Твір на тему моя батьківщина україна: У Кожного з нас одна єдина Батьківщина.

Содержание

У Кожного з нас одна єдина Батьківщина.

У кожного з нас одна єдина Батьківщина. Перш за все, це те місце, де ми народилися і виросли, яке ні раз і не двічі ми проміряли своїми ногами. По-друге, Батьківщина – це наша рідна країна. Батьківщину змінити неможна, як неможна змінити своїх батьків, тих, хто дав нам життя. І я вважаю, що де людина народилася, там вона повинна прожити своє життя і пройти до кінця свій шлях. Для мене такою Батьківщиною є моя рідна Україна.


Я дуже люблю свою країну попри те, що може, для кого десь і краще. Я впевнений, що для справжнього українця не може бути ніде краще, ніж на рідній землі. І кожен з нас може створити для себе та своїх близьких такі умови існування, які нічим не гірше умов у інших країнах. Та цим не варто обмежуватися, треба прагнути до того, щоб життя постійно покращувалося для усіх наших співвітчизників.

На тлі історії наша країна ще досить молода, тому її майбутнє повністю в руках наших сучасників та наступних поколінь. Якою ми зробимо нашу Батьківщину, такою вона і буде. Я вважаю, що зараз ніхто не має морального права кидати Україну напризволяще і тікати кудись за кордон. Адже там ми все одно нікому не потрібні і наше життя буде залежати лише від нас самих. А ось рідній Україні зараз дуже потрібні наші сили і наші знання, бо поставити її на ноги зможемо тільки ми. На мій погляд, той, хто іде з країни, зраджує своїх предків і позбавляє своїх нащадків справжньої Батьківщини. Вони напризволяще залишають могили своїх рідних і, ніби соромлячись свого походження, перш за все, намагаються втекти самі від себе.

Українці – це не тільки велика і могутня нація, це одна величезна гостинна родина. А у будь-якій родині добробут та гарні відносини будуть лише тоді, коли кожен буде відданим своїй справи, справі на благо інших. Родина для мене – найсвятіше слово на землі, а мати родини для мене – це Україна. Я дуже люблю свою рідну Україну і все своє життя буду боротися за своє щастя на рідній землі і за щастя своїх співвітчизників. Я впевнений – труднощі мене не злякають.

Я щасливий від того, що народився і живу саме в Україні. Я люблю рідну землю за її неосяжні, красиві і безмежні простори. Вийдеш в поле, і очі не можеш відірвати від справжнього моря зрілого жита, яке стоїть, наче непідступні стіни. Увійдеш в це жито, і ти майже ховаєшся серед його колосків. І тільки синє небо стає твоїм дороговказом. Така краса милує і заворожує мою душу.

У нашій країні найрозумніші у світі люди, багата земля і достатньо невитрачених ресурсів. Я один з українців, я громадянин України. Я тут народився, тут пройшло моє дитинство, тут я виховаю своїх дітей і зроблю для своєї країни все, що від мене буде залежати.

Я впевнений, що українська держава – могутня і миролюбна країна. Ми зможемо мужніти і рости разом з нею. Я щиро вірю в найкраще. А сьогодні я учень і повинен вчитися, щоб у майбутньому принести Україні якомога більше користі.

Твір на тему “Моя мала батьківщина”

Що ж таке батьківщина? Наскільки мені зрозуміло, це слово утворене від слів “рідний”, “рідня”. Виходить, батьківщина – рідний край, країна, місто чи село. Це місце, де ти народився і виріс. Це місце, де пройшло твоє дитинство, де залишилися твої друзі, а може, і перше кохання.

Ніщо на землі не може бути ближче, миліше, ніж мала батьківщина. У кожної людини є своя батьківщина. В одних – це велике місто, у інших – маленьке сільце, але всі люди люблять її однаково. Для мене слово “Батьківщина” означає щось дуже дороге, улюблене,

цінне, заради якого можна померти! Таким місцем є село. Я народилася і виросла тут. Село – це моя батьківщина, і цим я пишаюся.

Батьківщина не обов’язково повинна бути великою. Це може бути який-небудь куточок вашого міста, селища. В мене є своє улюблене містечко. Це величний ліс. На всій землі важко знайти куточок прекрасніше цього, бо взимку ліс перетворюється, стає таємничим, чарівним, казковим. Особливо він гарний в морози. Дерева, укриті теплим інеєм, наче завмерли в очікуванні дива. Сніг на сонечку переливається, ніби гора алмазів. Якщо в цей момент загадати бажання, воно обов’язково збудеться. Влітку

я люблю валятися на зеленій травичці, гріючись під сонечком на березі річки. Поруч щебечуть пташки, і, здається, що час зупиняється. Життя завмирає, і ти забуваєш про всі проблеми. Близькість річки, тиша, в якій безліч звуків: шелест дерев, шурхіт очерету, сумний крик якогось птаха – все це допомагає мені побачити і почути мою Батьківщину, єдину і неповторну.

Увечері, коли сідає сонце, на небі з’являється дивовижна веселка – це захід сонця. Все навколо стає невимовно красивим, ніби художник-романтик, задумавшись, малює пейзаж. Ось небо стає рожевим, а тепер, подивіться, фіолетово-блакитним, помаранчевим, словом, дивишся, як заворожений, і відірватися не в силах від такої краси. Дивишся на небо, і зірки здаються такими близькими, що якщо простягнути руки, то можна доторкнутися до них. Виникає відчуття, що все це я вже десь бачила, відчувала, але от тільки де, не пам’ятаю, напевно, у своїх мріях.

Спробую пояснити, що хвилює мене, які прекрасні миті відкриваються мені в найпростішому, такому звичайному на перший погляд, і не можу. І якось самі собою згадуються такі ось слова:

“Ночами затихає шум, і зірки

Таємничо мерехтять в тиші,

Сузір’їв чудові грони

Звисають з неба, як у чарівному сні”.

Ах, як я люблю це райське містечко! Як же можна не гордитися мені своєю батьківщиною? Вона приймає мене в свої обійми, завжди ласкава зі мною, привітна. Коли мені погано, і я хочу забутися, то завжди йду до свого улюбленого місця. Мені здається, що природа слухає і розуміє мене. Вона хороший слухач. Обов’язково зрозуміє, і не буде критикувати. Коли все це відчуєш, вдихнеш запах, що насичений фарбами життя, і хочеться стати посеред лісу і крикнути: “Батьківщина! Матусю! Я люблю тебе! “

А ще я люблю своє село. Люблю тому, що тільки тут найяскравіше сонце, тільки тут найзеленіша трава, тільки тут найблакитніше небо, тільки тут найкращі люди. Люблю тому, що тут живуть мої мама і тато, мій маленький братик, якому вже 4 роки. І хочеться, щоб час зупинився, але він нещадно рухається вперед. Ми ростемо, дорослішаємо, але малу свою батьківщину ми ніколи не забудемо. Ми будемо любити і шанувати її аж до останніх днів свого життя.

Твір на тему «Моя Батьківщина»

Твір у патріотичному стилі: «Моя Батьківщина»

Який високий зміст закладений в одному короткому слові – батьківщина. І для кожної людини це слово містить у собі щось своє, особисте, особливе й щось загальне, більше значне. Думаючи про батьківщину, ми думаємо про ту велику, прекрасну країну, у якій народилися, зв’язуємо поняття батьківщини зі складної й цікавою, насиченою й іноді трагічною історією рідної землі. Ми почуваємо гордість тому, що є частиною цієї країни, частиною цього великого миру. Любов до батьківщини нам прищеплюють із дитинства – батьки, вихователі, учителі

З покоління у покоління передаються оповідання про найважливіші події, що видаються особистостях, про їхні подвиги й великі справи. Тому, думаючи про батьківщину, ми думаємо й про героїв минулого й сьогодення, і про відомих письменників, поетів, музикантах, художниках. Все це – наша історія, все це – наша батьківщина

