знають.

— На якого глядача розраховані ваші твори?

— Я тішуся через те, що моя робота може бути доступна для дуже різноманітної аудиторії. Знаю, що в мене є сильна група підтримки і серед дітей, і серед людей похилого віку. Це, може, не відповідь на ваше питання, але хочу сказати, що дуже різні люди отримують задоволення від мистецького твору, і вам не обов’язково поділяти чиюсь думку, щоб поділяти з цією людиною простір. Мені здається, що в сучасному світі чимало просторів різноманітності. І в моїй творчості я святкую це розмаїття.

— Чи не здається вам, що емоції глядача для сучасного мистецтва стоять на одному з останніх місць?

— Ми працюємо над систематизацією, стандартизацією, реалізацією, робимо все практичним, ефективним, сфокусованим на зростанні, таким, що можна порахувати. А відкритість до більш емоційного — це й відкритість до ризику того, що ви можете бути неуспішним. Справді, емоції в нашому суспільстві не посідають належного місця. Але мистецтво завжди мало справу з емоційним мисленням, емоційною дружбою, емоційною політикою — акцент має бути більше на цьому. Емоції можуть бути критичними, точними, давати нові ідеї, нові бачення. Дуже важко відчувати себе відповідальним, якщо ви не відчуваєте емоцій.

— Цікаво, адже відповідальність здається більш раціональним поняттям.

— Відповідальність не теорія, а саме відчуття відповідальності, і цю концепцію можна перекласти на ринок, на політику, на те, як ми ставимося один до одного, як говоримо один з одним. Моя експозиція трошки далі, ніж більша частина світу. Ні, ми відкриті світу, але водночас беремо його під мікроскоп і роздивляємося ближче.

— А яких реакцій від відвідувачів очікуєте особисто ви?

— Головне, щоб люди взагалі мали відчуття і щоб ці відчуття були диверсифікованими, просто різними. Ці реакції можуть бути і позитивними, і негативними, головне, щоб люди приходили й відчували цікавість до того, що тут відбувається. Може бути так, що двоє глядачів, дивлячись на один мистецький об’єкт, думають про протилежні речі, один — про народження, а інший — про смерть. Один, що народжується, а другий, що вмирає. Хто знає?

— Але ж люди можуть сприймати ваші роботи як чисту розвагу і не більше. Це вас не засмучує?

— Ви це можете сприймати в різний спосіб. Можна говорити про науковий зміст, мені подобається займатися природними й соціальними речами. Але також ви можете сюди прийти, навіть не розуміючи, що знаходитеся на виставці творів мистецтва — прийти й погуляти тут. І ви маєте рацію — хтось прийде просто розважитися, і повз людину пройде критичність, яка для мене важлива. Однак я вірю, що навіть якщо ви тут просто розважатиметеся — все одно через деякий час, через день, через місяць ця критичність дійде до вас, ви почнете думати про це. Інакше кажучи, коли ви йдете до супермаркету, там теж докладають певних зусиль для того, щоб ви легко почувалися, щоб усе було просто, і це вас змушує купити щось. Але тут не буде такого споживацтва, ви матимете ширші та глибші почуття і будете інакше сприймати довкілля.

— Відомо, що ви — ісландсько-данський художник. Виходить, у вас дві батьківщини?

— Це правда. Я народився й ріс у Скандинавії. Це, а також останні 15 років, прожиті у Німеччині, дуже вплинуло на мене. Те, як ми сприймаємо світ, формується тим, де ми народилися, де росли й жили. Я багато подорожував Ісландією, у мене з нею дуже особливі стосунки, і це надихнуло мене на багато робіт. Я не хочу сказати, що ви маєте їхати до Ісландії, аби зрозуміти світ. Ви можете використовувати мене як набір інструментів, так само як я використовував Ісландію, щоб зрозуміти світ.

— Зараз спробую… Як ми можемо побачити Ісландію через вашу роботу?

— Дуже гарне питання. Якщо хочете побачити саме Ісландію, я рекомендую туди поїхати. Оскільки економічна криза сильно вплинула на багато країн і особливо на Ісландію, то хочу вам запропонувати: будь ласка, скористайтеся можливістю і їдьте туди — отримаєте величезне задоволення. Але й в Україні дуже красива природа… Повторюся, у мене дуже особливі стосунки з Ісландією. Я її використовую як альбом ескізів. Саме в природі ми можемо знайти способи, яким чином посилити час, яким чином зрозуміти щось — а такого не можна зробити у місті. Це дуже цікава й довга тема.

— А яке світло в Ісландії?

— Ісландія, як ви знаєте, знаходиться близько від Полярного кола. В Україні сонце сідає за 10-15 хвилин, поки триває захід. У вас чудовий перехід від повного світла до повної темряви, що триває десь годину. В екваторіальній Африці перехід від світла до темряви триває 5 хвилин. А в Ісландії влітку перехід від дня до ночі триває 12 годин і зрештою не завершується: сутеніє до того часу, аж поки знову зійде сонце. Там повної темряви влітку не буває. Тому в Ісландії люди живуть у сутінках, тому світло відіграє там дуже важливу роль. Крізь ці сутінки і це світло ви можете бачити всю природу в Ісландії.

— Ви часто застосовуєте дзеркала. У багатьох ритуалах дзеркалу надають магічного значення, а як у вас?

— Значення дзеркала змінюється з часом. Для кожного дня тижня у мене є свої відчуття і значення дзеркала. Думаю, що дзеркало існує лише тоді, коли є щось, що може віддзеркалюватися в ньому. Це дуже цікавий матеріал для роботи. Дзеркало вимагає, щоб ви рухалися. Тобто має бути фізична активність, щоб дзеркало запрацювало. Я завжди кажу: так, є щось за дзеркалом. Але я не вірю в містицизм або релігійний аспект у цьому разі, хоча, звісно, дзеркало спонукає нас до мрій. До речі, я маю маленьке обсидіанове дзеркало, і я сам можу сісти перед ним та побачити минуле.

— Що вас надихає?

— Багато різних речей. Загалом мене надихає світ і складність світу. Свіжа газета чи виставка художника часів Ренесансу — все це може надихати. Думаю, різниці між тим, що надихає мене і вас, немає, єдина відмінність у тому, що мене повністю захоплює моє натхнення, і я раджу вам спробувати це. Іноді я маю сумніви, часто почуваюся беззахисним, не знаю, правильно я щось роблю чи ні. Але навіть це відчуття невпевненості може надихати.

ДОВІДКА «Дня»

Олафур Еліассон (Olafur Eliasson, 1967, Копенгаген, Данія) — сучасний дансько-ісландський художник. Народився 1967 року в Копенгагені в сім’ї ісландців. Його батько був художником, а мати — швачкою. Еліассон навчався в Королівській данській академії образотворчих мистецтв у Копенгагені з 1985 по 1995 рік. На початку кар’єри переїхав до Німеччини, заснував «Студію Олафура Еліассона» в Берліні. Художник живе і працює в Копенгагені та Берліні. Базові елементи погоди — вода, світло, температура, тиск — матеріали, які Олафур Еліассон використовує впродовж своєї кар’єри. У його інсталяціях постійно наявні елементи, запозичені в природи, — пара, веселка або туман. Олафур Еліассон об’єднує мистецтво, науку і природні явища.

Найвідоміші роботи Еліассона — інсталяція «Проект погоди» в турбінному залі Tate Modern у Лондоні 2003 року та «Водоспади Нью-Йорка». Чотири штучні водоспади, що падали з висоти від 90 до 120 футів, було встановлено в Нью-Йорку 2008 року в чотирьох місцях: біля Пірса 35, під Бруклінським мостом, біля Бруклінського пірса та на Губернаторських островах. Металеві риштовання правили за основу для водоспадів, з кожного з яких ринуло близько 35 тис. галонів води на хвилину. Глядачі могли побачити водоспади у дії щодня з 7-ої ранку до 10-ої вечора до 13жовтня 2008 року. Після заходу сонця кожен водоспад підсвічувався.

Загалом Олафур Еліассон брав участь у десятках виставках по всьому світу і будував свої масштабні інсталяції просто неба у найбільших містах США, Європи та Японії, а 2003 року представляв Данію на Венеціанській бієнале.

Роль рослин в природі та житті людини. Значення рослин в природі та житті людини

Рослини (латинське Plantae або Vegetabilia) вивчає наука ботаніка, на XXI століття вчені налічують понад 320 тисяч видів рослин, більша частина яких відноситься до квітковим рослинам (близько 280 тис. Видів), число рослин збільшується з кожним роком, постійно відкриваються нові види.

Якою була б наша планета без рослин?

Роль рослин як в природі так і в житті і господарській діяльності людини важко переоцінити. Завдяки процесу фотосинтезу, що відбувається в зеленому листі рослин за участю сонячного світла відбувається утворення кисню, який життєво необхідний для всіх мешканців земної поверхні. Рослини — найбагатших джерело вітамінів і мінералів, незамінний елемент трофічних ланцюгів харчування, продуцент різноманітних органічних речовин в природі з неорганічної сировини. Якби в природі не існувало рослин, то не було б ні тварин, ні самої людини, а сама б планета виглядала як млява пустеля, на ній би навіть не було грунту і ніякого ландшафтного різноманіття, створюваного саме рослинними угрупованнями. Людина повинна цінувати і розуміти роль рослин в своєму житті, адже без них його б просто не існувало, саджаючи і доглядаючи за маленькими росточками зеленої життя ми стаємо чистішим і добрішим, долучаємося до таїнств природи і світобудови.

Фотосинтез як великий космічний процес, який робить нашу планету придатною для життя

Однією з найважливіших функцій зелених рослин є вироблення кисню в процесі фотосинтезу. У листі зелених рослин міститься пігмент хлорофіл, який під впливом сонячного світла розділяє витягнуту корінням воду з грунту на водень і кисень (процес фотолізу). Також поглинений рослинами вуглекислий газ в присутності хлорофілу і вже без обов’язкової участі сонячного світла вступає в реакцію з водою, утворюючи глюкозу і кисень (процес відновлення вуглекислого газу). Поєднуючи отриману глюкозу з сполуками сірки, азоту і фосфору, отриманими з грунту, рослини генерують білки, жири, крохмаль, різні вітаміни та інші складні сполуки, необхідні для їх подальшої життєдіяльності.

Що ще корисного дають рослини природі

Швидкість фотосинтезу залежить від інтенсивності світла, концентрації кисню і вуглекислого газу, температури навколишнього середовища. Отриманий О2 частково виділяється в атмосферу, частково йде на дихання самих рослин. Щорічно рослини виділяють в атмосферу до 510 тонн кисню, вони підтримують її постійний газовий баланс до стану придатного для дихання. Піднімаючись в верхні шари атмосфери, кисень перетворюється на озон і стає частиною озонового шару, що захищає нашу планету від згубного УФ-випромінювання Сонця.

Щороку за допомогою рослин утворюється до 170 мільярдів тонн органічних речовин, велика частина яких виробляється наземними рослинами. За допомогою рослин формується верхній родючий шар Землі під назвою грунт, вони забезпечують в ній постійний кругообіг мінеральних речовин, такий необхідний для її родючості.

Рослини, завдяки тому, що повертають в атмосферу 90% вологи, яку випаровує суша, значно пом’якшують клімат Землі і формують температурний режим планети. Поглинаючи вуглекислий газ вони знижують так званий парниковий ефект, хоча людина в результаті своєї господарської діяльності (спалюванню палива і вирубування значних площ вологих екваторіальних лісів) і намагається звести всі зусилля «легких планети» до нуля.

Рослинність, покриваючи землю щільним килимом, оберігає її від пересихання, створює більш м’який, вологий клімат, коріння зберігають грунт від вивітрювання та ерозії, запобігають появі ярів і зсувів. Рослини виділяють в повітря специфічні речовини фітонциди, згубні для хвороботворних бактерій, є першим важливим щаблем у трофічних ланцюгах харчування.

Людина і рослини

У житті людини рослини відіграють величезну роль, адже крім того що вони джерела кисню, необхідного для дихання, вони вживаються людиною в їжу (злаки, овочі, зерно-бобові, плоди дерев, ефіро-олійні культури, сахороносние рослини), з них роблять ліки , одяг, будинки, вони служать сировиною для промислового виробництва паперу, фарби, каучуку та інших різноманітних корисних речовин.

Рослини — незамінне джерело вітамінів і мінералів, дефіцит яких може привести до розвитку у людини серйозних захворювань. У тваринництві кормові культури йдуть в їжу тваринам, у великих мегаполісах вони поглинають надлишок вуглекислого газу, служать для санітарних і гігієнічних цілей, поглинаючи шкідливі речовини з повітря, іонізуючи його і зволожуючи.

І життя людини

Рослини є першоджерелом існування, процвітання і розвитку життя на Землі і в першу чергу завдяки їх властивості здійснювати фотосинтез. Фотосинтез протікає практично повсюдно на нашій планеті, в зв’язку з чим сумарний ефект його колосальний. В процесі фотосинтезу зелені рослини з вуглекислого газу і води створюють органічні речовини (рис. 16.1), служать джерелом цінних продуктів харчування (зерна, овочів, плодів і т. Д.), Сировини для промисловості і будівництва.

Рис. 16.1. Структура первинних зв’язків між рослинами

і тваринами (Balogh, 1958).

Формування газового складу атмосферного повітря, як відомо, також знаходиться в прямій залежності від рослин. Зелені рослини в процесі фотосинтезу виділяють близько 5 × 10 11 т вільного кисню на рік. Один гектар кукурудзи виділяє за рік 15 т кисню, що досить для дихання 30 осіб. Весь кисень атмосфери проходить через зелену речовину приблизно за 2000 років. За 300 років рослини засвоюють стільки вуглецю, скільки його міститься в атмосфері і водах. Річна хімічна енергія продуктів фотосинтезу в 1000 разів перевищувала вироблення енергії в кінці XX ст. всіма електростанціями світу. Встановлено, що рослини Землі в процесі фотосинтезу щорічно утворюють більш 177 млрд т органічної речовини.

Рослини беруть участь в утворенні гумусу, який є найбільш істотною частиною грунту, забезпечує її високу родючість. Крім вуглецю, водню і кисню в склад молекул багатьох органічних речовин входять атоми азоту, фосфору, сірки, а нерідко і інших елементів (заліза, кобальту, магнію, міді). Всі вони видобуваються рослинами з грунту або водного середовища у вигляді іонів солей, головним чином, в окисленому вигляді. Мінеральні солі вимиваються з поверхневих шарів грунту, так як рослинність постійно всмоктує частина мінеральних речовин із ґрунту і передає їх тваринам на корм. Тварини, так само як рослини, після відмирання передають мінеральні речовини назад в грунт, звідки вони знову всмоктуються рослинами «. Рослини в процесі вимивання як би вилучають мінеральні солі і постійно підтримують зміст їх в грунті, що є важливим для її родючості.

Рослинність дуже впливає на клімат, водойми, тваринний світ та інші елементи біосфери, з якими вона тісно взаємопов’язана. Від характеру рослинності багато в чому залежить і характер біоценозу, екосистеми, їх морфологічна і функціональна структура, біогеоценотіческое діяльність компонентів. Велике значення рослинності в житті людини. Перш за все рослинність представляє необхідне середовище життя людей. Дикоросла флора є неоціненним генетичним фондом в селекційній роботі при створенні нових сортів сільськогосподарських культур. За Н.М. Чернової і ін. (1995) велика частина рослин, які забезпечують сьогодні близько 90% продовольства в світі, з’явилися шляхом окультірованія диких рослин (рис. 16.2).

Рис. 16.2. Центри походження культурних рослин

(По Н. М. Чернової і ін., 1995)

Співробітниками Всеросійського інституту рослинництва (ВІР) встановлено наявність в Росії близько 600 диких видів, які є родичами культурних рослин. Багато з них послужили базою для виведення понад 1500 нових сортів.

Протягом багатьох століть людина добуває з рослин різноманітні лікарські речовини, які так необхідні в медичній і ветеринарній практиці. На сучасному світовому ринку знаходяться в обігу продукти понад 1000 видів лікарських рослин. Серед них препарати з кореня життя — женьшеню, елеутерококу, конвалії травневої, горицвіту весняного (рис. 16.3).

Рис. 16.3. Лікарські рослини (по В. К. Терлецькому, 1991):

1 — арніка гірська; 2 — калина звичайна; 3 — лимонник китайський; 4 — женьшень справжній

Так, близько 80% людей в країнах, що розвиваються, піклуючись про своє здоров’я, покладаються переважно на дикі лікарські трави та інші рослини. Близько половини запропонованих і непредпісанних ліків, які споживаються в світі, містять натуральні інгредієнти, отримані з диких організмів. Четверту частину цих інгредієнтів отримують з рослин, що зустрічаються тільки в тропічних лісах. Рослини є найважливішим харчовим ресурсом для людини, багато з них використовуються в різноманітних технологічних процесах (пивоваріння, хлібопечення, очищення стічних вод і т. Д.). Рослини служать основною кормовою базою для домашніх і багатьох диких тварин. Вони беруть участь в утворенні корисних копалин, захищають від руйнування потоками води і вітром поверхню Землі, від засипання пісками родючої землі.

