Українська мова твір: Твір-мініатюра «Рідна мова» | Твори-мініатюри

Содержание

Твір-мініатюра «Рідна мова» | Твори-мініатюри

Любов до рідної мови, любов до своєї Батьківщини – поняття, невіддільні одне від одного. Мабуть, не було жодного видатного письменника, який би не висловив любові до рідної мови.

Ну що б, здавалося, слова…

Слова та голос – більш німого.

А серце б’ється, ожина.

Як їх почує…-

писав Тарас Шевченко. Мова – це душа народу. Маленька дитина ще у сповиточку чує рідну мову від матері та промовляє за нею перші ніжні слова.

Наша українська мова мелодійна та неповторна тому, що увібрала в себе гомін полів, лісів і морів нашої

землі. Вона перегкана калиною, барвінком і вишневим цвітом. Наша мовна традиція сягає далеких докняжих часів. А в Київській Русі наше слово повновладно зазвучало на державному рівні.

Але скільки заборон довелося зазнати українській мові, починаючи від імператорського указу Петра І 1720 року, 18 липня 1863 року циркуляр Валуева переконував, що немає ніякого «малоросійського язика». А Емський указ 1876 року виніс смертельний вирок українській мові. ХІХ століття, означене в історії цивілізації як століття революцій, гуманізму, весни людства і народів, виявилося для української мови лютою зимою.

Від народу приховувалися

найвищі вияви його духу – твори Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, романи і повісті А. Свидницького, Нечуя-Левицького, Панаса Мирного… Українське слово вмирало з голоду й бідувало, плакало за засудженими, але відроджувалось, і доки в народу залишалася мова – його серце знову оживало й сміялося.

Сьогодні нашій державній мові потрібен вогонь любові, духовна міць, любов до знання.

Буду я навчатись мови золотої

У трави-веснянки, у гори крутої,

В потічка веселого, що постане річкою,

В пагінця зеленого, що зросте смерічкою, –

так щиро й схвильовано писав у своєму вірші А. Малишко. Мова наша українська – це золотий запас душі народної, з якого виростаємо, яким живемо і завдяки якому маємо велике право й гордість іменуватися народом українським.

Твір на тему “Українська мова” (для старших класів, до ЗНО)

Доля української мови повна злетів і падінь, періодів розквіту та занепаду. Проте недаром кажуть, що мова – то душа народу, і поки живий народ, живе й мова. Закінчилися епохи великих політичних утисків, хоч і тоді українська мова жила в побуті українців, у творах бунтівних українських митців тощо. А тепер у сучасному демократичному суспільстві є всі передумови для розквіту української мови та культури.

Українська мова вважається однією з найкрасивіших, хоч за поширеністю в світі вона поступається багатьом іншим. Українська – державна

мова нашої країни, вона виконує важливу комунікативну функцію, тобто завдяки їй відбувається спілкування людей в усіх сферах життя. Так історично склалося, що на території України живе багато різних народностей, які мають свої мови та звичаї, а біля половини населення вважають рідною мову російську. Але я впевнений, що в цьому немає нічого поганого, за умови, що кожен житель нашої країни вільно володіє українською, нею створюються витвори мистецтва, вона розвивається та вдосконалюється.

Я також народився у російськомовній родині, проте всі мої родичі бездоганно володіють українською мовою та ставляться

до неї з великою повагою. Пам’ятаю, що першою моєю самостійно прочитаною книжкою в дитинстві були “Українські народні казки”.

Для кожної людини її рідна мова – найкраща, бо саме за її допомогою вона вчилася пізнавати навколишній світ, вона супроводжує усі найдорожчі спогади, усі найважливіші події в житті. Недарма найскладніше в чужій країні пристосуватися до іноземної мови, і в будь-якому разі людина сумує за рідним словом. (Використовуйте чи опускайте цитати на свій розсуд – вони необов’язкові) Про те дуже влучно писав Т. Шевченко:

Ну що б здавалося слова?
Слова та голос – більш нічого,
А серце б’ється, ожива,
Як їх почує.

Тому на мою думку, кожен з нас має поважати право одне одного розмовляти рідною мовою, а кожна держава створювати умови для розвитку кожної мови, на якій говорять на її території. І сповнена трагізму та боротьби історія української мови має бути попередженням нам на майбутнє.

Твір про українську мову — Dovidka.biz.ua

Автор J. G. (Джей Джи) На читання 3 хв

Твір на тему: “Мелодійна українська мова” можна написати використовучи поданий варіант.

Твір “Українська мова в моєму житті”

Українська мова – одна з наймилозвучніших і найспівучіших мов у світі. Скільки разів ми чули ці слова? Безліч – на уроках мови й літератури в школі, університеті, бачили на рекламних білбордах, чули по радіо чи з екрану телевізора. Та чи задумувались справді над тим, чому нашу рідну мову так називають? Чи прислухались до її слів? Чи просто-напросто завчили всім відомий вислів і навіть не намагались його зрозуміти?

Українська мова – одна зі слов’янських мов. Близькими до неї вважають білоруську, російську, дещо менше польську і чеську. Та чомусь тільки українську серед них виділяють як наймилозвучнішу. Мовознавці можуть сказати, що така особливість нашої мови пов’язана з хорошим співвіднесенням кількості голосних і приголосних звуків у словах. А от пересічний українець скаже дещо зовсім інше. Перше, на що він зверне нашу увагу – зменшено-пестливі слова. Ось наприклад, ніч – ніченька, мати – матусенька, мамусенька, син – синочок, береза – берізонька. Але ж це тільки іменники, а ще ж є дієслова – спатоньки, їсточки, прикметники – красненький, гарненький, малюсінький, прислівники – легенько, любесенько, швиденько. Таких приємних для сприйняття слів навряд чи зможемо знайти в інших мовах. Але ж не тільки пестливі слова особливі, а й навіть і згрубілих таких як в українській мові ви не знайдете ніде – ручище, вітрюганище, величезний, здоровущий. І хоч їх дещо менше, ніж пестливих, але й вони є особливими і характерними тільки для нашої мови.

Друге, на що вкаже нам пересічний українець – фразеологізми. Такої багатої і розмаїтої фразеології як в українців немає ні в кого! Тут тобі і ґав ловитимуть, і глека розіб’ють, і кашу заварять, і гору скинуть з плечей, і на вус намотають, і навіть свиню підкладуть! І головне, що фразеологізми характерні не тільки для літературної норми, а й широко побутують в щоденному вжитку українців.

Ну а третя особливість, представлена нам тим же пересічним українцем, точно доведе нам красу й оригінальність нашої мови – це українська лайка. Так-так, саме лайка, бо часто саме вона вміщає в собі весь український колорит.

Тут вже видно-невидно всіляких побажань: най ті качка копне, а щоб тобі курка на ногу наступила, а бодай тебе чорти вхопили; прозивань: бісова душа, вражі діти; та й просто слів-виразів: біс, бусурман, недотепа, кепсько та багато-багато інших. Українська лайка настільки колоритна, що її не соромляться вживати у своїх творах і письменники. Хіба ж ще якийсь народ може похвастатись таким надбанням?

Наша рідна українська мова дуже багата, співоча, колоритна. Саме вона може будь-якому іноземцю про особливості менталітету нашого народу. Сама нею ми пишаємось і гордо називаємо однією з найкрасивіших мов світу!

Автор:  cup_of_flowers

Власний твір про українську мову можна залишати в коментарях, щоб поділитися своїми думками з однолітками.

Твір на тему: «Мова – невичерпне джерело нашої культури»

В українській мові відбилася природа нашого рідного краю, історія нашого народу. Вона допомагає українцям знайти почуття спільної історії, долі, загального походження. Все доступно нашій мові, вона владна все висловити, зобразити і передати. Вона — символ нашої могутньої країни, вона — її гордість. У ній звуки нашої Батьківщини: шелест трав, звук дзвонів, течія води, хрускіт снігу, пташиний щебет, небесні громи, шум дощу. У ній жива українська душа, луна світу. Українська мова — мова гострої думки, рішень та дій.

Мова, яка діє як ліки для душі!

Українська мова красива і незвичайна. Нею написана величезна кількість найкращих літературних та поетичних творів. Українською мовою не можна не захоплюватися, адже за її допомогою можна передати красу навколишнього світу, внутрішній світ людини у всіх деталях. Слід цінувати дар, який нам був подарований.

Цінувати і поважати рідну мову людина повинна з перших років свого життя. І якщо всі батьки замість мультфільму стануть читати своєму малюкові казки та цікаві історії, то значущість української мови може знову відродитися і зміцніти. Основи любові до читання повинні зароджуватися в кожній окремій сім’ї. Адже саме читання і є ключем до найбільших знань, розумінням характерів і красивої, правильної мови. Лише за допомогою читання мова зможе надати свій сприятливий вплив не тільки на розуми, але й на душі. Прекрасною стане країна, в якій кожен громадянин захоче досконало знати рідну мову і поклонятися її надзвичайній красі.

Кожна поважаюча себе людина повинна пишатися своєю мовою. Той, хто шанує рідну мову, поважає себе, поважає людей. На мою думку, завдання майбутнього покоління — зберегти українську мову, не дати їй зникнути. Якщо зникне мова, то незабаром припинить своє існування і вся нація. Рідна мова цінна не менше ніж корисні копалини, її не можна купити або продати, нею можна тільки пишатися і захоплюватися.

Українська мова може використовуватися у всіх сферах суспільного життя, за її допомогою передається найрізноманітніша інформація.

Вона виражає найтонші відтінки думки. Багатство нашої мови і створена на ній література викликає зацікавленість до неї у всьому світі. Вона є культурною спадщиною нашого народу, частиною його історії. Українська мова увібрала в себе красу, велич, широту неповторної української природи і душі українського народу. Вона завжди була предметом гордості українських письменників і поетів, які любили свій народ і свою Батьківщину.

Знання української мови просто необхідне для успішного просування кар’єрними сходами, для становлення людини як особистості, для формування світогляду і зрештою для простого спілкування з людьми. Наш рівень інтелігентності в чомусь залежить від нашого вміння правильно, чисто і красиво викладати свої думки. Для цього ми ще в дитячому садку вчимо вірші, в школі пишемо твори, читаємо твори великих поетів і письменників. Все це накладає сприятливий відбиток на нашу культуру.

Твір Українська мова — велике духовне надбання нашого народу Моє ставлення до української мови

Українська мова — велике духовне надбання нашого народу

Українська мова — велике духовне надбання нашого народу

Моє ставлення до української мови

Любов до рідного краю, до Батьківщини виявляється в любові до рідного слова. Словом рідним треба дорожити, як честю матері, як совістю. Якщо людина байдужіє до рідної мови, то в її душі вмирає краса рідної землі, вона втрачає зв’язок з нею. Людина стає без роду, без племені, котиться перекотиполем у безодню бездуховності й жорстокості, перетворюючись на подобу людини. Але що то значить бути бездуховною людиною? Це просто істота, біологічна істота без серця, без душі.

Ми часто милуємося краєвидами природи. Слухаємо шепіт дерев у саду, спів птахів у гаю. Бачимо, як журно хилиться колос пшениці на ниві в очікуванні хліборобських рук. Зачудовано спостерігаємо, як квіти ніби вибігають на берег річки й здивовано дивляться на її швидкий плин у невідомість. Замріяно стоять верби на березі, опустивши зелені коси у воду. Про що вони мріють?

Земна краса завжди прагнула натхненного слова. Воно лишилося в багатющій скарбниці української пісні, казки, легенди, поезії. Хай же вічно звучить музика народного слова. Нехай неповторні його пахощі стануть для кожного з нас найдорожчими і найріднішими. Саме так я уявляю собі ставлення до рідної мови.

Думка моїх однокласників була одностайна: людина не може існувати без своєї мови, без культури свого народу.

Я не закликаю всіх одягати національний одяг, — від цього українцем не станеш, але не знати українцям своєї мови просто соромно. Вважаю, що кожен повинен знати мову й пісні своєї бабусі, яка так щиро колись розповідала нам казки, яка вчила співати. Щиро вдячна своїй бабусі за те, що вона прищепила мені любов до рідної мови, до рідної землі.

Вірші про українську мову від відомих поетів і письменників

У скарбничці нашого народу вірші про українську мову посідають одне із найчільніших місць. Здається, про красу слова сказано так багато, що краще її й не опишеш. Тому ми зібрали вірші письменників про рідну мову, які не залишать вас байдужими.