Наша батьківщина – це й люди, які нас оточують у повсякденному житті. Люди, які народилися в одному краї, завжди якось ближче друг до друга, завжди краще зможуть зрозуміти один одного, їм легше знайти загальну мову й стать друзями. Тому, напевно, що в них є одна загальне – та країна, у якій вони народилися, а це вже багато! Чи не тому люди, оказавшиеся в іншій країні, бувають так щиро ради зустріти земляка – будь-якого, нехай далі зовсім незнайомої людини з рідної країни, рідного міста, рідних місць. Але в кожного з нас є свій рідний куточок – своя маленька батьківщина. Це те місто, селище або село, та вулиця й той будинок, де ми народилися, де зробили свої перші кроки, сказали перше слово, довідалися перші радості й перші образи. Можливо, ставши старше, ми зможемо більш глибоко оцінити, зрозуміти я полюбити нашу більшу батьківщину, нашу країну. Хоча в глибині серця, звичайно ж, кожний з нас уже випробовує щиру любов до своєї країни. Але мені здається, що зараз нам набагато ближче, дорожче й зрозуміліше саме наша маленька батьківщина – будинок наших батьків, бабусь, дідусів. Думаючи про цю батьківщину, ми думаємо про саме раннє дитинство. І в ці хвилини я згадую мамині руки, які допомагали мені міцніше стояти на ногах; знайомий і неповторний захід бабусиних пиріжків, тільки що вийнятих із грубки; колискові пісні й загадкові й цікаві дитячі казки. Я згадую маленьке грайливе кошеня в нашому дворі, з яким я радісно грала. Ніжні, теплі почуття прокидаються в моєму серці, коли я дивлюся на дерева, які в дитинстві ми з родителями висаджували біля будинку

Моя батьківщина – це й батьківщина моїх батьків. Ті місця, де вони народилися, теж нескінченно дороги мені. Часто ми всією сім’єю виїжджаємо в село, де пройшло дитинство моєї мами. Там зовсім Не така обстановка, як у нас у місті, зовсім інша атмосфера. Тишу й спокій зберігають стіни будинку, немов запрошуючи послухати якусь історію, доторкнутися до якоїсь таємниці.-особливому, їхні пісні близькі, родни й зрозумілі. І здається іноді, що вони теж щось хочуть сказати нам, людям. Птаха, напевно, змогли б розповісти багато цікавого про цей край! Якось у дитинстві бабуся принесла мені жменьку полуниці, тільки що зірваної в саду. Я й зараз почуваю цей незабутній смак свіжих ягід – таких не купиш у магазині або на ринку. Адже вони з наших рідних місць, з нашої маленької батьківщини

З раннього років батьки прищепили мені любов до рідної природи. І тепер я ніколи не зірву ніжної квітки, не злякаю птахів, що щебечуть на гілці. Мені й самої хочеться зберегти всю цю красу, тому що в моїх силах допомогти своїй батьківщині. Важко сказати, яка батьківщина людині дорожче – маленька або більша. Мені здається, що й більша, і маленька батьківщина однаково важливі і я їх люблю. Більш того, це – нерозривне ціле. Весь навколишній нас мир – вся Батьківщина

http://lessons.com.ua/tvir-u-patriotichnomu-stili-moya-batkivshhina/


Твір на тему: «Моя Укараїна»

Я так, як і кожна нормальна людина, замислюються над сенсом свого життя. Моя Батьківщина – це моя Україна, яка має вигідне географічне положення. У нас э все для того, щоб існувати, розвиватися. Я мрію стати невід’ємною частиною моєї країни. Що для цього потрібно? Треба все життя працювати, дарувати оточуючим тепло і добро.
Уже перебуваючи у школі, вчуся робити щось для того, щоб у майбутньому я був корисний моїй країні. Протягом 11 років ми повинні отримувати ті знання, які допоможуть у майбутньому обрати собі професію. Моє навчання – це вже велика справа. Коли я був школярем, у мене вже існували мрії, які стосувалися майбутнього України. У неї не повинно бути страждань,страшних хвороб, усі допомагають один одному. Кожна людина має гідну роботу.

У школі я починаю будувати плани на майбутнє Моє головне завдання отримати атестат і прямувати далі навчатиcя. Яможувступитивінституттезнвікумалеголовнещобяправильновіибравмайбутнюпрофесію.Вона має не тільки подобатися мені, але й повинна принести користь людям і країні. Робота – це мій перший внесок в розвиток України. Можливо, я стану будувати, лікувати, ремонтувати авто, вчитиму дітей. Головна мета – бути корисним. Я прагну, щоб мій вибір був правильний. У нашій країні не вистачає дійсно розумних людей, які б прагнули створити рідну державу сильною, розумною, єдиною. Тому, мабуть, зараз існують труднощі. Я люблю свою Батьківщину, і тому прагну вже сьогодні зробити щось корисне для неї, для її розвитку. Україна повинна процвітати, а не занепадати. Тому вже зараз мені потрібно переживати за те, що відбувається в нашій країні. Життя під вітчизняним небом на рідній українській землі нічим замінити не можна. Батьківщина – це наш з вами дім, в якому колись будуть зростати наші діти.
Деякі люди покидають Україну, в пошуках кращого життя. Можливо, закордоном кращі умови для існування. Але чужа земля-те ж, що і чужа стихія. Якби там не було добре, але краще рідної хати нічого нема.
Вибір моєї професії – це лише частина моїх планів. Я також хочу побудувати свій будинок. Він залишиться на довгу згадку новому поколінні у майбутньому. Мій будинок буде невеликий, але в ньому завжди пам’ятатимуть про тяжку історію України, зберігатимуться традиції звичаї. У моєму будинку буде декілька дітей, а навколо хати ростимуть прекрасні дерева ,які я посаджу зі своїми малятами. Мрії гарні потрібно багато чого зробити для їх досягнення, але я настроєний рішуче. Якщо кожен з нас зробить хоча б щось для своєї країни, буде одразу відчутний результат. Ми потрібні нашій державі вже сьогодні, без нас вона згине. Наші діти повинні пишатися Україною, а не цуратися її. Уже прийшов час працювати. Нашій Україні потрібні чесні компетентні працівники. Треба починати розвивати всі галузі, які вже зазнали занепаду. Кожен справжній українець повинен зробити так, щоб увесь світ уже завтра почув про нас, щоб країну почали поважати.
Повинна відроджуватися наша мова, яка є офіційною в державі. Їїбагатороківпереслідувализабронялинеюкористуватися.Заразвонаєофіційноювнашійкраїні, ми можемо і мусимо розмовляти українською мовою.
Не цуратися рідної Батьківщини – моя мета. Хай Україна відроджується, хай панує щастя, мир. Коли вже українці стануть єдиною нацією? Коли ми не будемо ділитися на схід та захід? На ці питання поки що немає відповідей.
Колись, у далекому майбутньому запанує на наших землях радість, люди будуть щиро посміхатися один одному. Зникнуть ненависть, не буде більше несправедливості. Україна відродиться, вона встане з колін. Ми станемо незалежними по-справжньому. І ніхто нам не заборонить бути щасливими. Коли кожен з нас хоча б посадить по одному дереву, то вже країна стане зеленою, а повітря буде чистим. Це вже буде перший крок до щастя. Кожен має вийти на роботу і не ухилятися від відповідальності. Наша влада повинна теж докласти чи мало зусиль і допомогти нам. Треба працювати всім. І лише тоді ми зможемо приєднатися до всього світу, який вже стоїть на крок уперед від нас. Але зараз про розвиток мало що можна сказати. Люди вже зовсім занепали духом, вони вже перестали в щось вірити. І мені на це все важко дивитися. Наші батьки, прадіди стільки всього зробили, а ми все зараз розрушуємо. Чому все трапляється так, а не навпаки? Що ми робимо не так?
У країні важливі питання не вирішуються, бідність зростає. Але не треба втрачати віри. Ми все зможемо витримати І вже зовсім скоро про нас почують у всьому світі. Яскраве та щасливе завтра скоро наступить. Ми почнемо жити зовсім навпаки. Українці – сильний народ. Я пишаюся, що я живу тут.
Яка буде Україна я в майбутньому? Важко дати відповідь. Кожен мріє про яскраве майбутнє нашої держави. Майбутнє України – це вирішені всі соціальні питання населення, прийняті справедливі та однакові для кожного громадянина закони, це плідне співробітництво з країнами Європи. Тільки до цього ми повинні прямувати. І сьогодні для того, щоб мої мрії стали реальними я починаю відповідально вчитися. Крок до майбутнього зроблений.

http://www.justarticles.ru/besplatnye-stati/raznoe/29-tvir-na-temu-moya-ukarajina.html

Твір на тему: «Моя Батьківщина — Україна!»

Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води…
В годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди.
Володимир Сосюра

Які прекрасні слова! Влучніше не скажеш. У мене слово Батьківщина асоціюється з рідною домівкою, батьками, моїми пращурами, а ще – стежиною, що привела мене до рідної школи. А школа – це мої прекрасні, улюблені вчителі, друзі і товариші. Незабутні шкільні роки, хіба можна їх коли-небуть забути!

З чого починається Батьківщина? Вона починається з теплих долонь матері. Адже недарма Батьківщину називають матір’ю. А хіба можна зрадити рідну неньку, рідну домівку, свою родину? Щодо мене, я вважаю, що не можна. Бо тоді ти зрадиш і самого себе!

Дивно складаються людські долі, особливо в нинішній час багато українців (моїх знайомих) за різних життєвих обставин вимушені покидати свій рідний край, але немає такої людини, яка б не сумувала за своєю домівкою. У кожного з нас свій куточок рідного краю, своя річечка, своя стежина, свої незабутні спогади. Та зігріває серце те, що на їх чекають рідні, близькі люди і що вони завжди можуть повернутись додому.

Патріотизм – це і є любов до свого народу, до своєї рідної української мови, до Батьківщини. Поезія Тараса Шевченка є гарним прикладом для мене. Його вірші, які написані в засланні, за кордоном – пронизані тугою і любов’ю, глибокою вірою в те, що він повернеться до рідного краю. Я вважаю, що Тарас Григорович – це людина, яка насамперед віддана своїй Батьківщині. Я поважаю його творчість, бо він висловлював свої думки не злякавшись тогочасного уряду та устроїв в країні. Поет прямо обговорював всі події та особ, які на його думку, загноблювали народ, пригнічували їхне власне «Я». З самого дитинства, творчість Тараса Шевченка стала для мене прикладом та найкращим зразком для усіх творів у літературі. Любов до його творчості мені прищепила бабуся. Мій перший вивчений напам’ять вірш «Думи мої, думи мої..» — я пам’ятаю й досі. Тепер я усвідомлюю справжній сенс вірша, сповненого тугою за рідним краєм, за вільним життям, за мистецтвом. Адже він був написаний у засланні. Бабуся, ще й досі декламує напам’ять його твори, під час яких на її очах з’являються сльози. Бо вона, на жаль, як ніхто інший розуміє долю дитини-сироти. За знайомство з творчістю, цього істинно веливого поета, я дуже вдячна їй. І в свій час, я теж передам цю любов своїм дітям і учням, бо саме професію вчителя я обрала для свого майбутнього. Я думаю, якщо всі зрозуміють особливий сенс творчості великого поета, то його творчість ніколи не зникне з нашого життя, бо саме Тарас Шевченко відстоював право людини на свободу, на свою власну думку, на право людини житии без меж і заборон.

На мою думку, хоч зараз наша Батьківщина – Україна переживає нелегкі часи, проте це не означає, що ми маємо покинути її. Навпаки кожен з нас повинен зробити внесок в майбутнє нашої держави. Для того, щоб наша ненька-Україна розквітала ще пишніше, ніж зараз.

(Ганна Шевченко, смт. Райгородок, Донецька обл.)

http://shkola.ukrinform.ua/node/2571

Твір на тему: «Моя Вітчизна Україна»

У кожної людини на землі тільки одна Батьківщина. Це те місце, де вона народилася, де пройшли її дитячі роки, де вона виросла, місце, яке вона не раз проміряла своїми ногами. Моя Батьківщина — чудова Україна. Я щасливий з того, що народився і живу саме тут. Я дуже люблю свою Батьківщину за її неосяжні, красиві, безмежні простори. Вийди в поле — і ти одразу закохаєшся в золоті поля пшениці, яка наприкінці літа схожа на справжнє море. Увійди в пшеницю — і тебе майже сховають колоски, наче морські хвилі. І тільки небо буде синіти над дороговказом. Така краса милує мою душу. Здається, йшов би цілу вічність стежкою серед поля, тільки б вона не кінчалася.

А які в Україні красиві міста! Яка в них незвичайна стародавня і сучасна архітектура! Київ, Львів, Харків, багато інших міст, — усі вони свідчать при високий культурний рівень наших пращурів.

Хто не милувався сивочолим Борисфеном-Дніпром і Успенським собором, Києво-Печерською лаврою і Видубицьким монастирем, Золотими воротами княжого міста і Софією Київською? Все це неповторні духовні символи культури та історії нашого народу, одвічні цінності, без яких немислима наша Україна.

Золотоверхий Київ височіє на дніпровських схилах більше п’ятнадцяти століть. Київ, якому випала доля стати «матір’ю міст руських», якому довелося виконувати важливу історичну місію у формуванні найбільшої у стародавні часи європейської держави — Київської Русі.

З високості київських пагорбів оглядаючи далекі простори, що розкинулися поза Дніпром, мимоволі замислюєшся над питанням: чиї ми діти і звідки ми пішли, сучасні українці? І дуже хочеться знати, для кого наша земля була Батьківщиною тисячі років тому, якою мовою спілкувалися наші пращури, яке походження має слово «Україна»?

Оглядаючи рідну землю, захоплюєшся її величчю і красою. Який простір! Яка широчінь! На півночі країни багряніють червоною калиною нескінчені ліси, на сході встають терикони донецьких шахт, димлять трубами заводи і фабрики Слобожанщини, на півдні колоситься золоте море пшениці, на заході постають дивовижні Карпатські гори. І все це багатство — то моя Батьківщина, моя Україна!

Твір на тему “Моя мала батьківщина”

Що ж таке батьківщина? Наскільки мені зрозуміло, це слово утворене від слів “рідний”, “рідня”. Виходить, батьківщина – рідний край, країна, місто чи село. Це місце, де ти народився і виріс. Це місце, де пройшло твоє дитинство, де залишилися твої друзі, а може, і перше кохання.

Ніщо на землі не може бути ближче, миліше, ніж мала батьківщина. У кожної людини є своя батьківщина. В одних – це велике місто, у інших – маленьке сільце, але всі люди люблять її однаково. Для мене слово “Батьківщина” означає щось дуже дороге, улюблене,

цінне, заради якого можна померти! Таким місцем є село. Я народилася і виросла тут. Село – це моя батьківщина, і цим я пишаюся.

Батьківщина не обов’язково повинна бути великою. Це може бути який-небудь куточок вашого міста, селища. В мене є своє улюблене містечко. Це величний ліс. На всій землі важко знайти куточок прекрасніше цього, бо взимку ліс перетворюється, стає таємничим, чарівним, казковим. Особливо він гарний в морози. Дерева, укриті теплим інеєм, наче завмерли в очікуванні дива. Сніг на сонечку переливається, ніби гора алмазів. Якщо в цей момент загадати бажання, воно обов’язково збудеться.

Влітку я люблю валятися на зеленій травичці, гріючись під сонечком на березі річки. Поруч щебечуть пташки, і, здається, що час зупиняється. Життя завмирає, і ти забуваєш про всі проблеми. Близькість річки, тиша, в якій безліч звуків: шелест дерев, шурхіт очерету, сумний крик якогось птаха – все це допомагає мені побачити і почути мою Батьківщину, єдину і неповторну.

Увечері, коли сідає сонце, на небі з’являється дивовижна веселка – це захід сонця. Все навколо стає невимовно красивим, ніби художник-романтик, задумавшись, малює пейзаж. Ось небо стає рожевим, а тепер, подивіться, фіолетово-блакитним, помаранчевим, словом, дивишся, як заворожений, і відірватися не в силах від такої краси. Дивишся на небо, і зірки здаються такими близькими, що якщо простягнути руки, то можна доторкнутися до них. Виникає відчуття, що все це я вже десь бачила, відчувала, але от тільки де, не пам’ятаю, напевно, у своїх мріях.

Спробую пояснити, що хвилює мене, які прекрасні миті відкриваються мені в найпростішому, такому звичайному на перший погляд, і не можу. І якось самі собою згадуються такі ось слова:

“Ночами затихає шум, і зірки

Таємничо мерехтять в тиші,

Сузір’їв чудові грони

Звисають з неба, як у чарівному сні”.

