Що потрібно для життя людини: Неприпустима назва — Вікіпедія

Содержание

1.3 Важливість освіти у галузі здоров’я, безпеки і соціальної інтеграції

Цінність здоров’я

Взаємозв’язок здоров’я та освіти

Права дитини й освіта в галузі здоров’я та безпеки

Пріоритети здоров’я та безпеки у світовій освіті

Пріоритети здоров’я та безпеки в українській освіті

 

Цінність здоров’я

 

Здоров’я — безцінне надбання людини, важлива умова повноцінного і щасливого життя. Здоров’я допомагає успішно вирішувати основні життєві завдання: вчитися, працювати, спілкуватися, дружити, створювати сім’ю, виховувати дітей, здійснювати задумане, долати труднощі, а якщо доведеться, то й значні перевантаження.

Здоров’я людини — це набагато більше, ніж відсутність хвороб. Це і добре самопочуття, і енергійність, і здатність швидко відновлювати сили та успішно справлятися з хворобами.

Здоров’я є безцінним надбанням не лише окремої людини, а й усього суспільства. Як життєдіяльність окремої людини значною мірою визначається станом її здоров’я, так і успішний розвиток суспільства загалом залежить від стану здоров’я населення. За збільшення в суспільстві частки людей із поганим здоров’ям можливості його соціально-економічного розвитку обмежуються.

Здоров’я людини залежить насамперед від неї самої, її способу життя. Переважна більшість людей ставить здоров’я на перше місце в рейтингу життєвих цінностей. Але водночас багато хто несвідомо, а іноді свідомо, приносить здоров’я в жертву досягненню інших цілей — навчанню, роботі, кар’єрі, отриманню задоволення (наприклад, від куріння або вживання наркотиків). Часто це відбувається в молодому віці, адже багато людей починають усвідомлювати практичну цінність здоров’я пізніше, коли у них починаються з ним проблеми.

Отже, збереження та зміцнення здоров’я населення загалом і молодого покоління зокрема — цінність, яка має стратегічне значення для сталого розвитку суспільства і належить до актуальних завдань розвитку сучасної України.

 

Взаємозв’язок здоров’я та освіти

 

Освітні заклади і насамперед школа, де діти, підлітки та молоді люди проводять більшість свого часу, мають величезний виховний і здоров’язбережний потенціал. Школа в тісній взаємодії з сім’єю і найближчим оточенням школяра вирішує двоєдине завдання: збереження і зміцнення здоров’я та виховання гармонійно розвиненої, освіченої, творчої, соціально активної та відповідальної особистості.

При цьому позитивне сприйняття шкільного життя учнями розглядається як ресурс для забезпечення здоров’я і благополуччя, тоді як негативне його сприйняття може бути фактором ризику, що впливає на їхнє фізичне і психічне здоров’я.

У ситуації позитивного шкільного клімату, що передбачає наявність доброзичливих, дбайливих вчителів, спостерігається не тільки вища успішність, а й більш сприятлива поведінка учнів щодо свого здоров’я.

Для актуалізації у підлітків та молоді цінності здоров’я, формування у них мотивації та поведінкових установок, необхідних для його збереження і зміцнення, в закладах освіти всіх рівнів має систематично відбуватися послідовна, цілеспрямована і комплексна навчально-виховна робота. Учні мають бути охоплені програмами з мотивації до здорового способу життя, профілактики вживання психоактивних речовин, збереження репродуктивного здоров’я.

Такі програми мають сприяти становленню ціннісних орієнтирів дитини і підлітка, готувати до дорослого життя, формувати вміння і навички самостійно ухвалювати зважені рішення, ефективно спілкуватися, адекватно висловлювати свої почуття та емоції, критично мислити, чинити опір негативному впливові й тиску з боку однолітків і дорослих, обирати моделі поведінки, що сприяють збереженню здоров’я.

 

Права дитини та освіта в галузі здоров’я і безпеки

 

Визнання державою права дітей, підлітків і молодих людей на охорону здоров’я і безпечну життєдіяльність зобов’язує державні інституції надавати їм інформацію, освіту та доступ до послуг, які дають змогу зберегти і зміцнити здоров’я.

Відповідно до Конвенції про права дитини, яку підписали 195 держав, зокрема й Україна, діти мають загальні та невід’ємні права, у тому числі право на освіту, яка має бути спрямована на розвиток особистості, талантів, розумових і фізичних здібностей дитини в найповнішому обсязі (статті 28 і 29 ) і на отримання інформації (стаття 13).

Держави, які підписали Конвенцію про права дитини, зобов’язані забезпечувати повагу, захист і дотримання прав дітей. Освіта має відповідати найкращим інтересам і цілям сталого розвитку дитини в цілому, без дискримінації, з повагою до поглядів дитини та з її активною участю. Освіта у сфері здоров’я на засадах формування навичок є одним із засобів досягнення цих цілей.

У 1994 році на Міжнародній конференції з народонаселення та розвитку в Каїрі представники 179 держав, зокрема й України, визнали важливість репродуктивного здоров’я для реалізації людьми своїх основних прав. На конференції було прийнято Концепцію репродуктивних прав, яка, зокрема, передбачає, що жінки і чоловіки, дорослі та молоді мають право отримувати повну і достовірну інформацію про статеве репродуктивне здоров’я, його збереження, зокрема про попередження інфекцій, що передаються статевим шляхом, та про запобігання небажаній вагітності.

 

Пріоритети здоров’я та безпеки у світовій освіті

 

Освіта у галузі здоров’я, безпеки та соціальної інтеграції визначається у світі як один із пріоритетних напрямів.

Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) у 2014 році визначила вісім ключових галузей для набуття компетентностей XXI століття, з яких три галузі безпосередньо стосуються здоров’я, безпеки та соціальної інтеграції.

 

  • Фізичне благополуччя
  • Психологічне благополуччя
  • Соціальна згуртованість
  • Культура і мистецтво
  • Комунікація і мовна грамотність
  • Рахування і математика
  • Пізнання і методи навчання (уміння вчитися)
  • Наука і технології, зокрема цифрова грамотність

 

У січні 2018 року Європейський парламент і Рада ЄС схвалили Рамкову програму оновлених ключових компетентностей для навчання протягом життя, серед яких «Особиста, соціальна, навчальна». Ця компетентність також передбачає навчання у галузі здоров’я, безпеки і соціального благополуччя.

 

Пріоритети здоров’я та безпеки в українській освіті

 

Чинні держані стандарти початкової та загальної середньої освіти визначають освітні галузі, обов’язкові для всіх закладів загальної середньої освіти. Серед таких галузей дві стосуються здоров’я, безпеки та успішної соціалізації.

  • Здоров’я та фізична культура
  • Соціальна і здоров’язбережна

 

Зазначимо, що двома із шести основних принципів концепції «Нова українська школа» є:

Здоров’я: формування здорового способу життя і створення умов для фізичного й психоемоційного розвитку, що надзвичайно важливо для дітей молодшого шкільного віку.

Безпека: створення атмосфери довіри і взаємоповаги. Перетворення школи на безпечне місце, де немає насильства і цькування.

 

Список використаних джерел

  1. Конвенція про права дитини [Електронний ресурс] : Міжнародний документ від 20.11.1989. — Електрон. текст. дані. — Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_021. — Назва з екрана.
  2. Charting the Course of Education and HIV (Education move). — Paris: UNESCO Publishing, 2014. — 187 p.
  3. ANNEX to the Proposal for a Council Recommendation on Key Competences for Lifelong Learning [Electronic resource]. — Available at: https://ec.europa.eu/education/sites/education/files/annex-recommendation-key-competences-lifelong-learning.pdf.
  4. Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року : Розпорядження КМУ від 14 грудня 2016 р. № 988-р.
  5. Нова українська школа: порадник для вчителя / Під заг. ред. Бібік Н. М. — К.: ТОВ «Видавничий дім «Плеяди», 2017. — 206 с.

Захистіть своє життя! Що потрібно знати про профілактику онкозахворювань

4 лютого – Всесвітній день боротьби проти раку.

Мета цього щорічного заходу – привернути увагу громадськості до глобальної проблеми онкозахворювань. Нагадати людям, наскільки вони небезпечні та знизити смертність від раку.

Рак – загальне позначення понад 100 хвороб, які можуть вражати будь-яку частину організму людини. Однією з характерних ознак раку є швидке утворення аномальних клітин, що проростають за свої звичні межі.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), більшість випадків смерті внаслідок онкологічних захворювань трапляється через рак легенів, шлунка, печінки, товстого кишківника та молочної залози.

В Україні, за даними Міністерства охорони здоров’я, понад мільйон онкохворих. Щороку рак виявляють у понад 130 тисяч осіб. Причому третина пацієнтів дізнаються про свій діагноз на пізніх стадіях, коли боротися із захворюванням надзвичайно складно. Своєчасна ж діагностика, за словами медиків, дозволяє  повністю вилікуватися від раку. А правильний спосіб життя – знизити ризик захворювання.

 

Основні чинники ризику

Згідно з даними ВООЗ, приблизно 30% випадків смерті від раку викликані п’ятьма основними чинниками ризику, що безпосередньо пов’язані зі способом життя людини:

● вживання тютюну;

● вживання алкоголю;

● переїдання та зайва вага;

● недостатнє вживання в їжу фруктів і овочів;

● малорухливий спосіб життя.

Профілактика онкозахворювань

1. Відмова від тютюну, вживання якого є найбільшим чинником ризику розвитку раку. Куріння призводить до 22% глобальних випадків смерті та до 71% глобальних випадків смерті від раку легенів.

2. Здорове харчування. Є зв’язок між зайвою вагою, ожирінням і багатьма типами цієї хвороби, як-от рак стравоходу, ободової та прямої кишки, молочної залози, слизової оболонки матки й нирок. Обмеження в їжі та вживання великої кількості фруктів і овочів може мати захисний ефект від багатьох ракових захворювань. Надмірне вживання червоного м’яса та м’ясних консервів може бути пов’язано з підвищеним ризиком розвитку колоректального раку. Крім того, здорове харчування, що сприяє профілактиці ракових захворювань, зумовлених харчуванням, знижує ризик розвитку серцево-судинних захворювань.

3. Регулярна фізична активність і підтримка здорової ваги тіла разом із правильним харчуванням суттєво знижують ризик розвитку раку.

4. Обмеження вживання алкоголю. Регулярне вживання спиртних напоїв є чинником ризику розвитку багатьох типів раку, включно з раком порожнини рота, глотки, гортані, стравоходу, печінки, ободової та прямої кишки, молочної залози. Ризик розвитку раку безпосередньо залежить від кількості вживаного алкоголю.

Докладнішу інформацію про профілактику низки онкозахворювань можна дізнатися у відеороликах Фонду Ріната Ахметова, знятих у рамках соціальної кампанії з боротьби з раком:

● Як своєчасно виявити рак молочної залози https://www.youtube.com/watch?v=zmPCAjPaRBY

● Що таке лейкоз і на які симптоми потрібно звернути увагу https://www.youtube.com/watch?v=ORbVVRw9ghE

● Діагностика раку простати https://www.youtube.com/watch?v=f01ea5D2fCc

Бореться з онкологічними захворюваннями Фонд Ріната Ахметова багато років. Так, у період із 2008-го до 2014 року завдяки програмі «Рак виліковний» для онкологічних клінік України було придбано 15 одиниць медичної техніки. Комп’ютерні томографи та лінійні прискорювачі – найсучасніше обладнання європейського рівня для виявлення й лікування раку. Це дало змогу пройти діагностику й терапію десяткам тисяч людей.

Наразі Фонд допомагає придбати витратні матеріали для шести онкодиспансерів Західної України, яким раніше закупив обладнання за програмою «Рак виліковний».

