Твір на тему десять заповідей у моєму житті: Твір-роздум на тему , Десять заповідей у моєму житті , плиз помогите…

Содержание

Твір на тему: “Найскладніша заповідь”

Як на мене, то з-поміж десяти заповідей, висічених на скрижалях, найскладнішою є восьма. Заповідь, яка оповідає, що не можна свідчити неправду про свого товариша. Це та заповідь, якої більшість людей просто не дотримується, я гадаю, що кожен з нас бодай раз у житті порушив її.

Гадаю, ця заповідь є найскладнішою з кількох причин. По-перше, зовсім невеликий процент людей правильно її розуміє. Вважають, що це йдеться про свідчення в суді та оббріхування невинного. Насправді ж у цієї заповіді значно глибший сенс. Врешті-решт, восьме речення на скрижалях

має на меті навчити людей узагалі не казати неправду про ближнього свого та – і це найголовніше – не пліткувати про нього. Зрештою, правдивими слова про іншого можуть бути лише з його власних вуст, так би мовити, правда в першій інстанції. А ви, самі того не помічаючи, забарвлюєте інформацію про друга у тонкий флер применшень чи гіперболізації, додаєте свою власну точку зору… Кінець кінцем, правда про вашого товариша обростає, наче снігова куля, все новими й новими шарами, аж доки від початкового варіанту залишиться лише ім’я.

Восьма заповідь є найскладнішою, бо ми постійно її порушуємо, усвідомлюючи

це чи ні. Коли дівчатка-однокласниці обговорюють нову сукенку подружки чи пліткують про хлопців, вони порушують цю заповідь. Коли в інституті студенти переповідають одне одному страшні історії про непохитних викладачів, які жахливо ставляться до студентів, – це теж порушення заповіді. Коли колеги обговорюють підвищення своєї колеги та не вірять, що вона могла досягти цього своїм розумом, починають розпускати про неї плітки, – це також порушення восьмої заповіді. Коли бабусі, сидячи коло будинку та нудьгуючи, починають називати всіх і кожного образливими словами та вигадувати плітки про кожного мешканця будинку, – це дуже велике порушення заповіді.

Найприкріше те, що ми здебільшого вже навіть не помічаємо цього за собою. Не намагайтесь відразу змінити весь світ, просто почніть спершу із себе, не пліткуйте про інших та дотримуйтесь заповідей!

Твір роздум на тему ,, Десять заповідей в моєму житті ‚‘‘

ЛитератураЕсть ответ! 2Ответить

Кто, по словам героя «Мойдодыра», кусал его, как волчица?

Есть ответ! 2ОтветитьЛитератураБез ответа 0Ответить

Пж срочно!!! 11, 12 15, 16, 20, 21 питания.​

Без ответа 0ОтветитьЛитератураБез ответа 0Ответить

Гордая птица. Помани её кормом, да не дай — в другой раз не подойдёт. С Соболькой тоже себя очень гордо держит. Чуть что, сейчас крылом, а то и нос…

Без ответа 0ОтветитьЛитератураБез ответа 0Ответить

Написать сочинение-рассуждение на тему «Является ли рассказчик достаточно опытным бойцом?» (По роману Э.Н. Веркин «Облачный полк»)

Без ответа 0ОтветитьЛитератураБез ответа 0Ответить

Гордая птица. Помани её кормом, да не дай — в другой раз не подойдёт. С Соболькой тоже себя очень гордо держит. Чуть что, сейчас крылом, а то и нос…

Без ответа 0ОтветитьЛитератураБез ответа 0Ответить

ПОМОГИТЕ, ПОЖАЛУЙСТА!!!!ЛИТЕРАТУРА!!!! Пожалуйста,не из интернета,если берете все таки из него, то изменяйте пожалуйста А. Т. Твардовский Ответ…

Без ответа 0ОтветитьЛитератураБез ответа 0Ответить

« найдите средства художественной выразительности » , как это надо делать?.. помогите пожалуйста ​

Без ответа 0ОтветитьЛитератураБез ответа 0Ответить

Покажите, как изменялось проблемное поле философии от Аристотеля до Р. Декарта. По каким критериям, на Ваш взгляд, можно проследить эту динамику? …

Без ответа 0ОтветитьЛитератураБез ответа 0Ответить

Покажите, как изменялось проблемное поле философии от Аристотеля до Р. Декарта. По каким критериям, на Ваш взгляд, можно проследить эту динамику?

Без ответа 0ОтветитьЛитератураБез ответа 0Ответить

Спасите!!!! Найдите пожалуйста цитати с текста, что Ява любить тварин, допитливий, веселий, дотепний і справедливий В. Нестайко Тореадори з Васюків…

Без ответа 0Ответить

Твір роздум на тему 10 заповідей у моєму житті

Литература
Есть ответ! 2Ответить

Кто, по словам героя «Мойдодыра», кусал его, как волчица?

Есть ответ! 2ОтветитьЛитератураБез ответа 0Ответить

Пж срочно!!! 11, 12 15, 16, 20, 21 питания.​

Без ответа 0ОтветитьЛитератураБез ответа 0Ответить

Гордая птица. Помани её кормом, да не дай — в другой раз не подойдёт. С Соболькой тоже себя очень гордо держит. Чуть что, сейчас крылом, а то и нос…

Без ответа 0ОтветитьЛитература
Без ответа 0Ответить

Написать сочинение-рассуждение на тему «Является ли рассказчик достаточно опытным бойцом?» (По роману Э.Н. Веркин «Облачный полк»)

Без ответа 0ОтветитьЛитератураБез ответа 0Ответить

Гордая птица. Помани её кормом, да не дай — в другой раз не подойдёт. С Соболькой тоже себя очень гордо держит. Чуть что, сейчас крылом, а то и нос…

Без ответа 0ОтветитьЛитератураБез ответа 0Ответить

ПОМОГИТЕ, ПОЖАЛУЙСТА!!!!ЛИТЕРАТУРА!!!! Пожалуйста,не из интернета,если берете все таки из него, то изменяйте пожалуйста А. Т. Твардовский Ответ…

Без ответа 0ОтветитьЛитератураБез ответа 0Ответить

« найдите средства художественной выразительности » , как это надо делать?.. помогите пожалуйста ​

Без ответа 0ОтветитьЛитератураБез ответа 0Ответить

Покажите, как изменялось проблемное поле философии от Аристотеля до Р. Декарта. По каким критериям, на Ваш взгляд, можно проследить эту динамику? …

Без ответа 0ОтветитьЛитератураБез ответа 0Ответить

Покажите, как изменялось проблемное поле философии от Аристотеля до Р. Декарта. По каким критериям, на Ваш взгляд, можно проследить эту динамику?

Без ответа 0ОтветитьЛитератураБез ответа 0Ответить

Спасите!!!! Найдите пожалуйста цитати с текста, что Ява любить тварин, допитливий, веселий, дотепний і справедливий В. Нестайко Тореадори з Васюків…

Без ответа 0Ответить

Чому «без Бога ні до порога»?

У загальноосвітніх школах м. Вінниці відбулися виховні години духовного напрямку і, в рамках заходу, – літературний конкурс на написання твору: «Чому народна мудрість каже, що без Бога ні до порога?» Загалом від учнів надійшло близько 100 творів, у яких діти розповіли, як вони розуміють цю приказку і що, на їхню думку, дає людям віра в Бога. «Православна Вінниччина» пропонує увазі читачів твори переможців конкурсу – Вікторії Пастушенко, Дениса Лейченка й Анни Онищенко, а також ще кілька цікавих роздумів.

Вікторія Пастушенко, 6-Б клас ЗОШ №18

Життя… Воно переповнене несподіванками – приємними і не надто радісними. Кожен день не схожий на попередній. І коли ти зранку прикидаєшся, ти не знаєш, що очікує тебе сьогодні.