Ах, як я люблю це райське містечко! Як же можна не гордитися мені своєю батьківщиною? Вона приймає мене в свої обійми, завжди ласкава зі мною, привітна. Коли мені погано, і я хочу забутися, то завжди йду до свого улюбленого місця. Мені здається, що природа слухає і розуміє мене. Вона хороший слухач. Обов’язково зрозуміє, і не буде критикувати. Коли все це відчуєш, вдихнеш запах, що насичений фарбами життя, і хочеться стати посеред лісу і крикнути: “Батьківщина! Матусю! Я люблю тебе! “

А ще я люблю своє село. Люблю тому, що тільки тут найяскравіше сонце, тільки тут найзеленіша трава, тільки тут найблакитніше небо, тільки тут найкращі люди. Люблю тому, що тут живуть мої мама і тато, мій маленький братик, якому вже 4 роки. І хочеться, щоб час зупинився, але він нещадно рухається вперед. Ми ростемо, дорослішаємо, але малу свою батьківщину ми ніколи не забудемо. Ми будемо любити і шанувати її аж до останніх днів свого життя.

Я люблю Україну твір | Твори

У кожного з нас одна-єдина Родина. По-перше, це те місце, де ми народилися і виросли, яке обходили своїми ногами вздовж і впоперек. По-друге, Родина – це наша рідна країна. Батьківщину змінити не можна, як не можна змінити своїх батьків, тих, хто дав нам життя. Я вважаю, що де людина народилася, там він і повинен прожити своє життя і пройти до кінця свій шлях. Для мене Батьківщиною є моя рідна Україна.

Я дуже люблю свою країну, незважаючи на те, що, може, комусь здається, що де-то і краще. Я впевнена, що для справжнього патріота своєї країни не може бути ніде краще, ніж на рідній землі. І кожен з нас може створити для себе і своїх близьких такі умови існування, які нічим не гірші від умов в інших країнах. Але на цьому не варто обмежуватися, треба прагнути до того, щоб життя постійно поліпшувалася для всіх наших співвітчизників.

На тлі інших держав наша країна ще досить молода, тому її майбутнє повністю в руках наших сучасників і наступних поколінь. Якою ми зробимо нашу Батьківщину, такою вона і буде. Я вважаю, що зараз ніхто не має морального права кидати Україну напризволяще і втекти кудись за кордон. Адже там ми все одно нікому не потрібні, і наше життя буде залежати тільки від нас самих. А от рідній Україні зараз дуже потрібні наші сили і наші знання, тому що поставити її на ноги зможемо тільки ми. На мій погляд, люди покидають рідну країну, зраджують пам’ять своїх предків і позбавляють своїх нащадків справжньої Батьківщини. Залишаючи могили своїх рідних і як би соромлячись свого походження, вони марно намагаються втекти від самих себе.

Українці – це не тільки велика і вольова нація, це одна величезна гостинна сім’я. А в будь-якій сім’ї добробут і хороші відносини будуть тільки тоді, коли кожен буде відданим своїй справі, справі на благо інших. Сім’я для мене – святе слово на землі, а мати цієї сім’ї – це Україна, моя Батьківщина. Я дуже люблю свою рідну країну і все життя буду боротися за своє щастя на рідній землі і за щастя своїх співвітчизників. Я впевнена – труднощі мене не злякають.

Я щаслива, що народилася і живу саме в Україні. Я люблю рідну землю за її неосяжні, красиві і безмежні простори. Вийдеш у поле – і очей не можеш відірвати від безмежного моря зрілої жита, нагадує неприступну стіну. Входиш в цю жито і мало не розчиняєшся серед її колосків: тільки синє небо стає твоїм провідником. Невимовна краса природи радує і заворожує душу.

Наша країна славиться прекрасними розумними людьми, родючою землею, багатими природними ресурсами. Я пишаюся своїм українським громадянством, приналежністю до українського народу. Я тут народилася, тут пройшло моє дитинство, тут я виховаю своїх дітей і зроблю для своєї країни все, що від мене залежатиме. Я знаю, що Україна – сильна і миролюбна країна, з великим потенціалом і світлим майбутньому. Ми, її діти, патріоти рідної землі, зможемо рости і процвітати разом з нею. Я щиро вірю у краще. А поки я всього лише учениця, і повинна добре вчитися, щоб у майбутньому принести Україні якомога більше користі.

«Моє рідне село-моя маленька Батьківщина!»

Дата: 10.10.2019 08:40

Кількість переглядів: 21331


                                                                                                  Моє рідне село – світ дитинства чарівний,

Де каштан білим цвітом, де безкраї поля.

Кожен спогад про тебе такий неймовірний,

Кожна думка про тебе солодка й гірка.

Моє рідне село – солов’їнії  ночі,

Чебреців і акацій духмяний нектар…

Усе те, що забути не можу й не хочу

Це –  життя мого частка, Божественний дар!

«Пахне рідне село: і цвітінням різнобарвних квіточок, і роздоллям небес, і піснями птахів, і полями, де сонячне світить чоло – пахне цвітом рідне село».

Нарешті в Балтазарівку прийшло свято села, що з великим розмахом було проведено 05 жовтня 2019 року. У кожного з нас є своя історія, у кожного з нас є частинка України, яка дорога та мила серцю – рідний дім, затишне село. А починається літопис  моєї Балтазарівки з 1839 року.  Незважаючи на осінню прохолоду, хмарне небо і рясний дощ, настрій у балтазарівців був пречудовий, адже цього року ми відзначали 180-річницю нашої «маленької Батьківщини». Саме цього дня музика лунала з краю в край, саме в цей день до нас завітало безліч гостей, аби привітати і розділити радість свята.

День народження Балтазарівки розпочався зі святкової поїздки селом на бричці фольклорного колективу «Світанок», що веселими піснями збирали громаду  на святкування дня села. Була різноманітною  і розважальна програма де відбувалась: фотовиставка «Бесідка спогадів», проведення запашного конкурсу «Ярмарка смаколиків», що була організована працівниками ДНЗ «Веселка», Балтазарівської ЗОШ та господинями турецької громади, презентація виставки декоративно – прикладного мистецтва та конкурсу малюнків «Моє село-моя Батьківщина». Також  відбулось частування всіх охочих смачним пловом та українською юшкою, що приготували умільці сильної статі турецької громади та умілі господарочки села.

Урочиста частина свята відбулась на головній сцені Балтазарівського сільського  Будинку культури. До урочистого концерту готувалися серйозно. Адже дійство такого масштабу в селі не проходило досить давно. За традицією, перше слово було надано господині свята в.о. старости села Войцеховській Наталії Віталіївні. Вона привітала теплими словами, винесла подяки та вручила подарунки всім тим, хто прийняв участь у підготовці до Дня села. В урочистій частині також відбулось відзначення та нагородження за номінаціями:  «Найстарший та наймолодший житель села», «Двір зразкового порядку», «Найстарше та наймолодше подружжя Балтазарівки», «Мати-героїня» та інше.  

До поздоровлень також приєднались: голова Чаплинської селищної ради – Фаустов Олексій Георгійович, народний депутат України п’яти скликань – Самойлик Катерина Семенівна, начальник відділу культури Чаплинської селищної ради – Божко Тетяна Василівна. І як завжди, наші гості були з подарунками та подяками для Балтазарівки та жителів, що вносять вагомий внесок в життя села.

Недаремно кажуть,  великі і важливі справи робляться надійними та відповідальними людьми із щирим серцем. У зв’язку з цим було вирішено нагородити пам’ятними статуетками-відзнаками до 180-річчя с. Балтазарівка тих, хто завжди в усьому допомагав  та нас підтримував, нашим почесним гостям, меценатам тощо.

Святковий концерт був наповнений гарними та веселими піснями, запальною хореографією і все це дякуючи умільцям та працівникам Балтазарівської загальноосвітньої школи та Балтазарівського Будинку культури. Окремою та з не менш запальною програмою виступили представники «Чаплинського культурно-мистецького центру», які  подарували балтазарівцям годину драйву та яскравих вражень.

Найбільш довгоочікуване свято року в Балтазарівці завершилось святковою лотереєю, неймовірним, феєричним салютом та святковою дискотеко, що тривала майже до ранку. І тисячі вогників злетіли до нічного неба, це все для того, щоб залишити нашим односельцям безліч яскравих вражень на рік вперед, адже в наступному році ми також обов’язково зустрінемось на неймовірному святкуванні Дня села.