 

Поділитись новиною:

Взаємодопомога як спосіб життя: що потрібно знати про волонтерство

Як часто ти чув скептицизм і недовіру стосовно людей, які роблять щось корисне без власної вигоди, безкоштовно? В Україні існує багато стереотипів навколо волонтерства. Ми звернулися до команд «Української Волонтерської Служби» та «Будуємо Україну разом», щоб разом розвіяти міфи та розповісти, що таке волонтерство, чому важливо допомагати та де можна бути корисним в умовах пандемії Covid-19.

Що таке волонтерство?

Українська волонтерська служба: Волонтерство — добровільна допомога у вирішенні чи пом’якшенні соціальних проблем. Кожен може проявити ініціативу долучитися до волонтерського руху, усвідомлюючи, що за це ніхто не платить грошей.

Волонтерство — це інвестиція свого часу, зусиль та таланту у вирішення суспільних проблем. Кожен волонтер вкладає у те майбутнє, яке хоче бачити: якщо тебе турбує питання клімату, ти будеш волонтерити в еко-напрямку; якщо тобі небайдужа доля самотніх людей похилого віку чи людей з інвалідністю, можеш стати волонтером фонду, яким їм допомагає. Важливо шукати те волонтерство, що резонує особисто тобі.

Волонтерство та благодійність — те ж саме?

Українська волонтерська служба: Ні. Волонтерство — це форма благодійності, у якій волонтер інвестує свій час. Він має щось зробити — організувати або долучитись до акції, допомогти з перекладом текстів або з дизайном. Благодійність працює ширше: можна підтримувати фінансово, поширенням інформації та талантом. Бути донором — теж благодійність, а от організувати інших людей здати кров — це волонтерство.

Будуємо Україну разом: Благодійність — безкорисливе надання допомоги потребуючим, як заначає Вікіпедія. Зважаючи на це можна сказати, що волонтерство є одним з видів благодійності. Волонтери віддають найдорожче, що є у людей, — свій час. Вони роблять це безкорисливо та безоплатно, проте з великим бажанням долучитись до творення позитивних змін. Вони вкладають свої вміння та сили для допомоги і створюють можливості підтримки для інших. 

Чому важливо долучитись до волонтерства?

Будуємо Україну разом: Благодійність – це хороша можливість відчути свою приналежність до суспільства та творення змін у своєму оточенні, місті, країні, світі. 

Залученість людей до благодійності вказує на позитивну тенденцію розвитку суспільства та безпосередньо кожної людини, як свідомого громадянина своєї країни. Адже кожен з нас відповідальний за зміни в Україні та саме залученість вказує на те, наскільки кожен готовий брати відповідальність не лише за себе, а й за добробут своїх співгромадян. 

Українська волонтерська служба: Волонтерство — це унікальна можливість стати кращим, допомагаючи іншим. Це можливість отримати унікальний досвід, професійні навички, пункт до резюме, нових друзів та корисні знайомства. Особлива потреба у волонтерах виникає у громадському секторі, адже в організацій та благодійних фондів не вистачає фінансування, щоб покрити всю діяльність. Через волонтерство їм вдається зробити більше та допомогти більшій кількості людей. Наприклад, більшість організацій не може заплатити маркетологу чи дизайнеру. Проте, якщо їм допомагає з цим волонтер, вони можуть залучити набагато більше людей на допомогу своїй аудиторії. Для громади волонтерство — можливість розвитку через залучення великої кількості людей. Як приклад, шкільний футбольний клуб, який створюють волонтери, допомагає підліткам краще реалізувати себе у своєму селищі і підготуватись до дорослого життя.

Чи завжди волонтерство — це безкоштовно?

Будуємо Україну разом: Волонтерство є безоплатним і базується на бажанні людини допомогти. Водночас для організацій залучення волонтерів зазвичай є фінансово затратним. Ми про це навіть розповідали в одному з епізодів нашого подкасту «Наволонтерили» під назвою «Скільки коштує волонтер». Звісно ж, для волонтерів їх робота не оплачується, але незважаючи на це, організації дбають про їх комфорт та намагаються забезпечити харчування, транспорт, проживання, подарунки волонтерам, аби залишити приємну згадку про добру справу, яку вони зробили. 

Волонтерством займається тільки молодь?

Будуємо Україну разом: Волонтерство не має кордонів чи обмежень, адже це бажання людини, яке потрібно цінувати та всіляко заохочувати. Наша організація здебільшого працює над залученням молоді та водночас ми готові завжди підтримати усіх в бажанні займатись волонтерством та дати можливість разом відчути, що це. 

Кому можна допомогти?
  • Зоозахист:​можна долучитися до організації акцій та кампаній разом з ​ГОВідкриті Клітки,​​UA Animals,​а також стати волонтером притулків для тварин.
  • COVID-19 help:​можна підтримати самотніх людей похилого віку черезтелефонне спілкування у проєкті ​Мій телефонний друг.​
  • Допомога людям у складних життєвих обставинах:​можна підтриматипотребуючих людей разом з ​Карітас України.
    Екологія:​волонтерство на станції сортування сміття разом з ​Україна без сміття,​ а також можна долучитися до щорічної акції ​Let’s Do It Ukraine!.​
  • Інтелектуальне волонтерство:​можна долучитися до платформи P​ro Bono Club Ukraine,​яка поєднує експертів з громадськими організаціями, а також є можливість волонтерства в медіа-проєктах ​Ukraїner,​які відкривають нову Україну в експедиціях та унікальних інтерв’ю.
  • Донорство:​можна стати координатором донорської групи у своєму місті разом з організацією ​Агенти Крові.​
  • Допомога дітям у складних життєвих обставинах:​волонтерство у благодійному фонді ​Клуб Добродіїв.​
  • Волонтерські табори,​у яких з головою можна поринути у волонтерство: ​ФРІ (Фундація Регіональних Ініціатив) та ​БУР​(Будуємо Україну Разом).
  • Інклюзія:​можна стати волонтером громадських організацій ​Відчуй,​​Доступно UA.​
  • Допомога ветеранам та ветеранкам:​долучайся до спільноти ​VeteranHub.​
  • Підтримка військових:​волонтерство у благодійному фонді ​Повернись Живим(також можна стати автором матеріалу).

Впевнені, у вашому місті теж є багато організацій, які шукають волонтерів 🙂

Де шукати волонтерські можливості?

Українська волонтерська служба: На сайті Української Волонтерської Служби можна з​аповнити анкету,​щоб отримувати запрошення на волонтерські проєкти. Також команда УВС веде найбільший Telegram-канал​про волонтерство в Україні.Також є ​платформа онлайн волонтерства​від Волонтерів ООН, а міжнародні волонтерські програми можна знаходити на ​платформі Salto.​

Будуємо Україну разом: Зараз активно створюється багато платформ для пошуку волонтерства. Наприклад, Асоціація молодіжних центрів створила мобільний додаток “Волонтер”, де можна буде знайти можливості для волонтерства в різних містах України. Також є сайт “ВолонтерЮ”, де можна зареєструвати свою активність або ж долучитись до наявної. На наших сторінках у соціальних мережах ми також намагаємось поширювати цікаві можливості для волонтерства від партнерів.

Що можна робити дистанційно?

Українська волонтерська служба: У першу чергу, інтелектуально волонтерити: перекладати тексти, робити сайти, вести соцмережі, робити дизайн, писати матеріали для ЗМІ, проводити дослідження для фондів на певну тему, проводити онлайн навчання. А також можна долучитись до проєкту ​Мій телефонний друг,​у рамках якого волонтери телефоном підтримують людей, які опинились на самоті під час карантину. Також можна долучатись до збору коштів: на платформі благодійного фонду ​Таблеточки​є функція стати волонтером-фандрайзером, який допоможе підтримати онкохворих дітей в Україні.

І наостанок: уяви багато-багато волонтерів з посмішками на обличчі, які разом гучно кричать: “Хей бро, твори добро!”. Ти можеш бути одним з них 🙂

Рухова активність і здоров’я

Рухова і фізична активність є винятково важливим, фундаментальним чинником формування, збереження, зміцнення здоров’я та розвитку людини, особливо в дитячому, підлітковому та юнацькому віці. Завдяки здатності організму до саморегуляції відбувається його адаптація до змін зовнішнього середовища, організм стає стійкішим і життєздатнішим.

Під час фізичних вправ в організмі людини спрацьовують певні механізми, в результаті дії яких посилюються функції не тільки м’язів, але й дихальної, серцево-судинної, нервової та травної систем.

Робота скелетних м’язів, які складають близько 40 % маси тіла, супроводжується посиленим припливом до них крові. У результаті м’язові волокна краще забезпечуються поживними речовинами і киснем, відбувається інтенсивне виведення з організму продуктів метаболізму (обміну речовин) і шлаків. Це, в свою чергу, сприяє збільшенню об’єму м’язів, сили їхнього скорочення і витривалості. Людина набуває красивої, привабливої статури, яка зразу вирізняє її серед оточуючих.

Японські дослідники розрахували, що для нормального активного ставу організму і підтримки здоров’я, людина повинна робити щодоби до 10000 кроків, тобто при середній ширині кроку 70-60 см проходити за день 7-8 кілометрів. Об’єм і характер рухової активності людини у великій мірі залежить від специфіки виконуваної роботи. Тисячоліттями життя людей було пов’язане переважно з фізичною працею, на яку припадало до 90 % зусиль. За роки останнього століття склалися інші співвідношення, виник дефіцит рухової активності. А без визначеного обсягу постійного руху людина не може дожити до старості, не може бути здоровою.

Заняття фізичними вправами одразу позначаються на роботі дихальної системи. Під час цих вправ дихання стає глибшим і частішим, відбувається розкриття та розширення бронхів та легеневих альвеол, через легені проходить більше повітря, збільшується насичення крові киснем, внаслідок якого покращується забезпечення киснем усіх органів і тканин організму, нормалізується обмін речовин, зменшується кількість недоокислених токсичних продуктів (шлаків) у тканинах.

При достатній руховій активності збільшується частота і сила скорочення м’язів серця, з’являються нові коронарні судини, в результаті чого покращується живлення серця, стає значно витривалішим до фізичного навантаження. У тренованих людей у стані спокою за рахунок підвищення сили серцевих скорочень частота пульсу зменшується, завдяки чому збільшується тривалість фази діастоли (розслаблення) серця, що, в свою чергу, забезпечує необхідний відпочинок міокарда (серцевого м’яза), нормалізує метаболічні процеси (обмін речовин) у ньому. Серце функціонує економічніше й ефективніше.

Внаслідок фізичних вправ розширюються і відкриваються кровоносні судини (капіляри та артеріоли, які називають «краниками» су динної системи). Зовнішньо це проявляється почервонінням шкіри, посиленим потовиділенням. При цьому покращується рух венозної крові до серця, тобто скелетні м’язи виконують функцію «м’язового насоса».

Збагачена киснем і поживними речовинами кров надходить через розкриті артеріоли і капіляри до всіх внутрішніх органів, центральної нервової системи, органів статевої системи та ендокринних залоз. Ось чому повніше відновлюються функції головного мозку, покращується пам’ять і мислення. Вплив фізичних вправ на нервову систему полягає в розвитку координації різноманітних рухів, регуляції функцій серцево-судинної і дихальної систем, в тренуванні адаптаційних механізмів. Крім цього, при роботі м’язів від них у центральну нервову систему надходить потужний потік нервових імпульсів, що надзвичайно важливо для підтримки її тонусу.

Стимулюючу дію мають помірні фізичні навантаження на залози внутрішньої секреції, гормони яких разом із нервовою системою є основою адаптаційних механізмів. Таким чином, підвищується стійкість організму до дії несприятливих чинників навколишнього середовища: стресових ситуацій, високих та низьких температур, радіації, мікроорганізмів, які спричиняють простудні захворювання тощо.

