Мої правила життя твір мініатюра: написати твір мініатюру мої правила життя Дуже потрібно..допоможіть..

Кожен із нас лише маленька частинка складного й строкатого суспільного життя, і ми часто схильні ставити свої інтереси вище за інтереси інших, уважаючи, що наші права, потреби, цілі важливіші, ніж будь-чиї. Упевнені в цій думці, ми сприймаємо правила, які встановлює соціум, не завжди позитивно, а то й заперечуємо їх необхідність. Викладіть Ваш погляд на проблему: Наскільки важливим є дотримання правил співжиття в суспільстві?

Людина не може існувати відокремлено від соціуму та його впливу. Я думаю, що особистість може розвиватися в суспільстві, зберігаючи при цьому власну індивідуальність і керуючись нормами й правилами, визнаними цим суспільством.

По-перше, дотримання соціальних норм регулює поведінку кожної людини в тій чи іншій ситуації, дозволяє відчувати себе в безпеці й спокійно жити та працювати.

Прикладом, що наочно демонструє готовність людей відстоювати свої погляди й переконання, не порушуючи при цьому суспільних норм, є стотисячний мітинг у Києві 2004 року. Помаранчева революція засвідчила готовність українців виходити на вулицю за своє європейське майбутнє. Водночас громадські діячі з повагою ставилися до політиків, а останні, своєю чергою, розуміли важливість громадських рухів, тому непорозуміння й конфлікти зазвичай швидко гасилися.

По-друге, порушення правил співжиття в суспільстві часто призводить до конфліктів і навіть страшних злочинів.

На згадку спадає образ Сави Федорчука – персонажа соціально-психологічної повісті Ольги Кобилянської «Земля». Хлопець не хоче йти шляхом батьків, тяжко працювати на землі. Відповідно до вироблених селянством моральних норм Івоніка намагається вплинути на молодшого сина, застерігаючи, що той може залишитися без власної ниви. Цього Сава не міг допустити, тому йде на страшний злочин братовбивства. Так порушення правил співжиття людей призвело до трагедії, яка одним махом зруйнувала родину Федорчуків і принесла всім нечуване страждання.

Отже, соціальні норми й правила посідають важливе місце в нашому житті, вони дають можливість людині раціонально обґрунтовувати свої дії й задовольняти індивідуальні інтереси громадян.

ЯК НАПИСАТИ ВЛАСНЕ ВИСЛОВЛЕННЯ НА 200 БАЛІВ?

Освіта.ua
13. 04.2020

Твір на тему Мій улюблений вид спорту

Твір на тему Волейбол мій улюблений вид спорту

Мій улюблений вид спорту — це волейбол. Саме в цьому спорті я надзвичайно гарний і спритний. Волейбол для мене — це не просто захоплення чи хоббі, це — моє життя, без якого мені було б не просто нудно, було б просто нецікаво жити і я б зростав ледачим і не розвиненим фізично. Волейбол — дуже цікавий вид спорту, і там, в принципі як і у всіх іграх, є свої власні правила, яким треба підкорятися. У волейболі потрібно бути не просто швидким, потрібно бути спритним і мати досить добре розвинену реакцію. Реакція важлива, хоча б тим, що якщо не хочеш отримувати по обличчю треба буде ловити м’яч швидко і відразу.

Волейбол — вид спорту дуже цікавий, і він не здається таким важким, якщо вміти в нього грати. Гра проста, правила такі, що саме мінімальне число граючих людей — шестеро. Три знаходяться по одну, а три інших — по іншу сторону волейбольної сітки. Кожен гравець повинен дотримуватися правила гри і знати точне своє місце. Інакше гра не вийде.

Я граю у волейбол найчастіше в школі, але ще раніше я ходив в спеціальну секцію спортивну. Волейбол — це важлива частина мого життя. Я граю в нього досить багато, а тому мені здається, що я надзвичайний професіонал — фахівець цієї справи.

Твір на тему Гімнастика — мій улюблений вид спорту

В моєму житті багато різних захоплень, але саме гімнастика виділяється з усіх моїх захоплень. По-перше, гімнастика — це вид спорту, який мені дуже близький, адже я не тільки обожнюю гімнастів, я ще вчуся на гімнастку, відвідую спеціальну спортивну школу. По-друге, гімнастика — це дуже красиво, так як наше тіло може бути настільки гнучкими і тонким, варто тільки захотіти. І, звичайно ж, по-третє, я не уявляю своє життя без гімнастики. Це важливий чинник у моєму юному житті.

Для мене, як для жінки, дуже важливо зберегти красу тіла і себе, щоб бути впевненою в собі до кінця своїх днів. Я вважаю, що краса і гімнастика пов’язані разом. Тому я з радістю займаюся цим незвичайним заняттям. Також, у мене є кумири серед знаменитих спортивних людей. Вони мене надихають, і при цьому я намагаюся у всьому наслідувати їм, принаймні, у професійних якостях. Такі люди мають багато тренуватися, намагатися бути кращими у всьому, а також, ніколи не лінуватися. Адже таке майстерність здобувається не з роками, а з сильними сторонами людини, і його найкращими якостями.

Я хочу стати гімнастом, так як ця професія здається мені дуже піднесеною і незвичайною. Саме тому й хочу вчитися все сильніше і краще.

В житті кожен шукає своє. Багато про щось мріють, розуміючи, що навряд чи коли-небудь зможуть цього досягти, а деякі продовжують наполягати на своїй мрії. У цих випадках і проявляється людина до кінця, тобто – по-справжньому.

Баскетбол – моє улюблене заняття. Це спортивна гра, яка дуже сильно мене захоплює. Мій зріст – відносно не високий, але й не малий.

В цій спортивній грі я правила, які дуже цікаві. Вони стосуються того, що справедливість – у першу чергу. Ця гра розвиває реакцію, швидкість, гнучкість.

Баскетбол – гра, яка захоплює і займає мене. Коли граю в цю гру, я відчуваю свою перевагу, над тими, хто програє або не зовсім розбирається в грі. Може, це і не дуже чесно, але мені подобаються ці відчуття. Крім того, ця гра тренує мою реакцію, а також – моє тіло. Я хочу бути здоровим і повноцінним людиною. А тому – я вже давно вибрав правильний шлях – здоровий спосіб життя. Не хочу хворіти, або бути слабким, тим більше, я враховую – чоловік. А на мою думку – вони просто зобов’язані бути сильними. І я хочу бути саме таким – здоровим, міцним, добре грає в баскетбол, одним словом, — повноцінною людиною.

Мій улюблений вид спорту

Несколько интересных сочинений

• Сочинение по произведению Детство Толстого (7 класс)

  Главным героем в этом произведении является десятилетний мальчик, которого зовут Николенька.

  Он выходец из дворянской семьи, общается с ребятами из таких же семейств. Мальчик был очень наблюдательным

• Сочинение на тему Приход весны

  Весна приходит не одна, она приносит с собой то, что всю зиму спало крепким сном. Нет, я говорю не о медведях! И не о зеленых листьях на ветках деревьев. Я говорю о той силе и энергии что приносит с собой весна.