 

Ти виходиш з помешкання та наче поринаєш у невизначеність. Кожна хвилина у нашому житті безцінна, але прикро, що ми не можемо керувати всім, що нас оточує. Тоді нам залишається тільки віра в те, що ХТОСЬ все ж таки є над кожним із нас, і тільки йому відомо, де потрібно нас підстрахувати.

Ця віра має бути у кожної людини в душі. Кожен з нас має мати міру, де потрібно зупинитись, не образити нікого, не вдарити або ще щось зробити гірше. Можливо, саме ця віра допоможе нам любити і поважати один одного, допомагати, співчувати. Допоможе зрозуміти, що у цьому світі є не тільки твоє «Я», а є ще поруч люди, які такі самі, як і ти.

І кожен з нас повинен знати, що все у нашому житті трапляється не просто так – погане, що пішло від нас, неодмінно повернеться. Ну, а добре, як відомо, повертається сторицею. І за цією справедливістю слідкує ВІН – Бог, Який живе у серці кожного з нас.

Денис Лейченко, 6-А клас ЗОШ №18

Я довго думав над значенням цього вислову. Насправді для мене роздуми на тему Бога дуже важкі, тому що підлітку дванадцяти років не часто доводиться міркувати про релігію. 

Але все-таки спробую…

Ви задумувалися, чому говорять «Без Бога ні до порога», а не «Без Бога ні за ворота»? На мою думку, поріг – це кордон твоєї оселі, твоєї фортеці, де тебе захищають не лише батьки, а й «рідні» стіни. Та хіба цього захисту завжди вистачає? Звичайно, ні: крім цього, нас захищає ще й Творець.

Є безліч теорій щодо створення світу. Дехто вважає, що все відбулося само собою… Так уявімо собі: дивимось ми на будмайданчик, а там ні душі, але цеглини літають, будуючи дім… Або зайшли ми в художню майстерню, а там – нікого, лише олівець із пензлем снують у повітрі… Смішно і безглуздо. Абсурд. Звичайно, ми знаємо, що картини пише художник, будинки зводять будівельники й архітектори, а світ створив Творець.

У наші часи багато невіруючих людей. Вони думають: «Якщо я не бачив Бога, значить, Його не існує». Але це не так, бо Всевишній – як думка: ось, наприклад, сиджу я і мрію про літо, а те, які думки снують у моїй голові, видно лише по моїй міміці – чи мені сумно, чи весело. І якщо сторонній не бачить моїх думок – це не означає, що їх не існує. Ніхто думки не бачив, проте всі знають, що вона існує (хоча мудрі думки відвідують не всіх). Хто у цьому зі мною сперечатиметься? Все очевидно.

Українці – народ багатостраждальний, проте миролюбний і віруючий. Тому у скарбничці «Народна мудрість» є багато приказок та прислів’їв, пов’язаних із Богом, а народ як скаже – так і зав’яже. І коли ми покидаємо нашу зону комфорту (батьківський поріг), нас уже не захищають ні батьки, ні «рідні» стіни, а лише Творець і батьківська молитва.

Тому: «Без Бога ні до порога, а з Богом хоч і за море».

Анна Онищенко, 10-Б клас ЗОШ №32

Релігія завжди була важливою частиною людського життя. За первісних часів люди почали вклонятися різним богам і приносити їм жертви, не розуміючи деяких природних явищ. Таким чином з’явилося багато релігій. 

Але, на мою думку, релігія та віра – це різні речі. Віра живе в душі людини, в її серці, а релігія – це світогляд, певні правила та обряди. Віруюча людина може водночас бути і релігійною, а може і не бути, і навпаки.

Існує десять Божих заповідей, які були дані Самим Богом Мойсею. Завдяки цим правилам життя людей значно покращилося. Люди й досі вірять, що Всевишній спостерігає за ними, частково керує тим, що відбувається, може карати за гріхи. 

Але Бог – це не лише суворий контроль, Він любить усіх нас. Господь милосердно ставиться до тих, хто вірить у Нього та намагається жити правильно. Недарма кажуть: «Без Бога ні до порога». Перед тим, щоби щось зробити, варто задуматись, чи не суперечить це Божим законам та загальним правилам моральної поведінки. Незважаючи на віросповідання, все одно варто пам’ятати, що за кожним гріхом слідує покарання.

Також варто згадати, що віруючим людям легше жити. Вони вірять, що Бог врятує допоможе у скруті. На всі біди та випробування є Його воля. А жити з вірою у серці та надією на краще завжди легше.

Навіть «якби Бога не було, Його треба було б вигадати». Отже, усі ми маємо робити добро собі та іншим, адже воно обов’язково до тебе повернеться.

Надія Заморська, 5-В клас ЗОШ №18: 

Існує на Гуцульщині одна легенда. У ній йдеться про те, як Бог дав багатий урожай, і почалось – щодня якесь свято, гості, веселощі. Радісно народу було. Чекав Бог дяки, а марно. 

Минув урожайний рік. Не дав Бог плодів. Одразу стихли пісні, веселощі і походеньки в гості. Немає з чим гостя зустріти. Голодно у селах стало, тихо, сумно. Вже он просять у Бога їжі, плодів дорослі та діти.

Ось і висновок: цінуйте те, що у вас є, бо більше можуть не дати.

Ірина Кулієва, 6-Б клас ЗОШ №18: 

Чому в народі так говорять? Я вважаю, що в дім потрібно заходити з Богом у душі, тобто з добром і любов’ю. Бо якщо бути злим, то у домі буде негативна атмосфера. 

І це стосується не тільки будинку, але й світу. Адже у наш час треба бути веселим і позитивним. Наразі у світі багато проблем, і тільки з Богом у душі ми зможемо допомогти світу. Тому що Бог – це Любов, добро та щирість. 

Ми зможемо врятувати планету!

Божена Рукомеда, 5-В клас ЗОШ №18: 

Віра в Бога, Якого ми не бачимо, а про Якого нам все каже, є невід’ємною часткою буття людини. Ми бо є творінням, яке без свого Творця попадає у прірву, у ніщо, цілковито губиться. Цю правду наш народ висловив у глибокодумному прислів’ї, яке дуже часто так бездумно цитується: «Без Бога ні до порога».

Віра, справжня віра – це ласка, дар. Це не означає, що вона нам звалиться просто з неба. Більшість з нас мусить боротися, щоби дійти до істинної віри. Тому в народі кажуть «Без Бога ні до порога», щоб передати, що без Бога, без Його допомоги ти не будеш здатний жити. Тому й потрібно молитися і вірити в Бога.

Софія Тернавська, 6-А клас ЗОШ №18: 

Кожна людина має віру в добро. Добру вчить Бог. Всі народи, що живуть за Божими заповідями, проживають своє коротке життя щасливо. Якби всі ми дотримувалися Божих заповідей, то на Землі був би небесний рай. Я вважаю, що треба частіше ходити в церкву, тоді ти ближче стаєш до Бога. І цим світ стає краще. Тому «Без Бога ні до порога».

Ольга Трепак, 6-Б клас ЗОШ №18: 

Бог допомагає навіть тоді, коли ти цього не відчуваєш. Кожна людина складається з питань, Бог – із відповідей. Якщо Бога немає, а я в Нього вірю, я нічого не втрачаю. А якщо Бог є, а я в Нього не вірю, я втрачаю все.

Бог бажає зупинити зло, а це неможливо. Три бажання не вертаються: час, слово, можливість. Три бажання, які не потрібно губити: спокій, надію, честь. Три бажання в житті найголовніші: любов, переконання, дружба. Три речі руйнують людей: вино, гордість, зло.