Під час рухової активності частіше скорочуються м’язи діафрагми (внаслідок підвищення частоти дихання), а також м’язи передньої стінки живота, що покращує перистальтику (хвилеподібні послідовні скорочення) кишечника, а отже, і функцію шлунково-кишкового тракту. Підсилюється секреція і виділення жовчі з печінки, що сприяє її активнішій функції. Як наслідок — краще очищується кров від токсичних речовин, краще синтезуються необхідні організму білки, ферменти і вітаміни.

Отже, усі ці дані свідчать про надзвичайно важливу роль фізичної активності у розвитку організму підлітків.

Посилання на статтю: http://mailswm.com/2012/11/ruhova-aktivnist-i-zdorov-ya.html



« повернутися до списку оголошень

Загальна декларація прав людини (повний текст)

Преамбула

 

Беручи до уваги, що визнання гідності, яка властива всім членам людської сім’ї, і рівних та невід’ємних їх прав є основою свободи, справедливості та загального миру; і

беручи до уваги, що зневажання і нехтування правами людини призвели до варварських актів, які обурюють совість людства, і що створення такого світу, в якому люди будуть мати свободу слова і переконань і будуть вільні від страху і нужди, проголошено як високе прагнення людей; і

беручи до уваги, що необхідно, щоб права людини охоронялися верховенством права з метою забезпечення того, щоб людина не була змушена вдаватися як до останнього засобу до повстання проти тиранії і гноблення; і

беручи до уваги, що необхідно сприяти розвиткові дружніх відносин між народами; і

беручи до уваги, що народи Об’єднаних Націй підтвердили в Статуті свою віру в фундаментальні права людини, в гідність і цінність

людської особи і в рівноправність чоловіків і жінок та вирішили сприяти соціальному прогресові і поліпшенню умов життя при більшій

свободі; і

беручи до уваги, що держави-члени зобов’язались сприяти у співробітництві з Організацією Об’єднаних Націй загальній повазі і

додержанню прав людини і основних свобод; і

беручи до уваги, що загальне розуміння характеру цих прав і свобод має величезне значення для повного виконання цього зобов’язання;

ГЕНЕРАЛЬНА АСАМБЛЕЯ проголошує ЦЮ ЗАГАЛЬНУ ДЕКЛАРАЦІЮ ПРАВ ЛЮДИНИ як завдання, до виконання якого повинні прагнути

всі народи і всі держави з тим, щоб кожна людина і кожний орган суспільства, завжди маючи на увазі цю Декларацію, прагнули

шляхом освіти сприяти поважанню цих прав і свобод і забезпеченню, шляхом національних і міжнародних прогресивних заходів,

загального і ефективного визнання і здійснення їх як серед народів держав-членів Організації, так і серед народів територій, що

перебувають під їх юрисдикцією.

Стаття 1.

Всі  люди  народжуються  вільними  і  рівними  у  своїй  гідності та правах. Вони наділені розумом і совістю і повинні діяти у відношенні один до одного в дусі братерства.

Стаття 2.

Кожна людина повинна мати всі права і всі свободи, проголошені цією Декларацією, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження, майнового, станового або іншого становища.   Крім   того,   не   повинно   проводитися   ніякого розрізнення на основі політичного, правового або міжнародного статусу   країни   або   території,   до   якої   людина належить, незалежно від того, чи є ця територія незалежною, підопічною, несамоврядованою або як-небудь інакше обмеженою у своєму
суверенітеті.

Стаття 3.

Кожна людина має право на життя, на свободу і на особисту недоторканність.

Стаття 4.

Ніхто  не  повинен  бути  в  рабстві  або  у  підневільному  стані; рабство і работоргівля забороняються в усіх їх видах.

Стаття 5.

Ніхто    не    повинен    зазнавати    тортур,    або    жорстокого, нелюдського,    або    такого,    що    принижує    його    гідність, поводження і покарання.

Стаття 6.

Кожна людина, де б вона не перебувала, має право на визнання її правосуб’єктності.

Стаття 7.

Всі  люди  рівні  перед  законом  і  мають  право,  без  будь-якої різниці, на рівний їх захист законом. Усі люди мають право на рівний захист від якої б то не було дискримінації, що порушує цю Декларацію, і від якого б то не було підбурювання до такої дискримінації.

Стаття 8.

Кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними  національними  судами  в  разі  порушення  її основних прав, наданих їй конституцією або законом.

Стаття 9.

Ніхто не може зазнавати безпідставного арешту, затримання або вигнання.

Стаття 10.

Кожна  людина,  для  визначення  її  прав  і  обов’язків  і  для встановлення обґрунтованості пред’явленого їй кримінального обвинувачення, має право, на основі повної рівності, на те, щоб її справа була розглянута прилюдно і з додержанням усіх вимог справедливості незалежним і безстороннім судом.

Стаття 11.

(1)    Кожна людина, обвинувачена у вчиненні злочину, має право вважатися невинною доти, поки її винність не буде встановлена в законному порядку шляхом прилюдного судового розгляду, при якому їй забезпечують усі можливості для захисту.
(2)    Ніхто  не  може  бути  засуджений  за  злочин  на  підставі вчинення будь-якого діяння або за бездіяльність, які під час їх вчинення не становили злочину за національними законами або за міжнародним правом. Не може також накладатись покарання тяжче від того, яке могло бути застосоване на час вчинення злочину.

Стаття 12.

Ніхто  не  може  зазнавати  безпідставного  втручання  у  його особисте   і   сімейне   життя,   безпідставного   посягання   на недоторканність  його житла,  тайну  його  кореспонденції  або на його честь і репутацію. Кожна людина має право на захист закону від такого втручання або таких посягань.

Стаття 13.

(1)    Кожна людина має право вільно пересуватися і обирати собі місце проживання у межах кожної держави.
(2)    Кожна   людина   має   право   покинути   будь-яку   країну, включаючи й свою власну, і повертатися у свою країну.

Стаття 14.

(1)    Кожна людина має право шукати притулку від переслідувань в інших країнах і користуватися цим притулком.
(2)    Це право не може бути використане в разі переслідування, яке в дійсності ґрунтується на вчиненні неполітичного злочину, або  діяння,  що  суперечить  цілям  і  принципам  Організації Об’єднаних Націй.

Стаття 15.

(1)    Кожна людина має право на громадянство.
(2)    Ніхто не може бути безпідставно позбавлений громадянства або

Стаття 16.

(1)    Чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких  обмежень  за  ознакою  раси,  національності  або релігії одружуватися і засновувати сім’ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження, під час шлюбу та під час його розірвання.
(2)    Шлюб  може  укладатися  тільки  при  вільній  і  повній  згоді сторін, що одружуються.
(3)    Сім’я є природним і основним осередком суспільства і має право на захист з боку суспільства та держави.

Стаття 17.

(1)    Кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими.
(2)    Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Стаття 18.

Кожна людина має право на свободу думки, совісті і релігії; це право включає свободу змінювати свою релігію або переконання і   свободу   сповідувати   свою   релігію   або   переконання   як одноособово, так і разом з іншими, прилюдним або приватним порядком  в  ученні,  богослужінні  і  виконанні  релігійних  та ритуальних обрядів.

Стаття 19.

Кожна людина має право на свободу переконань і на вільне їх   виявлення;   це   право   включає   свободу   безперешкодно дотримуватися своїх переконань та свободу шукати, одержувати і   поширювати   інформацію   та   ідеї   будь-якими   засобами   і незалежно від державних кордонів.

Стаття 20.

(1)    Кожна  людина  має  право  на  свободу  мирних  зборів  і асоціацій.
(2)    Ніхто  не  може  бути  примушений  вступати  до  будь-якої асоціації.

Стаття 21.

(1)    Кожна   людина   має   право   брати   участь   в   управлінні своєю  країною  безпосередньо  або  через  вільно  обраних представників.
(2)    Кожна  людина  має  право  рівного  доступу  до  державної служби в своїй країні.
(3)    Воля народу повинна бути основою влади уряду; ця воля повинна  виявлятися   у  періодичних   і  нефальсифікованих виборах, які повинні провадитись при загальному і рівному виборчому   праві   шляхом   таємного   голосування   або   ж через  інші  рівнозначні  форми,  що  забезпечують  свободу голосування.

Стаття 22.

Кожна людина, як член  суспільства, має право на соціальне забезпечення і на здійснення необхідних для підтримання її гідності і для вільного розвитку її особи прав у економічній, соціальній  і  культурній  галузях  за  допомогою  національних зусиль   і   міжнародного   співробітництва   та   відповідно   до структури і ресурсів кожної держави.

Стаття 23.

(1)    Кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на  справедливі  і  сприятливі  умови  праці  та  на  захист  від безробіття.
(2)    Кожна людина, без будь-якої дискримінації, має право на рівну оплату за рівну працю.
(3)    Кожний працюючий має право на справедливу і задовільну винагороду, яка забезпечує гідне людини існування, її самої та  її  сім’ї,  і  яка  в  разі  необхідності  доповнюється  іншими засобами соціального забезпечення.
(4)    Кожна людина має право створювати професійні спілки і входити до професійних спілок для захисту своїх інтересів.

Стаття 24.

Кожна людина має право на відпочинок і дозвілля, включаючи право на розумне обмеження робочого дня та на оплачувану періодичну відпустку.

Стаття 25.

(1) Кожна людина має право на такий життєвий рівень, включаючи їжу, одяг, житло, медичний догляд та необхідне соціальне обслуговування, який є необхідним для підтримання здоров’я і добробуту її самої та її сім’ї, і право на забезпечення в разі безробіття, хвороби, інвалідності, вдівства, старості чи іншого випадку втрати засобів до існування через незалежні від неї обставини.
(2) Материнство і дитинство дають право на особливе піклування і допомогу. Всі діти, народжені у шлюбі або поза шлюбом, повинні користуватися однаковим соціальним захистом.

Стаття 26.

(1)    Кожна людина має право на освіту. Освіта повинна бути безплатною, хоча б початкова і загальна. Початкова освіта повинна  бути обов’язковою.  Технічна  і  професійна  освіта повинна бути загальнодоступною, а вища освіта повинна бути однаково доступною для всіх на основі здібностей кожного.
(2)    Освіта повинна бути спрямована на повний розвиток людської особи і збільшення поваги до прав людини і основних свобод. Освіта   повинна   сприяти   взаєморозумінню,   терпимості   і дружбі  між  усіма  народами,  расовими  або  релігійними групами і повинна сприяти діяльності Організації Об’єднаних Націй по підтриманню миру.
(3)    Батьки мають право пріоритету у виборі виду освіти для своїх малолітніх дітей.

Стаття 27.

(1)    Кожна людина має право вільно брати участь у культурному житті   громади,   втішатися   мистецтвом,   брати   участь   у науковому прогресі і користуватися його благами.
(2)    Кожна людина має право на захист її моральних і матеріальних інтересів,  що   є   результатом   наукових,   літературних   або художніх праць, автором яких вона є.

Стаття 28.

Кожна людина має право на соціальний і міжнародний порядок, при якому права і свободи, викладені в цій Декларації, можуть бути повністю здійснені.

Стаття 29.

(1)    Кожна людина має обов’язки перед громадою, у якій тільки й можливий вільний і повний розвиток її особи.
(2)    При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина повинна зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно  з  метою  забезпечення  належного  визнання  і поваги прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві.
(3)    Здійснення цих прав і свобод ні в якому разі не повинно суперечити цілям і принципам Організації Об’єднаних Націй.

Стаття 30.

