Глобальні проблеми україни: Глобальні проблеми екологічного стану і здоров’я населення україни, придніпровсько-донецького регіону інтенсивної промислової діяльності та шляхи їх розв’язання

Содержание

Глобальні проблеми екологічного стану і здоров’я населення україни, придніпровсько-донецького регіону інтенсивної промислової діяльності та шляхи їх розв’язання

Кочін І.В., Сидоренко П.І., Гут Т.М.

Запорізька медична академія післядипломної освіти

Кафедра медицини катастроф

Кіровоградський базовий медичний коледж ім. Є. Й. Мухіна

 

Ключові слова: валеологія, глобалізм, екологія, здоров’я, міжнародне екологічне право, навчальні програми, надзвичайні ситуації, професійна підготовка фахівців.

Вступ. Невдовзі той час, коли ми усвідомимо, що глобалізація світу, як сучасне цивілізаційне явище, завершилася. Ми зараз точно не знаємо, коли саме і як це відбудеться, але можна бути впевненими, що потім все повториться знов. Головна проблема у тому, щоб своєчасно опанувати ініціативою або хоч би спрямувати цей процес у конструктивне річище з врахуванням визнання рівноцінності культур, історичного досвіду та цивілізацій. Однією з спроб створення живої міжнародної мови, мови зрозумілої всім, якраз є міжнародне право навколишнього середовища – Міжнародне екологічне право, яке повинно стати на заваді подальшому руйнуванню в масштабах планети, оточуючого все живе, навколишнього середовища.

Якщо в окремих сферах глобалізація тільки наближається до завершення,то в царині навколишнього середовища охопила вже всю планету, давно перетнула всі національні кордони і екологічний стан планети в цілому та особливо окремих регіонів інтенсивної промислової діяльності, в тому числі й в Україні, розвивається у напрямку від поганого до ще гіршого. Глобальна природа багатьох проблем навколишнього середовища – зміни клімату, кислотні дощі, обширне хімічне та радіоактивне забруднення повітря, грунту, води – зробили національні кордони фіктивним анахронізмом і в певному сенсі небезпечною химерою.

Мета статті: представити глобальні та регіональні екологічні проблеми, як наслідок кризи світових науково-технічних революцій, кризи суто технічної орієнтації людства на вибір помилкової стратегії підкорення природи, хибного цивілізаційного спрямування розвитку людства і в зв’язку з цим необхідності  упровадження нових пріоритетів людських цінностей, нового світогляду планетарного людства, безпеки життєдіяльності, гармонізації відносин природи й людини, примноження багатств природи, безумовного виконання всіма державами Міжнародного екологічного права.

Обговорення проблеми

Науковий аналіз свідчить, що майже 80% управлінських рішень у третьому тисячолітті будуть стосуватися проблем здоров’я населення. Серед них за обсягом і важливістю питань перше місце посідатиме галузь екологічної політики. Незважаючи на те, що екологічна політика включає багато важливих аспектів, пріоритетними є і завжди будуть питання екологічної безпеки життя й здоров’я населення [1].

Аналіз динаміки навколишнього середовища в Україні за останні десятиліттяпоказав високий рівень корелятивного зв’язку між станом екологіч­них систем і зокрема довкілля, загальним станом економіки та рівнем здоров’я населення України [2, 3]. Щороку довкілля забруднюється близько 100 млн т шкідливих речовин, а їх загальне накопичення становить 5 млрд т. Незважаючи на те, що зі скоро­ченням обсягів виробництва спостерігається зменшення його забруднюючого впливу, джерел екологічної небезпеки в Україні достатньо, щоб говорити про затяжну еколого-економічну кризу, яка має відповідний соціальний аспект. Саме екологічна складова умов життєдіяльності є одним з найбільш економічно залежних факторів, що визначають життєвий рівень населення і його основний показник — здоров’я. Так, доведено, що проживання в сприятливих екологічних умовах впливає на збільшення тривалості життя і зменшення економічних витрат на відтворення народонаселення. Також вищий економічний рівень забез­печеності сприяє більшій екологічній захищеності і, як результат, — вищому рівню здоров’я й більшій тривалості життя [4].

Нова концепція здоров’я людини як біосоціального об’єкта враховує не тільки безпосередній вплив екологічного стану довкілля на здоров’я населення, але і його опосередкованість через соціальні процеси, які змінюють ефект впли­ву. Усталене поняття екосистем розглядається в нерозривній єдності із соціаль­ними системами — як екосоціальні системи, що значно підвищує роль людства в їх утворенні і накладає на нього все більшу відповідальність [5].

У сучасному суспільстві економічної нерівності стає звичною соціально-екологічна нерівність, яка призводить до феномена розшарування населення за можливостями протидіяти негативному впливу екологічних факторів, що накла­дає відповідний відбиток також і на ступінь екологічної залежності їх здоров’я. Гостро постає проблема зменшення «екологічної» нерівності громадян України як шляху зміцнення здоров’я населення. У зв’язку із цим у XXIстолітті як екологічна безпека, так і охорона здоров’я населення перетворились на міжнародну та міжгалузеву проблеми, вирішення яких буде по­в’язано з оптимізацією промислових і аграрних технологій і їх безпеки для населення з поступовим охопленням морально-етичної площини суспільного життя.

Можна припустити, що юридичні акти, особливо Міжнародне екологічне право,  та економічні важелі, безумовно, залишаться основними шляхами забезпечення контролю державою природокори­стування та промислового виробництва. Але актуальності набуває питання еко­логічної культури населення. Зміна типу економіки, форм власності висуває додаткові проблеми у підтримці екологічної безпеки [6]. Так, поява малих приват­них виробництв ускладнює можливість контролю екологічності технологій. На сільськогосподарських малих фермах поширюється побутове екологічне забруд­нення ненормованим використанням сільськогосподарських отрутохімікатів, міне­ральних добрив тощо. Сучасний екологічно неконтрольований ринок хімічних речовин побутового призначення створює реальну екологічну небезпеку безпосе­редньо в житлових приміщеннях, у харчуванні, тобто в повсякденній життєдіяль­ності населення. Таким чином, інтеграція всіх аспектів того, що розуміється під політикою держави в галузі екологічної безпеки, відбувається в такій всеохоплюючій кате­горії, як збереження і відтворення здоров’я населення.

Уперіод стратегічного планування та реформ в управлінні державою важливо передбачити механізми зв’язку між системою охорони здоров’я, еко­логічними та економічними заходами. Ідеологією нового напряму екологічної безпеки є не тільки нові технології захисту довкілля, а також нові технології захисту здоров’я населення, активізація екологічної свідомості і відпо­відальності кожного громадянина України, свідомого ставлення до проблеми безпеки життєдіяльності, тобто всебічного створення умов для формування і реалізації здорового способу життя [7].

За заявами урядовців вирішення екологічних проблем ускладнене відсутністю фінансових можливостей, але це не відповідає дійсності і пов’язане з зацікавленим небажанням їх вирішувати. Часткове вирішення питань фінансування заходів екологічної безпеки можливе за рахунок реструктуризаційного підходу.

Безконтрольне використання приватними підприємцями ресурсів артезіан­ських та мінеральних вод, унікальних за своїм складом та обмежених за дебітними показниками, є реальною екологічною загрозою в Україні. Отже, є необхідність розробки й упровадження нової екологічної політи­ки, визначення нових сучасних нормативів використання природних ресурсів, які б оптимально враховували права державної та приватної власності, надавали екологічних аспектів процесу приватизації. Особливо це стосується водних ресурсів країни. Промислове забруднення водних басейнів України за даними останніх років значно зменшилося,але зменшуючись за одними показниками, воно значно погіршується за іншими. А саме, водорозділ основної водної артерії України — Дніпра (використовують 70% населення) знаходиться під постійною загрозою з боку радіаційного забруднення, особливо загроза підвищується під час весняних повеней.

Ефективним повинно стати удосконалення системи податків за забруднення водних систем з урахуванням потреб самої галузі або потреб регіону. Пункт екологічної відповідальності нового власника в приватизаційних документах повинен стати пріоритетним. Таким чином, шляхами оптимізації вирішення екологічних проблем перш за все можуть бути: орієнтація на показники здоров’я населення регіону інтенсивної промислової діяльності й країни; міжгалузеві механізми вирішення питань; посилення ролі регіонального рівня управління; державна регламентація за новими нормативами; формування екологічної культури населення засобами інформації, си­стеми освіти й охорони здоров’я.

Для створення нової екологічної політики, орієнтованої на здоров’я нації потрібне усвідомлення сучасних рис взаємодії суспільства й природи, які, за свідченнями вчених, із середини XXстоліття зайшли у так звану третю стадію взаємодії. Нові характеристики соціо-екологічних систем були передбачені В.І. Вернадським, який вважав діяльність сучасного суспільства найбільш по­тужним фактором природотворення.

Здобутком науково-технічного прогресу є утворення глобальної земної соціоекосистеми, яка знаходиться в стані динамічної рівноваги, природні та соціоекономічні компоненти якої виявилися настільки взаємопов’язаними, що порівняно незначний вплив регіонального масштабу спроможний викликатизміни всієї соціоекосистеми. Вчені визначають такий ступінь взаємозв’язку як функціонально замкнену систему, нездатну до самовідтворення або саморегулювання. У ролі регулятора виступає людина, суспільство, від якого й залежать шляхи розвитку як екосистеми, так і доля її соціальної складової, тобто людства як такого.

Усвідомлення гостроти взаємодії в глобальній соціоекосистемі потребу­ють переорієнтації суспільно-політичного, суспільно-економічного, науково-технологічного і культурно-освітнього спрямування людського розвитку. Новим на даному етапі раціонального природокористування в розвинутих країнах виявилась не недостатність невідновлюваних природних речовин, як вважалось, а нездатність навколишнього середовища до абсорбції антропогенних відходів.

Упровадження в економічну політику України поняття «сталий розвиток» передбачає екологічну безпеку й запобігає соціальній деградації, тобто сприяє збереженню рівноваги між потенціалом природи й вимогами людей різних поколінь. Але благі наміри й теоретичні положення повинні мати механізми для реального здійснення. Україна має надто високий рівень споживання енергії, води, залізної руди, інших корисних копалин, а, головне, кількості промислових відходів на одиницю ВНП. Залишається застарілим спрямування капіталовкла­день на подолання наслідків екологічних екстерналій та катастроф [8]. Таким чином, екосоціальні системи не є тільки структурними, географіч­но-регіональними чи морфологічними об’єднаннями, а становлять функціональні, активно діючі взаємозв’язки між усіма проявами сучасного життя суспільства й завданнями природозбереження.

Незважаючи на окремі регіональні досягнення в поліпшенні екологічних умов, світ як єдина система існування людини втрачає позитивні природні риси і поступово, але нестримно, набуває негативних.Людина як соціум, частка суспільства зайшла в глибокі протиріччя з людиною як біосом — часткою всього живого на Землі.

Дані Інституту спостереження за станом світу (Вашингтон, США) свідчать, що більшість індустрійно розвинених країн за кількістю відходів досягли кри­тичного рівня. Особливо це стосується вкрай небезпечних відходів хімічної та фармакологічної промисловості. За класифікацією ВООЗ ООН окремі речовини: бенз(а)пірен, фтор- та хлорорганічні сполуки — віднесені до найнебезпечніших. У структурі промисловості України до потенційно небезпечних відносять 40% виробництв. Національний дохід повинен визначатися тільки з урахуванням екологіч­ного балансу виробництва (ЕсоNationalРrоduct- ЕNP). Визначення результатів виробництва як екопродукту повинно приносити дохід.

За спостереженнями Центру перспективних досліджень в Україні переважає екологічна політика, яка орієнтована на подолання екологічного лиха(надзвичайних ситуацій), що вже відбулися [8]. На міжнародних конференціях БІО(Греція), які об’єднують вчених, політиків та бізнесменів, прийнято нову концепцію входження поняття захисту життя в усі сфери діяльності людини. Таке переплетіння закономірностей існування всього живого й соціальних необхідностей сприяє гармонійному, сталому розвитку людства. Таким чином, останнім часом упроваджується нова концепція цінностей, новий світогляд, за яким у третьому тисячолітті буде панівною безпека життєдіяль­ності, гармонізація відносин природи й людини, примноження багатств природи.

Твердження, що рівень розвитку суспільства визначається прийнятою в ньому шкалою суспільних цінностей, має найбільшу доказовість у випадку, коли визначається ціннісність категорії життя. Концепції поваги до життя як такого є основою суспільної етики. Інша ідея — ідея внутрішньої єдності людини й інших форм життя. Тобто людина у своїх діях повинна зіставляти цінність, наприклад, своїх економічних інтересів із проблемами існування або виживання іншого життя — людини, тварини, рослини.

Сучасна наука в наведені майже філософські поняття вносить свої коректи­ви. Суспільство XXIстоліття змушене виробити норми ставлення до таких процесів зміни біологічних структур, як клонування, створення сортів-мутантів тощо. Знач­ною етичною проблемою в екологічній безпеці здоров’я населення є використання так званої «нової генетики». У наш час динамічного розвитку технологій, коли стало можливим клонування клітин і цілих організмів рослин, тварин і людей, тобто штучне утворення нового життя, з’являється інша можливість втручання в життя — його генетична зміна.

Останнім часом поняття біотехнологій настільки увійшли в життя людини, що зрозуміло — третє тисячоліття — ера біотехнологій. Застосування біологічних об’єктів або процесів у сфері виробництва та послуг уже зараз призвело до виготовлення екологічно безпечних ліків — антибіотиків, гормонів, вітамінів, харчових добавок; дозволило одержати екологічно чисті види палива, до того ж з неекологічних відходів. Тому біотехнології породили надію на вирішення таких проблем, як забруднення довкілля, недостатність продуктів харчування та енергії, виробниц­тво засобів лікування невиліковних онкозахворювань та імунодефіциту. В Ук­раїні поширюється вітчизняне виробництво біодобавок у корми та продукти харчування, що потребує відповідної регламентації. Таким чином, упровадження в життя біотехнологій має багато соціально-екологічних аспектів, які потребують розгляду на національному рівні й у між­народному масштабі, що ставить певні завдання перед сучасною дипломатією, законотворенням і міжнародним правом.

Створені міжнародні громадські екологічні організації досягли значних успіхів у вирішенні певних екологічних проблем. Перед Україною стоять завдання з розробки міжнародного екологічного права, де були б враховані інте­реси саме України. Норми наукової і громадської етики та інтересів часто не збігаються з етикою та інтересами бізнесових структур. Так, перед Україною стоїть дилема закриття або подальшої експлуатації недосконалих моделей АЕС. Розвинена в Україні кібернетика ще чверть століття тому ставила питання про створення біороботів або біокібернетичних устаткувань, ці розробки не були підтримані в Україні, а зараз ми запозичаємо так звані нейрокібернетичні технології.

До проблем, вирішення яких неможливе без гармонійних відносин між країнами, народами та суспільствами слід віднести встановлення рівноваги між кількістю населення планети та харчовими ресурсами. Демографічні вибухи характеризують тільки країни четвертого рівня економіки — Азії, Африки. Індустрі­ально та культурно розвинені країни характеризуються «від’ємним» приростом населення. У густонаселеному Китаї прийнято закон про обмеження чисельності сім’ї, але таких обмежень не існує в країнах Центральної Африки.

Дипломатія, що буде регламентувати міжнародні екологічні проблеми є важливим шляхом досягнення гармонічного розвитку світу як в економічному, валеологічному, так і в моральному плані. Реалізація нових принципів бізнесу, зміна системи цінностей повинна стати основою нового стилю ділового життя, створивши нову деонтологію для кожної сфери бізнесу.

Чинники, створюючи в сукупності загрозу екологічній безпеці людства,окремим країнам і регіонам, настільки сьогодні очевидні і тривожні, що збереження і відновлення даного середовища як загальної системи життєзабезпечення людства перетворюється на завдання першорядної ваги, в першу чергу з погляду перспектив промислового (технологічного, науково-технічного) розвитку [6].

У світі, який очікуєміжнародного вирішення глобальних і регіональних екологічних проблем, вчені та професорсько-викладацький склад навчальних закладів та науково-дослідних інститутів, яких ще хвилює стан навколишнього середовища, на тлі байдужості урядів держав, в тому числі й України, та бізнесових кіл, яких цікавить виключно рівень прибутку, а аж ніяк не екологічні проблеми, повинні не тільки передати традиційні знання або підготувати вузько профільних спеціалістів у межах певних навчальних дисциплін, але, й це головне, охопити міжнародну та міжгалузеву програми, які дозволять підготувати як майбутніх фахівців (студентів), так і вдосконалювати професіоналізм вже працюючих спеціалістів, щоб стати їм фахівцями світового рівня. На наше глибоке переконання навчальні програми та навчальна література повинні розроблятись на засадах проблемно-орієнтованого підходу з використанням організаційних, дидактичних та педагогічних надбань Болонського процесу, але у тому ступені, який відповідає інтересам вищої освіти в Україні. Навчальні програми та підручники обов’язково повинні включати наступні розділи: глобальне оточуюче середовище і міжнародне екологічне право; міжнародний правовий припис: «джерела» міжнародного екологічного права; застосування міжнародного права; глобальна екологічна проблематика: перспективи та підходи; екологічні проблеми атмосфери, гідросфери, літосфери, біосфери; проблеми національних і міжнародних невідповідностей у екологічному праві; глобальне навколишнє середовище, національне і міжнародне право, їх майбутнє; проблеми глобальної зміни клімату; майбутнє міжнародного екологічного права тощо.

Професійна підготовка українських фахівців з питань екологічного права повинна включати також розділи: шляхи розвитку екологічного права; парадигма глобальних змін; встановлення світового порядку захисту навколишнього середовища; ефективність і реструктуризація міжнародних екологічних організацій; впровадження міжнародних норм в українське екологічне законодавство; управління глобальним екологічним середовищем. Підготовка спеціалістів з екологічного права в Україні передбачає розгляд та опанування вже існуючими інституціональними і процедурними можливостями  посилення міжнародно-правової охорони навколишнього середовища.

Дослідження та вивчення проблем екології, опанування прийомів аналізу, вибір та використання джерел національного та міжнародного екологічного права,  політичних інструментів, які відповідають дійсним фактам стану навколишнього середовища, сприяють не тільки підвищенню засвоєння програмного матеріалу та успішності, але й сприяють формуванню в навчаємих стійкого інтересу, породжують ентузіазм. З цього логічно випливає питання перегляду українських навчальних програм відповідно до сучасних міжнародних вимог, регіональних екологічних проблем України, підготовки та видання навчальної літератури, яка за якістю відповідає самим високим міжнародним вимогам та стандартам. Цьому питанню, на наше переконання, Міністерство освіти і науки України не приділяє достатньої уваги.

Юридичні вузи України повинні були ще вчора розпочати підготовку наших майбутніх лідерів, законодавців і осіб, приймаючих рішення. Життєво важливим завданням для світової спільноти, що пов’язано з охороною глобального та регіонального навколишнього середовища, є забезпечення того, щоб наші потенційні лідери були уважні до загрозливих змін на нашій планеті, мали уяву про їх комплексність і були спроможні творчо міркувати у процесі пошуку рішень глобальних і регіональних екологічних проблем. Правові навчальні дисципліни формують важливу частину освітнього плану у процесі підготовки спеціалістів світового рівня. Треба підкреслити, що міжнародному екологічному праву належить провідна роль в тому, щоб допомогти всім нам попередити, а у найгіршому випадку відбити глобальні та регіональні екологічні загрози. Але виконання вищевикладеного можливо тільки за умови наявності достатньої кількості та якості викладацького складу, підготовці і утриманню яких Україна, як держава, приділяє вкрай обмаль уваги і ще менше виділяє ресурсів. Підготовка висококваліфікованих викладачів процес тривалий, затратний, фінансово обтяжливий і, головне, індивідуальний, так би мовити, поштучний, не терпить метушні і масовості. Що для України діалектично перетворюється в проблему державного рівня, без розв’язання якої не можливо фахово грамотно, досконало та оптимально поліпшити стан навколишнього середовища в державі і особливо у південно-східному регіоні інтенсивної промислової діяльності. Навантаження контамінантів на навколишнє середовище в Україні вище, ніж у державах Західної Європи в 3,2 рази, а у порівнянні зі США – у 6,2 рази. На сьогоднішній день Україна за насиченістю своєї території промисловими об’єктами у кілька разів перевищує розвинені європейські країни. Техногенне навантаження на довкілля України перевищує, за оцінками експертів, цей показник у суміжних країнах у 5-15 разів.