Заслуговує на увагу індикаторна роль рослин. Спостерігаючи за рослинами, людина ще в глибоку давнину засвоював орієнтири в просторі і часі — рослини вірно служили йому замість компаса. Деякі рослини досить точно показували людині час доби. Інші рослини виконували функцію барометра і гігрометра, були індикаторами прісних і солоних вод. В даний час рослини-індикатори використовують в своїх дослідженнях і практичній діяльності геологи, гідрологи, землевпорядники, ґрунтознавці, кліматологи, лісівники, археологи та ін. Наприклад, за допомогою рослин вдається виявити кімберлітові трубки, що приховують алмази. Рослини можуть служити індикаторами родючості грунтів. Ю. М. Колумелла був глибоким знавцем агрономічної науки давньоримського держави. Він писав: «дбайливий господар личить по листю дерев, по травах або вже достигли плодам мати можливість тверезо судити про властивості грунту і знати, що може на неї зростатиме добре». Подібної точки зору дотримувався і його сучасник Пліній: «Бузина, ожина, польовий цибулю, конюшина, дика яблуня і груша є ознаками хлібної грунту». Рослини різко реагують на зміни зовнішніх умов. Залежно від характеру грунтового покриву найбільшого поширення отримують ті чи інші рослини.

Негативний вплив вихлопних газів автомобілів проявляється на деяких рослинах настільки чітко, що їх з успіхом можна використовувати для виявлення небезпечної для людей концентрації цих газів. Особливо це важливо в місцях скупчення вихлопних газів, наприклад в тунелях, на автострадах з інтенсивним рухом. Засихання решт листя, зміна забарвлення, поява білих плям на рослинах вказує на присутність в навколишньому середовищі найнебезпечніших забруднювачів.

Рослини різними способами здійснюють детоксикацію шкідливих речовин. Деякі з шкідливих речовин зв’язуються цитоплазмою рослинних клітин і стають неактивними, інші піддаються перетворенням в рослинах до нетоксичних продуктів і беруть участь в обміні речовин.

Для боротьби з шкідливими мікроорганізмами рослини виробили ряд речовин, здатних пригнічувати їх діяльність. До них відносяться антибіотики (пеніцилін, стрептоміцин, тетрациклін та ін.) І фітонциди. Сильними бактерицидними властивостями володіють цибулю і часник. У зв’язку з цим вони з давніх пір застосовуються в якості лікарських засобів. Одна рослина ялівцю виділяє за добу 30 г летючих речовин, а один гектар — таку кількість фітонцидів, яке досить для очищення від мікробів всіх вулиць великого міста. Рослинність для людини це і джерело естетичної насолоди, що надає на нього психологічний вплив. Багато рослин стали об’єктами ретельних досліджень біоніків з метою використання наявних принципів і механізмів в техніці і т. Д.

Негативне ж значення рослинності в порівнянні з принесеної нею користю незначно. Так, деякі види диких рослин ростуть як бур’яни на оброблюваних землях і пасовищах. В окремих місцях доводиться боротися з заростанням водойм, каналів. Іноді масовий розвиток водної рослинності викликає поява літніх заморів риби в озерах. Відомі й деякі інші випадки шкідливого впливу рослин на людину (отруєння, грибкові захворювання) і господарство (обростання днищ судів, заростання доріг і т. П.).

Тут доречно навести ще один аргумент на користь небажаність винищення хоча б одного-єдиного виду рослин, яким би непотрібним або навіть шкідливим даний вид не здавався сьогодні. Повинен враховуватися принцип потенційної корисності.  Ми не в змозі передбачити, яке значення для людини може мати той чи інший вид в майбутньому. Види, що вважалися абсолютно марними або шкідливими, нерідко потім набували величезну важливість. Так, вони виявилися шкідливими цвілеві гриби дали людству антибіотики, а численні бактерії, також здавалися марними, працюють на людство, включені в технологію видобутку ряду видів корисних копалин і т. Д. Генофонд нині існуючих організмів — це безцінний еволюційний дар, від правильного використання якого у в чому залежить напрямок науково-технічного прогресу в самих різних областях діяльності людини.

Вплив людини на

рослинність

Людина своєю діяльністю впливає на рослинність, як позитивне, так і негативне. Як об’єкт охорони рослинність можна розділити на водну, грунтову, підземну і надземну.

водна рослинність відіграє велику роль в житті водойм і їх мешканців, але використовується людиною слабо.

ґрунтова  рослинність — бактерії, водорості, окремі види грибів відіграють велику роль в процесах утворення грунту і формування її родючості.

наземна  рослинність, яка налічує понад 500 тис. видів (з них 300 тис. вищих видів рослин), найбільшою мірою використовується людиною і піддається впливам з його боку.

Важко сьогодні сказати — скільки на планеті зникло рослин, яких створити заново вже неможливо. Однак багато фактів свідчить про зникнення близько 30 тис. Видів рослин. У нашій країні налічується близько 20 тис. Видів рослин. З них приблизно до 60% виростає на природних сінокосах і пасовищах. Більш 530 видів стали в даний час рідкісними.

В результаті діяльності людини на величезних площах дикі рослини замінюються культурними, т. Е. Людина в своїх інтересах постійно перетворює навколишній світ рослин. На рослинні угруповання сильний вплив надають домашні і дикі тварини. Нез’їдені рослини залишаються недоторканими або затоптуються копитами. Безсистемна випасає худоби веде до дегенерації пасовищ, викликає виникнення водної та вітрової ерозії грунту.

Великий вплив на ріст і розвиток рослин надають промислові викиди. Потрапляючи в атмосферне повітря, вони в кінцевому підсумку осідають на рослини. Ріст рослин може сповільнюватися в 2 рази, а іноді і більше. Деякі промислові викиди мають високу токсичність і викликають засихання рослин. Встановлено, що врожайність пшениці в районах знаходження кольорової металургії нижче на 40-50%, а вміст білка в ній менше на 25-35%. Часто спостерігаються факти знищення і псування рослин, які виправдати нічим не можна. Наприклад, масове забруднення сіножатей, пасовищ та інших ділянок вивезеними промисловими відходами, всякого роду сміттям. Важкі наслідки для рослин залишають масові збори квітів, неорганізовані відвідування і відпочинок на лоні природи.

Схожа інформація.

Всі живі організми на планеті діляться на клітинні і неклітинні, до останніх відносяться тільки віруси. Перші ж поділяються на еукаріоти (ті, в клітинах яких є ядро) і прокаріоти (ядра немає, ДНК не має додаткового захисту). До останніх відносяться бактерії. А еукаріоти діляться на всім відомі царства: тварини, гриби, рослини. Значення рослин в природі дуже важливе. Галузь, яка вивчає дані організми, називається ботаніка. Це розділ такий науки, як біологія. Значення рослин в нашому житті ми і розглянемо в даній статті.

Чим вони відрізняються від інших організмів?

Для початку розглянемо, чим же відрізняється царство природи Рослини від всіх інших. Перш за все слід зауважити те, що вони є автотрофами, тобто самі виробляють для себе органічні речовини. Клітини рослин також мають деякі відмінності з тваринами клітинами. В першу чергу слід відзначити, що вони мають тверду клітинну стінку, що складається з целюлози. У тварин же клітин над знаходиться м’який гликокаликс, що складається з вуглеводів. У зв’язку з тим, що через тверду клітинну стінку з клітини не можуть виводитися багато непотрібні речовини, там знаходяться вакуолі, де ті й накопичуються. У молодих клітин даних органоїдів більше, і вони маленькі. Через деякий час вони зливаються в одну велику центральну вакуоль. Також вони мають спеціальні органели для синтезу необхідних органічних речовин — це хлоропласти. Крім того, є ще два різновиди пластид — хромопласти і лейкопласти. Перші містять спеціальні пігменти, які можуть, наприклад, залучати комах-запилювачів на квіти. У лейкопластах ж запасаються деякі поживні речовини, в першу чергу це крохмаль.

Значення рослин в природі

Найголовніша функція даних організмів пов’язана з їх автотрофами. Роль рослин в природі неможливо переоцінити, оскільки вони дають нам те, без чого ми просто не могли б існувати. Не дарма їх називають легкими нашої планети. Роль рослин у природі пов’язана з процесом фотосинтезу, завдяки якому дані організми отримують для себе поживні речовини. Даний процес лежить в основі всього життя на Землі. Також значення рослин в природі полягає в тому, що вони є основним джерелом органічних речовин для тварин, організм яких сам не може їх виробляти, і головною ланкою в харчовому ланцюзі. Так, травоїдні тварини харчуються даними організмами, м’ясоїдні тварини з’їдають травоїдних і т. Д.

Що таке фотосинтез?

Це процес хімічної реакції, в ході якої з неорганічних речовин утворюються органічні. Для її здійснення рослині потрібна вода і вуглекислий газ, а також сонячна енергія. В результаті даний організм отримує глюкозу, яка і необхідна йому для життя, а також кисень як побічний продукт, який виділяється назовні. Саме завдяки рослинам ми і можемо жити на нашій планеті, так як, якщо б не було їх, не було б і достатньої кількості кисню для існування тварин.

У ті доісторичні часи, коли життя на планеті тільки починала зароджуватися, рівень вмісту кисню в атмосфері ледь досягав показника в один-два відсотки. Зараз же, завдяки роботі рослин протягом мільярдів років, повітря на двадцять один відсоток складається з життєво необхідного для тварин газу. Саме життя рослин в природі дозволила виникнути всім іншим царствам організмів (крім вірусів і бактерій, які відбулися набагато раніше).

Де відбувається процес фотосинтезу?

Раз ми вже знаємо, що в ньому полягає значення рослин в природі, то розглянемо його докладніше.

Даний процес відбувається в листі, а саме в зеленій їх частини. У ньому бере участь пігмент хлорофіл, який і надає рослинам таку забарвлення, а також ферменти — природні каталізатори, які дозволяють провести хімічну реакцію набагато швидше і без використання високих температур. За фотосинтез відповідають органели хлоропласти, які знаходяться в клітинах листя і менше — стебел.

будова хлоропласта

Даний органоид відноситься до тих, які мають одну мембрану. Хлоропласти володіють власними рибосомами, які необхідні для синтезу білків. Крім того, в матриксі даного органоида плавають кільцеві молекули ДНК, на яких записана інформація про ці білках. Також тут може перебувати крохмаль і ліпіди. Головними ж складовими хлоропласта можна назвати гріни, які складаються з тилакоидов, складених в стопку. Саме в Тилакоїди і зосереджений процес фотосинтезу. Там міститься хлорофіл і всі необхідні ферменти.

Хімічна реакція фотосинтезу

Її можна записати таким рівнянням: 6СО2 + 6Н2О \u003d С6Н12О6 + 6О2. Тобто, якщо рослина отримає по шість моль вуглекислого газу і води, воно зможе виробити один моль глюкози і шість моль кисню, який виділиться в атмосферу.

Різноманітність рослин у природі

Всі рослини можна розділити на одноклітинні і багатоклітинні. До перших відносяться водорості, такі як хламидомонада, Евглена і інші. Багатоклітинні, в свою чергу, поділяються на вищі та нижчі. До останніх відносяться водорості. Це пов’язано з тим, що вони не мають органів, їх тіло представлено суцільним талломом, клітини якого недиференційовані. Водорості можна розділити на червоні і бурі. Вони можуть використовуватися в промисловості, вживатися в їжу як тваринами, так і людьми.

Мають великою різноманітністю видів. Перш за все можна виділити дві великі групи — спорові і насіннєві. До перших відносяться і мохи. Життєвий цикл всіх їх складається з двох різних поколінь: спорофіта і гаметофіта. Насінні діляться на голонасінні (до них відносяться хвойні, гінкгові і саговникові) і покритонасінні, або квіткові.

Серед останніх також можна виділити дві групи: однодольні і дводольні. Вони відрізняються кількістю сім’ядоль (як зрозуміло з назви, їх може бути дві або одна). Вони мають деякі відмінності в будові, за зовнішнім виглядом часто можна визначити, до якого класу належить та чи інша рослина. У однодольних а у дводольних — стрижнева. Перші мають паралельним або дуговим а другі — сітчастим або перисті. До перших відносяться такі сімейства, як Злакові, орхідних, Лілейні, Амарилісові (з підродиною Цибулеві) і т. Д. Серед дводольних можна виділити такі Трояндових, хрестоцвіті (Капустяні), Магнолійові, Оріхові, Букові і багато інших. Все покритонасінні мають здатність цвісти, тому, крім своїх основних функцій, дані рослини виконують ще й естетичну.

висновок

Прочитавши цю статтю, можна зробити висновок, що рослини відіграють величезну роль в природі, без них неможливе існування життя на Землі і нас з вами.

Тому дуже важливо боротися за збереження повноцінних лісів, які очищають наш повітря і дарують нам необхідний для існування кисень. Крім того, рослини є основою кормовою базою тварин, і якщо вони зникнуть, то даної групи організмів буде просто нема звідки взяти органічні речовини.

Наш світ часто називають зеленим. Цією назвою він зобов’язаний мільярдам зелених рослин, що живуть в ньому. Людина і все інші організми зобов’язані їм своїм життям. Рослинні організми володіють унікальною здатністю: по суті, вони харчуються сонячним світлом. А якщо говорити мовою біології, то представники рослинного царства вловлюють сонячне світло і перетворюють його за рахунок фотосинтезу в енергію. Використовуючи її, вони перетворюють неорганічну матерію в органічну і дають поживу всім іншим живуть на Землі.

Рослини відіграють величезну, можна сказати ключову роль в житті земної біосфери. Саме з них починається харчовий ланцюжок життя. Вони стояли біля витоків життя на нашій планеті. Навчившись використовувати сонячне світло в процесі фотосинтезу, рослини почали насичувати нашу атмосферу киснем — це речовина виділяється в процесі фотосинтезу. Так що, кожен раз, роблячи глибокий вдих, ви повинні пам’ятати, кому ви зобов’язані життєдайного кисню в ваших легенів.

У біології рослинні організми виділені в окреме царство. До нього відносяться папороті, мохи, водорості, голонасінні і покритонасінні. Різноманіття їх справді величезне, так само як і їх значення для життя на нашій планеті і для існування на ній життя, людини.

Роль в екосистемі планети

У природі рослинність є невід’ємною частиною будь-якого природного співтовариства або як кажуть біологи, біоценозу. У харчовому ланцюжку вони займають першу ланку: рослинні організми накопичують енергію сонця і дають її іншим видам. Ними харчуються рослиноїдні тварини, а вони, в свою чергу, служать їжею для хижаків. У разі будь-якої природної катастрофи (наприклад, посухи), яка знищує рослинність, вимирання загрожує і всім іншим організмам. Саме вона виділяють в атмосферу кисень і споживають вуглекислий газ. До їх появи на Землі кисню майже не було. Співвідношення цих газів самим прямим чином впливає на клімат в масштабах планети (тому зараз так багато розмов про глобальне потепління через надлишок СО2).
Можна скласти цілий список, ніж саме рослини важливі для інших живих істот, що мешкають на нашій планеті.

Синтез кисню. Рослини в процесі фотосинтезу створили практично весь кисень, який зараз знаходиться в атмосфері. На Землі, до появи рослинності кисню не було.

З кисню у верхніх шарах атмосфери утворюється озон, який захищає нас від жорстких ультрафіолетових променів.

Участь в харчовому ланцюжку. Саме рослинні організми створюють органічну речовину і енергію, яка потім переноситься до наступних ланок ланцюга.

Рослини беруть активну участь в утворенні клімату на планеті.

У природі рослини часто слугують домівкою для інших організмів, тварин, грибів, лишайників, створюють для них середовище проживання. Багато тварин утворюють з рослинами симбіотичні зв’язку.

Рослинні організми відіграють ключову роль в грунтоутворенні і в змінах ландшафту.

Рослинність відіграє найважливішу роль в круговороті мінеральних речовин в природі.

Роль флори в житті людини

Людина також є частиною біосфери планети і тому рослини йому життєво необхідні. Йому також потрібен кисень для дихання і їжа, яку він не зможе отримувати без них. Крім того, людина активно використовує рослини у своїй господарській діяльності і без цього використання людська цивілізація навряд чи змогла б розвиватися.

Отже, яку роль рослини виконують в людському житті і діяльності.

Людина використовує рослини як джерело їжі, вони ж служать їжею домашніх тварин. Людина використовує в їжу зерна, плоди, коренеплоди та інші частини рослин. Деякі рослини лікують тіло людини.

Саме рослинні організми утворили грунт, завдяки якій ми можемо займатися сільським господарством.

Рослинам ми зобов’язані запасом корисних копалин (вугілля, нафта, газ, торф), завдяки яким працює світова економіка. Велика частина енергії, що отримується людиною сьогодні, проводиться з викопних вуглеводнів, які є нічим іншим, як стародавні рослини. Принаймні інших припущень з цього приводу немає.