Ніщо у цій Декларації не може бути витлумачено як надання будь-якій  державі,   групі   осіб  або  окремим   особам   права займатися будь-якою діяльністю або вчиняти дії, спрямовані на знищення прав і свобод, викладених у цій Декларації

Життя людини — неповторне, унікальне, безцінне! — Блоги Шепетівки

Життя людини — найдорожче , що у неї є. Життя людини — Божий дар! Але чомусь мало хто з нас серйозно замислюється над тим , як він живе , для чого живе і що залишить після себе.

Люди цінують дорогоцінні камені. Вони бережуть їх , підбирають красиву оправу , дбайливо зберігають і бояться втратити , а найголовнішу коштовність — наше життя — часто пускають на самоплив. Ми, не замислюючись проживаємо день за днем, розтрачуємо час на порожні розваги або ледарюємо біля телеекрану . Але настане момент , коли кожна людина зупиниться і запитає себе: «А навіщо я живу? Для чого мені життя дане? » Адже якщо долею , природою , якимись вищими силами була зумовлена наша поява на світ , значить , це не випадково. Значить , в нашому житті є якийсь сенс. Життя дається людині тільки один раз , і , як казав Український письменник М. О. Островський , « прожити його треба так , щоб не було боляче за безцільно прожиті роки».

Мета — ось що найголовніше в житті. Прагнення до здійснення мрії , до реалізації планів . Ця мета може бути у кожного своя , але вона повинна бути. І вона повинна бути високою, благородною , такою, що підіймала б її у власних очах і в очах оточуючих її людей.

І не важливо , чого саме прагне досягти в житті людина. Головне , щоб вона була упевнена в тому , що її мета варта того , щоб до неї прагнути. Тільки тоді ця мета наповнить справжнім сенсом її життя . Тільки тоді вона справді принесе користь. Як говорив В. Гете: « Без користі жити — це передчасна смерть ».

Для когось метою життя є створення сім’ї , народження і виховання дітей. І якщо людина з усією відповідальністю ставиться до цього , то , без сумніву , проживе життя з користю. Вона вкладе у своїх дітей все найкраще , що несе в своїй душі , вона віддасть їм всю свою любов і турботу і , швидше за все , подарує світові гідних людей , які зроблять свій внесок у поліпшення і процвітання життя на Землі.

Хтось прагне всього себе присвятити якісь іншій справі . Наприклад, досягти найбільших висот у професії. І якщо це не просто прагнення робити кар’єру заради самої кар’єри чи грошей , то така людина , звичайно , живе не даремно. Її мета — висока і благородна . Її зусилля не залишаться непоміченими і саме вона внесе значний внесок у загальну справу , залишить в цьому житті свій слід.

Важко дати однозначну відповідь на питання , для чого дане життя людині . Скільки великих філософів , мислителів , письменників зробили головною метою свого життя розгадку таємниці людського існування і призначення . Кожен з них знаходив сенс життя в чомусь своєму . І ніхто з них не зміг сформулювати єдиної мети життя для всіх людей Землі . Але є все ж деякі думки , до яких на тому чи іншому етапі приходили всі вчені мужі , до яких рано чи пізно приходить кожна мисляча людина . Життя цінується не за тривалістю, а за її змістом.

Звичайно, життя прожити — не поле перейти . На цій вибоїстій дорозі нас чекають і радість , і розчарування. Але йти вперед потрібно. Не пасуючи перед труднощами , долаючи перешкоди , виправляючи допущені помилки. Потрібно жити прагнучи  вищого, кращого, світлішого. І саме це прагнення допоможе вижити , виховати свою душу і наблизитися до розгадки самої великої таємниці — таємниці життя. А може бути, що для того нам і дано життя , щоб ми самі « сотворили себе » , щоб ми постійно прагнули до вдосконалення , гармонії  і  краси.

«Я прожила життя », — вимовляє людина на схилі років і замислюється над тим , що становило сенс її життя ,чим був наповнений кожен її день. І нерідко виявляється, що позаду порожнеча : не літала до зірок , не здійснила відкриттів , не захищала батьківщину, не мала  спортивних досягнень , хліба не ростила … нікого не зігріла своїм теплом … Згадати нічого . Не збудував будинок, не виростив сина , навіть дерева не посадив … Виходить , життя прожите даремно, адже ні сенсу, ні змісту в ньому не було, а значить, не було і самого життя. Так , людина існувала , « пливла за течією» , а життя пройшло стороною. Без нього … Тоді-то і згадуються слова , сказані одним письменником: «Життя — це не ті дні , що пройшли , а ті , що запам’яталися ». І зробити так, щоб запам’яталося якомога більше, може тільки сама людина.

Я вірю , що на схилі років зможу сказати своїм онукам, що життя своє прожив не даремно, і буду мати повне право підписатися під словами Ю. Фучика : «Але і мертві ми будемо жити в частці нашого великого щастя ; адже ми вклали в нього наше життя!»

Потрібність в житті людини. Частина 1 « bukovynski.com

З кожним роком у суспільстві проблема самотності та відчуженості людини стає більш видимою. Кількість осіб, які відчувають це на собі, щоразу збільшується. Суспільство перебуває в постійній трансформації, і багато людей не можуть вчасно адаптуватися до таких швидких змін. Результатом є виникнення чималого переліку наслідків, які негативно впливають на особу. Це, зокрема, стреси, депресії, втрата здоров’я тощо. Посеред широкої гами негативних проявів у багатьох людей існує відчуття непотрібності. Натомість особа, яка знає, що є потрібною в сім’ї і родині, в навчальному закладі чи на роботі, в колективі друзів чи в суспільстві, відчуває в собі сили і наснагу жити і творити. Як наслідок, життя цих двох категорій людей суттєво відрізняється. Перші хочуть бути на місці других, а другі нізащо не погодяться зайняти місце перших. Слід зазначити, що поняття непотрібності і поняття самотності не є тотожними, тому що чимало самотніх людей можуть бути дуже потрібні багатьом, як і багато потрібних людей можуть почуватися дуже самотніми.  

В цій і наступних статтях ми постараємось проаналізувати що впливає на формування потрібності людини, а також розглянути причини непотрібності.

Чому дорослий, здоровий, забезпечений син відвозить свого батька в будинок пристарілих? «Почекай, я тебе заберу, коли ми закінчимо вдома ремонт». Він і не думає його забирати, тато йому більше не потрібний. А наступних 3 роки батько стоїть у вікні і, не дочекавшись сина, помирає.

Чому жінка, яка має свою сім’ю, дітей, роботу, впродовж багатьох років щодня опікується своєю мамою, яка прикута до ліжка хворобою, говорить, що їй дуже потрібно відчувати пульс у руці своєї мами?

Чому молодий юнак у віці 18 років закінчує життя самогубством, стрибнувши з вікна дев’ятого поверху?

Чому хтось не потрібний навіть своїм дітям, чому мама така дорога і потрібна своїй донці, чому хтось самому собі не потрібний? Чи має людина потребу бути комусь потрібною? Як формується потрібність, які її форми і прояви? Звідки береться непотрібність у своїй різноманітності? Ці питання не можуть залишати когось байдужим, вони цікавлять кожного!

Цілком зрозумілим є факт, що нікому не потрібна людина не може бути щасливою в житті. Тоді, ідучи від протилежного, можна ствердити, що щастя людини в потрібності. Потрібність – це є щастя, радість, задоволення і один із сенсів життя.

Потрібність працює на віддачу, вона творить єдність, вона як ковток повітря. Потрібність стимулює, змінює людські долі, рятує від фатальних наслідків і непоправних дій і вчинків. Сенс потрібності в жодному разі не  у використанні людини іншими, а у вмінні бути корисним. Це означає послужити словом, порадою, працею, фахом. Це мистецтво, задля якого хочеться жити. Це одне з визначальних покликань людини.

Потрібність формується в конкретних обставинах та відповідних інституціях, найважливішою з яких є сім’я. Державний устрій країни також має дуже важливий вплив на формування потрібності. Важливим є і середовище, в якому виростає людина.

Для кожної людини її потрібність починає формуватися ще до зачаття і залежить від відповідальності і зрілості батьків, які зачинають дитину. Тому важливим є розуміння, що саме момент зачаття є народженням нового життя. Жахливо чути про «небажану вагітність». Якщо в свідомості батьків зачата ними дитина вважається небажаною, то батьківська небажаність буде мати величезний вплив на життя цієї людини. Найперше від самого початку вона була непотрібною. Вона про це знає, але часто не знає, звідки походить це знання, це відчуття. Це відчуття має здатність супроводжувати людину все життя і виражається в найрізноманітніший спосіб. Зокрема, через комплекс меншовартості, замкнутість, агресивність, незбагненне відчуття самотності і непотрібності.

Існує чимало фактів і факторів, які сприяють формуванню непотрібності. Більшість із них закладена в неповній або в проблемній сім’ї, яка має негативний вплив на виховання і формування дитини, наприклад, через алкоголізм, насильство, розпусту тощо.

На противагу цим негативним явищам є повноцінна і щаслива сім’я. Подружжя – це союз між чоловіком і жінкою, який повинен бути заснований на любові і просякнутий цією любов’ю. А це означає, що обоє із подружжя живуть своє життя задля добра одне одного, підтверджуючи це щоденно своїми вчинками, словами, діями і ставленням одне до одного. В такій атмосфері любові народжуються і ростуть діти. Виховання і формація життєвих цінностей у благополучних сім’ях часто кардинально відрізняється від неблагополучних сімей. Найперше ця різниця полягає в щоденній сімейній атмосфері. Діти мають можливість щодня бачити позитивний приклад своїх батьків у ставленні до життя та інших людей. Наприклад, потреба і бажання опікуватися роками своєю хворою мамою, безперечно, йде від виховання з дитинства. Це виховання формується величезною кількістю прикладів і підказок у сім’ї. Зокрема, в нашому прикладі, наведеному вище, в дитячі роки дівчинка час від часу приводила до батьківської хати пса або кота. Мама не виганяла, а говорила: «Що ж, дитино, це живе створіння і нехай живе у нас. Але якщо ти привела, то мусиш годувати і доглядати». І дитина щодня піднімалася на 20 хвилин швидше і годувала. «Ти зобов’язана, дитино, бо в іншому випадку ти не навчишся бути відповідальною. Не будеш говорити правду, то станеш брехуном, не будеш виконувати поточні завдання – станеш лінивцем, ти зобов’язана подбати про своє здоров’я, бо в іншому випадку ти його втратиш». Ці приклади життєвої мудрості батьків щодо своїх дітей не залишаються безрезультатними. Потрібно виховувати, навантажуючи так, щоб це було під силу вихованцеві. Так формується відповідальність. Коли дитина змалку знає, що має зробити, то це обов’язково має значення і проявляється в дорослому житті. Усі чесноти, які виплекані батьками з дитинства, потрібні всім, а це відповідальність, обов’язок, любов тощо. Правдива любов між чоловіком і жінкою забезпечує дітям найсприятливіші умови для розвитку, навчання і пізнання світу. А надмірна опіка розвиває розбещеність. Наприклад, злочинцями стають від непотрібності або від надмірної опіки. Дітям потрібна лише наша допомога і навіть не опіка, тому що опікуються хворими. Ми є вихователями і навіть не вчителями. Бо людина віруюча має одного вчителя – Бога.

Далі буде …

Буковинський Адріан Йосипович, кандидат філософських наук.

Авторські права захищені. При копіюванні посилання на автора обов’язкове.

1.4 Требования к жизни человека – анатомия и физиология

Цели обучения

К концу этого раздела вы сможете:

  • Обсудить роль кислорода и питательных веществ в поддержании выживания человека
  • Объясните, почему сильная жара и сильный холод угрожают выживанию человека
  • Объясните, как давление газов и жидкостей влияет на выживание человека

Люди приспосабливаются к жизни на Земле по крайней мере последние 200 000 лет.Земля и ее атмосфера предоставили нам воздух для дыхания, воду для питья и пищу для еды, но это не единственные требования для выживания. Хотя вы можете редко думать об этом, вы также не можете жить вне определенного диапазона температур и давлений, которые обеспечивает поверхность нашей планеты и ее атмосфера. Следующие разделы исследуют эти четыре требования жизни.