Наукові оцінки глобальної екологічної ситуації, що склалися на початку третього тисячоліття, більш ніж тривожні і примушують замислитися кожну розумну людину, для якої дороге не тільки власне життя, але й доля її дітей та онуків, майбутнє людства. Спеціалісти і Заходу, і Сходу одностайні в тому, що людство вже стоїть біля фатальної межі, за якою остаточне руйнування природних систем поховає під своїми уламками всі інші проблеми.

Одностайні вони і в тому, що ця криза є передусім кризою науково-технічної революції, кризою суто технічної орієнтації людства на вибір помилкової стратегії підкорення природи, що й призвело до розриву органічної єдності людини з біоенергетичним середовищем, яке її породжує, живить, і, врешті-решт, до трагічних наслідків сьогодення.

Поза всяким сумнівом світова парадигма національно-економічного господарювання, яка формувала останні три століття духовно-політичний менталітет суспільства і знайшла свій найвищий прояв у створенні «суспільства споживання», вичерпала себе, і людство немає іншого шляху, як найскоріший і загальний перехід до нової системи політико-економічної діяльності, визначальною рисою якої буде глобальний екологічний пріоритет. Такий підхід називають екологічним, ми вважаємо, що його точніше було б іменувати валеологічним.

Природноохоронна спрямованість численних екологічних організацій і рухів регіонального і міжнародного рівня відбиває нагальні потреби часу і, безперечно, є корисною. Але вони не спроможні кардинально розв’язати світову кризову ситуацію, бо захищають природу від homosapiens, забуваючи, що потерпілими є не тільки оточуюче середовище, але й сама людина, яка втратила свою природно-онтологічну орієнтацію і своєю діяльністю призвела до власного нездоров’я та нездоров’я довкілля.

Отже, переорієнтація світогляду кожної людини і всього світового суспільства в цілому стає нагальною і невідкладною потребою часу, вимагає від державних і міжнародних органів рішучих і скоординованих дій.

Кардинальне вирішення цієї проблеми ми бачимо в масовому розповсюдженні валеологічних знань і формуванні валеологічної свідомості. Валеологія (від лат. «valeo» — бути здоровим і «logos» — наука) — найсучасніший науковий і просвітницький напрям, наука про фундаментальні закони здоров ‘я людини і одночасно про оздоровлення природи, в основі якої лежить вивірена історичним досвідом людства ідея нерозривного зв ‘язку макро- і мікрокосмосу, природи і людини.

Валеологія — не тільки єдина інтегральна наука про духовне і фізичне здоров’я як окремої людини, так і всього людського суспільства на новому етапі його духовно-творчої еволюції, але й синтез практичних профілактично-оздоровчих знань про структуру і функціювання захисних механізмів людини, про їх використання в екстремальних умовах сучасного екологічного стану. Отже, валеологічна просвіта є цілком інноваційним і найефективнішим на сучасному етапі підходом як до проблеми формування здоров’я окремої людини, так і створення здорового, духовно-творчого і ненасильницького суспільства.          

У світлі глобальної геополітичної кризи, в якій зараз перебуває усе людство, у тому числі й Україна, валеологія виступає не тільки як безальтернативна стратегія виживання, але й стратегія створення нового, ненасильницького і натурально-природнього світоупорядкування на основі формування в кожної людини, починаючи з її появи на світ, валеологічної екозберігаючої свідомості та відповідної поведінки, тобто валеоетики. Це повинно стати справою не тільки окремої особи, але й державної і світової політики, сферою пріоритетних інтересів кожної країни і міжнародних організацій, в першу чергу таких авторитетних, як ООН і ЮНЕСКО.

Виходячи з цього, Україна створює державну концепцію неперервної валеологічної освіти, яка охопить всі верстви населення, починаючи з раннього дитинства.

В плані практичної реалізації концепції створені і продовжують удосконалюватись програми, навчальні посібники і підручники з валеології для середньої та вищої школи, створюються спеціальні навчальні заклади. У вищих навчальних закладах відкриваються кафедри валеології, розпочато підготовку спеціалістів-валеологів. Для координації дій при Міністерстві освіти та науки утворено Міжгалузеву науково-методичну координаційну раду з питань валеологічної освіти. Ми сподіваємось, що накопичений Україною досвід у справі валеологічної освіти допоможе вирішити невідкладне завдання — формування практично здорової і духовно-творчої особистості.

Стокгольмська конференція ООН з проблем навколишнього середовища 1972 р. була коконом, з якого з’явився метелик міжнародного екологічного права як самостійна юридична дисципліна. Незалежно від того, який випадок прислужився її народженню, немає сумніву у тому, що предмет виріс і розвинувся, щоб стати провідним важелем і надійним щитом у глобальному захисті навколишнього  середовища, в першу чергу, в Україні — як одній з найбільш екологічно забруднених країн світу. Таким чином, правове поле захисту навколишнього середовища від життєдіяльності планетарного людства, виключно технічної орієнтації розвитку сучасної цивілізації вже не є tabularasa. Тобто стадію abovoсвітова екологічна спільнота пройшла і крокує usqueadmala. Тому наші думки перебувають у просторі сподівання, що нарешті українська влада дійсно візьметься за наведення порядку в державі взагалі та у навколишньому середовищі зокрема, створить здорові екологічні умови для життя в Україні. За нашими прогнозними оцінками поліпшення екологічного стану буде сприяти зменшенню техногенних, природних та соціально-політичних надзвичайних ситуацій, санітарних та безповоротних втрат, витрат на організацію та надання медичної допомоги.

Висновки

1.Міжнародне екологічне право є провідною законодавчою основою екологічної, соціально-економічної та науково-технічної політики в Україні, яка спроможна забезпечити здорові умови життєдіяльності, збереження та відтворення здоров’я населення.

            2.Підготовка в українських вузах спеціалістів-юристів з Міжнародного екологічного права, майбутніх законодавців, політичних і громадських лідерів є запорукою вирішення міжнародних і регіональних екологічних проблем України.

Джерела

1.Лук’янова О.М., Резніченко Ю.Г., Антипкін Ю.Г. та ін. Екосистема великого промислового міста України та діти першого року життя. — Запоріжжя: Дике Поле, 2005. – 222 с.

2.Жаліло Л. Екологічна політика в Україні і здоров’я населення. Чи можлива оптимізація? – Вісник УАДУ. – 2000. — № 2. – С. 392 – 400.

3.Рахманин Ю.А., Михайлова Р.И., Зайцева Н.В., Вайсман Я.И. Методы донозологической диагностики экологически обусловленных заболеваний. – Гигиена и санитария. – 2001. — № 5. – С. 58 – 61.

4.Боков В.А., Лущик А.В. Основы экологической безопасности Украины. – Симферополь: СОНАТ, 1998. – 224 с.

5.Дзлиев М.И., Потрубач Н.Н. Основы обеспечения безопасности жизнедеятельности: Курслекций. – М., 1996. – 185 с.

6.Воронкова В.Г. Роль держави в суспільстві, що змінюється, та її вплив на становлення сталого розвитку // Збірник наукових праць: Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії. – Запоріжжя: ЗДІА, 2006. — № 26. – С. 16 – 29.

7.Кочін І.В., Черняков Г.О., Сидоренко П.І. та ін. Охорона праці та безпека життєдіяльності населення у надзвичайних ситуаціях.–К.: Здоров’я, 2005. – 432 с.

8.Москаленко В.Ф. Медико-соціальні аспекти ліквідації наслідків екологічної катастрофи в мегаполісі. — Автореф. дис. … докт. мед. наук: 14.02.03. – К.: КМАПО, 2001. – 35 с.

 

Анотація

У статті розглядається стан та дана оцінка екологічної ситуації у планетарному масштабі, Україні та Придніпровсько-Донецькому регіоні інтенсивної промислової діяльності, як наслідок панування протягом останніх трьох століть світової парадигми національно-економічного господарювання, що підвело людство до фатальної межі, за якою процес остаточної загибелі зруйнованих природних систем поховає під своїми уламками всі інші проблеми. Екологічна безпека і охорона  здоров’я населення в Україні перетворилися на міжгалузеву та міжнародну проблему, розв’язання якої передбачається на основі Міжнародного екологічного права, підготовки у вузах України майбутніх лідерів та законодавців, які були б спроможні творчо міркувати та приймати оптимальні рішення у процесі розв’язання глобальних і регіональних екологічних проблем. Запропоновані шляхи подолання кризи навколишнього середовища.

Ключові слова

ВАЛЕОЛОГІЯ, ГЛОБАЛІЗМ, ЕКОЛОГІЯ, ЗДОРОВ’Я, МІЖНАРОДНЕ ЕКОЛОГІЧНЕ ПРАВО, НАВЧАЛЬНІ ПРОГРАМИ, НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ, ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА ФАХІВЦІВ

Реферат

ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ І ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ,  ПРИДНІПРОВСЬКО-ДОНЕЦЬКОГО РЕГІОНУ ІНТЕНСИВНОЇ ПРОМИСЛОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ШЛЯХИ ЇХ РОЗВ’ЯЗАННЯ

І.В. Кочін., П.І. Сидоренко, Т.М. Гут

Ключові слова

ВАЛЕОЛОГІЯ, ГЛОБАЛІЗМ, ЕКОЛОГІЯ, ЗДОРОВ’Я, МІЖНАРОДНЕ ЕКОЛОГІЧНЕ ПРАВО, НАВЧАЛЬНІ ПРОГРАМИ, НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ, ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА ФАХІВЦІВ

В статті актуалізовані екологічні проблеми сучасності, які є наслідком кризи суто технічної орієнтації людства на вибір помилкової стратегії підкорення природи. Підкреслено, що екологічна складова умов життєдіяльності населення України і, особливо, регіонів інтенсивної промислової діяльності є одним з найбільш економічно залежних факторів, що визначають життєвий рівень населення і його здоров’я. Наголошується, що міжнародному екологічному праву належить провідна роль у попередженні можливих та усуненні існуючих глобальних та регіональних екологічних проблем. Загострена увага на необхідності упровадження наскрізної валеологічної освіти у середній і вищій школі та необхідність підготовки в Україні спеціалістів з міжнародного екологічного права. Висловлено сподівання, що українська влада активними діями забезпечить здорові екологічні умови життя в Україні.

Реферат

 ГЛОБАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ЭКОЛОГИЧЕСКОГО СОСТОЯНИЯ И ЗДОРОВЬЯ НАСЕЛЕНИЯ УКРАИНЫ,  ПРИДНЕПРОВСКО-ДОНЕЦКОГО РЕГИОНА ИНТЕНСИВНОЙ ПРОМЫШЛЕННОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ И ПУТИ ИХ РЕШЕНИЯ

И.В.Кочин., П.И.Сидоренко, Т.М. Гут

Ключевые слова

            ВАЛЕОЛОГИЯ, ГЛОБАЛИЗМ, ЗДОРОВЬЕ, МЕЖДУНАРОДНОЕ ЭКОЛОГИЧЕСКОЕ ПРАВО, ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ ПОДГОТОВКА СПЕЦИАЛИСТОВ,УЧЕБНЫЕ ПРОГРАММЫ, ЧРЕЗВЫЧАЙНЫЕ СИТУАЦИИ, ЭКОЛОГИЯ

 В статье актуализированы экологические проблемы современности, которые являются следствием кризиса сугубо технической ориентации человечества на выбор ошибочной стратегии подчинения природы. Подчеркнуто, что экологическая составляющая условий жизнедеятельности населения Украины и, особенно, регионов интенсивной промышленной деятельности является одним изнаиболее экономически зависимых факторов, которые определяют жизненный уровень населения и его здоровье. Отмечается, что международному экологическому праву принадлежит ведущая роль в предупреждении возможных и устранении существующих глобальных и региональных экологических проблем.Обращено внимание на необходимость внедрения сквозного валеологического образования в средней и высшей школе и необходимость подготовки в Украине специалистов по международному экологическому праву. Выражена надежда, что украинская власть активными действиями обеспечит здоровые экологические условия жизни в Украине.

Abstract

 GLOBAL PROBLEMS OF THE ECOLOGICAL STATE AND POPULATION’S HEALTH OF UKRAINE,IN THE DNEEPER-DONETSK REGION OF INTENSIVE INDUSTRIAL ACTIVITY AND WAYS OF THEIR DECISION

I.V. Kochin, P.I. Sydorenko, Т.M.Gut

            Keywords

VALEOLOGY, GLOBALISM, ECOLOGY, HEALTH, INTERNATIONAL ECOLOGICAL LAW, TRAINIG PROGRAM, EXTRAORDINARY SITUATIONS,PROFESSIONAL PREPARATION OF SPECIALISTS

The ecological problems of contemporaneity, which are investigation of crisis of especially technical orientation of humanity at choice erroneous strategy of submission of nature, were actualizationin the article. It is underline that ecological constituent of terms of vital functions of population of Ukraine and, especially, regions of intensive industrial activity is one most economic dependent factors which determine the standard of life of population and his health. It is marked that a leading role belongs to the international ecological law in warning of possible and removal of existent global and regional ecological problems. Sharp attention on the necessity of introduction of through valeological education at high and secondary school and necessity of preparation in Ukraine of specialists from an international ecological law. Hope is voiced, that Ukrainian power by active actions will provide the healthy ecological terms of life in Ukraine.

 

Кочін Ігор Васильович, доктор медичних наук, професор, дійсний член (академік) Української академії оригінальних ідей, завідувач кафедри медицини катастроф Запорізької медичної академії післядипломної освіти  69063, м.Запоріжжя-63, вул. Жуковського, буд. 55, кв. 15, тел. дом. 764-19-79;

69096, м.Запоріжжя, бульвар Вінтера, буд. 20, Запорізька медична академія післядипломної освіти  тел. роб.279-05-33

 

Сидоренко Петро Іванович, кандидат медичних наук,  доцент,  член-кореспондент Міжнародної кадрової академії, Заслужений лікар України, директор Кіровоградського базового медичного коледжу ім. Є. Й. Мухіна

25030, м. Кіровоград-30, вул. Волкова, буд. 16, корпус 3, кв. 45,

тел. дом. 8-0522-55-74-16; 

25012, м. Кіровоград-12, пр. Комуністичний, буд. 16, Кіровоградський базовий медичний коледж ім. Є. Й. Мухіна тел. роб. 8-0522-24-95-55.

 

Гут Тетяна Михайлівна, викладач вищої категорії, викладач-методист, Відмінник освіти України, заступник директора з практичного навчання студентів Кіровоградського базового медичного коледжу ім. Є. Й. Мухіна

25031, м. Кіровоград-31, вул. Генерала Жадова, буд. 30, кв. 110,

тел. дом. 8-0522-55-12-71; 

25012, м. Кіровоград-12, пр. Комуністичний, буд. 16, Кіровоградський базовий медичний коледж ім. Є. Й. Мухіна тел. роб. 8-0522-24-95-33.

Екологічні проблеми України та Світу

Екологічні проблеми України та Світу — глобальні проблеми сучасності

Вуглекислий газ міститься практично скрізь навколо нас. Він являє собою хімічну сполуку, яка не горить, зупиняє процес горіння і робить неможливим дихання. Вступ Що таке вуглекислий газ? Грунт Промисловість і транспорт дихання Однак в малих кількостях він завжди присутній у навколишньому середовищі, не завдаючи ніякої шкоди. Розглянемо, які види вуглекислого газу бувають на основі місць […]

Екологічні проблеми України та Світу — глобальні проблеми сучасності

Однією з сучасних екологічних проблем планети є деградація земель. Під цим поняттям зібрані всі процеси, які змінюють стан грунту, погіршують її функції, що призводить до втрати родючості. Вступ засолення заболочування ерозія Причини деградації землі Вирубка лісів Лісові пожежі Значення деградації грунту для здоров’я людей Рішення проблеми деградації земель Типів деградації на даний момент існує кілька: […]

Проблема вирубки лісів є однією з найгостріших екологічних проблем на планеті . Її вплив на екологію важко переоцінити. Адже не дарма дерева називають легкими Землі . Вони в цілому складають єдину екосистему, яка впливає на життя різних видів флори , фауни , на грунт, атмосферу, водний режим. Вступ Проблема вирубки лісів Причини вирубки лісів Незаконна вирубка лісів Вирубка лісів в Росії Наслідки вирубки лісів Дозвіл на вирубку лісів […]

Збезлісення є процесом знищення лісу, в результаті якого з’являються пустки і пасовища. Це може бути досягнуто як навмисної вирубкою людиною, так і діяльністю кислотного дощу або урагану. Дані процеси, згідно з прогнозом нью-йоркських вчених, до середини століття приведуть до зменшення площі лісів більш, ніж на 400 мільйонів га. Карта вирубки лісів причини наслідки Боротьба з зникненням лісів Території Що буде, якщо […]

Північний Льодовитий океан – найменший на планеті.  Його площа «всього» 14 мільйонів квадратних кілометрів. Він знаходиться в Північній півкулі і ніколи не прогрівається до ступеня танення льоду. Крижаний покрив періодично приходить в рух, але не зникає.  освоєння океану Забруднення сміттям і хімікатами Господарська діяльність Флора і фауна тут, в цілому, не відрізняються різноманітністю. Велика кількість видів риб, птахів та […]

Екологічні проблеми України та Світу — глобальні проблеми сучасності

Під забрудненням навколишнього середовища розуміють підвищений вміст сторонніх речовин в біосфері. Це можуть бути фізичні, біологічні та хімічні реагенти, які є чужорідними і призводять до розвитку різних негативних наслідків. Вступ Джерела забруднення біосфери Види і причини забруднення наслідки забруднення Методи боротьби за поліпшення екології екологічна політика Відео про забруднення біосфери Вже багато десятків років вчені з […]

Екологічні проблеми України та Світу — глобальні проблеми сучасності

Гідросфера – це не тільки водна поверхня землі, але і підземні води. Річки, озера, океани, моря разом утворюють Світовий океан. Він займає набагато більше простору нашої планети, ніж суша. Введення Джерела забруднення гідросфери Забруднення Світового океану нафтою Найбільші катастрофи забруднення Світового океану Забруднення річок і озер В основному склад гідросфери включає мінеральні сполуки, які роблять […]

Введення Причини парникового ефекту Вплив парникового ефекту на клімат Як мінімізувати парниковий ефект Цікаве відео про парниковий ефект Вплив парникового ефекту на здоров’я людей Парниковий ефект – це підвищення температури поверхні землі внаслідок нагрівання нижніх шарів атмосфери скупченням парникових газів. В результаті температура повітря більше, ніж має бути, а це призводить до незворотних наслідків, як […]

Екологічні проблеми України та Світу — глобальні проблеми сучасності

Основна причина фізичного забруднення полягає у впливі на біосферу випромінювань. Воно впливає на природне стану навколишнього середовища, в результаті чого відбувається серйозне відхилення природних речовин від норми. Введення Характеристика видів фізичного забруднення і їх вплив – Теплове забруднення – Радіоактивне забруднення – Радіаційне забруднення – Шумове забруднення До фізичного забруднення відносяться такі види випромінювання, як: […]

Екологічні проблеми України та Світу — глобальні проблеми сучасності

Теплове забруднення являє собою різновид фізичного забруднення навколишнього середовища. Воно характеризується підвищенням температурного рівня, що перевищує природний рівень. Робить згубний вплив на всю екосистему. Введення Джерела виникнення Види впливів Антропогенний вплив на навколишнє середовище Вплив теплових двигунів на навколишнє середовище Джерела виникнення В результаті урбанізації багатьох території сформувалася «теплова шапка», яка має куполоподібний вигляд. Основними […]

Людина в професії: Людмила Циганок про глобальні проблеми України і наслідки в майбутньому

Екологічна ситуація як у світі, так і в країні перебуває не в найкращому стані. Благо, є люди, які не дають ні суспільству, ні влади забути про ці проблеми. Вони розробляють законопроекти, програми, спрямовані на поліпшення стану навколишнього середовища.