• Характеристика и образ Вожеватова в пьесе Бесприданница Островского сочинение

  Один из главных героев пьесы «Бесприданница» Островского А. Н. является Вожеватов Василий Данилыч. Молодой человек является представителем очень состоятельной европейской фирмы, любит одеваться по-европейски

• Сочинение по картине Куинджи Лунная ночь на Днепре (описание)

  Этот холст наполнен такой магией и волшебством, что невольно захватывает дух

• Сочинение на тему Мой любимый учитель

  В школе мы проводим большое количество времени, даже больше, чем дома. Как говорят многие учителя: «школа — это второй дом». Задумавшись, мы действительно понимаем, что это так. Идя в первый класс ребята не совсем понимают, что же их ждет дальше

Ідеальний твір за 5 кроків

Крок 1. Дізнатися, що таке власне висловлення і яким воно буває 🙂

Правило 1. Це в жодному разі НЕ твір-роздум: власне висловлення має чітку структуру (написавши типовий шкільний роздум, можна «підхопити» 0 балів).

Правило 2. Власне висловлення — це структурована відповідь на питання, яке є дискусійним і вимагає аргументованого доведення.

Теми творів зазвичай філософські:

Що чекає на вас 23 травня? Питання номер 58. Подивімося на типове формулювання завдання:

2016 рік:

Прочитайте наведений текст:

У різних ситуаціях ми поводимося по-різному: часом розважливо обмірковуємо свої кроки, а часом — даємо волю емоціям, не зважаючи на можливі наслідки.

Викладіть Ваш погляд на проблему: До чого ж зрештою треба дослухатися в житті — до розуму чи до серця?

2015 рік:

Прочитайте наведений текст.

Людина – соціальна істота, а тому їй не властиво надовго залишатися на самоті. Разом із тим багато хто впевнений, що саме самотність допомагає індивіду зрозуміти себе, проаналізувати своє життя. Вони заперечують думку, що тільки оточення може дати об’єктивну оцінку людині, її діям і вчинкам.

Наскільки людині варто дослухатися до думки оточення про неї?

Викладіть Ваш погляд на цю проблему.

Крок 2. Сформулювати тему, обрати структуру

Перша найтиповіша помилка — написати твір не за темою. Якщо захопитися думкою, викладеною в тексті курсивом, можна помилково сформулювати тезу. За твір, написаний не за темою, отримаєте 0 балів, навіть якщо він ідеально грамотний. Порівняй:

1. Правильно сформульована теза (2015 рік): На мою думку, людині не варто дослухатися до думки оточення про неї.

2. Неправильно сформульована теза (2015 рік): На мою думку, людині треба частіше залишатися на самоті.

Зверни увагу! Темою власного висловлення є речення, подане грубим шрифтом: у 2016 році — До чого ж зрештою треба дослухатися в житті — до розуму чи до серця?, у 2015 році — Наскільки людині варто дослухатися до думки оточення про неї?

Згадане вище магічне слово «теза» є одним із елементів структури, яка є обов’язковою для власного висловлення на ЗНО.

Ідеальний твір може виглядати так:

абзац № 1 – теза (2 бали)    

абзац № 2 – перший аргумент (1 бал) + перший приклад (2 бали)

абзац № 3 – другий аргумент (1 бал) + другий приклад (2 бали)

абзац № 4 – висновок (2 бали)

або так:

абзац № 1 – теза   

абзац № 2 – перший аргумент

абзац № 3 – перший приклад 

абзац № 4 – другий аргумент

абзац № 5 – другий приклад

абзац № 6 – висновок

або навіть так:

абзац № 1 – теза   

абзац № 2 – перший аргумент

абзац № 3 – другий аргумент 

абзац № 4 – перший приклад

абзац № 5 – другий приклад

абзац № 6 – висновок

Мені найбільш логічною видається перша структура. Так я писала твори на ЗНО вже чотири рази, тому схема перевірена 🙂 Розбираємо тему 2016 року. Перший абзац в ідеалі повинен містити 3-4 речення, з яких одне — чітко сформульована теза, у якій ти погоджуєшся або не погоджуєшся з ідеєю, яку пропонують. Наприклад:

Проблема вибору є однією з найскладніших у житті. У різних ситуаціях кожному доводиться вирішувати: мислити раціонально чи спиратися на емоційні фактори. Я вважаю, що людині потрібно дослухатися до розуму.

Наше перше і друге речення є вступними й «підводять» до основної думки. Зверни увагу, що бажано використовувати звороти на зразок Я вважаю, На мою думку, На моє переконання, Я можу з упевненістю стверджувати, Цілком справедливим є твердження, що, Я вважаю, що не може бути піддана сумніву позиція, згідно з якою тощо (наявність таких зв’язок робить виклад більш послідовним, а це твої 2 бали за логічність викладу думок).

Крок 3. Дібрати два ідеальні аргументи

Другий абзац починаємо з аргументу. Зазвичай, його найскладніше сформулювати, тому вдамося до простих аналогій. Уяви, що перед тобою ось такий раритетний об’єкт:

І тобі потрібно довести, що це телефон, бо не всі твої в це вірять (так, це справді телефон) 🙂 Подумки ставимо питання: «Чому це телефон?». Добираємо відповіді: «Тому що з нього можна дзвонити», «Тому що він має зовнішні ознаки телефона: дисплей, динамік тощо». Еврика! Наші ідеальні аргументи готові. Вони не перетинаються і доводять нашу тезу про те, що це все-таки був телефон.

Тепер робимо ту саму маніпуляцію з нашою темою: «Чому людині потрібно дослухатися до розуму?». Добираємо відповіді: «Тому що тільки раціональні рішення можуть допомогти людині досягнути своєї мети» і «Тому що емоції заважають спрогнозувати фатальні наслідки». Ці два речення і є нашими аргументами. Згадуємо про допоміжні слова (По-перше, … / По-друге, …, На підтвердження виправданості моєї позиції наведу такий переконливий аргумент: … , Висловлена вище думка цілком закономірна з огляду на те, що…) і дописуємо початок другого та третього абзаців:

Проблема вибору є однією з найскладніших у житті. У різних ситуаціях кожному доводиться вирішувати: мислити раціонально чи спиратися на емоційні фактори. Я вважаю, що людині потрібно дослухатися до розуму. На підтвердження моєї думки наведу кілька переконливих аргументів і прикладів.

По-перше, тільки раціонльні рішення можуть допомогти людині досягнути своєї мети.

По-друге, емоції заважають спрогнозувати фатальні наслідки.

Крок 4. Довести аргументи двома прикладами

До прикладів є чіткі вимоги: перший приклад має бути з літератури (не обов’язково української) або інших видів мистецтва, другий — історичний факт або випадок із життя. НЕ можна використовувати два приклади з літератури або два з історії — вони мають бути ОБОВ’ЯЗКОВО різними. За кожен можна отримати по 2 бали. Ідеальний комплект — приклад з української літератури (щоб розтопити серце суворого інструктора-вчителя-з-української-мови-та-літератури) + приклад із життя (завжди є універсальний друг-сусід-однокласник, із яким сталася повчальна історія, яка доводить, що керуватися-таки треба розумом).

Лайфхак 1. Не можеш дібрати приклад із літератури? Погортай тестовий зошит із завданнями, який лежить на твоєму столі:) Там є багато цитат, авторів, персонажів — точно підшукаєш щось потрібне. 

Лайфхак 2. Усе ще не можеш дібрати приклад із літератури? Універсальними романами, де є приклади всього на світі, є «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного та «Місто» Валер’яна Підмогильного.