Кислород

Атмосферный воздух состоит всего лишь на 20 процентов из кислорода, но этот кислород является ключевым компонентом химических реакций, поддерживающих жизнедеятельность организма, в том числе реакций, в результате которых образуется АТФ.Клетки головного мозга особенно чувствительны к недостатку кислорода из-за их потребности в высоком и стабильном производстве АТФ. Повреждение мозга вероятно в течение пяти минут без кислорода, а смерть вероятна в течение десяти минут.

Питательные вещества

Питательное вещество — это вещество в пищевых продуктах и ​​напитках, необходимое для выживания человека. Три основных класса питательных веществ — это вода, питательные вещества, дающие энергию и укрепляющие тело, и питательные микроэлементы (витамины и минералы).

Самым важным питательным веществом является вода.В зависимости от температуры окружающей среды и состояния нашего здоровья мы можем прожить без воды всего несколько дней. Функциональные химические вещества организма растворяются и транспортируются в воде, и химические реакции жизни происходят в воде. Более того, вода является самым большим компонентом клеток, крови и жидкости между клетками, а вода составляет около 70 процентов массы тела взрослого человека. Вода также помогает регулировать нашу внутреннюю температуру и смягчает, защищает и смазывает суставы и многие другие структуры тела.

Питательные вещества, дающие энергию, — это в основном углеводы и липиды, тогда как белки в основном поставляют аминокислоты, которые являются строительными блоками самого тела. Вы поглощаете их с растительной и животной пищей и напитками, а пищеварительная система расщепляет их на молекулы, достаточно маленькие, чтобы их можно было усвоить. Затем продукты распада углеводов и липидов могут использоваться в метаболических процессах, превращающих их в АТФ. Несмотря на то, что после пропуска одного приема пищи вам может казаться, что вы голодаете, вы можете выжить, не потребляя питательные вещества, дающие энергию, по крайней мере, в течение нескольких недель.

Вода и питательные вещества, дающие энергию, также называются макроэлементами, поскольку организм нуждается в них в больших количествах. Напротив, микроэлементы – это витамины и минералы. Эти элементы и соединения участвуют во многих важных химических реакциях и процессах, таких как нервные импульсы, а некоторые, такие как кальций, также вносят вклад в структуру организма. Ваше тело может хранить некоторые микроэлементы в своих тканях и использовать эти запасы, если вы не будете потреблять их в своем рационе в течение нескольких дней или недель.Некоторые другие микронутриенты, такие как витамин С и большинство витаминов группы В, растворимы в воде и не могут накапливаться, поэтому вам нужно потреблять их каждый день или два.

Узкий диапазон температур

Вы, наверное, видели новости о спортсменах, умерших от теплового удара, или о туристах, умерших от переохлаждения. Такие смерти происходят потому, что химические реакции, от которых зависит тело, могут протекать только в узком диапазоне температур тела, от чуть ниже до чуть выше 37°C (98.6°F). Когда температура тела поднимается значительно выше или падает значительно ниже нормы, некоторые белки (ферменты), облегчающие химические реакции, теряют свою нормальную структуру и способность функционировать, и химические реакции метаболизма не могут протекать.

При этом организм может эффективно реагировать на кратковременное воздействие тепла (рис. 1.8) или холода. Одной из реакций организма на тепло является, конечно же, потоотделение. Когда пот испаряется с кожи, он отводит часть тепловой энергии от тела, охлаждая его.Адекватное количество воды (из внеклеточной жидкости в организме) необходимо для производства пота, поэтому достаточное потребление жидкости необходимо, чтобы сбалансировать эту потерю во время реакции потоотделения. Неудивительно, что реакция пота гораздо менее эффективна во влажной среде, потому что воздух уже насыщен водой. Таким образом, пот на поверхности кожи не способен испаряться, а внутренняя температура тела может стать опасно высокой.

Фигура 1,8 Экстремальная жара Люди в некоторой степени акклиматизируются к многократному воздействию высоких температур.(кредит: Маккей Сэвидж/flickr)

Организм также может эффективно реагировать на кратковременное воздействие холода. Одной из реакций на холод является озноб, представляющий собой случайное движение мышц, выделяющее тепло. Другим ответом является усиленное расщепление накопленной энергии для выработки тепла. Однако когда этот запас энергии истощается и температура тела начинает значительно падать, эритроциты теряют способность отдавать кислород, лишая мозг этого критического компонента производства АТФ.Недостаток кислорода может вызвать спутанность сознания, вялость и, в конечном итоге, потерю сознания и смерть. Тело реагирует на холод, уменьшая приток крови к конечностям, рукам и ногам, чтобы кровь не остывает там и чтобы ядро ​​тела могло оставаться теплым. Однако даже когда внутренняя температура тела остается стабильной, в тканях, подвергшихся сильному холоду, особенно на пальцах рук и ног, может развиться обморожение, когда приток крови к конечностям значительно снижен. Эта форма повреждения тканей может быть необратимой и привести к гангрене, требующей ампутации пораженной области.

Ежедневная связь

Контролируемая гипотермия

Как вы узнали, тело постоянно участвует в скоординированных физиологических процессах для поддержания стабильной температуры. Однако в некоторых случаях переопределение этой системы может быть полезным или даже спасающим жизнь. Гипотермия — это клинический термин для обозначения аномально низкой температуры тела (гипо- = «ниже» или «ниже»). Контролируемая гипотермия — это клинически индуцированная гипотермия, проводимая с целью снижения скорости метаболизма органа или всего тела человека.

Контролируемая гипотермия часто используется, например, при операциях на открытом сердце, поскольку она снижает метаболические потребности мозга, сердца и других органов, снижая риск их повреждения. При клиническом применении контролируемой гипотермии пациенту вводят лекарство для предотвращения озноба. Затем тело охлаждают до 25–32°C (79–89°F). Сердце останавливается, и внешний сердечно-легочный насос поддерживает кровообращение в теле пациента. Сердце дополнительно охлаждают и поддерживают при температуре ниже 15°C (60°F) на протяжении всей операции.Эта очень низкая температура помогает сердечной мышце переносить недостаток кровоснабжения во время операции.

Некоторые врачи отделений неотложной помощи используют управляемую гипотермию, чтобы уменьшить повреждение сердца у пациентов, перенесших остановку сердца. В отделении неотложной помощи врач вызывает кому и снижает температуру тела пациента примерно до 91 градуса. Это состояние, которое сохраняется в течение 24 часов, замедляет скорость метаболизма пациента. Поскольку органам пациента для функционирования требуется меньше крови, снижается нагрузка на сердце.

Узкий диапазон атмосферного давления

Давление – это сила, создаваемая веществом, находящимся в контакте с другим веществом. Атмосферное давление — это давление, создаваемое смесью газов (преимущественно азота и кислорода) в атмосфере Земли. Хотя вы можете этого не ощущать, атмосферное давление постоянно давит на ваше тело. Это давление удерживает газы внутри вашего тела, такие как газообразный азот в жидкостях организма, в растворенном состоянии. Если вас внезапно выбросит с космического корабля над земной атмосферой, вы перейдете из ситуации нормального давления в ситуацию очень низкого давления.Давление газообразного азота в вашей крови будет намного выше, чем давление азота в пространстве, окружающем ваше тело. В результате газообразный азот в вашей крови будет расширяться, образуя пузырьки, которые могут блокировать кровеносные сосуды и даже вызывать разрушение клеток.

Атмосферное давление не только удерживает газы крови в растворенном состоянии. Ваша способность дышать, то есть поглощать кислород и выделять углекислый газ, также зависит от точного атмосферного давления. Высотная болезнь возникает отчасти потому, что атмосфера на больших высотах оказывает меньшее давление, уменьшая обмен этими газами и вызывая одышку, спутанность сознания, головную боль, вялость и тошноту.Альпинисты берут с собой кислород, чтобы уменьшить воздействие как низкого уровня кислорода, так и низкого барометрического давления на больших высотах (рис. 1.9).

Фигура 1,9 Суровые условия Альпинисты на Эвересте должны приспособиться к экстремальному холоду, низкому уровню кислорода и низкому атмосферному давлению в среде, враждебной для жизни человека. (кредит: Мелани Ко/flickr)

Гомеостатический дисбаланс

Декомпрессионная болезнь

Декомпрессионная болезнь (ДКБ) — это состояние, при котором газы, растворенные в крови или других тканях организма, больше не растворяются после снижения давления на организм.Это состояние затрагивает подводных дайверов, которые слишком быстро всплывают из глубокого погружения, и оно может затронуть пилотов, летающих на больших высотах в самолетах с негерметичными кабинами. Дайверы часто называют это состояние «изгибами», ссылаясь на боль в суставах, которая является симптомом ДКБ.

Во всех случаях ДКБ вызывается снижением барометрического давления. На большой высоте барометрическое давление намного меньше, чем на поверхности Земли, потому что давление создается весом столба воздуха над телом, давит на тело.Очень большое давление на ныряльщиков в глубокой воде также оказывает вес водяного столба, давит на тело. У дайверов ДКБ происходит при нормальном барометрическом давлении (на уровне моря), но это вызвано относительно быстрым снижением давления, когда дайверы поднимаются от условий высокого давления глубокой воды к теперь низкому, по сравнению с ним, давлению на уровне моря. . Неудивительно, что погружение в глубокие горные озера, где барометрическое давление на поверхности озера ниже, чем на уровне моря, с большей вероятностью приведет к ДКБ, чем погружение в воду на уровне моря.

При ДКБ растворенные в крови газы (прежде всего азот) быстро выходят из раствора, образуя пузырьки в крови и других тканях организма. Это происходит потому, что когда давление газа над жидкостью уменьшается, количество газа, которое может оставаться растворенным в жидкости, также уменьшается. Именно атмосферное давление удерживает нормальные газы крови в растворенном состоянии. Когда давление снижается, меньше газа остается растворенным. Вы видели это в действии, когда открывали газированный напиток.Снятие пломбы с бутылки снижает давление газа над жидкостью. Это, в свою очередь, вызывает появление пузырьков, когда растворенные газы (в данном случае углекислый газ) выходят из раствора в жидкости.

Наиболее распространенными симптомами ДКБ являются боли в суставах, при этом головная боль и нарушения зрения встречаются в 10-15% случаев. При отсутствии лечения очень тяжелый ДКБ может привести к смерти. Немедленная обработка проводится чистым кислородом. Затем пострадавшего переводят в барокамеру.Гипербарическая камера представляет собой усиленную закрытую камеру, в которой давление превышает атмосферное. Он лечит ДКБ путем повторного повышения давления в организме, чтобы затем давление можно было снять гораздо более постепенно. Поскольку гипербарическая камера вводит кислород в организм под высоким давлением, она увеличивает концентрацию кислорода в крови. Это приводит к замещению части азота в крови кислородом, который легче переносится вне раствора.

Динамическое давление жидкостей организма также важно для выживания человека.Например, кровяное давление, то есть давление, оказываемое кровью при движении по кровеносным сосудам, должно быть достаточно высоким, чтобы кровь могла достигать всех тканей тела, и в то же время достаточно низким, чтобы нежные кровеносные сосуды могли выдерживать трение и силу. пульсирующего потока сжатой крови.