Хоча б один вірш про мову є в творчій спадщині всіх українських письменників – від Тараса Шевченка, Лесі Українки до Ліни Костенко та Оксани Забужко.

Це цікаво: Крилаті вислови про українську мову, які актуальні досі

Зазначимо, що поезії про мову – не лише для дітей, їх має знати кожен українець. Тим паче, що сучасні твори про українське слово напрочуд красиві та глибокі.

Вірші про українську мову

***

Як парость виноградної лози,
Плекайте мову. Пильно й ненастанно
Політь бур’ян. Чистіша від сльози
Вона хай буде. Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям.

Прислухайтесь, як океан співає –
Народ говорить. І любов, і гнів
У тому гомоні морськім. Немає
Мудріших, ніж народ, учителів;
У нього кожне слово – це перлина,
Це праця, це натхнення, це людина.

Не бійтесь заглядати у словник:
Це пишний яр, а не сумне провалля;
Збирайте, як розумний садівник,
Достиглий овоч у Грінченка й Даля,
Не майте гніву до моїх порад
І не лінуйтесь доглядать свій сад.

Максим Рильський

Вірш про українську мову

***

Ну що б, здавалося, слова…
Слова та голос – більш нічого.
А серце б’ється – ожива,
Як їх почує!.. Знать, од Бога
І голос той, і ті слова
Ідуть меж люди!

Тарас Шевченко

***

Страшні слова, коли вони мовчать,
коли вони зненацька причаїлись,

коли не знаєш, з чого їх почать,
бо всі слова були уже чиїмись.

Хтось ними плакав, мучивсь, болів,
із них почав і ними ж і завершив.
Людей мільярди і мільярди слів,
а ти їх маєш вимовити вперше!

Все повторялось: і краса, й потворність.
Усе було: асфальти й спориші.
Поезія – це завжди неповторність,
якийсь безсмертний дотик до душі.

Ліна Костенко

***

Слово, чому ти не твердая криця,
Що серед бою так ясно іскриться?
Чом ти не гострий, безжалісний меч,
Той, що здійма вражі голови з плеч?

Ти моя щира, гартована мова,

Я тебе видобуть з піхви готова,
Тільки ж ти кров з мого серця проллєш,
Вражого ж серця клинком не проб’єш…

Вигострю, виточу зброю іскристу,
Скільки достане снаги мені й хисту,
Потім її почеплю при стіні
Іншим на втіху, на смуток мені.

Слово, моя ти єдиная зброє,
Ми не повинні загинуть обоє!
Може, в руках невідомих братів
Станеш ти кращим мечем на катів.

Брязне клинок об залізо кайданів,
Піде луна по твердинях тиранів,
Стрінеться з брязкотом інших мечей,
З гуком нових, не тюремних речей.

Месники дужі приймуть мою зброю,
Кинуться з нею одважно до бою…
Зброє моя, послужи воякам
Краще, ніж служиш ти хворим рукам!

Леся Українка

***

А Вкраїни мова –
Мов те сонце дзвінкотюче,
Мов те золото блискуче,
Вся і давність, і обнова –
Українська мова.
Розцвітай же, слово,
І в родині, і у школі,
Й на заводі, і у полі
Пречудесно, пречудово
Розцвітай же, слово!
Хай ізнов калина
Червоніє, достигає,
Всьому світу заявляє:
Я – країна Україна –
На горі калина!

Павло Тичина

***

Буду я навчатись мови золотої…
У трави-веснянки, у гори крутої,
В потічка веселого, що постане річкою,

В пагінця зеленого, що зросте смерічкою.
Буду я навчатись мови-блискавиці
В клекоті гарячім кованої криці,
В корневищі пружному ниви колоскової
В леготі шовковому пісні колискової.
Щоб людському щастю
дбанок свій надбати;
Щоб раділа з мене
Україна-мати…

Андрій Малишко

***

Розвивайся, звеселяйся, моя рідна мово,
У барвінки зодягайся, моє щире слово.
Колосися житом в полі, піснею в оселі,
Щоб зростали наші діти мудрі і веселі.
Щоб на все життя з тобою ми запам’ятали,
Як з колиски дорогої мовоньку кохали.

Л. Забашта

***

Мова кожного народу
неповторна і – своя;
в ній гримлять громи в негоду,
в тиші – трелі солов’я.

На своїй природній мові
і потоки гомонять;
зелен-клени у діброві
по-кленовому шумлять.

Солов’їну, барвінкову,
колосисту – на віки –
українську рідну мову
в дар мені дали батьки.

Берегти її, плекати
буду всюди й повсякчас,
бо ж єдина – так, як мати,
мова в кожного із нас!

Оксана Забужко

Цитата про мову з вірша Оксани Забужко

***

Мово рідна!
Колискова
Материнська ніжна мово!
Мово сили й простоти, –
Гей, яка ж прекрасна Ти!
Перше слово – крик любови,

Сміх і радість немовляти –
Неповторне слово «Мати» –
Про життя найперше слово…

Друге слово – гімн величний,
Грім звитяг і клекіт орлий, –
Звук «Вітчизни» неповторний
І простий, і предковічний…

Ну, а третє слово – «Мила» –
Буря крові, пісня рвійна
І така, як пах любистку,
І така, як мрійка мрійна…

Перейшов усі світи я –
Є прекрасних мов багато,
Але першою, як Мати,
Серед мов лиш ти є.
Ти велична і проста
Ти стара і вічно нова.
Ти могутня, рідна мово!
Мово – пісня колискова
Мово – матері уста.

Іван Багряний

***

Мова, наша мова, мова кольорова,
В ній гроза травнева, тиша вечорова.
Мова наша, мова — літ минулих повість,
Вічно юна мудрість, сива наша совість.

Мова, наша мова — мрійнику — жар-птиця,
Грішнику — спокута, спраглому — криниця.
А для мене, мово, ти — як синє море,
У якому тоне і печаль, і горе.

Мова наша, мова — пісня стоголоса:
Нею мріють весни, нею плаче осінь.
Нею марять зими, нею кличе літо,
В ній криваві рими, сльози «Заповіту».

Я без тебе, мово, — без зерна полова,
Соняшник без сонця, без птахів діброва.
Як вогонь, у серці я несу в майбутнє
Незгасиму мову, слово незабутнє!

Юрій Рибчинський

Красиві слова про українську мову

***

О місячне сяйво і спів солов’я,
Півонії, мальви, жоржини!
Моря бриліантів, це – мова моя,
Це – мова моєї Вкраїни.

Яка у ній сила – і кличе, й сія,
Яка в ній мелодія лине
В натхнення хвилини! О мово моя!
Душа голосна України!

Ти – сурми на сонці, ти – стягів гаї,
Ти – вибухів огненних повна.
Це – матері мова. Я звуки твої
Люблю, наче очі дитини…

О мово вкраїнська! Хто любить її,
Той любить мою Україну.

Володимир Сосюра

***

Ти постаєш в ясній обнові,
як пісня, линеш, рідне слово.
Ти наше диво калинове,
кохана материнська мово!

Несеш барвінь гарячу, яру
в небесну синь пташиним граєм
і, спивши там від сонця жару,
зеленим дихаєш розмаєм.

Плекаймо в серці кожне гроно,
прозоре диво калинове.
Хай квітне, пломенить червоно
в сім’ї великій, вольній, новій.

Дмитро Білоус

***

Спитай себе, дитино, хто ти є,
І в серці обізветься рідна мова;
І в голосі яснім ім’я твоє
Просяє, наче зірка світанкова.

З родинного гнізда, немов пташа,
Ти полетиш, де світу далечизна,
Та в рідній мові буде вся душа
І вся твоя дорога, вся Вітчизна.

У просторах, яким немає меж,
Не згубишся, як на вітрах полова.
Моря перелетиш і не впадеш,
Допоки буде в серці рідна мова.

Дмитро Павличко

***

Пролетіли роки, ніби білі лелеки
Від того озеречка, від моєї ріки,
І кохання далеко, і юність далеко,
А вони все у небо летять з-під руки.
Білокрилі мої, ви лелеки чи, може,
Мені суджені, мабуть, іще з пелюшок
Мого серця вкраїнського дикії рожі,
Що засіяли стільки життя сторінок?
Прийняла я дарунок від нені — то мова,
Тому скарбу ніколи не скласти ціни,
Моє серце вона осява барвінково,
Будьте вдячні матусі, і дочки, й сини!
Будьте вдячні народу, бережіть теє слово.
Що гранилось віками у битвах, в трудах,
Воно визріло вже і співа колосково —
Синя птиця народу — на буйних вітрах.

Любов Забашта

Уривок з вірша про мову

***

Якщо з українською мовою
В тебе, друже, не все гаразд,
Не вважай її примусовою,
Полюби, як весною ряст.
Примусова тим, хто цурається,
А хто любить, той легко вчить:
Все, як пишеться, в ній
вимовляється, –
Все, як пісня, у ній звучить.
І журлива вона, й піднесена,
тільки фальш для неї чужа.
В ній душа Шевченкова й Лесина,
І Франкова у ній душа.
Дорожи українською мовою,
Рідна мова – основа життя.
Хіба мати бува примусовою?
Непутящим бува дитя!

Дмитро Білоус

***

Рідна мова в рідній школі!
Що бринить нам чарівніш?
Що нам ближче і миліш
І дорожче в час недолі?
Рідна мова! Рідна мова!
Що в єдине нас злила, –
Перші матері слова,
Перша пісня колискова.
Як розлучимось з тобою,
Як забудем голос твій
І в Вітчизні дорогій
Говоритимем чужою?!
Краще нам німими стати,
Легше гори нам нести,
Ніж тебе розіп’ясти,
Наша мово, наша мати!
Ні! В кім думка прагне слова!
Хто в майбутнім хоче жить,
Той всім серцем закричить:
– В рідній школі – рідна мова!
І спасе того в недолі
Наша мрія золота,
Наше гасло і мета
– Рідна мова в рідній школі.

О. Олесь

***

Велична, щедра і прекрасна мова,
Прозора й чиста, як гірська вода, –
То України мова барвінкова, –
Така багата й вічно молода.
Вона, як ніжна пісня колискова,
Заходить в серце й душу з ранніх літ,
Ця мова, наче пташка світанкова,
Що гордо лине в свій стрімкий політ.

Юлія Косинська

***

Мені казав один ханжа,
Що наша мова геть відстала,
Що краще йшла б мені чужа,
Немов до хліба – кусень сала,
Що весь мій поетичний план
Спинитись може напівході,
Що я – останній з могікан,
Що наша мова вже не в моді.
Гей, проповіднику! Стривай!
Твої слова – старенька ряса.
Я не піду в твій тихий рай,
Я – син Великого Тараса.
Як Прометей не вмер від ран,
Не вмре і мова – гарна зроду.
Я не останній з могікан,
Я – син великого народу!

Василь Сосюрченко

***

Мова рiдна, слово рiдне!
Хто вас забуває,
Той у грудях не серденько,
А лиш камiнь має.

Як же мову ту забути,
Що нею учила
Нас всiх ненька говорити,
Ненька наша мила.

Ой, шануйте, поважайте
Рiднесеньку мову,
I навчайтесь розмовляти
Своїм рiдним словом.

Мова рiдна, слово рiдне!
Хто вас забуває,
Той у грудях не серденько,
А лиш камiнь має.

Сидір Воробкевич

***

Колискова пісня, колискова –
то найперша материна мова.
Пахне вона м’ятою і цвітом,
чебрецевим і суничним літом.
Пахне молоком і споришами…
Скільки в ній ласкавості і шани,
скільки в ній тривожності людської,
і надій, і сивини гіркої…
Колискова пісня, колискова –
то солодка материна мова.

Микола Сингаївський

***

Не говори: в нас мова солов’їна
Бо мова вище, ніж пташиний спів.
В її скарбниці – доля України,
Глибинна таємниця правіків.
Вона нуртує джерелом криничним,
Із попелища феніксом встає.
Для нації вона гарант на вічність,
Тому її так люто ворог б’є.
Все заберуть, а залишилось слово.
Знов до життя повернемося ми.
Лише тому, що не пропала мова,
То й ми ще наче люди між людьми.
Без мови – не створити нам держави,
Доріг тернистих – не перебрести!
Хай вороги жорстокі і лукаві –
Стіною стань і мову захисти!
Річ не про те, що мова солов’їна,
Бо мова – глибше, ніж пташиний спів.
В її скарбниці – доля України,
Космічна нерозгаданість віків.