Приклади мають бути чіткими, а тому запам’ятай «триєдність»: конкретна людина + ситуація + аргументація, чому приклад ілюструє аргумент. Із літератури це буде: персонаж (звісно, ще вказати автора й назву твору) + епізод, який із ним стався (не переказуй текст детально) + доведення доцільності прикладу. До речі, цитата не є обов’язковим елементом твору, хоча точно додасть йому репутації 🙂 У прикладі з життя дотримуємося триєдності: конкретна людина з іменем + випадок, що стався + чому це доцільно до аргументу.

Зверни увагу! Біографія письменника не є прикладом із літератури — це приклад з історії 🙂

Лайфхак 3. Не варто брати за приклад поетичні твори, адже в них відсутній сюжет, і ти не зможеш зробити приклад чітким.

Проблема вибору є однією з найскладніших у житті. У різних ситуаціях кожному доводиться вирішувати: мислити раціонально чи спиратися на емоційні фактори. Я вважаю, що людині потрібно дослухатися до розуму. На підтвердження моєї думки наведу кілька переконливих аргументів і прикладів.

По-перше, тільки раціональні рішення можуть допомогти людині досягнути своєї мети. Яскравою ілюстрацією цієї думки є ситуація, яка склалася з Григорієм Многогрішним — персонажем пригодницького роману Івана Багряного «Тигролови»…

По-друге, емоції заважають спрогнозувати фатальні наслідки. Доцільно буде пригадати випадок, який стався з моїм братом Ярославом. Одного разу…

Крок 5. Написати влучний висновок

Він повинен перегукуватися з тезою та підсумовувати аргументи (формула: перефразована теза + перший аргумент + другий аргумент). Доречними будуть вислови: Отже, …, Висновком може бути таке твердження: …, Підсумком моїх міркувань стане думка: …, Можна навести ще чимало переконливих аргументів і прикладів на користь моєї позиції, але й запропоновані вище доводять, що…, Логіка моїх міркувань підводить до висновку… тощо. В останньому абзаці має бути 2-4 речення. За висновок можна отримати ще 2 бали. Отже, фінальна версія нашого шаблону:

Проблема вибору є однією з найскладніших у житті. У різних ситуаціях кожному доводиться вирішувати: мислити раціонально чи спиратися на емоційні фактори. Я вважаю, що людині потрібно дослухатися до розуму. На підтвердження моєї думки наведу кілька переконливих аргументів і прикладів.

По-перше, тільки раціональні рішення можуть допомогти людині досягнути своєї мети. Яскравою ілюстрацією цієї думки є ситуація, яка склалася з Григорієм Многогрішним — персонажем пригодницького роману Івана Багряного «Тигролови»…

По-друге, емоції заважають спрогнозувати фатальні наслідки. Доцільно буде пригадати випадок, який стався з моїм братом Ярославом. Одного разу…

Можна навести ще чимало переконливих аргументів і прикладів на користь моєї позиції, але й запропоновані вище доводять, що кожна людина повинна приймати рішення, дослухаючись до раціональних міркувань. Тільки виважені вчинки можуть дати змогу досягнути життєвих цілей, передбачивши негативні наслідки.

Лайфхак 4. Щоб зекономити час на тесті, підготуй завчасно свій шаблон для власного висловлення. Наприклад, такий:

Проблема_______________ є однією з найскладніших у житті. Я вважаю, що не може бути піддана сумніву позиція, згідно з якою____________________. На підтвердження моєї думки наведу кілька переконливих аргументів і прикладів.

По-перше, _________________

По-друге, __________________

Можна навести ще чимало переконливих аргументів і прикладів на користь моєї позиції, але й запропоновані вище доводять, що_____________________________

*** Післякроки: ідеальний обсяг твору — 200-250 слів (твір, який за обсягом менше, ніж 100 слів, отримає 0 балів). Пиши охайно, адже за кожні три виправлення втратиш по 1 балу 🙂 Коли фінальний варіант на чернетці готовий, перевір

1. Чи правильно вжито прийменники у/в, і/й, з/зі/із (можна почитати тут).

2. Чи немає тавтологій (навіть якщо слово в окремих реченнях).

3. Чи немає стилістичних помилок (не бажаючих, а охочих; не оточуючих, а оточення тощо). Найтиповіших помилок можна уникнути, переглянувши  відеоуроки)

Якщо ти дотримався цих кроків, точно отримаєш 12 балів за структуру. Лишилося ще 8 за грамотність 🙂 Вірю у твої 20!

Анастасія Онатій

керівник відділу викладачів ZNOUA

Хочете слідкувати за усіма оновленнями блогу ZNOUA? Підпишіться на новини у формі знизу!

Хімія в моєму житті [лауреат стипендії ім. О.О.Пащенка — Денис Савченко]

Загальновідомо: хімія – наука про природу, яка вивчає молекулярно-атомарні перетворення речовин, тобто перетворення, при яких молекули одних речовин руйнуються, а на їх місці утворюються молекули інших речовин з новими властивостями.

Але, що є хімія для нас? Яку роль вона відіграє для життя? По-перше, це наше життя – все, що ми відчуваємо, бачимо навколо, та й самі складаємося з хімічних речовин, які постійно реагують між собою. Віруси, мурашки, люди, планети, зірки, галактики – все у світі складається з хімічних елементів. По суті, увесь Всесвіт є дуже великим і дуже складним хімічним реактором.  По-друге – це найважливіша галузь економіки. Немає такої промисловості, в якій не була б задіяна хімія і розвиток якої не залежав би від досягнень у цій галузі.  По-третє – глобальні проблеми, що нині стоять перед нашою планетою (забруднене середовище, глобальне потепління, енергетична криза), можуть вирішити на практиці лише хіміки різних спеціальностей.

Моє знайомство з хімією почалося ще в школі, де на уроках хімії ми вивчали багато різних, на мій погляд, цікавих, дивовижних, а іноді й чудернацьких речей.  Мій учитель – дивовижна людина, яка сама дуже захоплюється цією наукою, зацікавила і мене. Зацікавила настільки, що весь шкільний чотирирічний  курс хімії був засвоєний мною за півроку. Тому питання, куди я піду після закінчення школи, було вирішено давно.

Спочатку було дуже складно звикнути до вимог столичного технічного університету, який займає перше місце серед технічних ВНЗ країни, після гуманітарного класу провінційної середньої школи. Але все приходить з великим бажанням та роботою над собою. Дуже сприяло цьому і гарне ставлення викладачів університету та кафедри ХТКМ.

Чудовий склад науковців та викладачів кафедри ХТКМ на чолі з її керівником, проф. В.А.Свідерським,  добре організували навчальний процес та намагаються вирішувати важливі, цікаві наукові питання, пов’язані з потребами нашого життя. Особистий приклад багатьох із них дає нам натхнення та бажання не зупинятися, вчитися і розвиватися далі, поглиблюючи свої знання в науці та в житті. Активне залучення студентів до розробки наукових проблемних питань, в ході навчання, сприяє цьому. 

Я не очікував, що буду лауреатом стипендії ім. О.О.Пащенка. Я лише намагаюся здобувати важливі і необхідні знання з обраної професії. Але така винагорода є добрим стимулом для подальших досягнень.