Валентин Жердецький, 6-Б клас ЗОШ №18: 

Коли людина каже «Без Бога ні до порога», вона має на увазі, що до її дому потрібно приходити з добротою, з веселим настроєм та з Богом. Бо люди не хочуть спілкуватися з тими, хто проти Бога. У таких друзів часто будуть сварки, вони дуже рідко спілкуватимуться, хотітимуть зла один одному, переконуватимуть, що Бог є чи Його немає.

На мою думку, не важливо, чи вірить людина в Бога, а інша ні. Вони все одно можуть дружити.

Я вірю в Бога, тому що Він завжди дивиться на нас та допомагає.

Іван Лабчук, 6-Б клас ЗОШ №18: 

Кожна людина згодом звертається до Бога з проханням благополуччя, здоров’я і миру в її сім’ї. Але не кожна людина пам’ятає й дякує Богу за Його дари.

Та коли з нею трапляється нещастя, людина одразу згадує, як вона не подякувала Богу за гарний врожай чи видужання її дитини. І лише тоді людина розуміє, як багато дав їй Господь, і починає просити пробачення й благати про допомогу.

Саме з цього моменту кожна людина починає жити за правилом: «Без Бога ні до порога».

Газета «Православна Вінниччина», №6 (46), червень 2017 р.

Десять заповідей Божих. Заповідь десята

Святитель Микола Сербський

Десята заповідь. Не бажай нічого чужого.

А це означає: як тільки ти побажав, ти вже впав у гріх. Питання стоїть так: чи хочеш ти швидко вирватися з прірви, у яку завело тебе твоє бажання, чи хочеш і далі падати вниз?

 

Бажання є насінням гріха. Грішна справа – лишень жнива посіяного і зрослого насіння.

 

Запам’ятай різницю між цією, десятою, заповіддю Божою і попередніми дев’ятьма. В попередніх дев’яти заповідях Бог застерігає людину від вчинення грішних справ, говорячи про жнива гріха. А в цій, десятій, заповіді Бог звертає увагу на корінь гріха і гріховності, Він попереджає тебе, щоб ти не згрішив у бажанні своєму. Таким чином, ця заповідь стає містком, що з’єднує Старий і Новий Заповіт. Перший, даний Богом через Мойсея, і другий, даний Богом через Ісуса Христа. Тому, коли ми читаємо Новий Заповіт Христа, ми повинні звернути увагу на те, що Христос не заповідає людям не вбивати і не красти руками, не чинити переб тілом і не брехати язиком. Він дивиться глибоко у серце людини, душу  людську, і заповідає: не вбивати у думках, і не чинити перелюб у серці своєму, і не красти в думках, і не брехати в почуттях своїх.

 

Таким чином десята заповідь є переходом до Закону Христа, духовнішого, піднесенішого і складнішого від Закону Мойсеєвого.

 

Не бажай того, що належить ближньому твоєму. Бо коли бажаєш, тоді насаджуєш насіння зла у серці, і насіння це, упавши, починає рости, і поширюватися, і розквітати, і штовхати руки твої на гріх, і ноги твої, і твої очі, і твій язик, і все тіло твоє. Бо тіло, брати, є виконавчий орган душі. Тіло лише виконує накази, які подає йому душа. Чого душа бажає, тіло може, і те, чого душа не бажає, тіло не може.

 

Послухай однієї моєї поради. Намагайся виконати цю останню заповідь Божу, і тобі буде легше виконати всі інші. Повір мені, ті, чиї серця наповнені нечистими бажаннями, настільки затьмарюють свою душу, що стають нездатними вірити в Господа Бога, а отже і нездатними працювати у певний час, і святкувати неділю, і шанувати своїх батьків. Істино, це вірно для всіх заповідей. Не виконаєш хоча б одну – порушиш усі десять. 

 

Один чоловік на ім’я Ловро покинув своє село і поселився в горах, де жив самотньо. Він старався викорінити із своєї душі всі зайві бажання. Кілька років Ловро думав лише про Бога, молився Богові і постився. Коли він знову повернувся в село, всі односельчани дивувалися сяйву святості Ловри. І всі його вважали праведним чоловіком Божим. І був у цьому селі один чоловік на ім’я Тадія, і позаздрив Тадія Ловрові. І сказав він своїм односельцям, що й він може стати таким же, як Ловро. І усамітнився Тадія в горах, і почав свій подвиг на самоті.

 

Через місяць повернувся Тадія у своє село. І коли односельці запитали його: «Що ти робив протягом місяця?», він сказав: «Вбивав, крав, брехав, нападав на людей, хизувався, перелюбствував, чинив усілякі беззаконня». «Як же так, адже ти був там сам?» — «Так, тілом я був сам, але душею і серцем був я серед людей безперервно, і що не міг зробити руками, ногами, язиком і тілом своїм, все це творив у душі і серці своєму».

 

Таким чином, браття, людина може грішити і далеко від людей, насамоті. Бо як погана людина покине людське товариство, її саму не залишать її гріховні бажання, душевна мерзота і нечисті думки. Тому, браття, помолімся Богові, нехай Він допоможе нам виконати і цю останню заповідь Його. Погаси, Боже, вугілля всілякого грішного бажання у серці нашому раніше, ніж бажання це виросте і почне душити нас.

 

 

Поможи нам, Господи, і нехай навчимося усім словам цього першого Закону, щоб через це прийняти Великий і Преславний Закон Сина Твого Єдинородного Ісуса Христа, Спасителя нашого, Котрому разом з Тобою і з Животворчим Святим Духом вічна слава, і хвала, і пісня, і поклоніння з покоління в покоління, з століття в століття, до кінця світу і перемоги сяйва Вічного Твого Царства над усіма царствами, відомими і видимими людським оком і розумом.

Амінь.

 

 

 

Дещо про Божі заповіді… або куди ми йдемо

Тора (п’ятикнижжя Мойсея), — частина християнської Біблії. Божі заповіді викладені в Торі у трьох варіантах… Ми переважно чуємо про один. А ще є заповіді дані богом Адаму, Ною, Аврааму…

Незважаючи ні на що маленький за чисельністю, проте об’єднаний Заповітом з своїм Богом, юдейський народ, як і раніше, зберігав свою єдність і самобутність. Переслідування, страти, погроми, не зламали і підкорили його лише тому, що він залишався вірним Торі й вірі в свого Бога з яким уклав Заповіт (Договір). Саме завдяки Заповіту та общинному способу життя юдейський народ не асимілювався у чужорідному середовищі. А потім, наперекір ворогам, юдейський народ здобув національну державу і з нуля відродив свою рідну мову.

 

 


Незабаром громадяни України будуть святкувати християнську Пасху і юдейський Песах. Рівно через п’ятдесят днів настають календарно пов’язані з цими святами, свята Трійці і Шавуот.


Отож, у християн на 50-й день після Пасхи, відзначається День Святої Трійці, — зішестя Святого Духа. Свою першу назву свято отримало на честь зішестя Святого Духа на апостолів, яке їм обіцяв Ісус Христос перед Своїм Вознесінням на небеса. Зішестя Святого Духа вказало на триєдиність Бога — «Бог Отець творить світ, Бог Син викупає людей з рабства у диявола, Бог Дух Святий освячує світ через побудову Церкви». Слід нагадати, що згідно християнських уявлень на 40-й день після Пасхи відбулося Вознесіння Господнє на небо і було обіцяно Його друге пришестя. Друге пришестя Христове — подія, очікувана в більшості християнських церков і провіщене в Новому Заповіті, а також в Корані.