Микола Лотоцький

***

Разом із щастям і журбою
Зеленим листом шелестить,
У небі яснім над водою
Нам рідна мова мерехтить.
Це символ мудрості твоєї,
Моя Вкраїно. Він горить!
Тож мови рідної своєї
Не відцураймось ні на мить!

К. Коврик

Українська мова — наймилозвучніша

Біль єдиної зброї (вірші Ліни Костенко)

Півні кричать у мегафони мальв –
аж деренчить полив’яний світанок…
Мій рідний краю,
зроду ти не мав
нейтральних барв, тих прісних пуританок.

Червоне й чорне кредо рукава.
Пшеничний принцип сонячного степу.
Такі густі смарагдові слова
жили в тобі і вибухали з тебе.

Слова росли із ґрунту, мов жита.
Добірним зерном колосилась мова.
Вона як хліб. Вона мені свята.
І кров’ю предків тяжко пурпурова.

А хтось по ній прокопував рови.
Топтав, ганьбив нам поле найдорожче.
І сниться сон: пасуться корови –
сім тучних, але більше тощих.

Скубуть озиме, нищать ярину,
ще й гидять, гудять, ратицями крешуть.
Трагічна мово! Вже тобі труну
не тільки вороги, а й діти власні тешуть.

Безсмертна мово! Ти смієшься гірко.
Ти ж в тій труні й не вмістишся, до речі.
Вони ж дурні, вони ж знімали мірку
з твоїх принижень – не з твоєї величі!

Твій дух не став приниженим і плюсклим,
хоч слала доля чорні килими
то од Вілюйська до Холуйська,
то з Києва до Колими

Як ти зжилася з тугою чаїною!
Як часто лицемірив твій Парнас!..
Шматок землі,
ти звешся Україною.
Ти був до нас. Ти будеш після нас.

Мій предковічний,
мій умитий росами,
космічний,
вічний,
зоряний, барвінковий…
Коли ти навіть звався — Малоросія,
твоя поетеса була Українкою!

Дитячі вірші про рідну мову

***

По-своєму кожна
Пташина співає,
По-своєму кожен
Народ розмовляє.
У мене й народу мого
Українська є мова чудова,
Своя, материнська.
По світу її,
Як святиню, нестиму
Допоки живу,
В чистоті берегтиму,
З Любов’ю сердечною,
Вірністю сина.
Ця мова для мене,
Як мати, єдина.

Степан Жупанин

***

Золоте курчатко
В золотій торбинці
Принесло сьогодні
Літери дитинці.
А дитина з літер
Збудувала слово.
І звучить, як пісня,
Українська мова.

Г. Чубач

***

Мати, мова, Батьківщина –
От і вся моя родина.
Батьківщина, мати, мова –
Три цілющих, вічних слова.
Батьківщина, мова, мати –
Нас повік не роз’єднати.

М. Сингаївський

***

Рідна мова
Як то гарно, любі діти,
У вікно вам виглядати!
В ньому все: тополі, квіти,
Сонце й поле біля хати.
На оте вікно ранкове,
Що голівки ваші гріє,
Схожа наша рідна мова –
Цілий цвіт вона відкриє!
Бережіть її малята,
Бо вона – віконце миле,
Що колись до нього мати
Піднесла вас, посадила…

В. Терен

***

Як нема без зірок небозводу,
Як блакиті без сонця нема,
Так і мови нема без народу,
і народу без мови нема.

Володимир Забаштанський

***

Раз казала мені мати:
«Можеш мов багато знати,
Кожну мову шанувати,
Та одну із мов усіх
Щоб у серці ти зберіг».
В серці ніжну і погідну
Збережу я мову рідну!

М. Хоросницька

***

В небі світиться зоря.
Починаймо рідне слово
Зі сторінки «Кобзаря».
Рідне слово любить ненька,
І співає: «Люлі-лю».
Так любив його Шевченко,
Так і я його люблю.

А. Камінчик

***

Ой, яка чудова,
світла і багата
українська мова,
мова мами й тата!
Мова мами й тата, діда і бабусі.
Знаю її добре, ще краще навчуся.

Марійка Підгірянка

***

Соловей мовчить на дубі
У годину вечорову –
Зачудовано і любо
Слуха нашу рідну мову.
І коли б він став шукати
Слів до пісні чарівної,
То набрав би їх багато
З мови нашої живої.

Григорій Вієру

***

Сію дитині
В серденько ласку.
Сійся-родися
Ніжне «будь ласка»,
Вдячне «спасибі»,
«Вибач» тремтливе, –
Слово у серці –
Як зернятко в ниві.
«Доброго ранку!»,
«Світлої днини!» –
Щедро даруй ти
Людям, дитино!
Мова барвиста,
Мова багата,
Рідна і тепла,
Як батьківська хата.

Варвара Гринько

***

Буква до букви –
І виникло слово.
Слово до слова –
Звучить рідна мова.

І. Січовик

***

Все, що живе на світі,
Уміє розмовляти.
Уміють говорити зайці і зайченята,
По-своєму говорять і риби серед моря,
І у садочку пташка, і у траві комашка…
Говорять навіть квіти з блискучими зірками…
– А як говорять діти?
– Так, як навчила мама!
– Прийми ж, матусю,
Слово подяки від дитини
За нашу рідну мову,
За мову України.

Л. Полтава

***

Ну, як це правильно сказати?
Які слова вживати нам?
Відкрити що? Що відчиняти?
Як дати лад усім словам?

Що треба просто розгортати?
Що відкупорить, відімкнуть?
Коли слова які вживати?
І як дитині це збагнуть?

Все просто, в нас багата мова,
Для всього є свої слова.
Уважно прислуха́йсь до слова
І зрозумієш ці дива.

Розплющуєш, прокинувшися, очі
І відкриваєш дивний світ.
І душу відкривай охоче
Ти для добра з маленьких літ.

Вікно до сонця відчиняєш,
Для друзів двері відчиняй.
Замок у дверях відмикаєш.
Ти добре це запам’ятай!

Що закупорене тісненько,
Відкупорити треба нам.
Запам’ятай і це гарненько
І раду всім даси словам.

А книжку треба розгортати
Й перегортати сторінки.
Щоб у житті все добре знати,
Бо ж світ цікавий і дзвінкий.

Надія Красоткіна

Вірш про мову для дітей

Сучасні вірші про мову

***

Свічечка букви «Ї»

Хай це, можливо, і не найсуттєвіше,
але ти, дитино,
покликана захищати своїми долоньками
крихітну свічечку букви «ї»,
а також,
витягнувшись на пальчиках,
оберігати місячний серпик
букви «є»,
що зрізаний з неба
разом із ниточкою.
Бо кажуть, дитино,
що мова наша – солов’їна.
Правильно кажуть.
Але затям собі,
що колись
можуть настати і такі часи,
коли нашої мови
не буде пам’ятати
навіть найменший
соловейко.
Тому не можна покладатися
тільки на солов’їв,
дитино.

Іван Малкович

***

Ми українці

Ми українці – нація Тараса,
Ми – сагайдачні і кармелюки,
Коли прийшли ми – не полічиш часу,
Ми древні і безсмертні, як віки.

Нас мордували, нас тягли на плахи.
О! Скільки потекло кривавих рік!
Хотіли ополячити нас ляхи,
А росіяни зрусити навік.

Та все даремно. Знову ми і знову
Жбурляли всіх у темряву й багно,
Залишилися ми і наша мова
Настояна на сонці, як вино.

Ця мова може світ зачарувати,
В ній все – і грім, і шерехи гаїв.
У неї, мабуть, вчилися співати
Не тількі наші – курські солов’ї.

І тому їй не зникнути ніколи,
І підкоряти щирістю світи.
Ми живемо – Івани та Миколи,
І всі народи рідні нам брати.

Ми живемо, і нас не подолати,
Не покривити наші язики.
Бо є Шевченки майже в кожній хаті,
Є Сагайдачні і Кармелюки.

Володимир Сіренко

***

Поля, ліси, рівнини, гори,
Моря, озера і річки
Лягли на мапу цим узором –
Немов півонія та пелюстки.
Слова лунають крізь століття,
Аби закарбуватися довіку,
Аби шуміла мудрість в верховітті
І зоставалась з кожним чоловіком:
Твоя земля – твоя душа,
Пильнуй ти кожне зерня.
А будь вона тобі чужа –
Допоможи зі стерням.

Валентина Рущак

***

Без рідної мови

У рідному слові мелодія сонця крилата,
Гармонія світу з тендітними нотками душ.
Я тихо зіграю на струнах любові сонату,
Ти тільки, будь ласка, мелодію цю не поруш.
Ти просто послухай, яка неповторна ця пісня,
Яка вона щира, яка дорога для душі…
І ти зрозумієш, як серце ридає невтішно
Коли рідне слово ти нищиш. Постій, не спіши!
Ти просто почуй шепіт вітру, сопілку калини,
І шелест барвінку, і скрип вже старої верби…
Без рідної мови немає тебе й України,
Як мови нема без народу, без пісні, без крил…
У рідному слові любов, що тебе зігріває
Тоді, коли навіть ти топчеш його і клянеш,
Без рідної мови тебе в цьому світі немає –
Лиш тінь, яку ти несвідомо людиною звеш.

Атаманчук Ольга

***

Уроки мови

Прийшла до нас якось бабуся Яга,
яка не уміла казали «ага».
Виходило в неї «аґа» та «аґа»,
як в гуски, яка розмовляє «ґа-ґа».

А ще зустрічався нам дідо Ягун,
він людської мови вчив бабу Ягу.
Вона ж не хотіла, хоч плач, а хоч скач,
і на паляницю казала «калач».

Така ото, дітки, пригода була,
допоки Яга в Кострому не втекла.
Бо справді: не вмієш сказати «ого»,
То й нічого діток лякати, Яго.

Андрусяк Іван

Читайте також: Вірші про кохання: інтимна лірика Ліни Костенко

Читай максимум цікавих новин у Viber

День української мови та писемності


Мова — це неоціненний божий дар, даний людині. Вона супроводжує нас від самого народження,  без неї не обійтися у щоденній практиці спілкування. І навіть коли ми думаємо, то в пам’яті відтворюємо відомі нам слова і фрази. Власні думки формулюємо і передаємо за допомогою мови. Світ пізнаємо через мову, бо в ній нако­пичено життєвий досвід попередніх поколінь. Через мову ми впливаємо на емоції та почуття людей, формуємо їхні естетичні смаки.

За милозвучністю наша мова визнана вченими другою (після італійської) серед європейських мов.



Вислови про мову
Слово Шевченкове й Франкове, художні шедеври нашої кла­сики хай стануть для нас взірцем і мірилом (О. Гончар). Мова — це доля нашого народу, і вона залежить від того, як ревно ми всі плекатимемо її (О. Гончар). Мова — втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова (М. Рильський). Усі ми любимо нашу співучу та дзвінку українську мову. Та це аж ніяк не означає, що нам є чужими чи далекими мови інших народів (П. Тичина). Хто нікчемну душу має, то така ж у нього мова (Леся Українка). Хто не любить своєї рідної мови, солодких святих звуків сво­го дитинства, не заслуговує на ім’я людини (Й.-Г. Гердер) Скажи мені що-небудь, щоб я тебе побачив (Сократ). Хто ясно думає, той ясно і говорить (Н. Буало).



Прислів’я та приказки про мову
Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається.

Птицю пізнати по пір’ю, а людину по мові.

Рідна мова — не полова: її за вітром не розвієш. 

Більше діла — менше слів.

Будь господарем своєму слову.

Мовивши слово, треба бути йому паном.

Слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш.

Від красних слів язик не відсохне.

Від солодких слів кислиці не посолодшають.

Від меча рана загоїться, а від лихого слова — ніколи.

Від теплого слова і лід розмерзається.

Вода все сполоще, тільки злого слова ніколи.

Впік мене тим словом, не треба й вогню.

Гостре словечко коле сердечко.

Де мало слів, там більше правди. 

Діла говорять голосніше, як слова.

Де слова з ділом розходяться, там непорядки водяться.

Добре слово краще, ніж готові гроші.

Добрим словом мур проб’єш, а лихим і в двері не ввійдеш.

За грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся.

З пісні слова не викидають і свого не вставляють. 

І від солодких слів буває гірко. 

Кого не б’є слово, тому й палиця не поможе.

Коня керують уздами, а чоловіка — словами. 

Красне слово — золотий ключ. 

Лагідні слова роблять приятелів, а гострі слова — ворогів. 

Краще переконувати словами, як кулаками. 

М’які слова і камінь крушать. 

На ласкаве слово не кидайся, а за грубе не гнівайся. 

Не гріє мене кожух, лиш слово гріє й тішить. 

Не кидай слова на вітер. 

Не так то він діє, як тим словом сіє.

Шабля ранить тіло, а слово — душу.

Слово — не полова, язик — не помело.

Слова пристають, як горох до стінки.

Слово вилетить горобцем, а вернеться волом.

Слово — вітер, письмо — грунт.

Слово до ради, а руки — до звади.

Слово до слова — зложиться мова.

Слово може врятувати людину, слово може і вбити. 

Слово старше, ніж гроші. 

Удар забувається, а слово пам’ятається. 

Хто багато обіцяє, той рідко слова дотримує.

Чиєсь одне слово губить діло. 

Щире слово, добре діло душу й серце обігріло.

Як овечка: не мовить ні словечка.

Балакун, мов дірява бочка, нічого в собі не задержить.

Та у нього на осиці кислиці, а на вербі груші ростуть. 

Перше погадай, потім повідай.

Що кому треба, той про те й теребить.

Байка байкою, а борщ стигне.

Чоловік має два вуха, щоб багато слухав, а один язик, щоб менше говорив.

Не те гріх, що в рот, а те, що з рота.

Доведе язик не тільки до Києва, але й до кия. 

Язик до Києва доведе, а в Києві заблудить.

Дурний язик попереду розуму біжить. 

Дурний язик — голові не приятель.


Максим Тарнавский

Максим Тарнавский

Максим Тарнавский

Биографические справки А. ЛИЧНАЯ ИНФОРМАЦИЯ
Дата рождения: 3 сентября 1955 г. Филадельфия, Пенсильвания, США
Домашний адрес: Адрес университета
312 Уиллард Авеню
Торонто, Онтарио, M6S 3R2
Кафедра славянских языков и литератур
Университет Торонто

Сент-Джозеф-стрит, 121 Торонто, Онтарио, M5S 1J4
416-769-0670
416–978–8972
Электронная почта: [email protected]

2. градусов
  • к.т.н. 1986 Гарвардский университет. Сравнительная литература
    Название диссертации: «Валерьян Пидмогильный, Ги де Мопассан и магия ночи»
  • Б.А. с отличием 1977 Пенсильванский университет

3. Занятость
  • 1987 г. – доцент кафедры славянских языков и литератур Университета Торонто
  • 1992 г. — доцент кафедры славянских языков и литератур Университета Торонто
  • .
  • 1992 г. — постоянный член Школы последипломного образования Университета Торонто
  • .
  • 2016 – Профессор

  • 1987 Преподаватель летней школы, Гарвардский университет (украинская литература)
  • 1986 Преподаватель кафедры сравнительного литературоведения Гарвардского университета
  • 1986 г. Инструктор летней школы, Гарвардский университет (украинский средний уровень)
4. Награды
  • Премия Фонда Воляника-Швабинского Украинского Свободного Университета за лучшую книгу по украиноведению 2005 года Меж розумом та иррационалистиу: Проза Валериана Подмогильного .
  • Книжная премия Американской ассоциации украиноведов за 1995 г. (Лучшая книга по украиноведению 1994 г.) награжден за Между Разум и иррациональность: Проза Валериана Пидмогильного .
5. Профессиональные связи и деятельность
  • Редактор. Украинская литература. Журнал переводов. 2004– .
  • Директор. Даниил Гузар Струк Программа по украинской литературе. 1999–
  • Почетный президент Канадской ассоциации славистов, 2014–2015 гг.
  • Вице-президент Шевченковского научного общества, Канада, 2010–2014 гг.
  • Президент Канадской ассоциации славистов, 2004–2008 гг.
  • Вице-президент Канадской ассоциации славистов, 1998–2003 гг.
  • Секретарь-казначей Канадской ассоциации славистов, 1992–1995 годы; 1995–98.
  • Директор Канадского института украиноведения, 1992–2001 гг.
  • Представитель Канады в Международной ассоциации украиноведов, 1990–1995 гг.
Б. АКАДЕМИЧЕСКАЯ ИСТОРИЯ

6.1. Гранты и награды за исследования

  • SSHRC Insight Grant, 25 марта 2017 г. – 31 марта 2023 г., 90 572 долл. США Название: Проза Ивана Франко: Иронии революционного выбора
6.2. Цифровые гуманитарные проекты
Онлайн-мероприятия. Непрерывный. C. ПУБЛИКАЦИИ
7. а. Рецензируемые статьи
    В журналах.
  • «Иван Нечуй-Левицкий и запреты на издание украинской литературы», Восток/Запад: Журнал украиноведения , Том IV, № 2 (2017) (ewjus.com) ISSN 2292-7956. DOI: http://dx.doi.org/10.21226/T2RW51, 131–46.
  • «Сергей Ефремов: воплощение украинской революции». Киево-Могилянский гуманитарный журнал . Том. 4, (2017) (http://kmhj.ukma.edu.ua/) ISSN: 2313-4895. DOI: https://doi.org/10.18523/kmhj106677. 2017–4, 1–10
  • «Женственность как гранит: писательницы-националистки межвоенной диаспоры», Гарвард. Украиноведение 32-33 (2011-2014) 787–96.
  • «Эстетический код Нечуи: повторение, темп и бесцельное повествование. Киево-Могилянская Журнал гуманитарных наук . Том. 1 (2014). (http://kmhj.ukma.edu.ua/) ISSN: 2313-4895. DOI: https://doi.org/10.18523/kmhj25724. 2014-1, 219-240
  • «Михаил Рудницкий — литературовед». Журнал украиноведения 27: 1-2 (Лето-Зима, 2002) 161–72.
  • «Жинка в произведениях Нечуя-Левицкого». (на украинском, Женщины в творчестве Нечуя-Левицкого) Виднокола 3. Интернет-журнал: http://www.vidnokola.kiev.ua/Журнал/N3/Num3.htm#Article1
  • «Николай Евшан: модернистский критик?» In Создание современного украинского культурного пространства: очерки Честь Ярослава Розумного . Эд. Мирослав Шкандрий (= Журнал украиноведения 25: 1–2, 33–44.
  • «Идеализм героев Ивана Франка» (на украинском языке «Идеализм героев Ивана Франко»). IV Межнародный Конгресс Украинистов, Одесса, 26-29 сентября 1999 г.литературознание. Книга 1 . Киев: Межнародная ассоциация украинистов, 2000. С. 483–93.
  • «Гуманистическая глина творчества Гончара». Украинский ежеквартальный журнал 56: 1 (весна 2000 г.) 9–18.
  • «Что рассказывают в Зеленой библиотеке: история, институты, язык» Канадские этнические исследования 31: 3 (1999) 104–13.
  • «Феминизм, модернизм и украинские женщины». Журнал украиноведения 19:2 (Зима, 1994) 31–41.
  • «Европейское влияние в украинской модернистской прозе». Canadian Slavonic Papers 34: 1-2 (март-июнь 1992 г.) 131–42.
  • «Мастерность психологического анализа чи илюзии психологизма? (Два приклады: Панас Мирный и Нечуй-Левицкий)» [По-украински Мастерский психологический анализ или Иллюзия Психология? (Два примера: Панас Мирный и Нечуй-Левицкий)]. Слово и час , 1992: 8, 75–79.
  • «Модернизм в украинской прозе». Гарвардские украинские исследования 15: 3/4 (декабрь 1991 г.) 263–72.
  • «Останний твир Подмогильного». Всесвит , 1991: 12, 174–77.
  • «Реализм Ивана Неуй-Левицкого». Адельфоты: дань уважения Омельяну Прицаку его учениками ; Гарвардские украинские исследования 14: 3/4 (декабрь 1990 г.) 608–22.
  • «Невтомный хонец в майбутние.Экзистенциальное прочтение Міста Подмогильного» (В Украинский, перевод эссе, первоначально опубликованного на английском языке [см. ниже], Tireless Messenger В будущее: экзистенциальное прочтение « Мисто » Подмогильного). Слово и час 1991: 5, 56–63.
  • «Невтомный хонец в майбутние: Экзистенциальное прочтение Мисто Валериана Пидмогильного». Журнал украинской аспирантуры 4: 2 (осень 1979 г.) 3–19.

  • Главы в книгах.
  • «Введение», Остап Вишня, Тяжелые времена , Пер. Юрий Ткач. Лондон: Глагосав, 2018. С. 9–12.
  • «Як Иван Семенович сварився с Иваном Яковичем» (на украинском языке, Как Иван Семенович поссорился с Иваном Яковичем). Листвица Якова [Лестница Иакова]: праздник в честь Леонида Ушкалов. Харьков: Майдан, 2016 [=2017], 398–408.
  • «Традиционный или современный; нативистский или иностранный; украинский или европейский: истоки антимодернизма Ивана Нечуя-Левицкого. Украина и Европа: культурные встречи и переговоры . ред. Джованна Броги Беркофф, Марко Павлишин и Сергей Плохий. Торонто: Университет Торонто Пресс, 2017, 269-82.
  • «Орфография, авторское право и легендарные анекдоты: история лингвистического Особенности». Studien zu Sprache, Literatur und Kultur bei den Slaven. Gedenkschrift für Георгий Ю. Шевелов aus Anlass неводы 100. Geburstages und 10. Todestages .ред. Андрей Даниленко, Сергей Вакуленко, Берлин: Verlag Otto Sagner, 2012, 295-308.
  • «Ницшеанские темы в творчестве Валериана Пидмогильного». Двадцатый век Украины Литература: Очерки в честь Дмитрия Штогрина . Эд. Ярослав Розумный, Киев: Киево-Могилянская Издательство Академии, 2011, 311–323.
  • «Образы сплочения и социального разложения в современной украинской прозе: чтение Сергея Жадана» и Анатолий Днестровой.»В Современная Украина на Европейской культурной карте , Армонк, Нью-Йорк: ME Sharpe, 2009, 264–74.
  • «Феминизм, модернизм и украинське жинотство» (на украинском языке перевод «Феминизм, Модернизм и украинские женщины», 1994). Гендерная перспектива , Ред. Вера Агеева, Киев: Факт, 2004, 204–217.
  • «Двойственность Ольги Кобылянской». Знакомство с Ольгой Кобылянской, Воскресным утром Она Собранные травы. Пер. Мария Скрипник. CIUS Press: Торонто, 2001, v – xi.
  • «Ироничный Рай Шевченко». Свиты Тараса Щевченко. Том II . Эд. Лариса М.Л. Залесская Онишкевич, Асия Гумецкая, Иван Физер. Нью-Йорк: Научное общество Шевченко, 2001, с. 91–102.
  • «‘Невтомный хонец’ у майбутние’: Экзистенциальне прочтения Міста Подмогильного,» в Использование для школы: Валериан Подмогильный .Киев: Всеувыто, 2001, 69. Сокращенное переиздание ранее опубликованное сочинение.

  • Статьи энциклопедии.
  • «Иван Нечуй-Левицкий» и «Валерьян Подмогильный» за Литературная энциклопедия (Ан проект интернет-энциклопедии http://www.litencyc.com/).
  • http://www.litencyc.com/php/speople.php?rec=true&UID=13565
  • Проза . В Энциклопедия Украины , Том 4, 241–43.
7. б. Книги
  • Всеохватывающее око Украины: реалистическая проза Ивана Нечуя-Левицкого . Торонто: University of Toronto Press, апрель 2015 г.
  • . отзывы:
    • Canadian Slavonic Papers 58: 3 (сентябрь 2016 г.) 308-10. Светлана Крыс
    • Обзор исследований рабов 97: 3-4 (2016) 527-29. Ирина Дмитричин
    • Славянское обозрение 75: 2 (июнь 2016) 491-492.Олег Ильницкий
    • Гарвардское украиноведение 35: 1-4 (2017-18) 561-63. Марко Павлишин
    • Восток/Запад: Журнал украиноведения 5: 1 (2018) 201-3. Георгий Михайчук
    • University of Toronto Quarterly 86: 3, (лето 2017 г.) 296-97. Мирослав Шкандрий

  • Между разумом и иррациональностью: проза Валериана Подмогильный . Торонто: Университет Торонто, январь 1995 г.