Денис Савченко, студент ХТФ

Мій час зупинився тут. Розповідь американця на карантині у Львові

Фото: Газета «День»

У Львові є популярною пісня, у якій є слова «Ми помрем не в Парижі». В епоху коронавірусу вона отримала зовсім інший зміст. Наш час зупинився там, де нас зупинила інфекція. І він змушує переглянути багато наших цінностей, змінити своє ставлення до світу та до себе. Історія американського журналіста Джо Ліндслі, який через  вірус змушений надовго застрягнути у Львові та його друзів з  різних країн світу.

Коронавірусом була інфікована значна частина відомих людей – принц Чарльз, Грета Тунберг, урядовці й політики з багатьох країн, включно з американськими сенаторами, зірками НБА та футболу, що підкреслює його поширення на весь світ. Він навіть отруїв мої сни: я бачу той самий жах, у якому залишок на шкалі мого інгалятора від астми, який рідко використовую, швидко падає до нуля. Всі ми перебуваємо у стані невизначеності і божевілля, і я чую історії, які дають надію, свідчать про розчарування та розгубленість, від друзів, яких я зустрів під час подорожей світом.

Під час цього карантину я перебуваю в Україні, де випадково залишився, коли музика, як у грі, перестала грати, і нам усім довелося знайти місце для самоізоляції. Я залишився за стінами монастиря ХVII століття як єдиний гість у готелі, і, незважаючи на фізичну ізоляцію, я перебуваю на зв’язку з іншими людьми. Усіх цікавить одне: що відбувається у цю дивну епоху коронавірусу? Ось мої думки.

Я прилетів до України зі Швеції місяць тому на журналістську конференцію. В останній вечір у Стокгольмі я був на приватному шоу відомої співачки Аманди Бергман та її гурту Amason. Близько 100 людей ледь вмістилися у невеликому залі, вони навіть обмінювалися між собою напоями. Зараз ті часи важко уявити. Навіть сьогодні шведи ведуть відносно нормальне життя. Магазини та ресторани відчинені, а уряд заявив людям, що здоровіше гуляти на вулиці, аніж залишатися вдома цілий день. «Один відомий мені ресторан продовжив свій час роботи і пропонує доставку обідів. Але готелі та готельні бари страждають через те, що кордони закриті. Ми будемо працювати до кінця», – сказав мені один друг, що працює у ресторанному бізнесі. «Якщо я залишуся тут надовго, тут вже не залишиться дерев», – каже мені інший друг – музикант, що ізолювався у лісі і рубає з нудьги дерева. «Швеція, як завжди, дуже, дуже наївна», – каже третій, бармен з дипломом магістра міжнародних відносин. «Брак підготовки до пандемії обернеться проблемами». Підтверджені випадки: 2840 / Померли: 70 / Одужали: 16 / Всього населення: 10,12 млн людей 

Луїзіана: Новий Орлеан, місто зі своєю душею, в якому не приховують ані життя, ані смерть, в якому похорони виглядають як паради, охоплений страхом і страждає. Губернатор штату Луїзіана каже, що кількість випадків коронавірусу в Луїзіані зростає швидше, ніж будь-де, включно з Італією. Друг пише мені: «Тут вмирають люди. … Найкраще, що я можу зробити – ні з ким не бачитися. Це я можу. Не проблема. Так живуть митці». Новий Орлеан – місто, «в яке не заглядають тривога та обережність» – це місто, в якому ніколи не зачиняються бари, але зараз вони зачинені. Ресторани можуть доставляти їжу, але мер Латоя Кантрелл заборонила усім барам доставляти коктейлі клієнтам додому, і це ще один удар для людей. Легендарний міський джазовий фестиваль – Jazz Fest – перенесли з кінця квітня на осінь. Це місто вже переживало трагедії і тріумфи. Підтверджені випадки: 1795 / Померли: 65 / Одужали: невідомо / Всього населення: 4,6 млн людей

Нью-Йорк: «Перехрестя світу» в агонії через пандемію. Вільним та високомобільним людям важко дотримуватися правил карантину, особливо у своїх переважно крихітних квартирах. Мій друг Люк керує громадською кухнею, яка роздає здорову їжу у найбіднішій дільниці міста. У часи карантину чимало неприбуткових організацій, які обслуговували тих, кому найбільше потрібна допомога, просто не здатні допомогти, тому кухня Люка працює на повну потужність. Але, незважаючи на виклики, він покладає надію на американський дух, на який звернув увагу під час подорожі до США у 1820-х рр. француз Алексіс де Токвіль у США. «Поширеність та ефективність груп взаємної допомоги у всьому місті та й у країні додає мені оптимізму. Ця культурна особливість американського життя просто може допомогти нам пережити це все, – каже Люк. – Нашій пристрасній відданості ідеї громади нічого не загрожує». Підтверджені випадки: 21873 / Померли: 281 / Одужали: невідомо / Всього населення: 8,6 млн людей

У Грузії дуже швидко закрили кордони та наказали сім’ям сидіти вдома після того, як кілька тижнів тому було підтверджено лише кілька випадків коронавірусу. Мої друзі там висловлюють оптимізм; можливо, це тому, що майже кожна сім’я робить власне вино і тому, що грузини люблять збиратися сім’єю та насолоджуватися вишуканою трапезою з тостами, що зветься «супра». Але є й побоювання щодо економіки. «Більшу частину доходу Грузія отримує від туризму, а туристів зараз немає». Лікар у Тбілісі пише, що все добре: «Поки що добре, працюю, читаю, п’ю:):)». У менших місцевостях у горах життя, здається, не змінилося. Підтверджені випадки: 79 / Померли: 0 / Одужали: 10 / Всього населення: 3,7 млн людей

Франція: Друзі-американці з півдня Франції повідомляють, що життя у їхньому маленькому містечку стало «страшним». Їм довелося просити місцеву владу про спеціальний дозвіл просто, щоб вийти на прогулянку зі своїми дітьми та подихати свіжим повітрям – правила є зовсім протилежними до тих, що діють у Швеції. Підтверджені випадки: 25 604 / Померли: 1333 / Одужали: 3 907 / Всього населення: 66,9 млн людей

Вашингтон, округ Колумбія: Люди з тамтешньої ресторанної галузі прагнуть створити рух для мобілізації людей зі сфери послуг, що залишилися без роботи. «Шкода, що я не знаю, яку кнопку треба натиснути, шоб привести в рух наших друзів зі сфери гостинності, – каже друг, який керує рестораном, що працює на виніс та доставку. – Є багато кваліфікованих, голодних до роботи, розумних людей. які божеволіють, коли їм забороняють допомагати». Підтверджені випадки: 231 / Померли: 3 / Одужали: невідомо / Всього населення: 705000 людей

Італія: Ми всі чули історії про неймовірні страждання в Італії, особливо серед старших людей. Протягом останніх тижнів більшість країни живе в умовах більш чи менш суворого карантину, але мене здивувало те, що вуличні ринки були відкриті, а будівельні роботи тривали навіть до минулого тижня. Тепер правила стали суворішими. Мій друг з Тоскани, який використовує цей час для роботи у своєму саду, і якого тривожить здоров’я батьків, яких йому не можна відвідувати, пише із суворим попередженням. «ВЗАГАЛІ не виходь», – каже він. І додає: «Ми не знаємо, на скільки часу вірус затримується у повітрі, скільки часу він залишається активним на різних поверхнях. Так багато людей переносять COVID-19 без будь-яких симптомів». Підтверджені випадки: 74386 / Померли: 7503 / Одужали: 9362 / Всього населення: 60,48 млн людей