ЕХО Києва поспілкувалися з президентом Професійної асоціації екологів України — Людмилою Циганок.

Під час інтерв’ю, Людмила Циганок розповіла про українське природоохоронне законодавство та назвала найголовніші екологічні проблеми, на які слід негайно звернути увагу.
 

Людмила, розкажіть, чому вирішили стати екологом? З чого все почалося? Як давно ви займаєте посаду президента Професійної асоціації екологів України?

Вибір життєвого шляху не стався одразу, однак і не був випадковим.   Отримавши освіту магістра менеджменту природоохоронної діяльності у Чернівецькому національному університеті ім. Ю. Федьковича у 2004 році, ця спеціальність не вважалась на той час ні особливо затребуваною ринком, ні перспективною для молодого спеціаліста.

На 10 років я заглибилася в питання комунікацій, PR та побудови стартапів. Працюючи в сфері b2b, запускаючи перший в Україні практичний журнал «Екологія підприємства», була можливість зсередини бачити проблеми раціонального використання природних ресурсів, побудови ефективної системи екологічного менеджменту, відчувався дуже низький рівень кваліфікації фахівців, що на підприємствах є відповідальними за екобезпеку, зростав інтерес і потреба в якісних послугах та продуктах, що допомагають екологізуватися.

Несправедливим водночас  виглядала та ситуація, що екологів у суспільстві стали сприймати, як людей, що протидіють розвитку. Це дуже поширена помилка. Особливо непростими в Україні є виклики для екологів підприємств. Унікальність екологічної освіти та практичних навичок еколога-практика визначається не тільки сумою майже енциклопедичних знань. Основна відмінність такого спеціаліста – комплексний підхід, який полягає у визначенні усіх, без виключення, негативних факторів людської діяльності, що впливають на довкілля та на людину. Еколог може не тільки визначити ключові негативні фактори впливу, а й шляхи потрапляння забруднюючих речовин у екосистему, їх подальшу міграцію і накопичення в ключових точках, кумулятивний їхній вплив на довкілля та здоров’я людини, розробити заходи із знешкодження чи утилізації забруднюючих речовин.

Еколог на підприємстві – особлива каста екологів, що пройшли жорсткий природній відбір у бізнес-структурах – розумні, досвідчені, хитрі фахівці, виховані і загартовані у боротьбі за існування в джунглях дикого капіталізму українського розливу. «На керівника не надійся, грошей на покращення стану довкілля ніколи немає. У бухгалтерію не ходи. Юрист завжди правий. З екоінспекцією розбирайся сам – виженемо!». Це щоденні реалії роботи еколога підприємства, який не звільняється, не йде в торгівлю, а терпляче і достойно продовжує працювати, проводячи екологізацію підприємства.

Бачачи всю сукупність проблем, водночас зростаючу кількість критичної маси тих небайдужих і професійних екологів, які можуть спричинити масштабну і вкрай необхідну екотрансформацію всіх сфер господарювання в Україні, було прийнято рішення створити інноваційне об’єднання – Професійну асоціацію екологів України.

Ми всі мусимо визнати, що екологи – це підготовані самим життям антикризові менеджери, що вже мають необхідні знання, навички і професійні якості, основа майбутньої системи антикризового управління.

Вкрай важливо те, що таку мою ініціативу активно підтримали і експертне середовище, і підприємства, котрі зацікавлені в зниженні тиску на довкілля, в екомодернізації, котрі шукають і знаходять рішення, дружні до довкілля. Також активно в створення потужної зеленої хвилі екозмін включилися підприємства, що такі рішення пропонують – це і виробники обладнання, і розробники екотехнологій, і екологічні консалтери.

Моя головна мета, як президента Професійної асоціації екологів України (ПАЕУ), що відпочатку стоїть біля витоків потужної хвилі екотрансформації (з дня створення ПАЕУ 4 липня 2019 року)  — об’єднати однодумців, палаючих спільною справою. Ми не прагнемо змін будь-якою ціною, ми переконані — зміни невідворотні, розвиток має бути сталим.

Ми створили не просто платформу для масштабування досвіду кожного. В умовах турбулентності платформи не встоять, турбулентність руйнує платформи. Ми створюємо середовище — подвижне і динамічне. Бо зміни в довкіллі відбуваються щодня.

ПАЕУ — це добровільна єдність людей, які за власною волею йдуть Шляхом:

  • екологи, фахівці, що відповідають за екологічну безпеку
  • посадовці і депутати, що самі того не очікуючи стали екологами, відповідальними і усвідомленими
  •  звичайні люди, що після взаємодії з нами назавжди стають екологічними

ЕКО-логічними: ми непомітно змінили їх логіку!


Ми навколо себе генеруємо збурення, зону турбулентності, це затягує у неї багато людей. Тільки екосвідомі можуть сприяти сталому розвитку і запобігти ризикам!
 

Чого вдалося досягти на даному етапі?

За рік своєї роботи ПАЕУ вдалося:

  1. Об’єднати в монолітне, потужне, професійне середовище
  • понад 7000 фахівців-екологів
  • 28 профільних і бізнес-асоціацій, що сприяють екологізації
  • 32 профільні вузи та НДІ, що забезпечують наукову, аналітичну і дослідницьку експертизи
  • 300 найбільш потужних підприємств, що сприяють екотрансформації
  1. Сформувати команду кращих юристів-екологів, що працюють над усуненням «пробілів» природоохоронного законодавства. Ми спрямовані на появу в законодавчому полі лише тих ПЗУ, що спрямовані на вирішення існуючих проблем, на реальне покращення стану довкілля.

Беремо активну участь у ключових реформах:

  • Системи природоохоронного контролю
  • Екологічних фінансів
  • Зменшення промислового забруднення
  • Моніторингу, звітності і верифікації викидів в атмосферу
  • Управління відходами, в т.ч відходами видобувних галузей тощо
  1. Створити консультаційну лінію «Швидка допомога екологу», що допомагає вирішувати питання екобезпеки «тут і зараз»
  2. Провести найбільшу кількість освітніх, навчальних, професійних заходів в усіх регіонах України
  • понад 145 освітніх програм реалізовано у різних форматах (конференції, тренінги, форуми) в онлайн та офлайн
  • реалізовано курси підвищення кваліфікації з екологічного права, управління відходами, питань ОВД та СЕО тощо
  • понад 2500 фахівців отримали практичні знання
  • проведено першу екологічну олімпіаду, що сприяє підвищенню екологічної свідомості
  1. Запустити новий проект «Екологізація міст та ОТГ»
  2. І головне – ПАЕУ вперше в Україні забезпечила ефективний діалог влади-бізнесу-суспільства і науки задля покращення стану довкілля! У нас всі завжди знаходять необхідні рішення!
     

Як ви оцінюєте українське законодавство в сфері екології?

Природоохоронне законодавство, об’єктивно, не найгірше в Європі. Часто в нас маніпулюють цією темою всі охочі, однак в нас є більш глибинна проблема, що спричинила таку масштабну екологічну кризу – невиконання вже існуючого законодавства. У випадку, коли ми матимемо правову державу, де закон є обов’язковим до виконання, ми побачимо, що законодавство в нас не таке і «кульгаве».

Водночас є сфери, де реально потрібні негайні зміни:

  • Сфера управління відходами (рамковий «Закон про відходи» вже у ВР, надалі необхідна робота по підзаконних НПА)
  • Сфера зменшення промислового забруднення
  • Система екологічних податків і ін. платежів (наполягаємо на поверненні цільового характеру всім екоплатежам, бо інакше – це лише інструмент поповнення бюджету і до стану довкілля не має жодного відношення)
  • Збереження біорізноманіття та лісова сфера
  • Збереження водних ресурсів тощо
     

Назвіть найголовніші екологічні проблеми, на які негайно слід звернути увагу

    Проблема якості повітря: кожен житель України вимагає зниження забруднення в своїх містах і очікує помітних кроків вже незабаром. Як це реалізувати? Багато говориться і навіть триває реформа в сфері промислового забруднення, моніторингу викидів в атмосферу. Це вкрай необхідно. Водночас зовсім поза увагою система контролю вимірів викидів транспорту – не менш необхідна зміна для кожного міста. Це нескладно реалізується: питання екологічної поліції, залучення до контролю викидів спеціально навчених спеціалістів. Впровадивши систему замірів (а в нас є і технології, і системи вимірювання), буде отримано одразу відчутний результат. 

    Якість питної води: В Європі захист водних ресурсів є пріоритетним напрямом європейської екологічної політики з середини 70-х років ХХ ст., а після прийняття Плану дій з охорони довкілля у Європі у 1973 році, розпочалося створення екологічного водного законодавства, затверджені стандарти якості довкілля.

То чому ж в Україні досі не усвідомили, що водні ресурси — це стратегічний екологічний актив держави, погіршення їхніх якостей є неприпустимим? Біля 80 % всіх промислових підприємств в Україні досі не мають локальних очисних споруд!  Багато можна роками удосконалювати: і законодавчі вимоги, і технології, але насамперед – на місцях забору питної води мають бути встановлені локальні очисні споруди). Це найперший дієвий крок. Ця ініціатива буде підтримана і громадами, і комунальною сферою. Логічно ці зміни впроваджувати механізмом державно-приватного партнерства.

    Лісогосподарська галузь: Галузь може, працюючи за всіма нормами, не просто сприяти покращенню стану довкілля, а й теж заробляти, але не варварським способом. Ми знаємо, що ті ж національні парки можуть, і повинні, бути прибутковими, а не наповнювати лише кишеню очільників парків. Це проекти загальнодержавного значення. Вони не можуть бути надалі збитковими…

Структурні зміни – безперечно реформа виконавчого органу держвлади, триває оновлення Міндовкілля, однак процес надто довготривалий. Треба розділити управлінські, контролюючі та регуляторні функції. Тільки тоді реформа держекоконтролю буде дієвою. Одним законом реформа не обмежується. Більш того, окремий закон про держекоконтроль зайвий!

На фоні постійного обговорення питання реформування системи державного екологічного контролю та неохідності прийняття відповідного проекту, Міністерством економічного розвитку оприлюдено проект Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю)», який має достатній функціонал для вирішення як загальних проблемних питань в системі державного нагляду (контролю), так і питань системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища.

ПАЕУ підтримує даний проект та ще більше наполягає на необхідності залишення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища в загальній системі контролю.
 

Які головні проблеми слід невідкладно вирішити в системі державного екологічного контролю?

1. Недопущення до перевірки.

Основною причиною недопущення є відсутність належного нормативного регулювання: тривалі мораторії, відсутність нормативних підстав (критеріїв оцінки, уніфікованого акта перевірки), неузгодженість законодавства (навіть зараз, в умовах карантину, два закони від 17. 03.2020 № 530-IX та № 533-IX по-різному передбачають умови мораторію!)

Тому, суб’єкт господарювання в умовах, які створив законодавець, лише користується своїм правом.

І в таких умовах варто усунути неузгодженості в наявній системі, а не формувати новий закон, який створить ще більше питань, створити додаткові інструменти, які будуть заохочувати до проведення контрольної функції (наприклад, перевірка, як умова отримання дозвільного документу). Такі інструменти забезпечують системний підхід (необхідність отримання дозволу — зацікавленість в перевірці — фактичний стан — адекватні дозвільні умови) та реформують систему.

Друга причина недопущення — корупційна складова, коли 80% порушень під загрозою призупинення діяльності підприємства — купляються. Тому додаткові повноваження контролюючому органу в частині призупинення діяльності стан довкілля нашої держави не покращать, а навпаки, ще більше розбалансують ситуацію.

2. Низька якість перевірок.

Матеріали перевірок мають формальний характер. Відсутність матеріально забезпечення (транспорту, лабораторного контролю), належної професійної підготовки, корупційної зацікавленості, виключає можливість здійснити належну перевірку повною мірою.

Інструментами вирішення питання та шляхами реформування системи екологічного контролю за даним напрямком є:

— належне фінансове забезпечення контролюючого органу,

— постійне щорічне підвищення кваліфікації у т.ч. практичні заходи на базі великих суб’єктів господарювання (ознайомлення з технологією, основним, допоміжним виробництвом). Оскільки здійснюючи перевірку, інспектор повинен знати що і де запитувати, у кого, і які можуть бути відповіді. Перевірка без відсутності представника підприємства, як це пропонує проєкт 3091 не дасть ніяких результатів.

Ефектом належного матеріального забезпечення контролюючого органу, підвищення кваліфікації та неупередженого проведення перевірки буде запобігання порушенням, належне використання природних ресурсів і, як наслідок, сталий економічний розвиток держави.

3. Відсутність повноважень для контролю органів місцевого самоврядування та дозвільні органи у сфері довкілля.

Система контролю за ОТГ, природними ресурсами в межах ОТГ, їх несанкціонованим використання, забрудненням, засміченням відсутня. Реформування повинно бути спрямоване на визначення вичерпного порядку, способу та підстав для здійснення посадовими особами контролюючого органу заходів державного екологічного контролю щодо вказаних суб’єктів.

    Питання моніторингу! Наразі жоден експерт в державі не скаже, що насправді відбувається з якістю довкілля. Більш того, немає сучасних стандартів якості довкілля. Можливих і досить простих рішень є багато. Наприклад, якщо для початку в експериментальному режимі дати податкову пільгу найбільшим забрудникам для закупівлі і встановлення ними систем моніторингу, автоматизованих (50-100), згодом ще 500-700 підприємств, то вже за рік ми отримуємо і якісну автоматизовану загальнодержавну систему моніторингу (з повіреним інструментарієм), і можливість для бізнесу захистити свої інтереси в судах (бо явище типове, а наразі показники знімаються хаотично) і державну систему підтримки такої зеленої трансформації (з допомогою податкових субвенцій).

Днями ЗМІ повідомили з посиланням на Міжнародний фонд дикої природи (WWF) про катастрофічну ситуацію з природними ресурсами України. Що є основною причиною і чи є реакція влади?

Осінь прогнозує нам низку законодавчих інновацій. Сфера охорони довкілля потерпає від подвійних стандартів. По-блюзнірськи лунають демонстративні «геройські» звіти окремих чиновників в соціальних мережах та інтернеті про те, що якесь окреме підприємство було оштрафоване, в той час, як міжнародний фонд дикої природи (WWF) заявляє про те, що країна потопає в смітті, чиновники безкарно полюють в заповідних карпатських лісах на ведмедів, сотнями гектарів вирубуються ліси, Україна ризикує залишитися без питної води тощо.

Прикро, але сьогодні Україна є екологічно небезпечною не лише для себе та своїх громадян, а й створює небезпеку для всіх сусідніх держав та справедливо отримує претензії та вимоги усунути причини критичної ситуації в довкіллі. В кінцевому результаті, все це мільярдні збитки для економіки, здоров’я українців, екосистеми держави.

Каталізаторами національної екологічної катастрофи в однаковій мірі є:

— держава в особі регуляторних, дозвільних органів (оскільки відсутня інтегрована актуальна відкрита система екологічної інформації, умови дозвільних документів є формальними, не враховують кумулятивний вплив (наприклад, при отриманні дозволу на викиди фонові концентрації ЗР надаються без врахування впливу інших підприємств) та контролюючих органів (постійна неузгодженість законодавства щодо процедури перевірок (мораторії, відсутність уніфікованого акта, критеріїв оцінки), формальний характер системи контролю, в окремих випадках — відсутні інструменти контролю (наприклад, за органами місцевого самоврядування), не дивлячись на постійне оновлення облич у владі, Державна екологічна інспекція залишається інструментом адміністративного тиску на бізнес;

— суб’єкти господарювання, оскільки бізнес керується суто економічними мотивами. У випадку, якщо можна уникнути отримання дозвільного документа, отримати дозвільний документ з умовами, які не відповідають фактичному стану довкілля (тому що державний уповноважений орган не має достовірної інформації про стан довкілля), оскаржити результати перевірки чи не допустити оформлення результатів перевірки, розраховуючи на колізійність законодавства, непрофесійність інспекторів, корупційну складову, бізнес може застосовувати ці інструменти.

При цьому, бізнес, знову ж керуючись економічними мотивами, активно застосовує практику приватного екологічного аудиту. Тобто, суб’єкт господарювання зацікавлений у контрольній функції, але, на жаль, не зі сторони держави (оскільки держава не виконує функцію контролю, а збирає «данину»). За таких умов надання додаткових повноважень державному контролюючому органу, тим більше процедурно не врегульованих, — катастрофічно небезпечно;

— органи місцевого самоврядування, оскільки система контролю за ОТГ, природними ресурсами в межах ОТГ, їх несанкціонованим використання, забрудненням, засміченням взагалі відсутня.

Що стосується громадян, фізичних осіб, то кожен з них є учасником вище вказаної групи в тій чи іншій мірі. За належної системи відносин, кожна фізична особа буде її складовою і розбудовником екологічної культури, та не потребуватиме додаткової контрольної функції.
 

Україна масштабними темпами втрачає питну прісну воду. Які кроки, на вашу думку, потрібно зробити, щоб вирішити проблему?

Україна масштабними темпами втрачає питну воду, це не може не лякати. При цьому в країні немає моніторингу кількості артезіанської води. Ніхто не знає, чим завершаться зміни клімату і в той же час ніхто не скаже «у нас на найближчі 50-100 років є така-то кількість питної артезіанської води». Тому вже зараз в Україні треба заборонити на законодавчому рівні використовувати унікальні джерела артезіанської води для потреб сільського господарства, що по суті є кримінальною аномалією. Артезіанська вода в Україні обмежена. Щоб не допустити колапсу, треба вже зараз ухвалити низку змін до законодавства і заборонити використовувати цей ресурс для будь-яких потреб, окрім питного водоспоживання.

Щороку стан річок, озер і підземних вод в Україні погіршується. Причиною цього є ряд проблем: забруднення водойм викидами з підприємств, надмірне використання природних ресурсів, замулення та заростання водойм.

Водні ресурси країни – одне з джерел отримання питної води для населення. Довгострокова стратегія розвитку водних ресурсів України дозволила б краще забезпечувати українців питною водою, а державі економити кошти на очистці води.

Наразі попри те, що Україна має значні сумарні водні ресурси, велика їх частина не може бути використана. Як наслідок, за їх поновлюваними запасами на одного жителя, наша країна є однією з найменш забезпечених країн у Європі.

Висока температура у літній період щороку спричиняє масове «цвітіння» води і, як наслідок, зниження у воді розчиненого кисню до критичних значень та зростання показників, що характеризують органічне забруднення. Однак впливають і інші чинники. Внаслідок високої температури водойми починають заростати. Через те, що ліквідацією цих проблем ніхто не займається, та й шляхів її вирішення влада поки не бачить, усі рослини у воді просто перегнивають, тим самим псуючи якість води.

Не відповідає нормам і якість води у річці Дунай, де, у минулому році, було знайдено марганець та фенол.

Причиною надзвичайного забруднення є безсистемна господарська діяльність з порушенням допустимих меж освоєння територій, надмірна інтенсифікація використання природних ресурсів, замулення, забруднення та заростання річок, а також недотримання режиму обмеженого господарювання на прибережних захисних смугах.

А найперше водні ресурси страждають від забруднення промисловими та комунальними стоками, які містять важкі метали, органічні та бактеріологічні забруднювачі. Крім того, однією з найбільших проблем є погана якість очищення стічних вод. Разом з ними з підприємств у річки та озера потрапляють важкі метали та пестициди. Найчастіше останні потрапляють у прісну воду через те, що підприємства промивають тару з-під отрутохімікатів, а після цього неочищену воду зливають у річки.

Відповідно до законодавства, місцева влада повинна встановлювати межі водоохоронних смуг, на яких не можна розміщувати виробництво і які не можна обробляти. Ігнорування цих правил призвело до того, що до річок потрапляють забруднюючі речовини.