  • отзывы:
  • Славянский и восточноевропейский журнал 40: 2 (лето 1996 г.), стр. 393–4, Джон Файзер.
  • Canadian Slavonic Papers 38: 3–4 (сентябрь – декабрь 1996 г.), стр. 501–3, Марко Павлишин.
  • Журнал украиноведения 21: 1–2 (лето-зима 1996 г.), стр. 327–8, Джордж С. Н. Лакий.
8. б. Нерецензируемые издания — Книги
  • Нечуваный Нечуй: Реализм в украинской литературе , [Перевод моего: Всеохватывающий Око Украины: реалистическая проза Ивана Нечуя-Левицкого ] Киев: Лавр, 2016.
  • » Меж розумом та иррациональнистиу: Проза Валериана Подмогильного , [Перевод моего Между разумом и иррациональностью ] Пер. Василий Трилис, Киев: Пульсарий, 2004.
8. C. Другие публикации — Переводы 9. Рукописи/публикации в стадии подготовки
  • Монография по прозе Ивана Франко
  • «Иван Нечуй-Левицкий: Экспансивный, Консервативный, Своеобразный» и другие работы для проекта составить коллективно авторскую историю украинской литературы .Эд. Джордж Грабович.
10. Доклады, представленные на собраниях и симпозиумах
  • Участник круглого стола «Издание украинской литературы и переводческая наука» в Конференция AATSEEL, Вашингтон, округ Колумбия, 3 февраля 2018 г.
  • «Миф босых пионеров». На украинском языке, Шевченковский научный Общество Канады, Ежегодная конференция, Торонто, 2 декабря 2017 г.Видео: https://youtu.be/uc1joe3lHls?t=1610
  • «Сергей Ефремов: воплощение украинской революции». Конференция CAS, оронто, 29 мая 2017 г.
  • «Сергей Ефремов: воплощение украинской революции». Бумага и презентация для украинского Исследовательская группа программы Петра Яцика, CERES, Университет Торонто. 18 апреля 2017 г.
  • «Сергей Ефремов: политик, издатель, публицист, ученый». Доклад, представленный на конференции Украинская государственность 1917-1921: институты и личности , Институт Гарримана, Колумбия Университет, 24 и 25 февраля 2017 г.Видео доступно в сети: https://youtu.be/FDBT0Z_GTMU?t=1705
  • «Як Иван Семенович сварився с Иваном Яковичем» (на украинском языке, Как Иван Семенович поссорился с Иваном Яковичем). Конгресс MAG/ASEEEES, Львов, 26-28 июня 2016 г.
  • «Преступное отклонение в поздней прозе Ивана Франко». Конференция CAS, Калгари, AB, 1 июня 2016 г.
  • «Как поссорился Иван Семенович с Иваном Яковичем». Конференция ASEEES в Филадельфии.21 ноября 2015 г.
  • «Эстетический код Нечуи: повторение, темп и бесцельное повествование». ASEEES Конференция, Бостон, Массачусетс. 21-24 ноября 2013 г.
  • «Иван Нечуй-Левицкий и запреты на издание украинской литературы». Презентация на симпозиум, Язык, которого «не было, нет и не может быть»: 150 лет со дня Указ Валуева , Университет Торонто. 1 ноября 2013 г.
  • «Украинский реализм.Выступление на симпозиуме по подготовке к написанию коллективной Истории Украинская литература. Вена, Австрия. 17-19 января 2013 г.
  • «Традиционный или современный; нативистский или иностранный; украинский или европейский: корни Модернизм». Конференция «Украина и Европа». Гарньяно, Италия. 25-26 мая 2011 г.
  • «Образы еврейского заговора и изображение пороков капитализма». Документ, представленный на симпозиум «Воображая «другого» в еврейской и украинской литературе», Университет Торонто, Мунк Центр международных исследований.10 января 2010 г.
  • «Чтение Нечуи с недовольством». Конференция AAASS, Бостон, 12-15 ноября 2009 г.
  • «Образы сплочения и социального разложения в современной украинской прозе». Бумага доставлена ​​в симпозиум по запуску публикации Современная Украина на Европейской культурной карте . Университет Торонто, Мунк Центр. 24 сентября 2009 г.
  • Лекция об Иване Котляревском для обучающихся вожатых по работе с молодежью.СУМ Украинская Молодёжь Кемпинг ассоциации, Актон, Онтарио. 21 июля 2009 г.
  • «Историческое воображение Ивана Нечуя-Левицкого», конференция AAASS, Новый Орлеан. ноябрь 15-18, 2007.
  • «Открывая заново классиков украинской реалистической литературы: кем был Иван Нечуй-Левицкий?» Презентация семинара, Украинский научно-исследовательский институт, Гарвардский университет. 29 октября 2007 г.
  • «Женственность как гранит: писательницы-националистки межвоенной диаспоры», Конвенция ASN, Нью-Йорк.13 апреля 2007 г.
  • «Заимствованная теория, отечественная практика: литературоведение в Украине». VII Всемирный конгресс Международный совет по изучению Центральной и Восточной Европы, Университет Гумбольдта, Берлин, Германия. 25-30 июля 2005 г.
  • «Декадентская украинская проза раннего модерна». Конференция AAASS, Бостон. 4-7 декабря 2004 г.
  • «Сентиментальное воспитание Андрея Логовского». Конференция Канадской ассоциации славистов, Виннипег.31 мая 2004 г.
  • «Нечуй и Ефремов». Конференция Канадской ассоциации славистов, Галифакс. 29-31 мая 2003 г.
  • «Предписания Нечуя украинской литературе». Конференция Канадской ассоциации славистов, Торонто, 26-28 мая 2002 г.
  • «Жинка в произведениях Нечуя-Левицкого». Международная ассоциация украиноведческих исследований Конференция, Черновцы, Украина. 26-29 августа 2002 г.
  • «Воображаемая Украина Нечуя-Левицкого.Конференция AAASS, Вашингтон, округ Колумбия. 17 ноября. 2001.
  • «Исторический контекст юмора Квитки-Основьяненко». Конференция AAASS, Денвер. 9-12 ноября 2000 г.
  • «Двойственность Ольги Кобылянской». Конференция Канадской ассоциации славистов, Эдмонтон. май 27-29, 2000.
  • «Вымышленная Украина». Доклад, представленный на конференции «Украинская политика в ХХ веке», Йельский университет.7-9 апреля 2000 г.
  • «Михаил Рудницкий — Критик». Конференция AAASS, Сент-Луис. 18-21 ноября 1999 г.
  • «Что рассказывают в Зеленой библиотеке». Конференция «Украинцы в Канаде и Соединенных Штаты: трансграничное взаимодействие и сравнительный опыт». Торонто. 29–31 октября 1998 г.
  • .
  • «Герой-идеалист Ивана Франко». Конференция AAASS, Бока-Ратон, Флорида. 24-27 сентября 1998 г.
  • «Реализм Франко.Конференция AAASS, Сиэтл. 20-23 ноября 1997 г.
  • «Гуманистическая глина творчества Гончара». Конференция AAASS, Бостон. 14-17 ноября 1996 г.
  • «Повторения в творениях Нечуя-Левицкого» (на украинском языке, повторение в произведениях Ивана Нечуй-Левицкий). Третий международный конгресс украиноведов, Харьков, Украина, август 26-29, 1996.
  • «Иван Нечуй-Левицкий и Иррациональное». Конференция AAASS, Вашингтон, округ Колумбия.С. 23-6 октября, 1995.
  • «Национализм, романтизм и предрассудки: враждебность Ивана Нечуя-Левицкого к России». Конференция « Люди, нации, идентичности: российско-украинская встреча», Гарриман Институт Колумбийского университета, Нью-Йорк. 13-15 ноября 1994 г.
  • «Феминизм, модернизм и украинские женщины». Конференция AAASS, Гонолулу. 18-22 ноября, 1993.
  • «Николай Евшан — Модернистский критик.Конференция AAASS, Феникс. 19-22 ноября 1992 г.
  • «Европейское влияние в украинской модернистской прозе». Конференция AAASS, Майами, Флорида, ноябрь 22-25, 1991.
  • «Ранняя проза Валериана Подмогильного.» Серия лекций Украинского национального дома, Торонто. 28 ноября 1990 г.
  • «Модернизм в украинской прозе». Конференция AAASS, Вашингтон, округ Колумбия, 18-21 октября 1990 г.
  • «Ранняя проза Валериана Подмогильного.Учредительный съезд Межнародной Ассоциации Украинистов [Международная ассоциация украиноведов], Киев, Украина. 27 августа-сентября 3, 1990.
  • «Последний роман Подмогильного». Международный конгресс славянских и восточноевропейских исследований, Харрогейт, Англия. 21-26 июля 1990 г.
  • «Переоценка Леси Украинки». Конференция Канадской ассоциации славистов, Виктория. май 30-1 июня 1990 г.
  • Комментатор секции об украинской литературе 1930-х гг.Конференция «Украина при Сталине». Торонто. 2-4 марта 1990 г.
  • «Психологизм украинской художественной литературы 2-й половины 19 века». советско-американский Коллоквиум по украинской литературе, Гарвардский университет. 6-7 декабря 1989 г.
  • Участник дискуссии о Тарасе Шевченко. Конференция AAASS, Чикаго. 2-5 ноября 1989 г.
  • «Последний роман Подмогильного». Конференция Канадской ассоциации славистов, Квебек.2-4 июня, 1989.
  • «Реализм Ивана Нечуя-Левицкого». Конференция AAASS, Гонолулу. 18-21 ноября 1988 г.
  • «Размышления о Ницше в украинской литературе 1920-х годов». Конференция «Влияние Ницше в советской культуре», Фордхэмский университет, Нью-Йорк. 1-3 июня 1988 г.
  • «Влияние Ницше на украинскую литературу 1920-х годов». Конференция AAASS, Бостон. 5-8 ноября 1987 г.
  • «Ницшеанские темы в творчестве Валериана Пидмогильного.»Конференция «Украина в 1920-е годы — Начало 1930-х », Иллинойсский университет в Урбана-Шампейн. 22–26 июня 1987 г.
  • .
  • «Стенд реалиста Валериана Пидмогильного». Конференция славянской ассоциации Новой Англии, Бостон. 14-15 марта 1986 г.
  • « Мисто Подмогильного и Бел-Ами Мопассана». Конференция AATSEEL, Чикаго. Декабрь 28-30, 1982.
  • «Пять подходов к мисто Валериана Пидмогильного», Конференция «Украинская литература в Двадцатый век», Университет Иллинойса в Урбана-Шампейн.24-28 июня 1982 г.
  • «Ироничный рай Шевченко» (на украинском языке Шевченко «Иронический рай» / «Рай»). НТШ Шевченковская конференция, Нью-Йорк. 2 мая 1981 г.
E. ДРУГИЕ ПОЛОЖЕНИЯ
  • Координатор бакалавриата кафедры славянских языков и литератур, июль 1995-1999 гг.
  • Секретарь-казначей Канадской ассоциации славистов, 1992-95; 1995-1998 гг.
  • Директор Канадского института украиноведения Press, 1992-2001 гг.

Перейдите по этой ссылке для получения дополнительной информации о Украиноведение в Университете Торонто.



Последнее изменение:

Анализ факторов, влияющих на систему ресурсного обеспечения сектора безопасности и обороны Украины

Постановление Совета национальной безопасности и обороны Украины от 14 сентября 2020 года «О Стратегии национальной безопасности Украины» №

: Указ Президента Украины от 14 века 2020 года № 392/2020.Доступно по ссылке: https://www.president.gov.ua/documents/3922020-35037.

Постановление Совета национальной безопасности и обороны Украины от 25 марта 2021 года «О Стратегии военной безопасности Украины» №

. : Указ Президента Украины от 25 березня 2021 № 121/2021. Доступно по ссылке: https://www.president.gov.ua/documents/1212021-37661.

Денежкин М.М. Управление оборонными ресурсами: методический подход к определению потребности в ресурсах для развития вооруженных сил в ресурсах на розвиток збройных сил у хода оборонного планирования. ]. Наука и техника Повитряных Сил Збройных Украины. 2018. № 1(30). С. 123-129.