Ізраїль вміє контролювати свої кордони, тому не дивно, що він став однією з перших держав, які закрилися від світу. Минулого тижня друзі з Єрусалиму надіслали мені відео про те, як їхня сім’я готується до шабату, і життя здавалося нормальним і блаженно хаотичним у їхній квартирі з видом на місто та навколишні гори. Друг з Тель-Авіва повідомляє, що правила стали тільки суворішими: не можна відходити більше ніж на 100 метрів від свого будинку, навіть на пробіжку, без спеціального дозволу на роботу, за винятком візиту у продуктовий магазин чи аптеку. Тож друг використовує цей час, щоб більше писати. Ортодоксальні рабини з Єрусалима дозволять сім’ям використовувати Zoom та інші сервіси відеоконференцій під час традиційної ритуальної трапези Седер, якою розпочинається свято Песах.  Підтверджені випадки: 2666 / Померли: 8 / Одужали: 68 / Всього населення: 8,72 млн людей

Техаcцям властивий впертий, позитивний настрій, і я побачив його під час «віртуальних щасливих годин» з десятком друзів. Усі насолоджувалися улюбленим напоєм перед веб-камерою. Двоє з них думають, що заразилися коронавірусом, а тому самоізолюються і відпочивають. Атмосфера, загалом, піднесена – через бажання людей і далі сміятися, яке помічаю й тут, в Україні. Неприємно бачити, що думки старих друзів, яких я не бачив багато місяців, настільки поглинув цей вірус. Всього проведено тестувань: 21424 (у державних лабораторіях: 2680 / у приватних: 18744) / Підтверджені випадки: 1396 / Померли: 18 / Одужали: невідомо / Всього населення: 287 млн людей (у Техасу, можливо, найкращі ресурси для тестування у США).

Тут, у відомому завдяки своїм об’єктам зі світової спадщини ЮНЕСКО місті Львові в Україні (310 підтверджені випадки / 5 померли / 1 одужав), у моєму монастирі на пагорбі я чую, як люди сміються надворі у прохолодний сонячний день. На вулиці спокійно і тихо, і це місто з 750000 мешканців виглядає як колоритне містечко зі слабким трафіком та закритими крамницями. Два тижні, напередодні карантину, я слухав одного зі всюдисущих львівських вуличних музикантів. На небі був повний місяць (суперповня), і він заспівав пісню Creedence Clearwater Revival.

Над бруківкою пролунали слова: «Don’t go around tonight, well it’s bound to take your life, there’s a bad moon on the rise» («Не виходь увечері нікуди, Ти неминуче помреш, сходить кривавий місяць» – буквальний переклад Tvoemisto.tv). Ці слова мене переслідували. Разом з усією планетою ми вступали у нову фазу життя. Ще один друг сказав мені, що у Львові є популярною пісня, у якій є слова «Ми помрем не в Парижі». Того вечора з друзями я влаштував грандіозну вечірку у Sino Experimental, новому барі, який відкрився восени – і я йому вдячний за це, тому що нам потрібна позитивна енергія, щоб добре прожити цей новий час. Поки що нам, може, варто взяти приклад з техасців та проводити «віртуальні щасливі години» – а, може, й заспівати під час них якісь пісні, що дають надію.

Coronavirus has affected a high percentage of famous people–Prince Charles, Greta of Sweden, senior government officials in many countries including US senators, NBA and football stars, which highlights its widespread impact on the world. It has even infected my dreams: I have had a recurring nightmare that the «remaining dosage» number on my seldom-used asthma inhaler is rapidly spiraling to zero, over and over.

We are all in a moment of unknown craziness, and I hear stories of hope, frustration and confusion from friends I have met in my time traveling the world. For the duration of this quarantine, I am in Ukraine, where I happened to be when the music, like in the game, stopped playing and we all had to find a place to shelter. I am staying behind the walls of a monastery, and despite the physical separation I have been socially connected. Everyone is wondering: What is going on in this strange Age of Corona? Here’s a look.

I came to Ukraine from Sweden a month ago for a journalism conference. My last night in Stockholm I was at a private show of the great singer Amanda Bergman and her band Amason. Around 100 people were packed in a small room, people even shared drinks. That time is hard to imagine now. Even today the Swedes are living a relatively normal life. Shops and restaurants are open and the government has urged people that it is healthier to walk around outside than to stay in the house all day. One restaurant I know has extended their hours to offer a lunch service. But hotels and hotel bars are suffering because the borders are closed. We keep going to the end,» said a restaurant friend. «If I stay here any longer, there will be no more trees,» said a musician friend who has retreated to the woods and is chopping trees out of boredom. «Sweden is as usual, very, very naive,» says another friend, a bartender with a master’s in international relations.  «The lack of preparation for a pandemic is going to be a problem.» Confirmed cases: 2,840 / Deaths: 70 / Recovered: 16 / Total population: 10.12 million

Louisiana: New Orleans that soul-filled city where life and death are are on full display, where funerals have parades, is suffering and draped in fear. The governor of Louisiana says that Coronavirus cases are accelerating in Louisiana faster than any where else including Italy. A friend writes, «People dying down here. … Best I can do is keep to myself, which I can do no problem. It’s the artist trait.» New Orleans, «the city that care forgot,» is a place where the bars never close and now they are closed. Restaurants can deliver but Mayor Latoya Cantrell halted all bars from delivering emergency cocktails to citizens, another blow to the people. The city’s legendary Jazz Fast has been moved from late April to the fall. This city has seen tragedy and triumphed before. Confirmed cases: 1,795 / Deaths: 65 / Recovered: unknown / Total population: 4.6 million

New York City: The crossroads of the world is in the throes of the pandemic.It is tough for a free, fast-moving people to accept lock-down rules especially in their generally tiny apartments. My friend Luke runs a community kitchen that offers healthy food in the city’s poorest neighborhood. In the time of quarantine, many nonprofits that used to serve those in need are not able to help, so Luke’s operation is at capacity. But despite the challenges he sees hope in the sort of American spirit the Frennchman Alexis de Tocueville saw in the US in the 1820s: «The proliferation and efficacy of mutual-aid groups throughout the city and country helps me remain optimistic. That cultural feature of American life just might pull us through this,» Luke says. «Our passionate commitment to the idea of community is alive and well, and will remain intact on the other side of this. » Confirmed cases: 21,873 / Deaths: 281 / Recovered: unknown / Total population: 8.6 million

In Georgia the Country they moved quickly to seal their borders and seal their households after only a few cases were confirmed weeks ago. My friends there sound upbeat; perhaps this is because nearly every household makes its own wine and because Georgians love the idea of being cooped up with their family and enjoying the elaborate, toasts-laden dinner called the supra. But there are concerns about the economy. «Most of the income in Georgia comes from tourism and there are no tourists at the moment.» A doctor in Tbilisi writes that all is well, «For now well, working, reading, drinking:):).» In smaller places in the mountains, life seems unaffected. Confirmed cases: 79 / Deaths: 0 / Recovered: 10 / Total population: 3.7 million