Водночас, величезна частина підприємств, котрі не мають системи екологічної безпеки, екологічних міжнародних сертифікатів, безкарно скидають у каналізацію жири, відпрацьовані нафтопродукти, сміття, ґрунт, абразивні порошки та інші грубодисперсні зависі, гіпс, вапно, пісок, металеву та пластмасову стружку, жири, смоли, мазут, речовини з небезпечними бактеріальними, вірусними, токсичними забрудненнями, що іноді призводить до зупинки роботи каналізаційних насосних станцій. Великою загрозою є залпові скиди, які відбуваються в основному вночі. Їх дуже важко відстежити і саме вони значною мірою руйнують систему.

Постійні засмічення та пошкодження колекторів спричиняють вилив на поверхню стоків, у складі яких — шкідливі та небезпечні для життя та довкілля речовини, що може різко погіршити санітарно-епідемічну ситуацію в Україні.

Біля 80 % всіх промислових підприємств в Україні досі не мають локальних очисних споруд!

Варто визнати, що бізнес має розвиватися, має розбудовуватися, має сплачувати податки в Україні, але є обов’язок, невідворотне зобов’язання облаштувати локальні очисні споруди.

Врятувати воду – спільний обов’язок і держави, і бізнесу, і місцевих громад!
 

Чи може людство змінити глобальні кліматичні процеси?

Наразі людство, усвідомлюючи глибину можливої екокатастрофи, спричиненої змінами клімату, робить все можливе, щоб зупинити чи відтермінувати ці зміни.

Всі зараз говорять про Green Deal — дослівно це «нова угода», хоча точніше — новий зелений курс Європейського Союзу. Це нова програма світоглядно переглядає напрямок розвитку не лише країн ЄС, а й всього нашого континенту. Мета нового складу Уряду ЄС — Єврокомісії  — дуже амбітна: до 2050 року зробити європейський континент кліматично нейтральним, тобто відмовитись від використання викопного палива — газу, вугілля та нафти, спалювання яких призводить до викидів СО2, що призводить до глобальної зміни клімату. До зменшення цих вуглецевих викидів мають залучитись всі країни світу відповідно до Кіотського протоколу, Паризької кліматичної угоди, Цілей сталого розвитку ООН 2030 і багатьох інших важливих міжнародних документів. Відмова від викопного палива є дуже амбітною, і європейці будуть намагатись спрямувати такі зусилля й на сусідні країни.

Проте Green Deal — це не тільки про енергетику, а й про інші сфери. Наприклад, у сільському господарстві це органічне землекористування, постачання продуктів «з лану до столу», тобто — оминаючи великі ланцюжки, що зменшить і транспортні викиди, і продукція буде більш свіжою. Це і модернізація промисловості, і стимулювання повторної переробки відходів, і популяризація здорового способу життя: тут можна говорити про наскрізну програму дій уряду з еколого-кліматичним нахилом. Звісно, ця програма синхронізується з аналогічними міжнародними, адже клімат є неподільним між континентами.

Водночас, доки держави та світові лідери працюватимуть над масштабними задачами, на рівні невеликих міст та ОТГ люди повинні бути готовими до тих змін, які вже є сьогоденням.

Адаптуватися до нових природних умов буде змушений кожен житель землі! І впливати на мезоклімат теж може!

Таке прийняття дає нам певні переваги — розуміння факту, що хоча ми не можемо суттєво позитивно впливати на клімат Землі, але ми можемо формувати місцевий клімат — мезоклімат.

Мезоклімат, клімат порівняно невеликих територій, ландшафтів достатньо однорідних за природними умовами (наприклад, певного лісового масиву, морського узбережжя, ділянки річкової долини, міжгірської улоговини, невеликого міста або міського району і т.п.). Ці особливості виявляються в нижньому шарі атмосфери потужністю до декількох сотень метрів і поступово згладжуються із збільшенням висоти. Місцевий клімат значною мірою визначається особливостями земної поверхні в даному районі — топографією, характером ґрунту, рослинним покривом, міською забудовою тощо.

Таким чином, скоординованими діями органів влади сусідніх невеликих територій, наприклад, ОТГ, можливо на значній частині України сформувати більш сприятливий місцевий клімат, ніж той, що зумовлений глобальними кліматичними процесами.

Для цього необхідно розробити і довести до виконавців нескладний і дешевий План заходів на 10 років щодо адаптації до змін клімату шляхом формування місцевого клімату громад.

Основні напрями плану заходів для формування місцевого клімату мусять бути чітко орієнтовані на межі і особливості конкретних ландшафтів. Розроблення таких планів цілком співпадає з процесом формування територіальних громад і нових районів, що зараз завершується в Україні. Це надзвичайно вдалий шанс при формуванні територіальних громад врахувати ключові територіальні особливості ландшафту, важливі для адаптації до змін клімату, та, як наслідок — благополуччя ОТГ у майбутньому, економічної спроможності новостворених ОТГ та їх готовності до майбутніх викликів (наприклад – пилових бур, суховіїв, посух і т.п.). Кількість проектних спроможних громад становить понад 1410, зараз затверджуються території громад. Далі — проведення консультацій щодо формування територій нових районів і підготовка проекту закону щодо утворення нових районів. Це потужний ресурс, скоординована діяльність якого може дати вражаючі результати у адаптації до змін клімату.

Оскільки не всі кліматоутворюючі фактори можливо суттєво змінити, варто зосередитись на тих, які ми можемо змінити шляхом розроблення і упровадження на рівні ОТГ реалістичних і недорогих проектів, з терміном виконання до 10 років.

В Професійній асоціації екологів пропонуємо кілька першочергових кроків:

1. Виділити межі ландшафтів та меж місцевих кліматів.

Цей напрям має пріоритетне значення для формування плану заходів. Оскільки ефективними для конкретного ландшафту будуть тільки адекватні заходи, необхідно залучення до виділення меж академічних наукових установ НАН України — Інститут географії НАН України, Рада з вивчення продуктивних сил НАН України та ін.

2. Створити планувальну документацію формування місцевого клімату

Слід розробити для кожної ОТГ план з участі у зміні кліматоутворюючої поверхні ландшафтів. Узгодити дії із сусідніми ОТГ. Мають бути залучені до розроблення провідні науково-дослідні спеціалізовані інститути, зокрема Український науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації імені Г.М. Висоцького та ін.

3. Виділити у межах ОТГ максимально можливу кількість земель під заліснення, полезахисне лісорозведення, залуження.

4. Скоротити площі орних земель і збільшити за їх рахунок площ степів, луків, лісів та боліт. На цьому етапі незаконно розорані землі вилучаються із обробітку з метою відновлення до первісного стану.

5. Досягти кардинальної поступової зміни характеру кліматоутворюючої поверхні

  • для лісових ландшафтів — лісорозведення на всіх, придатних для вирощування лісу землях (крім орних земель приватної форми власності), існуючі полезахисні смуги  перетворюються у лісові ландшафти;
  • для лучних ландшафтів — залуження, створення водоохоронних смуг, заліснення яружно-балкових систем;
  • для польових — полезахисне лісорозведення новостворених захисних лісових насаджень лінійного типу, щорічне збільшення їх площі на 100 тис.га, посилення захисних і меліоративних функцій.;
  • для прибережних ландшафтів — залуження, створення водоохоронних та прибережних насаджень.

Для реалізації цього плану необхідно негайно привести у відповідність до сучасних викликів нормативну базу лісового господарства та агролісомеліорації, розроблену на основі лісових досліджень, які проводились століття тому. З того часу навколишнє середовище та умови росту лісів суттєво змінилися, вже немає тих лісів, для яких були розроблені чинні нормативні документи (якщо не змінимо нормативну базу — і ніколи не буде).
 

Останнім часом політики зачіпають тему захисту навколишнього середовища. Зокрема, гасла про вирішення проблеми з шкідливими викидами в атмосферне повітря звучать практично в кожному місті. На вашу думку — це всього лише передвиборчі обіцянки або влада реально заудмалась над вирішенням екологічних проблем?

Використання теми екології в комерційних і політичних цілях стає все більш популярною маніпулятивною передвиборчою технологією та  інструментом боротьби з конкурентами. Хоч в Україну відносно нещодавно прийшов цей світовий тренд, нарівні зі зниженням тарифів і боротьбою з корупцією, однак про ризики такої ситуації мають  бути інформовані всі.

Хочу закцентувати увагу, що саме екоманіпуляції і хайп на тренді еко відводять увагу суспільства від реальної довкіллєвої проблематики.

Щоразу перед виборами на поверхню піднімаються «окозамилювальні» екологічні проблеми, знов точково роздмухуються окремі аспекти екопроблем, вигідно маніпулюючи свідомістю виборців в тих чи інших регіонах. Водночас проблеми, що представляють реальну загрозу для українців десятиліттями, знову залишаються в тіні.

Є дві головні причини, коли згадують про довкілля: під час виборів або під час екологічних катастроф. Лише поодинокі лідери, структури, громадські організації регулярно  і наполегливо акцентують увагу на реальних загрозах та необхідності системних підходів та рішень до усунення проблем.

Водночас час від часу активізуються різні «еко-експерти», котрі не мають жодного досвіду роботи в цій сфері, котрі не мають жодної освіти чи наукового обґрунтування претензій, однак мають на все готові рішення! Деякі політики і псевдо-експерти продовжують заробляти на екотемах як гроші, так і політичні дивіденди.

Як наслідок — це дискримінує як сам інститут громадянського суспільства, так і можливості для сталого розвитку в цілому.

Не дивлячись на постійне оновлення облич у владі, ми досі не маємо ні системи екологічного моніторингу, ні якісних екологічних досліджень, ні стандартів якості довкілля, а великих суб’єктів господарювання запрошують на «знайомство», а у випадку відмов – застосовують адміністративний тиск, у т.ч. засобами кримінального провадження.

Тобто, підсумовуючи – якщо роками тема перебувала не в пріоритеті певних політиків, а тепер, за 2 місяці до виборів всі згадали про проблему забруднення довкілля, то цілком ймовірно, що вирішувати наболілі проблеми ніхто не планує.

Прикро, але піддаючися обіцянкам і подібного роду маніпуляціям, ми втрачаємо час – а значить стаємо співучасниками глибокої екокризи.
 

Як ви вважаєте, яким чином можна змусити заводи-забруднювачі, припинити «труїти» жителів міст? Адже штрафи за недопуск контролерів для таких підприємств-гігантів всього лише крапля в морі, а в регіонах з кожним роком збільшується кількість різних захворювань і зростає смертність.

Одними лише штрафами питання не вирішить ніхто. Це повинен розуміти кожен житель України. Як і у вихованні власних дітей, так і в системі екологічного контролю мають бути пропорційно застосовані як каральні, так і стимулюючі засоби. Лише комплексний і системний підхід до вирішення проблеми, зможе гарантувати якісний результат.

ПАЕУ постійно звертає увагу на те, що основною метою реформування системи державного екологічного контролю має бути безпечний стан довкілля України, дії спрямовані на усунення порушення, консультативна підтримка суб’єкта господарювання, як основного забруднювача.

Не дивлячись на поширену практику недопущення до перевірок, бізнес  активно застосовує практику приватного екологічного аудиту. Тобто, суб’єкт господарювання зацікавлений у контрольній функції, але, на жаль, не зі сторони держави (оскільки держава не виконує функцію контролю, а збирає «данину»)

Функція державного екологічного контролю повинна здійснюватися спільно із суб’єктом господарювання, що дає можливість:

— з’ясувати фактичні обставини діяльності кожного підприємства, технологічний регламент роботи, основне, допоміжне обладнання і об’єкти ;

— у випадках наявності, виявити порушення, причини, за яких ці порушені здійснювалися,

— роз’яснити шляхи усунення порушень.

Перетворення контрольної функції лише на можливість доступу до території підприємства будь-яким способом і в будь-який час не забезпечить вирішення проблемних питань системи екологічного контролю, а навпаки, буде формувати «захисту» реакцію зі сторони бізнесу.

В свою чергу, аудит є інструментом цивілізованої взаємодії держави та бізнесу/

ПАЕУ постійно звертає увагу на необхідність нележної професійної підготовки посадових осіб органів державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища. Відсутність матеріально забезпечення (транспорту, лабораторного контролю), належної професійної підготовки, корупційної зацікавленості, виключає можливість здійснити належний захід в повній мірі.

Інструментами вирішення питання за даним напрямком і є можливість залучення експерта, як спеціаліста, що має вищу освіту, відповідну кваліфікацію і професійні знання з питань, що перевіряються, безпосередньо проводить експертизу та несе персональну відповідальність за достовірність і повноту результатів аналізу, обґрунтованість висновків наданих при залучені суб’єктами господарювання або органами державного нагляду (контролю) в ході здійснення заходів державного нагляду (контролю).

Ефектом експертного забезпечення контролюючого органу та неупередженого проведення перевірки і буде запобігання порушенням, належне використання природних ресурсів і як наслідок сталий економічний розвиток держави.
 

Що повинен щодня робити кожен українець, щоб поліпшити стан навколишнього середовища?

Кожен українець повинен ЗАХОТІТИ жити більш цивілізовано, ПРИЙНЯТИ РІШЕННЯ жити більш екологічно! Кожен крок має бути таким, щоб оминав великі ланцюжки, що зменшить і транспортні викиди, і відходи. Жити за потребою, споживати лиш те, що справді необхідно! Ми всі вже живемо в борг у Планети. Жити економно=екологічно. І це не про бідність, це про ефективність!

Серед дуже простих дій:

  1. не смітити (донесіть сміття до смітника)
  2. купувати продукти, що походять з вашого регіону і не потребують тривалого перевезення – відтак зменшується кількість викидів, палива, нерідко – ще й додаткової упаковки. Купуйте продукти насамперед у великих упаковках, віддавайте перевагу тим, що продаються на вагу, а не розфасовані в об’ємну упаковку.
  3. відмовитися від одноразового посуду: ходити в кафе зі своїм горнятком чи пити каву на місці, а не брати з собою
  4. використовувати багаторазову тару і сумки при покупках: відмовлятися від пакетів на ринках й у супермаркетах
  5. ходити пішки/їздити велосипедом/користуватися громадським транспортом натомість таксі чи приватних авто
  6. використовувати енергозберігальні лампи – останні покоління LED-ламп використовують у 9 разів менше електроенергії за звичайні лампи розжарювання
  7. відмовитися від зайвого використання паперу: не друкувати документи, а читати/правити їх на електронних носіях
  8. здавати у пункти переробки скло, батарейки, макулатуру, поліетилен, пластик і тканину
  9. купувати лише ті продукти, для реалізації яких використано небагато упаковки – кілька шарів пластику й паперу, картонні коробки з прикрасами та ін..
  10.  відмовитися від фосфатовмісних миючих засобів тощо.


Джерело: ЕХО Києва    

 

 

Урок «Глобальні проблеми людства та їх прояв на території України»

Термін проведення уроку: ІІ семестр, травень місяць.

Тема: Глобальні проблеми людства та їх прояв на території України. 9 клас

Н. В. Сідова, Переїзнянська ЗОШ,

Бахмутський р-н, Донецька обл.

Мета: вивчення поняття про глобальні проблеми; визначення причин їх виникнення та знаходження шляхів подолання глобальних проблем людства в Україні; розвиток вмінь і навичок створювати учнівські проекти й презентувати їх; виховання толерантного ставлення та взаємоповаги до інших людей.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Форма уроку: урок – презентація.

Обладнання: карта України, атласи, плакати, ножиці, скотч, вислови:

Треба горнутися нам до Землі:                                            Отямтеся, люди! —

На ній ми не перші,                                                                Кричить і благає,

І щоб не останні.                                                                   В знемозі волає

                                                                                                 І стогне Земля!

Структура уроку:

Учні на попередньому уроці були поділені на групи, яким було запропоновано підготувати міні – проекти з обраної глобальної проблеми.

План проекту

  1. Характеристика проблеми.
  2. Її прояв на території України.
  3. Шляхи розв’язання глобальної проблеми.

Хід уроку:

І. Організаційний момент.

ІІ. Формування позитивного ставлення до теми.

Вступне слово вчителя

 Колись, 2 тис. років тому, мешканці Херсонеса присягали бути вірними природі і народові. З цією клятвою входив у життя кожен юний херсонетянин: він мав високу духовну культуру, високе розуміння патріотизму, вірності своєму берегові, морю і народові. Ми знехтували такою клятвою, переданою в спадок, знищили ідеї духовного світу.

 Не будьмо байдужими, давайте захищати життя нашої Землі і наше життя.

  • Як називають в сучасності давнє місто Херсонес? (Херсон)
  • Хто його заснував? (греки)

Учень читає вірш

Пронизує часу незрима стріла

І біль, і слова, і світи планетарні.

Це нам щовесни все віщує бджола,

Що ми тут не перші, і ми не останні.

Умієм плоди витискати з ідей,

Та тільки крізь будні спресовану гущу

Ми часто в очах безневинних дітей

Не можем природи побачити душу.

Несуть на собі смерть криниць полини, -

У селах порожніх історія в’яне…

Ми топчем прогресом Дніпро, як слони.

Які ж без Дніпра ми будем слов’яни?

І можна із коренем вирвати злість,

Знять маски із себе, холодніші сталі,

І треба горнутися нам до Землі:

На ній ми не перші, і щоб не останні.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Оголошення теми уроку. Учні самостійно визначають мету уроку.

Вчитель

  • Спробуймо асоціювати слово «глобальний» з іншими словами (Метод «Асоціація»). (загальний, всесвітній, масштабний)
  • Як називають в українській мові слова, близькі за значенням? (синоніми)

«Глобальний» походить від латинського слова «globus», що означає «загальний», «всесвітній». Тому глобальні проблеми – це проблеми, які стосуються всього людства і охоплюють всі аспекти відношень між державами, між суспільством і природою, забезпечення життєдіяльності і якості життя населення.

  • Чи завжди існувало поняття «глобальні проблеми»?

Очікувані відповіді учнів (випереджальне завдання)

  1. У минулому людство, будучи нечисленним і неорганізованим, не створювало жодної глобальної проблеми. Проблеми почали виникати, щоправда, не як глобальні, а як регіональні, з часу створення держав. Організовані в державу люди почали по-господарському освоювати великі території. Прокладати канали, вирубувати ліси, будувати великі міста. Виникли проблеми перенаселеності, екологічна і продовольча.
  2. Наприкінці ХІХ і особливо потягом ХХ століття науково-технічний прогрес, бурхливий розвиток науки і науково-технічна революція забезпечили господарське освоєння людиною нашої планети у величезних масштабах. Людство здобуло небачені в минулому можливості як для добрих, так і для злих справ. Водночас над усією Землею нависли глобальні проблеми, кількість яких постійно збільшується. У наш час до глобальних проблем людства відносять низку проблем.
  • Які ви можете назвати проблеми, що стосуються всього людства?

Очікувана відповідь учнів (Метод «Мікрофон»)

Демографічна, проблема збереження миру на Землі, екологічна, забезпеченості ресурсами, соціальні (СНІД, наркоманія, неграмотність населення, нелегальна міграція, торгівля людьми, злочинність).

Робота з презентацією

Вчитель

Гострота вияву глобальних проблем у різних країнах неоднакова. Для одних країн вони не становлять безпосередньої загрози їх існуванню. Для інших деякі проблеми є дуже гострими, а деякі – не стали актуальними й нині.

 Розглянемо прояв глобальних проблем людства на території України.

Проект 1. Демографічна проблема.

Проект 2. Проблема забезпеченості ресурсами.

Проект 3. Екологічна проблема.

Фізкульт — хвилинка.

Обговорення схеми глобальних проблем («Віночок»)

(Під час презентацій учні емблеми проектних проблем розміщували  на дошці по колу).                                                                    

Учитель

Під час презентацій  ви почали створювати «віночок» глобальних проблем, які проявляються на території України.

  • Користуючись текстом підручника «Глобальні проблеми сучасності в Україні» (§ 60 – 61), закінчіть його самостійно.