Фатальчук А. В., Жупинский П.Способы обеспечения материально-технических ресурсов для нужд Вооруженных Сил в мирное и особые периоды О., Возный А.Ф. Збирник научных практик Центр военно-стратегических дослижений Национального университета обороны Украины имени Ивана Черняховского. 2015. № 3. С. 125-129.

Сысоев В. В. Концепция моделирования логистичного управления поставками сил секторам безопасности и обороны державы.Проблемы экономики. 2015. № 3. С. 342-351.

Наливайко А. Д., Крыкун П. М., Поляев А. И. Планирование ресурсов под час оборонного смотра. Збирник научных практик Центр военно-стратегических служб НУОУ. 2018. № 2(63). С. 57-62.

Бойко Р. В., Бутенко М. П., Худым В. М. Формирование подходов к планированию возможностей войск (сил) с учетом их ресурсного обеспечения.Сборник научных практик Центр военно-стратегических исследований Национального университета обороны Украины, 2017. № 3(50).

Сурков О. О. Методика оценки рисков при анализе ресурсных возможностей державы довольство потребности Збройных Сил Украины. Збирник научных практик Центр военно-стратегических служб НУОУ.2016. № 1(56). С. 69-74.

Замана В. М. Оборона достаток Украины як фактор стрымування военной аресии проты Украины. Актуальные проблемы военной науки. Чести закон. 2013. № 4 (47). С. 4 – 9.

Лойшин А., Кивлюк В. и Ткач И. (2021). Анализ развития теории военной науки тылового обеспечения войск (сил) в годы германо-советской войны.Журнал научных трудов «Социальное развитие и безопасность», 11(4), 81-102. DOI: 10.33445/sds.2021.11.4.7

Лойшин А., Левченко С., Ткач И. и Виталий Г. (2019). Оценка показателей эффективности функционирования системы внутреннего контроля. Журнал научных трудов «Социальное развитие и безопасность», 9(4), 120-130. DOI: 10.33445/sds.2019.9.4.9

Астафьев А. И. Провийское мистецтво. СПБ, 1856, с. 169.

Словник украинскоимовий [Словарь украинского языка]: в 11 томах.- Том 10, 1979. — Стор. 553.

Словарь-справочник по техническому регулированию. – 2-е выд. – Москва: РИА «Стандартная якисть», 2007. – 288 с.

Дюбанов О. О. Системный подход к решению проблемных процессов автотехнического обеспечения Сухопутных вийск Збройных Сил Украины.Збирник научных практик Центр военно-стратегических служб НУОУ. 2017. № 3(61). С. 119-125.

Бескровный Л. Г., Люшковский М. В., Сот Р. Ш. Руськовско-теоретическая думка 19-20 ул. [Русская военно-теоретическая мысль 19-20 вв.] М.: 1960.

.

Крупнов С. И. Диалектика та военная наука. Москва: Воениздат, 1963.

.

Смирнов И. А. Развитие службы тылу та организация заобеспечения Армии та Флоту речовым майном у Великий Витчызняний.Материалы юбилейной вийско-научной конференции Академии, Тылу та транспорту, присвященной тридцатириччю перемоги Радянского народа у Великого Витчызняного вийни. Ролтылу Радянских Збройных Силу досягненни перемоги у Великий Витчизняний вийни. Под редакцией В. Д. Жуковского. Ленинград : ВАТТ, 1975, 119 с.

Философия и военная теория [Текст] [Философия и военная теория [Текст]]/ С. А. Тюшкевич ; АН СССР, Ин-т воен. истории МО обороны СССР.Москва: Наука, 1975. 311 с.

Тюшкевич С. А. Необходимость и случайность на войне. Москва, 1962. 21. К. Маркс и Ф. Энгельс. Соч., Том. 20, с. 171.

Методологические проблемы военной теории и практики. Пид красный. Н.Я. Сушко, Т. Р. Кондратьковой. М. Воениздат, 1966, 328 с.

Шыфман М. С. Вийна та экономика.Москва, Воениздат, 1964. 208 с.

Дикс А. Wirtschaftskrieg und Kriegswirtschaft. Берлин, 1920, С. 41.

Куренков Г. А. Защита экономической тайны от шпионажа в начале холодной войны (1946 ГОД). Ученые записки Новгородского государственного университета. 2020. № 2 (27).

Андрощук Х. Экономическое шпионаж: рост масштабов и агрессии: Часть I.2018. Доступно по ссылке: https://cutt.ly/GRyTAXr (данные zvernennya 14.10.2021).

Жакшилыков И.Ж. Экономический шпионаж – вид не добросовестной конкуренции. Международный журнал гуманитарных и естественных наук. 2020. № 7(1).

Дюков М. С. Системный подход к управлению ресурсами предприятий легкой промышленности // Инновации и инвестиции.2011. №3. Доступно по ссылке: https://cyberleninka.ru/article/n/sistemnyy-podhod-k-upravleniyu-resursami-predpriyatiy-legkoy-promyshlennosti (данные зверення на 14.10.2021).

Свитова гибридна война: Украинский фронт [Мировая гибридная война: Украинский фронт: монография] : монография / за зах. Красный. В. П. Горбулина. Харьков : Фолио, 2017. 496 с.

Шигалин Г. И. Народное хозяйство СССР в период Великой витчызняной войны.Соцэк·хиз, 1960, с. 48.

История Великой Отечественной войны СССР 1941-1945 гг., т. 1, с. 3, с. 487.

Doktryna «Ob»yednana lohistyka» [Учение «Единая Логистика»]: viys’kova kerivna publikatsiya viys’kovym orhanizatsiynym strukturam shchodo pohlyadiv та osnovnykh polozhen’ г upravlinnya oboronnymy resursamy 4-00 ВКП (01) .01, zatverdzhena Holovnokomanduvachem Zbroynykh Syl Ukrayiny видь 19 Вересня 2020 Roku.

Нагорничевский О. Концептуальные основы государственного управления в сфере тылового обеспечения вооруженных сил страны в контексте национальной безопасности. Сборник научных праць «Эфективнисть державного управления». 2015. № 42. С. 223-229.

Крыштанович М. Система материального обеспечения персонала ОВС как важный фактор повышения завданной национальной безопасности Украины.Збирник научных прац. Эффективность державного управления. 2014. № 39. С.152-158.

Оборонная реформа: системный подхид до оборонного менеджмента: монография / А. Павликовский, В. Фролов, Ф. Саханюк та ин.; за зах. красный. д. вийск. н. А. Сыротенко. Киев: НУОУ, 2020. 274 с.

О предотвращении коррупции: Закон Украины от 14.10.2014 № 1700-VII. Ведомости Верховной Рады. 2014. № 49, С. 2056.

Деяки пытання защиты коррупции в министерствах: Распоряжение Кабинета Министров Украины от 5.10.2016 р. № 803-р. Доступно по: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/803-2016-%D1%80#Text (данные зверення на 14.10.2021).

Об утверждении Антикоррупционной программы Министерства внутренних дел Украины на 2020-2022 годы: приказ Министерства внутренних прав Украины от 31.01.2020 № 84 Доступно по: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0084320-20#Text (данные зверення на 14.10.2021).

Проект Антикоррупционной программы Министерства обороны Украины на 2022-2024 годы. Доступно по: https://www.mil.gov.ua/diyalnist/zapobigannya-proyavam-korupczii/ (данные zvernennya 14.10.2021).

О создании системы работы по предупреждению коррупции в Министерстве обороны Украины и Вооруженных Силах Украины: приказ Министерства обороны Украины вид 24.11.2015 р. № 646. Доступно по: https://www.mil.gov.ua/diyalnist/zapobigannya-proyavam-korupczii/ (данные zvernennya 14.10.2021).

Рабочий план оценки коррупционных рисков в деятельности Министерства обороны Украины: утвержден первым заступником министерства обороны Украины от 03.12.2020. Доступно по: https://www.mil.gov.ua/content/coruption/work_plan_ocinky.pdf (данные зверення 14.10.2021).

Индекс восприятия коррупции-2020. Трансперенси Интернэшнл Украина : веб-сайт. Доступно по: http://cpi.ti-ukraine.org/#/ (данные zvernennya 12.03.2021).

Новые признания экономического убийцы/ пер. з анхл. Г. Литвиненко. Харьков: Выд-во «Ранок» : «Фабула», 2019. – 368 с.

Военная экономика: учебник: подручник / за ред.В. И. Мирненка, И. М. Ткача, В. Л. Рыхтюка. – Киев: НУОУ, 2011. 332 с.

Военная наука и общество: збирка, М.: Выдавничество «Народный Пушкинский фонд». 2009. 416 с.

Твир генерала вид инфантерии, барона Жомини [Работа генерала от инфантерии барона Жомини]. Типография шляхов сполучення. 1840 р.к. С.-Петербург.

Бойко Р. В., Семененко О. М., Водчиц О.Х., Добровольский Ю. Б., Абрамов А.П. Анализ состояния обеспечения Збройных Сил Украины финансовыми ресурсами та порядка комплексного планирования их развития. Збирник научных практик Центр военно-стратегических служб НУОУ. 2019. № 1(65). 51-58.

Семененко О.М., Васюхно С.И., Бокий В.Х., Бутенко М.П. Методический подход к прогнозированию динамики развития Збройных сил Украины с учетом достаточности та эффективности освоения выделенных финансовых ресурсов. и эффективность освоения выделяемых финансовых ресурсов].Збирник научных практик Центр военно-стратегических служб НУОУ. 2019. № 3(67). 59-65.

Обоснование механизмов управления ресурсами: оперативное задание. Навчально-научный центр оборонного менеджмента Национального университета обороны Украины. 2021.

Совместная оперативная концепция сил обороны до 2030 года.Затверждена начальством Генерального штаба Збройных Сил Украины 18.03.2021.

Замана В.М. Оборона достатка Украины як фактор стремления военной аресии проты Украины. Оборонная достаточность Украины как фактор сдерживания военной агрессии против Украины // Актуальные проблемы военной науки. Чести закон. 2013. № 4 (47). С. 4-9.

Визуализация проблем и категорий сферы ресурсного обеспечения сектора безопасности и обороны Украины методом контент-анализа.Экономические исследования (Икономические исследования).

Лейва, М., Хечаваррия, Дж., Батиста, Н., Аларкон, Дж. А., и Гомес, О.). Фреймворк для PEST-анализа, основанный на нечетких картах решений. Ревиста Эспасиос. 2018. № 39(16).

Шталь Т. Методы анализа внешней среды хозяйственной деятельности / Шталь Т., Буряк М., Укубасова Г., Амирбекулы Ю., Тойболдинова З., Тлеген Т. // Revista Espacios. – 2018. Том. 39 (12). С. 22.

Чернова Ю.Е.ПЕСТ-анализ: що це таке и як ёхо провесты у прикладов. PEST-анализ: что это такое и как проводить на примерах. Доступно по: https://upr.ru/article/pest-analiz-chto-eto-takoe-i-kak-ego-provesti-na-primerah/ (данные зверення на 14.10.2021).

Символические элементы структуры в Сонате Виктора Косенко для скрипки и фортепиано ор. 19

Андерсон, Б. (2001). Воображаемые сообщения. Размышления об источниках и распространении национализма.Размышления о происхождении и распространении национализма. Москва, 286.

Асталош, Г. Стыльови особенности фортепианной партии в камерно-инструментальных ансамблях В. Косенко (на произведения Сонаты для фортепиано и виолончели (твир 10 ре минор). Стилистические особенности фортепианной партии в камерно-инструментальных ансамблях В. Косенко (на примере Сонаты для фортепиано и виолончели (произведение 10 ре минор)). -инструментальникс-ансамблякс-в-косенька-на-приклади-сонати-для-фортепиано-ивиолончели-твир-10-ре минор.html (дата обращения: 16.08.2017).

Вахранёв Ю.В. (1970). Фортепианные годы В. Косенко [В. Пианино Косенко

эскизов]. Киев : Муз. Украина, 26.

Вакенродер, В. (1977). Фантазии об искусстве. Москва :

Искусство, д. 263.

Волосатых О. (2014) Виктор Косенко: музыка для театра. Нездиисненый оперни

задумы [Виктор Косенко: музыка для театра.Неоконченные оперные планы. Часопис Национальной музыкальной академии Украины им. П. И. Чайковского, 1, 34-39.