France: American friends in the south of France, report that life in their small city is «eerie. » They had to ask the local government for a special pass simply so they can walk outside with their children and get fresh air–quite the opposite of Sweden. Confirmed cases: 25,604 / Deaths: 1,333 / Recovered: 3,907 / Total population: 66.9 million

District of Columbia: People in the restaurant industry here are looking to lead a movement to mobilize the out-of-work service industry. «I wish I need what buttons need to be pressed to get our hospitality friends in motion,» says a friend who manages a restaurant open for carryout and delivery. «There are a lot of great skilled, hungry for work, great minded people out there who are going crazy at being held back from helping.» Confirmed cases: 231 / Deaths: 3 / Recovered: unknown / Total population: 705,00

Italy: We’ve all heard the widespread accounts of the great suffering in Italy, especially among the elderly. Most of the nation has been in some form of lockdown for the past weeks but it amazed me to learn that outdoor markets were still open and construction work was continuing even until last week. Now the rules are stricter. A friend in Tuscany who is using this time to work in his garden and who worries about the parents he is not allowed to visit, writes with stern warnings. «NEVER go out,» he says. We don’t know how long the virus lingers in the air and how long it sticks on surfaces and so many are carrying COVID-19 without symptoms, he adds. Confirmed cases: 74,386 / Deaths: 7,503 / Recovered: 9,362 / Total population: 60.48 million

Israel is adept at controlling its borders so it’s no surprise they were among the first nations to lock down. Friends in Jerusalem last week sent me a video of their family preparing for Shabbat, and life seemed normal and blissfully chaotic in their flat overlooking the city and the surrounding mountains. In Tel Aviv a friend reports that the rules have just become much stricter: You cannot go more than 100 meters from your house, not even for a jog, unless you have special work permission or are going to the grocery shop or pharmacy. A friend there is using the time to write more. Senior orthodox rabbis in Jerusalem will allow families to use Zoom and other video tech during the tradition-heavy Seder meals of Passover, a first-ever move. Confirmed cases: 2,666 / Deaths: 8 / Recovered: 68 / Total population: 8.72 million

Texans tend to have study, positive spirits, and I saw this on display during a virtual happy hour with about a dozen friends, all appearing by video and everyone enjoying their favorite drink. Two of them think they have the Coronavirus and are self-isolating and resting. The mood was generally upbeat–an intentionality of spirit to keep laughing, which is something I also notice here in Ukraine. It was jarring for me to see old friends, whom I haven’t seen in months, preoccupied by this virus. Total tests: 21,424 (public: 2,680 / private lab: 18,744) / Confirmed cases: 1,396 / Deaths: 18 / Recovered: unknown / Total population: 287 million (Texas might have the best measuring resources in the US).

Here in the UNESCO-acclaimed city of Lviv, Ukraine (310 confirmed cases / 5 deaths / 1 recovered), from my monastery perch, I hear people laughing outside on a bright cold blue sky day. The street are calm and quiet and life in this city of 750,000 feels like a quaint village with much less traffic and the all the closed stores. Two Sundays ago, on the eve of the quarantine here, I heard one of Lviv’s ubiquitous street musicians.

There was a right moon in the sky and he sang the words of Creedence Clearwater Revival echoing over the cobblestones: «don’t go around tonight, well it’s bound to take your life, there’s a bad moon on the rise.» Those words were haunting. We were about to join the globe in entering a new phase of life. Another friend here told me that many in Lviv were singing the song that translates to «We Will Die Not in Paris.» With friends I had a grand party that night at Sino Experimental, a new bar opened last fall–one I’m grateful for because we need those good vibes to carry us through and help us make this new time good. For now, like the Texans, maybe we can all have virtual happy hours – and maybe sing some songs of hope.

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Твір на тему :“Роль книги у житті людини та моя найулюбленіші книга.“

Всі публікації щодо:
Розвиток мовлення

Творчі роботи наших відвідувачів

Твір на тему :“Роль книги у житті людини та моя найулюбленіші книга.“

Мій девіз: “Життя — це вчитель, і перемагає у ньому лише розумний учень“. Я вважаю, що кожен може знайти місце під сонцем завдяки власним знанням, а допомагає нам у цьому книга. Ще з молодших класів вона стала для мене другом, а з роками наша дружба міцнішала, ставала справжньою — на все життя . Тому не дивно, що моїм хобі є читання. Звичайно свій вільний час я витрачаю ще на інші розваги, наприклад, відвідування танцювального гуртка, побачення з друзями та все це не заважає мені кожного дня зустрічатися з нею — океаном знань, і черпати звідти скарби, які були закладені ще нашими предками.

А тепер я запрошую Вас полинути зі мною в казкову країну Бібліотеку. І хай не дивує те, що розповідатиму майже казку у такому віці, адже дитинство — це той прекрасний період життя, коли ми, власне, знайомимось із жителями країни Бібліотеки.

Сталося це ще коли я була у першому класі . Ми ще маленькими хлопчиками і дівчатками відвідали разом із вчителем цю прекрасну країну. Тоді ми ще не знали, не здогадувались, що вже ніколи серця наші не покинуть це місце. Відчинилися двері й до нас вийшов привітний бібліотекар, але наші погляди були направлені на них: вони стояли рядами, з червоною, жовтою, зеленою палітурками — такі гарні. Я дивилася і у мене блищали очі, мені чомусь здалося, що зовсім не бібліотекар, а книга підійшла до мене і заговорила. Вона, неначе, просила подати їй руку і я подала, таке дружнє рукостискання прив’язало мене до цього місця назавжди.

Наступного разу я прийшла до Бібліотеки вже сама, я розглядала книжки, і вирішила взяти одну, яка вразила мене своєю палітуркою. На ній був намальований маленький чоловічок і кольоровий будиночок на даху. Мене так вразив малюнок, що я вирішила неодмінно взяти цю книжку. Звернувшись до бібліотекаря, я дуже засмутилася, коли вона сказала, що це книжка “Карлсон“, і вона призначена для дітей трохи старшого віку. Але, погодьтеся, що переконувати дитину, яка поставила собі за мету будь-що прочитати цю книжку, просто неможливо, тому мені таки вдалося. Так відбулося моє перше знайомство з книгою. Читала її я із захопленням, переказувала батькам епізоди.

Тепер я доросла, книжки про казкових героїв не читаю, та звичайно продовжую відвідувати цю прекрасну країну Бібліотеку з її “розумними жителями“. Сьогодні я цікавлюся більше науковою літературою, яка пов’язана з шкільним курсом, читаю пригодницькі твори, романи, детективи, тобто намагаюсь захоплюватися усіма літературними жанрами. Одного разу в журналі я прочитала статтю, де розповідалось про роль книги в житті людини, вона змусила мене замислитись:“Що значить книга для мене, моїх друзів, знайомих?“.

Іван Франко казав, що книга — це океан знань, увійшовши в який можна потонути. Ці слова повністю розкривають роль книги у житті кожного з нас. Адже справді читаючи, ми так захоплюємось сюжетом, що не можемо зупинитись, поринаємо у її глибини, як водолази, розшукуємо суть, пізнаємо головну тему, а потім знайшовши скарб, неначе потопаємо у сторінках книжки, нас поглинає невловиме почуття дізнатися більше, запам’ятати усе . З книги черпають знання. Читаючи, кожна людина розширює свій кругозір, пізнає світ, знаходить пораду. З начитаною людиною приємніше спілкуватись, адже вона може розкрити тему в усіх її аспектах.