Результати вивішуються на дошку.

IV. Закріплення вивченого.

Захищаючи проекти, прозвучали шляхи розв’язання демографічної, екологічної проблем та проблеми забезпеченості ресурсами.

  • Сформулюйте шляхи розв’язання глобальних проблем в Україні:

І гр. – забезпечення ресурсами;

ІІ гр. – екологічної;

ІІІ гр. – демографічної.

Метод «Снігова куля».

Учні-консультанти перевіряють роботу груп.

Очікувані відповіді:

 Демографічна:

  1. Прийняття законів та програм стимулювання підвищення народжуваності.
  2. Соціальне забезпечення сімей, де виховуються діти, особливо багатодітні.

Збереження ресурсів:

  1. Пошук корисних копалин.
  2. Освоєння запасів газу та нафти на шельфі Чорного та Азовського морів.
  3. Раціональне використання корисних копалин.
  4. Використання природних джерел енергії.

Екологічна:

  1. Зниження питомої ваги галузей, підприємства яких забруднюють довкілля.
  2. Відмова від АЕС.
  3. Перехід до нових екологічно чистих виробництв.

V. Підсумок уроку. Оцінювання.

Метод «П’ять речень»

Учні складають п’ять речень, що містять головну інформацію уроку.

VI. Домашнє завдання.

  • Опрацювати текст параграфу (І – ІІІ гр.).
  • Знайти статті в періодичній пресі про заходи щодо розв’язання глобальних проблем на Україні (І – ІІ гр.).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література

  1. Андрєєва В. М., Шматько О. Є. Урок географії в сучасних технологіях. – Х.: Вид. група «Основа», 2006.
  2. Ефименко В. И. Экономическая и социальная география Украины и Донецкой области. Уч. пособие. 9 кл. — Л.: Знание, 2004.
  3. Інновації на уроках географії. Бібліотека журналу «Географія». —  Х.: Вид. група «Основа», 2007.
  4. Інтерактивні технології навчання / За ред. О. Пометун. – К.: А.С.К., 2003.
  5.  Кендау Д., Доерті Д., Йост Д., Куні П. [email protected] Навчання для майбутнього / За ред. Морзе Н. В., Дементієвська Н. П. – К.: «Нора–прінт», 2005.
  6. Масляк П. О. Економічна і соціальна географія України: Підр. для 9 кл. – К.: «Зодіак – ЕКО», 2006.
  7. Регіональна програма впровадження компетентнісно орієнтованого підходу в навчально-виховний процес. — Донецьк, 2004.
  8. Урок географії. Від класики – до сучасних технологій / За ред. Корнєєва В. П. – Х.: Вид. група «Основа», 2006.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дисципліна: Глобальні проблеми сучасної біології

Кількість годин (кредитів ЄКТС): 90 (3)

 

Мета навчальної дисципліни: ознайомлення здобувачів вищої освіти з питаннями, що стосуються об’єкта, предмета, особливостей історичного розвитку та головних наукових положень глобальних проблем людства.

 

Завдання навчальної дисципліни:

— визначити геопросторові особливості перебігу головних глобальних проблем сучасності: збереження миру, демографічної, сировинної, енергетичної, продовольчої, екологічної тощо;

— вивчити методики обчислення індексів: миру, суспільного здоров’я, людського розвитку, тероризму, сталого розвитку, глобалізації;

— висвітлити сучасні глобальні та реґіональні аспекти гостроти глобальних проблем людства, а також їхній вплив на політичні та демосоціоекономікоекологічні процеси в Україні;

– узагальнити глобальне просторове мислення студентів;

– ознайомити студентів із тими проблемами, які в даний час ученими трактуються як глобальні;

– ознайомити студентів із різними точками зору, навчити бачити сильні і слабкі сторони пропонованих теорій, уміти виробляти й обґрунтовувати власну точку зору на дискусійні проблеми;

– сприяти вихованню людини «всесвіту», яка розуміє основні тенденції глобалізації, здатна брати особисту відповідальність за майбутнє не тільки своєї країни, а й планети в цілому;

– сформувати базові знання про завдання, закономірності, етапи й форми глобального розвитку й сутності сучасних глобальних проблем суспільства та охорони навколишнього середовища.

 

В результаті вивчення дисципліни студент повинен

знати:

—  трактування категорій глобальних проблем людства: глобальний, глобальні проблеми, глобалістика, геоглобалістика, глобалізація, глобалізм, глобальне моделювання, геопросторова організація глобальних проблем людства тощо;

—  наукові підходи до класифікації глобальних проблем;

—  предметне поле дослідження глобальних проблем людства та особливості історичних етапів їхнього розвитку, світові центри досліджень глобальних проблем людства та провідних вчених сьогодення;

—  суспільно-географічні аспекти проблеми збереження миру, ступінь впливу різних чинників на збереження миру та методику розрахунку глобального індексу миру;

—  місце глобальної демографічної проблеми в системі глобальних проблем людства, її взаємозв’язок і взаємозалежність із іншими глобальними проблемами, особливості демографічної політики та систему заходів забезпечення демографічної безпеки на макрореґіональному та глобальному рівнях;

—  вплив науково-технічного прогресу на здоров’я людини та сферу охорони здоров’я, програми ВООЗ із захисту та покращення здоров’я населення країн світу, боротьби з хворобами цивілізації, боротьби з ВІЛ/СНІДом тощо;

—  особливості поширення процесів урбанізації в умовах глобалізації на початку ХХІ ст., функції глобальних міст на початку ХХІ ст.;

—  індикатори вимірювання рівня бідності у світі, особливості геопросторової організації проблеми бідності у світі;

—  головні маршрути транспортування наркотиків у світі, загрози, пов’язані з поширенням наркоманії та злочинності, особливо організованої, у світі;

—  забезпечення країн та макрореґіонів світу головними видами непаливних мінеральних ресурсів, вплив сировинного чинника на політичну нестабільність та виникнення й перебіг збройних конфліктів у країнах та макрореґіонах;

—  забезпеченість енергетичними ресурсами на глобальному та макрореґіональному рівнях, розроблені Міжнародним енергетичним агентством, сценарії розвитку світової енергетики;

—  індикатори вимірювання голоду та переїдання у світі, програми ООН із подолання голоду та боротьби з переїданням;

—  геопросторову організацію сталого розвитку в країнах світу, міжнародні організації, які досліджують глобальні екологічні зміни у світі;

—  антитерористичні міжнародні конвенції ООН, моделі протистояння світового співтовариства міжнародному тероризму.

 

вміти:

—  аналізувати зміст поняття «глобальні проблеми»;

—  класифікувати глобальні проблеми за різними ознаками;

—  аналізувати хронологію наукових досліджень глобальних проблем людства;

—  пояснювати ключові ідеї концепції позитивного та негативного миру;

—  прогнозувати подальший перебіг демографічної ситуації на глобальному рівні, зміни напряму та обсягу міграційних потоків, визначати потенційні реґіони можливого формування біженців;

—  аналізувати географічні особливості поширення хвороб цивілізації, укладати показники стану здоров’я населення країн світу;

—  аналізувати особливості урбанізації як глобальної проблеми людства;

—  аналізувати роль ООН та інших міжнародних урядових і неурядових інституцій, окремих персоналій у процесі подолання бідності у світі;

—  розробляти типологію країн за індексом злочинності, обґрунтовувати загрози, спричинені глобалізацією наркоманії та злочинності;

—  розраховувати рівень забезпеченості та внутрішнього споживання головних видів непаливних мінеральних ресурсів у країнах та макрореґіонах світу;

—  укладати типологію макрореґіонів за співвідношенням виробництва і споживання енергетичних ресурсів;

—  обґрунтовувати актуальність глобальної проблеми голоду та переїдання на початку ХХІ ст, аналізувати роль ООН та інших міжнародних інституцій у подоланні проблеми голоду та переїдання;

—  порівнювати особливості геопросторової організації країн за комбінацією та перебігом екологічних проблем;

—  складати карти активності та наслідків терористичної діяльності в різних макрореґіонах та країнах.

 

Зміст дисципліни (тематика):

 

Змістовий модуль 1. Теоретико-методичні засади вивчення глобальних проблем людства.

Тема 1. Поняття про глобальні проблеми. Класифікація глобальних проблем.

Тема 2. Тематика глобальних проблем людства в доповідях провідних учених світу.

 

Змістовий модуль 2. Соціоекономікоекологічні глобальні проблеми.

Тема 3. Глобальна демографічна проблема.

Тема 4. Глобальна проблема міграції населення і біженців.

Тема 5. Глобальна проблема збереження здоров’я населення.

Тема 6. Глобальна сировинна проблема.

Тема 7. Глобальна енергетична проблема.

Тема 8. Глобальна продовольча проблема.

 

Змістовий модуль 3. Глобальне управління.

Тема 9. Глобальна проблема формування нового світового порядку.

Тема 10. Сучасні глобальні проблеми людства та їх поширення за регіонами світу.

Тема 11. Шляхи вирішення глобальних проблем та сталий розвиток.

Тема 12. Глобальна проблема тероризму.

 

Види робіт: лекції, практичні, самостійна робота студентів.

Зеленський назвав дві глобальні проблеми України – новини ZIK.UA

  • Читать эту новость на русском

Зеленський назвав дві глобальні проблеми України

Володимир Зеленський. Фото: Getty Images/Global Images Ukraine

Кандидат у президенти Володимир Зеленський заявив про дві глобальні проблеми України та озвучив деякі аспекти своєї передвиборчої програми.

Про це Зеленський заявив в інтерв’ю телеканалу Україна, яке вийшло в ефір ввечері 7 квітня, повідомляє Українська правда.

Однією з «глобальних проблем» України він назвав війну на Донбасі, другою – острах інвесторів вкладати гроші в країну.

«Людям страшно, їхні фінанси не захищено, на бізнес тиснуть – усі можливі правоохоронні органи, які взагалі не мають цим займатися. У нашій програмі (кандидата у президенти – ред.) це є – усі ці функції правоохоронних органів, СБУ, ГПУ, МВС мають бути ліквідовані. Для цього необхідно створити окремий орган, який має займатися економічними злочинами», – заявив Зеленський.

Він додав, що бізнес на Заході «чекає гарантій», аби будувати подальші стосунки з Україною.

«Вони вважають, що з новим президентом у них з’явиться гарантія», – зазначив Зеленський.

Також кандидат у президенти повідомив, що його команда обговорювала кроки у боротьбі з корупцією, перезавантаження антикорупційних органів, запуск антикорупційного суду.

«Два роки пройшло, обіцянки тривають… Думаю, що ми це все ж зможемо зробити», – заявив Зеленський.

Він додав, що курс України – євроінтеграційний.

«Цей курс Україна давно обрала і ніхто не планує міняти цей курс. Говорили про НАТО. Мені здається, що усі погодилися, і я особисто як громадянин України сказав – «Я – за НАТО». Але щоб вступити до НАТО – і це записано у нашій програмі – ми маємо пояснити людям, що це. Але НАТО має бути обов’язково через референдум», – зауважив він.

Читайте також: У 2014 році Порошенко був на Майдані, а Зеленський у Москві на корпоративах

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Глобальні екологічні проблеми — Офіційний сайт міста Івано-Франківська

      Основними джерелами антропогенного забруднення середовища є виробники енергії (ТЕС, АЕС, ДРЕС, сотні тисяч котельних), усі промислові об’єкти (в першу чергу металургійні, хімічні, нафтопереробні, цементні, целюлозно-паперові), екстенсивне, перехімізоване сільськогосподарське виробництво, військова промисловість і військові об’єкти, автотранспорт та інші види транспорту (морський, річковий, залізничний, повітряний), гірниче виробництво. Вони забруднюють довкілля сотнями токсичних речовин, шкідливими фізичними полями, шумами, вібраціями, теплом.
      Першоджерелом і першопричиною бурхливого розвитку глобальної екологічної кризи є, як вважають міжнародні експерти, демографічний вибух, дуже швидке зростання(по експоненті) населення нашої планети, що неодмінно супроводжується збільшенням темпів і обсягів знищення природних ресурсів, нагромадженням величезної кількості відходів виробництва й побуту, які людство поки що не могло переробити, знищити чи захоронити, забрудненням довкілля — глобальними кліматичними змінами, хворобами, голодом, вимиранням.
      Протягом 80 років з початку ХХ сторіччя з надр Землі було видобуто корисних копалин (мінеральної сировини) більше, ніж за всю історію людства, починаючи з палеоліту, причому значну частину сировини одержано за 25 останніх років. Тепер лише в результаті спалювання паливних ресурсів в атмосферу планети щорічно викидається понад 22 млрд. т двоокису вуглецю та понад 150 млн. т сірчаного газу. Щорічно світова промисловість скидає в річки понад 160 км3 шкідливих стоків, щорічно в ґрунти людством вноситься 500 млн. т мінеральних добрив і близько 4 млн. т пестицидів, більша частина яких осідає в ґрунтах та виноситься поверхневими водами в річки, озера, моря та океани, у дуже значних кількостях накопичуєть­ся в штучних водосховищах, які живлять водою промислові центри.
      Якщо 20 років тому на Землі щоденно зникав один вид тварин, то нині, за даними Всесвітнього фонду охорони живої природи, — один вид на годину. Основна причина — винищення тропічних лісів (на Філіппінах і Мадагаскарі вони зникли майже повністю, страшними темпами знищуються в Амазонії, Малайзії). Лише за четвертий період (з1950р) зникло понад 40 видів птахів та 40 видів ссавців, (тільки в межах Східних Карпат зникло України сьогодні занесено понад 800 видів тварин і рослин, тобто вони знаходяться під загрозою знищення.
      Внаслідок забруднення за (останні десятиріччя інтенсивність життя в морях, океанах, озерах і водосховищах знизилася більш ніж на 30 %. Учені попереджають: якщо не припинити потік забруднюючих речовин, які потрапляють у Світовий океан, особливо нафтопродуктів, важких металів, радіоактивних відходів, життя в гідросфері найближчим часом стане ще пасивнішим.
      Експерти ООН підрахували, що сьогодні лише на послаблення найгостріших екологічних проблем світу потрібно близько 600 млрд. доларів. До 1990 р. на Землі зникло близько 1 тис. видів рослин і тварин, а майже 20 тис. видів знаходиться під загрозою знищення, людство винищило ліси на величезній площі, скоротивши її більш ніж удвічі. Щорічно у водойми скидається близько 600 млрд. т різних промислових стоків, для нейтралізації яких потрібно 12-15-кратне розбавлення, а опалювальні системи та промислові об’єкти споживають до 23 % кисню, який продукується наземною рослинністю. Під час видобування щорічно на суші втрачається близько 25 млн. т нафти, в океані — близько 8 млн. т, а в атмосферу викидається близько 17 млн. т у вигляді парів бензину та інших вуглеводнів.
      Величезної шкоди природі останнім часом завдає автомобільний транспорт, шкідливі продукти вихлопних газів якого в більшості великих міст планети становлять від 45-50 до 80 % загального забруднення атмосфери. Щорічно від автотранспорту в атмосферу надходить близько 2 млн. т окису та двоокису вуглецю, їх концентрації протягом останніх 20 років у океані зросла в десять разів, вони виявлені навіть у верхніх шарах льодовика Гренландії. До речі, найшкідливіші в світі двигуни — наші вітчизняні.
      Учені застерігають: якщо терміново не змінити, або не поліпшити промислові технологічні процеси, порушення хімічної рівноваги в природному середовищі стане незворотнім.

World Report 2019: Украина | Хьюман Райтс Вотч

Вооруженный конфликт на востоке Украины между украинским правительством и вооруженными формированиями, поддерживаемыми Россией, продолжается уже пятый год. В 2018 году сохранялась полная безнаказанность за злоупотребления, связанные с конфликтом. Правительство предприняло дальнейшие шаги по ограничению свободы слова и ассоциации. Насилие со стороны радикальных групп, пропагандирующих ненависть, подвергает опасности этнические меньшинства, лесбиянок, геев, бисексуалов и трансгендеров (ЛГБТ), активистов и журналистов.В Крыму российские власти продолжали преследовать проукраинских активистов и крымских татар за их активное сопротивление российским злоупотреблениям и оккупации полуострова.

Боевые действия на востоке Украины

По данным Специальной мониторинговой миссии Организации по безопасности и сотрудничеству в Европе (ОБСЕ), по состоянию на октябрь в 2018 году не менее 212 мирных жителей были ранены или убиты, в основном в результате обстрелов и огня из легкого оружия.

Обстрелы через линию соприкосновения, разделяющую две стороны, или вблизи нее, продолжали наносить ущерб гражданским домам и инфраструктуре и угрожать жизни гражданского населения.С 2014 года во время конфликта, 16 января — октября 2018 года, были повреждены 740 учебных заведений. Обе стороны совершали неизбирательные или преднамеренные нападения на школы и использовали их в военных целях.

Власти продолжали проводить дискриминационную политику, требуя от пенсионеров из районов востока Украины, контролируемых вооруженными группами, регистрироваться в качестве внутренне перемещенных лиц (ВПЛ) и сохранять место жительства в районах, контролируемых государством, для получения доступа к своим пенсиям. Правила запрещают им проводить более 60 дней подряд в регионах, контролируемых вооруженными группами, в противном случае им грозит лишение их пенсии.

В двух отдельных случаях украинские суды признали несколько положений указов, регулирующих пенсионные выплаты, дискриминационными, и предписали властям прекратить ограничение доступа к пенсиям. Однако власти не выполнили эти постановления.

Пожилые люди и люди с ограниченными возможностями, имеющие право на приоритетный переход и помощь на линии соприкосновения, столкнулись с трудностями при получении доступа к этим услугам. Власти, дежурившие на линии соприкосновения, часто не определяли тех, кто имел на это право, и не обеспечивали им помощь.

Основные объекты и санитарная инфраструктура в пунктах пересечения границы вдоль линии соприкосновения оставались неудовлетворительными, особенно на стороне, контролируемой поддерживаемыми Россией вооруженными группами в Донецкой и Луганской областях. Длительное ожидание на всех контрольно-пропускных пунктах при экстремальных температурах продолжало причинять неоправданные страдания гражданскому населению.

Жестокое и унижающее достоинство обращение и произвольное задержание

Служба безопасности Украины (СБУ) продолжала отрицать тайное и длительное задержание 18 гражданских лиц в своем тайном следственном изоляторе в Харькове с 2014 по 2016 год.К концу 2016 года все 18 были неофициально освобождены, и их задержание так и не было признано.

В феврале один из бывших задержанных, Константин Бескоровайный, был восстановлен в качестве истца по делу, которое он подал в прокуратуру в июле 2016 года. В марте суд постановил возобновить уголовное дело. Расследование в отношении еще четырех человек, подавших жалобы, приостановлено.

Проукраинский блоггер и участник Радио Свободная Европа / Радио Свобода (RFE / RL) Станислав Асеев, насильственно исчезнувший в Донецке в июне 2017 года, по-прежнему удерживался поддерживаемыми Россией вооруженными группами по сомнительным обвинениям в шпионаже.

Верховенство закона, ответственность за прошлые нарушения

Правосудие за злоупотребления и преступления, связанные с конфликтом, совершенные во время протестов на Майдане 2014 года и массовых беспорядков в Одессе, оставалось без внимания несколько лет спустя, несмотря на многочисленные обещания украинских властей обеспечить правосудие. Правоохранительным органам не удалось сохранить доказательства после событий и не допустить бегства подозреваемых из страны.

В апреле начались апелляционные слушания по делу об оправдании 19 активистов антимайдана, которые находились под судом за правонарушения, связанные с массовыми беспорядками в Одессе 2 мая 2014 года, которые натравливали промайдановские и антимайдановские группы друг против друга, а также в результате чего 48 человек погибли и более 200 получили ранения.На момент написания апелляционного производства не было достигнуто никакого прогресса.