Требования к жизни человека – анатомия и физиология

OpenStaxCollege

Цели обучения

К концу этого раздела вы сможете:

  • Обсудить роль кислорода и питательных веществ в поддержании выживания человека
  • Объясните, почему сильная жара и сильный холод угрожают выживанию человека
  • Объясните, как давление газов и жидкостей влияет на выживание человека

Люди адаптировались к жизни на Земле как минимум последние 200 000 лет.Земля и ее атмосфера предоставили нам воздух для дыхания, воду для питья и пищу для еды, но это не единственные требования для выживания. Хотя вы можете редко думать об этом, вы также не можете жить вне определенного диапазона температур и давлений, которые обеспечивает поверхность нашей планеты и ее атмосфера. Следующие разделы исследуют эти четыре требования жизни.

Атмосферный воздух состоит всего лишь на 20 процентов из кислорода, но этот кислород является ключевым компонентом химических реакций, поддерживающих жизнедеятельность организма, в том числе реакций, в результате которых образуется АТФ.Клетки головного мозга особенно чувствительны к недостатку кислорода из-за их потребности в высоком и стабильном производстве АТФ. Повреждение мозга вероятно в течение пяти минут без кислорода, а смерть вероятна в течение десяти минут.

Питательное вещество — это вещество в пищевых продуктах и ​​напитках, необходимое для выживания человека. Три основных класса питательных веществ — это вода, питательные вещества, дающие энергию и укрепляющие тело, и питательные микроэлементы (витамины и минералы).

Самым важным питательным веществом является вода.В зависимости от температуры окружающей среды и состояния нашего здоровья мы можем прожить без воды всего несколько дней. Функциональные химические вещества организма растворяются и транспортируются в воде, и химические реакции жизни происходят в воде. Более того, вода является самым большим компонентом клеток, крови и жидкости между клетками, а вода составляет около 70 процентов массы тела взрослого человека. Вода также помогает регулировать нашу внутреннюю температуру и смягчает, защищает и смазывает суставы и многие другие структуры тела.

Питательные вещества, дающие энергию, — это в основном углеводы и липиды, тогда как белки в основном поставляют аминокислоты, которые являются строительными блоками самого тела. Вы поглощаете их с растительной и животной пищей и напитками, а пищеварительная система расщепляет их на молекулы, достаточно маленькие, чтобы их можно было усвоить. Затем продукты распада углеводов и липидов могут использоваться в метаболических процессах, превращающих их в АТФ. Несмотря на то, что после пропуска одного приема пищи вам может казаться, что вы голодаете, вы можете выжить, не потребляя питательные вещества, дающие энергию, по крайней мере, в течение нескольких недель.

Вода и питательные вещества, дающие энергию, также называются макроэлементами, поскольку организм нуждается в них в больших количествах. Напротив, микроэлементы – это витамины и минералы. Эти элементы и соединения участвуют во многих важных химических реакциях и процессах, таких как нервные импульсы, а некоторые, такие как кальций, также вносят вклад в структуру организма. Ваше тело может хранить некоторые микроэлементы в своих тканях и использовать эти запасы, если вы не будете потреблять их в своем рационе в течение нескольких дней или недель.Некоторые другие микронутриенты, такие как витамин С и большинство витаминов группы В, растворимы в воде и не могут накапливаться, поэтому вам нужно потреблять их каждый день или два.

Вы, наверное, видели новости о спортсменах, умерших от теплового удара, или о туристах, умерших от переохлаждения. Такие смерти происходят потому, что химические реакции, от которых зависит тело, могут происходить только в узком диапазоне температур тела, от чуть ниже до чуть выше 37°C (98,6°F). Когда температура тела поднимается значительно выше или падает значительно ниже нормы, некоторые белки (ферменты), облегчающие химические реакции, теряют свою нормальную структуру и способность функционировать, и химические реакции метаболизма не могут протекать.

При этом организм может эффективно реагировать на кратковременное воздействие тепла ([ссылка]) или холода. Одной из реакций организма на тепло является, конечно же, потоотделение. Когда пот испаряется с кожи, он отводит часть тепловой энергии от тела, охлаждая его. Адекватное количество воды (из внеклеточной жидкости в организме) необходимо для производства пота, поэтому достаточное потребление жидкости необходимо, чтобы сбалансировать эту потерю во время реакции потоотделения. Неудивительно, что реакция пота гораздо менее эффективна во влажной среде, потому что воздух уже насыщен водой.Таким образом, пот на поверхности кожи не способен испаряться, а внутренняя температура тела может стать опасно высокой.

Экстремальная жара

Люди в некоторой степени адаптируются к многократному воздействию высоких температур. (кредит: Маккей Сэвидж/flickr)


Организм также может эффективно реагировать на кратковременное воздействие холода. Одной из реакций на холод является озноб, представляющий собой случайное движение мышц, выделяющее тепло. Другим ответом является усиленное расщепление накопленной энергии для выработки тепла.Однако когда этот запас энергии истощается и температура тела начинает значительно падать, эритроциты теряют способность отдавать кислород, лишая мозг этого критического компонента производства АТФ. Недостаток кислорода может вызвать спутанность сознания, вялость и, в конечном итоге, потерю сознания и смерть. Тело реагирует на холод, уменьшая приток крови к конечностям, рукам и ногам, чтобы кровь не остывает там и чтобы ядро ​​тела могло оставаться теплым.Однако даже когда внутренняя температура тела остается стабильной, в тканях, подвергшихся сильному холоду, особенно на пальцах рук и ног, может развиться обморожение, когда приток крови к конечностям значительно снижен. Эта форма повреждения тканей может быть необратимой и привести к гангрене, требующей ампутации пораженной области.

Ежедневная связь

Контролируемая гипотермия
Как вы узнали, тело постоянно участвует в скоординированных физиологических процессах для поддержания стабильной температуры.Однако в некоторых случаях переопределение этой системы может быть полезным или даже спасающим жизнь. Гипотермия — это клинический термин для обозначения аномально низкой температуры тела (гипо- = «ниже» или «ниже»). Контролируемая гипотермия — это клинически индуцированная гипотермия, проводимая с целью снижения скорости метаболизма органа или всего тела человека.

Контролируемая гипотермия часто используется, например, при операциях на открытом сердце, поскольку она снижает метаболические потребности мозга, сердца и других органов, снижая риск их повреждения.При клиническом применении контролируемой гипотермии пациенту вводят лекарство для предотвращения озноба. Затем тело охлаждают до 25–32°C (79–89°F). Сердце останавливается, и внешний сердечно-легочный насос поддерживает кровообращение в теле пациента. Сердце дополнительно охлаждают и поддерживают при температуре ниже 15°C (60°F) на протяжении всей операции. Эта очень низкая температура помогает сердечной мышце переносить недостаток кровоснабжения во время операции.

Некоторые врачи отделений неотложной помощи используют управляемую гипотермию, чтобы уменьшить повреждение сердца у пациентов, перенесших остановку сердца.В отделении неотложной помощи врач вызывает кому и снижает температуру тела пациента примерно до 91 градуса. Это состояние, которое сохраняется в течение 24 часов, замедляет скорость метаболизма пациента. Поскольку органам пациента для функционирования требуется меньше крови, снижается нагрузка на сердце.

Давление – это сила, создаваемая веществом, находящимся в контакте с другим веществом. Атмосферное давление — это давление, создаваемое смесью газов (преимущественно азота и кислорода) в атмосфере Земли.Хотя вы можете этого не ощущать, атмосферное давление постоянно давит на ваше тело. Это давление удерживает газы внутри вашего тела, такие как газообразный азот в жидкостях организма, в растворенном состоянии. Если вас внезапно выбросит с космического корабля над земной атмосферой, вы перейдете из ситуации нормального давления в ситуацию очень низкого давления. Давление газообразного азота в вашей крови будет намного выше, чем давление азота в пространстве, окружающем ваше тело. В результате газообразный азот в вашей крови будет расширяться, образуя пузырьки, которые могут блокировать кровеносные сосуды и даже вызывать разрушение клеток.

Атмосферное давление не только удерживает газы крови в растворенном состоянии. Ваша способность дышать, то есть поглощать кислород и выделять углекислый газ, также зависит от точного атмосферного давления. Высотная болезнь возникает отчасти потому, что атмосфера на больших высотах оказывает меньшее давление, уменьшая обмен этими газами и вызывая одышку, спутанность сознания, головную боль, вялость и тошноту. Альпинисты несут с собой кислород, чтобы уменьшить воздействие как низкого уровня кислорода, так и низкого барометрического давления на больших высотах ([ссылка]).

Суровые условия

Альпинисты на Эвересте должны приспособиться к экстремальному холоду, низкому уровню кислорода и низкому атмосферному давлению в среде, враждебной для жизни человека. (кредит: Мелани Ко/flickr)


Гомеостатический дисбаланс

Декомпрессионная болезнь
Декомпрессионная болезнь (ДКБ) — это состояние, при котором газы, растворенные в крови или других тканях тела, больше не растворяются после снижения давления на тело.Это состояние затрагивает подводных дайверов, которые слишком быстро всплывают из глубокого погружения, и оно может затронуть пилотов, летающих на больших высотах в самолетах с негерметичными кабинами. Дайверы часто называют это состояние «изгибами», ссылаясь на боль в суставах, которая является симптомом ДКБ.

Во всех случаях ДКБ вызывается снижением барометрического давления. На большой высоте барометрическое давление намного меньше, чем на поверхности Земли, потому что давление создается весом столба воздуха над телом, давит на тело.Очень большое давление на ныряльщиков в глубокой воде также оказывает вес водяного столба, давит на тело. У дайверов ДКБ происходит при нормальном барометрическом давлении (на уровне моря), но это вызвано относительно быстрым снижением давления, когда дайверы поднимаются от условий высокого давления глубокой воды к теперь низкому, по сравнению с ним, давлению на уровне моря. . Неудивительно, что погружение в глубокие горные озера, где барометрическое давление на поверхности озера ниже, чем на уровне моря, с большей вероятностью приведет к ДКБ, чем погружение в воду на уровне моря.

При ДКБ растворенные в крови газы (прежде всего азот) быстро выходят из раствора, образуя пузырьки в крови и других тканях организма. Это происходит потому, что когда давление газа над жидкостью уменьшается, количество газа, которое может оставаться растворенным в жидкости, также уменьшается. Именно атмосферное давление удерживает нормальные газы крови в растворенном состоянии. Когда давление снижается, меньше газа остается растворенным. Вы видели это в действии, когда открывали газированный напиток.Снятие пломбы с бутылки снижает давление газа над жидкостью. Это, в свою очередь, вызывает появление пузырьков, когда растворенные газы (в данном случае углекислый газ) выходят из раствора в жидкости.

Наиболее распространенными симптомами ДКБ являются боли в суставах, при этом головная боль и нарушения зрения встречаются в 10-15% случаев. При отсутствии лечения очень тяжелый ДКБ может привести к смерти. Немедленная обработка проводится чистым кислородом. Затем пострадавшего переводят в барокамеру.Гипербарическая камера представляет собой усиленную закрытую камеру, в которой давление превышает атмосферное. Он лечит ДКБ путем повторного повышения давления в организме, чтобы затем давление можно было снять гораздо более постепенно. Поскольку гипербарическая камера вводит кислород в организм под высоким давлением, она увеличивает концентрацию кислорода в крови. Это приводит к замещению части азота в крови кислородом, который легче переносится вне раствора.

Динамическое давление жидкостей организма также важно для выживания человека.Например, кровяное давление, то есть давление, оказываемое кровью при движении по кровеносным сосудам, должно быть достаточно высоким, чтобы кровь могла достигать всех тканей тела, и в то же время достаточно низким, чтобы нежные кровеносные сосуды могли выдерживать трение и силу. пульсирующего потока сжатой крови.