Ми від чистого серця дякуємо нашим друзям, спонсорам та небайдужим жителям Балтазарівки: голові Чаплинської селищної ради – Фаустову Олексію Георгійовичу, депутату Чаплинської селищної ради, спонсору, дорогому та шанованому односельцю Породзінському Юрію Вікторовичу, старостату с. Балтазарівка та особливо в.о. старости Войцеховській Наталії Віталіївні, директору приватного підприємства «Органік Сістемс» — Вірченку Віталію Валерійовичу, голові фермерського господарства «Лани Херсону» — Онищенку Юрію Григоровичу, представникам КЗ «Чаплинський культурно-мистецький центр», адміністрації та педагогічному колективу та працівникам  Балтазарівської загальноосвітньої школи, колективу Балтазарівського ДНЗ «Веселка» та працівникам КЗ «Балтазарівський сільський Будинок культури», представникам турецької громади села. Ваша допомога безцінна!

 

Хай пісня лунає від краю до краю!

З Днем села всіх сердечно вітаєм!

Живіть щасливо, живіть багато,

Хай лихо минає всі наші хати.

 

з повагою адміністрація Балтазарівського СБК



« повернутися

Личное размышление о мечте народа о независимости и кошмаре, который навел на него Владимир Путин

Короче говоря, русскоязычное население Украины не означает автоматического стремления к подчинению Кремлю, так же как владение английским языком в Ирландии или Шотландии не означает поддержку политического союза с Англией. Как пишет Курков в своих « Дневниках »: «Я сам русский, в конце концов, этнически русский гражданин Украины. Но я не «русский», потому что не имею ничего общего с Россией и ее политикой.У меня нет российского гражданства и я его не хочу».

Тем не менее, это правда, что люди по обе стороны политического разделения пытались заявить о своей лояльности с помощью языка. Сразу после свержения и изгнания Януковича радикальные националисты в парламенте приняли закон, делающий украинский единственным национальным языком — саморазрушительный политический жест и неоправданное оскорбление значительной части населения.

Однако спорный законопроект о языке так и не был подписан исполняющим обязанности президента.Многие гражданские граждане также сопротивлялись таким поляризующим действиям. Как бы загладив действия парламента, в течение 72 часов львовяне, столица украиноязычного запада, провели день русскоязычного общения, в ходе которого весь город поставил символическую точку перехода на другой язык страны.

россиян видят в Украине колыбель своей цивилизации. Оттуда пошло даже название: обширная империя царей развилась из Киевской Руси, разрозненной федерации славянских племен в средние века.
россиян видят в Украине колыбель своей цивилизации. Оттуда пошло даже название: обширная империя царей развилась из Киевской Руси, разрозненной федерации славянских племен в средние века.

Менее чем через две недели после того, как языковая мера была принята, она была отменена, хотя и не раньше, чем у Путина появилась возможность неплохо на этом заработать.

Размывание языковой и этнической идентичности отражает географические и исторические связи между Украиной и Россией.Но эта близость также породила у многих в России глубокую антипатию к самой идее действительно независимого и суверенного украинского государства.

россиян видят в Украине колыбель своей цивилизации. Оттуда пошло даже название: обширная империя царей развилась из Киевской Руси, разрозненной федерации славянских племен в средние века.

Связующие узы тоже современные и личные. Два советских лидера — Никита Хрущев и Леонид Брежнев — не только провели свои ранние годы на Украине, но и говорили по-русски с отчетливым украинским акцентом.Эта историческая связанность — одна из причин, почему их постсоветский преемник, Владимир Путин, смог заручиться такой широкой народной поддержкой в ​​России для отстаивания — и, как он сейчас пытается сделать, воссоздания — «Новороссии» (Новой России) в Украина.

Многие русские сами были обмануты, считая Вашингтон, Лондон и Берлин кукловодами, пытающимися уничтожить Россию.
Многие русские сами были обмануты, считая Вашингтон, Лондон и Берлин кукловодами, пытающимися уничтожить Россию.

Предлагая российской общественности свою реваншистскую политику, Путин изобразил украинцев, которые дорожат своей независимостью и хотят присоединиться к Европе и принять западные демократические ценности, которые она представляет, в лучшем случае пешками и обманщиками НАТО — или, в худшем случае, нео- нацисты. В результате многие россияне сами были обмануты, считая Вашингтон, Лондон и Берлин кукловодами, пытающимися уничтожить Россию.

  • Нажмите здесь, чтобы узнать больше о языковом родстве

    Лингвистическое родство между русским и украинцем было для некоторых преимуществом, объясняет Фриланд, но знакомство также создавало проблемы.

    Для отдельных украинцев, реже для страны в целом, это языковое родство иногда было преимуществом. Николай Гоголь, известный украинцам как Николай Гоголь, был сыном зажиточного украинского дворянина-земледельца. Его первые работы были на украинском языке, и он часто писал об Украине. Но он вошел в международный литературный канон как русский писатель, и вряд ли он совершил бы подвиг, если бы «Мертвых душ» были написаны на его родном языке.Многие этнические украинцы также преуспели в советской номенклатуре, где эти так называемые «младшие братья» правящих русских занимали доверенное и привилегированное место, сравнимое с ролью шотландцев в Британской империи.

    Но фамильярность может породить и презрение. Воспринимаемое родство России с украинцами часто выливалось в попытку их искоренить. Они варьировались от Эмского указа царя Александра II 1876 года, который запрещал использование украинского языка в печати, на сцене или в публичных лекциях, до Валуевского указа 1863 года, в котором утверждалось, что «украинский язык никогда не существовал, не существует и не может существовать. », до сталинского голода-геноцида в 1930-х годах.

    Изображение предоставлено ©iStock.com/DimaBerkut

    взрывов слышно по всей Украине, когда Путин объявляет российскую военную операцию: NPR

    По сообщению пограничной службы, мужчина сидит у своего разрушенного дома после взрывов в городе Чугуев на востоке Украины в четверг, когда российские вооруженные силы пытаются вторгнуться в Украину с нескольких направлений. Арис Мессинис/AFP через Getty Images скрыть заголовок

    переключить заголовок Арис Мессинис/AFP через Getty Images

    Мужчина сидит возле своего разрушенного дома после взрывов в городе Чугуев на востоке Украины в четверг, когда российские вооруженные силы пытаются вторгнуться в Украину с нескольких направлений, сообщила пограничная служба.

    Арис Мессинис/AFP через Getty Images

    В четверг, когда российские вооруженные силы и поддерживаемые Россией сепаратисты продолжали наносить удары по целям по всей Украине, президент Украины Владимир Зеленский призвал общественность сохранять спокойствие при объявлении военного положения.

    Ракетные удары и артиллерийские обстрелы нанесены украинским целям с северной, восточной и южной границ страны.

    Забастовки вызвали быстрое международное осуждение России, от столиц по всей Европе до Азии.Вторжение также потрясло финансовые рынки по всему миру; мировые цены на нефть и золото резко выросли, акции США упали, а индексы в Азии зафиксировали значительные потери, в то время как европейские рынки открылись нисходящей реакцией.

    Зеленский заявил в своем утреннем публичном обращении, что он поддерживал связь с президентом США Байденом после российского вторжения, сообщил Тим Мак из NPR. «Мы сильны», — сказал Зеленский в своем обращении, добавив: «Слава Украине».

    Байден назвал действия Путина «неспровоцированным и неоправданным нападением на Украину» и предупредил о «катастрофических человеческих жертвах и страданиях».

    Байден выступит с обращением к общественности США в четверг после встречи с лидерами G-7.

    США, ЕС и их союзники бьют по России санкциями в ответ на решение Путина признать две украинские территории независимые республики — и отправить туда войска. В среду Байден приказал ввести новые санкции в отношении принадлежащей России компании, которая строит газопровод «Северный поток — 2» между Россией и Германией, а также ее сотрудников. Американский президент пообещал ввести дополнительные санкции, чтобы наказать Россию.

    Аналогичным образом лидеры ЕС рассматривают дополнительные санкции против России. «Мы не позволим президенту Путину разрушить архитектуру европейской безопасности», — написала в Твиттере президент Еврокомиссии Урсула фон Дер Ляйен. «Он не должен недооценивать решимость и силу наших демократий. Европейский Союз поддерживает Украину и ее народ. Украина победит».

    Насилие началось, когда Совет Безопасности ООН провел экстренное заседание поздно вечером в среду, чтобы предотвратить вторжение в Украину.Но даже когда дипломаты умоляли Путина вывести свои вооруженные силы, по всей Украине начались удары.