Продолжается уголовное дело в отношении бывших бойцов ОМОНа «Беркут», обвиненных в убийстве и ранении демонстрантов во время протестов на Майдане в феврале 2014 года. В апреле обвинения против протестующего против Майдана Ивана Бубенчика в убийстве двух полицейских в феврале 2014 года были сняты после того, как генеральный прокурор сослался на закон 2014 года, освобождающий протестующих от судебного преследования за определенные преступления, совершенные во время протестов на Майдане.Бубинчик по-прежнему находится под следствием за незаконное использование оружия и создание угрозы для правоохранительных органов.

Свобода слова и СМИ

Украинское правительство продолжало ограничивать свободу выражения мнений, свободу информации и свободу СМИ, пытаясь оправдать их, ссылаясь на необходимость противодействия военной агрессии России на востоке Украины и антиукраинской пропаганде. По данным Института массовой информации, контролирующего свободу СМИ, по состоянию на октябрь 201 нарушение свободы прессы произошло в 23 регионах.Они варьировались от угроз и запугивания до ограничения доступа журналистов к информации.

В мае апелляционный суд оставил в силе решение областного суда о приостановлении повторного судебного разбирательства по делу Руслана Коцаба, журналиста, которого преследовали по обвинению в государственной измене за призыв к бойкоту воинской повинности. Суд пришел к выводу, что обвинение неправильно сформулировало обвинительное заключение.

В мае СБУ депортировала двух журналистов главного российско-государственного телеканала, Первого канала, за то, что они планировали распространить дезинформацию об Украине.Также в мае редактор российской государственной телеграфной службы РИА Новости , Кирилл Вышинский был арестован по обвинению в государственной измене за его предполагаемое участие в «пропагандистских кампаниях» с целью легитимации действий России в Крыму. Сотрудники службы безопасности провели обыск в офисе торговой точки в Киеве.

В октябре Европейский суд по правам человека (ЕСПЧ) продлил на неопределенный срок свое решение от 18 сентября, в котором потребовал от украинских властей воздержаться от проверки данных о мобильных телефонах репортера Радио Свобода Натальи Седлецкой за 17 месяцев.Власти запросили данные в качестве доказательства в уголовном расследовании против директора Национального антикоррупционного бюро Артема Сытника, который обвиняется в разглашении государственных секретов журналистам.

Закон от марта 2017 года, требующий от активистов и журналистов, занимающихся расследованием коррупции, публично заявлять о своих личных активах, остается в силе. Хотя многие отказались подчиниться, на момент написания ни один не был привлечен к ответственности.

Власти не провели эффективных расследований многочисленных нападений на антикоррупционных и других общественных активистов.В ноябре 2018 года антикоррупционный активист Катерина Хандзюк скончалась от ожоговых ран, полученных в результате июльского нападения с применением кислоты.

Паллиативная помощь

Пациенты с запущенным раком и другими ограничивающими жизнь заболеваниями продолжали сталкиваться с препятствиями на пути к эффективному обезболиванию. Нормативные реформы, принятые в последние годы с целью сделать опиоидные обезболивающие более доступными для тех, кто в них нуждается, еще не реализованы в полной мере. Медицинские работники не имеют надлежащего образования и подготовки в области обезболивания или просто отказываются менять свою практику.Пациенты с ВИЧ / СПИДом и туберкулезом сталкивались с препятствиями в получении доступа к обезболивающим отчасти из-за стереотипов, связанных с наркозависимостью.

Преступления на почве ненависти

Члены групп, пропагандирующих ненависть и дискриминацию, осуществили не менее двух десятков насильственных нападений, угроз или случаев запугивания в отношении цыган, ЛГБТ и правозащитников в нескольких городах Украины. В большинстве случаев полиция не реагировала или не проводила эффективного расследования.

В марте группы ненависти напали на акции по защите прав женщин в Киеве, Львове и Ужгороде.В Киеве они напали на участников, пока за ними наблюдала полиция.

В июне члены крайне правой группировки напали на цыганский поселок во Львове, убив одного человека и серьезно ранив нескольких других. В октябре начались судебные слушания по делу четырех из девяти подозреваемых, восемь из которых — несовершеннолетние.

В апреле члены радикальной группировки в Киеве, уполномоченные местным муниципалитетом на патрулирование, напали на цыганский поселок. Они поджигали палатки и преследовали женщин и детей камнями и перцовым баллончиком.Было возбуждено два уголовных дела, но на момент написания эти расследования не привели к уголовному преследованию.

В мае группы ненависти сорвали фестиваль равенства в Черновцах, в то время как местная полиция не смогла эффективно защитить участников. Также в мае группы ненависти в Киеве сорвали мероприятие Amnesty International по правам ЛГБТ в Киеве. Присутствующие полицейские не предприняли никаких действий и сделали гомофобные комментарии.

Однако в июне полиция ненадолго задержала десятки радикалов, которые стремились помешать проведению марша Kiev Pride, а активное присутствие полиции на марше обеспечило безопасность участников марша.Марши равенства ЛГБТ в Кривом Роге и Одессе также прошли без серьезных столкновений.

В марте с сайта президента была удалена петиция о прекращении «пропаганды» гомосексуализма.

Крым

Россия оккупировала Крым с 2014 года и продолжает совершать серьезные нарушения прав человека в отношении людей, выражающих проукраинские взгляды.

6 октября заключенный в тюрьму украинский кинорежиссер Олег Сенцов прекратил свою 145-дневную голодовку, чтобы избежать принудительного кормления.Сенстов был арестован в 2014 году в Крыму по ложному обвинению в терроризме и отбывает 20-летний тюремный срок (см. Главу о России). 14 мая он объявил голодовку, требуя освобождения 64 украинцев, содержащихся в России и Крыму по политически мотивированным обвинениям.

Российские власти преследовали крымских татар, критиковавших оккупацию, с помощью ложных обвинений в терроризме и подстрекательстве к уголовным преступлениям. Они преследовали крымских татар, обыскивали их дома, иногда задерживали жителей для допроса.

В январе власти арестовали Исмаила Рамазанова, крымского татарина, по обвинению в подстрекательстве за комментарии, которые он делал в Интернете. На следующий день в суде он заявил, что его избили силовики. Власти отказались расследовать его утверждения о пытках. В июле он был освобожден из-под стражи до суда.

В мае российские власти в Крыму арестовали Сервера Мустафаева и Эдема Смаилова за их предполагаемую причастность к исламистскому движению «Хизб ут-Тахрир», запрещенному как террористическая организация в России, но не на Украине.Двадцать один мужчина, арестованный в 2016 и 2017 годах по обвинению в терроризме на основании обвинений в причастности к «Хизб-ут-Тахрир», оставался под стражей до суда.

Также в мае суд оставил в силе двухлетний приговор с отсрочкой исполнения приговора крымскотатарскому активисту Сулейману Кадырову по обвинению в сепаратизме за комментарий, опубликованный в Facebook.

В июне Элина Мамедова была обвинена в разжигании ненависти за то, что в 2014 и 2015 годах делилась контентом с проукраинской страницы в социальной сети. В октябре Верховный суд Крыма оставил в силе решение суда низшей инстанции об отказе в удовлетворении жалобы адвоката Мамедовой на следственные органы за отказ предоставить информацию о квалификации эксперта, которого он вызвал для изучения материалов дела.Мамедова находится на свободе, расследование продолжается.

В марте суд отклонил иск против милиции за непроведение расследования исчезновения крымскотатарского активиста Эрвина Ибрагимова, пропавшего без вести в мае 2016 года.

Число студентов в Крыму в классах с украинским языком обучения по данным ООН, упала с 12694 в 2014 году до 318 в 2018 году.

Ключевые международные участники

В январе Парламентская ассамблея Совета Европы (ПАСЕ) приняла резолюцию, призывающую Украину содействовать «доставке гуманитарной помощи на территории, пострадавшие от войны.Он также призвал российские оккупационные власти уважать права человека в Крыму.

После майского визита в районы конфликта на востоке Украины специальный представитель США по переговорам на Украине Курт Волкер выразил обеспокоенность по поводу воздействия конфликта на здоровье населения, инфраструктуру и безопасность мирных жителей, живущих вблизи линии соприкосновения.

В июне комиссар Совета Европы (СЕ) по правам человека призвал украинские власти активизировать усилия по предотвращению нападений на цыган и правозащитников и привлечь к ответственности виновных в любых нападениях.В июле группа экспертов ООН призвала правительство защитить цыган от нападений и обеспечить адекватную компенсацию жертвам.

Рабочая группа ООН по насильственным исчезновениям и специальный докладчик ООН по пыткам совершили отдельные рабочие визиты в Украину в июне, и оба выразили обеспокоенность по поводу безнаказанности за продолжающиеся случаи насильственных исчезновений и пыток.

Во время июльского саммита Европейский Союз-Украина президент Европейского совета Дональд Туск высоко оценил усилия Украины по созданию Высшего антикоррупционного суда и призвал страну принять законодательство, обеспечивающее эффективность этого суда.Туск также призвал к освобождению «всех незаконно задержанных в Крыму и в России». Но официальные лица ЕС редко публично обращаются к правительству Украины по вопросам, не связанным с конфликтом, таким как свобода СМИ и вопросы гражданского общества.

Хотя Украина не является членом Международного уголовного суда (МУС), она признала юрисдикцию суда в отношении предполагаемых преступлений, совершенных на ее территории с ноября 2013 года. Предварительное рассмотрение прокурора МУС на предмет того, следует ли ему начать расследование совершенных злоупотреблений во время вооруженного конфликта продолжался; он также изучил дополнительную информацию, полученную в связи с протестами на Майдане.Ранее было установлено, что преступления, предположительно совершенные в связи с событиями на Майдане, не подпадают под мандат МУС.

Конфликт в Украине | Отслеживание глобальных конфликтов

Последние изменения

Конфликт на востоке Украины перешел в тупик после того, как он впервые вспыхнул в начале 2014 года, но обстрелы и стычки по-прежнему происходят регулярно, включая эскалацию насилия весной 2018 года.

С момента вступления в должность администрация Дональда Трампа продолжала оказывать давление на Россию в связи с ее участием в Восточной Украине. В январе 2018 года Соединенные Штаты ввели новые санкции в отношении 21 человека и девяти компаний, связанных с конфликтом. В марте 2018 года Государственный департамент одобрил продажу противотанкового оружия Украине, первую продажу летального оружия с начала конфликта, а в июле 2018 года Министерство обороны объявило о дополнительной помощи Украине в области обороны в размере 200 миллионов долларов, в результате чего Общий объем помощи, предоставленной с 2014 года, составил 1 миллиард долларов.

В октябре 2018 года Украина присоединилась к Соединенным Штатам и семи другим странам Организации Североатлантического договора (НАТО) в серии крупномасштабных воздушных учений на западе Украины. Учения прошли после того, как в сентябре 2018 года Россия провела свои ежегодные военные учения, крупнейшие со времен распада Советского Союза.

Фон

Кризис на Украине начался с протестов в столице Украины Киеве в ноябре 2013 года против решения президента Украины Виктора Януковича отклонить сделку о большей экономической интеграции с Европейским союзом.После жестких репрессий со стороны органов государственной безопасности, которые непреднамеренно привлекли еще большее количество протестующих и обострили конфликт, президент Янукович бежал из страны в феврале 2014 года.

В марте 2014 года российские войска взяли под свой контроль Крымского региона Украины, прежде чем официально аннексировать полуостров после крымчане проголосовал за присоединение к Российской Федерации в спорном местного референдума. Президент России Владимир Путин сослался на необходимость защиты прав граждан России и русскоязычных в Крыму и на юго-востоке Украины.Кризис усилил этнические разногласия, и два месяца спустя пророссийские сепаратисты в Донецкой и Луганской областях на востоке Украины провели референдум о провозглашении независимости от Украины.

В результате столкновений на востоке Украины между поддерживаемыми Россией сепаратистскими силами и украинскими военными с апреля 2014 года, по самым скромным оценкам, погибло более 10 300 человек и было ранено около 24 000. Хотя Москва отрицает свое участие, Украина и НАТО сообщили о наращивании российских войск и военная техника под Донецком и российские приграничные обстрелы.

В июле 2014 года ситуация на Украине переросла в международный кризис и вызвала разногласия между США и Европейским союзом (ЕС) с Россией, когда самолет Malaysian Airlines был сбит над украинским воздушным пространством, в результате чего погибли все 298 пассажиров. В октябре 2015 года голландские следователи по расследованию авиационных происшествий пришли к выводу, что самолет был сбит российской ракетой класса «земля-воздух». В сентябре 2016 года следователи заявили, что ракетный комплекс был предоставлен Россией, определив, что он был перемещен на восток Украины, а затем обратно на территорию России после сбития самолета.

С февраля 2015 года Франция, Германия, Россия и Украина пытались добиться прекращения насилия посредством Минских соглашений. Соглашение включает положения о прекращении огня, выводе тяжелого вооружения и полном контроле со стороны правительства Украины на всей территории зоны конфликта. Однако попытки достичь дипломатического урегулирования и удовлетворительного урегулирования не увенчались успехом.

В апреле 2016 года НАТО объявило, что альянс развернет четыре батальона в Восточной Европе, перемещая войска через Эстонию, Латвию, Литву и Польшу, чтобы сдержать возможную будущую агрессию России в других частях Европы, особенно в странах Балтии.К этим батальонам присоединились две танковые бригады армии США, переброшенные в Польшу в сентябре 2017 года для дальнейшего усиления сдерживающего присутствия альянса.

Украина была целью ряда кибератак с момента начала конфликта в 2014 году. В декабре 2015 года в результате атаки на Украине было отключено электричество более 225 000 человек, а в декабре 2016 года в некоторых частях Киева произошло еще одно отключение электроэнергии после аналогичной атаки. украинское коммунальное предприятие. В июне 2017 года компьютерные системы правительства и бизнеса в Украине подверглись кибератаке NotPetya; разрушительная атака, которую приписывают России, распространилась на компьютерные системы по всему миру и нанесла ущерб в миллиарды долларов.

Проблемы

Конфликт на Украине грозит дальнейшим ухудшением отношений между США и Россией и еще большей эскалацией, если Россия расширит свое присутствие на Украине или в странах НАТО. Действия России вызвали более широкую озабоченность по поводу ее намерений в других регионах Восточной Европы, и вторжение России в страну НАТО потребует ответа от Соединенных Штатов как союзника по НАТО. Конфликт усилил напряженность в отношениях России как с США, так и с Европой, усложнив перспективы сотрудничества в других странах, в том числе по вопросам терроризма, контроля над вооружениями и политического решения в Сирии.

Дилемма Украины в условиях пандемии: депопуляция и ее влияние на украинскую экономику

МАРК ТЕМНИЦКИЙ

Украина пережила ряд трудностей после протестов Евромайдана. От аннексии Крыма и конфликта на Донбассе до различных экономических проблем и пандемии коронавируса, восточноевропейскому государству еще предстоит преодолеть недавние проблемы национальной безопасности. Однако через все эти проблемы стоит еще один вопрос: демографический спад в Украине и его влияние на украинскую экономику.

После распада Советского Союза в 1991 году Украина провела свою первую перепись как независимое государство в 2001 году. В то время в Украине проживало 48,5 миллиона человек. Затем восточноевропейское государство провело вторую перепись в 2019 году. Новые результаты показали, что в Украине сейчас проживает 37,3 миллиона человек, а это означает, что население сократилось на 11,2 миллиона. Однако критики поспешили усомниться в этих выводах. Это произошло потому, что украинское правительство предпочло провести перепись 2019 года в электронном виде, а не по традиционным каналам.Данные переписи населения 2019 года были собраны путем получения записей от операторов мобильной связи в Украине, зарегистрированных пользователей Пенсионного фонда и Государственного реестра украинцев, которые платили налоги.

В ходе переписи 2019 года также не были собраны данные по восточной Украине и Крыму. По последним оценкам украинского правительства, четыре миллиона человек проживают в Донецкой области и два миллиона — в Луганской области, включая как подконтрольные, так и неподконтрольные правительству районы. Считается, что еще два миллиона населяют Крымский полуостров.Если эти цифры верны, то примерно восемь миллионов человек не были учтены в переписи 2019 года, то есть нынешнее население Украины приближается к 45 миллионам — по-прежнему потеря 3,5 миллиона по данным таблицы 2001 года.

Исходя из этой тенденции, ООН прогнозирует, что к 2050 году страна потеряет пятую часть своего населения.

Что вызвало проблему депопуляции в Украине?
Во-первых, в Украине один из самых высоких показателей общей смертности в мире. Плохое состояние здоровья и повсеместное злоупотребление алкоголем и наркотиками привели к росту смертности в Украине.В стране также самый высокий в мире уровень смертности от инфекционных заболеваний, таких как туберкулез, а это означает, что неадекватное медицинское обслуживание способствовало росту смертности в Украине. Пандемия коронавируса только усугубила эти проблемы со здоровьем.

Во-вторых, в Украине снизился коэффициент рождаемости. По данным Всемирного банка, в 90-е годы в украинских семьях было двое детей на семью. Однако недавние экономические трудности вынудили семьи иметь только одного ребенка на семью.Последствия тяжелой экономической ситуации в Украине и конфликта на Донбассе также не позволили некоторым молодым парам заводить детей, и это способствовало снижению уровня рождаемости в Украине.

В-третьих, эмиграция сыграла значительную роль в сокращении численности населения Украины, поскольку некоторые украинцы стремились к финансовой стабильности за границей. Согласно последним данным ООН, украинцы переехали в страны Европейского Союза, такие как Германия, Италия и Польша, а также в государства, не входящие в ЕС, включая США и Россию.В разгар конфликта на Донбассе в 2016 году среднемесячная заработная плата в Украине составляла примерно 200 долларов США. Хотя среднемесячная зарплата в конечном итоге выросла примерно до 450 долларов, на эту зарплату по-прежнему трудно жить. Напротив, по данным Организации экономического сотрудничества и развития, среднемесячная заработная плата в Германии, Италии, Польше и США в 2016 году составляла 4060, 3172, 2163 и 5180 долларов соответственно. Между тем, по данным Московского центра Карнеги, среднемесячная заработная плата в России в 2016 году составляла немногим более 500 долларов, что все еще более чем вдвое превышало среднемесячную зарплату в Украине в 2016 году.Исходя из этих цифр, становится понятно, почему тысячи украинцев мигрировали в эти страны в поисках лучшего уровня жизни.

Если украинские рабочие продолжат уезжать за границу, Украина может ожидать сокращения рабочей силы. Меньшее количество рабочих приведет к замедлению экономического роста, поскольку не так много товаров и услуг можно будет производить и потреблять, и украинская экономика будет стагнировать.

Кроме того, поскольку некоторые украинцы постоянно переезжают, ожидается, что количество пенсионеров в Украине в конечном итоге превысит количество работающих.Ожидается, что этот дисбаланс создаст дополнительную нагрузку на украинскую экономику по обеспечению этих пенсионеров.

Демографическую проблему усугубляют экономические последствия пандемии коронавируса. Международный валютный фонд предсказал, что ВВП Украины снизится на 8 процентов из-за COVID-19, а это означает, что совокупное экономическое воздействие сокращения численности населения и пандемии коронавируса может быть катастрофическим для Украины.

Разрешение кризиса депопуляции
Когда на кону стоит экономика, как бывшая советская республика может преодолеть проблему депопуляции?

Первым шагом является решение проблемы плохого состояния здоровья, которое привело к повышению уровня смертности в Украине.Поддерживаемая правительством программа по поощрению украинцев к сокращению употребления алкоголя и наркотиков должна привести к общему улучшению здоровья нации. Предоставление более качественной медицинской помощи при хронических инфекционных заболеваниях, таких как туберкулез, также улучшило бы показатели заболеваемости и смертности при одновременном повышении уровня жизни в Украине.

Во-вторых, несколько украинцев называют коррупцию в Украине причиной переезда за границу. Многие из амбициозных реформ по борьбе с коррупцией, намеченных в 2014 году, еще не полностью реализованы.Если Верховная Рада проведет значимые антикоррупционные реформы, которые улучшат качество жизни граждан, это может побудить украинских эмигрантов вернуться в Украину.