Люди не могут прожить более нескольких минут без кислорода, более нескольких дней без воды и более нескольких недель без углеводов, липидов, белков, витаминов и минералов.Хотя тело может реагировать на высокие температуры потоотделением, а на низкие — ознобом и повышенным расходом топлива, длительное воздействие экстремальной жары и холода несовместимо с выживанием. Организму требуется точное атмосферное давление, чтобы поддерживать газы в растворе и облегчить дыхание — поглощение кислорода и выделение углекислого газа. Людям также требуется достаточно высокое кровяное давление, чтобы кровь достигла всех тканей организма, но достаточно низкое, чтобы избежать повреждения кровеносных сосудов.

Люди остро нуждаются в непрерывном снабжении ________.

  1. продукты питания
  2. азот
  3. кислород
  4. вода

Какое из следующих утверждений о питательных веществах верно?

  1. Все классы питательных веществ необходимы для выживания человека.
  2. Поскольку организм не может хранить микроэлементы, их необходимо потреблять почти каждый день.
  3. Углеводы, липиды и белки являются микроэлементами.
  4. Макронутриенты – это витамины и минералы.

СиДжей застряла в своей машине во время сильной метели. Ее тело реагирует на холод ________.

  1. увеличение крови на руках и ногах
  2. становится вялым, чтобы сохранить тепло
  3. расщепление накопленной энергии
  4. значительно повышает уровень кислорода в крови

Когда вы открываете бутылку газированной воды, углекислый газ в бутылке образует пузырьки.Если бутылку оставить открытой, вода в конечном итоге «испортится». Объясните эти явления с точки зрения атмосферного давления.

В запечатанной бутылке с газированной водой углекислый газ растворяется в воде под очень высоким давлением. Когда вы открываете бутылку, давление газа над жидкостью меняется с искусственно завышенного на нормальное атмосферное давление. Растворенный углекислый газ расширяется и пузырьками поднимается на поверхность. Когда бутылка газированной воды остается открытой, она в конце концов опустеет, потому что ее газы продолжают выходить из раствора до тех пор, пока давление в воде не станет примерно равным атмосферному давлению.

Во время летнего путешествия по пустыне у Джоша закончилась вода. Почему это особенно опасно?

Основным способом реакции организма на высокую температуру окружающей среды является потоотделение; однако для потоотделения требуется вода, которая поступает из жидкостей организма, включая плазму крови. Если Джош станет обезвоженным, он не сможет достаточно потеть, чтобы охладить свое тело, и у него будет риск теплового удара, поскольку его кровяное давление слишком сильно упадет из-за потери воды из плазмы крови.

Глоссарий

питательный
химическое вещество, полученное из пищевых продуктов и напитков, имеющее решающее значение для выживания человека
давление
сила, действующая на вещество при контакте с другим веществом

13.7: Космос и культура: NPR

Довольно мило. Но довольно глупо. Масштабная модель детеныша зауропода в яйце. Тим Бойл / Getty Images скрыть заголовок

переключить заголовок Тим Бойл / Getty Images

Довольно мило.Но довольно глупо. Масштабная модель детеныша зауропода в яйце.

Тим Бойл / Getty Images

Я не имею в виду нашу частную жизнь, наш личный выбор и надежды, планы, которые мы строим годами. Я полагаю, что каждый из нас верит, что у нашей жизни есть цель, или их много. Я имею в виду жизнь как природное явление, это странное скопление материи, наделенное автономией, способное поглощать энергию из окружающей среды и сохранять себя посредством воспроизводства.

Все формы жизни имеют одну основную цель: выживание. Это даже важнее, чем размножение. В конце концов, младенцы и бабушки живы, но не размножаются. Быть живым — это больше, чем просто передавать гены. Быть живым — значит хотеть остаться в живых. Это существенное различие между живыми существами и другими формами материальной организации, такими как звезды или скалы.

Эти формы просто существуют, пассивно позволяя разворачиваться физическим процессам, определяющим их взаимодействие с собой и своим окружением.Для горных пород это компромисс с эрозией; для звезд они выдерживают гравитационное сжатие, пока в их ядрах достаточно топлива. Нет энергетической архитектуры, нет планов продлить то, что неизбежно.

Существенным отличием живого от неживого является стремление к сохранению. Жизнь — это форма материальной организации, которая стремится увековечить себя.

Путаница в отношении цели жизни проявляется, когда мы рассматриваем удивительное разнообразие форм жизни.При таком богатстве и творчестве трудно согласиться с тем, что все это — просто результат бесцельной случайности, без какого-либо намерения создавать еще более сложные существа. Все становится еще хуже, когда мы узнаем, что история жизни на Земле все более усложняется.

Жизнь существует на планете Земля уже не менее 3,5 миллиардов лет. В течение первых 2,5 миллиардов лет существовали только одноклеточные бактерии. Лишь около 600 миллионов лет назад разнообразие стало расти. После кембрийского взрыва, произошедшего примерно 550 миллионов лет назад, мы видим многоклеточную сложность, которую мы связываем с высшими формами жизни.Отсюда и сюда жизнь захватила океаны, сушу и воздух с удивительной скоростью и стойкостью.

Неудивительно, что так много людей думают, что у жизни есть цель — усложнение. Конечно, вершиной этого процесса будем мы, разумные люди.

Этот вывод, однако, неверен. Нет никакого «плана» сделать жизнь более сложной, чтобы она, наконец, могла породить разумные существа. (Выдающийся биолог Эрнст Майр приводит мощный аргумент против такого рода телеологии.) Возьмем, к примеру, динозавров: они жили здесь около 150 миллионов лет и были довольно глупы. Мы не видим, чтобы велоцирапторы использовали радиотелескопы или iPad. Жизнь хочет сохранить себя. Пока он хорошо приспособлен к окружающей среде, он останется таким, какой он есть, с возможностью случайной полезной мутации.

Если окружающая среда резко изменится, жизнь отреагирует. Либо умирая, либо, для тех видов, которые выживают, в результате мутаций, которые могут вызвать радикальные изменения за короткие периоды, как в гипотезе прерывистого равновесия Стивена Джея Гулда и Найлса Элдриджа, которая — хотя и несколько спорная — кажется содержит зерно истины.

Если бы мы изменили одно или несколько драматических событий в истории Земли, скажем, падение астероида, которое помогло уничтожить динозавров 65 миллионов лет назад, история жизни тоже изменилась бы. Вполне возможно, что нас бы здесь и не было.

Урок жизни прост: в природе созидание и разрушение танцуют вместе. Но в этой хореографии нет хореографа.

Вы можете быть в курсе того, что думает Марсело, на Facebook и Twitter: @mgleiser

наук и технологий, необходимых для жизни человека: Hitachi Review

Основные потребности людей для жизни включают пищу, кров, достаточный сон и защиту от опасности.В наше современное время люди не могут жить изолированно — каждый получает выгоду и защиту от общества, ведущего совместную жизнь.

Люди процветали благодаря совместной жизни с древних времен. Согласно книге Нанами Шионо «История римского народа », древние римляне не использовали термин «инфраструктура» для описания своих дорожных сетей, систем водоснабжения и различных социальных систем, а скорее называли их «великими работами, необходимыми для жизни людей». как человеческие существа.Эта фраза часто используется в инженерных областях, и легко понять, что это лучшее концептуальное представление, чем просто словосочетание «инфраструктура».

Концепция «социального общего капитала» Хирофуми Удзавы включает в себя эту концепцию «великих дел» как экономическую систему. Социальный общий капитал включает в себя три элемента: природный капитал (атмосфера, вода, леса и т. д.), социальную инфраструктуру (водоканалы, дороги, электроэнергия и т. д.) и институциональный капитал (образование, медицина, право и т. д.).). По мнению Удзавы, каждый элемент общественного общего капитала должен управляться и поддерживаться в соответствии с профессиональными нормами, основанными на профессиональных знаниях экспертов. Кроме того, он утверждает, что общественным общим капиталом следует управлять и управлять им в соответствии с социальными стандартами как общим достоянием общества в целом.

Разрушение природной среды, являющейся одним из таких элементов, нанесло широкомасштабный катастрофический ущерб, например загрязнение воздуха и воды. Японские административные и промышленные круги были вынуждены решать такие вопросы, как создание концепций сохранения окружающей среды и предотвращения загрязнения и их общественного признания, разработка технологий для контрмер и поиск творческих методов мониторинга и анализа.Есть еще много частей мира, где губительное загрязнение ухудшается. Также хорошо известно, что для защиты окружающей среды в глобальном масштабе необходимо реагировать на изменение климата.

Водоканалы являются типичным образцом социальной инфраструктуры, вторым элементом социального общего капитала. Системы водоснабжения и водоотведения считались необходимыми с древних времен, о чем свидетельствуют руины Помпеи. В дополнение к обеспечению водой в достаточном количестве и качестве, чтобы гарантировать безопасность, в наше время характеристики воды под давлением используются для предотвращения пожаров.Канализационные системы и гигиеническая очистка сточных вод необходимы для поддержания городской санитарии и являются еще одними важными системами для сохранения окружающей среды. Глобальное перемещение товаров и людей постоянно увеличивается, поэтому во всем мире требуется техническое обслуживание систем управления санитарией, таких как системы водоснабжения и канализации, в качестве базовой инфраструктуры для предотвращения глобальных пандемий инфекционных заболеваний.

В Японии, в частности, обеспечение безопасности систем управления водоснабжением и санитарией для использования после землетрясений или других стихийных бедствий становится частью общества не только для использования при реагировании на чрезвычайные ситуации, но и для использования в качестве социальной системы в обычное время.Связанные с водой стихийные бедствия, такие как наводнения и засухи, являются как древними, так и современными проблемами. В странах, где землетрясений мало, наводнения и засухи считаются самыми опасными. Кроме того, Цели в области устойчивого развития (ЦУР), продвигаемые Организацией Объединенных Наций в качестве международных целей, связаны с общим социальным капиталом во всех странах.

Механизмы предотвращения социальных бедствий и обеспечения безопасности были разработаны в качестве первоочередной политики с древних времен для защиты от внешних врагов и обеспечения мер противодействия стихийным бедствиям (предотвращение бедствий и смягчение их последствий).В современных городских обществах, состоящих из передовых, сложных систем, требования к безопасности жизнедеятельности чрезвычайно высоки. Формируются структуры, в которых данные в цифровом пространстве воздействуют на людей и объекты в реальном обществе. Это представляет собой появление нового социального общего капитала, включающего как его вторые, так и третьи элементы. Необходимо разработать и контролировать механизмы этого нового информационного общества, чтобы люди могли жить как люди. Необходимы научно-технические кластеры, которые могут управлять, управлять и поддерживать как традиционные, так и новые формы социального общего капитала как общего достояния всего мира.В частности, требуются «наука и технологии, необходимые для того, чтобы люди могли жить как люди».

По сравнению с наукой и технологиями, направленными на расширение границ человеческого знания или исследование новых истин, эти технологии нацелены на другое измерение ценности — защиту повседневной жизни — которое может быть трудно понять. Тем не менее, это важные технологии для общества в будущем, и их развитие должно происходить сейчас. Я надеюсь, что промышленность с ее изобретательностью будет стремиться продемонстрировать свои способности в сотрудничестве с научными кругами и государственными органами.


Шиничиро Огаки

Президент Японского центра исследований водных ресурсов Почетный профессор Токийского университета Синъитиро Огаки занимается исследованиями водной среды и качества воды. Он получил степень доктора технических наук в 1974 году на факультете городского строительства Высшей инженерной школы Токийского университета и в том же году работал научным сотрудником в Инженерной школе Университета Тохоку. В 1977 году он стал адъюнкт-профессором кафедры городского строительства Токийского университета.С 1983 по 1985 год он был адъюнкт-профессором Азиатского технологического института (АИТ) в Бангкоке, Таиланд, а в 1989 году стал профессором кафедры городского строительства Токийского университета. Он был президентом Национального института экологических исследований с 2009 по 2012 год и президентом Японского центра водных исследований с 2013 года по настоящее время. Он руководил Инженерной школой Токийского университета в качестве декана с 2002 по 2004 год. Он также дважды занимал должность вице-президента Научного совета Японии (SCJ), с 2005 по 2006 год и с 2008 по 2011 год.Он был вице-президентом Международной водной ассоциации (IWA) с 2006 по 2008 год, получил награду JSWE от Японского общества водных ресурсов в 2006 году и награду IWA за выдающиеся заслуги в 2012 году.