    Корреспонденты NPR слышали взрывы в Киеве, в восточном городе Харькове, недалеко от границы с Россией, и в портовом городе Одесса на юге страны. Взрывы также были слышны на окраине Краматорска, города на Донбассе, подконтрольного Украине. Когда начались забастовки, Фрэнк Лангфитт из NPR сообщил, что над южным портовым городом Одесса прогремели громкие взрывы, а над головой ревели реактивные самолеты.На заправочных станциях образовались очереди, и движение начало двигаться за город.

    Пара семей из города Херсона спешно собрала свои внедорожники в гостинице и направилась в западный город Львов недалеко от польской границы. «Я боюсь. Я боюсь за своего ребенка», — сказал адвокат, назвавшийся Константином.

    Путин назвал целью операции «демилитаризацию» Украины. Он призвал украинские войска сложить оружие и предупредил внешние страны не вмешиваться.В преддверии вторжения Зеленский заявил, что его страна готова защищать себя.

    «Только я и наша армия будем знать четкие шаги по защите нашего государства. И поверьте, мы готовы ко всему», — сказал Зеленский.

    Поврежденные радиолокационные решетки и другое оборудование видны на украинском военном объекте под Мариуполем, Украина, в четверг. Сергей Гриц/AP скрыть заголовок

    переключить заголовок Сергей Гриц/AP

    Поврежденные радиолокационные решетки и другое оборудование видны на украинском военном объекте под Мариуполем, Украина, в четверг.

    Сергей Гриц/AP

    Соленый обмен мнениями в Совбезе

    На экстренном заседании Совета безопасности, втором на этой неделе по просьбе Украины, дипломаты осудили ввод российских войск к границе с Украиной и предупредили о последствиях военных действий не только в регионе, но и на остальной мир, а также.

    Когда известие о российском вторжении достигло палаты, посол Украины Сергей Кислица сказал другим дипломатам: «Поздно, уважаемые коллеги, говорить о деэскалации.Я призываю каждого из вас сделать все возможное, чтобы остановить войну.»

    Кислица попросила посла России Василия Небензя дать обещание, что Россия не будет бомбить украинские города, пока они говорят.

    «У вас есть смартфон. Звоните, — сердито сказал Кислица своему российскому коллеге.

    — Чистилища для военных преступников не существует. Они идут прямо в ад», — сказала Кислица россиянину.

    Кибератаки предшествуют вторжению

    Министерство иностранных дел и другие ведомства, по данным Украинского центра стратегических коммуникаций.

    Администраторы переключились на другого провайдера, чтобы попытаться минимизировать ущерб, сообщили в центре, добавив, что даже если сайты снова будут работать, пользователи могут столкнуться с задержками.

    NetBlocks, некоммерческая организация, которая отслеживает сбои в работе сети, заявила, что атакам также подверглись министерства обороны и внутренних дел Украины, а также гражданские веб-сайты.

    «ПриватБанк, крупнейший коммерческий банк Украины, и Ощадбанк, Государственный сберегательный банк Украины, снова были выбиты вместе с оборонными и министерскими сайтами», — говорится в обновлении NetBlocks.

    Очевидные атаки последовали за отдельной волной атак на прошлой неделе. Совет национальной безопасности Белого дома заявил в пятницу, что у него есть доказательства причастности российской военной разведки ГРУ к этим кибератакам на Украине.

    Украина заявляет, что Россия перебросила через границу 300 единиц военной техники

    На этой неделе Россия признала две украинские территории, Донецкую и Луганскую, сепаратистскими республиками и обязалась перебросить войска через границу в эти регионы — самые серьезные признаки время полномасштабного вторжения.

    «С начала недели на территории Украины в Донецкой и Луганской областях зафиксировано 300 единиц военной техники Вооруженных сил России, сообщили в среду в Министерстве обороны Украины, добавив, что за предыдущие сутки На «временно оккупированной территории» замечено 166 единиц российской военной техники.

    В состав техники входят танки, гаубицы и плавающие боевые бронированные машины, сообщили в министерстве.

    Сообщая об этих перемещениях, министерство сообщило, что патрули международной мониторинговой миссии в Украине также были заблокированы в семи городах Луганска и Донецка, добавив, что беспилотникам миссии препятствуют помехи сигналам GPS.

    Президент Украины одобрил объявление чрезвычайного положения в стране

    Украина приняла решение объявить чрезвычайное положение в стране. Этот шаг расчистит путь для новых мер по повышению безопасности и защите экономики Украины.

    Министерство иностранных дел Украины просит всех украинцев, находящихся в России, немедленно покинуть страну, предупреждая, что не сможет предложить помощь или консульские услуги.

    Также в среду глава Вооруженных сил Украины подписал приказ о призыве резервистов в возрасте от 18 до 60 лет на военную службу сроком до одного года.

    Украина призывает резервистов на действительную военную службу. Здесь в Киеве видна Арка дружбы народов; эта достопримечательность на протяжении многих лет вызывала споры, потому что она была установлена ​​​​в 1982 году старым советским правительством. Пьер Кром / Getty Images скрыть заголовок

    переключить заголовок Пьер Кром / Getty Images

    Украина призывает резервистов на действительную военную службу.Здесь в Киеве видна Арка дружбы народов; эта достопримечательность на протяжении многих лет вызывала споры, потому что она была установлена ​​​​в 1982 году старым советским правительством.

    Пьер Кром / Getty Images

    Чтобы объявление чрезвычайного положения вступило в силу, оно должно быть одобрено парламентом. Зеленский и СНБО согласовали этот шаг во время встречи в среду.

    Чрезвычайные меры могут принимать самые разные формы, заявил глава службы безопасности Украины Алексей Данилов в сообщении на сайте президента.По его словам, могут быть введены новые ограничения на транспорт: транспортные средства могут подвергаться проверкам, а от людей могут потребовать предъявить документы, удостоверяющие личность.

    Путин заявил, что интересы России являются «бесспорным приоритетом»

    Путин заявил в среду, что «интересы России и безопасность нашего народа являются бесспорным приоритетом», после того как на его страну обрушился ряд международных санкций в связи с вторжением России в Украину.

    Путин выступил в видеообращении ко Дню защитника Отечества, обращаясь к ветеранам и военнослужащим России.

    Российский лидер заявил, что перед его страной стоят вызовы в виде «размывания системы контроля над вооружениями и военной деятельности НАТО».

    Путин заявил, что Россия открыта для дипломатического решения «самых сложных вопросов». Но это утверждение, скорее всего, будет встречено скептически.

    «Я верю в вас, русские солдаты и офицеры, — сказал Путин, — что вы будете на страже спокойствия нашего народа и встанете на защиту национальных интересов нашей великой страны.

    Американские санкции ударят по собственному народу Америки, предупреждает посол России в США

    Правительство Путина не поддастся санкциям, заявил посол России в США Анатолий Антонов.

    «Я не помню ни одного дня, когда наша страна жила без каких-либо ограничений со стороны западного мира», — заявил Антонов во вторник вечером.Жители С. увидят рост цен.

    Россия не является членом ОПЕК, но имеет большое влияние на цены на нефть и газ, являясь одним из ведущих мировых производителей и экспортеров нефти.

    Потребители США уже столкнулись с месяцами инфляции. Совсем недавно цены на бензин и природный газ выросли как в США, так и в Европе.

    Версия этой истории первоначально появилась в живом блоге Morning Edition .

    Коротко о том, почему Тарас Бульба — национальный герой.Твір на тему: Тарас Бульба — народный герой в повести Тарас Бульба, Гоголь. Твір з литературы на тему: Тарас Бульба

    Повесть «Тарас Бульба» написана в 19 веке и повторяет подвиги исторические свидетельства. В образе главного героя была представлена ​​доблесть власти, сила истинного казака. За дань уважения деакиму, изображающему его героя, Н. В. Гоголь выдвинул настоящих казачьих атаманов и факт его жизни. Вся жизнь Тараса Бульби была связана с Запорожской Сечью и вольными казаками, для таких защитников отечества как головной метод.Вонь не показала свою жизнь без поддержки родной земли и православной веры. Я главный герой пьеси — не виноват.