Багато рослин використовуються для лікарських цілей. Це, напевно, з імовірністю 99% були перші ліки, які почав застосовувати людина. Вони широко використовуються і в наші дні.

Рослини найширшим чином застосовуються в промисловості, будівництві та сільському господарстві. Вони постачають людини безліччю видів різноманітної сировини: волокна для виготовлення одягу, тканин; дубильні і фарбувальні речовини для фарбування; масла, в тому числі ефірні та технічні для лікування і промислових потреб; різні види каучуків також для виробництв та багато іншого. Деревина активно використовується в будівництві. З дерева робиться меблі, різні предмети повсякденного вжитку та інтер’єру.

З деревини виробляють папір, також деревина використовується як паливо.

Людина використовує рослини в декоративних цілях: в кожному будинку можна зустріти квіти на підвіконні, а в кожному місті парки та зелені зони з декоративними кущами.

Значення зелених друзів — рослин в житті людини і тварин велике. Вони грають величезну роль в екосистемі планеті. Без них наша Земля являла б собою мляву і безплідну пустелю. Вони були піонерами в часи зародження життя і тільки завдяки зеленим організмам життя на нашій планеті настільки багата і різноманітна. Завдяки їм ми змогли досягти сучасним вершин цивілізації.

Неможливо уявити собі навколишній світ без рослин — наших вірних і мовчазних зелених друзів. І якщо знайдеться людина, який стверджує, що він може обійтися без рослин, то нехай згадає, що кожен ковток повітря, кожна крихта їжі подаровані нам рослинами. Але крім цього вони допомагають нам відчути радість спілкування з природою, її чарівність і красу. Доглядаючи за безмовними і прекрасними рослинами людина сама стає чистішим і добрішим.

Яка роль рослин в природі та житті людини?

Зелені рослини створюють на Землі умови для існування всіх живих організмів. Вони виділяють кисень, який необхідний для дихання, служать основним джерелом їжі для всіх тварин. Навіть найбільш кровожерливий хижак залежить від рослин, якими харчуються його жертви.

Покриваючи Землю зеленим килимом, рослини захищають і зберігають її. Зарості рослин створюють свій клімат, більш м’який і більш вологий, тому що листя протистоїть висушуючу дії сонячних променів. Коріння рослин скріплюють і утримують грунт. Там, де зберігся ліс, поверхня Землі не спотворена ярами.

Неоціненно значення рослин і для людини. З рослин отримують їжу та ліки, паливо і волокно. Вони дають матеріал для будівництва будинків і виробництва паперу, для виготовлення меблів і музичних інструментів.

Рекомендуємо також

Чому рослинам необхідне світло. Лампи натрієві високого тиску – найкращий вибір для штучного освітлення в період цвітіння та плодоношення

  • Пряме сонячне світло
  • Розсіяне сонячне світло (відбивається крапельками водяної пари, що знаходяться в повітрі, частинками пилу, небагатьма хмарами.


На півночі а на південь
  • На півночісонячне світло містить більше синіх та фіолетових променів, а на південь, особливо поблизу екватора, більше червоних.

  • У тундрі – багато синіх та фіолетових променів та мало червоних (у повітрі багато пар води, небо часто затягнуте хмарами, переважає розсіяне світло)
  • В Криму — багато червоних променів (ясна безхмарна погода, переважає пряме світло

Різноманітність умов освітлення
  • Краще освітлені схили пагорбів та гір, береги річок та морів, звернені на південь.
  • У лісі високі дерева утворюють густу тінь.
  • В тому самому місці освітлення змінюється протягом доби (залежно від погоди) і по сезонах року.
  • Тому рослини змушені пристосовуватися до різних умов освітлення.

Світло та фотосинтез
  • При фотосинтезі з вуглекислого газу та води утворюються органічні речовини та виділяється кисень.
  • Процес фотосинтезу називають повітряним харчуваннямрослин.
  • Якщо світла рослинам не вистачає, фотосинтез у них протікає в’януло, органічних речовин утворюється мало. Рослини виростають слабкими, блідими. Говорять, що рослини голодують.

  • Світло поглинається зеленим пігментом – хлорофілом. Він міститься у хлоропластах клітин. Хлорофіл утворюється тільки на світлі.

  • (Зростки на бульбах картоплі білі у темряві, а на світлі зеленіють)

Вплив світла на зростання рослин

Світло та цвітіння рослин
  • Початок цвітіння рослин залежить від тривалості світлої доби.
  • Розрізняють рослини довгого дня, рослини короткого дня та нейтральні.

В північних
  • В північнихрайонах (де влітку дні довші, ніж Півдні) переважають рослини довгого дня (пшениця, жито, овес, картопля, горох, вика).
  • Щоб ці рослини зацвіли, довжина дня має бути більшою за 12 годин.

Нейтральні рослини
  • Томати, кульбаба лікарська, очерет звичайний та ін. зацвітають при різній довжині дня.

Всі ми чудово знаємо, що для того, щоб жити, нам потрібен кисень. Кисень у нашій Сонячній системі багата тільки наша планета Земля, на інших планетах цього газу виявлено не було, тобто вони не є придатними для життя людини. Але не всі знають про те, що завдяки рослинам у нас є той кисень, яким ми дихаємо, і без них ми б не здатні були існувати.

Напевно, мало хто замислювався, чому рослини мають зелений колір листя, а не, наприклад, червоний або ще якийсь інший. Це пов’язано з клітинами, що входять до їх складу та називаються хлоропластами. Вони знаходяться в е, в черешках і стовбурах надземної частини рослин. Основним елементом хлоропластом є хлорофіл, завдяки якому у рослинах проходять найскладніші процеси. Якщо говорити простою мовою, то за допомогою хлорофілу поглинається вуглекислий газ (газ, непридатний для дихання, відпрацьований раніше) і утворюється необхідний кисень. Однак цей процес діє лише вдень, тобто у світлу пору доби, а вночі рослини, як і інші організми в природі, виробляють лише вуглекислий газ.

Але не варто думати, що квіти та інші рослини не можна ставити в кімнату, де спить людина. За ніч рослина здатна виділити дуже невелику кількість вуглекислого газу, яка зовсім не вплине на повітря в приміщенні, а користі для організму людини все одно буде більше, тому що рослини освіжають кімнату і роблять повітря чистішим.

Для чого все-таки рослинам необхідне світло? Потрібний він для всіх процесів, що проходять у рослинах. Одним джерелом є вуглекислий газ, який надходить із наземної частини рослини, а іншим – вода, яка надходить через коріння. Однак без світла весь процес утворення кисню буде неможливим. До речі, цей біологічний процес утворення кисню називається фотосинтезом.

Багато мільярдів років тому першими живими організмами, які з’явилися на суші та підготували світ до появи тварин, стали саме рослини, тому й своїй появі ми завдячуємо саме їм.

Неможливо уявити світ без рослин, тому що без них саме існування світу буде просто неможливим. Ось чому так важливо зберігати і оберігати все те різноманіття рослинного світу, який ми маємо. На жаль, проблема збереження «зеленого» шару нашої планети сьогодні дуже популярна, особливо в деяких районах тропічних джунглів, які з кожним роком вирубують дедалі більше. На сьогоднішній день існує безліч організацій, що захищають рослини та їх рідкісні види від знищення. Різні фонди виділяють кошти на відновлення рослинного різноманіття нашого світу, молодіжні рухи закликають любити природу та її дари, та ін Але слід пам’ятати, що тільки від самих людей залежить, чи буде життя на нашій планеті після нас. І ніхто, крім людей, не винен у тому, що рослинності на нашій землі стає дедалі менше.

Навіщо рослинам потрібне світло?Для початку проведемо невеликий експеримент. Візьмемо фікус, така не квітуча, вічнозелена рослина, яка є практично у всіх, що росте на підвіконні і переставимо всередину квартири. Деякі види цієї рослини достатньо переставити на відстань не більше метра, щоб протягом місяця помітити, як рослина починає активно скидати листову масу. Якщо не робити жодних дій рослина може загинути. Враховуючи, що в оточенні квітки нічого не змінилося крім режиму освітлення, можна дійти висновку, що саме світловий потік настільки кардинально вплинув на зелену рослину.

До речі, мало хто замислювався, чому листя у рослин зеленого, а не, наприклад, синього або ще якогось кольору. Зеленим кольором всі рослини зобов’язані хлоропластам, які у великій кількості перебувають у товщі листа, черешках, стовбурах надземної частини. Хлоропласти влаштовані досить складно, але щоб не заглиблюватися в надра серйозної науки, хочеться сказати, що основною їх начинкою є хлорофіл. Саме в ньому йдуть найскладніші біохімічні процеси з поглинанням навколишнього вуглекислого газу та виробленням кисню. Але цей процес проходить лише у світлу пору доби. У нічний час рослини, як і всі інші живі організми, тільки виділяють вуглекислий газ.

До речі, на цьому факті часто ґрунтується твердження, що кімнатні квіти не можна ставити в кімнату, де людина вночі спить, бо нібито вона може задихнутися. Можна сміливо сказати, що сучасна наука твердо довела всю марення цього твердження і необґрунтованість. Дійсно, рослина за ніч виділяє настільки мізерну кількість вуглекислого газу, що не може кардинально змінити його співвідношення в повітрі, достатнє для заподіяння шкоди організму людини.

Так навіщо все ж таки світло рослинам?Для біохімічних реакцій, що відбуваються в рослині, вихідною сировиною служить вуглекислий газ, що надходить надземною частиною і вода, що видобувається коренем квітки. На певному етапі синтезу речовини рослині потрібно, щоб певний електрон в одному з атомів перейшов на більш високий енергетичний рівень. Ось це завдання і вирішує квант світла, яке передає свою енергію цьому електрону. Далі, у процесі синтезу органічних речовинелектрон в цьому атомі повернеться на свій рівень і все повториться знову.

Звичайно, процес фотосинтезубув описаний дуже спрощено, але навіть з такого опису стає ясно, наскільки важливим є світло рослинам, яке місце він займає в життєвих процесах рослинного світу. Без світла зупинилися б процеси фотосинтезу(Поглинання вуглекислого газу, вироблення кисню, синтез органічних речовин) та співвідношення вуглекислого газу та кисню в повітрі почало змінюватися не на користь людини.

Багато мільярдів років тому саме рослини стали першими живими організмами, які вийшли на сушу та підготували атмосферу до появи сухопутного тваринного світу.

Проект

«Як кімнатні рослинивпливають на наше життя,

і навіщо їм потрібне світло?»

старша група№ 7 «Хмара»

МБУ д/с №23 «Волзькі крапельки»

Керівник: Чуваткіна Олена Миколаївна

Студентка-практикантка.

Тольятті 2014

Вступ

У мене вдома багато кімнатних рослин. Я люблю і знаю, як їх доглядати. Мені б дуже хотілося, щоб і в моєму дитячому садкубуло багато кімнатних рослин для душі, для прикрас, здоров’я.

Щоб рослини в кімнаті добре росли, їм потрібні умови: тепло, вода, ґрунт, повітря та світло. Грунт необхідний, тому що в ньому є поживні речовини, а вода допомагає їх отримати з ґрунту. Це можливо, якщо у кімнаті тепло. Повітря потрібне рослинам, як і всім іншим живим істотам, для дихання. А ось яку роль відіграє світло для життя рослин? Який вплив мають кімнатні рослини на життя людини? На ці запитання я намагалася знайти відповіді.

1 етап. Пошуковий.

Я вирішила, якнайбільше дізнатися про кімнатні рослини. Разом із мамою ми читали книжки та енциклопедії про рослини. Використовуючи інтернет, я зібрала багато цікавого про наших «зелених друзів».

Я дізналася про нову рослину каланхое. Це лікарська рослина. Якщо хтось поріже пальчик, то соком можна швидше загоїти рану. Алое-лікарська рослина, їм можна лікувати нежить.


2 етап. Аналітичний

Я з’ясувала, як кімнатні рослини впливають на наше життя, які кімнатні рослини корисні для людини, а які можуть зашкодити і навіщо рослинам потрібне світло.

3 етап. Практичний

У нас вдома багато кімнатних рослин, але найкорисніші з них – фікус, герань, цикламен. Чим вони корисні?

Фікус — це чи не найкорисніше з кімнатних рослин, оскільки воно сприяє оздоровленню повітря. Разом з тим, фікус належить до невибагливих рослин.

Герань — Одна з найпоширеніших кімнатних рослин. Її яскраво-червоні квіти випромінюють життєву енергію і силу, які допоможуть нам у випадки поганого самопочуття.

Я з’ясувала, що квітучийцикламен допомагає позбутися безсоння.

Виявляється, кімнатні рослини підтримують вологість та чистоту повітря. Для оздоровлення повітрякорисно в кімнаті тримати такі рослини, як хлорофітум, аспарагус.

Слід зазначити, що всі квіти виділяють фітоніциди, що згубно діють на мікроби.

Але деякі рослини можуть бути для нас як найвідданішими друзями, так і найлютішими ворогами.

Наприклад, широко поширена зараз кімнатна рослинадиффенбахія дуже отруйно, особливо отруйний у нього сік. Якщо його помацати руками, то треба мити руки, а якщо не чіпати його, то ніякої шкоди.

Значення світла для кімнатних рослин.

Світло життєво необхідне для рослин. Зелений колір надає рослині хімічна речовина, що знаходяться в його клітинах, — хлорофіл, який необхідний для фотосинтезу. Рослина відчуває світло та реагує на нього. Наприклад, якщо помістити одну рослину на сонячне підвіконня, то через кілька днів більшість його листя повернеться до світла, а якщо його прибрати в темне місце, то листочки можуть втратити пружність і зав’яти, коли немає сонця, хлорофіл виснажується.

Також я дізналася, що всі кімнатні рослини поділяються на світлолюбні та тіневитривалі. При нестачі світла багато рослин перестають цвісти і можуть загинути.


І я вирішила вдома провести експеримент над квіткою. Я переставила його з шафи за допомогою мами ближче до вікна і за кілька днів я побачила. Що його листя повернулося до світла.

Висновок: як рослини не повертай, вони завжди тягнуться до світла.

Наступний експеримент я провела із цибулею.

Помістила дві головки цибулі у баночки наповнені водою. Одну поставила у темне місце, іншу на вікні. Через кілька днів з обох головок прорізалося пір’я, але вони були різної довжини і відрізнялися кольором. Колір пір’я цибулі, що стояла на вікні, була яскраво-зеленою, а у цибулі, яка стояла в темному місці, світло-жовтим.


Висновок: важко розвиватися пір’ям цибулі в темряві, вони вперто тягнуться до світла.

З усього цього я розуміла, що світло-одна з найнеобхідніших умов життя рослин. Тільки на світлі рослина отримує харчування, поглинаючи з повітря вуглекислий газ та виділяючи кисень. Якщо рослина отримує необхідну кількість світла, вона добре розвивається.

Герань

Фіалки

Плющ Алое

Загадки про кімнатні рослини.

Кущ – віконний та балконний,

Лист — пухнастий і запашний,

Він складчастий і каємчастий,

А квіти на вікні – наче шапка у вогні.

(Герань)

Стоїть мокрий Ванек у кучерях

Червоний вогник.

(Бальзамін)

Лист з горбком-жолобочком,

Шипи має, а поранити не вміє,

Зате лікує нас будь-якої години.

(Алое)

Спідничка лілова, стрічка волошкова.

Ми сприймаємо світло зовсім не так, як рослини. Практичний досвід показує, що рослини у приміщеннях, як правило, страждають саме від нестачі світла.

Тому любителям має сенс стежити за інтенсивністю світла і за необхідності коригувати його.

Навіщо потрібне світло?

Завдяки світлу рослини отримують:

Необхідну енергію для обміну фотосинтезу

Світло регулює у рослин формоутворюючі процеси

Прискорює вертикальний зріст — завдяки цьому рослини виходять витягнутими і молотливими

Цвітіння багатьох рослин залежить від кількості одержуваного ними світла

Наприклад: пуансетії для цвітіння необхідна повна темрява протягом певного проміжку часу, а для утворення квіткових бутонів каланхое потрібне світле місце розташування. Сенполія та цикломен відносяться до нейтрального освітлення. Такі як: аспідістра, дифенбахія, драцена, маранта, аглонема, монстера та ін. відносяться до декоративнолистяних і вимагають менше освітленості.

Види освітлення:

Природне світло — це освітлення походить від сонячних променів (кількість світла протягом дня), тобто. природне світло – це світловий день.

Інтенсивність і тривалість такого світла змінюється за часом року, а також і протягом дня.

При використанні такого освітлення рослини найкраще забезпечуються світлом у квартирах з великими вікнами, із забарвленими у світлі тони стіни та стелі, на вікнах важать прозорі тюлі та штори.

При цьому не тільки розмір вікон відіграє роль, але і їхнє розташування по відношенню до сторін світла (розташування):

Північні вікна У них практично не потрапляють прямі сонячні промені, і в кімнаті з такими вікнами досить похмуро. На таких вікнах добре ростуть: , плющ, драцена, папороть, аспідістра та інші рослини.