3 вещи, которые нужны всем людям на работе (и в жизни)

Три вещи, которые люди должны делать, это выживать, принадлежать и становиться.

На первый взгляд, выжить, принадлежать и стать слишком первобытными, чтобы их можно было применить к сегодняшнему высокоразвитому современному миру. Но более глубокий взгляд показывает, что это краеугольные камни человеческого поведения.

Выжить, принадлежать и стать на самом деле скрытой операционной системой, управляющей нашей рабочей жизнью.

«Выживание — это наша потребность в еде, воде и крове», — говорит Андреатта. «Инстинкт выживания может сработать вокруг нашей зарплаты, потому что именно так мы покупаем еду, воду и кров».

По словам Андреатты, инстинкт выживания присутствует, когда «люди думают про себя: «Есть ли у меня навыки, чтобы добиться успеха в своей работе»».«[Менеджеры] оценивают, какой уровень вклада вы внесли, и это дает доступ к продвижению по службе, повышениям и бонусам или, возможно, отстранению или даже увольнению», — говорит Андреатта.

Выживание также живет в наших отношениях с нашими коллегами. Как люди, мы постоянно оцениваем, мешают ли наши коллеги нам добиться успеха или поддерживают нас в успехе.

«Принадлежность — это наша потребность в том, чтобы нас принимали такими, какие мы есть, чтобы другие заботились о нас и участвовали в значимом сообществе, — говорит Андреатта.«Принадлежность тесно связана с нашим чувством выживания, потому что мы представляем собой племенной вид и биологически запрограммированы жить, работать вместе и выживать вместе».

Поскольку люди проводят большую часть своего бодрствования на работе, работа вызывает чувство принадлежности. Работа – это глубокое место, где можно найти свою принадлежность.

В качестве метода выживания люди биологически запрограммированы сканировать племя, чтобы определить, где они находятся. Человеческий мозг будет задавать такие вопросы…

  • Нахожусь ли я в центре племени как вождь, в нейтральной середине, или меня вытесняют или исключают из племени?
  • Видят ли меня за мой вклад?
  • Ценят ли меня другие?

Принадлежность важна для людей, потому что, «когда мы были пещерными людьми и пещерными женщинами, живущими на равнинах, и если ваше племя вытесняло вас, ваши буквальные шансы на выживание были минимальны», — говорит Андреатта.Спустя столько лет наша биология все еще работает таким образом.

«Дело не в том, чтобы быть популярным. Дело в том, чтобы тебя ценили, — продолжает Андреатта. «Как минимум, большинству из нас нужно знать, что мы можем внести свой вклад, используя свои сильные стороны, дары или таланты, и то, что мы вносим, ​​ценится командой. Я им может не нравиться, но я нужен».

Наш биологический стресс уменьшается и освобождает нас для выполнения работы более высокого уровня, когда мы можем с уверенностью сказать: «Да, я могу внести свой вклад. И да, меня ценят.»

«Стать — это наша потребность учиться и расти, чтобы стать лучше самих себя; чтобы полностью раскрыть свой потенциал, – говорит Андреатта. – Наша самая большая потребность – становиться лучше, и наибольшее удовлетворение человек получает, когда становится лучше.

потребность в выживании и принадлежности, чтобы люди не могли перейти на стадию становления», – говорит Андреатта.Организации, заинтересованные в раскрытии величайшего потенциала своих сотрудников, должны будут уделять приоритетное внимание обучению и развитию. И люди, заинтересованные в том, чтобы стать лучше, должны учиться всю жизнь.

Становление потребности продолжается. Андреатта описывает это как «вращающиеся нити человеческой ДНК, похожие на лестницу… мы никогда не достигнем вершины».

Жизнь — это путешествие, а не пункт назначения.

Мнения, высказанные здесь обозревателями Inc.com, являются их собственными, а не мнениями Inc.ком.

О человеческом развитии | Отчеты о человеческом развитии

Что такое человеческое развитие?

В 1990 г. в первом Докладе о развитии человека был представлен новый подход к повышению благосостояния людей. Человеческое развитие – или подход к человеческому развитию – касается расширения богатства человеческой жизни, а не просто богатства экономики, в которой живут люди. Это подход, ориентированный на людей, их возможности и выбор.

Люди: Человеческое развитие направлено на улучшение жизни людей, а не на предположение, что экономический рост автоматически приведет к повышению благосостояния для всех.Рост доходов рассматривается как средство развития, а не самоцель.

Возможности: человеческое развитие заключается в том, чтобы предоставить людям больше свободы для жизни, которую они ценят. Фактически это означает развитие способностей людей и предоставление им возможности их использовать. Например, образование девочки поможет развить ее навыки, но от этого будет мало толку, если ей отказано в доступе к работе или у нее нет необходимых навыков для местного рынка труда. Три основы человеческого развития — прожить долгую, здоровую и творческую жизнь, обладать знаниями и иметь доступ к ресурсам, необходимым для достойного уровня жизни.Важны и многие другие вещи, особенно помощь в создании надлежащих условий для человеческого развития, и некоторые из них приведены в таблице ниже. Как только основы человеческого развития достигнуты, они открывают возможности для прогресса в других аспектах жизни.

Выбор: человеческое развитие, по сути, заключается в большем выборе. Речь идет о том, чтобы предоставить людям возможности, а не настаивать на том, чтобы они ими воспользовались. Никто не может гарантировать человеческое счастье, и выбор, который делают люди, является их собственной заботой.Процесс развития — человеческого развития — должен, по крайней мере, создавать среду для людей, индивидуально и коллективно, чтобы они могли полностью раскрыть свой потенциал и иметь разумные шансы вести продуктивную и творческую жизнь, которую они ценят.

По мере того, как международное сообщество движется к реализации и мониторингу повестки дня на период до 2030 года, подход, основанный на развитии человеческого потенциала, остается полезным для формулирования целей развития и повышения благосостояния людей путем обеспечения справедливости, устойчивости и стабильности на планете.

Подход к человеческому развитию, разработанный экономистом Махбубом Уль Хаком, основан на работе лауреата Нобелевской премии Амартии Сена о человеческих возможностях, часто определяемой с точки зрения того, способны ли люди «быть» и «делать» желаемые вещи в жизни. Примеры включают

Существа: сытые, защищенные, здоровые

Деятельность: работа, образование, голосование, участие в общественной жизни.

Свобода выбора занимает центральное место в этом подходе: человек, решивший проголодаться (скажем, во время религиозного поста), сильно отличается от того, кто голоден, потому что не может позволить себе купить еду.

Идеи о связи между экономическим ростом и развитием во второй половине ХХ века также оказали формообразующее влияние. Валовой внутренний продукт (ВВП) и экономический рост стали ведущим показателем национального прогресса во многих странах, однако ВВП никогда не предназначался для использования в качестве меры благосостояния. , в том числе уделение большего внимания занятости с последующим перераспределением по мере роста, а затем удовлетворением основных потребностей людей.Эти идеи помогли проложить путь для человеческого развития (как подход, так и его измерение).

Доклада о человеческом развитии (ДРЧ) были выпущены в большинстве лет с 1990 года и исследовали различные темы с помощью подхода к человеческому развитию. Они оказали большое влияние на дебаты по вопросам развития во всем мире. Доклады, подготовленные Управлением по составлению докладов о развитии человека для Программы развития Организации Объединенных Наций (ПРООН), обеспечивают редакционную независимость Генеральной Ассамблеей Организации Объединенных Наций.Действительно, они рассматриваются как отчеты для ПРООН, а не для самой ПРООН. Это дает каждому отчету больше свободы для изучения идей и конструктивного оспаривания политики. Отчеты также послужили источником вдохновения для проведения национального и регионального анализа, который по своему характеру обычно затрагивает вопросы, в большей степени специфичные для страны или региона. Библиотека отчетов доступна здесь.

Одним из наиболее важных достижений подхода, основанного на человеческом развитии, воплощенного в последовательных ДРЧ, стало обеспечение все более широкого признания того факта, что денежные показатели, такие как ВВП на душу населения, являются неадекватными показателями развития.В первом Докладе о человеческом развитии был представлен Индекс человеческого развития (ИЧР) как показатель достижений в основных аспектах человеческого развития в разных странах.

Этот несколько грубый показатель человеческого развития остается простым невзвешенным средним значением продолжительности жизни, образования и дохода нации и широко используется в дискуссиях о развитии. Однако с течением времени в индекс были внесены некоторые изменения и уточнения. Действительно, критики ИЧР и их опасения стимулировали и продолжают стимулировать корректировку индекса и разработку сопутствующих индексов, которые помогают нарисовать более широкую картину глобального человеческого развития.

Пройдите курс Human Development Journey (2010) и онлайн-обзор человеческого развития (2 часа)

Махбуб уль Хак (1995) «Появление Доклада о человеческом развитии», глава 3 из «Размышлений о человеческом развитии», издательство Оксфордского университета.

Амартия Сен (1999) «Цели и средства развития», глава 2 из «Развитие как свобода», Oxford University Press.

Селим Джахан (2002 г.) «Эволюция индекса человеческого развития», раздел 2 из «Руководства по человеческому развитию», Oxford University Press.

Франс Стюарт (2013 г.) «Возможности и человеческое развитие: за пределами личности – решающая роль социальных институтов и социальных компетенций», Специальный документ Управления по составлению отчетов о человеческом развитии, 2013/03.

Вода: необходима вашему телу

Говоря о здоровье

Питьевая вода не только утоляет жажду — она необходима для нормального функционирования организма и хорошего самочувствия.Почти все основные системы вашего тела зависят от воды, чтобы функционировать и выживать. Вы будете удивлены тем, что гидратация может сделать для вашего тела.

Вот лишь несколько важных способов работы воды в вашем организме:
  • Регулирует температуру тела
  • Увлажняет ткани глаз, носа и рта
  • Защищает органы и ткани тела
  • Переносит питательные вещества и кислород к клеткам
  • Смазывает шарниры
  • Уменьшает нагрузку на почки и печень, вымывая продукты жизнедеятельности
  • Помогает растворять минералы и питательные вещества, делая их доступными для вашего тела

Каждый день вы теряете воду с дыханием, потом, мочой и дефекацией, поэтому важно продолжать пить воду в течение дня.Чтобы ваше тело функционировало наилучшим образом, вы должны пополнять его запасы воды напитками и пищей, которые содержат воду.

Клиника Майо рекомендует такое минимальное ежедневное потребление воды:
  • Женщины — 11,5 чашки
  • Мужчины — 15,5 чашки

Потребляя минимально рекомендованное количество воды, вы помогаете своему телу лучше функционировать и улучшаете общее состояние здоровья. Прочтите советы и рецепт, если вам трудно ежедневно пить достаточное количество воды.

Для получения дополнительной информации о том, как потреблять больше воды, и узнать, получаете ли вы достаточное количество воды для нужд своего организма, поговорите со своим лечащим врачом.


В целях безопасности наших пациентов, персонала и посетителей в клинике Мэйо действуют строгие правила ношения масок. Любой, кто показан без маски, был либо зарегистрирован до COVID-19, либо зарегистрирован в отделении ухода за пациентами, где соблюдались социальное дистанцирование и другие протоколы безопасности.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.

2022 © Все права защищены.