Юдеї усього світу на 50-й день після Песаха святкують Шавуот (на івриті «тижні»), тобто свято яке настає через сім тижнів, відлік котрих починається з другого дня Песаха. В Ізраїлі це вихідний день. Основний релігійний сенс свята — дарування в цей день юдеям Тори (П’ятикнижжя Мойсея) на горі Синай при виході з Єгипту. Тору Бог дарував юдеям, а християни і мусульмани, хоча і не святкують цю подію, та Тору і майже весь Старий Заповіт визнають канонічними (священними). В цілому Старий Заповіт у християнській традиції практично повністю відповідає збірці священних книг, — юдейському Танаху.

 

За переказами, цього дня Моше* (Мойсей, Муса, Мусій, Мойзес) отримав на горі Синай скрижалі Заповіту з Десятьма Заповідями. Заповіді містять основи всієї людської моралі, без якої не може обійтися ні один народ і ні одна людина, яка сповідує юдаїзм, християнство та іслам. Отже, Мойсей отримав усні заповіді, частину яких записав (в результаті вийшов сувій П’ятикнижжя — Письмова Тора), а частину — Усна Тора, — було записано тільки через 1500 років, після зруйнування Другого Храму. Запис Усної Тори являє собою багатотомний твір — Талмуд, а також багато інших книг, у свою чергу об’єднаних загальною назвою Мідраш.


Десять Заповідей (Декалог або Закон Божий) (на івриті «десять речень») — приписи, (десять основних законів), які, згідно з П’ятикнижжям, були дані самим Богом Мойсею, в присутності синів Ізраїлю, на горі Синай на П’ятдесятий день після Виходу з Єгипту (Вихід.19 :10-25). Бог обрав собі єдиний народ на Землі і з ним було укладено Заповіт, тобто Договір між Богом і юдеями, що бути їм «царством священиків і святим народом», тобто виконувати всім серцем Заповіді, які Бог дає юдейському народу і поширювати знання про Бога по всьому світу. І цей факт визнали всі хто вважає священними П’ятикнижжя Мойсея.

Десять заповідей містяться в П’ятикнижжі в трьох версіях. При цьому дві з них мало відрізняються один від одної (див. Вихід.20:2-17; Втор.5:7-21), а третя (Вихід.34:14-26) принципово відрізняється від обох, бо в ній повністю відсутні морально-етичні норми, а її приписи обмежені релігійно-культовими рамками.

Сам Господь накреслив «Десять речень» на двох кам’яних таблицях, «скрижалях свідоцтва» (Вихід. 24: 12; 31:18; 32:16) або «скрижалях заповіту» (Втор.9: 9, 11:15), і передав їх до Мойсея. Коли Мойсей спустився з гори Синай, після сорокаденного перебування на ній, з таблицями в руках, і побачив, що народ танцює навколо золотого теляти, забувши про Бога, Мойсей прийшов у такий страшний гнів, що розбив об скелю таблиці з заповідями Бога. Після подальшого каяття всього народу, Бог наказав Мойсеєві витесати дві нові кам’яні таблиці, і записати на них Десять Заповідей.

Перелік Десяти Заповідей (Втор.5 :7-21):

 «1. Хай не буде тобі інших богів перед лицем Моїм.

 2. Не роби собі кумира і ніякого зображення того, що на небі вгорі, і що на землі долі, і що в воді під землею, не вклоняйся їм і не служи їм; бо Я Господь, Бог твій, Бог заздрісний, що карає провину батьків на дітей до третього і четвертого покоління, що ненавидять Мене, і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене і тих, хто зберігає заповіді Мої.

 3. Не призивай імення Господа, Бога твого, даремно; бо не помилує Господь (Бог твій) без покарання того, хто вживає ім’я Його даремно.

 4. Пам’ятай день суботній, щоб свято зберігати його, як наказав тобі Господь, Бог твій, що шість днів працюй і роби всякі справи твої, а день сьомий — субота для Господа, Бога твого.

 5.Шануй батька свого й матір свою, як наказав тобі Господь, Бог твій, щоб продовжилися дні твої, і щоб було тобі добре на тій землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі.

 6. Не вбивай.

 7. Не чини перелюбу.

 8. Не кради.

 9. Не свідчи неправдиво проти ближнього свого.

 10. Не бажай жінки ближнього свого, і не бажай дому ближнього свого, ані поля його, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, (ані всякої худоби його), ані всього, що є в ближнього твого».

А ось перелік іншого варіанту Десяти заповідей (Вихід.34 :14-26) про які говорилося вище. У цьому тексті виділення кожної з десяти заповідей утруднене, і загальноприйнятого варіанту такого виділення немає.

«10 І сказав [Господь Мойсею]: Ось Я складаю заповіт: перед усім народом твоїм вчиню чуда, яких не було по всій землі і ні у яких народів, і побачить увесь народ, серед якого ти знаходишся, справу Господа, бо страшно буде те, що Я зроблю для тебе.

11 Збережи те, що наказую тобі сьогодні: Ось Я виганяю перед тобою амореянина, і ханаанеянина, і хіттеянина, і періззеянина, хіввеянина, гіргашеянина і євусеянина.

12 Дивись, не складай заповіту з мешканцями тієї землі, в яку ти ввійдеш, щоб вони не стали мережею серед вас.

13 Жертівники їхні порозбиваєте, а їхні стовпи поламаєте, вирубайте священні гаї їх, і статуї богів їх спаліть вогнем.

14 Бо ти не повинен поклонятися богу іншому, окрім Господа [Бога], тому що ім’я Його — заздрісний, Він Бог заздрісний.

15 Не укладай союз з мешканцями тієї землі, щоб, коли вони будуть займатися розпустою слідом богів своїх, і приносити жертви богам своїм, щоб вони не запросили тебе, і ти не з’їв би жертви їх.

16 І не візьмеш із дочок їх дружин синам своїм (і дочок своїх не давай в заміжжя за синів його), щоб їхні дочки, займаючись розпустою слідом богів своїх, не ввели і синів твоїх в розпусту слідом богів своїх.

17 Не роби собі богів литих.

18 Свято Опрісноків дотримуйся: сім день будеш їсти опрісноки, як наказав тобі, окресленого часу місяця авіва, бо в місяці авіві ти вийшов з Єгипту.

19 Усе, що розкриває утробу, Мені, як і всю худобу твою чоловічої статі, що розкриває утробу, з волів, і овець.

20 Перворідне відкриття утроби осла викупиш ягням, а якщо не замінити, то викупити його; усіх перворідних з синів твоїх викупиш; І не будуть являтися перед лицем Моїм з порожніми руками.

21 Шість днів працюй, а дня сьомого спочинеш; спочинеш і під час посіву та жнив.

22 І свято тижнів справиш, свято первоплоду жнив пшениці, і свято збирання плодів в кінці року;

23 Три рази на рік буде являтися ввесь чоловічий рід твій перед лицем Владики Господа, Бога Ізраїлевого,

24 Бо Я вижену народи від лиця твого, і розширю границю твою, і ніхто не побажає твоєї землі, якщо ти будеш являтися перед лице Господа, Бога твого, тричі в році.

25 Не Виливай крові жертви Моєї на квашене, і жертва свята Пасхи не повинна переночувати до ранку.

26 Самі перші плоди твоєї землі принесеш у дім Господа, Бога твого. Не будеш варити ягняти в молоці його матері.

27 І сказав Господь до Мойсея: Напиши собі слова оці, бо в сих словах Я складаю заповіт з тобою та з Ізраїлем.

28 І пробув там [Мойсей] у Господа сорок днів і сорок ночей, хліба не їв і води не пив, і написав [Мойсей] на таблицях слова Заповіту, Десять Заповідей».