Для кожного письменника книга — це ще й спосіб передачі досвіду, вираження власних почуттів, сюжетів із життя, особистих драм, історичних подій. За допомогою неї ми йдемо крок-у-крок із історією, читаємо про гетьманів, про патріотів України, пишаємось борцями за справедливість, роняємо сльозу за тих знедолених, яких полонила історія. Книга стає нам у пригоді всюди. Шукаючи поради ми звертаємось до книги, потрібно перекласти текст — гортаємо сторінки словника, готуючи біографію — йдемо до Бібліотеки. Як кажуть, що усі дороги ведуть у Рим, так усі шляхи у пошуках знань приводять до бібліотеки за книжкою.

Книга кожного народу має свій історичний шлях . Українська книга потерпала багато . Її можна порівняти з дівчиною, яка з’явилася у прекрасному сяйві з довгою косою, рум’яними щоками, вона прийшла посіяти ту зернинку, з якої виросте незалежна й могутня держава Україна з власною культурою, звичаями, щоб ми могли пишатися своїми здобутками, патріотами, а не славити проти власної волі панів та польську шляхту. Але тут з’явилася вона, російська влада до складу країни якої входила Україна, і гострим словом зрізала довгу косу, спалила її на вогні. Не раз залишався попіл від української книги та в наших серцях завжди житиме пам’ять про неї, та про людей ,які писали ці книжки, попри заборону влади, щоб підняти національний дух, закликати до боротьби за власну волю.

Кожна третя людина любить читати . Згадати лише слова Сореля з роману Стендаля “Червоне і чорне“, який казав, що Наполеон усього в житті досягнув завдяки власної шпаги. Та це не так. Адже колись і Бонапарт, і Ленін, і Сталін сиділи за розгорнутою книгою, вивчали історію, щоб у майбутньому не повторити помилок предків. А тепер про них складають оповідання, вірші, бо вони ,будучи освіченими, погано то чи ні, змогли скласти власну історію.

Сьогодні книги — це святині. Їх зберігають у музеях, тисячі туристів подорожуючи, відвідують їх, цікавляться історією власного народу.

Я впевнена, що кожна людина має улюблену книгу на уроках літератури ми не раз розповідали про ту, яка залишила великий слід у серці. Моєю найулюбленішою книжкою є “Війна і мир“. Не один раз я заходила до бібліотеки, щоб узяти наступний її том. Вона як і усі інші залишила глибокий слід у моєму серці, але певно найбільший. У цьому романі-епопеї поєднуються історичні події з ніжними, романтичними почуттями. Вражає правдивість змальованих подій.

Головні герої — Наташа Ростова і П’єр Безухов навчають нас любити, переживати будь-які труднощі, мати велику силу волі.

Під романом, як він склався на Заході традиційно розуміють оповідь із великою кількістю подій, із розробленим сюжетом, у якому змальовані долі одного чи кількох персонажів. “Війна і мир“ — роман, і водночас не роман . У творі є чимало суто “романтичних ознак“ : читач може відстежити долі П’єра Безухова, Наталі Ростової, Андрія Болконського; проникнути у внутрішній світ персонажів; у ньому зображено історичні події минулого з паралельним розглядом приватно-родинної сфери. Неодноразово ми можемо віднайти елементи сімейного побуту Ростових — це доброта, розуміння, ніжність, толерантність, любов до дітей, до батьків. Усі ці риси згодом Наташа увібрала у себе, і будучи позитивним персонажем, потім зробила усе, щоб її і П’єра майбутній будинок був сповнений лише позивними емоціями.

Світ, змальований Толстим у його романі-епопеї ,- це заплутаний клубок тенденцій. Персонажі перебувають у вирі подій життя і намагаються його осмислити. Не останнім персонажем у цьому романі є Болконський. Князь Андрій — людина амбітна. Він ризикує власним життя у період війни, проявляє мужність, особливо в епізоді з прапором в Аустерліцькій битві. Болконський зневажає фальш світського життя, він нудьгує в ньому, але як тільки його оточують друзі він змінюється. Фінал життя князя Андрія — сумний і нещасливий. Поранений на Бородінському полі бою він помирає.

Доля П’єра Безухова складається інакше. Він не має стільки позитивних рис, як Андрій Болконський. П’єр доброзичливий, відкритий, але йому бракує сили волі; він розумний, освічений, водночас його здолали лінощі, незграбність. Життя П’єра втягує його в гульбище, ставить до дуельного бар’єра. Але фінал духовних зусиль Безухова щасливий за нього усе влаштовує життя: зводить з Наташею і знімає перешкоди для шлюбу ( смерть Елен і загибель князя Болконського).

Образ Наташі Ростової — втілення ідеалу природності. Дівчина отримала певну освіту, але вона незавершена в позитивному сенсі слова , тож не вбиває в героїні щирості, грації, як так цінуємо ми в ній. Недарма Болконський, Безухов, Денисов закохуються у неї. Героїню оточує атмосфера любові. Батько і мати, Марія Дмитрівна, служки, П’єр — всі з великим задоволенням виконують її невинні примхи Найголовнішою якістю є те, що Наташа вміє любити. Її почуття чисті, справжні, наївні. Вона часто закохується, але знайшовши свою половинку віддається вирію життя, стає зразковою дружиною матір’ю.

На фоні любовних пристрастей змальовуються історичні події — війна між Францією і Росією ( 1812-1816 роки). Під час війни вся Росія стає величезною сім’єю. Толстой змальовує Наполеона, як антигероя роману “Війна і мир“,він уособлює всі негативні людські якості, а головне — індивідуалізм. Для Бонапарта соціальне життя — це поле битви егоїзму, марнославства. Ними треба навчитись грати — тоді ти станеш генієм. Його найулюбленіше слово — “я“.

На противагу Бонапарту постає образ Кутузова. З погляду Толстого Кутузов- не тільки ідеальний полководець, а й геніальний політичний діяч. Який керується не зовнішніми обставинами, а прислухається до настроїв народної стихії.

Так прекрасно Лев Толстой змальовує почуття , пейзажі, образи, показує своє відношення до героїв, засуджує Наполеона, підносить на п’єдестал слави Кутузова , показує сімейне щастя, яке уособлює родина Безухових. Тож “війна і мир“ — це війна душевна й кровопроливча, мир духовний й повоєнний.

Особисто я вважаю, що це блискавичний роман, який зацікавить кожного. Та треба віддати належне й Толстому — автору епопеї, який багато епізодів взяв із реального життя, показав власні переживання, провів історичні дослідження.

Лев Толстой — це класик світової романістики, моральний мислитель. Народився він у 1828 році. Походив із родини, яка належала до верхівки російської аристократії. Хлопчик рано осиротів. Освіту здобув в казанському університеті, який невдовзі залишив, невдоволений тим, чого і як там навчали. Протягом тривалого життя а помер він у 82 роки) він досконало вивчав кілька мов. Письменник жваво відгукувався на всі інтелектуальні події і мав колосальну ерудицію. Толстой не тільки писав книги, а й будував школи.