Войтович, В. (2002). Украинская мифология. Киев : Лыбедь,

Гачев, Г. (1998). Национальные образы мира.

Москва : Академия, 432.

Галеев Б, Ванечкина И. (2000). «Цветной слух» и «теория аффектов» (на примере изучения семантики тональностей).Языки науки – языки искусства. Москва : Прогресс-Традиция, 139–143.

Гришко-Ратьковская, Л. (2010). В. С. Косенко – профессор Киевской государственной консерватории имени П. И. Чайковского. Научный вестник НМАУ, 87, 236–248.

(2013). Экфразис: Вербальные образы искусства: монография. Красный. Т. Бовсунивской; пер. з анхл. И. Малышевской, з пол.та рос. Д. Литовченко. Киев : ВПЦ «Киевский университет», 237.

Корниенко, Е. (2011). Национальная картина мира в камерно-вокальной музыке французских композиторов рубежа XIX–XX вв. Национальная картина мира в камерно-вокальной музыке французских композиторов рубежа XIX–XX веков. Саратовская, 22.

Корний, Л. (2001). История украинской музыки: в 3 гл. Ч. 3. Киев – Нью-Йорк : Выд-во М.П.Коца, 478.

(1997). Косенко Виктор Степанович: Погляд из 90-х годов / ред.-упор. К. И. Шамаева. Киевская, 60.

Косенко, А. (1975). Память серциа.В. С. Косенко. [Память сердца]. Спохади. Листы/упориад. А. В. Косенко. Выд. 2-он, доп. Киев : Муз. Украина, 113–116.

Лихус, О. (2009). Проблема жанрово-стиловой эволюции в украинском фортепианном творчестве XIX – первой чверти ХХ ст.К проблеме жанрово-стилевой эволюции в украинском фортепианном творчестве XIX-I четверти ХХ века. Часопыс Национальной музыкальной академии им. П. И. Чайковского, 3(4), 119–128.

Москаленко В. (2002). О задумке и музыкальной идее произведения. Научный вестник Национальной музыкальной академии им. П. И. Чайковского, 21, 10–17.

Неврлый, М. (1991). Украинская литература 20-х годов: микропортреты в художественных стилях и направлениях.Киев : Выща школа, 50–51.

Олейник, О. (1989). В. Косенко [В. Косенко]. Киев : Муз. Украина, 60.

(1989). Писни с Подолья. Украинские народни песни. Украинские народные песни]/ Упорядочник А. Яковчук. Киев : Музыкальная Украина, 182.

Пономаров, А. (1996). Этничность та этнична история Украины: Курс лекций: Навч. побник для студ. вузов Этническая принадлежность и этническая история Украины: Курс лекций: Учеб.учебник для студийных вузов]. Киев : Лыбедь, 271.

Стецюк, Р. (1974). Виктор Косенко [Виктор Косенко]. Киев : Муз. Украина, 56.

Таранченко О. (2015). Я иду дальше, иду к свету… (Киевский период в жизни и творчестве Виктора Косенко). Научный вестник Национальной музыкальной академии Украины имени П. И. Чайковского, 113, 63–74.

Тышков В.(2008). Что есть Росия и российский народ // Наследие империй и будущее Росии. [Что такое Россия и русский народ? Наследие империй и будущее России. Москва, 469470,

Тышко, С. (1993). Проблема национального стиля в русской опере. Глинка, Мусоргский. Римский-Корсаков. [Проблема национального стиля в русской опере. Глинка, Мусоргский, Римский-Корсаков. Киевская, 117.

(2012). Украинская мифология.вид. 3. Ровно: Выдавец В. Войтович, 681.

(1993). Украинские замовляння / Упорядочник. М. Москаленко; авт. передм. М. Новикова. Киев : Днепр, 309.

(2005 г.). Украинцы Кубани та йихни песни / Упорядник Н. Супрун-Яремко. Киев: Музыкальная Украина, 784.

Филтс, Б. (1965). Фортепианный творчество В. С. Косенко. Киев : Мистецтво, 72.

Смит, AD (2001). Национализм: теория, идеология, история. Кембридж: Политипресс.

%PDF-1.6 % 1 0 объект >/Метаданные 2 0 R/Страницы 3 0 R/StructTreeRoot 5 0 R/Тип/Каталог>> эндообъект 2 0 объект >поток 2021-01-29T12:52:30+01:002021-01-29T12:52:30+01:002021-01-29T12:52:30+01:00Adobe InDesign CS6 (Macintosh)application/pdfuuid:6eb2d551-23f9- ec48-914b-d8ebe0563191uuid:3f751bfb-b27c-4245-b545-e034f7ef9a65Библиотека Adobe PDF 10.0,1 конечный поток эндообъект 3 0 объект > эндообъект 5 0 объект > эндообъект 8 0 объект > эндообъект 9 0 объект > эндообъект 10 0 объект > эндообъект 11 0 объект > эндообъект 331 0 объект > эндообъект 332 0 объект

Современные аспекты психофизиологического отбора работников на работы повышенной опасности

Корчахин М., Курбакова С., Ольховый О.Залежнисть успеха профессии дииальности висковслужб-операторов от ривниа психофизиологических якостей. Спортивный вестник Приднепровья. 2017;3:65-8.

Ману П., Погосян А., Мшелия И.М., Иво С.Т., Махамаду А.М., Дзеконски К. Проектирование охраны труда и здоровья рабочих в строительстве в развивающихся странах: исследование архитекторов в Нигерии. Int J Occup Saf Ergon. 2018;25(1):99-109. дои: 10.1080/10803548.2018.1485992.

Калныш В.В., Пути совершенство профессионального психофизиологического сбора и мониторинга профессионально важных качеств специалистов, работающих в условиях с повышенной опасностью.Украинский журнал з проблемами медицины труда. 2015;4:14-25.

Миронов С.А., Артыфексов С.Б. Патофизиологические особенности психосоматического статуса лиц, переживших стресс, ассоциированный со служебной деятельностью. Вест новух мед технол [Интернет]. 2015;1. Доступно: http://www.medtsu.tula.ru/VNMT/Bulletin/E2015-1/5048.pdf.

Бондарчук С.В. Вплыв психофизиологической подхотовки на профессию надиинист лотного склада та безпеку полов.Системы управления, навигации та связь. 2015;3:11-3.

Рейман А., Райсанен Т., Вайринен С., Аутио Т. Стратегическое снижение аварийности в энергетической компании и связанные с этим финансовые выгоды. Int J Occup Saf Ergon. 2019;25(1):153-60. дои: 10.1080/10803548.2018.1462990.

Kim KW, Lim HC, Park JH, Park SG, Park YJ, Cho HH. Разработка базовой шкалы психологической нагрузки работников с позиций охраны труда. Саф Здоровье Работа.2018;9(2):224-31. doi: 10.1016/j.shaw.2018.02.004.

Buscariolli A, Kouvonen A, Avonen L, Halonen JI, Koskinen A, Vaananen A. Социальная служба, гендер и использование антидепрессантов: общенациональный регистр на основе 19-летнего наблюдения за 752 683 женщинами и мужчинами. Оккупируйте Окружающая среда Мед. 2018;75(6):401-6. doi: 10.1136/oemed-2017-104803.

Stynen D, Jansen DNW, Kant I. Влияние связанных с работой и личных ресурсов на усталость пожилых работников, удовольствие от работы и намерения выйти на пенсию сверхурочно.Эргономика. 2017;60(12):1692-707. дои: 10.1080/00140139.2017.1334094.

Калныш В.В., Пышнов Ю.Ю. Единство измененного функционального состояния организации рабочего при развитии утомления. Сообщения 3. Бюртмологические аспекты. Укр журн з пробл меды труда. 2012;1:55-66.

Яворовский ОП, Шевцова ВМ, Сова Ш. Характеристика важности та напряженности труда при выконанни складально-клепальных работ на авиационных пидприемах.Укр журн з пробл мед практики. 2013;3:25-33.

Числицкая О.В. Психологические особенности профессии и адаптации висковслужбы медицинской службы [автореферат]. Харьков: Госслужба Украины з надзв. ситуации, нац. ун-т цыв. захысту украиныx; 2013. 16 с.

Шеллевальд В., Кляйнерт Дж., Эллегаст Р. Использование и физиологические реакции портативных динамических офисных рабочих станций в профессиональных условиях — полевое исследование. Аппл Эргон. 2018;71:57-64.doi: 10.1016/j.apergo.2018.04.002.

Клоузер Дж. М., Буш А., Ган В., Суонберг Дж. Ассоциации рабочего стресса, несправедливости начальника и неспособности начальника говорить по-испански с производственной травмой среди латиноамериканских сельскохозяйственных рабочих. J Несовершеннолетнее иммиграционное здоровье. 2018;20(4):894-901. doi: 10.1007/s10903-017-0617-1.

Ричардсон К., Норгейт С.Х. Действительно ли IQ предсказывает эффективность работы? Appl Dev Sci. 2015;19(3):153-69. дои: 10.1080/10888691.2014.983635.

Драгано Н., Барбаранелли С., Рейтер М., Варендорф М., Райт Б., Ронкетти М. и др.Доступ молодых работников к службам безопасности и гигиены труда и осведомленность о них: возрастные различия и возможные факторы в большом опросе сотрудников в Италии. Общественное здравоохранение Int J Environ Res. 2018;15(7):1511. дои: 10.3390/ijerph25071511.

Чари Р., Чанг С., Заутер С.Л., Шульте П., Шилл А.Л., Ушер-Пайнс Л. Расширение парадигмы безопасности и гигиены труда: новая основа для благополучия работников. J оккупировать Environ Med. 2018;60(7):589-93. doi: 10.1097/JOM.0000000000001330.

Obolewicz J, Dąbrowski A. Применение метода Парето в опросах для диагностики восприятия руководителями и рабочими безопасности и гигиены труда на выбранных польских строительных площадках. Int J Occup Saf Ergon. 2018;24(3):406-21. дои: 0.1080/10803548.2017.1375781.

Li S, Chen H, Huang X, Long R. Кто выше готов платить за охрану труда? – Взгляды групп с разной публичной идентичностью и разным вниманием.Общественное здравоохранение Int J Environ Res. 2018;15(8):1667. дои: 10.3390/ijerph25081667.

Swanberg JE, Nichols HM, Clouser JM, Check P, Edwards L, Bush AM et al. Систематический обзор роли работников общественного здравоохранения в исследованиях в области безопасности и гигиены труда. J Несовершеннолетнее иммиграционное здоровье. 2018;20(6):1516-31. doi: 10.1007/s10903-018-0711-z.

Байярд А.Л. Видеометодологии в исследованиях: раскрытие сложностей профессии. Может ли J занять Ther. 2015;82(1):35-43.дои: 10.1177/0008417414556883.

Иена А.И., Маслюк В.В., Ена Т.А. Вахови коэффициенты показателейв методик, що выкористовуютсиа для вызначения профессийно важных психофизиологических якостей працивников, яки залучаються до выконання робит повышены небезпеки. Актуальная проблема транспортной медицины: навколышние середовище; профессия здоровья; патол. 2015;3(2):144-57.

Харюшкин Д.С., Псядло Е.М., Пузанова А.Х., Панов Б.В. Влияние мотивационного компонента на профессиональный выбор операторов электротранспорта.Буковинский мед висник. 2012;16(4):47-52.

Коробчанский В.О. Гигиеничная психодиагностика донозологических станив у пидлитковому та юнатскому вици. Харьков: Контраст; 2005. 192 с.

Буцык А.Л., Калныш В.В., Пышнов Ю.Ю. Методические подходы к оценке психоэмоциональной сферы человека в разных актуальных состояниях. Медицинский форум. 2015;4(1):37-43.

Йи К.Х. Группы высокого риска согласно тенденциям и характеристикам смертельного производственного травматизма у корейских рабочих в возрасте 50 лет и старше.Саф Здоровье Работа. 2018;9(2):184-91. doi: 10.1016/j.shaw.2018.01.005.

Sun Y, Martin A, Bochmann F, Borger J, Heitmann T. Разработка и валидация практического инструмента для предотвращения травм: инструмент мониторинга и оценки безопасности и гигиены труда (OSH-MAT). Саф Здоровье Работа. 2018;9(2):140-3. doi: 10.1016/j.shaw.2017.07.006.