Далі Бог розповів Мойсею про відповідальність, яку нестимуть юдеї у випадку невиконання Заповіту. У третій книзі Мойсея Левит, 26 записано:

А коли ви (юдеї) не будете слухняні мені, і не виконуватимете всіх моїх заповідей (14), і, якщо постановами моїми будете погордувати, і якщо душа ваша бридитиметься законами моїми (15), то Я поставлю над вами перестрах, сухоти й пропасницю, що винищують очі та обезсилюють душу. І ви даремно сіятимете насіння своє,- бо поїдять його вороги ваші (16). І ви будете вдарені своїми ворогами. І будуть панувати над вами ваші ненависники (17). А. якщо й при тому не будете слухняні мені, то я семикратно побільшу кару на вас (18). Земля ваша не дасть свого врожаю, а дерева на землі не дадуть своїх плодів (20). А. якщо й тоді не схочете бути слухняними мені, то я семикратно збільшу над вами свій удар (21). І пошлю на вас польову звірину, а вона винищить вам дітей, і вигубить вашу худобу, і зменшить кількість вашу, і попустошить ваші дороги (22). Якщо цими карами не будете навчені (23), то я вдарю вас семикратно (24) І приведу на вас меча, і пошлю моровицю на вас, і ви будете віддані в руки ворога (25). Коли я знищу вам хліб, ви будете їсти — і не насититесь. А, якщо й тим не станете слухняні мені (27), то я семикратно покараю вас (28), і ви тіло своїх синів будете їсти і тіло дочок своїх будете поїдати (29). І поруйную ваші висоти (пагорби), і постинаю ваші стовпи сонця, і поскидаю трупи ваші на трупи (зображення) Богів ваших (10). І вчиню міста ваші руїною, і спустошу ваші святині (31), і спустошу я край той (32), а вас порозпорошую поміж народів, і вийму за вами мечі,- і стане край ваш пусткою, а міста ваші будуть руїною…(33).

Отож, Десять Заповідей є основою юдейського релігійного світорозуміння. Дотримання їх перед Богом в обов’язок кожної людини, на яку поширюється дія Договору (Заповіту). Тора містить у собі керівництво до життя, ключ до розуміння юдейського існування на землі протягом всієї історії людства, бо Тора вічна, так як дав її сам Бог. Вона не тільки збірка теоретичних та філософських основ, але й практичний путівник, актуальний завжди і всюди. Саме в Торі — у письмовій та усній формах — чітко вказано сенс життя людини на землі. Юдеї на горі Синай заявили: «Будемо виконувати і слухати!»

Християни на лаодикейському соборі 363 року визнали Тору (П’ятикнижжя Мойсея) канонічною, тим самим офіційно визнавши юдаїзм фундаментом християнства, і відповідно запровадивши у себе юдо-християнство. Місце Десяти Заповідей у християнському вченні відзначено вже в Новому Заповіті (Мт. 19:18-19; Рим.13:9). А Трідентський собор (1545-1563рр.) грозив відлученням від церкви, тим, хто стверджує, що Десять Заповідей не зобов’язують християн.

Існує ще сім заповідей даних Богом Адаму і Ною про які йдеться в Усній Торі (Талмуді):


 • заборона богохульства,
 • заборона ідолопоклонництва,
 • заборона вбивства,
 • заборона розпусти,
 • заборона грабежу,
 • обов’язок встановлювати закони,
 • заборона їсти від живого.

Отже, шість заповідей від Бога отримав Адам: заборона богохульства, ідолопоклонництва, заборона убивства, розпусти, грабежу і обов’язок встановлювати закони. Ною додалася заборона їсти від живого, як сказано: «Тільки м’яса, в якому є ще душа — кров, — не будете їсти» (Бут 9:4). Виходить всього 7 заповідей.

І так було для всіх, поки не з’явився Авраам, який отримав ще заповідь робити євреям чоловічої статі обрізання…

А тепер звернемося до Євангелія і Заповідей Ісуса Христа** — юдея, який користується найбільшою пошаною і повагою в усьому неюдейському світі, якого, більше того, християни вважають Сином і втіленням Бога на Землі. А саме, відкриємо Євангеліє від Матвія, (19:16-19). Юнак підходить до Ісуса і питає, що йому зробити доброго, щоб мати вічне життя? Учитель відповідає: виконай Заповіді. Юнак запитує: Які саме? Ось відповідь Ісуса:


 2. Не вбивай;
 3. Не чини перелюбу;
 4. Не кради;
 5. Не свідчи неправдиво;
 6. Шануй батька та матір,
 7. Люби свого ближнього, як самого себе.

Прочитаємо далі (Мт. 19:21): «Якщо хочеш бути досконалим, піди, продай добро своє та й убогим роздай, і матимеш скарб ти на небі, і приходь та й іди вслід за Мною».  Відкриємо (Мт. 22:36-39): «Учителю, яка заповідь найбільша в Законі? А Він відказав йому: «Люби Господа, Бога твого, усім своїм серцем, всією своєю душею і всім своїм розумом». Це найбільша і перша заповідь. А друга подібна до неї: «Люби свого ближнього, як самого себе». На цих двох заповідях тримається весь Закон і Пророки»».

З дня отримання Великої Книги (Тори) і по сьогоднішній день долю юдеїв визначає віра в свого Бога, в свою богообраність та відданість Його заповітам. Біля гори Синай юдеї зобов’язалися бути вірними Торі на всі часи і всюди. У той день в кам’янистій пустелі силою Божественного втручання був створений народ без батьківщини та землі. Набагато пізніше завоював він країну ханаанську, де жив за особливою вірою, не схожою на віру оточуючих його народів. Юдеї виконали свою обіцянку і, розсіяні серед інших народів, залишилися єдиною нацією протягом 33-х століть. Ким і де були би юдеї без Тори?… Їх зберегли у віках дві речі:

Перша, — СВОЯ ОСОБЛИВА ВІРА У СВОГО БОГА ТА В СВОЮ БОГООБРАНІСТЬ, ДОТРИМАННЯ ДОГОВОРУ (ЗАПОВІТУ) З СВОЇМ БОГОМ.

Друга, — ВИЗНАННЯ ЦЬОГО БОГА І ВІРА У НЬОГО ВСІМА ІНШИМИ НАРОДАМИ, ЯКІ ПРИЙНЯЛИ ХРИСТИЯНСТВО.

З тих пір пройшли тисячоліття, — свідки появи та зникнення великих за чисельністю народів, а маленький за чисельністю, проте об’єднаний Заповітом з своїм Богом, юдейський народ, як і раніше, зберігав свою єдність і самобутність. Незважаючи на переслідування, страти, погроми, він не був зломлений і покорений лише тому, що залишався вірним Торі й вірі в свого Бога з яким він уклав Заповіт (Договір). Саме завдяки Заповіту та общинному способу життя юдейський народ не асимілювався у чужорідному середовищі. А потім, наперекір ворогам, юдейський народ здобув національну державу, з нуля відродив свою мову, — іврит. Протягом тисячоліть змінювалися наш вигляд, одяг, смаки — змінювалося рішуче все. Незмінними залишалися Тора та її Заповіді.

Будь-який народ у котрого переривається ланцюг традицій, мови, історичної пам’яті і прадавньої віри — занепадає, зникає з карти землі, а люди стають перекотиполем, — втраченими людьми.

Кожен Великий Народ має свій шлях, який описує криву з обов’язковим поступом вперед, шлях до певної усім нібито зрозумілої, проте абстрактної мети. І на цьому шляху — безліч точок. Але обов’язково має бути точка відліку і ключова проміжна точка, інакше народ втрачає напрямок, орієнтири і рухається в нікуди. Тоді такий народ блукає або плентається під ногами у інших народів, його зневажають, визискують і гноблять.