Південні вікна: мають максимальну кількість сонячного світла. Але не варто забувати, що у весняно-літню пору року багато кімнатних рослин на цих вікнах страждають від перегріву сонячними променями через скло, тому їх треба притіняти. Для кімнат з південного боку підходять: жасмин, катуси, цитрус, фінік, абутилон, хойя, хлорофітум та інші кімнатні рослини.

Східні вікна : отримують прямі сонячні промені лише вранці. Це м’яке і корисне для рятування світло. На цих вікнах добре ростуть майже всі кімнатні рослини, але в кімнатах із східними вікнами є один мінус – температура повітря швидко знижується. Відповідне місце для рослин: фатсія, алоказія, ховея, гарденія, бегонії, сингоніум, кавове дерево та інші.

Західні вікна : ближче до заходу сонця сонце запускає свої промені в ці вікна На цих вікнах тримається помірна температура, але мінус у цих вікон теж є — це частіший напрямок вітру у вікна, при такому положенні створюються протяги від яких треба застерігати кімнатні рослини. Добре почуваються на західних вікнах: кодієум, каттлея, гусманія, врієзія, алламандра, гревілея, акаліфа та інші.

При виборі розташування треба пам’ятати кілька пунктів:

— рослини, що люблять тінь (батьківщина цих рослин — тропічна Америка, ліси Бразилії, субтропічні ліси) не можна ставити на сонці (можуть отримати опіки).

Рослинам родом із пустельних районів та берегів середземного моря потрібне максимальне освітлення.

Рослини, що звикли до півтіні, потребують великої кількості розсіяного світла, але без прямих сонячних променів (батьківщина: північна Аргентина, Індія, Мексика, південно-східна Азія).

Рослини, що люблять прохолодне повітря (батьківщина рослин: Середземномор’я, Передня Азія, Кавказ) треба прибирати подалі від опалювальних приладів.

Різниця у освітленні влітку та взимку настільки велика, що рослинам буває мало природного освітлення. Якщо влітку рослини доводилося притіняти від жаркого полуденного сонця, то з настанням осені рослині стає мало світла і якщо не надати потрібну кількість світла, то листя рослини почне тягнутися до світла сама і набуде однобоку форму, викривлену рослину, що втратила свою декоративність. Так само при нестачі світла рослина схильна до захворювань.

Вихід із цього положення є, надати кімнатним квітам штучне освітлення .

Взимку додаткове освітлення потрібне майже всім кімнатним рослинам, переважно воно потрібне тим рослинам, які стоять на відстані більше метра від вікна. Тому квітникарі намагаються збільшити освітленість приміщення. Більшість людей обходиться освітленням від люстр, бра, світильників тощо. Але не всі рослини приймають таке світло, крім того, лампи розжарювання випромінюють тепло, яке шкодить рослинам, якщо воно близько знаходиться.

Для штучного освітлення найкраще використовувати люмінесцентні лампи. Освітлення від них максимально наближено до природного освітлення, і вони майже не випромінюють тепла.

Після того як Ви забезпечите своїм кольорам додаткове освітлення, поспостерігайте за ними перші два тижні (чи добре рослина почувається при такому освітленні).

Штучного світла має бути стільки ж, скільки рослина отримувала при природному освітленні. Для цього лампи треба включати на кілька годин вранці та кілька годин увечері, загалом на 6-8 годин на день.

Величина світлового дня та інтенсивність освячення мають велике значенняу житті рослин:

Від цього залежить кількість бутонів та якість цвітіння.

Відмінно підходить для приміщень, в якому немає вікон.

Штучне світло можна спрямовувати в потрібне для рослини місце, тим самим не чіпаючи саму рослину, цей плюс відмінно підходить саме тим, які не люблять змін у місцезнаходження.

При використанні освітлення люмінесцентними лампами не треба боятися, що рослина отримає опіки.

Так само при використанні штучного світла ви зможете контролювати потрібну кількість світла, уникаючи цим або надлишок освітлення, або його нестачу.

Підсумовуючи всього вище сказаного.

Світло для рослин – це один із головних факторів життя кімнатних рослин.

Залишається лише побажати Вам успіхів у правильному підборі світла для рослин у Вашій квартирі, будинку, офісі та будь-якому іншому приміщенні.

Чекаю на Ваші коментарі на скільки корисна для Вас виявилася інформація і чи допомогла вона вам. Також не забуваємо ділитися з друзями в соц.мережах.

Reddit — Погрузитесь во что угодно

Я постараюсь быть кратким, потому что Яку — один из моих абсолютных фаворитов в этой серии, и если я действительно уйду, это превратится в предвзятое, спекулятивное излияние.

Итак, это панель, которая заставила меня перейти от «Я имею в виду, я думаю, что у некомы есть либеро?» чтобы на самом деле обратить внимание на характер Яку: https://imgur.com/a/yxUP4Bm

(Точно так же это то, что заставило меня действительно, серьезно заботиться о Куроо: https://imgur.com/a/ZyVQF1P )

Такие прямолинейные и честные персонажи, даже когда это неудобно (Куроо упоминает во время этого матча, что если бы Яку был сейчас там, он бы так же сильно набросился на Льва, в то время как все остальные молчали, опасаясь обескураживая его) являются моей огромной слабостью.Мне особенно нравится, как Яку делает это, потому что он не просто говорит резкое замечание и оставляет его там. Он говорит, что это проблема, которую он на 100% считает решаемой, и он ожидает, что человек, с которым он разговаривает, решит ее — и на самом деле работает, чтобы помочь своим одноклассникам сделать это. Так что это не «Ты отстой». это «Ты отстой, давай исправим это».

Я также очень впечатлен его уверенностью, единственный раз, когда мы видим, что он даже близок к хвастовству, это когда он соревнуется с Куроо, и даже тогда это больше похоже на шутку.Он не скромный и не хвастливый. Он хороший, потому что упорно трудился, чтобы быть хорошим, и он уверенно говорит об этом.

Некома летел очень низко на моем радаре до этого матча с Нохэби, а потом я сделал усилие, чтобы вернуться и посмотреть на них снова, и, честно говоря, вы могли ожидать Куроо, Яку и Кенму, все очень прямолинейные и честные люди , все в одной команде, это было бы очень тяжело для человека с тонкой кожей, но все они хорошо относятся к Шибаяме и Инуоке, так что они также хорошие люди, и мы видим, как Яку хвалит Нишиною, а Куроо воспитывает Цукишиму, и ни один из них не должен был этого делать, и я не знаю, мне очень нравится этот персонаж и эта команда, теперь я собираюсь остановиться, лол.

Сюжетная ролевая игра/Игра Исекай — ЛилиНоэль

1
Достижения дочери герцога (Ранобэ)

Легкая новелла «Достижения дочери герцога»

2
Достижения дочери герцога

POV Персонаж: Злодейка

Цель персонажа: Управление вотчиной своей семьи

Начало сюжета: Пост-оригинальная история (после аннулирования)

Предыдущая причина смерти:  Столкновение с автомобилем

Типичные тропы:

— Заканчивается похудением (хотя здесь это не заметно)

— Член семьи MC является целью захвата, обычно брат или двоюродный брат

— MC из семьи высшего класса

— Злодейские действия MC были преувеличены

— Изначально была помолвлена ​​с принцем, но брак был расторгнут

(СПОЙЛЕРЫ:) Героиня игры, вероятно, не та, за кого себя выдает

(СПОЙЛЕРЫ:) Вероятно, выйду замуж за другого принца

Уникальные торговые точки:

— Симулятор управления Исекай Тропес

— Действия героини игры имеют последствия, которые сильно влияют на страну

3
Переодевание злодейки Сесилии Сильви (новелла)

Легкий роман для Акуяку Рейджоу, Сесилия Сильви ва Синитакунай но де Дансу суру Кото ни Шита.

4
Переодевание злодейки Сесилии Сильвии

POV Персонаж:  Злодейка

Цель персонажа: Избежать оригинальной сюжетной линии, притворившись мужчиной

Начало сюжета: Предварительная история

Предыдущая причина смерти:  Пожар

Типичные тропы:

— MC из семьи высшего класса

— MC восстанавливает воспоминания о своей прошлой жизни в детстве, задолго до событий оригинальной истории

5
Акуяку Рэйдзё дэсу га, Героиня Коурьяку Саретемасува!? Антология комиксов

Эта манга представляет собой сборник из нескольких ваншотов; некоторые из них являются исекай, а некоторые нет, но они все же вписываются в жанр «Историческая роль / игра в исекай».Подобно «Хотя я могу быть злодейкой, я покажу вам, что могу обрести счастье!», С акцентом на пары GL или WLW.

POV Персонаж:  Варьируется

Персонаж Цель: Варьируется

6
Акуяку Рэйдзё Десу га, Шиавасэ ни Натте Месемасу ва!

Эта манга представляет собой сборник из нескольких ваншотов; некоторые из них являются исекай, а некоторые нет, но они все же вписываются в жанр «Историческая роль / игра в исекай».

7
Акуяку Рейджо Уровень 99: Ватаси ва Урабосу Десу га Мао де ва Аримасен (Ранобэ)

Легкая новелла для «Уровень злодейки 99: Я могу быть скрытым боссом, но я не повелитель демонов»

8
Акуяку Рейджо Уровень 99: Ватаси ва Урабосу Десу га Мао де ва Аримасен

POV Персонаж:  Злодейка

Цель персонажа: Избежать оригинальной сюжетной линии, живя мирно, несмотря на то, что (почти) все избегают его из-за того, что он родился с темной магией

Начало сюжета:  Предварительная история

Предыдущая причина смерти:  Столкновение с автомобилем

Типичные тропы:

— MC из семьи высшего класса

— MC восстанавливает воспоминания о своей прошлой жизни в детстве, задолго до событий оригинальной истории

— Здесь можно использовать магию

9
Я злодейка, поэтому я приручаю финального босса (лайт-новелла)

Легкая новелла «Я злодейская дочь, поэтому я оставлю последнего босса»

10
Я злодейка, поэтому я приручаю финального босса

POV Персонаж:  Злодейка

Цель персонажа:  Соблазнить последнего босса истории, чтобы предотвратить ее смерть и конец света

Начало сюжета:  Во время оригинальной истории

Предыдущая причина смерти: Неизлечимая болезнь

Типичные тропы:

— Злодейские действия MC были преувеличены

— MC из семьи высшего класса

— Первоначально была помолвлена ​​со 2-м принцем, но брак был расторгнут.

(СПОЙЛЕРЫ:) Вероятно, выйду замуж за другого принца

(СПОЙЛЕРЫ:) Кто-то, кроме главного героя, знает, что мир основан на истории

(СПОЙЛЕРЫ:) Героиня игры, вероятно, не та, за кого себя выдает

Уникальные торговые точки:

— МС пытается завести роман с главным злодеем игры, несмотря на то, что изначально не любил его, потому что его буйство в будущем приведет к смерти МС, если его не предотвратить

Возможные сдерживающие факторы:

— Короткий

11
Акуяку Рэйдзё ни Нанка Наримасен.Ватаси ва «Фуцуу» но Коусаку Рейдзё десу! (Ранобэ)

Легкая новелла «Я не стану злодейкой». Я всего лишь «нормальная» дочь герцога!»

12
Акуяку Рэйдзё ни Нанка Наримасен. Ватаси ва «Фуцуу» но Коусаку Рейдзё десу!

POV Персонаж:  Злодейка

Цель персонажа: Избежать ее изначальной судьбы, действуя как обычная дочь герцога и просто хороший человек

Начало сюжета:  Предварительная история

Предыдущая причина смерти: Не указано, но есть намеки на переутомление

Типичные тропы:

— Член семьи MC является целью захвата, обычно брат или двоюродный брат

— MC из семьи высшего класса

— Здесь можно использовать магию

13
Акуяку Рэйдзё ни Наримашита.(Ранобэ)

Легкий роман для «Акуяку Рейдзё ни Наримасита».

14
Акуяку Рэйдзё ни Наримашита.

POV Персонаж:  Злодейка

Цель персонажа:  Избежать своей первоначальной судьбы, похудев и избегая целей захвата

Начало сюжета:  Предварительная история

Предыдущая причина смерти:  Столкновение с автомобилем

Типичные тропы:

— Похудеть

— MC из семьи высшего класса

— MC восстанавливает воспоминания о своей прошлой жизни в детстве, задолго до событий оригинальной истории

— Здесь можно использовать магию

— Изначально была помолвлена ​​с принцем, но брак был расторгнут

—  (СПОЙЛЕРЫ:)  Возможно, выйдет замуж за другого принца

—  (СПОЙЛЕРЫ:)  Героиня игры, вероятно, не та, за кого себя выдает

(СПОЙЛЕРЫ:)  Кто-то, кроме главного героя, знает, что мир основан на истории

15
Akuyaku Reijou no Shitsuji-sama: Hametsu Flag wa Ore ga Tsubusasete Itadakimasu (новелла)

Легкий роман для «Akuyaku Reijou no Shitsuji-sama: Hametsu Flag wa Ore ga Tsubusasete Itadakimasu»

16
Akuyaku Reijou no Shitsuji-sama: Hametsu Flag wa Ore ga Tsubusasete Itadakimasu

POV Персонаж: Дворецкий злодейки

Цель персонажа:  Воспитать злодейку, чтобы она стала хорошим человеком

17
Akuyaku Reijou no Taida na Tameiki (Ранобэ)

Легкая новелла для «Ленивого вздоха злодейки»

18
Акуяку Рэйджоу но Тайда на Тамейки

POV Персонаж:  Злодейка

Персонаж Цель:  Избегайте оригинальной сюжетной линии и изобретайте различные формы развлечения

19
Akuyaku Reijou no Torimaki Yameyou to Omoimasu (Light Novel)

Легкая новелла «Победа над героиней в ее собственной игре»

20
Акуяку Рэйдзё но Цуихуго! Кёкай Кайкаку Гохан де Юую Сестра Кураши (новелла)

Легкий роман для «Изгнанной злодейки!» Живите неторопливой жизнью монахини, готовящей революционную церковную еду

21
Акуяку Рэйдзё но Цуихуго! Кёкай Кайкаку Гохан де Юую Сестра Кураши

POV Персонаж:  Злодейка

Цель персонажа:  Мирно жить как монахиня после отречения и изгнания

Начало сюжета:  Пост-оригинальная история

Предыдущая причина смерти:  Утопление

Типичные тропы:

— MC из семьи высшего класса

— MC восстанавливает воспоминания о своей прошлой жизни в детстве, задолго до событий оригинальной истории

22
Akuyaku Reijou no Yakuwari wa Oemashita (Ранобэ)

Легкий роман для «Роли злодейки больше нет!»

23
Акуяку Рэйдзё но Якувари ва Оемасита

POV Персонаж:  Злодейка

Цель персонажа:  Жить мирной служанкой после расторжения помолвки

24
Akuyaku Reijoutte Nani wo Sureba Iin dake: Hametsu Flag wa Zenryoku de Kaihi Shimasu (Light Novel)

Легкий роман «Что делать злодейке?»

25
Акуяку Рейджотте Нани во Суреба Иин дакэ?

POV Персонаж:  Злодейка

Цель персонажа:  Быть лучшей злодейкой, на которую она способна, даже если она никогда не играла в отомэ до

26
Акуяку Рэйдзё ва, Сёмин ни Тоцугитай!! (Ранобэ)

Легкий роман «Злодейка хочет выйти замуж за простолюдина!!»

27
Акуяку Рэйдзё ва, Сёмин ни Тоцугитай!!

POV Персонаж:  Злодейка

Персонаж Цель: Выйти замуж за ее любимого персонажа из игры, случайного продавца

Начало сюжета:  Предварительная история

Предыдущая причина смерти:  Упал с лестницы

Типичные тропы:

— Здесь можно использовать магию

— Изначально был помолвлен с принцем, но брак был аннулирован (или, в данном случае, МС вообще предотвратил помолвку)

— MC из семьи высшего класса

— MC восстанавливает воспоминания о своей прошлой жизни в детстве, задолго до событий оригинальной истории

28
Акуяку Рейджоу ва Кираваре Кизоку ни Кои во суру

История следует за MC в роли злодейки, которую принц бросил, несмотря на все ее усилия, но в конечном итоге влюбилась в кого-то другого

POV Персонаж:  Злодейка

Символ Цель:  Н/Д

Начало сюжета: Пост-оригинальная история

29
Akuyaku Reijou wa Ringoku no Outaishi ni Dekiai Sareru (новелла)

Легкая новелла «Злодейка обожает наследного принца соседнего королевства»

30
Акуяку Рейджоу ва Рингоку но Оутайси ни Декиай Сареру

История следует за MC в роли злодейки в конце игровых событий, поскольку ей сразу же сделали предложение после того, как ее предыдущая помолвка была аннулирована.