В-третьих, украинское правительство должно поощрять своих эмигрантов возвращаться домой. Например, президент Украины Владимир Зеленский предложил правительству предоставить ссуды работникам, которые возвращаются в Украину для открытия нового бизнеса. Если эта программа успешно побудит украинских владельцев бизнеса из числа эмигрантов вернуться в Украину, это может помочь поднять украинскую экономику.

В целом демографический спад в Украине является серьезной проблемой для страны. Сохранение этой проблемы создаст значительную нагрузку на украинскую экономику, усугубляемую последствиями пандемии коронавируса. Чтобы обратить вспять этот спад, украинские чиновники должны улучшить стандарты здравоохранения в своей стране, провести настоящие антикоррупционные реформы и стимулировать рабочих оставаться в Украине. В противном случае Украину может ожидать экономический кризис с разрушительными последствиями.

Мнения, выраженные в этой статье, принадлежат исключительно автору и не отражают точку зрения Института Кеннана.

Текущая политическая повестка Украины | Центр Вильсона

МИХАЙЛО МИНАКОВ

Как правило, украинская политика длится пять месяцев: с февраля по июнь и с конца августа до середины декабря. Осенний период начинается 24 августа, в День Независимости Украины. Однако в этом году эта традиция была нарушена, поскольку команда президента Владимира Зеленского и основные оппозиционные группы активно боролись за политическую повестку дня на осенний период.

Президент Зеленский провел большую часть лета, активно посещая регионы Украины, встречаясь с местными властями, политиками и журналистами.Судя по затраченному времени и освещению в СМИ, основное внимание он уделял общинам в юго-восточных областях. Экс-президент Петр Порошенко, бывший вице-премьер Юрий Бойко и две непримиримые оппозиционные группы, которые они возглавляют, также были очень активны в регионах и получили широкое освещение в СМИ.

Это соревнование — как открытое, так и скрытое — завершилось формированием политической повестки дня на вторую половину украинского политического года. Похоже, что в игре есть три ключевых вопроса:

  • Как продолжать регулирование и разрешение конфликтов на Донбассе.
  • Какие партии победят на предстоящих местных выборах. Повторит ли «Слуга народа» Зеленского электоральное чудо 2019 года?
  • Благополучие украинцев в условиях, когда страна борется с COVID-19, экономическим кризисом и огромными выплатами по международному долгу.

Начало нового политического цикла ознаменовалось до сих пор прочным прекращением огня на линии фронта в Донбассе. Прекращение огня вступило в силу 27 июля и, несмотря на некоторые нарушения , , впервые за шесть лет количество убитых в результате стрельбы упало до нуля.

Президент Зеленский попытался использовать этот успех, чтобы закрепить новый саммит с Эммануэлем Макроном, Ангелой Меркель и Владимиром Путиным в формате «Нормандской четверки». Киев настаивает на том, чтобы саммит состоялся осенью этого года, в то время как Москва бездумно или категорически отказывается его рассматривать. Как пояснил президент Зеленский в недавнем интервью Euronews, он видит возможность прекращения войны на Донбассе в этом году при поддержке западных союзников и несмотря на сопротивление России.

Для продвижения повестки дня урегулирования конфликта Зеленский сменил главу Трехсторонней контактной группы по Донбассу (экс-президент Леонид Кучма уступил кресло экс-президенту Леониду Кравчуку) и назначил нового начальника украинского спецназа на Донбассе. .Эти изменения, в свою очередь, изменили динамику переговоров с Россией и сепаратистами: должен состояться новый обмен военнопленными, и вскоре на Донбассе ожидаются как операции по разминированию, так и вывод войск.

Оба оппозиционных крыла критиковали президента за прекращение огня и его последствия. Для одного крыла, возглавляемого Петром Порошенко, миротворческие усилия Зеленского указывают на предательство национальных интересов и «капитуляцию» перед Россией. Другое крыло, возглавляемое Юрием Бойко, требует дополнительных и более радикальных шагов по разрешению конфликта, предлагая себя в качестве конкурента Зеленскому за прозвище «настоящий миротворец».

Урегулирование конфликта на Донбассе остается, пожалуй, ключевым вопросом, лежащим в основе политической повестки дня Украины и определяющим разногласия между политическими партиями. Как показывают недавние опросы, прекращение боевых действий также является ключевым требованием украинского народа.

Этим летом, через двадцать девять лет после распада СССР, Украина сделала важный шаг на пути к переопределению своей административно-территориальной структуры: она ввела 136 новых районов, заменив предыдущие 490 районов.(Район — это второй уровень административного деления, ниже области.) Более 300 поселков утратили свое административное значение районных центров, наряду с соответствующими бюджетами и государственными должностями. Также Рада внесла поправки в некоторые правила, касающиеся местных выборов; Среди многих других нововведений изменения повысили роль партий в местных выборах. Реорганизация районов несколько дезориентировала местные элиты, которые во время карантина стали очень враждебно настроены по отношению к президентской команде.Поправки к избирательным правилам предоставляют президентской партии возможность более широкого присутствия в местных советах и ​​вынуждают местные кланы стремиться к сотрудничеству с ней.

Однако оппозиционные партии смотрят на местные выборы, которые обычно имели ограниченное значение в Украине, как на поле битвы, на котором Владимир Зеленский может столкнуться со своим первым поражением на выборах. На национальном уровне партия «Слуга народа» в настоящее время пользуется поддержкой почти 30 процентов активных и решительных избирателей, в то время как «Оппозиционная платформа Бойко — Ради жизни» поддерживается 22 процентами, а Европейская солидарность Порошенко — 16 процентами избирателей.

Но на региональном уровне эти симпатии кардинально меняются: местные сообщества предпочитают местных лидеров, а их партийная принадлежность играет гораздо меньшую роль. В настоящее время у команды Зеленского, похоже, возникают проблемы с поиском сильных кандидатов на пост мэров крупнейших городов Украины. В Киеве, Харькове, Одессе, Днепре и Львове наиболее популярные кандидаты являются либо соперниками, либо нейтральными по отношению к правящей группе. Партия Зеленского может иметь свои фракции в большинстве местных советов, но их роль может быть незначительной в западных районах, где сильна партия Порошенко, и в юго-восточных районах, где Оппозиционная платформа и некоторые связанные с ней более мелкие партии могут получить большинство.

Местные выборы этой осенью определенно будут в центре общественного внимания и политической конкуренции.

Наконец, пандемия и ее социально-экономические последствия также помогают формировать политическую борьбу в Украине. Сейчас, в конце августа, эпидемия COVID-19 в Украине, похоже, достигла пика, с более чем 2000 новых случаев в день. В целях контроля регионы Украины были разделены на три категории, при этом наиболее зараженные регионы помещены на строгий карантин.

Однако эти меры крайне непопулярны. Несмотря на то, что украинцы признают серьезность пандемии и усилия правительства по защите населения, когда дело доходит до карантина, это признание исчезает. Например, в последнюю неделю августа Кабинет министров, реагируя на обострение ситуации, ввел самые жесткие карантинные меры. Это решение вызвало протесты элиты и населения в нескольких регионах, что привело к конфликту между центральными и местными правительствами из-за «ослабления» режима.

Чрезмерная реакция сообщества связана с тяжелой экономической ситуацией в стране и растущими экономическими проблемами для домашних хозяйств. Согласно официальным данным, ВВП Украины упал на 5,9 процента в годовом исчислении в январе – мае 2020 года; к концу этого года прогнозируемое снижение ВВП ожидается на уровне 8 процентов, инфляция — 8,7 процента, а безработица — 9,5 процента. Последняя цифра относится к официальной экономике. По словам трех мэров небольших городков, с которыми я разговаривал, в «теневой экономике», которая кормит население малых городов и сельской местности, безработица кажется в три-четыре раза выше.Экономическая стабильность страны также находится под угрозой из-за более чем 5 миллиардов долларов выплат по внешнему долгу этой осенью и растущего дефицита государственного бюджета (около 10 миллиардов долларов). Тем не менее, премьер-министр Денис Шмыгаль и его кабинет заверили d , что они справятся с экономической бурей и вернут национальную экономику к более спокойным водам в начале следующего года.

Все три проблемы — война на Донбассе, местные выборы и социально-экономический кризис — этой осенью находятся в центре внимания украинского правительства и политиков.Они также определят основные разногласия и споры на новый политический период.

Мнения, выраженные в этой статье, принадлежат исключительно авторам и не отражают точку зрения Института Кеннана.

Серия публикаций о социальных проблемах в Украине

Участие в программе «Человечество в действии» вдохновило старшего научного сотрудника Мариану Привен расширить круг вопросов, которые она освещала как журналист. Программа расширила ее знания о многих проблемах прав человека, которые, как она знала, являются проблемами в Украине, и она хотела распространить информацию об этих проблемах в надежде, что они будут лучше поняты и решены.

Мариана особенно интересовалась освещением гражданских прав, прав переводчиков, экономических трудностей, проблем мигрантов и вопросов здоровья (таких как отсутствие вакцинации).

Марьяна связалась с главным редактором The Kiev Times и обсудила возможность написания серии публикаций на социальные темы для печатных и интернет-изданий газеты. Она объяснила, что хочет писать осознанные статьи и что в ее статьях будут интервью с экспертами по каждому социальному вопросу.После раундов переговоров с главным редактором темы были подтверждены.

Следующим шагом был поиск экспертов и запрос интервью. Многие из экспертов, к которым обратилась Мариана, были предложены ей профессионалами в этой области. Если она хотела взять интервью у особо известного эксперта, она просила издателя The Kiev Times помочь установить контакт.

После того, как Мариана подтвердила даты собеседования, она готовилась к каждому собеседованию, проводя обширное академическое исследование, чтобы прийти к собеседованию с осознанным пониманием проблемы.

Мариана хотела писать осознанные статьи и хотела, чтобы в ее статьях были интервью с экспертами по каждому социальному вопросу.

Она также изложила вопросы для интервью перед встречей с каждым экспертом. После каждого интервью Марьяна писала новостную статью и отправляла ее главному редактору.

Мариана обнаружила, что, поскольку темы прав человека недостаточно широко освещаются, особенно в крупных новостных изданиях, средства массовой информации часто заинтригованы, когда журналисты подходят к ним с предложением написать о таких проблемах.Она подчеркивает важность изучения темы перед проведением любых интервью, поскольку очень важно знать о нескольких аспектах темы до разговора с экспертом. Она также предлагает, чтобы, хотя каждое интервью должно содержать специализированную информацию, важно, чтобы оно оставалось интересным и доступным для более широкой аудитории.

Борьба за Украину | Chatham House — Аналитический центр по международным отношениям

Четыре года с начала революции «Евромайдана» Украина борется за свое выживание в качестве независимого и жизнеспособного государства.Украинцы вышли на улицы в конце 2013 года в знак протеста против приостановления их правительством под давлением России планов установления более тесных отношений с Европейским союзом. Хотя их активность вынудила президента Виктора Януковича отойти от власти и провозгласила более близкую к ЕС внешнюю политику при новом правительстве, она также вызвала враждебный ответ со стороны России, которая аннексировала Крым в начале 2014 года, начала территориальный конфликт на востоке Украины и продолжает попытаться раздробить и ослабить своего соседа.

Этот отчет частично посвящен борьбе Украины за сплоченность и противодействие вмешательству и давлению России — в военной, дипломатической, экономической и медийной сферах. Но это также связано с внутренним соревнованием по определению политического, институционального и гражданского будущего Украины. В более широком смысле Евромайдан был ответом как на плохое внутреннее управление и коррупцию, так и на сорванные амбиции по европейской интеграции per se . В этом контексте «борьба» в названии этого отчета относится к вызовам внутренней реформы — вызовам, которые противопоставляют, в широком смысле, модернизирующие силы, симпатизирующие европейским нормам, укоренившемуся консерватизму корыстных интересов в политической и деловой элите.Противодействие России и проведение политических реформ в широком спектре областей (в том числе связанных с европейской интеграцией) — это две определяющие проблемы, с которыми сегодня сталкивается Украина.

Будущее и судьба Украины зависят от трансформации отношений между гражданами, экономикой и государством

В этом отчете признаются значительные достижения Украины со времен Евромайдана. Несмотря на огромные человеческие жертвы и огромные потери территории, страна не стала жертвой российской военной агрессии.Она подписала историческое Соглашение об ассоциации с ЕС, открывая экономические возможности и давая понять, что видит себя в основном «европейской» страной, а не сателлитом или притоком России. И за последние четыре года он провел более глубокую и масштабную реформу, чем за предыдущие 22 года своей постсоветской жизни. Это включало усилия по борьбе с глубоко укоренившейся культурой коррупции и извлечения ренты, повышению прозрачности государственного сектора и снижению рисков для финансовой стабильности и экономических перекосов в энергетическом секторе.Вклад гражданского общества во многие из этих начинаний имеет решающее значение. Будущее и судьба Украины зависят от трансформации отношений между гражданами, экономикой и государством. На карту поставлены как национальная безопасность, так и политическая легитимность.

Признавая достижения Украины, в этом отчете криминалистически исследуются те области, в которых руководство не оправдывает ожиданий своего народа или не выполняет свои новые обязательства в соответствии с Соглашением об ассоциации с ЕС.Сопротивление реформам по-прежнему широко распространено даже среди высокопоставленных лиц, и в последнее время появляются признаки того, что антипрогрессивные силы становятся более смелыми в своих попытках блокировать или ослаблять политику, необходимую Украине для развития своей экономики, создания действительно независимой судебной системы и обеспечения значимых сдерживающих факторов к коррупции.

На карту поставлены авторитет и сплоченность Запада. Международное сообщество вложило значительные средства в будущее Украины и потратило миллиарды долларов на поддержку страны, отвергая при этом российские претензии на первенство в решении геополитической ориентации и внутриполитического устройства Украины.В этом отчете предлагаются рекомендации по сохранению (или укреплению) доверия через соблюдение принципов порядка, сложившегося после окончания «холодной войны», и за счет строго обусловленной финансовой помощи.

Основные вызовы Украины

1. Безопасность и оборона

Несмотря на три с половиной года многовариантной войны против России и ее союзников-сепаратистов, Украина продемонстрировала внутреннюю устойчивость, которую в 2014 году мало кто предсказывал. его чувство национальной цели не было унижено ни российским оружием, ни недобросовестной системой власти Украины, которая продолжает вызывать повсеместное недовольство западных союзников и ее собственное население.Запад оказал критически важную поддержку в четырех областях: дипломатия, антироссийские санкции, экономическая помощь и помощь в проведении реформ, а также оборонное сотрудничество. Хотя эти усилия принесли определенные дивиденды, можно сделать больше в политической и оборонной сферах без чрезмерных затрат или политического риска. Опасения по поводу того, что Запад поддастся «украинской усталости» или соблазну «больших сделок» с Россией, не подтвердились. До сих пор политика администрации США при президенте Дональде Трампе была впечатляюще стойкой.

Тем не менее, многое из того, чего добилась Украина, подвержено переменам, и лежащие в основе политические условия далеки от здоровых. Основные цели безопасности Украины зависят от национальной сплоченности, разумного распределения ресурсов и долгосрочных обязательств как государства, так и общества. Ни собственное сопротивление Украины, ни стойкость Запада не разрушили представления Москвы о том, что Украина является продолжением родины и инструментом усилий Запада по ослаблению России и свержению ее режима.Не следует недооценивать упорство и приспособляемость России. Возникновение тупика в частях восточного региона Украины на Донбассе, оккупированных пророссийскими сепаратистами, которые создали автономные квази-республики сомнительной легитимности, не должно отвлекать внимание от других средств, которые Россия использует для саботажа и « перезагрузки » украинского государства. государственный. Было бы иллюзией полагать, что одни только дипломатические формулы уменьшат решимость России доминировать на Украине и избавят ее от значимого западного влияния.Расчеты России изменятся только тогда, когда основные элиты поймут, что продолжение нынешнего курса более нереально.

2. Реформы

Интеграция с ЕС

Революция Евромайдана и заключение Соглашения об ассоциации с ЕС обещают кардинальные перемены в отношениях Украины с Европой. Соглашение об ассоциации, подписанное в 2014 году и ратифицированное в 2017 году, включает как политическую, так и экономическую составляющие, последняя формализована в Соглашении об углубленной и всеобъемлющей зоне свободной торговли (DCFTA), которое расширяет доступ Украины к единому рынку ЕС, но требует взамен существенных политических реформ.

Заключение Соглашения об ассоциации с ЕС обещает коренным образом изменить отношения Украины с Европой

ЕС значительно увеличил свою помощь Украине. Брюссель участвует практически во всех аспектах реформ. Группа поддержки ЕС для Украины (SGUA) играет стратегическую координирующую роль, согласовывая внутренний спрос на экспертные знания и помощь с их предложением. Однако на оперативном уровне помощь ЕС по-прежнему предоставляется через большое количество классических проектов технической помощи, которые известны своей неэффективностью как в Украине, так и в других развивающихся странах.ЕС имеет беспрецедентный политический мандат на продвижение реформ в Украине. Однако он был слишком робким, чтобы воспользоваться этим мандатом, и, следовательно, рисковал потерять доверие реформаторов.

Еще одна проблема заключается в том, что многие члены украинской политической элиты по-прежнему считают реформы необязательными, часто лишь на словах заявляя о фундаментальных реформах государства и выполнении Соглашения об ассоциации. В Украине нет единого центра принятия решений по вопросам, связанным с европейской интеграцией, и отсутствует эффективная координация.ЕС был слишком снисходителен к украинским властям, постоянно давая им «преимущество сомнения». ЕС не желает рисковать спровоцировать смену правительства, которая может привести к усилению власти популистских и / или пророссийских сил. Там, где проводились значимые реформы, их отстаивали многочисленные специальные «реформаторские коалиции», состоящие из политиков, государственных чиновников, групп гражданского общества, официальных лиц и экспертов ЕС, хотя и несмотря на сильное сопротивление со стороны противников реформ.Активность прогрессивных коалиций приветствуется, но сама по себе она не обеспечивает прочной основы для институциональных преобразований.

Экономические реформы

Из всех областей, в которых Украине необходимы реформы, экономическая политика является одной из наиболее важных. Инвесторы и наблюдатели обычно утверждают, что Украина не подлежит реформированию и что ее следует оставить в «сумеречной зоне» между Востоком и Западом, как это было на протяжении большей части первых 20 с лишним лет ее независимости. Эта точка зрения игнорирует реальность того, что статус-кво нарушал основную часть населения Украины, за исключением нескольких сотен бизнес-магнатов с привилегированным доступом к политической системе и членов политической элиты, которые использовали систему в личных целях.Революция Евромайдана была, по сути, отказом от этой коррумпированной системы и требованием создания экономики и общества, основанных на западных и европейских нормах.

Революция Евромайдана была по своей сути отказом от коррумпированной системы Украины и требованием создания экономики и общества, основанных на западных и европейских нормах

Изменения политики с 2014 года, хотя иногда и не оправдавшие ожиданий революционные изменения, тем не менее, обнадеживают.Украина доказала, что перемены возможны. Базовая макроэкономическая стабильность была достигнута: экономика вернулась к росту в реальном выражении в 2016 году, ослабление инфляции, укрепление гривны и увеличение валютных резервов более чем втрое по сравнению с минимумом 2015 года. Дефицит счета текущих операций и бюджетный дефицит были сокращены до приемлемого уровня. пропорции. Были сокращены и рационализированы бюджетные расходы, развернута налоговая реформа и реструктуризация долга.

Энергетический сектор был приоритетным для реформ.Цены на энергоносители были подняты, чтобы сократить спрос, а субсидии на топливо стали более адресными; это привело к сокращению дефицита государственного сектора в отношении Нафтогаза, украинской государственной нефтегазовой компании, до нуля в 2017 году. Банковский сектор также претерпел серьезные изменения: почти половина банков была закрыта, а другие очистились в достаточной степени, чтобы обеспечить, чтобы сектор больше не возлагал большие условные обязательства на государственные финансы. Национальный банк Украины также претерпел значительную внутреннюю реформу, в результате которой центральный банк теперь может выполнять свои задачи с точки зрения управления денежно-кредитной и курсовой политикой, а также регулирования и надзора за банковским сектором.Поскольку макроэкономическая и финансовая устойчивость страны явно улучшилась, следующей задачей является улучшение деловой среды, раскрытие потенциала земельного рынка и поддержка инвестиций для обеспечения столь необходимого экономического роста.