Здобувши свободу, але не долучившись до історії, традицій, рідної мови багато українців залишаються втраченими людьми. Відмовившись, на догоду своїм ворогам, від своїх предків, від своєї рідної мови, культури, віри, від свого минулого, не відродивши традицій свого народу, – ми позбавляємо себе майбутнього, бо ми втрачаємо зв’язок з відправною точкою, а відповідно ми втрачаємо напрямок, дороговказ.

————————————————


*Ім’я Мойсей (на івриті Моше, укр. Мусій, у мусульман – Муса, на латині Мойзес), що означає «Витягнений, чи врятований, з води». За Біблією — вождь, пророк і законодавець в юдеїв, християн і мусульман.


**Ім’я Ісус (на івриті Ієгошуа (Ієшуа), у мусульман Іса), що означає «Господь Ієгова врятує». Ісус сприймається євангелістами як рятівник, Месія.

Христос — це титул, що вказує на характер місії Ісуса з погляду християнства. Грецьке слово Христос є перекладом з івриту титулу Машиах і означає «помазаник божий», — Месія.

Стефанко С.Л.

7 і 10 Божі заповіді

Володимир Тухлян

З волі Божої людина стала господарем і власником рослинного і тваринного світів та усіх земних дібр. А щоб вона могла вільно і спокійно використовувати Богом дані дари на Його славу та для свого добра, то на сторожі приватної власності Господь дає Сьому й Десяту Заповіді. Від дотримання цих Заповідей залежить добро всіх людей – особисте, родинне та суспільне.

Перед тим, як створити людину, Господь Бог приготовляє для неї все необхідне, щоб вона мала змогу жити, творити і бути щасливою. Людина в Божому плані – вінець творіння. Бог творить Рай і дає все необхідне: «Ось я даю вам усяку траву, що розсіває насіння по всій землі, та всяке дерево, що приносить плоди з насінням: вони будуть вам на поживу» (Бут 1, 29). Він дає нам дари у володіння не для того, щоб лише споживати і мати з надлишком, а для того, щоб їх примножувати, обробляти та ділитися, як випливає з притчі про таланти (пор. Мт 25, 14-31). Двом слугам, які помножили ці таланти, пан каже: «Гаразд слуго добрий і вірний. У малому ти був вірний, поставлю тебе над великим» (Мт 25, 21). Третьому ж, який закопав і не розвинув свого таланту, мовить: «Лукавий слуго й лінивий!…» (Мт 25, 26). Ця притча показує, як потрібно користуватися Божими дарами. Саме примножувати, а не закопувати, по-іншому кажучи, не споживати «бо кожному, хто має, додасться, і він матиме надміру; а в того, хто не має, заберуть і те, що має». (Мт 25, 29).
Окрім дарів, які Господь щедро вилив Адамові, Він також доручив йому наглядати і опікуватися Едемським садом (див. Бут 2, 13) і разом з тим дав першу Заповідь: «З усякого дерева в саду їстимеш; з дерева пізнання добра й зла не їстимеш…» (Бут 2, 16-17). Через те, що наші прародичі спокусилися і порушили заповідь, Богом благословенна праця стає трудом (див. Бут 3, 19) . Тому не кожна людина до кінця розуміє справжній сенс праці. Однак є особи, які хочуть і намагаються чесно працювати, як слуги із вищезгаданої притчі, а є й такі, які вважають працю надто важкою, нецікавою і, можливо, навіть непотрібною; вони нагадують останнього слугу із притчі. Через таке викривлення підходів до праці Господь на Синайській горі дає дві Заповіді: «Не крастимеш», «Не пожадай нічого того, що є власністю ближнього твого» (див. Вих 20, 2-17). Бо коли людина не хоче трудитись, то, врешті-решт, щоб прожити або й мати більше, починає красти те, що інші люди своє працею заробили. Заповідь допомагає людині робити правильний вибір, дає можливість обирати істинну свободу .
Коли примножувати Богом дані дари, то «праця стає для людини, благословенням», ба більше – «через таку працю людина уподібнюється до Бога!» . Кожна людина носить в собі образ Бога і за допомогою чесної праці, яка може і не приносити багато грошей, уподібнюється до самого Бога – не по природі, а по благодаті, як навчають Святі Отці. Праця приносить людині честь, бо є засобом чесного утримання життя . Проти Сьомої і Десятої Заповідей сьогоднішній світ багато грішить.
Які ж найчастіші гріхи проти цих Заповідей?

Крадіж-злодійство

В наш час це доволі поширений гріх, бо в сусіда і трава зеленіша. Тому даючи Сьому Заповідь «Не кради» (Вих 20, 15), Господь чітко постановляє шанувати власність свого ближнього, не красти, не присвоювати собі чийогось майна, грошей або нечесним шляхом їх примножувати. Важливо розуміти, що обкрадаючи інших ми не просто відбираємо блага, а обкрадаємо їх гідність. Святий апостол Павло у листі до Ефесян перестерігає: «Хто крав, нехай не краде більше, а краще хай працює» (Еф 4, 28). А в першому листі до Коринтян неначе виносить вирок: «Ані злодії… ані грабіжники – Царства Божого не успадкують» (1 Кор 6, 10).

Затримання заробітної плати

У затриманні заробітної платні провиняється той, хто вчасно, без вагомої причини не виплачує домовленої платні. В Катехизмі УГКЦ Христос Наша Пасха читаємо, що затримання заробітної плати є тяжким гріхом, зневагою Бога, оскільки робітник у своїй професійній діяльності виступає Його співпрацівником та співуправителем земних благ.

Лихварство

Воно починається тоді, коли хтось, знаходячись в якійсь біді, позичає гроші під відсотки чи заставу. Це суперечить тому, що заповідав нам Христос: «Люби ближнього твого, як себе самого» (Мт 22, 39) і також «…усе, що ви зробили одному з моїх братів найменших – ви мені зробили» (Мт 25, 40). В книзі Виходу читаємо: «Коли позичиш гроші комусь з мого народу, вбогому, що при тобі, то не станеш для нього лихварем» (Вих.22,24).
Також гріхами проти Сьомої Божої Заповіді є грабунок, розбій, напад, вандалізм, обман, захланність.

Десята Божа Заповідь

Сьома Заповідь має бути захована не тільки зовнішньо, але й внутрішньо, тобто в серці людини. Тому Господь, неначе доповнюючи її, додає ще й іншу: «Не зазіхатимеш на дім ближнього твого; не пожадатимеш жінки ближнього твого, ані раба його, ані рабині його, ані вола його, ані його осла, ані чого-небудь, що належало б ближньому твоєму». (Вих 20, 17). Важко людині, коли вона, дивлячись на свою убогу власність, бачить багатства інших людей. Важко, коли особа не може собі дозволити те, що мають інші, заможніші люди. Важко зрозуміти марнотратство багачів, які інколи не знають, що робити зі своїм майном, і через свою захланність не бачать свого ближнього в потребі. Дивуємося, для чого Бог дав нам цю Заповідь? Бо що злого в тому, коли бачиш, як розкішно і заможно живуть інші та бажаєш щось подібного для себе?
Кожен гріх починається в нашому серці. «Більш ніж щось інше пильнуй своє серце, бо з нього б’ють джерела життя» (Прип 4, 23). Серце потрібно розуміти не як людський орган, а як центр особи. Якщо ми дозволимо, щоб бажання багатства панували в нашому серці, то воно стане метою нашого життя. Коли людина в своєму серці хоче стати багатою, то без пожадливих думок не обійтися. Тому Господь насамкінець заповідає нам «Не пожадати нічого того, що є власністю ближнього твого». Бо саме від пожадання народжуються інші гріхи. Пожадання є неначе матір’ю всіх інших пристрастей, які входять у наш дім, тобто серце. Через це народжуються заздрість, несправедливість, недоброзичливість, серце без вагань дає згоду щось вкрасти або комусь нашкодити. Щоб позбавитись від пожадливих думок, найперше потрібно очистити своє серце. Для того, щоб не перейматися чужим, Господь заповідає вдовольнятися тим, що маємо, бо «хто має, тому ще додасться» (Мт 25, 29). Важливо розуміти, що через пожадання втрачаємо те, що маємо, і як лукавий слуга ховаємо свій скарб та мріємо про скарби інших.
Коли хочемо осягнути Царство Небесне, маємо чесно працювати у своєму покликанні та заховувати в серці Божі Заповіді. Таким чином зможемо проявити свою любов до Бога, а відтак – до ближніх. «Якщо ви любите мене, то мої заповіді берегтимете» (Йо 14, 15), бо «той, у кого мої заповіді, й хто їх береже, той мене любить» (Йо 14, 21). А коли так, то ніякі гроші чи речі не призведуть до пожадливих думок і крадіжок. Ми повинні розуміти, що від дотримання цих Заповідей залежить добро інших людей.