POV Персонаж:  Злодейка

Символ Цель:  Н/Д

Начало сюжета:  Пост-оригинальная история

Предыдущая причина смерти:  Неизвестно

Типичные тропы:

— Изначально была помолвлена ​​с принцем, но брак был расторгнут

— MC из семьи высшего класса

(СПОЙЛЕРЫ:) Вероятно, выйду замуж за другого принца

(СПОЙЛЕРЫ:) Героиня игры, вероятно, не та, за кого себя выдает

Уникальные торговые точки:

— Принц — это тот, кто нарушает правильную последовательность событий, а не по вине MC на этот раз

— Принц из пункта выше — главный герой сиквела, в который МС не успела поиграть до своей смерти, поэтому она понятия не имеет, как будут развиваться события.Однако кажется, что Героиня может знать.

31
Albert-ke no Reijou wa Botsuraku wo Goshomou desu (Ранобэ)

Легкий роман «Дочь дома Альберта желает гибели»

32
Albert-ke no Reijou wa Botsuraku wo Goshomou desu

POV Персонаж:  Злодейка

Цель персонажа: Стать настоящей злодейкой и погубить себя и свою семью

Начало сюжета:  Во время оригинальной истории

Предыдущая причина смерти:  Неизвестно

Типичные тропы:

— MC из семьи высшего класса

33
Как злодейка, я отвергаю эти счастливо-плохие концовки! (Ранобэ)
34
Нежное сердце: история о том, как я стала горничной герцога

POV Персонаж: Горничная главного любовника соперника

Цель персонажа: Воспитать главного любовного соперника любовью и заботой, которых он никогда не получал в оригинальной сюжетной линии

Начало сюжета:  Предварительная история

Предыдущая причина смерти:  Не умер

35
Злая сказка о мачехе Золушки

POV Персонаж:  Мачеха героини

Цель персонажа:  Воспитать Золушку должным образом, чтобы не было вражды, когда она выйдет замуж за принца

36
Победить героиню в ее собственной игре

История следует за MC в роли последовательницы злодейки, которая худеет, чтобы избежать плохой концовки

Начало сюжета: Предварительная история

Предыдущая причина смерти:  Столкновение с автомобилем

Типичные тропы:

— Похудеть

— MC из семьи высшего класса

— MC восстанавливает воспоминания о своей прошлой жизни в детстве, задолго до событий оригинальной истории

(СПОЙЛЕРЫ:) Героиня игры, вероятно, не та, за кого себя выдает

(СПОЙЛЕРЫ:)  Кто-то, кроме главного героя, знает, что мир основан на истории

37
Остерегайтесь злодейки!

История следует за MC в роли злодейки, которая пытается предотвратить свою смерть и жить так, как хочет, пытаясь разорвать помолвку с распутным принцем и жить в благородстве

Начало сюжета: Предварительная история

Предыдущая причина смерти: Автомобильная авария

Типичные тропы:

— Член семьи MC является целью захвата, обычно брат или двоюродный брат

— MC из семьи высшего класса

— Здесь можно использовать магию

— Изначально была помолвлена ​​с принцем, но надеюсь, что брак будет расторгнут.

38
Дочь злодейки (роман)

История следует за MC в роли дочери злодейки, которая желает отомстить своему отцу, который заставил ее страдать.В настоящее время только в форме лайт-новеллы.

39
Botsuraku Yotei nano de, Kaji Shokunin wo Mezasu (новелла)

Легкая новелла «В надежде разориться, я хочу стать кузнецом»

40
Botsuraku Yotei nano de, Kaji Shokunin wo Mezasu

История следует за MC в качестве второстепенного персонажа до / во время событий игры, поскольку он пришел в форму и стал кузнецом до событий игры, чтобы он не попал в руины вместе со злодейкой.

Начало сюжета:  Предварительная история

Предыдущая причина смерти: Столкновение с автомобилем

Типичные тропы:

— Здесь можно использовать магию

— Похудеть

— MC из семьи высшего класса

— MC восстанавливает воспоминания о своей прошлой жизни в детстве, задолго до событий оригинальной истории

41
Пойман злодеем

История следует за MC, перевоплотившейся в старшую сестру-близнеца второстепенного персонажа, которая замаскировалась под этого персонажа, чтобы предотвратить резню своей семьи.

Начало сюжета:  Предварительная история

Типичные тропы:

— МС из семьи высшего сословия (хотя они не остаются таковыми слишком долго)

42
Изменники должны умереть

История следует за MC, который входит в разные миры истории и «захватывает» тело кого-то, кому изменил главный герой истории и получил плохой конец. Ее миссия? чтобы разрушить жизнь мошенника и, часто, его любовницы (главной героини истории), а также дать человеку, которым обладает MC, счастливый конец.

Начало сюжета:  Поскольку сюжет следует за несколькими разными историями, сюжет может начаться в любое время до, во время или после исходного сюжета

Предыдущая причина смерти:  Разная (зависит от того, в какую историю она попала)

Уникальное преимущество:

— MC переживает несколько разных жизней в разных мирах

— Каждый сюжетный мир представлен МС как работа, которую нужно завершить, а не как жизнь, которую она должна прожить до завершения (хотя иногда МС остается в прошлом, когда она должна была)

Возможные сдерживающие факторы:

— Злоупотребление (происходит в некоторых историях до вмешательства MC)

— Самоубийство (разные персонажи до и после вмешательства MC)

43
Папа, я не хочу жениться! (Роман)
44
Дочь Прикованного Смертью Герцога

История следует за MC в роли злодейки, которая пытается предотвратить свою будущую кончину, изменяя события, приведшие к истории.

45
Не верь героине (роман)
46
Брось!! Каори но Рэйдзё Моногатари (Ранобэ)

Легкая новелла для Drop!! Сказка о принцессе ароматов

47
Брось!! Каори но Рейдзё Моногатари

История следует за MC в роли злодейки, которая пытается помешать себе влюбиться в принца, став травником

Начало сюжета:  Предварительная история

Типичные тропы:

— МС любит случайно/преднамеренно улучшать медицинские качества фантастического мира, в котором они находятся.

— MC из семьи высшего класса

— MC восстанавливает воспоминания о своей прошлой жизни в детстве, задолго до событий оригинальной истории

Возможные сдерживающие факторы:

(СПОЙЛЕРЫ:) Типовое окончание «Иди, читай ранобэ»

48
Императрица? Императрица!

История следует за MC в роли злодейки, которая пытается избежать плохого конца, максимально избегая императора (своего мужа)

Начало сюжета:  Предварительная история

49
Флирт с отцом злодея

История следует за MC в роли тети героини за 20 лет до оригинальной истории, когда она пытается соблазнить отца будущего злодея, чтобы предотвратить его безвременную кончину

Начало сюжета:  Предварительная история

50
Fushigi no Kuni no Heart no Joou (Ранобэ)

Легкий роман для «Королевы червей в стране чудес»

В нашей природе сражаться

Эквадор не является безопасной страной для защитников окружающей среды.Они подвергаются уголовному преследованию, угрозам, нападениям и даже убийствам за попытку защитить права природы, прописанные в конституции.

В то время как открытое разжигание ненависти к активистам-экологам прекратилось, когда Ленин Морено сменил Рафаэля Корреа на посту президента в 2017 году, а некоторые заключенные лидеры коренных народов были освобождены, запугивания и угрозы продолжаются.

В 2018 году было совершено несколько нападений на членов Коллектива амазонских женщин, которые защищают регион Амазонки от добычи нефти и полезных ископаемых.Маргот Эскобар подожгла свой дом, а Патрисия Гуалинга из Сараяку ночью забросала камнями окна своей спальни. Другим угрожали расправой.

В том же году трое защитников водных ресурсов, в том числе Яку Перес Гуартамбель, в то время президент организации коренных народов Ecuarunari, были похищены шахтерами, которые, как считается, выполняли приказ сверху. Разъяренная толпа пинала, тащила и пытала Переса Гуартамбеля, обвиняя его в том, что он возглавляет усилия по борьбе с добычей полезных ископаемых.Его планировали распять и начали собирать материалы, пока группа журналистов не прорвалась с камерами и не спасла его.

После восстания коренных народов в стране в 2019 году правительство более решительно нацелилось на движение коренных народов как на внутреннего врага, которого необходимо победить.

Лидеры коренных народов постоянно подвергаются преследованиям и запугиванию. Укреплен репрессивный аппарат, миллионы долларов выделены на оснащение полиции и военных оборудованием.Создание новой правовой базы в мае 2020 года позволило бы задействовать военных для контроля за внутренним порядком. Это обеспечило бы защиту таких стратегических секторов, как добыча полезных ископаемых, против которых коренные общины боролись годами.

В мае 2021 года правый банкир Гильермо Лассо стал президентом Эквадора, положив конец более чем десятилетнему правлению левых. Index on Censorship поговорил с франко-бразильским ученым и активистом за права коренных народов Мануэлой Пик о том, что это изменение означает для цензуры.Выйдя замуж за Яку Переса Гуартамбеля на местной церемонии, Пик сама подверглась цензуре со стороны правительства Рафаэля Корреа, что вынудило ее отправиться в трехлетнее изгнание.

«Существует много способов цензуры. Мы видели традиционную цензуру в Эквадоре в основном со стороны левых, в частности со стороны Корреа, который ввел очень репрессивное законодательство о СМИ и применял его с применением жестоких репрессий. Кроме того, есть другие формы цензуры, которые традиционно не признаются таковыми, неолиберальный способ покупки поддержки.При Лассо журналисты и средства массовой информации не выполняют своей важной роли, потому что они получают так много государственных доходов от рекламы. Я вижу в этом форму цензуры, когда общественность остается в неведении о деятельности правительства, которая происходит в основном в темноте. В этом контексте осведомители будут играть решающую роль», — сказал Пик.

«Это слабое правительство, которое было вынуждено вступить в союз с Пачакутик, политической партией движения коренных народов Эквадора, которая в настоящее время председательствует в конгрессе.Это означает, что Лассо будет выполнять свои планы максимально осторожно, чтобы не быть свергнутым. Таким образом, добыча полезных ископаемых на территориях коренных народов или приватизация государственного сектора будут называться «развитие». Мы в Эквадоре рады, что у нас больше нет корреаизма с его традиционными явными формами цензуры, но мы не должны недооценивать другие формы цензуры, более тонкие и коварные».

Разноцветные люди

Джимми Пиагуахе — молодой коренной защитник племени сиекопай из Сиекойя-Ремолино, общины из 53 семей, проживающих на берегу реки Агуарико в северо-восточном эквадорском регионе Амазонки.

Сиекопай (что означает разноцветные люди) известны своей шаманской проницательностью и знанием лекарственных растений, в которых используется более 1000 различных растений.

Секопаи известны как разноцветные люди, фото: Эрин Део

В 1600-х годах, когда миссионеры-иезуиты прибыли на территорию Сиекопая, в зоне между Путумайо, рекой Агуарико и Напо проживало от 30 000 до 40 000 сиекопаев.

Традиционно сиекопай жили в гигантских малоках (деревянных хижинах с открытыми стенками) от 40 до 60 семей.Это сосуществование означало, что люди все делали вместе. Все вставали примерно в 3 часа ночи, чтобы приготовить и выпить йоко, сплести нити чамбира (ладонь, из которой удаляют волокно, чтобы сделать гамаки) и рассказать истории. Женщины обсуждали, что они будут делать в этот день, что принесет будущее. Дети тоже будут там, учась у своих родителей и старших.

Миссионеры принесли такие болезни, как корь, уничтожив 90% населения. Исчезали целые народы и кланы.Те немногие, кто выжил, сделали это, спрятавшись в глубине джунглей. Потом приехали сборщики резины и сняли сиекопая и оттуда.

В настоящее время осталось всего около 1600 сиекопаев — 900 в Перу и 700 в Эквадоре, где они живут на фрагменте тропического леса площадью 50 000 акров.

«Мы чувствуем большую угрозу, очень обеспокоены, потому что наша территория очень мала, и мы окружены добычей нефти и монокультурным сельским хозяйством», — сказал Пиагуахе.

«Из разговоров с отцом, с нашими старейшинами я знаю, какой была наша территория.Теперь у нас почти нет ресурсов, почти нет рыбы, нет животных, на которых можно охотиться. Наши реки загрязнены токсичными отходами производства масличной пальмы. Отсутствие продовольственного суверенитета — действительно большая проблема. Это угрозы, с которыми мы сталкиваемся.

«Все это заставило нас задуматься о том, куда мы идем. Выживет ли наша культура еще 5, 10, 20 лет? Или мы просто умрем?»

Пандемия также сильно повлияла на Сиекопай.

«В эквадорской Амазонии национальность сиекопай была первой, у кого были подтверждены положительные случаи Covid-19», — сказал Пиагуахе.«Умерший от Ковида мудрый старейшина — член моей семьи — много знал о лекарственных растениях. Это был большой удар для Siekopai, потому что нас не так много, и мы все знаем друг друга. Затем умер учитель; он долгое время участвовал в борьбе за защиту нашей культуры. Это была очень сложная ситуация».
Сиекопаи обратились за помощью к местным и национальным правительствам, но ответа было мало или совсем не было, хотя некоторые организации предоставили лекарства, тесты и точную информацию.

«Мы начали понимать, что лекарства извне нам не помогают», — сказал Пиагуахе. «Столкнувшись со многими случаями Covid, мы начали искать лекарственные растения. В конце концов, большинство выживших людей лечили лекарственными растениями. И мы по-прежнему лечим людей настоями растений, такими как ахо-дель-монте, хинчона и кедр, с хорошими результатами.

«Это привело к очень важным размышлениям в общинах Сиекопай; повторное открытие, оценка и вера в наши собственные наследственные лекарства.И когда во внешнем мире все рухнуло, мы хоть и пострадали, но были более-менее в порядке. Это стало для нас глубоким размышлением, когда мы увидели, как страдает остальной мир, и осознали, что важно».

На фрагменте тропического леса площадью 50 000 акров выживает всего 1600 сиекопаев, фото: Эрин Део

В ответ на экзистенциальную угрозу, с которой они столкнулись, Пиагуахе и группа других молодых лидеров Сиекопаи сформировали организацию Сера, названную в честь небесного духа, который прибывает каждое лето, чтобы провозгласить новую эру.Они разработали ряд инновационных проектов, сохраняя шаманские знания предков в видеоформате и проводя экологические семинары с молодежью Сиекопая.

— Знания предков быстро теряются, — сказал он. «Молодежь больше не интересуется из-за влияния западного мира. Наши мудрые старейшины умирают, не оставив наследства.

«Вместе с другим молодым защитником Сиекопай я создал проект, чтобы защитить их знания с помощью видео. Мы выходим с ними, когда они собирают растения, и записываем их рассказы о том, как они их идентифицируют и используют.Этот проект объединил нашу группу молодых лидеров».

В настоящее время группа проводит школьные семинары для повышения осведомленности об окружающей среде путем межпоколенческого обмена между старшими, родителями и детьми.

«Мы говорим о знаниях предков, идентификации и использовании лекарственных растений, угрозах, с которыми мы сталкиваемся. Мы спрашиваем, что для нас важно, что мы хотим сохранить, как Секопай? Цель состоит в том, чтобы привить детям сознание того, что наша территория имеет значение, что они должны уважать старших, мать-природу, наше собственное космовидение [мировоззрение, разделяемое коренными народами].

«Мы знаем, что дети подобны семенам; если мы внушим им идею, что они должны вырубить джунгли, чтобы посадить масличную пальму, они захотят это сделать», — сказал он.

«Но вместо этого мы говорим им: «Мы должны заботиться о джунглях, это наше богатство, есть и другие способы сделать что-то, чтобы выжить». Вот почему я считаю, что образование так важно».

Piaguaje считает, что это может помочь в борьбе с изменением климата.

«Мировоззрение коренных народов основано на том, чтобы жить в гармонии с природой и другими людьми, уважая все вокруг нас», — сказал он.

«Это модель, которая не требует от нас разграбления всех природных ресурсов. Нас учат, что все мы являемся частью Матери-природы, что наша обязанность — рационально использовать ресурсы.

«Мать-природа дает все: лекарства, еду, воду и воздух. Нам нужно не разрушать, а сосуществовать.
«Этот образ жизни основан на взаимности. Даже если другой человек отличается от меня, мы разделяем. Обмен и сотрудничество. Так жили наши предки, и это должно быть образцом того, как живем и мы.
«Я думаю, что глобальный переход к этим ценностям может помочь в борьбе с изменением климата».

Люди полудня

Хосе Гуалинга — лидер коренных жителей Сараяку, коренной группы кичва, насчитывающей 1400 жителей, проживающих в отдаленной части южной Амазонки в Эквадоре.

Известные своей защитой прав природы и коренных народов, Сараяку называют себя Народом Полдня, ссылаясь на древнее пророчество своих предков о том, что они станут столпом сопротивления после того, как другие общины сдадутся — маяком света. сильным, как полуденное солнце.