Демократизация и управление

Реформа чрезмерно централизованной, чрезмерно регулируемой и нефункциональной системы управления в Украине началась. Было принято большое количество законодательных актов, хотя во многих случаях они еще не реализованы в полной мере.Децентрализация передала значительные полномочия и полномочия по сбору налогов местным органам власти, но реформа конституционного разделения властей, институционального потенциала (особенно государственной службы) и средств массовой информации только началась. Создание надежных механизмов защиты и обеспечение верховенства закона посредством судебной реформы, являющейся важнейшей основой хорошего управления, встречает жесткое сопротивление со стороны политических и экономических групп, которые в настоящее время пользуются привилегированным доступом к власти.

Президент делит власть с правительством, и оба полагаются на меняющуюся поддержку со стороны других политических партий.Повестка дня часто определяется популистскими партиями, и корыстные интересы все еще сохраняются. Это приводит к разрушительному институциональному соперничеству и коррупции демократического процесса. Украина имеет относительно хорошие показатели по проведению в основном свободных и справедливых выборов с 2004 года. Выборы в законодательные органы в октябре 2014 года значительно снизили влияние элиты Донбасса, в результате чего появилось много новых членов парламента, которые настаивают на реформе. Сопротивление, с которым они сталкиваются, свидетельствует о степени изменений, которые уже произошли, а также о серьезности сохраняющихся проблем.Реформа избирательной системы, имеющая решающее значение для создания более равных условий игры, серьезно откладывается.

Человеческий капитал и гражданское общество

Движение Евромайдана расширило возможности граждан и начало консолидацию гражданской идентичности в Украине вокруг справедливости, подотчетности и борьбы с коррупцией. Последовавшая российская агрессия стала для украинцев мощной связью, объединяющей их вокруг идеи украинской государственности.

Украинское гражданское общество имеет основания гордиться своими достижениями.В отличие от последствий оранжевой революции 2004–2005 годов, общество больше не остается неподвижным в постпротестной фазе. Согласованные усилия на национальном уровне, присутствие реформаторов в правительстве, приток значительной западной помощи с жесткими условиями и эпизодический вакуум власти после Евромайдана позволили активным гражданам внести свой вклад в трансформацию Украины. Важным демократизирующим эффектом гражданского общества стала интеграция негосударственных трастовых сетей в публичную политику.Наиболее заметным из них стал запуск и институционализация ProZorro, нового механизма цифровых государственных закупок. Его успех установил новую норму прозрачности с точки зрения возможности граждан привлекать государство к ответственности.

Существуют неадекватные каналы, по которым организации гражданского общества могут прислушиваться к проблемам граждан и передавать их властям

Однако динамизм гражданского общества по-прежнему зависит от небольшой группы активистов и профессиональных организаций гражданского общества (ОГО).По мере того, как «старая» система укоренившихся интересов укрепляет свою защиту, сохранение разрыва между организованной защитой интересов и заинтересованными гражданами сокращает возможности для давления реформ с низового уровня. Действительно, растущая мобилизация популистских и радикальных групп свидетельствует о сохраняющейся слабости гражданского общества и о вызываемом этим недовольстве населения. Существуют неадекватные каналы, по которым ОГО могут прислушиваться к проблемам граждан и передавать их властям. В результате создается ощущение, что ОГО отключены от местных сообществ, и преобладает деятельность от имени от имени граждан, а не с гражданами.

Реформы по борьбе с коррупцией

За последние четыре года Украина добилась значительного прогресса в создании основ для снижения очень высокого уровня коррупции в обществе. Однако это только начало долгосрочного процесса, который должен решить две основные проблемы: во-первых, фаталистическое принятие большей частью общества повальной коррупции; и, во-вторых, концентрация собственности и влияния, препятствующая развитию верховенства закона. Эти проблемы далеко не уникальны для Украины, но их накопление за более чем 25 лет «захвата государства» представляет собой исключительную проблему для реформаторов страны.

Самыми заметными достижениями реформ с 2014 года стали прекращение продаж газа из России (ранее являвшееся крупнейшим источником коррупции в экономике), что сузило пространство, в котором могут иметь место коррупционные действия; и повышение прозрачности государственного сектора в результате вышеупомянутого внедрения электронной системы тендеров на государственные закупки. Новая навязчивая система электронного декларирования, с помощью которой высшие должностные лица должны декларировать свои активы, знаменует собой еще одну победу реформаторов по борьбе с коррупцией.

Тем не менее, новые агентства, созданные для расследования и преследования коррупции высокопоставленных чиновников — Национальное антикоррупционное бюро Украины (НАБУ) и Специализированная антикоррупционная прокуратура (SAPO) — еще не дали результатов. Это во многом отражает отсутствие прочной судебной системы. Судебная реформа остается ахиллесовой пятой борьбы с коррупцией в целом. Ясно, что нынешнее руководство Украины может опасаться независимой судебной системы и эффективного исполнения законов.Неудивительно, что идет ожесточенная борьба между подлинно реформистскими силами и теми, кто хотел бы сохранить как можно больше от «старой» системы.

Рекомендации

Для укрепления безопасности

  • Целью Запада должно быть обеспечение возможности Украины для сохранения своей независимости и территориальной целостности, независимо от желания или намерений России. В этом коллективном начинании Украина несет основную ответственность и должна взять на себя основное бремя.Для этого требуется политическая воля и очевидный прогресс в соблюдении стандартов надлежащего управления в ключевых органах безопасности и политических институтах.
  • Украина должна понять, что внутренняя трансформация является предпосылкой как национальной безопасности, так и евроатлантической интеграции. Создание эффективного, надежного и подотчетного государства — главный национальный интерес. Если правоохранительные органы, органы безопасности и обороны не будут соответствовать цели, страна останется опасно уязвимой для информационной войны, проникновения, саботажа и дестабилизации.
  • НАТО и ЕС должны, соответственно, запустить в Украине консультативные программы в сфере безопасности и правоохранительных органов, соизмеримые с нынешними усилиями НАТО в сфере обороны.
  • Между диалогом и защитой нет противоречия. Запад должен работать внутри и вне нормандского формата и Минского процесса, чтобы разрешить конфликт между Украиной и Россией и укрепить европейскую безопасность. Не следует отказываться от Минских соглашений 2014 и 2015 годов, нацеленных на поиск политического решения, но тупиковая ситуация не должна становиться поводом для размытия их основных положений: всеобъемлющего прекращения огня, вывода иностранных сил и тяжелых вооружений с оккупированных территорий в Донбасс и беспрепятственный доступ наблюдателей из Организации по безопасности и сотрудничеству в Европе (ОБСЕ).Проверенная реализация этих компонентов безопасности должна предшествовать реализации политического сегмента Минских протоколов.
  • Санкции Запада против России следует периодически пересматривать, усиливать там, где это необходимо, и сохранять в силе, пока длится незаконная аннексия Крымского полуострова и продолжается дестабилизация востока страны. Полное восстановление международно признанных границ Украины не должно ставиться под угрозу.

Чтобы продвинуть интеграцию в ЕС

  • ЕС должен иметь реалистичные ожидания относительно того, сколько времени потребуется Украине для проведения реформ.ЕС должен сохранять жесткие условия в долгосрочной перспективе, чтобы стимулировать реальные, а не частичные или косметические реформы. Украина должна признать, что европейская интеграция невозможна без проведения политических и экономических преобразований.
  • Группа поддержки ЕС для Украины (SGUA) стала особенно успешным нововведением в политике по отношению к Украине. SGUA предоставил необходимый опыт. ЕС должен полагаться на этот адаптированный и гибкий механизм при планировании помощи Украине.
  • Поддержка ЕС должна перейти от классических заранее подготовленных проектов технической помощи, эффективность которых очень низка, к специализированным, более гибким и долгосрочным программам продолжительностью не менее четырех-пяти лет. ЕС следует рассмотреть возможность использования некоторых инструментов, которые были успешно применены в Румынии (и извлечь уроки из неудач в Болгарии), для поддержки верховенства закона и судебных реформ.
  • Поддержка украинских предприятий, особенно малых и средних предприятий, необходима, чтобы помочь им противостоять конкурентному давлению после завершения переходных периодов DCFTA.Этот разрыв остается основным слабым местом стратегии ЕС в отношении Украины (особенно на региональном уровне) и контрастирует с поддержкой, предоставляемой странам-кандидатам на вступление в ЕС.

Для ускорения экономических и политических реформ

  • Земельная реформа — создание условий и облегчение функционирования рынка земли — крайне необходима для обеспечения того, чтобы большой, но низкопроизводительный сельскохозяйственный сектор Украины стал локомотивом долгосрочного экономического роста. Есть признаки того, что правительство Украины частично снимет мораторий на продажу земли к концу 2017 года.
  • Необходима дальнейшая реформа более чем 3000 государственных предприятий Украины. Усилия должны быть сосредоточены на трех областях: улучшение корпоративного управления стратегических предприятий, которые, по всей вероятности, останутся в государственной собственности; приватизация оставшихся предприятий и активов, для которых есть готовый рынок; и закрытие остальных. Реформа также должна включать продажу более 10 миллионов гектаров сельскохозяйственных земель, которые в настоящее время находятся в государственной собственности, что потенциально может принести большие суммы в государственный бюджет.
  • Гражданское общество и международное сообщество должны уделять столько же внимания избирательной и институциональной реформе, как и мерам по борьбе с коррупцией, чтобы способствовать разрыву со старой системой и позволить новому поколению настоящих реформаторов формировать законы и политику. Более широкое использование институциональных обменов между украинскими государственными структурами и правительствами стран-членов ЕС будет способствовать развитию передового опыта в администрировании и более эффективному формулированию и реализации политики.
  • Укрепление общественного доверия имеет решающее значение.Ответственность за это лежит прежде всего на украинском политическом классе, который должен убедить население и иностранных друзей и партнеров Украины в наличии серьезной политической воли для реформирования коррумпированной политической системы. Гражданское общество может помочь сделать это «сверху», объединив усилия с реформаторами в законодательной и исполнительной власти. Гражданское общество также должно работать «снизу вверх», чтобы граждане могли участвовать в управлении своей страной и осуществлять гражданский надзор.Активное гражданство могло бы помочь сформировать более крупный и более реформистский политический класс в будущем. Если украинские политики, судьи и государственные служащие не согласятся с необходимостью кардинального изменения своей системы — путем создания надежных институтов, подлинных гарантий против коррупции и подлинной политической и правовой ответственности — старые привычки сохранятся, западные партнеры устанут, а Россия продолжит подрывать территориальную целостность, политику и устойчивость страны в будущем.
  • Западные доноры должны интегрировать требования для более широкого участия населения в свои гранты. Они должны финансировать проекты, которые создают сети гражданской поддержки. Они должны продвигать ориентированный на действия, а не враждебный революционный активизм. Расширение жилищных ассоциаций, фермерских союзов, кредитных союзов, ассоциаций учителей и бизнес-ассоциаций сделает децентрализацию власти более эффективной, а местные органы власти — более подотчетными.
  • Посредством международной помощи в целях развития западные партнеры должны помочь украинским НПО и зарождающимся политическим партиям, а также университетам и школам менеджмента в создании нового политического и управленческого класса.
  • Западные страны должны поддерживать судебную реформу и преследование высокопоставленных чиновников, злоупотребляющих своим служебным положением. Необходимо продолжать оказывать давление для продвижения к нулевой терпимости к коррупции на всех уровнях. Создание специального суда или палаты первой инстанции, свободной от политического вмешательства, имеет важное значение для дальнейшего прогресса в борьбе с коррупцией и развития новой правовой культуры. Система апелляции также должна быть независимой. Любые признаки отката по этим вопросам должны решительно устраняться.Независимая судебная система — это окончательное испытание украинских реформ.
  • Для сохранения динамики усилий по борьбе с коррупцией правительство должно ускорить приватизацию государственных предприятий, используя прозрачные тендерные процедуры. Дальнейшее дерегулирование также должно стать первоочередной задачей, чтобы ограничить возможности чиновников вымогать деньги у бизнеса.
  • Украинские реформаторы по борьбе с коррупцией должны сообщить о своих достижениях обществу и развеять мнение о том, что «ничего не изменилось» с 2014 года.Был достигнут значительный прогресс в сокращении пространства для коррупции, но украинская общественность в целом не осведомлена об этих изменениях.

Прогресс в Украине явно заметен по многим направлениям, но он находится в опасности. Незавершенные реформы угрожают подорвать доверие к «новым силам» и привести к разочарованию миллионов украинцев. Это откроет путь реваншистским и популистским силам для перехвата программы трансформации Украины. Выполнение предложенных выше рекомендаций по политике проложит путь к более открытой и эффективной системе управления и сделает Украину более устойчивой.

Западная политика мягкого пренебрежения или, что еще хуже, соглашения с Москвой за счет Украины серьезно дестабилизирует страну, поскольку она остается хрупкой и находится в опасности. Свидетельства, представленные в этом отчете, ясно показывают двойную экзистенциальную угрозу, с которой сталкивается Украина. Но это также является самым убедительным аргументом в пользу увеличения поддержки Запада, несмотря на — возможно, даже из-за — множества других проблем Европы. У политиков меньше возможностей вкладывать время и силы в Украину, но Запад не может позволить себе еще одно поражение.Цели Владимира Путина не изменятся, как и цели Запада. Все еще предстоит играть, Украина во всех смыслах «на грани».

Украинский кризис: краткое изложение, объяснение, причины, влияние

Украинский кризис — это борьба за власть между фракциями внутри Украины. Одна из фракций хочет присоединиться к Европейскому Союзу, а другая — к России. Как одно из государств-основателей Советского Союза Украина внесла важный вклад в экономику Советского Союза в период с 1920 по 1991 год.Я

В марте 2014 года разразился нынешний кризис, когда российский спецназ оккупировал украинский Крымский полуостров. Россия заявила, что защищает свой портовый выход к Черному морю.

Украина планировала разрабатывать запасы природного газа Крыма в течение двух лет в партнерстве с американскими компаниями. Если бы это произошло, Россия потеряла бы одного из своих крупнейших клиентов.

В период с 2014 по 2018 год на востоке Украины продолжался военный конфликт между украинскими солдатами и поддерживаемыми Россией сепаратистами.Погибло более 10 000 человек.

25 ноября 2018 г. российские корабли атаковали и высадились на три украинских судна в крымском порту Азов на берегу Черного моря. Он поставил грузовое судно, чтобы заблокировать порт, заявив, что Украина вторглась в российские воды, хотя в 2003 году обе стороны подписали соглашение, гарантирующее свободный проход через пролив.

Критики на заседании Совета Безопасности ООН заявили, что нападение России было нарушением международного права.Организация Североатлантического договора увеличила свое военное присутствие в этом районе.

Объяснение конфликта

Нападение Путина было ответом на свержение 23 февраля 2014 года его союзника Виктора Януковича. Прозападная фракция украинского парламента взяла на себя управление правительством.Кризис произошел из-за того, что Янукович неправильно распорядился бюджетом и вынудил Украину обратиться за финансовой помощью. Он обратился к ЕС, затем к России, что вызвало политические волнения. Те, кто хотел быть ближе к ЕС, возразили, когда от этого решения отказались.Военный удар России поддержал возвращение Януковича в Киев и более тесные связи с Россией.

В апреле 2014 года Россия поддержала местных повстанцев, захвативших мэрии и полицейские участки по всей восточной Украине.

Восточная Украина была домом для этнических русских, которые не хотели быть частью ЕС.

Этих русских перебросил туда Иосиф Сталин, который намеревался укрепить власть Советской республики в этом районе.

Ранее в том же месяце НАТО показало спутниковые снимки, на которых видно вторжение России на восточную границу Украины.На экстренном заседании ЕС были введены дополнительные санкции в отношении нефтяного и банковского секторов России. Это произошло вскоре после того, как Россия отправила через границу колонну грузовиков, которые везли помощь в восточные города Украины, удерживаемые пророссийскими повстанцами. Некоторые из этих грузовиков вошли без разрешения.

Украина также уничтожила колонну российских военных машин, которые доставляли оружие повстанцам. Это был первый случай, когда Украина напрямую атаковала российские войска. Спустя несколько дней Украина сообщила, что несколько военных машин находились у границы с Россией в крымском порту Азов.В нем утверждалось, что Россия создала второй фронт для повстанцев и хотела получить доступ по суше через юг Украины — более короткий путь в Крым.

В июле 2014 года Россия наращивала свои военные силы на границе. С 2014 года Россия добавила к бригаде морской пехоты воздушно-десантный батальон и удвоила численность военнослужащих до 30 000 человек. Это были боеспособные силы, которые могли начать атаку на восток Украины в любой момент. Россия уже запустила ракеты через границу в поддержку украинских повстанцев.

Почему Украина так важна для Путина

Противостояние Путина из-за Украины повысило его рейтинг популярности в России до 80%. Чтобы сохранить эту популярность, он продолжит удерживать Украину, несмотря на цену. Путин знает, что НАТО не защитит Украину, поскольку она не является ее членом, и это побуждает его продолжать атаковать.

Украина, производившая советскую сельскохозяйственную продукцию, вносила важный вклад в экономику бывшего Советского Союза. Она также поставляла тяжелое промышленное оборудование и сырье на промышленные объекты по всему бывшему СССР.Взаимодействие с другими людьми

Санкции против России

29 июля 2014 года США и ЕС расширили экономические санкции против России, чтобы убедить Путина прекратить поддерживать тех, кто хочет расколоть страну на востоке Украины. У США были доказательства того, что Россия поставляла сепаратистов, которые 17 июля сбили коммерческий самолет Malaysia Airlines над восточной Украиной, в результате чего погибло 298 человек.

Санкции серьезно ограничивают возможности пяти крупных российских банков по получению среднесрочного и долгосрочного финансирования из Европы.Соединенные Штаты также ограничили экспорт технологий на российские глубоководные шельфы Арктики или добычу сланцевой нефти. Россия уже была вытеснена из «большой восьмерки».

Goldman Sachs, Bank of America Merrill Lynch, JPMorgan, Barclay’s, Deutsche Bank и UBSBoeing являются крупнейшими инвестиционными банками, ведущими бизнес в России. В 2019 году Morgan Stanley объявил, что прекратит свою деятельность в стране к 2020 году.

United Technologies начала копить титан.В ответ Россия на один год запретила импорт продуктов питания из США и Европы, в том числе продуктов птицеводства из США на 300 миллионов долларов.

Чтобы остановить инфляцию, Центральный банк России повысил процентные ставки.

Санкции вызвали рецессию в России, и Международный валютный фонд снизил прогноз роста в России на 2014 год с 1,3% до 0,2%. Россия — один из развивающихся рынков, который в 2014 году пострадал от валютного обвала. Форекс-трейдеры отказались от этого рынки, когда Федеральная резервная система начала сужать свою программу количественного смягчения, что привело к сокращению кредита во всем мире.Несмотря на то, что Путин продолжает пользоваться популярностью у себя дома, эти санкции наносят ущерб экономике страны.

Итог

Стремление Украины открыть свои рынки для ЕС и вступить в сговор с американскими компаниями для разработки запасов природного газа было воспринято Россией как огромная угроза для своей экономики. Поэтому в марте 2014 года Россия вторглась и оккупировала Крым.

С тех пор отношения между США и Россией продолжали ухудшаться из-за продолжающегося конфликта на Украине.Попытки достичь дипломатического урегулирования не увенчались успехом.

В апреле 2016 года НАТО объявило о развертывании батальонов в Эстонии, Латвии, Литве и Польше для сдерживания дальнейшей агрессии России, особенно в Балтийском регионе.

Страны Балтии стали членами НАТО и ЕС с 2004 года. Если Россия вторгнется в Прибалтику, Соединенные Штаты и НАТО будут вынуждены или обязаны в соответствии со статьей 5 договора НАТО принять ответные меры.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.