Володимир ТУХЛЯН. «Не кради!», «Не пожадай нічого того, що є власністю ближнього твого!» : 7 і 10 Божі заповіді//СЛОВО № 3 (67) 2016

< Попередня   Наступна >

Что такое десять заповедей? Почему они важны? Какое отношение они имеют к моей жизни?

«Я, Господь, твой Бог. . . . У тебя не будет других богов, кроме меня». (Исх 20:2-3) — CCC, пп. 2083-2141

«Не произноси имени Господа Бога твоего напрасно». (Исх 20:7) — CCC, пп. 2142-2167

Не забывайте свято хранить день Господень. — ССС, нОС. 2168-2195

Почитай отца и мать. — ССС, нОС. 2196-2257

Не убивай.— ССС, нОС. 2258-2330

Не прелюбодействуй. — ССС, нОС. 2331-2400

Ты не должен воровать. — ССС, нОС. 2401-2463

Не произноси ложного свидетельства на ближнего твоего. — ССС, нОС. 2464-2513

Не желай жены ближнего твоего. — ССС, нОС. 2514-2533

Не желай добра ближнего твоего. — ССС, нОС. 2534-2557

Бог разными способами помогает нам вести нравственную жизнь. Он дает нам благодать, пробуждающую в нас желание сказать нет искушению и греху и выбрать только доброе.Он дает нам Богословские и Кардинальные Добродетели и благодать практиковать человеческие добродетели, чтобы мы могли укрепляться в них. Бог дает нам помощь и благодать через Церковь и через принятие Таинств. Он также учит нас, как мы должны жить. Один из способов, которым он это делает, — дать нам законы, которыми мы руководствуемся в своих действиях. Десять заповедей — это законы, которые Бог открыл нам. Внимательность к руководству, которое Бог дает нам в Заповедях, поможет нам узнать, как служить Богу и как мы должны жить друг с другом.Это также помогает нам быть открытыми для благодати Святого Духа и того, что Бог может совершить в нас и через нас с помощью этой благодати.

Вы можете прочитать больше из  Католического катехизиса США для взрослых , заказать собственный экземпляр или прочитать вопросы на сайте Конференции католических епископов США.

Copyright © 2006, Конференция католических епископов США, Вашингтон, округ Колумбия. Все права защищены. Никакая часть этой работы не может быть воспроизведена или передана в любой форме или любыми средствами, электронными или механическими, включая фотокопирование, запись или любую систему хранения и поиска информации, без письменного разрешения владельца авторских прав.

Десять заповедей | ComeUntoChrist

Десять заповедей | Приходите ко Христу
Ваш браузер либо не поддерживает JavaScript, либо он отключен. Для этого сайта требуется JavaScript.

Внимание! Этот сайт не поддерживает текущую версию вашего веб-браузера. Чтобы получить максимальное удовольствие от использования нашего веб-сайта, мы рекомендуем вам обновить его до более новой версии или установить другой браузер.

 Бог дал нам заповеди или правила, которым мы должны следовать, чтобы жить счастливее.Десять заповедей применимы сегодня так же, как и во времена Моисея. Было бы мудро не только изучить их, но и жить ими.

Откуда они взялись?

После того, как Бог освободил древний Израиль от рабства и вывел его из Египта рукой Моисея, Он дал ему законы, по которым нужно жить. Десять очень важных законов можно найти в Исходе 20 Библии. Они известны как Десять Заповедей, и Бог по-прежнему ожидает, что мы, Его дети, будем им следовать.Это означает, что все мы.

«Да не будет у тебя других богов передо мной». — Исход 20:3

Бог хочет для вас самого лучшего. Если вы ставите перед Ним что-то другое в своей жизни, Ему будет труднее благословить вас.

«Не делай себе кумира». — Исход 20:4

Все, чему вы поклоняетесь больше, чем Богу, является «кумиром».«Автомобили, одежда, спорт и даже наша работа — опасные вещи для поклонения, потому что их можно отнять у нас и они принесут лишь временную радость и удовлетворение. Бог всегда рядом с нами и является источником непреходящего счастья.

«Не произноси имени Господа Бога твоего всуе». — Исход 20:7

Это может означать использование имени Бога в качестве бранного слова, или это может означать, что вы христианин, но не живете и не действуете так, как Иисус хотел бы, чтобы вы поступали.

«Помни день субботний, чтобы святить его». —Исход 20:8 10

Воскресенье, или день субботний, — это день, когда мы все можем ходить в церковь, поклоняться Богу и учиться быть лучшими людьми и христианами. Хранить его в святости означает делать все возможное, чтобы помнить о Нем в течение дня.

«Почитай отца твоего и мать твою». — Исход 20:12

Важно проявлять уважение к родителям.Для каждого это может выглядеть по-разному, но мы всегда должны стараться любить и заботиться о тех, кто в первую очередь заботился о нас.

«Не убий». — Исход 20:13

Простое, но важное правило для всех.

«Не прелюбодействуй». — Исход 20:14

Мужчины и женщины дают друг другу обещания в браке.Эти обещания важны, и их нарушение вызывает глубокую печаль. Выполнение этих обещаний помогает мужчинам и женщинам иметь счастливые браки и счастливую жизнь.

«Не укради». — Исход 20:15

Для Бога важно, чтобы Его дети были честны друг с другом. Брать все, что тебе не принадлежит, — это воровство, и это противоречит Его заповеди.

«Не произноси ложного свидетельства на ближнего твоего. — Исход 20:16

Если вы лжете кому-то или просто умалчиваете правду, вы «лжесвидетельствуете» и можете причинить вред другим. Даже если тебе сойдет с рук ложь, ты навредишь себе духовно и отдалишься от Бога.

«Не желай». — Исход 20:17

Желать — значит так сильно ревновать к тому, что есть у кого-то, что ты отчаянно этого хочешь.Желание делает человека несчастным и мешает ему ставить Бога на первое место. Эта заповедь поможет вам не впасть в эту дурную привычку.

Почему Бог должен был дать Своему народу 10 библейских заповедей?

Со времен Эдемского сада человек восстал против Бога. Чтобы помочь человечеству освободиться от этой склонности ко греху и помочь каждому из нас вести лучшую жизнь, Бог передал нам Десять заповедей как свод моральных законов, по которым мы должны жить.

Десять заповедей — это не обременительный набор правил, которым мы должны следовать из страха или чувства вины. Наоборот, Заповеди служат указателями, указывающими нам на прямой и узкий путь, показывая нам нашу нужду в Спасителе, когда мы неизбежно отклоняемся от этого пути.

Законы Ветхого Завета

В Ветхом Завете Десять Заповедей составляли часть 613 законов, управлявших древнееврейским обществом. Законы 613 года состояли из гражданских правил, регулирующих повседневную жизнь израильтян, церемониальных правил, регулирующих поклонение Богу в Храме, и моральных правил (более известных как Десять заповедей), которые кратко суммировали все положения Ветхого Завета. законы о том, как люди взаимодействовали с Богом и друг с другом.