В 2012 году Сараяку одержали историческую победу в Межамериканском суде по правам человека, который установил, что эквадорское государство нарушило их права, разрешив нефтяной компании проводить разведку на своей территории без консультации.

Фото: Бет Питтс

Поворотный момент в деле наступил, когда отец Хосе, дон Сабино Гуалинга, духовный лидер Сараяку и их самый выдающийся ячак (шаман), которому тогда было 92 года, выступил в качестве свидетеля. Его спросили о воздействии 1433 кг взрывчатых веществ, которые были заложены на территории Сараяку нефтяной компанией в сопровождении вооруженных военнослужащих.Говоря о невидимых существах, потревоженных взрывами, дон Сабино сказал, что «половины хозяев джунглей больше нет».

Он добавил: «Это живой лес. Там и деревья, и лекарственные растения, и всевозможные существа… Многие спрятались, другие погибли, когда он лопнул. Это те, кто поддерживает джунгли, лес… Все те, кто хочет причинить вред, они не понимают, что творят. Мы это понимаем, потому что видим».

В том же году Сараяку создали Декларацию Кавсак Сача (Живой лес), утверждая, что их территория, как живое существо, подчиняется законным правам и требует соблюдения этих прав.Предложение было представлено на конференции по глобальному изменению климата COP21 в Париже и президенту Франции Франсуа Олланду в 2015 году, а также правительству Эквадора в 2018 году, после чего в 2021 году он получил престижную Экваториальную премию ООН.

Сараяку также создали профессиональную футбольную команду, чтобы распространять информацию о разработке нефти в бассейне Амазонки; плыл на каноэ по Сене; и создал документальный фильм «Дети ягуара», который стал лучшим документальным фильмом на кинофестивале National Geographic в 2012 году.Их документальный фильм 2021 года «Возвращение», в котором рассказывается история отступления одной семьи на Амазонку, чтобы спастись от Ковида, был снят для The Guardian и показан на фестивале Sheffield DocFest 2021 года.

В 2021 году Сараяку снова окажется под угрозой из-за плана правительства продать с аукциона три миллиона гектаров преимущественно девственных тропических лесов нефтяным компаниям, включая почти всю территорию Сараяку. Чтобы продемонстрировать свое мирное сопротивление экстрактивизму и приверженность защите Кавсак Сача, Сараяку сажают цветущие деревья по периметру 100 км вокруг своей территории, известной как Сиса Нямпи; он символизирует хрупкость жизни и эфемерный предел существования между жизнью и смертью.

Гуалинга считает, что философская мысль Сараяку может помочь в борьбе с изменением климата.
«Изменение климата будет решено только в том случае, если мы будем активно искать решения», — сказал он. «Граждане мира должны пройти долгий путь к сопротивлению и мирной борьбе, к другой перспективе, которую мы называем тиам. Сама по себе эта философская мысль является лишь формой знания, но ее можно воплотить в жизнь, если каждый из нас примет участие в минге [коллективной общественной работе].

«Тиам является контрапунктом господствующему мировоззрению, рассматривающему природу как «другое», как объект эксплуатации. Это привело к дисбалансу и резким климатическим изменениям, а также нынешней пандемии. В основе нашей философии лежит понимание того, что мы живем как эмбрион в утробе Пачамамы [Матери-Земли]. Только так мы будем уважать природу, будем жить в гармонии, пользуясь ресурсами, которые дарует нам Пачамама.

«Мы верим, что если человек примет такой образ жизни, то боль планетарной раны почувствуется, залечится, и жизнь зародится заново.

Он добавил: «Коренные народы уже вносят свой вклад в решение проблем глобального изменения климата, заботясь о своих территориях, которые представляют собой мегаразнообразие живых существ. Сараяку задумали жизненный проект Кавсак Сача как мощное ядро, чтобы с помощью этих невидимых существ, обладающих сознанием и, следовательно, обладающих законными правами, мы могли регулировать баланс Земли и вместе бороться с изменением климата».

Многие общины коренных народов были разделены нефтяными компаниями, но Сараяку сохранили единство, сказал Гуалинга.

«Единство Сараяку проистекает из наследия наших предков, из великих историй и пророчеств, которые заставили нас считать себя Людьми Полудня, потомками ягуара, детьми Амазанги Руна», — сказал он.

«Другие национальности — назовем их «общинами» или «народами» — их единство поддерживается поверхностно, через организацию. В то время как устав организации может быть признан компетентными органами, люди не имеют опыта использования своей истории и мудрости в качестве силы.

«Когда единство общества — или, скажем так, «культурной цивилизации» — амазонских лесов основано на историческом и культурном принципе, нефтяные компании не могут его нарушить».

Жители Сараяку являются мастерами избирательного использования современных технологий, таких как картирование цифровых ресурсов, и использования социальных сетей без потери своей культурной самобытности.

«При правильном использовании технология может способствовать укреплению новых процессов коллективной и организованной адаптации», — сказал Гуалинга.«Основываясь на этой логике и анализе, жители Сараяку приняли определенные инструменты, такие как Интернет, которые мы используем для распространения процессов сопротивления в защиту нашей жизни; сообщить о предложениях, исходящих изнутри территории и из густых джунглей. Общество джунглей всегда находилось в состоянии взаимодействия, активно ища решения таких угроз, как изменение климата.

«Исторически было невозможно сделать видимыми предложения Сараяку в доминирующем, сложном мире, полном войн и разрушительных экономических конфликтов.Теперь, с этими новыми технологиями, мы можем успешно распространять информацию об истории, культуре, предложениях, дальновидных проектах по сохранению и защите баланса земли и обеспечению непрерывности Живого леса.

«Эти технологии также позволили нам сохранить память об искусстве, культуре и историях, чтобы будущие поколения могли продолжать учиться».

Помогите Молодежному фонду коренных народов Амазонии Сиекопай в его краудфандинговой кампании на gofundme.com/f/siekopai-indigenous-amazonian-youth-foundation .

Эта статья основана на интервью для Writers Rebel

История

Якусима восходит к 17000 лет назад.

История Якусимы –  Период Дзёмон

История Якусимы восходит к 17 000 лет назад, и на юге Якусимы были найдены рыболовные орудия. Около 6000 лет назад не было никаких свидетельств существования жилья, включая жилища, керамику и рыболовные орудия.Реконструированное жилище выше, возможно, является примером того, как могло выглядеть жилище. Отсутствие большого количества свидетельств существования жилья во многом связано с тем, что на Якусиме было проведено очень мало археологических раскопок.

 

История Якусимы –  Период Хэйан

китайских священника начали регулярно прибывать в Японию в 7 веке. Самым влиятельным из них, посетившим Якусиму, был Ганьцзинь (его китайское имя было Цзяньчжэнь 鑒真) в 753 году.Ганджин направлялся в Нару, чтобы рукоположить недавно построенные буддийские храмы в регионе Нара (самым известным из которых был Тодай-дзи). Ганджин не находил Якусиму особенно привлекательной, но признавал, что остров богат природными лекарствами.

В 9-м и 10-м веках Якусима прославился как экспортер драгоценных раковин, называемых Яку-гай (или Яко-гай). Аристократия эпохи Хэйан (794–1185) собирала их как украшения.

 

История Якусимы –  Период Камакура

В записях, сделанных в конце XII века, Якусима не упоминается, но они включают большую часть соседнего острова Танэгасима (種子島).Танегасима был (и остается) гораздо более продуктивным в сельском хозяйстве островом, поэтому предполагается, что в этот период не было особого интереса к Якусиме из-за его низкой продуктивности. Период Камакура был также периодом, когда правящий клан — семья Симадзу — взял под свой контроль южный Кюсю и острова южнее на следующие 800 лет. Клан Симадзу был чрезвычайно могущественной и влиятельной семьей на протяжении всей истории Японии, но особенно до Реставрации Мэйдзи.

 

История Якусимы –  Период Сэнгоку

Традиция паломничества, чтобы отдать дань уважения богам, начинается в 1488 году. Эта практика известна как «такэмайри», и жители деревни Якусима продолжают ходить в горы один раз (или, в случае некоторых деревень, два раза) в год.

Несколько португальцев прибыли в Танэгасиму в 1543 году с бататом и мушкетными ружьями. Картофель стал важным дополнением к национальному рациону, и на Якусиме впервые было применено оружие.

В конце периода Сэнгоку правящий военачальник — Хидэёси Тоётоми — отправил огромную армию на Кюсю, чтобы подавить клан Симадзу, который играл свою обычную мятежную роль. После своего поражения клану Симадзу было приказано отправить огромные деревья в Киото, чтобы отметить их поражение от Тоётоми, и поэтому впервые некоторые из больших деревьев суги на Якусиме были срублены. Считается, что одно из этих деревьев было гигантским деревом, на котором сейчас мы можем найти Уилсона Пня. Однако продолжаются споры о том, попадали ли это дерево и другие, отправленные в то же время, в Киото.

 

История Якусимы –  Период Эдо

Лесная промышленность зародилась в ранний период Эдо (1603–1868). Якусима был одним из многих районов, которые были сильно вырублены в начале периода Эдо, так как после нескольких сотен лет непрерывных войн по всей стране началось большое строительное безумие, и примерно в это время было введено в эксплуатацию множество замков, храмов и памятников. До этой эпохи деревья в прибрежной зоне Якусимы вырубались для бытовых нужд (строительство и дрова), но островитяне почитали большие деревья яку суги (а также реки, горы и скалы).Однако священник и бывший уроженец Якусимы по имени Томари Дзётику вернулся в Якусиму после многолетнего пребывания за границей в Киото, Окинаве и Китае. По возвращении Томари убедил жителей «использовать» обилие пиломатериалов. Томори заявил, что посоветовался с богами, и они дали ему разрешение начать рубить деревья. Скорее всего, он консультировался с кланом Симадзу, который искал способы получить прибыль от обилия пиломатериалов на Якусиме и нажиться на строительном буме в то время.Следовательно, лесная промышленность началась под контролем клана Симадзу и продолжалась около 350 лет. Со временем Томари стал считаться местным «святым», потому что он использовал свое накопленное богатство на благо местных жителей.

Хотя португальцы случайно оказались на соседнем острове Танегасима из-за плохой погоды в 1543 году, контакты с европейцами на Якусиме начались с прибытием итальянского миссионера по имени Джованни Батиста Сидотти в 1708 году. Сидотти был миссионером-одиночкой. и отправился в Японию по собственному желанию.Он был взят в плен и, наконец, отправлен в Нагасаки, где подружился с влиятельным политиком и ученым по имени Араи Хакусеки, который в конце концов нашел Сидотти проход в Эдо (Токио), где он продолжал свои отношения с Араи до своей преждевременной смерти в 1714 году. Сидотти оставался под домашним арестом. до своей смерти, и было обнаружено, что он обратил своих «надзирателей» в христианство. Это разозлило власти (христианство было объявлено вне закона с 1630-х годов в Японии), и Сидотти был заключен в подвал здания, где вскоре умер.Останки Сидотти были найдены в 2014 году в Токио.

Якусима снова «вновь появился» в книгах рекордов, когда были проведены топографические съемки. Якусима был отмечен как рыбацкая и «горная» ценность. Значение «горы» — это черепица яку суги, называемая «хираги». Богатые смолой хираги — превосходный водостойкий, устойчивый к гниению и легкий продукт. Индустрия хираги была настолько прибыльной, что ежегодная стипендия острова выплачивалась хираги, а не обычной формой риса.

История Якусимы –  Современный период

Индустрия хираги существовала сотни лет, и плитка производилась сразу после войны на Тихом океане (1941–1945).Вскоре после краха сёгуната в 1868 году индустрия хираги начала страдать от отсутствия организации. В то время страна думала о другом. На протяжении всего периода Мэйдзи выделение земли было актуальным вопросом, а доступ во внутренние районы Якусимы был запутанным вопросом. Местные жители обратились к правительству с просьбой вновь открыть внутренние районы, чтобы они могли улучшить экономику своего острова. Вопросы были урегулированы в 1910-х годах, и с помощью национального правительства в начале 1920-х годов очень быстро была создана инфраструктура для вырубки внутренних помещений.Большинство деревьев во внутренних районах были срублены после войны на Тихом океане и особенно после появления бензопилы в 1956 году.  Деревья были перевезены на побережье и отправлены на материк. Деревня Косугидани (小杉谷) на тропе Дзёмон суги, расположенная в глубине острова, была основана в 1920-х годах для этой торговли. Лесозаготовки в этом районе прекратились в 1970 году, а последний житель деревни покинул Косугидани в 1972 году. Остатки деревенских стен и ступеней все еще можно найти.

История сельского хозяйства

К концу периода Эдо сахарный тростник стал важным продуктом, выращиваемым на Якусиме, а также на многих других южных японских островах. Однако после войны на Тихом океане, с появлением более дешевого импортного сахара, эта отрасль пришла в упадок и прекратила свое существование к 1970-м годам. Именно в это время апельсин понкан стал преемником сахарного тростника. Понкан прибыл в Якусиму из Тайваня в конце 1920-х годов, и из-за ограниченного сезона урожая (всего 4 недели в декабре) в 1950-х годах апельсин танкан был привезен из Тайваня.Сбор урожая танкана происходит с начала февраля до конца марта. В настоящее время количество апельсинов танкан превышает урожай понкан, а производство апельсинов является основным источником дохода для фермеров Якусимы.

С 1980-х годов на Якусиме выращивают чай, и он становится основным экспортным товаром с острова.

История рыбалки

Рыбалка всегда играла важную роль в истории Якусимы. Хотя нынешняя рыболовная промышленность основана на ловле летучей рыбы и скумбрии, так было не всегда.Вплоть до эры Тайсё (1912-1926) целевым уловом был полосатый тунец или бонито. Однако вторжение большого рыболовецкого флота с материка вынудило деревню Иссо задуматься о ловле другой рыбы, и поэтому они переключились на ловлю скумбрии. Летучая рыба является основным уловом в порту Анбо, но эта рыба была выловлена ​​в больших масштабах с 1920-х годов, когда иммигранты привнесли знания об определенной технике рыболовства. Так много было летучих рыб, что их часто можно было ловить сетью с берега, но это уже не так.

Деревенская жизнь

Старые деревни на Якусиме дают нам некоторое представление о том, какой была жизнь на острове до войны на Тихом океане. В Накаме (中間 — деревня недалеко от Курио), Иссо (一奏) и Кусугаве (楠川 — к югу от Мияноуры) вы найдете маленькие домики, прижавшиеся друг к другу. В этих деревнях многие жители будут носить одну и ту же фамилию. Много лет назад люди редко покидали свою деревню, так как доступ из деревни в деревню был очень затруднен (либо пешком через горы, либо заплатив рыбаку, если вы могли себе это позволить).Одной из причин покинуть деревню будет ответ на молитву, и сельский житель отправится в паломничество ко всем святыням на острове (шимамавари — 島 周 り). Существовала традиция принимать паломника и завязывать дружеские отношения между паломником и хозяином деревни на всю жизнь. Но эта традиция, как и многие другие, исчезла после войны на Тихом океане.

После войны на Тихом океане

Даже после войны на Тихом океане, когда Япония пережила большие перемены к процветанию, жизнь на Якусиме улучшалась очень медленно.В настоящее время на острове есть жители, которые могут вспомнить время, когда им приходилось часами идти пешком, чтобы добраться до магазина. Электричества не было, и большинство людей вели самодостаточный образ жизни. К 1960-м и 1970-м годам Якусима начал догонять материк. Дороги, электричество и канализация стали нормой (вплоть до 1970-х годов местные жители нередко делали удобрения из собственных сточных вод). К 1980-м годам туризм начал подавать признаки того, что он становится основным источником дохода для острова, и как только ЮНЕСКО в 1993 году признала Якусиму объектом Всемирного природного наследия природной красоты, количество туристов резко возросло.К 2007 году его посещало более 300 000 человек в год. После «банковского кризиса» 2008 года количество туристов неуклонно падало примерно до 220 000 человек в год. Но даже с падением на 50 000 посетителей за 5 лет ежегодное количество посетителей по-прежнему создает большую нагрузку на леса и горы острова. Постоянной причиной для беспокойства является устойчивость туристической индустрии Якусимы в хрупкой природной среде. Текущие дебаты о будущем острова связаны с развитием аэропорта Якусима.План состоит в том, чтобы расширить взлетно-посадочную полосу, чтобы самолеты могли приземлиться на острове (в настоящее время прибывают только винтовые самолеты). Причина в том, чтобы поощрять полеты из Канто (Токио), поскольку около 60% посетителей Якусимы приезжают из этого региона. Увидев большие изменения, произошедшие на островах, таких как Исигаки на Окинаве, после появления реактивных самолетов, будущее этого прекрасного острова вызывает беспокойство.

Произошла ошибка при настройке пользовательского файла cookie

Этот сайт использует файлы cookie для повышения производительности.Если ваш браузер не принимает файлы cookie, вы не можете просматривать этот сайт.