Літературна біографія розпочалася 1852 року, коли у некрасовському часописі “Современник “ було надруковано його повість “Дитинство“. Багато Толстой писав про війну на Кавказзі, оскільки служив на південних кордонах імперії, а також брав участь у кримській війні, під час якої заявив про себе як сміливий офіцер-артилерист. Після відставки письменник відбув у закордонну подорож. На початку 1860 його переповнювали реформаторські ідеї. У 34 роки він одружується і відчуває величезне піднесення сил, наслідком чого став його перший великий роман “ Війна і мир“ (1863-1869). Із 1873-го до 1877р. тривала робота над романом “Анна Кареніна “, в якому письменник за його словами виразив суть сімейного життя. На початку 1880-х років Толстой переживає духовну кризу. Він зізнався, як одного разу вночі прокинувся з відчуттям, що неодмінно помре. У 1899 друкує останній великий роман “Воскресіння“ останні роки Толстого — не тихий вечірній спокій старого мудреця, який багато прожив і тепер може відпочити, а буря і боротьба. Царський уряд вважав його одіозною постаттю. Романіст виступив із пристрасними памфлетами проти несправедливості . Неспокійно було і вдома у Толстого: родина дедалі менше розуміла та підтримували його. Самотній і пригнічений духовно, він 1910 р. утік із Ясної Поляни і за кілька днів помер від запалення легень на залізничній станції Астапово. Похорон Толстого перетворився на одну з найпотужніших масових акцій в історії Росії.

А й справді , як важко втрачати тих людей , які вносять барви у просте буденне життя. Гоголь казав : “У письменника тільки і є один вчитель, самі читачі “ .Хто був вчителем для Толстого невідомо, може це було його життя.

Як бачимо книга відіграє важливу роль у житті людини. Читаючи ми часто роняємо сльозу, пишаємось великими українськими діячами, засуджуємо.

Я звичайно вже не читаю книжки про Карлсона, а цікавлюсь літературою для старших класів та все одно перша дитяча бібліотека та бібліотекар, який прищепив мені любов до книги залишать у моєму серці теплі спогади, й інколи у найглибшому закутку душі розумієш, що життя триває, щось змінюється, а щось залишається ; Життя -вирує, не стоїть на місці , але книга назавжди залишиться для мене найкращим, щирим другом, що супроводжуватиме мене всюди. І якою б не була моя професія я завжди берегтиму книгу, як уособлення незрадливості, постійності та вчительки життя.

Робота Свіргодської Анастасії учениці 10 класу .

На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.

Воющая башня: Восстание миниатюр

Это часть легенды RPG о том, что D&D возникла из варгеймов. Хотя это правда, это случай чего-то не совсем того, что думают люди. Более точным было бы утверждение, что D&D возникла не из варгеймов, а из варгеймеров. В конце концов, волшебная искра, лежащая в основе D&D, заключается в том, что это был не просто очередной варгейм; это было немного этого и немного того, что было преобразовано во что-то поразительно новое и отличное.

Но изобретатели и первые последователи D&D были погружены в идеи варгейминга и оставили сильный отпечаток на игре. Как правило, это влияние сводится к самому узнаваемому из инструментов варгеймера — миниатюрам, но миниатюрные фигурки, вероятно, наименее из способов, которыми варгейминг повлиял на РПГ. В ранних выпусках D&D было ясно сказано, что игре вообще не нужны миниатюры. Это было важное заявление, потому что правила для миниатюрных варгеймов — это то, что TSR опубликовала в начале 1970-х.Любой, кто купил книгу правил у TSR, ожидал, что она будет посвящена миниатюрам; следовательно, необходимо заранее сообщить, что люди покупают.

Любопытно, что использование миниатюр в D&D и ее ответвлениях достигло апогея здесь в 21 веке. Будучи почти полностью исключенными из игры во 2-м издании, мини-игры с яростью вернулись в 3E и 4E. Некоторые люди любят этот трехмерный акцент, а некоторые ненавидят его, почти с таким же пылом, который проявляется в религии и политике.

Тогда справедливо спросить, какой цели миниатюры действительно служат в D&D. Делают ли ролевые игры лучше или хуже маленькие пластиковые или металлические герои и злодеи?

служат четырем целям: они радуют глаз, улучшают пространственную четкость, добавляют элемент знакомства и делают возможным особый тип игры, который был бы невозможен без них.

Ого, красивые цифры. Вы сами их расписывали? Это самый очевидный бонус от использования миниатюр; на них интересно смотреть и с ними играть.Людям нравится возиться за столом с игрушками, помимо кубиков, карандашей и ластиков.

Если Максиминиус стоит на 3 фута влево, следующий огненный шар просто промахнется мимо него. Независимо от того, насколько требователен ваш DM к планам этажей и расстояниям, важно знать, кто находится внутри 20-футового радиуса огненного шара . Миниатюры могут предотвратить множество споров и спасти бесчисленное количество компьютеров от поражения электрическим током от товарищей, которые нацелены на свои молнии с меньшей осторожностью, чем требования безопасности.Если вам нравится видеть, где находятся вещи по отношению к другим вещам, то миниатюры — большое благо.

О, я понял. Мы перемещаем эти фигуры. Ролевая игра — это странная концепция, чтобы понять ее. Первая сессия нового игрока может дезориентировать без чего-то знакомого. Движение фигур на доске знакомо; об этом ведь и игры? Это преимущество исчезает для большинства людей, когда они пробуют R в RPG, но для некоторых аспект настольной игры, обеспечиваемый миниатюрами, является такой же частью D&D, как и забавные игральные кости и Mountain Dew.Все зависит от того, когда и как вы впервые полюбили игру.

О, я понял. Нам нужно перемещать эти части. 3E и 4E открыли стиль игры, требующий миниатюр. Вы можете утверждать, как некоторые утверждают, что это возвращает D&D к ее корням, связанным с варгеймингом. Этот аргумент трудно продать, учитывая все эти утверждения в сводах правил Dungeons, и Dragons за первые 20 лет, что в миниатюрах нет необходимости. Нет, полагаться на миниатюры до такой степени, что их использование практически обязательно, — это относительно недавняя разработка в D&D.Это не значит, что это плохо, если вы не являетесь оригинальным специалистом по OD&D. Размещая миниатюры по сетке, вы можете достичь такой степени тактической точности, которая выходит за рамки того, что возможно только с помощью воображения. Это не всем нравится, поскольку Великая Война Изданий продолжает бить домой. Но для кошек, которые копают, этот стиль игры — их пижамы.

Что оставляет нам вопрос: улучшают ли ролевые игры маленькие пластмассовые или металлические герои и злодеи?

Ответ — да, они есть.Часто в одно и то же время за одним столом. Лично мне они нравятся… в умеренных количествах. Исходя из того, кто нарисовал тысячи мелочей и владеет многими тысячами других, моя «умеренность» может быть не такой, как ваша, но мнение остается. Когда они усиливают игру, миниатюры просто потрясающие. Когда они становятся игрой или мешают воображению, они ужасны. Хитрость в том, чтобы знать разницу.

Где ваша группа проводит черту?

П.С. Если вас интересуют варгейминговые корни D&D, ознакомьтесь с историей Джона Петерсона о D&D, Playing at the World . Кроме того, на фото изображена игра Филипа Дж. Виверито «Осада Алезии» на Cold Wars 2010, в которой использовались правила Фила Classical Hack . Вы можете узнать больше об этой игре на Board Game Geek.