    Как только голубые из Киевской академии наук повернули назад, им удалось их до такой казачьей жизни и воспитать из них правильных казаков. По одной мысли, одной столичной иллюминации мало для выживания в жизни. Вам нужна школа жизни и її смрад, который вы знаете из Запорожья. Сам он был бувалым казаком и великим воином в чине полковника.Його уважают и избегают товарищи за силу воли. Его мрия балует тебя, как якоси в твоих грехах. Я хочу показать всем своим товарищам, что за дистанционный блюз виротив. Тихо у дверей, если старший сын Остап на ёго глузування у проезда митрополита выглядывает на бия. Для новичка это проявление мужества, пыла и вминня постоять за себя.

    Самый яркий персонаж Тараса Бульби – показания в конфликте с его младшим сыном – Андрием.Если известно, что грешишь на бека поляков, не хвалят мотивы этой вчинки, плохо соображают, забивают. Вин не может помириться с тимом, его синий целитель. Не внушайте тем, что юноша сделал это ради большого и чистого беспорядка. Для Тараса Бульби это лучшая форма ради: выпить из-под пера, а потом идти в бой на стороне соперника. Так исцелил Андрей не только своего брата, того отца, но и всех казаков, и свое отцовство.Главный герой не осмелился высказаться перед лицом этой трагедии. За силу характера, что признание правды великого, сделай это, послужив вином, засмущали его сына своего вгонять.

    Крепость характера и непривязанность к в_дваге проявились возрастом старшему сыну. Если Остапа пленили и увезли в Варшаву, мы поранимся, будем знать, как перейти на страту, помогая ввести добродетельного сына и правильного воина.Старший сын Тараса Бульби бува, как и отец совмещений віри, имеет право на право этой силы воли. Вини ни звучат, не увидев час наслоений, меньше потрескались, чи его дада. Тарас Бульба, зная, что это такое, можно выпросить и проникнуть, крича через натовп, что здесь не так и пахнет синевой. Поляки тут же погнались за ним, а потом его поймал следующий.

    Сами люди вселяются в образ Тараса Бульби. Я всю жизнь боролся за правду, за Отечество и за православную веру.В этой борьбе не было места егоизму, особым интересам и внушению мыслей о семье. Свита Навита его бачила довольно редко, больше вн вважав ввожав себя вольным казаком и целый час на службе у народа. Своих сыновей они старались воспитать в таком патриотическом духе. Во-первых, Тарас Бульба погиб с честью, как народный герой, перед смертью, догнав на помощь товарищей по течению.

    Литература имеет безличные типы, которые ассоциируются у читателей с другими персонажами.Например, при словосочетании «маленький человек» в памяти порицается образ Акакия Акакиевича с «шинелином», а от «зайва людин» прочно ассоциируется с персонажем романа «герой нашего часа» Печориным. . Так что это как заезженная роль: как Отелло, иногда ревнивый, как Дон Кихот, иногда как несчастный мрийник. По ссылке с зимом, что можно сказать о Тарасе Бульбе, герое одноименного творения Николая Гоголя? Читатели помнят, что, убив сына, они забывают еще об одном аспекте усыновления.Варто вряд ли восхитится этим изображением под другим колпаком, и вам станет известно, что Тарас Бульба — народный богатырь.

    Події, о яки походи въ повесті, отбиваются около XVII века. На основании пристрастия Бульби к тютюну, как и в 15 веке, текст если и пора создавать, то на территорию России и Украины он еще не завезен. В XVII веке общественно-политическая ситуация в Украине была напряженной: с одной стороны, наблюдалось давление московских князей, с другой — богохульство на стороне польской шляхты.Сама же стала основной сюжетной историей, на которую похожа. Творцы рассказывают о поляках, как запрягают простых крестьян, запрягая их в везку, о католиках, как «из поповских ряс свои делают», и о казаках, как они прикидываются похожими на польских панив.

    Характер Тараса Бульби формируется в самой середине. Казак показал себя интеллигентным воином и толковым руководителем. Вин уже немолод, но все равно не показывает свою жизнь без боев той Сечи.Адже тот же Бульба, чтобы начать розмов о том, что казаки «засиделись», и пришло время поднять кисти в этом бою.

    Пища вирусов становится чрезвычайно важной для светоприемных Тарасов. Сам автор как будто думает, что Бульба «уважал себя как правого защитника православия»: особенно расправлялся с теми, кто давил верных христиан. Бульба долго не любил разбираться в подобных вещах — тут же взялся за шпагу.Вийская поездка в Польшу тоже была крещена религиозным миркування: до сих пор казакам говорили немного о богохульстве христиан, «и старом малі», кожа навешанная бажання якнайшвидше разправы с поляками.

    Сечь в творчестве становится символом свободы и самодостаточной независимости Украины, о мечте о шкуре казака. За Сечь и веру казаки поднимают тосты, за свободу и независимость сражаются не на жизнь, а на смерть. Так что бу и Тарас Бульба.Родился казак, отдавший жизнь добровольной службе Батькивщины. Бульба був досит вперты, эль вода час и цель выпрямления. Вин не завжды домагався его прямым путем, а иногда ему приходилось работать нестандартно (например, по выбору кошевой на початках, или по часам рассказывать Янкелю о поездке в Польшу).

    Вин николи ишов николи ишов невправданы розык, рожденных с установленным и ичи, и в широком лове в одном крае.

    Бульба любил свои блюзы и плел из них все то, что сам прививал: религию и отвагу.Я догадался, что это будут лучшие казаки, а тот синий был как раз в самый раз. Бачачи, подобно Остапу, командующему казаками, и Андрею, бесстрашно бросающемуся на бея, Бульба счастлив и пишет с сыновьями: отвоевал у них верных воинов, відданих родной земли. Зрада Андрия выступает для Бульби как подрывная трагедия: во-первых, удар старика синевой, во-вторых, он по-особому смотрит на жизнь. Адже Андрей видится на Батькивщине, проливающим кровь отца ради нее, во имя веры, за отца, расправляющегося с отщепенцами, и на виду усатых казаков, как будто ценил Бульбу-то наиболее.Я за что? Ради красивых поляков! Тарас стреляет в Андрея, звеня и иронизируя: «Ну что мы сейчас делаем? Чем, сынок, твои поляки тебе помогли?

    Тарас уступает другому сыну. Остап попал в плен в Дубно. Бульба бачил прослойку старшего сына: Остап был похож на мужа и не красавца. Вин сразу же после смерти.

    Тарас Бульба был хорошим казаком. Спорные пути хох и выявляются никчемными перед особыми идеалами, Бульба все равно мстит за смерть обоих блюз, за ​​смерть своего товарища, за простой народ.Недаром сама Бульба была взята атаманом. Для нового, как и прежде, важна доля собственного Отечества. Вин стал еще более жорсток и нечеловечен. Але, волею года, тратим вино на поляков, как будто они занимаются йогой в городе. Остаются слова Бульби, надеющиеся на веру в справедливость: «Придет час, придет час, узнаете, поляки, что такое православная русская вера! Уже, теперь, вдали, что близкие люди чуют: восстань из Русской земли царей твоих, и не было бы силы в мире, как бы не спешил ты на Ёму!

    Тарас Бульба был патриотом Русской земли и защитником веры, положившим всю свою жизнь на защиту родного народа той Родины.Воловий, дерзкий и милосердный – таким предстает перед читателем Тарас Бульба, таким он и лишится жизни.

    Методическое описание Тараса Бульбы как народного героя будет внимательно прочитано учащимся 6-7 классов перед написанием работы на тему «Тарас Бульба – народный герой».

    Тест на креативность

    В образе казака Тараса выбраны лучшие рисунки людей того времени: героизм, отвага вірі та вічизні. Вин був среди старых полковников, давайте создадим, как будто сам автор, ради сиреневой тревоги.Йога отличалась прямотой, прямотой в характере. Этот казак был невгамным защитником віри и вічизни.

    Отличившись в насыщенных боях, всегда показывая на первом месте, рвется в бой. Тарасову было не по сердцу, как Польша вливалась в дворянство и не восхваляло то, что у них переняли, не восхваляя и прагненных бути, подобных полякам. А польские пани при этом принижали и давили простой народ.Тарас был простым человеком. Как будто из такой станицы на поляков торопились, то со своими казаками, подмогу прислали. Бульба-навит, установив себе три правила, за известные провинности лишает себя права занимать придел: если ты не уделял много внимания старшим казакам, если тебя захлестнула православная вера, то и воздвигнуть шабла против бусурман чи тюрка, начните було за него с правого права в бе-каком. порхать.