Настройка браузера на прием файлов cookie

Существует множество причин, по которым файл cookie не может быть установлен правильно. Ниже приведены наиболее распространенные причины:

  • В вашем браузере отключены файлы cookie. Вам необходимо сбросить настройки браузера, чтобы принять файлы cookie, или спросить вас, хотите ли вы принимать файлы cookie.
  • Ваш браузер спрашивает, хотите ли вы принимать файлы cookie, и вы отказались.Чтобы принять файлы cookie с этого сайта, нажмите кнопку «Назад» и примите файл cookie.
  • Ваш браузер не поддерживает файлы cookie. Попробуйте другой браузер, если вы подозреваете это.
  • Дата на вашем компьютере в прошлом. Если часы вашего компьютера показывают дату до 1 января 1970 г., браузер автоматически забудет файл cookie. Чтобы это исправить, установите правильное время и дату на своем компьютере.
  • Вы установили приложение, которое отслеживает или блокирует установку файлов cookie.Вы должны отключить приложение при входе в систему или проконсультироваться с системным администратором.

Почему этому сайту требуются файлы cookie?

Этот сайт использует файлы cookie для повышения производительности, запоминая, что вы вошли в систему, когда переходите со страницы на страницу. Предоставить доступ без файлов cookie потребует от сайта создания нового сеанса для каждой посещаемой вами страницы, что замедляет работу системы до неприемлемого уровня.


Что сохраняется в файле cookie?

Этот сайт не хранит ничего, кроме автоматически сгенерированного идентификатора сеанса в файле cookie; никакая другая информация не фиксируется.

Как правило, в файле cookie может храниться только та информация, которую вы предоставляете, или выбор, который вы делаете при посещении веб-сайта. Например, сайт не может определить ваше имя электронной почты, если вы не решите ввести его. Разрешение веб-сайту создавать файлы cookie не дает этому или любому другому сайту доступ к остальной части вашего компьютера, и только сайт, создавший файл cookie, может его прочитать.

Портрет Ванюши от донесения долей людей. Композиция «Яку ідеине навантаження несут образ Ванюшки в объявлении «Доля людей».Твирь про Ванюшу

2.5. Какие сюжеты из произведений зарубежной и зарубежной литературы є актуальны для вас и почему? (На основе анализа одного или двух существ.)

Объяснение.

Комментарии перед созданием

2.1. Насколько близок образ «маленьких людей» — Акакия Акакийовича и Кравца Петровича? (К поэме М. В. Гоголя «Шинель».)

І Акакий Акакийович, і Петрович — «людишки», умаляющие образ.Жизнь ничем не разнообразна, вонь немых гостей на всю жизнь, это не словоблудие в этом месте, не единственное значение. Шинель — образ, которым связаны воедино все герои повести: Башмачкина, Кравец Петрович, товарищи Башмачкина по службе, некоторые разбойники и «значительное лицо». Так что и для Акакия Акакиевича, и для Петровича новая шинель — поворотный момент в жизни. Петрович «увидев в новом свете, разбив чимали справа, и показывая себе без единого раза в быстром порядке, как распределяют тяги, которые представляют только несколько вкладышей и вперед, смотри спокойно, как переходят опять таки.Новая шинель, в яке надеть на Башмачкину, символически означает як на евангелск «одеяние спасения», «светлый одяг», так что я женщина его специальности, чтобы помнить, чем отличается: «шинель — это» жизненная сила, друг

2.2. Яким — должность лирического героя в поэзии А. А. Фета?

Поэзия А.А. Фета визуализирует свет «летающих настроений». У них много политических, огромных мотивов. Основные темы — природа, любовь, тайна.

Лирический герой Фет тонко чувствует перелив и переход к природе («Шепот, мальчик дихання», «Взгляни на них — у дуба, у березы», «Ластовка»).

В мыслях о гармонии и противоречии между людьми и природой лирический герой знает свою преданность — служению красоте, как разум только «освященного» («Я живу одним сознанием», «Я дитя наше движение!..», « )… Берегите главный рис любовной лирики. Любовь — «борьба неразумна для двух сердец», всегда помеха индивидуальностей, и «блаженство и безысходность» («Вона села на подложи», «Остатки любви», «Кстати, по тугой тесноте»),

2.3. Какова роль женских персонажей в романе М.Ю. Лермонтова «Герой нашего часа»?

Женские образы романа, яскрави и самоуверенности, служить, першь за все, дабы «увидеть» натуру Печорина. Бэла, Вира, принцесса Мери… На других этапах жизни героя зловоние играло для нового немаловажную роль. Цена совершенно разная для характера женщины. Но у них только один сорт риса: доля всех героев была трагичной.В жизни Печорина есть женщина, которая тебя любит по-честному. Це Вера. Прежде чем говорить, варто подумайте о символике її имени. Вона Була Його я превращаюсь в жизнь и в себя. Тя жинка взглянула на Печорину и взяла ее целиком. Я хочу любви, бойкой и серьезной, довела Вера до одного из горожан: «…я принесла себя в жертву, ободряя, если были какие-либо оценки моей жертвы… она пересеклась, это была надежда марны. Гирко мне було!

А что Печорин? Веру любить Веру за то, что я умный, за то, что душу свою успокоил.Алексей повторит все слова о любви Печорина, даже если впервые видит и любит женщину. Въехав в свой гонитвикин род, богатырь падает, доверенный своему трупу и начинает охотно читать: «…думал я, груди мои поднялись; всю мою твердость, всю мою хладнокровность — як дим знал.

Скин с женских персонажей романа по-своему уникален и неповторим. Но у всех у них спилне — зубастое пристрастие к ручному, неведомому — к Печорину.И только одна девушка не поддалась обаянию героя романа. Це ундине з повисти «Тамань».

Все женщины в романе «Герой нашего часа» просто хотели быть счастливыми. Эля Счастье состоятельное, в этом году нет, а завтра…

2.4. Имеет ли смысл Андрею Соколову быть слишком маленьким для Ивана? (Стоит упомянуть доклад М. А. Шолохова «Доля людей».)

Андрей Соколов прекрасный муж и душевная удача, пережившие жахи не озлобятся на него.Главный герой сможет без перерыва сражаться в середине самого себя и идти вместе с ней в середине. Тя Людина, променявшая стариков в скале Великой Победы Виньи, знает смысл жизни в Ванюше, тоже осиротевшем: «Шарпак такой маленький: лично все в кавуновых соках, пилой режут , брудиш, як, пепел, не как детки в ночную доску посылаю! «Тот самый хлопец со «светлими, як небушко, очима» и мы становимся жизнью главного героя.

Зустрич Ванюша с Соколовым хулиган значимый для обоих. Малышу, у которого папин на фронте загнулся, а маме забито в поездке, еще сподобится знать: «Папка, дорогой! Я знаю, что ты знаешь меня меньше! Ты знаешь все одно! Я так хорошо проверяю, если ты знаешь меня меньше. На отца Андрея Соколова, чуть ли не на чужого ребенка: «В меня вжимается и весь дрожит, ни травинки под ним. А у меня туман в глазах, и, наверное, весь дрожит, и руки потирает»…» Славный герой сознает страх своей одухотворенной души, и, может быть, нравственный подвиг, если возьмет мальчика. Выиграйте дополнительную помощь вам, чтобы встать на ноги и увидеть себя, как это необходимо. Тся дитя стало для успокоившейся души Андрея свободной «течкой».

Павел Полунин избавился от Федора Бондарчука

В 1959 году историю безпрюльного Ванюшки, как и в фильме Сергея Бондарчука «Доля людей», действительно выиграл Павел ПОЛУНИН, пнул все. 19-й день девятого рока отпраздновал 60-летие.«Экспресс газета» приветствовала Павла Евгеньевича в его юности и знаниях, так как он проживал свою жизнь в классике вичизняного кино.

На солидных чоловиков, чумазый пацан, помнивший его по фильму, смог схватить чумазого пацана. Однако рок не увидел детскость и доброту Павла Полунина. При этом перекрестились, заглянув в гости в тихую «однушку» в центре Зализничного новый и й рядовой отряд.

С дружиной живем скромно, хоть и подустал, ничего не требовал, — повзрослев «Ванюшка».- За жизнь мы сменили много профессий: выучимся на слюсаря, инженера-працювава, секретаря обкома комсомола, заведующего детско-туристическим бюро. В середине 2000-х после поедания фаст-фуда. Торговав автозапчастями, вы должны платить налоги.
— У вас хорошее начало, чтобы стать актером.
— На «Доле людей» я перекусила, хочу много претендентов на роль Ванюшки. Если Бондарчук рассердится, узнав о предстоящем мальчике, мой отец — всего лишь студент ВДИКу — сделает мне предложение.Це була перша режиссера робота Сергея Федоровича, и он часто советовался с самим Шолоховым. Перед зёмками доехали до станицы Вешенской. Шолохов сразу зарядился энергией, хто быть благодарным за мальчика. Разбудили меня от радости писатель пидишов, брызгая на волосы и говоря: «Мы удивимся, ибо ты увидишь Ванюшку». Прихватив средства. До выступления, помните момент, если Ванюшка с Соколовым бегают по розливу с крутыми яблоками? На самом деле, яблоки достались китам, а Дон вернулся в мейнстрим.Чтобы снять красивую сцену, группа принесла рубат дерева и к шкуре кожи, чтобы прикрепить бумажные киты.

У тебя не было и шести тяжелых дней, как ты справился?
— Лучший було запоминать текст. Я ее еще не читал, выучив роль на слух, в наши уши. Сам Бондарчук добавил: унеся меня с собой, они не знали о сценах из моей судьбы. Мама с папой в тот час жили не менее дружно, и я не стала замечать злобности мальчика.Сергий Федорович змиг розташувати мне, напевно, сцену спектакля Соколова и Ванюшки, если мальчик крикнет: «Папка, милый, я знал, ты меня знаешь!» — пришла такая растерянная.
— Вы узнали это впервые?
— Бондарчук застосував кинематографический трюк: назовите режиссеру кусочек знания, и тогда звук слышен, а потом навпаки — они сначала звук записали, а потом изображение. За пару лет меня взяли на ступеньку звукорежиссера на два года.

Чтобы ребенок снялся в кино — посмотрим, что получится. Вы приняли много решений для себя?
— При мне меняли как эталонный актер, но ось не разрешили — мама поставила на месте. Правда, однажды Сергий Федорович довел меня до слез: отказавшись от головного убора, который мне дали на зёмку, он был чист для неприхотливых. Обработчиком был jurmilis miscevs Cottonmen. Бондарчук подъехал к одному, отдав мой ящик, и надев мне на голову кепку.Видя, как я плачу.
— Устрашающим образом представляли себе непристойности, що подбирает кавунови кирки в чайханах.
— Тоди, я не радуюсь, по поводу пленки. Эпизод в чайной был известен из Воронежа. Затащили меня в лахмитью, включили камеру, и тут перед Бондарчуком появилась рожа: «Ну что, у тебя такой бедный и голодный ребенок? Чтобы увидеть их, они брали их даром, одежду, пекли пироги. «Цэ було такой шустрый. Прошел последний час, но люди не очерствели душой и готовы были уйти.

А яка естественно в супе раздавили!
— Перед смертью Эпизоду Бондарчуку, после звонка маме и до него, сцена серьезная — виноват, так играю, не прошло и двух дней. Вы можете мне сказать: за час стужи я с аппетитом измолотил батат-расольник! Бондарчук був трясся. «Ты що, ты действительно не жаждал этого?» — обращаясь к мами. Ради него розольник бувь сумеречный — до сих пор люблю.
— Вы получили гонорар за роль Ванюшки?
— В течение часа меня тошнит больше, меньше за раз.Був оклад 1000 руб. Мама, як «шушера мелкого актера», срезала 800. Цена приличная копейки — булочка достойная семи копеек. На копейки мама купила мне перед школой новую одежду и все необходимое.


Твои одноклассники тебя испортили?
— Эй, если наш класс решил перевестись в нашу школу, почему-то все мальчики переехали, кроме меня. Одноклассники меня трахали, но не убирали с дороги, часто ценой этого.Я не очень быстр на экране. Писля «Доли люди», которая была известна по десяти фильмам («Аннушка», «Перша Поачення», «Друзья и Рокки» и ін. — А.К.), а затем наступил перелом в голосе, характере. Они попробовали его из небольшого количества вина, но не выпили. Например, попробуйте попасть в картину «Вождь червоношкирихов» после того, как бросите хороший взгляд через задом: режиссерам нужен зверь, как взрослый дядя, для картопоподобного зафати, того же стусана виписати .На «Ласково пожалуйста, ибо третье лицо отгорожено» Елем Климов вибрировал вместе со мной и Виктором Косих. А на ось в «Гиперболоиде инженера Гарина» меня мама не пустила: там за сюжетом хлопец гонят в лазерный обмен — поганый прикмет.

Чем закончилась ваша актерская карьера?
— Думал пойти в школу до ВДИКа, но в армию не попал. Хизуватся со своим роботом в кино, не став и не сказав отцам, попробую самостоятельно войти в актерское.До этого, после разлуки с папой, моя мама ушла на замену Евгению Полунину, давшему мне свое прозвище, — в титрах перед «Доли людьми» я значился как Паша Борискин, так что Полунин про это ничего не говорил. Отсидевшись, еще двое пытаются войти, эль не пришел. В третий раз мама подключилась: дома Бондарчука по званию не будет, а на меня недоумевала. Нас сделали на ВДИКе, Сергей Федорович провел меня в зал, покойного, и попросил прочитать. Я разделяюсь: «Думаю, ты кормишь его, как моя жизнь складывается, щёлкай мне справа.Вышов из зала — и прокладывает себе дорогу у синематографа. Эля, я уж не говорю о шалунах.


Больше проблем с Сергеем Федоровичем Бондарчуком не было?
— Не раз в 1984 году был 25-й фильм. Растение имени Лихачева висело в «Доле людей» по случаю вручения Государственной премии. Мы приехали туда, пришли и ушли. Todi me bulo 31 rik. А в 2009 году нас с отрядом попросили посетить Вушенскую на празднование 104-го дня народа Михаила Шолохова.Я не пришел в этот край пивстолиття, але, приехав, обо всем догадавшись — в гости к тем, так как был курник и курник. А ось спилкування из голубых Бондарчук — Федя, у меня было много хлама. Если бы я принял 45-летний возраст, я позвонил бы им по телефону. Федор Видпов сухо: «Я не слежу за своей едой; Мабут, занявшись всякими девчонками — в тот час ко мне прислали шоу «Тай — супермодель». Я рассудил так: раз никакой родной синевы не надо, неужели я снова буду лезть?

В самом начале 1957 года в кулуарах «Правды» Шолохов опубликовал объявление «Доля людей».По-новому рассказал мне о нежелании и горестной жизни простого, лукавого русского народа Андрей Соколов. Он жив, пока пребывает в свете и процветании, на радость своему народу. Оси як вин расповидак о своей довоенной жизни: «Делал десять лет и день, и нет. Заработав хорошие деньги, мы жили не для людей. Первые дети обрадовались: всех троих учили «видминно», а старший, Анатолий, так офигенно предстал перед математикой, что о новом написали в центральной газете…, с коморой и коридором. Ирина купила два киз. Что более востребовано? Диетическая каша на молоке, дах над головой є, перевязка, вздутие, отже, все в порядке. »

Війна зруйнула счастье семьи йогов, как зруйнула вона и счастье наших семей. Жахи фашистские полны вдали от Батькивщины, смерть самых простых и близких людей тяжело легла на душу Солдат Соколов Андрей Соколов, типа: «Мне важно, брат, згадувать, а еще важнее, рассказать о тех, кто пережил полоны.Як угадал нечеловеческие муки, як вино там, в Нимеччине, як угадал, всех друзей-товарищей, пропавших, замученных там, в лагерях, — сердце не в груди, а в горле, и важно расти вверх… Меня били за то, что я русский, за тех, кто дивился на белей, за тех, кто был на них, падлюк, працюєш… ‘с боев ты молодец…’

Все представлено Андреем Соколова, так как делаются одни приспособления: я должен исчезнуть, я должен обратиться к своим близким и родным людям, и Ирина так же проверяла от детей.Три листа суспа «Глибока воронка, ржавой водой облитая, кол бурьянов по пояс» — ось была лишена великого семейного достатка. Одна надежда — Анатолий, который успешно воевал, забрав ряд орденов и медалей. «У меня уперлись в ночи старики: я иду скакать, я женюсь, я буду, когда молода, и я буду веселить и внукам няньки…» — сказал Андрей. Але и cим мриям Андрея Соколова не судили за дурака.На девятой траве, в День Победы, загнав Анатолия Нимецкого снайпера. «Итак, заманив меня в чужой, ничем не примечательный край, Радость свою и надежду свою остановлю, Батарею синей своей дал, провожая своего командира в дальней дороге, коли она у меня оборвется…» — Андрей Соколов сказал.