Дрю П., Типпетт В., Девениш С. Эффективность мер по смягчению последствий профессионального насилия в отношении работников службы экстренной помощи: протокол систематического обзора смешанных методов.JBI Database System Rev Implement Rep. 2018;16(5):1081-6. doi: 10.11124/JBISRIR-2017-003412.

Groenewold MR, Sarmiento RFR, Vanoli K, Raudabaugh W, Nowlin S, Gomaa A. Травмы насилия на рабочем месте в 106 больницах США, участвующих в Сети безопасности труда (OHSN), 2012–2015 гг. Am J Ind Med. 2018;61(2):157-66. дои: 10.1002/аджим.22798.

Швец А.В., Лукьянчук И.А. Психофизиологические особенности прогнозування надииности профессийной дииальности руловых матросів за показыкамы реакции на рухомый объект.Укр журн з пробл мед практики. 2014;3:40-8.

Иена Т.А., Калныш В.В. Прогнозування психофизиологических характеристик т та эффективности дииальности диспечерив энергосистем. Укр журн з пробл мед практики. 2011;4:9-17.

Николенко Е.Я., Мартыненко Ю.Г., Захаров А.Х., Боровик Ю.Г. Современные аспекты профессионального психофизиологического отбора как одно из направлений профилактики профессиональных заболеваний и снижение производственного травматизма.В: Матерь. наук.- практ. конф. Щоричные терапевтические чтения: роль медицинской науки в рожденной проблеме внутренних хворобов. 2007 Берез 28; Харьков. Харьков; 2007. 118 с.

Сайрон Л.Н., Лукас Д.Л., Бовбьерг В.Е., Кейс С., Кинкл Л. Производственные травмы среди морских переработчиков морепродуктов на Аляске, 2010–2015 гг. J Безопасность Res. 2018;66:169-78. doi: 10.1016/j.jsr.2018.07.008.

Хауке А., Фласполер Э., Райнерт Д. Упреждающая профилактика в области безопасности и гигиены труда: как определить завтрашние приоритеты профилактики и превентивные меры.Int J Occup Saf Ergon. 2020;26(1):181-93. дои: 10.1080/10803548.2018.1465677.

Калныш В.В., Пышнов Ю.Ю. Единство измененного функционального состояния организации рабочего при развитии утомления. Сообщения 3. Бюртмологические аспекты. Укр журн з пробл мед практики. 2012;1:55-66.

Калныш В.В. Система психофизиологического обеспечения профессии диальности. Охорона труда и пожежна безпека. 2014;12(75):53-7.

Калныш В.В.Психофизиологическая экспертиза как ключевое звено профессионального отбора и мониторинга профессионально важных качеств специалистов, работающих в условиях с повышенной опасностью. Укр журн з пробл мед практики. 2013;1:14-23.

Nord NL, Vanje A. Навыки специалистов по безопасности и гигиене труда – призыв к пониманию системы? Опыт совместного расследования в производственном секторе. Аппл Эргон. 2018;70:279-87. doi: 10.1016/j.apergo.2018.03.005.

Богачева О.С., Васильченко И.О., Веремиенко О.В. т ин., за ред. Лисового ВМ, Коробчанского ВО. Медицина хранимых станив: 30-ричный досвид психогигиенических показаний: монография. Одесса: Прес-курьер; 2016. 520 с.

Григорян О.В., Коробчанский В.О., виновники. Григорян О.В., Коробчанский В.О., патентовласники. Компьютерная программа «Психодиагностично-тестування с метоиу установлення профессии придатности предпринимателей промысловости на роботы с подвыщеною небезпекою за психофизиологическими показаниями«ПрофРиск».Патент авторского права на тварь Украины № 63518. 15 Сич 2016.

Калиниченко И. Психофизиологические аспекты здоровьясбережения пид час подсумковой профессии дииальности в экстремальных умовах. Педагогические науки: теория, история, инновации технол. 2016;3:163-72.

Кокун О.М., редактор. Психофизиологическое обеспечение становления факультета у профессий типа «людина-людина»: монография. Киев: Нац акад пед наук Украины, Ин-т психологии им.Г. С. Костюка; 2013. 265 с.

Чухраева Г.В. Теоретические та практические аспекты профессии психофизиологического отбора представителей полиции. Право и Безпека. 2016;1:171-6.

Лопатюк О.В. Физическая та психофизиологическая подготовка как элемент педагогической системы формулирования профессии надиности факультетов с авиационного обслуживания та безпеки на авиатранспорте. Педагогика формулирует творческую особенность у высших и общеобразовательных школ.2016;47:118-24.

Мул С.А. Психология готовности офицера-прикордонника до профессии дииальности [автореферат]. Киев: Нац. акад. пед. наук Украины, Ин-т психологии им. Г. С. Костюка; 2016. 40 с.

Романчук С.В. Теоретико-методологические засады физической подготовкы курсив вийсковых навчальных закладов сухопутных вийск Збройных сил Украины [автореферат]. Львов: Львовское держ ун-т физкультуры; 2013:38 стр.

Сливинский О, Лихневский В.Психофизиологический аспект формулирования висковопрофессиональной готовности майбутних офицеровприкордонников. Збирник научных прац Национальной академии Державной прикордонной службы Украины. Серия: Педагогические науки. 2016;2:150-61.

Халдецкая И.Д., Ена А.И., Золотарова А.И. Система профессионального психофизиологического отбора (ППВ) особого склада организаторов и вийск силовых структур Украины. Повидомлення перше: ППВ фахивцив, яки выконуиют роботы пидвыщенои небезпеки.Проблемы охраны здоровья. 2013;40:350-64.

Судьба немецких конфискаций из музеев Киева

Искусство и иконы, утерянные в Восточной Пруссии: судьба захвата немцами из киевских музеев

Искусство и иконы, утерянные в Восточной Пруссии: судьба захвата немцами из киевских музеев

Поощрение необходимого изучения потерь и перемещений произведений искусства на Восточном фронте , в этой статье, основанной на недавно открытых источниках, представлен пример конфискации немцами произведений искусства и икон из двух соседних музеев в Киеве, основанных на богатых национализированных дореволюционных коллекциях.То, что сейчас является Киевским национальным музеем русского искусства и Национальным художественным музеем Богдана и Варвары Ханенко, было объединено во время немецкой оккупации как подразделения Киевского губернского музея (Landesmuseum Kiew). В найденных в Москве списках обнаруживается множество предметов искусства, «заимствованных» из этих музеев для украшения немецких офисов и квартир (осень 1941–1942 гг.). При отступлении из Киева (сентябрь‒октябрь 1943 г.) немцы передали в Каменец-Подольский около 80 ящиков с искусством из этих двух музеев (в том числе около 500 икон из Киево-Печерской Лавры, ранее перемещенных в Русский музей). , и еще 5 ящиков в штаб-квартиру РКУ в Ровно.Эрих Кох, рейхскомиссар Украины, а также гауляйтер и обер-президент Восточной Пруссии, вместе с куратором украинского музея Полиной Кульженко приказали перевезти все это искусство в Кенигсберг к январю 1944 года. Некоторые картины были вывезены в личную коллекцию Коха, но большая часть киевского искусства хранилась сначала в имении Рихов (ныне рус. Тельманово; около 70 км восточнее Кенигсберга). В ноябре 1944 года директор Кенигсбергского музея Альфред Роде перевез 78 ящиков в Вильденхоф (70 км к югу от Кенигсберга, ныне в Польше).Немцы преднамеренно сожгли особняк, когда в феврале 1945 года прибыла Красная Армия. Копии немецких списков ящиков, обнаруженные в одном из московских архивов, детализируют содержимое в общей сложности 16 ящиков (более половины из 29 зарегистрированных), вывезенных из Западной дивизии (ок. 112). живописи и 13 скульптур), а также 37 ящиков (из 54), вывезенных из Восточно-Европейского отдела (646 картин и 320 икон), — предположительно подготовленных украинскими хранителями. Немецкие отчеты 1944 года об изъятых произведениях искусства из Украины в Восточной Пруссии с описями ящиков были подготовлены как документы США в Нюрнберге.Один был представлен в качестве официального советского экспоната IMT, но советский прокурор не упомянул о полном уничтожении. Хотя этот отчет IMT за 1944 год был опубликован, описи ящиков так и не были опубликованы (в дополнение к тем, которые находятся в Москве, копии хранятся в Нюрнбергских записях в Национальном архиве США). Искусство, уничтоженное в Восточной Пруссии, было одной из самых значительных культурных потерь Украины во время Второй мировой войны. Спекуляции о возможных выживших продолжаются, потому что одна голландская и одна фламандская картина из коллекции Ханенко — обе в списке «заимствованных» в марте 1942 года — были подарены пермскому музею, одна в 1966 году, а другая в 1975 году, будучи «куплены» советскими офицерами. в Кенигсберге в 1945 г.; оба вернулись в Киев.За последние два года на аукционах на Западе появились две картины, одна из них числилась в списках немецких отправителей в Кенигсберг, другая — нет; ведутся переговоры о реституции для их возвращения в Киев. Сообщается, что третья картина (голландская 17 в.) была замечена в Лондоне. Крайне необходимо дальнейшее международное раскрытие информации в хорошо задокументированной базе данных об убытках.

РЕАЛИЗАЦИЯ КОНФИГУРАЦИИ РАМЫ КОНЦЕПЦИЯ СТАНКОВ

Кузнецов Ю.М., Дмитриев Д.О.и Диневич, Г.Ю. (2009), «Схемы станков с механизмами параллельной конструкции», Монография ред. Кузнецов, Ю. М., ЧП Вышемирский В.С., Херсон, Украина.

Кузнецов Ю.М. и Дмитриев Д.О. (2009), Концепция гибридной компоновки станков с параллельной кинематикой на основе модульного принципа», Материалы международной научной конференции «Техника, технологии и системы Техсис», Пловдив, Технический университет Софии, стр. 19-36.

Дмитриев Д.О. (2011), «Описание компоновок станков с механизмами параллельной структуры», Научный журнал «Технологические комплексы», №3, с.18-30.

Кузнецов Ю.М. и Степаненко О.О. (2011), «Настольно-фрезерные станки с компьютерным управлением», Научный журнал «Технологические комплексы», № 3, стр. 12-15.

Фиранский В.Б. (2011), Создание исполнительной мобильной платформы для станков с механизмами параллельной конструкции.Кандидат наук, Диссертация, К.

Дмитриев Д.О., Кузнецов Ю.М. и Диневич Г.Ю. (2011), «Принципы компоновки станков с механизмами параллельной структуры», Вестник ХНТУ, Херсон: КНТУ, Вып. №4(43), с.28-32.

Кузнецов Ю.М. (2011), «Разработка теории проектирования новых компоновок станков на основе системного анализа и синтеза механизмов параллельной структуры», Отчет о НИР №2267-Ф, научный руководитель, профессор, НТУУ «КПИ», г. Киев, Украина .

Кузнецов Ю.В. и Шинкаренко, В. (2011), «Генетический подход — ключ к инновационному синтезу сложных технических систем», Журнал Технического университета в Пловдиве, Болгария, Фундаментальные науки и приложения, том. 16, кн. 2, стр. 15 — 33.

Свидотство про регистрацию авторского права на твир «Компьютерна программа «Tools App» — № 57913 від 29.12.2014 — Дергавна слухба интеллектуальной власти Украины.

Кузнецов Ю.В.Н., Дмитриев Д.А., Кеба П.В. (2012), «Кинетико-статический анализ и жесткость сверлильно-фрезерного станка пирамидальной компоновки (ДРМПА) с механизмами параллельной конструкции (ПКМ)», 12-я Юбилейная международная научная конференция «УНИТЕХ-12», Габрово, Болгария , 19-20 ноября, Vol. 2.

Кузнецов Ю., Подольский М., Дмитриев Д., Русанов С. (2013), «Динамический анализ опорно-токарных станков на основе параллельных механизмов типа «гексахлайд», Межвузовский сборник «Ученые записки», Луцк, № 41 , Том.2. С. 69 – 73.

Кузнецов Ю.М., Данильченко Ю.М., Шевченко О.В., Дмитриев Д.О. и Волошин В.Н. (2009), «Создание произведений и механизмов для надшвыдкисной и прецезионной обработки на верстах нового поколения с параллельной кинематографией», Научный твир. Свидотство про регистрацию авторского права на твірь № 28940 от 27.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.