    Тарас долго не раздумывал после боя.Спокойная семейная жизнь не ладилась. Я, проверив очередь своих синих, сразу порвал с ними в Запорожскую Сечь. Тарас писал со своими грехами, как смрад, что рос. Особенно Остап. Я не подарок. Остап был точной копией отца по своему характеру. Все равно обоих детей довелось потратить. Отцу было нелегко пережить эту смерть. Смерть одного — от рук врага, другого довелось бить рукой. В этот момент ценились не отцы, а истинный патриотизм.Тарас Був настолки вири и батькивщины, що, победивши, как голубого гонят в своих собственных свіввітчизнів, переключившись на гадалку бек, не бачив вшой выход. Для новобранца было обидно, что Андрей оказался санитаром, лишив себя ради этого жены.

    Потратив блюз, они еще больше возненавидели врага и отомстили тебе до конца. Тарас смеялся так и с ужасным лицом. Стань сильным человеком, рождённым не только для Православия и своего Отечества, но и для своих целей, обращения.

    Образ Тараса — истинный образ верного героя. Я одолею своих товарищей перед боем с промо, вселяя в них героизм и веру в цю над врагами. Если Тарас не видел врагов своей родовой жизни, если он не заботился о своем доме, не верьте. Недаром казаки выбрали своим атаманом Його. Уметь как воевать, и убивать, вселять в людей боевой дух. В первом веке буду промо о тех, кто давно не воевал, а их народ ущемлен и принижен православной верой.

    Смерть Тараса не попадалась. В остальном своими мыслями они обращаются к своим товарищам и говорят о мужестве казаков и о силе родной земли. Не лгите казаку на смерть, не бойтесь огня и мучений, ничем его волю не прогневайте! Радий він, его товарищи врятувались. И вонючий давно сделать своего атамана добрым, блаженным, не знающим пощады врагу, посвятившим свою жизнь служению православной вере, родной стороне того її захиста, захиста простонародья.

    Твир Тарас Бульба народный герой

    Раньше люди были разные, но знающие свои обовъязок перед отечеством и являющиеся патриотами. Гоголь — истинно русский человек с несравненным талантом. Написав сам чудотворный твир Тарас Бульба, который мы так любим и готовы перечитывать снова и снова.

    В образе Тараса Бульби можно увидеть лучшие качества и качества казака — патриотизм, уверенность в себе, честность, мужественность, твердость.Протянувший остаток жизни, защитив любимое отечество, не было ему разницы, разом поменявшейся у власти. Зная, что все люди виновны в объединении веры в Бога, Православие было основой всего, даже если оно могло погубить человека, войско за подвиги, как день, ценой человеческих жизней.

    Если в Тарасе поднимутся двое синих, изменится их гордость. Ты будешь верить и верить, что смрад будет таким же, как порядок и честность перед отечеством.Эля после первого боя, де вонючки показали себя хорошо, один из синих защищал отца. Он отрабатывается через девицу, так как сильно закоксовывается. Затем смрад бросается на войну, на противников, и Тарас мечом убивает Андрия. В новом было много злобы и ненависти, и грехи греха очернить его честь этого имени.

    Еще один сын, похожий на отца, самый мужественный и всегда готовый пойти в бой. Всю жизнь Бульба, защитив отечество, в остальной битве вслепую через трубу.Смерть Його была мучительной, но жизнь не стала лучше. Судьбы уже прошли тяжело, и ты прошел их по войнам, поставив в синие. Жив Тарас Бульба богатырем и погиб истинным богатырем, хоть и деяния его за бесценную землю.

    Читая этот телевизор, многое понимаешь. Как важно жить рядом с войной. Аже ты не знаешь, что дадут и как сложится твоя доля. Тарас, прожив хорошую жизнь, доходит до того, что вводит в ступор и до сих пор не видит страха перед тем, что идет в скалы войны.

    Декілка цікавых творoв

    • Анализ репортажа Шукшина Алеша Безконвойный

      Без сомнения, в шкуре человека знает Василия Шукшина, писавшего безличные произведения искусства. Большинство произведений написано на тему села, а также жизни людей в этом селе.

    • Онуфрий Негодяев в истории одного места

      Чей персонаж служил в управлении местом под фамилией Глупов, карьера ёго не вошел в населенный пункт, как и вин керував, принес только разрушения.Сам Негодяев родился среди знатных сельчан-симов, помог кочегару топить печи.

    • Анализ творчества третьего сына Платонова

      Тему стоунков между поколениями, зокрема между отцами и детьми смело можно назвать вечной. Он актуален на все часы, на все исторические эпохи. Это философское питание, над которым можно розмирковывать то, что разлетается без умолку.

    • Заметка о розах Кущ бузка Куприн

      Твир А.I. В разповиди, простота языка наоборот, проблемы, разрушенные писателем, становятся актуальными и в наши дни.

    • Характеристика и образ Оли Мещерской (Легкое дыхание Буниной)

      Оля Мещерская — главная героиня повести Ивана Бунина «Легкая Дигання». Це — молодая девушка, ученица средней школы. Вон трохи старше на пятнадцать лет.

    Тарас Бульба получил выговор от казачьего атамана за мужество в бою, самоотверженную службу, сон здравый и несокрушимую отданность православной вере.

    Всю жизнь старый казак прожил возле Запорожской Сечи. Мы не боимся кровопролитных сражений и среди первых приготовлений встаем на защиту Родины от иностранцев-инновирцев. Слова Бульби ведут запорожцев на бой и подбадривают в час боя: Почему казаки не прогнутся? Товарищи уважают Бульбу и всегда прислушиваются к вашим мыслям.

    Герою любви к Батькивщине, что все казаки над его усами; Андрия, который, защитив жену ради жены, сам стремится, «нет кайдани святого товарищества.

    Как отец и казак, восхваляют и поддерживают Остапа, идущего в страту, пишут его твердость, силу духа перед смертью. Сам Бульба тоже принимает мученическую смерть героически, не теряя присутствия духа. Его смерть предсказывает страдания распятого Христа, к тому же она приобретает символическое значение

    Тарас Бульба, как и другие казаки, головой ведет борьбу с «басурманами и тюрками», как будто они презирают христиан.За веру вина я готов каплю крови оставить, для него «нет крепкой силы для веры».

    Великий герой повести М. Ю. Гоголя представляет собой избранный образ запорожского казака. Вин не привязывается к семейному гнезду, но по-своему любит, пишется своей силой, мужественностью. Особых интересов и користи нет ни у кого — Бульба служит во славу казачества и православия.

    Средний рейтинг: 4.3

    Тарас Бульба, главный герой одноименного рассказа Н.В. Гоголь, вважає, счо його жизнь — служи вере своей и отечеству. Бульба готов умереть за друзей, Украину и Православие. Картошку уже поганую поставить перед поляками и драться с ними до последней капли крови за веру, такая честь казаку. Бульба давно не принимает участия в деятельности Вийска. Поэтому после прихода Синих из Бурси Тарас отправился с ними на Сечь — оплот казаков бил кордоны сами. Там мы живем на широкую ногу.Уехав из страны, ибо скучно стало тебе жить дома со свитой.
    Але перед отъездом на Сечь Тарас получает свой блюз. С рясы ниби жартом посмеешься, а по правде в новых жорстках посинеешь: «Виновен ты и смело встанешь за веру свою и всех казаков», «Если себя продашь и отчизну защитишь, то скорее ты умрешь для биса». Але, с которым Тарас ставится перед своим блюзом, как и перед своими товарищами.
    Перед битвой с поляками Бульба призывает казаков к бою, подавая им «хорошее» вино и кажущееся. Цим Бульба наткнулся на казаков на бий, соб- ственно их не загнали и смрад заступился за товарищество. Тарас вважает, что в мире нет уз междоусобных, ни уз товарищеских, а русское товарищество самое лучшее в мире.
    Если Бульба в мире, то он думает не о себе, а о своих товарищах. Тарас радий, что друзья-йоги смело видят врага насквозь.Вин «жертвует» собой ради веры, родины и товарищей.
    Образ Тараса дорог Гоголю, автор дает понять, что таких людей, как старый казак Бульба, можно поймать на пальцах. Гоголь воспевает этот образ, образ бесстрашного полковника, который борется за свою честь, веру в эту страну.

  • Добавить комментарий

    Ваш адрес email не будет опубликован.