Залишился вином в одиночку на весь белый свет. Важка непереборил горы, он был хорош и поселился в его сердце. Шолохов, узнав об Андрее Соколове, зверь! Я уважаю тебя в твоих глазах: «Бачили ты, если что, глаза, немые были с певучим голосом, напоминающие такую ​​нескончаемую, смертную тесноту, почему важно в них удивляться? Ось такого хулигана в моем випадическом шпионрозмовнике.Так и подивись навколишному свету Соколова очима, «немого с его певчим пением». На губах его виднеются слова: «За что же, жизнь, мне так больно было? За что за рассказ? не видеть меня в темноте, ни когда у меня была ясная возлюбленная… Я не умираю!»

Проникнуть бойким лиризмом сообщение Соколова о переезде, как она всю жизнь перевернула — звук одинокого , несчастный мальчик у дверей чайной: детки ночью пришлите мне доску! «А если Соколов знает, что папа мальчика ушел на фронт, мать угнала за час под обстрел и ни одного человека, и жизнь в никуда, кипела в душе нового мальчика, и мы убедились: «Это не слишком много для нас пить! Хочу в себя в детство.«Сразу на душе стало светло и светло».

Итак, они знали одного, двух, самоотверженных, несчастных, бедствующих людей. Вонь нужна была один к одному. Если Андрей Соколов говорил хлопцам, что он мой папочка, то бросался к следующему, чувствуя подтекающие по щекам, по губам, по лбу дзинько и тонко крича: «Папка, дорогой! Я знал! Я знал, ты знаешь меня меньше! Ты знаешь все одно! Я так тщательно проверяю, если вы меня знаете! «Талкан о мальчике стал самым главным в его жизни.Сердце, как закамьянило от горя, стало мякша. На глазах у переодевания: чистота, повышение, уборка, чистота, новая одежда, счастливые глаза не только у Соколова, но и у тех, кому хорошо. Ванюшка все время уставал, не расставаясь с ним ни на хруст. Горячая любовь к приятной голубизне переполняла сердце Соколова: «Я рыскаю, а я прижалась ко мне, как горный боец, Я шустрая, тихонько соплю, и столько радости на душе, а слов нет. рассказать!»

Zustrich Андрей Соколов и Ванюша воспитали их к новой жизни, спрятали в застенчивости и тесноте, напомнили жизнь Андрея как великий змист.Завалося, понеся расходы, исчез из его жизни. Жизнь «истории» людей, але «не могла злиться, загонять душу в новую жизнь. Уже на початке Шолохов давал ощущение того, что он создан с добротой и видимостью, скромным и низким. Простой чернорабочий и солдат Андрей Соколов в своем маленьком рисе побеждает большим умом, тонкой бережливостью, мудростью и человечностью.

Не просто одухотворенность и одухотворенность, а гордость русского народа, утопающего в силе, красоте его души, вере в беспредельное смирение людей, как цена помощи народной.Андрей Соколов, автор этого и поста, показал ему свою любовь, свою жену, и гордость за мужа, если пожелаю справедливости и ума истории ума: близко к плечу Батькива, как тот, кто вырос вверх, можно делать всю витальность, все подолати на своем пути, лишь бы батькивщина его умоляла. »

Ванюшка в произведении М.А. Шолохова «Доля людей» — прообраз чистоты и наивности. У скалистых вийн 1941 — 1945 гг. Это трагическая смерть для папы мальчика, папа на фронте, а мамы в походе как бомбы, що розірвалася.У Ванюшки ничего и ничего, ни семьи, ни дачи над головой. И вот, на своем жизненном пути, и в 1945 году в Урюпинске родился Андрей Соколов. Все уважение в данном уведомлении берет на себя циу людин. Эля опишите так, мы бы не забыли Ванюшку, мальчика, чуть помощнее.

Если Андрей Соколов скор на Ванюшку, в поисках ребенка рока 5 — 6. Хлопчина будет вся скотина, чудовищная и голодная. Чоловик берет Ванюшку на вихованню, а если и есть, то он вин — отец.Ватный радин ций новизны, можливо в душе разум, в котором много чепухи. Ванюшка, надоевший человеческой ласке и теплу, на то и принимает Андрея Соколова в папы. Дытина еще здоровее этого зустрича, цилував, обняв Андрея, применив, проверив и сделав тем, кто его знает.

Чоловик любить Ванюшку как родную сину, ухаживать за ним. Взяв пару человек на перукарню, потихоньку спокутувал, а если Ванюшка засыпал, то бегал по магазинам.Купив рубашку, сандалии и кепки. Ванюшка нюхал за Андреем Соколовым, если его не было дома. Ци двое — осиротевшие люди, знавшие только одного.

В объявлении «Доля людей» автор не дает сразу портретную характеристику Ванюшки. Выиграйте, чтобы ограбить цену шаг за шагом. Сообщение ведется от и до уведомления главного героя. В сцене с Андреем Соколовым на пристани, обещает уважительно смотреть на Ивана и в то же время его любят, называя «стариком».Волосы у паренька кудрявые, а руки холодные. Больше всего запомнились Ванюшкины глаза — светлые и блакитные.

Tsia ditina маленькая, особенная. Вин уже все испытал. Ванюшка увеличивает масштаб, чтобы увидеть холодную душу Андрея Соколова, может быть, подпрыгивающую на своем пути.

Розповид «Доля народа» — це твир о преодолении доли человеческой. Маленький мальчик, чуть окрепший духом, стал смыслом жизни для народа, на долю которого пришли все остроты, обогащение жизни.

Опция 2

У людей кожи своя доля и свой образ жизни. На час мы не в силах изменить жизненную ситуацию, и даже те, кому суждено это сделать, подчинятся, мы хотели бы это видеть. Жизнь низка, поэтому они видят: они хорошие, они принимают, и в то же время они противны и приносят людям несчастье. Но все поди и люди, которые занимаются жизнью народа, это не випадково. Весь этот большой смысл, своя мета, требуется только в смысле интеллекта.

В произведении Михаила Шолохова «Доля людей» в жизни Андрея Соколова появился Ванюша, причем не туманный, а главный герой це швидко зрозумив. С первыми разработками хлопчатника, которых было пять-много каменистых гор, воцарилась сильная вражда против Соколова. Цей — маленький шарпак, как его называет автор, так полюбившийся Андрею Соколову, который не станет нюхать по-новому, а через короткое время идти пить чай, бить Ванюшку. Цей Вата остался сиротой, папа загнулся на фронте, а мама в поездку бомбу загнала, а Ванюша остался совсем один.Переночевав там, вы сможете подобраться к чайной команде, и сможете совершать переходы.

Дитина Була — зверюга, если выставить ее пилой, то волосы не расчесываются и не расчесываются. И тогда глаза його буля такие яркие и живые, как маленькие звездочки на небе. Це задирают детские глаза, как випроминували виру и надеются, что все будет хорошо. Ванюша понимает, что отец скоро с фронта обернется, и смрад будет сразу.Победа днем ​​гуляла рядом с чаем или просто сидела на ганке, двигаясь с нижками, и проверяя. Настилка сильная в ребенке вира, на то, дело розума, что дети не могут жить одни, они виноваты в том, что они папы.

Все помыслы и надежды Ванюши ругались, отец появился у нового. Немного радости и волнения, если я чувствую вид Андрея Соколова, моего отца. Лампи бросился к шию, прижавшись к щеке большого слоя людей.Ребёнок слегка перенасытился, покрикивая тонко и звучно, и лучезарный крик души от величавого счастья. Ванюша всем своим детским сердцем жив, что ж, хорошо-хорошо, а он этого не знал и не знал. Aje хлопка так хочется.

Андрей Соколов забирает мальчика домой, и они сразу ожили. Выиграл у Батькива турбо, ухаживал за ним, а за что было не просто вписаться, то ему помогал господин Будинка, Андрей жил у него в Тимчасово. Дитина со своей детской любовью взяла на себя турбо, и даже недавно завоевала милость палтуса.Ванюшке на мгновение хочется есть, но он собирается быть другим, и Андрей не сопротивляется.

Смрад двух осиротевших душ, как два маленьких ребенка знали одного, взрослого и ребенка, оба маленькие и похожие на родную гору. На душе кожи стали светлы и легки, жизнь познали оба чувства.

Твир про Ванюшу

Розповид Шолохов «Доля народа» трагедии проникновение в трагедию, бесчеловечное в отношении к доле людей.Папу погнали на фронт, а мать согнула под обстрелом поезд. У них спільна бида — осиротели. Главный герой анонса Андрей Соколов потерял интерес к жизни, на последнее место ушел маленький Ванюшка.

Ванюшка Андрей Зустрив биля чайной. Несколько дней винного поощрения для ребенка без рамок, который хрюкал от недостатков. На первый взгляд мальчик будет качал 5-6, с русскими кудрявыми волосами, спутанными и нечесаными, с брутальной пилой по-особому и в такой же брудди огы.Эль одяг был хорошего качества, она говорила о тех, кто говорил о новом маме.

Ничто из прохожих, не добившись большого уважения к мальчику, раскидала такое количество людей. И ось Андрея, ранив уважение, больше вин був той же самонадеянности, а может быть, и того, глаза мальчишек выпроминули теплотой и уверенностью, вонь вскипела детской наивностью и свернулась калачиком на застывшем человеке, как небольшое детское питание.

Слэммер будет довирливим, сразу попадая к Андрею, если он сказал, что выиграл його тато. Ванюшка рад, что он теперь не один, что у него добрая душа, что он кому-то нужен. Можливо, победи и запомни, что Андрей не папа, а мальчишка самый лучший на свете, но правда, я не поверю в тех, кто теперь папа.

Андрей отвел Ванюшку на вихованню, и мальчик оказался еще бодрее, подвижнее и веселее и внес в его жизнь большие перемены, напомнив о счастье и радости.Андрей влюбился в него и знает его смысл жизни.

Ванюшка, однако, знает отцовскую любовь и быстро привязывается к своему новому отцу, нудгував, если тот не был дома, поиграв с роботами.

Цей мальчишка врятував Андрия Соколова из суммы долины, винн просвещая свой взор, думая о майбутне, как же он женился и самоотверженно. Цей хлопчик оживит жизнь Андрея.

В образе Ванюшки автор показал сувору правду о детях войны, ставших сиротами.Вонючки голодали, пренебрегали, не черпали воли к жизни, терпели всякую нерадивость и облегчение. Ци дети, как Ванюшка, володи волей и стилем, душевной чистотой и наивностью. Запахи наполняли будущее светом.

С самой династии мы должны думать, что при всех изменениях, которые у нас есть. Жаль, жаль, взрослые простили. Нравственность лежит в основе сердца, а не мозга. Вычайно хорошо, мозг вишу робити чи ту чи иншу рич, але в сумке сердца подсказываю верный путь.

  • Твирь Раскольников и Свидригайлов грубо охарактеризованы

    Твирь Федора Михайловича Достоевского врага читателя великим манерам образов и сверхмногословным характерам героев. Одним из главных героев искусства является Раскольников. Выиграйте, чтобы закончить неоднозначный и сложный чоловик

  • Система образов в творении Слова о полку Игореве

    Этот чудотворный Витвир можно назвать и историческим, и народным, а также можно отомстить в одной из элементарных их частей сразу.

  • Даже дождь (2010) — Даже дождь (2010) — Обзоры пользователей Колумб (Карра Элехальде) Бартоломе Де Лас Касас (Рауль Аревало), Монтесинос (Карлос Сантос) в Кочабамбе, Боливия, местные жители восстают против схемы приватизации водоснабжения. Испания завоевала Новый Свет в поисках золота 500 лет спустя, вода — это золото. В остальном мало что изменилось.Коста выбрал это место, потому что бюджет фильма ограничен, а статисты дешевы, так как он нанимает туземца-мятежника (Идувири). Единственное, что для него важно, это его профессиональная гордость как продюсера за то, что фильм сделан вовремя и в рамках бюджета.

    Это интересный и наводящий на размышления фильм, в котором рассказывается о реальных и прошлых деяниях, таких как первые исследования, и о том, как испанцы обращались с индейцами в то время, о восстаниях в Кочабамбе, хорошо переплетенных сценаристом Полом Лаверти и режиссером.Первоклассный главный актерский состав, такой как Гаэль Гарсия Берналь в роли хорошего кинорежиссера-идеалиста и Луис Тосар в роли эгоистичного продюсера, который желает нанять статистов, местных актеров и статистов по дешевке. Очень хорошая операторская работа Алекса Каталана. Эмоциональная и чувственная музыка Альберто Иглесиаса.

    Реальные события, на которых основан этот задумчивый фильм, следующие: Протесты в Кочабамбе в 2000 году, также известные как «Водные войны в Кочабамбе», представляли собой серию протестов, имевших место в Кочабамбе, третьем по величине городе Боливии. в период с января 1999 г. по апрель 2000 г. в ответ на многонациональное участие в инфраструктуре и управлении муниципальным водоснабжением города.Демонстрации вспыхнули, когда Агуас дель Тунари ввел значительное повышение ставок, как сообщается, для финансирования проекта плотины, через неделю после того, как он взял под свой контроль систему водоснабжения Кочабамбы. В стране, где минимальная заработная плата составляла менее 70 долларов США в месяц, многим жителям ежемесячно приходилось платить за воду в размере 20 долларов и более. С начала января 2000 г. в Кочабамбе начались массовые протесты, одним из наиболее откровенных лидеров которых был Оскар Оливера, выступавший против повышения тарифов и последующего отключения воды. Демонстранты состояли из крестьян-Ирригаторов, которые вошли в город либо под деревенскими знаменами, либо с вифалами; к ним присоединились пенсионеры.Молодые люди начали пытаться захватить площадь, и на въезде на проезжую часть была возведена баррикада. Вскоре к ним присоединились сдельщики, потогонные работники и уличные торговцы. Анархисты из среднего класса пришли из Университета Кочабамбы, чтобы осудить Всемирный банк, Международный валютный фонд и неолиберализм. Самые решительные сторонники демонстрации были привлечены из растущего населения города, состоящего из бездомных беспризорных детей. Протестующие смогли остановить экономику Кочабамбы, проведя всеобщую забастовку, в результате которой город был закрыт на четыре дня подряд.Министерская делегация отправилась в Кочабамбу и согласилась снизить тарифы на воду; Тем не менее демонстрация продолжалась. 4 февраля 2000 г. многотысячные марши протеста были встречены войсками и правоохранительными органами. Было арестовано почти 200 демонстрантов; 70 демонстрантов и 51 полицейский получили ранения. В течение марта 2000 г. боливийская иерархия Римско-католической церкви пыталась выступать посредником между правительством и демонстрантами. Тем временем Координадора провела собственный референдум и заявила, что из пятидесяти тысяч голосов 96% требуют расторжения контракта с Агуас-дель-Тунари.Ответ правительства под руководством Уго Бансера заключался в том, что «не о чем вести переговоры. В апреле 2000 года демонстранты снова захватили центральную площадь Кочабамбы. Когда лидеры Координадоры пошли на встречу с губернатором в его офисе, они были арестованы. освобождены на следующий день, некоторые, опасаясь дальнейших действий правительства, скрылись.Больше лидеров демонстраций были арестованы, а некоторых перевели в тюрьму в джунглях в Сан-Хоакине, отдаленном городке в тропических лесах Амазонки на границе с Бразилией.Демонстрации быстро распространились на другие районы, включая Ла-Пас, Оруро и Потоси, а также на сельские районы. Протестующие также расширили свои требования, призывая правительство решить проблемы безработицы и другие экономические проблемы. Вскоре демонстранты забаррикадировали большинство основных автомагистралей в Боливии. Протест даже побудил офицеров четырех полицейских подразделений Ла-Паса отказаться покидать свои казармы или подчиняться начальству до тех пор, пока не будет урегулирован спор о заработной плате.

    Первоначально режиссер фильма Исиар Боллен.Она работала в качестве ведущей актрисы в избранных фильмах, таких как «Юг» (1983) Виктора Эриче, «Малавентура» (1988) Мануэля Гутьерреса Арагона, «Земля и свобода» (1995) Кена Лоуча, он получил признание зрителей и критиков. выбор ; Лео (2000) в исполнении Хосе Луиса Борау, получившего премию Гойя за лучшую женскую роль в испанской академии, и Нос Миран (2002). Она является престижным продюсером, пишет сценарии и снимает как документальные, так и игровые фильмы. В 1995 году она написала сценарий и сняла свой дебютный полнометражный фильм «Hola, estás Sola?» (1995), получивший награду «Лучший новый режиссер» на фестивале в Вальядолиде и номинированный на «Лучший режиссерский дебют» Испанской киноакадемией.Фильм стал одним из кассовых хитов Испании 1996 года. «Цветы из другого мира» (1999) был ее вторым полнометражным фильмом и был удостоен награды Каннского кинофестиваля 1999 года как лучший фильм на Международной неделе критиков; «Возьми мои глаза», 2003 год, был ее следующим фильмом в качестве сценариста и режиссера, получившим 7 премий испанской академии имени Гойи, в том числе за лучший фильм, среди многих других международных наград.

    Добавить комментарий

    Ваш адрес email не будет опубликован.

    2022 © Все права защищены.