Смерть и Воскресение Иисуса Христа устранили необходимость в законах, касающихся кровавых храмовых жертвоприношений, и других ветхозаветных законов, которые больше не применялись к тем, кто спасен верой во Христа.

Законами Ветхого Завета, которые действительно стали частью завета Нового Завета, были нравственные законы, высеченные на камне и помещенные в Ковчег Завета — Десять Заповедей (Исход 20:1-17; 3 Царств 8:9).

Краткий обзор Десяти Заповедей

Десять Заповедей, также называемые Декалогом, представляют личную заинтересованность Бога в том, чтобы выявить лучшее в Своих детях, чтобы мы могли жить полной жизнью (от Иоанна 10:10).Заповеди отделяют Божий народ, отличают правильное от неправильного и подчеркивают исключительную важность любви к Богу и ближнему в содействии миру в этой жизни и спасению после.

Десять заповедей можно разделить на две части: первые четыре заповеди касаются наших отношений с Богом, а последние шесть заповедей касаются наших взаимоотношений друг с другом.

Первая заповедь

«Да не будет у тебя других богов предо Мною» (Исход 20:3; Матфея 4:10; 1 Тимофею 2:5).Это наставление ясно показывает, что Бог — единственный истинный Бог и что мы должны поклоняться только Ему.

В древние времена этот закон уводил людей от множества ложных богов, которым поклонялись различные культуры. В наше время эта Заповедь является предостережением против возведения денег или других мирских вещей в богоподобный статус в нашей жизни.

Вторая заповедь

«Не делай себе кумира и никакого изображения того, что на небе вверху, и что на земле внизу, и что в водах ниже» (Исход 20:4; 1 Иоанна 5:21; Деяния 17:29).Это запрет на поклонение или поклонение чему-либо вместо Бога.

Третья заповедь

«Не злоупотребляй именем Господа, Бога твоего» (Исход 20:7; Иакова 5:12; 1 Тимофею 6:1). Запрещение здесь заключается в неуважительном использовании имени Бога или в пренебрежении его святой природой. Мы должны говорить и использовать имя Бога только с величайшим благоговением.

Четвертая заповедь

«Помни день субботний, святи его» (Исход 20:8).В Писании ясно сказано, что мы должны соблюдать субботу как святой Божий день отдыха от работы и как день «священного собрания» (Исход 20:8-10; Бытие 2:2; Левит 23:3). Эта заповедь прямо не повторяется в Новом Завете, но упоминается о существовании субботы во времена Иисуса (Луки 4:16; 23:55-56).

Несмотря на это, мы знаем, что христианская вера носит общинный характер, о чем свидетельствует то, что Иисус учит нас молиться «нашему Отцу», а не индивидуально «моему» Отцу, и в утверждении Иисуса, что там, где двое или трое соберитесь во имя Его, вот Он с ними ((Мф. 6:9; Мф. 18:20).

Пятая заповедь

«Почитай отца твоего и мать твою» (Исход 20:12; Ефесянам 6:2-3; Луки 18:20). Эта Заповедь говорит верующим уважать и слушаться своих отца и мать. Взамен Заповедь обещает, что если дети будут уважать своих родителей, дети проживут долгую и успешную жизнь.

Шестая заповедь

«Не убивай» (Исход 20:13; 1 Иоанна 3:15; Римлянам 13:9). Здесь уместно слово «убийство», так как Заповедь запрещает незаконное лишение жизни другого человека.Писание проводит различие между убийством и убийством, как видно из рассуждений Павла о праве правительства убивать злодеев (Римлянам 13:1-4).

Седьмая заповедь

«Не прелюбодействуй» (Исход 20:14; 1 Коринфянам 6:9-10; Римлянам 13:9). Начиная с Адама и Евы, Библия учит, что когда человек оставляет отца и мать и соединяется со своей женой, они становятся одной плотью (Бытие 2:24), соединенной вместе перед Богом (Марка 10:7-9). Прелюбодеяние добавляет к браку третье лицо и тем самым нарушает святость святого союза.

Восьмая заповедь

«Не кради» (Исход 20:15; Ефесянам 4:28; Римлянам 13:9). Это запрет брать то, что не принадлежит вам по праву. Целью этой Заповеди является не столько защита нашего имущества, сколько сохранение стабильности нашего общества. Когда воровство остается безнаказанным, люди пугаются и прибегают к потенциально насильственным средствам, чтобы обезопасить и вернуть то, что им принадлежит.

Девятая заповедь

«Не произноси ложного свидетельства на ближнего твоего» (Исход 20:16; Колоссянам 3:9-10; Откровение 21:8).Давать ложные показания против соседа — значит сознательно лгать об этом человеке таким образом, чтобы причинить ему или ей вред, например, в ходе судебного разбирательства. Важность правдивых показаний видна в нашей современной судебной системе, которая наказывает как лжесвидетельство, так и ложные показания в юридическом деле.

Десятая заповедь

«Не желай» (Исход 20:17; Колоссянам 3:5; Римлянам 13:9). Эта Заповедь призывает нас контролировать любое стремление к чужому имуществу.Это может включать желание физического имущества соседа или стремление к людям, которые составляют часть жизни нашего соседа. Другими словами, мы не должны желать или нацеливаться на что-либо, что по праву принадлежит кому-то другому.

Эта конкретная заповедь выделяется тем, что касается контроля над нашими неуместными чувствами. Как мудро указал Иисус, грех часто возникает из-за алчного чувства, которое может привести человека к нарушению одной из других заповедей, например запрета на убийство, прелюбодеяние или воровство (Матфея 5:28; Луки 6:45).

Почему сегодня христиане должны соблюдать десять заповедей?

Бог дал Десять заповедей людям ветхозаветного завета. Несмотря на это, а также потому, что грех продолжает существовать в мире, Новый Завет подтверждает, что Десять Заповедей по-прежнему являются важными законами, которые должны управлять жизнью христианина сегодня.

На самом деле, как указано выше, Новый Завет многократно подчеркивает важность соблюдения девяти из Десяти заповедей (за исключением заповеди о соблюдении субботы, которая упоминается, но не повторяется явно в Новом Завете). .

Десять заповедей служат не только моральным кодексом поведения для современного христианина, но и строгим напоминанием о том, что мы все нуждаемся в Спасителе, потому что никто не может все время в совершенстве соблюдать все Заповеди. Сам Иисус определил основную нить, проходящую через Десять Заповедей, одним словом: Любовь. Иисус объяснил, что заповеди требуют преданной и смиренной любви к Богу, а также преданной и смиренной любви к ближнему (Матфея 22:34-40).

Павел расширил эту всеобъемлющую тему любви, написав, что заповеди против прелюбодеяния, убийства, воровства и зависти сводятся к одной заповеди: «Возлюби ближнего твоего, как самого себя» (Римлянам 13:8-9).

Тот факт, что любовь является обязательной темой Десяти Заповедей, неудивителен, если принять во внимание совершенную любовь Бога к Своему Творению. Точно так же, как любящий родитель устанавливает основные правила, которым должен следовать его ребенок, чтобы вести безопасную и успешную жизнь, Бог-Отец дал нам Десять заповедей, чтобы помочь нам вести нашу жизнь наилучшим образом в отношении отношений, которые важнее всего — наших отношений с Ним. и наши отношения друг с другом.

Фото: ©iStock/Getty Images Plus/rudall30


Долорес Смит — автор общенационального журнала о вере и воспитании детей.Вдохновение для своих произведений она черпает из повседневной жизни. Свяжитесь с ней через Twitter @byDoloresSmyth.

.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.